PAVEL SKORUPA

Lietuvių kalbos institutas

Галузі досліджень: топонімія, когнітивна ономастика, когнітивна семантика.

DOI: https://doi.org/10.35321/all81-06

СЕМАНТИЧНІ ОПОЗИЦІЇ В ТОПОНІМАХ ВІЛЬНЮСЬКОГО ПОВІТУ

Семантичні опозиції топонімів Вільнюського повіту

АНОТАЦІЯ

У цій статті розглядаються (семантичні) опозиції в сучасних топонімах Вільнюського повіту (як назвах населених пунктів, так і ненаселених місцевостей). Хоча в традиційних дослідженнях литовської топонімії, зокрема гідронімії, вказується на антонімічні семантичні зв’язки в окремих назвах місцевостей, зумовлені розрізнювальними елементами як складених, так і складних назв, цим елементам не приділяється належної уваги. Для дослідження було зібрано 5103 топоніми, що нині існують у регіоні (назви річок, струмків, ставків і населених пунктів), і виявлено 400 топонімів у класах гідронімів та ойконімів, які утворюють 191 опозицію. Опозиції аналізуються не лише з погляду їхніх антонімічних семантичних зв’язків, а й формально, тобто роль компонентів складених і складних назв досліджується на синтаксичному (словотвірному) рівні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: опозиція, топонім, сучасний Вільнюський повіт, семантичні зв’язки, антонімічні зв’язки.

АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються (семантичні) опозиції топонімів сучасного Вільнюського повіту (як назв населених пунктів, так і ненаселених місцевостей). У традиційних дослідженнях литовської топонімії, особливо гідронімії, згадуються окремі приклади антонімічних назв місцевостей, однак дотепер їх не досліджували систематично. Для дослідження було зібрано 5103 сучасні топоніми (назви річок, струмків, ставків і населених пунктів) і встановлено, що 400 топонімів (у класах гідронімів та ойконімів) утворюють 191 опозицію. Опозиції аналізуються не лише за їхніми антонімічними семантичними зв’язками, а й формально, тобто роль компонентів складених і складних назв досліджується на синтаксичному (словотвірному) рівні.

Straipsniai / Articles

141

PAVEL SKORUPA

КЛЮЧОВІ СЛОВА: опозиція, топонім, сучасна Віленська область, семантичні зв’язки, антонімічні зв’язки.

ВСТУП

Традиційні дослідження литовської топонімії, зокрема гідронімії (особливо Aleksandras Vanagas 1981a), вказують на антонімічні зв’язки в деяких назвах водних об’єктів. Іноді етимологи припускають, що, наприклад, означальні прикметники кольору в топонімах мотивовані кольором, родючістю чи іншою фізичною характеристикою ґрунту; переважним кольором будівель; означальні прикметники розміру — фактичним розміром названого об’єкта тощо. Однак зазвичай цим розрізнювальним елементам у топонімах не приділяють належної уваги (Stachowski 2018).

Антонімічний зв’язок часто пов’язаний із розрізнювальними атрибутами складеної назви — зазвичай означальними прикметниками розміру, віку, горизонтального чи вертикального положення у просторі, кольору тощо, які використовуються як препозитивні або постпозитивні модифікатори, щоб розрізнити дві однакові назви. Традиційно антоніми — це слова з протилежним значенням, тобто слова, що перебувають у семантичній опозиції. За John I. Saeed (2016: 63), на відміну від «антоніма», термін «опозиція» є ширшим загальним позначенням, яке вказує на відношення між двома сутностями, не обов’язково означаючи, що одна сутність є запереченням іншої. Отже, у цьому дослідженні опозиції розглядаються не лише як антонімічний семантичний зв’язок між розрізнювальними атрибутами назви, а і як будь-який тип зв’язку між розрізнювальними складниками назв, зокрема елементами складних назв, що мають чітко виражену функцію. Водночас дослідження не охоплює аналізу фонетичних опозицій, тобто однакових назв, у яких різниться наголос. Крім того, з огляду на обсяг статті та велику кількість опозицій неможливо описати етимологію й мотивацію кожної власної назви, тому з погляду етимології та мотивації розглянуто лише деякі з них.

Об’єкт цього дослідження — опозиції, основані на розрізнювальних атрибутах назв у топонімії сучасної Віленської області (як назв поселень, так і назв непоселенських об’єктів).

Мета цього дослідження — розглянути типові опозиції серед топонімів Віленської області з погляду їхніх синтаксичних особливостей і семантики розрізнювальних атрибутів.

Статтю присвячено аналізу опозицій у топонімах (назвах річок, озер, ставків і поселень), які нині розташовані в межах сучасної Віленської області, що охоплює значну частину (близько третини) міжвоєнної

142

Acta Linguistica Lithuanica LXXXI

Semantic Oppositions in Vilnius County Toponyms

Західної Віленщини, яка нині є частиною Литви. Рішення про аналіз топонімії цієї місцевості зумовлене її тривалою, бурхливою й часто трагічною історією, що ускладнює сучасне дослідження, оскільки на назви місць регіону впливають мовні контакти не лише через культурну периферійність, а й через тривалу багатомовність населення. Нині Віленська область складається з 6 районних муніципалітетів, 1 муніципалітету та 1 міського муніципалітету: муніципалітету Електренай, районного муніципалітету Шальчинінкай, районного муніципалітету Ширвінтос, районного муніципалітету Швенчоніс, районного муніципалітету Тракай, районного муніципалітету Укмерге, міського муніципалітету Вільнюс і районного муніципалітету Вільнюс.

У корпусі з 5103 топонімів регіону — назв річок (включно з потоками), озер, ставків і поселень (міст, містечок, сіл і хуторів) — виявлено загалом 400 (8%) назв, що утворюють 191 опозицію: 25 із 335 назв річок утворюють 14 (7%) опозицій; 78 із 714 назв озер — 37 (20%) опозицій; 32 із 146 назв ставків — 12 (6%) опозицій; 267 із 3905 назв поселень — 128 (67%) опозицій. У багатьох випадках в опозиції перебувають три або більше назв місць у кожній категорії. Усі відібрані топоніми, що утворюють опозиції, розташовані на відстані від 0,1 до 20 км один від одного.

Топоніми (як назви поселень, так і назви непоселенських об’єктів) зібрано з вебсайтів районних муніципалітетів Віленської області; Кадастру річок, озер і ставків Литовської Республіки (лит. Lietuvos Respublikos upių, ežerų ir tvenkinių kadastras, UETK, https://uetk.am.lt); мап Віленської області за https://www.geoportal.lt; Каталогу литовських назв місць, записаних із живої мови у Відділі ономастики Інституту литовської мови (лит. Lietuvių kalbos instituto Vardyno skyriaus Lietuvių vietovardžių, užrašytų iš gyvosios kalbos, kartoteka); Архіву анкет назв земель Віленського краю у Відділі ономастики Інституту литовської мови (лит. Lietuvių kalbos instituto Vardyno skyriaus prieškarinės Vilniaus krašto žemės vardyno anketų archyvas); під час аналізу варіанти деяких форм назв перевірено за Мапою Російської імперії 1872 року (далі — REM 1872) (https://mapire.eu/en/map/russia-1872/).

1. СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОЗИЦІЙ У ТОПОНІМІЇ

Це дослідження ґрунтується не лише на розгляді типових антонімічних семантичних зв’язків між топонімами Віленської області, а й охоплює їхній формальний аналіз, тобто роль (складених і складних) назв

Straipsniai / Articles

143

PAVEL SKORUPA

компонентів на синтаксичному (словотвірному) рівні. Отже, у першій частині статті аналізуються синтаксичні особливості топонімів.

1.1. Препозитивні та постпозитивні модифікатори

Було помічено, що більшість опозицій у складених топонімах утворюють такі елементи, як розрізнювальні атрибути, що слугують препозитивними або постпозитивними модифікаторами назви місця, тобто автономні слова (наприклад, якісні прикметники) розташовуються перед назвою, яку вони модифікують, або після неї.

