РІТА МІЛЮНАЙТЄ Інститут литовської мови ORCID id: orcid.org/0000-0002-2292-1818

Напрями наукових досліджень: неологія, нормативна лінгвістика, соціолінгвістика, мовні технології.

DOI: doi.org/10.35321/all91-07

ІМЕННИКИ ІЗ СУФІКСОМ -ISTAS, -Ė В АСПЕКТІ ВАРІАНТНОСТІ, НОРМ І СУЧАСНОЇ СТАНДАРТНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ^¹

Іменники із суфіксом -istas, -ė в аспекті варіантності, норми та субстандартизації сучасної стандартної литовської мови

А Н О Т А Ц І Я

Об’єктом дослідження статті є слова із суфіксом –istas, –ė, що позначають назви осіб і характеризуються варіантністю, коливаннями норм та інноваціями в сучасному вживанні литовської мови. Мета полягає у визначенні можливих зв’язків між уживанням нових гібридних похідних із цим суфіксом і процесом субстандартизації стандартної литовської мови, який має чимало спільного з моделями динаміки європейських стандартних мов.

До початку XXI ст. у литовській мові суфікс –istas, –ė можна було виокремити переважно в запозиченнях (міжнародних словах) для називання осіб за професією, діяльністю тощо. Після вивчення неологізмів цього типу, зафіксованих у Базі даних новотворів литовської мови, а також їхніх словотвірних і семантичних особливостей та контекстів уживання, помітні структурні й функціональні інновації. По-перше, у нерегульованому вживанні литовської мови, що має нижчий престиж, ніж стандартна мова (субстандарті), зростає кількість гібридних похідних — із питомою основою та запозиченим

^¹ Дякую рецензентам статті, які подали цінні зауваження й доповнення та не поставили під сумнів саму ідею субстандартизації.

Straipsniai / Articles

177

RITA MILIŪNAITĖ

суфіксом –istas, –ė. По-друге, близько двох третин таких гібридів уживаються для називання осіб за їхньою небажаною, некорисною або шкідливою діяльністю і мають негативну конотацію. Проникнення всіх їх у вживання стандартної литовської мови (медіа) можна вважати однією з ознак субстандартизації стандартної мови.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: субстандарт, субстандартизація, стандартна мова, суфікс, новотвори.

АНОТАЦІЯ

У статті досліджуються іменники із суфіксом –istas, –ė, уживані для позначення осіб. Ці слова в сучасній литовській мові характеризуються варіантністю, коливаннями норми та інноваційністю. Мета статті — визначити потенційні зв’язки між уживанням нових гібридних похідних із цим суфіксом і процесом субстандартизації стандартної литовської мови, який має значні подібності до динаміки європейських стандартних мов.

До початку XXI^st століття суфікс –istas, –ė у литовській мові траплявся переважно в запозиченнях, що використовувалися для називання людей за їхньою професією, діяльністю тощо. Після вивчення неологізмів цього типу, зафіксованих у базі даних литовських неологізмів, а також їхніх семантичних особливостей і контекстів уживання виявлено структурні та функціональні інновації. По-перше, у вживанні литовської мови з нижчим престижем (субстандарті) зростає кількість гібридних похідних, що поєднують питомі корені із запозиченим суфіксом –istas, –ė. По-друге, близько двох третин цих гібридів мають негативну конотацію та вживаються для позначення осіб, залучених до небажаної, непродуктивної або шкідливої діяльності. Їхнє входження до стандартної литовської мови (мейнстримних медіа) можна вважати одним з індикаторів субстандартизації стандартної литовської мови.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: субстандарт, субстандартизація, стандартна мова, суфікс, неологізми.

ВСТУП

У європейських країнах, наприклад у Німеччині, Данії, Італії, Бельгії та ін., на початку XXI ст. спостерігаються подібні, хоча через особливості історії та розвитку різних суспільств не тотожні процеси динаміки мов та їхніх різновидів. Змінюється співвідношення норм стандартної мови та варіантності (Kristiansen 2021: 667): традиційна кодифікована норма слабшає, публічне вживання стає дедалі варіантнішим. Тому закономірно постає питання, як оцінювати ці процеси: як народизацію стандартної мови (демотизацію, тобто доповнення норм стандартної мови соціально й функціонально маркованими варіантами нижчого престижу), чи як дестандартизацію — ослаблення позицій стандартної мови (це було б протилежним

178

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Daiktavardžiai su priesaga –istas, –ė variantiškumo, normų ir dabartinės bendrinės lietuvių kalbos substandartizacijos aspektu

стандартизації — процесу, під час якого стандартна мова створюється шляхом усунення надмірної варіантності) (пор. Kristiansen 2021: 684–686).

Крім того, поряд зі стандартною мовою в деяких країнах (серед них, імовірно, і в Литві, див. Miliūnaitė 2022: 641–668) формується новий неофіційний різновид вільного стилю, яким значна частина суспільства користується в усному й писемному спілкуванні, — так званий новий стандарт, або неостандарт (англ. neo-standard) (пор. Auer 2017: 265–366). Це не та сама, лише оновлена стандартна мова як результат рестандартизації (див. Berruto 2017: 33–56). Традиційна стандартна мова й далі функціонує та вважається престижною, попри звуження її вживання в публічній комунікації. Отже, ідеологія стандартної мови (докладніше про поняття див. Miliūnaitė 2018: 183–196) часто й далі залишається впливовою, але контекст функціонування цього різновиду змінюється.

Хоча створюються різні моделі динаміки європейських стандартних мов (пор. Auer, Spiekermann 2011: 161–176; Coupland, Kristiansen, 2011: 11–35; Auer 2017: 365–374; Kristiansen 2021: 668–669), через брак даних досліджень нового стандарту поки що небагато. Не усталеною є й термінологія для позначення фундаментальних понять, пов’язаних із цими процесами. Тому ще важко описати новий стандарт і передбачити, якою може бути його подальша взаємодія зі стандартною мовою та якого статусу він набуде в мовних спільнотах. Іноді новий різновид характеризують як вільніший, особистіший, суб’єктивніший, творчіший і сучасніший за стандартний різновид (Auer 2017: 366). Згодом унаслідок його взаємодії зі стандартною мовою може змінитися й престиж стандартної мови: стандартну мову дедалі більше пов’язують із традиційністю, консервативністю, офіційністю, деперсоніфікованим мовленням, а новий різновид — навпаки: зі свободою, індивідуальністю та новаторством (пор. Auer 2017: 373), тобто з тими рисами, які вважаються ознакою динамізму й прогресу суспільства.

У литовській науковій літературі цей різновид іноді гіпотетично називають субстандартом (докладніше див. Miliūnaitė 2022: 29–30), хоча в деяких мовах, наприклад у німецькій, новий стандарт і субстандарт можуть вважатися

² Саме в цьому різновиді відбуваються найбільші мовні експерименти й виникає найбільше новацій, зокрема новотворів. Лише частина таких експериментів поширюється і, якщо відповідає потребам та тенденціям стандартної мови, з часом може бути кодифікована. Наприклад, контамінаційна калька darbostogos «час, коли роботу поєднують із відпусткою, розважальними поїздками за межі місця роботи» (ND), що вкорінилася в публічному вжитку протягом останнього десятиліття, від вересня 2024 р. включена також до BLKŽ.

