This is a machine-generated translation of the original document and may contain errors, omissions, or changes in meaning. Do not rely on this translation for quotations, citations, or authoritative references. Please consult and cite the original document.
Preparing document pages…
Page 1
ЛІНАС КОНТРИМАС
Міністерство культури Литовської Республіки
Напрями наукових досліджень: історія, комунікація, філософія.
ІНТЕГРОВАНА МОДЕЛЬ ЗМІН. НАРИСИ I
ВСТУПНІ ЗАУВАГИ
Пояснювати зміни — цікаве й ризиковане заняття. Частину змін можна обчислити. Так діють, наприклад, математичні закони. Деякі зміни можна передбачити — тому нас приваблюють лотереї та різноманітні дива. Однак найбільше диво — наше власне життя. Його важко вмістити в обчислення й передбачення. Ще більше здивування охоплює, коли починаєш замислюватися про зміни, що охоплюють події не однієї людини, а цілого покоління, доби, тисячоліття.
У такі моменти головне питання — не «чому». Сучасній людині має бути зрозуміло, що все рухається й змінюється. Тим паче, що вже понад дві з половиною тисячі років тому мудрий грек Геракліт проголосив — panta rei, усе тече. Час — наче ріка, події стрімко несуться бурхливим потоком, і двічі в ту саму ріку не ввійдеш.
І справді — прекрасна ріка світового часу постійно змінюється й спливає. У неї не лише не ввійдеш двічі — ставити перед собою таку мету теж не варто. Однак час, думки, мислення, ідеї, що живуть у наших головах і душах, — усе це зовсім інша ріка. Цією рікою можна бродити досхочу — аби тільки мати бажання й відвагу.
Чому потрібна відвага? Тому що тут головне інше питання — як. Як може бути так, що можна досхочу входити в цю мінливу, але таку принадну ріку й виходити з неї? Ба більше — як усе змінюється? Як усе переплітається, зливається, переривається, знову з’єднується, змінюється, помирає й знову з’являється?
Питання «що змінює?» я свідомо не ставлю. Так само, як відповідь на питання «чому?» є самоочевидною — бо все рухається, так само зрозуміла мені й відповідь на питання, що приводить усе в рух: одні події рухаються завдяки людині, інші — завдяки природі, ще інші — з волі Бога. Тут уже кожен має сам вирішити, хто є головним рушієм у його системі розуміння людського світу.
Straipsniai / Articles
253
Page 2
LINAS KONTRIMAS
ІСТОРІЯ І МОВА
Майже все можна вмістити в хронологічні таблиці. Кожна дія має свою дату. Кожна річ має свій час — початок і кінець. Протягом життя ми спостерігаємо тисячі початків і завершень: живі істоти й неживі сутності приходять, перебувають і йдуть.
Укладання хронологій — незамінне заняття історичної науки. Необхідне й важливе. Загалом наука надала людському розуму певної стабільності, впорядкованості та спокійного знання. Іноді навіть надто багато.
Тому, пишучи, що лише майже все можна впорядкувати в наукову, упорядковану й хронологічно вибудувану систему, я спрямовую думку й на те, що такій системі не піддається. Це сама думка, а для теми, яку я тепер розглядаю, важливе й інше суттєве слово — зміна, мінливість.
Ми можемо сказати: ця річ ламається тоді й тоді. Але чи справді? Чи не так, що свідомо осмислена річ є лише завершенням процесу?
Так само й історичні зміни. Ми можемо стверджувати, що подія сталася конкретного дня. Але, почавши шукати її початок, виявляємо, що сама подія є лише фінальним моментом процесу або процесів. І водночас — початком інших процесів.
Таку непокірність явищ історичним стрибкам упорядковує слово. Мова — матеріальний міст між тим, чого ще немає, і тим, чого вже немає. Можливо, точніше було б застосувати до мови іншу метафору, не метафору мосту: вона є місцем зустрічей.
ТРИ ТВЕРДЖЕННЯ
Що зустрічається в мові?
Мова дає змогу накопичувати, шифрувати й розшифровувати інформацію про фактичні істини, теорії та нас самих. Інакше кажучи, усе знання, пройшовши крізь внутрішній фільтр особи, на основі конкретних та / або абстрактних фактів творить теорії розуміння й пояснення світу, себе тощо.
Одні теорії бувають надійними, привабливими, загальновизнаними, інші можуть залишатися дуже локальними й надзвичайно суб’єктивними — наприклад, представлена тут моя інтегрована модель зміни є суб’єктивним теоретизуванням про те, як можна було б пояснити зміни.
Отже, мовленням і через мову певні системи явищ та обставин поєднуються в одне ціле. Наприклад, ми кажемо «ренесанс», кажемо — «цифрова епоха», кажемо — «литовська культура». Насправді, говорячи так, ми називаємо певну систему, що має факти й теорії, які її характеризують і властиві лише їй, а також осіб, які визнають самобутність, відокремленість і унікальність цієї системи.
254
Acta Linguistica Lithuanica LXXVI
Page 3
Integruotas kaitos modelis. Meṅes I
Одні системи вже стали історією, інші формуються зараз. Або їх цілеспрямовано створюють. Це може відбуватися природно, позитивно, але інша система може формуватися й жорстоко, силоміць.
Прикладом першого випадку може бути поява й поширення віртуальних соціальних спільнот. Другий випадок ілюструють події в Україні: створюють неіснуючу теорію «Новросії», скорочують або фальсифікують, створюють факти, що її ілюструють, і такий витвір через мову запускають у світ.
НЕМИНУЧА ЗМІНА
У наведеній нижче моделі схематично продемонстровано інтегровану модель змін. Усе у світі пов’язане. Стрілки позначають сферу мови. До речі, під мовою я розумію не лише літери й вимовлені слова. Символи, знаки, музика для мене також є мовою.
