PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ Литовський інститут мови ORCID id: orcid.org/0000-0002-8679-3253 Напрями наукових досліджень: литовська термінологія, історія литовської медичної термінології. DOI: doi.org/10.35321/all84-04

МЕДИЧНІ ТЕРМІНИ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

Медичні терміни в художньому тексті

А Н О Т А Ц І Я

У статті розглядаються медичні терміни в обраному художньому тексті (роман Ноя Гордона Лікар. Учень Авіценни, 2020), а також їхні ознаки та призначення. Медичні терміни вживаються широко, найчастіше для опису різноманітних ситуацій, пов’язаних із лікуванням. Досліджуються дві найвиразніші групи термінів – власне (наукові) медичні терміни та невласне медичні терміни, або псевдотерміни, а також характеризуються функції, які виконують медичні терміни, значення їхніх контекстуальних партнерів (прикметників, дієприкметників, дієслів) у реалізації стилістичної функції; порушується питання детермінологізації.

Розглядаючи функціонування медичних термінів у художньому тексті, стаття водночас подає міркування інших дослідників щодо особливостей уживання термінів у мовленнєвому тексті, а також запропоновані ними класифікації термінів у цьому тексті.

К Л Ю Ч О В І С Л О В А: медичний термін, художній стиль, художній текст, контекст, контекстуальні партнери, функція, детермінологізація.

А Н О Т А Ц І Я

У статті розглядаються медичні терміни в обраному художньому тексті (роман Ноя Гордона The Physician, 2020), їхні ознаки та функції. Текст рясніє медичними термінами. Зазвичай вони використовуються для опису різноманітних ситуацій, пов’язаних із лікуванням. У статті зосереджено увагу на двох найвиразніших групах термінів: власне (наукових) медичних термінах і невласне медичних термінах, або псевдотермінах. Також описуються функції, які виконують медичні терміни, значення їхніх контекстуальних партнерів (прикметників, дієприкметників, дієслів) у реалізації стилістичної функції та порушується питання детермінологізації.

Straipsniai / Articles

67

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Під час розгляду функціонування медичних термінів у художньому тексті у статті також подано міркування інших дослідників щодо особливостей уживання термінів у такому тексті та запропонованих класифікацій термінів у ньому.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: медичний термін, художній стиль, художній текст, контекст, контекстуальні партнери, функція, термінологізація.

ВСТУП

Особливості функціонування термінів у художньому тексті^¹. Природним і органічним місцем функціонування терміна є науковий текст, у якому термін виконує свою функцію — стисло, точно й однозначно називати наукове поняття, інакше кажучи — концентрувати певний обсяг інформації, і в якому термін можна точно й однозначно декодувати (див. Лобанов 2008: 77; Самохина 2011: 210; Тамбиева, Текеева 2019: 236).

Функціональні стилі не утворюють замкнених систем, це взаємодіючі різновиди мови (Župerka 1983: 115). Терміни, будучи атрибутами наукового тексту, нерідко виходять за межі звичної для них спеціальної сфери вживання й активно проникають у неспеціальні сфери вживання (див. Самохина 2011: 169; Пономаренко, Уварова 2016: 95; Синелева 2020: 193). Однією з таких сфер є художня література — сфера вживання художнього стилю (Pikčilingis 1971: 286; Župerka 1983: 113). Цей стиль, за словами Juozas Pikčilingis, є широкою рікою, що вбирає в себе різноманітні струмки та потічки й живиться ними. Тут охоче використовують різні інші стилі, різноманітні їхні елементи. Поле пошуку засобів вираження письменника — це вся мова. Йому потрібні і стилістично нейтральні, і стилістично марковані, як книжні, ділові, так і розмовні мовні ресурси. Однак, потрапляючи до художньої літератури, елементи інших стилів актуалізуються (Pikčilingis 1971: 302; Župerka 1983: 115, 116).

Художній текст особливий тим, що в ньому, як зазначалося, можуть уживатися засоби вираження всіх стилів (також і терміни) (отже, художній текст за своєю природою є полістильовим), але тут змінюється функціональна роль цих засобів: вони виконують іншу функцію, ніж у тих стилях, у яких уживання відповідних засобів є звичним (Pikčilingis 1971: 304; Немыка, Пешков 2015: 251; Синелева 2020: 193). Терміни в художньому тексті вже не є термінами у звичному

^¹ Ширше й різнобічніше цю тему досліджували російські автори (див. список літератури). Литовські автори про функціонування термінів у нетиповому для них середовищі писали небагато. Варто згадати лише кілька проведених досліджень. Kazimieras Župerka досліджував уживання термінів мовознавства в публіцистиці (Župerka 2000: 75–182), а Asta Mitkevičienė писала про вживання термінів різних галузей в інтернет-медіа (Mitkevičienė 2020: 108–127).

68

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

у значенні цього слова: вони не лише називають конкретні предмети й явища об’єктивної дійсності, а й набувають емоційного забарвлення, надають тексту певного колориту (Глазкова 2008), отже, наукова точність термінів послаблюється, оскільки текст відповідного стилю виходить за межі термінологічного поля (Суперанская, Подольская, Васильева 1989: 135). У нетиповому контексті терміни змінюють свою семантичну структуру, тобто зазнають різноманітних трансформацій, унаслідок чого можуть набувати іншого значення або додаткових конотацій, навіть ставати компонентами фразеологізмів (Прокопова 2013: 169; Понамаренко, Уварова 2016: 95, 96).

Хоча в художньому тексті терміни вживаються такі самі, як і в науковому, однак, як уже зазначалося, функції тих самих термінів у текстах різних стилів є іншими. Художній твір, незважаючи на те, що в ньому вживаються терміни, передусім пов’язаний зі сферою емоцій і почуттів. У такому творі терміни можуть виконувати цілком не властиві їм функції (Шамсеева 2018: 116). Отже, термін у художньому тексті, крім своєї природної, номінативної², виконує також когнітивну, інформаційну, описову (характеризувальну), емоційно-експресивну, естетичну, оцінну, образну³ функції, тоді як у науковому дискурсі терміни виконують лише номінативну функцію (див. Жилкова 2007: 85–88; Жилкова 2008: 5–23; Лобанов 2008: 77, 82; Самохина 2011: 207; Смирнова 2012: 158; Ланьянь 2013: 179–180; Мухамеджанова 2015: 168; Немыка, Пешков 2015: 251–252; Ремпель 2015: 34; Эфендиева, Джасежeва, Жутова 2015: 222–223; Бобырева 2016: 123; Воскресенская 2016: 353–354, 365; Понамаренко, Уварова 2016: 96; Воскресенская 2017: 261; Рахимова 2017: 66–68; Сергеева 2018: 292; Шамсеева 2018: 147; Якунина 2018: 577–579; Маджаева 2020: 37; Синелева 2020: 194–198 та ін.). З іншого боку, терміни в художньому тексті можуть уживатися лише у своєму прямому, термінологічному значенні, називати ті самі поняття, що й у спеціальному тексті, і не мати жодних додаткових відтінків (див. Попова, Гамов 2019: 97). Однак, незважаючи на це, будь-яке слово, опинившись у незвичному для нього контексті, дещо змінює своє значення.

Природа терміна в художньому тексті є подвійною. Тут терміни (як у мові автора, так і в мові персонажів, див. Немыка, Пешков 2015: 250) уживаються у своєму прямому, спеціальному значенні, як і в науковому тексті, тобто передають інформацію, але, на відміну від зазначеного, у художньому тексті вони мають різноманітні епітети, неможливі у спеціальному тексті, які надають їм емоційного й оцінного значення. Терміни тут виконують образотворчу, емоційно-впливову функцію, тобто перетворюються на спеціальні засоби вираження: переосмислюються, метафоризуються, набувають того чи іншого експресивного характеру (Рикелингис 1971: 304; Самохина 2011: 170; Смирнова

² Також називається номінативно-описовою (Немыка, Пешков 2015: 252). Ця функція вважається основною функцією терміна.

³ Також називається художньо-образною функцією (Немыка, Пешков 2015: 252).

Straipsniai / Articles

69

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Терміни в художньому тексті втрачають ознаки, властиві спеціальній лексиці, і набувають ознак, характерних для слова загальновживаної лексики (див. Немыка, Пешков 2015: 251–252; Тамбиева, Текеева 2019: 238).

Термін за своєю природою не має емоційно-експресивного відтінку^⁴, тобто є стилістично нейтральним, але в художньому тексті термін втрачає стилістичну нейтральність і набуває емоційно-експресивного відтінку (Самохина 2011: 206; Бобырева 2016: 123; Синелева 2020: 197). Він стає засобом образного мислення, яке є основою художнього стилю (Ланьлань 2013: 179–180; Синелева 2020: 198).

Адресати наукового й художнього текстів різні. Вважається, що читач художнього тексту, на відміну від читача наукового тексту, неминуче сприйматиме той самий термін спрощено (Самохина 2011: 170, 171). Термін у художньому тексті може бути читачеві невідомим, тоді його дешифрування допомагає отримати нову інформацію. У цьому разі термін виконує когнітивну функцію (див. Лобанов 2008: 77; Самохина 2011: 207; Смирнова 2012: 158; Немыка, Пешков 2015: 251; Бобырева 2016: 123; Воскресенская 2016: 355; Рахимова 2017: 66, 68; Шамсеева 2018: 117).

