Аспекти термінологічної роботи

ANITA NUOPPONEN

University of Vaasa

КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологічна робота, нормативна термінологічна робота, описова термінологічна робота, дихотомії, термінологічна робота, орієнтована на переклад, термінографія, управління термінологією, стандартизація, орієнтація на поняття, орієнтація на термін

1. ВСТУП

Нормативна/описова, систематична/спеціальна, одномовна/двомовна/багатомовна, орієнтована на поняття/термін — це деякі з дихотомій або трихотомій у літературі про термінологічну діяльність. У своїй статті «Дихотомії: неможливі й необхідні?» Йохан Майкінг (2007: 265) докладно розглядає найпоширеніші ди-/трихотомії, що стосуються теоретичних основ термінознавчої галузі. Він вважає їх «важливими рисами метадискурсу цієї дисципліни» й стверджує, що їхнє вивчення може «сприяти кращому розумінню сучасного стану термінологічної галузі, а також поточної напруженості й тенденцій розвитку». Ці дихотомії часто також беруть за вихідний пункт для обґрунтування нових теоретичних підходів (див., наприклад, Myking 2001, 2007; Budin 2001; Antia 2001; Cabré 1999, 2003; Temmerman 2000). У цій статті дихотомії й трихотомії, пов’язані з практичною термінологічною роботою, розглядаються як вираження її вимірів.

Ця стаття є внеском у дослідження сучасного стану термінологічної роботи. У ній окреслено попередню багатовимірну типологію (систему понять) термінологічної роботи, що охоплює тринадцять критеріїв поділу, або «вимірів», згрупованих за такими категоріями: цільова група, мета, укладач, продукт або метод. target group, purpose, compiler, product, or method. Окрім деяких усталених у літературі ди-/трихотомій, я також шукала нові, які можна виявити, уважно розглянувши різні способи роботи з термінологією. Вони виявляють критерії поділу різних типів термінологічної роботи й межі між тим, що можна вважати термінологічною роботою, та тим, що належить, наприклад, до лексикографії. Крім того, деякі усталені дихотомії було перегруповано.

6

Anita Nuopponen | Dimensions of Terminology Work

До джерел належить література з теорії та практики термінологічної галузі: журнали, матеріали конференцій, огляди галузі, довідники (наприклад, Wright & Budin 1997a, b; Steurs & Kockaert 2014; Felber 1984), підручники (наприклад, Cabré 1999; Picht & Draskau 1985; Sager 1990), настанови й стандарти (ISO 1087; ISO 704). Далі обговорюються поняття термінологічної роботи та назви, що використовуються для її позначення, а також встановлюється схема аналізу різних вимірів і характеристик термінологічної роботи. Після цього кожен із них розглядається докладніше.

2. ТЕРМІНОЛОГІЧНА РОБОТА

Стандарт ISO 1087-1 (2000) визначає термінологічну роботу як «роботу, пов’язану із систематичним збиранням, описуванням, опрацюванням і поданням понять та їхніх позначень». У стандарті ISO 704 (2009: v) наведено такі основні види діяльності в межах термінологічної роботи:

— «виявлення понять і зв’язків між поняттями;

— аналізування та моделювання систем понять на основі виявлених понять і зв’язків між поняттями;

— створення представлень систем понять за допомогою схем понять;

— визначення понять;

— добір позначень (переважно термінів) для кожного поняття однією або кількома мовами;

— фіксування та подання термінологічних даних, головним чином у друкованих та електронних засобах (термінографія)».

Загалом я дотримуюся визначення термінологічної роботи, наведеного в ISO 1087 (2000), однак для цілей цього дослідження волів би дещо розширити його, щоб мати змогу розглянути, зокрема, також «несистематичну» діяльність, пов’язану з термінологією, та дослідити більш різноманітні практики. У фаховій літературі трапляються щонайменше такі альтернативні назви для термінологічної роботи: термінографія, керування термінологією, опрацювання термінології та термінологія. Остання назва (термінологія) часто трапляється в літературі. Наприклад, Весна Лушицкі та Таня Вісісік (2015: 8) визначають цю діяльність так:

«Мета термінологічної роботи — фіксувати й упорядковувати значення та вживання спеціалізованих термінів і забезпечувати доступ до них у різноманітних термінологічних ресурсах, таких як (онлайнові) термінологічні бази даних, словники, глосарії та термінологічні стандарти, щоб використовувати їх у текстах, перекладах і спеціалізованому дискурсі».

