ILONA KULAK

Ягеллонський університет у Кракові

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4229-6087

ГАЛУЗІ ДОСЛІДЖЕНЬ: діалектологія, етнолінгвістика, соціолінгвістика.

DOI: https://doi.org/10.35321/bkalba.2024.97.04

НАРОДНИЙ ОБРАЗ ЛЮДИНИ, ЗБЕРЕЖЕНИЙ У ДІАЛЕКТНИХ НАЗВАХ РОСЛИН. ОГЛЯД ПРОБЛЕМАТИКИ¹

КЛЮЧОВІ СЛОВА: діалектологія, етнолінгвістика, мовна картина світу, образ людини, назви рослин, подгальський діалект.

АНОТАЦІЯ

Мета статті — представити народний образ людини на основі назв рослин, уживаних ґуралями з північно-західної частини Подгаля. Матеріал було зібрано під час неформальних інтерв’ю з мешканцями дев’яти сіл, проведених у 2016–2017 роках. У першій частині тексту докладно описано застосований методологічний підхід. Крім того, розглянуто дослідницькі проблеми, зумовлені специфікою зібраного матеріалу. У другій частині статті обговорюються риси сільського суспільства, опосередковано збережені в народних назвах рослин, як-от антропоцентризм, аристократизм, бінарне бачення дійсності, чуттєве сприйняття світу, інструментальна раціональність, прихильність до католицизму, магічні вірування.

1. ВСТУП

As Ryszard Tokarski (1993: 335) asserts, vocabulary is a reflection of an individual’s intellectual and emotional stance towards the non-linguistic reality, encompassing objects and human activities within the material world. By analysing the lexis, insights can therefore be gained into the cultural community in question and its modes of perceiving and categorising the world. This assumption serves as the foundation for the present

¹ У статті порушені авторкою у її книжці (Kulak 2022) питання представлені академічній спільноті, яка не володіє польською мовою.

76

BENDRINĖ KALBA | 97

статті, що перебуває на межі між етнолінгвістикою² (з огляду на мету й методологію дослідження) та діалектологією (з огляду на тип матеріалу й спосіб його збирання).

Мета цієї статті — реконструювати народний образ людини, опосередковано збережений у назвах рослин, зібраних у кількох селах північно-західного Подгаля. Термін «народний образ людини» вживається на позначення сукупності рис, моделей поведінки й цінностей³ (таких як конкретність, практичність і релігійність), типових для простої людини — носія народної (традиційної) культури. Ці характеристики формувалися послідовними поколіннями й закріплюються в мові. Такий підхід не обмежує аналіз зібраних назв реконструкцією образу сільських мешканців (в адміністративному значенні), хоча вони, безперечно, становлять найважливіших представників згаданого культурного типу. Варто наголосити, що більшість поляків, які оселилися в містах, мають селянське походження, і вони також є учасниками народної культури. Крім того, посилення глобалізації суспільства розмиває відмінності між мовою та культурою міських і сільських спільнот.

Дослідження проводилося в дев’яти селах, населених горалями з регіону Рабки⁴. Ці села належать до трьох ґмін: Раба-Вижна (до якої входять Бєлянка, Раба-Вижна, Рокіцини, Сєнява та Скава), Рабка-Здруй (до якої входять Хабувка, Понице та Рдзавка) і Спитковіце (до складу якої входить лише одне село — Спитковіце). Вони розташовані в південно-західній частині Малопольщі, на півночі Новотарзького повіту. Мешканці згаданих сіл спілкуються різноманітним діалектом Подгаля. У мовленні як старшого, так і молодшого поколінь помітні численні фонологічні непослідовності. Їх можна пояснити впливом літературної польської мови на діалекти. Розрізнення в мові, якою розмовляють у

² Мета етнолінгвістичних досліджень — виявити й окреслити характерні риси ідентичності певної спільноти. Для цього використовується поняття мовної картини світу (Bartmiński, Chlebda 2008: 11–12). Подальші міркування про мовний образ світу можна знайти, наприклад, у працях Адама Ґлаза (2022) або Анни Пайдзінської (2019).

³ Компоненти образу людини визначаються шляхом аналізу процесу номінації. Цю концепцію буде докладніше розглянуто далі.

⁴ У середині XIX століття польський поет і географ Вінценти Поль (1851: 122) згадав так званих «горалів з Рабки» (польською «Górale od Rabki» або «Rabczanie»), названих на честь річки Рабка. Це населення мешкає в нижній частині Подгаля (на північному сході регіону).

ILONA KULAK. The Folk Image of a Human Preserved in the Dialectal Plant Names. An Overview of the Issues

77

регіоні насамперед зумовлена поколіннєвим чинником. Старше покоління послуговується діалектом, тоді як молодше використовує код, характерний для міського культурного середовища.

У період із 2016 до 2017 року під час неформальних інтерв’ю загалом із понад 100 мешканцями сіл було зібрано 647 назв рослин. Опитані могли пригадати ці назви й співвіднести їх із відповідними об’єктами. Назви стосуються понад 260 видів рослин. Матеріал охоплює назви трав’янистих рослин (наприклад, бур’янів, трав, злаків) і деревних рослин (наприклад, дерев і кущів) — як дикорослих, так і культивованих. Особливо важливо зазначити, що до дослідницького матеріалу включали лише ті назви, мотивація яких була відома інформантам. Повне зібрання діалектної фітолексики північно-західної частини Підгалля, безперечно, стало б цінним і значущим внеском у лінгвістику; однак для цього знадобилися б додаткові роки досліджень. Можна обґрунтовано припустити, що таке зібрання налічувало б щонайменше 2 000 одиниць, як у словнику Галини Пельцової (2017), який містить як мотивовані, так і немотивовані одиниці (звісно, з погляду користувача діалекту). Такий обсяг матеріалу істотно сповільнив би досягнення мети роботи — показати, що найменування денотатів може бути джерелом знань про характеристики спільноти. Слід додати, що з огляду на обрану мету роботи інформантів не розпитували про їхнє розуміння відповідних назв, а когнітивних дефініцій за методикою, застосованою у Словнику стереотипів і народних символів (SSSL 1996–2022), не укладали. У статті зосереджено увагу на образі людини, відображеному в назвах рослин, а не на образах самих рослин. Для всебічного опису образів окремих рослин потрібне було б окреме дослідження.

