Trends in European Language Policies With a View to Language Technology

Sabine Kirchmeier

doi:10.35321/bkalba.2020.93.07

Go to original

Preparing document pages…

SABINE KIRCHMEIER

Європейська федерація національних мовних установ (EFNIL)

ТЕНДЕНЦІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МОВНІЙ ПОЛІТИЦІ З ОГЛЯДУ НА МОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

АНОТАЦІЯ

У цій статті подано огляд сучасних тенденцій європейської мовної політики щодо статусу офіційних мов ЄС та з огляду на мовні технології. Стаття ґрунтується на даних, зібраних для Європейського монітора мов (ELM), який надає EFNIL — Європейська федерація національних мовних установ, — а також на нещодавньому досвіді розроблення національних стратегій Данії у сфері штучного інтелекту та мовних технологій. Мета статті — описати широкий масив інформації про європейську мовну політику, доступної через EFNIL та ELM, і надихнути дослідників, студентів та розробників політики на подальший аналіз цих даних і їх використання для майбутнього формування політики.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: мовна політика, мовне планування, мовні технології, європейські мови.

АНОТАЦІЯ

У цій статті розглянуто сучасні тенденції європейської мовної політики, зосереджуючи увагу на статусі офіційних мов Європейського Союзу та мовних технологіях. Стаття ґрунтується на даних Європейського монітора мов (European Language Monitor, ELM), який веде Європейська федерація національних мовних установ (European Federation of National Institutions for Languages, EFNIL), а також на нещодавньому досвіді розроблення національної стратегії Данії у сфері штучного інтелекту та мовних технологій.

Мета статті — різнобічно розглянути узагальнену інформацію про європейську мовну політику (на основі даних ELM, отриманих від EFNIL) та надихнути дослідників, студентів і розробників політики на подальший аналіз цих даних і їх використання для формування мовної політики в майбутньому.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: мовна політика, мовне планування, мовні технології, європейські мови.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 2

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

ВСТУП

У цій статті подано огляд сучасних тенденцій у європейській мовній політиці — погляд з висоти пташиного польоту на мовний ландшафт Європи з огляду на статус офіційних мов ЄС і мовні технології. Стаття ґрунтується на даних Європейського мовного монітора (ELM), який розробляє та регулярно оновлює Європейська федерація національних мовних установ (EFNIL), а також на останніх подіях у Данії, пов’язаних із політикою у сфері мовних технологій. Мовні технології обрано головним предметом розгляду, оскільки саме в цій сфері ми нині спостерігаємо найцікавіший розвиток національної політики. Мета статті — описати багатство інформації про європейську мовну політику, доступної завдяки EFNIL та ELM, і надихнути дослідників, студентів та політиків на подальший аналіз цих даних і їх використання для розроблення майбутньої політики.

У перших розділах я стисло опишу EFNIL та її підхід до мовного планування. Далі подам огляд Європейського мовного монітора (ELM) і наведу докладні приклади з розділів про мовне законодавство, використання англійської мови у вищій освіті та мовні технології. Насамкінець я стисло опишу розвиток мовних технологій у Данії, щоб проілюструвати важливі аспекти процесу формування політики. У заключних розділах я коротко торкнуся нещодавніх подій у сфері мовних технологій у Європейській комісії та ЮНЕСКО й висвітлю рекомендації EFNIL щодо політики у сфері мовних технологій.

1. ЄВРОПЕЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ МОВНИХ УСТАНОВ (EFNIL)

EFNIL — це федерація офіційних мовних установ Європи, як у межах ЄС, так і поза ним. Наразі до її складу входять 40 установ, представлених у 29 країнах. Фінансування EFNIL забезпечують щорічні членські внески, які використовують для фінансування секретаріату, організації щорічної міжнародної конференції та реалізації проєктів зі збирання даних про мовне планування й мовну політику. EFNIL переслідує такі цілі:

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 3

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

Збирання та обмін інформацією про офіційно визнані стандартні мови ЄС та інші офіційні мови Європи.

Надання експертних консультацій щодо мовної політики в ЄС.

Збереження мовного розмаїття в Європі.

Сприяння багатомовності серед громадян держав ЄС.

Федерація також стежить за розвитком міноритарних і регіональних мов Європи. EFNIL працює над досягненням своїх цілей за допомогою таких заходів:

Опис і аналіз поточної мовної ситуації в ЄС, а також наслідків для довгострокового розвитку мов. Наразі реалізуються 3 проєкти:

LLE: Мовне законодавство в Європі (огляд мовного режиму в кожній країні, який часто оновлюється).

ELM: Європейський мовний монітор (збирання даних про мовну політику та практики в Європі).

