SIMONA VYNIUTAITĖ

Інститут литовської мови

Напрями наукових досліджень: геолінгвістика, діалектологія, соціолінгвістика.

9-Й МІЖНАРОДНИЙ КОНГРЕС З ДІАЛЕКТОЛОГІЇ ТА ГЕОЛІНГВІСТИКИ

23–27 липня 2018 року у Вільнюсі відбувся 9-й Міжнародний конгрес з діалектології та геолінгвістики. Цей науковий захід зібрав науковців і гостей у галузі діалектології та геолінгвістики з 28 країн світу. Конгрес організував Інститут литовської мови, його партнерами були Вільнюський університет, Шяуляйський університет і Литовська академія наук.

Ініціатором конгресу є Міжнародна асоціація діалектології та геолінгвістики (англ. International Society for Dialectology and Geolinguistics (SID); докладніше див. http://www.geo-linguistics.org/index.html). Перший такий конгрес відбувся 1993 року в Будапешті (Угорщина). У 1997 році конгрес проходив в Амстердамі (Нідерланди), у 2000 році — у Любліні (Польща), у 2003 році — у Ризі (Латвія), у 2006 році — у Бразі (Португалія), у 2009 році — у Мариборі (Словенія), у 2012 році — у Відні (Австрія), у 2015 році — у Фамагусті (Турецька Республіка Північного Кіпру). Мета конгресів, які кожні три роки проводять в іншій країні, що бере участь у діяльності Міжнародної асоціації діалектології та геолінгвістики, — співпраця установ і науковців, які розвивають міжнародну діалектологію та геолінгвістику, обмін теоретичними й методологічними підходами та наукова дискусія.

Під час п’ятиденного конгресу доповіді заслуховували на пленарному засіданні (23 липня) і в десяти секціях (24, 25 і 27 липня); для підсумкової дискусії було відведено заключне засідання (27 липня). Один день наукового заходу (26 липня) учасники провели за ознайомчою культурною програмою, яка також є частиною конгресів, організованих Міжнародною асоціацією діалектології та геолінгвістики.

Під час відкриття конгресу в Інституті литовської мови учасників і гостей привітали директорка Інституту литовської мови д-р Альбіна Ауксорюте, член Комітету із закордонних справ Сейму Литовської Республіки Аудронюс Ажубаліс, Литовської

Apžvalgos / Surveys

255

SIMONA VYNIAUTĖ

Перший заступник канцлера Уряду Республіки Дейвідас Матульоніс, редакторка журналу, який видає Міжнародна асоціація діалектології та геолінгвістики, Астрід ван Наль, а також деканка філологічного факультету Вільнюського університету проф. д-р Мейлуте Рамонієне, віцепрезидент Литовської академії наук академік Зенонас Дабкявічюс. Було зачитано вітального листа президентки Міжнародної асоціації діалектології та геолінгвістики Марії-Пілар Пеа, прослухано відеозапис привітання проректорки з наукової та мистецької діяльності Шяуляйського університету проф. д-ра Інгріди Шаулене.

На пленарному засіданні виступили запрошені доповідачі. Проф. д-р Франс Хінскенс із Інституту Мертенса та Вільного університету Амстердама (Нідерланди) виголосив доповідь «Діалектологія та дослідження мовної варіативності. Quo vadis?» (англ. Dialectology and the study of language variation. Quo vadis?), у якій обговорив деякі аспекти розвитку діалектології. Він наголосив, що діалектологія вже не є наукою, суворо відмежованою від сучасної лінгвістики. Соціальний аспект, залучення кількісних методів, когнітивний підхід — це деякі з компонентів, що доповнюють діалектологію. Зміна об’єктів і методів дослідження може впливати на зміни традиційних діалектних ландшафтів, виявлення нових територіальних утворень або діалектного континууму. Доповідач розмірковував про те, як можна досліджувати мовну варіативність і нові її типи, що виникли, а також які виклики постануть перед майбутніми дослідженнями.