Мовний матеріал не обмежувався лише диференційною лексикою. Фіксували як загальнодіалектні вислови, так і лексику, спільну для багатьох різновидів польської мови, яка також функціонує в мовленні селян і відображає їхній досвід (Pelcowa 2017: 14; Kąś 2011: 13). Однак поєднання цих двох груп фітолексики показало, що в дослідницькому матеріалі траплялися фітоніми різного мовного походження: одиниці, утворені в межах діалекту, запозичення, кальки, назви, успадковані з праслов’янської доби, а також назви з праіндоєвропейським корінням (Waniakowa 2012: 139–187). Як відомо, процес найме-

78

BENDRINĖ KALBA | 97

нування більшості цих назв відбувався століття, а то й тисячоліття тому, подекуди в іншому мовному ареалі, на основі характеристик рослин, які тоді сприймалися як визначальні. Сучасні мешканці сіл наново відкривають мотивацію фітонімів відповідно до поширених у їхній спільноті вірувань і забобонів, а також до своїх загальних знань і певних законів природи (Waniakowa 2012: 115–116).

2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Етимологія назв рослин, уживаних мешканцями певної місцевості, порушує низку методологічних питань. Польські етнолінгвісти погоджуються, що аналіз діалектних назв рослин може привести до реконструкції картини світу сільської спільноти. Такої думки, зокрема, дотримуються Галина Пельцова (2002: 140) і Галина Курек (2004a: 129). Водночас загальновідомо, що значна частина діалектних назв рослин виникла не в сільському середовищі. Отже, народні ботанічні назви не завжди відображають картину світу певної спільноти. Ядвіга Ванякова (2006: 493) вважає, що першочерговим завданням лінгвіста має бути розмежування питомих назв, які виникли в певній сільській місцевості, та назв, запозичених або збережених від часів старопольської мови. На думку дослідниці, польська діалектологічна література про народні фітоніми хибно створює враження, ніби ці назви виникли в польському діалектному середовищі. Автори зазвичай розглядають діалектні лексеми на позначення рослин як приклад творчого мовотворення селян. Проте таке тлумачення не цілком відповідає дійсності (Waniakowa 2006: 503).

Розмежування автентичних діалектних назв рослин та інших одиниць (наприклад, запозичень або кальок), запропоноване Ядвігою Ваняковою, вимагало б масштабного й ретельного етимологічного дослідження, результати якого виходили б за межі однієї наукової праці. Навіть якби вдалося виокремити лексику, утворену в польському діалекті, із загального масиву ботанічної лексики, уживаної мешканцями певної місцевості — скажімо, десятка сіл або регіону, — отриманий лексичний корпус, імовірно, був би недостатнім для виявлення закономірностей, що дали б змогу реконструювати суб’єкта номінації — сільську спільноту. Ґрунтовніше зібрання автентичних діалектних назв з усієї польськомовної території або, як альтернатива, з одного з

ILONA KULAK. The Folk Image of a Human Preserved in the Dialectal Plant Names. An Overview of the Issues

79

макрорегіонів потенційно могло б стати основою для реконструкції образу світу або спільноти. Однак, як уже зазначалося, це завдання видається надзвичайно складним для виконання. Крім того, невідомо, чи був би виокремлений мовний матеріал достатньо різноманітним, щоб уможливити реконструкцію повного й неспотвореного образу селян.

Дослідник, який прагне представити образ сільської спільноти на основі народних фітонімів, певною мірою мусить враховувати весь спектр рослинної лексики, уживаної мешканцями обраної місцевості. У цьому разі корисно застосувати етнолінгвістичну методологію, оскільки вона дає змогу аналізувати зібраний матеріал із синхронного погляду, не заглиблюючись в еволюцію відповідних назв. Зафіксовану лексику слід розглядати як цілісне утворення й аналізувати з метою зробити висновки про концептуалізацію світу певної мовної та культурної спільноти. Під час такого аналізу враховують народну етимологію кожної назви, а не наукову. Реконструкція образу людини на основі фітонімів, зібраних у вибраному регіоні, можлива за умови припущення універсальності народної культури та однакового менталітету всієї сільської спільноти (SSSL 1996, vol 1, no. 1: 19). Крім того, слід наголосити, що назви рослин, які виходять з ужитку, надають цінну інформацію про попередній стан польських діалектів (Wierzbicka 2002: 52).

Аналіз народної ботанічної лексики не виключає появи в реконструйованому образі елементів, характерних для польської, слов’янської або навіть європейської спільноти. Очевидно, що члени сільських мікроспільнот є частиною ширшого суспільства. Розглядувана лексика відображає «різноманітні способи бачення, притаманні різним культурам і різним історичним періодам»⁵ (Bartmiński 1989: 49). Водночас було б помилкою ототожнювати образ селян з образом ширшої спільноти нашого культурного кола. Щоб відтворити цей останній образ, потрібен порівняльний аналіз. Лише «дослідження мовних картин світу різних комунікативних спільнот дає змогу виявити подібності й відмінності у концептуалізації світу» (Niebrzegowska-Bartmińska 2013: 270). Ці подібності відображають спосіб сприйняття й оцінювання дійсності однією макроспільнотою.

⁵ Переклад автора (тут і далі).

80

BENDRINĖ KALBA | 97

Відповідь на запитання, яка концептуалізація дійсності зберігається в назвах рослин, залежить від обраної дослідницької концепції. Етимологи радше намагатимуться відтворити образ людини загалом. Натомість застосування етнолінгвістичних інструментів для аналізу фітонімів, зібраних у вибраному регіоні, має полегшити реконструкцію картини певної культурної спільноти. Отже, наприклад, терміни, що функціонували в мові рабківських горян, можна було б використати для ілюстрування образу сільських мешканців. Однак з огляду на наведені вище міркування можна визнати, що фітоніми зберігають народний образ людини. Слово folk справді асоціюється з традиційною сільською культурою, але його конотації виходять за межі цього контексту. Це слово охоплює і старе, і нове, тобто те, що створили минулі й сучасні покоління (на відміну від прикметника rural, значення якого вужче). Таке припущення зумовлене специфікою фітонімів як матеріалу: більшість із них не виникла на польському діалектному ґрунті й, передусім, не виникає на ньому сьогодні. Значний пласт рослинної лексики, уживаної сучасними сільськими мешканцями, складається з дослов’янських лексичних елементів, що виникли століття тому й зазнають змін.

3. ПОДІЛ ЗІБРАНИХ НАЗВ РОСЛИН ЯК ОСНОВА ДЛЯ АНАЛІЗУ

У дослідженнях, присвячених реконструкції народного образу людини на основі назв рослин, важливим є також питання способу групування лексичних одиниць. Звісно, таке групування здійснюють, щоб виявити закономірності на рівні семантико-культурної мотивації. Адже за актами мовної номінації стоять процеси впорядкування або «приручення» світу певною спільнотою, як пише Ришард Токарський (2012: 249).