ELIPS: Європейські мови та їхня зрозумілість у публічному просторі (збирання даних про стратегії та практики використання простої мови в Європі).

Науково обґрунтований аналіз міждержавних мовних проблем і питань мовної політики на щорічних конференціях і в публікаціях.

Консультаційні послуги у сфері мовної політики для політичних керівників установ ЄС і держав-членів.

Поширення культурних і практичних переваг європейського мовного розмаїття та плюрилінгвізму завдяки відповідним заходам і публікаціям¹.

Підхід EFNIL до мовного планування. Проєкти EFNIL мають на меті інформувати осіб, які ухвалюють рішення, та дослідників про діяльність із мовного планування в Європі. Мовне планування зазвичай визначають як розроблення політик або програм, покликаних спрямовувати чи змінювати використання мови. Зазвичай воно складається з планування статусу, планування засвоєння та планування корпусу.

Планування статусу має на меті врегулювання становища однієї мови щодо інших мов: які мови вважаються офіційними, а які — неофіційними в

¹ Докладніше на www.efnil.org.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 4

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

країні, у яких соціальних контекстах ними розмовляють і яке правове становище їхніх користувачів. Планування статусу також охоплює планування престижу.

• Планування засвоєння має на меті врегулювання того, які мови викладають у різних освітніх контекстах і як їх викладають на різних рівнях освіти.

• Планування корпусу регулює саму мову: стандартизацію лексики, орфографії, правил письма, термінології тощо.

Планування як статусу, так і засвоєння впливає на саму мову — її корпус, тому знання про ситуацію з мовним плануванням є важливим не лише для осіб, які ухвалюють рішення, а й як важливе підґрунтя для лінгвістичних спостережень.

2. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МОВНИЙ МОНІТОР (ELM)

ELM — це проєкт, який надає інформацію про мовну політику та практику в країнах-учасницях і оновлюється кожні 4 роки. Це науковий огляд мовної ситуації в європейських країнах, що містить точні посилання на чинне законодавство кожної країни та корисні відомості про статус мов Європи.

Протягом останніх 10 років ELM регулярно ставив приблизно ті самі запитання, що дає змогу дослідникам відстежувати зміни в мовній політиці країн-учасниць. Запитання ELM охоплюють такі теми:

• Ситуація в країні. Офіційні, регіональні, корінні та іммігрантські мови, якими розмовляють у країні та за її межами; правовий статус; відповідність конвенціям.

• Правова ситуація. Мовне законодавство, конституційний статус, інші нормативні акти, мовні вимоги для набуття громадянства.

• Початкова та середня освіта. Мови викладання, мови, які пропонуються для вивчення.

• Вища освіта. Мови викладання, мови, якими публікують праці та дисертації.

• Медіа. Газети, телебачення, кіно, музика. Використовувані мови та переклади.

• Бізнес. Нормативне регулювання. Мови компаній, річні звіти, вебсайти.

• Поширення мов. Офіційні мови, які викладають за кордоном.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 5

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

Мовні організації. Офіційні, неурядові, але фінансовані державою, приватні.

Мовні технології.

ТАБЛИЦЯ 1. Огляд країн, які брали участь у ELM 1–4

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 6

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

Збір даних для ELM 1, першого пілотного проєкту, розпочався у 2004 році. Збір даних для ELM 2 розпочався у 2008 році, для ELM 3 — у 2012 році, а для ELM 4 — у 2017 році.

Оскільки мовні установи добровільно заповнюють анкету, яка є довгою та складною, отримати інформацію від усіх країн вдавалося не завжди. Перелік країн-учасниць наведено в таблиці 1. У 2008 році брали участь 23 країни. У 2012 році їх було 27, а у 2017 році кількість учасників становила 21. У всіх трьох раундах брали участь 17 країн.

3. ПРИКЛАДИ ІНФОРМАЦІЇ В ELM

Далі я наведу три приклади, щоб показати, як можна використовувати дані ELM. Я опишу дані про мовне законодавство, використання англійської мови у вищій освіті та мовні технології.

3.1. Мовне законодавство

Перший приклад стосується мовного законодавства. Учасникам у кожній країні поставили такі запитання:

• Чи містить конституція положення про мову?

• Чи є закон про мову? (закон про мову — це рамковий закон, якого потрібно дотримуватися в інших законодавчих актах).

• Чи передбачені положення про мову в інших законодавчих актах?

