LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXIII (1995)

GRAMATIKA IR LEKSIKOLOGIJA

KAZIMIERAS PAKALKA

ВПЛИВ «DICTIONARIUM TRIUM LINGUARUM» К. СИРВІДАСА НА СЛОВНИК Д. ПОШКИ «SŁOWNIK JĘZYKA LITEWSKIEGO, POLSKIEGO I ŁACIŃSKIEGO»

Трьохмовним словником польської, латинської та литовської мов Костянтина Сирвіда (1580—1631) користувалися автори багатьох друкованих і рукописних словників литовської мови. Досі ми мало знаємо про те, який вплив мав словник Сирвіда на рукописний польсько-литовський словник Діоніза Пошки (1757—1830). Борис Ларін (1893—1964), порівнявши чотирнадцять подібних статей на літеру B, випадково взятих з обох словників, стверджував, що словник Пошки нібито мало залежить від словника Сирвіда (Ларин, 1957: 135—136).

Послідовніше порівнявши 300 словникових статей, ми маємо засумніватися у твердженні Б. Ларіна. У цій статті ми хочемо показати, як і наскільки Пошка користувався словником Сирвіда, які слова з нього брав, як добирав їх і подавав тощо. Порівнюючи, ми користувалися п’ятим виданням словника Сирвіда, на яке спирався Пошка.

Сам Пошка, як і інші його сучасники, вважав Сирвіда великим авторитетом, високо цінував його словник; він мав один власний дефектний примірник «Dictionarium» п’ятого видання, а інший позичив у єпископа Юзефа Арнульфа Гедрайтиса (1754—1838).

На словник, який укладав Пошка, вплинув його сучасник — жмудський поет Сильвестрас Валюнас (1789—1831). Дізнавшись, що Пошка пише словник литовської мови, 1826 року він створив віршованого літературного листа «Тому, хто пише литовський словник». У ньому, немов у спеціальній інструкції, він зазначив, яким мав би бути словник. Валюнас радів, що Пошка «хоче рятувати жмудську мову письмом». Наполегливо закликав «пам’ятати, щоб литовець і жмудин знайшли всі слова в тій книзі й, знайшовши, зрозуміли» (Valiūnas, 1957: 294—295). Очевидно, Валюнасу та іншим жмудським інтелігентам не подобалися східна говірка Сирвіда й численні новотвори. Слід гадати, лист Валюнаса був добре відомий Пошці, і він зважив на побажання Валюнаса. За часів Пошки актуальнішим був би не тримовний (як у Сирвіда), а двомовний польсько-литовський або навіть литовсько-польський словник. Проте Пошка не зміг відійти від тримовного словника Сирвіда. Це також свідчить про великий вплив Сирвіда.

Пошці, який готувався писати словник литовської мови, було важко вибрати, яку литовську говірку взяти за основу словника. Вирішуючи це питання, у листі до професора Вільнюського університету Івана Лобойка (1786—1863) від квітня 1824 року Пошка назвав найкращою і найпридатнішою для словника свою рідну відукльську говірку (Poška: 477—478). Пошка литовські

216

мовні говірки поділяв на три групи¹ за вимовою звукосполучень la, lė.

Хоча Пошка був великим прихильником відукльської говірки, на практиці він частково відмовився від своєї думки, відчуваючи, що діалектизми заважають ширшому спілкуванню, тому й у словнику, як побачимо, намагався, наскільки міг, узгоджуватися з іншими говірками. У словнику він подав багато лексики сучасних йому жмудських дунінінків та інших жмудських говірок, а також деяку термінологію з різних галузей. На думку Зігмаса Зінкявічюса, найважливішими джерелами для нього були рідна південножмудська говірка та литовський фольклор (Z. Zinkevičius, 1990: 137).

Окрім рідної говірки, важливими джерелами словника Пошки були давні та тогочасні литовські писемні пам’ятки. Найбільше Пошка, мабуть, скористався п’ятим виданням словника Сирвіда.

Призначення свого словника Пошка розумів досить широко: «Для вас, браття, пишу словник — і для жмудинів, і для литовців» (Poška: 109). І назвав він його не словником жмудської, а словником литовської мови — «Słownik języka litewskiego, polskiego i łacinskiego».

Пошка добре усвідомлював і потребу граматики литовської мови, однак перевагу віддавав словнику литовської мови. Він вважав, що з доброго словника має вирости граматика (Poška: 329).

Розгляньмо, як Пошка, бажаючи, щоб його праця була придатна для всіх литовців, скористався словником Сирвіда. Слова та словникові статті, запозичені зі словника Сирвіда, умовно можна поділити на три групи:

1) слова та словникові статті із зазначеним джерелом «Dictionarium»;

2) слова та словникові статті без зазначеного джерела «Dictionarium»;

3) змішані словникові статті, у яких використано окремі слова Сирвіда.

Статті словника Пошки (Poškos Žodininkas — PŽ; далі цитуються в порядку оригіналу). Кожну словникову статтю подаємо повністю, лише зрідка скорочуючи. Для стислості зі словника Сирвіда (Sirvydo ”Dictionarium” — SD) наводимо лише литовську частину словникової статті. Усі пропуски позначаємо трьома крапками у квадратних дужках. Правопис змінюємо мало; знаки, що позначають довготу голосних (а можливо, й наголос), пропускаємо.

1. Слова Пошки та словникові статті із зазначеним джерелом ”Dictionarium”:

Бук, -у, чол. Fagus. Lit. Eskulus, чол. див. Dikcionarz Szyrwida (vulgo) łowaras, чол. PŽ I 93

[...] Eskulus SD 21

Dla tego присл. Lit. Diel to, todiel (olim) Drin todrin див. Dikcionarz Szyrwida Fol. 40 PŽ I 163

[...] Delto, drinto, тому що, з цієї причини SD 40

Dwukropka, —i, жін. Duo Puncta. Lit. Du Punktu, Du Žimiu, Dimin. Du Žimelu in Lit. Prus. Du Spakelu див. Du spątelu. A wedle Synon. Szyrwida Lit. Du Taszkielu Raszitoju. див. Du Taszku PŽ I 217

Писарська крапка [...] Taszkielis, raszitou Taszkas SD 114

¹ Першу говірку називали «литовською говіркою» (тобто аукштайтською), другу — Пакуршською та Папруською, третю — говіркою середньої частини князівства Жмудського (тобто Відукле).

