GERTRŪDA NAKTINĖNĖ

Інститут литовської мови

ДІЄСЛОВА ЗНАЧЕННЯ СПОНУКАННЯ

СЛОВНИК ЛИТОВСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: літературна мова, дієслова значення спонукання, уживання, нормування, словник

ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Під час укладання Словника литовської літературної мови у Центрі лексикографії Інституту литовської мови уточнюються деякі норми літературної мови, факти та способи їх подання. Однією з груп дієслів, хоч і нечисленною, але такою, що створює труднощі для користувачів літературної мови, плекальників мовної культури та укладачів словників, є дієслова значення спонукання.

У Граматиці сучасної литовської мови дієслова значення спонукання вважаються різновидом перехідних дієслів; наголошується, що це «окрема, хоч і нечисленна семантична група з виразними диференційними формальними ознаками» (DLKG 287; LG 226). «Їх утворюють від перехідних дієслів за допомогою суфікса -dinti і позначають дію, за допомогою якої дбають про те, щоб щось відбулося, було зроблено іншими діячами. Пор.: будувати будинок: доручити збудувати будинок (залучивши будівельників, майстрів), кувати перстеник: доручити викувати перстеник (у коваля), ткати стрічку: доручити виткати стрічку (у ткалі)» (DLKG 287). Як зазначається, дієслова значення спонукання (куративні) також називають пасивними каузативними дієсловами. Основою їхнього словотворення є дієслова активної дії (найчастіше зі значенням секвентності) (DLKG 399).

ОСОБЛИВОСТІ КОМПОНЕНТІВ РЕЧЕНЬ І ВІДМІННОСТІ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОГО ПОДАННЯ РЕЧЕНЬ ІЗ ДІЄСЛОВАМИ СПРИЧИНЕННЯ

Про формальні й семантичні особливості дієслів спричинення, критерії їх відмежування від каузативних та інших дієслів написано чимало (LKG II 25, 265; Jakulienė 1975; Paulauskienė 1979: 12, 1994: 286; LKM

150

KALBOS KULTŪRA | 84

110, Savičiūtė 1984: 73–78, 1985: 236–251, 1986: 206–209, 1995: 129–141 та ін.). Серед інших важливих формальних і семантичних критеріїв, спираючись на праці Фрідріха Куршайтіса, Йонаса Яблонскіса та інших авторів (Kurschat 1876: 122; Jablonskis I 289; LKM 110), найважливішою розрізнювальною ознакою дієслів спричинення слід вважати наявність додаткового суб’єкта, тобто суб’єкта-посередника, на глибинному, а іноді й поверхневому рівні речення з каузацією (тобто речення з дієсловом спричинення). На основі даних LKŽ і DŽ₂ досліджено семантичні особливості компонентів глибинного рівня речень із каузацією, визначено закономірності семантичного узгодження (семантичної відповідності) (Savičiūtė 1985: 236–251). У результаті виокремлено (див. таблицю «Семантичне узгодження на глибинному рівні речень із каузацією», там само, с. 239) три основні ситуації, які можна описати такими перифразами:

1) «суб’єкт, наділений владою наказувати, дбає, наказує, щоб хтось (слуга, кат тощо) щось зробив», наприклад: Король наказав відрубати йому голову;

2) «замовник (особа, яка не вміє або якій важко виконати певну роботу) дбає, замовляє, щоб хтось (фахівець певної галузі чи ремесла, майстер тощо) щось зробив», наприклад: ткати (пояси), виготовити надгробок, викувати (хрест), зв’язати (светр), пошити (взуття, пальто), збудувати (будинок, церкву, палац), написати (заповіт) тощо; Єпископ збудував церкву;

3) «якась особа дбає, просить, велить, щоб хтось (якийсь посередник) щось зробив», наприклад: пошити (лист) тощо.

Як показали дані, зібрані для словникових статей BŽ, у вжитку літературної мови зберігається переважно дієслів спричинення другої підгрупи і дещо — третьої. Дієслова першої підгрупи відображають реалії минулого, і зазвичай вони потрібні, коли пишуть або розповідають про давнину. У реченнях із дієсловами спричинення слова, що позначають предмет, матеріал або абстрактне поняття, зазвичай не займають позиції суб’єкта-посередника. Поодинокі знайдені приклади цього типу є проміжними між каузацією і каузативністю: значення дієслова травити, уживане в хімії, у DŽ₃₋₆ вважається дієсловом спричинення, тоді як у LKŽ, LKŽₑ і BŽ — каузативним, наприклад: Сірчана кислота використовується для травлення металів (DŽ₂₋₆). З огляду на різні розрізнювальні критерії дієслова pažindinti, veikdinti, žiodyti у DŽ вважалися дієсловами спричинення, а в BŽ подаються як каузативні.

