Дисертації з литовської термінології

AUŠRA RIMKUTĖ

Інститут литовської мови

1961

Antanas BALAŠAITIS. Історія термінів литовського мовознавства. Дисертація на здобуття ступеня кандидата філологічних наук (Вільнюс).

У дисертації оглянуто мовознавчі терміни, які вживалися від «Катехизису» М. Мажвідаса Katekizmo до 1961 року. Матеріал зібрано з граматик, основних словників литовської мови, найважливіших мовознавчих праць, статей тощо. Терміни окремих галузей мовознавства описано у зв’язку з розвитком відповідних наук. Докладно розглянуто терміни граматики, лексикографії, лексикології, діалектології, акцентології та загального балтійського мовознавства.

Дисертація складається з п’яти частин, висновків і додатка, у якому подано два покажчики: історичний покажчик термінів литовського мовознавства та алфавітний покажчик усіх термінів, розглянутих у дисертації. У першій частині стисло оглянуто граматики литовської мови — від граматики Д. Клейна (1653) до граматик Й. Яблонскіса (1901, 1911, 1919). До XIX ст. граматики литовської мови видавали латинською або німецькою мовами, а терміни в них, за традицією середньовічної Західної Європи, були латинськими. Лише від четвертого десятиліття XIX ст. граматики почали писати литовською мовою. У підготовленій С. Даукантасом граматиці латинської мови (1837) викладено найважливіші питання морфології литовської мови й ужито литовські терміни. У другій половині XIX ст. термінологію литовської граматики створювали Й. Юшка, А. Баранаускас, К. Яунюс. Наприкінці XIX ст. вже вживалися основні терміни фонетики, мови та частин слова, наприклад: balsės, dvibalsės (К. Касакаускас), daiktavardis, būdvardis (С. Даукантас), skiemuo, šaknis, galūnė (Й. Юшка), raidė, rašyba (А. Баранаускас), priešdėlis, priesaga, sudėtiniai žodžiai, veiksmažodis (К. Яунюс) тощо. Особливо важливими є граматики Й. Яблонскіса, які мали значний вплив на розвиток літературної литовської мови.

У другій частині дисертації стисло оглянуто історію литовської лексикографії. Значне місце відведено працям К. Буги та вживаним у них

Terminologija | 2007 | 14

179

термінам, наприклад: skoliniai, svetimybės, asmenvardžiai тощо. На думку автора, терміни лексикології та лексикографії почали широко вживатися лише приблизно із середини XX ст. У третій частині розглянуто розвиток діалектології та її терміни, наприклад: tarmė (А. Баранаускас), šnekta, patarmė (К. Яунюс) тощо. У четвертій частині на основі праць Ф. Куршайтіса, К. Яунюса та К. Буги описано акцентологічну термінологію, наприклад: tvirtapradė, tvirtagalė priegaidė (А. Баранаускас), kylančioji, laužtinė priegaidė (К. Буга) тощо. У п’ятій частині основну увагу приділено міжнародним термінам, що вживаються в мовознавстві й є спільними для багатьох мов, зокрема балтійських. Наприкінці дисертації подано докладні висновки.

1968

Stasys KEINYS. Типи творення литовських однослівних термінів. Дисертація на здобуття ступеня кандидата філологічних наук (Вільнюс).

У дисертації поставлено за мету показати справжні процеси словотворення в термінології та визначити типи творення термінів, рекомендовані до вживання. Матеріал зібрано зі словників термінів права (1954), геології та фізичної географії (1956), фізики (1958), спорту (1959), меліорації (1960), хімії (1960), текстилю (1962) і літератури (1962), опрацьованих тогочасною Термінологічною комісією Інституту литовської мови та літератури Академії наук. Дисертація складається з передмови, дослідження у двох частинах, висновків, скорочень і списку літератури.

У першій частині Огляд теоретичних засад і практичної роботи зі створення литовської термінології розглянуто загальні принципи створення термінології та основні тенденції. Історію термінології розпочато з давніх литовських писемних пам’яток — праць М. Мажвідаса, М. Даукаші, К. Сирвідаса. Другий етап пов’язаний із діяльністю видатних діячів XIX ст. — С. Даукантаса, Л. Івінскіса, Й. Пабрежи та інших. Особливу увагу приділено працям Й. Яблонскіса, К. Буги, С. Шалкаускіса. Розглянуто, як упорядковували та унормовували термінологію різних галузей.

