ЛИТОВСЬКА МОВА В СУЧАСНІЙ ШКОЛІ

22-га конференція імені Йонаса Яблонскіса

2 жовтня 2015 року в Інституті литовської мови відбулася 22-га конференція імені Йонаса Яблонскіса. Конференцію організувала Група шкільної литуаністики Центру досліджень загальнолітовської мови Інституту литовської мови спільно з кафедрою литовської мови Вільнюського університету. Цьогорічна конференція Литовська мова в сучасній школі була присвячена дослідженню мови учнів і їхніх мовних настанов, а також обговоренню особливостей навчання та оцінювання.

У конференції взяли участь доповідачі з різних установ Литви та інших країн. На ній було виголошено тринадцять доповідей.

Учасників конференції та доповідачів привітала головна спеціалістка відділу початкової та середньої освіти Департаменту загальної освіти Міністерства освіти і науки Литовської Республіки НІДА ПОДЕРЕНЄ. Вступне слово виголосила керівниця Центру досліджень загальнолітовської мови Інституту литовської мови РІТА МІЛЮНАЙТЄ.

Перше засідання конференції було присвячене обговоренню навчання та рівня володіння мовою. Перші дві доповіді були присвячені особливостям вимови учнів, наголошування та тенденціям розмовного мовлення. Доповідь Навчання нормативної вимови та наголошування виголосила ЛАЙМА КАЛЄДЕНЄ з Інституту литовської мови. У доповіді йшлося про зміни в системі наголошування, уживання кодифікованих мовних норм і ставлення до них суспільства. Було представлено дослідження, які показали, що фонологічна опозиція голосних за довготою слабшає, хоча й не однаково в усіх діалектах та їхніх різновидах; фонологічні зміни в опозиції довгих і коротких голосних є суттєвими. Лайма Калєденє наголосила на необхідності змінити засади навчання наголошування та вимови в школі. Доповідь Розмовне мовлення школярів Південно-Східної Литви та його оцінювання виголосив КАЗІМЄРАС ГАРШВА з Інституту литовської мови. У доповіді йшлося про особливості вимови учнів Шальчинінкського, Вільнюського та сусідніх районів, а також про плутання значень слів у розмовному мовленні.

У трьох наступних доповідях першої частини йшлося про написання твору-роздуму та розуміння літературного тексту. Доповідь Риторична аргументація в школі: написання твору-роздуму виголосила професорка Вільнюського університету РЕҐІНА КОЖЕНЯУСКЄНЄ. У доповіді розглядалися можливі способи аргументації в творі та умови, яких потрібно дотримуватися, щоб дійти правильного висновку. Також ішлося про оцінювання змісту твору, про те, що саме оцінюють у літературному творі та творі-роздумі. Доповідь Запах у сучасній литовській дитячій прозі та на уроках литовської мови. Чого ми можемо навчитися? виголосила АУРЕЛІЯ ҐРІТЄНЄНЄ з Інституту литовської мови. У доповіді розглядалися значення та функції одного з відчуттів — приємного запаху рослин — у литовській дитячій прозі.

BENDRINĖ KALBA 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSSN 2351-7204

AURELIJA TAMULIONIENĖ. Lietuvių kalba šiuolaikinėje mokykloje |

А. Ґрітєнєнє розповіла про те, як по-різному описують запах тієї самої рослини, і зазначила, що в художніх творах для дітей найчастіше йдеться про приємний запах, який можна змалювати різноманітними художніми засобами (епітетами, порівняннями, риторичними вигуками тощо). Доповідачка наголосила, що цей матеріал може стати в пригоді на уроках литовської мови для пояснення учням семантичних відмінностей між словами, обговорення синонімічних відношень і різних стильових особливостей — образності, виразності, точності, жвавості тощо. Доповідь Розуміння художнього тексту та читацький досвід виголосили АКВІЛЄ ЙОВАЙШЄНЄ та КЄСТУТІС БРЄДЄЛІС із Вільнюського університету. У доповіді йшлося про дослідження, під час якого було зібрано дані про результати стандартизованого тесту на розуміння тексту, оцінки за І та ІІ триместри, а також заповнені учнями анкети про їхній читацький досвід. Дослідження показало, що майже дві третини опитаних люблять читати, приблизно половина читає додатково, і це позитивно пов’язано з їхніми досягненнями з литовської мови. Найчастіше підлітки читають пригодницьку та фантастичну літературу. Більше учнів, які отримали вищі оцінки за стандартизований тест, стверджують, що занурюються в читану книжку. Найбільше підлітків зазначили, що цікава книжка має захопливий сюжет, актуальну тему та несподівані повороти. Для десятої частини дітей важливо, щоб книжка легко читалася. Значна частина учнів вважає читання змістовним заняттям, утім майже стільки ж читають лише тому, що їх до цього примушують учителі або батьки. Хоча результати дослідження свідчать, що ситуація з читанням не є критичною, відчувається вплив як сучасного способу життя, так і його ритму, що позначається не лише на читацьких звичках, а й на самому мисленні підлітків та їхніх навичках критичного аналізу.