Коли термін потрапляє до художнього тексту, він не лише сам змінюється, а й часто змінює цей текст (Александровна, Халифовна, Руслановна 2015: 218). Яка ж мета вживання термінів у художньому тексті? Стверджується, що терміни вживаються для створення наукового тла (Жидкова 2007: 88; Матвеева 2012: 150; Шамсеева 2018: 117). На думку Анастасії Синелевої, це основна функція терміна в художньому тексті (Синелева 2020: 194). Письменники свідомо вживають у своїх творах терміни — часто для того, щоб якомога точніше описати певні особливості предметів, дій або явищ, про які вони розповідають, або професію персонажів, сферу їхньої діяльності (у мовленні таких персонажів є багато спеціальної лексики). Крім

^⁴ Наприкінці XX ст. вважалося, що емоційно-експресивна конотація взагалі не властива мові науки й термінології. Однак згодом почали висловлювати думку, що мова науки не є цілком стилістично нейтральною, що в ній наявні своєрідні ознаки емоційно-експресивної конотації. Розмовна конотація потрібна для впливовості наукової мови — науковець не може лише констатувати факти, а й має їх оцінювати. У термінології образності зазвичай не уникають тоді, коли прагнуть увиразнити розрізнювальну (дистинктивну) функцію термінів, коли за розрізнювальну ознаку беруть враження дослідника, яке справляє на нього названа рослина чи тварина, або суб’єктивно оцінювані певні властивості рослини чи тварини (наприклад: чубатий щитник (Dryopteris cristata), зозулині черевички (Orchis militaris), гвоздика пишна (Dianthus superbus), пухівка струнка (Eriophorum gracile)). Такі терміни є образними, і ця їхня образність спеціально створюється в науковій мові. В інших випадках образність переноситься до наукової мови з народної мови (через термінологізацію виразних назв), наприклад: молодило (Sempervivum), заячі слізки (Briza media)). Отже, одні терміни набувають емоційно-експресивної конотації разом із термінологізацією, а інші не втрачають її внаслідок термінологізації, оскільки змінюється лише їхнє лексичне значення, набуваючи термінологічних сем (Gaivenis 2002: 44–46).

70

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

цього письменники вживають терміни й для того, щоб читач міг краще зрозуміти й уявити місце та час подій і обставин, оцінити й відчути ті події, про які йдеться. Для письменника це також чудова можливість продемонструвати свою ерудицію, обізнаність у цій галузі, показати, наскільки глибоко він знає те, про що пише (Самохина 2011: 173; Тамбиева, Текеева 2019: 238). Загалом у багатьох випадках поява термінів у тексті художнього твору здебільшого зумовлена тим, що сама тема й сюжет твору певним чином пов’язані з науковою, технічною сферою людської діяльності (Самохина 2011: 171; Самохина 2011: 209; Бобырева 2016: 123; Якунина 2018: 579).

Вживання термінів у художній літературі є стилістично виправданим, оскільки терміни допомагають розкрити ідею твору (Жидкова 2007: 86; Глазкова 2008; Немыка, Пешков 2015: 251). Вони є засобом розв’язання художніх завдань автора (Бобырева 2016: 123). Терміни доповнюють арсенал образних мовних засобів художнього твору (Мухамеджанова 2015: 174; Немыка, Пешков 2015: 251). Як образні та експресивні елементи мови художнього твору вони допомагають створити мовну й портретну характеристику персонажів та їхнього оточення, комічний ефект, надають розповіді виразності й оригінальності (Жидкова 2007: 88; Мухамеджанова 2015: 175; Немыка 2015: 180–181; Немыка, Пешков 2015: 251). Терміни також посилюють пізнавальне значення твору, оскільки дають змогу письменникові точно відтворити словами професійне життя персонажів, характеризують їх як професіоналів у своїй галузі (Немыка, Пешков 2015: 251; Сергеева 2018: 293; див. також Якунина 2018: 577), а також надають описуваним подіям реалістичності (Воскресенская 2012: 137; 2015: 45).

Говорячи про функціонування терміна в художньому тексті, не можна не згадати явище детермінологізації. Чи залишається термін терміном, потрапивши до загального вжитку? Чи не втрачає він своїх найважливіших ознак, коли починає вживатися в загальновживаній мові? На думку Валерії Даниленко, це далеко не безспірне питання (Даниленко 1977: 5–6).

Детермінологізація пов’язана з якісними змінами терміна. Вона розуміється як поступовий, повільний, тривалий процес, під час якого термін виходить за межі термінологічної системи, втрачає зв’язок із поняттям (воно спрощується, стає зрозумілим неспеціалістам), однозначність, точність, втрачає своє спеціальне значення й набуває нових ознак (Суперанская, Подольская, Васильева 1989: 133, 135–136; Собянина 2011: 22).

⁵ Казимирас Гайвеніс для позначення цього явища вживав термін детермін із ація (Gaivenis 1997: 6), Регіна Квашите — детермін із ування (Kvašytė 2005: 29). Докладніше про детермінологізацію див. Татаринов 2006: 47; Сер едюк 2013: 150–155; Salamakhа 2017: 70–71; Mincu 2018: 32–33; Humbert-Droz, Piction, Candamin es 2019: 2–5; Константинова 2019: 83–88). Авторка цієї статті у своїй праці вживає термін детермінологізація.

Straipsniai / Articles

71

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Термінологізація може відбуватися у два етапи. На першому етапі термін вводиться до загальновживаної мови у вигляді слова з термінологічним значенням. На другому етапі, уже в загальновживаній мові, відбувається перенесення значення цього слова та виникнення простого слова (часто метафори). Термін, вийшовши за межі сфери свого функціонування, не обов’язково проходить обидва етапи. Перший етап, коли термін виходить за межі зазначеної сфери, не змінюючи свого значення, може бути єдиним (Синелева 2020: 198).

Валентина Собяніна виокремлює два основні напрями термінологізації. У першому випадку термін називає спеціальний денотат, проте сфера вживання цього терміна розширюється: він трапляється в мовленні неспеціалістів, уживається в усному мовленні, публіцистиці, художній літературі тощо, отже, відбувається спрощення семантичної структури терміна (часткова детермінологізація⁶). У другому випадку спеціальний денотат замінюється неспеціальним, і шляхом асоціацій та аналогій створюється нове, переносне, значення (Бычкова 2011: 45; Собянина 2011: 24). Детермінологізація⁷ ґрунтується на метафоричному переосмисленні терміна, однак, з іншого боку, саме по собі останнє не завжди свідчить про те, що термін набуває переносного значення, яке, своєю чергою, веде до детермінологізації, адже термін може бути вжитий у згаданому значенні випадково (авторська оказіоналізація) (Бычкова 2011: 461).

Класифікації термінів у художньому тексті. Можна було б виокремити чотири класифікації термінів у художньому тексті. У першій класифікації терміни поділяються на дві групи залежно від того, у яких значеннях вони вживаються в тексті, тобто на терміни з прямим і переносним значенням (Маджаева 2020: 37).

У другій класифікації виокремлюються три групи термінів, тобто терміни поділяються з огляду на обсяг їхнього вживання: широко вживані терміни, спеціальні терміни та вузькоспеціалізовані терміни (Жидкова 2007: 84; Жидкова 2008: 4).

Третя й четверта класифікації дуже схожі. Тут терміни поділяються з огляду на те, чи можуть вони бути зрозумілими читачеві та чи пояснює автор терміни. Отже, у третій виокремлюються чотири групи термінів:

1. Непояснені терміни, значення яких зрозуміле читачеві. 2. Терміни, значення яких читачеві незрозуміле й автором не пояснене. 3. Терміни, незрозумілі читачеві, які автор пояснює. 4. Терміни, зрозумілі читачеві, але автор пояснює їхнє значення (Эфендиева, Джаcекева, Хутова 2015: 220–222).

У четвертій класифікації також виокремлюються чотири групи термінів: 1. Прозорі непояснені терміни — терміни, які читачеві незрозумілі й автором не пояснені.

6 Ольга Бычкова часткову детермінологізацію називає деспеціалізацією (Бычкова 2011: 460).

7 Детермінологізація терміна можлива лише після його деспеціалізації, тобто переходу терміна до інших стилів (Бычкова 2011: 459).

72

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

2. Непрозорі непояснені терміни — терміни, незрозумілі читачеві й не пояснені автором.

3. Непрозорі пояснені терміни — терміни, незрозумілі читачеві, але пояснені автором.

4. Прозорі пояснені терміни — терміни, зрозумілі читачеві, але пояснені автором (Самохина 2011: 174).

Слід зазначити, що в статті не ставиться за мету класифікувати медичні терміни, однак цими класифікаціями скористалися, з’ясовуючи особливості функціонування медичних термінів у художньому тексті.

Об’єкт статті — медичні терміни, ужиті в художньому тексті. Обране джерело — роман Ноа Гордона Лікар. Учень Авіценни. Це твір американського письменника, перекладений з англійської на литовську Леоном Юделевічюсом і виданий 2020 року видавництвом «Alma littera». Книга переносить читача в XI століття. Це розповідь про хлопчика Роберта Коула, який рано відчуває покликання лікувати людей, ставить собі за мету стати лікарем і наполегливо її досягає. Із охопленого середньовічною темрявою та забобонами англійського світу Р. Коул вирушає в мандри разом із цирульником-хірургом, який прихистив його, і опановує початки лікування. Почувши про перського лікаря Ібн Сіну (Авіценну), здатного творити чудеса, він вирушає в далеку подорож до краю, де мусульмани переживають золотий вік науки й культури. У романі не лише захопливо розповідається історія становлення головного героя як лікаря та його пригоди, яскраво описуються країни й міста, побут бідняків і розкіш правителів, а й подається багато відомостей з історії та практики медицини, майстерно вплетених у сюжет роману (Riaubaitė 2016).

Мета статті — з’ясувати особливості функціонування медичних термінів у нетиповому для них середовищі^⁸ — художньому тексті. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: відібрати речення, у яких уживаються медичні терміни, звертаючи увагу на те, у яких мікроконтекстах^⁹ роману трапляються медичні терміни та яке їхнє лексичне оточення; визначити тематичні групи медичних термінів і частотність уживання термінів, що їх утворюють; з’ясувати, які функції виконують медичні терміни, потрапляючи до художнього тексту. У статті застосовано описово-аналітичний, контекстуально-інтерпретаційний та обчислювальний методи. Наведено багато речень із роману, що ілюструють положення. Кожне речення

^⁸ Типовим середовищем функціонування медичного терміна є науковий текст, якому властиві такі стилістичні ознаки, як логічність (послідовність, зв’язність), предметна точність, визначеність, об’єктивність, стислість, ясність (див. Pikčilingis 1971: 314–323; Župerka 1983: 102–103).

