B A L T Ų K A L B Ų V E I K S M A Ž O D Ž I O T Y R I N Ė J I M A I

L I E T U V O S T S R M O K S L Ų A K A D E M I J A

M. RUDZĪTE

O-основи з носовим інфіксом і sto-основи в південно-східних говірках Латгалії

У балтійських мовах однакове значення мають o-основи з носовим інфіксом і sto-основи¹. Майже всі дієслова з таким утворенням теперішнього часу є неперехідними. У кореневому складі в них дуже часто спостерігається ступінь редукції². o-основи з носовим інфіксом трапляються також у споріднених мовах, але sto-основи поза балтійськими мовами достовірно не засвідчені. Тому є підстави вважати, що суфікс -st- у балтійських мовах не успадкований із давнішого минулого, а виник лише в цій групі мов³. Однак як у литовській, так і в латиській мові він дуже продуктивний і має тенденцію витісняти інші суфікси, утворюючи основу теперішнього часу неперехідних дієслів. Ця тенденція неоднаково сильна як у двох згаданих мовах, так і в окремих групах говірок цих мов. Ширшої сфери вживання sto-основи набули в латиській мові. У латиській мові теперішній час sto-основи властивий не лише дієсловам із такою структурою кореня, для яких у литовській мові теперішній час утворено за допомогою суфікса -st-⁴, а й дієсловам, у яких наприкінці кореня є сполучення короткого голосного з r, l, j і v, напр., birst, bira, birt «падати», silst, sila, silt «теплішати», līst, lija, līst «текти, дощити», grūst, gruva, grūt «обвалюватися». У літературній литовській мові та в частині говірок у таких дієслів у теперішньому часі збереглася давніша o-основа з носовим інфіксом: bū-ra, biro, birti, šyla, šilo, šilti, lỹja, lijo, lyti, griuva, griuvo, griūti. Лише в одній частині литовських говірок дієслова з такою структурою кореня є sto-основами теперішнього часу^⁵.

У латиській мові o-основи з носовим інфіксом нині можуть мати лише такі дієслова, у корені яких за коротким голосним іде якийсь шумний приголосний. Із голосних у корені цих дієслів найчастіше трапляється u, рідше — i, a, e; наприкінці кореня найчастіше бувають глухі зімкнені k, p, t, рідше — дзвінкі g, b, d. Ті дієслова, за коротким кореневим голосним яких ішли s або z, у латиській мові, як і в литовській, від o-основ з носовим інфіксом

^¹ Chr. S. Stang, Das slavische und baltische Verbum, Oslo, 1942, 132. lpp.; J. Otrębski, Gramatyka języka litewskiego, t. 2., Warszawa, 1965, 320. — 321. lpp.; J. Endzelīns, Baltu valodu skaņas un formas, Rīga, 1948, 190. lpp.

^² J. Endzelīns, op. cit., 188. un 190. lpp.

^³ E. Hauzenberga-Šturma, Ergänzende Bemerkungen zum baltischen -sta- Präsens, grām.: Donum Balticum, Stockholm, 1970, 180. lpp.

^⁴ Chr. S. Stang, op. cit., 132. — 133. lpp.

^⁵ З. Зінкявічюс, Lietuvių dialektologija, Вільнюс, 1966 (у тексті — LD), с. 337—338; К. Моркунас, Rytų aukštaičių pietinės tarmės morfologija, у кн.: Lietuvių kalbos gramatikos tyrinėjimai, Вільнюс, 1969 (у тексті — LKK XI), с. 134; А. Йонайтіте, Dubingių tarmė, у кн.: Dubingiai, Вільнюс, 1971 (у тексті — Dub.), с. 230—231; Lietuvių kalbos gramatika, т. 2, Morfologija, Вільнюс, 1971, с. 224—225.

187

перетворилися на sto-основи, наприклад, kūst, kusa, kust «плавитися, танути», dziest, dzisa, dzist «гаснути»⁶⁶.

