Медичні статті «Варпаса»: термінологія

До 120-річчя «Варпаса»

PALMIRA ZEMLEVIČIŪTĖ

Інститут литовської мови

У січні 2009 року минуло 120 років відтоді, як завдяки зусиллям членів таємного студентського товариства Lietuva у Варшаві — Вінцаса Кудірки, Йонаса Гайдіса-Гайдамавічюса, Юозаса Адомайтіса-Шернаса, Юозаса Каукаса, Юстінаса Стаугайтіса та інших — почали видавати щомісячну газету літератури, політики й науки Varpas, що виходила з січня 1889 року до березня 1906 року в Тільзіті та Рагніті.

Перший редактор «Варпаса» і автор більшості статей, доктор В. Кудірка, започаткував медичні статті в цій газеті. За сімнадцять років її видання було надруковано п’ятнадцять медичних статей, більшість із них (десять статей) — у перші два роки видання газети. Сім статей були значного обсягу й публікувалися в кількох випусках газети (продовження). Три статті були перекладними, решта — оригінальними. Як було прийнято в тогочасній пресі, усі статті підписували псевдонімами: Atgaivys (J. Aleksa), Draugaitis (S. Matulaitis), Hygijėjos tarnas, Hygijėjos tarnas, Hygijėjos tarnas, Hygienos tarnas (V. Kudirka), Paulius (P. Matulaitis), M. Sk-ra (M. Kuprevičius), J. Szidaras (J. Bagdonas) — або криптонімами: J., J. J. (J. Jasiulaitis), R.¹ (LS II 2004: 92, 215, 299, 316, 335, 594, 720, 887).

Varpe sveikatos ir gydymo klausimais daugiausia rašė gydytojai – Julius Aleksa (1855–1891), Juozas Bagdonas (1866–1956), Vincas Kudirka (1858–1899), Mikalojus Kuprevičius (1864–1932), Petras Matulaitis (1865–1900), Stasys Matulaitis (1866–1956). J. Bagdonas, V. Kudirka ir S. Matulaitis buvo Varpo bendradarbiai. Jie ir P. Matulaitis buvo vieni svarbiausių Varpo autorių.

¹ Автора встановити не вдалося, оскільки, за даними видання «Литовські псевдоніми», таким криптонімом підписувалося багато авторів (LS I 2004: 88).

154 Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

Насамперед В. Кудірка опублікував цикл статей із гігієни — 1889 року «Чай», «Кава», «Тютюн», а 1895 року — «Алк ביר?»

1. ЗНАЧЕННЯ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

У медичних статтях «Варпо» за поняттями, які вони позначають, виділяють сім семантичних груп термінів (наведених у порядку кількісного переважання).

1.1. Назви хвороб та їхніх симптомів і хворобливих станів. Ця група охоплює клінічні терміни⁴, якими називають хвороби людей, наприклад хвороби очей, вух, носа й горла, зубів і ротової порожнини, гінекологічні та акушерські, інфекційні, органів кровотворення, органів дихання, статевої системи, нервової системи, шкіри, психічні, серцево-судинної системи, органів травлення та інші, а також симптоми цих хвороб, різні хворобливі стани тощо, наприклад: запалення очей⁵ VrpKdr 1889 3 40, косоокість VrpKdr 1889 4 61, сліпота VrpKdr 1889 4 61, пошкодження VrpJsl 1891 10 152, VrpJsl 1891 11 168, VrpJsl 1891 12 182 (хвороба пошкоджень⁷ VrpJsl 1891 11 167, пошкодження в патологічному стані нервової системи VrpJsl 1891 10 152), дзвін у вухах VrpPMat 1890 1 5, біла хвороба VrpKpr 1897 3 41, холера VrpPMat 1890 7 106, VrpPMat 1890 8 123, VrpPMat 1890 9 137, VrpPMat 1891 4 54, хронічне запалення VrpKdr 1895 9/10 156, дифтерія VrpPMat 1890 7 106, VrpPMat 1890 8 123, VrpPMat 1890 9 137, сильне серцебиття VrpKdr 1889 2 25, моральне божевілля VrpJsl 1891 9 136, VrpJsl 1891 10 152, тремтіння VrpKdr 1889 3 41, лихоманка VrpR. 1889 12 184, VrpPMat 1890 2 21, VrpPMat 1890 7 106, VrpPMat 1890 8 123, VrpPMat 1890 10 154, запаморочення голови VrpKdr 1889 3 41, головокружіння VrpPMat 1890 1 5, віспа у тварин VrpPMat 1890 9 138, пологова гарячка VrpPMat 1890 8 123, коров'яча віспа VrpPMat 1890 9 138, VrpPMat 1891 4 55, катаральне запалення живота VrpKdr 1889 1 9, катаральне запалення кишківника VrpKdr 1889 1 9, манія величі VrpJsl 1891 11 167, манія переслідування VrpJsl 1891 11 167, манія самозвеличення VrpJsl 1891 11 167, кривавий пронос VrpPMat 1890 1 5, VrpPMat 1890 2 21, дуркування VrpJsl 1891 11 167 (моральне дуркування VrpJsl 1891 12 182, резонерське дуркування VrpJsl 1891 10 153), рак губи

⁴ У мові медичної науки термін клініка має два значення. Перше значення клініки — «установа», друге — «сукупність симптомів, за якими визначають діагноз хвороби, її перебіг і прогноз» (VLE X 2006). Клінічні терміни — це «назви хвороб, синдромів, симптомів, патологічних станів, процесів, розладів, методів дослідження, способів лікування, медичних приладів та інструментів» (Nečiūnas, Nečiūnienė 1987: 5).

⁵ Терміни подано в оригінальному написанні та у формі називного відмінка однини. Якщо термін знайдено лише у статті одного автора, де його вжито у формі множини, то й у цій статті його подано так само. Однак є чимало випадків, коли ті самі терміни трапляються у статтях кількох авторів. В одних вони вжиті у формі однини, а в інших — множини. Тому задля одноманітності всі такі терміни тут подано у формі однини. Їх наведено курсивом в алфавітному порядку.

⁶ Plačiau apie lietuviškus V. Kudirkos medicinos terminus žr. Zemlevičiūtė 2008: 142–155.

⁷ Видові терміни подано в дужках поруч із родовим терміном.

