doi.org/10.35321/term28-14

4-та міжнародна наукова конференція «Науковий, адміністративний та освітній рівні термінології»

RAMUNĖ VASKELAITĖ

Інститут литовської мови

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6063-9699

Наукова конференція «Науковий, адміністративний та освітній рівні термінології», яка скликає термінологів з усього світу до Інституту литовської мови, цього року змогла зібрати їх лише... перед екранами комп’ютерів. Через тривалі обмеження, пов’язані з Covid-19, цю конференцію, що стає традиційною, довелося провести в нетрадиційному форматі.

Однак доповідей надійшло чимало. Було представлено майже всю Європу — Західну (Франція, Бельгія), Центральну та Східну (Угорщина, Польща, Швейцарія, Хорватія, Румунія, Грузія, Росія), Південну (Іспанія та автономна область Каталонія, Португалія), Південно-Східну (Греція, Північна Македонія). Дві доповіді були виголошені латвійськими сусідами, десять — доповідачами з Литви. Отже, нетрадиційний формат не став на заваді відчути, чим живе і куди прямує європейська термінологія. Захід відбувався за особливо насиченим графіком (21–22 жовтня), було широко представлено як наукові дослідження, так і проєкти, що висвітлюють напрями та форми термінологічної роботи.

Серед останніх, мабуть, найвиразнішим напрямом сучасної термінологічної роботи постає потреба й прагнення до узгодження та координації. Щоправда, координація має різні виміри.

Мабуть, найширший вимір відкрив проєкт Термінологія без кордонів (англ. Terminology without borders), який представив представник Європейського парламенту Родольфо Маслія. За словами доповідача, проєкт охоплює не лише Європу, а й Азію та Північну Америку. Проєкт прагне розширюватися. Уже зараз у ньому беруть участь понад 20 партнерів, охоплено 10 основних сфер уживання термінів: освіта, фінанси, медицина, право тощо. Орієнтація — на університети: тут укладають корпуси текстів, з них відбирають терміни, знаходять відповідники іншими мовами та оприлюднюють їх у вигляді багатомовних словничків (https://

Terminologija | 2021 | 28

267

yourterm.org). За оцінкою термінологів Європейського парламенту, терміни з відповідниками потрапляють до термінологічної бази даних ЄС IATE.

Однак зусиль із координації докладають і на інших рівнях, наприклад на рівні країни чи мови. Так, запрошена доповідачка Фріда Стюрс (Католицький університет Левена, Бельгія) представила зусилля з координації нідерландської мови й термінології. Як відомо, цією мовою користуються в Нідерландах, у бельгійському регіоні Фландрія (так звана фламандська мова), на двох групах карибських островів, а також у колишній нідерландській колонії Суринам. Звернувши увагу на те, що зусилля з її об’єднання докладалися завжди (1980 року було засновано Нідерландську мовну спілку), доповідачка розповіла про Нідерландський мовний інститут у Лейдені, що став таким центром і де зібрано всі матеріали, потрібні для вивчення нідерландської мови, а також про результат цих зусиль у галузі термінології — Нідерландський центр термінологічних знань, що діє з 2019 року (англ. Centre of Expertise for Dutch Terminology). Звісно, йшлося також про роботу з координації, розвитку та дослідження нідерландської термінології, яку він провадить.

Доповідь, підготовлена представницями Угорщини й виголошена Дорою Марією Тамаш, яка викладає у двох угорських університетах і водночас працює у спеціалізованому бюро перекладів (англ. Hungarian Office for Translation and Attestation Ltd, OFFI), засвідчила подібний напрям. Доповідачка представила термінологічний довідник цього бюро, що належить Міністерству юстиції Угорщини й виданий у трьох томах; його мету сформульовано вже в назві доповіді — навчати, координувати термінологію та сприяти реалізації цілей термінологічної політики Угорщини. Видання зосереджене на найважливіших правових поняттях: наведено їхні відповідники іншими мовами, визначення й джерела, а також опубліковано статті на теми термінології, мовної стратегії та мовного планування. Оглянувши перший том (2017), орієнтований на навчання, і другий том (2019), присвячений координації термінології, у яких подано англійські, німецькі, французькі та італійські відповідники, доповідачка представила й найновіший том із відповідниками мовами шести сусідніх країн (Словенії, Словаччини, Сербії, Румунії, Хорватії та України), де угорська є мовою меншини.

