Назви осіб у словниках комп’ютерної термінології

ALVYDAS UMBRASAS

Інститут литовської мови

КЛЮЧОВІ СЛОВА: комп’ютерна термінологія, термінологічний словник, терміни на позначення осіб, похідне слово, запозичення, термін

До кола термінологічних досліджень належать різні поняття, однак назви осіб можна віднести до тих явищ, про які в контексті термінології говорять дуже рідко. У природничих науках назви осіб, здається, не надто актуальні, у технічних науках вони іноді потрібні, проте можна припустити, що найрозвиненіші системи назв осіб існують у суспільних науках, оскільки предметом цих наук є взаємини людей у суспільстві. У литовській термінології назви осіб досліджувалися мало; загалом вважалося, що термінологічний статус назв діячів є проблематичним і, наприклад, назви професій не позначають понять науки, що вивчає осіб цих професій (Gaivenis 2002: 31). Водночас дослідження показують, що принаймні в суспільних науках назви осіб становлять значну частину термінології. Так, дослідження литовської юридичної термінології 1918–1940 років виявило, що терміни на позначення осіб становлять майже одну сьому юридичних термінів, уживаних тоді в кодексах (Umbrasas 2005: 107). Звичайно, значну кількість частково зумовлювала синонімічність термінології того часу, однак синонімія існує й нині. Сучасну литовську юридичну термінологію з погляду назв осіб не досліджували. Крім того, не можна виключати, що дослідження фахових текстів і термінографії дадуть різні результати, тобто, можливо, частина актуальних для галузі назв осіб не потрапляє до термінографічних видань.

Kazimieras Gaivenis sakė, kad kalbininkas nėra kalbotyros terminas (Gaivenis 2002: 31), todėl nekeista, kad Kalbotyros terminų žodyne (KTŽ 1990) nei kalbininko, nei terminologo nėra. Nėra terminologo ir Mokomajame terminologijos žodynėlyje (MTŽ 2005), bet ar tikrai pagrįstai? Kur tokiam terminui būti? Bene pirmasis ir vienintelis terminų žodynas, kuriame

Terminologija | 2018 | 25

107

apibrėžtas terminas terminologas, yra Vertimo studijų žodynas (VŠŽ 2014). Jame teikiama: terminologas (angl. terminologist, it. terminologo, pranc. terminologue, vok. Terminologe, rus. терминолог) – „asmuo, sistemingai tiriantis tam tikros srities sąvokų pavadinimus (terminus). Jis turi išmanyti tam tikrą mokslo ar technikos sritį ir turėti lingvistinių žinių“. Žodyne kartu apibrėžta nemažai vertimo kontekste aktualių asmenis įvardijančių terminų, tik kiek keista, kad neįdėta gimininė sąvoka vertėjas, tačiau gerai, kad apibrėžti įvairūs rūšiniai terminai: gestų kalbos vertėjas, prisiekusysis vertėjas, teisės srities vertėjas, teismų vertėjas, vertėjas raštu, vertėjas vedlys, vertėjas žodžiu ir kt.

Яким є становище назв осіб у комп’ютерній галузі? Мета цієї статті — бодай певною мірою сприяти відповіді на це запитання. Мета дослідження — з’ясувати, які назви осіб потрапляють до термінографії комп’ютерної галузі, та описовим методом проаналізувати їхнє вираження з огляду на словотвір і походження (враховуються новизна термінів і їхня унікальність у порівнянні з іншими галузями). Значення термінів намагаємося навести¹ (хоча не в усіх словниках терміни пояснено), однак аспекти понять розглядаємо мало, тому питання синонімії порушуємо лише час від часу, зосереджуючи увагу переважно на формі термінів. Видові терміни розглядаються за головним компонентом (формуються гнізда). Загалом зібрано близько 120 різних слів на позначення осіб, які в словниках комп’ютерної галузі подано як родові (однослівні) терміни або як головні компоненти складених термінів.

Матеріал для дослідження зібрано з кількох важливіших (часто значного обсягу) словників комп’ютерної галузі та тісно пов’язаної з нею інформатики, виданих у різний час (список опрацьованих джерел див. наприкінці статті); також залучено словник телекомунікаційних термінів (ATTŽ), оскільки комп’ютерна галузь і телекомунікації технологічно пов’язані та мають чимало спільних термінів.

Слів литовського походження на позначення осіб, які є простими, тобто словотвірно неподільними, у комп’ютерній галузі небагато; у словниках знайдено лише кілька таких слів. Розмову про осіб доречно почати зі слова asmuo. Як однослівний термін у комп’ютерній галузі воно, здається, не надто актуальне, але трапляється у словосполученнях, наприклад, реєстрант (англ. registrant) ŠKPTŽ; пор. також проінструктована особа (англ. instructed person) ATTŽ, кваліфікована особа (англ. skilled person) ATTŽ. Термінізується й набуває специфічного значення в комп’ютерній галузі

¹ Скорочення назви джерела, з якого взято тлумачення значення (дефініцію), підкреслюється.

108

Alvydas Umbrasas | Asmenų pavadinimai kompiuterijos žodynuose

гість «користувач комп’ютерної системи, який не має облікового запису (не зареєстрований)» (англ. guest) ŠKPTŽ, EKŽ₂, AKTŽ. До словників досліджуваної галузі включають також, можна сказати, слова, що називають осіб і не мають спеціального значення, наприклад, член² (англ. member) ŠKPTŽ, пор. члени групи (англ. membership) LŽ, терміни спорідненості або подібні до них, наприклад: жінка (англ. female) ŠKPTŽ, діти (англ. children) ŠKPTŽ, чоловік (англ. male) ŠKPTŽ. Для описового найменування поняття потрібне й слово людина; подається людина як елемент системи (англ. human element) ALKTŽ.

Більшість термінів, що називають осіб і подаються у словниках комп’ютерної галузі, є похідними. Найхарактерніший суфікс -tojas. Переважно подаються термінізовані або транстермінізовані (запозичені з інших галузей) похідні, наприклад:

налагоджувач (англ. customer [field] engineer) IŽ;

виробник (англ. manufacturer, producer) IŽ, ALKTŽ, виробник комп’ютерного обладнання (англ. computer manufacturer) IŽ, виробник програмного забезпечення (англ. software manufacturer) IŽ;

чарівник «фахівець із комп’ютерної магії, талановитий програміст» (англ. wizard) ALKTŽ;

підбурювач (англ. flamer) ŠKPTŽ;

викладач (англ. tutor) ALKTŽ;

шукач (англ. finder) ALKTŽ;

модератор «особа, яка модерирує групу новин, групу електронної пошти, форум і регулює інформацію, поширювану в групі» (англ. moderator) EKŽ₂, AKTŽ, модератор списку розсилки (англ. mailing list moderator) ŠKPTŽ;

мовчун «пасивний учасник електронної пошти, групи новин або каналу чату, який отримує листи або повідомлення, але сам їх не надсилає» (англ. lurker) AKTŽ;

службовець (англ. employee) ŠKPTŽ;

рецензенти (англ. reviewers) ŠKPTŽ;

власник «особа, яка має необмежені права на ресурси» (англ. owner) AKTŽ.

Деякі похідні, особливо із загальнішим значенням, не подаються окремо, а включаються до словосполучень, наприклад:

працівник – працівник інформаційної служби (англ. documentalist) ALKTŽ, молодший науковий співробітник (англ. junior scientist) ALKTŽ, старший науковий співробітник (англ. senior scientist) ALKTŽ (хоча нині зазвичай вживають науковий працівник, а не науковий);

читач – читач медіатеки (англ. media librarian) ŠKPTŽ;

² Це слово вживається також не в значенні особи, пор. арифметичний доданок (англ. arithmetic term IŽ.