Straipsniai / Articles

179

RITA MILIŪNAITĖ

різновидами: перший перейняв чимало рис із субстандарту й є ближчим до стандартної мови (пор. Stoeckle, Svenstrup 2011: 83; Auer 2017: 372)³.

Субстандарт — це різновид національної мови, нижчий за престижем і більш варіантний, ніж стандартна мова, яким користується (і який розуміє) вся мовна спільнота і який безпосередньо не пов’язаний із конкретними географічно окресленими діалектами чи більшими за них геолектами та регіолектами⁴. Йому властиві вільний усний і писемний стилі, різноманіття соціолектів і функціолектів (пор. Auer 2017: 370 про діастратичну та діафазну варіантність). Для субстандарту також характерні мовні явища, що виходять за межі норми стандартної мови, але поширені в загальному вжитку, а також значно вільніше ставлення до інших мов і запозичених чи перекладних мовних явищ, які з них потрапляють до литовського вжитку. З іншого боку, субстандарт структурно й функціонально не дуже віддалений від стандартної мови. Наприклад, стверджується, що в італійській мові в інформаційних програмах національного телебачення й радіо ведучі використовують стандартний різновид (це також пов’язано з писемним читаним текстом), тоді як у різноманітних розмовних програмах переважно функціонує новий стандарт (Berruto 2017: 31–60).

Формування субстандарту, його взаємодію зі стандартною мовою, конкуренцію з нормами стандартної мови та вплив на вживання стандартної мови можна назвати субстандартизацією. Процес субстандартизації в литовській мові ще мало досліджений (або принаймні не має подібної назви); дослідження ґрунтуються переважно на гіпотетичних припущеннях (докладніше див. Miliūnaitė 2022: 646–648).

Отже, у перебігу цих цікавих процесів, зумовлених як багатоплановою взаємодією стандартної мови, регіональних варіантів та інших мов, так і поширенням публічної електронної комунікації, саме час досліджувати різноманітні прояви нових різновидів та їхню взаємодію з традиційними різновидами.

Для дослідження обрано запозичені та гібридні слова із суфіксом –istas, –ė, що характеризуються варіантністю, коливаннями норми та семантичними й словотвірними інноваціями в сучасному вживанні литовської мови. Безпосередньо розглядаються від

³ Через неврегульованість термінології субстандарт може розумітися і значно ширше (особливо у слов’янській лінгвістичній традиції): до нього може бути віднесено все, що не є стандартом, тобто виходить за межі стандартної мови, наприклад жаргон, арго, сленг, а іноді й діалектне вживання (пор. Walter 2018: 13–32).

⁴ Паралельно з цим формуванням нових різновидів спостерігається інший, давніший процес — переростання традиційних діалектів і стабільніших регіональних варіантів у ближчі до стандартної мови різновиди — регіолекти або регіональні мовні стандарти (див. Auer 2017: 366; Mikulėnienė 2020: 2–4). У виняткових випадках деякі діалекти відроджуються, коли на них дивляться вже не як на пережитки минулого, уживані менш освіченими людьми, а як на унікальний вияв ідентичності, що об’єднує спільноту (пор. Auer 2017: 366).

180

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Іменники із суфіксом –istas, –ė в аспекті варіантності, норм і субстандартизації сучасної стандартної литовської мови

У Базі даних новотворів литовської мови (ND^⁵) зафіксовано гібридні неологізми із цим суфіксом, що з’явилися на початку XXI ст. Виходячи з припущення, що це можливі явища субстандарту, важливо з’ясувати, про що свідчить контекст уживання цих похідних, для яких ситуацій, стилів і середовищ вони характерні та яким є їхнє співвідношення зі стандартною мовою. Отже, мета статті — дослідити в аспекті варіантності функціонування нових гібридів із суфіксом –istas, –ė у сучасному вживанні литовської мови та визначити можливі зв’язки між їхнім формуванням субстандарту литовської мови і процесом субстандартизації стандартної литовської мови. Висунуто гіпотезу, що до вживання стандартної литовської мови, яку репрезентують основні медіа, частина ненормативних і нових похідних із суфіксом –istas, –ė потрапляє з публічно вживаного різновиду вільного стилю, який можна вважати субстандартом, що формується. Мету дослідження досягають шляхом виконання таких завдань:

1) схарактеризувати найважливіші особливості вживання слів із суфіксом istas, –ė у литовській мові в аспекті варіантності та співвідношення з нормою стандартної мови; 2) здійснити первинний аналіз походження й словотвору зафіксованих у ND досліджуваних неологізмів із суфіксом –istas, –ė, відокремивши кореляційні та справжні похідні (тобто гібриди, включно з кальками); 3) здійснити семантичний аналіз і аналіз варіантності гібридів із суфіксом –istas, –ė, утворених у литовській мові, фіксуючи можливі конотації цих новотворів^⁶; 4) оцінити семантичні та функціональні інновації нових гібридів.

Під час аналізу даних застосовано методи синхронного словотвірного й семантичного аналізу слів, а також аналізу варіантності; для обговорення результатів дослідження застосовано описовий та аналітичний методи. Для порівняння кількісних характеристик конкуруючих у вживанні варіантів застосовано обчислювальний метод. Варто підкреслити, що новотвори, особливо оказіональні, можуть мати не одну інтерпретацію походження та словотвору, від якої може залежати їхня подальша трактовка. Крім того, під час дослідження неологізмів завжди існує ризик, що з появою нових даних — прикладів уживання — трактування особливостей неологізму (особливо щодо походження, значення, функціонування в різних контекстах тощо) може змінитися.

Стаття, крім Вступу, складається з трьох частин, висновків і списків джерел та літератури. У першій частині розглядаються системні особливості слів із суфіксом –istas, –ė та варіантність їхнього вживання, у другій частині — співвідношення цих слів із нормою стандартної мови. У третій частині досліджуються семантичні й функціональні особливості нових гібридів із суфіксом istas, –ė.

^⁵ Про цю базу даних, її структуру та принципи відбору даних див. Miliūnaitė 2022: 75–78.

^{⁶ Plg.} конотація «відтінки, що доповнюють основне значення слова або словосполучення та надають мові виразності»; конотативне значення — «інформація слова про емоційне ставлення користувача мови до названого предмета <...>», що свідчить про позитивну або негативну оцінку (LKE 2008: 281–282).

Straipsniai / Articles

181

RITA MILIŪNAITĖ

1. СИСТЕМНІ ОСОБЛИВОСТІ ІМЕННИКІВ ІЗ СУФІКСОМ -ISTAS, -Ė ТА ВАРІАНТИ ЇХНЬОГО ВЖИВАННЯ

Слова із суфіксом -istas, -ė у литовській мові тривалий час були переважно запозиченнями (міжнародними словами), і деякі з них умовно розчленовуються за словотвірною структурою як кореляційні похідні, якщо поряд функціонує відповідне запозичене слово з основою, що є твірною (докладніше див. Urbutis 2009: 292–293; DLKG 123). В основних граматиках литовської мови їх відносять до двох словотвірних категорій як назви осіб:

1) назви носіїв ознаки, вираженої іменником, що найчастіше позначають прихильників і послідовників якогось «філософського, релігійного, наукового, мистецького, політично-суспільного напряму» або схильність до певної діяльності (пор. LKG 362–363; DLKG 123), наприклад: aferistas, -ė, humanistas, -ė, teroristas, -ė;

2) назви осіб за професією (пор. LKG 409; DLKG 138), наприклад: artileristas, -ė, germanistas, -ė, pianistas, -ė. Іменники цього типу «за своїм значенням і семантичним співвідношенням із твірним іменником» подібні до похідних із суфіксом -ininkas, -ė (DLKG 138).

Справді, у сучасному вживанні нескладно виявити конкуруючі назви осіб (див. Inčiuraitė-Noreikienė 2022: 149–174; Stundžia, Inčiuraitė-Noreikienė 2022: 239–261), одна з яких є запозиченням із суфіксом -istas, -ė (частину з них можна вважати кореляційними похідними), а інша — адаптованим до литовської мови варіантом із суфіксом -ininkas, -ė або іншими суфіксами чи безсуфіксним варіантом, наприклад:

finalistas, -ė: finalininkas, -ė, masażistas, -ė: masažuotojas, -a, parašiutistas, -ė: parašiutininkas, -ė, peizažistas, -ė: peizažininkas, -ė, strategistas, -ė: strategininkas, -ė: strategikas, -ė: strategas, -ė

Боніфакас Стунджа та Ліна Інчюрайтє-Норейкенє, які досліджували в сучасній литовській мові конкурентні моделі гібридних суфіксальних похідних на позначення осіб (зокрема із суфіксом -istas, -ė) і споріднених запозичень, зазначають, що одними з найчастіше схильних до конкуренції є саме споріднені

⁷ У цій статті варіанти розуміються як слова різної морфемної будови, що мають те саме значення і зазвичай той самий корінь (докладніше див. Miliūnaitė 2022: 33–34). Варіант вважається адаптованим до литовської мови, коли до запозиченого кореня додається литовський суфікс замість запозиченого.

⁸ Останній приклад узято з: Stundžia, Inčiuraitė-Noreikienė 2022: 253.

182

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Daiktavardžiai su priesaga –istas, –ė variantǐškumo, normų ir dabartinės bendrinės lietuvių kalbos substandartizacijos aspektu

іменникові похідні із суфіксом –ininkas, –ė та кореляційні похідні на позначення осіб із суфіксом –istas, –ė (там само: 256).

Відібравши кілька частіше вживаних конкурентів^⁹, перевірено їхнє кількісне співвідношення в DLKT і загальному інтернет-вжитку. Пошук здійснено за допомогою інструмента «Google» на сторінках литовською мовою (перевірено у вересні 2024 р., див. таблицю 1^¹⁰).

ТАБЛИЦЯ 1. Кількісне співвідношення конкуруючих варіантів у DLKT та литовському інтернет-вжитку

Середовище вживання | Варіант із суфіксом istas, –ė | Кількість уживань | Адаптований до литовської мови конкурент | Кількість уживань | Співвідношення конкурентів DLKT | finansist* | 26 | finansinink* | 1554 | 1: 60 «Google» | finansistas^¹¹, finansistė | ~5 490, ~376 | finansininkas, finansininkė | ~63 600, ~31 300 | 1: 12, 1: 83 DLKT | futbolist* | 10 | futbolinink* | 5765 | 1: 577 «Google» | futbolistas | ~14 700 | futbolininkas | ~196 000 | 1: 13 DLKT | kompiuterist* | 19 | kompiuterinink* | 267 | 1: 14 «Google» | kompiuteristas | ~5 750 | kompiuterininkas | ~2 4200 | 1: 4 DLKT | traktorist* | 78 | traktorinink* | 412 | 1: 5 «Google» | traktoristas | ~16 900 | traktorininkas | ~30 500 | 1: 2 DLKT | violončelist* | 81 | violončelinink* | 342 | 1: 4 «Google» | violončelistas, violončelistė | ~1 610, ~890 | violončelininkas, violončelininkė | ~229 000, ~6 400 | 1: 142, 1: 7

Із таблиці 1 видно, що в більш-менш відредагованому вживанні текстів DLKT переважають адаптовані до литовської мови варіанти, проте співвідношення конкуренції з кореляційними суфіксальними похідними для різних слів дуже нерівномірне, коливаючись від

^⁹ Використано дані «Мовних порад» (eKP) (див. https://ekalba.lt/kalbos-patarimai/II.%20%C5%BDod%C5%BEiai%20baigmenimis:%2065.%20–istas,%20–%C4%97?i=c306237d-49b1-4bd2-b814-d8df5563838c).

^¹⁰ Дані таблиці не відображають можливого конотованого вживання деяких ненормативних запозичень (наприклад, traktoristas, –ė), тому конкуренція в цьому аспекті є дещо умовною.

^¹¹ Через кількісно невелику кількість уживань у DLKT шукали основу конкурента, а за допомогою інструмента «Google» — лише форми називного відмінка однини, що репрезентує ці варіанти. Називний відмінок однини жіночого роду в останньому випадку перевіряли тоді, коли він, імовірно, був поширений. На результати це не впливає, оскільки в цьому випадку важливим є кількісне співвідношення конкурентів.

Straipsniai / Articles

183

RITA MILIŪNAITĖ

від кількох до кількох сотень разів. Узагальнено конкуренція цих варіантів у загальному інтернет-вжитку свідчить про слабшу схильність до адаптованих до литовської мови варіантів, але тенденція до них зберігається^¹².

Те, що різниця між престижним (адаптованим до литовської мови) і непрестижним (із запозиченим суфіксом) варіантами реально усвідомлюється свідомими користувачами мови, показує й курйозний випадок уживання слова futbolistas, -ė. У 2022 р. інтернет-портал новин 15min.lt повідомив, що віцемер міста Вільнюса в соціальній мережі, вітаючи команду спортсменок із Вільнюса, яка виборола титул віцечемпіонок, помилково назвав їх баскетболістками: «Наші баскетболістки — молодці.» На новинному порталі написано: «Віцемер відреагував і виправив помилку: слово «баскетболістки» замінив на «футболістки». [Далі у статті наведено уривок із допису в соціальній мережі, де є також речення: «Наші футболістки — молодці. Щиро вітаю ще раз!» — прим. Р. М.]. За правилами литовської мови слід було б написати futbolininkės^¹³ (15min.lt 2022). Цей приклад розкриває ставлення редакції порталу до норми стандартної мови (futbolininkės), а водночас показує, що в нерегульованому вживанні існують залишкові сліди попередньої норми — непрестижний, але ще звичний для деяких користувачів мови неадаптований варіант (futbolistės).