Як спосіб поділу більшої частини лексикону (тобто назв, мотивованих характеристиками об’єктів і їхньою корисністю) було обрано досвідні категорії (пол. kategorie doświadczieniowe). Малгожата Бжозовська визначає їх як «категорії, що виникають у поняттєвій системі певної культури й визначаються досвідом її носіїв» (Brzozowska 2000: 144–145). Їх можна використовувати для аналізу ономасіологічних (асоціативних) похідних, які утворюються «на основі ознак, пережитих і визнаних важливими в когнітивному акті» (Brzozowska 2000: 144). На відміну від семантичних похідних, ономасіологічні похідні

ILONA KULAK. The Folk Image of a Human Preserved in the Dialectal Plant Names. An Overview of the Issues

81

репрезентують механізм найменування, що ґрунтується на використанні ознак, які не обов’язково є помітними, але домінують у сприйнятті в момент називання. Унаслідок цього значення основи не входить до лексичного значення похідного слова, а постає як соціально усталений асоціативний зв’язок, відчутний мовцями, і в такий спосіб указує на ознаку, яку мовці пов’язують зі значенням похідного слова (Brzozowska 2000: 143).

Такі утворення зазвичай вважають семантично нерегулярними й некатегоризованими, однак аналіз Малгожати Бжозовської назв грибів, метеликів і місяців поставив це під сумнів. Навіть у цих випадках відносно легко розрізнити похідні типи (пор. Brzozowska 2000: 143, 149). Матеріал містить також назви, ономасіологічною основою яких є народні магічні вірування, релігійні вірування та культурні асоціації, обґрунтовані реальними характеристиками рослин. Такі фітоніми було підпорядковано культурним категоріям⁶.

Зібрані назви рослин було розподілено за десятками досвідних і культурних категорій⁷, таких як форма, колір, смак, лікувальні властивості чи магія. У деяких із них виокремлено підкатегорії, щоб запровадити додаткові внутрішні розрізнення (наприклад, колір квітів, плодів і насіння, колір листя). Це було зумовлено специфікою та кількістю зібраних одиниць.

Категорії було поділено на чотири ширші групи, а саме: (1) ознаки, що ідентифікують референт, (2) час і місце появи рослин, (3) корисність і некорисність рослин та (4) культурні відсилання й асоціації⁸. Як бачимо, до перших трьох груп увійшли досвідні категорії, а до останньої — культурні. Вирішальним чинником під час розподілу категорій між цими чотирма групами була мотивація назв. Наприклад, такі категорії, як колір, форма чи ознаки, що сприймаються на дотик, належать до першої групи (ознаки, що ідентифікують референт), оскільки містять назви, створені мовцем з обмеженої, вузької перспективи, зосередженої лише на характеристиках названого об’єкта (пор. фітоніми, мотивовані зовнішнім виглядом, смаком, запахом). Другу групу (час і місце появи рослин) утворено для назв рослин, що вказують на час цвітіння, сівби, виділення запаху та місце

⁶ Термін cultural categories є аналогічним терміну experiential categories.

⁷ Подібне розрізнення трапляється у статті Станіслави Нєбжеговської-Бартмінської (2010). Дослідниця писала про досвідну й культурну мотивацію назв рослин.

⁸ Запропонована типологія узгоджується з поділами, які використовують інші дослідники (наприклад, Pelcowa 2002).

82 BENDRINĖ KALBA | 97

місця поширення чи походження. Під час творення назви номінатор широко дивився на предмет номінації, охоплюючи як сам референт, так і навколишній світ. До третьої групи увійшли назви, що вказують на корисність виду (наприклад, його лікувальні властивості) і некорисність (наприклад, отруйні, п’янкі та подразнювальні властивості). Отже, ця сукупність об’єднує фітоніми, структура яких увічнює позитивний або негативний вплив на життя людини та її довкілля. Останню групу становлять назви, пов’язані з магією, релігією, віруваннями, а також одиниці, утворені за асоціацією.

Поділ фітонімів став основою аналізу, який рухався від назв, мотивованих зовнішнім виглядом і властивостями, до місця й часу поширення та способу використання рослин, а далі — до фітонімів, пов’язаних із культурою традиційної спільноти⁹. Отже, можна сказати, що аналіз рухався від «мікроскопічного погляду» (польськ. mikrospojrzenie), тобто від поверхового, конкретного, об’єктивного, найлегше сприйманого — до нематеріальних цінностей і взаємин між референтом та людиною. Крім того, виокремлені сукупності ілюструють три відмінні погляди: перцептивний (групи: ознаки, що ідентифікують референт, час і місце поширення рослини), функціональний (група: корисність і некорисність рослин) та культурний (група: культурні референції й асоціації).

Як і у випадку із семантичними полями, не вдалося уникнути проблеми розмитості меж між різними категоріями досвіду й культури. Найбільші труднощі виникали з багатокомпонентними назвами, структура яких увічнює більш ніж одну інформацію. Наприклад, розгляньмо назву borówka czarna¹⁰ [чорна ягода]¹¹ ‘Vaccinium myrtillus’¹². Назва повідомляє про чорний колір плодів (czarny¹³) і поширення рослини в лісі (bór → borówka). Назва koniczyna biała [білий конюшина] ‘Trifolium repens’, натомість, указує на білі квітки (biała) і практичне використання тваринами — передусім кіньми (koń → koniczyna). Такі фітоніми довелося включити

⁹ Детальний аналіз представлено в іншій праці авторки. Бібліографічні відомості буде надано після отримання рецензії на статтю.

¹⁰ Оригінальні назви рослин подано відповідно до стандартного польського правопису, без урахування діалектних особливостей, щоб полегшити розуміння статті.

¹¹ Дослівний переклад оригінальної назви англійською мовою подано у квадратних дужках. Якщо назву складно перекласти, наводиться стислий народно-етимологічний коментар. Авторка докладно обґрунтовує мотивацію назв в іншому дослідженні (Kulak 2022).

¹² Латинську назву виду рослини подано в одинарних лапках.

¹³ Етимологію назви подано в дужках.

ILONA KULAK. The Folk Image of a Human Preserved in the Dialectal Plant Names. An Overview of the Issues

83

…онімів у різних категоріях. Назву також відносили до різних категорій, якщо, за словами інформантів, мотивації її виникнення були різними. Наприклад, назву krakowiak [щось на кшталт мешканця Кракова] ‘Pelargonium zonale’ пояснювали забарвленням квіток, подібним до кольорів краківського народного костюма, а також походженням рослини з околиць Кракова.

4. ЕЛЕМЕНТИ НАРОДНОГО ОБРАЗУ ЛЮДИНИ

Аналіз зібраних фітонімів, метою якого було виявити закономірності в називанні рослин, дав змогу виокремити близько десятка рис, моделей поведінки та цінностей, які разом формують народний образ людини. Найпомітнішими елементами, тобто найміцніше закріпленими в ботанічній лексиці, вважаються антропоцентризм, антропоморфізм, аристократизм, чорно-біле оцінювання дійсності, чуттєве сприйняття світу, інструментальний тип раціональності, конкретність, практичність, прихильність до католицької релігії та віра в магію.

