LIETUVIŲ LEKSIKOS IR TERMINOLOGIJOS PROBLEMOS

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXIX (1991)

KAZIMIERAS GARŠVA, BIRUTĖ STOSKELIŪNAITĖ, JUOZAS VAINA

СЛОВНИК ВІДМІННОСТЕЙ ПУНСЬКОЇ ГОВІРКИ

Говірка автохтонних литовців парафій Пунська та Сейнів суцільно займає територію приблизно 40 км завдовжки і 15 км завширшки, відокремлену 1944 року кордоном між СРСР і Польщею. Більша частина цієї території належить до діалекту південних аукштайтів (західних дзуків), який межа парафій поділяє на дві частини. У північно-західній частині ще живуть капси; від них дещо відрізняється говірка Крейвенів—Ейшері, що поступово асимілюється і розташована між Віжайнісом та Руделею.

На території, де живуть дзуки, фонемам літературної мови t (tv), d (dv) перед i, į, y, ie відповідають c (cv), dz (dzv), č, dž — c, dz: cieščis «розтягуватися», pircis «лазитися», pūrcycis «паритися», stacýcis «будуватися»; briedzis «лось», dzidialis «великий», dzidiàšnis «більший», dzidzýsis «великий», džýgc «рости», màudzycis «купатися», cyčòm «навмисне» тощо. Рідко, з глузуванням, казали čėvas «батько». У мовленні старших людей може зберігатися закінчення інфінітива -ie (giárctie «пити», paškùscie «поголитися», riešutáutie «збирати горіхи»); якщо його відкинути, залишається c: giárc тощо. Трапляються варіанти: niàšč «нести», niàšč, niàštie, niàščie, niàščie, niàšti, niàšt.¹ Сполуки приголосних šč (< št), ždž (< žd) асимілюються до šč, ždž: mušcis «битися», vaikščėis «ходити», uždžýrbo «заробив».

Приголосний l перед e, ę, ei, ė, o r, s, š, ž, c, dz, č, dž і перед i, į, y, ie та голосними, що зазнали переднього зсуву, вимовляється твердо; відповідно змінюється і наступний за ним голосний: láidzuos «відпускаю», kūlalìus «коліщатка», lantà «дошка», paslankė «нахилитися», pialė «миша», slankščùs «поріг», bėralis «ягідка», kiaturìeša «вчотирьох», Šáivai «Сейви», šànas «старий», sapcynì «сім», šándzie «сьогодні», rùti «вранці», šarù «годую», šaščtinės «шестини», šùnakc «цієї ночі», ámžus «вік», ážaras «озеро», žànklyc «позначати», pažáunė «зябра», žóplas «нетямущий», mósčoc «мацати», pacù «сама», dzaùkcès «радіти», viadzagà «весілля», Vilkapėdzai «Вілкапеджаї», Vilkapėdzus «щебече», piáčius «піч», gýrgždžbie «скрипіти». Кажуть також bánkartas «байстрюк», mėnasìs «місяць» тощо. Для спрощення транскрипції голосні u, ū, e після твердих приголосних у словнику здебільшого не позначаються.

На початку складу перед uo додається v: niaùžvuodzu «не чую запаху», suvuòsc «нюхати», vúodas «комар», vuosýș «ясен». Іноді v додається і перед ė, e, o, u, а j — перед i: su-vėsc «з’їсти», jílgas «довгий» тощо. У префіксах ap(i)-, at- приголосний перед іншим приголосним у традиційній говірці випускався, наприклад: adúnda «відгупує», àviadu «відвожу», aviàrše «перевернути», àvagiau «обікрав», àbėrau «обсипав». Кажуть siùklis | asiùklis, su-raštúoti «заарештувати», mušynės | muštynės.

32

Замість колишніх носових ą, ę маємо u, i: rū́stas «лист», tušýcis «тесатися», ūžuolas «дуб», «дуб», kȳšč «терпіти», nuskįsę «обтесати», vaikų «дитину», kãti «кішку». Сполука in закономірно зберігається лише у префіксі (in-lišč «увійти», in-miàsc «вкинути», inmūšu «вдарю», inpýliau «влив»); в усіх інших позиціях n зникло, подовживши голосний i: aci-mýc «згадати», augýcinis «підросток», gamýc «виробляти», giesminýkas «співак», maicýcis «годуватися», pris-pažýc «зізнатися», vadzýc «називати», vienlykas «одноосібний».

Напруженіший голосний e вимовляється в словах іншомовного походження (ekspedicija, elektra, gėstas). В інших випадках він відкритий, тому в статті позначаємо його як ia. На абсолютному початку слова e переходить в a (álnìas «лось», ãści «бути», arškėčys «терен», su-árzye «роздратувати»), яке зберігається і після префіксів. В інших ненаголошених перед наголосом складах трапляється i: limiánė «м’яти», siniau «давніше», žibinkštčis «світляк». Голосний ė іноді дифтонгізується: miššė, sūkė. У зворотній частці si голосний випав; іноді він з’являється в наступних складах або в префіксі: nus-pirkc «купити собі», nus-pirkai, nūs-piarku, pas-ėjėc, pras-dėc, sus-imc, sus-riñkc. Кажуть також niažnó «не знати», baldóti «хитатися».

Багато слів з етнографічних текстів і фольклорних записів занотував засновник і керівник Етнографічного музею литовців Пунська Ю. Вайна. Матеріал зібрано у більшій частині говірок Пунська та Сейнів: крайніми селами є Дафінокас, Трумпаліс, Науйасоде, Ракелія. Під час пошуку рідкісних слів для порівняння використовували також великий «Словник литовської мови» та «Словник лазунського діалекту» А. Відугіріса.