Мінімальне дослідження контексту вживання вибраних пар варіантів показує, що майже всі вони, крім запозичення traktoristas, зазвичай не мають відмінностей у значенні чи стилістичних відтінках^¹⁴, отже, їх слід вважати нейтральними варіантами — дублетами, що більшою чи меншою мірою конкурують у загальному вжитку.

Запозичення traktoristas, хоча й потрапило до литовської мови як нейтральне слово^¹⁵, у сучасному вжитку іноді набуває негативної конотації (як реалія радянського життя), і це створює підставу для його функціонально доцільного вживання. Наприклад, у регіональному новинному порталі опубліковано статтю «П’яний traktoristas» (anyksta.lt, 2024–07–20). У коментарях до статті, коли один читач засумнівався щодо цього варіанта, інший читач знаходить обґрунтування:

12 Випадок, коли в уживанні переважає запозичений конкурент (наприклад, propagandistas, -ė частіший за propagandininkas, -ė, пор. Inčiuraitė-Noreikienė 2022: 165), найімовірніше, зумовлений тривалою традицією вживання запозичення та його поширеністю, але цього не спростовує загальної тенденції до литуанізації.

13 В основних литовських словниках простежується послідовна зміна кодифікації цього запозичення в напрямі литуанізації. У першому виданні DLKŽ 1954 р. futbolistas, -ė подано як другорядний варіант поряд із futbolininko, -ės, у LKŽ 1969 р. (т. 2, 2-е вид.) futbolistas, -ė уміщено з посиланням на варіант futbolininkas, -ė, а від другого видання DLKŽ 1972 р. вже не вважається нормою стандартної мови.

14 Наприклад, варіант futbolistas, -ė нейтрально вживається в торгівлі (входить до назв товарів: вітрячок «Futbolistas», льодяник «Futbolistas» тощо).

15 Як зазначалося, у першому виданні DLKŽ (1954) traktoristas, -ė подано як другорядний варіант traktorininko, -ės.

184

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Daiktavardžiai su priesaga –istas, –ė variantiškumo, normų ir dabartinės bendrinės lietuvių kalbos substandartizacijos aspektu

Отже, можна зробити приблизний висновок, що у вільнішому вжитку, близькому до субстандарту, для ненормативних запозичень із суфіксом –istas, –ė умови конкурентного існування значно сприятливіші, ніж у свідомо регульованому (редагованому) вжитку. Проте й у стандартній мові такі ненормативні слова можуть уживатися, якщо набувають конотації, якої не має нейтральний нормативний варіант.

2. СПІВВІДНОШЕННЯ ІМЕННИКІВ ІЗ СУФІКСОМ –ISTAS, –Ė ІЗ НОРМОЮ СТАНДАРТНОЇ МОВИ

Якщо в стандартній мові виникають конкуруючі варіанти, постає питання норми. Слова із суфіксом –istas, –ė щодо норми в стандартній литовській мові традиційно оцінюються по-різному: від усталених невариантних запозичень, що вважаються нормативними, до запозичень, які виходять або вже вийшли за межі норми стандартної мови й мають поширені адаптовані до литовської мови варіанти. Отже, у кодифікації норм стандартної литовської мови вживання слів із суфіксом –istas, –ė обмежується, де можливо, перевагу надають литовським (адаптованим) відповідникам, однак велика кількість різних застережень свідчить про значне різноманіття варіантів уживання та конкуренцію.

Чому кодифікація цих слів настільки різниться? У таблиці 2 наведено кілька прикладів, з яких видно стан сучасної кодифікації, зафіксований у BLKŽ. Це свідчить про процес литуанізації запозичень із суфіксом –istas, –ė, перебіг і результати якого залежать від кількох взаємопов’язаних чинників: чи існує адекватний литовський (адаптований) відповідник і чи взагалі доцільно, зберігаючи стабільність норм,

Straipsniai / Articles

185

RITA MILIŪNAITĖ

стабільність, шукати такий відповідник, якщо склалася тривала традиція вживання слова із суфіксом –istas, –ė¹⁶.

ТАБЛИЦЯ 2.

Різне співвідношення слів із суфіксом –istas, –ė із нормою стандартної литовської мови

Із таблиці 2 видно, що співвідношення слів із суфіксом –istas, –ė із кодифікованою нормою є потрійним:

1) нормою вважаються усталені невариантні запозичення (наприклад: активіст, –ка; хорист, –ка; журналіст, –ка);

2) побічними варіантами норми вважаються запозичення, що конкурують із литуанізованими варіантами (наприклад: монополіст, –ка: монополінінкас, –ка; віолончеліст, –ка: віолончелінінкас, –ка), і конкуренція ще не завершилася;

3) ненормою вважаються запозичення, що виходять або вже вийшли за межі норм літературної мови й мають усталені литуанізовані варіанти (наприклад: мотоцикліст, –ка: мотоциклинінкас, –ка; парашутист, –ка: парашутининкас, –ка).

Також не слід випускати з уваги й не надто часті випадки, коли конкурентні відносини взагалі не формуються або конкуренція закономірно завершується розходженням значень варіантів. У такому разі в кодифікації норм застосовується так званий критерій дистинктивності: якщо конкуруючі варіанти набувають різних значень або принаймні один із них — додаткового відтінку значення, їхні конкурентні

¹⁶ До речі, необхідно згадати ще один побічний критерій — тиск спорідненого словотвірного гнізда. Якщо поряд із запозиченням на позначення діяча з виокремлюваним суфіксом –іст, –ка є однокореневі запозичення з виокремлюваним суфіксом –ізм для позначення абстрактних явищ, це підтримує функціонування нелитуанізованих запозичень — назв осіб. Наприклад: абстракціоніст, –ка поряд із абстракціонізмом; альпініст, –ка поряд із алпінізмом; оптиміст, –ка поряд із оптимізмом; популіст, –ка поряд із популізмом тощо, хоча є й винятки. Це можуть бути запозичення, що вживаються для позначення діячів іншої форми, пор.: фанатик, –ка поряд із фанатизмом; ідіот, –ка поряд із ідіотизмом; ліберал, –ка поряд із лібералізмом та ін.

186

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Daiktavardžiai su priesaga –istas, –ė variantiskumo, normų ir dabartinės bendrinės lietuvių kalbos substandartizacijos aspektu

відносини послаблюються або цілком зникають (див. Pupkis 1980: 47). Жоден із колишніх варіантів не виходить із ужитку, оскільки виконує різні функції, отже, жодне з цих явищ не кодифікується негативно. Наприклад:

дієтист, –ка «фахівець із охорони здоров’я — дієти (харчування) — без кваліфікації лікаря» ↔ дієтолог, –ка «лікар-фахівець із дієтології (науки про раціональне харчування)» ↔ дієтник, –ця «той, хто дотримується дієти» (ND);

індивідуаліст, –ка «послідовник, прихильник індивідуалізму» (DLKŽ^₈) ↔ індивідуалінкас, –ка «той, хто працює, маючи посвідчення про індивідуальну діяльність» (ND).