У «Словнику літературної литовської мови», відповідно до вимог BŽPP і BŽln, у відповідях на запитання із займенником kas намагаються вказати основний і факультативний

G. NAKTIENĖ. Parūpinamieji veiksmažodžiai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne

151

валентність дієслів, однак обидва різновиди валентності формально не розрізняються жодними засобами. Для словника сучасної литовської мови чимало користі приносить Словник валентності литовських дієслів (Sližienė 2004: 35), у якому для єдиного каузативного дієслова siūdinti, ~a, ~o (pa-)₅ «подбати про те, щоб хтось шив» наведено основну та факультативну валентність у дужках: Nom Acc (Dat) (išGen) (pasAcc) [C P B O A₍c₎], а також позначено семантичні функції актантів: Nom Hum Acc –Anim Dat +_ Anim pasAcc Hum išGen –Anim¹. Особливості валентності ілюструють такі речення: «Одяг мама їй шила на замовлення у сільського кравця; З того мілера замовив пошити чоловікові костюм; Поший чохли для меблів; У кого замовляв шити віжки?; Взуття батьки замовляли шити, а не купували» (Sližienė 2004: 35). Зазначається, що «Замість pasAcc у реченні може бути Loc, який позначає місце, де працює особа, що шиє, наприклад: Вихідні сукні деякі пані замовляють у ш в е й н і й м а й с т е р н і». (2-га примітка, Sližienė 2004: 35). Як стверджує Нійоле Сліжене, валентність зворотних каузативних дієслів не має істотних відмінностей від валентності незворотних: «Уживання зворотного дієслова siūdintis відрізняється лише тим, що в реченні немає давального відмінка, який замінює зворотний афікс -s(i) (значення останнього може посилюватися формою присвійного займенника sau), наприклад: З овечих ш к і р замовив собі нові ш к і р я н і ш т а н и.» (1-ша примітка, Sližienė 2004: 35). Спираючись на згадані дослідження каузативних дієслів і докладний аналіз валентності дієслова siūdinti, у BŽ сформульовано таку словникову статтю дієслова siūdinti²:

siūdinti, siūdina, siūdino дієсл. [кауз.]³ (що, кому, де) подбати, замовити, щоб хтось (зазвичай кравець, швець) пошив: Замовляю чоловікові костюм у швейній майстерні. | звор. (у кого): У нього багато хто замовляє пошиття. Зараз найсприятливіший час замовити пошиття — робимо знижку. | звор. (що, де, у кого, з чого): Замовити собі ортопедичне взуття. Замовляю собі пальто з гладкої кашемірової тканини. Вечірню сукню вона замовила в модельному домі у відомого дизайнера. Запропонували замовити пошиття прапорів тим парафіям, які їх іще не мають. | звор. запереч. (чого): Не люблю замовляти пошиття одягу на індивідуальне замовлення, купую готовий.

¹ A — агент (функція виконавця дії); C — каузатор; P — пацієнс (функція об'єкта впливу, носія стану); B — бенефіціар (функція адресата, одержувача, носія); O — джерело (функція джерела дії, стану, початкового стану); A₍c₎ — агент-каузатор; +Anim — жива істота, зокрема особа; –Anim — неживий предмет; Hum — особа (а також колектив осіб, установа тощо) (Sližienė 2004: 6).

² Тут цитуються словникові статті каузативних дієслів із BŽ, які авторка цієї статті написала 2003 року, згодом доповнила й виправила; їх відредагувала Клементіна Восилите. Після остаточного редагування словника вони можуть змінитися.

³ Позначка [prp.] (= каузативне дієслово) у тексті BŽ наразі слугує для пошукових цілей.

152

KALBOS KULTŪRA | 84

У словнику сучасної литовської мови, подаючи каузативні дієслова, відмовилися від незрозумілого користувачам словників посилального способу, за якого ці дієслова не тлумачаться, а лише позначкою prp. (каузативне дієслово, DŽ₁–₆ₑ), cur. (verbum curativum, каузативне дієслово, LKŽ, LKŽₑ) пов'язуються з твірними дієсловами або їхніми значеннями. У словнику сучасної литовської мови застосовується формула визначення «подбати (замовити, наказати, веліти, попросити тощо), щоб хтось (зазвичай фахівець певної галузі) робив те, що названо твірним словом». Займенник kas у визначенні вказує, що є інший діяч, який фізично виконує дію, про яку йдеться. Якщо можливо, семантику слова, що називає цього виконавця, уточнюють (siūdinti — шиє кравець; statydinti — будують будівельники, (nu)kišdinti — відрублює (голову) кат тощо). Намагалися навести чіткі ілюстративні приклади, у яких названо суб'єкта, що має силу наказу, або додатково виражено діяча, який фізично виконує замовлену (наказану, доручену, запитану тощо) дію, або сказано, що таку дію виконують на підприємстві, яке надає послуги (у майстерні, ремонтній майстерні, ательє тощо), наприклад:

liėdinti, liėdina, liėdino дієсл. [кауз.], liėdinti, liėdina, liėdino (що) подбати, замовити, щоб хтось (зазвичай майстри) відливав⁴: Священик наказав збудувати церкву, відлив дзвони. Загарбники-чужинці вивозили дзвони й відливали з них гарматні ядра. | звор. (що, де): Надгробок замовили у майстерні пам'ятників.

Хоча такий спосіб визначення нерідко справляє враження штучного, неприродного й довгого вислову, нефілологам він зрозуміліший за робочі позначки та посилання на твірне слово (Naktinienė 2000: 21–22; 2006: 24).