У другій частині синхронно розглянуто сучасні типи творення однослівних термінів. Автор аналізує словотворення лише однослівних термінів, утворених від іменників. У цій частині докладно розглянуто суфіксальні, флексійні та префіксальні похідні, наведено найпродуктивніші суфікси. За Ст. Кейнисом, більшість уживаних похідних іменників утворено за допомогою суфіксів; наприклад, у згаданих словниках є близько 5 000 похідних, утворених засобами самої литовської мови. Наприкінці дисертації подано докладні висновки.

180 Aušra Rimkutė │ Lietuvių terminologijos disertacijos

1969

Казимерас GAIVENIS. Складені терміни в сучасній литовській мові. Дисертація на здобуття ступеня кандидата філологічних наук (Вільнюс).

К. Гайвеніс докладно розглядає структуру литовських складених термінів (типи, порядок розташування компонентів, трансформації тощо), семантичні функції залежних компонентів, а також подання складених термінів і їхні визначення в термінологічних словниках. Приклади зібрано з термінологічних словників, виданих у повоєнні роки, та оригінальних наукових праць із різних галузей.

Дисертація складається з чотирьох розділів. У першому розділі розглядаються поняття складених термінів, його назва, властивості та зв’язки з іншими категоріями лексикології. У другому розділі досліджується структура складених термінів. Наприкінці розділу наведено висновки. Автор пише, що складеними термінами слід вважати не всі словосполучення, наведені в термінологічних словниках, а лише ті, головними компонентами яких є іменники. У сучасній литовській мові найчастіше вживаються складені терміни з двох компонентів, більшість із яких становлять видові складені терміни. У третьому розділі описано семантичні функції залежних компонентів складених термінів. В останньому розділі дисертації розглядається, як складені терміни подаються та пояснюються в термінологічних словниках. Автор наголошує, що в термінологічних словниках має бути якомога повніше й точніше представлено всю систему термінологічних понять певної галузі науки. Тому до них слід раціонально включати складені терміни всіх типів та їхні граматичні конфігурації.

1983

Ангеле KAULAKIENĖ. Кальки в сучасній литовській технічній термінології. Дисертація на здобуття ступеня кандидата філологічних наук (Вільнюс).

Жодна термінологія нової галузі не обходиться без кальок. Калькування — складний процес. Воно пов’язане з багатьма іншими теоретичними питаннями термінології, наприклад із перекладом, запозиченням, словотвором, багатозначністю, омонімією тощо, тому дослідження калькування є корисним і актуальним не лише для термінології, а й для всієї літературної мови. У дисертації розглянуто кальки з Російсько-литовського політехнічного словника (1959), Російсько-литовсько-англійського словника термінів обчислювальної техніки (1971) та Словника термінів фізики (1979).

Дисертація складається з передмови, чотирьох частин, висновків, семи таблиць, а також списків джерел і літератури та додатка (реєстру кальок і запозичених термінів). У першій частині основну увагу приділено теоретичним проблемам калькування-

Terminologija | 2007 | 14 181

проблемам, наприклад, критеріям, за якими визначають, що термін є калькою, а також оцінюванню кальок і калькування тощо. Кальки поділяються на групи: словотвірні, семантичні, фразеологічні та складені кальки. Ці групи поділяються на підгрупи. У другій частині досліджуються словотвірні кальки, наприклад: надлишковий тиск, пор. рос. сверхдавление, англ. superpressure; непровідник, пор. рос. непроводник, нім. Nichtleiter тощо. Також розглядаються складні слова-кальки, уживані у фізиці, наприклад: самоскид, пор. рос. самосвал; хвилемір, пор. рос. волномер, англ. wavemeter. У третій частині розглядаються семантичні кальки (їх також називають кальками значення), коли запозичується значення слова, наприклад: журавель, пор. рос. лебёдка (запозичене значення «пристрій, за допомогою якого щось піднімають або переміщують»). Фразеологічні та складені кальки розглядаються в четвертій частині, наприклад, уживані у фізиці терміни білий шум, пор. рос. белый шум, англ. white noise; високочастотний прискорювач, пор. рос. высокочастотный ускоритель, нім. Hochfrequenzbeschleuniger. На думку авторки, кальки виникають, коли в літературній литовській мові й діалектах немає відповідного слова для називання потрібного поняття, а також коли не вживається запозичений або міжнародний термін. Повними кальками вважаються ті терміни, словотвір яких нелитовський, а мотивацію запозичено. Одні кальки нормативні, інші ненормативні, наприклад: знежирення, пор. рос. обезжиривание, нім. Entfettung тощо.