Доповіді другої частини першого засідання були присвячені обговоренню дефектів програмного й апаратного забезпечення, а також розгляду орфографічних і синтаксичних помилок у мовленні учнів. Доповідь Дефекти програмного й апаратного забезпечення, що негативно впливають на культуру мовлення учнів виголосили ҐІНТАУТАС ҐРІҐАС і ТАТЯНА ЄВСІКОВА з Вільнюського університету. Доповідачі представили проведений експеримент: в анкету, підготовлену для тестування, включили фрагменти діалогових вікон із різних комп’ютерних програм. У них було закладено 11 найпоширеніших помилок і неточностей. Учасників експерименту попросили ознайомитися з анкетою та позначити (підкреслити) місця, які потрібно виправити. У середньому учасники експерименту помітили лише близько 25% помилок. Доповідачі повідомили, що в іншому проведеному опитуванні багато респондентів зізналися, що в електронних листах і коротких повідомленнях не використовують специфічні литовські літери. На думку доповідачів, причина в тому, що лише в небагатьох школах використовують литовську клавіатуру, на якій специфічні литовські літери розташовані нарівні з іншими літерами, тож їхнє введення не створює незручностей.

BENDRINĖ KALBA 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AURELIJA TAMULIONIENĖ. Lietuvių kalba šiuolaikinėje mokykloje |

Доповідь Вживання подвійних відмінків у творах випускників прочитала SOLVITA LABANAUSKIENĖ з Інституту литовської мови. Доповідачка представила дослідження, у якому аналізувала вживання подвійних відмінків у творах з литовської мови та літератури на випускному іспиті 2014 року. Доповідачка наголосила, що близько 40 відсотків усіх синтаксичних помилок становлять помилки у вживанні подвійних відмінків, серед яких найчастіша — вживання орудного відмінка присудкового замість подвійного відмінка. У доповіді зроблено висновок, що, дослідивши більше даних, слід шукати причини такого вживання, а також ефективніші методи навчання подвійних відмінків, щоб ці норми зберігалися. Доповідь Найхарактерніші орфографічні помилки у блогах і творах учнів старших класів прочитала AURELIJA TAMULIONIENĖ з Інституту литовської мови. У доповіді розглянуто орфографію учнівських текстів двох різних жанрів. Аналіз частотності орфографічних помилок показав, що найхарактерніші помилки у творах і блогах відрізнялися. У творах переважали помилки у написанні голосних і дифтонгів, у блогах — помилки у написанні слів разом і окремо. В обох типах текстів виявлено помилки у написанні носових голосних (найчастіше їх припускалися в закінченнях, пишучи знахідний відмінок однини та родовий відмінок множини). У доповіді йшлося про те, що для багатьох учнів правопис становить труднощі. Учні не завжди вміють правильно писати окремі слова, іноді не можуть систематично застосовувати правила. Ймовірно, ці труднощі зумовлені різними причинами: великою кількістю правил та їхніх винятків, прогалинами у викладанні правопису, труднощами, пов’язаними з інформаційними технологіями, тощо. Доповідь Навчання проблемних питань латвійського правопису в школі прочитала DZINTRA ŠULCĖ з Лієпайського університету. У доповіді особливо наголошувалося на рівні орфографічних навичок. Доповідачка розповіла про швидке погіршення навичок правопису серед користувачів мови в Латвії та представила дослідження, які засвідчують, що проблема учнівської орфографії є дуже серйозною в усьому світі.