Доповідь д-ра Кріса Монтгомері з Шеффілдського університету (Велика Британія) «Перцепція: чому ми маємо її розуміти, але це важко» (англ. Perception: Why we need to understand it, and the difficulties in doing so) була присвячена перцепції в діалектології. Лектор, висвітлюючи місце досліджень перцепції в історії вивчення мовної варіативності, наголосив, що розуміння перцепції важливе для мовних моделей, а також для розуміння змін діалектів. На думку автора, для цілісного розуміння мовної варіативності та змін слід зважати на роль перцепції й шукати способи кращої інтеграції досліджень як самої мови, так і її перцепції.

Запрошений доповідач із Люксембурзького університету д-р Крістоф Пурше у доповіді «Діалектологія стає цифровою. Залучення регіональної варіативності до анонімної комунікації в соціальних медіа» (англ. Dialectology goes digital. Tapping regional variation in anonymous social media communication) представив дослідження, метою якого було обговорити обчислювальну соціолінгвістику та зробити внесок у розвиток цієї нової галузі. За словами доповідача, більшість досліджень мовної варіативності ґрунтуються на традиційному підході, дані аналізують за допомогою вже визнаної та усталеної методології, тоді як в обчислювальній лінгвістиці майже не враховують соціальну зумовленість мовної варіативності. Отже, підходи соціолінгвістики й обчислювальної лінгвістики можна було б залучати до досліджень мовної варіативності.

256

Acta Linguistica Lituanica LXXIX

9-asis tarptautinis dialektologijos ir geolingvistikos kongresas

Проф. д-р Дангуле Мікуленене, яка представляла литовських діалектологів, ознайомила присутніх із мультимодальною соціолінгвістичною моделлю, створеною в Інституті литовської мови та яку останніми роками почали застосовувати в Литві для дослідження регіональної мовної варіативності. Авторка доповіді «Мультимодальна соціолінгвістична модель дослідження регіональної мовної варіативності: випадок литовської мови на початку XXI століття» (англ. Multidimensional sociolinguistic model for regional language variation studies: Lithuanian case at the beginning of the 21^st century) виокремила три найважливіші рівні дослідження: 1) вибірковий аналіз традиційних мовних даних діалектів; 2) вивчення мовного середовища та соціокультурних мереж; 3) дослідження настанов мовців і громадської думки. Тут застосовують методи діалектометрії; кількісний аналіз дає змогу уникнути можливої суб’єктивності дослідника та діалектофільного підходу.

Доповідь ще одного запрошеного доповідача — проф. д-ра Хуана-Андреса Вільєна-Понсоди з Малагського університету, розташованого в Іспанії, — «Дилема надійності геолінгвістичних і діалектологічних даних у соціолінгвістичних дослідженнях. Випадок злиття /θ/ в андалузькій іспанській мові» (англ. The dilemma of the reliability of geolinguistic and dialectological data for sociolinguistic research. The case of the Andalusian merger of /θ/) зачитала д-р Юрга Ярославієне. Розглянуто зв’язок між геолінгвістичними, діалектологічними та соціолінгвістичними даними на основі мовної та культурної ситуації мовців Андалузького регіону. Науковець наголосив, що соціолінгвістичні дані ґрунтуються на соціологічному припущенні щодо вибірки та варіації, а це несумісне з фундаментальними геолінгвістичними й діалектологічними даними. Автор розмірковував, наскільки геолінгвістичні та діалектологічні дані можуть бути надійними для ретроспективного простеження історії варіативності та певних мовних змін.

Після пленарного засідання конгрес продовжив роботу в тематичних секціях. Одна з них — «Перцептивна діалектологія: кількісні та якісні перспективи». У секції М. Шмальц (Швейцарія) представив новий методологічний підхід, Г. Мучсова (Словаччина) говорила про народну діалектологію як галузь, що підтримує перцептивну діалектологію, а Д. Алюкайте (Литва) аналізувала об’єктивне й суб’єктивне сприйняття регіонів у Литві.