Хоча в латиській мові є близько 90 дієслів, що в теперішньому часі мають o-основу з носовим інфіксом⁷, у літературній латиській мові з них відомо близько 30 (не враховуючи похідних із префіксами)⁸. Також у латиських говірках кількість таких дієслів коливається від 20 до 35⁹.

Винятком у цьому відношенні є кілька глибоких верхньолатиських говірок, якими розмовляють у південному та південно-східному куті Latgales. У Zvirgzdene, Pildā, Nirzā та інших говірках цього краю o-основ із носовим інфіксом є лише близько 5—7 дієслів. Більшість дієслів, які в латиській мові зазвичай є o-основами з носовим інфіксом, якщо взагалі вживаються в говірці, тут належать до теперішнього часу sto-основ.

За вокалізмом кореневого складу ці sto-основи утворюють дві групи. У південно-західній частині Latgales ці дієслова в теперішньому часі мають той самий голосний, що й в інфінітиві, наприклад, brukst, bruka, bruktu¹ «сповзти вниз» у Kaunatā, Nirzā, Pildā, Zvirgzdenē. У південно-західній частині Latgales в цих sto-основах вокалізм кореневого складу теперішнього часу та інфінітива часом не збігається, оскільки в теперішньому часі з’являється очікуваний для o-основ із носовим інфіксом голосний, наприклад, brūkst² у Galēni, brūkst² у Vārkava (від brukst), bruka, brukt³.

Augšzemnieku rakstu vajadzībām 1933. gadā Rēzeknē izdota P. Stroda „Pareizrakstības vārdnīca“. Vairākiem verbiem, kam latviešu literārajā valodā, lejzemnieku izloksnēs un augšzemnieku izloksnēs Vidzemē un Ziemeļlatgalē tagadnē ir o-celms ar nāsena infiksu, šai vārdnīcā augšzemnieku rakstu valodai par normu izvirzīta sto-celma tagadne.

У межах зібраного матеріалу можна коротко розглянути вживання o-основ із носовим інфіксом та sto-основ у говірках південної частини Latgales. У латиській лінгвістичній літературі цьому явищу досі приділялося мало уваги. Для порівняння також використано дані з деяких говірок Північної Latgales.

Щоб уникнути повторів і полегшити сприйняття аналізованих слів, спершу наведено інфінітив без фонетичних змін, характерних для верхньолатиських говірок: drupt, а не drupt' або drūpt', smakt, а не smakt' або smokt'.

Зазвичай наведено форму 3-ї особи теперішнього часу. Якщо в ній виявляються фонетичні зміни, характерні для верхньолатиських говірок, то спершу цю форму подано в давнішому звуковому складі напівжирним прямим шрифтом. Після знака > курсивом ідуть конкретні форми говірок, наприклад, brūkst > brūkst² у Kalupē, Nautrēnos, brūkst² у Vārkavā.

⁶ Chr. S. Stang, op. cit., 132. lpp.; J. Endzelīns, Latviešu valodas gramatika, Rīgā, 1951 (turpmāk un tekstā — Lgr.), 762.–763. lpp.

⁷ P. Arumaa, Про своєрідність аблаута й діатези в балтійських мовах, — ZfslPh, XXVI, с. 125.

⁸ Орфографічний словник латиської мови, Рига, 1951.

⁹ K. Draviņš, V. Rūķe, Дієслівні форми та незмінювані частини мови говірки Стенде, Лунд, 1958, с. 11–12; S. Raģe, Фонетика й морфологія говірок Ērgeme, Lugaži та Valka, — Збірник Інституту мови та літератури, 8, Рига, 1964, с. 93–94; M. Graudiņa, Говірка Laidze та Kandava, — там само, с. 210–211.

188

Якщо для назви говірки не зазначено жодного джерела, використано матеріали авторки, зібрані шляхом опитування носіїв названих говірок¹⁰.