У цій статті можна подати лише частину рідкісніших слів говірки. Усі слова (близько 5000) зберігаються у словниковому відділі Інституту литовської мови, їхні копії — в етнографічному музеї Пунська. На їх основі слід було б укласти окремий словник. Основою для нього могла б стати дипломна робота Б. Стоскелюнайте «Лексика пунської говірки» (ВУ, 1990).

Коротко розглянемо ті слова говірки та їхні особливості, які не вдалося відобразити в подальшому словничку.

На відміну від літературної мови, частина діалектних слів має наголос на першому складі кореня: árkliavogis (3ᵃ), ap-si-tūr̃gavoti, ap-si-výnioti, bérništis (1), kiaũliašūdis (1), mólinis, -ė (1), mer̃giščia (1), ne-pértoli, pãgonis (1), póteriauti, pùsryčiauti, vaikėlis (1). Ця тенденція проявляється також у складних словах і топонімах: balžemis, drū́medis, dū́onmaišis, šáltžemis, dūratis «велосипед», grýn-ledas, línpelis «лляна потерть», róplapis, Baltsamanynis, Dūbaklonis, Duōbiakalnis, Ėgliabalė (але basamìnčia, dvilýpuoti, gaidgystà, naktypiečiai, terpūrėties, vabzdžia-lėšys (34ᵇ) тощо). Звертання також частіше мають наголос на першому складі в так званій райківській говірці, наприклад: Jōnulia «Йонулі», mar̃cula «невістко», mõmula «мамусю» тощо.

Деякі слова мають наголос на дальших складах: keturlãpis (2), naiki-nimas (1), tunčióti, vaidýtis; atokiai, dantỹs (4), buožė (4), durpinė (3ᵇ) «торф’яна копальня», kiamė (4), kultuvė (3ᵇ), pepė (4) «м’ясо», priedur̃nys (3ᵇ), tolokai, sodžius, uždarbỹs (3ᵇ), vėdarỹs (3ᵃ), voratinklys (3ᵇ), žiogrys (3ᵇ). Суфікс -aitė має циркумфлексний наголос у словах klumpaitė, mergaitė.

3. Lietuvių kalbotyros klausimai 29 t..

33

Фонетичні діалектизми: at-giaivýti, už-kiaũkti; apinastris (1), at-knáibyti, dúobti „dobti“, ganábyti „galabinti“, grabždìnėti, lendrė „nendrė“, miksterti „nikstelti“ (ir bakšterti, bėzderti, blākterti, lāpterti, lēkterti, ōklis (2) „aklys“, lùmpterti, raíkštis, rìsterti, rùgšterti, šlikterti ir t. t.), valáuti „lalauti“, šerdėšnykas; at-selýti „atsėl inti“, į-si-riebulióti, kimščioti „kumščioti“, pastargalỹs (34ᵇ) „pasturgalis“, plūksnos „plunksnos“, põlos (2) „palios“, sėsterti „sėstelti“, sýkterti „siektelti“, šienpjūvỹs (3ᵃ) „šienpjovys“, truškėti „traškėti“, šúokčioti „šokčioti“, šúokterti, švėplys „šveplys“. За основою, відмінюванням і родом відрізняються akìd „akis“, aũsė, avẽ, atskirùs „atskiras“, dùlia, dùros „durys“, kišėnius „kišenė“, klónė „klonis“, kūčia „kūčios“, maišatė, moterė, palýdai, pažastė, prieminia, plúoštis, sapnỹs „sapnas“, skudurỹs „skuduras“, užgavėnios, varnalėšis, žibintis. У говірці вживаються також слова apskaitliávimas «обчислення», at-brýzyti «відрізати», at-ritúoti «відкотитися», at-skersuoti, buižà (4), caplỹs (4) «бурулька», čiurkom «струменями», dilgėlienė, dimbinėti, dvilinkúoti, dvilypúoti, įgriebti «втягнути», iš-si-taisýti «одужати», geibti, grùčė, grùzdas (2), gužýnės (1), juodinỹs «така тканина», kiáušas, knývė (1), kraígas (4), krūkas (4), krūkis (2), krūkūtis «знаряддя для скручування мотузок», kūkis (2) maínas «обмін», nóg «від», nuogálius (2) «лисина», niekočia «діжечка для круп», niekóti, ožkabaŕzdis «така рослина», pa-bóti «побоятися», pajūostė, pelkynė, plýnė | plýnios, pra-gaišti «зникнути, пропасти», prėškas (1) «печена страва з пшеничного борошна», pri-si-gyvénti «придбати». Образними є слова imérkti (око), iš-plūšyti «відслужити», jūosti «гримнути», su-marmólyti «розбити», už-skušti «задати», švéisti «бити».

Деякі префікси, а особливо суфікси, вживаються своєрідно: at-baigti «закінчити», į-bárti «насварити», į-biūryti «розсердити», į-mergėti «занурити», sužìlti «посивіти», sužádyti «розбудити», už-kurìnti «обігріти», už-sáudyti «підсолодити»; kiaulėkas (2), veršėkas, vyrėkas; langūtis «віконце», pradalgūtis «маленький покіс», brólýsta «(по)братання», drūčkýsta, kūmýsta, svotýsta, žéntysta, senýsta «старість»; katingà «вагітна», storingas, -a; glėbiúotis, kačiúotis, pančiúoti «плутати», tėmiúotis «виднітися», klūpauti, pajūoduauti, darbūti «працювати», pietúti «обідати», vagelióti «крадькувати», lūkštyti «лущити», siūstyti «надсилати», iš-šaukdyti «оголосити», pa-gėrėti «випити», sužemėti «приземлитися». Особливо поширений іменниковий суфікс -ukas, -ė, а дієслівний — -dinėti, трохи рідше -(i)oti: čėbrukas «чебрець», lustukas «шматочок», katìkas, kulnùkas, mėnìkas «місячик», ramunùkas «ромашечка», sietynùkas, stalinùkė «маленька скатертина», stūnùkė «маленька куля», sátrukė «сатирка»; at-imdinėti «відбирати», iš-(su-, už-)eidinėti «ходити», iš-leisdinėti «відпускати, випускати», ne-iš-imdinėti «не (ви)ймати», nu-traukd inėti «переривати», pa-dėdinėti «класти», per-pindinėti, pridėdinėti; slýščoti «кататися на лижах», už-kándžioti «перекусити», vadelióti «правити кіньми», vógčioti «крадькувати», пор.: siniaũ bóba no bóbos pienų acimzdinėj; išlaisdzinėjo vaikus vakarais laukàn і т. д. Замість родового відмінка іменників уживається суфікс -inis, -ė: ántinis (яйце), kálninis (гори), kėlninis (тканина), žéntinis.