ТАБЛИЦЯ 1. Приклади подання каузативних дієслів у словниках

DŽ₆ₑ

LKŽₑ

BŽ

áusdin‖ti, ~a, ~o кауз. т к а т и 1. ~imas (1)

áusdinti, -ina, -ino кауз. ткати 1: Dirbinsių laivelį, ausdinsiu žėglėlį KlpD44. | refl. tr.: Jos jau nebesiausdina jokių penknyčių, ripsinių, blakyčių sijonų I.Simon.

áusdinti, áusdina, áusdino дієсл. [кауз.] (що, у кого, кому) подбати, замовити, щоб хтось (зазвичай ткаля) ткав (1 знач.): Вона замовляє гобелен на подарунок у відомої текстильної майстрині. | звор. (що): Замовила собі комплект покривал і штор.

⁴ Див. другу примітку.

G. NAKTINIENĖ. Parūpinamieji veiksmažodžiai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne

153

DŽ_6e

LKŽ_e

BŽ

карбува́||ти, ~а, ~о дієсл. к у в а т и 3: ковальське дуття, підкову, гроші

карбувати, -ує, -ував Ш; М 1. пох. 1 кувати 6: Навіть мусить це робити з витесаних каменів Bb¹²Moz20,25. Камінь кований R399. 2. К пох. 1 кувати 10: Ко́вані підкови J. А біля нової борони викуй нарогужки LTR. Нагоріти або леміш викувати в спис чи меч S.Dauk. І даю тобі право карбувати свої гроші у своїй землі Bb1Mak15,6. Карбую перстеник J.Jabl. [...] Викуй місточок через озерце N174. Не карбуй перстенечка, не вибивай іменечка JV74. [...]

карбувати, карбує, карбував дієсл. [кауз.] (що, кому) подбати, замовити, щоб хтось (здебільшого майстри) викував (3 знач.): Хрест і свічник ми замовили в металевій майстерні. | запереч. (чого): Перснів не карбуватимемо, купимо готові. | звор. (що, у кого): Вона замовляє в ювеліра комплект прикрас.

стави́||ти, ~ить, ~ив дієсл. с т а в и т и: Будинки с. | звор.: ~ти будинок. ~ення (є) (1)

будува́ти на замовлення (–ювати), –ює, –ював [...] 3. NdŽ пох. ставити 5: Будуй нові стайні J. Пан будує міст за замовленням J.Jabl. Вітаутас будував у різних місцях Литви церкви A1884,22. | звор. перех. NdŽ, DŽ¹: Ми не будуємо собі будинків, не маємо грошей Mrj. Більшість литовських поміщиків будувала собі палаци, наслідуючи класицистичний стиль rš. [...]

будува́ти на замовлення, будує, будував дієсл. [кауз.] (що, кому) подбати, замовити, щоб хтось (здебільшого будівельники) збудував: Вони будують будинок для доньки. | звор. (що): Сусід обіцяє збудувати нові господарські споруди. | запереч. звор. (чого): Будинку не будуватимемо, краще купимо готовий.

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ КАУЗАТИВНИХ ДІЄСЛІВ

Рідкість і непослідовність уживання

Каузативні дієслова — це архаїчна, однак така, що зникає, вживається непослідовно⁵ і намагається зберегтися група дієслів літературної мови

⁵ В Інституті литовської мови 26 лютого 2004 року на семінарі для перекладачів і редакторів авторка статті провела невелике усне опитування. Учасників семінару запитали, чи вживають вони самі в розмові (не в письмі, редагуванні чи перекладі) дієслово siūdinti

154

KALBOS KULTŪRA | 84

пи. Із 95 каузативних дієслів, наведених у DŽ₃ (включно з префіксальними), відібраних засобами DŽ₃ₖ, дані корпусу сучасних литовських текстів Центру комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого, доступні через інтернет, а також інші інтернет-ресурси мовних даних, знайдені за допомогою пошукового інструмента http://www.google.lt/,, підтверджують уживання не всіх із них. Наприклад, не знайдено нових прикладів дієслова pīrk­dinti, хоча така ситуація в наш час була б цілком можливою, скажімо: замовити купівлю ділянки для сина (через посередника), замовити купівлю квартири для себе (живучи за кордоном і уповноваживши подругу) тощо, тоді як у словниках (DŽ₂₋₆ₑ, LKŽ і LKŽₑ) дієслово pīrk­dinti ілюструється лише фольклорними прикладами:

pīrkdin‖ti, ~a, ~o кауз. к у п и т и 1: Замовлятиму візочок, ~тиму бичків, замовлятиму лемеші (д.) (DŽ₂₋₆ₑ). pīrk­dinti (–yti), –ina, –ino 1. кауз. pirkti 1: Замовлятиму візочок, замовлятиму бичків, замовлятиму лемеші KlpD44. Чи замовиш вінок? Чи даси подарунок? JV218 (LKŽₑ).