Ці три запитання можна розглядати як ієрархію, де конституція посідає найвищий рівень як найзагальніший тип законодавства, а положення про мову в інших нормативних актах є найконкретнішими. На рисунку 1 показано, що в ELM 4 (2017) трохи більше половини країн-учасниць (11 із 21) зазначили, що їхня конституція містить положення про мову, тоді як трохи менше половини (9 із 21) не мають жодних положень на конституційному рівні. Мовні положення, закріплені в законах про мову та інших законодавчих актах, поширені дещо ширше: 14 із 21 країни повідомляють, що мають мовні положення на цих рівнях законодавства.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology

| 7

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

РИС. 1. Мовні положення в ELM 4 (2017)

ELM також надає докладну інформацію про те, які країни мають ті чи інші види регулювання (див. таблицю 2).

У таблиці 2 країни впорядковано відповідно до ступеня регулювання мови в їхньому законодавстві. На початку наведено країни з найменшим рівнем регулювання, а внизу — ті, що мають регулювання на всіх трьох рівнях.

Лише 3 країни (Данія, Німеччина та Нідерланди) не мають регулювання на двох найвищих рівнях: у конституції та законі про мову, тоді як 8 країн мають регулювання на всіх трьох рівнях. Причини різняться залежно від країни. Наприклад, конституція Данії датується 1849 роком і протягом років зазнала лише кількох незначних змін. Її було ухвалено в час, коли країна формувалася як національна держава, яку вважали доволі однорідною та одномовною. Тож ніхто не думав про запровадження в конституції спеціальних положень щодо данської мови. У Фінляндії статус шведської та фінської мов і права шведської меншини були питаннями протягом багатьох

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

years. There was a language law already in 1922, and language provisions became part of the constitution in 1999.

Норми щодо офіційних мов у: Країна 2.1. Конституція 2.2. Мовний закон 2.3. Інше законодавство Данія Ні Ні Так Німеччина Ні Ні Так Нідерланди Ні Ні Так Велике Герцогство Люксембург Ні Так Ні Греція Ні Так Ні Чеська Республіка Ні Так Так Ісландія Ні Так Так Норвегія Ні Так Так Швеція Ні Так Так Велика Британія Не застосовується Не застосовується Так Португалія Так Ні Ні Болгарія Так Ні Так Угорщина Так Ні Так Бельгія Так Так Ні Австрія Так Так Так Естонія Так Так Так Фінляндія Так Так Так Латвія Так Так Так Литва Так Так Так Словацька Республіка Так Так Так Словенія Так Так Так

ТАБЛИЦЯ 2. Огляд законодавчих положень у країнах-учасницях ELM 4 (2017)

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 9

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

Ми бачимо, що немає жодної країни, у якій не було б положень на будь-якому рівні. Зазвичай, якщо положень немає на найвищому рівні, вони є на нижчому. У Великій Британії немає єдиного конституційного кодексу, тому запитання про перші два типи законодавства не застосовуються.

3.2. Щодо чого мовні положення?

У багатьох конституціях зазначено, якою є офіційна мова чи якими є офіційні мови країни. Деякі поширюються на всю країну; інші обмежують дію законодавства державними установами та школами. Положення переважно визначають права громадян, які розмовляють цією мовою, — наприклад, французькі закони, що закріплюють за громадянами Франції право розмовляти рідною мовою в будь-якому контексті. Наприклад, це стосується наукових конференцій, які не можуть проводитися виключно англійською мовою.

РИС. 2. Законодавчі заходи щодо використання мов у школах, університетах, засобах масової інформації та бізнесі в країнах-учасницях ELM 4 (2017)

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 10

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

Багато положень гарантують мовні права меншин. Деякі встановлюють права споживачів (наприклад, вимагають перекладу іноземних документів, таких як декларації про вміст і посібники користувача). Деякі регулюють мову, що використовується в суспільних медіа, а деякі визначають роль офіційних установ, які стежать за мовою та унормовують певні її аспекти, наприклад орфографію й термінологію.

Деякі нормативні положення застосовуються частіше за інші. На рисунку 2 показано, що серед країн, які взяли участь в опитуванні ELM 4, лише 4 повідомили про відсутність норм, які надають офіційним мовам визначений статус у початкових школах. Набагато менше країн мають такі норми щодо університетів і мови в засобах масової інформації. А що стосується бізнес-сектору, то більшість країн, схоже, не мають жодних положень щодо мови.

3.3. Англійська мова як мова викладання у вищій освіті

Другим прикладом інформації, доступної в ELM, є дані про використання англійської мови як мови викладання у вищій освіті. Усі країни, крім Словаччини, повідомляють, що англійська використовується як мова викладання на бакалаврському рівні.

Але скільки курсів насправді викладають англійською? До 25%, до 50%, до 75% чи навіть понад 75%? І чи є різниця між різними науковими галузями? Огляд інформації, яку можна знайти в ELM 4, наведено в таблиці 3.