1993

Йонас KLIMAVIČIUS. Система термінів меліорації.Дисертація на здобуття ступеня доктора гуманітарних наук (Вільнюс).

У дисертації розглядаються «не стільки наукові поняття, скільки мовні семантичні мікросистеми термінів, причому не лише в термінологічному, а й у лексикографічному аспекті. Оскільки наука та її поняттєвий апарат є міжнародними, а частина понять позначається інтернаціональними словами, аналіз починається насамперед із діалінгвістичного підходу — запозичення й калькування (запозичень і кальок), далі розглядаються відповідності та відмінності — трансформації мікросистем, зумовлені особливостями рідної мови». Автор наголошує, що меліорація така ж давня, як агрикультура, тобто землеробство, — початок і основа всієї культури й усіх культур. Саме слово значно новіше. Докладно розглядаються походження та історія меліорації, синоніми й антоніми (деградація, детеріорація, пейоризація), а також іншомовні відповідники (особливо численна англійська полісемія). Крім того, описуються пов’язані з меліорацією терміни гідрології та інших галузей, їхнє походження й уживання. Окремо докладно розглядаються види сільськогосподарської меліорації: земельні

182

Aušra Rimkutė | Lietuvių terminologijos disertacijos

меліорація – осушення (і дренаж), зрошення, заст. іригація; агромеліорація та інші види, системи й способи. У праці зроблено два загальніші висновки: 1) системний характер термінології та її історичний розвиток спричиняють суперечності між старими й новими членами системи, що зумовлює її зміну; 2) на терміносистеми впливає зміна лексики — запозичення, кальки, новотвори.

2000

Альбіна АУКСОРЮТЕ. Термінологічні праці Лауринаса Івінскіса. Докторська дисертація з гуманітарних наук (Вільнюс).

Авторка розглядає рукописні й друковані праці Лауринаса Івінскіса (1810–1881) — діяча жмудського литуаністичного руху середини XIX ст., видавця литовських календарів, одного з творців термінів литовської природничої науки, особливо ботаніки, — що містять понад 6 000 термінів і номенів. Докладно аналізуються терміни найбільшої рукописної праці Л. Івінскіса Prigimtūmenė.

Дисертація складається зі вступу, оглядової частини, двох аналітичних частин, висновків, списку літератури та списку публікацій за темою дисертації. У вступі визначено мету праці, методи, структуру й об’єкт дослідження. У першій, оглядовій, частині розглянуто дослідження праць Л. Івінскіса, термінологічні й правописні особливості його творів, а також його польськомовні праці, у яких досліджуються питання литовської мови. Оглянуто друковані (календарі, публіцистичний твір Pasauga) і рукописні (Prigimtūmenė, Grybų atlasas, Būdo gydymo ligų žmonių ir gyvulių — чернетка, фрагменти збережених Lenkų–žemaičių kalbų žodyno, Rusų–lietuvių kalbų žodyno та Rusų–lietuvių–lotynų–lenkų kalbų žodyno) праці, у яких ужито багато термінів народної медицини, ветеринарії, сільського господарства, ремесел, астрономії, географії, ботаніки, мінералогії, зоології та інших галузей. Типи найменування таксономічних категорій і таксонів, що до них належать, використані Л. Івінскісом, аналізуються в другій частині. За словами авторки, подаючи терміни таксономічних категорій, Л. Івінскіс уникав запозичених слів, що походили з латинської чи інших мов, і намагався знайти слово, яке вже вживалося, або сам створити нове литовське слово (замість термінів klasė, triba, varietetas він уживав nuodali, režtą, atmainą).

У трьох розділах останньої частини розглянуто способи найменування понять у Prigimtūmenė: термінологізацію загальновживаних слів, творення новотворів і запозичення термінів. Термінологізовані географічні, метеорологічні та інші природничі терміни, а також назви родів рослин, ужиті Л. Івінскісом, розглядаються в розділі Paprastųjų žodžių terminologizavimas, наприклад: буря, хмара,

Terminologija | 2007 | 14 183

wièsulas, wiètra; àuksas, juodžemis тощо. Назви мінералів, грибів і родів рослин досліджуються в розділах Naujadarų kūrimas та Terminų skolinimasis. Творення новотворів — один з основних способів створення термінів Л. Івінскісом: вони становлять понад п’яту частину всіх назв мінералів у Prigimtūmenė і дві п’ятих усіх назв родів грибів і рослин. Похідні слова, утворені Л. Івінскісом, розглядаються за словотвірними формантами, а складні новотвори — за компонентами складних слів. Понад дві п’ятих усіх назв родів рослин і грибів у Prigimtūmenė становлять неясні терміни.