217

Філософ, —а, ч. Грец. Лат. Philosophus. NB згідно із загальноприйнятою думкою польських учених: шанувальник мудрості. Лит. Protameylis (tay jra) Iszminties milietois, ч. Цілком відповідає цьому польському вислову, пор. Словник кс. Szyrwida. Rᵘ 1713. П’ятого видання, Fol 53 —i, 1677 4-го видання

[...] Мудрості, прихильники, любителі мудрості SD 53

Граю. пустую, жартую. Ludo, Iocor, Kuluse, ludiju, Iūkinu, Iūka darau, Žaydžiu. пор. Литовський словник кс. Szyrwida PŽ I 344

[...] Žaydžiu SD 78

Гра, -и, ж. Іграшка, жарт, пустощі. Lusus Ludus, Iocus Лит. Iūkinimas, Iūka darimas, ч. Žaydimac, žayslas, ч. пор. Литовський словник кс. Szyrwida PŽ I 334.

[...] Гра, ігрище SD 78

Місце для гри, -а, с. Ludicrum. Žayslay ч. у множині. пор. Литовський словник кс. Szyrwida PŽ I 334

[...] Ігри різні: бігова, мисленнєва тощо SD 78

Кукса, -и, ж. Залишок від відрубаної руки або відрубаного пальця. Лит. Kuksas, ч. Kuksa, ж. Лат. Trunca manus, Truncus digitus. Sciunkłas пор. Словник кс. Szyrwida PŽ I 374

[...] Sciunkłas SD 89

Клямка, -и, ж. з Німеччини. Klinke. Лит. Užmeteklis, ч. Зменш. užmeteklelis, ч. Лат. Obex. пор. Словник Szyrwida PŽ I 380

[...] Ažumeteklis SD 91

Клірик, -а, ч. з грецької та латинської мов. Лит. Szwistinis, ч. Лат. Clericus, initiatus Sacris (Szyrwid) PŽ I 385

[...] Szwistinis SD 93

Монстранція, -ї, ж. Лит. Szwenta Sakramenta Neszikle, ж. (Szyrwid) Лат. Sacratheca, Eucharistica, PŽ I 697

[...] Непорочне зачаття SS Sakramento SD 155

Nabycie, zarobek, Zysk. Лит. uždarbis f. (olim) Gauklas, m. (Szyrwid) [...] PŽ I 683

[...] Набуття, отримання, здобуток SD 160

Надприродний [...] Вище за природне, піднесений, -та, -те, надприродний (Szyrwid) PŽ I 705

[...] Існуючи від природи, перевершивши природне SD 162

Nałożnik, -a, m. Лит. (eleganter) Swetmoteris, m. item vi. Dziewieczarz. (vere) vi. Kurewnik (olim) Padriubelis, m. (Szyrwid. w. Diktionarzu Лит.) w Prusach Лит. Bamba—bendris, m. Germ. Ehebrecher (vi. Słownik Лит. Fol. 143. Mielcke.) Pol. Cudzołożnik. Lat. Concubinus, adulter. PŽ I 736

[...] Падалка, незграбна річ SD 165

Obiadowy, -a, -e Лит. Pietu, Pjitu, Paldienia m. et. f. indecl. tam in Singul. quam in Plur. adverbialiter (olim) Pietukszstis (Szyrwid) Lat. Pransorius PŽ I 856

[...] Pietukszstis SD 197

Ognik, -a m. (owad.) Лит. Petielskie, f. Lat. Pyrausta, Pyralis (vi. Słownik Szyrwida, Fol 220 PŽ I 1000

218

[...] Petielskie SD 220

Osoba, -y, f. Lit. Assaba, f. (Etymol. Essibe. Pol. Istność), Persona, -y, f. Lit. Persuna, f. Lat. Persona vi. Słow. Szyrwida Fol 232 PŽ I 1073

[...] Persuna SD 232

Petlice, Plur. u Sukni. Лит. Rubu riediklay, m. у множині (olim) Ižtugos, f. у множині (Szyrwid) Лат. Nodi, noduli, Globuli vestium PŽ II 51

[...] Ižtugos SD 245

Pęca, Pęcza, Penca, Pętca, -y, f. Лит. Putilay, m. у множині (Szyrwid) Лат. Lorum in Pedibus avium venaticarum PŽ II 42

[...] Putilay SD 244

Pomarancza, -y, f. Лит. Обулис ауксінас, m. (Szyrwid у Słown. Lit.) Лат. Malum aureum, Pomum dureum, Hesperium, aurantium malum PŽ II 306

[...] Обуолис ауксінас SD 272

Puszka do Nayświętszego Sakramentu. Lit. Indietawę Szwęčiausia Sakramenta, f. (vi. Słown. X. Szyrwida) Lat. Pyxis Eucharistice PŽ II 736

[...] Непорочне Святе Таїнство SD 311

Rakusy, Plur. Lit. Panonia, f. (vi. Słown. Szyrwida) Lat. Austria, Panonia PŽ II 748

[...] Panonia SD 313

У всьому рукописі словник Сирвида позначений лише 22 рази. Зазначати джерела слів, можливо, заохотив Пошку словник Самуеля Богуміла Лінде (1771–1847), з якого він узяв реєстр польських слів. Скорочення, уживаного Лінде (Szyrwid — X. Szyrwida dictionarius Pol. Lat. Lithuanie), Пошка не використовував, а запровадив нові, неоднакові. Після наведеного слова Сирвида в дужках він писав: Szyrwid або vi. Słownik, Dictjonarz X. Szyrwida, Słownik Lit. X. Szyrwid, wedle Synon. Szyrwida, Szyrwid w Dictjonarium Lit., obacz Dikcionarz Szyrwida. Перед відповідником Сирвида він уживав також латинське olim. Зазвичай Пошка не зазначав сторінок словника Сирвида; виняток становлять литовські відповідники польських слів filozof, ognik, osoba. Слово protamęlys Пошка виокремив з-поміж усіх інших. При ньому він указав не лише п’яте, а й четверте видання. Самими відповідниками Сирвида Пошка обмежився в таких словникових статтях: klamka, kleryk, monstrancya, ognik, pęca, pomarancza, puszka do Nayświętszego Sakramentu, Rakusy.