У таблиці 3 у лівому стовпці наведено перелік країн, далі — загальний відсоток для всіх наукових галузей, а потім окремі показники для гуманітарних, суспільних і природничих наук. Світло-зеленим кольором позначено, що англійською викладають від 0 до 25% курсів. Дещо темніший відтінок відповідає частці до 50%, наступний — до 75%, а найтемніший колір позначає понад 75%. Отже, що темніший колір, то більше викладання відбувається англійською. Найтемніші кольори, звісно, трапляються в усіх галузях у Великій Британії, а також у суспільних і природничих науках у Люксембурзі.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 11

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

ТАБЛИЦЯ 3. Англійська як мова викладання на рівні бакалаврату в країнах, що беруть участь у ELM 4 (2017)

Легко помітити, що частка курсів, які викладають англійською, виразно найвища в природничих науках, тоді як у гуманітарних і суспільних науках вона нижча. У багатьох країнах дані про фактичне використання англійської мови в університетах нелегко отримати, оскільки мову викладання не реєструють систематично. Тому деякі показники є оцінками.

Якщо розглянути використання англійської як мови викладання на магістерському рівні, то помітно значне зростання її використання, особливо в природничих науках, а, наприклад, у Нідерландах — також в інших галузях. Окрім Люксембургу, Данія належить до країн, де понад 75% університетських курсів із природничих наук на магістерському рівні викладають англійською.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 12

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

Країна Загальний відсоток Гуманітарні науки Суспільні науки Природничі науки Австрія Немає відповіді Немає відповіді Немає відповіді Немає відповіді Болгарія Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Чеська Республіка Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Естонія Від 26 до 50% Від 26 до 50% Від 26 до 50% Від 26 до 50% Фінляндія Від 26 до 50% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 51 до 75% Німеччина Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 26 до 50% Греція Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Ісландія Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Латвія Від 26 до 50% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 26 до 50% Литва Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Люксембург Немає відповіді Від 26 до 50% Понад 75% Понад 75% Словацька Республіка Немає відповіді Немає відповіді Немає відповіді Немає відповіді Словенія Від 26 до 50% Від 26 до 50% Від 0 до 25% Від 26 до 50% Велика Британія Понад 75% Понад 75% Понад 75% Понад 75% Швеція Від 51 до 75% Від 0 до 25% Від 26 до 50% Від 0 до 25% Норвегія Немає відповіді Немає відповіді Немає відповіді Немає відповіді Нідерланди Від 51 до 75% Від 51 до 75% Від 51 до 75% Від 51 до 75% Данія Від 26 до 50% Від 0 до 25% Від 26 до 50% Понад 75% Бельгія Немає відповіді Немає відповіді Немає відповіді Немає відповіді Португалія Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Угорщина Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 0 до 25% Від 26 до 50%

ТАБЛИЦЯ 4. Англійська мова як мова викладання на рівні магістратури в країнах, що беруть участь у ELM 4 (2017)

У багатьох країнах непокояться, чи не вплине це на лексичний склад, виражальні можливості й особливо термінологію їхніх мов у науковому дискурсі. ELM є хорошою відправною точкою для започаткування порівняльних дослідницьких проєктів, які дадуть змогу краще зрозуміти ці процеси.

3.4. Мовні технології

Already in 2002, David Crystal in his book Language Death (Crystal 2002) mentions language technology as one of the important means to preserve the vitality of a language. Since then, there have been several reports, for instance the Meta-NET White Paper Series (Rehm and Uszkoreit 2012), that are warning about languages becoming digitally extinct.

Багато мов, якими розмовляє дедалі менше людей, покладають надії на мовні технології, прагнучи зберегти або навіть відродити свою мову. Наприклад, значні зусилля було докладено до створення систем розпізнавання та синтезу мовлення, засобів перевірки правопису й граматики, а також програмного забезпечення для машинного перекладу ісландською, гренландською та саамськими мовами.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 13

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

Було створено системи розпізнавання та синтезу мовлення, засоби перевірки правопису й граматики, а також програмне забезпечення для машинного перекладу ісландською, гренландською та саамськими мовами.

Штучний інтелект і роботи нині виходять на ринок, даючи кожному змогу керувати домашнім середовищем, отримувати доступ до інформації та взаємодіяти з технологіями за допомогою усного діалогу. Однак для належного й безпечного використання пристроїв голосові інтерфейси мають бути доступні мовою громадян. Що складнішим стає діалог, то краще потрібно знати культурно зумовлені особливості місцевої мови, щоб робот міг розуміти запити громадян і бути зрозумілим для них.

