DAIGA STRAUPENIECE

Liepājas Universitātes Kurzemes Humanitārais institūts

Сфери дослідження: діалектологія, ономастика, мовні контакти.

DOI: https://doi.org/10.35321/all82-07

Особові імена в латиських родинах Бутінге та Швянтойї у XX–XXI століттях

Особові імена в латиських родинах із Бутінге та Швянтойї у XX–XXI століттях

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто найпопулярніші латиські особові імена в прикордонному регіоні Литви на початку XX століття. Пояснено давню традицію надання імен у Курземе, яка також помітна серед корінних жителів Бутінге та Швянтойї. Досліджено динаміку особових імен у чотирьох поколіннях десяти латиських родин із Бутінге та Швянтойї.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: особове ім’я, традиція, латиші з Бутінге та Швянтойї, динаміка, XX–XXI століття.

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто найпопулярніші особові імена латишів прикордонного регіону Литви на початку XX століття. Пояснено давню традицію надання імен у Курземе, яка також помітна серед місцевих жителів Бутінге та Швянтойї. У ході дослідження проаналізовано динаміку особових імен у чотирьох поколіннях десяти латиських родин із Бутінге та Швянтойї.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: особове ім’я, традиція, латиші з Бутінге та Швянтойї, динаміка, XX–XXI ст.

Латиші Бутінге та Швянтойї, які раніше утворювали компактно заселену територію на північному заході Литви біля Балтійського моря, їхня мова, культурно-історичні традиції та спосіб життя належать до Південно-Західної Курземе, особливо Рукави,

Straipsniai / Articles

139

DAIGA STRAUPENIECE

У культурному просторі. У латиській мові Бутінге та Швянтойї, що входить до території куршського субстрату, у лексиці всіх поколінь і досі помітна стійкість уживання давніх мовних особливостей. Однак майже столітнє перебування в культурному просторі Литви позначилося на відчутті ідентичності цих мешканців (характеристиці національної належності, культурних і мовних настановах), що залишило слід і на особовому імені — ідентифікаторі індивіда, яке «є нашою ідентичністю та символом» (PMLP).

Daivas Sinkēvičūtės (Daiva Sinkēvičūtė) 2015. gada pētījumā par Lietuvas latviešu personvārdiem atzīts, ka „populārākie personvārdi, kas doti Lietuvas latviešiem, biežāk tiek pielāgoti lietuviešu valodas gramatiskajai sistēmai“ (Sinkēvičūtė 2015: 20). Tam ir objektīvs izskaidrojums. Personvārda reģistrēšanai atbilstoši dzimtās valodas (latviešu) tradīcijām pēc Latvijas–Lietuvas robežkonvencijas noslēgšanas 1921. gadā Palangas novadā netika pievērsta atbilstoša uzmanība. Kretingas Dzimtsarakstu nodaļas izdotajās dzimšanas apliecībās latviešu bērnu un vecāku vārdi tika ierakstīti atbilstoši lietuviešu valodas gramatiskajai sistēmai, piem., Jānis → Jonas, Andrejs → Andrius, Anna → Ona, Katrīna → Kotrina u. c. Tātad šajā gadījumā vārda ārējais noformējums norāda tikai uz indivīda dzimšanas vietu. Tomēr jāizceļ kāda īpatnība: latviešu sabiedrībā savstarpējā saskarsmē tika lietots personvārda latviskais variants, t. i., Jānis, Andrejs, Anna, Katrīna u. c. Tas nozīmē, ka nesakrīta personvārda rakstu forma ar tā lietojumu ikdienā (ģimenē, latviešu sabiedrībā). Latviešu ģimenēs paralēli tika izmantoti divi personvārdi: formālais, t. i., lietuviešu personvārds, un neformālais, t. i., latviešu personvārds, piem., Ona – Anna, Kotrina – Katrīna, Kristina – Kristīne, Jonas – Jānis, Andrius – Andrejs, Simonas – Sīmanis, Laimondas – Laimonis. Sieviešu personvārdi ir universālāki, „latviešu meiteņu vārdi mazāk nekā puišu atspoguļo latviešu un lietuviešu valodu iezīmes un atkarību no dzimšanas vietas“ (Sinkēvičūtė 2015: 21). Daudzos gadījumos to lietojums abās valodās var pat neatšķirties, piem., Inga, Rita, Sandra.

Мета дослідження — з’ясувати статику й динаміку особових імен у латиських родинах Бутінге та Швянтойї у XX–XXI століттях і перевірити, чи збереглася давня традиція Південно-Західної Курземе — давати дитині ім’я хрещених або батьків. На початку XX століття в цих двох селах було зареєстровано найбільше латишів: 1922 року в селі Швянтойї було зареєстровано 334 латиші (LVVA/1313/2/214/41), а в селі Бутінге — близько 600–700 латишів (Mežs 2007: 169). Однак збирання даних є досить складним процесом.