Антропоцентрична перспектива виявляється у фітонімах переважно через алюзії на людину або людське тіло, наприклад panienka [дівчина] ‘Phlox paniculata’, sierotka [сирітка] ‘Bellis perennis’, modre oczka [яскраво-сині маленькі очі] ‘Myosotis palustris or Myosotis sylvatica’, język teściowej [тещин язик] ‘Sansevieria trifasciata’. Людиноцентричний погляд також засвідчують назви, що відсилають до хвороб чи нездужань, а також ті, що відображають екзистенційні потреби людини — як базові (наприклад, їжа), так і вищого рівня, як-от прагнення добробуту, здоров’я, любові та відчуття безпеки. Пор. anginka [маленька ангіна] ‘Pelargonium graveolens’, bieguniec [< biegunka, англійською diarrhea] ‘Ailanthus altissima’, olejnik [< olej, англійською oil] ‘Ricinus communis’, kiełbaśnik [< kiełbasa, англійською sausage] ‘Origanum majorana’, miłosne ziele [любовне зілля] ‘Levisticum officinale’, drzewko szczęścia [деревце щастя] ‘Crassula ovata’, grzmotnik [< grzmot, англійською thunder] ‘Alchemilla pastoralis’). Про антропоцентризм свідчать також фітоніми, що позначають шкідливість або непридатність рослин, наприклад parzenica [те, що пече] ‘Urtica dioica’, trujaki [те, що отруює] ‘Digitalis purpurea or Digitalis grandiflora’.

Особливою формою антропоцентризму є антропоморфізм, який можна визначити як «схильність описувати природу й пояснювати фізичні явища за допомогою моделі людських характеристик і поведінки» (Piątek 1988: 12). Аналіз показав, що цей конкретний світогляд-

84

BENDRINĖ KALBA | 97

виявляється у двох основних формах: по-перше, у зображенні божественних істот як людських постатей, а по-друге, у приписуванні рослинам людських характеристик. Цей тип мотивації простежується, наприклад, в етіологічних легендах, покликаних пояснити походження фітонімів; пор. Boże drzewko [Боже деревце] ‘Artemisia abrotanum’ (Бог як господар посадив своє дерево), drzewo Pana Jezusa [дерево Господа Ісуса] ‘Betula pendula’ (дерево вказує волхвам шлях до Ісуса) або wierzba płacząca [плакуча верба] ‘Salix sepulcralis’ (верба оплакує долю Святого Сімейства). Емоційні й афективні стани людей також стають точкою відліку для називання предметів, як-от płaczące dzbanki [маленькі плакучі глечики] ‘Geum rivale’ (рослина, для якої характерні зігнуті стебла, що свідчать про її смуток), або gniewosz [той, хто гнівається] та uraźnik [той, хто ображається] ‘Impatiens nolitangere’ (відразливі «відчуття» рослини, коли до неї торкаються люди, можуть викликати метафоричні почуття гніву чи образи).

Аристократизм, тобто ставлення, що передбачає зверхність людини над тваринами й узгоджується з антропоцентризмом (Kempf 1985: 126), найвиразніше виявляється у фітонімах із зоонімним компонентом. Такі назви, як wilcza borówka [вовча ягода] ‘можливо, Daphne mezereum’ або wilcze ziele [вовча трава] ‘можливо, Echium vulgare’ зазвичай стосуються отруйних рослин. Застережна функція цих термінів зумовлена асоціаціями з небезпечною твариною. Фітоніми на кшталт kobylak [щось призначене для кобили, польською kobyła] ‘Rumex hydrolapathum’, świniocha [щось призначене для свині, польською świnia] ‘Aegopodium podagraria’ або gęsie ziele [гусяча трава] ‘Potentilla anserina’ стосуються видів, придатних виключно для споживання тваринами. Натомість фітоніми psia trawa [собача трава] ‘Nardus stricta’, psie mleko [собаче молоко] ‘Euphorbia cyparissias or Euphorbia esula’, psiara, psiarka, psica [зневажливо, < pies, англійською dog] ‘Nardus stricta’ тощо увічнюють цілковиту знеціненість рослини, що виникає через асоціацію з негативним стереотипом собаки.

Дихотомічне (або чорно-біле) оцінювання дійсності відображається, зокрема, в оцінці рослин із практично-побутового погляду сільської громади. Відтак їх можна класифікувати як корисні або марні, їстівні або неїстівні, справжні або несправжні, культурні або дикорослі, нешкідливі або шкідливі тощо. Наприклад, dzwonek [маленький дзвіночок] ‘наприклад, Hypericum perforatum, Hosta tradiflora’ протиставляється prawdziwy dzwonek [справжній маленький дзвіночок] ‘наприклад, Campanula rapunculoides, Campanula rotundifolia’, тобто тому, що найбільше нагадує дзвін: «металевий предмет, що видає дзвінкий звук».

ILONA KULAK. The Folk Image of a Human Preserved in the Dialectal Plant Names. An Overview of the Issues

85

Народні ботанічні назви також підтверджують, що традиційна спільнота сприймає дійсність відповідно до чуттєвих вражень. Основним джерелом пізнання людини є зорове сприйняття. Відповідно, мовці схильні зосереджувати увагу на кольорі й формі (або загальному вигляді) квітів і плодів, пор. modry kwiatek [інтенсивно-синя квіточка] ‘Centaurea cyanus’, czernica [< czarny, англ. black] ‘різні види Rubus’, dzwoneczek [дзвіночок] ‘наприклад, Campanula rapunculoides, Campanula rotundifolia’, pantofelnik [< pantofel, англ. slipper] ‘Cypripedium calceolus’, świńskie uszy [свинячі вуха] ‘ймовірно, види Anthurium’, koniki [конячки] ‘Aconitum firmum’. Решта органів чуття, а саме дотик, смак, нюх і слух, у процесі номінації використовуються значно рідше, пор. suchar [сухар] ‘Helichrysum bracteatum’, kwaśne ziele [кисла трава] ‘Rumex acetosa’, smrodki [< smród, англ. stench] ‘різні види Tagetes’, skrzyp [< skrzypieć, англ. to squeak] ‘Equisetum arvense’. У деяких випадках мовець одночасно задіює різні органи чуття, утворюючи фітоніми, пор. sadełko [< sadło, англ. fat] ‘Sedum maximum’ (зір, дотик), waciki [ватні палички] ‘Eriophorum angustifolium’ (зір, дотик), sucze mleko [суче молоко] ‘Euphorbia esula; Euphorbia cyparissias’ (зір, дотик, смак, нюх).