Частіше Пошка вживав відповідники Сирвида поряд із підібраними ним самим відповідниками, див. dla tego, igram, igrzysko, kikąt, nabycie, nadprzyrodzony, natożnik, obiadowy, osoba.

Польське слово kikąt Пошка пояснював жемайтським прикметником kuksas, -a та використав архаїзм або діалектизм Сирвида sciunkłas.

Пояснюючи польське natożnik, po swętimoteris, він навів відповідник Сирвіда padržubelis і додав слово bambabęndris, узяте зі словника Крістіона Ґотліба Мількуса.

Запозичення зі словника Сирвіда eskulus Пошка подавав разом із литовським iowaras. Сирвідове taszkielis, raszitoju taszkas він навів у формі двоїни: du taszkielu raszitoju (dwukropka). У деяких статтях Пошка розширював і уточнював пояснення Сирвіда; див. польські заголовні слова igram, igranie, nadprzyrodzony, obiadowy.

219

Як і в словнику Сирвіда, латинізм persuna (osoba) доповнено слов’янізмом asaba; до слов’янізму iżtugos (petlice) додано описове пояснення rubu riediktay. Із статті ”Dictionarium” nabycie, zarobek Пошка використав лише слово gauktas, відоме тільки Сирвіду.

Статтю ognik (owad) — petielskie Пошка переписав із коректорською помилкою; правильною формою має бути peteliszke.

2. Слова й словникові статті, запозичені Пошкою з ”Dictionarium” без зазначення джерела:

Алхімія. Хімічне мистецтво, хризопея. Наука про добування золота, м. знання f. PŽ I 8

[...] Знання, наука про добування золота SD 1

Алхімік, -ки. м. хімік, хризопеєць. Золотар, срібляр м. PŽ I 8

[...] Auxadaris, срібляр SD 1

Арифметика, -и. ж. Грецьке слово. Лат. Arithmetica. Наука чисел і обчислень. Лит. Mokslas skaytlaus PŽ I 13.

Рахівнича наука. Arithmeticę (es) numerorum disciplina. Наука числення SD 312

Борис, -а. ч. Грубий хліб із посладу жита. Panis acerosus. Лит. Dūna Bieralini, f. PŽ I 76

[...] Хліб безсолевий SD 18

Теслярство, -а. n. Ars fabrica, ars mechanica. Lit. Daylidiste, f. PŽ I 121

[...] Daylidiste SD 30

Filosofia, -ii, f. z Greck. Philosophia (то є) любов і прагнення до мудрості. Protameyle, f. -lingas m. -ga, f. adjec. — gay. adver. vi. tamże Filozof, Filosofia PŽ I 244 Filosofuję. Philosophor. Protameylauju, -auti PŽ I 244.

[...] Pratomeyle SD 53

Французька хвороба. ж. За словником пана Лінде — придворна хвороба, канонічний катар. Лат. Lichen morbus Gallicus, Lues Venerra. Лит. Brątay, Brantay, Bruntay. у множ. ч. чол. (давн.) Kauliniczie ж. PŽ I 247

[...] Bruntay SD 55

Гетьман, -а, чол. з Німеччини. ein Hauptmann. Woiewoda, Imperator, Ductor, Dux. Kariowedis, чол. PŽ I 310

[...] Kariawedis SD 71

Отрута, -и, ж. Venenum, tabes, virus, toxicon, toxicum. Лит. Apipena, ж. Nūday, чол. у множ. ч. Sjway apipenu (пол. сік отрути) чол. у множ. ч. PŽ I 314

[...] Обпилювати, обточувати SD 73

Їдальня, -і, ж. Лит. Walgituwe, ж. Locnatulum cocnitatio PŽ I 314

[...] Столова кімната [...] Walgituwe SD 353

Милостиня, -і, ж. з греко-лат. Elaesmosina. Лит. Elmużna, ж. Substan PŽ I 319

[...] Elmużna SD 74

220

Одностайність, -ності, ж. Unanimitas, Consensio Studiorum. Sundara, wiena Szirdis, f. Plus vi. Єдність PŽ I 327. Єдність, Одність, -ності, ж. Unitas. Wienokibe, wienie, winibe f. PŽ I 324

[...] Sundara, одне серце SD 76

Шовкопряд, черв’ячок. Bombyx Szilkine kirmielie, f. [...] PŽ I 330

[...] Jedwabnica [...] шовковична гусениця SD 76

Камінь із морської піни, пористий. Akmuo ysz putos mares, Skilietas. Pumex, saxum fistulosum, Spongia PŽ I 350

[...] Камінь із морської піни, порожнистий, розколотий SD 82

Кам’яниця, -і, ж. Лит. Akmeniczia, f., лише akmeniney, plitiney. Domus lapidea, Domus lateritia, Domus caementitia. PŽ I 350

[...] Кам’яниця, будинки кам’яні, цегляні SD 82

Годівниця, -і, ч. Penietuwe, f. Vivarium, sagina, saginarium PŽ I 358

[...] Penetuwe SD 85

Кровозмішання, -я, с. Лит. Gadinimas giminies m. Incestum PŽ I 367

[...] Псування роду SD 88

Купіль, -і, ж. Лит. Mauditine, f. Lauatio, Natabulum. Plus. vi. Купання PŽ I 354

[...] Mauditine SD 84

Ковбаса, -и, ж., ковбаска, -и, ж. Зменш. Лит. Deszra, Raumenine, f. Зменш. Deszrele. Лат. Lucanica, Botellus [...] PŽ I 370