Форми, запозичені з джерел, можуть бути наведені також у 1-й особі однини. Якщо у відповідному джерелі їх уже було передано в давнішому звуковому складі, їх надруковано прямим шрифтом, наприклад, brūkstu у Вараклянах EH I 245.

У кількох говірках паралельно вживаються форми теперішнього часу. Наприклад, у Нірзі від кожного дієслова трапляються форми теперішнього часу з -l- і -n-. Від дієслова brukt там є форми теперішнього часу brukst || brugla || brugna. У Пілді та інших місцевостях є форми теперішнього часу з -l-: brukst || brugla. Щоб не перевантажувати цей огляд уживання o-основи з носовим інфіксом та sto-основи, паралельні форми з -l- і -n- відповідно не наведено.

Щоб показати, яка основа — o-основа з інфіксом n чи sto-основа — вживається в досліджуваному краї, укладено перелік, до якого включено дієслова, зафіксовані в цих говірках, для яких у латиській мові встановлено теперішню o-основу з носовим інфіксом, а також дієслова, в яких ця основа розширена на -st-. Дієслова згруповано у 4 групи за вокалізмом кореневого складу. У межах кожної групи порядок алфавітний.

1. Дієслова з u у корені

brukt «зісковзувати вниз; стиратися»

brūk > brūk² у Гале̄носа, brūk² у Стірнієне, Шкілбе̄ни, brūk² у Лівани

brūkstu у Вараклянах EH I 245, brūkst > brūkst² у Гале̄носа, brūkst² Strods 61, brūkst² у Калупе, Наутрені, brūkst² у Варкаві

brukst в Аулея EH I 245, в Аглоні, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звіргздене, уз-

brukst > izbrukst «хапай так» в Андрупене, Езернієкос

čupt «хапати, здобувати»

čūp > čyup² в Аглоні, Гале̄носі, Стірнієне, čyup ^{Strods 66}

čūpst > čōupst² у Варкаві

čūpst у Кауна́ті, Звіргздене, apčūpst «відчуває» у Нірзі, «втрачає свідомість» у Пілді

drupt «кришитися, розсипатися»

drūp > dryup² у Калупе Rek. 256, drāup² у Лівани

drūpst > dryupst² у Калупе Rek. 256, у Наутренах

drupst в Айзкалне, Езернієках, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене, Strods 71

duzt «розколюватися»

dūst у Калдабруні, Скайсті, Вараклянах EH I 345 > dyust² у Калупе, Стирнієне,

sadūst > sadyust Strods 152, dāust² у Варка́ві, sadāust² у Ліва́нах

dust в Аглоні, Андрупене, sadust в Айзкалне, Езернієках, Кауна́ті

¹⁰ Відомості про свої рідні говірки надали студентки-філологині: V. Stupāne (Aglona), I. Zaharāne (Aizkalne), J. Rapša (Andrupene), R. Ruduka (Bērzpils), V. Kūliņa (Galēni), E. Lozda (Kalupe), I. Čulča (Kārsava), R. Gudreniece (Kaunata), A. Ribaka (Kaunata), V. Seile (Līvāni), S. Gavare (Vārkava), V. Patmalniece (Zvirgzdene); крім того, відомості надали такі особи: проф. H. Mauriņa (Nautrēni), доц. E. Soida (Nirza), кандидат філологічних наук A. Breidaks (Pilda), учителька A. Skutele (Stirniene), кандидат філологічних наук B. Reidzāne (Šķilbēni). Відомості про говірки Балтінави, Берзгале, Езернієку, Озолайне та Резни отримано зі студентських дипломних робіт, а про говірку Калупе — також із кандидатської дисертації A. Rekeņa (у тексті — Rek.). Авторка щиро дякує всім помічникам.

189

grust «жевріти, тліти, горіти жаром» grüst > gryust Strods 80, gryust^² у Берзпілсі, Стирнієне, Шкілбені grust у Берзгале EH I 411, в Аглоні, Андрупене, Карсаві, Кауна́ті, Пілді, Звірґздене

jukt «розходитися; божеволіти» jūk > jūk^² у Галені, Наутрені, Шкілбені, jūk^² у Ліва́нах jūkst > jyukst Strods 87, jūkst^² в Айзкалне, Берзпілсі, Калупе Reķ. 256, Краславі FBR XII 39, Стирнієне, jāukst^² у Варка́ві jūkst в Аглоні, Андрупене, Берзгале, Езернієках, Карсаві, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене EH I 566

just «відчувати, почувати»¹¹ jūt > jyut Strods 87, jūt^² у Пілді, jūt^² в Айзкалне, Калупе Reķ. 255, Наутрені, Нірзі, Шкілбені, jūt^² у Варка́ві nejust > najyust Strods 118, nuojust > nūjyust Strods 122

klupt «спотикатися» klüp > klȳup^² у Наутрені, klȳup^² у Калупе Reķ. 256, klȳup^² у Ліва́нах klūpst > klȳupst^² у Калупе Reķ. 256, klȳupst^² у Варка́ві klupst у Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене, Strods 93

apklust «замовкнути, стихнути» apklūst > apklȳust^² у Варка́ві apklust в Езернієках, Пілді, Нірзі

saknupt resp. sakņupt «присідати, пригинатися» sakņūp > sakņiup^² у Карсаві sakņūpst > sakņiūpst^² у Калупе, saknēupst^² у Варка́ві sakņupst у Галені, Кауна́ті, Нірзі, Звірґздене, saknupst в Аглоні, Андрупене

kust «танути, відтавати» kūst > kiust^² у Берзпілсі, Калупе FBR XVIII 47, kȳust^² у Шкілбені, kyust Strods 100, kàust^² у Варка́ві kust в Андрупене, Нірзі, Пілді, Звірґздене, izkust > iskust в Езернієках

piekust «втомлюватися» piekūst > pikȳust^² у Галені, Берзпілсі, Калупе, Карсаві, Стирнієне, pikȳust^² у Шкілбені, pikēust^² у Варка́ві piekust > pȳkust^² в Аглоні, Андрупене, Езернієках, Кауна́ті, Карсаві, Пілді, pikust Strods 134

(ap)lukt «звисати мляво, обвисати» aplūk > aplȳuk^² в Аглоні (ap)lūkst > ȳukst^² у Карсаві, aplēukst^² у Варка́ві aplukst в Андрупене, Аглоні, Галені, Звірґздене

atlupt «відокремлюватися, відходити» atlūp > atlyup^² у Шкілбені, atlūp^² у Ліванах atlūpst > atlyupst^² у Калупе, atlūpst^² у Варкаві atlupt в Аглоні, Кауна́ті, Звиргздєні

¹¹ У багатьох верхньоземгальських говірках це успадковане дієслово було витіснене запозиченням čustavāt.

190

mukt «зісковзувати вниз»

mūk > myūk² у Берзпілі, Галєносі, Наутрені, Шкілбені, Калупе, Рєк. 255, màuk² у Ліванах

mūkst у Вараклянах EH I 830 > màukst² у Калупе, Рєк. 255, myukst² у Варкаві

mukst в Аглоні, Андрупене, Езернієках, Карсаві, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звиргздєні, Strods 115

muzt «тупитися (про зуби)»

mūstu у Варкаві, Вараклянах ME II 676

plukt «забарвлюватися»

plūk > plyuk² у Берзпілі, Галєносі, Шкілбені, pl̄yuk² у Калупе, Рєк. 256, plàuk² у Ліванах

plūkst > pl̄yukst² у Калупе, nuoplūkst > nūplyukst Strods 124

plukst в Аглоні, Андрупене, Езернієках, Карсаві, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звиргздєні