1.1.1. Автономні слова як препозитивні та постпозитивні модифікатори

Опозиції, основані на антонімічних відношеннях між автономними словами в препозиції або постпозиції, утворюються за такими моделями: нульовий модифікатор + назва x препозитивний модифікатор + назва, препозитивний модифікатор + назва x препозитивний модифікатор + назва, назва + нульовий модифікатор x назва + постпозитивний модифікатор. З погляду словотвору топонімічні опозиції з препозитивними та постпозитивними модифікаторами класифікуються як складені назви місць.

Модель нульовий модифікатор + назва x препозитивний модифікатор + назва трапляється у 28 опозиціях: 2 опозиції назв річок — Upės x Mažoji Upės, Keṅa x Mažoji Keṅa; 2 опозиції назв озер — Antavilio ežeras (озеро) x Mažasis Antavilio ežeras, Gul̇binas x Mažasis Gul̇binas; 24 опозиції назв поселень — Bezdonys (м.) x Bezdonys (с.) x Aukštieji Bezdonys (с.), Brastà x Naujoji Brastà, Būda x Senoji Būda x Naujoji Būda (муніципалітет Електренай), Būda x Senoji Būda (муніципалітет Тракайського району), Būda x Semeliškių Būda (староство Aukštadvaris), Gedūnai x Didieji Gedūnai, Jagėl̇onys x Kl̇oniniai Jagėl̇onys, Kál̇viai x Naujoji Kál̇viai, Karkl̇ėnai x Užupio Karkl̇ėnai x Didieji Karkl̇ėnai, Katutiškės x Mažosios Katutiškės, Kudżionys x Mažieji Kudżionys, Laibiškės x Didžiosios Laibiškės, Lentvaris (м.) x Lentvaris (с.) x Naujȧsis Lentvaris (с.), Liepónys x Mažieji Liepónys, Maceliai x Senieji Maceliai, Medininkai x Didieji Medininkai, Migučionys x Senieji Migučionys x Nau̇jieji Migučionys, Pamerkys x Aukštasis Pamerkys, Piktakonys x Nau̇jieji Piktakonys, Rėva x Naujoji Rėva, Riešė (маєток) x Riešė (с.) x Mažoji Riešė x Didžioji Riešė, Tarti̇okas x Šalčininkėlių Tarti̇okas, Trakai (м.) x Senieji Trakai (с.) (муніципалітет Тракайського району), Zaduvarninkai x Nau̇jieji Zaduvarninkai.

Модель препозитивний модифікатор + назва x препозитивний модифікатор + назва трапляється у 25 випадках: 1 опозиція назв річок — Didysis Pìrčiupis x Mažàsis Pìrčiupis; 3 опозиції назв озер — Didelis Macijonėlis x Mažàs Macijonėlis, Didysai Siaurys x Mažàsai Siaurys, Didieji Vageikai x Mažieji Vageikai; 21 опозиція назв поселень — Didieji Baušiai x Mažieji Baušiai, Nau̇jas Jaṅavas x Šėnas

144

Acta Linguistica Lithuanica LXXXI

Semantic Oppositions in Vilnius County Toponyms

Janāvas, Māžosios Kabiškės x Didžiosios Kabiškės, Aukštieji Karklėnai x Žemieji Karklėnai, S enosios Kietaviškės x Naujosios Kietaviškės, Mažoji Kūosinė x Didžioji Kūosinė, Didieji Lygainiai x Mažieji Lygainiai, Senieji Miežionys x Naujieji Miežionys, Kalniniai Mijaugonys x Kloniniai Mijaugonys, Naują Pašaminė x Seną Pašaminė, Naujosios Rakliškės x Senosios Rakliškės, Aukštieji Rusokai x Žemieji Rusokai, Aukštieji Semeniukai x Žemieji Semeniukai, Mažosios Sėlos x Didžiosios Sėlos, Senas Strūnaitis x Naujas Strūnaitis, Aukštieji Suirnai x Žemieji Suirnai, Nauji Saminiai x Seni Saminiai, Naujasis Tarpu­pis x Senasis Tarpu­pis, Senosios Viešos x Aukštosios Viešos x Žemosios Viešos, Baltoji Vokė (м.) (муніципалітет Шальчинінкайського району) x Juodoji Vokė (муніципалітет Вільнюського міста) x Baltoji Vokė (муніципалітет Вільнюського міста), Trakų Vokė (муніципалітет Вільнюського міста) x Mūrinė Vokė (муніципалітет Вільнюського міста).

Модель назва + постпозитивний модифікатор x назва + постпозитивний модифікатор трапляється у 3 опозиціях: 1 опозиція назв річок — Čudy­kas Didelis x Čudy­kas Mažas; 2 опозиції назв озер — Īlma Didžioji x Īlma Mažoji, Nevardas Aukštas x Nevardas Žemas.

Як видно з наведених вище прикладів, моделі нульовий модифікатор x препозитивний модифікатор та препозитивний модифікатор x препозитивний модифікатор є найпродуктивнішими серед опозицій назв поселень: на них припадає відповідно 28 і 25 із 191 опозиції.

1.1.2. Числівники як постпозитивні модифікатори

У значній кількості назв ставків і поселень (відповідно 32 і 114) числівники вживаються для розрізнення двох однакових топонімів (у деяких випадках — трьох і більше назв). Такі топонімічні конструкції не утворюють семантичних опозицій і трапляються лише в назвах ставків і поселень, які найчастіше відповідають моделям назва + нульовий модифікатор x назва + постпозитивний модифікатор та назва + постпозитивний модифікатор x назва + постпозитивний модифікатор, причому друга модель є найпродуктивнішою (усього 51 випадок).

Модель назва + нульовий модифікатор x назва + постпозитивний модифікатор трапляється у таких випадках: 1 опозиція назв ставків — Bražuolės x Bražuolės I x Bražuolės II; 6 опозицій назв поселень — Antakalnis x Antakalnis I x Antakalnis II x Antakalnis III, Būda (староство Trakai) x Būda I x Būda III, Naujālaukis (Naujālaukis I) x Naujālaukis II (муніципалітет Електренай), Naujālaukis x Naujālaukis II (муніципалітет Тракайського району), Nemenčinė x Nemenčinė II, Versekà x Versekà I x Versekà II.

Модель назва + постпозитивний модифікатор x назва + постпозитивний модифікатор трапляється у таких випадках: 11 опозицій назв ставків — Buivy­diškių I x Buivy­diškių II x Buivy­diškių III x Buivy­diškių IV x Buivy­diškių V x Buivy­diškių VI, Juodės I x Juodės II x Juodės III x Juodės IV, Mostiškių I x Mostiškių II, Navakonių I x Navakonių II, Šalčininkų I x Šalčininkų II, Taujenų x Taujenų II, Tetėnų I x Tetėnų II, Tolkiškių I x Tolkiškių

Straipsniai / Articles

145

PAVEL SKORUPA

II, Turniškių I x Turniškių II, Viesų I x Viesų II x Viesų III, Virkščių I x Virkščių II; 44 опозиції між назвами поселень – Alėšiškės I x Alėšiškės II, Aliōnys (Aliōnys I) x Aliōnys II, Antaliẽdė I x Antaliẽdė II, Arēnai I x Arēnai II, Ažumiškė I x Ažumiškė II, Bastūnai I x Bastūnai II, Buivydžiai I x Buivydžiai II, Būrblīškė I x Būrblīškė II, Dailydūkas I x Dailydūkas II, Gemeliškis I x Gemeliškis II, Gimžiai I x Gimžiai II, Jušìškis I x Jušìškis II, Kalnuõtė I x Kalnuõtė II x Kalnuõtė IV x Kalnuõtė V x Kalnuõtė VII, Kiaukliškis I x Kiaukliškis II, Kochanovōka I x Kochanovōka II x Kochanovōka III, Kryžiãuka I x Kryžiãuka II, Kunigiškiai I x Kunigiškiai II, Kūosinė I x Kūosinė II x Kūosinė III, Lapiškiai I x Lapiškiai II, Levãniškis I x Levãniškis II, Liūnai I x Liūnai II, Lygūmai I x Lygūmai II, Maigiai I x Maigiai II, Malinãuka I x Malinãuka II, Myliãi I x Myliãi II, Meriónys I x Meriónys II, Nacẽliškiai I x Nacẽliškiai II, Naujãsodis I x Naujãsodis II, Navasiõlkai I x Navasiõlkai II x Navasiõlkai III, Nenōrtai I x Nenōrtai II, Pãgaigalė I x Pãgaigalė II, Parijà I x Parijà II, Pašilė I x Pašilė II x Pašilė III, Piliakalnis I x Piliakalnis II, Poguliãnka I x Poguliãnka II, Ramõniškiai I x Ramõniškiai II, Raudõnė I x Raudõnė II, Sakališkė I x Sakališkė II, Saveikiškia I x Saveikiškia II, Šẽškuškė I x Šẽškuškė II, Šẽšuolėliai I x Šẽšuolėliai II, Ūosininkai I x Ūosininkai II x Ūosininkai III, Urnėžiai I x Urnėžiai II, Vaičiukiškė I x Vaičiukiškė II, Varnikėliai I x Varnikėliai II.