Непрямою ознакою інструментальної раціональності є згадки про практики відновлення здоров’я у фітонімічній лексиці, пор. wrzodowiec [< wrzód, англ. ulcer] ‘можливо, Arnica montana’, płucnik [< płuco, англ. lung] ‘ймовірно, Hepatica nobilis’, zrost [< zrastać, англ. to bond] ‘Symphytum officinale’, urocznik [< urok, англ. charm] ‘Lysimachia vulgaris’. Цей тип раціональності виявляється також у структуруванні простору за зразком власного місцевого оточення, про що свідчать етіологічні легенди, пор. wierzba płacząca [верба плакуча] ‘Salix sepulcralis’ (верба накрила Святу Родину, яка втікала від війська Ірода), drzewo Pana Jezusa [дерево Господа Ісуса] ‘Betula pendula’ (дерево вказує волхвам шлях до Ісуса). Пристосування біблійної історії до знайомого середовища робить її доступнішою для простих людей, допомагаючи їм взаємодіяти з навколишньою дійсністю та краще розуміти світ (Kurek 2003: 46). Крім того, інструментальна раціональність пов’язана з конкретним баченням дійсності. Такий спосіб концептуалізації спонукав мовця під час номінації звертати увагу на важливу деталь референта, закріплену в назві. Тому фітоніми вказують на запах, смак, колір

86

BENDRINĖ KALBA | 97

або форму певної рослини, пор. śmierdziele [смердючки] ‘різні види Tagetes’, groszek pachnący [запашний горошок] ‘Lathyrus odoratus’, gorczyca [< gorycz, англ. bitterness] ‘Sinapis alba’, kwaśnica [< gorycz, англ. sour] ‘Vaccinium vitis-idaea’, bieluń [< biały, англ. white] ‘Datura stramonium’, modrak [< modry, англ. інтенсивно-синій] ‘Centaurea cyanus’, złotnik [< złoty, англ. золотий] ‘Solidago virgaurea’, grubosz [< gruby, англ. товстий] ‘Crassula ovata’, serduszka [маленькі сердечка] ‘Dicentra spectabilis’. Названі об’єкти також сприймаються в чітко визначеному просторі та в точно визначений час (Kurek 2004b: 153), пор. leszczak [< las, англ. ліс] ‘Corylus avellana’, przylaszczka [< біля лісу, англ. поблизу лісу] ‘Hepatica nobilis’, grudnik [< grudzień, англ. грудень] ‘Schlumbergera truncata’, jesienniak [< jesień, англ. осінь] ‘різні види Aster’, marcówka [< marzec, англ. березень] ‘Galanthus nivalis’. Когнітивна схильність до конкретного бачення світу відображена також у назвах рослин, пов’язаних із лікуванням, магічними практиками або використанням, пор. anginka [< angina, англ. ангіна] ‘Pelargonium graveolens’, glistnik [< glista, множина англ. черв’як] ‘Chelidonium majus’, grzmotnik [grzmot, англ. грім] ‘Alchemilla pastoralis’, lubczyk [< lubić, англ. любити] ‘Levisticum officinale’, urocznik [< urok, англ. чари] ‘Lysimachia vulgaris’, kobylak [< kobyła, англ. кобила] ‘Rumex hydrolapathum’, świniocha [< świnia, англ. свиня] ‘Aegopodium podagraria’.

Крім того, зібраний дослідницький матеріал свідчить, що сільському населенню властивий практичний і утилітарний світогляд. Це підтверджують численні фітоніми, які повідомляють про різні способи використання рослин у повсякденному житті, пор. herbatnik [< herbata, англ. чай] ‘Hypericum perforatum’, kiełbaśnik [< kiełbasa, англ. ковбаса] ‘Origanum majorana’, olejnik [< olej, англ. олія] ‘Ricinus communis’. Практично-утилітарний підхід сільської спільноти відображений у назвах, пов’язаних із лікуванням або тих, що застерігають про отруйність, пор. krwiściąg [< krew, ściągać, англ. кров, тягнути] ‘Sanguisorba officinalis’, żywokost [< żywy, kość, англ. живий, кістка] ‘Symphytum officinale’, mordownik [< mordować, англ. убивати] ‘Aconitum firmum’, trujak [< truć, англ. отруювати] ‘ймовірно, кущ із червоними поодинокими плодами’.

Безперечно, віра в магію є особливо виразною рисою народного образу людини й пронизує всі аспекти життя традиційних спільнот. Однак у діалектних фітонімах відображено лише окремі елементи цього явища, зокрема віру в

ILONA KULAK. The Folk Image of a Human Preserved in the Dialectal Plant Names. An Overview of the Issues

87

магічні властивості рослин. Вважалося, що рослини здатні відновлювати здоров’я, захищати від небезпечних природних явищ і приносити любов та щастя, пор. dziewięćsił [< dziewięć, siła, англ. nine, strength] «Carlina acaulis», przywrotnik [< przywracać, англ. to restore] «Alchemilla pastoralis», piorunica [< piorun, англ. lightning] «Alchemilla pastoralis», miłosne ziele [любовне зілля] «Levist icum officinale», drzewko szczęścia [деревце щастя] «Crassula ovata». Крім того, зібраний матеріал підтверджує віру в чари та існування таємничих руйнівних сил, пор. urocznik [< urok, англ. charm] «Lysimachia vulgaris», nietota [< to nie ta, англ. this (is) not the one] «Lycopodium clavatum», diabelski kwiatek [диявольська квітка] «Agrostemma githago».

З іншого боку, зібрані назви рослин увічнюють прихильність до католицизму. Християнська віра позначається, наприклад, у сакралізації певних видів рослин, пор. Boże drzewko [Боже деревце] «Artemisia abrotanum», drzewo Pana Jezusa [дерево Господа Ісуса] «Betula pendula». Народну релігійність засвідчують також назви рослин, утворені від імен божественних осіб або святих унаслідок різноманітних асоціацій між виглядом позначуваного об’єкта й атрибутами цієї особи, пор. kluczyki Świętego Piotra [ключики святого Петра] «Primula officinalis, Primula elatior», Boże liczko [Боже личко] «Tussilago farfara», sukienka Matki Boskiej [сукня Матері Божої] «Gentiana pneumonanthe», pantofelki Matki Bożej [черевички Матері Божої] «Aconitum firmum». Розглянуті фітоніми також опосередковано відображають поширені форми благочестя, як-от шанування святих і поклоніння їхнім образам, пор. lilia Świętego Józefa [лілія святого Йосипа] «Lilium candidum», lilia Świętego Antoniego [лілія святого Антонія] «Lilium candidum».