До закінчення іменників -uo додається -j: akmuõj, sesuõj, stuomuõj. Цей приголосний трапляється і в деяких займенниках, пор. jìej (залишок займенникового закінчення).

34

А

āba або: Āba iš, āba tū tiẽp padarai

abūgaliai кінці воза: Tuščì vėžimo abūgaliai

āmonas наймит, якого євреї Пунська наймали на свято Суккот і, насміхаючись, водили зв’язаним: Āmonų vāiko. Kvālas kap āmonas

amžindžė хай йому грець: Amžindžė niažinau, niamatiāu

anglikas (2) англієць: Susėbkom su anglikais

angliorius (4) торговець: Per jōmarkų apstōj angliorai aplinkui

ankščius (2) тіснота: Žmonių prissgrūdo – baisūs ankščius

antājuostis (1) пояс штанів: Atardiau kialnių antājuostį

apičiapas дерево на кінцях балок, що підтримує крокви: An balkių guli apičiapai

ap-dairyti, apdairo, apdairė обікрасти: Apdairė vyrų kap reikia, niapulko nei skaciko

ap-dūoti, apdūoda, apdavė надто перегодовувати: Kumelbl apdavė rugiais ir toj išgaišo

apjūokis (1) глузування: Cā ne kokiās apšniakėsīs ar apjūokis

апивертати (1): Не гаптуй, це не ганчірка, а апивертина. Я б хотів сорочку з апивертини

апштіс (1) кількість: Апшті ти це принесла. Апшті не наїсися

аріелиш ^(4ᵇ) ячмінь: Намолотив ячменю на хліб. Обміняв ячмінь на лави

гірше гірше: Якщо вчитель не дасть, мені буде гірше

обсікатися, -ається, -ався: Наша кішка обсікалася

відступати назад заперечувати, відступати назад: Учора сам казав тобі «так», а сьогодні вже відступаєш. Кінь, відступаючи, відходить назад

переполювати, -ює, -ював: Навесні сніг поламав пшеницю, тож довелося переполювати

відпоювати, -ює, -ював: 1. Льон мочили, а вовну відмочили. 2. Сам язик змочив, і сам його відмочив (про розмову)

відбувати, -ує, -ував: Брат був третім серед дітей і захворів, тож я відбував замість нього

віддавати, -ає, -ав: Що позичив — усе віддає

відкривати, відкриваю, відкрив: Відкрий ліжко

відпасати, відпасає, відпасав: 1. Шкура була тонка й кістлява, тож ледве відпасав. 2. Попаси сьогодні за мене, а я за тебе колись відпасу. 3. Відпасав три літа

відчіплювати, -ює, -ював відчіплювати: Мені залишилося лише відчіплювати

перепекти, перепікає, перепік: 1. Перепечи хліб (перепекти вдруге). 2. Перепечені пироги (повернений борг). 3. Шкура з сала перепеклася

дотюпати, -ає, -ав важко дістатися: Обидва дотюпали через гори

відпочити, відпочину, відпочив: Як відпочину, то й ноги відпочинуть

височенький, (1), -а горілиць: Mōka aukščýnokas plaukc. Niadaūg yr aukščienokų plaukiukų

вухата (1) вухастий: Žiemų žmonės niašoja ausūotinias kėpuras

кошарник (2) кошара: Atlupau duris, išmėžau avinýkį

3*

35

B

клопіт (3ᵇ) турбота: Скільки ж ти клопоту завдаєш

булочка (2) хлібина: Сам один з’їв увесь хліб із булочок

брязкіт (2) тарахкотіння: У бідняків були і холод, і брязкіт. Брязкіт стукотів у грудях

пердун (2) пукач: Поміж гір — пердун (загадка — пукає). Заткни того пердуна

бігом бігти: Він усе бігом та бігом

терлиця (3ᵇ) Терлицею терли полову й кострицю з льону

веретено (2) тріскачка: Зроби з кістки тріскачку. До тріскачки прив’язували кісточки й п’яти. Потягни, тріскачко

бульбочка (2) плід картоплиння: На картоплинні бувають такі бульбочки, можна наїстися

маслобійка (2) олійниця: Масло збивали в маслобійці

бурмотіти, бурмочу, бурмотів тихенько говорити: Бурмоче та бурмоче, мов бідняк читає молитви собі під ніс

бусол (2) лелека: Як когось за ґаву бусолом називають

хмаринка (2) хмарка: От іде невеличка хмаринка, то як уже ллє, то ллє (дощ)

бурокінка (1) сорт груш: Бурокінками називаємо ті груші — середні, червоні, смачні

Д

ще ще: Тобі ще мало?

дбайта (1) місцевість: Чи кожному болить тіло? Тіло втомилося

гарніший, -а красивіший: У мене було гарніше весілля за старих часів

багато багато: Чи багато сіна накосили?