Terminologija | 2018 | 25

109

sudarytojas – programų s u d a r y t o j a s (angl. program writer) ALKTŽ, taikomo-sios programinės įrangos s u d a r y t o j a s (angl. application developer) ALKTŽ; tyrinėtojas – nekvalifikuotas t y r i n ė t o j a s (angl. low-rated analyst) ALKTŽ.

Комп’ютерним неологізмом³ можна вважати хіба що термін браузер, якого раніше не фіксували в загальній лексикографії; слово поширюється переважно в інтернет-контексті, його містить LKND (тлумачиться як «той, хто багато часу⁴ проводить, переглядаючи інтернет»). У ŠKPTŽ подано мережевий браузер (англ. nethead, network surfer, surfer, cyber surfer, cybernaut), веббраузер (англ. Web surfer), в обох випадках як синонім указано інфонавт.

Частина найменувань осіб, утворених за допомогою досліджуваного суфікса й наведених у словниках комп’ютерної галузі, є гібридними. Вони також часто запозичені з інших галузей, тобто створені не спеціально для потреб комп’ютерної галузі, наприклад:

моделювальник (англ. modeler, simulationist) ALKTŽ; проєктувальник (англ. designer) ALKTŽ, проєктувальник програмного забезпечення (англ. software designer) ALKTŽ, проєктувальник систем (англ. system designer) ALKTŽ; шифрувальник (англ. coder) ALKTŽ; транслятор (англ. broadcaster) ŠKPTŽ.

Комп’ютерними неологізмами можна вважати гібриди кодувальник «особа, яка здійснює кодування» (англ. coder, encoder) IŽ, ALKTŽ, AKTŽ, програміст «особа, яка створює, тестує, вдосконалює й обслуговує програми» (англ. programmer, coder) IŽ, ALKTŽ, EKŽ₂, AKTŽ. У словниках із цим терміном утворено чимало словосполучень, наприклад:

молодший програміст (англ. junior programmer) IŽ, ALKTŽ; консервативний програміст (англ. traditionbound programmer, tradition-bound programmer) IŽ, ALKTŽ; програміст-аналітик (англ. programmer analyst) IŽ; програміст-дублер (англ. backup programmer) ALKTŽ; системний програміст «програміст, який пише системні програми» (англ. system programmer) IŽ, AKTŽ, системний програміст (англ. system programmer, analyst-programmer, toolsmith) ALKTŽ; талановитий програміст (англ. programmer of ability) ALKTŽ; програміст середньої кваліфікації (англ. average programmer) ALKTŽ; виїзний програміст (англ. on-site programmer) ALKTŽ;

³ Критерії неологізму досить відносні, час появи слова не завжди зрозумілий, тому потрібна умовна межа. Критерієм новизни можна вважати відсутність слова в основних загальних словниках — LKŽe і DLKŽ₇ (однак ці джерела не спростовують новизни, якщо слово потрапило до них із комп’ютерного контексту, наприклад, програміст), а також слід зважати на словники інших галузей.

⁴ Є зауваження, що з огляду на вживання ознака «багато часу» може бути надлишковою (Murmulaitytė 2016: 7), і це видається цілком обґрунтованим.

110

Alvydas Umbrasas | Asmenų pavadinimai kompiuterijos žodynuose

старший програміст (англ. senior programmer) ALKTŽ;

головний програміст (англ. chief programmer) IŽ, ALKTŽ.

Коли у словниках немає визначень або хоча б коротких пояснень, не завжди зрозуміло, чи мається на увазі особа. Оскільки англійські відповідники можуть позначати й не особу (у розглядуваному контексті часто саме так і є), можна сумніватися, чи справді відповідники литовською мовою, що завжди вказують на особу, відповідають суті та правильно дібрані, наприклад:

компонувальник (англ. builder) ALKTŽ, компонувальник програм (англ. program builder) ALKTŽ, компонувальник системи (англ. system builder) ALKTŽ;

профілювальник (англ. profiler) ALKTŽ, профілювальник виконання основної програми (англ. execution profiler) ALKTŽ;

переглядач – веб-переглядач (англ. Web spider, Web crawler, Web worm) ŠKPTŽ;

навігатор (англ. navigator) ŠKPTŽ.

Окремо слід згадати термін користувач «фізична чи юридична особа або група таких осіб, що використовує комп’ютер, його програмне забезпечення, дані та будь-які інші інформаційні ресурси» (англ. user, consumer, subscriber) IŽ, ALKTŽ, ŠKPTŽ, LŽ, ATTŽ, AKTŽ. Він вирізняється найбільшою різноманітністю видових термінів. Складені терміни часто вказують на досвід користувача, його статус, характер поведінки, наявність певних функцій, належність до тієї чи іншої групи тощо, наприклад:

анонімний користувач (англ. anonymous user) ŠKPTŽ;

випадковий користувач (англ. casual user) ALKTŽ;

користувач інтерактивного режиму (англ. interactive user) IŽ;

епізодичний користувач (англ. ad hoc user) ALKTŽ;

кінцевий користувач (англ. end user, ultimate user) ALKTŽ;

інтерактивний користувач «той, хто працює в діалоговому режимі» (англ. interactive user) ALKTŽ;

комерційний користувач «той, хто оплачує комп’ютерний час» (англ. real user) ALKTŽ;

новий користувач «користувач, не зареєстрований у системі до першого звернення» (англ. first-time user) ALKTŽ, ATTŽ;

недисциплінований (той, хто не дотримується правил) користувач (англ. tough user) ALKTŽ;

позаплановий користувач (англ. nonscheduled user) IŽ;

некваліфікований користувач комп’ютера (англ. computer-naive) ALKTŽ;

віддалений користувач «користувач, який працює з віддаленим кінцевим пристроєм» (англ. remote user) IŽ, ATTŽ;

кореневий користувач (англ. root user) LŽ;

підготовлений користувач (англ. trained user) IŽ;

Terminologija | 2018 | 25

111

останній к о р и с т у в а ч (англ. last user) ŠKPTŽ;

досвідчений к о р и с т у в а ч «користувач комп’ютера або його програмного забезпечення, який має досвід роботи з таким обладнанням або його окремими компонентами» (англ. advanced user) AKTŽ;

окремий к о р и с т у в а ч (англ. single user) LŽ;

користувач-початківець (англ. novice user) ALKTŽ;

підключений к о р и с т у в а ч (англ. connected user) ŠKPTŽ;

привілейований к о р и с т у в а ч «користувач, який має більше прав, наприклад, вищий пріоритет» (англ. privileged user, privileged operator, superuser) IŽ, ALKTŽ, ATTŽ;

безпосередній к о р и с т у в а ч «користувач, який безпосередньо бере участь в обробці повідомлень, використовуючи систему передавання повідомлень» (англ. direct user) ATTŽ;

віддалений к о р и с т у в а ч (англ. telecommuter, remote user) ALKTŽ;

закритий к о р и с т у в а ч (англ. closed user) IŽ;

суперкористувач (англ. superuser) LŽ;

місцевий к о р и с т у в а ч (англ. local user) ALKTŽ.