Крім того, рослинна лексика вказує на простоту селян, пов’язану з прямолінійністю, грубуватим почуттям гумору та проникливістю, а також зі схильністю до стереотипного мислення. Простота виявляється, наприклад, у спонтанному й невигадливому творенні назв. Суб’єкт номінативного акту не намагається вдаватися до витончених метафор; натомість фітоніми створюються на основі найпростіших інтуїтивних асоціацій, пор. cegłarka [< cegła, англ. brick] «Pelargonium zonale», mordownik [< mordować, англ. to murder] «Aconitum firmum», pantofelek [< pantofel, англ. slipper] «Cypripedium calceolus». Прямолінійність селян ілюструють одиниці з виразною мотиваційною

88

BENDRINĖ KALBA | 97

значущістю; отже, вони прямо й однозначно відображають ознаку рослини або місце її зростання, пор. suchar [сухар] «Helichrysum bracteatum», żółciec [< żółty, англ. yellow] «Rudbeckia laciniata», grudniaczek [< grudzień, англ. December] «Schlumbergera truncata», borówka [< bór, англ. forest] «Vaccinium myrtillus». До прикладів прямолінійності можна також зарахувати лексеми з високою експресивністю, зокрема ті, що позначають інтимні частини тіла або сороміцькі недуги, пор. stulidupa [< stulić, dupa, англ. to shut down, ass] «Capsella bursa-pastoris», korcipka [< cipka, англ. cunt] «Prunus padus», księże jajka [яйця священника] «Polygonatum multiflorum», bieguniec [< biegunka, англ. diarrhea] «Ailanthus altissima», bździoch [< bździć, англ. to fart] «Polygonum hydropiper». Ці назви засвідчують грубувате почуття гумору, що кидає виклик табу, накладеному на інтимну сферу життя.

Про проникливість сільської громади в спостереженні за дійсністю свідчить також поява фітонімів, пов’язаних зі сприйняттям складних біологічних явищ. До них належать повертання квіток до сонця, наприклад słonecznik [< słońce, англ. sun] «Helianthus annuus», згортання пелюсток у сутінках, наприклад tulipan [тюльпан] «Narcissus jonquilla», zawilec [< zawijać, англ. to wrap] «Anemone nemorosa», поширення насіння вітром, наприклад wiatrowe ziele [вітрова трава] «Spergula arvensis», а також періодичність розвитку, наприклад siedmiolatka [семирічка] «Allium fistulosum».

Діалектні назви рослин часто викликають позитивні й негативні образи людей, що закріпилися у свідомості простого люду. Отже, ці назви засвідчують схильність селян стереотипізувати й спрощувати дійсність, пор. panienka [дівчина] «Phlox paniculata», sierotka [сирітка] «Bellis perennis», wdówka [вдова] «можливо, Scabiosa lucida або Scabiosa canescens», dziad [жебрак] «Arctium lappa», pijanica [< pijany, англ. drunk] «Vaccinium uliginosum», żydowska wiśnia [єврейська вишня] «Physalis alkekengi». Використання народної лексики з анімалістичним компонентом також засвідчує вплив схематичних уявлень про тварин на суспільну свідомість, пор. wilcze ziele [вовча трава] «можливо, Echium vulgare», gadzi mlecz [< gadzi, mleko, англ. reptilian, milk] «Chelidonium majus», psiarka [зневажливе, < pies, англ. dog] «Nardus stricta».

Меншою мірою у фітонімах виявляються такі характеристики: народна етіологія, неусвідомлення часової відстані, соціоморфізм і схильність до чудесного. Прояв народної етіології, тобто в

ILONA KULAK. The Folk Image of a Human Preserved in the Dialectal Plant Names. An Overview of the Issues

89

У найпростішій формі пояснення походження назви або історії чогось крізь призму міфів і легенд (Serafin 2002: 120) — це такі назви, як Boże drzewko [Боже деревце] ‘Artemisia abrotanum’ або rdest plamisty [плямистий гірчак] ‘Polygonum persicaria’. За переказами, рослину, яку називають Boże drzewko, посадив сам Бог, тоді як назва rdest plamisty пов’язана з тим, що плями на листках з’явилися внаслідок дотику Діви Марії, згідно з віруваннями місцевих жителів. Легенди, наведені респондентами, засвідчують нерозуміння часової відстані між зіставленими подіями та персонажами (Zowczak 2013: 23). Це явище можна спостерігати в народних етимологіях деяких назв, як-от wierzba płacząca [плакуча верба] ‘Salix sepulcralis’ або drzewo Pana Jezusa [дерево Господа Ісуса] ‘Betula pendula’. Біблійні події, на які покликаються, вписано в контекст, характерний для польського села. Це свідчить про те, що життя Ісуса й Марії перенесено в невизначене сьогодення.

Соціоморфізм, тобто схильність уявляти ієрархію, що панує в Царстві Небесному, за зразком порядку, відомого із села з кріпосницьким устроєм (Zowczak 2013: 52), виявляється в легенді, що пояснює походження назви Boże drzewko [Боже деревце] ‘Artemisia abrotanum’. У розповіді про походження назви творця зображено доброзичливим господарем. Чудесна чутливість, пов’язана з релігійністю, тобто прагнення пережити чудеса (Hemka, Olędzki 1990: 9), помітна в мотиваціях таких назв, як drzewo Pana Jezusa [дерево Господа Ісуса] ‘Betula pendula’ (береза вказала трьом волхвам шлях до новонародженого Ісуса) або rdest plamisty [плямистий гірчак] ‘Polygonum persicaria’ (плями, що з’явилися на листку, залишилися від дотику Діви Марії).

Крім того, назви рослин виражають тісний зв’язок людини з природою. Цей зв’язок відображають назви рослин, утворені від місця, де їх знаходять, або пори року, коли вони цвітуть, пор. bagno [< bagno, англійською swamp] ‘Caltha palustris’, przylaszczka [< przy lesie, англійською beside the forest] ‘Hepatica nobilis’, majowniczka [< maj, англійською May] ‘Maianthemum bifolium’, zimowit [< zima, witać, англійською winter, to greet] ‘Colchicum autumnal’.