156

Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

VrpKdr 1889 9 139, меланхолія з думками про самогубство VrpKdr 1895 9/10 157, меланхолія з думками про переслідування VrpKdr 1895 9/10 157, безсоння VrpPMat 1890 1 5, віспа VrpPMat 1890 7 106, звичайний пронос VrpPMat 1890 2 21, прогресивний параліч VrpJsl 1891 12 184. прищі VrpPMat 1891 4 55, гнійне запалення VrpKdr 1895 9/10 156, скарлатина VrpKpr 1897 3 42, ревматизм VrpPMat 1890 10 154, втрата контролю над суглобами VrpKdr 1889 3 41, сказ (є? — P. Z.) VrpPMat 1890 10 153, VrpPMat 1891 4 55 (сказ людей (є? — P. Z.) VrpPMat 1890 10 153), місячні⁸ VrpKpr 1897 3 42, кісткова золотуха VrpPMat 1891 4 55, лімфатична золотуха VrpPMat 1891 4 55, суглобова золотуха VrpPMat 1891 4 55, сильне чхання VrpKdr 1889 4 61, розм’якшення мозку VrpKdr 1895 9/10 157, тютюнове сп’яніння VrpKdr 1889 11 168, натуральна віспа VrpPMat 1890 9 138. VrpPMat 1891 4 55, набряки підошви⁹ VrpKpr 1897 3 42, вовчак шкіри VrpPMat 1891 4 55, запалення ясен VrpKdr 1889 3 41, запалення горла VrpKdr 1889 3 41, запалення мозку VrpKdr 1895 9/10 157, закреп VrpPr. 1889 12 184, місячні¹⁰ VrpKpr 1897 3 42 тощо.

1.2. Назви дій, процесів, станів і властивостей.

До цієї групи належать назви абстрактного значення, пов’язані з медициною, наприклад: альтруїстичні почуття VrpJsl 1891 11 167, розширення щелеп VrpJsl 1890 3 38, активність тканин VrpBgd 1889 2 22, вищі відчуття VrpJsl 1891 10 151, блювота VrpSMat 1891 1 10, значне розширення шийного кута VrpJsl 1890 4 54, моральна зрілість VrpJsl 1891 9 135, моральні почуття VrpJsl 1891 9 134, моральність VrpJsl 1891 9 134, VrpJsl 1891 10 151, VrpJsl 1891 11 166, VrpJsl 1891 12 183 (моральність психічно хворих VrpJsl 1891 11 166, VrpJsl 1891 12 182, моральність хворого VrpJsl 1891 12 183), фізичне здоров’я VrpJsl 1891 12 184, функції VrpKdr 1895 9/10 156 (функції шлунка VrpKpr 1897 1 9), глибина сну VrpBgd 1889 2 22, лікування «гомеопатією» VrpAlk 1890 7 97, життєздатність VrpBgd 1889 2 20, VrpJsl 1891 12 183, VrpJsl 1891 9 135, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 9 139, VrpPMat 1890 10 154, життя VrpJsl 1891 11 167, гіпотеза VrpJsl 1890 4 54, VrpJsl 1890 5 68, відхаркування VrpPMat 1891 4 57, видих VrpKdr 1889 9 139, мінералізація VrpPMat 1890 6 92, смерть VrpBgd 1889 2 20 (смерть плода VrpPMat 1890 2 21, раптова смерть VrpKdr 1889 4 61), моміфікація VrpPMat 1890 8 123, нормальний сон

⁸ Див. місячні «місячні, менструація» LKŽ.

⁹ Див. набряки підошви «набряк підошви, п’яти або пальця ноги» LKŽ.

¹⁰ Див. місячні «менструація» LKŽ.

Terminologija | 2009 | 16

157

Vrp_Bgd 1889 2 22, nuovoka Vrp_Jsl 1890 4 54, nusižudymas Vrp_Kdr 1895 9/10 157, pajautos Vrp_Bgd 1889 2 20, platumas šniuršklų Vrp_Jsl 1890 4 53, priegimtis¹¹ Vrp_Bgd 1889 2 20, prigimtis doriška Vrp_Jsl 1890 4 54, prigimtis vidurinė Vrp_Jsl 1890 5 68, proto prigimtis Vrp_Jsl 1890 4 54, psichiškas stonas Vrp_Jsl 1891 1 11 166, psichiškas veiklumas Vrp_Jsl 1891 1 11 166, Vrp_Jsl 1891 9 134, psichologiškas analizaz dvasiškos ligos Vrp_Jsl 1891 10 153, radikališkas gydymas Vrp_PMat 1891 4 57, refleksizkas jautrumas Vrp_Kdr 1889 1 9, sjauta¹² Vrp_Jsl 1891 10 151, Vrp_Jsl 1891 11 166, Vrp_Jsl 1891 9 134, smertis Vrp_Kdr 1889 3 40, Vrp_PMat 1890 6 91, Vrp_PMat 1891 4 54, Vrp_PMat 1890 2 21, Vrp_PMat 1890 8 123, suomonė¹³ Vrp_Jsl 1891 10 152, Vrp_Jsl 1891 11 166, Vrp_Jsl 1891 12 183, suoprotis¹⁴ Vrp_Jsl 1891 9 135, sustrunjimas¹⁵ nerviško sistemato Vrp_Jsl 1891 12 183, sustrunyjimas kaulų Vrp_Jsl 1890 3 38, Vrp_Jsl 1890 4 54, szirdies tvinksėjimas Vrp_Kdr 1889 2 25, vūslė Vrp_Kdr 1889 4 60, žemesnieje jautimai Vrp_Jsl 1891 10 151, žemesni jautimai Vrp_Jsl 1891 10 151, žlėbcziojimas¹⁶ Vrp_Kdr 1889 9 139, Vrp_Kdr 1889 8 120 ir kt.

1.3. Назви частин тіла й органів, а також рідин, які вони виробляють.

Цими назвами позначають поняття анатомії та фізіології людини, наприклад: білки очей Vrp_Kdr 1889 3 41, повіки Vrp_Kdr 1889 10 152, слізні шляхи Vrp_Kdr 1889 460, нервовий слух Vrp_Jsl 1890 5 69, зубний мозок Vrp_Kdr 1889 3 41, Vrp_Kdr 1889 9 139, зубна емаль Vrp_Kdr 1889 9 139, головний мозок Vrp_Bgd 1889 2 21, Vrp_Kdr 1889 10 153, Vrp_Kdr 1889 1 9, ліва половина серця Vrp_Bgd 1889 2 21, печінка Vrp_Kdr 1889 8 120, ноги Vrp_Kdr 1889 1 9, Vrp_Kdr 1889 2 25, Vrp_Kdr 1889 3 41, Vrp_Pr. 1889 12 184, Vrp_PMat 1890 2 20, Vrp_Kdr 1895 9/10 156, кров Vrp_Kdr 1889 9 139, Vrp_Kdr 1889 1 9, Vrp_Kdr 1889 10 152, Vrp_Kdr 1895 9/10 156, Vrp_Kdr 1889 3 41, Vrp_Kdr 1889 4 60, Vrp_Kdr 1889 11 168, Vrp_Bgd 1889 2 21, Vrp_Jsl 1890 5 69, Vrp_Kpr 1897 3 42, Vrp_PMat 1890 9 138, Vrp_PMat 1890 7 106, Vrp_PMat 1890 5 69, дихальні шляхи Vrp_Kdr 1889 10 152, органи чуття Vrp_Kdr 1895 9/10 157, кал Vrp_PMat 1890 6 91, Vrp_PMat 1890 7 106, м'язи Vrp_Jsl 1890 3 38 (м'язи скроневої кістки Vrp_Jsl 1890 4

¹¹ Див. природа «природа» LKŽ.

¹² Див. співчуття «прихильність, взаємне співчуття» LKŽ.

¹³ Див. свідомість 1. «свідомість», 2. «тямущість, розуміння» LKŽ.