[...] М’язова десзра SD 89

Клапаногий, -а, -і, той, що тупає ногами. Лит. Tauszkakois, чол. р. -oi жін. р. Лат. Sonipex PŽ I 381

[...] Tauszkakois SD 91

Kleynot, -u, чол. р. (з нім. das Kleinod) — це у Plur. Лит. Riediklay коштовності, жін. р. Brągi жін. р. Brungi. Лат. Cimelia. Plu жін. р. Дорогоцінний камінь PŽ I 387

[...] Дорогі редиклос SD 93

Кобила. Лит. Kumele, aszwa, жін. р. [...] PŽ 378

[...] Klacza [...] Kumele, aszwa SD 91

Колісник, -ieia, чол. р. Стельмах. Лит. Ratadaylis, чол. р. -li, жін. р. Лат. Plaustrarius, Traharius [...] PŽ I 405

[...] Ratadaylis SD 99

Колісництво, -a, сер. р. Лит. Ratadayliste, жін. р. Лат. Carpentaria fablica [...] PŽ I 406

[...] Ratadayliste SD 99

Сонячний компас. Лит. Adininkas saulinis. Лат. Solorium, gnomon. Horologium Solare [...] PŽ I 409

[...] Адинікас сонячний, який носять SD 100

Церква, -и, жін. р. у значенні спільноти людей. Лит. Surinkimas tykru Krikszczioniu. Лат. Ecclesia PŽ I 424

[...] Збір християн правдивих SD 107

Костниця, -і, жін. р. Лит. Kauliniczie, жін. р. Лат. Olvarium, Ossuarium PŽ I 426

[...] Kauliniczia SD 107

221

Козодой, -я, ч. Lit. Осзкмельжіс, осзкаме́лзіс, ч. -жі, ж. Lat. Caprimulgus PŽ I 434

Козодой пастух. Caprimulgus. Осзкатнельже SD 110

Кропильниця, -і, ж. Lit. Ташкінічє, ж. Lat. Aquiminale PŽ I 452

[...] Ташкінічя SD 114

Кропило, кропильце, -а, с. Lit. Ташка, Ташкєле Lat. Aspergillum [...] PŽ I 452

[...] Ташкєла SD 114

Клянуся неправдиво, -тися. Lit. Крейвайсєкін, Нетейсей сєкіу. Інфінітив: siekti. Lat. Pejero, Perjuro PŽ I 464

[...] Кравяй, нетейсій сєкіу SD 119

Молодик. Lit. Мєну Науяс, ч. Lat. Lunu nova PŽ I 468

[...] Науяс мєнуо SD 120

Кухня, -і, ж. Lit. Віртуве, ж. Lat. Culina, coqvina PŽ I 473

[...] Віртуве SD 122

Пристрасне купування. Lit. Піркінгісте, ж. Lat. Emacitas PŽ I 479

[...] Піргінгісте SD 123

Магніт, -у, ч. Lacin. Lit. Акмуо гєлжі траукієнс, ч. Lat. Magnes, siderites PŽ I 552

[...] Акмуо гєлажятраукіс SD 140

Живопис, -у, ч. Лит. Teplone, f. Лат. Ars pictoria PŽ I 555

[...] Teplone SD 140

Живописець, -я, ч. Лит. Teplotois, m. -toi, f. Лат. Pictor PŽ I 555

[...] Teplotoias SD 140

Меланхолія, -ї, ж. з Грец. Спалена жовч. Лит. Tulżis sudeginta, f. Лат. Atra bilis PŽ I 581

[...] Запалена селезінка SD 145

Миска, -и, ж. Лит. Mazgotuwe, praustuwe, ж. (давн.) лат. Pelvis, Pelluvium [...] PŽ I 593

[...] Миска, mazgotuwe, szraustuwe SD 147

М’яз, -а, ч. з лат. Myszyka, i f. спричиняє рух у тілі тварин і людини, подібний до мишки, здертої зі шкури. Лит. Dalis Kuna Pelele wadinama, jog toligi ira Peley nudirtay. лат. Musculus torus Plus vi. Mysz, Myszka PŽ I 668

[...] Частина тіла називається „pelele“, бо її відрізають від стегна SD 159

Mutant, -a, m. з лат. Той, що змінює голос. Lit. Balsamaynis, m. -ni, f. Substant. Balsa maynans, m. -anti, f. adjec. Lat. Hirqvitallus PŽ I 669

[...] Balsamaynis SD 159

Obarzanek, Obwarzanek, -nka, m. Lit. Grundele, абаранка, f. dimin. Abarąkiele f. Lat. Spira. Spirula PŽ II 847

[...] Grundele SD 196

Обвінчувач, -а, ч. Lit. Apszauktois, apszaukieias, ч. -toi, -kiei, ж. Lat. Proclamator PŽ I 901

[...] Apszauktoias, apszaukieias SD 205

Засудження звичаїв. Лит. Papeyka, f. Лат. Satyra, Censura PŽ I 901

[...] Papeyka SD 205

222

Звичаєвий, -а, -е. Лит. Budump prigulens, m. — lenti, f. Лат. Moralis PŽ I 902

[...] Нахил до сну SD 205

Відповідна, -і, ж. Відповідниця, -і, ж., віщунка. Лит. Atsakitine, f. Лат. Oraculum PŽ I 949

[...] Atsakitine SD 214

Відрікаюся клятви. Лит. Atsysiekiu, -siekłi, -siekiau, -sieksiu (Part. Praes.) atsysiekiens, m. -enti f. Лат. Ejuro, abjuro PŽ II 954

[...] Atsisiekiu SD 215

Позавчора, нещодавно, давніше, присл. Лит. Unday, Лат. Nudius tertius, nudius quartus тощо. PŽ I 1028

Позавчора [...] Unday SD 226

Позавчорашній, -я, -є. Лит. Undayniksztis, m. -ti, f. Лат. Nudis tertius, nudus quartus [...] PŽ I 1028