Діалектна ботанічна лексика також засвідчує, хоча й дещо фрагментарно, низку основоположних засад народного світогляду, зокрема етноцентризм, пріоритет родини та важливість

90

BENDRINĖ KALBA | 97

праця, а також сприйняття дійсності, сформоване минулим. Відчуття відокремленості, яке переживає суб’єкт і яке ґрунтується на протиставленні «свого» й «чужого», особливо виразно простежується в назвах рослин, мотивованих походженням, пор. американка [американка] ‘Solanum tuberosum’, угорка [угорка] ‘Prunus domestica’, швабка [швабка] ‘Solanum tuberosum’. Такі назви, як язик тещі [язик тещі] ‘Sansevieria trifasciata’, удовиця [вдова] ‘можливо, Scabiosa lucida або Scabiosa canescens’, сирітка [дівчинка-сирота] ‘Bellis perennis’ вказують на соціальні зв’язки або їх відсутність. Праця представлена лексемами, що викликають асоціації з тваринами чи предметами, пов’язаними із сільськогосподарським середовищем, пор. гусятник [< гуска, англійською goose] ‘Echinochloa crusgalli’, волові очі [волові очі] ‘Aster alpinus’, коси [коси] ‘Iris sibirica’, вилочник [< вила, англійською pitchforks] ‘Lycopodium annotinum; Lycopodium clavatum’, мітла [мітла] ‘Apera spica-venti’. Багатство відомостей про минулу епоху можна почерпнути з етимології назв рослин, що відсилають до їжі давніх часів, хвороб, грошової системи та фітотерапії, пор. коростянка [< проказа, англійською leprosy] ‘Scrophularia nodosa’, таляри [талери] ‘Lunaria annua’.

5. ВИСНОВКИ

Очевидно, що перелічені складники образу людини охоплюють як риси, характерні для польських сільських громад, так і універсальні характеристики, притаманні всім спільнотам слов’янського й навіть європейського культурного кола. Чітко розмежувати риси, виявлені в результаті аналізу, на дві окремі категорії — сільські й несільські — неможливо. Це пояснюється тим, що мовний матеріал охоплює, як уже зазначалося, діалектну лексику, а також лексику, спільну для різних різновидів польської мови. Тому аналіз мотивацій фітонімів дає змогу зрозуміти не лише саму сільську спільноту, а й природу людини загалом. Проте реконструйований образ людини не можна ототожнювати з її національним чи наднаціональним образом. Адже діалектні пояснення становлять основу пошуку закономірностей, які дають змогу виявити образ, закарбований у назвах рослин. Відповідно, у статті вжито термін народний образ, який, слід зазначити, пов’язаний із люблінськими етнолінгвістичними дослідженнями стереотипів.

ILONA KULAK. The Folk Image of a Human Preserved in the Dialectal Plant Names. An Overview of the Issues

91

REFERENCES

Bartmiński Jerzy 1989: Językowe sposoby porządkowania świata. Uwagi na marginesie biłgorajskich relacji o kosmosie. – Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury 2, 49–58.

Bartmiński Jerzy, Chlebda Wojciech 2008: Jak badać językowo-kulturowy obraz świata Słowian i ich sąsiadów? – Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury 20, 11–27.

Brzozowska Małgorzata 2000: Derywaty onomazjologiczne (asocjacyjne) w językowym obrazie świata. – Język a Kultura 13: Językowy obraz świata i kultura, eds. A. Dąbrowska, J. Anusiewicz, Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 143–152.

Głaz Adam 2022: Routledge Studies in Linguistics: Linguistic Worldview(s): Approaches and Applications, New York: Routledge.

Kąś Józef 2011: Słownik gwary orawskiej 1, Kraków: Wydawnictwo Academica.

Kempf Zdzisław 1985: Wyrazy „gorsze” dotyczące zwierząt. – Język Polski 65(2–3), 125–144.

Kulak Ilona 2022: Ludowy obraz człowieka utrwalony w nazwach roślin. na przykładzie leksyki górali rab czańskich, Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego.

Kurek Halina 2003: Przemiany leksyki gwarowej na Podkarpaciu, Kraków: Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych Universitas.

Kurek Halina 2004a: Językowo-kulturowy obraz wsi podkarpackiej wpisany w nazwy roślin. – Studia Linguistica: Danutae Wesołowska oblata, eds. H. Kurek, J. Labocha, Kraków: Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych Universitas, 129–156.

Kurek Halina 2004b: Językowy obraz świata wiejskiego obszaru językowo-kulturowego. – W kręgu wiernej mowy, eds. M. Wojtak, M. Rzeszutko, Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 147–162.

Niebrzegowska-Bartmińska Stanisława 2010: Sakronimy w polskim ludowym obrazie ziół. – W świecie nazw: Księga jubileuszowa dedykowana Profesorowi Czesławowi Kosylowi, ed. H. Pelcowa, Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 277–289.

Niebrzegowska-Bartmińska Stanisława 2013: Projekt badawczy (ETNO)EUROJOS a program etnolingwistyki kognitywnej. – Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury 25, 267–281.

Pajdzińska Anna 2019: Linguistic worldview and grammatical categories. – Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury 30, 41–54. DOI: 10.17951/et.2018.30.41.

92

BENDRINĖ KALBA | 97

Pelcowa Halina 2017: Słownik gwar Lubelszczyzny 5: Świat roślin, Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej.

Pelcowa Halina 2002: Językowy obraz roślin w gwarach Lubelszczyzny. – Język polski: Współczesność, historia 3, eds. W. Książek-Bryłowa, H. Duda, Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 127–144.

Piątek Zdzisława 1988: Aspekty antropocentryzmu, Kraków: Uniwersytet Jagielloński.

Pol Wincenty 1851: Rzut oka na północne stoki Karpat i przyległe im krainy, Kraków: Zakład Litograficzny Czasu.

Serafin Ewa 2002: Ludowe opowiadanie ajtiologiczne. – Genologia literatury ludowej: Studia folklorystyczne, eds. A. Mianecki, V. Wróblewska, Toruń: Wydawnictwo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 119–127.

SSSL 1996–2022: Słownik stereotypów i symboli ludowych 1: Kosmos (no. 1–4), 2: Rośliny (no. 1–7), ed. J. Bartmiński, Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej.

Tokarski Ryszard 1993: Słownictwo jako interpretacja świata. – Encyklopedia kultury polskiej XX wieku 2: Współczesny język polski, ed. J. Bartmiński, Wrocław: Wiedza o Kulturze, 335–362.

Tokarski Ryszard 2012: O kilku zadaniach współczesnej semantyki leksykalnej. – Słowa, style, metody, eds. H. Pelcowa, M. Wojtak, Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 247–259.

Waniakowa Jadwiga 2006: Antroponimia w polskich gwarowych nazwach roślin. – Munuscula linguistica: In honorem Alexandrae Cieślikowa oblate, eds. K. Rymut, K. Skowronek, B. Czopek-Kopciuch, M. Malec, Kraków: Wydawnictwo Instytutu Języka Polskiego Polskiej Akademii Nauk, 493–505.

Waniakowa Jadwiga 2012: Polskie gwarowe nazwy dziko rosnących roślin zielnych na tle słowiańskim: Zagadnienia ogólne, Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego.

Wierzbicka Agnieszka 2002: Metody zbierania słownictwa dotyczącego roślinności na terenie Kujaw. – Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica 42, 49–59.