Тему координації порушила й директорка Інституту литовської мови Альбіна Ауксорюте, однак вона звернулася до минулого — до Комісії з термінології (1921), заснованої урядом на початку періоду незалежності й названої в доповіді початком упорядкованої роботи з термінологією. Метою Комісії, заснованої при Міністерстві освіти, було узгодження мови й термінів, уживаних у державних установах. Як підсумувала доповідачка, Комісія створила терміни, необхідні для функціонування держави. Вона створи-

268

Ramunė Vaskelaitė

4-oji tarptautinė mokslinė konferencija „Moksliniai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys“

ла терміни, необхідні для функціонування держави. Однак довелося згадати й про те, що робота переривалася через внутрішні розбіжності, неоднакове ставлення до чистоти термінології та новотворів, а через п’ять років і взагалі припинилася (її стало можливо відновити лише після війни). Також було представлено постаті, які приблизно в той самий час розглядали питання термінології, — праці Стасіса Шалкаускіса, тобто філософський погляд, а також сформульовані ним принципи термінології, зокрема думки про те, що не обов’язково ані запозичувати слова, ані створювати новотвори: для термінології можна пристосовувати слова, уживані у власній мові.

Продовженням цієї теми можна вважати доповідь Регіни Квашите, яка представляла Шяуляйську академію та Латвійський університет. У ній було оглянуто Комісію з термінології, засновану вже після війни, 1945 року, а також комісію, засновану приблизно в той самий час у Латвії; порівняно обставини їхнього заснування та діяльність. У Литві Комісію з термінології заснували при Президії Академії наук, а в Латвії від 1946 року — при Латвійській академії наук; згодом обидві стали частиною наукових інститутів, що досліджують мову. Комісії в тій чи іншій формі збереглися донині, і це ніби свідчить, що зв’язок із наукою був сталішим чинником їхньої діяльності. Водночас було наведено уривок із протоколу засідання литовської Комісії 1951 року, на якому формулювали цілі й завдання: серед цілей фігурувала «боротьба з чужою буржуазною спадщиною в галузі термінології», а серед напрямів діяльності — «ознайомитися з буржуазною спадщиною в галузі термінології». Це останнє формулювання оцінено як прагнення продовжити діяльність довоєнної Комісії, проте воно також свідчить про те, що продовжувати її вже доводилося за цілком інших обставин, коли сферою ідеологічного впливу вважали навіть науку, навіть термінологію. Мабуть, вважали, що реальність можна змінити, змінюючи термінологію.

На конференції також було представлено роботи, що демонструють зусилля з координації на рівні окремої галузі. Так, представник Каталонського університету, який має автономний статус (кат. Universitat Autònoma de Barcelona), Франсеск Галера розповів про проєкт, що тривав понад десять років і результатом якого стало узгодження термінів в академічному середовищі. За словами доповідача, відправною точкою проєкту була інтернаціоналізація: англійські терміни в документації, що регулює діяльність цього університету, перекладали настільки по-різному, що це спричиняло труднощі в порозумінні. Оскільки ця проблема виникала в університетах, де користуються каталанською мовою (19 університетів у каталаномовній частині Іспанії та по одному в Андоррі, Франції й Італії), було розпочато проєкт з уніфікації термінів на рівні цих університетів, унаслідок чого з’явилися 2 000 уніфікованих термінів каталанською, іспанською та англійською мовами (останню в університетах використовують як робочу).

Terminologija | 2021 | 28

269

Як перевагу доповідач назвав внесок у нормування англійської мови, а серед труднощів, що виявилися під час реалізації проєкту, — значні відмінності між мовними системами, а також між реаліями. На невідповідності мовних систем указували й інші доповідачі, наприклад представниця Хорватії Діана Столац (Університет Рієки), яка розглянула терміни морської інженерії, або представниці Національної бібліотеки Латвії Інта Вірбуле та Майра Крайслере. В останній доповіді зосередилися на бібліотечній термінології та висвітлили проблеми, пов’язані з міжнародним стандартом опису ресурсів і доступу до них (англ. Resource description and access, RDA), який М. Крайслере охарактеризувала як нову філософію перекладу та впровадження термінів.