Уживання числівників у назвах місць характерне для досить новітніх моделей номінації, особливо від початку 20^th століття (Štěpán 2009: 915). Важливо зазначити, що числівники використовуються лише в офіційних джерелах (на вебсайтах муніципалітетів, у документах і на картах тощо), щоб розрізняти однакові назви, тоді як місцеві жителі зазвичай не вживають числівників із цими назвами. Так, наприклад, Buivỹdžiai I і Buivỹdžiai II обидва називають Buivỹdžiai; або Ūosininkai I, Ūosininkai II та Ūosininkai III у живому мовленні відомі як Ūosininkai. Так само вживаються назви ставків. Усі назви ставків, особливо ті, що мають числівникові означення, є штучними топонімічними об’єктами, названими за місцями їхнього розташування; їхні назви виникли внаслідок трансонімізації. Тому вони не становлять інтересу й надалі не аналізуються.

1.2. Афікси

У низці випадків опозиція між назвами місць може утворюватися за допомогою афіксів, тобто префіксів або суфіксів, особливо суфіксів зменшеності на противагу назвам без будь-яких модифікувальних елементів (назвам із нульовими модифікаторами).

146

Acta Linguistica Lithuanica LXXXI

Semantic Oppositions in Vilnius County Toponyms

1.2.1. Суфікси

Група опозицій, утворених за допомогою суфіксів зменшеності, є найбільшою й охоплює такі 69 випадків: 9 опозицій між назвами річок – Lãtvė x Latvėlė, Luknà x Luknelė (Baltėlė), Kenà x Kenėlė (Kinėlė), Mūšià x Mušėlė, Nėrupis x Nerupėlìs (див. також 1.3.), Strūnà x Strūnėlė, Šalčià x Šalčýkščia, Zizdrà x Zizdrėlė, Žeimenà x Žeimenėlė; 30 опозицій між назвами озер – Akìs x Akėlė (а також ще два озера Akìs у тому самому старостві, що утворюють опозицію з Akėlė), Bakà x Bakūtis, Báltas x Baltėlis x Baltėlis, Bėlỹs x Bėlaitis, Beržuõlis x Beržuoliùkas, Briaũnis x Briauniùkas, Bedùgnis x Bedugniùkas, Drabùžis x Drabužáitis, Gėjus x Gėjùkas, Gėlà x Gėlaitis, Gruõžys x Gruožáitis, Gaigãlis x Gaigalùkas, Gėlvis x Gelvaitis, Jagùdis x Jaguðėlìs, Juodýnas x Juodynėlis, Kãris x Karaìtis, Krãkinis x Krakinùkas, Kretū́onas x Kretuõnūkštis, Liėdis x Liedáitis, Mónis x Monáitis, Pažemỹs x Pažemėlis, Skritis x Skričiùkas, Spindžius x Spindžiùkas, Sudotà x Sudotėlis, Šẽrnis x Šermùkas, Šamìnis x Šaminėlis, Šiemetis x Šiemetùkas, Švenčiùs x Švenčiùkas, Ungurỹs x Unguráitis, Varnãkis x Varnakėlis; 30 опозицій між назвами поселень – Akmenà (v) x Akmenà (v) x Akmenėlė (v), Barbiškis x Barbiškėlis, Bardìškiai x Bardiškėliai, Bugėnai x Bugenėliai, Dainavà x Dainavėlė, Deltuvà (tn) x Deltuvėlė (v), Dùsmenys x Dusmenėliai, Gruõžninkai x Gruožninkėliai, Grūžos x Gruželės, Juodýnas x Juodynėlis, Júodiškis x Juodiškėlis, Laukėnai x Laukenėliai, Lazdýnai x Lazdinėliai, Makučiai x Makučiukai, Miškiniai x Miškinėliai, Mūsningai x Musninkėliai, Naidài x Naidėliai, Nemenčìnė x Nemenčinėlė, Prūdiškė x Prūdiškėlė, Purnùškės x Purnuškėliai, Raguva x Raguvelė, Sámninkai x Samninkėliai, Slabadà x Slabadkà, Šalčininkai (v) x Šalčininkai (tn) x Šalčininkėliai (v), Šiukštiškiai x Šiukštiškėliai, Švenčionys x Švenčionėliai, Taujėnai (tn) x Taujėnai (v) x Taujėnėliai (v), Trãkai (v) x Trãkai (stead.) x Trakėliai (v) (Švnč. D. mun.), Versekà x Versekėlė, Vytinė x Vytinėlė.

Найпродуктивнішими суфіксами є -el- (–is, -ė, -iai) та -el- (–is, -ė, -ės, –iai) (відповідно 30 і 13 випадків) як у назвах поселень, так і в назвах непоселенських об’єктів. Усі топоніми з суфіксами зменшеності є суфіксальними похідними від топонімів, з якими вони утворюють опозицію, і формуються під впливом топонімічного контексту. За Vanagas (1970: 75), такі топоніми можна вважати продовженням («континуумом») первинних назв місць. Їхній зв’язок із топонімічним контекстом позначений спільним коренем, тоді як суфікс указує на відношення належності (посесивності) та походження. Ці відношення відображають підпорядкування за належністю (або кількісне підпорядкування), зумовлене взаємозв’язком самих топонімічних об’єктів, і надають певну інформацію (відношення належності—походження). Топоніми з суфіксами зменшеності, наведені в цьому розділі, називають об’єкти, що характеризуються розміром і є меншими за об’єкти, від назв яких утворено їхні зменшені назви. У всіх наведених вище випадках топооб’єкти розташовані в безпосередній близькості один від одного.

Straipsniai / Articles

147

PAVEL SKORUPA

1.2.2. Префікси

Серед назв поселень виявлено лише дві опозиції, утворені префіксальними похідними: Ūdrõnys x Paūdronys, Voverė x Pavoverė. Префіксальні похідні з pa- у литовській мові позначають місце нижче від чогось або поблизу чогось. Ūdrõnys і Paūdronys — це два села поблизу села Tãbariškės у старостві Turgeliai, муніципалітет Шальчинінкайського району. За словами Marija Razmukaitė (2009: 34), ойконіми із суфіксом -onys (-oniai) є pluralia tantum похідними від особових імен із патронімічними суфіксами -aitis, -ėnas, -onis, -ūnas. Отже, можна стверджувати, що назва поселення Ūdrõnys є похідною від антропоніма ^Ūdrỹs. Префікс paв опозиції Ūdrõnys і Paūdronys указує на відношення належності (посесивності) та походження.

Другу опозицію в цій категорії утворюють два села Voverė і Pavoverė, розташовані за 4 км одне від одного на правому березі Voveraitė² (правої притоки Žeimena) у старостві Pabradė, муніципалітет Швянчоніського району. Pavoverė розташоване близько (за 0,3 км) від місця злиття Voveraitė та Žeimena, тоді як Voverė розташоване за 4 км від Pavoverė вище за течією Voveraitė. Обидва села, Voverė і Pavoverė, оточені лісами (Katelniškės, Kulniškės, Pavoverės, Voverės). Ці назви поселень мотивовані потамонімом річки, біля якої вони розташовані, тоді як префікс pa у назві Pavoverė не лише вказує на зв’язок цього поселення з річкою та селом Voverė, а й із лісами Pavoverės і Voverės, поблизу яких воно розташоване. Префікс paтакож слугує розрізнювальним елементом між двома назвами поселень і вказує на відношення посесивності та походження.