¹⁴ Див. розуміння «розуміння, обізнаність» LKŽ.

¹⁵ Див. збудувати «спорудити, звести» LKŽ.

¹⁶ Див. відрижка «травлення» LKŽ.

158 Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

53, скроневі м’язи VrPₚₛₗ 1890 4 53), органи чуття VrPₚₛₗ 1891 10 151, щоки VrPₚₛₗ 1890 5 68, VrPₚₘₐₜ 1890 8 123, легенева оболонка VrPₖdᵣ 1895 9/10 156, плевра VrPₖdᵣ 1895 9/10 156, легені VrPₚₛₗ 1890 5 68, пальці ніг VrPₚₘₐₜ 1890 2 20, піт VrPᵣ. 1889 12 184, VrPₖdᵣ 1889 3 41, серця VrPₖdᵣ 1889 3 41, VrPₖdᵣ 1889 8 120, VrPₚₘₐₜ 1890 5 72, чоловіче сім’я VrPₚₘₐₜ 1890 10 154, спинний мозок VrPₖdᵣ 1889 10 153, тулуб VrPₚₘₐₜ 1890 2 20, сухожилля VrPᵦgᵈ 1889 2 21, VrPₖdᵣ 1889 9 139, придаткові повіки носа VrPₚₛₗ 1890 4 54, кістки обличчя VrPₚₛₗ 1890 4 54, внутрішні органи VrPₚₘₐₜ 1891 4 57, шляхи сечовипускання VrPᵣ. 1889 12 184 та ін.

1.4. Назви лікувальних та інших засобів.

Частина термінів цієї тематичної групи (назви ліків, лікарських рослин та їхніх частин, хімічних та інших речовин) є фармацевтичними термінами, наприклад: листя арніки VrPₖₚᵣ 1897 3 42, квіти арніки VrPₖₚᵣ 1897 3 42, кора дуба VrPₖₚᵣ 1897 3 41, хіна VrPₚₘₐₜ 1890 10 154, хлоралгідрат VrPᵦgᵈ 1889 2 20, хлорофіл VrPₖdᵣ 1889 1 8, VrPₖdᵣ 1889 3 40, декстрин VrPₖdᵣ 1889 2 25, VrPₖdᵣ 1889 8 120, дезінфекційні рідини VrPₚₘₐₜ 1890 8 123, бульбашкові лишаї VrPₖₚᵣ 1897 1 9, гриб-зілля VrPₖₚᵣ 1897 3 42, м’ята VrPₖₚᵣ 1897 3 42, снодійні ліки VrPᵦgᵈ 1889 2 21, морфін VrPᵦgᵈ 1889 2 20, VrPₚₘₐₜ 1890 1 4, наперстянки VrPₖₚᵣ 1897 3 41, бобівник VrPₖₚᵣ 1897 3 42, щавлева кислота VrPₖdᵣ 1889 3 40, зовнішні ліки VrPₖdᵣ 1889 3 41, щавлева кислота VrPₖdᵣ 1889 3 40, смоли VrPₖdᵣ 1889 1 8, скло VrPₚₘₐₜ 1890 1 4, VrPₚₘₐₜ 1890 2 20, кора крушини VrPₖₚᵣ 1897 3 42, винний спирт VrPₖdᵣ 1895 9/10 155. До цієї групи також віднесено деякі клінічні терміни (назви методів лікування та медичних приладів), наприклад: шприц VrPₚₘₐₜ 1891 4 57, карантин VrPₚₘₐₜ 1890 8 123, мікроскоп VrPₖdᵣ 1889 1 9, VrPₚₘₐₜ 1890 4 59. Крім того, частина назв цієї групи позначає народні лікувальні засоби (харчові продукти, побутові предмети тощо), наприклад: пиво VrPₛₘₐₜ 1891 1 10, буряковий сік VrPₖₚᵣ 1897 3 41, яловичий жир VrPₖₚᵣ 1897 3 41, свинячий жир VrPₖₚᵣ 1897 3 41, мед VrPₖₚᵣ 1897 3 41, мило VrPₚₘₐₜ 1890 8 123, молоко VrPₚₘₐₜ 1890 2 21, цибуля VrPₖₚᵣ 1897 3 41.

1.5. Назви осіб. Цими назвами позначають осіб, пов’язаних із медичною наукою та діяльністю, наприклад: алкоголік VrPₚₛₗ 1891 12 183, баба-докторка VrPₚₘₐₜ 1890 2 21, розумово недорозвинений VrPₚₛₗ 1891 11 166, розумово відсталий VrPₚₛₗ 1891 11 166, душевнохворі VrPₖdᵣ 1895 9/10 157, психічно хворі VrPₚₛₗ 1891 9 134, VrPₚₛₗ 1891 10 150, VrPₚₛₗ 1891 11 166, VrPₚₛₗ 1891 12 182, породілля VrPₚₘₐₜ 1890 8 123, п’яниця

Terminologija | 2009 | 16

159

Vrp_Kdr 1895 9/10 156, Vrp_Kdr 1895 11 173, істерики Vrp_Jsl 1891 11 167, морфініст Vrp_Jsl 1891 9 134, мумія Vrp_PMat 1890 8 123, психопатка Vrp_Jsl 1891 11 167, недоношений плід Vrp_PMat 1890 2 21, плід двох організмів неоднакової конституції Vrp_Jsl 1890 5 69 та ін.

1.6. Назви наук. До цієї групи належать назви галузей медичної науки та пов’язаних із медициною наук, наприклад: бактеріологія Vrp_PMat 1891 4 55, хірургія Vrp_PMat 1890 8 123, фізіологія Vrp_Bgd 1889 2 22, гомеопатія Vrp_Alk 1890 7 97, патологія Vrp_Kdr 1889 9 139, психіатрія Vrp_Jsl 1891 9 136. Vrp_Jsl 1891 10 152, терапія Vrp_Kdr 1889 11 168 та ін.

1.7. Назви установ. Ця група охоплює назви лікувальних закладів, наприклад: клініка Vrp_PMat 1891 4 56, Vrp_Kdr 1895 9/10 157, лікарня Vrp_PMat 1890 7 105, Vrp_PMat 1890 8 123, Vrp_PMat 1891 4 55, Vrp_Jsl 1891 12 183, будинки божевільних Vrp_Kdr 1895 9/10 157 та ін.

2. ПОХОДЖЕННЯ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

У цій статті медичні терміни за походженням щодо литовської мови поділяються на терміни литовського походження, запозичення та гібриди¹⁷. Три п’ятих (60%) розглянутих термінів мають литовське походження. Запозичення становлять лише п’яту частину (20%) усіх термінів, таку саму частку мають і терміни змішаного походження¹⁸.

2.1. Терміни литовського походження. У «Варпасі» автори, які писали про питання медицини, у своїх статтях переважно вживали назви частин тіла й органів та вироблюваних ними рідин, хвороб і їхніх ознак та патологічних станів, осіб, дій, процесів, станів і властивостей, пов’язаних із медициною; вони становлять понад половину всіх термінів. Деякі з цих назв стали термінами сучасної мови медичної науки, інші в ній уже не вживаються.