Здавалося б, стандарти мали б бути інструментом уніфікації термінології, однак доповідь представника Іспанії Рікардо Ейто-Бруно (Університет Карла III у Мадриді), присвячена термінам безпеки, показала, що замість виконання такої ролі вони лише сприяють різноманітності, яка в таких галузях, як безпека, становить небезпеку. У доповіді було виявлено відмінності між термінами, уживаними в різних галузях інженерії, і запропоновано зібрати такі терміни в одному місці, щоб одразу бачити всі розбіжності. В іншій секції група дослідників з Угорщини, яку представляв Марк Ямбор, зосередила увагу на Міжнародній класифікації хвороб та інших проблем здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ): було представлено дослідження, що виявило, що в класифікаторі не охоплено деякі травми м’яких тканин і кісток, які угорські медики зазначають у діагнозах. Водночас доповідь Віолети Черняускайте (Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса), яка бере участь у роботі комітету Міжнародної організації зі стандартизації «Інформація та документація» й розглянула терміни стандартів, засвідчила, що стандарти постійно оновлюються, тобто є мінливим явищем. Крім того, стандарти розробляють швидко, і країни не встигають перекладати всі стандарти на національні мови. Доповідачка також згадала стандарт-словник LST ISO 5127. Informacija ir dokumentavimas. Pagrindai ir aiškinamasis žodynas, що охоплює терміни стандартів, виданих до того часу. Це підтверджує думку, яка простежувалася під час обговорення термінів безпеки: стандарти термінів — це галузь, яка сама потребує стандартизації.

На конференції не розглядали питання, чи є термінологічні словники надійнішим інструментом уніфікації термінів. Однак було виголошено дві доповіді на тему словників, і обидві засвідчили, що перспективи цього традиційного інструмента залишаються. Еліна Пейна, яка представляла Лієпайський університет (наукова керівниця — Аніта Гелвіга), зазначивши, що наприкінці XIX — на початку XX століття в Латвії було видано понад 600 словників, представила дослідження, мета якого — з’ясувати, що таке добрий словник. Щоправда,

270

Ramunė Vaskelaitė

4-oji tarptautinė mokslinė konferencija „Moksliniai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys“

було представлено лише її частину — відповіді опитаних студентів і докторантів на запитання, якими характеристиками мав би відзначатися ідеальний термінологічний словник. Із відповідей було видно, що найважливішими характеристиками вважаються оновлення словника, простота й надійність. Наявність відповідників іншими мовами була важливою лише для кількох респондентів. У доповіді доповідача з Польщі — Томаша Міхти (Білостоцький університет) — як альтернативу алфавітному словнику було представлено системний словник, побудований на поділі понять на первинні, вторинні, третинні тощо. Він також свідчив про те, що перспектива словників є, але шукають нову форму.

На цій конференції мало уваги приділяли сучасним інструментам упорядкування термінів і досліджень, технологіям штучного інтелекту. Про них згадували лише у двох доповідях. Сігіта Рацкевичене (Університет Миколаса Ромеріса), яка представляла групу литовських дослідників (S. Rackevičienė, A. Utka, A. Bielinskienė і A. Rokas), що виконує проєкт Dvikalbis automatinis terminų atpažinimas, розповіла про поточний етап проєкту — анотування даних за допомогою інструмента QuickTag, а точніше, про проблеми, що виявилися. Автоматизований інструмент згадала й представниця Грузії Хатуна Берідзе (Батумський державний університет імені Шота Руставелі), яка лише готується вступити до ЄС і тому перекладає грузинською мовою Acquis Communautaire. Це термінологічний інструмент, який розробляють на основі вже перекладених документів і який виявляє помилки перекладу та вживання термінів. Його створюють, щоб уникнути дорогих помилок. У вже перекладеній Угоді про асоціацію між ЄС і Грузією доповідачка виокремила вісім їхніх груп.