1.3. Складні назви місць

Серед топонімів досліджуваного регіону виявлено лише дві опозиції складних назв без самостійних слів у ролі препозитивних або постпозитивних модифікаторів: одну опозицію складних назв поселень Senãduaris x Naujãdvaris та одну опозицію складних назв річок річка Nėrupis x річка Nerupėlis. У кожній із цих двох опозицій представлено окрему модель творення складних назв: Прикметник

¹ Литовське чоловіче ім’я, яке могло утворитися й бути мотивоване якостями, що приписуються ũdra (видра) — «хижій водній хутровій тварині (Lutra lutra)».

² Назва річки Voveraitė може походити від зменшеної форми зооніма voverė (білка) — «невеликий довгохвостий гризун (Sciurus)» (LKŽe) — і, ймовірно, мотивована місцем, де було / є багато тварин цього виду.

148

Acta Linguistica Lithuanica LXXXI

Semantic Oppositions in Vilnius County Toponyms

+ загальний іменник (Senādvaris → senas «старий» + dvaras «маєток, нерухомість» на противагу Naujadvaris → naujas «новий» + dvaras «маєток, нерухомість») і дієслово + загальний іменник (назва Nerūpis → nerti «пірнати; швидко текти» + upis «річка» на противагу назві Nerupėlis → nerti «пірнати; швидко текти» + upėlis «мала річка, струмок»). У випадку Senādvaris x Naujadvaris опозицію утворюють перші частини цих складних назв ← senas «старий» і naujas «новий». В основі опозиції складних назв річок лежить дериват із суфіксом демінутивності (див. вище 1.2.1).

2. СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ОПОЗИЦІЙ У ТОПОНІМІЇ

Як зазначалося вище, опозицію утворюють розрізнювальні елементи власних назв. Хоча антонімічні відношення типові для топонімії, не всі випадки створюють семантичну опозицію, оскільки розрізнювальні атрибути опозиції належать до різних семантичних категорій, особливо коли вони походять від інших власних назв (наприклад, ойконімів, гідронімів тощо). Як приклад, Tartōkas and Šalčininkėlių Tartōkas (Tartōkas ← лит. tartokas «лісопильня, тартак» ← пол. tartak «лісопильня або тартак», тобто підприємство, де колоди розпилюють на пиломатеріали) — це два села в муніципалітеті Шчн. р-ну, розташовані за 8,5 км одне від одного, які, безперечно, утворюють опозицію. Одна з назв не має атрибута, або модифікатора (Tartōkas), тоді як другий член опозиції має атрибут, утворений від власної назви (ойконіма) Šalčininkėliai.

Ще один приклад топонімів, які утворюють опозицію, не засновану на антонімічному семантичному відношенні між їхніми розрізнювальними атрибутами, — два села, що нині входять до складу міста Вільнюса: Trakų Vokė (← Trakų — родовий відмінок ойконіма Trakai) і Mūrinė Vokė (Mūrinė ← лит. mūrinis (-ė) «зроблений із каменю або цегли»). Обидва населені пункти розташовані поблизу одне одного (приблизно за 1 км) на річці Воке³. Назва Vokė була

³ Мотивацію назви річки Vokė можна тлумачити по-різному через її складну семантику (слова в різних мовах можуть викликати різні асоціації). Vokė (ліва притока Няріса) — це струмок, що витікає з озера Папіс. Назва може мати культурну мотивацію. У своїй книжці Юзеф Краєвський (2013: 225) припускає, що ця назва походить від татарського voka «вода». Однак це твердження вельми сумнівне, адже перша згадка назви Vokė в історичних документах з'явилася щонайменше на десятиліття раніше за свідчення про перше поселення татар у цій місцевості. Отже, найімовірніше, назва походить від литовських дієслів vōktis «розчищати», vōkti «збирати врожай, розчищати, збирати» (LKŽe) за допомогою суфікса -ė, який є словотвірним суфіксом агенса (виконавця дії) (див. Ambrazas 1993: 170 і далі). Мотивацію назви Vokė можна тлумачити так: vōktis / vōkti → vokėjas «той, хто збирає врожай, розчищає / очищує» → Vokė.

Straipsniai / Articles

149

PAVEL SKORUPA

вперше згадана 1375 року, коли прусський маршал Готфрід фон Лінден († 25 липня 1379 року) та його військо протягом дев’яти днів грабували околиці Trākai. Потім біля Vókė відбулася велика битва між полками литовських князів Кястутіса (бл. 1300 — 15 серпня 1382 року) та Альгірдаса (11 лютого 1296 року — 24 травня 1377 року) і Тевтонського ордену. У 1396–1397 роках великий князь литовський Вітаутас (бл. 1350 — 27 жовтня 1430 року) поселив татарських полонених біля річки Vókė. У 1415 році князь Вітаутас передав село Vókė Старотракайському бенедиктинському монастирю (VLE XXIV). Атрибут Trākų у складеній назві Trākų Vókė мотивований ойконімом Trākai, оскільки поселення розташоване поблизу дороги до Trākai. Отже, назва Trākų Vókė означає не більше й не менше, ніж «поселення (Vókė) на дорозі (у напрямку до Тракая), поблизу річки Vókė». Розрізнювальний атрибут Mūrinė «зроблений із каменю або цегли» (← лит. mūras «стіна або огорожа з розчину, каменю чи цегли» або ← лит. дієслово mūryti «класти цеглу; будувати з каменю чи цегли») мотивований типом будівель, поширеним у поселенні. Обидві назви (Trākų Vókė і Mūrinė Vókė) безперечно утворюють опозицію, але опозиція цих складених назв не ґрунтується на антонімічному семантичному відношенні між їхніми розрізнювальними атрибутами Trākų і Mūrinė.

Більшість аналізованих топонімічних опозицій ґрунтується на антонімічних семантичних відношеннях між означальними словами. Семантичний аналіз зосереджується на типах топонімічних опозицій за ознаками розміру, розташування, віку та кольору названого об’єкта.

2.1. Розмір

Семантична категорія, заснована на антонімічних відношеннях між означальними прикметниками розміру (didelis «великий» × mažas «малий»), охоплює 24 топонімічні опозиції: 11 опозицій гідронімів (5 потамонімів і 6 лімнонімів) та 13 опозицій ойконімів.

Аналіз геоданих показує, що майже всі розрізнювальні атрибути, які утворюють опозиції, буквально вказують на розмір означуваного об’єкта й на семантичний антонімічний зв’язок між членами опозиції; наприклад, Кена (23,9 км) справді довша за Мала Кена (10,4 км) і Кенеле (8 км)⁴; озеро Didìeji Vági­ekai (0,047 км²) удвічі більше, ніж

^⁴ Річка Кена є лівою притокою Вільні. Від річки походить назва села Кена (Кіне) у Вільнюському районному самоврядуванні (приблизно за 1 км вище за течією від місця впадіння Кени у Вільню). Кенеле (Кінеле) є лівою притокою Кени, а її назва утворена за допомогою суфікса демінутивності. Витоки Кени та Малої Кени розташовані за 6,6 км один від одного, і обидві річки течуть

150

Acta Linguistica Lithuanica LXXXI

Semantic Options in Vilnius County Toponyms

озеро Mažieji Vagiekai (0,023 км²)⁵; село Didžiosios Kabiškės займає значно більшу площу, ніж село Mažosios Kabiškės. Те саме можна сказати про опозиції, утворені за допомогою зменшувальних суфіксів (див. 1.2.1), наприклад, Mūšia (29 км) майже вчетверо довша за свою притоку Mūšelė (8 км); озеро Báltas⁶ (0,65 км²) майже вдвічі більше за озеро Baltėlis (0,038 км²), а також за ще одне озеро Baltėlis (0,015 км²) у Швч. Д. мун.; місто Šalčininkai (2,98 км²) і однойменне село Šalčininkai (1,5 км²), розташоване поблизу міста, обидва більші за село Šalčinėliai (0,5 км²).

Однак серед більшості семантичних анонімних опозицій цієї категорії вирізняється один виняток — дві річки, що перебувають у безпосередній опозиції: Didysis Pirčiupis і Mažasis Pirčiupis⁷. Атрибутивні прикметники в препозиції (Didysis ← didis (великий, значний) і Mažasis ← mažas (малий)) були додані до назв річок Pirčiupis, найімовірніше, у другій половині XX століття (внаслідок перейменування цих двох річок), оскільки на карті Російської імперії (REM 1872) зазначено дві назви річок Pirčiupis (рос. Пирцюписъ) і назву поселення Pirčiupė (рос. Пирцупе), нині Pirčiupiai,

у протилежних напрямках одна від одної. Mažoji Kenà (права притока Merkys) — це назва, утворена за принципом аналогії від Kenà, як опозиція до форми з означальним прикметником mažas (–a) (малий) — «невеликий за розміром; рідкісний, нечисленний; незначний, слабкий; менш важливий» (LKŽe). Vanagas (1981: 156) стверджував, що назва Kenà походить від лит. kinė — «підвищене місце на лузі, у болоті чи у воді» або «коріння дерев і кущів на березі річки (у воді)» (LKŽe); також від лит. kinis — «кірка на воді; трясовина, болото» або «невеликий острів у річці чи озері; ділянка трясовини, болота» (LKŽe). Отже, мотивація назви досить неясна й може тлумачитися як перенесення поняття: kinė → місце, заросле деревами й кущами → (Mažoji) Kenà (і Kinėlė); або kinis → кірка на воді; трясовина, болото → (Mažoji) Kenà (і Kinėlė).

⁵ In the Rusian Empire Map of 1872, the lake Didėji Vagiekai are recorded as (Rus.) оз.[еро] Важье, Mažieji Vagiekai – (Rus.) оз.[еро] Важенка (see REM 1872). An unnamed stream drains into the Lake Didėji Vagiekai. The southern part the lake is also a source of yet another unnamed stream, which joins Didėji Vagiekai with the lake Mažieji Vagiekai, which in its turn is a source of yet one more unnamed stream that joins it with the Lake Luknia. Both Didėji Vagiekai and Mažieji Vagiekai lie in the bed or watercourse of a nameless stream. Thus, the name Vagiekai may be derived by means of the suffix -iek- with pluralum tantum inflection -ai from the Lith. vagà (riverbed, channel) ‘the place where the river flows’ (LKŽe). The motivation of the name can be interpreted as a transposition of the concept: vagà → the one that lies in the riverbed / course → Didėji Vagiekai / Mažieji Vagiekai.

⁶ Назва озера Báltas, як і двох озер Baltėlis у цій опозиції, мотивована кольором báltas, –a (білий).

⁷ І Didysis Pirčiupis, і Mažasis Pirčiupis є лівими притоками Merkys (місце впадіння Mažasis Pirčiupis у Merkys розташоване на 2 км вище за течією від місця впадіння Didysis Pirčiupis).

Straipsniai / Articles

151

PAVEL SKORUPA

на річці, нині відомій як Didysis Pirčiupis. Це можна побачити також на картах радянського періоду. Ці дві складені назви річок насправді не вказують на розмір обох річок, оскільки Mažasis Pirčiupis на 1,8 км довша за Didysis Pirčiupis, тобто їхня довжина становить відповідно 9,1 км і 7,3 км. Цей географічний факт дає підстави щонайменше для кількох тлумачень семантичної мотивації обох топонімів. По-перше, вибір означальних прикметників не можна пояснити реальним розміром обох річок; він міг бути мотивований інтенсивністю та об’ємом течії: didysis, отже, могло означати «значний за об’ємом, рясний; сильний, бурхливий, інтенсивний» (LKŽe), тоді як mažasis могло означати «невеликий за розміром, слабкий» (LKŽe), підкреслюючи найвиразніші характеристики обох річок. Однак такі тлумачення мотивації розрізнювальних атрибутів, хоча й можливі, є дискусійними, адже течії, колись інтенсивні й повноводні, могли втратити свій об’єм і силу. По-друге, атрибути didysis і mažasis могли відповідно означати «важливий, значущий» і «незначний, менш важливий». Didysis Pirčiupis міг стати «важливішим, значущішим» за Mažasis Pirčiupis з таких причин: а) назву Pirčiupiai⁸ уперше згадано ще у XVI–XVII століттях. Село розташовувалося на дорозі до Гродна. Князі Великого князівства Литовського вирушали полювати в його околицях. Тут була королівська мисливська резиденція (див. ML-I; Maculevičius, Baltrušienė 199: 92); на берегах Didysis Pirčiupis було село Pirčiupiai (рос. Пупоне ← *Piciupe, *Piciupė ← Piciupė, Piciupis) (див. REM 1872); б) село Pirčiupiai (і річка, біля якої воно розташоване) відоме трагедією червня 1944 року, коли після нападу радянських партизанів⁹ на нацистський батальйон Schutzstaffel надіслала каральний загін і спалила живцем майже всіх жителів Pirčiupiai (119 осіб, серед них діти віком до 16 років). Трагедія Pirčiupiai висвітлена в багатьох книжках, статтях тощо. З огляду на наведене вище, розрізнювальні атрибути didysis і mažasis насправді можуть підкреслювати значущість однієї річки порівняно з іншою незалежно від їхньої фактичної довжини.

⁸ Назва села Pirčiupiai мотивована назвою річки (річок), поблизу якої воно розташоване. Назва річки є складеною; її першу частину Vanagas (1981: 260) пов’язує з лит. pirtis (лазня) — «певна будівля або місце для купання; будівля чи приміщення, де сушать льон» (LKŽe). Зважаючи на історичні факти, що околиці були улюбленим місцем полювання великих князів ВКЛ і що там колись був королівський мисливський маєток, а також на трагедію 1944 року, мотивацію якісного прикметника Didysis x Mažasis можна тлумачити відповідно до теорії Stachowski (2018: 197–214); можна стверджувати, що Didysis Pirčiupis є важливішою. Лінгвокогнітивну мотивацію можна тлумачити як перенесення поняття: pirtis (лазня) → річка для купання / лазня → Pirčiupis.

⁹ Учасники рухів опору, які боролися проти сил Осі в Радянському Союзі.

152

Acta Linguistica Lithuanica LXXI

Semantic Optisons in Vilnius County Toponems

2.2. Положення

Семантична категорія, заснована на антонімічних відношеннях диференційних ознак (прикметників), що вказують на відносне розташування топонімічних об’єктів у просторі (в усіх випадках — вертикальне положення aukštas «високий» x žemas «низький»), охоплює 10 топонімічних опозицій (1 лімнонім і 9 ойконімів). У двох випадках (Jagelons x Klōniniai Jagelons та Kalniniai Midūgonys x Klōniniai Midūgonys) однакові назви місцевостей модифікуються прикметниками klōninis «долинний» (у значенні «розташований у долині») і kalninis «пагорбовий / гірський» (у значенні «розташований на пагорбі / горі») та походять від литовських номенклатурних термінів klōnis «долина, западина, низовина, яр» і kānas «підвищення природного рельєфу; пагорб, гора».

Однією з найцікавіших опозицій у цій категорії є опозиція озер Nevārdas Aukštas і Nevārdas Žemas — двох лімнонімів у досліджуваному регіоні, найменування яких ґрунтуються на антонімічному семантичному зв’язку означальних прикметників aukštas «високий» і žemas «низький». Озера розташовані в муніципалітеті Вільнюського району, за 10,5 км на північний схід від села Paberžė. Nevārdas Aukštas вирізняється високими сухими берегами, переважно вкритими деревами та луками; Nevārdas Žemas — більше озеро, розташоване за 0,07 км на південь від Nevārdas Aukštas. На відміну від Nevārdas Aukštas, береги Nevārdas Žemas низькі й заболочені (озеро оточене Vilkiškių Swamp). Назва Nevārdas є похідною з негативним префіксом ne- від основи vard-. За словами Александра Ванагаса (1981: 362), усі гідроніми з основою vard- слід пов’язувати з гідронімами з основами verd- і vird-. Усі вони становлять три варіанти одного етимологічного кореня — vard-, verd- і vird-. Такі гідроніми можуть походити від лит. verdė, verdìs «джерело, витік» (LKŽe), virdùklis «джерело, вир» (LKŽe) ← лит. дієслова virti (verda, virė) або versti «вирувати або бити ключем із глибини (про джерело)» (LKŽe). Отже, мовно-когнітивну мотивацію назв Nevārdas Aukštas і Nevārdas Žemas можна тлумачити як транспозицію поняття: ne + vardas (verdėnis, verdùklis) (не + джерело, витік → водний об’єкт, який не є джерелом, витоком → Nevārdas (Aukštas / Žemas)). Диференційні ознаки обох назв указують на їхнє фактичне розташування у просторі: Nevārdas Aukštas розташоване дещо вище у просторі (тобто на підвищенні, на пагорбі), ніж його відповідник.

2.3. Вік

Найбільше опозицій (19 випадків), заснованих на антонімічних відношеннях диференційних ознак (прикметників у препозиції) зі

Straipsniai / Articles

153

PAVEL SKORUPA

семантичним значенням sēnas «старий» і naujas «новий» трапляється лише в категорії ойконімів, як-от Sēnas Strūnaitis x Naujas Strūnaitis (два села в старостві Струнайтіс, муніципалітет Швянчоніс) або Naujasis Tarupis x Senasis Tarupis (два села в старостві Сенієй-Тракай, муніципалітет Тракай). Іноді опозицію старий x новий можна лише вивести з контексту, оскільки один із членів не має означення: пор. Lentvaris (tn) x Lentvaris (v) x Naujasis Lentvaris (v), Trakai (C) (староство Тракай, муніципалітет Тракай) x Senieji Trakai (v) (староство Сенієй-Тракай, муніципалітет Тракай). Диференційні ознаки sēnas «старий» і naujas «новий» у цій категорії семантичних антонімічних відношень указують на різницю у віці між членами опозиції, тобто один її член буквально старший за інший. Так, наприклад, село Senieji Trakai буквально старіше за історичне місто Trakai, а місто Lentvaris¹¹ і село Lentvaris старші за село Naujasis Lentvaris.

2.4. Колір

Колірні опозиції на диво рідкісні в топонімії сучасного Вільнюського повіту. У класі ойконімів виявлено лише один випадок. Хоча, за словами Saed (2016: 64), «термін антонімія іноді вживають для опису слів, що перебувають на одному рівні таксономії», тобто ієрархічної системи класифікації, одним із прикладів якої є система прикметників на позначення кольору, які є «співчленами тієї самої таксономії, а тому несумісні між собою», топоніми (назви річок, озер, поселень, зокрема складені й

¹⁰ Згідно з легендами, Сенієй-Тракай заснував 1316 року великий князь Гедимін, який переніс столицю Литви з Кернаве до Сенієй-Тракай і звів цегляний замок. Тракай і Тракайське князівство вперше згадуються 1337 року у хроніці Віганда Марбурзького. Історики пов’язують цю згадку про Тракай із Сенієй-Тракай. Коли великий князь Гедимін оселився у Вільнюсі, його син Кейстут успадкував Тракайське князівство й переніс місто із Сенієй-Тракай на його нинішнє місце, відоме як (Науейі) Тракай. Замок Сенієй-Тракай зруйнував Тевтонський орден 1391 року (ML-I; Kerbelytė 1983; Vanagas 1996; Maculevičius, Baltrušienė 1999; Mišeikis 2001; Malinauskas, Kriaučiūnas 2005; Zinkevičius 2007; Lisauskas 2009; Veinckevičius 2010; VLE XXI). Назва Trakai походить від лит. trākas (галявина, просіка) «суха трав’яниста галявина в лісі, заросла поодинокими кущами й деревами» або «вирубаний чи випалений ліс, розчищена ділянка» або «кущі чи дерева, що ростуть під кронами дерев, підлісок» (LKŽe). Отже, мовно-когнітивну мотивацію можна тлумачити як перенесення поняття: trākas (галявина, просіка) → лісова галявина, розчищена ділянка, підлісок → Trakai.

¹¹ Lentvaris згадується ще 1596 року як маєток Lentvario (Lentvariškių) dvaras (англ. маєток Лентваріс), який почав перетворюватися на поселення у 1861–1862 роках, коли було збудовано залізницю Санкт-Петербург—Варшава (див. Vanagas 1996: 135–137).

154

Acta Linguistica Lithuanica LXXI

Semantic Options in Vilnius County Toponyms

складені назви) однакового синтаксичного складу або форми, модифіковані будь-яким кольором, потенційно могли б утворювати опозицію. Однак у корпусі з 5103 топонімів таких назв не виявлено¹².

Colour components in toponyms, according to Stachowski (2018: 199–200) can be motivated by the following: 1) geographical factors, i.e. such names can be derived by means of analogy from other toponyms (esp. the hydronyms) the geographical object is in close proximity to; 2) geological factors, i.e. the colour of soil in the vicinity of the named object, and/or fertility of soil, which is closely related to its colour, i.e. the darker the colour of soil, the more fertile it is; 3) the colour of buildings; 4) symbolism, i.e. colours in toponyms may have a symbolic meaning, as in many cultures have symbolic meaning with reference to space, esp. point of the world: the North, South, East and West¹³; 5) colour oppositions may correspond to oppositions, such as old × new, upper × lower, big × small, e.g., colour white could mean big and, eventually, old, as opposed to black with the meaning small and, eventually, new; 6) as a distinguishing element between two identical names.

Опозицію, про яку йдеться, утворюють два села у V C mun., ґрунтуючись на антонімічному зв’язку між назвами кольорів báltas (білий) і júodas (чорний), — Juodāji Vókė та Baltóji Vókė (про значення та мотивацію назви Vókė див. розділ 2). Baltóji Vókė (v) розташоване за 8,8 км від Juodāji Vókė (v); обидва населені пункти лежать на правому березі Vókė. Juodāji Vókė також можна вважати опозицією до містечка Baltóji Vókė (Šlčn. D. mun.), віддаленого від Juodāji Vókė (v) на 8,7 км. Пояснити мотивацію кольорових прикметників у складених топонімах або кольорового компонента в складних назвах місць, у цьому випадку — назвах населених пунктів, дуже складно з кількох причин.

Розгляньмо деякі можливі чинники, що могли зумовити назви Juodāji Vókė та двох поселень Baltóji Vókė, спираючись на дані Russian Empire 1872 Map, на якій із трьох назв зазначено лише село Baltóji Vókė (рос. Белая Бака). Кольорові атрибути в цих назвах населених пунктів можна пояснити їхнім віком: колір white міг означати big і зрештою,

¹² Є кілька топонімів, як-от назви річок Báltupis (також відома як Cedronas або Kedronas), Juodė, Raudonėlė, Rudaminà, Rūdė, Žalasė, а також озер Juõdis, Báltis, назви яких, очевидно, так чи інакше мотивовані прикметниками на позначення кольорів báltas (білий), júodas (чорний), raudónas (червоний), rùdas (коричневий, червоний), žalias (зелений), проте вони розташовані надто далеко від інших топонімічних об’єктів, назви яких мотивовані кольором, щоб утворювати опозиції.

¹³ Це не розглядатиметься в цьому аналізі, оскільки таких випадків надто мало, щоб зробити обґрунтовані висновки. Теорію кольорових опозицій, засновану на давній символіці кольорів у зв’язку зі сторонами світу, досліджували Superanska (1970), Štepān (2009), Stachowski (2018) та інші, однак жодних закономірностей не було доведено.

Straipsniai / Articles

155

PAVEL SKORUPA

старий, на противагу чорному зі значенням малий і зрештою новий. Відсутність села Juodžiō Vókė і містечка Baltōji Vókė на карті XIX^th століття означає, що обидва населені пункти є відносно «молодими». Отже, міркування «білий — старий, а чорний — молодий» могло б бути правильним лише для опозиції Baltōji Vókė (v, V C mun.) x Juodžiō Vókė (v), але не для опозиції Juodžiō Vókė (v) x Baltōji Vókė (tn, Ščn. D. mun.). Містечко Baltōji Vókė спочатку було засноване як поселення під назвою Naujoji Žagarinė, а сучасну назву й статус містечка отримало 1958 року¹⁴. Отже, можна зробити висновок, що назву Baltōji Vókė утворено за аналогією з назвою села Baltōji Vókė (V C mun.).

Твердження, що кольорові прикметники в назвах можуть бути мотивовані географічними та геологічними чинниками, частково може бути правильним у випадку Juodžiō Vókė, розташованого посеред болота Baltōji Vókė — найбільшого торфовища Литви. Цілком імовірно, що кольоровий прикметник Juodžiō (чорний) у назві цього села міг бути зумовлений темним кольором ґрунту (торфу), з огляду на його розташування. Наявність кольорового компонента в усіх трьох назвах населених пунктів могла бути мотивована кольором будівель у кожному поселенні. Відсутність чорного кольору в більшості назв населених пунктів (особливо сіл) можна пояснити темним або чорним кольором дерев’яних будівель (Šėpān 2009: 917). З часом дерево (поширений будівельний матеріал) темніє або чорніє. Наявність дерев’яних споруд не пояснює кольоровий прикметник у назві Juodžiō Vókė, адже топоніми зазвичай мотивуються певними ознаками, притаманними виключно названому об’єкту, а не поширеними властивостями. Це означає, що якщо чорний колір був або є типовим на час надання назви, тобто переважний темний (чорний) колір більшості дерев’яних споруд у поселенні не можна вважати унікальною властивістю (визначною ознакою) ойконіма, а отже, він не міг мотивувати його назву.

Однак колір будівель як визначна ознака є можливим і цілком імовірним мотиваційним чинником у випадку Baltōji Vókė (v), відомого своєю багатовіковою садибою Baltōji Vókė Mansion (лит. Baltōsios Vókės dvaras), внесеною до переліку охоронюваних об’єктів Департаменту культурної спадщини країни¹⁵. Садиба зі своїми світлими (білими) будівлями є найпомітнішим об’єктом у селі Baltōji Vókė і, таким чином, може вважатися його унікальною, визначною ознакою. Прикметник báltas «білий» у назвах населених пунктів зазвичай пов’язаний із білим тинькуванням мурованих будівель. Мотиви перейменування Naujoji Žagarinė на Baltōji Vókė (tn, Ščn. D. mun.) не цілком зрозумілі, і нову (сучасну) назву містечка можна вважати мотивованою лише

¹⁴ Вебсайт староства Baltōji Vókė за адресою: https://www.baltojvke.lt/apie-seniunija/

¹⁵ Див. Реєстр культурних цінностей за адресою: https://kvr.kpd.lt/#/

156

Acta Linguistica Lithuanica LXXI

Semantic Options in Vilnius County Toponyms

біля Baltōji Vōkē (болота), торфовища, оскільки Naujōji Žagarinė було засновано як поселення для робітників, які видобували торф для Вільнюської теплоелектростанції.

3. ВИСНОВКИ

1. У корпусі з 5103 топонімів, що нині існують у Вільнюському повіті, виявлено 191 опозицію: назви річок (зокрема струмків) утворюють 14 (7%) опозицій; назви озер — 37 (20%); назви ставків — 12 (6%), назви поселень — 128 (67%). Опозиції виокремлювали з урахуванням відстані між об’єктами: вважалося, що об’єкти, розташовані на відстані від 0,1 до 20 км один від одного, утворюють опозицію.

2. Аналіз синтаксичних особливостей топонімів показує, що більшість опозицій у складених топонімах утворена розрізнювальними атрибутами (зазвичай якісними прикметниками), які виступають пре- або постмодифікаторами назви місця та відповідають таким моделям словотворення: нульовий модифікатор + назва × премодифікатор + назва, премодифікатор + назва × премодифікатор + назва, назва + нульовий модифікатор × назва + постмодифікатор. З погляду словотворення ці топонімічні опозиції класифікують як складені назви місць.

3. Використання числівників у назвах місць характерне для моделей номінації XX^th століття; це явище спостерігається у великій кількості назв ставків і поселень. Числівники використовують, щоб розрізняти два тотожні топоніми (у деяких випадках — три чи більше об’єктів). Такі топонімічні конструкції трапляються лише в опозиціях назв ставків і поселень, які найчастіше відповідають моделям назва + нульовий модифікатор × назва + постмодифікатор і назва + постмодифікатор × назва + постмодифікатор; остання модель є найпродуктивнішою (загалом 51 опозиція).

4. Афікси (префікси або зменшувальні суфікси) утворюють опозиції з назвами місць із нульовими модифікаторами. Найчисленнішу групу становлять опозиції на основі зменшувальних суфіксів (69 опозицій). Усі зменшувальні топоніми є суфіксальними похідними (найпродуктивніші суфікси -ėl- (-is, -ė, -iai) та -el- (-is, -ė, -ės, -ai); порівняно з топонімами, з якими вони утворюють опозицію, ці назви вказують на менші за розміром об’єкти. Опозиції на основі похідних із префіксом pa- (зі значенням місця нижче або поблизу чогось) трапляються серед назв поселень (2 випадки).

5. Серед топонімів досліджуваного регіону виявлено лише дві опозиції складених назв без самостійних слів, ужитих як пре- або постмодифікатори: одну опозицію складених назв поселень і одну опозицію складених назв річок. Опозиція складених назв річок ґрунтується на похідному зі зменшувальним суфіксом.

Straiņsai / Articles

157

PAVEL SKORUPA

6. Хоча антонімічні відношення типові для топонімії, не в усіх випадках вони утворюють семантичну опозицію, зокрема тоді, коли описові атрибути походять від інших власних назв або належать до різних семантичних категорій. Більшість проаналізованих топонімічних опозицій ґрунтується на антонімічних семантичних відношеннях між модифікувальними словами. Семантичний аналіз зосереджено на типах топонімічних опозицій за розміром, розташуванням, віком і кольором названого об’єкта. Найбільше опозицій (19 випадків), заснованих на антонімічних відношеннях між розрізнювальними атрибутами (прикметниками в препозиції) зі значеннями senas «старий» і naujas «новий», виявлено лише в категорії ойконімів. Натомість кольорові опозиції дивовижно рідкісні в топонімії сучасного Вільнюського повіту: в категорії ойконімів виявлено лише один випадок, заснований на антонімічному відношенні між назвами кольорів baltas (білий) і juodas (чорний).

СКОРОЧЕННЯ

C – місто; D. – район; El – Електренай; Lith. – литовський; mun. – муніципалітет; Pol. – польський; Rus. – російський; stead. – хутір; Šlčn. – Шальчинінкай; Švnč. – Швенчоніс; tn – містечко; Trak. – Тракай; V – Вільнюс; v – село.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА

Ambrazas Saulius 1993: Daiktavardžių darybos raida. Vilnius: Mokslo enciklopedijų leidykla.

Вебсайт староства Балтої-Воке: https://www.baltojivoke.lt/apie-seniunija/

Kerbelytė Bronislava 1983: Kai milžinai gyveno: Padavimai apie miestus, ežerus, kalnus, akmenis. Vilnius: Vaga.

Krajewski Józef 2013: Wilno i okolice: przewodnik. Piastów: Oficyna Wydawnicza „Rewasz”.

Вебсайт Реєстру культурних цінностей: https://kvr.kpd.lt/#/

Lipovec Aleksandr 2019: Birželio 3-ąją – nacių sunaikinto Lietuvos Pirčiupių kaimo ir nežudytų 119 gyventojų 1944 metais tragedijos minėjimo diena [interaktyvus]. Prieiga internete: https://sputniknews.lt/columns/20190604/921211/Pirciupiu-kaimo-tragedija-lietuvos-gyventojai-nese-geles-prie-Pirciupiu-Motinos-paminklo.html.

Liauska Vytautas 2009: Trakai: praeities vaizdai. Vilnius: Darlis.

158

Acta Linguistica Lithuanica LXXI

Semantic Options in Vilnius County Toponyms

LKŽ – Словник литовської мови 1–20, 1941–2002, електронна версія, редакційна колегія: Герутда Нактинене (головний редактор), Йонас Паулаускас, Рітута Петрокене, Вітаутас Віткаускас, Йоланта Забраскайте. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2005 (оновлена версія, 2008) [інтерактивний ресурс]. Доступ в інтернеті: http://www.lkz.lt/

Maculevičius Steponas, Baltrušienė Dolores, ed., 1999: Znajomość z Litwą. Księga tysiąclecia. Tom pierwszy. Państwo. Kaunas: Kraštotvarka.