2.1.1. Терміни литовського походження, що вживаються в сучасній мові медичної науки. Слід зазначити, що чимало термінів із медичних статей Varpo утвердилися в сучасній медичній мові. Значна частина назв частин тіла, запозичених із живої мови та давніх писемних пам’яток, становить ядро сучасної литовської анатомічної термінології

¹⁷ Гібридами вважаються лише слова, що мають складники литовської та інших мов (див. Gaivenis, Keinys 1990: 78), наприклад, grybelis.

¹⁸ До термінів змішаного походження належать однослівні гібриди, наприклад, грибок, а також складені терміни з компонентами різного походження, наприклад, хронічна хвороба, наукова медицина.

160

Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

і назв органів (про це свідчать дані LKŽ) виявлено в Varpo медичних статтях, наприклад: akįs VrpKdr 1895 9/10 155, VrpKdr 1889 1 8, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 4 60, VrpKdr 1889 10 152, Vrpr. 1889 12 184, VrpJsl 1890 5 68, VrpKdr 1895 11 174, VrpKpr 1897 3 42, ausis VrpKdr 1889 3 41, VrpPMat 1890 2 20, burna VrpKdr 1889 3 40, VrpKdr 1889 8 120, VrpKdr 1889 9 139, VrpJsl 1890 3 38, VrpJsl 1890 4 53, VrpJsl 1890 5 68, VrpPMat 1890 7 106, dantis VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 9 139, VrpKdr 1889 11 168, VrpJsl 1890 3 39, galva VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 10 153, VrpKdr 1889 11 168, VrpPMat 1890 1 5, VrpPMat 1890 2 21, VrpPMat 1891 4 54, VrpKdr 1895 11 175, VrpKpr 1897 3 42, gomurys VrpKdr 1889 9 139, inkštas VrpBgd 1889 2 21, VrpKdr 1895 9/10 157, kakta VrpJsl 1890 4 54, VrpKdr 1889 3 41, kaulas VrpJsl 1890 3 38, VrpPMat 1891 4 55, VrpKpr 1897 3 42, kepenyys VrpKdr 1895 9/10 156, koja VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 2 25, VrpKdr 1889 3 41, Vrpr. 1889 12 184, VrpPMat 1890 2 20, VrpKdr 1895 9/10 156, nosis VrpKdr 1889 3 40, VrpKdr 1889 4 60, VrpPMat 1890 2 20, VrpJsl 1890 5 68, pilvas VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 8 120, VrpPMat 1890 7 105, VrpKdr 1895 9/10 157, VrpKpr 1897 3 41, pirštas VrpPMat 1890 2 21, VrpPMat 1890 7 106, VrpKpr 1897 3 41, ranka VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 2 25, VrpKdr 1889 3 41, Vrpr. 1889 12 184, VrpPMat 1890 2 20, VrpJsl 1890 3 39, VrpJsl 1890 4 54, VrpJsl 1890 5 54, VrpPMat 1890 8 123, VrpKdr 1895 11 174, veidas VrpKdr 1889 3 41, VrpJsl 1890 3 38, VrpJsl 1890 4 53, VrpJsl 1890 5 68, VrpKdr 1895 9/10 156, žarna VrpKdr 1889 2 25, VrpKdr 1889 3 41, VrpPMat 1890 5 72, VrpPMat 1890 8 123 тощо. Написання частини анатомічних і фізіологічних термінів нині інше, наприклад: ašara VrpKdr 1889 4 60, Vrpr. 1889 12 184 — нині ašara, krūtinė VrpBgd 1889 2 21, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 10 152 — нині krūtinė, kūnas VrpBgd 1889 2 20, VrpKdr 1889 3 40, VrpJsl 1890 3 37, VrpJsl 1890 4 53, VrpJsl 1890 5 69, VrpPMat 1890 7 106, VrpPMat 1890 9 138, VrpPMat 1890 10 154, VrpSMat 1891 1 11, VrpPMat 1891 4 55, VrpJsl 1891 10 151, VrpKpr 1897 3 42 — нині kūnas, lupa VrpKdr 1889 8 120, VrpKdr 1889 9 139 — нині lūpa. Деякі анатомічні терміни мали варіанти (здебільшого орфографічні та фонетичні), наприклад: liežūvis VrpKdr 1889 8 120, VrpKdr 1889 9 139, Vrpr. 1889 12 184 / liežūvis VrpKdr 1889 3 41, oda VrpKdr 1895 9/10 157 / ūda VrpBgd 1889 2 21 / uoda VrpJsl 1890 4 54, VrpJsl 1890 3 38, VrpPMat 1890 2 20, VrpPMat 1890 7 105, plaučiai VrpPMat 1890 7 106, VrpPMat 1890 10 153, VrpPMat 1891 4 55, VrpKdr 1895 9/10 156 / plauczei VrpKdr 1889 1 8, VrpBgd 1889 2 21, VrpKdr 1889 9 139, VrpKdr 1889 10 152 / plaucziai VrpKdr

Terminologija | 2009 | 16

161

1889 10 152, sunariai VrpPMat 1891 4 55 / sanariai VrpKdr 1895 9/10 156, smegens VrpBgd 1889 2 22 / smagens VrpBgd 1889 2 21 / smegenys VrpKdr 1889 2 25, VrpKdr 1889 3 41, VrpPMat 1890 2 21, VrpPJs 1890 3 39, VrpPMat 1890 8 123, VrpPMat 1891 4 55, VrpPJs 1891 12 183, VrpKdr 1895 9/10 156 / smagenys VrpBgd 1889 2 21, VrpKdr 1889 4 61, VrpKdr 1889 11 168, VrpPJs 1891 11 167, szirdis VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 3 41, VrpBgd 1889 2 21, VrpKdr 1889 10 152 / širdis VrpPMat 1890 2 20, VrpKdr 1895 9/10 156, vidurei VrpKdr 1889 1 9. VrpKdr 1889 9 139 / viduriai VrpBgd 1889 2 21, VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 9 139, VrpPMat 1890 2 21, VrpAlk 1890 7 98, VrpKdr 1895 9/10 156, VrpKpr 1897 1 9, žandas VrpPJs 1890 3 38, VrpPJs 1890 4 53 / žandas VrpKdr 1889 3 41. Те саме стосується й деяких назв дій і процесів, наприклад: gydymas VrpAlk 1890 7 97, VrpPMat 1890 8 123 / gydymas VrpKdr 1895 9/10 155, VrpPMat 1891 4 55, VrpPMat 1890 2 21, VrpPMat 1890 10 153, VrpPMat 1891 4 55, kvėpavimas VrpKdr 1889 3 41, VrpKdr 1889 9 139 / kvėpavimas VrpBgd 1889 2 21, skiepijimas VrpPMat 1890 9 138, VrpPMat 1890 10 153 / skiepyjimas VrpPMat 1891 4 56.