[...] Undayniksztis SD 226

Провидіння, -ння, с. Лит. Apweyzda, apwayzda, f. [...] PŽ I 1035

[...] Apiwayzda SD 227

Оповідач, -а, ч. Оголошувач, оповісник. Лит. Apsakitois, m. -toi f. Лат. Praeco, praedicator [...] PŽ I 1044

[...] Apsakitoias SD 228

Острівець, острівець, -а, ч. Лит. Asztrategis, ч. — gi, ж. [...] PŽ I 1080

[...] Asztraregis SD 233

Пастернак, -а, ч. з лат. Pastinaca. Лит. Pasternokas, ч., у множ. Pasternokay (olim) Burkuntay ч. у множ. PŽ II 32

[...] Пастернак, буркун SD 243

Пекарство, -а, с. Dünininkiste, ж. Лат. Opus Pistorium, Panificium PŽ II 64

[...] Duonininkiste SD 247

Поверх, поверх, -а, с. Лит. (власне) Grunda, ж. (загальновживане) wyszkas, ч., у множ. Лат. Contignatio, tabulatum. Дод. vi. Височина над будівлями [...] PŽ II 86

[...] Grunda SD 249

Наука письма. Лит. Raszima mokslas, ч. Лат. Orthographia PŽ II 95

[...] Наука письма SD 251

Подагрик, -а, ч. хворий на подагру. Лит. Sausgila sergąns, ч. Koju Lyga sergąns, ч. — serganti, ж. Лат. Podagricus, articularius PŽ II 167

[...] Хворий на хворобу ніг SD 259

Скарбництво, -а, с., управління державним скарбом. Лит. užweyzd ieimas pyningu wysotimia, Лат. questura, questorum officium PŽ II 217

[...] Поглядання на всі гроші SD 264

Поєдинок, -нку, ч. Поличка поєдинкова, битва сам на сам. Лит. Powienam musztine, ж. Лат. Duellum, monomachia, Singularis Pugna PŽ II 252

[...] Те, що спонукає до биття SD 268

Попелиця, -і, ж. Lit. Mariu pelie, Pele, ж. Lat. Mus ponticus PŽ II 329

[...] Морська миша SD 275

223

Порохівниця, -і, ж. Lit. Parakauniczie, ж. [...] Порохівничка, -и, ж. зменш. Lit. Parakauniczikie, Parakaunicziele, ж. Lat. Theca pulveris nitrosi PŽ II 472

[...] Parakauniczie SD 290

Переклад, -у, ч. Перекладання, Перекладення, Переклад. Lit. Parguldimas, ч. Lat. Interpretatio, vi. Тлумачення PŽ II 533

[...] Perguldimas SD 295

Послуга, -и, ж. Lit. Inteyka ж., Inteykimas, ч. [...] Lat. Gratificatio [...] PŽ II 687

[...] Inteyka SD 307

Смаколик, -у, ч. Добрий, Lit. (розм.) Gardulis, Gardumas, ч. Lat. Condimenutum. Волога приправа до страв Lit. Padaža, ж. Lat. Embanima, Plus vi. Ласощі, смаколики [...] PŽ II 687

Волога приправа/сік до страв [...] Gardulis SD 307

Рецепт, -у, ч. з лат. Опис ліків. Lit. Apraszimas waysta, ч. PŽ II 758

[...] Опис ліків SD 314

Приклади другої групи також свідчать про значний вплив словника Сирвіда. Переважну більшість статей Пошка переписав повністю, без змін або з незначними змінами, див. alchimia, ciesielstwo, hetman, jadalnia, jałmużna, kamienica, karmnik, kazirodztwo, kąpiel, kobyła, kołodziej, kołodziejstwo, kościół, kośnica, kuchnia, malarstwo, malarz, muszkuł, obwoływacz, obyczajów, ganienie, obyczajny, odpowiednia, onegdajszy, opowiadacz, ostrowid, pasternak, piekarstwo, pisania nauka, podskarbstwo, pojedynek, popielica, prochownica.

Деякі пояснення, особливо описові, Пошка міг самостійно перекласти з тим самим відповідником безпосередньо зі словника Лінде, наприклад: kamień z piany morskiej, dzińkowaty, krzywoprzysięgam, księżyca nów, pisania nauka, podskarbstwo, recepta тощо.

Лише невелику частину статей Пошка дещо доповнив новими синонімами, див. franca, jednomyślność, mutant, obarzanek, piętro тощо. За новотвором Сирвіда pratomeyle (філософія) Пошка утворив новий прикметник protomeylingas, -a; дієслово protomeylauju, -auti; прислівник protameylingay.

Польське kozodoy pastucha Сирвід пояснював лише формою жіночого роду oszkamelże, тоді як Пошка вже наводить форми обох родів.

Оскільки Пошка додавав до слів граматичні позначки, він додав їх і до деяких литовських відповідників, запозичених у Сирвіда.

До deszra (kielbasa) додано ще й зменшену форму deszrele, до parakauniczią (prochownica) — parakauniczikie, parakaunicziele.

Пошці здавалося, що слово Сирвіда gardulis (prysmak) є народним; перед цим словом він приписав vulgo. В академічному «Словнику литовської мови» це слово подано лише за словником і працями Сирвіда.

Пошка виправив також одну-дві коректурні помилки у словнику Сирвіда: замість pirgingiste виправив на pyrkingiste (kupowanie).