Важливість термінології у сфері перекладу засвідчила й низка інших доповідей. Марія Кріна Хертег, яка викладає в Університеті 18 грудня 1918 року в Румунії (Алба-Юлія), спираючись як на численні літературні джерела, так і на власний експеримент, проведений в університеті, наголосила на важливості курсу з термінології для майбутніх перекладачів. Вона розповіла про експеримент, який виявив, наскільки важливо навчати їх користуватися корпусами текстів. Представниця Північної Македонії (Університет Святих Кирила і Мефодія) Мілена Саздовська Пігуловська виголосила доповідь, у якій показала, що в цій країні курс термінології не лише викладають перекладачам, а й нещодавно модернізували. Студентів орієнтують на використання цифрових інструментів і самостійне навчання. Агота Форіш (Університет Кароя Гашпара Реформатської церкви Угорщини) представила проєкт, який показав, що термінологія важлива вже на нульовому етапі перекладу: результат перекладу залежить від правильного й точного вживання термінів у тексті, запропонованому для перекладу.

Terminologija | 2021 | 28

271

Отже, на конференції було порушено адміністративний, освітній і прикладний рівні термінології. Водночас ціла група доповідей була зосереджена й на науковому рівні.

Професор із Франції Крістоф Рош (Університет Савойї Монблан) розглянув основні концепти: термінологію, термін, поняття, дефініцію. Він також порушив питання їхнього взаємозв’язку, пріоритетності терміна чи поняття та зв’язку з онтологією. Питання взаємозв’язку дефініції й терміна (точніше, залежного компонента складеного терміна), спираючись на терміни спортивної сфери та їхні дефініції, розглянула Аушра Рімкуте-Ганусаускене, представниця Інституту литовської мови. А Маріуш Горніч із Варшавського університету запропонував нову класифікацію термінів, а також нові терміни для позначення її одиниць (англ. endoderived terms і exoderived terms). Чи точніше передавали б їх литовською endodariniai і egzodariniai, чи якісь інші відповідники, можна було б з’ясувати, лише почавши ширше застосовувати цю класифікацію литовською мовою; із доповіді ж випливало, що її відправним пунктом є вимога зрозумілості терміна. Терміни намагаються класифікувати за тим, чи зрозумілі вони без дефініції або пояснення, чи є більш метафоричними, хоча межа, проведена між метафоричними й неметафоричними термінами, із цією межею не збігається.

Було представлено кілька досліджень, у яких застосовуються нові дослідницькі напрями. Ліна Руткене (Інститут литовської мови), яка досліджує будівельну термінологію, розглядала складні слова цієї сфери як об’єднання логічно пов’язаних концептів, або пропозицій, тобто з погляду когнітивної лінгвістики. Спираючись на складні слова, зібрані з 70 джерел, вона дослідила пропозиційні моделі, утворені двома концептами об’єктів, і дійшла висновку, що в будівельній термінології ці моделі майже не змінювалися протягом 100 років. Олена Логунова (Калінінградський державний технічний університет) запропонувала фрейми як інструмент термінологічного аналізу, а також докладніше охарактеризувала поняття фрейму й теорію фреймів, пов’язану з процесами пізнання та мислення. Дмитрій Шиловський (Dmitry Schilovskiy), який представляв Московський державний медико-стоматологічний університет імені А. І. Євдокимова, розглянув як когнітивну модель явище, що англійською називається clip thinking або mosaic thinking. Було розглянуто його прояви в сучасному процесі підготовки медиків і їхній роботі (комп’ютеризована підготовка медиків, абсолютизація використання технологічних засобів, нездатність бачити пацієнта як цілісність тощо), а також спричинені ним етичні й соціальні проблеми, такі як дегуманізація медицини (англ. dehumanization of medicine). Було запропоновано й розв’язання проблеми — викладання термінології на основі структурування.