^⁹ Під мікроконтекстом тут розуміють різні описані в романі ситуації, пов’язані з медициною, наприклад огляд хворого, встановлення хвороби, її характеристика та лікування тощо.

Straipsniai / Articles

73

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

(здебільшого) пишеться з нового рядка, наприкінці речення в дужках зазначається сторінка роману. Терміни в реченнях виокремлюються курсивом (за потреби підкреслюються) авторкою статті.

МЕДИЧНІ ТЕРМІНИ В РОМАНІ НОА ГОРДОНА ЛІКАР. УЧЕНЬ АВІЦЕННИ

Із роману вручну було відібрано 1556 речень, у яких виявлено медичні терміни, тобто їх розглянуто в ширшому контексті. Варто зазначити, що останній не є необхідним для визначення та розуміння значення термінів у науковому тексті, адже термін тут уживається так, щоб не викликати жодних зайвих асоціацій і не бути зрозумілим по-різному, однак у художньому тексті контекст відіграє важливу роль. Адже лише в контексті виявляються різноманітні смислові відтінки слів (зокрема й термінів), а також додаткові конотації (див. Pikčilingis 1971: 315; Župerka 1983: 103).

Потребу в термінах у художньому тексті зумовлює тематика твору. Наприклад, Любов Воскресенська, аналізуючи дефініції термінів, що є назвами художніх творів, і визначаючи роль цих термінів у розкритті теми творів, стверджує, що назву твору можна вважати його стислим контекстом (Воскресенская 2012: 141).

Уже сама назва обраного роману Лікар. Учень Авіценни сигналізує про тему. Це медицина. А вона передбачає необхідність медичних термінів. Без них неможливо уявити оповідь, адже як писати про медицину без термінів цієї галузі? Медичні терміни в романі найчастіше вживаються для опису різноманітних медичних ситуацій, тобто переважно в авторській (оповідній) мові, хоча, звичайно, певною мірою вони наявні й у мовленні персонажів (у прямій мові). Можна виокремити кілька основних мікроконтекстів, у яких уживаються медичні терміни.

Передусім без них неможливо обійтися, розповідаючи про повсякденну роботу осіб, які лікують (у романі це цирульники-хірурги, лікарі, учні медицини), тобто під час огляду хворих і опису їхнього фізичного стану, наприклад:

Цирульник торкнувся закіптюжених зап’ясть і пальців, коротким пальцем постукав по опухлому ліктю (88);

Поглянувши на виставлений вказівний палець лівої руки, уже сильно уражений гангреною, Роб ледве стримався, щоб не зітхнути (139);

<...> оглянув чоловічий статевий член, його шкіра була посиніла, м’язи тверді й затерплі (402);

Він блював і мав пронос, його поперемінно то морозив холод, то палала гарячка (459);

74

Acta Linguistica L i t h u a n i c a L X X X I V

Medicinos terminai grožiniame tekste

Його мучила гарячка і така кількість гною у грудях, що на спині з’явилася велика, м’яка ґуля (612).

Медичні терміни часто вживаються для опису хвороб людей, патологічних станів та їхніх ознак, наприклад:

Чума починається з невисокої гарячки, починає боліти голова, іноді дуже сильно. Коли температура надто підвищується, з’являються зміни у паху, у пахвах або за вухами; їх зазвичай називають бубонами (408);

Гарячка почалася вже давно — батько почав блювати, його мучив жахливий біль у правій частині живота (458);

Першою чіткою ознакою хвороби є раптовий біль у животі. Біль зазвичай буває сильним, іноді слабшим. Час від часу починає бити озноб, частіше виникають нудота і блювання. Потім підвищується жар — це друга характерна ознака (630).

Медичні терміни, безперечно, необхідні для опису операцій та інших медичних маніпуляцій і втручань, наприклад:

Цирульник вишкреб із рани відмерлі тканини, потім уважно оглянув її, залізними щипцями м’яко й точними рухами витягуючи уламки та найдрібніші осколки (90);

Обітнувши шкіру по колу навколо пальця, він перевів дух, витер ганчірочкою кров, потім надрізав здорову частину пальця з обох боків і обережно відгорнув шкіру у напрямку до суглоба, залишивши два клапті (140);

Інші хворі швидко йшли один за одним: Робу довелося вправити вивихнуту щиколотку, перев’язати дитині глибоку рану на руці, завдану серпом (140–141);

Схопивши поранену ногу за щиколотку і гомілку, лікар, напружившись, почав скручувати викривлену ногу, намагаючись її випрямити (178);

Тоді проведи кінчиком голки у бік зовнішнього кута ока трохи вище, але паралельно до зіниці. Тоді каламуть опуститься вниз, під неї. Якщо оперуєш праве око, голку тримай лівою рукою, і навпаки (363).

Медичні терміни необхідні для передавання учням-медикам знань про анатомію людини, наприклад:

– Зверніть увагу на стегнову кістку, — сказав Джалал, — це найбільша й найміцніша кістка тіла (425);

Чи бачите ви, як сім верхніх пар ребер гнучкими хрящами прикріплені до грудини? Інші три разом утримує сполучна тканина, <...> (425).

З розглянутих медичних мікроконтекстів видно, як письменник, використовуючи основний арсенал медичної термінології, створює переконливу професійну картину повсякденного життя медичного фахівця.

Оскільки дія роману відбувається в середньовіччі, не обійтися без історичних медичних термінів, якими називають осіб, що в ті часи займалися лікуванням, та інших пов’язаних із медициною осіб, наприклад: цирульник-хірург, повитуха, знахар, годувальниця, наприклад:

Straipsniai / Articles

75

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

— Жінко, тобі ще не так болітиме, — за мить сказала повитуха, намилюючи руки до ліктів (15).

Простолюду вистачало цирульників-хірургів, аби ті пустили кров або якось інакше сумнівно взялися лікувати, <...> (25);

Вона знала, де знайти знахарку, і винесла немовля (18);

<...> майже всюди в Європі люди нашого ремесла — лише нужденні шарлатани і ошуканці (182).

Історизмами можна вважати й такі вживані в романі медичні терміни, як ішіас, бубон, кастрація, кастрат, чума. Отже, медичні терміни є відображенням не лише періоду, про який ідеться, а й стану охорони здоров’я та медичної справи.

У романі чітко виокремлюються дві групи пов’язаних із медициною термінів. Передусім це справжні (наукові) медичні терміни, що здебільшого називають анатомічні та клінічні поняття, і несправжні медичні терміни, або квазітерміни (пор. околомедицинская лексика, див. Жидкова 2008: 7), псевдотерміни, які не називають медичні поняття точно, а лише приблизно їх позначають, наприклад:

Лимонна трава та кріп допомагали від проблем із сечовипусканням, <...> (99);

— Ну, завелася хвороба, що роз’їдає тіло, якщо її не зупинити, вона знищить кисть, а потім усю руку (139);

<...> її мучить далеко запущена грудна неміч <...> (176);

<...> хвороба кісток все одно безжально мучила ту стару жінку (429);

— Тут хвороба товстих кишок. Іноді її називають хворобою боку. Отруєння, що почалося в кишечнику, поширилося по всьому тілу (459);

— Чому людей мучить черевна неміч? (586);

— Він уже був підмайстром, але торік помер від хвороби в грудях (656);

— Я говоритиму про недуги черевного боку (669).

Знайдено випадок, коли такий термін визначається, наприклад:

Цирульник-хірург пояснював їм, що Всесвітній особливий — це східні ліки, виготовлені з настою висушених і подрібнених квітів, <...> (65).

Однак таких, несправжніх, медичних термінів небагато. До них можна зарахувати й різноманітні назви народних лікувальних засобів, найчастіше лікарських трав, рослин та їхніх частин, які трапляються в розповіді про ремесло цирульників-хірургів. Такі назви також надають інформацію про медицину доби, зображеної в романі, коли через брак освічених лікарів або неспроможність звернутися до них по допомогу лікувалися всілякими травами, рослинами та їхніми настоями, а також іншими предметами, уживаними в побуті, наприклад:

Лимонна трава та кріп допомагали від проблем із сечовипусканням, аїр поліпшував пам’ять, яка погіршувалася від вологи й холодних рідин, пари кип’ячених ялівцевих ягід прочищали закладені носові порожнини, гарячі ошпарені люпини треба було прикладати до гною, а мирт і будяки заспокоювали свербіж висипань (99);

76

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

Гарячковій пані дали випити настою портулаку, дитині, яку мучив біль у животі, дали ромашки (108); Він прив’язав хлопцеві руку до дощечки, повернувши кисть долонею догори (140); Розірвавши кілька ганчірок, він зробив пов’язку і обмотав Осберну стопу та кісточку (179); Очищав кишечник клізмами з ромашкового чаю та молока, давав ревінь і солі (459); <...> витяжка портулаку, настояного в рожевій воді, годилася для полоскання гарячкового горла, настій сушених братків послаблював головний біль і гарячку, а суміш соснової живиці та меду, яку смоктали, полегшувала кашель і зменшувала кількість слизу в дихальних шляхах (669).

Далі розглядаються справжні (наукові) медичні терміни. У романі їх ужито найбільше, особливо в тих частинах роману, де розповідається про медичні студії Р. Коула в перському місті Ісфагані та широко змальовано ситуації медичної науки й практики.