Випадок з індивідуалістом цікавий тим, що в ужитку зафіксовано і його нове значення «той, хто працює, маючи посвідчення про індивідуальну діяльність», отже, на основі цього значення відносини варіантності зі словом індивідуалінкас, –ка формуються.

Із того, що сказано про відношення слів із суфіксом –іст, –ка до норми літературної мови, видно, що в літературній мові рекомендується, якщо можливо, обирати литовські суфікси, оскільки, якщо варіанти стилістично нейтральні, їхня конкуренція в літературній мові зазвичай усувається, особливо якщо йдеться про термінологію (наприклад, назви осіб за професією). Однак, як видно з таблиці 1, у вільному, свідомо нерегульованому публічному вжитку (по суті — у субстандарті) саморегуляційна схильність до литуанізованих варіантів не надто сильна. Загальне вживання показує, що такі суфіксальні запозичення зазвичай не зникають і, вийшовши (будучи витісненими) за межі літературної мови, продовжують жити власним життям. Якщо такі слова набувають якогось додаткового відтінку або нового значення, виникає аспект функціональної доцільності. У випадку традиційних запозичень із суфіксом –іст, –ка та їхніх литуанізованих варіантів функціональні відмінності зазвичай є рідкісними винятками.

3. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВИХ ГІБРИДІВ ІЗ СУФІКСОМ –ІСТ, –КА

Дослідивши 136 неологізмів із суфіксом іст, –ė¹⁷, зафіксованих у ND до жовтня 2024 року, більша їх частина (106, або 78%) виявилася новими запозиченнями (досі не зафіксованими в основних словниках), наприклад: дроніст, –ка «фахівець або аматор дронів, пілот дронів»; ґендерист, –ка «ґендеризму

^¹⁷ Не враховано ті, що потрапили до результатів пошуку *istas*, але лише формально мають закінчення –істас, –ė і не є чітким об’єктом дослідження (наприклад, активіст, –ка включено до ND через нове значення «пропагандист активізму, який прагне політичних або соціальних цілей»; агролайсвістас –ė є не похідним із суфіксом –істас, –ė, а гібридом лайсвістас, –ė («член Партії свободи») і похідним від міжнародного компонента agro-, утвореним за аналогією з іншим неологізмом агролібералас, –ė («член Сейму, представник Ліберального руху, обраний в одномандатному окрузі сільської місцевості» тощо).

Straipsniai / Articles

187

RITA MILIŪNAITĖ

пропагандист, –ка»; кліктивіст, –ка «активіст, якого оцінюють суперечливо, що проявляє себе в соціальних мережах, але не вдається до політичних дій» та ін. Решту 30 неологізмів можна вважати новими для литовської мови¹⁸ або перекладеними за зразком інших мов, структурно членованими похідними із суфіксом –істас, –ė — гібридами. Це суперечить згаданій у частині 2 статті нормативній тенденції литуанізувати, де можливо, слова із суфіксом –істас, –ė. Тому, розглядаючи ці нові похідні, постає не одне питання:

• що свідчить про їхнє збільшення?

• чому, творячи нове слово, носії мови обирають запозичені, а не власні словотвірні засоби?

• яким є співвідношення таких гібридів із нормою літературної мови?

Шукаючи відповіді на ці питання, необхідно розглянути способи появи цих похідних (утворені вони в литовській мові чи перекладені), контексти вживання, заглибитися в можливі причини їхнього вживання.

Оскільки, говорячи про неологізми литовської мови, немає можливості зібрати надзвичайно репрезентативні дані, цього разу значно важливішими є не кількісні характеристики вживання нових гібридів, а самі факти їхньої фіксації у вільному публічному та офіційному вжитку (див. таблицю 3). Вільне вживання в цій статті розуміється як таке, що охоплює електронну комунікацію (тобто соціальні мережі, інтернет-форуми, коментарі до статей, блоги), приватні й здебільшого не редаговані тексти різних вебсайтів, тож імовірно, що в ньому функціонує субстандарт. До регульованого вжитку належать редаговані тексти новинних порталів і видань. Вони стилістично неоднорідні (одні публіцистичні, отже, вільнішого, індивідуальнішого стилю, інші інформаційні, нейтральні), однак коли їхніми авторами є працівники медіа або професійні перекладачі, письменники, у регульованому вжитку, імовірно, функціонує літературна мова. У випадках, коли в медіа цитуються джерела вільного стилю (наприклад, дописи в соціальних мережах), приклади вжитку все одно зараховуються до регульованого вжитку, оскільки потрапляють у середовище функціонування літературної мови. До таблиці 3 включено ті гібриди, щодо яких немає сумнівів, що вони утворені в литовській мові

¹⁸ Щоправда, поодинокі гібридні похідні із суфіксом –істас, –ė з’являлися в литовській мові й раніше, але вони досить рідкісні та функціонують за межами літературної мови або на її периферії, тому їх важче виявити, пор. гібрид нугарістас, –ė, замість якого пропонувався відповідник плавець на спині (KPP 1985); або гібриди чюрльоністас, –ė, майроністас, –ė, зафіксовані в DLKT як назви професійних дослідників життя і творчості видатних людей. Пор. також: «Суфікс –істас, –ė іноді приєднується й до литовських слів, але таке словотворення не властиве мові» (Keinys 1999: 47; 2005: 195–196).

188

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Daiktavardžiai su priesaga –istas, –ė variantiškumo, normų ir dabartinės bendrinės lietuvių kalbos substandartizacijos aspektu

зазвичай із питомокореневих слів або перекладаються за моделлю інших мов^¹⁹. Похідних із запозиченим коренем є лише кілька, пор.: чекістас, –ė < чекіс; дельфістас, –ė < DELFI («новинний портал країн Балтії DELFI»); індивідуалістас, –ė < індивідуальна діяльність; маршістас, –ė < «Марш (сімей)». Загалом частина цих гібридів не є типовою щодо словотворення, оскільки твірним словом виступає не іменник, а інші частини мови (прикметники, вигуки, абревіатури тощо). Таке нетипове словотворення — явище, властиве вільним стилям, у цьому випадку й субстандарту.

ТАБЛИЦЯ 3. Найновіші гібриди із суфіксом –істас, –ė у Базі даних неологізмів литовської мови

Найновіші гібриди | Визначення ND | Конотація амжістас, –ė | «прихильник, пропагандист амжизму» (переклад запозичення ейджістас, –ė) | негативна атранкістас, –ė | «фахівець, який організовує та здійснює відбір працівників» (< атранка) | – атшилістас, –ė | «надмірно завзятий борець із глобальним потеплінням» (переклад з англ. warmist) | негативна бурбулістас, –ė | «1. той, хто пов’язаний із бульбашкою цін на нерухомість; 2. той, чия діяльність є лише порожньою (роздутою) бульбашкою; 3. член бульбашки соціальних мереж» (< бурбулас) | негативна (усіх трьох значень) чекістас, –ė | «член муніципальної ради, який іноді незаконними способами збирає чеки для виправдання канцелярських витрат» (< чекіс) | негативна давартистас, –ė | «той, хто спритно живе лише сьогоденням; прихильник світогляду давартизму» (переклад з англ. nowist) | негативна дельфістас, –ė | «1. працівник популярного інтернет-порталу новин delfi.lt; 2. автор коментарів цього порталу» (< DELFI) | негативна (обох значень) дзиністас, –ė | «той, кому ніщо не цікаве (усе дзин)» (< дзин) | негативна eilėraštistas, –ė | «той, хто створює вірші, поет» (< eilėraštis) | –

^¹⁹ Наприклад, неологізм афіоністас, –ė «власник, прихильник смартфона айфон, створеного компанією „Apple“» не включено до таблиці 3, оскільки можливі кілька інтерпретацій його походження: він може бути або утворений від іменника айфон у литовській мові, або запозичений (за результатами пошуку за допомогою інструмента «Google», рідкісний в англійській мові iphonist, частіший у російській мові айфонист). Не включено й фідістас, –ė «організатор FIDI (Днів фізиків, які фізики Вільнюського університету святкують щовесни від 1969 року)», оскільки, хоча він виник у литовській мові, але не є неологізмом, а лише досі не зафіксований у лексикографічних джерелах.

Straipsniai / Articles

189

RITA MILIŪNAITĖ

Найновіші гібриди | Визначення ND | Конотація гарсістас, –ė | «звукорежисер, звукотехнік» (< гарсас) | – індивідуалістас, –ė | «той, хто працює, маючи посвідчення про індивідуальну діяльність» (< індивідуальна [діяльність]) | – лайсвістас, –ė | «член Партії свободи, створеної 2019 року» (< «Лайсвес [партія]») | негативна лентелістас, –ė | «відірваний від життя бюрократ, який перетворює все на числа в таблицях» (< лентеле) | негативна маршістас, –ė | «учасник заходу „Великий марш захисту сім’ї“, що відбувся 15 травня 2021 р. у Вільнюському парку Вінгіс, і подальшого поляризувального руху» (< «Марш [сімей]») | негативна окайпістас, –ė | «той, хто любить розпитувати співрозмовника, відхиляючись від теми розмови: „а як щодо…?“» (< o kaip) | негативна патогістас, –ė | «той, хто живе надто комфортно й безпечно, не виходячи із зони комфорту» (< patogus, –i) | негативна пішістас, –ė | «шанувальник прем’єр-міністерки Інґріди Шимоніте (PIŠ) та її команди» (< PIŠ) | негативна плєтристас, –ė | «хижий забудовник нерухомості» (< plėtra) | негативна ранкдарбістас, –ė | «той, хто намагається все виготовити сам; аматор рукоділля» (< rankdarbis) | – рінкодарастас, –ė | «фахівець із маркетингу» (< rinkodara) | – рушістас, –ė | «прихильник, пропагандист видизму» (переклад з англ. speciesist) (< rūšis) | негативна смегеністас, –ė | «діяч маркетингової акції торговельної мережі „Maxima“ — кмітливий експериментатор» (< мозок) | – спургістас, –ė | «аматор пончиків» (< спурга) | – шеймістас, –ė | «1. сімейний лікар (< сімейний [лікар]), 2. член асоціації „Рух литовських сімей“ (< „Сімей [рух]“)» | перше значення нейтральне; конотація другого значення негативна šiŭolaikinistas, –ė | «оцінювач сучасних речей» (< šiŭolaikinis, –ė) | – тікраувістас, –ė | «той, хто не вірить у дива й спирається лише на дійсність» (< tikrovė) | – вабалістас, –ė | «аматор, колекціонер автомобілів „Volkswagen“ — „жуків“» (< жук) | –

190

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Daiktavardžiai su priesaga –istas, –ė variantiškumo, normų ir dabartinės bendrinės lietuvių kalbos substandartizacijos aspektu

Найновіші гібриди

Визначення ND

Конотація

vienkiemistas, –ė

«той, хто дбає лише про справи своєї односадиби» (< vienkiemis)

негативна

žmogienistas, –ė

«саркастична назва гуманіста» (переклад авторського неологізму з невстановленої російської мови)

негативна

žmogteisistas, –ė

«той, хто надмірно завзято вдає з себе захисника прав людини ліберального напряму» (< žmogteisė)

негативна

У графі «Конотація» таблиці 3 позначено, який — нейтральний чи негативний — відтінок мають ці гібриди у вжитку, зафіксованому в ND. Оскільки кілька з них є багатозначними й конотація лексем із різними значеннями відрізняється, загалом підраховано 34 лексеми. Із них 22 (тобто дві третини) мають негативну конотацію, інші — нейтральну. Значення останніх є звичними для слів із суфіксом –істас, –ė відповідно до згаданих у першій частині статті словотвірних категорій (пор. назви осіб за заняттям або професією: атранкістас, –ė, ранкдарбістас, –ė, рінкодарастас, –ė тощо).

Нові гібриди з негативною конотацією свідчать про виразну тенденцію сучасного вжитку, що посилюється, надавати похідним із цим суфіксом додаткового відтінку, у такий спосіб виражаючи негативне (фамільярне, зневажливе, іронічне) ставлення до названих так осіб, які займаються некорисною або шкідливою діяльністю.

Досліджувані нові гібриди мало поширені в публічному вжитку, тому іншого способу дослідити контекст їхнього вживання, крім прикладів уживання, поданих пошуковим інструментом «Google» і ND (у ND їх близько 100), немає. Через нечисленність прикладів не можна робити твердих висновків, але певні тенденції помітні. Найбільше прикладів уживання цих гібридів (і нейтральних, і негативно коннотованих) виявлено в нерегульованому вжитку — у коментарях до статей, дискусійних форумах, блогах, дописах у соціальних мережах, наприклад²⁰:

Атшилісти навіть у спорт втручаються... ну скільки можна...? (f-1.lt, коментар до статті, 2019-11-16)

А щоб відстежити, хто коментував, це справді можна зробити, уже кількох дельфістів притягнуто до відповідальності за розпалювання національної ворожнечі... (motomanai.lt, дискусійний форум, 2009-05-26)

Таке враження, що лайсвісти абикого зібрали й назвали міністрами. (facebook.com, 2020-12-03)

²⁰ Тут і далі мову прикладів уживання залишено автентичною.