У секції «Контактна діалектологія: багатомовна та багатокультурна варіативність» Л. Балоде (Латвія), Т. Якоп (Словенія), М. Невай (Румунія), Н. Сараманду (Румунія), І. Метсмагі (Естонія), В. Оя (Естонія), Х. Шнайдер (Швейцарія) виголосили доповіді про вплив мов і конвергенцію діалектів. Р. Квашите (Литва) представила мовну ситуацію литовців і соціокультурні мережі в Латвії; Х. Судзукі (Норвегія) ознайомив присутніх із геолінгвістичними дослідженнями тибетського діалекту, а Й. Асахі (Японія) — з дослідженнями мовних варіантів японських діаспор. Е. Золога (Іспанія) говорила про ризик використання географічних критеріїв для пояснення минулого (рентаси

Apžvalgos / Surveys

257

SIMONA VYNIUTAITĖ

у баскській мові). M. Bouzouta (Бельгія) і V. Casanova (Бельгія) розглядали посесиви, V. Lara Bermejo (Швейцарія) — комітативи.

У секції «Джерела термінів: тексти, словники, атласи, корпуси» заглибилися в історію та сучасний стан литовських, естонських, японських і нідерландських діалектних словників та атласів. Своїми міркуваннями поділилися J. Švambarytė-Valužienė (Литва), M. L. Kalvik (Естонія), M. Kendla (Естонія), K. Tomosada (Японія), H. Iwaki (Японія), M. Matsuda (Японія), N. Siokawa (Японія), C. I. Floarea (Румунія), J. Corbera Pou (Іспанія). Можливості й проблеми оцифрування словників та атласів, а також виклики цифрової картографії обговорили J. Van Keymeulen (Бельгія), V. De Tier (Бельгія), D. Brozović (Хорватія); цієї тематики стосувалася й доповідь M. P. Pereos (Іспанія).

«Діалекти в просторі й часі» — ще одна секція, у якій говорили й дискутували про нідерландські, австрійські, іспанські, італійські, японські, китайські, баскські, словацькі, латвійські та литовські діалекти. Діалекти розглядали в історичному аспекті, а ситуацію, що склалася у XXI столітті, обговорювали з різних поглядів. Увагу зосередили на змінах у діалектах, на які впливають час і мовні контакти, а також на мовній самосвідомості тих, хто розмовляє діалектами. Пояснили метод обчислення середньої частоти слів у діалектних текстах. У цій секції з доповідями виступили A. Daina (Латвія), L. Markus-Narvila (Латвія), W. Heeringa (Нідерланди), F. Hinskens (Нідерланди), Ch. Schrödl (Угорщина), H. Ueda (Японія), Y. Ebata (Японія), U. Goiriena Lorea (Іспанія), G. Kačiukienė (Литва), M. Cerruti (Італія), M. Endo (Японія), J. Pabrėža (Литва), M. Padilla-Moyano (Франція).

На конгресі також обмінювалися міркуваннями в секції «Діалектна творчість і грамотність у XXI столітті: потреба, можливість, необхідність». K. Geyer (Данія) розглянув словники діалектних висловів як безпосереднє джерело досліджень народної діалектології, а A. Mlekodaj (Польща) — дослідження діалектної літератури як складник, що збагачує діалектологію та доповнює її. J. Zarskaitė (Литва) окреслила поняття тем, які можуть бути елементом творчості.

На засіданні секції «Теоретична діалектологія: (де)конструкція та (де)концептуалізація діалектів» діалекти розглядали з різних теоретичних поглядів. Доповідачі з Іспанії G. Aurrekoetxea та A. E. Erenza говорили про проблематику поняття діалекту, а E. Valls (Іспанія), спираючись на приклади каталонських діалектів, аналізувала ефект межі. V. Meiliūnaitė (Литва) досліджувала, коли й чому інформанти обирають уживати розрізнювальні риси діалекту, замість того щоб піддатися панівній тенденції відмовлятися від них. Доповідь K. Kozhanovo (Росія) і B. Wiener (Німеччина) була присвячена дослідженню морфосинтаксичної варіативності в литовських діалектах.