Друге засідання було присвячене обговоренню оцінювання мовних здібностей учнів. Першу доповідь Якого учня формує випускний іспит з литовської мови та літератури? прочитав SAULIUS VASILIAUSKAS з Інституту литовської мови. У доповіді стисло представлено розвиток завдань державного випускного іспиту з литовської мови та літератури в незалежній Литві, сучасні завдання та їх оцінювання. Розглядалося, яке місце іспит посідає в процесі вивчення литовської мови та літератури; які реакції викликають зміни в ньому; як екзаменаційні завдання та думки про них можуть впливати на ставлення учнів, а загалом і суспільства, до мови та літератури. Доповідач припустив, що державний випускний іспит відіграє надто велику роль у процесі навчання — учнів заохочують не розвиватися як творчі, вільні, критично мислячі особистості (як це декларується в навчальних програмах, різних освітніх

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSSN 2351-7204

AURELIJA TAMULIONIENĖ. Lietuvių kalba šiuolaikinėje mokykloje |

положеннях), а якомога ретельніше готуватися до іспиту. ZITA NAUCKŪNAITĖ з Литовського університету педагогічних наук прочитала доповідь Система оцінювання творів у загальноосвітній школі: об’єктивний і суб’єктивний компоненти. У доповіді докладно розглянуто причини суб’єктивності оцінювання творів, а також представлено запропоноване цілісне оцінювання змісту твору за п’ятьма рівнями, яке було б звільнене від моделі обов’язкової структури й, можливо, не спричиняло б психокогнітивної розгубленості в учителів та учнів. Доповідь Що слід удосконалити в роботі оцінювачів творів на іспиті з литовської мови та літератури прочитала RITA MILIŪNAITĖ з Інституту литовської мови. Доповідачка представила дослідження якості роботи оцінювачів, проведене 2015 року на матеріалі випускних робіт іспиту з литовської мови та літератури, написаних 2014 року. Його метою було з’ясувати, з якими труднощами стикаються оцінювачі, виправляючи мову та стиль творів. У доповіді також ознайомили з результатами дослідження: система мовного оцінювання випускних робіт державних іспитів з литовської мови та літератури має слабкі місця, де може виявлятися суб’єктивність оцінювачів, а отже, існують передумови для порушення основного принципу оцінювання — об’єктивності. Коротко представлено й чинники, які могли б допомогти вдосконалити систему оцінювання. RITA URNĖŽIŪTĖ з Центру видавничої справи науки та енциклопедій прочитала доповідь Залік із публічного мовлення чи царство кривих дзеркал? У доповіді представлено опитування учнів, однією з головних цілей якого було з’ясувати, як учні оцінюють продаж заздалегідь підготовлених промов для заліку. Опитування показало, що 40,15 відсотка учнів, які взяли в ньому участь, вважають таку торгівлю легальним бізнесом. 42,22 відсотка опитаних учнів вважають цей бізнес незаконним, а 17,63 відсотка зазначили, що не мають думки з цього приводу. Спираючись на анотації промов для заліку з публічного мовлення, запропоновані продавцями, у доповіді спробували охарактеризувати, який образ потенційного покупця та яке розуміння заліку з публічного мовлення склалися на цьому ринку. Поставлено питання, чи сприяють чинні правила організації та оцінювання заліку з публічного мовлення формуванню мовних, культурних і ціннісних орієнтирів учнів.

Нововведенням цієї конференції стала дискусія наприкінці, після заслуховування всіх доповідей: Розуміння стилю в школі: ми знаємо, що нічого не знаємо?. Дискусію вела доцентка Вільнюського університету IRENA SMETONIENĖ; у ній брали участь учителі литовської мови: VILIJA DAILIDIENĖ, VIDA LISAUSKIENĖ, KĘSTUTIS BREDELIS, а також керівниця Центру досліджень стандартної мови Інституту литовської мови, старша наукова співробітниця RITA MILIŪNAITĖ. У дискусії багато говорили про жанр твору та стильові ознаки, обговорювали недоліки стилю у творах і їх оцінювання. Учителі, які зібралися, активно брали участь у дискусії та порушували питання.

BENDRINĖ KALBA 88 (2015) www.bendrinekalba.lt ISSSN 2351-7204

AURELIJA TAMULIONIENĖ. Lietuvių kalba šiuolaikinėje mokykloje 1

Підсумував конференцію професор Вільнюського університету VITAS LABUTIS.

Тези та інформацію про цю й попередні конференції імені Йонаса Яблонскіса можна знайти на вебсайті Інституту литовської мови: www.lki.lt.

AURELIJA TAMULIONIENĖ

Інститут литовської мови

вул. Пятро Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 88 (2015)

www.bendrinekalba.lt

ISSSN 2351-7204