Створені Л. Івінскісом терміни природничих наук — це не лише цікаві факти історії мови, а й джерело сучасної термінології, яким ботаніки XX ст. користувалися, створюючи й упорядковуючи номенклатурні назви рослин.

2001

Біруте БРЯУКЕНЕ. Петрас Авіжоніс і його литовська медична термінологія.Докторська дисертація з гуманітарних наук (Каунас).

Описовим і зіставним методами досліджуються медичні терміни Петруса Авіжоніса (1875–1939), відомого лікаря початку XX ст., видатного представника науки, освіти й культури, автора Lietuviškos gramatikėlės (1899). Об’єкт дисертації — близько 5 000 термінів, зібраних із наукових медичних праць П. Авіжоніса: Akių ligų vadovo, його статей у журналі Medicina тощо (точний перелік джерел термінів наведено наприкінці праці). В оглядовому розділі схарактеризовано найважливіші періоди життя й діяльності П. Авіжоніса. Основну увагу приділено походженню та будові медичних термінів. У праці медичний термін визначається як слово або стале словосполучення, яким називається поняття медичної науки. За походженням авторка поділяє медичні терміни, ужиті в працях П. Авіжоніса, на три групи: 1) литовські (41% однослівних і 19,7% складених термінів), 2) гібридні, або змішані (0,5% однослівних і 70,2% складених термінів) і 3) нелитовські, тобто запозичення (58,5% однослівних і 10,1% складених термінів). П. Авіжоніс уживав найбільше нелитовських медичних термінів.

Авторка вважає способами творення медичних термінів термінологізацію загальновживаних слів, творення термінів засобами словотвору рідної мови та запозичення термінів. За будовою терміни, ужиті в працях П. Авіжоніса, поділяються на однослівні й складені. Медичні терміни також розглядаються за співвідношенням головного та залежних компонентів. Окремий розділ присвячено синонімам термінів. За даними дослідження авторки, понад 200 литовських медичних термінів створив і запропонував до вжитку сам П. Авіжоніс.

184 Aušra Rimkutė │ Lietuvių terminologijos disertacijos

2005

Альвідас UMBRASAS. Литовська юридична термінологія у 1918–1940 роках (терміни основних кодексів). Докторська дисертація з гуманітарних наук (Вільнюс).

У дисертації описовим методом досліджується юридична термінологія, уживана в Литві у 1918–1940 роках. Протягом досліджуваного періоду було видано чимало різноманітних юридичних документів. Досліджено чотири найважливіші кодекси: кримінальний, цивільний, а також кримінально-процесуальний і цивільно-процесуальний кодекси. Оскільки кожен із цих кодексів кілька разів перекладали литовською мовою (з російського оригіналу), у дисертації оцінюється співвідношення термінології перекладів того самого кодексу, визначаються її відмінності й водночас простежується розвиток термінів. Загалом виявлено близько 5 700 різних юридичних термінів. Їх аналізують з погляду структури, словотвору та походження, а також розглядають синонімію. Юридичні терміни кодексів розглядаються також за темами. Загальні юридичні терміни, терміни кримінального й цивільного права та процесуального права становлять близько 80% усіх термінів. Решта термінів (близько 20%) належать до інших галузей права: фінансового, адміністративного, трудового, конституційного права, а також судової медицини, криміналістики тощо.

Праця складається зі вступу, трьох частин, висновків і списків джерел та літератури. У вступі розглядається стан юридичної термінології в Литві у 1918–1940 роках, а також оглядаються джерела. У першій частині Класифікація юридичних термінів за галузями права подається поняття правової системи. Розрізняються терміни цивільного, кримінального, процесуального, загального, фінансового, адміністративного права, судової медицини, трудового, конституційного (державного), торговельного, міжнародного права, криміналістики та інших галузей права. Друга частина присвячена вираженню юридичних термінів. У третій частині описуються відмінності термінології кодексів. Автор наголошує, що 1918–1940 роки є надзвичайно важливим періодом в історії литовської юридичної термінології, оскільки литовську мову почали використовувати в юридичних документах лише після проголошення незалежності.

Ірма ZELLER. Автоматичне розпізнавання та обробка термінів. Докторська дисертація з гуманітарних наук (Каунас).