Straipsniai / Articles

191

RITA MILIŪNAITĖ

Дурні люблять голосно кричати й висловлювати думку. Коментарів може з’явитися багато, але всілякі зборища маршістів, думаю, показують, що їх не так уже й багато. (reddit.com, 2023–04–18)

Війна вже на нашому порозі. Забудьмо про ілюзії зони комфорту. Перебування в тіні скасовується разом із часом патогістів. Переведімо наші особисті годинники на актуальний для Литви час. Тепер...! (facebook.com, 2024–01–29)

[...] Залазю на портал, нишпорю по фотографіях робіт і щоденниках рукодільників. (veltinis.lt/blog, 2010–10–15)

Нові гібриди можна виявити й у регульованому інтернет-вжитку, особливо у вільностильовій публіцистиці. Гібриди з негативною конотацією тут часто виконують стилістичну функцію, отже, вживаються цілеспрямовано, наприклад:

Пишучи це, я усвідомлюю, що становище погане, якщо громадяни змушені звертатися до найвищих державних керівників, щоб ті захистили їх від машини олігархії та забудовників, яка руйнує все довкола. (literatūrainėmenas.lt, Donatas Petrošius, 2019–06–14)

Зачинателі й організатори домашньої війни в пісочниці Сейму — Ліберальний рух, лайсвісти та другі-треті номери консерваторів? Там не розберешся. (delfi.lt, Rimvydas Valatka, 2020–11–22)

Тому не слід дозволяти, щоб цілком мізерний привід (скандал із муніципальними «чекістами») перевернув важкий віз (політичну систему Литви) і заплутав усі політичні процеси в країні, суспільний спокій тощо. (15min.lt, Alvydas Lukošaitis, 2023–06–17)

Залишки колишніх маршістів, розпорошених по різних партіях, і нові утворення цими днями по суті роблять те саме — зневажають правову державу, закріплену Конституцією, її інституції та ганять медіа. Він — кремлівська мішень. (lrt.lt, Indrė Makaraitytė, 2024–09–13)

У вжитку помітна й інша тенденція. Якщо для називання нового явища потрібне нейтральне слово, обирають не суфікс –істас, –ė, а інші похідні (іноді й від інших твірних слів). Частіше вживані нові гібриди в такий спосіб набувають варіантів, пор.:

маршістас, -ė – маршієтіс, –ė; маршінінкас, –ė; шеймаршінінкас, –ė; шеймаршиніс, –ė; шеймаршіс, –ė; шеймістас, –ė;

192

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Іменники із суфіксом –істас, –ė в аспекті варіантності, норм і субстандартизації сучасної літературної литовської мови

лайсвістас, –ė – лайсветіс, –ė; лайсвінінкас, –ė; лайсвунас, –ė.

Можливості варіантності мовних явищ у сучасних суспільствах дедалі більше використовуються для реалізації самовираження (пор. Coupland 2007: 89–92; Pilliėre, Lewis 2018: 22). Сприятливішим ґрунтом для цього є не середовище літературної мови, визначене кодифікованими нормами, а субстандарт. Це природно, оскільки нейтральність засобів вираження літературної мови, зумовлена самою функцією цього різновиду — бути зрозумілою всій спільноті, — є однією з причин, чому мовці шукають барвистіші засоби вираження в арсеналі повсякденних мовних явищ. Крім того, субстандарт — це той різновид, яким частина носіїв мови користується в повсякденному житті, тож під час виходу в публічну сферу не потрібно докладати зусиль, щоб змінювати код різновиду (Auer 2017: 371).

Можливості варіантності дають змогу новим гібридам із суфіксом –істас, –ė, що мають негативну конотацію, зберігати її й тоді, коли вони потрапляють у сфери вживання літературної мови. Самій літературній мові ці неологізми надають ознаки невимушеності, розмовності, але водночас стирають межі між літературною мовою та субстандартом.

ВИСНОВКИ

1. До початку XXI ст. у литовській мові суфікс –істас, –ė по суті можна було виокремити лише в запозиченнях (міжнародних словах) для називання осіб за професією, діяльністю, певною схильністю. Їхнє відношення до норми літературної мови склалося тристороннім: а) невариантна норма (наприклад: активіст, –ка; хорист, –ка; журналіст, –ка); б) побічний варіант норми, що конкурує з литуанізованими варіантами (наприклад: монополіст, –ка: монополінінкас, –ка; віолончеліст, –ка: віолончелінінкас, –ка); в) ненормативний варіант, який із літературної мови витіснили литуанізовані варіанти (наприклад: мотоцикліст, –ка: мотоциклинінкас, –ка; парашутист, –ка: парашутининкас, –ка).

2. Дослідження зафіксованих у Базі даних неологізмів литовської мови даних уживання литовської мови на початку XXI ст. показує подвійні зміни слів із суфіксом –істас, –ė: структурну та функціональну. У нерегульованому вжитку литовської мови, не пов’язаному з географічним розмежуванням мовної спільноти та такому, що має нижчий, ніж літературна мова, престиж (у субстандарті, що формується), збільшується кількість ненормативних гібридних похідних — із питомими коренями та запозиченим суфіксом –істас, –ė — для називання осіб за сферою діяльності, професією, належністю до певної групи або певною схильністю (атшилістас, –ė, плєтристас, –ė, ранкдар-бістас, –ė тощо). Це можна вважати однією з ознак субстандартизації литовської мови.

Straipsniai / Articles

193

RITA MILIŪNAITĖ

3. Дані Бази даних неологізмів литовської мови свідчать, що близько двох третин таких гібридів уживаються для називання осіб за їхньою небажаною, некорисною або шкідливою діяльністю та мають негативну конотацію (фамільярний, іронічний, зневажливий відтінок).

4. Частина ненормативних гібридів із суфіксом -істас, -ė потрапляє до вжитку літературної литовської мови. Гібриди з негативною конотацією використовуються як цілеспрямовані засоби вираження для пожвавлення стилю та вираження авторського ставлення до порушуваних питань. Це проникнення гібридів у вжиток літературної мови розкриває ще один аспект субстандартизації — вплив субстандарту на літературну мову. Це слід розуміти не як зміни самих норм літературної мови, а передусім як результат її взаємодії з іншим близьким різновидом.

ŠALTINIAI

BLKŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. D. Liutkevičienė. Prieiga internete: https://ekalba.lki.lt/bendrinės-lietuvių-kalbos-žodynas [žiūrėta 2024 m. birželį–rugsėjį].

DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, 4-as patais. leidimas, red. V. Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2005.

DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas.

DLKŽ₁ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, 1-as leidimas, atsak. red. J. Kruopas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1954.

DLKŽ₂ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, 2-as papild. leidimas, atsak. red. J. Kruopas, Vilnius: Mintis, 1972.

DLKŽ₈ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. St. Keinys, 8-as patais. ir papild. leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021. Prieiga internete: https://ekalba.lt/dabartines-lietuviu-kalbos-zodynas.

eKP – Kalbos patarimai: kalbos rekomendacijų žinynas, sud. R. Miliūnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021. Prieiga internete: https://ekalba.lt/kalbos-patarimai.