Передусім медичні терміни в романі виконують номінативну функцію — називають найважливіші медичні поняття:

частини людського тіла, органи та їхні частини¹⁰: адамове яблуко, око, сліпа кишка, червоподібний відросток, лікоть, крайня плоть, тканина, вухо, рот, зуб, передпліччя, голова, горло, шийка матки, стінка матки, піднебіння, скелет, нирки, анальний отвір, сполучна тканина, поперек, шия, мошонка, кістка, коліно, печінка, пах, стегно, нога, кровоносна судина, кров, хрящ, кісточка, груди, грудна порожнина, грудна клітка, грудина, щиколотка, дихальні шляхи, кришталик, язик, губа, великий палець, ніс, спина, пахва, плечі, очеревина, живіт, черевна порожнина, черевна стінка, палець, кисть, легені, м’яз, зап’ясток, суглоб, сухожилля, яєчко, шлунок, вилична кістка, вказівний палець, потилиця, товста кишка, поперек, серце, сечовий міхур, стегнова кістка, ребро, трахея, обличчя, вена, зіниця, щелепа, кишка, плече, плечова кістка тощо, наприклад:

Ребро щоразу під час вдиху ще дуже довго боліло (157); Він схопив поранену ногу за щиколотку й гомілку, лікар, упершись, почав скручувати викривлену ногу, намагаючись її випрямити (178); Язик виразно чорнів, піднебіння побіліло-сірим (322); <...> напідпитку він забив спину, але невдовзі біль поширився на ліве яєчко і праве стегно (358); Витягнувши зігнутий скальпель із довгим гострим кінцем, він розрізав шкіру, відкриваючи живіт від паху до грудини (621); Груди були розтрощені, трахея затиснута, раб задихнувся, обличчя уже потемніло, налившись кров’ю (658); Лекція була присвячена переломам плеча, передпліччя та ребер, а також вивихнутій щелепі, плечу й ліктю (674); Ніж кушніра зісковзнув, глибоко встромився Острикові в передпліччя і перерізав артерію (695);

¹⁰ Групи медичних термінів подано за чисельністю.

Straipsniai / Articles

77

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

хвороби, хворобливі стани, симптоми: пухлина, бубон, колька, тремтіння, пропасниця, задишка, сухоти, європейська гарячка, гангрена, жовтяниця, ґуля, гемороїдальні вузли, бородавка, гарячка, жар, лихоманка, катаракта, кашель, кровотеча, крововилив, чума, судома, новоутворення, короста, свербіж, параліч, болотяна пропасниця, застуда, молочниця, нудота, подагра, нагноєння, гнійна ангіна, гнійне запалення горла, нарив, віспа, ревматизм, біль, цинга, нежить, фурункул, кір, вітіліго, блювання, рак, рана та ін., наприклад:

<...>, лікує глухоту і сльозотечу, кашель і сухоти, біль у шлунку та жовтяницю, гарячку і пропасницю. Перемагає всі хвороби! (55);

Вдові, яку мучив головний біль, він продав три пляшечки ліків, а чоловікові з подагрою — ще півдюжини (141);

<...> найчастіше катаракта починається з крихітної плямки на кришталику, яка майже не порушує зір, <...> (363);

День у день Роб ампутував кінцівки, обробляв різноманітні рани, розтинав або проколював живіт, щоб зменшити тиск рідини, що накопичилася в його порожнині, видаляв гемороїдальні вузли, лікував розширені вени (504);

<...> одержимий думками про хворобу, яка забрала життя її батька, він чудово знав, що першою ознакою є блювання (587);

Худ скаржився на ознаки молочниці, але в його роті не було пухирців, у нього не було гарячки, горло не почервоніло, та й загалом виглядав він як дуже життєздатний хворий (669);

Розповідав їм про трави — які зменшують головний біль, а які допомагають від кольок, якими слід вгамовувати жар чи нежить, зупиняти кров, що струменить із носа, чи рятувати обморожену шкіру, якими лікувати гнійне запалення горла або біль у кістках (697);

ліки, лікарські речовини та перев’язувальні матеріали: лікувальний пластир, лікувальні трави, каломель, камфора, камфорна мазь, гарячий компрес, жарознижувальні трави, кровоспинні ліки, проносні, опій, трояндова вода, сагапен, знеболювальні ліки, знеболювальний антипл, знеболювальна суміш, холодний компрес, мазь, витягувальна мазь, пов’язка, ліки та ін., наприклад:

<...> залишив пляшечку зі знеболювальним антиплом (177); <...> у ньому викладено всі способи лікування за Александром Тралієтом і пояснено, як готувати мазі, гарячі компреси та лікувальні пластирі (193); Тоді він підігрів трояндову воду, змочував у ній ганчірочки, накладав компреси, постійно замінюючи охололі на нові (415); Потім він наказав Робу приготувати кровоспинні ліки і давати солдатові кислішу їжу, поки не з’ясується, що запалення та крововиливів вдалося уникнути (441); <...> проте іноді завдяки тим знеболювальним лікам хірурги могли спокійно оперувати, бо хворий судомно не сіпався й не кричав (502); Він промив їй кишечник, накладав холодні та гарячі компреси (583);

78

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

прилади, інструменти та знаряддя для лікування: голка, вушний скребок, хірургічні інструменти, хірургічні інструменти, хірургічний ніж, хірургічна нитка, інструменти хірурга, знаряддя хірурга, приладдя хірурга, двосічний ланцет, лікувальні інструменти, крісло для пологів, свердло для вилучення сторонніх тіл із кісток, шина, розширювач каналів, кісткова пилка, ніж, ножик для розкриття кіст, скальпель, бритва, дрібнозуба пилка, пристрій для витягування, вощена нитка та ін., наприклад:

Він витягнув два гострі ножі, голку з вощеною ниткою, коротку дощечку, клапті тканини для пов’язок і маленьку дрібнозубу пилку (140);

Коли скальпель Роба вп’явся в шкіру, Герщон скрикнув (243);

Він чистив і гострив вигнуті та із заокругленими кінцями скальпелі, кісткові пилки, вушні скребки, розширювачі каналів, маленькі ножики для розкриття кіст, свердла для вилучення сторонніх тіл із кісток (496);

<…>, невдовзі він уже невтомно працював усіма хірургічними інструментами (503);

Тримаючи в правій руці гостру бритву, він одним рухом відрізав непотрібні частини тіла, <…> (508);

Йому подали сумку з хірургічними інструментами (659);

осіб, які беруть участь у лікувальному процесі: цирульник-хірург, хірург, лікар, породілля, кастрат, хворий, новонароджений, пацієнт, повитуха, медбрат, аптекар, годувальниця та ін., наприклад:

Він аж ніяк не прагнув стати таким п’явкою шарлатаном, як той, хто пустив батькові кров і занапастив його (33);

<…>, хвалився, що в його каравані працює досвідчений цирульник-хірург (279);

Старший лікар прочитав уривок із Галена, де сказано, що сечу виділяють нирки (385);

Ще треба було оглянути чотирьох хворих, і він повернувся до роботи, намагаючись піклуватися про них, як це мав би робити добрий лікар — задіявши розум, який освітлював кожного хворого, наче маленьке гаряче сонце крізь кришталеву лінзу його уваги (518);

медичні процедури, маніпуляції, втручання: ампутація, ампутування, кесарів розтин, хірургічна операція, хірургічне видалення бубона, клізма з вершків, гарячі ванни, кастрація, кастрування, кровопускання, розтин тіла, операція з видалення помутніння кришталика, огляд хворих, розтин останків, молочна клізма, розтин, розтин, аналіз сечі, банки, постановка банок, очисна клізма, лікування ран, очищення кишечника та ін., наприклад:

Він не лише робив очисні клізми, підстригав волосся, голив бороди, а й брався за хірургічні операції, призначав ліки (42);

<…> гарячі ванни послаблюють серце й кінцівки (88);

Кровопускання, банки й очищення кишечника, здається, не чинять помітного впливу (410);

Straipsniai / Articles

79

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Одного дня після обіду, уперше самостійно прооперувавши око, – операція з видалення катаракти найбільше вразила Роба в хірургії, – він спробував подякувати аль-Джузджані, але хірург грубо перервав його промову (503);

Він уважно вислухав розповідь Роба про ампутацію і лікування ран <...> (557);

Розпочавши це подвійне розтинання з того місця, де виявляють хворобу живота, він одразу мусив зупинитися (624);

лікувальні заклади та приміщення: амбулаторія, оглядова кімната, хірургічний кабінет, операційна, приміщення хірургів, лабораторія, кімната очікування, лазарет, лікарня, чумна лікарня, дитяче відділення, операційна кімната, палата, аптека та ін., наприклад:

У Парвжі працює велика лікарня. <...> (182);

Крізь одні напіввідчинені двері Роб побачив операційну, ліжко для хворого, відра та інструменти (192);

Потім він знайшов операційну і ледве стримався, щоб не зупинитися біля кожного ліжка й оглянути, який вигляд мають рани та кукси хворих (333);

Вони сіли в оглядовій кімнаті і розпитували Ібн Сіну про ознаки його нездужання, як він сам їх навчав (610);

<...>, Роб і далі призначав йому щодня пити вино, наказав знову взятися до роботи у морзі (614);

Ще цілий місяць Роб Джей уникав амбулаторії, не просився разом із батьком відвідувати хворих (705).

Як уже зазначалося у вступі, ще в другій половині XX століття в термінознавстві було висунуто думку, що термін, потрапляючи в незвичне для нього, немовознавче середовище, неминуче зазнає детермінологізації. Це широке розуміння досліджуваного явища. Такий термін уже не називає спеціального поняття, воно стає простішим і зрозумілішим для неспеціалістів. Однак проведене дослідження показує, що більшість медичних термінів у романі називають ті самі поняття, що й у науковому тексті, інакше кажучи, їхня семантична структура залишається незмінною, вони виконують номінативну функцію й не набувають жодних додаткових смислових відтінків¹¹, отже, у широкому розумінні вони не є детермінологізованими, наприклад:

Грудна клітка захищає серце й легені, <...> (425);

Ібн Сабур попросив розповісти, як відрізнити віспу від кору (516);

– Я чув про таку операцію (110).

Інша річ — такі випадки, коли медичні терміни в романі вживаються в переносному значенні. Такі терміни вже втратили зв’язок зі спеціальним поняттям, їхній семантичний обсяг розширився й сформувалося нове переносне значення, інакше кажучи, вони

¹¹ Цей процес деякі автори називають деспеціалізацією (див. Куликова, Сальміна 2018: 58).

80

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

детермінологізувати (див. Куликова, Сальміна 2018: 58), однак таких випадків трапилося лише кілька, напр.:

<...> щоб їх де мара винищила, <...> (312);

– Мечеть і держава мололися з одного іща, <...> (596).

Однак, з іншого боку, не можна сказати, що в обох реченнях ужиті медичні терміни зазнали детермінологізації однакового ступеня. У першому реченні термін мара частково детермінологізувався, його медичне значення ще відчутне, тоді як у другому реченні термін іща уже повністю детермінологізувався.