Рідше називається об’єкт⁵, з яким працює користувач і на який спрямовані його дії, наприклад:

комп’ютерний к о р и с т у в а ч (англ. liveware) ALKTŽ;

користувач «Netscape» (англ. Netscape user) ŠKPTŽ;

користувач послуг «кінцевий користувач, який користується мережевими послугами» (англ. service user) ATTŽ;

користувач термінала (англ. terminal user, terminal operator) IŽ, ALKTŽ;

користувач відеотексу «особа, яка за допомогою кінцевого пристрою відеотексу користується послугами, що надаються службою відеотексу» (англ. videotex user) ATTŽ.

Деякі терміни мають позитивний і негативний опозиційні члени (використовується префікс не–), наприклад:

мандрівний к о р и с т у в а ч (англ. roaming user) ŠKPTŽ – немандрівний к о р и с т у в а ч (англ. non-roamed subscriber) ŠKPTŽ;

кваліфікований к о р и с т у в а ч (англ. advanced user, computer-literate user, expert user, skilled user, trained user) ALKTŽ – некваліфікований к о р и с т у в а ч (англ. lay user, naive user, unskilled user) ALKTŽ;

пріоритетний к о р и с т у в а ч (англ. high-priority user) IŽ, ALKTŽ – непріоритетний к о р и с т у в а ч (англ. low-priority user) ALKTŽ.

Іноді варіюються форми з префіксом і без нього, означені й неозначені форми, пор.:

зареєстрований к о р и с т у в а ч «особа, фірма, компанія тощо, якій дозволено користуватися послугами, що надаються постачальником послуг» (англ. authorised user, scheduled user) ATTŽ;

⁵У жодному з переглянутих словників немає актуального терміна користувач Інтернету.

112

Alvydas Umbrasas | Asmenų pavadinimai kompiuterijos žodynuose

зареєстрований користувач (англ. scheduled user, real user) ALKTŽ;

зареєстрований користувач (англ. authorized user) IŽ;

легалізований (зареєстрований) користувач (англ. authorised user) ALKTŽ;

незареєстрований користувач «користувач послуги або послуг, який не зареєструвався в установі постачальника послуг» (англ. nonauthorised user, non-scheduled user) ATTŽ;

незареєстрований (незаконний) користувач (англ. unauthorised user) ALKTŽ;

незареєстрований користувач (англ. nonauthorized [unauthorized] user) IŽ.

Загалом тут можна виправдати як означену, так і неозначену форми. Означена форма посилює визначеність, підкреслює класифікаційний характер. Варто зазначити, що хоча в більшості словників комп’ютерної термінології, зокрема й найновіших, подається термін vartotojas, у EKŽ₂ було naudotojas (англ. user). Відповідно, відрізняються й видові терміни (у EKŽ₂ їх наведено небагато), пор. galutinis naudotojas (англ. end user) EKŽ₂ і galutinis vartotojas (англ. end user, ultimate user) IŽ, ATTŽ, AKTŽ, numatytasis naudotojas (англ. default user) EKŽ₂ і numatytasis vartotojas (англ. default user) AKTŽ. Визначення свідчать про тотожність понять, наприклад:

кінцевий користувач «особа, яка використовує комп’ютер або його програмне забезпечення відповідно до їхнього прикладного призначення, користується результатами їхньої роботи, а не як компонентом для комплектування, розроблення чи виробництва інших програм або систем» EKŽ₂ – кінцевий користувач «особа, яка використовує програмне забезпечення за призначенням, щоб отримувати результати роботи, а не як компонент для комплектування чи розроблення інших програм» AKTŽ; користувач за замовчуванням «користувач, чий профіль стає початковим значенням новостворюваного профілю, тобто під час створення профілю нового користувача до нього копіюється профіль користувача за замовчуванням» EKŽ₂ – користувач за замовчуванням «користувач, чий профіль стає початковим значенням профілю нового користувача, що реєструється, тобто під час створення профілю нового користувача до нього копіюється профіль користувача за замовчуванням» AKTŽ.

Як бачимо, у найновішому тлумачному словнику подано термін vartotojas; відповідно, видові терміни замінено й у найновішому виданні EKŽ (у книжковому вигляді не видано, опубліковано на вебсайті www.raštija.lt). У ньому видові терміни з компонентом naudotojas наведено як синоніми у відсильних статтях, що скеровують до відповідних термінів із компонентом vartotojas, однак родові терміни naudotojas і vartotojas подано обидва як самостійні, а їх пояснено відповідно як «фізична або юридична особа чи група таких осіб, яка чимось користується» і «особа або група таких осіб, яка щось споживає» (формулювання першого визначення потребує редагування). Біля обох термінів зазначено, що «іноді їх уживають як синоніми, але з

Terminologija | 2018 | 25

113

насправді не є синонімами, оскільки вказують на різне співвідношення між особою та предметом — споживання або використання». Ще десять років тому один з авторів EKŽ² писав: «Зазвичай кажуть, що їжу, ліки, слова споживаємо, а землю, озера, будівлі, машини використовуємо. А що ми робимо з комп’ютером і його програмним забезпеченням? Комп’ютер споживати начебто недоречно, комп’ютером користуємося. А програми невидимі, записані на дисках. То, може, ми їх споживаємо, подібно до повітря? Однак програми мають одну цікаву особливість. Придбавши їх, ми можемо користуватися ними лише за правилами, визначеними в ліцензіях. Найчастіше ми не отримуємо права копіювати їх, розбирати, модифікувати. З програмами слід поводитися так само, як з орендованою або позиченою річчю. Тому тут ще доречніше говорити про використання, а не про споживання. Отже, ми — користувачі комп’ютерів і їхніх програм (а не споживачі), і комп’ютерами користуємося, а не споживаємо їх» (Grigas 2007: 4). Сказано начебто правильно, проте вживання показує, що межі між використанням і споживанням не завжди такі більш або менш чіткі, як у контекстах їжі, ліків, слів чи подібних. І комп’ютери, і програми є засобами, інструментами (лише одні фізичні, інші віртуальні), а ними можна і користуватися, і їх споживати. Використання по суті є різновидом споживання; DLKŽ⁷ зазначає, що naudoti означає «споживати як засіб, інструмент для досягнення чогось». У LKŽ знаходимо такі приклади: З іншими знаряддями впоратися не вмію, але до сокири звик користуватися BsP1114(Tlž). Такими сокирами нам не доводилося користуватися Lkv. Для розпушування землі білоти користувалися дерев’яним плугом, згодом укріпленим залізним лемешем. Користуюся лопатою, коли йду копати город Y1. Я б користувався сталевою косою, сталевою косою, а не світлою шаблею LB98. Серед тлумачень значень у DLKŽ⁷ також можна знайти подібні приклади вживання: grėblelis «маленькі граблі, якими користуються, щоб складати сніп під час косіння», lęšis «плівка, що заломлює промені, якою користуються замість окулярів», pincetas «щипчики для захоплення дрібних предметів, якими користуються в медицині, лабораторіях». Нині, мабуть, ми схильні були б сказати тут використовується, але водночас уживання показує, що поняття споживача стало універсальним: споживач і споживає, і використовує (порівняно з англійською мовою, охоплює і user, і consumer), тому споживач програми, споживач комп’ютера не дивують. По суті, тут можна сказати і споживач, і користувач, але загальна система схиляється до споживача.