Спільноти, які зможуть застосувати цю нову технологію, матимуть значну перевагу над іншими, оскільки будуть краще підготовлені до зростання потреб приватного й державного секторів у найближчі роки. Однак якщо такі технології будуть доступні лише кількома широко вживаними мовами, користь від них матимуть тільки ті, кому пощастило розмовляти цими мовами.

In 2012, the Meta-Net project (Rehm, Uszkoreit 2012) collected information on how European languages were covered by language technology. It could clearly show that large language communities, such as primarily the English-speaking countries, but also the French- and Spanish-speaking countries, were considerably more advanced than most of their smaller European neighbours. This is called the language bias.

Наслідки мовного упередження описано так:

»Мовні технології впливають на соціальну справедливість, тобто на рівні можливості окремих осіб і груп (наприклад, меншин) у суспільстві отримувати доступ до ресурсів, бути почутими й представленими в суспільстві« (Hovy, Spruit 2016).

Дані META-NET показують, що це стосується не лише окремих осіб і меншин у суспільствах, а й країн та мов. Причина полягає в тому, як створюють штучний інтелект і мовні технології. Більшість продуктів мовних технологій навчають на наявних наборах даних. Якщо для певної мови набори даних недоступні, продукт не буде доступний її носіям. Якщо продукт не навчено на релевантному наборі даних для певної мови чи предметної сфери, він не зможе відтворити мовні й культурні особливості цієї мови чи сфери. Щоб подолати мовне упередження й зберегти свої мови в цифрову добу, усі мови з обмеженими ресурсами потребують політичної уваги.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 14

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

РИС. 3. Огляд охоплення європейських мов мовними технологіями за даними META-NET (2012)

У білих книгах META-NET також показано, що політична увага справді має значення. На рисунку 3 видно, що нідерландська мова перебуває на одному рівні з німецькою та італійською, хоча кількість їхніх носіїв значно більша. Це пояснюється тим, що уряд Нідерландів ще у 2004 році запровадив мовну стратегію та спеціальну програму фінансування мовних технологій для нідерландської мови під назвою STEVIN (Spyns 2008), яка систематично забезпечувала розроблення відповідних мовних ресурсів у тісній співпраці промисловості та науково-дослідних установ. Так само стратегічні ініціативи урядів, наприклад у країнах Балтії протягом останніх років, засвідчують величезний прогрес у розвитку мовних технологій для балтійських мов.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 15

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

Однак не всі країни зосереджують увагу на важливості мовних технологій для своїх мов. Це також видно з Європейського мовного монітора. Якщо розглянути відповіді на запитання про мовні технології, можна побачити, що лише близько половини країн повідомляють про наявність спеціальної програми фінансування для своїх мов.

РИС. 4. Відповіді щодо мовних технологій у ELM 4 (2017)

Крім того, лише близько половини країн повідомляють, що державні установи забезпечують громадян мовними технологіями. Ці дані свідчать, що привернути політичну увагу до мовних питань далеко не просто в усіх європейських країнах. Однак нині поява штучного інтелекту посилила інтерес до мовних технологій, і це може спонукати більше країн винести цю важливу тему на порядок денний у майбутньому. Коротко проілюструю це, описавши нещодавній розвиток подій у Данії.

4. МОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ДАНІЇ

У Данії дослідження та викладання мовних технологій для данської мови ведуться вже багато років — із початку 80-х років. Хоча наукова спільнота висунула чимало пропозицій, скоординованих зусиль для розвитку мовних технологій не докладали. Наприкінці 90-х здавалося, що інтерес до цієї галузі навіть знижується.

Отже, на початку століття було лише кілька ініціатив і дослідницьких проєктів. В усіх офіційних звітах про стан данської мови містилися рекомендації щодо мовних технологій, однак політики практично їх ігнорували. Навіть

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 16

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

серія META-NET (Rehm, Uszkoreit 2012), яка чітко засвідчила, що Данія суттєво відставала, не похитнула політичне середовище, за винятком кількох опозиційних партій.

У 2015 і 2016 роках Данська мовна рада опублікувала серію статей про мовні технології, що призвело до внесення в парламент Данії пропозиції створити комітет із мовних технологій (DSN LT articles). Оскільки пропозиція надійшла від опозиції, спочатку було вирішено провести парламентські слухання. Вони відбулися приблизно через рік, на початку 2017 року. Нарешті, на початку 2018 року, через рік після слухань, комітет було створено. Загалом цей процес тривав майже три роки.

Однак далі події розвивалися надзвичайно швидко. Комітет із мовних технологій мав представити звіт у середині 2019 року. Він подбав про залучення всіх відповідних учасників цієї сфери. Фактично, понад 200 установ і приватних підприємств взяли участь у семінарах і долучилися до підготовки підсумкового звіту (Kirchmeier et al. 2019a; 2019b).

Однак лише приблизно через пів року після початку роботи комітету увага до штучного інтелекту посилилася, і вже в жовтні 2018 року мовні технології стали частиною національної стратегії цифрових державних послуг, окремий розділ якої було присвячено мовним технологіям для данської мови. У березні 2019 року, за місяць до оприлюднення звіту комітету, Міністерство фінансів опублікувало національну стратегію зі штучного інтелекту та виділило 4 мільйони євро на мовні ресурси данської мови (Denmark’s National Strategy for Artificial Intelligence 2019). Це стало можливим завдяки тісній координації та комунікації між міністерством і комітетом щодо рекомендацій упродовж усього процесу.

Рекомендації комітету з мовних технологій були такими:

1. Створити центральну організацію для планування та управління Національним банком мовних ресурсів данської мови.

2. Мовний банк має містити високоякісні ресурси таких типів:

2.1. Корпус данського мовлення з часовою розміткою.

2.2. Корпуси данських текстів і розмічені еталонні набори даних для машинного навчання.

2.3. Всеосяжна лексична база даних.

2.4. Банк данської термінології.

2.5. Набір інструментів мовних технологій.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 17

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

2.6. Мовний портал для поширення ресурсів.

3. Більше навчання та підготовки фахівців із мовних технологій для данської мови.

4. Більше досліджень мовних технологій для данської мови.

Наразі ці рекомендації впроваджує Данське агентство з цифровізації, і дедалі більше мовних ресурсів для данської мови стають доступними на його вебсайті sprogtekno logi.dk.

Однією з ідей, запропонованих комітетом, було об’єднати всю інформацію про певну лексему в одній комплексній лексичній базі даних.

База даних має містити традиційні лексичні ресурси, зокрема різноманітні словники й бази даних із загальної мови, орфографічних норм, неологізмів і понять, а також семантичні мережі, термінологічні бази даних і бази даних мовлення. Поєднати ці ресурси непросто, але для програми штучного інтелекту доступ до всіх видів лінгвістичної інформації надзвичайно корисний. Наразі в межах проєкту ELEXIS проводяться експерименти з поєднання лексичної інформації в межах однієї та кількох мов за участю кількох європейських мов (ELEXIS 2020).

РИС. 5. База даних, що поєднує інформацію про данські лексеми з різних лексикографічних і термінологічних ресурсів

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 18

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

Відстеження мовних даних, особливо в державному секторі, та надання до них доступу розробникам систем штучного інтелекту здається нудною й бюрократичною справою. Однак це надзвичайно важливо. Тому комітет із мовних технологій сформулював такі додаткові рекомендації:

Зміни до закону про обов’язковий примірник авторського твору, щоб зробити депоновані цифрові та друковані матеріали доступними для мовних технологій

Рекомендації щодо збирання текстів у державних установах і в проєктах, що фінансуються з державних коштів

Картування завдань із перекладу в державних установах і перегляд договорів на переклад для державних установ, щоб полегшити обмін перекладацькими даними.

5. ПІДСУМКОВІ ЗАУВАЖЕННЯ

Багатомовність завжди була центральним питанням для ЄС, і протягом багатьох років ЄС використовував мовні технології для створення власних мовних служб і термінологічних баз даних. Тепер ЄС надає свої дані та послуги, зокрема систему eTranslation, усім державним установам Європи, щоб подолати мовні бар’єри. Це частина стратегії ЄС щодо єдиного цифрового ринку та його механізму «Сполучення Європи» (CEF), завдяки якому громадяни по всій Європі зможуть торгувати та знаходити інформацію в інших країнах своєю рідною мовою (ELRC 2019).

У межах проєкту ELRC ЄС заохочує всі країни активно долучатися до цієї роботи, безкоштовно надаючи мовні ресурси, зокрема термінологічні та лексичні бази даних і перекладені тексти. Ця робота ведеться у тісній співпраці з європейськими проєктами та установами, такими як ELRA, CLARIN і META-NET.

Ця тенденція характерна не лише для Європи й охоплює не лише офіційні мови. Нещодавно ЄС і ЮНЕСКО об’єднали зусилля, започаткувавши конференцію LT4all (LT4all 2019), щоб дослідити, що можна зробити для всіх мов світу, зокрема мов меншин. Очікується, що до кінця 2022 року буде готова дорожня карта розроблення стратегії мовних технологій для всіх європейських мов (European Call LANGEQ-2020(PPPA-AG)).

Лінгвістичні дослідження, що проводяться в багатьох країнах, мають велике значення не лише для громадян і мов, а й для мовних технологій. Річ у тім, що

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology

| 19

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

ми знаємо лише незначну частину того, що буде потрібно для розвитку штучного інтелекту в майбутньому.