sarukt «стискатися»

sarūk > sariuk² у Галєносі, Карсаві

sarūkst > sarūkst² у Варкаві

sarukst в Аглоні, Кауна́ті, Звиргздєні

sprukt «відчепитися, рушити, побігти геть»

sprūk > spr̄iuk² у Берзпілі, Ґаленах, spr̄yuk² у Карсаві, Стирнієне, Шкільбені, spràuk² у Ліванах

sprūkst > spryukst Strods 163, spràukst² у Варкаві

sprukst в Аґлоні, Андрупене, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене

piespugt «розбухати»

piespūgst > pīspyugst Стродс 135

sust «тушкуватися, бути розпареним»

sūt > syūt² у Балтінаві, Берзпілі, Ґаленах, Калупе Rēķ. 255, Резні, Стирнієне, Шкільбені, sàut² у Ліванах

sūst > syust Strods 167, sàust² у Варкаві

sust в Аґлоні, Андрупене, Аулея EH II 604, Берзґале, Езернієкос, Карсаві, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене

šļukt «ковзати, зісковзувати»

šļūk > šļuk² у Берзґале, Берзпілі, Ґаленах, Калупе Rēķ. 256, Карсаві, šļyuk² у Балтінаві, Шкільбені, šļeuk² у Ліванах

šļūkst > šļukst² у Калупе Rēķ. 256, Стирнієне, šļeukst² у Варкаві

šļukst в Аґлоні, Андрупене, Езернієкос, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене, Strods 171

šmukt «обшпаритися, обтертися»

šmūk > šmyuk² у Берзпілі, Ґаленах, Резні, Калупе Rēķ. 255, šmàuk² у Ліванах

šmūkst > šmyukst² у Калупе Rēķ. 255, у Резні, Стирнієне, šmàukst² у Варкаві

šmukst в Аґлоні, Андрупене, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене, Strods 171

šprukt «відокремитися, рушити, побігти геть»

šprūk > špryuk² у Калупе Rēķ. 256

šprūkst > špryukst² у Калупе Rēķ. 256

191

trupt «розкришуватися»

trūpst > trȳupst^² у Стирнієне

trupst в Аулеї EH II 699, у Звірґздене, aptrupst в Аґлоні

trust «ставати скуйовдженим»

trūst > trỳust^² у Берзпілі, Шкільбенах, nuotrūst > nūtràust^² у Варкаві

trust у Карсаві, aptrust в Аґлоні, Андрупене, Звірґздене

tukt «жиріти; гинути, жиріючи»

(ap)tūk > aptȳuk^² в Аґлоні, Ґаленос, tūku^² в Аулеї EH II 701

aptūkst > aptȳukst^² у Берзпілі, Калупе

tukst в Аулеї EH II 701, у Карсаві, Кауна́ті, Нірзі, aptukst в Андрупене, Пілді

zust «загубитися, зникнути»

zūd > zȳut^² у Гале̄нос, Калупе̄ Rēk. 255, Стирнієне, Шкілбе̄нос, zȳut^² у Варкаві

zūst > zyust Стродс 190, nuozūst > nūzyust Стродс 126

zust в Аглоні, Звиргздене

2. Дієслова з i в корені

dribt «розсипатися»

drīb > drēip^² у Шкілбе̄нос

drīb st > dry pst у Пілді, Шкілбе̄нос, Звиргздене

dript «розриватися, стиратися»

apdrīpst > apdrypst у Карсаві, Нірзі

krist «впасти»

krit > krēit^² в Аглоні, Андрупене, Балтинава̄, Берзгале, Берзпілі, Езернієкос, Гале̄нос, Калупе̄ Rēk. 255, Карсаві, Каунаці, Нірзі, Пілді, Стирнієне, Шкілбе̄нос, Варкаві, Звиргздене, Стродс 97

lipt «липнути»

lip > l’ēip^² у Балтинава̄, Берзпілі, Шкілбе̄нос

lipst > l’ēipst^² у Балтинава̄, Аглоні, Гале̄нос, Калупе̄ Rēk. 255, Ліванах, Ре̄зні, Стирнієне, Варкаві, leipst Стродс 105

lipst > lypst в Аглоні, Айзкалне, Андрупене, Карсаві, Каунаці, Нірзі, Пілді, Звиргздене, dalypst в Езернієкос