більшість багато хто: Більшість заговорила, багатьох немає вдома

пропонувати, -є, -ив пропонувати: За корову пропонував двісті — не продав

гепнути, -ає, -ав тріснути: Гепнув поліном по морді

десятьох десятьма: Десятьом бабам не під силу підняти

несуча (1) несучка: Дуже несучі кури, бо півні зовсім не кукурікають

ковбаса (4) кишка: Пекла ковбасу, пропонувала

велетенський: Увесь день молотив, і вийшло велетенське (масло)

дуже багато багато: Було дуже багато людей. Посіяв дуже багато ячменю

працювати, -є, -ав: Настала пора працьовито готувати ложки

кропива (3ᵇ) кропива: Немає кропиви

dirgyti, -ina, -ino: У вівці в шерсті є колючка, то коле руки

draibstýti draibsto, draibstē: Дівчина коло дому стріляє й кидає

drēbti, drēbia, drēbė: Кого бачить, того й кидає в очі. Кинь попіл на тарілку

drēkti, drēkia, drēkė дощити: Після полудня дощ як припустив, то лив і лив

dribdýti, -o, -ė спотикати: Носить мішок — спотикається на п’яти

driblinīti, -a, -o повільно пересуватися: Коли він звідти поволі виліз

dribšēnti: Нічого не робить, а тиняється по хаті

36

drīksterti, -a, -ė: Якщо дрібний дощик накрапає, то сіно не намокне

dristūkė (2) пронос: Цілий день із проносом косив

drīžnis (2) домашнє (смугасте) полотно: Виткані смугасті полотна ще називали чорними

dudēnti, -a, -o голосно сміятися: Сміється, як дурник

drunēti, -i, -ėjo дрімати: Досить тобі дрімати цілими днями

drūtōrius (2) товстун: Хто того товстуна підвезе?

dūrīti, -ina, -ino діал. вважати дурнем: Чому ти мене вважаєш дурнем?

durpinė (3^b) торфовище: І на торфовищі не знайдеш жодного вугра (вугра)

dvejōkas (2) торбинка для харчів: У полотняних торбинках несли їжу в поле

Ґ

зберігати, -ає, -ав тримати, берегти: Дрова зберігаю для себе на зиму

зворушуватися, -ується, -увалися розчулюватися: Згадує маму й розчулюється

нутрощі (4) душа: Нутрощі ніхто не їсть

м'яти, -ну, -нув зминати: Зім'яті коліна, зім'яті сорочки

вулик (3) глибина: Мед у липі, бджоли у вулику, капелюх на голові (вулик)

злаки (1) збіжжя: Вибери курей зі збіжжя

гнида (1) воша: На сорочці знайшли гниду

опікуватися, опікується, -лася: Невідомо, як вона опікується дітьми

гарнець (1) певна одиниця місткості: Гарнець горілки, мабуть, випили (діал.)

дряпатися, -ається, -алися дряпатися: Чого дряпаєшся своїми нігтями?

незграба (2) (людина, яка всюди перечіпається) така рослина, дикий борщівник (сл.): Чого ти плутаєшся, як незграба?

велика дочка (2): Якщо велика — то grandzīs, а якщо менша, то grandūkė

причепурюватися, -ється, -увалися: Повернулися з дороги додому

свердло (2) свердло: Свердлячи дошку, зламав свердло

громадження (1): Жито насипали на громадження

grīnius (2) голий, лисий: Grinius гнав дітей

grūdīnėti, -ėja, -ėjo — ходити, спотикаючись: Голови не піднімаєш, ідучи по ріллі, — йдеш боком (бік)

grōnioti, -ioja, -iojo — нишпорити: Повернувшись уночі, нишпорив по коморах

grūdāle (2) зернятко: Вибери з конопель насіння

gūrėti, gūra, gurėj — кришитися: У торфі кришиться на шматочки

gurīnys (3^b) крихта: Звідки тут стільки крихт?

gūryti, -ina, -ino — кришити: Перестань кришити хліб

gurnūkas (2) крихітка, дрібка: Знайшов цілу купу крихт м’яса

І

шукачки (2) ті, що приводять рій: Прилетіла бджола-шукачка

відгодовувати, відгодовує, відгодовувала — годувати, вигодовувати: Купив дешевого коня, добре його відгодував і дорожче продав. Відгодований кінь ледве повертав шию

затискач (1) пристрій ткацького верстата для притримування тканини: З затискачем краще ткати

37

поле біля схилу (1) поле біля схилу: Поле біля схилу було зоране

розчулитися, -юється, -ився засоромитися: Як засоромився, то вже не перестає вередувати

вдертися, -ається, -ався залізти всередину: Вдерся через вікно

розвиднітися, -ається, -лося світає: Прокинувся — вже розвиднілося

зґвалтувати, -ує, -ував зґвалтувати: Вже не одну дівчину зґвалтував

по обіді (1) післяобідній час: По обіді можна побачити, а з полудня не з'являється

витріщити, -ює, -ив витріщити: Чого так дивишся, витріщивши очі. Сонце, наче витріщилося

К

давній, -я (1) той, хто існував колись: Давні штани були широкими

крокувати, -ує, -ував: Крокує з торбами до льоху. Досить тобі вже ходити

лоб (4) 1. як у літературній мові. 2. передня частина печі: Чорний, як сажа, лоб

держак (4) ручка: Верхівки зрізані, залишилися голі держаки

кутова дощечка (2) кутова (трикутна) дошка: З кутової дощечки роблять вівтарець

лопатний, -а (2): Лопатою копають борознами

клята (3): У нас кляті голі кішки, а в мазурів — і вівці

звисати, -ає, -ало висіти: Що там на гілці звисає?

кістлявий, -а (1) той, що має самі кістки: Кістляві руки старого

череп (3) череп: Чорт приніс череп із сажі

дражнити, -ить, -ив дражнити, тикати пальцем: Кого ти дражниш, дітей?