По-перше, у XX столітті політичні зміни торкнулися латиських поселень у південно-західній Курземе: 20 березня 1921 року було підписано прикордонну конвенцію між Латвією та Литвою, унаслідок чого Бутінге, Швянтойї та інші села аж до Паланги були приєднані до Литви. За ними відбулися й адміністративні зміни: село Бутінге Рукавської волості спочатку було включене до Дарбенайської волості,

140

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Особові імена в родинах Бутінге та Швянтойї у XX–XXI століттях

vēlāk – Palangas pilsētas teritorijā, 1972. gadā Svētājas ciems – Palangas pilsētas teritorijā (Mežs 2007: 170–172). Ja salīdzina latviešu skaitu mūsdienu Palangas pilsētas robežās, tad 1920. gadā bija 36% latviešu, 1959. gadā – 11%, 1970. gadā – 6%, 1989. gadā – 2%, 2011. gadā – 1% (Straupeniece 2018: 30). Lai izsekotu 2 konkrētu ciemu ļaužu personvārdu gradācijai, Palangas novadā reģistrētie latviešu personvārdi var veidot pētījuma fonu jeb salīdzinošo materiālu, bet nevar tikt izmantots kā vienīgais datu ieguves avots.

По-друге, статистичні дані не завжди відображають реальну картину належності до певної національності. Особливо це помітно серед третього й четвертого поколінь латишів Бутінге та Швянтойї, де індивід частіше ідентифікує себе з титульною нацією, тобто литовцями, а не з походженням.

По-третє, у XX столітті латиські родини Бутінге та Швянтойї вже не жили компактно лише в Паланзькому районі, а розселилися по всій Литві. Також у 60-х роках XX століття значна частина латишів середнього покоління з Бутінге та Швянтойї переїхала до Латвії, зокрема до промислово розвиненої Лієпаї (Straupeniece 2015: 61). Це означає, що дані про латиські родини Бутінге та Швянтойї потрібно шукати в обох країнах, а нині — навіть у кількох країнах.

Щоб зібрати статистичні дані про особові імена, авторка обрала 10 латиських родин Бутінге та Швянтойї й установила особові імена їхніх членів у чотирьох поколіннях в обох країнах. Для порівняльного контексту використано дані переписів населення, записи про хрещення, конфірмацію та вінчання з лютеранської церкви Бутінге, мовні матеріали експедицій 2008–2019 років, життєві історії місцевих мешканців і особисті контакти (авторка статті — латишка з Бутінге та Швянтойї третього покоління, народжена й виросла в Латвії).

Для проведення дослідження — з’ясування статики й динаміки особових імен і перевірки стійкості традиції найменування — було поставлено такі завдання:

а) зібрати особові імена XX століття в Бутінге та Швянтойї, використовуючи різні джерела; б) з’ясувати традицію надання особових імен у районі Лейскурземе та її життєздатність; в) охарактеризувати динаміку імен у 10 родинах Бутінге та Швянтойї.

ОСОБОВІ ІМЕНА БУТІНГЕ ТА ШВЯНТОЙЇ У XX СТОЛІТТІ

Керівник Куршського культурного товариства Мікеліс Балчус у своїй книзі No Svētajas pagātnes (Iš Šventosios praeities, 2016) зазначає, що 1922 року в списку мешканців Паланзького району зафіксовано 632 жителі лютеранського віросповідання (303 чоловіки, 329 жінок). Загалом зареєстровано 20 різних чоловічих і 26 різних жіночих особових імен.

Straipsniai / Articles

141

DAIGA STRAUPENIECE

Для чоловіків у 91% випадків були характерні одне із семи імен – Andrejs, Ansas, Jānis, Juris або Jurģis, Mārtiņš, Miķelis, Niklaus. Серед них найпопулярнішими були особові імена Jānis (32%) і Miķelis (21% випадків), інші — менш ніж у 13%. Натомість у лютеранських жінок у 1922 році в 91% випадків були такі імена, як Anna, Ilze, Katrina, Ķērsta, Margrieta, Marija. Найпопулярнішими іменами були Anna (28%), Margrieta (21%) і Ķērsta (19%). Інші жіночі особові імена згадуються менш ніж у 11% випадків (Balčius 2016: 60). Як і в Паланзькому краї, у Латвії в XIX столітті та на початку XX століття найпопулярнішими особовими іменами були Jānis і Anna (Bušs 2003: 19).

Серед семи найпопулярніших чоловічих особових імен Паланзького краю частіше траплялося характерне для латиської мови чоловіче закінчення -s або -is. Лише одне особове ім’я — Ansas — мало закінчення -as, характерне для граматичної системи литовської мови. У документах Бутінгської парафії зафіксовано дві форми імені: Ansas і Ansis. Особове ім’я Ansas трапляється в даних реєстрів шлюбів Бутінгської церкви за 40-ві роки XX століття: Ansas (батько — Ansas, мати — Margrieta) народився 1915 року, лютеранин, латиш, громадянин Lietuva, мешканець села Манцішкес Паланзької волості. Поряд із цим записом у церковному реєстрі за 1962 рік зафіксована також латиська форма імені — Ansis (батько Сільвії). У сучасних мешканців Латвії особове ім’я Ansas не зареєстроване (див. База даних особових імен; pmlp.gov.lv): виявлено 813 носіїв одноіменного особового імені Ansis і 2 носії незмінюваного особового імені Anssi.