Термін у художньому творі не є якимось чужорідним тілом чи ізольованою лексичною одиницею, часто його оточують інші слова, нетерміни, які впливають на його семантичну трансформацію та модифікацію. Контекст художнього твору «нагороджує» терміни епітетами¹², які можуть змінити семантичну структуру терміна, надати йому додаткових семантичних конотацій (Бобирєва 2016: 125; Маджаєва 2020: 39).

У романі медичні терміни нерідко вживаються не самі, а зі своїми контекстуальними партнерами — різними описовими, оцінними прикметниками чи дієприкметниками, які неможливі в науковому тексті, напр.:

Діставшись кінних стайнь Еглстана, він зовсім задихався, бік пронизував гострий біль, і тут він побачив незнайому літню жінку, яка сповивала щойно народжене немовля (17);

Одного за одним він без зволікань оглянув хворих: <...> дурнувато скривлену дівчину з жахливою виразкою на грудях, <...> (89);

– Поранив прокляту ногу (177);

<...> запам’яталася лише величезна гарячка і такий жахливий головний біль, що вся шкіра стала надзвичайно чутливою (414);

Однак Ібн Сіна покликав його не підтвердити й без того очевидну страшну хворобу (429);

Уночі він розітнув живіт старого, бажаючи дізнатися, що спричинило таку спокійну смерть, <...> (632).

У романі медичні терміни оживляються також за допомогою інших контекстуальних партнерів — дієслів із залежними від них партнерами (найчастіше прислівниками), напр.:

Біль пронизав її знову, спочатку живіт, але відразу охопив і розум, і все тіло, так що вона вже не могла стояти (14);

Біль пік нестерпно, цього разу інший, незнайомий (15);

Чи струмінь рясний, отже, тіло вимиває і виганяє хворобу? (385);

<...> моровиця однаково поїдає і душі, і тіла (411);

<...> спостерігаючи, як блискавично хвороба поглинає Алі Рашида, <...> (412);

¹² Існує думка, що епітети є одним із найпоширеніших способів реалізації оцінної функції (Лобанов 2008: 79).

Straipsniai / Articles

81

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Однак гарячка знову зібрала сили й атакувала (412);

<...>, а тоді біль у животі знову злобно нагадав про себе (608);

Разом я випорожню сечовий міхур, і ми спостерігатимемо, чи хвороба просунеться далі (695).

Медичні терміни в художньому тексті на медичну тематику вживаються для створення образного порівняння. Тут термін виконує подвійну роль — він є або позначуваним, або позначальним елементом порівняння. Отже, можна виокремити два типи порівнянь. У порівняннях першого типу наукове поняття характеризується через побутове; тут специфічність наукового поняття ніби відсувається на другий план, у порівняннях другого типу, навпаки, — побутове поняття характеризується через наукове (Жидкова 2007: 87).

У романі нерідко трапляються медичні терміни, найчастіше назви органів або їхніх частин, що входять до складу порівнянь першого типу, наприклад:

Під час пологів вона завжди молилася своїй святій покровительці, і свята Агнеса допомагала, але цього разу весь світ був суцільним невблаганним болем, а дитина в утробі — наче величезний корок (15);

Після нього Роб за завісу ввів кремезного лисуватого чоловіка з очима, блідими наче молоко (108);

Кишки були рожеві, як фарбоване великоднє яйце, кров — яскраво-червона (133);

Через добру годину крізь м’язи живота він відчув, як велика, наче губка, змокла скорочується в невелику тверду кульку (170);

<...> Роба знову наче старий друг привітав свинка (307);

<...> промацував удари пульсу, слабкі й тріпотливі, наче крила пташеняти, що заплуталися в сітці (412);

Живіт із правого боку здавався твердим, наче дошка (459);

Він чітко розгледів кілька рожевих молочних проток, що з’єднувалися біля соска; вони були наче відгалуження річки, що сходяться біля гирла (511);

Коли тварина наступила на нього, його плече хруснуло, мов тріска, <...> (518);

Роб терпляче працював, розрізаючи м’язи, змальовуючи їх як дроти або пучки мотузок (631);

Уночі він розітнув останки старого, бажаючи дізнатися, що спричинило таку спокійну смерть, і побачив, що артерія, яка живить серце й нижню частину тіла, висохла й зморщилася, мов стебло (632);

<...> намалював кишки у випнутому животі наче перевернуту чашу, яка оберігала життя, що в ній зароджувалося (632);

Його щелепи були зціплені, рот повен спіненого слиння, що майже не просочувалося крізь стиснуті зуби, а тіло вигнулося, мов натягнутий лук — живіт піднятий угору, до ліжка торкалися лише п’яти й голова (674).

Виявлено медичні терміни, що входять до складу фразеологізмів, наприклад:

<...> навіть із заздрістю підколов голову, придворного лікаря короля Драйфілда, <...> (667),

82

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

або складовими частинами інших образних висловів, наприклад: — Мабуть, ти не був у місті останні пару років, коли лютувала віспа? (124); <...>, вони їхали до садиби на пагорбі, де стояв запах хвороби, — там дружина Острика Ардіса боролася зі смертю (704).

Отже, після розгляду останніх п’яти випадків уживання медичних термінів постає питання: чи можна стверджувати, що всі згадані тут терміни детермінологізовані? Чи, наприклад, прикметники гострий (гострий біль), ребристий (ребриста грудна клітка) тощо, дієслова їсти (чума їсть), нападати (хвороба напала) тощо усувають денотати термінів біль, грудна клітка, чума, хвороба? Тут, найімовірніше, можна говорити про часткову детермінологізацію, або деспеціалізацію; інакше кажучи, медичні терміни, хоча й уживаються в іншій, немовній, сфері, називають спеціальні денотати, проте в оточенні контекстуальних партнерів розуміються простіше, ніж у звичному середовищі їхнього функціонування.

У науковому тексті медичний термін не може бути замінений іншим словом, за винятком випадків абсолютної синонімії, наприклад, карієс і зубний к'яч, епілепсія і падуча, кістки і скелет, перикард і осердя. Інша річ — художній текст. Тут термін набуває більшої свободи, стає семантично рухливішим.

У романі медичні терміни іноді замінюються іншими загальновживаними словами або словосполученнями. Наприклад, замість терміна навколоплідні води уживається власний океан, наприклад:

Агнеса приклала долоню до живота й відчула, як ворушиться дитина, плаваючи у своєму океані у неї між стегнами (13).

Хоча трапляється й термін води, наприклад:

Перед народженням Анни Мері та після нього вона кілька разів втрачала дитину, але і Джонатан, і дівчинка, щойно витекли води, легко виходили з її тіла, мов гладенькі насінинки, яких не відчуваєш, коли вони прослизають між пальцями (15).

Чоловічий статевий член (лат. penis) називається вістрям, річчю, наприклад:

<...> згадає, як гаряче й дивовижне вістря її чоловіка поєднало їх обох, коли вона впустила його в глибину свого тіла (506);

Предмет Алої daiktas, що стирчав угору, мов паличка, був неабияк нахилений, <...> (581), або евфемізмом, наприклад:

Мабуть, це було пов’язано з обрізаним його pimpalas (256);

Pimpalas здавався меншим за Робів і темнішим (580).

Фахівця з хірургії називають терміном chirurgas, однак іноді його замінюють такими образними висловами, як знавець кісток, вправник кісток і кінцівок, наприклад:

<...> Роб знову обійшов усю лікарню, тільки цього разу слідом за хакимом Джалалом уль Діном, вправником кісток і кінцівок, його пацієнти лежали обплутані мотузками, <...> (364);

Роб не зрозумів, але знавець кісток весело підморгнув (616);

Straipsniai / Articles

83

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Через таку кількість помилок в анатомії та лікуванні знавець кісток Джалал спричинив би справжню бурю (674).

Уживання зменшувальних суфіксів у художньому тексті вважають одним зі стилістичних засобів. Терміни з такими суфіксами в цьому тексті можуть уживатися не лише для позначення поняття, інакше кажучи, вони не передають жодної оцінки, а й для вираження певних емоційних відтінків (див. Маджаева 2020: 39; Ланьлян 2013: 181). Однак на змістове наповнення терміна такі суфікси не впливають (Жидкова 2007: 86–87). Згадані демінутивні похідні найчастіше називають той самий предмет, що й твірні слова, лише названий предмет зазвичай є меншим за предмет того самого виду, позначений твірним словом (див. Keinys 2005 [1975]: 65).

У досліджуваному романі також трапляються медичні терміни зі зменшувальними суфіксами. Такі терміни не мають якихось додаткових конотацій, наприклад:

Вільям Стюарт утратив апетит, його veidukas здавався дедалі загостренішим, а очі — більшими (210);

– Фолікулярна ангіна, — нарешті сказав Фератон, показуючи на білі žaizdeles у темно-червоному горлі батька (26);

Цього разу він показав на нові augliukai, що повиростали в паху (243);

За словами головного лікаря, спочатку утворений грудочку перетворюється на маленьке серце; потім з’являється друга грудочка, з неї розвивається печінка; на третьому етапі формуються всі інші найважливіші органи (508);

Йому довелося лікувати людину, яку осел вкусив у шию, він розітнув не один чиряк, вправив вивихнуте зап’ястя, повернув на місце кісточки зламаного пальця (673).

Як уже писалося, найчастіше медичні терміни в романі вживаються у прямих термінологічних значеннях, трапилося лише кілька метафор медичних термінів. Інфекційна хвороба чума у романі, крім терміна з прямим значенням моровиця, також називається терміном із переносним значенням чорна смерть, що надає тексту образності й жвавості, наприклад:

<…> головний лікар оголосив, що посилає їх до Аншану боротися з чорною смертю, <…> (397);

Оскільки чорну смерть може спричинити інфекція, що передається повітрям і поширюється випарами гниття, гадаю, вам слід і біля хворих, і біля здорових розпалювати якомога більші багаття з пахучих дерев (397);

<…> ліворуч спалахнула чорна смерть: із кожних п’яти лікарів, які доглядали за хворими, четверо самі заразилися й померли (401);

<…>, якнайшвидше винесли ті трупи за місто й спалили, але було вже надто пізно: чорна смерть з’явилася і в нас (403);

Те саме можна сказати й про термін смерть, який у кількох випадках замінює образна анімістична метафора, наприклад:

Намагається перехитрити проклятого чорного лицаря (582);

84

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

І зрозумів, що, борючись із проклятим Чорним лицарем, він бореться за те, щоб самому вижити (665).