Нині в BŽ є 107 каузативних дієслів, із них 39 без префіксів: áusdinti, darýdinti, dirbdinti, gabéndinti, griáudinti, grįsdinti, káldinti, kárdinti, kãsdinti, kéldinti, kėpdinti, kiŕpdinti, kiŕsdinti, kùldinti, kùrdinti, kviẽsdinti, líedinti, mál­dinti, mė̃gzdinti, mùšdinti, nérdinti, nė̃sdinti, plákdinti, rašýdinti, ráudinti³, siūdinti, siū̃sdinti, skélbdinti, skùsdinti, statýdinti, šáudinti, šáukdinti, taisýdinti, varýdinti, vėldinti, veŕpdinti, veŕsdinti, vėsdinti, vė̃ždinti. Із них до «Частотного словника сучасної писемної литовської мови» увійшли лише káldinti, siūdinti, statýdinti (Grumadienė, Žilinskienė 1998).

Оскільки група каузативних дієслів невелика, поряд із ними вживають інші прості (некаузативні) дієслова, що виражають подібні ситуації, хоча в обох випадках роботу виконують не самі замовники, а фахівці відповідної галузі: швачки, будівельники, перукарі тощо,

і statýdinti, коли ситуація зрозуміла, тобто мається на увазі, що суб’єкт не сам шиє чи будує, а замовляє роботу й оплачує її. Було запропоновано 3 варіанти відповіді: «Завжди вживаю», «Іноді вживаю», «Ніколи не вживаю». Учасники семінару, відповідаючи ствердно, піднімали руку. Щодо дієслова siūdinti свою думку висловили 29 учасників семінару: «завжди вживаю» — 14 (48 відсотків), «іноді вживаю» — 4 (14 відсотків), «ніколи не вживаю» — 11 (38 відсотків). Щодо дієслова statýdinti свою думку висловили 24 учасники семінару: «завжди вживаю» — 6 (25 відсотків), «іноді вживаю» — 16 (67 відсотків), «ніколи не вживаю» — 2 (8 відсотків). Те, що фахівці з мови — перекладачі й редактори, від діяльності яких значною мірою залежить стан літературної литовської мови, самі в розмовній мові вживають згадані дієслова не всі або вживають їх нерегулярно, лише підтверджує, що вживання каузативних дієслів у літературній литовській мові не є дуже поширеним.

G. NAKTIENĖ. Parūpinamieji veiksmažodžiai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne

155

наприклад: замовити пошиття, але полагодити, укоротити, звузити (пальто); замовити будівництво, але облаштувати, побілити (будинок); замовити стрижку, але розчесати, завити, помити, пофарбувати (волосся). Нерідко такі дієслова вживаються в одному реченні, наприклад: Іноді до ательє звертаються й чоловіки. Однак вони не збираються нічого замовляти пошити, найчастіше хочуть полагодити одяг (G); Замовити пошиття нової сукні чи полагодити стару?

Дієслова із значенням замовлення послуги вживаються не з усіма префіксами. Наприклад, у DŽ₃ подано áusdinti, išáusdinti, але немає pri(si)áusdinti; були дані про дієслово parašydinti, але їх, очевидно, не було щодо дієслова rašydinti (останнє вже подано в DŽ₅ₑ–₆ₑ) тощо.

Не від усіх значень вихідного дієслова утворюються відповідні дієслова зі значенням замовлення послуги. Наприклад, mėgzdinti (в’язальні вироби) — це дієслово зі значенням замовлення послуги, тоді як огірки в’яжуться, зав’язуються бруньки не мають відповідників із таким значенням.

Поширення в діалектах

Неточне вживання дієслів зі значенням замовлення послуги та їхніх вихідних (каузативних) дієслів виникло також через те, що значна частина жителів Литви не знає, що означають дієслова зі значенням замовлення послуги, оскільки в їхніх рідних говорах таких дієслів немає. Це переважно східні та південні аукштайти. Вживання каузативних дієслів замість літературних дієслів зі значенням замовлення послуги іноді фіксують також LKŽ та LKŽₑ, наприклад: шити [...] 2. див. siūdinti 1 (ілюструється реченнями з Купішкіса, Родуні, Скреботішкіса, Ержвілкаса, Мєжішкіса, Мешкуйчяя, Апсо, з книжки J. Kardelytės Gervėčių tarmė, с. 78, а також з твору J. Paukštelis (LKŽ XII 631). Наслідуючи цей siūti «замовити пошиття» прецедент (LKŽₑ), коли у словнику узаконюється вживання вихідного (каузативного) дієслова у значенні дієслова із замовленням послуги, можливо, і в BŽ можна було б учинити аналогічно: у статтях про вихідні дієслова, що мають відповідники зі значенням замовлення послуги, додатково подати окреме значення як варіант такого дієслова або його значення, наприклад: Замовляю пошиття пальта в ательє (у хорошого кравця). Це не лише узаконило б наявний стан речей і відповідало б інтересам значної частини користувачів літературної мови, а й допомогло б читачам словника дізнатися, що існує дієслово зі значенням замовлення послуги.

У південних і східних віленських говорах аукштайтського діалекту перехідні дієслова із суфіксом –inti не мають значення замовлення послуги. Їхні значення здебільшого збігаються зі значеннями відповідних вихідних дієслів літературної мови (Naktinienė 1997: 154–162), наприклад:

156

KALBOS KULTŪRA | 84

piřkdinti (–yti), –ina, –ino [...] 2. перех. купувати: Діти лазять по парканах, обдирають штани, обдирають сорочку, і ти знову купуєш їм Lz. Купили пляшку Lz. Any (вони) купили цукор дешевше Lz. Збирають шишки, везуть на базар, а хлопці купують LKKIII204(Lz) (LKŽe).

Найширше дієслова зі значенням замовлення послуги вживаються серед жемайтів, нерідко — серед західних аукштайтів (сувалкійців), рідко — серед шауляйців, які межують із жемайтами; вони трапляються у творах авторів, що походять із цих країв і Малої Литви, а також у збірниках фольклору, записаного в цих краях. У давніших текстах їх було значно більше й вони були різноманітнішими.

Основне дієслово замість каузативного дієслова

Dabartinės lietuvių kalbos gramatikoje (DLKG 2006: 287) nurodoma, kad „šnekamojoje kalboje kartais linkstama jų (parūpinamųjų veiksmažodžių – G. N.) nevartoti, sakyti siūtis paltą, užuot sak ius siūdintis paltą. Mat šie veiksmažodžiai žymi įprastus veiksmus ir iš šnekos situacijos kartais savaime aišku (arba nesvarbu), kas juos atliks“; „Tas veikėjas, kuris pasirūpina, kad veiksmas būtų atliktas, čia yra svarbesnis, negu tas, kuris iš tikrųjų atlieka veiksmą“ (LKM 1976: 110). Neretai taip ne tik sakoma, bet ir rašoma. Atitinkamais pamatiniais (padaromaisiais) veiksmažodžiais reiškiamos situacijos suvokimas dažnai priklauso nuo konteksto, pvz., atstatyti apleistą pastatą gali reikšti ir tiesioginius savininko darbo veiksmus, ir parūpinamąją situaciją, kai darbus atlikti yra pasamdyti statybininkai. Net jei subjekto semantika aiškiai rodo, kad juo reiškiamas asmuo pats nedirbs fizinio darbo, dažnai pavartojamas pamatinis (padaromasis), o ne parūpinamasis veiksmažodis, pvz.: Didikas pastatė (// pastatydino) rūmus. Veiksmažodis pastatyti pavartotas net kruopščiai parengtame vadovėlyje, kuriame kalbant apie valdovą būtų geriau pasirinkti pagrindinį normos variantą – parūpinamąjį veiksmažodį pastatydinti (paryškinta straipsnio autorės), pvz.:

Крім Великої стіни, він (Цінь Ши Хуан-ді — вставка G. N.) збудував палац, у якому могло вміститися 10 000 людей. 700 000 військовополонених і мобілізованих селян споруджували його величезну поховальну камеру (Pasaulis I 210).

Є й інші випадки вживання такого типу (Savičiūtė 1985; Savičiūtė-Naktinienė 1995). Цікаво, що подібні явища у вживанні каузативів спостерігаються не лише в литовській, а й у фінській та норвезькій мовах (Racekevičienė 2001: 29; 2002: 138, 142–144).

G. NAKTIENĖ. Parūpinamieji veiksmažodžiai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne 157

Каузативне дієслово замість основного дієслова

Не розрізняючи каузативних і основних (результативних) дієслів, іноді вживають каузативні дієслова для опису ситуацій, коли суб’єкт сам виконує дію, наприклад: siuvėja siūdina (=siuva) kostiumėlį тощо. Хоча таке вживання навряд чи можна виправдати в літературній мові, такі випадки зафіксовано в діалектах, наприклад:

mėgzdinti (-yti), -ina, -ino [...] 3. перех. megzti: A jau i žmogui mėgzdini pirštines? KzR. Da aš turiu gobtūrą..., mezgėjėlių mėgzdintą JV416. | звор. перех.: Žakietuką pradėjau mėgzdytis KzR (LKŽₑ);

numėgzdinti [...] 2. перех. numegzti: Numėgzdino žmogui jakę KzR (LKŽₑ).

Найімовірніше, подібне вживання каузативного дієслова в некаузативному значенні зафіксовано й у реченні, записаному Й. Яблонскісом:

наказувати будувати [...] 3. [...] У містах дуже добре оплачують печі, збудовані на замовлення. J.Jabl (LKŽₑ).

Схильність до такого типу неточного вживання, як свідчать приклади з інтернету, преси та розмовного мовлення, особливо властива дієслову kaldinti, хоча місце виконання відповідної роботи називають (монетним, медальним) монетним двором, а не kaldykla. При узагальненому вживанні та за відсутності ширшого контексту незрозуміло, що мається на увазі, коли кажуть (пишуть) карбувати хрест, медаль, монети, пам’ятник, гроші тощо: замовлення на карбування хреста, медалі, монет, пам’ятника, грошей чи виконання замовлення, тобто конкретна робота фахівців. У наведеному нижче прикладі з контексту видно, що йдеться про конкретні фізичні дії, тож мало бути вжито основне (результативне) дієслово nukalti (виділено авторкою статті):

Багатьох зацікавив прес для карбування монет, виготовлений за старовинним зразком. Пробити на ньому монету важким молотом і власноруч зробити собі гроші міг кожен охочий [...]. Хто хотів, міг тут же навчитися ковальського ремесла й, можливо, навіть щось викарбувати (= викарбувати) для своєї коханої. (LŽ 2004 06 02: 24). Багато хто хотів викарбувати собі (= викарбувати) монетку (підпис під фотографією; там само).

Народні майстри на святі Дня міста карбуватимуть (= карбуватимуть) і «місцеву валюту» (T: Lietuvos rytas, 2001).

Утім, багатозначність основного дієслова kalti за відсутності в реченні об’єкта може спричинити непорозуміння щодо того, що мається на увазі — забивати цвях у

158

KALBOS KULTŪRA | 84

дерево, забиваючи цвяхи, виготовляти дерев’яний предмет, наприклад шпаківню, або певним способом, куючи метал, виготовляти з нього виріб, наприклад:

[...] на очах у допитливих, pins, vys, aus, žies, droš, kaldins (= kals) (T: Lietuvos rytas, 2001).

Можливо, наведені приклади свідчать про певну, хоча й невиразну, схильність до додаткового відтінку вираження складних трудових дій у деяких каузативних дієсловах. Утім, немає підстав вважати, що такий відтінок уже сформувався, тому в Словнику нормативної литовської мови їх не подають, і таке вживання в літературній мові не заохочують.

ЯВИЩА ЛЕКСИКАЛІЗАЦІЇ

Деякі дієслова із суфіксом -dinti (або їхні значення), які раніше вважали каузативними, у BŽ вважають такими, що зазнали лексикалізації, наприклад: kìldin‖ti, ~a, ~o кауз. від kilti 6; вказати, встановити походження; siedin‖ti, ~a, ~o кауз. від sieti (DŽ₃₋₆e). Пор.:

nukìršdinti, nukìršdina, nukìršdino дієсл. [...] 2. [кауз.] (кого, кому) подбати, наказати, веліти, щоб хтось (зазвичай кат) відрубав (голову), призначити смертну кару — відрубати голову: Король звелів відрубати йому голову (фолькл.). 3. юр. виконати смертну кару — відрубати голову: За його наказом нікого не було страчено відрубуванням голови чи повішанням.

ТАБЛИЦЯ 2. Приклади лексикалізації

DŽ

LKŽₑ

BŽ

kìldin‖ti, ~a, ~o кауз. п і д н я т и с я 6; вказати, встановити походження: Він виводить своє походження з дворян. К. слово з якоїсь мови. ~imas (1)

kìldinti, -ina, -ino перех. вказувати, встановлювати походження: Греки виводять походження своїх племен із міфології rš. Звідки слід виводити походження топонімів та інших власних назв? rš. Де тільки можливо, слова виводять від коренів, особливо дієслівних EncIX513. Я схильний виводити литовське ė з вузького ē K.Būg.

kìldinti, kìldina, kìldino дієсл. 1. (що, від чого) вказувати, встановлювати походження: Прийнято виводити назву Литви від назви річки. Деякі історики схильні виводити походження Біруте з впливового роду вельмож. 2. (що) KILDYTI 1: Заквашувати тісто [дріжджі] (кул.).

G. NAKTIENĖ. Parūpinamieji veiksmažodžiai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne

159

DŽ

LKŽ_e

BŽ

пов’яза||ти, ~а, ~о дієприкм. від s i e t i: Із культом предків пов’язані бурштинові фігурки людей. ~ання (1)

пов’язувати, -ує, -ував діал. зв’язувати. 1. Als прив’язувати, закріплювати: Прив’язати мотузку до балки J. 2. встановлювати взаємозв’язок: Із культом предків пов’язані також бурштинові фігурки людей, знайдені в Юодкранте. Прогресивна суспільна думка в університеті насамперед пов’язана з ім’ям Йоахіма Лелевеля.

пов’язувати, пов’язує, пов’язував дієсл. (що, з чим) встановлювати взаємозв’язок, зв’язки: Незалежність Литви Крашекіс пов’язував із Вітаутасом. Знайдені в Литві сережки зазвичай пов’язують з оздобленням головного убору або волосся.

—

відправити у відставку 1. KŽ діал. відбудувати 4: Тепер починають відбудовувати [зруйновані пам’ятники] Mšk. | звор. KŽ: Тепер Кражяй відбудовуються дуже Krž. 2. KŽ діал. відбудувати 9. | звор. Š, Rtr, KŽ: Кабінет міністрів подав у відставку. Зважився навіть подати заяву про відставку. J.Jabl.

відправити у відставку⁶, відправляє у відставку, відправив у відставку дієсл. [...] 2. (кого) звільнити з посади (через певні обставини): Загальні збори відправили голову правління у відставку. | звор. піти з посади (через певні обставини): Службовець може або сам подати у відставку, або бути звільненим за порушення. Керівник банку подав у відставку.

ЗАКЛЮЧНІ ПРИМІТКИ

1. У «Словнику загальнолітовської мови», у якому подано основні (престижні) та побічні норми вживання загальнолітовської мови, зібрано лише ті каузативні дієслова, уживання яких засвідчено не тільки словниками, а й іншими письмовими джерелами загальнолітовської мови, корпусами текстів, інтернет-комунікацією або які використовуються в загальнолітовському розмовному мовленні.

2. Уживання каузативних дієслів у загальнолітовській мові зумовлюють кілька причин: ці дієслова не вживаються у східних і південних аукштайтських говірках, невелика кількість лексем і неповні парадигми, інші подібні за типом

⁶Щодо оцінки цього слова див. KancKP 47.

160

KALBOS KULTŪRA | 84

уживання звичайних дієслів разом із каузативними (часто навіть в одному реченні), складність вираженої ситуації тощо.

3. У «Словнику літовської літературної мови» застосовано формулу визначення каузативних дієслів: «подбати (замовити, наказати, веліти, попросити тощо), щоб хтось (зазвичай фахівець у певній галузі) робив те, що назване твірним словом». Відмовилися від способу через відсилання, за якого каузативні дієслова не пояснюються, а лише граматичною ремаркою пов’язуються з твірними дієсловами.

4. Прагнуть наводити чіткі ілюстративні приклади, у яких було б названо суб’єкта (особу, що має право наказувати, замовника), додатково виражено діяча, який фізично виконує замовлену (наказану, доручену, запитану тощо) дію, або зазначено, що така дія виконується в підприємстві, яке надає послуги, тощо.

5. Уживання каузативних дієслів замість твірних (каузованих) вважається ненормативним і в нормативному словнику не фіксується.

6. Уживання твірних (каузованих) дієслів замість каузативних вважається звичайним явищем літературної мови, особливо розмовної, і могло б фіксуватися у «Словнику літовської літературної мови».

7. Подаючи каузативні дієслова у словнику, свідомо відійшли від лексикографічної традиції LKŽ, LKŽₑ, DŽ₁–₆ₑ, сподіваючись, що визначення та зрозуміліші ілюстративні приклади допоможуть користувачам літературної мови краще збагнути особливості цих архаїчних дієслів, правильніше їх уживати й зберігати в літературній мові.

ŠALTINIAI

BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (rengiamas).

DŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Atsak. redaktorius J. Kruopas. Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1954.

DŽ₂ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 2-as papildytas leid. Atsak. redaktorius J. Kruopas. Vilnius: Mintis, 1972.

DŽ₃ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 3-ias pataisytas ir papildytas leid. Vyr. red. S. Keinys, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993.

DŽ₃ₖ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. 3-io pataisyto ir papildyto leidimo kompiuterinis variantas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, Matematikos ir informatikos institutas, 1995.

DŽ₄ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Ketvirtas leidimas. Vyr. redaktorius S. Keinys. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2000. 4-o

G. NAKTINIENĖ. Parūpinamieji veiksmažodžiai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne

161

leidimo elektroninis variantas (kompaktinė plokštelė), Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2002. Internetinis variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2002. Prieiga per internetą: www.lki.lt.

DŽ_5e – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Penktas (kompiuterinis) leidimas. Kompaktinė plokštelė. Vyr. red. S. Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 2003.

DŽ_6e – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Šeštas (trečias elektroninis) leidimas. Kompaktinė plokštelė. Vyr. red. S. Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2006.

G – Interneto vartosenos pavyzdžiai, atrinkti paieškos įrankiu http://www.google.lt.

Grumadienė L., Žilinskienė V. 1998: Dažninis dabartinės rašomosios lietuvių kalbos žodynas (abėcėlės tvarka). Vilnius: Mokslo aidai.

LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas I–XX. Ats./vyr. red. J. Balčikonis, J. Kruopas, K. Ulvydas, V. Vitkauskas, Vilnius, 1941–2002.

LKŽ_e – Lietuvių kalbos žodynas (t. I–XX, 1941–2002): elektroninis variantas. Redaktorių kolegija: G. Naktinienė (vyr. red.), J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. [Atnaujinta versija, 2008]. Prieiga per internetą: www.lkz.lt.

LŽ – Lietuvos žinios. Dienraštis.

Pasaulis I – Emblemas T., Hetlandas O. et. all. Pasaulis I: Pasaulio istorija iki 1850 m. Istorijos vadovėlis. Iš norvegų kalbos vertė Eglė Išganitytė, red. Rimanta Jokimaitienė. Vilnius: Vaga, 1999.

T – Vytauto Didžiojo universiteto Humanitarinių mokslų fakulteto Kompiuterinės lingvistikos centro parengtas Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga per internetą: donelaitis.vdu.lt/tekstynas.

LITERATŪRA

BŽln – „Bendrinės lietuvių kalbos žodyno“ rengimo instrukcija (rankraštis).

BŽPP – Liutkevičienė D., Naktinienė G. „Bendrinės lietuvių kalbos žodyno“ rengimo pagrindai ir principai (rankraštis; Valstybinės lietuvių kalbos komisijos aprobuota), 1998, 1–3.

DLKG 2006: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. 4-oji pataisyta laida. Red. Vytautas Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Jablonskis J. 1957: Rinktiniai raštai I. Sudarė J. Palionis, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

Jakulienė A. 1975: Priežastinių ir parūpinamųjų veiksmažodžių skyrimo kriterijai. – Kalbotyra 26 (1), 78–81.

KancKP – Kancel(i)arinės kalbos patarimai. Pataisytas ir papildytas leidimas. Parengė Pranas Kniūkšta. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas,

162

KALBOS KULTŪRA | 84

1998. Internetinis leidimas. Sudarytojas Pranas Kniūkšta, vyr. red. Rasuolė Vladarskienė, 2007. Prieiga per internetą: kanceliariniaipatarimai.lki.lt.

Kurschat F. 1876: Grammatik der littauischen Sprache. Halle: Buchhandlung des Waisenhauses.

LG – Lithuanian Grammar. Ed. by Vytautas Ambrazas, Vilnius: Baltos lankos, 1997.

LKG II – Lietuvių kalbos gramatika. II: Morfologija. Vyr. red. Kazys Ulvydas, Vilnius: Mintis, 1971.

LKM 1976: Jakaitienė E., Laigonaitė A., Paulauskienė A. Lietuvių kalbos morfologija, Vilnius: Mokslas.

Naktinienė G. 1997: Pietų aukštaičių ir rytų aukštaičių vilniškių priežastiniai veiksmažodžiai žodynuose. – Lietuvių kalbotyros klausimai 37, 154–162.

Naktinienė G. 2000: Bendrinės kalbos žodynas ir leksikos norminimo problemos. – Kalbos kultūra 73, 12–24.

Naktinienė G. 2006: Svarbesnieji Bendrinės lietuvių kalbos žodyno semantikos aspektai. – Leksikografija ir leksikologija 1, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 19–33.

Paulauskienė A. 1979: Gramatinės lietuvių kalbos veiksmažodžio kategorijos, Vilnius: Mokslas.

Paulauskienė A. 1994: Lietuvių kalbos morfologija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Rackevičienė S. 2001: Kauzacijos raiška Baltijos regiono kalbose (kauzatyviniai veiksmažodžiai ir veiksmažodiniai junginiai). Daktaro disertacija, Vilnius, 2001.

Rackevičienė S. 2002: Morfologiniai lietuvių, norvegų ir suomių kalbų kauzatyvai. – Kalbotyra 51 (1), 135–146.

Savičiūtė G. 1984: Parūpinamieji veiksmažodžiai ir sakinio struktūra. – Jaunųjų filologų darbai 1, 73–78.

Savičiūtė G. 1985: Parūpinamųjų veiksmažodžių semantika. – Lietuvių kalbotyros klausimai 24, 236–251.

Savičiūtė G. 1986: Dėl lietuvių kalbos priežastinių veiksmažodžių reikšmės aprašymo. – Jaunųjų filologų darbai 2, 206–209.

Savičiūtė–Naktinienė G. 1995: Lietuvių kalbos priežastinių ir parūpinamųjų veiksmažodžių leksikografinis pateikimas. – Lietuvių kalbotyros klausimai 35, 129–141.

Sližienė N. 2004: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 2(2), Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

Gauta 2011 12 12

G. NAKTINIENĖ. Parūpinamieji veiksmažodžiai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne

163

CURATIVE VERBS IN THE

BENDRINĖS LIETUVIŲ KALBOS ŽODYNAS

(DICTIONARY OF STANDARD LITHUANIAN)

Summary

Curative verbs constitute a small group of archaic words preserved in standard Lithuanian. Their rare occurrence in actual usage must have been determined by the scarcity of lexemes and lack of systematicity (e.g. siūdintis naują suknelę ar taisytis seną? ‘should I have another dress made or have the old one mended?), a limited number of prefixes attached to them, not being found in some dialects, the complexity of a situation described by them, their context-dependent understanding, similarity with causative verbs, likely confusion with the base verbs referring to crafts or other professional activities etc.

The norm setting Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (Dictionary of Standard Lithuanian) includes curative verbs, which are found in dictionaries and other written sources, such as newspapers, language corpora, internet and standard spoken Lithuanian. In an attempt to contribute to a better understanding of these verbs and their more accurate usage, the Dictionary of Standard Lithuanian offers an explicit formulaic definition: ‘to have something done (order, ask, insist etc.) by someone (usually a specialist in the field), as indicated by the base verb’ and includes clear illustrative examples. The Dictionary also gives well-formed cases of lexicalisation (e. g. atsistatydinti ‘to resign’); however, instances of actual usage where curative verbs replace respective base verbs (e.g. kaldinti ‘to have something made using a hammer, as by a blacksmith’ rather than kalti ‘to hammer, to make with the hammer’) with no lexicalisation are treated as violating the norm and are not included into the Dictionary. Common cases, when in standard spoken Lithuanian base verbs replace respective curative verbs, are not treated as violating the norm (e.g. kalti ‘to hammer, to make with the hammer’ rather than kaldinti ‘to have something made using a hammer, as by a blacksmith’), presently, such cases are not featured in the Dictionary of Standard Lithuanian.

KEY WORDS: standard language, curative verbs, usage, accuracy.

GERTRŪDA NAKTININĖ

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

164

KALBOS KULTŪRA | 84