3. Словникові статті, до яких увійшли лише окремі слова Сирвіда: Aby raz. Lat. Saltem, semel. Lit. Ben viena karta, bile tik PŽ I 4

[...] Хіба один раз SD 1

224

Adziamski Kobierzec, -rcu m. Lat. Persicum Tapete. Lit. Persiszkas Kauras m. PŽ I 5

[...] Каурас із Персії, виготовлений у Персії, каурас перський SD 1

Alba Kaplańska (y.f.) Lat. vestis Sacerdotalis Lintea, Poderis, Lit. Apwałkałas Kunigu Drobinis (m.) PŽ I 8

[...] Покривало довге, тонке, для священників SD 1

Анкра, -и. ж. Tibula murorum, Edificiorum. Скріплює стіни, колоди, ж. PŽ I 19

[...] Скріплює, скріплює стіну SD 2

Дослідник, -ця. чол. Synoni. Шукач, допитувач, розшукувач. Lat. Discussor, Inquisitor. Examinator, Sciscitator. Lit. wartitois, kratitois, klausinetois, dasyzinotois, Iszkotois чол. -toi жін. Substan. PŽ I 20

Перевертач, перевертач, допитувач, дознавач SD 4

Bałwochwalnica, -y. f. Idolium, Fanum, Delubrum, Lit. Bažniczie Diewaytiu Pagoniszku PŽ I 24

[...] Язичницька церква SD 5

Баранина, -и. жін. Ягнятина, Awimena, awyniena, awiena, жін. PŽ I 24

[...] Awimena SD 6

Bardysz, a. Сокира, тобто барта [...] Lunata Securis, Hasta, Falcata. Lit. Dalgiakirwis, Bardyszius m. PŽ I 28

[...] Dalgiakirwis SD 6

Baszta, -y, f. Башта, ж. Вежа. Lat. Turiis, Propugnaculum Lit. Gintuwe Bokszta, f. PŽ I 29

[...] Gintuwe SD 7

Bawełna, -y. f. Lat. Linum xylinum, німецькою Baumwelle — від нім. Lit. medžia=wilna PŽ I 32

[...] Росте на вербі, вовна з дерева SD 7

Базиліск, -а. чол. Лат. Basiliscus. Лит. Дрі́жас або Жальтіс Базиліск – чол. PŽ I 33

[...] Жальтіс базилісковий називається, самим поглядом очей людину вбиває тощо. SD 8

Bąbel, Bybel, -bla. m. Бульбашка на воді. Lat. Bulla. Lit. Kunkalas, Burbulas, Kunkulis, Burbulis m. [...] PŽ I 17

[...] Вир у воді, бульбашка SD 4

Забій худоби. Mactatus. Papiowymas Karwiu, jautcziu [...] PŽ I 53

[...] Доїння корів, etc. SD 12

Biegunka, -i f. (Хвороба) Lat. Lienteria, Diaribaea. Lit. Žiwatawimas m., Trayda f. PŽ I 57

[...] Життя, тривале бездіяльне існування SD 12

Bociun, -a, m. Птах Lat. Ciconia. Lit. Gandras, Gądras, Sturkus, Gužutis m. [...] PŽ I 69

[...] Starkus SD 17

Bratowa, -ey, f. Невістка, дружина брата. Lit. Inte, Broliene -f. PŽ I 80

[...] Inte SD 18

Chorąży, -żego m. Прапороносець. Lit. Karužasis, Žinkłaneszis m. PŽ I 108

225

[...] Знак воїна SD 26

Czyścić, -sca, m. Чистилище, вогонь очищення душ. Lit. Szweytanti ugnis, Pyrtis dusziu, Pyrtine f. (прост.) Pripeklis, m. PŽ I 155

[...] Швейцарський вогонь, Нептунова душа SD 38

Farbierstwo, -a, n. Мистецтво фарбування. Žine Dažimo f. Mokslas Krosijma, m. PŽ I 240

[...] Знання про фарбування, барвник SD 52

Glowy bolenie. Тяжкість у голові, головний біль. Galwos Sopulis, Skausmas, Skaudieim’s, -imas, m. PŽ I 266

[...] Головний біль SD 60

Glupiomówny, -a, -e. Базіка, балакун — (вишукано) той, хто говорить нерозумно — (прост.) Durnakalbis, m. -inti, v. -ėti, -bi, f. PŽ I 267

[...] Durnakalbis SD 61

Godło, -a, n. Символ, знак, прикмета. Žinklas, Žięklas, m. PŽ I 271

[...] Знак, знамення, схиляння SD 62

Harcownik, -a, m. Зачіпач. Provocator, Excursor monomachus. Pradietois Kares, Erzintois, m. Plus vi. Зачіпач PŽ I 308

[...] Розпочаті війни SD 71

Iaiecznica, -y, f. Смажені яйця. Pautine, Kiauszine, f. PŽ I 316

[...] Pautine SD 73 [pautiene SD¹ 45, SD³ 84]

Ilkość, -ści, f. Кількість. Kokibe, kiekibe, f. PŽ I 335

[...] Kiekibe SD 78

Jakość, Jakawość, -ści f. Синонім. Obyczay forma, Krztalt, Sposób Rzerzy Takiey. Лат. qualitas. Лит. kokibe f. Plus vi. Obyczay Sposób PŽ I 318

[...] Якість, якою є: чорне, біле тощо. SD 74

Jednostayność, -ści, f. Рівномірність. Wienokibe, winibe, f. Plus. vi. Iednakść PŽ I 328

[...] Однорідність, однорідний, однорідно SD 76

Kaldun, -a, m. Лит. Очеревина, що вкриває нутрощі. Лат. Omentum Epiploon PŽ I 348

[...] Плічно кишечник підвішувати SD 81

Kapsa, Kapza, -y. f. з лат. Capsa, Capsula. Лит. Indietuwe, f., mayszielis, m. PŽ I 355

[...] Indetuwe SD 84

Karczma, -y, f. Корчма, шинок, заїжджий двір, гостинний двір — Namay wieszkieliney, uważiujemi, m. in Plur. Girtuwe, f. Numay diel kieleywiu. Лат. Caupona, meritorium, Bacchanal PŽ I 356

[...] Girtuwe, хмільний дім SD 85

Караю кого — карати. Lit. Звинувачую кого, караю кого. Караю, -рати. Punio, Castigo, Corrigo, Corripio, plecto PŽ I 360

[...] Караю кого, б’ю SD 86

Католик, -а, ч. Lit. Католик ч. Lat. Catholicus PŽ I 364

[...] Католик, всезагальний SD 87

Кишка (у животі) -и, ж. у множині Kiszki. Lit. Кишка ж. у множині Кишки, кишківник, Lat. Intestino у множині, Intestinum, viscus — Plus vi. Кишки PŽ I 367

226

[...] Кишка в худобі загалом [...] Кишки (мн.), кишківник SD 90 Клістир, Кристер, -а, ж. з лат. Clyster [...] Медична посудина з трубочкою. Lit. Судина лікаря з трубочкою PŽ I 387

[...] Судина лікаря SD 93

Кровопроливач, -а, ч. Lit. Кровопроливач, кровопивця, ч. -ця, -виці, ж. Lat Sangvinarius PŽ I 458

[...] Кровопроливач, той, хто проливає кров SD 117

Варю, -ити. Lit. Я є той, хто варить. Інфінітив: бути тим, хто варить Lat. Coquinor PŽ I 472

[...] Я є той, хто варить SD 121

Велика військова гармата. Lit. Мурогривіс, ч. Lat. Ballista, Catapulta PŽ I 485

[...] Інструмент мурогривіс SD 125

Ліхтар, ліхтарня, зменш. ліхтарик, лампа, -и, ж. з лат. Laterna, Lucerna. Lit. Жибінче, ж. Жибінтуве, ж. зменш. — челе, веле, ж. PŽ I 505

[...] Жибінтуве SD 130

Присяжний засідатель, -я, ч. Присяжник. Lit. Присяжний родич ч. (у просторіччі) Лауникас, ч. у Прусській Литві Сьєпкаушіс, ч. Lat. Assesor Iuratus, Iudex, scabimus PŽ I 507

[...] Присяжник SD 130

Капеланський маніпуляр, -а, ч. Лит. Ранкамаусте, —f. Антракіс, ч. Лат. Manuale PŽ I 562

[...] Рункамаусте SD 142

Меланхолія. Хвороба. Лит. Похмурість, ч. Похмурість, ж. Лат. Melancholia — Plus vi. Невеселість, нелинксмумас, ч. нелинксмибе, ж. PŽ I 581

[...] Похмурість SD 145

Монарх, -а, ч. з грецької й латинської. Єдиновладдя. Лит. Вієнвалдіс, вієнвалдітойс, ч. Цісоріус, Царс, Каралус, ч. Лат. Princeps, principum PŽ I 646

[...] Єдиновладець [...] Вієнавалджіс SD 76

Безсмертя, -я, ж. Лит. Немиристе, немиртибе, ж. Лат. Immortalitas PŽ I 821

[...] Неміртисте SD 187

Околиці, -ць, ж. Лит. Апікайма, ж. [...] PŽ I 1009

[...] Апікайме, околиця SD 222

Окуляри, -ів. Множина. Лит. Жіуронай, вейздіклай, мн. Лат. Oculare, Conspicilium PŽ I 1087

[...] Вездіклес SD 224

Передмова, -и, ж. Лит. Пирмкалба, Пурмтарме, Прака́лба, Прата́рме, ж., Пирмтарімас, Прата́рімас, ч. Лат. Praefatio, Prologium, Proemium [...] PŽ III 517

[...] Прака́лба, прата́рме SD 293

Предок, попередник родини. Лит. Пирмасіс гімініс, див. giminey. Лат. Auctor generis, Sanguinis, familiae PŽ II 615

[...] Перший рід SD 302

227

Пригорща, -щі, ж. Пригорщі, -я с. лит. Riszkute, Rieskute, ж. одн. Riszkutes, Rieskutes, Rieszkuczies, ж. мн. лат. Utraque manus cavata PŽ II 632

[...] Rieszkúcios SD 303

Випадковий, -а, -е, -ва лит. Pripultinis, Prizastinis, ч. -ni, ж. -ney, присл. Pripultingas, Prizastingas, ч. -ga, ж. -gay, присл. лат. Casualis, Accidentalis [...] PŽ II 662

[...] Priepultinis SD 305

Покривало, -а, с. лит. Zowetka, ж. Pan ametis, ч. [...] Rantuszek, -szka ч. зменш. лит. Zowetkiele, ж., Panāmetelis, ч. лат. Peplum, Ricinum [...] PŽ II 751

[...] Panametis SD 313

Ремісник, -а, ч. лит. з Niemiec. der Riemer лит. Szikšnininkas, ч. (просторіччя) Rymorius, ч. лат. Opifex habenarum [...] PŽ II 901

[...] Szikszninikas SD 329

Річ Посполита, -тої, ж. лит. Będ­riste, Draugiste, ж. колись wisotime, ж. лат. Respublica [...] PŽ II 911

[...] Wisotime SD 330

Третя група найцікавіша з лексикологічного погляду. З неї видно прагнення автора словника догодити всім литовцям, подати якомога різноманітніші слова й водночас розкрити лексику жемайтських говірок (особливо Відукльської говірки). Про це свідчить чимало литовських відповідників, що пояснюють польські та латинські слова, див. bėbel, bocian, bratowa, jajecznica, kałdun, kiszka, monarcha, przedmowa, przygarść та ін. Не одну словникову статтю Пошка розширив, доповнив синонімами, уточнив, див. aby, ankra, badacz, biçie bydła, bocian, czyścieć, harcownik, kapsa, karzę kogo, kiszka, klistera, ławnik, manipularz, monarcha, okulary, przedmowa, rymarz, rzeczpospolita та ін.

Скорочено лише кілька статей «Dictionarium», див. odziamski kobiežec, bawełna, bazyliszek, biegunka, jakość.

Пошка здебільшого зберігав такий самий порядок слів, як у Сирвіда, означення писав після означуваного слова (aprašzimas wapsto, juosta karewųzių). Однак подекуди порядок слів Сирвіда було змінено, і він відповідає нині звичному порядку слів у литовській мові.

Коректурну помилку в слові Сірвіда wezdikles (okulary) Пошка виправив, а weizdikles замінив на weyzdiklais. Польське jajecznica він пояснив словами pautine і kiauszine. У цьому випадку Пошка переписав pautine або з п’ятого видання Сірвіда з коректурною помилкою замість pautiene, або утворив pautine за аналогією з kiauszine.

Загалом із «Dictionarium» Пошка взяв переважно новотвори, частину описових пояснень, трохи запозичень, діалектизмів, архаїзмів, гібридів і кальок.