У науковому медичному тексті звично поруч із термінами подавати їхні латинські відповідники. У романі також трапився такий науковий фрагмент, коли поруч із українською назвою органа приписано її латинський відповідник, наприклад:

Це знає кожен м’ясник, бо щодня бачить, де розташовані нирки, бачить сечовід, що веде від кожної нирки до сечового міхура (так званий ureter^¹³), тож, досліджуючи таку анатомію, розуміє їхнє призначення та виконувану ними роботу (385).

Більшість медичних термінів, ужитих у романі, зрозуміла читачеві, який не має медичної освіти. Автор зазвичай їх не пояснює. А якщо термін і пояснюється, то найчастіше просто, по-побутовому, хоча водночас і виразно, наприклад:

Серце — це насос, що перекачує кров (566).

Один зі способів, у який автор пояснює читачеві незрозумілі терміни в художньому тексті, — розкриття значення непрозорого терміна на основі інших розташованих поруч термінів, які, своєю чергою, є більшою чи меншою мірою зрозумілими (див. Camoxина 2011: 165).

У романі кілька медичних термінів-запозичень пояснюються синонімами, тобто їхніми українськими відповідниками, наприклад:

Тому давні перські лікарі називали цю хворобу nazul-i-ab, інакше — «витіканням води». Ця назва згодом спростилася до «водяної хвороби», або катаракти (362–363);

Робу стало ніяково, коли він згадав про конюха, який помер від опістотонусу,<...> (674);

<...>; це був опістотонус, зворотний спазм (674).

Трапилося близько десятка медичних термінів або складників складених медичних термінів, які можуть бути незрозумілими пересічному читачеві, однак автор їх не пояснює, і це надає оповіді таємничості, наприклад:

– Тимчасове супуративне запалення (26);

Виходячи, залишив маленьку пляшечку із сумішшю рідкого каломелю та вугілля очерету <...> (26);

Цирульникові були потрібні портулаки, залиті Особливим, вони зупиняли й пригнічували гарячку (99);

Я вмію відрізати пошкоджений палець, щоб біга мала якнайпристойніший вигляд (184);

До завершення навчання кожен умітиме виконувати флеботомію, припікати, надрізати артерії та видаляти більма з очей (193);

<...> у нутрощах є бубон (194);

^¹³ Курсив в оригіналі.

Straipsniai / Articles

85

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

<…> серце; воно працює немов кулак, що безперервно стискається, під час систоли виштовхуючи кров, потім розслабляючись і під час діастоли знову наповнюючись кров’ю (495); Він відвідував їх три дні поспіль, давав і горобинник, і сагапен, і мазі Ібн Сіни, та не бачив жодного ефекту, <…> (574); Додавши до червоного вина Касіма опіум і буїнго, він поспішив до хворого (618); Перфорувальний біль у животі спостерігали у шести випадках, усі хворі померли (630); Саме тоді починав лютувати круп, і Робові тепер стали б у пригоді перські лікарські речовини <…> (669).

Центральним медичним терміном роману можна вважати лікаря. До речі, він є і назвою роману. Цей термін уживається найчастіше — зафіксовано понад 300 випадків його вживання (кількість уживань інших медичних термінів у романі див. у таблиці 1). Лікаря оточують контекстуальні партнери — слова з подвійною — здебільшого позитивною, але й негативною — конотацією, наприклад:

<…> тож у хвилину слабкості покликав справжнього лікаря <…> (25); <…> — От тільки погано, — роздратовано мовив він, — що такому розумному лікареві ніяк не вдається допомогти мені позбутися болю в кістках і суглобах, <…> (175); Роб нечітко пригадав, як Цирульник говорив про славетного лікаря Адолесентоля <…> (191); Можливо, десь є якийсь великий лікар, здатний йому допомогти (238); <…>, але він — чудовий лікар, <…> 420); <…>, улюблений і процвітаючий лікар, <…> (423); — Ти чудовий лікар, Єссе, <…> (446);

Але ти чесний і шляхетний, і до того ж незвичайний лікар (490); <…> найкращий спосіб стати відомим лікарем — виграти чатир (495); Ібн Сіна був найвидатнішим лікарем у халіфатах Сходу й Заходу, <…> (513); Найвеличнішого й найдивовижнішого лікаря, рівного якому немає в усьому світі (637); Згодом обидва зрозуміли, що правитель нічого не робитиме, хоча принц лікарів — видатна людина, а Карім — улюбленець шаха (590);

<…> начальник варти біля воріт виявив звичайну повагу до князя лікарів Ібн Сіни, <…> (590); <…> Над цими жалюгідними чоловічками — червонощокі пихаті лікарі, які опікуються знаттю, бо деруть як ніхто інший (66); Усі кажуть, що ця наука ні на що не здатна, а ті, хто її закінчив, — нікчемні лікарі (109); Звісно, серед юдеїв траплялися справжні тупаки, які потім ставали нікудишніми лікарями, <…> (514); Я чув, що лікар-чаклун може так вплинути на хворого, що з рота починає пінитися, а сам він ціпеніє, мов мертвий (674).

В оточенні таких контекстуальних партнерів виразно постають суперечливі погляди на професію лікаря в ті далекі часи.

86

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

ТАБЛИЦЯ 1. Кількість уживань медичних термінів у романі

Медичний термін | Кількість уживань лікар | 384 хворий | 202 лікарня | 64 хвороба, тіло, цирульник-хірург | 61 медицина | 56 біль | 50 ліки | 42 рука | 38 кров | 37 живіт | 36 рана | 33 око | 32 чума | 31 хірург | 30 кістка, нога | 25 шкіра, гарячка | 24 лікування | 20... | менше ніж 20

На завершення можна погодитися з думкою, що художній медичний дискурс не може обійтися без термінів, які розкривають образ професійного та мовного світу медичного фахівця цікавіше й глибше (Маджаева 2020: 39), а також точніше, реалістичніше, переконливіше.

Хоча дослідження було проведено на матеріалі лише одного джерела, все ж виявилися певні основні тенденції функціонування медичного терміна в художньому тексті. Вони можуть бути підтверджені або спростовані, доповнені або скориговані в подальших дослідженнях цього напряму.

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Потребу в медичних термінах, їх появу та неминучу необхідність у художньому творі зумовлює тематика цього твору. Медичні терміни в романі Gydytojas. Avicenos mokinys найчастіше вживаються під час опису різноманітних медичних ситуацій, що розкривають повсякденність і специфіку роботи лікарів. Медичні терміни

Straipsniai / Articles

87

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

надають оповіді наукової сугестивності та реалістичності. Вони створюють професійне, медичне середовище й характеризують його, отже, стають засобом реалізації ідейного задуму письменника, відображенням стану охорони здоров’я та медичних справ у зображуваній історичній епосі — Середньовіччі.

2. Виокремлено чотири основні мікроконтексти роману, у яких уживаються медичні терміни: огляд хворих і опис їхнього фізичного стану, характеристика хвороб, хворобливих станів та їхніх ознак, опис операцій та інших медичних маніпуляцій і втручань, передавання анатомічних знань.

3. Виокремлено дві групи медичних термінів, уживаних у романі: справжні (наукові) медичні терміни, які переважно називають анатомічні та клінічні поняття, і несправжні медичні терміни, або псевдотерміни, які лише приблизно позначають медичні поняття. Останні також відіграють у романі значну роль, оскільки відповідають зображуваному періоду, коли більшість хвороб ще не було ідентифіковано, тому їх описують описовим способом; наприклад, запалення сліпої кишки (апендицит) у романі називається нездужанням у боці, нездужанням живота, недугою живота, хворобою живота, нездужанням у товстій кишці, хворобою в боці, нездужанням у боці живота.

4. За термінологічною ознакою вживані в романі медичні терміни утворюють 7 найважливіших груп: частини людського тіла, органи та їхні частини, хвороби, хворобливі стани та їхні симптоми, ліки, лікарські речовини й перев’язувальні матеріали, лікувальні прилади, інструменти та знаряддя, особи, які беруть участь у процесі лікування, лікувальні заклади та приміщення, медичні процедури, маніпуляції та втручання. Отже, можна сказати, що письменник подає читачеві весь арсенал медичної термінології.

5. На відміну від наукового тексту, у якому термін є монофункціональним, у художньому тексті він характеризується поліфункціональністю.

5.1. Основною функцією медичних термінів у романі є номінативна (називна), тобто найчастіше вони вживаються у своєму прямому, термінологічному значенні, як і в науковому тексті, і не мають жодних додаткових емоційних, оцінних тощо відтінків, інакше кажучи, є стилістично нейтральними.

5.2. Іншою важливою функцією медичних термінів у романі є образотворча, тобто терміни допомагають створювати реалістичні картини повсякденної роботи лікаря.

5.3. Більшість медичних термінів є зрозумілими й доступними читачеві, який не має медичної освіти. Незрозумілих медичних термінів трапилося лише кілька. У цьому разі такі терміни виконують пізнавальну функцію, оскільки з’ясування їхнього значення допомагає отримати нову медичну інформацію.

5.4. Медичних термінів, які виконують емоційно-експресивну, тобто найважливішу для текстів художнього стилю функцію, у романі порівняно небагато. Однак слід зазначити, що ця функція властива їм лише тоді, коли терміни в тексті вживаються не самі, а зі своїми контекстуальними партнерами — різноманітними описовими, оцінними прикметниками, дієприкметниками. Особливо медичні терміни персоніфікує, оживлює

88

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

дієслова, які, своєю чергою, самі мають залежних контекстуальних партнерів (найчастіше прислівники). Трапляються медичні терміни, що найчастіше називають органи або їхні частини, які входять до складу такого семантичного стилістичного засобу, як порівняння.

