Integruotas kaitos modelis. Metmenys I

ЛІНАС КОНТРИМАС Міністерство культури Литовської Республіки Напрями наукових досліджень: історія, комунікація, філософія. ІНТЕГРОВАНА МОДЕЛЬ ЗМІН. НАРИСИ I ВСТУПНІ ЗАУВАГИ Пояснювати зміни — цікаве й ризиковане заняття. Частину змін можна обчислити. Так діють, наприклад, математичні закони. Деякі зміни можна передбачити — тому нас приваблюють лотереї та різноманітні дива. Однак найбільше диво — наше власне життя. Його важко вмістити в обчислення й передбачення. Ще більше здивування охоплює, коли починаєш замислюватися про зміни, що охоплюють події не однієї людини, а цілого покоління, доби, тисячоліття. У такі моменти головне питання — не «чому». Сучасній людині має бути зрозуміло, що все рухається й змінюється. Тим паче, що вже понад дві з половиною тисячі років тому мудрий грек Геракліт проголосив — panta rei, усе тече. Час — наче ріка, події стрімко несуться бурхливим потоком, і двічі в ту саму ріку не ввійдеш. І справді — прекрасна ріка світового часу постійно змінюється й спливає. У неї не лише не ввійдеш двічі — ставити перед собою таку мету теж не варто. Однак час, думки, мислення, ідеї, що живуть у наших головах і душах, — усе це зовсім інша ріка. Цією рікою можна бродити досхочу — аби тільки мати бажання й відвагу. Чому потрібна відвага? Тому що тут головне інше питання — як. Як може бути так, що можна досхочу входити в цю мінливу, але таку принадну ріку й виходити з неї? Ба більше — як усе змінюється? Як усе переплітається, зливається, переривається, знову з’єднується, змінюється, помирає й знову з’являється? Питання «що змінює?» я свідомо не ставлю. Так само, як відповідь на питання «чому?» є самоочевидною — бо все рухається, так само зрозуміла мені й відповідь на питання, що приводить усе в рух: одні події рухаються завдяки людині, інші — завдяки природі, ще інші — з волі Бога. Тут уже кожен має сам вирішити, хто є головним рушієм у його системі розуміння людського світу. Straipsniai / Articles 253 LINAS KONTRIMAS ІСТОРІЯ І МОВА Майже все можна вмістити в хронологічні таблиці. Кожна дія має свою дату. Кожна річ має свій час — початок і кінець. Протягом життя ми спостерігаємо тисячі початків і завершень: живі істоти й неживі сутності приходять, перебувають і йдуть. Укладання хронологій — незамінне заняття історичної науки. Необхідне й важливе. Загалом наука надала людському розуму певної стабільності, впорядкованості та спокійного знання. Іноді навіть надто багато. Тому, пишучи, що лише майже все можна впорядкувати в наукову, упорядковану й хронологічно вибудувану систему, я спрямовую думку й на те, що такій системі не піддається. Це сама думка, а для теми, яку я тепер розглядаю, важливе й інше суттєве слово — зміна, мінливість. Ми можемо сказати: ця річ ламається тоді й тоді. Але чи справді? Чи не так, що свідомо осмислена річ є лише завершенням процесу? Так само й історичні зміни. Ми можемо стверджувати, що подія сталася конкретного дня. Але, почавши шукати її початок, виявляємо, що сама подія є лише фінальним моментом процесу або процесів. І водночас — початком інших процесів. Таку непокірність явищ історичним стрибкам упорядковує слово. Мова — матеріальний міст між тим, чого ще немає, і тим, чого вже немає. Можливо, точніше було б застосувати до мови іншу метафору, не метафору мосту: вона є місцем зустрічей. ТРИ ТВЕРДЖЕННЯ Що зустрічається в мові? Мова дає змогу накопичувати, шифрувати й розшифровувати інформацію про фактичні істини, теорії та нас самих. Інакше кажучи, усе знання, пройшовши крізь внутрішній фільтр особи, на основі конкретних та / або абстрактних фактів творить теорії розуміння й пояснення світу, себе тощо. Одні теорії бувають надійними, привабливими, загальновизнаними, інші можуть залишатися дуже локальними й надзвичайно суб’єктивними — наприклад, представлена тут моя інтегрована модель зміни є суб’єктивним теоретизуванням про те, як можна було б пояснити зміни. Отже, мовленням і через мову певні системи явищ та обставин поєднуються в одне ціле. Наприклад, ми кажемо «ренесанс», кажемо — «цифрова епоха», кажемо — «литовська культура». Насправді, говорячи так, ми називаємо певну систему, що має факти й теорії, які її характеризують і властиві лише їй, а також осіб, які визнають самобутність, відокремленість і унікальність цієї системи. 254 Acta Linguistica Lithuanica LXXVI Integruotas kaitos modelis. Meṅes I Одні системи вже стали історією, інші формуються зараз. Або їх цілеспрямовано створюють. Це може відбуватися природно, позитивно, але інша система може формуватися й жорстоко, силоміць. Прикладом першого випадку може бути поява й поширення віртуальних соціальних спільнот. Другий випадок ілюструють події в Україні: створюють неіснуючу теорію «Новросії», скорочують або фальсифікують, створюють факти, що її ілюструють, і такий витвір через мову запускають у світ. НЕМИНУЧА ЗМІНА У наведеній нижче моделі схематично продемонстровано інтегровану модель змін. Усе у світі пов’язане. Стрілки позначають сферу мови. До речі, під мовою я розумію не лише літери й вимовлені слова. Символи, знаки, музика для мене також є мовою. Інтегрована модель змін Подано 9 червня 2017 р. L I N A S K O N T R I M A S Міністерство культури вул. Йоно Басанавічяуса, 5, Вільнюс, Литва [email protected] Įžvalgos / Insights 255