Пошка й сам створив той чи інший новотвір. До передмова, передмова він додав також власні новотвори:pirmtarma, pirmtarmas, pratarimas. Поряд із czyścieć і сирвідовим nupėrtine duszu він ужив pyrtis duszau, архаїзм pirtinė і народний гібридний відповідник pripeklis.

Утім, більшу частину словника Пошки становлять оригінальні статті.

Зіставивши словники Пошки й Сирвіда, бачимо, що одні слова Пошка ожемайтив, інші переписав без жодних змін. Він ожемайтив не лише фонетику,

228

морфологію, а й лексику:

а) Голосний ė замінюється дифтонгом: pelie, g. sg. giminės indietuwe, mieno, todiel, penietuwe, skliėtas, užweizdėjimas, wirieju būti.

б) Дифтонг uo замінюється монофтонгом або передається літерою ū: akmū, dūnininkiste, nūdąy, obulis.

в) Ожемайтив африкати: szweytanti ugnis.

г) Східнолитовські дифтонги um, un замінював на am, an: rachamaste, rediklay brangį, dangalas, praėinans, g. sg. szwencziausia, brątąy, sergans, ką.

ґ) Східнолитовське u у закінченні знахідного відмінка замінюється на a: koiv lyga sergans, ben wiena karta.

д) Закінчення родового відмінка o замінюється на a: szwinta sakramenta, auxa darima mokslas, aprasžimas wawsta.

е) Кінцевий елемент основи -jas замінюється жемайтійським -jis: -miletois, apsakitois.

є) Східнолитовські префікси api-, ažu- замінюються на ap-, už-: apweysda, užmeteklis.

ж) Замість суфікса -inykas уживається -ininkas: adininkas, sziksznininkas, zwayzdinininkas.

з) Змінюються основи: marios: mares, dala: dalis, rieszkucžios: rieszkutes, drobinis: drobinas.

Однак Пошка не був послідовним у всьому: свідомо чи несвідомо він залишив у прикладах Сирвіда також східнолитовські форми:

Дифтонги um, un, in залишилися без змін у словах: szw istinis, zinktas, sundara, bruntai, burkun tai, unday, grunda, kunkalas, kunkinu тощо.

Східні префікси api-, in- збережено у словах: apikayme, apipenay, inteyka, indietuwe.

Збережено повні закінчення: adininkas, užweyzdeimas, remesninkas, pasteimas, skliėtas, prziegningkas, žiwatawimas, persizkas, apwalkalas.

Закінчення іменників то скорочував, то вживав у повній формі. Наприклад, закінчення ė у новотворах зазвичай залишав без змін, а всередині слова змінював його: ie szilkine, penietuwe, duoninkiste, indietuwe. Однак у деяких випадках кінцеве ė замінюється діалектним e: dūna beralini.

Діалектну жмудську лексику Пошка вживав досить стримано. У статті kiszka замість Сирвідового žarnos знаходимо жмудське слово grobas. У статті bocian не обмежуються поданим Сирвідом starkumi, а наводять також поширене в Жмуді та Східній Пруссії слово gandras і діалектизм gūžutis.

Наведені дані свідчать про значний вплив словника Сирвіда на словник Пошки.

LITERATŪRA

1. Biržiška M. Iš D.Poškos raštų. — Lietuvių Tauta. Kn. II, d. 3, V., 1912/13, p. 330—375.

2. Brensztejn M. Dionizy Paszkiewicz. Wilno, 1934.

3. Dictionarium trium linguarum... R.P. Constantino Szyrwid... Vilnae M.DCC. XIII.

4. Linde S. B. Slownik języka polskiego. 6 tt., (1807—1914).

5. Poška D. Raštai. V., 1959.

6. Slownik języka Litewskiego, Polskiego i Łacinskiego przez Dionizego Paszkiewicza Žmuydzina (rankraštis).

7. Valiūnas S. Raszamentem lietuwiszka žodini. — Lietuvių literatūros istorijos chrestomatija / feodalizmo epocha/. Sudarė K.Korsakas, J.Lebedys. V., 1957, p. 293—295.

229

8. Zinkevičius Z. Lietuvių kalbos istorija. T. 4. Lietuvių kalba XVIII–XIX a. V., 1990.

9. Ларин Б. Краткий исторический обоз литовской лексикографии. — ”Лексикографический сборник”. Вып. 2. Москва, 1957, с. 119—144

EINFLUß DES WÖRTERBUCHS VON K. SIRVYDAS ”DICTIONARIUM TRIUM LINGUARUM” AUFS WÖRTERBUCH VON D. POŠKA ”SŁOWNIK JĘZYKA LITEWSKIEGO, POLSKIEGO I ŁACIŃSKIEGO”

Zusammenfassung

Das polnisch-lateinisch-litauische Wörterbuch von K. Sirvydas wurde von vielen litauischen Autoren der gedruckten und handschriftlichen Wörterbücher benutzt. B. Larin behauptete, daß das Wörterbuch von D. Poška von dem von Sirvydas wenig abhängig sei. Nach dem gründlicheren Vergleich der beiden Wörterbücher ziehen wir die Schlußfolgerung, daß D. Poška die fünfte Ausgabe des Wörterbuches von K. Sirvydas ziemlich benutzt hatte. Die aus dem Wörterbuch von K. Sirvydas geliehenen Wörter und Wortfamilien kann man in 3 Gruppen einteilen: 1) Wörter und Wortfamilien wo ”Dictionarium” als Quelle angegeben ist; 2) Wörter und Wortfamilien ohne Angabe der Quelle; 3) gemischte Wortfamilien, in denen die einzelnen Wörter von Sirvydas benutzt worden waren.

D. Poška hat am meisten die Neubildungen und die beschreibenden Erklärungen aus dem Wörterbuch von K. Sirvydas geliehen.

Das Material aus dem Wörterbuch von K. Sirvydas wurde von D. Poška žemaitisiert. Ein Teil der morphologischen und lexischen Eigentümlichkeiten der ostlitauischen Sprache blieb unverändert.

230