Malinukas Vidmantas, Kriaučiūnas Jonas 2005: Trakų krašto gamtos ir kultūros paveldas. Vilnius: Dailė.

Mišeikis Jonas 2001: Senieji Trakai istorijos verpetuose. Trakai: Trakų sp.

ML-I – Наша Литва, т. 1, 1964. Пічупіс. Бостон: Видавництво Литовської енциклопедії.

Razukaitė Marija 2009: apie kai kuriuos Vakarų Lietuvos priesaginius oikonimus. – Kalbos kultūra 82, 34–40.

REM 1872 – Карта Російської імперії 1872 року. MAPRE – Історичні карти онлайн [інтерактивний ресурс]. Доступно за адресою: https://mapre.eu/en/map/russia-1872/

Кадастр річок, озер і ставків Литовської Республіки (лит. Lietuvos Respublikos upių, ežerų ir tvenkinių kadastras) за адресою https://uetk.am.lt.

Saed John I. 2016: Semantics. Fourth edition. Chichester: WILEY Blackwell.

Stachowski Kamil 2018. O opozycjach kolorystycznych w ojkonimii Polski. – Acta onomastica LIX, 197–214.

Superanskaja Aleksandra 1970: Суперанская Александра. Терминологичны ли цветовые названия рек? – Местные географические термины. Москва: Мысль, 120–127.

Štėpān Pavel 2009: Opositions in Toponym. – Names in Multi-Lingual, Multi-Cultural and Multi-Ethnic Contact. Proceedings of the 23^rd International Congress of Onomastic Sciences. Aug 17–22, 2008, York University, Toronto, Canada, 915–920 [interactive]. Available at: https://yorkspace.library.yorku.ca/xmlui/handle/10315/4034.

Vanagas Aleksandras 1970: Lietuvos TSR hidronimų daryba. Vilnius: Mintis.

Vanagas Aleksandras 1981: Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. Vilnius: Mintis.

Vanagas Aleksandras 1981a: Lietuvių hidronimų semantika. – Lietuvių kalbotyros klausimai 21, 4–153.

Vanagas Aleksandras 1996: Lietuvos miestų vardai. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Straipsniai / Articles

159

PAVEL SKORUPA

Verinkevičius Juozas 2010: Kur dunko Trakų pilys: publicistika (apie Trakų praeitį ir dabartį). Trakai: Voruta.

Мапа Вільнюського повіту [інтерактивна]. Доступно за адресою: https://www.geoportal.lt.

VLE XXI – Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. XXI, 2012. Senieji Trakai. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas [interaktyvus]. Prieiga internete: https://www.vle.lt.

VLE XIV – Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. XIV, 2015. Trakų Vokė. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas [interaktyvus]. Prieiga internete: https://www.vle.lt.

Zinkevičius Zigmas 2007: Senosios Lietuvos valstybės vardas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Семантичні опозиції топонімів Вільнюського повіту

АНОТАЦІЯ

Об’єктом цього дослідження є семантичні опозиції в топоніміці Вільнюського повіту. Серед 5103 топонімів було виявлено 191 опозицію: 14 (7%) опозицій назв річок; 37 (20%) опозицій назв озер; 12 (6%) опозицій назв ставків; 128 (67%) опозицій назв населених пунктів. Опозиції було відібрано з урахуванням відстані між об’єктами, тобто вважалося, що об’єкти, розташовані на відстані від 0,1 до 20 км один від одного, утворюють опозицію. Традиційні дослідження литовської топонімії, зокрема гідронімії (особливо Vanagas 1981), указують на антонімічні зв’язки в окремих назвах водойм, особливо в тих, що модифіковані кваліфікативними прикметниками кольору, розміру тощо. Іноді етимологи стверджують, що, наприклад, кваліфікативні прикметники кольору в топонімах мотивовані кольором ґрунту, його родючістю чи іншими фізичними властивостями; переважним кольором листя; прикметники розміру мотивовані справжнім розміром названого об’єкта тощо. Однак зазвичай цим розрізнювальним елементам у топонімах не приділяють належної уваги (Stachowski 2018).

Поняття опозиція ширше за антонімію і позначає будь-який зв’язок між елементами, що мають чітку розрізнювальну функцію (Saed 2016: 63). У статті розглянуто не лише типові антонімічні семантичні зв’язки між топонімами Вільнюського повіту, а й проведено їхній формальний аналіз, тобто визначено роль компонентів складених і складних назв на синтаксичному (словотвірному) рівні. Аналіз синтаксичних характеристик показує, що більшість опозицій складених топонімів утворюють кваліфікативні прикметники, які стоять перед назвою місцевості або після неї. Виявлено такі словотвірні моделі назв: назва без означуваного слова

160

Acta Linguistica Lithuanica LXXI

Semantic Options in Vilnius County Toponyms

x означуване слово + назва, означуване слово + назва, означуване слово + назва, назва без означуваного слова x назва + означуване слово (пор. Kenà x Mažoji Kenà, Mažosios Kabiškės x Didžiosios Kabiškės; Čùdikas Didelis x Čùdikas Mãžas; Ėlma Didžioji x Ėlma Mažoji тощо). З погляду словотвору ці опозиції класифікуються як складені топоніми. Іноді в ойконімах використовують цифри, щоб розрізнити дві однакові назви (у деяких випадках — три й більше назви), наприклад: Antaliedė I x Antaliedė II, Jūdės I x Jūdės II x Jūdės III x Jūdės IV тощо, що характерно для найменувань XX століття. Такі назви властиві ставкам і населеним пунктам, утвореним за такими моделями: назва без означуваного слова x назва + означуване слово, назва + означуване слово x назва + означуване слово. Друга модель є найпродуктивнішою — зафіксовано 51 випадок.

Позицію можуть утворювати афікси, наприклад зменшувальні суфікси (пор. Bedugnės x Bedugnė, Prūdiškė x Prūdiškėlė, Žeimenà x Žeimenėlė тощо) або префікси (Ūdronys x Paū̇dronys, Voverė x Pavoverė). Група демінутивних опозицій є найбільшою (69 випадків). Усі демінутивні топоніми є суфіксальними похідними (суфікси -ėl- і -el- є продуктивними) від топонімів, з якими вони утворюють опозиції, і відповідні об’єкти менші за об’єкти, від назв яких вони походять. Опозиції префіксальних похідних (зі значенням місця) утворюють назви населених пунктів (2 випадки). Серед топонімів досліджуваного повіту було виявлено лише дві опозиції складних назв: Senadvaris x Naujadvaris (опозицію утворюють перші компоненти) і Nėrupis x Nerupėlis (опозицію утворює зменшувальний суфікс).

Антонімічні зв’язки властиві топонімії, однак не в усіх випадках утворюється семантична опозиція, особливо коли означувані слова (найчастіше кваліфікативні прикметники) є похідними від інших назв або належать до різних семантичних категорій (пор. Tartòkas x Šalčininkėlių Tartòkas, Trãkų Vókė x Mūrinė Vókė). Більшість проаналізованих опозицій ґрунтуються на антонімічних семантичних зв’язках між означуваними словами. У семантичному аналізі основну увагу приділено типам топонімічних опозицій з огляду на розмір, розташування, вік і колір названого об’єкта. Найбільшу кількість опозицій (19 випадків), заснованих на антонімічних зв’язках між якісними прикметниками senas і naujas («старий» і «новий»), утворюють ойконіми (наприклад: Didieji Baušiai x Mažieji Baušiai, Naujas Janavas x Senas Janavas, Mažosios Kabiškės x Didžiosios Kabiškės тощо). Найменшу групу семантичних опозицій становить опозиція кольорів (білий x чорний) у класі ойконімів: Baltoji Vokė (с., мун. м. В.) x Juodoji Vokė (с., мун. м. В.) x Baltoji Vokė (м., мун. р. Шальчининкай).

Надійшло 11 листопада 2019 р.

PAVEL SKORUPA

Інститут литовської мови

вул. Пятраса Вілейшиса, 5, LT-10308 Вільнюс, Литва

[email protected]

Straipsniai / Articles

161