Terminologija | 2018 | 25

7

Однак я волів би уникати такого багатозначного вживання терміна термінологія, оскільки з контексту не завжди зрозуміло, про яку саме «термінологію» йдеться в авторів (галузь досліджень, дисципліну, термінологічну роботу, сукупність термінів, глосарій тощо). Термін термінографія, утворений за аналогією з лексикографією, запропонував Alain Rey у сімдесятих роках для позначення «прикладної описової термінології» (Rey 1995: 23, 129). Термінографія увійшла до міжнародного вжитку англійської мови поряд із термінологічною роботою. Зокрема, цей термін, як зазначалося вище, трапляється в ISO 704 (2009) та в ISO 1087 (2000), де, однак, ним позначено «частину термінологічної роботи, що стосується фіксування та подання термінологічних даних», які «можуть бути представлені у вигляді термінологічних банків, глосаріїв, тезаурусів чи інших видань». Замість термінів термінологічна робота або термінографія Sue Ellen Wright і Gerhard Budin (1997a) вживають термін управління термінологією, мотивуючи це тим, що він краще відповідає англомовному слововжитку й утворений за аналогією з «управлінням інформацією» (там само, 1997a: 2). На їхню думку, управління термінологією охоплює «структурування, зберігання, обмін, поширення та використання термінологічної інформації для створення текстів (зокрема словників тощо)». Для них термінографія також означає діяльність із фіксування термінологічної інформації, а не ширшу діяльність. Своєю чергою, Klaus-Dirk Schmitz (2009) віддає перевагу значенню терміна термінологічна робота, наведеному в ISO 704, але хоче використовувати термін управління термінологією замість термінографії (див. також Lušický & Wissik 2015: 8). Juan Sager (1990) вживає термін опрацювання термінології, який, однак, не набув такого поширення, як інші. У цій статті термін термінологічна робота вживатиметься на позначення ширшої діяльності, пов’язаної з термінологіями, тоді як управління термінологією, як його розуміє K.-D. Schmitz (2009), є «частиною термінологічної роботи, що стосується фіксування та подання термінологічних даних».

У термінологічній літературі різні типи термінологічної роботи описано досить неоднаково. Існує багато синонімічних термінів і випадків багатозначності. У цьому дослідженні, однак, мене більше цікавили елементи, з яких складаються різні типи термінологічної роботи, і я зосереджуюся переважно на їхніх характеристиках. Різні типи термінологічної роботи, описані в літературі, тут розглядаються як взаємодоповнювальні (рисунок 1). Зосередження уваги на характеристиках термінологічної роботи є також теоретичною спробою розробити багатогранну й багатовимірну теорію термінології, про яку згадує G. Budin (2001: 20). Ця класифікація є попередньою та відкритою для подальшого обговорення й розвитку. Далі,

8

Anita Nuopponen | Dimensions of Terminology Work

буде виокремлено й розглянуто різні характеристики різних підходів — більшою чи меншою мірою як елементи, які можна поєднувати багатьма різними способами. Серед кількох варіантів групування різних критеріїв поділу я обрав п’ять основних груп, керуючись базовими запитаннями: для кого, навіщо, ким, який продукт і як? (Див. рисунок 1).

Рисунок 1. Виміри термінологічної роботи

Terminologija | 2018 | 25

9

3. Д Л Я К О Г О Т Е Р М І Н О Л О Г І Ч Н А Р О Б О Т А?

Цільова група. Термінологічна робота має різні цільові групи з дещо відмінними потребами. Крім того, запитання «для кого» і «ким» взаємопов’язані й не завжди можуть бути розмежовані. Нормативну термінологічну роботу й термінологічну стандартизацію запровадили, щоб усунути перешкоди у спілкуванні між фахівцями певної галузі та задовольнити їхні термінологічні потреби. Ще одна численна група користувачів термінології — перекладачі; часто наголошують, що їхні потреби відрізняються від потреб фахівців із відповідної предметної галузі (див. Wright & Wright 1997: 148). До того ж вони самі також виконують термінологічну роботу (докладніше див. розділ 5). Справді, особливу увагу приділено тому, як інтегрувати термінологічну роботу як складову перекладацької діяльності (термінологія, орієнтована на переклад; напр., Hohnhold 1990; Wright & Wright 1997). Окрім цих двох груп, термінологічна робота може бути призначена, наприклад, для внутрішніх (скажімо, технічних письменників) або зовнішніх користувачів організацій чи компаній (наприклад, клієнтів), студентів, нефахівців і широкої аудиторії. Крім того, користувачами є не лише люди: термінологічну роботу виконують також для машинного перекладу, машиночитаних онтологій і потреб різних типів інформаційних систем.

4. Н А В І Щ О Т Е Р М І Н О Л О Г І Ч Н А Р О Б О Т А?

Є безліч причин для чого потрібна термінологічна робота. Однак я розгляну лише дві базові дихотомії, що лежать в її основі. Перша стосується того, наскільки термінологічна робота відповідає нагальним потребам користувача: вона або випереджає ці потреби, або виконується на запит. Друга пов’язана з метою роботи: термінологічна робота має на меті або впливати на вживання термінів і понять у певній галузі, або описувати його.

Нагальність. З погляду нагальності потреб користувачів термінологічна робота може бути проактивною, виконуваною точно в потрібний момент (LISE Guidelines 2013: 21–23) або посідати проміжне місце. Для V. Lušicky і T. Wissik (2015: 9), які зосереджуються на термінологічній роботі, орієнтованій на переклад, проактивна термінологічна робота — це «текстово орієнтована термінологічна робота, що передбачає збирання, опис, опрацювання й подання понять та їхніх позначень до початку процесу перекладу». Однак у LISE Guidelines (2013) цей термін ужито в ширшому значенні — на позначення всіх типів термінологічної роботи, які «виконуються шляхом оцінювання ймовірних

10 Anita Nuopponen | Dimensions of Terminology Work

майбутні потреби щодо галузей, які слід обговорити, текстів, які потрібно перекласти, законодавчих актів, які потрібно ухвалити тощо. Термінологи намагаються передбачити майбутні потреби, опрацьовуючи цілі галузі та термінологію, специфічну для текстів, якої ще немає у відповідному термінологічному ресурсі». (LISE Guidelines 2013: 23)

У цьому сенсі проактивна термінологічна робота охоплює діяльність, необхідну для термінологічного планування, як-от оцінювання поточних і майбутніх потреб організації, підприємства, предметної галузі, мови, країни тощо. Наприклад, ЄС розробив далекосяжні стратегії термінологічного планування, які визначають, яку термінологічну роботу слід виконати (див., наприклад, Fischer 2010). Крім того, стандартизація термінології, як і термінологічна робота на підприємствах, також є проактивною. Кара Ворбертон (1997: 677) наголошує, що підприємствам потрібно «заздалегідь визначати свої термінологічні потреби та планувати дії для їх задоволення, щоб зменшити обсяг роботи в майбутньому».

Тоді як проактивна термінологічна робота передбачає потреби задовго до їх виникнення, на іншому кінці континууму перебуває термінологічна робота, яку виконують у момент виникнення потреби. Її часто називають ад-хок термінологічною роботою, однак її характер добре передають також терміни термінологічна робота точно в потрібний час, на вимогу, експрес- або епізодична термінологічна робота (див., наприклад, Ghallchobhair 2008; LISE Report 2013). Різні автори використовують термін ад-хок термінологічна робота для позначення різних понять, наприклад, як протилежність «систематичній термінологічній роботі», до якої я ще повернуся.

Ад-хок термінологічну роботу або термінологічну роботу точно в потрібний час виконують або самі користувачі («термінологічна робота власними силами»), або різні типи термінологічних служб і центрів, або штатні термінологи («термінологія на вимогу»). Клаудія Добріня (2010: 82) описує останній випадок як «термінологічне відділення невідкладної допомоги», яке «виникло для задоволення нагальних і не надто масштабних термінологічних потреб». Така робота потрібна, коли окрему термінологічну проблему або їх сукупність необхідно розв’язати за короткий час (LISE Guidelines 2013: 23; Cabré 1999: 152).

Потреби. Крім того, можна розрізняти термінологічну роботу, орієнтовану на предметну галузь і на текст (наприклад, Schmitz 2009). Потреба в першому типі походить із галузі, а відправним пунктом є знання про неї. Збирають вичерпний матеріал, зокрема різні типи відповідних документів, а також проводять інтерв’ю з фахівцями галузі та консультуються з ними (Wright & Wright 1997: 148). Прикладом термінологічної роботи, орієнтованої на текст, є підготовча робота перекладачів, які розв’язують термінологічні проблеми, виявлені в текстах, що їх перекладають. Вони роблять це, кон-

Terminologija | 2018 | 25

11

сультуючись з іншими текстами, щоб знайти перекладні відповідники та інші термінологічні дані, перш ніж перекладати текст. Замість систематичного дослідження предметної галузі перекладачі радше створюють власні термінологічні ресурси, «укладені з випадкових фрагментів певної галузі» (Wright & Wright 1997: 148). Систематичну термінологічну роботу (управління) також описували як «орієнтовану на предметну галузь», а ад-хок термінологічну роботу, орієнтовану на перекладача, — як «орієнтовану на текст» (Wright & Wright 1997: 147; Faber 1999: 98).

Мета. Від самого початку головною метою та завданням термінологічної роботи було сприяти взаєморозумінню в межах спеціальних галузей і долати мовні та інші межі. Для цього можна застосовувати два підходи: описову або нормативну (прескриптивну) термінологічну роботу. В ідеалі результатом описової термінологічної роботи мають бути термінологічні продукти (словники, термінологічні бази тощо), що охоплюють усі термінологічні й поняттєві варіанти в цільовій галузі та пояснюють зв’язки між варіантами, залишаючи користувачеві вибір найвідповіднішого з них. Мета нормативної, або прескриптивної, термінологічної роботи — «спонукати цільову аудиторію прийняти рекомендований термін і уникати відхилених» (Karsch 2014: 294), наприклад термінологію, пов’язану з продуктом чи послугою компанії або правовою системою. Для більшості робочих процесів можна застосовувати ті самі методи, оскільки описова робота становить першу частину нормативного робочого процесу (див. Cabré 1999: 132).

In addition to these two types of terminology work, Helmut Felber (1984: 189) reminds us that there is also the type of terminography “used by scientific communities which is based on the idea that scientific concepts are in a constant flux. For them scientific terminology can only be recommended but not prescribed.”

5. КИМ?

Експертність. Тих, хто так чи інакше працює з термінологією, можна умовно поділити на три категорії, що частково перетинаються: «творці», «укладачі й посередники» та «користувачі». До першої належать фахівці предметної галузі (синоніми: предметні фахівці, експерти з предметної галузі, SMEs), які насамперед створюють і використовують поняття та терміни своєї галузі (Sager 1990: 197; Cabré 1999: 121). Вони створюють системи понять, визначають поняття й узгоджують спільну термінологію — або просувають власну. Результати такої термінологічної роботи документують явно або неявно в стандарт-

12 Anita Nuopponen | Dimensions of Terminology Work

... посібники, статті, підручники, технічні документи тощо. Для цієї групи призначені термінологічні методи, стандарти ISO та практичні посібники. Роботу цих «творців» термінології можна вважати «первинною» на відміну від діяльності термінологів та інших залучених осіб, які збирають і аналізують термінологічні дані, а також створюють і поширюють термінологічні продукти («вторинна» діяльність). До третьої групи, «користувачів», належать ті, кому терміни й поняття потрібні в роботі: перекладачі, технічні автори, викладачі, фахівці з інформації та документації, неспеціалісти й студенти, а також працівники відповідної галузі. Робота «користувачів», пов’язана з термінологією, полягає, наприклад, у пошуку потрібних термінів, понять, визначень і відповідників («третинна» діяльність). Відмінність між групами, які виконують пов’язану з термінологією роботу, можна вбачати в їхньому ставленні до об’єкта термінологічної роботи та рівні їхньої експертності у відповідній предметній галузі. На одному кінці цього континууму перебувають фахівці галузі, яким «належить» термінологія, тобто вони знають термінологію своєї галузі й мають право голосу щодо вибору термінів і визначення понять. Вони відіграють вирішальну роль у проєктних групах із термінології, і термінологам потрібно консультуватися з ними (див., наприклад, Picht & Draskau 1985: 167; Cabré 1999: 121), а також із написаними ними документами. На іншому кінці континууму перебувають ті, хто виконує термінологічну роботу або шукає терміни, не будучи фахівцями відповідної галузі. Між цими двома крайніми позиціями міститься тип термінологічної роботи, що здійснюється у співпраці термінологів і фахівців галузі (див. нижче). Слід зазначити, що експерт також є «користувачем», а термінолог або перекладач, наприклад, може водночас бути експертом і «творцем» (докладніше про експертність див., наприклад, Karsch 2014: 295–296).

Співпраця. Щодо організації роботи можна виокремити відмінності між видами термінологічної роботи за ступенем співпраці: це може бути діяльність окремої особи, внутрішньоорганізаційна або міжорганізаційна робота. Крім того, вимір національної та міжнародної співпраці був присутній від самого початку. У найкращому разі термінологічна робота є спільною діяльністю, і в літературі запропоновано різні моделі співпраці (Felber 1984: 29; Picht & Draskau 1985; Karsch 2014); базова модель передбачає співпрацю щонайменше між термінологом і фахівцем галузі. Heribert Picht & Jennifer Draskau (1985: 167) навіть зазначають: «Термінологи [–], які вважають, що їхня робота може бути успішною без консультацій із фахівцями [–], неправильно зрозуміли деякі з

Terminologija | 2018 | 25

13

основних принципів своєї професії». Найновішими тенденціями є краудсорсингові ініціативи, уможливлені вебплатформами та хмарними сервісами (Karsch 2014).

Тривалість. Термінологічна робота може бути самостійною разовою або повторюваною діяльністю, або ж безперервною практикою, інтегрованою в процеси організації чи, наприклад, у роботу перекладача. Деякі проєкти виконують лише один раз, але іноді їх повторюють — як, наприклад, у стандартизації. Це пов’язано з тим, що предметні галузі не є статичними: у них відбуваються зміни, які також впливають на поняття, системи понять і терміни. Термінологічні проєкти можуть бути масштабними або обмеженими за обсягом; вони можуть починатися зі створення проєктної групи, планування, складання бюджету тощо й завершуватися, наприклад, готовим продуктом у вигляді словника або набору записів у термінологічній базі даних. У термінологічній літературі термінологічну роботу часто описують як проєкт, хоча не завжди можливо або навіть необхідно докладати таких зусиль. У багатьох випадках достатньо невеликої за обсягом термінологічної роботи, як-от разової роботи, відповіді на запит або супроводу термінологічної бази даних для пошуку відсутніх записів, відповідників чи термінології підгалузей.

Як зазначалося вище, термінологічна робота також здійснюється як безперервний процес, наприклад, у компанії чи організації. Для такого виду термінологічної роботи доречним був би термін управління термінологією, особливо коли використовується система управління термінологією. Наприклад, Cristina Valentini (2016: 35) описує управління термінологією у термінологічній базі Договору про патентну кооперацію (PCT) так: «Працівники PCT — термінологи, перекладачі та стажери, залучені на короткий термін, — щодня додають поняття й терміни. Це може передбачати створення нових записів для понять, яких ще немає в термінологічній базі PCT, або доповнення наявних записів додаванням відсутніх мов».

6. Я К И Й П Р О Д У К Т?

Продукт. Залежно від продукту процеси термінологічної роботи відрізняються один від одного — принаймні на завершальних етапах, коли результати впорядковують і презентують. На одному кінці «континууму продуктів» перебуває окремий термін, визначення або відповідники, наприклад, під час опрацювання термінологічних запитів чи додавання записів до термінологічного банку. На іншому кінці — розгорнутий термінологічний словник, наприклад, у друкованому вигляді, як електронна книга, файл pdf, вебсторінки, набір записів у термінологічному банку або цілий термінологічний банк. Інший

14 Anita Nuopponen | Dimensions of Terminology Work

тип продуктів можна знайти, наприклад, у термінологічній роботі, включеній до інформаційної чи знаннєвої системи або інтегрованій у неї, а також як частину роботи над онтологією.

Мова. Залежно від мови (мов), обраної для продукту, термінологічна робота може бути одномовною, двомовною або багатомовною. У підручниках і посібниках із термінології процес термінологічної роботи часто подають з одномовного погляду, оскільки передбачається, що для кожної мови повторюють ті самі етапи, перш ніж об’єднати результати (див., наприклад, Cabré 1999: 151). Така процедура виявляє подібності та/або відмінності між поняттями в обох системах понять і допомагає оцінити еквівалентність або ступінь еквівалентності термінів, що позначають ці поняття. Це ідеальна процедура, якої не завжди дотримуються або якої не завжди можна дотримуватися, як зазначають, наприклад, C. Valentini, Geoffrey Westgate and Philippe Rouquet (2016: 179) (див. також Tamás, Papp and Petz 2016). Особливо у великих галузях для однаково ґрунтовного аналізу матеріалу всіма мовами, які мають увійти до глосарія чи термінологічної бази даних, потрібно докласти значних зусиль. Тому зазвичай зосереджуються на основній мові або основних мовах проєкту й застосовують до них систематичні методи, тоді як відповідники іншими мовами укладають більш-менш за потребою. В інституційних термінологічних базах даних термінологічною роботою часто займаються перекладачі, і, замість ґрунтовнішого систематичного дослідження, вони «додають терміни, які трапляються їм під час перекладу», ситуативно, як зазначають C. Valentini et al. (2016: 179).

7. ЯК ВИКОНУЄТЬСЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНА РОБОТА?

Матеріал. Вибір репрезентативного матеріалу є ключовим чинником у термінологічній роботі, і, як зазначають Picht & Draskau (1985: 167), «результати термінологічного проєкту можуть бути лише настільки якісними, наскільки якісною є сировина, на якій його було засновано». Тому термінологічна робота має спиратися на першоджерела відповідної галузі, на чому наголошують і посібники. Крім різноманітних документів, використовуються також інтерв’ю та консультації з фахівцями галузі, як згадувалося раніше. Джерельний матеріал утворює корпус, який використовують для вилучення термінологічних даних (Sager 1990: 130; Cabré 1999: 121). J. Sager (1990: 130) описує систематичне укладання термінології як корпусно-орієнтоване, порівнюючи його з давнішою лексикографічною практикою, коли слова «вилучалися з попередніх списків або шляхом

Terminologija | 2018 | 25

15

індивідуального пошуку». Нині корпус здебільшого означає структуровану збірку текстів у цифровому форматі, яку можна аналізувати за допомогою спеціального програмного забезпечення, наприклад інструментів аналізу корпусів (Ahmad & Rogers 1997b: 726; Bowker et al. 2002: 1). Традиційніший корпус може також складатися з різних типів матеріалів, не придатних для машинного зчитування. Різноманітні типи електронних ресурсів — особливо в Інтернеті, зокрема вирівняні корпуси, паралельні тексти й бітексти, а також пам’яті перекладів — дають змогу вилучати відповідники-кандидати двома чи більше мовами. Проте не кожна мова поки має настільки розвинені інструменти ОПМ, як, наприклад, англійська. Ще одна проблема полягає в тому, що результати настільки якісні, наскільки якісними є, приміром, переклади в корпусах.

Інструмент. На одному кінці «інструментального континууму» перебуває ручна термінологічна робота, а на іншому — повністю автоматизована. Між ними є різні способи поєднання роботи з комп’ютером для підтримки термінологічної діяльності (комп’ютеризована термінологічна робота). Термінологи досить швидко пристосували комп’ютери для зберігання термінологічних статей та інших термінологічних даних і надання до них цифрового доступу користувачам (одна з найперших згадок: Wüster 1969: 5). Сьогодні в багатьох організаціях термінологічна робота фактично означає керування термінологічною базою даних. Нові статті додають або систематично, або ad hoc. Термінологічні бази даних також можна інтегрувати із системами автоматизованого перекладу, щоб краще обслуговувати перекладачів (див., наприклад, Valentini et al. 2016: 173).

Крім того, значний обсяг дослідницької та розробницької роботи виконується із застосуванням методів та інструментів, зокрема, корпусної лінгвістики, оброблення природної мови й штучного інтелекту, щоб створювати різні типи програмного забезпечення для автоматичного або напівавтоматичного вилучення термінів, а також для вилучення інформації про відношення між поняттями. Розпізнавання термінів та інших релевантних даних є навичкою підготовленого й досвідченого термінолога, і автоматизувати це непросто. Як виклики для комп’ютерної термінології, що потребують «нових ідей як із теоретичного, так і з практичного погляду», Didier Bourigault et al. (2001: ix) називають «автоматичне виявлення термінологічних одиниць у зв’язному тексті», перегрупування варіантів (синонімів або морфосинтаксичних варіантів), щоб надати користувачам точне уявлення про зміст документа, а також пошук «семантичної та поняттєвої інформації про терміни або відображення поняттєвих зв’язків між термінами». Тут на допомогу дослідникам термінології приходять комп’ютерні лінгвісти та фахівці з інформатики, які також ви-

16

Anita Nuopponen | Dimensions of Terminology Work

явили важливість термінології під час розроблення, наприклад, систем машинного й автоматизованого перекладу, а також застосунків для реферування та генерування тексту (Bourigault et al. 2001: ix).

Навіть за автоматизованих методів роботи ручна термінологічна робота все ще потрібна, наприклад, для перевірки точності переліку термінів-кандидатів. Саме тому Lynne Bowker (2002: 165) воліла б називати цей процес «комп’ютеризованим» або «напівавтоматичним», а не «повністю автоматичним». Аналіз понять і структурування систем понять, а також укладання дефініцій і далі здебільшого залишаються завданнями термінолога, хоча інструменти для них розробляються.

Орієнтація. Загальновідоме розрізнення між термінологічною роботою та лексикографією полягає в тому, що перша зорієнтована на поняття, тоді як лексикографія зорієнтована на слово. Цю відмінність також описують як ономасіологічний і семасіологічний підходи. Це розрізнення знову стало актуальним, оскільки принаймні в дослідженнях передові методи лексикографії та мовних технологій охопили також мови для спеціальних цілей і термінологію для різних потреб. Термінологи також експериментують, розробляють і впроваджують інструменти й методи, які можуть полегшити, наприклад, автоматичне вилучення термінологічних даних із великих або двомовних корпусів (див. Bourigault et al. 2001; Steurs & Kockaert 2014). У цьому сенсі можна протиставити поняттєво-орієнтовану й терміно-орієнтовану термінологічну роботу. Однак терміни завжди відігравали центральну роль у виявленні та локалізації специфічних для галузі понять у текстах і дискурсі. На практиці термінолог шукає ключові поняття та системи понять галузі за допомогою їхніх мовних позначень, тобто термінів, та інших виразів. Коли в термінологічній роботі застосовують методи, зорієнтовані на слова/терміни, також необхідно встановлювати системи понять для подальшого вилучення термінів і представлення даних. Згідно з дослідженнями, це питання досі перебуває на стадії вивчення, і таку роботу часто виконують вручну.

Системність. У термінологічній літературі зазвичай розрізняють систематичну термінологічну роботу та «несистематичну» — ad hoc або разову термінологічну роботу. Як зазначалося раніше, ISO 1087 визначає термінологічну роботу як «роботу, пов’язану із систематичним збиранням, описуванням, опрацюванням і представленням понять та їхніх позначень» і вважає системність основною ознакою термінологічної роботи. Системність явно або неявно пов’язують щонайменше з трьома елементами

Terminologija | 2018 | 25

17

термінологічна робота: 1) систематичний спосіб роботи, тобто дотримання певного методу на противагу разовому/спонтанному пошуку; 2) орієнтація на поняття, що передбачає розроблення системи понять як основи для подальшого аналізу, на противагу орієнтації на слово в лексикографії; і 3) систематичне впорядкування та подання результатів на противагу алфавітному порядку. У настановах LISE систематична термінологічна робота описується як «діяльність, специфічна для певної галузі», яка «зазвичай виконується в межах проєкту» і «потребує багато часу, але дає змогу термінологам зосередитися на одній галузі або сукупності пов’язаних тем. Це поглиблює їхні галузеві знання, уможливлює ефективніше збирання документації та охоплює створення систем понять». (LISE Guidelines 2013: 23–24) Для ситуативної роботи усталених методів немає, однак Кайса Кухмонен (1999: 155) із Фінського центру термінології стверджує, що, хоча термінологічна проблема, яку потрібно розв’язати, стосується не цілих систем понять, а окремих термінологічних питань, метод, який застосовують у довідковій службі, принципово не відрізняється від методу, що використовується в термінологічних проєктах. Вони зосереджуються на понятті та зв’язках між поняттями, щоб знайти відповідь. У такому разі систематична термінологічна робота не обов’язково передбачає цілий проєкт: можна застосувати й дуже обмежений варіант методу.

8. В И С Н О В К И

Термінологічна робота — це багатовимірна діяльність. Перший аналіз її вимірів здійснив Eugen Wüster 1969 року у своїй доповіді «Die vier Dimensionen der Terminologiearbeit», опублікованій у журналі для усних і письмових перекладачів. Він описав термінологічну роботу, розрізнивши чотири виміри: предметна галузь (різні галузі), мова (різні мови), підхід (мета: координація термінологічної роботи, використання термінології, систематична термінологічна робота) та рівень абстракції (аналіз конкретного випадку, робота над принципами) (Wüster: 1969 1–6; див. також Felber 1984: 3–12). Результати його аналізу утворюють багатопараметричну класифікацію характеристик, яку він ілюструє моделлю «Kommodenbau» (комод) (Wüster 1969: 2).

Від часів Wüster термінологія як галузь розвинулася й набула багатьох форм; наприклад, повсюдна цифровізація нині впливає на неї в багатьох аспектах. Це також розширило коло тих, хто цікавиться термінологічними дослідженнями та розробляє методи термінологічної роботи, наприклад автоматизовані мето-

18 Anita Nuopponen | Dimensions of Terminology Work

ди вилучення термінів, укладання корпусів і глосаріїв тощо. Термінологічна робота також виявилася корисною для багатьох інших видів діяльності, пов’язаних із концептуальним і мовним упорядкуванням та ясністю, а деякі її елементи інтегровано, наприклад, у роботу з онтологіями, інформаційними системами, архівами тощо.

У цій статті проаналізовано явні й неявні дихотомії та трихотомії в пізніших працях, щоб визначити характеристики й типології сучасної термінологічної роботи. Виокремлено такі виміри: цільова група (фахівці, перекладачі, інші зацікавлені сторони, широка аудиторія, машина тощо), оперативність задоволення потреби (проактивна робота, робота безпосередньо за потреби), різні потреби (орієнтація на галузь або текст), мета (нормативна, рекомендаційна, описова), рівень експертності (первинний, вторинний...), співпраця (колективна, індивідуальна), тривалість (самостійна, безперервна), продукт (словник, база даних...), мова (одномовна, двомовна, багатомовна), матеріал, інструмент (ручна робота, робота за допомогою комп’ютера, обчислювальна), орієнтація (на поняття, на термін) та систематичність (систематична, разова).

Дихотомії/трихотомії (а іноді й довші ряди альтернатив) часто перетинаються, а різні характеристики можуть утворювати численні комбінації. Наприклад, термінологічна робота може бути самостійною разовою ініціативою або повторюваною діяльністю, результатом якої стає термінологічний словник у друкованому вигляді, як електронна книга, у форматі pdf, на вебсторінках або у вигляді сукупності статей у термінологічному банку. З іншого боку, для компаній та організацій доцільніше управляти своєю термінологією, інтегрувавши термінологічну роботу як безперервну практику у свої процеси. Для них термінологічна робота може бути рівнозначною веденню термінологічної бази даних. Термінологічна робота може бути організованою діяльністю проєктної групи, команди, відділу чи професійного термінолога, спрямованою на уніфікацію або гармонізацію вживання термінів і понять; вона також може бути частиною роботи перекладача чи технічного автора, що виконується постійно або за потреби.

Головним завданням термінологічної роботи було сприяти взаєморозумінню в межах спеціальних галузей і долати мовні та інші межі. Тому в стандартах і посібниках наголошували на нормативній термінологічній роботі. Її мета — спонукати користувачів приймати рекомендовані терміни й визначення та уникати відхилених. Термінологічна робота може бути також описовою й виконуватися для інформування мовців про різні альтернативні терміни, поняття та наявні системи понять. У

Terminologija | 2018 | 25

19

Крім того, термінологічну роботу часто розглядають з погляду термінологічних проєктів, управління базами даних, одномовної термінологічної роботи або систематичної термінологічної роботи. Однак ситуативна термінологічна робота або робота, що виконується саме тоді, коли вона потрібна, потребує власної адаптації термінологічних методів.

Підсумовуючи, ця стаття є спробою дослідити можливі способи систематизації характеристик і типів термінологічної роботи. У цій моделі ще можна додати багато варіантів поділу на підкатегорії. Дихотомії та трихотомії виявилися плідним підходом. J. Myking (2007: 281) зазначає, що дихотомії «важливі, оскільки дають змогу ідентифікувати об’єкт дослідження, а також теоретичні й методологічні засади. Однак за це доводиться платити (надмірним) спрощенням». Подання їх як цілковитих протилежностей — це дидактичний, ілюстративний або риторичний прийом, що застосовується у стандартах, посібниках, підручниках і наукових статтях. Насправді різні типи термінологічної роботи не завжди є чітко відмежованими категоріями, а їхні конкретні прояви радше розташовані на певному континуумі.

REFERENCES

Ahmad K., Rogers M. 1997: Corpus Linguistics and terminology extraction. – Wright, Budin 1997b, Vol. 2, 725–760.

Antia B. 2001: Metadiscourse in terminology: thesis, antithesis, synthesis. – IITF Journal 12, No. 1–2, 65–84.

Bourigault et al. 2001: Recent Advances in Computational Terminology. Bourigault D., Jacquemin C., L’Homme M.-C. (eds.), Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.

Bowker L. & Pearson J. 2002: Working with Specialized Language: A Practical Guide to Using Corpora, London: Routledge.

Budin G. 2001: A critical evaluation of the state-of-the-art of terminology theory. – IITF Journal 12, No. 1–2, 7–23.

Cabré M. T. 2003: Theories of terminology: Their description, prescription and explanation. – Terminology. International Journal of Theoretical and Applied Issues in Specialized Communication 9, Issue 2, 163–199.

Cabré Castellví M. T. 1999: Terminology: Theory, methods and applications, Amsterdam/ Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.

Dobrina C. 2010: Terminology on demand. Maintaining a terminological query service. – Terminology in Everyday Life. M. Thelen, and F. Steurs (eds.), Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 81–95.

Faber P. 1999: Conceptual analysis and knowledge acquisition in scientific translation. – Terminologie et Traduction 2, 97–120.

Felber H. 1984: Terminology Manual, Paris: Unesco, Infoterm.

Fischer M. 2010: Language (policy), translation and terminology in the European Union. – Terminology in Everyday Life. M. Thelen & F. Steurs (eds.), Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 21–33.

Galinski C., Budin G. 1993: New Trends in Translation-Oriented Terminology Management. – Scientific and Technical Translation. S. E. Wright, L. D. Wright (eds.), Amsterdam/ Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 209–216.

Ghallchobhair F. N. 2008: Term Watch. The influence of translation on terminology and language. Slides. Available at: http://www.eaft-aet.net/fileadmin/files/SOMMET_2008/FN_Ghallchobhair_presentation.pdf.

Hohnhold I. 1990: Übersetzungsorientierte Terminologiearbeit, Stuttgart: InTra.

20

Anita Nuopponen | Dimensions of Terminology Work

ISO 1087-1 2000 Terminology work – Vocabulary – Part 1. Theory and application, Geneva: International Organization for Standardization.

ISO 704 2009 Terminology work – Principles and methods, Geneva: International Organization for Standardization.

Karsch B. 2014: Terminology work and crowdsourcing. Coming to terms with the crowd. – Handbook of Terminology. F. Steurs, H. Kockaert (eds.), Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 291–303.

Kuhmonen K. 1999: Kurkistus termipalvelun kulissien taakse. – Toimikunnista termitalkoisiin. K. Kuhmonen (ed.), Helsinki: Tekniikan Sanastokeskus, 154–158.

Laurén C., Myking J., Picht H. 1997: Terminologi som vetenskapsgren, Lund: Studentlitteratur.

LISE Guidelines 2013: Chiocchetti E., Heinisch-Obermoser B., Löckinger G., Lušicky V., Ralli N., Stanizzi I. & Wissik T. Guidelines for collaborative legal/administrative terminology work, Bolzano: EURAC Research.

Lušicky V., Wissik T. 2015: Procedural Manual on Terminology. Translation-Oriented Terminology Work. Available at: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.731.8552&rep=rep1&type=pdf.

Myking J. 2001: Socioterminology, terminology planning and standardization. – IITF Journal 12, No. 1–2, 49–64.

Myking J. 2007: Dichotomies: impossible and indispensable? – Evidence-based LSP – Translation, text and terminology. Ahmad K., Rogers M. (eds.), 265–283. Also at: http://www.computing.surrey.ac.uk/lsp2003/LSP PROCEEDINGS.pdf.

Picht H., Draskau J., 1985: Terminology: An Introduction, Surrey: University of Surrey.

Pointer Report POINTER – Proposals for an operational Infrastructure for terminology in Europe. 1996. At: http://www.computing.surry.ac.uk/ai/pointer/report/intro.html.

Rey A. 1995: Essays on Terminology. Translated and edited by J.C. Sager, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.

Sager J. 1990: A Practical Course in Terminology Processing, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.

Schmitz K.-D. 2009: Applied Principles of Terminology Work. Slides. Terminology Summer School, 06–10 July 2009, Cologne. Available at: http://www.termnet.org/downloads/english/events/tss2009/TSS2009_KDS_TerminologyWork.pdf.

Steurs F., Kockaert H. 2014: Handbook of Terminology 1, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.

Tamás D., Papp M. E., Petz A. 2016: Translator as Terminologist. – The Modern Translator and Interpreter. Ildikó Horváth (ed.), Budapest: Eötvös Loránd University, 57–78. Available: http://www.eltereader.hu/media/2016/04/HorvathTheModernTranslator.pdf.

Temmerman R. 2000: Towards New Ways of Terminology Description: The sociocognitive approach, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.

Valentini C. 2016: Quality Control in Terminology Management. – Term Bases and Linguistic Linked Open Data. H. Erdman Thomsen, A. Pareja-Lora, B. Nistrup Madsen (eds.), Copenhagen Business School, 34–43. Available at: http://openarchive.cbs.dk/handle/10398/9323.

Valentini C., Westgate G., Rouquet P. 2016: The PCT Termbase of the World Intellectual Property Organization. Designing a database for multilingual patent terminology. – Terminology. International Journal of Theoretical and Applied Issues in Specialized Communication 22, Issue 2, 171–200.

Warburton K. 1997: Globalization and terminology management. – Handbook of Terminology Management: Application-oriented terminology 2. Compiled by S. E. Wright, G. Budin, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 677–696.

Wright S. E., Budin G. 1997a: Handbook of Terminology Management: Basic aspects of terminology 1, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.

Wright S. E., Budin G. 1997b: Handbook of Terminology Management: Application-oriented terminology 2, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.

Wright S. E., Wright L. D. 1997: Terminology Management for Technical Translation. – Handbook of Terminology Management 1: Basic aspects of terminology. Compiled by S. E. Wright, G. Budin, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 147–159.

Wüster E. 1969: Die vier Dimensionen der Terminologiearbeit. – Mitteilungsblatt für Dolmetscher und Übersetzer 2/15 (März), 1–6.

Terminologija | 2018 | 25

2 1

TERMINOLOGIJOS DARBO ASPEKTAI

Straipsnyje aptariami įvairūs terminologijos darbo aspektai. Nagrinėjama terminologijos literatūra, ieškant aiškių ir numanomų dichotomijų ir trichotomijų, susijusių su tikslinė grupė, poreikio tenkinimo skuba, įvairiais poreikiais, tikslu, ekspertize, bendradarbiavimu, tęstinumu, produktu, kalba, medžiaga, priemone, orientacija ir sistemiškumu. Kaip tyrimo rezultatas pateikta daugiaaspektė terminologijos darbo tipologija (sąvokų sistema), kurios kategorijos gali būti įvairiai derinamos. Pavyzdžiui, terminologijos darbas gali būti savarankiška vienkartinė ar pasikartojanti veikla, kurios produktas – spausdintas, el. knygos ar pdf formatu parengtas, tinklalapyje pateiktas ar kaip terminų straipsnių rinkinys terminų banke įdėtas terminų žodynas. Be to, terminologijos darbas gali būti organizuota, bendradarbiavimu paremta veikla, kurios imasi projekto grupė, organizacijos padalinys ar profesionalus terminologas, jis gali būti vertėjo ar specialiųjų tekstų rengėjo darbo dalis, atliekama nuolat ar pagal poreikį. Šiuolaikinis terminologijos darbas labai įvairus. Jam reikia tokių metodų ir principų, žinynų ir vadovėlių, kurie galėtų aprėpti įvairius poreikius ir suteiktų tinkamą pagrindą skirtingų tipų terminologijos darbui: terminologijos planavimui, greitai atliktinam terminologijos darbui, įvairioms tikslinėms grupėms numatytai veiklai, įskaitant kompiuterijos sprendimus, projektus, tęstinę terminologijos tvarkybą ir kt.

Gauta 2018-07-03

Anita Nuopponen University of Vaasa P.O. Box 700 65101 Vaasa Finland

22 Anita Nuopponen | Dimensions of Terminology Work