У секції «Лінгвістична (науково-лабораторна) цінність і самоцінність діалектів» D. Pakalnienė (Литва) і J. Lubienė (Литва) аналізували моделі соматонімів та їхню мотивацію, F. Cugno (Італія) і F. Cusan (Італія) — лексикалізацію

258

Acta Linguistica Lithuanica XXIX

9-asis tarptautinis dialektologijos ir geolingvistikos kongresas

і метафоризацію. J. Škof (Словенія) говорив про термічні мікротопоніми, J. N. Fodoros (Угорщина) досліджувала термічну ономастику, а G. Blažienė (Литва) ознайомила слухачів із власними іменниками прусських діалектів. Японські науковці Sh. Ogawa, F. Inoue, Y. Hanzawa обговорили історичну й географічну варіативність у словниках, а також зміни в діалектних словниках. A. Stafecka (Латвія) поділилася міркуваннями про прізвища як джерело досліджень діалектології та мовних контактів, M. Koletnik (Словенія) і N. Šabec (Словенія) аналізували контакти словенської та англійської мов і збереження діалекту в іммігрантських спільнотах. Доповіді S. Jērane (Латвія) і M. Hopej (Польща) були присвячені дослідженням мовного ландшафту. На засіданнях секції «Накопичувальні та інтерпретаційні методології в діалектології» прозвучали доповіді, що висвітлювали зміну й застосування різних методологій. Йшлося про діалектометрію та дослідження, виконані іншими методами кількісної діалектології, а також про особливості укладання карт. Аналізували фонетику й фонологію, морфологію, контакти діалектів із літературною мовою, обговорювали можливості та проблеми застосування транскрипції. З доповідями виступили D. Markus (Латвія), Y. Yamazaki (Швеція), L. Thöny (Швейцарія), G. Tillinger (Швеція), Sh. K. Kayoko (Японія), Y. Nakajima (Японія), S. Matayoshi (Японія), K. Shinsuke (Японія), S. Yukako (Японія), R. K. Faquire (Бангладеш), A. Leskauskaitė (Литва), Ch. Fukushima (Японія), T. Onishi (Японія), Y. Kumagai (Японія), M. Bouzouté (Бельгія), M. Castilo (Швейцарія), E. Pato (Канада), L. Geržotaitė (Литва), H. Huang (Китай), Y. Zhu (Китай), H. Ramischus (Німеччина), T. Legese Feleke (Італія), V. Kardelis (Литва), Ch. Schneider (Швейцарія), R. Bakšienė (Литва), A. Čepaitienė (Литва), J. Jaroslavienė (Литва), J. Urbanavičienė (Литва), A. Ivanickaja (Литва), D. Kiseliūnaitė (Литва), D. Jakulytė (Литва).

На заключному засіданні, тему якого запропонували науковці M. Sawaki, Ch. Fukushima, F. Inoue, T. Onishi (Японія), а також W. Heeringa і F. Hinskens (Нідерланди), слухачам представили японську та нідерландсько-фламандську школи діалектології та зв’язки між ними.

Під час останнього засідання Міжнародного конгресу діалектології та геолінгвістики підбили підсумки п’ятиденного наукового заходу. Відзначили широке тематичне й проблемне розмаїття доповідей і велику кількість учасників. Загалом було виголошено понад 80 наукових доповідей (їхні тези можна знайти на вебсайті заходу http://sidg2018.lt).). Гості подякували за чудову організацію конгресу. Високі оцінки й схвальні відгуки отримала також культурно-пізнавальна програма конгресу: поїздка до Румшишкес, Тракая, Кернаве, екскурсії до Палацу правителів Великого князівства Литовського та Вільнюського університету.

9-й Міжнародний конгрес діалектології та геолінгвістики дав науковцям із різних країн світу можливість поділитися міркуваннями й новими поглядами, обговорити застосування методологій, представити дослідження, звернути увагу на панівні

Apžvalgos / Surveys

259

SIMONA VYNIUAITĖ

тенденціям. Обмін науковим досвідом, нагода подискутувати й налагодити діалог як завдяки активній участі в секціях, так і в неакадемічному середовищі, імовірно, стане поштовхом до нових ідей, започаткування та продовження спільної роботи.

У 2021 р. 10-й Міжнародний конгрес діалектології та геолінгвістики відбудеться в Румунії, у Бухаресті.

Надійшло 5 листопада 2018 р.

SIMONA VYNIUAITĖ

Інститут литовської мови

вул. Пятраса Вілейшиса, 5, LT-10308 Вільнюс, Литва

[email protected]

260

Acta Linguistica Lituanica LXIX