KPP – Kalbos praktikos patarimai, 2-as patais. ir papild. leidimas, sud. A. Pupkis, vyr. red. Z. Zinkevičius, aut. A. Paulauskienė, V. Labutis, A. Pupkis, J. Šukys, A. Vanagas, J. Žemaitis, Vilnius: Mokslas, 1985.

LKG – Lietuvių kalbos gramatika 1–2, vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis, 1965; 1971.

194

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Daiktavardžiai su priesaga –istas, –ė variantškumo, normų ir dabartinės bendrinės lietuvių kalbos substandartizacijos aspektu

LK E – Lietuvių kalbos enciklopedija, par, K. Morkūnas, red. V. Ambrazas, 2-as patiksl. ir papild. leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2008.

LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas 2 (C–F), red. kolegija J. Kruopas, A. Lyberis, J. Paulauskas, J. Senkus, B. Tolutienė, atsak. red. J. Kruopas, 2-asis leidimas, Vilnius: Mintis, 1969.

ND – Miliūnaitė Rita, Aleksaitė Agnė. Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas [Tęstinis internetinis žinynas nuo 2011 m.], sud. R. Miliūnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://ekalba.lt/naujažodžiai [žiūrėta 2024 m. birželį–rugsėjį].

15min.lt 2022 – Be aut.: Vilniaus vicemero V. Benkunsko r iktas: futbolininkes pav adino krepšininkėmis. Gruodžio 15 d. Prieiga internete: https://www.15min.lt/nau jiena/aktualu/lietuva/vilniaus-vicemero-v-benkunsko-r iktas-futbolininkes-pavadi no-krepsininkemis-56-1980902.

L I T E R A T Ū R A

Auer Peter 2017: The neo-standard of Italy and elsewhere in Europe. – Towards a New Standard: Theoretical and Empirical Studies on the Restandardization of Italian, eds. M. Cerruti, C. Crocco, S. Marzo, Berlin, New York: Walter de Gruyter, 365–374.

Auer Peter, Spiekermann Helmut 2011: Demotisation of the Standard Variety or Destandardisation? The Changing Status of German in Late Modernity (with special reference to south-western Germany). – Standard Languages and Language Standards in a Changing Europe, eds. T. Kristiansen, N. Coupland, Oslo: Novus Press, 161–176.

Berruto Gaetano 2017: What is changing in Italian today? Phenomena of restandardization in syntax and morphology: an overview. – Towards a new standard: Theoretical and empirical studies on the restandardization of Italian, eds. M. Cerruti, C. Crocco, S. Marzo, Boston, Berlin: Walter de Gruyter Inc., 31–60.

Coupland Nicolas 2007: Style: Language variation and identity, Cambridge: Cambridge University Press. DOI: doi.org/10.1017/CBO9780511755064.

Coupland Nikolas, Kristiansen Tore 2011: SLICE: Critical Perspectives on Language (De)standardization. – Standard Languages and Language Standards in a Changing Europe, eds. T. Kristiansen, N. Coupland, Oslo: Novus Press, 11–35.

Inčiuraitė-Noreikienė Lina 2022: Hibridinių vedinių ir skolinių konkurencija. – Baltistica 57(1), 149–174. DOI: 10.15388/baltistica.57.1.2472.

Keinys Stasys 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Straipsniai / Articles

195

RITA MILIŪNAITĖ

Keinys Stasys 2005: Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Kristiansen Tore 2021: Destandardization. – The Cambridge Handbook of Language Standardization, eds. W. Ayres-Bennett, J. Bellamy, Cambridge: Cambridge University Press, 667–690.

Mikulėnienė Danguolė 2020: Tarmiškumas kaip išmatuojamas dydis. – Lietuvių kalba 15, 1–11. DOI: 10.15388/LK.2020.22434.

Miliūnaitė Rita 2018: Kalbos normos ir jų savireguliacija interneto bendruomenėje, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Miliūnaitė Rita 2022: Įvairuojantys ir nauji lietuvių kalbos reiškiniai XXI a. pradžioje: sistematika ir pokyčių kryptys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. DOI: 10.35321/e-pub.42.lietuviu-kalbos-pokyčiai.

Pillière Linda, Lewis Diana 2018: Revisiting standardisation and variation. – E-rea [En ligne] 15(2). DOI: 10.4000/erea.6391.

Pupkis Aldonas 1980: Kalbos kultūros pagrindai, Vilnius: Mokslas.

Stoeckle Philipp, Svenstrup Christoph Hare 2011: Language variation and (de-) standardisation processes in Germany. – Standard languages and language standards in a changing Europe, eds. T. Kristiansen, N. Coupland, Oslo: Novus Press, 83–90.

Stundžia Bonifacas, Inčiuraitė-Noreikienė 2022: Vardžodinių hibridinių priesagų vedinių, pavadinančių asmenis, ir bendrašaknių skolinių konkurencija dabartinėje lietuvių kalboje. – Baltistica 57(2), 239–261. DOI: 10.15388/Baltistica.57.2.2486.

Urbutis Vincas 2009: Žodžių darybos teorija, 2-as leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Walter Harry 2018: Research on non-standard language elements in Slavonic languages. – Językoznawstwo 12, 13–32. DOI: 10.25312/2391-5137.12/2018_13–32.

196

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Daiktavardžiai su priesaga –istas, –ė variantiškumo, normų ir dabartinės bendrinės lietuvių kalbos substandartizacijos aspektu

Nouns with the Suffix –istas, –ė in the Aspect of Variation, Norm and Substandardization of the Current Standard Lithuanian Language

SUMMARY

This article examines nouns with the suffix –istas, –ė denoting persons. These words are characterised by variation, norm fluctuation and innovation in the current Lithuanian language. The article aims to investigate the characteristics of new hybrid formations with this suffix and to identify possible connections to the sub-standardization of the standard Lithuanian language.

The study draws on the Lithuanian Neologism Database, which compiles the new Lithuanian lexicon of the 21st century. The first part of the article discusses the features and variability of nouns with the suffix –istas, –ė, while the second part is devoted to the relationship of these words to the standard language norm. The third part analyzes the semantic and functional features of new hybrids.

The research findings reveal several semantic and functional innovations of new hybrids with the suffix –istas, –ė. In the sub-standard, hybrid derivatives combining native roots with the borrowed suffix –istas, –ė have emerged. About two-thirds of them carry negative connotations and are used to denote persons engaged in harmful or useless activities. The hypothesis that non-standard derivatives of the suffix –istas, –ė enter the standard language usage (represented by the mainstream media) from the emerging sub-standard has been confirmed. This can be considered one of the indicators of the sub-standardization of the standard Lithuanian and shows similarities with the models of the dynamics of European standard languages.

Įteikta 2024 m. spalio 15 d.

RITA MILIŪNAITĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT–10308 Vilnius, Lietuva

[email protected]

Straipsniai / Articles

197