Порівняно з похідними із суфіксом -tojas, назви осіб із суфіксом -ėjas у комп’ютерній термінології вирізняються дещо меншою різноманітністю, проте їх також досить багато. Перегляд словників комп’ютерної термінології не виявив гібридних похідних із цим су-

114 Alvydas Umbrasas | Asmenų pavadinimai kompiuterijos žodynuose

фіксом; усі вони литовські, і всі їх можна вважати термінізованими або транстермінізованими, наприклад:

виконавець (англ. performer) ŠKPTŽ;

ініціатор виклику (англ. calling party) IŽ;

запитувач «абонент, користувач або елемент системи, який звертається до інформаційної служби» (англ. requestor) IŽ, ŠKPTŽ, ATTŽ;

розробник (англ. builder, creator, manufacturer) ALKTŽ, розробник програмної системи (англ. software programmer) ALKTŽ;

викликач «особа, яка викликає» (англ. invoker) ŠKPTŽ;

гравець (англ. player) IŽ;

продавець (англ. vendor) ŠKPTŽ;

порадник (англ. guru) ŠKPTŽ;

доповідач (англ. presenter) ŠKPTŽ;

порушник «особа, яка намагається проникнути до захищеної системи» (англ. violator) ALKTŽ;

наступник (англ. successor) IŽ;

відправник «особа, яка надсилає повідомлення; дані її електронної адреси в заголовку електронного листа записуються в поле „хто“» (англ. sender) IŽ, ATTŽ, EKŽ₂, AKTŽ, відправник або одержувач (англ. originator/recipient) ŠKPTŽ, відправник повідомлення «первинне джерело повідомлення» (англ. sender, message originator) ALKTŽ, ATTŽ.

Деякі похідні наведено лише у складі словосполучень, наприклад:

інсталятор — інсталятор програмного забезпечення (англ. implementor) ŠKPTŽ;

телефонний зловмисник (англ. phreaker) ŠKPTŽ;

помічник — помічник головного програміста (англ. assistant chief programmer) ALKTŽ;

пересилач — анонімний пересилач (англ. anonymous remailer) ŠKPTŽ;

розвивач — розвивач електронного бізнесу (англ. e-business enhancer) ŠKPTŽ;

спамер — ініціатор навали (англ. spammer) ŠKPTŽ.

Звернімо увагу, що, наприклад, слів викликач, інсталятор немає ні в DLKŽ₇, ні в LKŽe, хоча слова викликати, інсталювати внесені. Ці назви діячів є системними, тому навряд чи їх можна вважати комп’ютерними новотворами; радше це прогалини загальної лексикографії. З іншого боку, можливо, ці слова не внесли до DLKŽ₇ тому, що більш імовірним є вживання форм без префіксів, яке відповідає тенденціям норм. Наприклад, подавач, пересилач внесені до LKŽe, а до DLKŽ₇ — ні.

Найрозгалуженіші словотвірні гнізда мають терміни, що охоплюють аспекти отримання або надання чогось. Таким є термін на позначення особи одержувач «адресат, який отримує електронний лист або інше електронне відправлення» (англ. recipient, receiver, acceptor) IŽ, ŠKPTŽ, ATTŽ, EKŽ₂, AKTŽ. З ним спів-

Terminologija | 2018 | 25

115

Утворюється чимало видових термінів (переважно у сфері телекомунікацій; класифікуються одержувачі повідомлень), наприклад:

альтернативний о д е р ж у в а ч, призначений одержувачем «користувач або список адресатів (якщо такий є), якого може вибрати призначений одержувач або відправник, призначений замість відправника, або одержувач зі списку пересилання повідомлення» (англ. recipient-assigned alternate recipient) ATTŽ;

одержувач маршрутизації (англ. routing recipient) ŠKPTŽ;

одержувач копії «одержувач, якому повідомлення безпосередньо не адресоване, але якого включено до списку адресатів, щоб його поінформувати» (англ. copy recipient, secondary recipient) ATTŽ;

невідомий о д е р ж у в а ч «одержувач, якого неможливо розкрити іншим одержувачам того самого повідомлення» (англ. blind-copy recipient) ATTŽ;

призначений о д е р ж у в а ч «один із користувачів або списків адресатів, якого відправник указує як передбаченого адресата повідомлення» (англ. intended recipient) ATTŽ;

альтернативний о д е р ж у в а ч «у контексті оброблення повідомлень — користувач або список адресатів, до якого відправник може звернутися (але не обов’язково звертається) з проханням передати повідомлення або копію інформаційного об’єкта лише тоді, коли їх неможливо передати певному первинному одержувачеві» (англ. alternate recipient) ATTŽ;

замісний о д е р ж у в а ч «користувач або список адресатів, якого пріоритетний одержувач, альтернативний одержувач або зареєстрований одержувач може вибрати для пересилання повідомлень» (англ. substitute recipient) ATTŽ;

пріоритетний о д е р ж у в а ч «один із користувачів або списків адресатів, якого відправник обирає як пріоритетний пункт призначення повідомлення» (англ. preferred recipient) ATTŽ;

одержувач зі списку «користувач або список адресатів, якому передається повідомлення під час розгортання списку адресатів» (англ. member recipient) ATTŽ;

альтернативний о д е р ж у в а ч, призначений відправником «користувач або список адресатів (якщо такий є), якому відправник просить передати повідомлення, якщо його неможливо передати певному призначеному одержувачеві» (англ. originator-specified alternate recipient) ATTŽ.

Термін надавач (англ. provider, supplier) у ŠKPTŽ зазвичай уживається щодо послуг — н а д а в а ч п о с л у г «суб’єкт (фізична особа, приватна юридична особа, публічна юридична особа або група таких осіб), який надає певні послуги <....>» (англ. service provider) ATTŽ, AKTŽ. Як видно з визначення, поняття охоплює фізичних і юридичних осіб⁶. Коли

⁶Імовірно, саме право Європейського Союзу зумовило те, що останнім часом у нашому законодавстві однозначний термін особа дедалі частіше вживається як термін, що охоплює водночас фізичну та юридичну особу. Раніше це не було характерним: зазвичай особа сприймалася як фізична особа, а в іншому разі неодмінно додавалося означення. Навіть з означенням юридична, цей термін, на думку Пранаса Кнюкшти, спотворює значення слова особа, однак є прийнятним, бо не посягає на мовну систему. На його думку, можна було знайти й кращі терміни, наприклад, юридичний суб’єкт (Kniūkšta 1999: 18–19).

116

Alvydas Umbrasas | Asmenų pavadinimai kompiuterijos žodynuose

які назви осіб придатні для позначення і тих, і тих, хоча в словникових дефініціях про це не завжди зазначають (або дефініцій узагалі немає). Із дефініцій, наведених у словниках (переважно ATTŽ), видно, що часто згадується лише юридична особа, але відповідно до чинного законодавства це поняття принаймні теоретично могло б охоплювати й фізичних осіб (хоча в Литві це не обов’язково реалізується), наприклад:

постачальник хмарних послуг «постачальник, що надає хмарні послуги платформи, інфраструктури, програм, сховища даних тощо» (англ. cloud provider) AKTŽ;

постачальник інформації (англ. information provider) ŠKPTŽ;

постачальник інтернет-послуг (англ. Internet service provider) ŠKPTŽ, постачальник інтернет-послуг «компанія, що надає доступ до інтернет-послуг, таких як веб і Gopher» (англ. internet service provider, internet access provider) ATTŽ;

постачальник мережевих послуг «організація або установа, що веде діяльність у сфері мережевих послуг» (англ. network service provider) ATTŽ;

мережевий постачальник «організація, що надає мережу для забезпечення телекомунікаційних послуг. Якщо ця сама організація пропонує послуги, вона стає також постачальником послуг» (англ. network provider) ATTŽ;

постачальник контенту (англ. content provider) ŠKPTŽ;

постачальник послуг відеотексу «організація, відповідальна за надання користувачеві послуг відеотексу» (англ. videotex service provider) ATTŽ;

постачальник мережі зв’язку відеотексу «організація, яка за договором із постачальником послуг відеотексу відповідає за встановлення зв’язку між кінцевими пристроями користувачів, інформування користувачів та/або надання послуг головними комп’ютерами відеотексу» (англ. videotex communications network provider) ATTŽ;

постачальник вебпослуг «компанія, що надає клієнтам, які мають телефонну лінію та модем, доступ до інтернету й вебу» (англ. Web service provider, Web provider) ATTŽ.