черв’як (4) черв’як: У бджіл багато черв’яків

висунутися, -еться, -ився показатися: Спалили порося, і висунувся жидок

кульгати, -ає, -ав накульгувати: Мастив кульгавий

кульгавий, -а (4) кривий: У наймолодшого багато кульгавих коней

кри́клуке (2) слива дрібного сорту: Кри́клуки малі й із кісточками

крі́окшті, крі́окшча, кріокште хропіти: Ніяк не могла заснути, бо він хропів. Сплять удвох у ліжку й хропуть

кру́чкас (2) сить: Учора на вечерю варили сить із картоплею, додавали смалець

кру́снуке (2) маленька піч (купка каміння): Під ялиною присів на маленьку піч

кру́тінуке (2) грудочка: 1. У дітей болить у грудях. 2. Сорочки шила з нагрудниками

ку́кіті, -ить, -ив бити: Якщо б'єш, то товчи, а не молоти палицею

ку́лнас (4) коліна: Став навколішки. Посадила собі на коліна

куркса́ (2) плакса: Віддам курксу заміж, тоді не плакатиме

кута́й (4) корені пирію: Вирвала все й скрутила. Глибока оранка шкодить кореням пирію

ку́тліус (2) частина волокуші, схожа на мішок: Волокуша складається з ку́тліуса та крил

кутулю́с (3ᵇ) дрова: Боюся дров

ку́забас (3ᵇ) посудина для виготовлення масла: Зробив посудину для масла з кори вільхи

квая́йнас (1) сосновий ліс: Лисиця вибігла із соснового лісу

38

Л

ламувач (2) пристрій для ламання льону: Міня стоїть біля свого ламака. Мій ламач добре ламає солому

лупцювати, -є, -ав бити: Я тебе відлупцював, аж руки не міг підняти

листянка (1): Листянка зварених і сушених листків, коли немає кормових буряків

складаний ножик (2) складаний ножик: Складаним ножиком можна нарізати м’ясо. Складаним ножиком заточують ложки

чорт (2) чорт: Йде, як чорт

липівка (2) липовий цвіт: Липові квіти називають липівками

луб’яний, -а (1) із кори: Луб’яні мотузки були скручені з крушини, ними прив’язували човни до причалу. Місцеві осокори називали луб’яними

М

вузлуватий, -а (1): Що зробиш із вузлуватої нитки

дерев’яний черевик (2) дерев’яний черевик: Дерев’яні черевики в хаті, на горищі

дерев’яний черевичок (2) дерев’яний черевичок: У дерев’яний черевичок набилося снігу

змагатися, змагається, -лися — змагатися, випробовувати сили: Дужчих називають змагунами. А ти з ним змагаєшся?

медовий напій (2) розчин меду у воді: Мед, розведений у воді, називають медовим напоєм

водяниста слива (2) водяниста слива: Як наївся, то вже наївся водянистих слив

мочивник (2) той, хто часто мочиться: Мочивнику, тобі б лягти біля воріт!

брудний рот (2) брудна паща: Матимеш брудну пику — тоді знатимеш

Н

провалитися, провалюється, -ився: Вискочив із чаю й провалився в глибину

пощастити, -тить, -тилося: Не пощастило вкрасти, бо не встиг. Мені в матері пощастило

підпалювати, -ює, -ював: Усі будинки згоріли, доведеться підпалювати

полохати, -ає, -ав лякати: Полохай чужі очі

підбруньок (2): Матері вдалося підбрунькувати

підгодовувати, -ує, -ував: Підгодуйся і мені потім

натирати руки, -ає, -ав: Скільки я тут попрацював, і вже руки болять

покришити, -ить, -ив покришити: Покриши курчаті хліба

повісити, повісить, повісив повісити: Повішай ту ганчірку на паркан

звисати, -ає, -ало висіти: Тільки до дня повисить

підстилка (1): Пошила підстилку й залізла під неї

постелити, -е, -ив постелити: Постели солому на стіл

настил (1) вимощений: Вирізані дошки складені на настилі

погон ^(3ᵇ) місце біля плечей: Погони рукавів гарно вишиті. Погони шили з тонкої тканини

39

pāraišalas (3^4b) зав’язка: Pančākos bia paraišalų nusmunką, usirišk

paskliundum навскіс: Skliāpiatų sudėk kampais paskliundum ir apsirišk

pa-sprāgtyti, -ina, -ino: Pasprāgykit man žbirnių an bl iākių

навісок (2): Загнала поросят у навісок

запаморочення (1): Колись багато хто хворів на запаморочення, дуже боліло

pa-šaspėti, pašaspši, pašaspėjo, прошепотіти: Kų iš ti tau pašaspėj ausin?

pašertė (1) корм: Insidėk pašārtai šieno

спідничка (2): Спідничка — це не сукня, а обгортка

pēr-si-grabōti -oja, -ojo перехопити: Niagalū piar žāgarus ir upāli piārsi-grabōe

pēržiūros (1) оглядини нареченого або його господарства: Važuoja tėvai an piāržiūrų

pieninys (3^a) посудина для молока: Kad kārvės daugiau pieno duotų, reikia pieninys pas vartūs pavōžč. Padzūk pieninį an tvōrōs

молочар (2): Налий молока в молочар

pleiskānė (2): зернятко конопель: Grudalas kanā̄pias vadzina plaiškānēm

plȳgė (1) непримітна риба: Nia visuōsa ažaruōsa būna plȳgių

plōstas (1) спресовані купи сіна або соломи: Plōsto ȳlgis piar mētṛi ir daugiau. Plōstais kūpiatas diāda

plūkoti, -oja, -ojo плавати: Skrynia su pinigais plūkoj po ažaru

пракатас (3^b) такий овоч: Пракарти насипали гороху

прізвисько (3^b) прізвище: Одружився і отримав інше прізвисько

приборкувати, приборкую, приборкував: Була приборкана норовлива. Приборкай ти своїх дітей

наближатися, -ється, -вся — наближатися: Як тільки захочу, наближуся до окопів

мачуха (1) мачуха: Про мачуху й маму кажуть

прамати (1) прабабуся: Розповідь праматері

Р

рагочюс (1) кулвірштіс, частина плуга: Перевертає рагочюс (через голову)

ручний, -а (1): Ручні сліди зв’язували хмизом

ранкліодай (1) сорт великих слив: Викопали ранкліоди, посадили у вишнях

рум’янолиця (2) сорт груш («казлерка»): Вітер натрусив рум’янолиць

рекетука (2) інструмент для скручування мотузок: Ракіатука, шапіатука, йде телятко, мукаючи (загадка — скрипка)

жир (3^b) жири: Гуска добре обскубана — одна лишилася жирина. Витри жири з губ

змащувати жиром, -ує, -ував — жирувати: Пальцями змащує жиром стіл

С

плескатися, -ається, -ався: Перестань ти плескатися у воді

сонячнішати, -іє, -іло: Перестань уже — сонце виглянуло

сухорлявий (1): Із сухорлявого нічого доброго не зробиш

40

самопочуття (2) самопочуття, здоров’я: Довго не міг прийти до тями (відновити сили)

одягатися, -ається, -ався вдягатися: У що одягнешся — у кожух чи бурку?

ґудзик (2) ґудзик: Приший мені ґудзик

самотканина (3^a): Спершу матері робили самоткані полотна. Із самотканого полотна ткали мішки

саморобний ніж (3^a): Із криниці дістає саморобний ніж

сімнадцятирічний, -я (1): Мою вже сімнадцятирічну вели танцювати

смородина (1): Біля огорожі насаджу смородини

провідувати, -ує, -ував провідувати: Часто до нас навідуються

посилати, -ає, -ав посилати: Я раніше посилав дітей до сусідів

каструвати, -ує, -ував каструвати: Умію каструвати козенят, коли будемо каструвати?

скам’янілий белемніт (1) белемніт, іноді — чортів палець: Як белемніт когось ударить або кістку зламає, то біда й годі

перехрестя (1) перехрестя: Заблукав на перехресті й не знаю, куди йти

хустинка (2) носова хустка: Insidėk skiapiatūkį nósiai nusišluoscbc

різанина (1) різання: Kiek tāu sūmiata už skiardzýsti

їсти, їсть, їв: Privālgiau, pilvų niat skiača

сповзати, -ить, -ов: Ar tu móki sliuōgc in miādžbr'?

розважатися -ється, -ався одягатися: Smaginauš aíc šókc, nustój grāic

скроня (1) брова: Jō ilgi skruōstai, tai akių niausikraca

скрупульозник (1): Vāikščoja aplvšis kāp skudūrykas

гостряк (3^b): Žiēvi lupu no smaigalio

міряти п’ядями, -яє, -яв: Sprindžuok, niasprindžuok — niapailgēs

скатертина (2) скатертина: Paciēsk an stālo stalini

мерзнути, мерзне, мерз: Scibau laukū bia kailinū

стійло (1) манеж для дитини: Instacýk vaikų in stovýni

стоянка (1) місце перебування: Stovýnés būvo pas jānumųje, o šókom susiedzbiion

дріт (4) тоненький дріт: Is mokėj skietan strusčis sudēc

стулгінука (2) сорт яблук: Sukcinukūs da stulgīnukais vadzina, stūlginiais

підштовхування (4) рушниця: Ustīmiau stūmū durīs, kad kas nianait

su-bedžioti, -ōja, -ōjo: Поколоти виделкою, щоб не потріскали ковбаси (вуджені кишки)

su-dailýti -ina, -ino: Підший мені сорочку

su-dirbti, -a, -o обмовляти: Так обмовив, що й не попросив

su-drašýti, -ina, -ino: Напиши там, щоб не боялися

su-dvilypiuoti, -iuoja, -iāvo: Спіткнувся й упав, поки ще не дійшов до дітей

su-gelāsti, -ānda, -āndo: Погладьте мені бритву (бритву)

su-gėryti, -ina, -ino: Каже, що втомився, бо довго не спав

su-ginti, sūgina, sugýnė заперечити: Як стали троє сперечатися про одне й те саме, то взяв і заперечив

su-jūkyti, -ina, -ino: Коли клав на глиняну піч, то геть покришив

su-kālstyti, -o, -ė: Було пізно, тож я закрив віконниці

sūkintis, -inas, -inos: Чого це крутиться під ногами?

su-klōstyti, -o, -ė: Усе склав, поклав одне на одне. Складені пояси лежать один на одному

su-kočėti, -ėja, -ėjo: Усе складено, гарно розставлено

41

збентежити, -ить, -ив: Вони їх узяли й так збентежили

потовкти, -е, -ов: Я розвісив одяг і потрощив його

запилювати, -є, -ив: Кури запорошили мені пшеницю. Запорошили всі луки

битися, -ється, -лося: Побиймося крашанками, подивимося, чиї міцніші

заплутати, -ує, -ував: Волосся заплутане, покручене — важко розплутати

розсміятися, -ється, -вся: Як на початку, то всі й розсміялися

сукцинюкас (2) сорт яблук (stulginukas): Яблука сукцинюки так називаються, бо самі по собі закручені

загострити, -рює, -рив: Не вмію косу вирівняти (вирівняти) Кішка випускає свої кігті. Випусти рибу в ставок. Вирівняли робочих

зігнати, -яє, -яв: Усіх зжену на одну роботу

занепасти, -ає, -ав: Занепав, як ледар, — зовсім висох

надягнути, -ає, -нув: Надягни мотузку на руку

зібрання (2) збіговисько: Не вмію зібрання зібрати

задишка (1) астма: Дитино, маєш задишку

гойдалка (1) гойдалки: Гойдалки колись були тут підвішені

забризкати, -ає, -ав: Забризкав ні те, ні се

скотити, -ить, -ив: скотити: Скотили горох у повітку

су-рінгюотас, -а, -ює, -ював: Сурінгюоцбі аудяклай, може везти додому

су-іржавіти, -іє, -іло: Чому заіржавіли штани?

su-si-baldōti, -oja, -ojo susibelsti: Jai ánčys susbaldói, tai jas ir rūkina žolūkėm

су-си-гайліті, -ить, -ив: Побачила небіжчика й засмутилася

су-си-кньовенс, -лася: посварившись: Він з усіма пересварився

су-си-тонити, -ить, -ила: 1. Втомилася, мені треба. 2. Сварка жінки з дітьми (2): Як одна жінка забуває про першу, то буває сварка

су-соодіті, -ить, -ив: Ти мені засолодив пальці

су-швеїсті, су-швею, -в: Вишкрібатиму сало, вишкрібатиму горщики й вишкрібатиму піч

су-темдиті, -ив, -ила: Затемнилося мені в місті. Затемнив лампу

су-тешкеті, -ить, -іло: Гримнув віз об каміння й розлетівся

су-трушитися, -иться, -илося: Трусилося, трусилося моє волосся і вже зовсім витрусилося

су-тварстити, -ив, -ила: Двері я попереставляв куди для гусей, куди для свиней, куди для корів

су-вєрсті, -тає, -ло: Загнав тварин додому

су-вєрті, -є, -ив: Звернув усі очі на мене

Š

бічний (2): Менші клуні були з двома боками

шашки (4) шашка: Добрі люди кажуть, що смердить, як шашки

сьогоднішній, -я (2): Сьогоднішніх курчат привезли

колихати, -ає, -ав: Не колихай хліб на столі

хлюпати, -ає, -ав: Наливає, он хлюпає

сльотавий період (1): Колись бувають такі сльотаві часи

плескати, -ає, -ав: Плескай мені кілька крапель води

42

сьорбати, -ає, -ав: Пожалійся, що ти сьорбаєш!

чалапати, -ає, -ав: Потроху чалапає

сукня (2) сукня: Вибрала собі сукенку в горошок

шарудіти, шарудить, шарудів: Я тут не пошурхотів, бо шарудів у дворі

ніздрі (1) ніздрі: Потримаю коня за ніздрі

слід (2) слід: У коня самі сліди від батога. Пішов по ячмінь — тільки слід залишився

летіти, летить, летів: Жінки одна до одної тільки летять

ніздрі (4) ніздрі: Дістанеш по ніздрях, то заплачеш

санчата (2) сани для перевезення довгих колод: Ми на тих санчатах з гори спускалися

шумстерті, -ить, -ив вибратися: Заїхав на озеро й застрягли сани під льодом

швагждесиш (3^b): У нього горло застуджене, чути хрипкий свист

шваптерті, -ить, -ив: Шепни мені на вухо

T

свиняча міхурина (2) оброблений свинячий міхур: Сало поклали в міхурину

текелас (3^b): Наш теля було водянисте

тямптіс, -иться, -ився: Тремтить, як жаба перед дощем

тептерті, -ить, -ив гупнути: Стукай, бо як гупну тобі по зубах

тайсити, -ую, -ив випростувати: Випростовую ноги

тієка(і)с (2): Пастух у лісі біля ставка. Стадо овець один пасе

тієтиш (4) правий: Гніду коня запрягай праворуч

тієстис, -иться, -илися: Послизнувся й простягнувся біля шоломки

тікчон, -ить, -ив: Дідусь хропе, не можу заснути

тірпчоніти, -ить, -ив: Від роботи аж руки тремтять

трайкшт: З гуркотом вона й замкнула хлів. Гуркотлива палиця в міху

трайлас, -а (4) той, хто не вимовляє р, іноді ш, ж: Один заїка каже: «післаї приїхали». Інший заїка питає: «пліо куль приїхали?»

трайлювати, -ює, -ював шепелявити: І він зашепелявив

тупотіти, -ить, -ів тупотіти: Тупотіла, тупотіла біля клуні, та нічого не зробила

трісконути, -ить, -ів зламатися: Трісконула в дверях і повернулася мокра

трав'яна каша (1): Мені ця трав'яна каша з яєчнею дуже смакує

тумеси (4) дрібні тонкі клоччя: Та що ти доброго зробиш із клоччя, та не витчеш

порожня тобі (кажучи): Порожня тобі

пустоти (3^b): 1. У пустоти (старого місяця) не можна садити курей. 2. Розперезався в пустоти (розкинувся в боки)

блискотіти, -ить, -ів: Блискавки блищать із-за гір

блисне: Блисне блискавка на ясному небі

U

убити, -є, -ив убити: Pàgaliu kàti užbiáldė

зернова суміш (1) овес або його борошно: Paduók arkliám šiečkos su užbėralu

проколоти, проколює, проколов проколоти: Aš į pialių uždūrsiu

43

виступ мозку (1) виступ мозку: Arklys turi užėdas viršuj už priešakinių dantų

забаритися, -юється, -ився: 1. Vaiščioja tokia užgaišus. 2. Užgaišo nič nė kur

лякати, -ає, -ав: Užgązdinau vaikų, tai bijos

повернути, -є, -ив повернути: Užgręši arklį ir jok

зайняти, займає, зайняв: Займи овець (перегороди їм дорогу)

наїстися, наїдається, наївся: Я наївся сала, а він наївся круп

повісити, вішає, повісив повісити: Повішай черевики на горище

підкувати, -ував, -ув погано підкувати: Užkáusčitas arklys niagali paaic

розгнівати, -ює, -ив розгнівати: Užkíecbta širdžbis niadcsúlaidza

кривдити, -ив, -ила кривдити: Залиш дітей самих, тоді вони менше кривдитимуть одне одного

доторкнутися, -ається, -ився доторкнутися: Доторкнися до мого ліктя

побити, побив, побив побити до синців: Чи я тобі не врізав грибним держаком по борщу (діал.)