Факти про мовну семантику, мовне варіювання, мовні зміни та діалекти досі недостатньо описані для багатьох мов, а дослідження природи людського діалогу, зокрема, вкрай необхідні для вдосконалення комунікаційних інтерфейсів роботів, чат-ботів тощо. Для цього нам потрібно більше транскрибованих діалогів, перекладених текстів, а також термінологічних і лексичних описів. Дуже часто даними, зібраними в межах лінгвістичних дослідницьких проєктів, не можна ділитися для інших цілей через відсутність формальної згоди інформантів і невизначеність щодо обмежень авторського права. У нових проєктах слід подбати про отримання дозволу на використання даних не лише однією дослідницькою групою в межах одного проєкту, а й для загального користування або принаймні для розвитку мовних технологій.

Саме це також становить зміст рекомендацій EFNIL щодо мовних технологій.

• Усі країни повинні мати стратегію розвитку мовних технологій і взяти на себе відповідальність за збирання та впорядкування загальнодоступних мовних даних, а також за забезпечення доступності лінгвістичних і технологічних знань, необхідних для розроблення високоякісних мовних технологій для своїх мов.

• ЄС повинен зосередитися на довгостроковій стратегічній підтримці досліджень і розробок у сфері мовних технологій для всіх європейських мов, що ґрунтуватиметься на тісній співпраці між ЄС і всіма європейськими державами.

EFNIL продовжуватиме проєкти з моніторингу розвитку мовної політики та стратегій. Наступне опитування ELM заплановано на 2021 рік, а його результати буде оприлюднено у 2022 році. Можливо, цього разу вдасться побачити більше змін у сфері мовних технологій та ШІ. EFNIL активно відстоює інтереси офіційних мов і мов меншин у Європі, беручи участь у проєкті ЄС ELE (European Language Equality), метою якого є розроблення стратегічного порядку денного у сфері досліджень, інновацій та впровадження, а також дорожньої карти для досягнення повної цифрової мовної рівності в Європі до 2030 року (European Call LANGEQ-2020(PPPA-AG)).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 20

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

REFERENCES

Crystal David 2002: Language Death, Cambridge University Press.

Danish Digitization Agency 2019: Denmark’s National Strategy for Artificial Intelligence: https://en.digst.dk/policy-and-strategy/denmark-s-national-strategy-for-artificial-intelligence/.

DSN LT articles: https://dsn.dk/vi-arbejder-ogsa-med/sprogteknologi-og-fagsprog/hvordan-virker-sprogteknologi.

Diderichsen Philip 2015-1: Stavekontrol. – Nyt fra Sprognævnet (1), 5–8.

Diderichsen Philip, Kirkedal Anders S. 2015: Talesyntese og talegenkendelse. – Nyt fra Sprognævnet (2), 6–11.

Diderichsen Philip 2015-2: Maskinoversættelse. – Nyt fra Sprognævnet (3), 8–15.

Diderichsen Philip 2016: Hverdagens sprogteknologi nu og i fremtiden. – Nyt fra Sprognævnet (1), 8–13.

Diderichsen Philip, Henrichsen Peter J., Kirchmeier Sabine, Pedersen Bolette S. 2016, September 26th: Sproget er digitaliseringens sorte guld. Politiken.

ELEXIS 2020: European Lexicographic Infrastructure: https://elex.is/.

ELM 4, 2019: European Language Monitor 4. Final version: https://juniper.nytud.hu/elm4.

ELM 3, 2014: European Language Monitor. Articles and general information: http://efnil.org/projects/elm.

ELRC 2019: European Language Resource Coordination: http://lr-coordination.eu/.

Hovy Dirk, Spruit Shannon L. 2016: The Social Impact of Natural Language Processing. – Proceedings of the 54th Annual Meeting of the Association for Computational Linguistics, Berlin, Germany, August 7-12, 2016. Marseille 2020, 591–598. https://www.aclweb.org/anthology/2020.lrec-1.403.

Kirchmeier-Andersen et al. 2012: Kirchmeier-Andersen Sabine, Robustelli Cecilia, Spetz Jennie, Stickel Gerhard, Teigland Nina. European Language Monitor (ELM). – Stickel, Gerhard (ed.): National, Regional and Minority Languages in Europe. Contributions to the Annual Conference 2009 of EFNIL in Dublin. Duisburger Arbeiten zur Sprach- und

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 21

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

Kulturwissenschaft / Duisburg Papers on Research in Language and Culture, Berlin. Peter Lang, 181-190.