У сучасній клінічній термінології є чимало усталених назв хвороб, їхніх симптомів і патологічних станів, які вживали автори медичних статей у Varpo (лише написання деяких із них відрізняється від сучасного), наприклад: cziaudėjimas VrpKdr 1889 4 60, kepenų diegliai VrpKdr 1895 9/10 156, drebulys VrpKdr 1889 3 41, džiova VrpKdr 1889 10 152, VrpKdr 1889 11 168, VrpPMat 1891 4 54 / džiova VrpPMat 1890 10 153, VrpKpr 1897 3 41, gelta VrpKpr 1897 1 10, karpa VrpKpr 1897 3 42, karštis VrpKdr 1889 3 41 / karštis VrpKpr 1891 4 55, VrpKpr 1897 3 42, karštligė VrpPMat 1890 8 123, VrpPMat 1890 9 137, VrpPMat 1891 4 54 / karštligė VrpPMat 1890 7 106 / karštligės nom. pl. VrpPMat 1890 8 123, VrpPMat 1890 9 138, VrpPMat 1890 10 153 / karštligės VrpPMat 1890 7 106, VrpPMat 1890 8 123, VrpPMat 1890 10 154, VrpPMat 1891 4 54, kosulys VrpKdr 1889 3 40, VrpKdr 1889 4 60, VrpKdr 1889 10 152, VrpR. 1889 12 184, mišlungis VrpKpr 1897 3 42, miežis VrpKpr 1897 3 42, niežai VrpKpr 1890 7 105, priepuolis VrpPJs 1891 11 167 / priepūlis VrpKdr 1889 4 61, raupai VrpPMat 1890 7 106, VrpPMat 1890 8 12, VrpPMat 1890 9 138, VrpPMat 1891 4 54, VrpKpr 1897 3 42, silpnaprotytė VrpPJs 1891 12 184 / silpnaprotystė VrpKdr 1895 9/10 157, plaučių uždegimas VrpPMat 1890 7 106, vėmimas VrpKdr 1889 3 41, VrpR. 1889 12 184, VrpPMat 1890 1 5, vėžys VrpKdr 1889 9 139 / vėžys VrpKpr 1897 3 42, viduriavimas VrpPMat 1890 2 20, vilkas VrpKdr 1889 4 60, VrpPMat 1891 4 56, žaizda VrpKdr 1895 9/10 157, žegsejimas VrpKdr 1889 3 41 тощо.

162 Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

Dabartinėje vartosenoje yra išlikusių Varpo medicinos straipsniuose rastų asmenų pavadinimų, pvz.: beprotis VrP_Jsl 1891 10 151, kudikis VrP_Kdr 1895 11 174, lavonas VrP_Pbgd 1889 2 21, VrP_PMat 1890 7 106, vaisius VrP_PMat 1890 10 154, ir įvairias abstrakčias su medicina susijusias sąvokas įvardijančių pavadinimų, pvz.: atmintis VrP_Kdr 1889 4 61, badas VrP_Kdr 1889 11 168, gimdymas VrP_PMat 1890 7 106, jautimas VrP_Jsl 1891 10 152, VrP_Jsl 1891 9 135, kvapas VrP_Pr. 1889 12 184, miegas VrP_Pbgd 1889 2 20, VrP_Kdr 1889 2 25, VrP_Kdr 1889 3 41, prigimtis VrP_Jsl 1890 5 68, protus VrP_Jsl 1890 4 54, VrP_Jsl 1890 5 69, VrP_Jsl 1890 4 54, VrP_Jsl 1890 5 69, VrP_Jsl 1891 11 168, VrP_Jsl 1891 12 182, VrP_Jsl 1891 11 168, VrP_Jsl 1891 12 182, VrP_SMat 1891 1 9, sapnas VrP_Jsl 1891 12 183, sveikata VrP_Kdr 1889 1 8, VrP_Kdr 1889 3 40, VrP_Kdr 1889 11 168, VrP_PMat 1890 1 4, VrP_PMat 1890 2 21, VrP_PMat 1891 4 54, VrP_PMat 1890 7 105, VrP_PMat 1890 8 123, VrP_PMat 1890 10 154, VrP_SMat 1891 1 11, VrP_SMat 1891 3 41, VrP_Jsl 1891 10 152, VrP_Jsl 1891 12 183 ir kt. Tebevartojamas P. Matulaičio straipsnyje rastas įstaigos pavadinimas gimdymo namai VrP_PMat 1890 8 123.

Деякі терміни зі статті М. Купревічюса «Литовські назви хвороб», наприклад: dederinė, dieglys, drugys, dusulys, gumbas, pleiskanos, prietvaras, нині вживаються в інших значеннях. Dederinė (dėdiruenės¹⁹ – lichen scrophulosorum VrP_Kpr 1897 3 41) цей лікар записав як «лишай» (нині lichen – це лишай MedŽ 302, а dederinė – pityriasis MedŽ 439), dieglys (dieglys – neuralgia VrP_Kpr 1897 3 41) – як «невралгія» (нині diegliai – це colica MedŽ 112 (болі в животі), а neuralgia – невралгія, нервові болі MedŽ 373), drugys (drugys – febris intermittens VrP_Kpr 1897 3 41) – у значенні «переміжної гарячки» (нині febris intermittens – переміжна гарячка MedŽ 200, а drugys – malaria MedŽ 324).

Дискусії у тогочасній пресі спричинив термін gumbo, уживаний у живій мові. У 1896 р. в газеті Ūkininkas С. Матулайтіс намагався з’ясувати: «Що це за хвороба — гумбас?» — «Наші люди називають гумбу безліч хвороб. Жінка, занедужавши на жіночу хворобу, каже, що її мучить гумбас; так само й той, хто хворіє на якусь хворобу живота, каже, що хворіє на гумбу. Чоловіки, занедужавши чи то на шлункову, чи кишкову, чи іншу хворобу живота, скаржаться на гумбо. Один навіть скаржився мені, що має гумбу в голові. Багато хто вірить, що той гумбас — якась жива істота, яка то піднімається вгору всередині-²⁰

¹⁹ У статті М. Купревічюса «Литовські назви хвороб» литовські терміни та їхні латинські відповідники надруковані великими літерами.

²⁰ Терміни в цьому та інших ілюстративних реченнях подані курсивом авторкою цієї статті.

Terminologija | 2009 | 16 163

шлунку, то знову опускається. <...> Тому, коли хтось каже нам, що хворіє на гумбу, ми ще не знаємо, на що саме він хворіє; знаємо лише, що в нього болить шлунок, кишки, печінка чи жіночі органи (якщо хвора — жінка)» (Matulaitis 1896: 4 28). У 1897 р. у «Varpas» з’явилася стаття М. Купревічюса «Яку хворобу називають гумбу?», у якій автор «зі свого боку хотів додати кілька слів на пояснення терміна „гумбас“, уживаного нашими людьми в медицині» (Kuprevičius 1897: 1 9). На думку лікаря, «гумбу слід називати лише ту патологічну форму, яка латиною зветься Catarrhus ventriculi, або грецькою Gastritis» (Kuprevičius 1897: 1 9). У його переліку литовських назв хвороб поруч із gumbo наведено інший латинський відповідник — gastritis chronica. Перше медичне значення gumbo у LKŽ — «наріст, припухлість, ґуля (на тілі людини), болячка, нарив» Tv, Varn, Vkš, Šts; друге — «катар шлунка або просто якийсь біль у животі; сильний біль у животі» Vžns, Ck, Vv, Sg, Ašb. У цих двох значеннях слово gumbas уживається в живій мові.

У згаданій статті М. Купревічюса термін dusulys – astma bronchiale VrpKpr 1897 3 41 означає «бронхіальну астму» (нині asthma bronchiale — це бронхіальна астма MedŽ 61, а dusulys – dyspnoea MedŽ 160), pleiskanos — це seborrhoea sicca VrpKpr 1897 3 42 (нині seborrhoea sicca — це суха себорея MedŽ 495, а pleiskanos – furfur MedŽ 215), prietvaras — це miserere VrpKpr 1897 1 10, VrpKpr 1897 3 42 (нині miserere відповідає термін блювання калом MedŽ 343, а prietvaras є синонімом закрепу (лат. obstipatio MedŽ 384).

У статтях В. Кудірки та М. Купревічюса термін sloga уживався в ширшому значенні. Sloga у сучасній мові медичної науки означає лише «запалення слизової оболонки носа» (лат. rhinitis MedŽ 485). У статтях згаданих лікарів sloga також уживалося на позначення запалення слизових оболонок інших органів (рота, горла, піднебіння, живота, легень, шлунка), наприклад: простий нежить шлунка VrpKdr 1895 9/10 156, нежить живота VrpKdr 1889 9 139, нежить горла – laryngitis VrpKpr 1897 3 42 (нині ларингіт, запалення гортані MedŽ 295), нежить піднебіння – pharyngitis VrpKpr 1897 3 42 (нині фарингіт, запалення глотки MedŽ 432), нежить легень – bronchitis VrpKpr 1897 3 42 (нині бронхіт, запалення бронхів MedŽ 80).

Варто зазначити, що в медичних статтях Varpo були такі терміни, які збереглися в сучасній медичній мові, але мали синоніми. Наприклад, гарячку М. Купрявічюс також називав гарячкою, наприклад: гарячки (тифу) – typhus VrpKpr 1897 3 42, жовтяницю – жовтяницею VrpKpr 1897 3 41. Туберкульоз П. Ма-

164 Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai.

називав Матуляйтіс термінами džiova ir sausligė, наприклад: džiova Vrₚₚₘₐₜ 1890 10 153, sausligė Vrₚₚₘₐₜ 1891 4 54 / Vrₚₚₘₐₜ 1890 6 91, Vrₚₚₘₐₜ 1890 7 106, Vrₚₚₘₐₜ 1891 4 54, а Я. Ясіулайтіс — лише терміном sausligė Vrₚⱼₛₗ 1890 5 68. Окрім термінів ligonis Vrₚⱼₛₗ 1891 9 135, Vrₚⱼₛₗ 1891 10 150, Vrₚⱼₛₗ 1891 11 166, Vrₚⱼₛₗ 1891 12 183, gydytojas Vrₚⱼₛₗ 1891 10 152, Я. Ясіулайтіс також уживав терміни apsirgusis, liginamas is, pacientas, sergantis, sergantysis, vaistytojas (докладніше про ці терміни див. 2. 1. 2. 3).

2.1.2. Терміни литовського походження, що нині не вживаються в мові медичної науки, та усталені відповідники до них.

Мабуть, найцікавішою частиною термінів литовського походження в медичних статтях «Варпас» є назви з конкретним і абстрактним значенням, які не увійшли до сучасної медичної термінології. Особливо багато нині невживаних термінів анатомії (назв частин тіла й органів) і клініки (назв хвороб); є також деякі інші терміни, які не прижилися, зокрема назви осіб, лікувальних закладів тощо. Деякі з них розглянемо тут докладніше².

2.1.2.1. Назви частин тіла й органів. Я. Ясіулайтіс називав брову (лат. supercilium MedŽ 522) у статті 1890 року bruviiu: «Чи звичка насуплювати bruv ius не витискає на них поступово незгладимого рубця?» Vrₚⱼₛₗ 1890 3 38. Це давнє литовське слово живої мови (Адутишкіс, Бартнінкай), уживане К. Сірвідасом. П. Матуляйтіс у статті того самого року назвав цей придатковий орган ока терміном antakis Vrₚₚₘₐₜ 1890 9 138, який і досі вживається в сучасній медичній мові.

У значенні «тканина» (лат. tela MedŽ 532) вживалися три терміни — auda, audeklas ir audimas. Я. Багдонас і В. Кудірка у статтях 1889 року вживали термін auda (audos), наприклад: audos Vrₚᵦg 1889 2 21, Vrₚₖdᵣ 1889 9 139, Vrₚₖdᵣ 1889 8 120 (kūno audos Vrₚₖdᵣ 1889 1 9, Vrₚᵦg 1889 2 21, maitinimo audos Vrₚᵦg 1889 2 21, organizmo audos Vrₚₖdᵣ 1889 9 139, Vrₚₖdᵣ 1889 2 25, Vrₚₖdᵣ 1889 1 9 / audos organizmo Vrₚₖdᵣ 1889 1 9, smagenų audos Vrₚᵦg 1889 2 21), plaučių auda Vrₚₖdᵣ 1889 9 139. За даними LKŽ, auda у значенні «тканина» в живій мові не вживається. Я. Ясіулайтіс у цьому значенні вживав термін audimas Vrₚⱼₛₗ 1890 3 38, а П. Матуляйтіс — audeklas Vrₚₚₘₐₜ 1890 7 106, Vrₚₚₘₐₜ 1890 9 138, Vrₚₚₘₐₜ 1891 4 57. LKŽ свідчить, що ні audimas, ні audeklas не мають медичного значення, хоча

²⁾ Нерідко для позначення одного поняття ті самі чи різні автори вживали як синоніми кілька термінів — лише литовського походження або литовського походження разом із запозиченим. У цьому підрозділі наведено всі синоніми, що позначають одне й те саме поняття.

Terminologija | 2009 | 16

165

останній у сучасній мові медичної науки вживається як синонім терміна audinio.

У статті «Мікроорганізми» П. Матуляйтіс термінами baltieji kraujo skrduliai, baltieji skrduliai називав клітину, що поглинає й перетравлює інші клітини або частинки (лат. phagocytus MedŽ 431): «Треті ж гадають, що б і л і к р о в’ я н і к р у п и н к и в боротьбі з бактеріями так міцнішають, що згодом легко знищують бактерії, які потрапили в організм. Найнауковіша — остання теорія: її запропонував професор Мечников; Мечников довів, що б і л і к р у п и н к и і в нижчих, і у вищих тварин, а також у людини виконують дуже важливу роботу: вони ловлять і пожирають кожен непотрібний предмет, що потрапив у тканини. <...> кров, що вилилася, вже непотрібна; цю кров, так би мовити, і з’їдають б і л і к р у п и н к и, і синці зникають. Мечников тому й назвав б і л і к р у п и н к и фагоцитами (тобто їдцями)» VrpPmat 1890 9 138. У цій самій статті лікар також уживав і сучасний термін фагоцит.

Пучок волокон, яким подразнення передається до мозку (лат. nervus MedŽ 369), Я. Багдонас і В. Кудірка називали литовським терміном dirksnė, наприклад: dirksnės VrpBgd 1889 2 21, VrpKdr 1889 2 25, VrpKdr 1889 10 153 (gardumo dirksnės VrpKdr 1889 3 41, ploniu dirksės (dirksnės? – P. Z.) VrpKdr 1889 4 60): «Робота тканини і всього механізму перебуває під наглядом н е р в і в²², з яких найважливіші для підтримання життя розташовані galvos smegenyse» VrpBgd 1889 2 21. У LKŽ dirgsnė наведено як слово В. Кудірки, але, судячи з даних Varpo, це може бути й новотвір Я. Багдонаса. В. Кудірка, П. Матуляйтіс і С. Матуляйтіс також називали пучок волокон запозиченим словом nervas, наприклад: nervai VrpPmat 1890 1 4, VrpSmat 1891 1 9, nervų sistema VrpKdr 1895 9/10 157.

Трубку лійкоподібної форми (лат. pharynx MedŽ 433) В. Кудірка і П. Матуляйтіс називали терміном gerklė VrpKdr 1889 9 139 / gerklė VrpKdr 1889 10 152, VrpPmat 1890 7 105: «<...> якщо мікроорганізми потрапляють і на нашу шкіру, і в живіт, і в г о р л о, то що там із ними відбувається, чи не розмножуються вони там і чи не шкодять людині?» VrpPmat 1890 7 105, «Правда, спочатку ще живий волосок виганяє майже всі частинки (тоді харкотиння чисте), однак згодом “виснажується”, і тоді частинки вистилають г о р л о, наче якусь трубу» VrpKdr 1889 10 152. Цей орган травної системи П. Матуляйтіс в іншій статті того самого 1890 року називав також терміном kosere: «якщо людина ще не

²² Терміни в цьому та інших ілюстративних реченнях надруковано курсивом в оригіналі.

166

Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

почав блювати, засовувати палець у г о р т а н ь, щоб блювати» VrPMat 1890 2 21. За даними LKŽ, це слово в значенні «глотка» досі вживається в живому мовленні, тоді як у сучасній медичній мові усталився термін ryklė.

У значенні «судини (кровоносні, лімфатичні тощо)» (лат. vas MedŽ 577) Я. Багдонас і В. Кудірка вживали термін indai VrP_Bgd 1889 2 21 (plaučių indai VrP_Kdr 1889 9 139). У статтях 1889 року ці лікарі вживали термін gysla у вужчому значенні — «вена»: «Чиста кров затримується в певних судинах — arterijose (sunkese), і тому називається arterijiniu, а нечиста — у в е н а х і називається gysliniu» VrP_Bgd 1889 2 21, «<...> брудна кров потрапляє в інші кровоносні судини, у в е н и <...> VrP_Kdr 1889 9 139. Кровоносні судини (лат. sanguineum MedŽ 577) В. Кудірка називав термінами indai і indeliai, наприклад: kraujo indai VrP_Kdr 1889 9 139, VrP_Kdr 1895 9/10 156, kraujo indelei VrP_Kdr 1889 4 61. Слово indas «протока, вена» в LKŽ не засвідчене в живому мовленні, а gysla «судина, якою тече кров або лімфа» — слово живого мовлення (Смільгяй, Науяместіс, Гейстарай [Дідвяжяй], Лішкіава, Метеляй, Варанавас).

Кровоносну судину, якою кров тече від серця (лат. arteria MedŽ 50), називали двома способами — питомо литовським терміном sunkė і запозиченням arterija. Останній уживав Я. Багдонас, однак поруч у дужках додавав його литовський відповідник, наприклад arterijos (sunkės): «Чиста кров затримується в певних судинах — артеріях (s u n k ė s e)» VrP_Bgd 1889 2 21. В. Кудірка вживав лише термін литовського походження: «Кров живить тканини людського організму: протікаючи від лівого боку серця через s u n k e s, вона віддає тканинам потрібне їм degį, <...>» VrP_Kdr 1889 9 139. В. Кудірка вжив sunkė у дев’ятому, а Я. Багдонас — у другому номері. Отже, Я. Багдонас ужив sunkę раніше, ніж В. Кудірка. З іншого боку, В. Кудірка був редактором Varpo, тож цілком можливо, що литовський термін sunkė, доданий у дужках у статті Я. Багдонаса поруч із запозиченням arterija, був приписаний самим В. Кудіркою. Отже, цей термін міг бути новотвором В. Кудірки. Це підтверджують і дані LKŽ, де цей неологізм подано як слово з творів В. Кудірки.

У статті Я. Ясіулайтіса 1890 року вжито термін kaullavoniai (не зафіксований у LKŽ), який міг означати «ребра»: «Це настільки дивовижне явище у фізіології, що всі k a u l l a v o n i u s (grobūs) ростуть у тій самій мірі, що й кістки, або навіть швидше за м’язи, які лежать на них» VrP_Js 1890 3 38. Наведений поруч у дужках термін grobai дає підстави вважати, що ці слова вжито як синоніми; див. grobas 1., «ребро» Gdl, Al, Slm, Vad, Lš LKŽe. Прикріплена до хребта й грудини

Terminologija | 2009 | 16 167

кістка грудної клітки (лат. costa MedŽ 125), яку Я. Багдонас називав терміном szonkaulis Vrp_Bgd 1889 2 21; нині це усталений анатомічний термін. У значенні «кістки, що вкривають головний мозок» Я. Ясіулайтіс уживав термін kiaušė Vrp_Jsl 1890 4 53: «М’язи ж лежать між k i a u š ė та так званими полями, розташованими на зовнішньому боці лицьових кісток». За даними LKŽ, це слово письмових джерел (K, K. Donel, Blv, RB), не засвідчене в живому мовленні. Нині вживають термін kaukolė (лат. cranium MedŽ 125).

У статті П. Матулайтіса 1890 року знайдено термін із системи статевих органів, який не прижився в сучасній медичній мові: у значенні «яйцеклітина» (лат. ovulum MedŽ 405) він уживав термін kiaušinukas: «хвороба передається плоду і через чоловіче сім’я, і через жіночу k i a u š i n u k ą» Vrp_PMat 1890 10 154. Непарний порожнистий орган, у якому виношується і з якого народжується плід (Anusevičienė, Cibas, Lilienė 2002: 142), називали терміном motė: «Після пологів жінки іноді хворіють на тяжку гарячку; причиною такої хвороби бувають баби-повитухи, які брудними руками поралися під час пологів; через це в m o t ę потрапляють бактерії, <...>» Vrp_PMat 1890 7 106. За даними LKŽ, слово motė у значенні «матка» зафіксоване лише в письмових джерелах. У сучасній медичній мові утвердився термін gimda (лат. uterus MedŽ 571).