У дисертації йдеться про брак термінів, помилкове вживання термінів, коли перенесення їх у неналежні контексти призводить до плутанини значень, а також розглядаються причини й особливості розмежування прескриптивної та дескриптивної термінології. Об’єктом дослідження є можливий термін, який автоматично розпізнається в корпусі текстів за допомогою спеціальних комп’ютерних програм розпізнавання термінів. Мета — визначити методи й можливості автоматичного розпізнавання термінів у тексті

Terminologija | 2007 | 14 1 8 5

та випробувати їх і показати, наскільки вони придатні для литовської мови. І. Зеллер досліджувала два скінченні електронні зібрання текстів, перекладених з англійської мови, — корпуси. Корпус литовською мовою, як і корпус німецькою мовою, охоплює ті самі 1 695 юридичних та економічних документів (регламенти, директиви, рішення, висновки), ухвалених у 1962–2000 роках Європейською комісією та Радою Європейського Союзу.

Здійснюється спроба розкрити змінені теоретичні підходи до термінології, а також методику, особливості й важливість практичної термінологічної роботи, відмінної від попередньої. Цією працею авторка показала, що методи автоматичного розпізнавання термінів, запропоновані дескриптивною термінологією, можна застосовувати й до литовської мови. З теоретичного погляду оцінюється теоретичний матеріал про методику автоматичного розпізнавання термінів і визнання їх термінами, який досі не публікувався литовською мовою.

Дисертація складається зі вступу, чотирьох частин, висновків, списку літератури та двох додатків. У першій частині Розвиток прескриптивної та дескриптивної термінології оглядається стан термінології XX століття, прескриптивна та дескриптивна термінологія. У другій частині представлено методику автоматичного розпізнавання термінів, можливості, методи й засоби розпізнавання та визнання термінів. У третій частині описано експеримент з автоматичного розпізнавання термінів і проаналізовано його результати. В останній частині ставиться за мету оцінити й передбачити користь такого розпізнавання, а також розглядаються можливості практичного застосування автоматичного розпізнавання термінів у литовській термінології. Провівши експеримент з автоматичного розпізнавання термінів у корпусах текстів зазначених джерел, авторка доходить висновку, що автоматичне розпізнавання термінів у тексті за допомогою спеціальних програм справді можливе.

2006

Нійоле LITEVKIENĖ. Литовські та латинські складені анатомічні терміни. Докторська дисертація з гуманітарних наук (Каунас).

Розглядаються складені анатомічні терміни (2 024 литовські та 2 506 латинських), зібрані з Атласу анатомії Т. Вестона, підготовленого й виданого в Лондоні 1995 року, та доповненого перекладу литовською мовою, виконаного Й. Туткувене (1997), а також із Словника медичних термінів (1980), Анатомії людини С. Павілоніса (1984) та інших джерел. Мета дисертації — проаналізувати синтагматичні й парадигматичні відношення складених анатомічних термінів. Литовські та латинські двослівні й багатослівні анатомічні терміни аналізуються в аспектах подібності та відмінності. Також розглядаються литовські й латинські складені

186

Aušra Rimkutė | Lietuvių terminologijos disertacijos

частотність структур анатомічних термінів і тенденції їх уживання; систематизовано закономірності варіювання компонентів литовських і латинських термінів.

Дисертація складається з п’яти розділів. У вступі розглянуто об’єкт і цілі роботи, досліджуваний матеріал, методи, актуальність і новизну теми, практичну користь роботи, її структуру й обсяг, а також подано список публікацій. У другому розділі подано огляд латинської мови як міжнародної мови медичної науки та етапів укладання анатомічної номенклатури. У третьому розділі розглянуто аспекти збігу й розбіжності литовських і латинських дво-–восьмислівних анатомічних термінів та їхні структурні групи. У четвертому розділі проаналізовано епонімічні складені анатомічні терміни. У п’ятому розділі підсумовано результати проведеного теоретичного дослідження.

Аналіз складених литовських і латинських анатомічних термінів, проведений Н. Літевкєне, доповнює дослідження медичної термінології, висвітлює відмінності й спільні риси латинської та литовської термінологій, що визначають тенденції творення термінів у цій галузі й можуть слугувати орієнтиром під час написання підручників з анатомії, укладання словників медичних термінів і анатомічних атласів.

Отримано 2007-11-13

Aušra Rimkutė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected]

Terminologija | 2007 | 14 187