Фізичних і юридичних осіб також охоплює аналогічний термін постачальник (англ. source, supplier, provider) ALKTŽ, ŠKPTŽ. Різниця лише в тому, що термін надавач зазвичай уживають, коли йдеться про послуги, а постачальник — про конкретні товари. У словниках мало видових термінів, наприклад: (постачальник комп’ютерів, програмного забезпечення (англ. vendor) ALKTŽ, постачальник комплектних систем (англ. turnkey vendor) ALKTŽ. Як відповідники англ. third-party supplier ALKTŽ пропонує кілька термінів: незалежний постачальник, випадковий постачальник, посередницький постачальник. По суті, те саме позначає і постачальник-посередник (англ. third-party vendor) ALKTŽ.

Terminologija | 2018 | 25

117

Досить значну групу термінів становлять назви осіб із суфіксом –ininkas. Похідні з раніше згаданими суфіксами утворюються від дієслів і позначають виконавця дії, тоді як основою похідних із –ininkas зазвичай є іменник. Похідними осіб зазвичай називають за заняттям, характером діяльності тощо. До словників комп’ютерної термінології здебільшого увійшли похідні, які вже функціонують у мові в інших галузях, наприклад:

чарівник (англ. wizard) ALKTŽ;

науковець (англ. scientist) ALKTŽ;

співучасник «фізична особа, яка долучилася до створення, виробництва або розповсюдження комп’ютерного об’єкта, але не стала співавтором або власником усього виробу» (англ. contributor) EKŽ², AKTŽ;

керівник (англ. manager) ALKTŽ;

начальник – начальник пошти (англ. postmaster) ŠKPTŽ, начальник вебсайту (англ. webmaster) ŠKPTŽ.

Іншою за словотвірною будовою (утворене від займенника) є власник (англ. owner) IŽ, ALKTŽ, ŠKPTŽ, LŽ; із ним подано кілька видових термінів: власник банку даних (англ. data bank owner) IŽ, власник даних (англ. data owner) IŽ, ŠKPTŽ, поточний власник (англ. current owner) ŠKPTŽ, новий власник (англ. new owner) ŠKPTŽ, власник за замовчуванням (англ. default owner) ŠKPTŽ. В AKTŽ цьому значенню надають перевагу терміну керівник.

З термінографічних джерел видно, що слова, які зазвичай називають осіб у мові, у комп’ютерній галузі часом уживаються не лише для позначення осіб. Наприклад, бібліотекар розуміється не тільки як «особа, яка впорядковує бібліотеки програм» (англ. librarian) IŽ, ALKTŽ, а й як «керівна програма для роботи з бібліотечними програмами» ALKTŽ (звичніше було б програма керування бібліотекою IŽ тощо). Пор. також бібліотекар файлів «особа або процес, що виконує функції додавання, архівування, копіювання файлу та доступу до даних» (англ. file librarian) ALKTŽ. Звичайно вживаний у значенні особи термін посередник (англ. dealer) ALKTŽ також набуває інших значень, наприклад:

посередник хмарних послуг «суб’єкт⁷, який підтримує зв’язки з різними постачальниками хмарних послуг і допомагає клієнтам хмарних сервісів знаходити відповідних постачальників та контролювати процес надання послуг» (англ. cloud broker) AKTŽ;

агент користувача «функціональний блок, що забезпечує обмін даними» (англ. user agent) ALKTŽ.

⁷Суб’єкт (англ. entity) визначається як «по суті самостійний предмет, явище або інший об’єкт певної сфери» AKTŽ.

118

Alvydas Umbrasas | Asmenų pavadinimai kompiuterijos žodynuose

Як гібридний неологізм, утворений для потреб комп’ютерної галузі, створено термін компиутерінінкас⁸ (англ. computer science expert, computer scientist) IŽ. Порівняно нещодавно в комп’ютерній термінографії з’явилися неологізми тінклаштінінкас «особа, яка веде блог» (англ. blogger) AKTŽ, мікротінклаштінінкас «особа, яка пише в мікроблог» (англ. microblogger) AKTŽ. Відоме у спорті й рибальстві слово тінклінінкас у комп’ютерній галузі намагалися вживати в іншому значенні — «особа, яка блукає мережею, користувач інтернету» (англ. internaut, internette r, netizen, cybernaut, cyber surfer) ŠKPTŽ, але, схоже, це значення не поширилося. Неологізм інтернетінінкас «той, хто багато часу проводить, переглядаючи інтернет», який іноді трапляється в текстах вільнішого стилю, досі не внесено до термінографії LKND.

Інші похідні, якими в комп’ютерних словниках називають осіб, не утворюють значущих груп; це переважно окремі деривати з різними суфіксами, запозичені з інших галузей або загальновживаної мови, наприклад:

бастунас (англ. lurker) ŠKPTŽ;

даліивіс (англ. participant, attendee) ŠKPTŽ;

пуспрограміу ґудручиай (англ. script kiddies) LŽ;

клайунас (англ. wired worker, nomad, road warrior, roaming) ŠKPTŽ;

квіетініай «особи, запрошені на збори або мережеву конференцію» (англ. attendees) ŠKPTŽ;

науйокас (англ. luser) LŽ;

сутуоктініс (англ. spouse) ŠKPTŽ;

ужсаковас «фізична або юридична особа, яка отримує послуги мережі зв’язку від оператора мережі або уповноваженого посередника і зобов’язана сплачувати всі платежі за послуги» (англ. customer) ATTŽ;

конференціїос вадовас (англ. conference conductor) ATTŽ.

Деякі похідні із суфіксом -ėlis мають негативну конотацію, наприклад: ісібровеліс (англ. intruder) LŽ, ісілаужеліс «особа, яка, обходячи паролі та інші засоби безпеки, несанкціоновано проникає в чиєсь апаратне або програмне забезпечення» (англ. cracker, intruder) LŽ, ŠKPTŽ, EKŽ, AKTŽ, немокеліс (англ. lamer) LŽ. У негативному контексті часто вживають також відповідники англ. hacker або негативно кодифіковане запозичення hakeris. Для називання цього поняття вигадано цікавий неологізм programišius «особа, яка має схильність програмувати, досліджувати операційні системи та інші

⁸ Kompiuterininkas «любитель або фахівець із комп’ютерів» уже внесено до DLKŽ⁷; у попередніх виданнях цього словника такого слова ще не було. У вжитку поширене слово комп’ютерістас, але відповідно до загальних тенденцій кодифіковано гібридний дериват.

Terminologija | 2018 | 25

119

початкові тексти програм, удосконалювати їх» ŠKPTŽ, LŽ, EKŽ₂, AKTŽ (суфікс –išius обрано через конотації та асоціації, які викликають слова цієї словотвірної моделі, пор. mergišius, vag išius тощо), як синонім раніше також пропонувалося словосполучення programavimo a i s t r u o l i s ŠKPTŽ, VLKK, Leksika 2005: 56. Як новотвір варто згадати похідне із суфіксом –alius brukalius «той, хто надсилає небажані листи — спам» (англ. spammer) EKŽ₂, AKTŽ, утворене за аналогією з також новотвірним словом brukalas (англ. junk, junk mail, spam) «небажані електронні листи» EKŽ₂, AKTŽ. Як слово programišius, так і brukalius ще проходять випробування вживанням; поки що рано стверджувати, що вони вже усталилися.