Також привертає увагу написання кількох чоловічих особових імен 20-х років XX століття — Andrejš, Mārtiņš, Niklaus. Є підстави вважати, що це неточний запис імені, спричинений його фонетичним звучанням або передаванням на письмі. Це підтверджують і варіанти форм імен у записах церковних книг 40-х років XX століття: Andrejš / Andrejs, Martiņš, Niklaus / Niklavs, а в 40–50-х роках — Alberts / Alberts. Подібне можна сказати про передавання на письмі окремих жіночих особових імен, як-от Anna / Ana, Katrina / Katrīna, Malle / Māle, Margieta / Margēte. Форми написання особових імен Ana, Māle, Margēte зафіксовані лише в 60-х роках XX століття. За даними перепису населення 2011 року, лише 4 новонародженим у Литві дали ім’я Ana (Sinkevičūte 2015: 20).

Чимало відомостей про те, які особові імена були характерні для латишів Бутінгської парафії та які імена вживалися в родинах, містять документи Бутінгської парафії: записи про хрещення, конфірмацію та шлюби. Звісно, тут немає всіх даних (участь у християнських обрядах є особистим вибором, особливо за радянських часів), але вони дають уявлення про основні тенденції. У документах Бутінгської парафії, якщо зважати на місце народження людини, видно, що в 30-х роках XX століття хлопцям давали такі особові імена, як Alberts, Andreis / Andrejš, Arturs, Arvīds, Jānis, Valdis, а дівчатам — Anna, Dzint ra, Katrina, Kristīna, Laima, Lidija,

142

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Personvārdi Būtiņģes un Sventājas latviešu dzimtās XX–XXI gadsimtā

Marija, Olga та ін. Як видно, молодшому поколінню й далі дають такі популярні особові імена, як Andrejs, Jānis, Anna, Katrina, Marija.

Відомості про дітей, народжених у 40-х роках XX століття, докладніші. Тут трапляється різноманітніший перелік особових імен мешканців сіл Бутінге та Свентайя. Крім сталих і традиційних імен хлопчиків — Andrejs, Jānis, Juris, Miķelis, Niklaus — зареєстровані й інші імена, зокрема Alberts, Alfrēds, Edvards, Edvins, Gotfrīds, Ivars, Laimonis, Rolands, Valdis, Vilis, Vilnis. Інакша картина спостерігається щодо жіночих особових імен: у 40-х роках дівчаткам не давали найпопулярніших імен 20-х років. У документах Бутінгської парафії зареєстровано такі особові імена: Alīsa, Alma, Ausma, Austra, Berta, Dalija, Dzidra, Hilda, Laima, Lidija, Lilija, Līvija, Lonija, Marta, Milda, Mirdza, Silvija, Velta, Vija, Vilma, Zelma, Zenta, Zigrīda. Видно, що в 20–30-х роках закріпилися такі особові імена, як Valdis, Laima, Lidija.

У 50-х роках XX століття найпопулярніших чоловічих особових імен не зафіксовано. У 40–50-х роках переважало ім’я Alberts; зареєстровано також імена Edvards і Imants. У виборі жіночих імен спостерігається сталість: у 40–50-х роках найпопулярнішими жіночими іменами в Бутінге та Свентайї були Ausma, Austra, Lilija, Lonija, Silvija, Vilma. У церковних записах зафіксовано й такі імена, як Elma, Elvīra, Erna, Hermīne.

Далі простежити складні переплетіння традицій особових імен латиських громад Бутінге та Свентайї стає важче. Це пов’язано з розпорошенням і розпадом латиської громади прикордоння: «за радянської влади, особливо в 60-х роках XX століття, багато латишів із Бутінге та Свентайї переїхали на латвійський бік» (Straupeniece 2015: 61). Це були як латиші Литви працездатного віку, які переїжджали до Латвії через роботу, так і цілі родини, які прагнули забезпечити дітям освіту латиською мовою. Нащадки мешканців Бутінге та Свентайї, які вирушали до Латвії або інших міст Литви, не завжди підтримували активні зв’язки з Бутінгською парафією. Попри це, «ще в 60–80-х роках XX століття записи в церковних книгах робили латиською мовою» (Straupeniece 2018: 26). Таким чином, можна й далі дізнаватися про особові імена, що функціонували в латиській громаді прикордоння. У 80-х роках XX століття на конфірмацію зареєстрували молодь із такими особовими іменами: Aivars, Alfrīds, Arvīds, Edvīns, Elmars, Ēriks, Ernests, Harijs, Ilmārs, Ivars, Jānis, Ziedonis. Дівчатам же були властиві такі особові імена, як Aina, Cilda, Dzidra, Elvīra, Inara, Ingrida, Irēna, Iveta, Leonija, Liena, Lolita, Rasma, Silvija, Valija, Velta. Слід визнати, що до 80-х років XX століття в Бутінгській парафії особові імена реєстрували й зберігали саме в тій формі, у якій їх уживала місцева латиська громада.

Пізніше, після зміни церковного пастора, записи в парафіяльних документах почали робити литовською мовою. Це підтверджують і записи особових імен, оформлені відповідно до граматичної системи литовської мови, а отже, узгоджені із записами в офіційних документах — свідоцтвах про народження, паспортах тощо. У документах про конфірмацію за 90-ті роки зареєстровано такі особові імена, як Alfredas, Edgaras, Ernestas, Euvaldas, Vilius. Це створює дисонанс із попередніми записами: якщо в документах про хрещення

Strаipsniai / Articles

143

DAIGA STRAUPENIECE

Цією особою був Vilis, Jura dēls, тоді як у документах про конфірмацію ця сама особа фігурує як Vilius, Jurijaus sūnos ‚dēls‘. Подекуди, зокрема на сторінці конфірмації за 2001 рік, трапляються також особові імена Aivars, Evalds із закінченням –s. Досліджуючи динаміку особових імен, О. Бушс зазначав, що в 90-х роках у Латвії вже не траплялися імена, популярні на початку або в середині XX століття (Bušs 2003: 46). Це спостереження стосується також вибору особових імен у латиській громаді в Литві: із найпопулярніших чоловічих і жіночих особових імен 20-х років XX століття в Бутиґе та Свентайї не успадковано жодного.

В окремих випадках дослідження ускладнює непослідовне відображення запису особового імені в документах місцевої парафії. Про подібне пише Ілга Янсоне, досліджуючи записи євангелічно-лютеранської парафії Ерґеме (Jansone 2018: 114). Оскільки записи Бутиґської церкви вів хтось із місцевої латиської громади, хто не навчався в латиській школі, особове ім’я іноді передавалося в документах місцевої парафії під впливом вимови. Так, на передачу особового імені Andreis / Andrejš вплинула особливість говірки: сполучення приголосних s і j після дифтонгів та довгих голосних утворює звук š. За аналогією зі словами dziedātājs, kalējs, mācītājs, vadītājs, у яких суфікси –ējs, –tājs у вимові перетворюються на –eis // –ēis, –tais // –tāis (див. Straupeniece 2018: 63). Іноді спостерігається вживання знаків довготи, наприклад Albērts, Erīks, Harijs, або їх відсутність, наприклад Elmars, Inara, Ingrida, Līvija, що не відповідає латиській традиції особових імен.

ТРАДИЦІЯ НАДАННЯ ОСОБОВИХ ІМЕН ТА ЇЇ ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ У КРАЇ ЛЕЙАСКУРЗЕМЕ

Уже в народних піснях, записаних у Лейаскурземе, оспівується роль кумів (хрещених батьків) у виборі імені дитини, наприклад:

Kur kūmiņas kavējās, Ka tās lēti nepārb­rauca? Aiz kalniņa kavējās, Pādei vārdu dalījāsa. (LD 1372–1 Virga) Šorīt muti nomazgāju Rakstītāja glāzinā: Šorīt pādei vārdu jēmu Rakstītāja gramatā. (LD 1369–0, Nīca, Tosmare)

Trīs dieninas es staigaju, Pādei vārda mekledama; Pādei vārdu es dabūju Baznīckunga grāmatā, Baznīckunga grāmatā Devitāja lapiņā. (LD 1368–3, Gavieze, Skulte)

Kur, kūmiņas, jādīdāt Nosvīdušus kumeliņus? – Bijām Dieva baznīcā, Pādei vārdu meklējām. Atrādāmi pādei vārdu Baznīckunga grāmatā Devitāj lapiņā Desmitāj paniņā. (LD 1368–1, Gramzda, Smaži)

144

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Personvārdi Būtiņģes un Sventājas latviešu dzimtās XX–XXI gadsimtā

Давня традиція Лейаскурземе — називати дитину іменем кума чи куми — була актуальною ще на початку XX століття. За кумів часто обирали найближчих людей — братів і сестер, — які за потреби могли б узяти на себе відповідальність за дитину. У Руцаві, а також у Бутиґе та Свентайї дівчинці призначали двох хрещених матерів, хлопчикові ж часто давали одну хрещену матір і одного хрещеного батька; нерідко це була не подружня пара, а куми з обох боків родини. Часто в одній сім’ї двоє сестер або братів могли мати не лише одне прізвище, а й одне особове ім’я. Таке могло трапитися, якщо для обох дітей сім’ї кумами ставали люди з однаковим ім’ям (наприклад, чоловічі: Andrejs, Jānis, Juris; жіночі: Anna, Katrīna, Margrieta тощо) або одна й та сама людина. Щоб згодом розрізняти дітей, старша отримувала інше ім’я (прізвисько), наприклад Nuže (від Анни), Ķērsta (від Крістіне), Malle (від Марії) тощо.

У матеріалах із Бутиґе та Свентайї не виявлено фактів, які свідчили б, що в одній сім’ї двом дітям давали те саме ім’я через хрещених батьків. Однак трапляються випадки, коли дитині дають ім’я хрещеного батька чи матері (або ж імена випадково збігаються), наприклад Andrejs, Alfrēds, Jānis, Zenta. Іноді дитині давали два імені: одне обирали батьки, інше — на честь хрещених батьків. Обидва імені могли бути офіційно зареєстровані, наприклад Kristīne Zenta, Andrejs Arturs, де перше ім’я — ім’я хрещених батьків. Бувають випадки, коли ім’я хрещених є неофіційним і його називають церковним ім’ям. Так, у певному роді діти отримували друге ім’я під час обряду хрещення: Arturs (Miķelis), Rolands (Miķelis), Ziedonis (Niklavs), Ārija (Katrīna).

Однією з традиційних цінностей латишів Бутінге та Свентойї було передавання особового імені наступним поколінням. Вивчаючи документи Бутінгської парафії, такі приклади можна знайти наприкінці XIX ст. та у XX ст.: Miķelis (1894) син Мікеліса в селі Свентойї, Juris (1916) син Юріса в селі Палібґеру, Jānis (1918) син Яніса в селі Свентойї, Miķelis (1924) син Мікеліса в селі Бутіню, Jānis (1924) син Яніса в селі Палібґеру, Miķelis (1925) син Мікеліса в селі Палібґеру, Miķelis (1925) син Мікеліса в селі Бутіню, Jānis (1925) син Яніса в селі Пасвенчу. У родовому дереві однієї зі свентойських родин можна простежити, що у XX ст. особове ім’я Miķelis зустрічалося щонайменше в 3 поколіннях: дід Miķelis, батько Miķelis, син Miķelis. У багатьох родинах традиція давати ім’я батька старшому (або іншому) синові простежується щонайменше у 2 поколіннях до середини XX ст. Найчастіше це такі особові імена, як Andrejs і Jānis. Іноді це стосується також жіночих особових імен — Anna та Katrīna, — коли старшу доньку називають на честь матері. Часом особове ім’я в межах родини успадковується не прямо, а опосередковано, тобто дитині дають ім’я брата або сестри матері (батька), наприклад, Alfredas (брат матері Alfreds), Miķelis, Vilmārs (друге ім’я). Дитині також дають особове ім’я діда чи бабусі: сина називають на честь діда Rūdolfam, який загинув у морі, або доньку Kotryna у Литві називають на честь свентойської бабусі Katrinai.

У наш час діти найчастіше отримують ім’я, обране батьками, а критерії такого вибору можуть бути різними. Можна сказати, що нині давня традиція надання імен збереглася рідко

Straipsniai / Articles

145

DAIGA STRAUPENIECE

традиція, коли дитині дають ім’я батька, матері або хрещених батьків. Досліджуючи традиції надання особових імен, важливо враховувати й додану цінність — оповідь, у якій актуалізуються випадки надання імен, пов’язані з історією та традиціями роду.

ДИНАМІКА ІМЕН У БУТІНГЕ ТА СВЕНТАЇ ЗА ЧОТИРИ ПОКОЛІННЯ: ПРИКЛАДИ 10 РОДИН

Для дослідження динаміки особових імен було відібрано 10 родин із Бутінге та Свентаї^¹; особові імена кожної родини розглянуто в чотирьох поколіннях. Це дає змогу розглянути традиції та зміни у вживанні імен у цій латиській громаді. Слід зазначити, що всі латиські родини походять із Бутінге та Свентаї, а згодом, після другого покоління, їхні гілки розійшлися як на латвійський, так і на литовський бік. У дослідженні використано опитування, у якому зібрано особові імена членів родин. Найчастіше імена представників старшого та середнього поколінь подавалися в латиському варіанті, що підтверджує наведене вище: у латиському суспільстві побутує неофіційне особове ім’я.

Загалом було розглянуто 170 імен: старше покоління — 24, середнє покоління — 46, молодше покоління — 54, наймолодше покоління — 52.

Старше покоління за національністю було латишами; воно сформувалося «на початку 20-х років XX століття — у період, коли Бутінге та Свентая були приєднані до Литовської держави» (Straupeniece 2018: 33). 24 представникам старшого покоління були притаманні 10 особових імен (див. табл. 1): для 11 чоловіків використовували лише 4 різні особові імена, як-от Andrejs, Jānis, Juris, Miķelis, тоді як для 13 жінок — 6 різних особових імен, як-от Anna, Katrina, Ķērsta / Kristīne, Margrieta, Marija.

^¹таблиця. Найпопулярніші особові імена старшого покоління та їхня кількість

Це узгоджується з розглянутим вище явищем: у 20-х роках XX століття ці особові імена траплялися найчастіше. Хоча згодом ці особові імена було пристосовано до литовської

^¹ У дослідженні було відібрано такі латиські родини з Бутінге та Свентаї, щодо яких вдалося зібрати якісні дані за чотирма поколіннями як у Литві, так і в Латвії.

146

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Personvārdi Būtiņģes un Sventājas latviešu dzimtās XX–XXI gadsimtā

мову, авторка вважала першочерговою думку осіб та їхніх родичів про їхню ідентичність, а отже, і про особове ім’я.

Середнє покоління, яке народилося в Бутінге та Швянтої у середині XX ст., за національністю є латишами. Це покоління пережило подвоєння особового імені: у школі, поліклініці та офіційних установах їм приписували литовське особове ім’я, а в родині, церкві та латиському товаристві — латиське. У цьому випадку було зафіксовано латиські особові імена. Для 46 представників середнього покоління загалом були характерні 30 особових імен: 21 чоловікові дали 12 різних імен, як-от Alfrēds, Andrejs, Artūrs, Āris, Eduards, Edvīns, Ernests, Jānis, Miķelis, Rolands, Rūdolfs, Ziedonis. Деякі імена — Jānis, Andrejs, Artūrs, Rūdolfs, Edvīns — давали кільком новонародженим (див. табл. 2). Натомість 25 жінкам дали 18 різних імен, як-от Aina, Anna (також друге ім’я), Ausma, Ārija, Hermīna, Ināra, Jautra, Kate, Katrina, Kristīne, Liena, Lilija, Lonija, Marija, Rasma, Velta, Vija, Zenta (друге ім’я). Найпопулярніші жіночі імена у 10 латиських родинах — Ausma, Velta, Anna, Lilija.

² таблиця. Найпопулярніші особові імена середнього покоління та їхня кількість

Молодше покоління народилося у 70–90-х роках XX ст.; спектр особових імен цих людей різноманітніший, однакові імена трапляються рідше. Загалом 54 особам відповідали 49 особових імен: 31 чоловікові дали 27 різних імен, а 23 жінкам — 22 імені. Оскільки представники однієї родини цього покоління народилися як у Латвії, так і в Литві, це відображено й у написанні особових імен.

19 чоловікам, народженим у Латвії, дали 15 різних особових імен, як-от Ainārs, Anrijs, Bruno, Dzintars, Edmunds, Emīls, Elviss, Helmuts, Imants, Jānis, Mārtiņš, Ronalds, Vilnis, Vilmārs, Vitālijs. Ім’я Jānis дали 4 рази, а Vilnis — 2 рази. 12 чоловікам, народженим у Литві, дали 12 різних особових імен, як-от Alģis, Alfredas, Andrius, Arturas, Edgaras, Edvinas, Evaldas, Giedrius, Jonas, Laimondas, Oskaras, Vladas.

7 жінкам, народженим у Латвії, дали 7 різних особових імен, як-от Dace, Daiga, Ināra, Inga, Inta, Maija, Laima, тоді як 16 жінкам, народженим у Литві, дали 16 різних імен, наприклад Daiva, Diana, Ieva, Inga, Irma, Karolyna,

Straipsniai / Articles

147

DAIGA STRAUPENIECE

Kristīna, Līgita, Rasa, Renata, Regīna, Rita, Silvija, Valda, Vilma, Zenta. Як бачимо, ім’я Inga дали дівчаткам, народженим як у Латвії, так і в Литві.

Наймолодше покоління народилося наприкінці XX ст. та на початку XXI ст. Загалом 52 особам відповідали 49 особових імен: 33 чоловікам дали 30 різних імен, а 19 жінкам — 19 імен.

20 чоловікам, народженим у Латвії, дали 19 різних особових імен, як-от Andrejs, Dāvis, Dilans, Elvis­s, Emīls, Gunārs, Gustavs, Ingus, Kārlis, Kristers, Lūkass, Matīss, Mārtiņš, Rainer­s, Rihards, Roberts, Rūdolfs, Toms, Vilmars (друге ім’я). Двічі давали такі імена, як Andrejs і Rūdolfs, що свідчить про відродження характерних для Бутінге та Швянтої імен, особливо в родинах, де вони побутували. 13 чоловікам, народженим у Литві, дали 11 різних особових імен, як-от Ainaras, Augustas, Aurimas, Edgaras, Emilis, Gabrielas, Jonas, Karolis, Simonas, Vaidutas, Valdas. Нащадкам литовських латишів двічі давали такі імена, як Edgaras і Jonas. Особове ім’я Emīls / Emilis давали нащадкам латишів із Бутінге та Швянтої в обох країнах.

9 жінкам, народженим у Латвії, дали 10 різних особових імен, як-от Daniela, Egija, Elīza, Ēlija, Kate, Lilu (друге ім’я), Madara, Marta, Paula, Sabīne, тоді як 10 жінкам, народженим у Литві, дали 9 різних особових імен, наприклад Austēja, Gerda, Gintarė, Greta, Ieva, Kotryna, Kristina, Liepa, Marta. Нащадкам литовських латишів двічі давали ім’я Ieva. Водночас ім’я Marta дали дівчаткам, народженим як у Латвії, так і в Литві. Збереглася розповідь про те, як батьки хотіли дати своїй доньці, народженій у Литві, два імені — Marta Anna (Anna — на честь прабабусі), проте офіційні установи не дозволили такого написання і запропонували варіант Marta Ana.

Якщо провести паралель із дослідженням О. Буша про найпопулярніші особові імена в Латвії у XX ст., «наприклад, чоловічі: Aigars, Aivars, Andris, Artūrs, Edgars, Juris, Kaspars, Māris, Mārtiņš; жіночі: Anita, Ieva, Ilze, Inese, Inga, Iveta, Dace, Kristīne, Līga, Sandra» (див. Bušs 2003: 19–20), можна побачити, що ці імена характерні також для нащадків латишів із Бутінге та Швянтої.

Розглянувши популярність чоловічих особових імен у сукупності чотирьох поколінь (див. табл. 3), слід зробити висновок, що ім’я Jānis, яке на початку XX ст. було найпопулярнішим особовим ім’ям у Палангському районі, збереглося в усіх поколіннях XX та XXI ст. (новонародженим у Литві реєструють ім’я Jonas). Ім’я Andrejs також і досі міцно утримує свої позиції: його зафіксовано в усіх поколіннях. Інші особові імена — Miķelis, Rūdolfs, Artūrs / Arturas, Edvīns / Edvinas, Alfrēds / Alfredas, Edgaras, Emīls / Emilis, Elviss, Mārtiņš — зафіксовано у двох поколіннях.

148

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Personvārdi Būtiņģes un Sventājas latviešu dzimtās XX–XXI gadsimtā

Таблиця 3. Підсумок найпопулярніших чоловічих особових імен у 10 латиських родинах Бутиґе та Швянтої на межі XX–XXI століть

Старше покоління | Середнє покоління | Молодше покоління | Наймолодше покоління Яніс 5 | Яніс 7 | Яніс 3 / Йонас 1 | Йонас 2 Андрейс 3 | Андрейс 2 | Андрюс 1 | Андрейс 2 Мікеліс 2 | Мікеліс 1 | | | Рудольфс 2 | | Рудольфс 2 | Артурс 2 | | Артурас 1 | Едвінс 2 | Едвінас 1 | | Альфредс 1 | Альфредас 1 | | | Едгарас 1 | Едгарас 1 | | Емілс 1 | Емілс 1 / Емілініс 1 | | Елвісс 1 | Елвісс 1 | | Мартіньш 1 | Мартіньш 1 | | Вілмарс 1 | Вілмарс 1

Якщо розглянути популярність жіночих особових імен у сукупності чотирьох поколінь (див. таблицю 4), видно, що ім’я Керста, одне з найпопулярніших на початку XX століття, трапляється в усіх поколіннях у варіантах Крістіне / Крістіна. Особове ім’я Катріна / Котрина зафіксовано у трьох поколіннях. Інші особові імена – Анна, Кате, Зента, Ієва – трапляються у двох поколіннях. Раніше популярного імені Анна не виявлено в молодшому та наймолодшому поколіннях.

Таблиця 4. Підсумок найпопулярніших жіночих особових імен у 10 латиських родинах Бутиґе та Швянтої на межі XX–XXI століть

Старше покоління | Середнє покоління | Молодше покоління | Наймолодше покоління Керста / Крістіне 2 | Крістіне 1 | Крістіна 1 | Крістіна 1 Анна 4 | Анна 1 (як друге ім’я) | | Катріна 3 | Катріна 1 | | Котрина 1 | Кате 1 | | Кате 1 | Зента 1 (як друге ім’я) | Зента 1 | | | Ієва 1 | Ієва 2

Нащадки латишів у Литві надають великого значення тому, щоб особове ім’я було впізнаваним; їм «частіше дають імена, популярні в обох мовах» (Sinkevičiūtė 2015: 19), наприклад: Артурс / Артурас, Едгарс / Едгарас, Едвінс / Едвінас, Альфредс / Альфредас,

Straipsniai / Articles

149

DAIGA STRAUPENIECE

Ієва. Саме в наймолодшому поколінні трапляється кілька чоловічих особових імен – Інгус, Матісс, Емілс, Крістерс, Лукасс та ін., які раніше не були характерними для латиських родин Бутиґе та Швянтої. Також жіночі особові імена – Аустея, Ґерда та ін. – раніше не фіксувалися. Водночас у наймолодшому поколінні трапляються особові імена, що відроджуються і вже були в цих латиських родинах, наприклад: Андрейс, Рудольфс, Крістіна.

Дослідник фольклору Алдіс Путеліс висловив думку, що в Паланзькому краї «латиші, які там живуть, сьогодні тримаються свого латиського коріння, можна сказати, майже з упертості» (Pūtelis 2009: 160). Ці слова стосуються й надання особових імен: у повсякденному житті імена малих дітей пристосовують до їхнього латиського варіанта; наприклад, лит. Karolis перейменовують на Карліс, лит. Simonas – на Сіманіса (на честь прадіда Сіманіса).

ВИСНОВКИ

На початку XX століття латиські родини Бутиґе та Швянтої зазнали впливу політичних реформ, що позначилося також на передачі латиських особових імен відповідно до литовської граматичної системи. Особливо це стосується передачі чоловічих особових імен.

У кількох поколіннях латиських родин Бутиґе та Швянтої особове ім’я мало дві ідентичності: литовське особове ім’я, зареєстроване в офіційних документах (свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про шлюб тощо) і вживане поза латиською громадою, та латиське особове ім’я, записане в документах лютеранської церкви Бутиґе (свідоцтвах про хрещення, конфірмацію та шлюб) і вживане в родині, серед родичів та в латиському середовищі.

Традиція давати дітям імена батька, матері або хрещених, поширена в давній Південній Курземе, була досить звичайною в родинах Бутиґе та Швянтої й зберігалася аж до середини XX століття. Однак не всі особові імена, зареєстровані на початку XX століття в Паланзькому краї, – Андрейс, Ансас, Яніс, Юріс або Юрґіс, Мартіньш, Мікеліс, Ніклаус, Анна, Ілзе, Катріна, Керста, Маргрієта, Марія – виявлено й сьогодні в латиських родинах Бутиґе та Швянтої. Дослідження показує, що найстійкішими особовими іменами, зафіксованими майже в усіх поколіннях 10 родин Бутиґе та Швянтої, є Яніс/Йонас, Андрейс/Андрюс, Крістіне/Крістіна, Катріна/Котрина.

Сьогодні спостерігається більша різноманітність як чоловічих, так і жіночих особових імен; імена, поширені на початку XX століття, зберігаються рідше. Зміни в динаміці особових імен у молодших поколіннях радше слід розглядати як сучасну тенденцію.

150

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Особові імена в латиських родинах Бутінге та Швянтої на межі XX–XXI століть

LITERATŪRA

Balčius Mikelis 2016: Īš Šventosios praeities, Palanga: Palangos miesto savivaldybės viešoji biblioteka.

BDD – Būtingės drauges dokumenti: Būtingės luterāņu baznīcas arhīvs, Rokraksts.

Bušs Ojārs 2003: Personvārdi, vietvārdi un citi vārdi: izpētes pakāpieni, Rīga: LU Latviešu valodas institūts.

Jansone Ilga 2018: Priekšvārdu dinamika Ērģemes evaņģēliski luteriskajā draudzē 19. gadsimtā. – Onomastica Lettica 5 laidiens. Zinātnisko rakstu krājums, Atb. red. Sanda Rapa, Rīga: LU Latviešu valodas institūts, 113–194.

LD – Latvju dainas, Pieejams: dainuskapis.lv

LVVA/1313/2/214/41: Statistikas ziņas par iedzīvotāju etnisko sastāvu, Latvijas Valsts vēstures arhīvs. 1313. fonds. 2. apraksts. 214. lieta.

Mežs Ilmārs 2007: Palangas latviešu skaits XX gadsimta gaitā. – Ēlija. Sventāja, Šventoji, Klaipėda: Klaipėdos universitetas, 169–173.

PMLP – Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. Pieejams: https://www.pmlp.gov.lv/lv/sakums/statistika/personvardu-datu-baze/personvarda-apraksts.html?name=32386

Pūtelis Aldis 2009: Kur viss kā sendienās: ieceres un rezultāti ekspedīcijās uz Kolkas pagastu un Sventāju. – Letonica 19, Rīga: SIA N. I. M. S., 148–165.

Sinkevičiūtė Daiva 2015: Dažniausi Lietuvos latvių vardai – latviškumo ir lietuviškumo dermė. – Spectrum (2), 23, 19–21. Pieejams: https://issuu.com/vu_lt/docs/spectrum23

Straupeniece Daiga 2015: Naratīvie teksti un Būtingės–Sventājas latviešu identitāte. Piemarēs ļaudis un likteņi 1, Liepāja: LiePA, 61–73.

Straupeniece Daiga 2018: Latviešu valoda Lietuvā – Būtingė un Sventāja, Liepāja: LiePA.

Str aipsni ai / Articles

151

DAIGA STRAUPENIECE

Personal names in Latvian families from Būtingė and Šventoji in the 20^th–21^st centuries

SUMMARY

Latvians from Būtingė and Šventoji, who formerly formed a compact populated area in Northwest of Lithuania at the Baltic Sea, their language, cultural and historical traditions, and lifestyle belong to the cultural space of Southern Kurzeme, particularly Rucava.

One of the traditional values of Būtingė and Šventoji Latvians has been the transfer of the personal name to future generations. Men’s personal names Andrejs, Ansas, Jānis, Juris vai Jurģis, Mārtiņš, Miķelis, Niklāvs and women’s personal names Anna, Ilze, Katrina, Ķērsta, Margrieta, Marija were the most popular Latvian names in Palanga region in the 20s of the 20^th century. Later, the Latvian personal names were rendered according to the Lithuanian grammatical system; therefore two personal names were used parallelly in Latvian families: the formal, i.e., Lithuanian personal name and informal, i.e., Latvian personal name, e.g., Ona – Anna, Kotrina – Katrīna, Jonas – Jānis, Andrius – Andrejs. It means that the written form of the personal name did not correspond with its daily use (in family, Latvian society).

While studying 4 generations of 10 Latvian families from Būtingė and Šventoji, it can be concluded that the old naming tradition – a child (usually the eldest child) is given the name of its father or mother, or godparents – has survived in the oldest and middle generations. Today, when many family members live in both Lithuania and Latvia (in the 50s and 60s of the 20^th century many Latvians moved to Latvia), different traditions of choosing personal names have developed.

Įteikta 2020 m. vasario 5 d.

DAIGA STRAUPENIECE Kurzemės Humanitārais institūts Kūrmājas prospekts 13, Liepāja LV–3401, Latvija [email protected]

152

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII