НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ: етнолінгвістика, лексикографія, польська народна культура.
DOI: doi.org/10.35321/bkalba.2023.96.03
СЛОВНИК НАРОДНИХ СТЕРЕОТИПІВ І СИМВОЛІВ ЯК ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ СЛОВНИК (НА ПРИКЛАДІ ГАСЛА ПИРІЙ)
КЛЮЧОВІ СЛОВА: етнолінгвістика, словник, когнітивне визначення, народна культура, стереотип, символ.
АНОТАЦІЯ
У статті представлено виданий у Любліні під редакцією Єжи Бартмінського та Станіслави Небжеговської-Бартмінської Словник стереотипів і народних символів. Методом дефініювання, прийнятим у Словнику, є когнітивна дефініція, розроблена в межах люблінської етнолінгвістики, яка дає змогу суб’єктно реконструювати картину світу, закріплену в мові та народній культурі. У першій частині статті авторка представляє основні методологічні засади Словника, а в другій показує їх практичне втілення на прикладі ще не опублікованої версії гасла пирій.
ABSTRACT
У статті представлено Словник народних стереотипів і символів, що видається в Любліні за редакцією Єжи Бартмінського та Станіслави Нєжбжеговської-Бартмінської. У Словнику застосовано метод когнітивного визначення, розроблений у межах люблінської етнолінгвістики. Він дає змогу суб’єктивно реконструювати образ світу, закріплений у народній мові та культурі. У першій частині статті авторка викладає основні методологічні засади Словника, а в другій показує їх практичне втілення на прикладі ще не опублікованої версії статті elymus.
54
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 2
Мета статті — представити в теорії та на практиці люблінський Словник народних стереотипів і символів (SSiSL 1996–2022), концепцію якого створив Єжи Бартмінський (1939–2022) і протягом багатьох років розвивав разом зі Станіславою Нєжбжеговською-Бартмінською та колективом співробітників. Єжи Бартмінському належить ужите в заголовку визначення «етнолінгвістичний словник». Разом із визначенням «словник мови фольклору» воно з’явилося 1980 року в редакційній передмові до пробного випуску Словника народних мовних стереотипів (SLSJ 1980), у якій анонсувалося видання першого тому Словника народних стереотипів і символів, що вийшов друком понад десять років потому. Отже, вже понад сорок років тому, коли етнолінгвістика лише починала розвиватися в Польщі, Єжи Бартмінський мав задум словника нового типу1, у якому реконструюватиметься народний образ світу:
Словник мови фольклору буде етнолінгвістичним словником. Він представить лексику фольклору («усної колективної творчості») як складник певної культури, з акцентом на семантиці, а не на мовних формах. <....> Головною метою нашого словника буде аналіз і опис мовних стереотипів, закріплених у народній культурі (Bartmiński 1980: 10–11).
Концепція пробного випуску та основних томів Словника протягом багатьох років була предметом жвавої наукової дискусії. Було надруковано чимало рецензій і аналітичних статей, які, безперечно, істотно вплинули на нинішній вигляд Словника2. З’являлися також численні магістерські та докторські праці, у яких певною мірою випробовували метод і готували попередні версії словникових статей. Сьогодні, коли дедалі частіше говорять про люблінську етнолінгвістичну школу (пор. Zinken 2009, 2015), пробний випуск Словника можна вважати її «програмним маніфестом», а основні томи Словника — методологічною основою для інших етнолінгвістичних досліджень, у яких реконструюють образ світу, закріплений у мові. Важливо, що дослідницькі інструменти, напрацьовані під час підготовки Словника, успішно використовують не лише в дослідженнях, пов’язаних із народною куль-
1У рецензії на пробний випуск Анджей Марія Левіцький написав, що «Словник народних мовних стереотипів за редакцією Є. Бартмінського є надзвичайно сміливим лексикографічним експериментом, навіть надто сміливим для нинішнього рівня опрацювання семантики» (Lewicki 1984: 587).
2 Więcej na temat Słownika, jego historii i recepcji zob.: Bartmiński 1988a, b, 1996; Bartmiński, Niebrzegowska-Bartmińska 2016; Niebrzegowska-Bartmińska 2009, 2010, 2013; Prorok 2022.
KATARZYNA PROROK. Słownik stereotypów i symboli ludowych jako słownik etnolingwistyczny (na przykładzie hasła perz)
55
Page 3
турою, а й ширше — національною культурою, а також у порівняльних дослідженнях культур різних народів3. Далі в статті я хотіла б стисло представити Словник та його методологічні засади, а потім показати їх реалізацію на прикладі пробної, ще не опублікованої версії статті perz.
Основні методологічні постулати сформулював Є. Бартмінський у вступі до першого тому Словника під назвою Космос (1996); із незначними змінами словниковий колектив застосовує їх і досі, що свідчить про дієвість запропонованих тоді рішень. Мета Словника незмінна:
Словник народних стереотипів і символів є спробою реконструкції традиційного образу світу й людини методами етнолінгвістики та фольклористики. Цей образ, закріплений у мові, фольклорі й обрядах, є ключем до пізнання культури, притаманного їй ставлення до світу та своєрідного менталітету (Bartmiński 1996: 9).
Словник має тематичну структуру й запланований у семи томах, що показано на рис. 1.
РИС. 1. Словник народних стереотипів і символів — структура томів (SSiSL 1996: 2).
3 Za przykład może tu posłużyć Leksykon aksjologiczny Słowian i ich sąsiadów (2015–2019), wydawany w ramach międzynarodowego projektu (konwersatorium) badawczego EUROJOS – Językowo-kulturowy obraz świata Słowian i ich sąsiadów na tle porównawczym. Jego celem jest dokonywanie paralelnych analiz semantycznych istotnych pojęć aksjologicznych (konceptów) na materiale różnych języków słowiańskich i „sąsiadujących” z nimi innych języków europejskich.
56
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 4
Запропонований поділ значною мірою пов’язаний зі зростанням семантичної складності гасел і має показати народний образ світу й людини у «біблійному» порядку творення (винятком є лише розміщення релігії не на початку, а ближче до кінця ряду). Важливо, що Словник має інтенсивний (а не екстенсивний) характер, отже, у ньому можна знайти лише вибрані, важливі для культури гасла. Дотепер опубліковано чотири випуски тому Космос: Небо, небесні світила, вогонь, каміння (1996), Земля, вода, підземний світ (1999), Метеорологія (2012) і Світ, світло, метали (2012), а також сім випусків тому Рослини: Зернові (2017), Овочі, приправи, технічні рослини (2018), Квіти (2019), Трави (2019), Плодові та хвойні дерева (2020), Листяні дерева (2021), Кущі й напівкущі (2022). До друку готується останній рослинний випуск Зарості рослин, бур’яни, гриби. У 2022 році завдяки грантовій підтримці Національної програми розвитку гуманітарних наук розпочато підготовку тому Тварини, у межах якого планується видати п’ять випусків, присвячених таким тематичним полям: свійські тварини, дикі тварини, риби, земноводні й плазуни, птахи, комахи.
На відміну від типових мовних словників, одиницями опису в Словнику є не реальні предмети чи слова, а «ментальні предмети», «семантичні кореляти, що стоять між словами й предметами, інакше кажучи — суспільні уявлення про предмети». Вони доступні як через дані, що містяться в мові й текстах, так і через записи вірувань та описи поведінки (Bartmiński 1996: 14). Такий підхід дає змогу називати люблінський словник етнолінгвістичним, про що пише J. Bartmiński:
Етнолінгвістичний характер нашого Словника полягає <...> передусім у розгляді мови в контексті культури: отже, як наслідок, у виході за межі суто мовних даних (лексики, семантики, які, звичайно, є основою Словника), у врахуванні вживання мови, у зверненні до суспільно закріплених вірувань і практик, що творять примовний (а не позамовний) контекст словесних висловлювань, і навіть у використанні (щоправда, лише частково) відомостей із народного образотворчого мистецтва (декоративного оздоблення, живопису). Коротко кажучи, етнолінгвістичним є спосіб розуміння предмета гасла, що є об’єктом опису в нашому Словнику (Bartmiński 1996: 11–12).
Аналіз таких різнорідних даних можливий завдяки прийнятому методу дефініювання — когнітивній дефініції, яка спирається на повсякденне мислення про світ і прагне виявити всі позитивні ознаки
KATARZYNA PROROK. Słownik stereotypów i symboli ludowych jako słownik etnolingwistyczny (na przykładzie hasła perz)
57
Page 5
definiowanego przedmiotu, które są relewantne kulturowo (Bartmiński 1988a: 2009). W definicji kognitywnej analiza znaczeń jest wieloaspektowa, co objawia się m.in. tym, że zdania definicyjne ułożone są w niej zwykle w specjalne kategorie semantyczne (fasety), czyli zespoły z jakiegoś punktu widzenia jednorodne (np. nazwa, pochodzenie, kompleksy i kolekcje, opozycje, wygląd, właściwości, zastosowania). Podział na fasety pozwala wniknąć w „strukturę poznawczą haseł” i odnaleźć powiązania między różnymi tekstami. Umożliwia także łatwiejsze operowanie materiałem, jego analizę i porównanie. Co warto podkreślić, rodzaj, kolejność i wypełnienie faset nie są narzucone z góry, ale powinny każdorazowo wydobywać na jaw wewnętrzną, ukrytą w analizowanym materiale charakterystykę przedmiotu. Przed mechanicznym wydzielaniem faset przestrzegają redaktorzy Słownika:
Ми хочемо з усією силою наголосити <...>, що ані параметризація дефініції (виокремлення фасет), ані їхнє змістове наповнення через уведення стереотипних мотивів (речень, що містять судження про предмет) не можуть механічно нав’язуватися ззовні, з позиції стороннього спостерігача, а мають щоразу виявляти внутрішню (іманентну), приховану в аналізованому матеріалі характеристику предмета з погляду носія й учасника досліджуваної культури (Bartmiński, Niebrzegowska-Bartmińska 2013: 60).
Оскільки когнітивна дефініція має передусім пізнавальний характер, вона прагне врахувати всі усталені й важливі для культури ознаки певного (типового) предмета та «розповісти» про нього в найдоступніший спосіб4; вона набуває форми «оповіді про предмет» (Bartmiński 2014) і зазвичай є розгорнутішою, ніж типові лексикографічні дефініції.
За задумом кожна словникова стаття складається з двох основних частин: експлікаційної та документаційної5, які поєднані цифровими відсиланнями, завдяки чому за характеристиками, наведеними в експлікації
4 У когнітивній дефініції постулюється відмова від наукової мови й використання повсякденної мови (стилю), яка є «найпростішою, найконкретнішою, найближчою», закріплює «елементарні структури мислення й сприйняття світу, пов’язані з елементарними потребами людини в елементарних екзистенційних ситуаціях» (Bartmiński 2001: 115–117).
5 Більші статті додатково супроводжуються: «змістом» (переліком фасет, які послідовно з’являються в експлікації, і жанрів текстів, що становлять документацію); «капсулою» (резюме статті); загальнокультурним вступом (у якому показано, як певний предмет гасла функціонує в інших культурах); бібліографією; переліком відсилань до інших словникових статей, згаданих у цій статті.
58 BENDRINĖ KALBA | 96
Page 6
За визначенням стоять «докази» у вигляді конкретних контекстів у документації. У невеликих словникових статтях документація найчастіше повністю входить до експлікації. В експлікації, яка зазвичай має фасетну структуру, у формі дефініційних речень подаються «усталені характеристики, яких набуває предмет словникової статті в народній традиції і які дають змогу відтворити його мовно-культурний образ» (Bartmiński 1996: 13).
Документація складається з цитат (іноді переказів або описів), переважно взятих із клішованих народних текстів, таких як прислів’я, загадки, замовляння, пісні, легенди, казки чи оповіді. Усі тексти супроводжуються так званими метриками (скороченими посиланнями на джерела, звідки вони походять) і впорядковані у варіанти, над якими надбудовуються «стереотипні мотиви». Ці мотиви, записані у формі цитат або метамовою дослідника, сконструйовані так, щоб їх можна було безпосередньо включити до експлікації як дефініційні речення. Неклішовані тексти, тобто записи вірувань та описи народних практик (повсякденних, обрядових, магічних, лікувальних), означені як «при мовні дані», зазвичай не вміщують у документації, а безпосередньо включають до експлікації. Що стосується хронологічних меж Słownika, то враховуються як друковані матеріали від XIX ст. і раніше, так і сучасні польові записи, які збирає Етнолінгвістична лабораторія ім. Єжи Бартмінського від 1960-х років (тут містяться картотека й книжкове зібрання Słownika).
Щоб показати, який вигляд має словникова стаття на практиці, нижче подаю пробний варіант статті perz, яка увійде до розділу Chwasty останнього рослинного випуску Słownika під назвою Skupiska roślin, chwasty, grzyby, що готується до друку. Стаття складається лише з експлікаційної частини, до якої безпосередньо входить документальний матеріал. Така структура зумовлена відносно невеликим обсягом статті та специфікою її предмета — перз як небажана й винищувана рослина, водночас мало виразна на вигляд6, рідко трапляється у клішованих текстах фольклору. Реконструкція його мовно-культурного образу спирається переважно на назви (синонімічні та похідні від perzu), а також на побутові розповіді й етнографічні записи, які документують давні народні практики, спрямовані на позбавлення посівів від перзу або — що цікаво — на використання його як голодного харчу чи лікувального засобу.
6 На відміну, наприклад, від будяка, який теж є небажаною й винищуваною рослиною, але дуже характерний через свої колючки, тому дуже часто з’являється в народних піснях чи казках, де його символічно пов’язують із болем, стражданням і дияволом.
KATARZYNA PROROK. Słownik stereotypów i symboli ludowych jako słownik etnolingwistyczny (na przykładzie hasła perz)
59
Page 7
У цій ситуації немає потреби виокремлювати документацію, а легенда чи кілька прислів’їв, у яких згадується перз, можуть безпосередньо увійти до документації.
ПЕРЗ
[НАЗВИ]7 Перз — у говорах також: pyrzyk Pal Roś 91, perzówa, perej Pelc SGLub 5: 350–351, pyrej Pal Zer 101, pyrnik Pal Roś 91, pyrnica Kaś Podh 9: 386 — це загальнослов’янська назва, первісно застосовувана до різновиду пшениці (Triticum), а перенесена на перз (Elymus), коли для пшениці утворили нове слово (Wan Pol 148). Ще до XVII ст. вважали, що перз — лише різновид виродженої пшениці (Budz Słow 206). За народною етимологією слово perz пов’язане з дієсловом за-perzyć8 Pyrz — як і людина запириться, то, мабуть, і цей бур’ян так: такий собі впертий, упреться і не можна цих коренів вирвати Pelc Roś 1059.
Зафіксовано кілька синонімічних назв перзу: psia pyrzyca Pal Zer 102, psia pasza — собаки інстинктивно шукають перз і охоче його їдять, бо він, як вважають, допомагає їм при розладах травлення Wan Pol 108; korzenica MSGP 110 — бо перз дуже міцно вкорінюється і так скує цю землю Pelc SGLub 5: 223; drutowiec — бо так переплутає коріння, що його важко вирвати Pelc SGLub 5: 126; trawa ZWAK 1895: 72 — бо він схожий на траву TN Chołowice 1998, хто не знає, той може сплутати перз із травою TN Puszno 1998; manna ogrodowa Pal Roś 91; osocz Sych SGKasz 3: 341; łęczebnik Sych SGKasz 2: 343; zgadiwåcz Sych SGKasz 6: 225; piątrownik, piątrowka; pachåčena; pażłač, pażåčena Sych SGKasz 4: 8, 46, 244.
[КАТЕГОРИЗАЦІЇ] Перз повсюдно вважають зіллям K 3 Kuj 83, бур’яном: Найгірший бур’ян — ота перзува, бо в неї таке міцне коріння в землі, що вирвеш його, а воно знову одразу росте Pelc SGLub 5: 351.
7 У квадратних дужках подаю назви фасетів (у Słowniku їх замінено відповідними піктографічними знаками).
8 Слово zaperzyć «розгніватися, розлютитися» етимологічно не пов’язане зі словом perz «бур’ян», а пов’язане зі словом perzyna «те, що горить або знищене пожежею, згарище» та давнім perz «розжарене вугілля, гарячий попіл, жар, згарище», perzyć się «займатися», звідки «пишатися, гніватися»; пор. праслов. *pyriti się «горіти», від праіндоєвр. *pūr- «вогонь» Bor SE 421, 729.
9 Курсивом виділяються назви, а також цитати, безпосередньо взяті з фольклорних текстів чи побутових розповідей говіркою.
60
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 8
Раніше перзом називали також інші рослини, шкідливі для сільського господарства, зокрема осот (Bor SE 421), пор. pyrzówina «бур’яни» Śmiel Opol 110, złość «бур’ян, пирій» MAAE 1912: 167.
[КОМПЛЕКСИ Й КОЛЕКЦІЇ]
Пирій поєднується:
(a) з іншими небажаними «об’єктами»: за прислів’ям Що злодій у коморі, вовк у хліві чи свиня на шкоді, те пирій у городі (NKPP 2: 843;
(b) із картоплею, серед якої він рясно росте: у прислів’ї Де пирій, там і картопля (NKPP 2: 843), пор. побутову розповідь: Пирій був теж такий настирливий: як виросте в картоплі, то й у картоплі ще є той пирій Pelc SGLub 5: 351;
(c) із жайворонком, який в’є в пирії гніздечка, звідси прислів’я: На святого Казимира жайворонок виходить (вийде) з пирію Rog Wag 298.
[ВИГЛЯД І ВЛАСТИВОСТІ]
Пирій — бур’ян із листям, як у трави; росте вгору, самі стебла Pelc SGLub 5: 351. Найхарактернішою його частиною є коріння/кореневища: пирій має дуже міцне коріння Mich Dem 41, там багато цього коріння, воно таке довге, тягнеться, біле TN Chołowice 1985. Квітки пирію мають вигляд гладеньких тонких колосків, а листя досить гостре, ним можна порізатися; за легендою, саме це стало причиною лікувальної непридатності пирію: Мати Божа, коли ходила попереду світом, то збирала всі зілля й кожному казала, для чого воно має бути. Аж знайшла пирій, та й хотіла його зірвати. Але пирій такий гострий, що Мати Божа геть усі руки ним порізала. То й не взяла його. Тому пирій і не є ніяким зіллям, ні від чого не допоможе Jak Zwycz 110.
[РОЗПОВСЮДЖЕННЯ]
Пирій є усюди, те саме сіють і росте Pelc SGLub 5: 351. Любить добрі, родючі ґрунти, про що свідчить прислів’я: Де пирій, там у полі господар метушиться NKPP 2: 843. Особливо рясно росте на оброблюваних полях, на занедбаних землях (Górn Malb 2: 17), звідси численні похідні: pyrzowina «занедбане поле, на якому росте пирій» Dob Niem 47, perzowisko «місцевість, заросла пирієм» PWSP 28: 200, perzasty, perzowaty «повний пирію, рясно зарослий пирієм» Karl SJP 4: 121 (Поле пирійне, пирій росте і поле пирійне Rog Wag 298), zapyrzony «зарослий, забур’янений пирієм» Kaś SGO 2: 688, perzyć się «заростати бур’янами, рясніти пирієм» Karl SGP 4: 76, zapyrzić «допустити, щоб земля заросла пирієм», zapyrzić sie «зарости пирієм» Kaś Podh 12: 314, oszocować «заростати пирієм» (Необроблена земля швидко заросте пирієм) Sych SGKasz 3: 341.
KATARZYNA PROROK. Słownik stereotypów i symboli ludowych jako słownik etnolingwistyczny (na przykładzie hasła perz)
61
Page 9
[СПОСОБИ ПОЗБУТИСЯ ПИРІЮ] Пирій переважно знищують, бо він як заполонить поле, то потім і збіжжя не хоче рости. Однак це бур’ян, якого важко позбутися через довгі підземні кореневища Pelc SGLub 5: 351, пор. прислів’я: Марно радіти гумну, марно господареві тішитися коморою, коли широкою смугою жито сходить, заросле пирієм NKPP 2: 843.
Раніше пирію позбувалися на полі, орючи його якомога глибше, бо чим глибше оре рільник, тим більше цього пирію витягне на поверхню TN Chołowice 1985. Пирій з виораного поля прибирали за допомогою спеціального гака (Święt Nadr 9), борони (Kutrz Kurp 2: 87) або культиватора: Треба було там, де пирій, культивувати вздовж, а потім через якийсь час упоперек, тоді весь цей пирій висихав на поверхні Rog Wag 298, пор. perzyna «коріння та стебла пирію, виорані й виволочені з поля та залишені на узбіччі» Karl SGP 4: 76. Вірили, що татарка, посіяна навесні, оздоровлює ґрунт, тобто випалює пирій (ZWAK 1890: 149).
Пирій, що вже проріс у посівах, виполювали вручну, часто за допомогою мотики (TN Chołowice 1985). Радили гарненько зібрати ці пучки пирію Kąś SGO 1: 444 і спалити. Це була виснажлива праця, що вимагала регулярного, навіть щоденного повторення: Вранці — на сіно, як висохне роса — на просо, а надвечір — на пирій (NKPP 3: 22), і часто марна, бо Що більше пирій розповзається, поки його скубеш NKPP 2: 843, пор. вислів: щоб ти пішов пирій висмикувати «забирайся, відчепися» Sych SGKasz 3: 341.
[ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ] Хоча пирій був дуже небажаним на оброблюваних полях, він часто рятував людей від голоду, особливо навесні, коли запаси вичерпувалися. Його довге коріння мили, сушили, різали на січку й мололи, а отримане борошно змішували, наприклад, із житнім борошном, робили з нього закваску, а потім пекли хліб (Kul Wiel 2: 415–416). Приготування хліба з самого пирію засвідчує побутова оповідь: Назбирав його, виполоскав, висушив і нарізав на січку, потім поклав під камінь і змолов на жорнах. Хто був здоровий і мав здоровий шлунок, той витримував, а хто ні — помирав. Бо коли голод, то й мор. Hajd Nie 236. Такий пирійний хліб був гіркуватий TN Chołowice 1985, сухий і на смак «як дерево» Burch Za 46. Інколи до нього додавали мелені сушені фрукти, а навіть каштани, потовчені в ступі й змелені на жорнах (Kuk Kasz 158), пор. pachana «хліб із липового або пирійного борошна, який сільська біднота пекла навесні, коли запаси вичерпувалися» Wiet SPog 117. Борошно з кореневищ пирію додавали також до юшок і рідких каш (Łucz Dzik 101).
Пирій був і є кормом для свійських тварин, особливо корів: З пирію можна зробити сіно для тварин, і це їм на поживу TN Puszno
62 BENDRINĖ KALBA | 96
Page 10
1998, це добра рослина, той пирій, бо корови сіно [з нього] їдять його, як бозна-що TN Chołowice 1998. Пирієм годують також свиней, пор. господарську пораду: На святого Казимира (4 березня) вижени свиней на пирій NKPP 2: 50.
Колись пирій виконував роль «ізолятора». Наприклад, верхівку даху — kal enicę — покривали пирієм Święt Nadr 35, що мало захищати від протікання дощу й снігу ZWAK 1890: 9. Щоб холод не проникав до хати, її зовні утеплювали пирієм: за жердини, вбиті біля стіни (аж до даху), закладали пирій доверху Cisz Sławk 17, пор. zágata «обшивка біля стіни від морозу й вітру з кілків, хмизу, вистелена мохом, пирієм або вересом» Lud 1908: 126.
Пучками соломи або пирію мили посуд (горщики), ними ж шкребли підлоги Kul Wiel 2: 385, 389.
[ЛІКАРСЬКЕ ВИКОРИСТАННЯ] Хоча, згідно з наведеною вище легендою про Богородицю, пирій ні від чого не допоможе, зафіксовано свідчення про його використання як лікувального засобу, зокрема при захворюваннях сечовидільної системи: Пирій — дуже добрий засіб для очищення нирок Pelc SGLub 5: 351. «Проти затримки сечі» пили відвар із кореня ревеню, листя ведмежого винограду [= мучниці], ялівцю та травневого пирію Wisła 1894: 355. Вірили також, хворий на сечовий міхур одужає, якщо з’їсть бульбу [= картоплини], крізь яку проріс пирій Sych SGKasz 4: 49.
Відвари, настої або витяжки з пирію пили при гарячці (Wit Baj 271), кашлі (Łęga Świec 138), астмі (Udz Biec 371), сухотах (Wisła 1901: 617), туберкульозі (Pal Zer 102), «кровохарканні» (Wisła 1894: 141), жовтяниці (Łęga Malb 136) і загалом при «внутрішніх недугах» (Lud 1896: 160). Крім того, пирій мав допомагати при болях у шлунку та печінці (Wisła 1894: 141); його кореневища застосовували для лікування діабету, геморою та порушень обміну речовин (Bań Zioł 88).
[СИМВОЛІКА] Для рільника пирій — найгірший бур’ян Pelc SGLub 5: 351, бо він заглушує посіви й дуже важко виполюється, тому символічно пов’язується з обтяжливістю та непотрібністю.
ВИСНОВКИ
Реконструйований тут народний образ пирію порівняно бідний на символічні значення, у ньому переважають утилітарні характеристики, що зумовлено — як я згадувала вище, — специфікою предмета, який визначається. Виразно «привабливішими» видаються словникові статті, побудовані на мате-
KATARZYNA PROROK. Słownik stereotypów i symboli ludowych jako słownik etnolingwistyczny (na przykładzie hasła perz)
63
Page 11
ріалі документації, що містить різноманітні фольклорні тексти, у яких образно закарбовано народні символи та стереотипи. Однак ідеться не про привабливість у Słowniku, а про те, щоб якомога повніше показати, як селяни сприймали (і сприймають) навколишню дійсність, їхній погляд на неї. Якщо ця дійсність була боротьбою з рослиною, що нищила посіви й водночас слугувала їжею в голодні часи чи лікувальним засобом, то визначення має це відображати. Співвідношення мовних, текстових і «навколомовних» даних у різних статтях неоднакове, як засвідчили вже опубліковані томи Słownika. Однак усі типи даних є «етнолінгвістично релевантними» (Niebrzegowska-Bartmińska 2017) і незмінно доповнюють одне одного, даючи змогу реконструювати світ народних уявлень.
Bor SE – Słownik etymologiczny języka polskiego, W. Boryś, Краків: Літературне видавництво, 2005.
Budz Słow – Słowiańskie słownictwo dotyczące przyrody żywej, W. Budziszewska, Вроцлав: Національний заклад імені Оссолінських, 1965.
Burch Za – Za ostatnim przystankiem, P. Burchard, Warszawa: Czytelnik, 1985.
Cisz Sławk – Lud okolic Sławkowa w powiecie olkuskim, S. Ciszewski, Краків: Друкарня Ягеллонського університету, 1887.
Dob Niem – Gwary powiatu niemodlińskiego, ч. 2: Морфологія, діалектні тексти, W. Dobrzyński, Вроцлав, 1967.
Górn Malb – Dialekt malborski, т. 2, зш. 1–2, H. Górnowicz, Гданськ: Гданське наукове товариство, 1973–1974.
Hajd Nie – Nie wszystko bajka. Polskie ludowe podania historyczne, вибірка, вступ і коментарі J. Hajduk-Nijakowska, Варшава: Народне кооперативне видавництво, 1983.
Як Zwycz – Карта Groni. Звичаї та вірування населення околиць Живєччини 9–10, S. Jakubiec, 1980, 104–120.
K 3 Kuj – Dzieła wszystkie 3: Kujawy, O. Kolberg, Варшава: Польське етнологічне товариство, 1962.
Karł SGP – Słownik gwar polskich, J. Karłowicz, т. 1–6, Краків: Академія знань, 1900–1911.
Karł SJP – Słownik języka polskiego, J. Karłowicz, A. Kryński, W. Niedźwiedzki, т. 1–8, Варшава: Державний видавничий інститут, 1952–1953.
64
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 12
Kaś Podh – Ілюстрований лексикон підгальської говірки та культури, J. Kaś, т. 1–3, 2015–2016, Bukowina Tatrzańska–Nowy Sącz: Bukowińskie Centrum Kultury „Dom Ludowy”; т. 4, Kraków: Wydawnictwo Astraia, 2017; т. 5–12, Nowy Sącz: Małopolskie Centrum Kultury „Sokół”, 2017–2019.
Kaś SGO – Словник оравської говірки, J. Kaś, т. 1–2, Kraków: Księgarnia Akademicka, 2011.
Kul Wiel – Народна культура Великопольщі, т. 1–3, ред. Józef Burszta, Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1960–1967.
Kutrz Kurp – Курпі — Зелена пуща, т. 1–3, ред. A. Kutrzeba-Pojnarowa, Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1962–1965.
Las Lub – Ангели й дияволи. Зачарована Люблінщина, координаторка проєкту M. Krzykała, редакційна група K. Gajowiak, M. Krzykała, P. Lasota, Lublin: Wydawnictwo Ośrodka „Brama Grodzka – Teatr NN”, 2012.
Lud – Народ. Орган Польського етнологічного товариства, 1895–.
Łęga Malb – Łęga Władysław, Мальборзька земля. Народна культура, Toruń: Kasa im. Mianowskiego, 1933.
Łęga Świec – Łęga Władysław, Околиця Свеце. Етнографічні матеріали, Gdańsk: Gdańskie Towarzystwo Naukowe, 1960.
Łucz Dzik – Łuczaj Łukasz, Дикорослі їстівні рослини, що використовуються в Польщі від середини XIX ст. до сьогодення. – Etnobiologia Polska 1, 2011, 57–125.
MAAE – Антропологічні, археологічні та етнографічні матеріали, видані зусиллями Антропологічної комісії Академії знань у Кракові 1–14, 1896–1919.
Mich Dem – Michalec Anna, Niebrzegowska-Bartmińska Stanisława, Як селянин позичав у диявола гроші. Польська народна демонологія в усних переказах, Lublin: Wydawnictwo UMCS, 2019.
MSGP – Малий словник польських говірок, за ред. Jadwiga Wronicz, підготувала група: R. Kucharzyk, A. Niezabitowska, J. Reichan, M. Tokarz, W. Wójcicka, J. Wronicz, Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wydawnictwo PAN, 2010.
NKPP – Нова книга польських прислів’їв і прислів’ївних висловів, на основі праці S. Adalberga підготувала редакційна група під керівництвом J. Krzyżanowskiego, т. 1–4, Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1969–1978.
Pal Roś – Paluch Adam 1988: Świat roślin w tradycyjnych praktykach leczniczych wsi polskiej, Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego.
Pal Zer – Paluch Adam 1989: Zerwij ziele z dziewięciu miedz…, Wrocław: Polskie Towarzystwo Ludoznawcze.
KATARZYNA PROKOP. Słownik stereotypów i symboli ludowych jako słownik etnolingwistyczny (na przykładzie hasła perz)
65
Page 13
Pelc Roś – Pelcowa Halina 2001: Nazwy roślin w świadomości językowej ludności wiejskiej. – Język a kultura 16, 99–116.
Pelc SGLub – Pelcowa Halina 2012–2023: Słownik gwar Lubelszczyzny, t. 1–12, Lublin: Wydawnictwo UMCS.
PWSP – Практичний словник сучасної польської мови, за ред. H. Zgółkowa, т. 1–50, Познань: Видавництво Kurpisz, 1994–2005.
Rog Wag – Rogowska-Cybulska Ewa, Діалектний образ рослин у світлі номінаційної активності їхніх назв (на прикладі говірки села Ваги в Ломжинському повіті), Гданськ: Видавництво Гданського університету, 2005.
Sych SGKasz – Sychta Bernard, Словник кашубських говірок на тлі народної культури, т. 1–7, Вроцлав: Національний заклад імені Оссолінських. Видавництво Польської академії наук, 1967–1976.
Śmiel Opol – Śmielowski Stanisław, Клекліманки. Народні оповіді з Опольської Сілезії, Катовіце: Видавництво «Śląsk», 1967.
Święt Nadr – Świętek Jan, Надрабський люд (від Ґдува до Бохні). Етнографічний образ, Краків: Академія умінь, 1893.
TN – Фонотека записів діалектних текстів Етнолінгвістичної лабораторії імені Єжи Бартмінського UMCS (після TN наведено населений пункт і дату запису).
Udz Biec – Udziela Seweryn, Бецька земля. Польський люд у Горлицькому та Грибівському повітах, Новий Сонч: Сончівське видавництво, 1994.
Wan Pol – Waniakowa Jadwiga. Польські діалектні назви дикорослих зелених рослин на слов’янському тлі. Загальні питання, Краків: Видавництво Ягеллонського університету, 2012.
Wiet SPog – Wietrzyk Aleksander, Словник говірки погорян (з околиць Горлиць), за наук. ред. Barbary Grabki і Renaty Kucharczyk, Горлиці: Музей «Двори Карвацянів і Гладишів» у Горлицях, 2011.
Wit Baj – Witkoś Stanisław, Байки і Модерувка, Познань: Державне видавництво сільського господарства і лісівництва, 1977.
ZWAK – Збірник відомостей з антропології краю, виданий зусиллями Антропологічної комісії Академії умінь 1–18, 1877–1895.
Л І Т Е Р А Т У Р А
B a r t m i ń s k i J e r z y 1980: Założenia teoretyczne słownika. – Słownik ludowych stereotypów językowych. Zeszyt próbny, red. J. Bartmiński, Wrocław: Wydawnictwa Uniwersytetu Wrocławskiego, 7–36.
B a r t m i ń s k i J e r z y 1988a: Definicja kognitywna jako narzędzie opisu konotacji. – Konotacja, red. J. Bartmiński, Lublin: Wydawnictwo UMCS, 169–183.
66
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 14
Bartmiński Jerzy 1988b: Słownik ludowych stereotypów językowych. Założenia ogólne. – Etnolingwistyka 1, 11–34.
Bartmiński Jerzy 1996: O „Słowniku stereotypów i symboli ludowych”. – Słownik stereotypów i symboli ludowych 1: Kosmos, z. 1: Niebo, światła niebieskie, ogień, kamienie, red. J. Bartmiński, zastępca red. S. Niebrzegowska, Lublin: Wydawnictwo UMCS, 9–34.
Bartmiński Jerzy 2001: Styl potoczny. – Współczesny język polski, red. J. Bartmiński, Lublin: Wydawnictwo UMCS, 115–134.
Bartmiński Jerzy 2009: The ‘Cognitive Definition’ in the Description of Stereotypes. – Aspects of Cognitive Ethnolinguistics, J. Bartmiński, London: Equinox, 67–75.
Bartmiński Jerzy 2014: Narracyjny aspekt definicji kognitywnej. – Narracyjność języka i kultury, red. D. Filar, D. Piekarczyk, Lublin: Wydawnictwo UMCS, 99–115.
Bartmiński Jerzy 2016: Visatos kalbinis paveikslas lenkų liaudies kultūroje. – Liaudies kultūra 5, 56–59.
Bartmiński Jerzy, Niebrzegowska-Bartmińska Stanisława 2013: Czy grzyb jest rośliną, czyli co znajdzie się w polu Rośliny w II tomie „Słownika stereotypów i symboli ludowych”. – Sapientia Ars Vivendi. Księga Jubileuszowa ofiarowana Profesor Annie Dąbrowskiej, red. A. Burzyńska-Kamieniecka, A. Libura, Wrocław: Oficyna Wydawnicza Atut – Wrocławskie Wydawnictwo Oświatowe, 41–64.
Bartmiński Jerzy, Niebrzegowska-Bartmińska Stanisława 2016: O lubelskim „Słowniku stereotypów i symboli ludowych”. – Leksikologija i leksikografija u svetlu savremenih pristupa: zbornik naučnih radova, ured. S. Ristić, I. Lazić-Konjik, N. Ivanović, Beograd: Čugorja štampa, Institut za srpski jezik SANU, 355–376.
Lewicki Andrzej M. 1984: Zeszyt próbny „Słownika ludowych stereotypów językowych”. – Poradnik Językowy 9–10, 587–592.
Niebrzegowska-Bartmińska Stanisława 2010: Dwa słowniki etnolingwistyczne – moskiewski i lubelski. – Etnolingwistyka a leksykografia. Tom poświęcony Profesorowi Jerzemu Bartmińskiemu, red. W. Chlebda, Opole: Wydawnictwo Uniwersytetu Opolskiego, 21–32.
Niebrzegowska-Bartmińska Stanisława 2013: Slovar’ narodnych stereotypov i simvolov – proekt i realizacija. – Putevi i dometi dijalekatske
KATARZYNA PROROK. Słownik stereotypów i symboli ludowych
jako słownik etnolingwistyczny (na przykładzie hasła perz)
67
Page 15
лексикографії. Збірник праць однойменної міжнародної наукової конференції, упоряд. J. Marković, Niš: Univerzitet u Nišu, Filozofski fakultet, 247–257.
Nieb rzegowska-Bartmińska Stanisława 2017: Jakie dane są rele-wantne etnolingwistycznie? – Etnolingwistyka 29, 11–29 [English version: What data are relevant to ethnolinguistic analyses? – Ethnolinguistic 29, 11–29].
Prorok Katarzyna 2022: Dictionary of Folk Stereotypes and Symbols: Its History and Present Day. – I Międzynarodowy Kongres Etnolingwistyczny 2: Obraz świata i człowieka w kulturze ludowej i narodowej, red. E. Białek, S. Nieb-rzegowska-Bartmińska, J. Szadura, Lublin: Wydawnictwo UMCS, 129–158.
SLSJ 1980: Słownik ludowych stereotypów językowych. Zeszyt próbny, red. J. Bart-miński, Wrocław: Wydawnictwa Uniwersytetu Wrocławskiego.
SSiSL 1996–2022: Słownik stereotypów i symboli ludowych. 1: Kosmos, z. 1–4, t. 2: Rośliny, z. 1–7, red. J. Bartmiński, zastępca red. S. Nieb rzegowska-Bartmińska, Lublin: Wydawnictwo UMCS.
Zinken Jörg 2009: The Ethnolinguistic School of Lublin and Anglo-American Cognitive Linguistics. – Aspects of Cognitive Ethnolinguistics, J. Bartmiński, London: Equinox, 1–5.
Zinken Jörg 2015: Lubelska szkoła etnolingwistyczna a anglo-amerykańskie językoznawstwo kognitywne. – Etnolingwistyka. Problemy Języka i Kultury 27, 273–277.
Отримано 2023 09 17 Прийнято 2023 10 04
KATARZYNA PROROK
СЛОВНИК НАРОДНИХ СТЕРЕОТИПІВ І СИМВОЛІВ ЯК ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ СЛОВНИК (НА ПРИКЛАДІ СТАТТІ ELYMUS)
А н о т а ц і я
У статті авторка представляє Словник народних стереотипів і символів, концепцію якого створив і розвивав упродовж багатьох років у Любліні Єжи Бартмінський разом зі Станіславою Небжеговською-Бартмінською та командою співдослідників. Мета Словника — реконструювати традиційний образ світу й людини за допомогою дослідницьких інструментів, розроблених в етнолінгвістиці та фольклористиці. У першій частині статті представлено основні методологічні засади Словника. На відміну від типових лінгвістичних словників, одиницями опису є не реальні об’єкти чи слова, а «ментальні об’єкти», «суспільні образи»
68
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 16
об’єктів». Реконструювати ці образи дає змогу обраний метод дефінування — когнітивна дефініція. Вона відображає повсякденне мислення про світ і прагне виявити всі позитивні ознаки об’єкта, важливі для культури. Ці ознаки виокремлюють шляхом аналізу як мовних і текстових даних, так і так званих «позамовних» даних, тобто записів вірувань та описів народних практик. Приклад широкого використання «позамовних» даних наведено в другій частині статті, де представлено робочу, ще не опубліковану версію словникової статті elymus. З неї дізнаємося, що в польській народній культурі пирій, з одного боку, вважали вкрай клопітким бур’яном, бо його важко було викорінити, а з іншого — він мав практичне застосування: був їжею в голодні часи (його корені використовували для приготування борошна, з якого пекли хліб), своєрідним «утеплювачем» (ним обкладали стіни будинків, щоб захистити їх від морозу й вітру) або ліками (його використовували, зокрема, при захворюваннях дихальних шляхів). Запропонована дефініція показує, що етнолінгвістичний аналіз, здійснений у Словнику, дає змогу всебічно розглянути описувані об’єкти й у такий спосіб якомога повніше показати, як мешканці польського села сприймали навколишню дійсність.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: етнолінгвістика, словник, когнітивна дефініція, народна культура, стереотип, символ.
K A T A R Z Y N A P R O R O K Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie Pl. M. Curie-Skłodowskiej 4a/205 20-031 Lublin [email protected]
KATARZYNA PROROK
СЛОВНИК НАРОДНИХ СТЕРЕОТИПІВ І СИМВОЛІВ
ЯК ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ СЛОВНИК (НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕПТУ ПИРІЙ)
Р е з ю м е
У статті авторка представляє Словник народних стереотипів і символів, концепцію якого в Любліні протягом багатьох років розробляв Єжи Бартмінський разом зі Станіславою Нєжбжеговською-Бартмінською та групою інших дослідників. Мета Словника — реконструювати традиційний образ світу й людини, використовуючи інструментарій етнолінгвістичних і фольклорних досліджень. У першій частині статті представлено основні методологічні передумови Словника. На відміну від звичайних мовних словників, тут описуваними одиницями є не
KATARZYNA PROROK. Słownik stereotypów i symboli ludowych jako słownik etnolingwistyczny (na przykładzie hasła perz) 69
Page 17
реальні об’єкти чи слова, а «уявлювані об’єкти», «соціальні уявлення про об’єкти». Відтворити ці уявлення допомагає обраний метод когнітивної дефініції. Він показує спільне сприйняття світу; його мета — підкреслити всі властивості об’єкта, актуальні в культурному сенсі. Ці властивості встановлюються шляхом аналізу як мовних, так і текстових даних, а також так званих екстралінгвістичних даних, тобто описів народних вірувань і звичаїв. Приклад широкого використання екстралінгвістичних даних можна знайти в другій частині статті, де представлено робочий, ніде не опублікований варіант заголовного слова пирій. З нього дізнаємося, що, з одного боку, пирій у польській народній культурі вважався дуже поширеним бур’яном, оскільки його було важко винищити, а з іншого — його можна було використовувати й у побуті: з його коренів мололи борошно для випікання хліба, ним обкладали та конопатили стіни будинків, щоб захистити їх від холоду й вітру. Крім того, пирій використовували і як лікарську рослину для лікування захворювань дихальних шляхів. Когнітивна дефініція показує, що здійснений у Словнику етнолінгвістичний аналіз дає змогу різнобічно розглянути описувані об’єкти й у такий спосіб якомога повніше розкрити, як жителі польського села сприймали навколишню дійсність.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: етнолінгвістика, словник, когнітивна дефініція, народна культура, стереотип, символ.
KATARZYNA PROROK
Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, пл. М. Кюрі-Склодовської, 4a/205, 20-031 Люблін