У Калупе̄ поряд із l’ēipst^² уживана форма l’ip^², мабуть, запозичена з літературної мови.

mist

mīt Strods 113

nuomist «затупитися (про зуби)»

nuomist > nūmēist^² Vārkavā, nūmīzt Strods 123

nuomist > nūmyst^² Šķilbēnos, Nirzā

nikt «загинути, занепасти»

nikst > neikst Strods 105, nēikst^² Kaunatā, Kalupē, Vārkavā

nikst > nykst Aglonā, Ezerniekos, Nirzā

apnikt «відчувати відразу»

apnik > apnēik^² Bērzpilī, Rēznā

192

apnīkst > apneikst Strods 51, apnēikst^² Aizkalnē, Kalupē, Līvānos, Rēznā, Stirnienē, Vārkavā

apnīkst > apnykst Andrupenē, Kārsavā, Kaunatā, Nirzā, Zvirgzdenē

atnikt „згасати?“

atnik > atnēik^² Kalupē Reķ. 256

atnikst > atnēikst^² Kalupē Reķ. 256

rikt „згортатися, зсідатися“

rikst > rykst Nirzā

sikt „вичерпуватися, падати“

sikst > šēikst^² у Варкаві

snigt „сніжити“

snig > šņēik^² у Карсаві

snigst > snykst Aglonā, Andrupenē, Pildā, Zvirgzdenē EH II 543

iztikt „обходитися“

iztik > ištʼēik^² у Варкаві

nuotikt „траплятися“

nuotik > nùtʼēik^² у Калупе, Кауна́ті, Варкаві, Вараклянах Lgr. 746

nuotikst > nùtʼēikst^² Vārkavā

patikt «подобатися»

patik > patʼēik^² Aizkalnē, Aglonā, Andrupenē, Bēr­zpilī, Galēnos, Kaunatā, Līvānos, Nirzā, Pildā, Stirnienē, Šķilbēnos, Vārkavā

patikst > patʼēikst^² Vārkavā

satik «ладнати між собою»

satīk > satʼēik^² Nirzā, Pildā, Zvirgzdenē, Viškos Ceļi IX 388, Kaunatā, Bēr­zpilī, Dagdā Lgr. 746

tikt «ставати»

tīk > tʼēik^² Aizkalnē, Aglonā, Andrupenē, Bēr­zpilī, Galēnos, Kaunatā, Līvānos, Nirzā, Pildā, Stirnienē, Šķilbēnos, Vārkavā та в інших місцях¹².

3. Дієслова з голосним a в корені

lakt «пити»

luok > lūk^² в Андрупене, Берзпілі, Езернієках, Калупе Reķ. 255, Кауна́ті, Ліванах, Резні, lūk Strods 101

plakt відповідно saplakt «падати, стискатися»

sapluok > saplūk^² в Аглоні, Галенос, Карсаві, Ліванах

sapluokst > saplūkst^² у Варкаві

(sa)plakst > plokst у Нірзі, Пілді, Звіргздене, Strods 136, saplokst у Берзгале, Кауна́ті

prast «уміти, розуміти»

pruot > prūt^² в Аглоні, Андрупене, Балтінаві, Берзгале, Берзпілі, Галенос, Калупе Reķ. 255, Кауна́ті, Карсаві, Нірзі, Ліванах, Пілді, Стірнієне, Звіргздене

¹²Докладніше про теперішній час цього дієслова див. Lgr., с. 746.