Термінів на позначення осіб, утворених іншими способами, у комп’ютерній термінографії майже не трапляється. Не виявлено жодного суфіксального чи префіксального похідного; серед складних слів можна назвати термін talkininko (англ. contributor) bendradarbis EKŽ₂, AKTŽ, наведений як його синонім; у досліджуваній галузі він, звісно, не є новотвором.

Запозичення на позначення осіб, наведені в комп’ютерних словниках, не зрівняються за кількістю та різноманітністю з термінами власного походження. Серед цікавіших термінів можна виокремити відносно недавно появившийся в мові неологізм internautas «особа, яка особливо багато часу проводить, переглядаючи інтернет» (англ. cybercitizen, cybernaut, internaut, netizen) EKŽ₂, AKTŽ. В англійській мові слово internaut (утворене поєднанням Internet та astronaut) виникло в останньому десятилітті минулого століття (https://en.oxforddictionaries.com), використовується й в інших мовах. У тому самому значенні в англійській мові вживається слово аналогічної будови cybernaut (дослівно «мандрівник кіберпростором»), але ще в шістдесятих роках минулого століття його вживали у значенні «робот», «кіборг» (https://en.oxforddictionaries.com). З литовських інтернет-джерел видно, що запозичення kibernautas вживається лише зрідка; станом на середину 2018 року слово ще не було включене до LKND, проте в цьому корпусі зафіксоване вживання гібридного утворення internetininkas, рівнозначного internautui. Як уже зазначалося, до ŠKPTŽ як синонім tinklo naršytojo було включено infonautas — ще одного конкурента internauto (пор. англ. infonaut; перша частина слова вказує на зв’язок з інформацією), але в узусі воно не поширилося і в LKND також не зафіксоване.

Більшість запозичень на позначення осіб, наведених у комп’ютерних словниках, не є словами, властивими лише комп’ютерному контексту: вони вживаються й в інших галузях (звісно, значення в різних галузях можуть відрізнятися, оскільки відповідають їхнім потребам), наприклад:

120 Alvydas Umbrasas | Asmenų pavadinimai kompiuterijos žodynuose

абонент «зареєстрований одержувач електронних послуг (зазвичай платних), який уклав договір з їхнім надавачем щодо цих послуг» (англ. user, subscriber, customer, abonent) IŽ, ALKTŽ, ATTŽ, EKŽ₂, AKTŽ, абоненти (англ. members) ŠKPTŽ; адміністратор «повноправний розпорядник комп’ютера, комп’ютерної мережі або іншої комп’ютерної системи, який дбає про щоденне обслуговування, оновлення, безпеку та інші пов’язані з об’єктом питання» (англ. admin, administrator, manager) IŽ, ŠKPTŽ, EKŽ₂, AKTŽ, пор. адміністратор банку даних (англ. database administrator) ALKTŽ; адресант «відправник, який передає адресатові інформаційне повідомлення, закодоване мовними знаками й засобами зв’язку, через канал» (англ. addressar) AKTŽ; адресат «особа, установа або її підрозділ, кому щось адресовано» (англ. contact, target, destination, addressee, called party, buddy) IŽ, ALKTŽ, ŠKPTŽ, ATTŽ, AKTŽ; аналітик (англ. analyst) IŽ, ALKTŽ, пор. аналітик бази даних «особа, відповідальна за проєктування структури та схеми бази даних» (англ. database analyst) EKŽ₂, AKTŽ; автор «фізична особа, яка створила комп’ютерну програму чи інший комп’ютерний об’єкт» (англ. author) IŽ, ŠKPTŽ, EKŽ₂, AKTŽ; дешифратор «особа, яка розшифровує зашифровану, подану нерозпізнаваним способом або пошкоджену інформацію» (англ. decipherer, decryptor) EKŽ₂, AKTŽ; дизайнер (англ. designer) ALKTŽ; документаліст (англ. documentalist, documentor) IŽ; експерт (англ. expert) ALKTŽ; графік (англ. designer) ALKTŽ; інженер (англ. engineer) IŽ, ALKTŽ, пор. інженер апаратного забезпечення «інженер, який знається на апаратних засобах приймання, запам’ятовування, відтворення й оброблення інформації та здійснює технічне обслуговування комп’ютерних систем і систем дистанційного передавання інформації» (англ. hardware engineer, computer hardware engineer) AKTŽ; клієнт «особа, якій надають послуги: покупець, замовник, абонент, відвідувач вебсайту або замовник і користувач інших послуг» (англ. client, customer) ATTŽ, EKŽ₂, AKTŽ; консультант — консультант із контенту консультант із контенту (англ. content advisor) ŠKPTŽ; кореспондент «особа, яка розпочинає або завершує телефонну розмову» (англ. party) ATTŽ; оператор «особа, яка виконує рутинні операції з пристроєм, системою чи послугою, що перебувають під її наглядом» (англ. operator, human-operator) IŽ, ALKTŽ, EKŽ₂, AKTŽ; редактор «керівник видання (книги, журналу, газети) чи програми (радіо, телебачення), який затверджує її зміст, укладач і редактор програми» (англ. editor, writer) ALKTŽ, EKŽ₂, AKTŽ; аналітик систем (англ. systems analyst) ALKTŽ; спеціаліст (англ. engineer) ALKTŽ, пор. спеціаліст із системного аналізу (англ. systems analyst) ALKTŽ; технік (англ. engineer) ALKTŽ.

Terminologija | 2018 | 25

121

Хоча англійська мова справляє значний вплив на термінологію комп’ютерної галузі, запозичення, перейняті з інших галузей, часто формально не відповідають вираженню англійських термінів; вони функціонують у литовській мові як самостійні одиниці, вибір яких зумовлений внутрішньою системою мови та перенесенням значень, наприклад:

абонент електронної пошти (англ. email user, e-mail user) EKŽ₂;

адміністратор інформаційної системи (англ. sysop, system operator) ALKTŽ;

адміністратор електронної пошти «особа, яка обслуговує службу електронної пошти й відповідає за її роботу» (англ. postmaster) AKTŽ;

адміністратор вебсайту «особа, яка обслуговує й оновлює вебсайт, відповідає на електронні листи його відвідувачів, пов’язані з функціонуванням сайту» (англ. webmaster) EKŽ₂, AKTŽ;

автор модифікацій «фізична особа, яка вдосконалює та модифікує програму або інший комп’ютерний об’єкт» (англ. contributor) EKŽ₂, AKTŽ;

автор оригіналу «фізична особа, яка створила оригінальну комп’ютерну програму або інший комп’ютерний об’єкт» (англ. initial developer) EKŽ₂, AKTŽ;

інструктор (англ. tutor) ALKTŽ;

тьютор «особа, яка допомагає учневі навчатися: надає консультації, поради та практичну допомогу» (англ. tutor) EKŽ₂, AKTŽ;

ліцензіар «власник авторських прав» (англ. copyright owner, right holder) EKŽ₂, ALKTŽ;

ліцензіат «користувач твору, який є об’єктом авторського права» (англ. copyright user) EKŽ₂, AKTŽ;

інженер (англ. engineer) ALKTŽ;

фахівець із тестування (англ. tester) ALKTŽ.

Серед розглянутих джерел лише в одному — глосарії «Linux» (LŽ) — наведено запозичення, що називають осіб і мають позначку ntk., тобто такі, що вважаються неприйнятними в термінології. Усі вони позначені як жаргонні: хакер (англ. hacker) – програміст; юзер (англ. user) – користувач; крекер (англ. cracker) – зломник; ламер (англ. lamer) – невмійко; лузер (англ. luser) – 1. новачок, 2. користувач. У ALKTŽ без оцінних позначок наведено форму хекер, але зазначено, що саме англійське слово hacker є жаргонним, тому можна припустити, що й відповідник має такий самий статус. Не виключено, що позначку жаргонності зумовило обережне ставлення до литовського відповідника. Англійське слово багатозначне: у ALKTŽ наведено аж п’ять значень: «1. програміст-фанатик. 2. найяскравіший представник спільноти програмістів. 3. знавець конкретної програми. 4. експерт, який використовує свої знання з незаконною метою, наприклад, проникаючи до захищеної системи. 5. талановитий програміст, який ефективно створює чудові програми» (деякі значення можна було б

1 2 2 Alvydas Umbrasas | Asmenų pavadinimai kompiuterijos žodynuose

поєднати). Варто зазначити, що в ALKTŽ деякі англійські слова або словосполучення, які вважають жаргонними, практично не мають литовських відповідників, тому їх передають описово: bit twiddler (жарг.) – комп’ютерний фанат, любитель програмувати мовою асемблера; code bums (жарг.) – надмірно прискіпливий програміст; luser (жарг.) – користувач, який не вміє працювати із системою; непрофесійний користувач. Зрозуміло, добирати відповідники до жаргонізмів або професіоналізмів з інших мов може бути складно. В англійській мові такі одиниці нерідко переходять до рівня термінології (у деяких галузях⁹ їх особливо багато), тоді як у литовській термінографії жаргонізмів або професіоналізмів зазвичай уникають.

Як видно з наведеного матеріалу, лише поодинокі похідні назви осіб можна вважати спеціально створеними для потреб комп’ютерної галузі; більшість назв осіб, поданих у комп’ютерних словниках, запозичено готовими із загальновживаної мови, де вони використовуються в інших сферах (можна сказати, що частіше вони транстермінологізовані, ніж термінологізовані). По суті, те саме можна сказати й про запозичення: більшість із них у комп’ютерній галузі не є унікальними. Лише додавання видових компонентів іноді тісніше пов’язує термін із комп’ютерною галуззю та її реаліями. Слід зазначити, що до комп’ютерних словників часто з метою перекладу включають не тільки комп’ютерну термінологію, а й лексику та фрази з різних програм і загалом із комп’ютерного контексту, тому не всі наведені назви осіб є власне комп’ютерними термінами. Вони потрапили до словників разом із певними мікросистемами термінів і доповнюють їх. Звісно, щодо потреби в деяких із них, особливо найзагальніших і неспеціальних (таких як, наприклад, vyras, moteris, vaikai, sutuoktinis), у комп’ютерній термінографії можна сумніватися. Водночас можна поставити й протилежне запитання: чи достатньо наявних назв осіб у розглянутих словниках? У цих словниках можна знайти чимало різних дієслів та їхніх абстрактних іменників, а від дієслів зазвичай дуже легко утворити слово на позначення виконавця дії (особливо за допомогою продуктивних суфіксів -tojas, -ėjas). У певній ситуації такі слова можливі, але не обов’язково потрібні для спеціального позначення поняття галузі (як терміни), наприклад: naujinti (англ. update) – naujintojas, formatuoti (англ. format) – formuotojas, tinkinti (англ. cus-

⁹ Стверджується, що, наприклад, у словниках економіки та бізнесу жаргонізми й професіоналізми, які називають осіб, становлять близько 20% англійських назв осіб і близько 6% російських назв осіб (Trypфанова 2006: 8).

Terminologija | 2018 | 25

123

tomize) – tinkintojas, įdiegti (англ. install) – įdiegėjas та ін. Деяких слів немає навіть у вжитку, але за потреби вони могли б називати поняття галузі, наприклад, kompiuterizuotojas. Ось подібне слово skaitmenintojas вже з’явилося у вжитку (у бібліотеках і музеях так називають посади), тож його цілком обґрунтовано можна було б подати в комп’ютерних словниках поряд із терміном skaitmeninimas.

Звісно, бувають випадки, коли поняття виконавця дії не є суто комп’ютерним поняттям. Наприклад, у деяких комп’ютерних словниках можна знайти терміни spausdinimas (IŽ, ŠKPTŽ, AKTŽ), maketavimas (IŽ, ALKTŽ), але немає spausdintojas, maketuotojas. Такі терміни існують у вжитку (ними називають і посади), але, мабуть, доречніше було б подати їх у словниках поліграфії. Безперечно, є назви діячів у комп’ютерному контексті, які заслуговують на місце в комп’ютерних словниках: наприклад, до словників потрапили žaidimas, kompiuterinis žaidimas (IŽ, AKTŽ), piratavimas (ALKTŽ, EKŽ, AKTŽ), але немає актуальних у вжитку назв žaidėjas, piratautojas (схоже, саме комп’ютерний контекст відрізняє не зафіксованого лексикографічно piratautoją від морського pirato). Іноді помітні прогалини в системності: наприклад, AKTŽ подає згадані неологізми tinklaraštininkas, mikrotinklaraštininkas поряд із tinklaraštis, mikrotinklaraštis, проте аудіоблог (англ. audioblog) і vaizdo tinklaraštis (англ. video blog, vlog) подано окремо. Garso tinklaraštis, здається, малоактуальний, але актуальність vaizdo tinklaraščių постійно зростає; актуальним є і vaizdo tinklaraštininkas (конкурує з videotinklaraštininku). Із коренем tinkl- нині утворюють чимало різних неологізмів, іноді лише ситуативних, наприклад tinklažmogis, tinklinėtojas, tinkli šius (Girčienė 2011: 174), які не потрібні термінографії.

Варто додати, що в розглянутих термінологічних словниках назви осіб подано лише в чоловічому роді. Це вже майже усталена традиція термінографії. Абсолютна більшість назв (за винятком таких, як asmuo, moteris, vyras, vaikas) виражена так званими рухомими іменниками (substantiva mobilia) та їхніми сполуками, тобто вони мають або принаймні теоретично можуть мати відповідні назви жіночого роду, які за потреби можна вживати в галузевих текстах, однак читачі словників мають утворювати їх самостійно відповідно до загальних мовних закономірностей. Назви осіб лише одного роду, зумовлені соціальними ролями чи іншими причинами, загалом нечасті (Džežulskienė 2001: 67); нині іноді додають відсутні парні форми: наприклад, поряд зі звичайним словом чоловічого роду licenciaras можна вжити й licenciarė.

1 2 4 Alvydas Umbrasas | Asmenų pavadinimai kompiuterijos žodynuose

ВИСНОВКИ

Хоча термінологічний статус назв осіб іноді викликає сумніви, їх включають до термінологічних словників, і це не слід вважати недоліком таких словників. Радше навпаки — варто замислитися, чи справді обґрунтовано назви осіб, актуальні в певних галузях, не потрапляють до термінографії.

У комп’ютерних словниках є порівняно багато назв осіб. Частина з них позначає поняття не лише комп’ютерного контексту, але, очевидно, включена до цих словників через актуальність у галузі чи зв’язки з іншими поняттями словника, а також із перекладацькою метою. Необхідність деяких із них у комп’ютерних словниках можна поставити під сумнів, однак водночас видно, що бракує й певних назв.

Назви осіб найчастіше виражені рухомими іменниками, що можуть мати як чоловічий, так і жіночий рід, однак склалася традиція включати до термінологічних словників лише узагальнені форми чоловічого роду.

Як свідчить комп’ютерна термінографія, більшість термінів, що називають осіб у цій галузі, є суфіксальними похідними. Переважають похідні литовського походження, але трапляються й гібридні утворення. Найбільш розвинені моделі із суфіксами -tojas і -ėjas; дещо рідше вживаються похідні із суфіксом -ininkas. Похідних, які можна було б вважати комп’ютерними неологізмами, є лише одиниці; більшість термінологізовано або транстермінологізовано, тобто взято із загальновживаної мови чи запозичено з інших галузей.

Запозичені назви осіб, включені до литовської термінографії лише для позначення комп’ютерних понять, трапляються вкрай рідко. Більшість запозичень уживається і в інших галузях, тобто в комп’ютерному контексті вони не є унікальними. Деякі запозичення в термінографії вважають ненормативними, жаргонними, і їх не схильні допускати до загальновживаної мови. Загалом запозичень небагато; за кількістю литовські похідні перевищують їх щонайменше утричі.

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА

AKTŽ – Dagienė V., Jevsikova T. Тлумачний словник термінів комп’ютерної науки, Вільнюс: Інститут математики та інформатики Вільнюського університету, 2016.

ALKTŽ – Тлумачний словник термінів комп’ютерної науки англійською та литовською мовами. Ред. A. Kirejevas, Каунас: Smaltija, 1997.

ATTŽ – Тлумачний словник термінів телекомунікацій. Уклали V. Valiukėnas, R. Sabaliauskaitė, J. Gabijūnienė, Вільнюс: Lietuvos telekomas, 2004.

EKŽ – Dagienė V., Grigas G., Jevsikova T. Енциклопедичний словник комп’ютерної науки. 2-ге доповнене вид., Вільнюс: TEV, 2008.

IŽ – Інформатика: словник термінів литовською, англійською, російською та німецькою мовами. Уклали Z. Kudirka, A. Mačernius, K. Paulauskas, J. Riabūnas, B. Stulpinas, D. Šveikauskienė, R. Valatkaitė, Вільнюс: Інститут математики та інформатики, 1997.

Terminologija | 2018 | 25

125

LŽ – «Linux»: словничок — короткий англо-литовський словник найуживаніших термінів. Ред. V. Žalkauskas, Каунас: видавництво «Smaltijos», 2004.

SKPTŽ – Žalkauskas V. Словник сучасних комп’ютерних програм і мереж, Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2003.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА

DLKŽ₇ – Словник сучасної литовської мови. Гол. ред. С. Кейніс, 7-ме виправлене та доповнене видання, Вільнюс: Інститут литовської мови, 2012, електронна версія, 2015 (оновлена версія, 2017). Доступ в інтернеті: http://lkiis.lki.lt/dabartinis.

Džežulskienė J. 2001: Asmenų pavadinimai, reiškiami veiksmažodiniais mobiliaisiais daiktavardžiais (substantiva mobilia). – Acta Linguistica Lithuanica 44, 55–69.

Gaivenis K. 2002: Lietuvių terminologija: teorijos ir tvarkybos metmenys, Vilnius: LKI leidykla.

Girčienė J. 2011: Naujažodžiai su dėmeniu (–)tinkl-. – Kalbos kultūra 84, 165–177.

Grigas G. 2007: Keletas panašių, bet skirtingas reikšmes turinčių žodžių porų kompiuterijoje. – Gimtoji kalba 2, 3–5.

Kniūkšta P. 1999: Ypatingesni kanceliarinės kalbos atvejai. – Kalbos kultūra 72, 16–28.

KTŽ 1990: Gaivenis K., Keinys S. Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa.

Leksika 2005: Kalbos patarimai 4. Leksika: skolinių vartojimas. Autorė ir sudarytoja D. Mikulėnienė, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

LKND – База даних неологізмів литовської мови. Укладачка й адміністраторка Р. Мілюнайте. Доступ в інтернеті: http://naujazodziai.lki.lt.

LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), elektroninis variantas. Vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008. Prieiga per internetą: http://www.lkz.lt.

MTŽ 2005: Kvašytė R. Mokomasis terminologijos žodynėlis, Šiauliai: VŠĮ Šiaulių universiteto leidykla.

Murmulaitytė D. 2016: Naujieji asmenų pavadinimai darbovės ir semantiniu aspektu. – Lietuvių kalba 10. Prieiga per internetą: http://www.lietuviukalba.lt/index.php/lietuviu-kalba/article/view/200.

Umbrasas A. 2005: Asmenis įvardijantys teisės terminai 1918–1940 m. Lietuvos kodeksuose. – Terminologija 12, 107–136.

VLKK – рекомендація Державної комісії з литовської мови від 5 червня 2003 р. № 1 «Щодо литовських відповідників деяких іншомовних слів у комп’ютерній галузі» (Інф. повідомл., 2003, № 42).

VSŽ 2014: Pažūsis L., Maskaliūnienė N., Darbutaitė R., Klioštoraitytė R., Mankauskienė D., Miškinienė I., Paura M. Vertimo studijų žodynas, Vilnius: Lodvila.

Труфанова Н. О. 2006: Проблема номинации лиц в финансово-экономической терминологии (на материале русского и английского языков). Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук, Москва.

НАЗВИ ОСІБ У СЛОВНИКАХ ІНФОРМАТИКИ

Сфера термінологічних досліджень охоплює різноманітні поняття, проте назви осіб належать до тих тем, які рідко обговорюються в контексті термінології. У працях литовських термінологів зазначалося, що загалом віднесення назв осіб до термінології є проблематичним. Однак у деяких галузях такі назви становлять значну частину термінології. Можна припустити, що системи термінів на позначення осіб розвиненіші в суспільних науках. У статті розглянуто терміни на позначення осіб, зібрані зі словників інформатики. Зроблено спробу з’ясувати, які назви охоплює термінографія інформатики, а також проаналізувати їхню форму з погляду словотвору й походження (під час порівняння з іншими галузями враховано новизну та унікальність термінів). Дослідження показує, що більшість назв осіб, поданих у словниках інформатики, є суфіксальними похідними, хоча лише дуже незначна їх частина — неологізми, спеціально створені для потреб номінації в інформатиці.

126

Alvydas Umbrasas | Asmenų pavadinimai kompiuterijos žodynuose

Найчастіше похідні запозичуються з інших галузей, тобто зазнають термінологізації. Переважають похідні литовського походження, але трапляються й гібриди. Запозичення на позначення осіб, включені до литовських термінологічних словників як терміни інформатики, також досить рідкісні. Більшість запозичень уживаються й в інших галузях, тобто не є унікальними в контексті інформатики. З метою перекладу до словників цієї галузі включають не лише терміни інформатики, а й слова та словосполучення з різних контекстів, пов’язаних із програмним забезпеченням та комп’ютерами. Унаслідок цього не всі назви осіб, подані в таких словниках, є справжніми термінами інформатики. Необхідність включення до словників інформатики деяких назв загальнішого характеру видається досить сумнівною. Водночас є назви осіб, важливі в контексті інформатики, але їх не включено до таких словників, що можна вважати їхнім недоліком.

Отримано 2018-06-04

Альвідас Умбрасас Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта: [email protected]

Terminologija | 2018 | 25

127