5.5. Варто згадати ще одну функцію медичних термінів — освітню. Медичні терміни, зв’язно вплетені в художній текст і ставши невід’ємною частиною світу образів та емоцій, також надають читачеві знання з історії медицини або поглиблюють їх і фахово його просвічують.

6. Проведене дослідження по суті спростовує твердження, нібито термін, потрапивши в невластиве йому середовище (художній текст), зазнає детермінологізації. Прояви цього явища в досліджуваному романі, за винятком поодиноких випадків метафоризації, рідкісні, оскільки найчастіше медичні терміни точно називають поняття, не втрачаючи своїх термінологічних значень, тобто зберігають прозору семантичну структуру. Дещо частіше трапляються частково детермінологізовані, або деспеціалізовані, медичні терміни.

ŠALTINIS

Noah Gordon. Gydytojas. Avicenos mokinys. Iš anglų kalbos vertė Leonas Judelevičius, Vilnius: Alma littera, 2020.

LITERATŪRA

Gaivenis Kazimieras 1997: Termin izacija ir determin izacija. – Terminologija 4, 4–7. Prieiga internete: http://journals.lki.lt/terminologija/article/view/804/895.

Gaivenis Kazimieras 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: LKI leidykla.

Humbert-Droz Julie, Pict ion Aurélie, Condamines Anne 2019: How to build a corpus for a tool-based approach to determinologisation in the field of particle physics. – Research in Corpus Linguistics 7, 1–17. DOI 10.32714/ricl.07.01. Prieiga internete: https://archive-ouverte.unige.ch/unige:126482.

Keinys Stasys 2005 [1975]: Priesaginė lietuviškų terminų daryba. – Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 21–76.

Kvašytė Regina 2005: Mokomasis terminologijos žodynėlis, Šiauliai: VšĮ Šiaulių universiteto leidykla.

Mincu Eugenia 2018: Sistemul terminologic medical: modelare și remodelare. – Philologia LX, 30–36. Prieiga internete: https://ibn.idsi.md/sites/default/files/image/file/30-36.pdf.

Straipsniai / Articles

89

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Mitkevičienė Asta 2020: Terminai internetinėje žiniasklaidoje (žvalgomasis tyrimas). – Terminologija 27, 108–127.

Pikčilingis Juozas 1971: Lietuvių kalbos stilistika 1, Vilnius: Mintis.

Riaubaitė Šarūnė 2016: „Gydytojas. Avicenos mokinys“ nukels į paslaptingus XI amžiaus pasaulius. Prieiga internete: https://www.15min.lt/kultura/naujiena/literatura/gydytojas-avicenos-mokinys-nukels-i-paslaptingus-xi-amziaus-pasaulius-286-722622?copied).

Salamakha M. Ya. 2017: Secondary Nomination as the Way of English Environmental Term-Formation. – Science and Education a New Dimension. Philology V (32), Issue: 122, 70–73. Prieiga internete: https://seanewdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/m.va_salamakha_secondary_nomination_as_the_way_of_english_environmental_term-formation.pdf.

Župerka Kazimieras 1983: Lietuvių kalbos stilistika, Vilnius: Mokslas.

Župerka Kazimieras 2000: Kalbotyros terminai publicistikoje. – Darbai ir dienos 24, 75–182. Prieiga internete: http://donelaitis.vdu.lt/publikacijos/zuperka.

Багиян Александр Ю. 2014: Детерминологизация как результат размытости границ между специальной и общеупотребительной лексикой. – Филологические науки. Вопросы теории и практики 7–2(37), Тамбов: Грамота, 28–33. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_21587875_75452096.pdf.

Баранова Ирина А. 2010: Литература и медицина: трансформация образа врача в русской литературе XIX века. – Вестник Самарской гуманитарной академии. Серия: Философия. Филология 2(8), Самара: Самарская гуманитарная академия, 186–194. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_16753803_39260384.pdf.

Беглова Елена И. 2018: Детерминологизация как лексический процесс в русском литературном языке конца XX–XXI вв. – Русский язык в славянской межкультурной коммуникации. Сборник научных трудов по итогам международной научной конференции, посвящённой 75-летию со дня рождения доктора филологических наук, профессора К. А. Войловой, отв. ред. О. В. Шаталова, Москва: Московский государственный областной университет, 30–35. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_35148088_93354318.pdf.

Бобырева Наталья Н. 2016: Художественные функции шахматной терминологии в романе В. Набокова „Защита Лужина“. – Филология и культура 4(46), Казань: Казанский (Приволжский) федеральный университет, 123–128. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_27530703_10169961.pdf.

Бычкова Ольга Н. 2011: Детерминологизация как функционально-коммуникативная трансформация термина. – Язык. Текст. Дискурс 9, Ставрополь:

90

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

Северо-Кавказский федеральный университет, 458–462. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_21188095_19170510.pdf.

Воскресенская Любовь И. 2012: Роль терминов в заголовках произведений на английском языке. – Омский научный вестник 5(112), Омск: Омский государственный технический университет, Омский государственный университет путей сообщения, 137–141. Prieiga internete: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_18425202_27156197.pdf.

Воскресенская Любовь И. 2015: Социолингвистические функции научно-технических терминов в романе А. Кронина „Цитадель“. – Филологические науки. Вопросы теории и практики 1–2(43), Тамбов: Грамота, 45–48. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_22662412_94875924.pdf.

Воскресенская Любовь И. 2016: Семантическое и функциональное тождество технических терминов в научном и художественном дискурсе. – Омские социально-гуманитарные чтения. Материалы IX Международной научно-практической конференции. Министерство образования Омской области; Омское отделение Российского общества социологов; Омский государственный технический университет, Омск: Омский государственный технический университет, 352–356. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_26729900_54089181.pdf.

Воскресенская Любовь И. 2017: Полифункциональность научно-технических терминов в англоязычной художественной литературе. – Омские социально-гуманитарные чтения 2017. Материалы X Международной научно-практической конференции, отв. ред. Л. А. Кудринская, Омск: Омский государственный технический университет, 259–263. Prieiga internete: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_29667141_69625222.pdf.

Гаврилова Инеса А., Клестер Анна М. 2020: Терминологизация, детерминологизация и ретерминологизация специализированного слова (на примере немецких специализированных языков). – Язык науки и техники в современном мире. Материалы IX Международной научно-практической конференции, Омск: Омский государственный технический университет, 24–30. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_44079928_28878304.pdf.

Глазкова Валерия С. 2008: Функционально-стилистические особенности терминов в художественной литературе (на примере романа Е. Замятина „Мы“). Prieiga internete: https://urok.1sept.ru/articles/511969.

Головина Елена В. 2019: Семантические особенности специальной лексики в произведении “The moons is a harch mistress” Р. Хайнлайна. – Филологические науки. Вопросы теории и практики 12(1), Тамбов: Грамота, 93–98. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_36690274_39548776.pdf.

Straipsniai / Articles

91

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Головина Елена В., Солдатенко Анна Е. 2018: Модель семантического пространства термина в художественном тексте. – Филологические науки. Вопросы теории и практики 3–1(81), Тамбов: Грамота, 88–91. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_32520059_86549661.pdf.

Даниленко Валерия П. 1977: Русская терминология: опыт лингвистического описания, Москва: Наука.

Жидкова Юлия Б. 2007: Функционирование медицинских терминов в рассказах А. П. Чехова. – Вестник Воронежского государственного университета. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация 2–2, Воронеж: Воронежский государственный университет, 84–88. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_12051840_12306802.pdf.

Жидкова Юлия Б. 2008: Функционирование медицинской терминологии в художественных произведениях русских писателей XIX – начала XXI веков (на материале прозы А. П. Чехова, В. В. Вересаева, М. А. Булгакова, Ю. П. Германа, В. П. Аксенова, Л. Е. Улицкой): автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук, Воронеж: Воронежский государственный университет. Prieiga internete: https://dlib.rsl.ru/viewer/01003444836#?page=1.

Кириллова Александра И. 2019: К проблеме детерминологизации военной лексики. – Донецкие чтения 2019: образование, наука, инновации, культура и вызовы современности. Материалы IV Международной научной конференции, под общей редакцией проф. С. В. Беспаловой, Донецк: ДонНУ, 62–64. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_42426197_28437478.pdf.

Константинова Олена В. 2019: Семантична деривація і процеси детермінологізації англійських та українських фінансових термінів. – Семантична деривація лексики в аспекті міжмовних досліджень: колективна монографія, кол. авт., голов. ред. О. В. Дем’янчук, Рівне: РДГУ, 82–89. Prieiga internete: http://repository.rshu.edu.ua/id/eprint/469/1/Константинова%200.%20В.pdf.

Куликова Ирина С., Салмина Диана В. 2018: Лингвистические термины за рамками специального текста (на примере термина междометие). – Известия Южного федерального университета. Филологические науки 2, Ростов-на-Дону: Южный федеральный университет, 56–66. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_35154516_37819802.pdf.

Лобанов Сергей В. 2008: Реализация функции оценки научным термином в художественном тексте. – Иностранные языки в высшей школе 6, Рязань: Рязанский государственный университет имени С. А. Есенина, 77–82. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_16822634_51091287.pdf.

92

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

М а д ж а е в а С а н ь я И. 2020: Медицинские термины в неспециальной литературе. – Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия: Лингвистика 17(1), Челябинск: Южно-Уральский государственный университет (национальный исследовательский университет), 37–41. Приeга internetе: https://elibrary.ru/download/elibrary_42411942_30877816.pdf.

М а т в е е в а О л ь г а В. 2012: Частотность употребления медицинских терминов как показатель жанровой принадлежности текста. – Наука и современность 15–2, Новосибирск: Общество с ограниченной ответственностью „Центр развития научного сотрудничества“, 146–151. Приeга internetе: https://elibrary.ru/download/elibrary_20818590_32524392.pdf.

М у х а м е д ж а н о в а А л и н а М. 2015: Термины и терминологические словосочетания как источник образности в произведениях М. Шолохова. Известия Южного федерального университета. Филологические науки 4, Ростов-на-Дону: Южный федеральный университет, 168–176. Приeга internetе: https://elibrary.ru/download/elibrary_25032136_78897683.pdf.

Н е м ы к а А н н а А. 2015: Термины в языке художественной литературы. – Русский язык и литература в пространстве мировой культуры. Материалы XIII Конгресса МАПРЯЛ: в 15 томах, Санкт-Петербург: Международное некоммерческое партнерство преподавателей русского языка и литературы „МАПРЯЛ“, 179–183. Приeга internetе: https://elibrary.ru/download/elibrary_28429356_52144601.pdf.

Н е м ы к а А н н а А., П е ш к о в А н а т о л и й Н. 2015: Термины в языке художественной: теоретический, функциональный и лингводидактический аспекты. – Историческая и социально-образовательная мысль 7(5–2), Краснодар: Негосударственное образовательное частное учреждение дополнительного профессионального образования „Кубанская многопрофильная Академия подготовки, переподготовки, повышения квалификации специалистов“, 250–253. Приeга internetе: https://elibrary.ru/download/elibrary_24103946_57412545.pdf.

П о н а м а р е н к о И р и н а Н., У в а р о в а И р и н а В. 2016: Медицинский термин в неспециальном дискурсе. – Казанская наука 3, Казань: Общество с ограниченной ответственностью „Рашин Сайнс“, 95–97. Приeга internetе: https://elibrary.ru/download/elibrary_25905942_82586343.pdf.

П о п о в а Л а р и с а Г., Г а м о в А н т о н Н. 2019: Особенности функционирования военных терминов в англоязычной военной прозе XX века. – Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 2: Филология и искусствоведение 1(232), Майкоп: Адыгейский государственный университет, 92–99. Приeга internetе: https://elibrary.ru/download/elibrary_39154204_73968942.pdf.

Straipsniai / Articles

93

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Потапова Ольга Е. 2020: Функционирование терминов в художественном тексте. – Научный аспект 8(2), Самара: Аспект, 993–996. Prieiga internete: https://na-journal.ru/2-2020-filologiya-lingvistika/2272-funkcionirovanie-terminov-v-hudozhestvennom-tekste.

Прокопова Майя В. 2013: Терминологические маркеры языка детективной прозы и их трансформация в художественном тексте. – Филологические науки. Вопросы теории и практики 5–2(23), Тамбов: Грамота, 168–172. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_18952737_79837014.pdf.

Рахимова Динара И. 2017: Игровая терминология в художественном и профессиональном дискурсах (на материале произведений В. В. Набокова, А. Е. Карпова, А. Б. Рошаля). – Филология и культура 3(49), Казань: Казанский (Приволжский) федеральный университет, 66–70. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_30543314_54400918.pdf.

Ремпель Елена А. 2015: Медицинская тема в творчестве А. П. Чехова. – Бюллетень медицинских интернет-конференций 5(1), Саратов: Наука и инновации, 34–35. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_22860208_58357369.pdf.

Самохина Анна А. 2011: Сравнение частотности употребления стилистически маркированных и стилистически нейтральных терминов в художественном тексте. – Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена 131, Санкт-Петербург: Российский государственный педагогический университет им. А. И. Герцена, 205–213. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_17261420_47619607.pdf.

Самохина Анна А. 2011: Стратегии авторского объяснения терминов в художественном тексте. – Вестник Ленинградского государственного университета им. А. С. Пушкина 7(4), Санкт-Петербург: Ленинградский государственный университет им. А. С. Пушкина, 158–166. Prieiga internete: https://www.elibrary.ru/download/elibrary_24131898_48720986.pdf.

Самохина Анна А. 2011: Теоретические аспекты функционирования термина в художественном тексте. – Вестник Ленинградского государственного университета им. А. С. Пушкина 1(4), Санкт-Петербург: Ленинградский государственный университет им. А. С. Пушкина, 167–176. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_17850198_23662545.pdf.

Сергеева К. Е. 2018: Стилистическая функция терминов в художественном произведении. – Язык и мир изучаемого языка. Сборник научных статей, ред. совет А. А. Зарайский, Е. А. Елина, С. П. Хижняк, Саратов: Саратовский социально-экономический институт (филиал) федерального государственного бюджетного

94

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

образовательного учреждения высшего образования „Российский экономический университет им. Г. В. Плеханова“, 291–293. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_35002098_86134927.pdf.

Середюк Ирина В. 2013: Типологія детермінологізації англомовних філософських термінів. – Термінологічний вісник 2(2), 150–156. Prieiga internete: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/51305/26-Sered%20uk.pdf?sequence=1.

Синелева Анастасия В. 2020: Специальная лексика в романе В. Дудинцева „Белые одежды“. – Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского 1, Нижний Новгород: Национальный исследовательский Нижегородский государственный университет им. Н. И. Лобачевского, 193–199. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_42606022_45456674.pdf.

Смирнова Галина Ю. 2012: Математические термины в нематематических контекстах. – Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 9. Филология. Востоковедение. Журналистика 1, Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский государственный университет, 158–164. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_17671603_45290505.pdf.

Собянина Валентина А. 2011: К вопросу о детерминологизации лексики в современном немецком языке. – Вестник Московского городского педагогического университета. Серия: Филология. Теория языка. Языковое образование 1(7), Москва: Московский городской педагогический университет, 22–30. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_17673381_64122445.pdf.

Суперанская Александра В., Подольская Наталия В., Васильева Наталия В. 1989: Общая терминология: вопросы теории, Москва: Наука.

Тамбиева Зухра Ю., Текеева Залина Н. 2019: Использование медицинских терминов в художественной литературе английского языка. – Проблемы современного педагогического образования 62–3, Ялта: Гуманитарно-педагогическая академия (филиал) Федерального государственного образовательного учреждения высшего образования „Крымский федеральный университет имени В. И. Вернадского“, 236–240. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibrary_37035746_73337228.pdf.

Татаринов Виктор А. 2006: Общее терминоведение: энциклопедический словарь, Москва: Московский Лицей.

Шамсеева Гульнара X. 2018: Юридические „вкрапления“ в тексте художественного произведения и их функциональная значимость (на примере романа Сидни Шелдона („Rage of angels“). – Ученые записки Казанского юридического института МВД России 3(6), Казань: Казанский юридический

Straipsniai / Articles

95

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

институт МВД РФ, 116–119. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibra-ry_36424843_50356576.pdf.

Эфендиева Росина А., Дзасежева Лариса Х., Хутова Элла Р. 2015: Особенности функционирования научных терминов в художественных произведениях. – Филологические науки. Вопросы теории и практики 12–4(54), Тамбов: Грамота, 217–223. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibra-ry_25069545_70563180.pdf.

Якунина Татьяна И. 2018: Лексико-семантическая классификация терминов и их роль в формировании художественного текста (на материале романа Майкла Ондатже „Английский пациент“). – Мир науки, культуры, образования 2(69), Горно-Алтайск: Редакция научного международного журнала „Мир науки, культуры, образования“, 576–578. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibra-ry_34904510_70391518.pdf.

Янь Ланьлань 2013: Термины изобразительного искусства в художественном тексте (повесть Н. В. Гоголя „Портрет“). – Вестник Московского университета. Серия 9: Филология 3, Москва: Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова, 179–184. Prieiga internete: https://elibrary.ru/download/elibra-ry_20289438_92432839.pdf.

Medical Terms in a Fictional Text

SUMMARY

The article addresses medical terms in Noah Gordon’s novel The Physician, reveals the features of their functioning in the fictional text and the functions performed by them.

The need and occurrence of medical terms in fiction are determined by the theme of the work of fiction. Concerning the novel under analysis, medical terms are usually used to describe various medical situations revealing the daily routine and specificity of the physician’s job. They create a professional, medical, environment and characterise it, becoming the means of bringing the writer’s idea to life and a reflection of the healthcare and medical situation of the historical epoch – the Middle Ages – described in the novel.

Four major micro-contexts of the novel in which medical terms are used were distinguished: patients’ examination and determination of their physical condition, description of diseases, conditions and their symptoms, operations and other medical manipulations and interventions, presentation of knowledge in the field of anatomy.

96

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Medicinos terminai grožiniame tekste

Medical terms were classified into two groups: proper (scientific) medical terms, which mainly nominate anatomical and clinical concepts, and improper medical terms, or pseudo-terms, which indicate medical concepts to some degree only.

Thematically, the medical terms used in the novel make up seven major groups: parts of the human body, organs and their parts; diseases, conditions and their symptoms; medications, medicinal substances and dressings; medical equipment, tools and instruments; people involved in the treatment process; medical institutions and facilities; medical procedures, manipulations and interventions. In other words, the writer provides the reader with the massive stock of medical terms.

The medical term demonstrates multifunctionality in the fictional text.

The principal function played by medical terms in the novel is nominative, i.e. they are usually used in their direct meaning in the manner identical to a scientific text and have no additional emotional, evaluative, etc. shades; in other words, they are stylistically neutral.

The medical terms used in the novel help in creating realistic images of the physician’s daily life, i.e. they play a visual function.

Most of the medical terms are clear and understandable to the reader without any medical background. The clarification of the meaning of unfamiliar medical terms helps the reader to get new medical information, playing an informative function.

In the novel, the medical terms, which are accompanied by descriptive and evaluative adjectives and particles, personifying and vivifying verbs and which form comparisons, idioms and other vivid expressions, perform an emotional-expressive function. They make up an integral part of the work of fiction as the world of artistic images and emotions.

The medical terms used in the novel provide the reader with the knowledge of medical history or enhances the said knowledge and benefits the reader professionally, i.e. they play an educational function.

As soon as the medical term gets into a non-typical environment (a fictional text), it usually nominates the same specific denotatum as in a scientific text; in other words, it does not undergo full terminologization. Partly terminologized medical terms are slightly more common in the novel.

Įteikta 2021 m. balandžio 7 d.

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vile išio g. 5, LT–10308 Vilnius, Lietuva

[email protected]

Straipsniai / Articles

97