272

Ramunė Vaskelaitė

4-oji tarptautinė mokslinė konferencija „Moksliniai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys“

У доповідях литовських авторів увагу було звернено на середовище вживання терміна. Пальміра Землевічюте (Інститут литовської мови), яка досліджує медичні терміни, цього разу розглянула терміни з роману Ноа Гордона Gydytojas. Avicenos mokinys, тобто вживання терміна в художньому тексті. Спираючись на це джерело, вона схилялася до заперечення думки деяких дослідників про те, що в такому середовищі відбувається детермінологізація. Наведені приклади показували, що й у ньому термін виконує номінативну функцію, хоча в оточенні інших слів може виконувати також емоційно-експресивну та образну функції. Аста Міткевичене, яка досліджувала синонімію, також обрала за джерело не наукові праці, а просвітницькі тексти зі сфери охорони здоров’я, дані з яких представлено в інтернет-корпусі литовської мови ltTenTen. Раніше авторка вже звертала увагу на особливості вживання синонімів у тексті, розрізняла не лише системні, а й контекстуальні синоніми (див. докладну статтю в 22-му номері журналу Terminologijos), а цього разу зосередилася на характері тексту й виокремила функціональні синоніми. Юргіта Мікелонене (Каунаський технологічний університет), щоправда, обрала для аналізу синонімів студентські дипломні роботи, тобто академічний або близький до нього стиль. Проаналізувавши численні синоніми складених термінів, ужиті в цих роботах, вона назвала такі причини синонімії, які зазвичай не згадують під час розгляду праць наукового стилю: переклад, переказ, цитування; прагнення продемонструвати начитаність і обізнаність у досліджуваній сфері; прагнення до стислості; прагнення подати образніший, незвичніший термін тощо. Отже, надалі було б цікаво порівняти відмінності у вживанні синонімічних засобів у студентських роботах і, скажімо, наукових монографіях. Питання синонімії порушила й авторка цього огляду, точніше, спираючись на астрологічні тексти, вона звернула увагу на взаємозв’язок синонімії та варіантності й поставила під сумнів погляд, згідно з яким синонімію та варіантність однаково вважають ознаками нестабільності термінології.

Варіювання термінології на основі корпусів текстів спеціалізованої та неспеціалізованої мови розглядала також представниця Швейцарії Орелі Пікто (Женевський університет). Як це заведено в працях із зарубіжного мовознавства, поняття варіантності тут охоплювало відмінності як між термінами, так і у формі вираження терміна. Однак варіантність досліджували методом, характернішим для діалектологічних досліджень: її поділяли на діахронічну (відмінності в часі), діатопічну (географічні відмінності) та діастратичну (відмінності, пов’язані з фахівцями й інформантами). Фатіма Норонья (Університет Алгарве) також досліджувала кулінарну спадщину країн Середземномор’я з погляду діастратичної варіантності. Отже, методи аналізу й класифікації різняться, однак загалом стає зрозуміло, що, хоча розгляд адміністративного рівня на конференції був, мабуть, найпомітнішим

Terminologija | 2021 | 28

273

Особливістю нинішнього етапу було узгодження термінології, тоді як міркування на науковому рівні висвітлювали її різноманітність і варіативність. Мабуть, дещо виходила за межі науки про термінологію доповідь доповідача з Греції Панайотіса Г. Крімпа (Демокритів університет Фракії). У ній ішлося про численні подібності між литовською та сучасною грецькою мовами — не лише термінологічні, а й морфологічні (префіксів, коренів, закінчень), синтаксичні та інші. Наприклад: збереження закінчень називного відмінка іменників чоловічого та жіночого роду, хоча в багатьох європейських мовах їх утрачено; не надмірна схильність до запозичень, а після запозичення — прагнення пристосувати слово до власної системи відмінювання; неокласичні основи тощо. Було наголошено на необхідності й надалі ретельно досліджувати ці спільні риси, а наприкінці запропоновано дещо несподівану, але цілком доречну в контексті конференції, що висвітлила узгодження термінології на різних рівнях, думку: чому б цим двом найконсервативнішим гілкам індоєвропейської прамови — балтійській і грецькій — не спробувати відновити за допомогою термінології їхні колишні взаємини?

Отримано 2021-11-03

Рамуне Васкеляйте

Інститут литовської мови

вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс

Електронна пошта: [email protected]

274

Ramunė Vaskelaitė

4-oji tarptautinė mokslinė konferencija „Moksliniai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys“