Назви ангела й диявола в катехизмах 1800–1882 років

AUŠRA RIMKUTĖ-GANUSAUSKIENĖ

Університет Вітовта Великого

КЛЮЧОВІ СЛОВА: катехизм, релігійний термін, назва надприродної істоти, ангел, диявол

ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Релігійні терміни катехизмів — це слова та словосполучення, якими називають основні істини християнської віри, релігійних діячів, а також надприродних істот, релігійні (зокрема й літургійні) книги, документи й тексти, акти віри, явища та властивості, таїнства, гріхи, вади, чесноти, релігійні обряди, літургійне приладдя (вівтарне начиння, літургійний одяг духовенства та його частини, літургійні посудини тощо), релігійні свята, святкові дні та інші пов’язані з релігією поняття часу, різноманітні релігійні місця, церковну адміністрацію та її адміністративний поділ, а також релігійні символи (Rimkutė 2012: 56). Назви надприродних істот, таких як дух, ангел, диявол, становлять невелику семантичну групу релігійних термінів. Вона охоплює лише 3% усіх релігійних термінів у катехизмах, виданих у 1800–1882 роках. Мета цієї статті — розглянути всі назви ангела й диявола, виявлені в катехизмах зазначеного періоду, з погляду їхнього походження, змісту та форми¹.

1. ОДНОСЛІВНІ НАЗВИ

Ангел — одне з найпрекрасніших творінь Божих, безсмертна надприродна безтілесна істота, яка служить Богові й безперестанно Його прославляє², «шляхетний дух,

¹Цю статтю підготовлено під час постдокторської стажування «Релігійні терміни в катехизмах 1800–1882 років» в Університеті Вітовта Великого. Постдокторське стажування фінансується в межах проєкту «Реалізація постдокторських (post doc) стажувань у Литві», що здійснюється за Програмою розвитку людських ресурсів структурних фондів Європейського Союзу, заходом із мобільності науковців та інших дослідників і заохочення студентських наукових робіт (VP1-3.1-ŠMM-01).

² Ангел — «надприродна духовна істота. Відома в юдаїзмі, християнстві, ісламі. У католицькій і православній церквах ангелів ушановують як святих» (VLE 2001: 510).

132 Aušra Rimkutė-Ganusa uskienė | Angelo ir velnio pavadinimai 1800–1882 metų katekizmuose

Dievo pasiuntinys ir įgaliotinis“ (Šventasis Raštas 2009: 2610), „двасєсь бе куна, апдовинотась су против ифъ вали“ (ТК 1865 13)³. 1800–1882 m. išleistuose katekizmuose jis įvardijamas įvairios kilmės ir skirtingų formų terminais. Tik viename iš šešiolikos 1800–1882 m. išleistų katekizmų vartojamas vienažodis terminas angelas МККК 1844 10. Tai ankstyvasis skolinys, toks pat kaip bažnyčia, gavėnia, krikštas, Kūčios, Kalėdos, Velykos, Verbos, vynas ir kt. (Būga 1958: 348, 1961: 776; Zinkevičius 2000: 12, 2002: 1, 2005: 8–15). Manoma, kad jis į lietuvių kalbą atėjo iš rytų slavų greičiausiai IX–XI a., dar prieš oficialųjį Lietuvos krikštą, plg. sen. rus. ангелъ. Terminas angelas kilo iš gr. ἄγγελος „pasiuntinys“ (Fasmeris 1986: 78; Hiršs, Hirsa 2008: 60). Jis vartojamas jau pirmojoje spausdintoje lietuviškoje knygoje evangelikams liuteronams – Martyno Mažvydo Catechismusa prasty szadei (1547, Karaliaučius) (Urbas 1998: 19).

Крім терміна ангел, у катехизмах 1800–1882 рр. знаходимо також назву надприродної істоти грецького походження, запозичену з польської мови, аніолас («ангел», пол. anioł < лат. angelus < гр. angelos): ×Anietas SK 1803 28⁴, ×Anjetas SK 1803 19, ТК 1861 14, ×Aniolas КК 1863 8, ×aniolas PK 1828 61, ×Aniolas MKD 1845 27, KK 1854 19, MLSK 1852 47, RM 1862 [1878] 28, MRK 1869 44, ×Аниолась ТК 1865 13⁵. В етимологічному словнику польської мови зазначено, що польське anioł раніше мало форму angioł, а в XIV–XV ст. — angieł (Brückner 1974: 5). Це запозичення з польської мови трапляється у працях М. Мажвідаса, Костянтина Ширвідаса, Меркеліса Петкявічюса.

Кожен віруючий має свого Ангела-охоронця, який супроводжує його й опікується ним усе життя, заступається за нього перед смертю. У «Новій науці читання», написаній жемайтською, вжито однослівний термін Sargas NMK 1848 20 у значенні «Ангел-охоронець».

За християнською традицією, усіх ангелів поділяють на дев’ять рангів, або хорів, відповідно до важливості їхньої ролі та функцій; за значущістю їх групують по троє у три ієрархічні щаблі (Metford 2001: 26). Ангела вищого рангу лише в одному катехизмі, виданому в 1800–1882 рр., названо терміном грецького походження архангел: Archangelas SK 1803 26 («старший ангел», лат. archangelus < гр. archangelos). В інших катехизмах він

³ Визначення ангела, наведене в катехизмі, підготовленому єпископом Мотеюсом Валанчюсом 1865 року, подано в оригінальному написанні. Відомо, що єпископ сам переклав його з польської мови й записав литовськими літерами, але видала його російськими літерами Віленська навчальна округа (Biržiška 1990: 103).

⁴ Знаком «×» позначено слова, які не вживаються в сучасній літературній литовській мові.

⁵ У статті варіанти написання не розглядаються.

Terminologija | 2014 | 21

133

називається запозиченням із польської мови ×арканіолас: ×Archaniolas PK 1828 155, MLSK 1852 45, ×Arkaniolas DEK 1855 [1873] 20, DEK 1860 [1873] 20, RM 1862 [1878] 39, MRK 1869 152 та ×Archanielas MKKK 1844 67, ×Арханіолась TK 1865 47 (пол. archaniol < лат. archangelus < гр. archangelos, пор. рос. архангел). Як і ангел, архангел увійшов до литовської мови через сусідні слов’янські мови.

Ангел, архангел — такі ж давні питомі релігійні терміни, як і вівтар, апостол, хрещення, священник, меса, гріх, гостія, пекло, псалом, рай, таїнство та ін. Однак у катехизмах восьми десятиліть XIX ст., які розглядаються, вони трапляються рідко — натомість найчастіше вживаються полонізми ×аніолас і ×арханіолас.

Arkangelai ir angelai yra Dievo tarpininkai ir pasiuntiniai žemėje (RŽ 1991: 20; KIŽ 1997: 25; Metford 2001: 26; Norkutė 2009: 209; Gregg 2011: 20–21). Jie, kaip rašoma teologo Dionisijaus Areopagito V a. parašytame traktate Apie dangiškąją hierarchiją, yra priskiriami žemiausiai angelų hierarchijos grandžiai, kurios paskirtis yra tarnauti žmonijai ir bendrauti su ja (Norkutė 2009: 209).

Ангели найнижчого рангу подекуди називаються похідним із суфіксом -yst- Kunigajkszistes MKD 1845 33. Казис Альмінаускіс виводить kunigaiškštį від слова kunigas і зазначає, що це германізм (Alminauskis 1931: 75). Алгіс Рубінас у статті «Назви духовенства та їхня історія» пише, що kunigáikštis утворене від слова kùningas «король» за допомогою суфікса -aikštis (Rubinas 2001: 191; пор. Būga 1958: 546; Kabelka 1964: 120). Призначення ангелів цього рангу — опікуватися людьми конкретної парафії (ASKT 2012). Ангели найнижчого рангу та архангели завжди крилаті, безстатеві, вродливі юнаки з жіночою зовнішністю, у довгому вільному одязі й з німбами (KIŽ 1997: 26).

Як стверджує Джон Каллан Джеймс Метфорд, другий ієрархічний щабель — це володарі зірок, небесних тіл і стихій: влади, сили, панування (Metford 2001: 26). У катехизмі, виданому 1869 року, знаходимо такі терміни: Ponistes MRK 1869 44, Galibes MRK 1869 44 і Wiresnibes MRK 1869 44. Це похідні з суфіксами -yst- і -yb-. Термін ponystės утворено від власне запозичення ponas (пол. pan, білор. pan; Sabaliauskas 1990: 232), galybės і vyresnybės — від питомих слів.

Лише в трьох катехизмах розглядуваного періоду згадується перший ієрархічний щабель, який, за класифікацією згаданого богослова Діонісія Ареопагіта, перебуває найближче до Бога й оточує Божий престол, — серафими, херувими, престоли (RŽ 1991:

134

Aušra Rimkutė-Ganusauskienė

Angelo ir velnio pavadinimai 1800–1882 metų katekizmuose

344; Metford 2001: 26): Серафіная MRK 1869 44 («шестикрилий ангел, озброєний полум’яними мечами», лат. seraphim < дав.-євр. seraphim, пор. також пол. serafin)⁶, Херубіная MRK 1869 44 («ангел найвищого рангу», гр. cheroubim < дав.-євр. kerubim, пор. також пол. cherubin) і Хербину NKKK 1847 23. Престоли називаються двояко — або одним терміном ×троная MKD 1845 33 (пол. tron < нім. Thron < гр. thronos), або двома синонімічними термінами різного походження, поєднаними сполучником або: Престоли або ×троная MRK 1869 44.

Ангели — слуги й посланці Бога. Вони «завжди бачать на небі <...> обличчя Небесного Отця» (Мт 18, 10), тому вони «могутні, що виконують його наказ, слухняні його слову» (Пс 103, 20). Однак не всі ангели добрі. Деякі ангели повстали проти Бога, і за це їх було скинуто до пекла. У катехізисах 1800–1882 років їх називають різними однослівними термінами. Насамперед слід згадати литовський термін velnias: Velnas MKKK 1844 27, KK 1863 9, velnes MKD 1845 35, NKKK 1847 73, MLSK 1852 36, TK 1856 66, velnes RM 1862 [1878] 29, velnias PK 1828 19, MKD 1845 35, NKKK 1847 77, MLSK 1852 44, KK 1854 25, MRK 1869 46 і wialnias KK 1854 25, wialnis KK 1854 23, велнесъ TK 1865 14⁷. Це слово належить не лише до релігійної, а й до міфологічної лексики. У литовському фольклорі velnias — «мабуть, найчастіше згадувана міфічна істота, прототипом якої, безсумнівно, був колишній бог Велняс або Велінс. Він мав бути пов’язаний із худобою, померлими, підземним світом, скарбами підземелля, економічною сферою, а також із магією, перетвореннями, жерцями» (Beresnevičius 2001).

У катехізисах 1800–1882 років чортів зазвичай не поділяють за ієрархією. Виокремлюють лише чорта Люцифера, який править пеклом. У джерелах досліджуваного періоду його називають терміном грецького походження Antikristas MRK 1869 149 та полонізмом ×Anty-chrystus MKD 1845 227 (розм. «чорт, злий дух», гр. antichristos). Безперечно, цей термін запозичено через сусідні слов’янські мови, пор. пол. Antychryst, рос. Антихрист (Fediū-kina 2014: 21).

У деяких катехізисах 1800–1882 років занепалого ангела називають давнім запозиченням давньоєврейського походження šėtonas, запозиченим через польську мову: czeto-

⁶ У виданому 2003 року Комп’ютерному словнику інтернаціоналізмів Interleksis подано термін serafas [дав.-євр. seraphim (мн.)], у християнстві — шестикрилий ангел, ангел найвищого ступеня; серафим, а cherubinas – див. kerubas, kerubinas. Отже, очевидно, перевагу надають коротшим формам, що походять із давньоєврейської мови.

⁷ У словнику К. Сирвида зафіксовано форму velinas.

Terminologija | 2014 | 21

135

nas MLSK 1852 48, Szetonas MKD 1845 142, NKKK 1847 16, szetonas MKD 1845 35, NMK 1848 45, Sziatonas NMK 1848 43, sziatonas KK 1854 23, szietonas SK 1803 29, zetonas NKKK 1847 103 («злий дух, чорт», пол. szatan < лат. satanas < дав.-євр. sātān).

У катехізисах є й інші нелитовські назви чорта. У Moksle lietuwiszko skajtimo ir Katechizme вживається слов’янізм ×biesas MLSK 1852 48 («чорт, злий дух», біл. бес, пол. bies, укр. bis), а також слов’янізм ×čertas: ×Czertas MKD 1845 42, ×czertas MKD 1845 35, MLSK 1852 48 (біл. чорт, рос. чёрт, пол. czart). Занепалого ангела називають також питомо литовським словом kipšas: kipszas MRK 1869 47, kunuacʒ TK 1865 14. Із прикладів уживання, наведених у LKŽe, видно, що kipšas трапляється лише в пізніших пам’ятках мови. Уживається також judošius: Judoszius KK 1863 55 («чорт», пор. пол. judasz). У LKŽe наведено такі значення цього слова: 1. див. judas «юда, зрадник», 2. лайливе слово, пор. velnias, kelmas.

У катехізисах у значенні «чорт» вживаються прикметники, що субстантивувалися, у визначеній формі: nelabasis MRK 1869 179 (LKŽe: 1. «злий дух, чорт, біс»), juodajasis MLSK 1852 48 (LKŽe, лайл. «чорт, нечистий») і piktasis MRK 1869 120 (LKŽe «нечистий, чорт»), а також дієприкметник у визначеній формі prakeiktasis KK 1854 85, MRK 1869 120 (LKŽe «той, кого проклято, засуджено»: Prakeiktasai (nelabasis, velnias) pekloj jam ažmokės Ds). Імовірно, цими термінами занепалих ангелів називали за їхньою вдачею, зовнішністю чи іншими уявними властивостями. У церковній іконографії чортів найчастіше зображують чорними (Biedermann 1998: 170), такими, що падають із неба в подобі різноманітних чудовиськ, слимаків, змій, вужів, драконів та інших тварин (KIŽ 1997: 315). Докладніше варто розглянути термін juodasis. Мовознавиця Сауле Юзелєнєне розрізняє такі конотативні значення слова juodas: 1) пов’язаний із нещастям, смутком, стражданням, відчаєм; 2) невідомість, зло, щось лихе, погане; 3) пов’язаний зі смертю; 4) важкий, буденний (Juzelėnienė 2002: 37). Крім того, до структури всіх цих конотацій входить виразний негативний оцінний компонент. На думку Біруте Ясюнайте, «не дивно, що ознаку чорноти пов’язують із негативним міфологічним персонажем. Слід наголосити, що в традиційній етнічній культурі різні кольори або їхні поєднання набувають символічного значення. Символіка чорного кольору, мабуть, найконкретніша: він асоціюється з темрявою і землею. На думку багатьох народів, деякі божества або зооморфні демони бувають чорними. Цей колір властивий місцям проживання міфічних істот і засобам чаклунства» (Jasiūnaitė 2012: 108).

136

Aušra Rimkutė-Ganusauskienė

Angelo ir velnio pavadinimai 1800–1882 metų katekizmuose

Велніас також називається литовським словом žaltys: Žaltys KK 1863 10; у християнській символіці воно означає не лише диявола, демона, а й первородний гріх, зло, а також спокушання, зваблення. У LKŽe не зафіксовано значення слова žaltys «диявол», однак знаходимо приклади його вживання в переносному значенні «зло». Пране Дундулиєне пише, що мотиви демонізації вужа можуть бути двоякими: «одні пов’язані зі створенням біблійного світу та повстанням ангелів, інші сформувалися в середньовіччі» (Dundulienė 2005: 123).

У «Моксле Рима-Каталіку» та «Катехізмі католиків» знаходимо незвичні випадки, коли диявола названо словом слов’янського походження ×Lewas KK 1863 9, ×lawas MRK 1869 328 («лев», польськ. lew, білорус. лей). У виданому 1852 року «Моксле литувішко скайтімо і Катехізмі» у значенні «диявол, лихий» вжито евфемізм ×ledokas MLSK 1852 48 («диявол, лихий», давньопольськ. ledako, пор. польськ. ledaka). Слово ledokas у значенні «погана, зла, нікчемна людина» вживається в рукописних словниках середини XVII ст. Lexicon Lithuanicum та Clavis Germanico-Lithvana (Palionis 2004: 218).

У катехизмі єпископа М. Валанчюса Трупнасъ катехизмасъ: аукиявусей крашта випеснибей лійпантъ парашитмасъ делъ каталику гунуненесъ и мокслусъ лейдамосъ шиспаустась, виданому у Вільнюсі 1865 року, знаходимо ще одну евфемістичну назву цієї надприродної та містичної істоти kelmas: келмасъ TK 1865 14. У LKŽe наведено дев’яте значення слова kelmas: лайл. (м’яко) «диявол, біс». Із наведених прикладів видно, що іноді в катехизмах, як і загалом у розмовній мові, у згадках про небезпечну надприродну істоту уникають називати її ім’я. Мабуть, тому існує щонайменше кілька замінників справжнього імені, які в катехизмах пишуть у дужках або поєднують сполучником або: лихий (диявол) MRK 1869 47, Welna­s або Szėtonas MKKK 1844 11, žaltis або szėtonas NKKK 1847 95, žaltis або welnes DEK 1855 [1873] 20, DEK 1860 [1873] 20, žaltis або welnias MRK 1869 49, žaltis або welnis MRK 1869 52, žaltis або wialnis KK 1854 27.

Назви диявола в катехизмах 1800–1882 років подібні до тих, що трапляються в релігійній литовській писемності XVI–XVIII ст., де поряд із запозиченнями ×biesas, ×čiortas, šėtonas уживаються також злий дух, злий ангел, лихий, злостивість тощо (Vėlius 1987: 236). Лише в одному чи двох катехизмах досліджуваного періоду трапляються назви ×biesas, ×čiortas, kipšas, juodõsius, nelabasis, juodasis, piktasis, prakeiktasis, žaltys, ×levas, ×ledokas ir kelmas, які можна віднести до термінології народної релігії. Вони мають оцінні ознаки, стилістично забарвлені та несуть певний емоційний відтінок.

Terminologija | 2014 | 21

137

2. СКЛАДЕНІ НАЗВИ

Складених термінів, якими називають надприродних істот-ангелів, у катехізисах, виданих у 1800–1882 рр., значно менше. Насамперед варто згадати терміни, що вказують, хто створив ангелів і кому вони підвладні: Ангел Господній MKKK 1844 25, ×Аніолас Господній MKD 1845 97, ×Аніолс Пана NMK 1848 21, ×Аніолас Божий PK 1828 152, ×Аніолас Бога MKD 1845 33, MLSK 1852 24, ×Аніолас Бога NMK 1848 20, ×Аніолас Божий RM 1862 [1878] 20, ×аніолас Божий RM 1862 [1878] 21. Інші терміни характеризують певні властивості ангелів — святість, доброту, вірність тощо: ×Святий Ангел SK 1803 29, Святий ×Аніолас MLSK 1852 83, Швентась ×Аніолась TK 1865 14, добрий ×Аніолас KK 1863 9, добрий ×Аніолас MRK 1869 45, добрий ×Аніолась TK 1865 13, вірний ×Аніолас MRK 1869 45, ×чистий⁸ Аніолас NKKK 1847 39. У «Моксле Рима-Каталіку» вживається двослівний термін ×Аніолас небесний MRK 1869 84, що вказує на місце перебування. Як видно з прикладів, надприродних істот третьої (найнижчої) ієрархії найчастіше називають двослівними термінами, головним компонентом яких є запозичене з грецької мови полонізоване слово ×аніолас.

Ангел-охоронець у катехізисах 1800–1882 рр. називається двослівними термінами, утвореними з компонентів різного походження: ×Aniolas S. KK 1854 92, ×Aniolas Sargas KK 1863 9, ×Aniolas sargas MKD 1845 33, NMK 1848 20, MRK 1869 45. У деяких катехізисах наголошується на його святості, тому вживаються трислівні терміни S. ×Aniolas Sargas PK 1828 152, Szwentas ×Aniolas Sargas KK 1863 8, Szwęntas ×Aniolas sargas MRK 1869 45. У Moksle Rima-Kataliku, крім терміна ×Aniolas sargas, трапляється трислівний описовий термін ×Aniolas dabojentis⁹людину MRK 1869 45. У катехізисах досліджуваного періоду складних термінів із компонентом ангел не виявлено.

У трьох катехізисах розглядуваного періоду згадуються одні з найважливіших архангелів — архангели Гавриїл і Рафаїл: ×Архангел Габріелюс KK 1863 65, ×Арханіотас Габріелюс MLSK 1852 45, Святий Рапалс ×Арканіолс TK 1856 11. У «Науїме крикшчонішкаме каталикішкаме катехізме» першого названо просто ангелом Гавриїлом: ×Аніолас S.

⁸ Čystas «чистий, доброчесний, непорочний, прекрасний» (біл. чысты, пол. czysty).

⁹ Daboti «берегти, піклуватися, плекати» (пол. dbać).

138

Aušra Rimkutė-Ganusauskienė

Angelo ir velnio pavadinimai 1800–1882 metų katekizmuose

Gabryjelus NKKK 1847 17. У Святому Письмі названо лише трьох архангелів: св. Михаїла, св. Гавриїла і св. Рафаїла (KIŽ 1997: 38)¹⁰.

Двослівними термінами власного походження називають і занепалого ангела, тобто диявола: злий дух KK 1854 23, RM 1862 [1878] 29, MRK 1869 46, злий дух MLSK 1852 48, TK 1856 30, злий дух MKD 1845 35. У Moksle Rima-Kataliku знаходимо також огидний дух MRK 1869 46. Компоненти інших двослівних термінів мають змішане походження: дух ×нечиста¹¹ MRK 1869 46 і ×нечиста дѣвас TK 1865 14. У книжці Naujes mokslas skajtima raszta žemajtyska diel mažun wajkun знаходимо терміни сзіатонас ×неприятеліс¹² NMK 1848 19. Обидва компоненти терміна є запозиченими.

Диявол у катехизмах розглядуваного періоду називається також двослівним терміном проклятий велнес MLSK 1852 60, а також термінами змішаного походження, один із компонентів яких — ангел або ×аніолас: злий Ангел MKKK 1844 11, злий ×Аніолас KK 1863 9, ×аніолась пасупутесь TK 1865 16, ×Аніолас сугрешиюсіс¹³ MKD 1845 35, винний ×Аніолас KK 1854 22, недорась ×Аніолась TK 1865 13, пасупутесь ×Аніолась TK 1865 14, пракейктась ×Аніолась TK 1865 14.

Іноді синонімічно вживаються однословний і двослівний терміни: Welნას або зла Двасе KK 1863 8 і злий дух або велнес RM 1862 [1878] 29.

Підсумовуючи, можна сказати, що в катехизмах 1800–1882 рр. ангел і диявол називаються також складеними термінами (зазвичай двослівними), один із компонентів яких найчастіше є нелитовським.

ВИСНОВКИ

Назви ангела й диявола становлять невелику частину назв надприродних істот, знайдених у катехизмах 1800–1882 рр. За будовою ці назви бувають однословними (ангел, ×аніолас, диявол, сатана, біс, змій тощо) і складеними: двослівними (ангел Божий, ×аніолас Божий, добрий ×аніолас, святий ×аніолас, ангел-охоронець, злий дух, злий ×аніолас, винний ×аніолас тощо) та трислівними (Святий ×Аніолас-охоронець, ×Аніолас, що доглядає людину).

¹⁰ Гавриїл — носій Божого слова; Рафаїл — ангел-цілитель; Михаїл — ватажок ангелів і людей, вірних Богові, який переміг Люцифера (VLE 2001: 777).

¹¹ Nečystas «недобрий, нечистий» (білорус. нечисты, польськ. nieczysty).

¹² Neprietelius «недруг, ворог, негідник» (білорус. неприятель).

¹³ Sugriešyti «вчинити злочин, згрішити» (рос. сгрешить).

Terminologija | 2014 | 21

1 3 9

Терміни, що позначають ангелів і дияволів, за походженням поділяються на литовські (престоли, сили, влади, диявол, сатана, біс, нечистий, чорний, змій, злий дух тощо), міжнародні (ангел, архангел, антихрист), запозичення (×аніолас, ×арханіолас, ×тронаї, ×левас, ×ледокас тощо) та гібридні, тобто змішаного походження (князівства, панства, ×Аніолас-охоронець, злий ×аніолас тощо).

Назви ангела й диявола, виявлені в катехизисах 1800–1882 років, становлять цікаву й значущу групу релігійних термінів, що відображає слововжиток більш ніж восьми десятиліть XIX століття. У більшості випадків, коли йшлося про назви ангела, перевагу надавали запозиченням: частіше вживалися однослівні терміни ×аніолас, ×арханіолас, а не ангел, архангел. У катехизисах частіше трапляються назви диявола власного походження, такі як диявол, біс, чорний, нечистий, злий дух тощо; запозичення рідші.

ДЖЕРЕЛА¹⁴

SK 1803: Seanas katechizmas, arba Pamoksley Weikialams, ape Wierą szwintą Krikszczonizką su pasakimeis, isz Raszta Szwinta giesmems ir maldoms su skeycziům Bažniczos, didesniu ir mažesniu, del naudos Surinkima Lietuwiszka. Drukawotas isz nauja, už pazvalenies Synoda Kasztu [Mintauja, Biržų]¹⁵ parapios. Nitałioy [Mintauja]: [J. F. Stefenhageno spaustuvė]. – 32 p.

PK 1828: Pawinnastes krikszczioniszkos, arba Katechizmas ape tuos dayktus, kuriuos kiekwienas krikszczionis tur tyket, žinot, ir darit, idant galetu but iszganitas: del dwasiszkos krikszczioniu naudos, isz lękiszko letuwiszkay iszgulditas, ir truputi padaugintas / Kazimieras Klimavičius. Wilnius: drukarniey diecezijos kunigu missionoriu pri bažnices s. Kazimiera. – 225 p.

MKKK 1844: Mažas Katekismas krikszczioniszkas katalikiszkas, arba Trumpas Pamokslas ape Tikkėjimą, ape krikszczioniszka Pasielgimmą ir ape S. Sakramentus. Sudetas per kunigą Fr. Thiediga, prabaszczią pirm Drangowskines o dabar Wormdittos, Tilžėje: drukkawota pas J. Reylenderi. – 108 p.

MKD 1845: Mokslas kryksczionyszkas dydesis dėl iszymokima jaunumenei Rima-Katalikiszko Bažniczio esantej ant prisakima Wiresnibes lenkiszka] paraszitas yr Wilhuje 1834 drukawotas; o dabar ant žemajtyszkos kalbos par kuniga Antona Janikowicze klebona Płatelu iszgulditas. Wilniuje: spaustuwej Jozapa Zawadzka: [J. K. Gintilos lėšomis]. – 335 p.

NKKK 1847: Nawies kryksczionyszkas katalykyszkas katechizmas, arba Tykras da wadas apej Wera Tykieima, Diewa Mejle, Szwętus Sakramętus, yr apej Kryksczionyszka apsejima prito Prastas pamokslas par klausumikus yr atsakimus, wysiems, ołabiausej Jawniems dydelėj reikalingas par Wiena Kuniga Taworczistes Societatis JEZU. O Dabar ant czista Žemajtyška Liežuvy iszgulditas su ne kurejs Dwasyksajs Prideimajs parproce urzędnika Gubernskos Lustracijes Jurgy, Adoma Sunu, Lachawicze. Wilniuj: Drukarnioj S. Blumawiczes, Numunse S. J. M. Kunygajkszcze Aginske. – 114 p.

NMK 1848: Naujes moksłas skajitimo raszta žemajtyszka diel mažun wajkun: kuremy padiety ira wisoky mokslaj kryksczionyszkay katalykyszky, tejpo yr trumpas nobaženstwas kožnos dienos, su pridieimu graziun trumpun małdun yr kłatechizmu katalykyszku kures pawinas ira kožnas katalykas žynoty yr mokiety par kuniga Jona Lacawicze trumpaj surinktas, yr pyrma karta palyka yszspaus tas. Wyłniuj: kasztu yr spaustuwy A. Dworczi aus. – 48 p.

MLSK 1852: Mokslas lietuwiszko skajitimo ir Katechizmas, arba Mokslas kryksčioniszkas apėj artykułus wieros szwentos katalikisz kos per kuniga J. Dydyński paraszyta. Wilniuy: Drukarnioy M. Zymelowicza typografa [J. Didinskio lėšomis]. – 101 p.

¹⁴ Джерела подано в хронологічному порядку.

¹⁵ У квадратних дужках зазначено справжні дані про видання.

140 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė | Angelo ir velnio pavadinimai 1800–1882 metų katekizmuose

KK 1854: Katekizą kataliku. Lankiszkąj parasze ir iszspa usdino 1852 metosi kunegas Jozapas Želwowicze; a dabar lietuwiszkaj iszgeldulė kunegas Jozapas Ženiewicze. Wilnuje: spaustuwiej Jozapas Zawadzkia [M. Valančiaus lėšomis]. – 120 p.

TK 1856: Trumps katekizmas, arba Pamuokims diel prigudinima jaunumenes žemajtiu kataliku, pri naudinga atpildima spawiednes ir werta prijemima szwęcziause sakramęta par kunega Kazimiera Skrodźki klebona Kulu paraszitas. Wilnuje: spaustuwi Jozapas Zawadzki [K. Skrodzkio lėšomis]. – 111 p.

DEK 1855 [1873]: Didesis Elementorius ir katekizmas, arba Trumpas mokslas mokslas wieros kriksczioniszkos. paraszitas par Tadeusza Juzumowicze inspektoriu Warniu simunarios. Wilnuje: Spaustuwieje Juzupa Zawadz-kie. – 64 p.

DEK 1860 [1873]: Didesis Elementorius ir katekizmas, arba Trumpas mokslas wieros kriksczioniszkos. Paraszitas Kun. Tadeusza Juzumowicze. Wilnuje: Spaustuwieje Juzupa Zawadzkie. – 64 p.

TK 1861: Trumps katechizmas, arba Pamoksley ape wierą szwentą kriksczioniszką: su pasakimeys pagal Racźta szwenta, del tikros naudos ir iszganima žmoniu, apreykszti. Drukawatas isz nauja už pazwalenies synoda. Nitojoy [Mintaujai]: iszspaustas pas knig-drukoru J. F. Steffenhagena. – 31 p.

RM 1862 [1878]: Rimo mokslas, arba Graziausia diena giwenime žmogaus, tay ira: spasabas ant werto prisitaisimo prie pirmos Szwentos Komunios diel mažų ir didesniu wajkelu iszduotas per K.M.B. Warszawa: iszspa u d ime Kunigu missioru pas S. Kriziu. – 66 p.

KK 1863: Katalikiszkas katekismas su pridejimu trump o suglaudimo nusidawimû szwento Raszto, seno ir naujo Testamento, ir kelų reikalingų maldų, iszdūtas per A. Schwark, kleboną Klaipėdoj. Klaipėdoj: rasztais iszspaustas prie E. Waikinno & Co. – 107 p.

TK 1865: Трумпнас катехизмасъ: аукцияей крашта виреснибей лийпантъ парашитасъ делъ каталику яунуменесъ и мокслусъ лейдамосъ ишспаустасъ. Вильной: спаустувень Р. М. Ромма. – 118 p.

MRK 1869: Mokslas Rima-Kataliku: suraszitas ir iszspaustas diel paaugusiu žmoniu / [Motiejus Kazimieras Valančius]. Wilnuoje: spaustuwiej P. Juzupa Zawadzkie. – 340 p.

LITERATŪRA

Alminauskis K. 1931: Die Germanismen des Litauischen 1. Die deutschen Lehnwörter im Litauischen, Kaunas: Šv. Kazimiero draugijos knygynas.

ASKT 2012: Angelo samprata krikščioniškoje tradicijoje. Prieiga per internetą: http://www.lev.lt/lt/vilnius/1770-angelo-samprata-krikščioniškoje-tradicijoje.html. Žiūrėta 2014-07-02.

Beresnevičius G. 2001: Trumpas lietuvių ir prūsų religijos žodynas, Vilnius: Aidai.

Biedermannas H. 1998: Naujasis simbolių žodynas, Vilnius: Mintis.

Biržiška V. 1990: Aleksandrynas. Senųjų lietuvių rašytojų, rašiusių prieš 1865 m., biografijos, bibliografijos ir biobibliografijos 3. XIX amžius. Antrasis (fotografuotas) leidimas, Vilnius: Lietuvos kultūros fondas.

Brückner A. 1970: Słownik etymologiczny języka polskiego, Warszawa: Wiedza Powszechna.

Būga K. 1958–1961: Rinktiniai raštai 1–3. Sudarė Z. Zinkevičius, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

Dundulienė P. 2005: Žaltys ir jo simboliai lietuvių liaudies mene ir žodinėje kūryboje, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

DŽ 2006: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Šeštas (trečias elektroninis) leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Fasmeris M. 1986: Фасмер М. Этимологический словарь русского языка 1, Москва: Прогресс.

Fediukina H. 2014: Leksykon terminologii prawosławnej rosyjsko–polski z cytatami z tekstów biblijnych, Warszawa: Warszawska Metropolia Prawosławna.

Gregg S. 2011: Angelų, dievų, pranašų, dvasios vėdlių ir paklydusių mokytojų enciklopedija: 200 dagniškųjų būtybių, kurios jums padės, jus gydys ir dalyvaus jūsų kasdieniame gyvenime, Kaunas: Mijalba.

Hiršs I., Hirsa S. 2008: Reliģisko terminu vārdnīca, Rīga: Kristīgās vadības koledža.

Interleksis 2003: Kompiuterinis tarptautinių žodžių žodynas Interleksis, Vilnius: UAB „Fotonija“.

Jasiūnaitė B. 2011: Velnio pavadinimai pagal gyvenamąją vietą lietuvių tarmėse ir tautosakoje. – Baltistica 46(1), 87–106.

Jasiūnaitė B. 2012: Spalva kaip velniavardžių motyvuojantis požymis. – Baltistica 47(1), 103–120.

Juzelėnienė S. 2002: Būdvardžio juodas konotacijos. – Kalbotyra 51(1), 33–39.

Kabelka J. 1964: Kristijono Donelaičio raštų leksika, Vilnius: Mintis.

Terminologija | 2014 | 21

141

KIŽ 1997: Krikščioniškosios ikonografijos žodynas. Sudarė D. Ramonienė, Vilnius: Vilniaus dailės akademijos leidykla.

KP 2005: Kalbos patarimai 4. Leksika. 1. Skolinių vartojimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

KP 2013: Kalbos patarimai 4. Leksika. 1. Skolinių vartojimas. Antras pataisyt. ir papildyt. leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras.

LKŽe I–XX – Lietuvių kalbos žodynas. Redaktorių kolegija: G. Naktinienė (vyr. redaktorė), J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. Prieiga per internetą: www.lkz.lt.

Metford J. 2001: Krikščionybė: realijos ir legendos. Enciklopedinis žodynas, Vilnius: Alma littera.

Norkutė R. 2009: Angelų sąlytis su sielomis kelionėje anapusybėn Lietuvos sakralinėje dailėje. – Logos 60, 209–218.

Palionis J. 2004: XVI–XVII a. lietuviškų raštų atrankinis žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Rimkutė A. 2012: 1883–1916 metų katekizmų religijos terminai. Daktaro disertacija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Rubinas A. 2001: Dvasininkų pavadinimai ir jų istorija. – Acta Linguistica Lithuanica 44, 189–200.

RŽ 1991: Religijotyros žodynas. Sud. R. Petraitis, Vilnius: Mintis.

Sabaliauskas A. 1990: Lietuvių kalbos leksika, Vilnius: Mokslas.

Šventasis Raštas. Senasis ir Naujasis testamentas, Vilnius: Katalikų pasaulio leidiniai, 2009.

Urbas D. 1998: Martyno Mažvydo raštų žodynas. 2-as leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Vėlius N. 1987: Chtoniškasis lietuvių mitologijos pasaulis: folklorinio velnio analizė, Vilnius: Vaga.

VLE 2001: Visuotinė lietuvių enciklopedija 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Zinkevičius Z. 2000: Lietuvių poteriai. Kalbos mokslo studija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Zinkevičius Z. 2002: Rinktiniai straipsniai 2. Valstybė ir kalba. Senųjų raštų kalba. XVIII–XIX a. rašomoji kalba. XX amžius. Rytų Lietuva, Vilnius: Lietuvių katalikų mokslo akademija.

Zinkevičius Z. 2005: Krikščionybės ištakos Lietuvoje. Rytų krikščionybė vardyno duomenimis, Vilnius: Katalikų akademija.

NAMES OF THE ANGEL AND THE DEVIL IN CATECHISMS OF 1800–1882

Names of the angel and the devil make a small group of terms of religion in Lithuanian catechisms published in 1800–1882. The article deals with the names of the angel (angelas, ×Aniolas, archangelas, ×archaniolas, kunigaikštystės, ponystės, galybės, wyresnybės, serapinai, kerubinai, sostai, ×tronai, angelas Dievo, ×aniolas Dievo, geras ×aniolas, šventas ×aniolas, Angelas sargas, etc.) and the names of the devil (velnias, antikristas, šėtonas, biesas, ×čertas, kipšas, juodasis, nelabasis, piktasis, prakeiktasis, žaltys, ×levas, ×ledokas, kelmas, pikta dvasia, piktas ×aniolas, kaltasis ×aniolas, prakeiktas ×aniolas ir kt.) taken from the catechisms of the above period. One-word and complex terms in respect of their origin are grouped into terms of Lithuanian origin, non-Lithuanian origin (international words and loan-words) and mixed origin.

Gauta 2014-09-25

Aušra Rimkutė-Gan auskienė

Vytauto Didžiojo universitetas

Gimnazijos g. 7, LT-44260 Kaunas

E. paštas [email protected]

142

Aušra Rimkutė-Ganusauskienė

Angelo ir velnio pavadinimai 1800–1882 metų katekizmuose