13. 902

193

saprast «розуміти, могти»

sapruot > saprūt Strods 154, saprūt² в Андрупене, Аглоні, Балтінаві, Берзгалі, Берзпілсі, Галєносі, Кауна́ті, Карсаві, Нірзі, Пілді, Стирнієні, Звірґздені, Варкаві

rakt «копати»

ruok > rūk Strods 144, rūk² в Андрупене, Балтінаві, Берзпілсі, Калупе Reķ. 255, Кауна́ті, Ліванах, Резні, Варкаві

smakt «задихатися»

smuok > smūk² у Балтінаві, Берзгалі, Берзпілсі, Карсаві, Ліванах

aizsmuok > aizsmūk² «осипне» в Андрупене, Шкілбенах

nuosmuokst > nūsmūkst² «задихається» у Варкаві

smakst > smokst у Калупе Reķ. 257, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздені, при-

smakst > pīsmokst «стає затхлим» Strods 135

smūk > smyuk Strods 160, smyuk² у Стирнієні, sasmūk > sasmȳuk² «стає затхлим» у Галєносі

smūkst > smyukst² у Калупе, smūkst² у Варкаві, aizsmūkst > aizsmyukst «осипне» Strods 48, nuosmūkst > nūsmuykst «задихається» Strods 125

tapt «ставати»

tuop > tūp Strods 175, tūp² у Берзгалі, Калупе Reķ. 255

tūp > tȳup² у Стирнієні

zagt «красти»

zuog > zūg Strods 188, zūk² в Аґлоні, Андрупене, Балтінаві, Берзпілі, Езернієках, Галєнах, Кауназі, Карсаві, Калупе, Ліванах, Нірзі, Пілді, Стірнієне, Шкілбені, Варкаві, Звірґздене

4. Дієслова з кореневим e

dzist «гаснути»

dziest > dzist Strods 73, žīst² у Калупе Reķ. 257, Езернієках, Звірґздене, Варкаві, Стірнієне, Шкілбені

dzist > ȝyst у Нірзі, Пілді

ģist «передчувати, здогадуватися»?

ģiest > gist Стродс 77

aiztikt «доторкнутися; досягти»

aiztiek > àist’īk² в Аґлоні, Андрупене, Галєнах, Калупе, Кауназі, Стірнієне, Варкаві.

Таким чином, у південно-східних говірках Латгалії дієсловами з o-основою та носовим інфіксом зазвичай бувають дієслова just, krist, -prast, rakt, tapt, -tikt, zagt. Зважаючи на те, що не всі ці дієслова відомі в кожній говірці, у деяких говірках дієслів з o-основою та носовим інфіксом зовсім мало. У Нірзі, наприклад, до цієї групи дієслів належать just, krist, -prast, -tikt, zagt, оскільки старше покоління там не вживає дієслова tapt, а зі значенням «лакати» вживає дієслово lakatēt, зі значенням «копати» — raust. Так само і в Пілді.

Дієслова sto-основи там, де час від часу зустрічається o-основа з носовим інфіксом, трапляються подекуди також у нижньолатиських говірках і в західних говірках верхньолатиського діалекту. Деякі

194

13*

195

Такі випадки зафіксовано також у старих словниках і граматиках. Однак ніде це явище не має такого поширення, як у південно-східних говірках Латгалії¹³.

У східноаукштайтських і дзукійських говірках литовської мови також трапляється теперішній час основи на -st- у дієслів із коротким голосним кореня перед шумними приголосними, напр., dūpsta || dūmba, klūpsta || klūmba тощо. Пашіле, Муснінкай та ін. LKK XI 134, lipsta || līpa у Зіетелі LD 338, smunksta у Дубінгай Lgr. 231.