сватання (3ᵇ) одруження: Tėtė užkurój būvis

розпалити, розпалює, розпалив: Коли добре розпалив, то й розвидніло

зацідити, -ить, -ив ударити: Хто тобі зацідив по голові

затулити, затулює, затулив: Затулила, як баба задом

задатися, -ється, -ався надриватися від роботи: Бідолашний чоловік надривається

зажитися, заживається, зажився придбати: За кілька років придбав корівку

засідло (1): Від малого вже на коні засиджується

зачатися, зачинається, -вся розпочатися: З ким я з ним зв’язався?

заховатися, -ається, -ався сховатися: Де ти сховався?

пересолоджений, -а надто солодкий, -а: Пересолоджені буряки пропали

набившись, -вшись набитий: Набилося, повно людей

назбирати, назбирує, назбирав назбирати: Скільки грошей назбираєш за кілька ярмарків?

озватися, озивається, озвався: Озвалися, що зайдуть

зачинитися, зачиняється, зачинився зачинитися, розбитися: 1. Уночі зачиняємо двері. 2. Машина розбилася

завестися, -о, -лася: Завелася моя дівчина

пообіцяти собі, пообіцяє собі, -яв собі пообіцяти: Пообіцяю собі нікому не розповідати

випрати, випирає, виправ: Виперу собі й дітям

за-давитися, -ається, -ився: Таким шматком можна вдавитися

за-ціпеніти, ціпеніє, заціпенів: Косуля заціпеніла. Від спогадів я весь ціпенію

за-оточити, оточує, оточив оточити: Звідси німці оточили. Оточи мене сіткою

за-підпалити, -ює, -ив: Обсмажуючи м’ясо, я підпалив пух

за-стрелити, -ить, -ив убити пострілом: Стріляй у мене, якщо хочеш

за-кликати, кличе, покликав покликати: Покликала до себе показати, що має

за-засвітити, засвічує, засвітив запалити: Засвіти мені лампу

за-світанути, світає, засвітав розвиднітися: Їй розвидніється в очах, як побачить

за-розчервоніти, розчервонюється, розчервонівся вдарити рум’янцем: Як той сказав, так і всі розчервонілися

за-білити, -ить, -ив вибілити молоком: Забіли крупу

44

кликати, -ина, -ино покликати: Поклич їх на ім’я: якщо це своє, то відгукнеться

зів’янути, -ає, -ло: Усі ті рути геть зів’яли

закутувати шию, -ує, -ував: Закутай шаль довкола шиї — і буде тепло

В

сварки (1) сваріння: Всякого сваріння буває

сваритися, -иться, -ився плутатися, крутитися: Яке цуценя плуталося під ногами

плодоносити, -ить, -ило давати плоди: Старі дерева рясно плодоносили

вечорувати, -ує, -ував проводити вечір: Вечоруючи, розповідають казки

валкунас (1) віз для каміння: Навантажили каміння на валкунас

вариклос (2) вузька дорога на пасовища: Постав воза коло вариклос

веджега ^(3ᵇ) ведега: Нагостри ножі

веджеготі, -отить, -отив: Поріжу гілок

чортіти, -ить, -іло бешкетувати: Чортилася, чортилася — і чорт її забрав

вентеріс (3): У вентер заплуталася риба. Вентеріс це знає

верстініс, -я (2) перевертень (різновид голуба): Тримали верстініс-голубів

вепутініс ^(3ᵇ): Собака здула вепутініс на подвір’ї

віялка (2): Набрала жменю полови

вінцас ^(3ᵃ) чорт: Після вінця гарно. Вінців ти здобудеш

серединка (1) половинка: Зупинився посередині

серединка (1): Зустрілися посередині

однааропс (1): Змішаний овес з однааропс

однорядний (1): Однорядкою не так багато зіжнеш, як дворядкою

вугор (1) вугор: Вугри люблять дим

вовчі зуби (2) передні зуби коня: Циган вибив вовчі зуби, а кінь здох

вовчик (2): Закрутив мені у волосся вовчиків

веретенце (2) веретено: Веретенця на ринку продають

вивернутися, -ається, -ився: Я вивернувся набік, але не перекинувся

винничок (2) кислуватий сорт яблук: Виннички яблука ще називають винними

курник (1) курник: У курник лисиця не залізе

курник (1) курник: Облаштували курник біля кошари

прут (2) держак батога з 10 розщеплених дубових прутиків: Дістанеш прута. Прут насмерть побив господаря й поховав

злодюга (2): Злодія спіймаєш, одразу й повісять

Ж

гусак ^(3ᵃ) міра кількості: Горілку продають гусаками й гарцями

замазура, -а (4) брудний: Знайшла брудних дітей

жебрак ^(3ᵇ): Жебрака запрягай у ліву половину

розсаджений, -а, висаджений: Розсаджували бульбу в городі

45

говорити по-жемайтськи, -є, -ив говорити як капси чи занавики: Коли приїжджають до священників, то говорять по-жемайтськи

земля (1): Коли тебе світла земля несе

одружуватися, -ується, -уються: Вже з самої весни одружуються

блискітка (3^b) блискітка: Наказав блискіток і прикрасив

людина (3) чоловік: Мій чоловік був із Відугір

іржання (3^2b) іржання: Коли на ярмарках стріляють по конях, то такий вереск здіймається

К. ГАРШБА, Б. СТОСКЕЛЮНАЙТЕ, Ю. ВАЙНА

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ СЛОВНИК ГОВІРКИ ПУНСЬКА

Резюме

У статті описується діалектна лексика литовців, які є найдавнішими з тих, хто й досі мешкає в околицях Пунська та Сейнів (Підляське воєводство Польщі). Умовно можна виокремити три частини статті: фонетичні особливості говірки, обговорення діалектної лексики та словник найвиразніших відмінностей від литовської літературної мови.