Kirchmeier et al. 2019a: Kirchmeier Sabine, Henrichsen Peter Juel, Diderichsen Philip, Hansen Nanna B. Dansk Sprogteknologi i verdensklasse. Rapport fra sprogteknologiudvalget under Dansk Sprognævn nedsat af Kulturministeriet. Dansk Sprognævn. https://dsn.dk/nyt/nyheder/2019/dansk-sprogteknologii-verdensklasse-rapport-frasprogteknologiudvalget/?searchterm=dansk%20sprogteknologi.

Kirchmeier et al. 2019b: Kirchmeier Sabine, Pedersen Bolette, Nimb Sanni, Diderichsen Philip, Henrichsen Peter Juel. World Class Language Technology – Developing a Language Technology Strategy for Danish. – Proceedings of the 12th Language Resources and Evaluation Conference. http://www.lrec-conf.org/proceedings/lrec2020/pdf/2020.lrec-1.403.pdf.

LLE (Language Legislation in Europe): http://efnil.org/projects/lle.

LT4all 2019: Language Technologies for All: https://en.unesco.org/LT4All.

Rehm Georg, Uszkoreit Hans (eds.) 2012: META-NET White Paper Series: Europe’s Languages in the Digital Age. Springer, Heidelberg, New York, Dordrecht, London. 31 volumes on 30 European languages. http://www.meta-net.eu/whitepapers.

Spyns Peter, D'Halleweyn Elisabeth, Cucchiarini Catia 2008: The Dutch-Flemish comprehensive approach to HLT stimulation and innovation: STEVIN, HLT Agency and beyond. – Proceedings of the 6th International Conference on Language Resources and Evaluation, Marrakesh, Morocco, 1511–1517.

Received 30 11 2020

Accepted 21 12 2020

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 22

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

TRENDS IN EUROPEAN LANGUAGE POLICIES WITH A VIEW TO LANGUAGE TECHNOLOGY

Summary

This article gives an overview of current trends in European language policies — a bird’s eye view on the European language landscape regarding the status of the official EU-languages and with a view to language technology. It is based on data in the European Language Monitor (ELM) that is developed and regularly maintained by the European Federation of National Institutions for Language (EFNIL), and on recent developments in Denmark regarding policies for language technology. Language technology is chosen as the focus point, since this is an area where we currently see the most interesting developments in national and EU policies. The aim of the article is to describe the wealth of information about European language policies that is available through EFNIL and ELM, and to inspire researchers, students and policy makers to further analyse the data and use them for future policy development.

The first section describes EFNIL and its approach to language planning. EFNIL’s projects aim at informing decision makers and researchers about language planning activities in Europe. Language planning is generally defined as the development of policies or programs designed to direct or change language use. It typically consists of status planning, acquisition planning and corpus planning.

All three aspects of language planning are addressed in the European Language Monitor (ELM) described in section 2 and 3, which also contains samples of the data in ELM about language legislation, about the use of English in higher education and about language technology. The samples disclose interesting facts about language policies in Europe, for instance: only about half of the participating countries have provisions about language in their constitution; Denmark, Finland, Luxembourg and the Netherlands are the countries where the use of English as medium of instruction in natural science at the MA level is most widely

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

SABINE KIRCHMEIER. Trends in European Language Policies with a View to Language Technology | 23

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.07

spread; and only half of the participating countries report to have an official strategy for language technology.

Section 4 describes the development regarding the recently adopted strategy for language technology in Denmark and illustrates important aspects of the policy development process – especially the interaction between political actors and experts in the field, and the recommendations that were finally adopted.

In the concluding chapter, the recent plans for language technology in the European Commission and the UNESCO are highlighted, and it is shown that these are very much in tune with EFNIL’s recommendations for policies on language technology.

SABINE KIRCHMEIER

Vice president of EFNIL

Kirchmeier.dk

Kålundsvej 2B

DK-3520 Farum

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

ТЕНДЕНЦІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ МОВНІЙ ПОЛІТИЦІ З ОГЛЯДУ НА МОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

АНОТАЦІЯ

АНОТАЦІЯ

ВСТУП

1. ЄВРОПЕЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ МОВНИХ УСТАНОВ (EFNIL)

2. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МОВНИЙ МОНІТОР (ELM)

3. ПРИКЛАДИ ІНФОРМАЦІЇ В ELM

3.1. Мовне законодавство

3.2. Щодо чого мовні положення?

3.3. Англійська мова як мова викладання у вищій освіті

3.4. Мовні технології

4. МОВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ДАНІЇ

5. ПІДСУМКОВІ ЗАУВАЖЕННЯ

REFERENCES

TRENDS IN EUROPEAN LANGUAGE POLICIES WITH A VIEW TO LANGUAGE TECHNOLOGY

Summary

Document details