Гіпотезу П. Арумаа, за якою дієслова з коротким голосним кореня в теперішньому часі спочатку могли мати обидва типи основ — і основи на -o- із носовим інфіксом, і основи на -st-¹⁴, не можна прийняти, якщо визнати, що основи на -st- типові лише для балтійських мов. Можна припустити, що поширення суфікса -st- у цьому краї пов’язане з тим, що основи на -st- краще зберегли неперехідне значення, ніж основи на -o- із носовим інфіксом. Основи на -o- із носовим інфіксом, що трапляються в південно-східних говірках Латгалії, справді здебільшого належать перехідним дієсловам — just, lakt, -prast, rakt, zagt. Основи на -st- у цьому краї мають і деякі інші дієслова, які в інших латиських говірках мають іншу основу теперішнього часу, напр.,

migt «засинати»

miegt > mikst² Калупе, Варкава

migst > mykst в Андрупене, Езернієках, Аглоні, Кауна́ті, Нірзі, Пілді, Звірґздене; пор. Lgr. 733 і 752

stigt «занурюватися»

stigst > stēikst² у Варкаві

stigst > stykst в Аглоні, Кауна́ті, Звірґздене, stygst Strods 165

(uz)augt «вирости, рости»

augst > aukst в Андрупене

uzaugst > izaukst в Андрупене, Звірґздене, pieaugst > piaukst² у Звірґздене поряд із aug > auk; пор. aug, але nūaugst Strods 57 і 121; пор. Lgr. 738

slūkt > «ковзати, слизько рухатися»

slūkst > šļūkst Strods 171, šļūkst² у Кауна́ті, Звірґздене, šļeukst² у Варкаві; пор. Lgr. 769.

Скорочення

Dub. — Dubingiai, Vilnius, 1971.

EH — J. Endzelīns і E. Hauzenberga, Доповнення та виправлення до словника латиської мови К. Міленбаха, I, Рига, 1934—1938; II, Рига, 1938—1946.

FBR — Праці Філологічного товариства, Рига, I — XX, 1921—1940.

LD — Z. Zinkevičius, Lietuvių dialektologija, Vilnius, 1966.

Lgr. — J. Endzelīns, Latviešu valodas gramatika, Rīgā, 1951.

LKK — Питання литовського мовознавства, I —, Вільнюс, 1957 —.

Reķ. — A. Reķēna, Калупський говір. (Фонетика. Морфологія. Лексика.) Кандидатська дисертація. Лієпая, 1962 (Рукопис зберігається у Фундаментальній бібліотеці Академії наук Латвійської РСР).

Strods — P. Strods, Pareizraksteibas vōrdneica, Rēzeknē, 1933.

ZfslPh — Журнал слов’янської філології, I — XX, Лейпциг, 1924—1950; XXI —, Гайдельберг, 1951 —.

¹³ С. 762—763 Lgr.

¹⁴ С. 143, P. Arumaa, op. cit.

196

М. РУДЗИТЕ

ОСНОВИ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ З ІНФІКСОМ -n- І СУФІКСОМ -st- У ГОВІРКАХ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛАТГАЛЕ

Резюме

У латиській літературній мові кількість дієслів, теперішній час яких утворений за допомогою інфікса -n-, невелика — близько 30, не враховуючи утворень із префіксами. Приблизно стільки ж таких дієслів є і в говірках, за винятком південно-східної частини Латгале. У цих говірках теперішній час з інфіксом -n- зберегли дієслова just, krist, -prast, -tikt, sagt. Там, де трапляються дієслова lakt, rakt, tarpt, вони також мають теперішній час з інфіксом. Більшість дієслів, які в латиській літературній мові мають теперішній час з інфіксом, у південно-східній частині Латгале мають теперішній час із суфіксом -st-, напр., klupst (літературне klūp), drupst (літературне drūp), līpst (літературне līp) тощо. У цих говірках відчувається експансія суфікса -st-, як і в частині говірок литовської мови.

Ареал поширення цього явища частково показано на схемі, де відображено форму 3-ї особи теперішнього часу дієслів sust і līpt.