ACTA LINGUISTICA LITHUANICA

XLIX (2003), 173–176

ПАМ’ЯТІ

Адольф Ергарт

31. V. 1926 – 11. VIII. 2003

Улітку надійшла сумна звістка про смерть Адольфа Ергарта. Наукова спільнота мовознавців утратила в особі Ергарта одного зі своїх провідних членів. Також сумують за Адольфом Ергартом і балтисти, адже важлива частина його наукової праці була присвячена балтистиці.

З 1945 року Адольф Ергарт вивчав германістику, класичну філологію та індоєвропеїстику на філософському факультеті Університету Масарика в Брно. У 1949 році він завершив навчання працею про ступінь порівняння в індоєвропейських мовах. У 1959 році було прийнято його дисертацію на тему «Виникнення та розвиток дієвідміни в індоєвропейських мовах». У 1963 році він здобув габілітацію за спеціальністю порівняльне індоєвропейське мовознавство, представивши працю про нові погляди на індоєвропейський консонантизм. Через несприятливі зовнішні обставини Адольфа Ергарта змогли призначити професором лише 1988 року, хоча відповідну процедуру розпочали ще 1968 року. З 1993 року Ергарт був професором-емеритом.

Головним науковим інтересом Ергарта були виникнення та розвиток індоєвропейської флексії. Перше узагальнення його окремих досліджень вийшло під назвою Studien zur indoeuropäischen Morphologie (1970); наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років за ним вийшли дві монографії: Das indoeuropäische Verbalsystem (1989) та Die indogermanische Nominalflexion und ihre Genese (1993).

З індоєвропеїстичними дослідженнями Ергарта були пов’язані його праці з різних окремих галузей індоєвропейської філології. Ергарт був автором описової та історичної граматики санскриту й порівняльної граматики

174 |

IN MEMORIAM

індоіранських мов. Важливими є численні славістичні праці Ергарта, опубліковані в різних журналах. Однак, мабуть, найулюбленішою галуззю його досліджень у межах індоєвропеїстики була балтистика. Уже 1956 року Ергарт уклав коротку граматику литовської мови, а також переклав кілька литовських оповідань. У 1984 році вийшла його порівняльна граматика балтійських мов (нового видання якої, що нині готується, Ергарт, на жаль, уже не дочекався). Крім того, Ергарт написав низку статей з окремих питань балтійського мовознавства, переважно з індоєвропеїстичного та порівняльного погляду; ці праці завжди надихали. Згадаймо, наприклад, його розв’язання проблеми балто-слов’янської мовної єдності (1958), позначене властивим Ергартові чуттям до простоти (так часто нехтуваної) мовознавчих описів, або його тонке розрізнення архаїчного й консервативного характеру мов (1995). Внесок Ергарта в балтистику підсумував Альгірдас Сабаляускас у Lietuvių kalbos enciklopedija (за ред. K. Morkūnas, Vilnius 1999, S. 181–182).

Отже, як і кожен справжній індоєвропеїст, Ергарт був також балтистом. Проте балтистом він був не лише завдяки своїй освіті, а й, передусім, завдяки щирому інтересу до всього балтійського. Я ніколи не забуду розмови з Ергартом після повернення з моєї першої подорожі до Литви влітку 1999 року. Ті, хто знав Ергарта, знають, наскільки стриманим він був у особистому спілкуванні й як поступово відкривався іншим. Тоді й я ще не був близьким з Ергартом. Однак після моєї подорожі до Литви все змінилося: Ергарт сам зайшов до мого кабінету й запитав, що саме я відвідав у Литві, що побачив, що нового з’явилося в Литві. І ми вели незвично довгу, півгодинну розмову…

Богуміл Википєл

БАЛТІСТИЧНА БІБЛІОГРАФІЯ АДОЛЬФА ЕРХАРТА¹

1956

Litevština. Praha: Státní pedagogické nakladatelství, 1956. (Rez.: M. Vey, Bulletin de la Société de Linguistique de Paris 53, 1957–58, 2, 190)

Литовські оповідання. За редакцією П. Троста. Прага: Svět sovětů, 1956 (співперекладач).

Литовські словники. Збірник праць філософського факультету Брненського університету A 4, 1956, 142–143.

1957

Балто-слов’янська назва «півночі». Збірник праць філософського факультету Брненського університету A 5, 1957, 5–7.

¹ Повну бібліографію Адольфа Ерхарта та літературу про Ерхарта див. у Grammaticus. Studia linguistica Adolfo Erharto quinque et septuagenario oblata. За редакцією О. Шефчика та Б. Википела. Брно, 2001, 14–23, а також у доповненнях у Збірник праць філософського факультету Брненського університету A 52, 2004.