Zowczak Magdalena 2013: Biblia ludowa: Interpretacje wątków biblijnych w kulturze ludowej, Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika.

Gauta 2024-09-03 Priimta 2024-10-16

ILONA KULAK. The Folk Image of a Human Preserved in the Dialectal Plant Names. An Overview of the Issues

93

ILONA KULAK

THE FOLK IMAGE OF A HUMAN PRESERVED IN THE DIALECTAL PLANT NAMES. AN OVERVIEW OF THE ISSUES

Summary

The objective of this article is to present the folk image of a human perpetuated in dialectal plant names. The subject of the analysis comprises 647 informal names of plants used by the Gorals, an ethnic group residing in the Rabka region. Accordingly, the research was conducted in nine villages situated in the southwestern region of Lesser Poland, within the northern Nowy Targ district, which is located in the northwest of the Podhale region. The material was collected between 2016 and 2017 through unofficial interviews with villagers.

The first section of the paper is dedicated to methodological considerations. The author’s primary focus is on the research challenges that emerge from the distinctive nature of the collected material. Consideration leads to the conclusion that it is possible to reconstruct a folk image of a human, rather than an image of a rural community, on the basis of phytonyms collected in villages. This assumption is primarily attributable to the fact that the gathered lexis encompasses both the vocabulary typical of the studied group and words common to disparate varieties of Polish, i.e. phytonyms derived from various sources. The members of the contemporary community rediscover the meanings of these units by referring to local customs, beliefs, general knowledge and certain laws of nature.

The author emphasises that the plant names do not inherently perpetuate an image of a human per se. The source of knowledge about the categorisation of the world and the values is the naming mechanism itself. In order to uncover the principles governing naming processes, it is necessary to search for regularities. Therefore, the researcher groups the collected names into dozens of experiential and cultural categories.

The second section of the article presents the findings of the analysis conducted on folk plant names, offering insights into the characteristics of the simple man. The most significant of these are: anthropocentrism, aristocratism, binary perception of reality, sensory perception of the world, instrumental rationality, concreteness, pragmatism, attachment to Catholicism and magical beliefs. The plant-related vocabulary studied also suggests that representatives of folk culture are direct, simple, have a ribald sense of humour and tend to stereotype. To a lesser extent, folk aetiology, lack of awareness of temporal distance, sociomorphism or miraculous sensibility are indirectly perpetuated in the phytonyms. The

94

BENDRINĖ KALBA | 97

collected plant lexis furthermore implies, albeit in a fragmentary way, such important components of the folk worldview as ethnocentrism, the primary importance of family or work and the strong bond with nature.

KEYWORDS: dialectology, ethnolinguistics, linguistic worldview, image of a human, names of plants, dialect of Podhale region.

ILONA KULAK

Chair of Cultural Linguistics and Sociolinguistics

Faculty of Polish Studies, Jagiellonian University

Gołębia Street 16, Cracow, 31-007, Poland

[email protected]

ILONA KULAK

TARMINIUOSE AUGALŲ PAVADINIMUOSE IŠSAUGOTAS LIAUDIES ŽMOGAUS VAIZDINYS. PROBLEMŲ APŽVALGA

Santrauka

Šio straipsnio tikslas – pristatyti liaudišką žmogaus įvaizdį, įamžintą tarminiais augalų pavadinimais. Analizės objektas yra 647 neoficialūs augalų pavadinimai, kuriuos vartojo Rabkos regione gyvenanti goralų etninė grupė. Atitinkamai tyrimas buvo atliktas devyniuose kaimuose pietvakarių Mažosios Lenkijos regione, šiauriniame Naujojo Targo rajone, kuris yra Podhalės regiono šiaurės vakaruose. Medžiaga buvo renkama 2016–2017 metais per neoficialius pokalbius su kaimo gyventojais.

Pirmoji straipsnio dalis skirta metodologiniams svarstymams. Autorės dėmesys sutelktas į tyrimo iššūkius, kylančius dėl išskirtinio surinktos medžiagos pobūdžio. Analizė leidžia daryti išvadą, kad remiantis kaimuose surinktais fitonimais galima atkurti liaudišką žmogaus, o ne kaimo bendruomenės įvaizdį. Ši prielaida visų pirma sietina su tuo, kad surinkta leksika apima ir tiriamai grupei būdingą žodyną, ir įvairioms lenkų kalbos tarmėms bendrus žodžius, t. y. fitonimus iš įvairių šaltinių. Šiuolaikinės bendruomenės nariai iš naujo atranda šių vienetų reikšmes remdamiesi vietos papročiais, tikėjimais, bendromis žiniomis ir tam tikrais gamtos dėsniais.

Pabrėžiama, kad augalų pavadinimai savaime neįamžina žmogaus įvaizdžio. Žinių apie pasaulio ir vertybių skirstymą į kategorijas šaltinis yra pats įvardijimo mechanizmas. Norint atskleisti įvardijimo procesus valdančius principus, būtina ieškoti dėsningumų. Todėl surinkti pavadinimai yra sugrupuoti į dešimtis patirties ir kultūrinių kategorijų.

ILONA KULAK. The Folk Image of a Human Preserved in the Dialectal Plant Names. An Overview of the Issues

95

Antroje straipsnio dalyje pateikiami liaudiškų augalų pavadinimų analizės rezultatai, įžvalgos apie paprasto žmogaus savybes. Reikšmingiausios iš jų: antropocentrizmas, aristokratizmas, binarinis tikrovės suvokimas, juslinis pasaulio suvokimas, praktinis racionalumas, konkretumas, pragmatiškumas, prisirišimas prie katalikybės ir magiški įsitikinimai. Ištirtas augalų žodynas taip pat rodo, kad liaudies kultūros atstovai yra tiesūs, paprasti, turi niūrų humoro jausmą ir linkę į stereotipus. Fitonimais netiesiogiai įamžinta liaudiška etiologija, laiko distancijos suvokimo stoka, socialinis morfizmas ar tikėjimas stebuklais. Be to, surinkta augalų leksika, nors ir fragmentiškai, suponuoja tokius svarbius liaudies pasaulėžiūros komponentus kaip etnocentrizmas, pirminė šeimos ar darbo svarba ir stiprus ryšys su gamta.

ESMINIAI ŽODŽIAI: dialektologija, etnolingvistika, kalbinė pasaulėžiūra, žmogaus vaizdinys, augalų pavadinimai, Podhalės regiono dialektas.

ILONA KULAK

Chair of Cultural Linguistics and Sociolinguistics

Faculty of Polish Studies, Jagiellonian University

Gołębia Street 16, Cracow, 31-007, Poland

[email protected]

96

BENDRINĖ KALBA | 97