Артеріальну кров В. Кудірка називав терміном sunkinis kraujas: «<...> кров <...> віддає тканинам потрібне їм degį, завдяки чому кров червона (s u n k i n i s k r a u j a s), <...>» Vrp_Kdr 1889 9 139. За даними LKŽ, цей термін міг утворити В. Кудірка. Я. Багдонас називав цю кров двома термінами — artėrijinis kraujas Vrp_Bgd 1889 2 21 і tyras kraujas Vrp_Bgd 1889 2 21.

Для називання венозної крові Я. Багдонас і В. Кудірка вживали термін gyslinis kraujas Vrp_Bgd 1889 2 21, Vrp_Kdr 1889 9 139, kraujas gyslinis Vrp_Bgd 1889 2 21: «<...> брудна кров потрапляє в інші кровоносні судини, у вени (g y s l i n i s k r a u j a s) <...>» Vrp_Kdr 1889 9 139, «K r a u j a s g y s l i n i s збирається у правій половині серця, звідки воно жене його до plaučius, а звідти, отримавши degtuvį, вливається в ліву половину серця, яка розносить його до всіх частин тіла для живлення тканин» Vrp_Bgd 1889 2 21. У LKŽ слово gyslinis наведено в інших, немедичних значеннях. Отже, термін gyslinis kraujas міг утворити Я. Багдонас або В. Кудірка. Я. Багдонас називав венозну кров також терміном netyras kraujas Vrp_Bgd 1889 2 21.

Термін limfatiški žirniai, ужитий у статті П. Матулайтіса 1891 року «Про кохін — ліки від сухот», міг означати «лімфатичний вузол» (лат. nodi lymphatici axillares MedŽ 378): «бацили сухот не лише в легенях можуть

168

Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

оселитися, а й в інших частинах тіла: у кістках, суглобах (сухоти суглобів, кісток), лімфатичних вузлах, мозку і навіть у шкірі» VrP_PMat 1891 4 55. До LKŽ слово žirnis внесено в іншому медичному значенні — «одна із кісток зап’ястка (os pisiforme)».

Орган, утворений тканиною, здатною скорочуватися (лат. musculus MedŽ 350), лікарі Й. Багдонас і П. Матуляйтіс називали терміном raumuo (у статтях уживалася форма множини raumenys VrP_Bgd 1889 2 21, VrP_PMat 1890 7 105). Уживалися також варіанти raumens nom. pl. VrP_Jsl 1890 3 38, VrP_Jsl 1890 4 53 (raumens smilkininiai VrP_Jsl 1890 3 39), raumenės VrP_Bgd 1889 2 21. У тій самій статті Й. Багдонас називав м’язи також терміном mėsos: «Наші тканини тіла, як-от м’ясо, мозок тощо, постійно руйнуються через роботу й для відновлення потребують поживи, яку засвоюють із крові» VrP_Bgd 1889 2 21. У LKŽ слово mėsa у значенні «м’язи» наведено з Еришкяй, Дусетоса, Таурангаса, Утени, Скірсменуне, Марцинконіса. У статті Й. Ясюлайтіса знайдемо також латинізм muskulai VrP_Jsl 1890 3 38. У сучасній мові медичної науки усталився литовський термін raumuo.

Ніздрі (лат. naris MedŽ 364) Й. Ясюлайтіс називав терміном šniurkšlės: «До низки таких ознак слід також зарахувати той задертий ніс, який робить ніздрі відкритими й видимими спереду, <...>» VrP_Jsl 1890 4 53. Більшість прикладів уживання слова šniurkšlė у LKŽ взято з письмових джерел (J, Sch, Ch), один — із живої мови (Сінтаути), однак цим словом називають не носовий отвір людини, а тварини (šniurkšlė 1. «ніздря тварини»).

Рідину, яку нирки виводять з організму (лат. urina MedŽ 568), Й. Багдонас і В. Кудірка однаково називали терміном szlapumas VrP_Bgd 1889 2 22, VrP_Kdr 1889 3 41, VrP_Kdr 1889 2 25, а П. Матуляйтіс уживав термін myžalai VrP_PMat 1890 6 92, VrP_PMat 1890 7 106. За даними LKŽ, слова šlapumas (Pv, Bgt, Įrb, Jsv, Yl, DūnŽ) і myžalai (Pc) зі значенням «сеча» досі вживаються в живій мові, а в сучасній медичній мові усталився термін šlapimas.

Останню частину травного каналу, яка починається від тонкої кишки й тягнеться до анального отвору (лат. intestinum crassum MedŽ 276), П. Матуляйтіс назвав терміном kamaronė žarna: «Коли ми п’ємо й їмо, то ковтаємо мільйони мікроорганізмів; не слід думати, що всі вони гинуть у животі; ні, більшість із них навіть у здорової людини залишаються живими; їх багато, особливо у товстій кишці, де неперетравлена їжа затримується довше; <...>» VrP_PMat 1890 7 106. Нині вживають термін storoj žarna.

Terminologija | 2009 | 16 169

2.1.2.2. Назви хвороб. Інфекційне захворювання у статтях називали термінами limpanti liga, limpančioji liga, наприклад: limpanti liga VrpKdr 1889 10 153, limpančios ligos VrpKdr 1889 10 153, Vrpr. 1889 12 184, limpančiosios ligos Vrpr. 1889 12 184: «Примітно, що з епідемією грипу часто збігаються епідемії інших заразних хвороб, <...>» Vrpr. 1889 12 184. За даними LKŽ, limpančios (< lipti «чіплятися, бути заразним [про хворобу]») ligos відомі з Прекуле й Біржая, limpanti liga — зі словника Й. Бродовського Lexicon Germano-Lithuanicum et Lituanico-Germanicum.

Гостре гнійне запалення пальця руки (лат. panaritium MedŽ 408) М. Купревічюс називав терміном aptakys VrpKpr 1897 3 41. У LKŽ це слово у згаданому значенні засвідчене лише в цій статті, однак автор записав слово aptakį з живої мови. Нині цю інфекційну хворобу називають литовізованим латинським терміном panaricijus і литовським landuonis.

Гостре заразне захворювання (лат. typhus MedŽ 562) М. Купревічюс і П. Матуляйтіс називали трьома термінами — литовського походження karštine, šiltine та грецького походження tifas. Напр.: karštinės (šiltinės) – typhus VrpKpr 1897 3 42, šiltinė VrpPMat 1890 7 106, tifas VrpPMat 1890 8 124, VrpPMat 1890 9 137, VrpPMat 1891 4 54. У LKŽ слово karštinė зі значенням «гарячка, тиф, пропасниця» наведено з Купішкіса, Дусетоса, Таурангаса, Куктишкяй, Алове, Утени, Друскінінкая, Ночі, Парінгіса, а šiltinė зі значенням «таке гостре заразне захворювання (typhus)» — з Тельшяй, Саламієстіса, Півашюнай, Стирняй. У сучасній мові медичної науки прижився термін šiltinės.

Одну з форм неврозу — істерію (лат. hysteria MedŽ 262) — М. Купревічюс називав термінами priemetė (priepuola) – hysteria, Й. Алексас — priepuola: «<...> я знаю цю ґулю, здається, це priepuola» VrpAlk 1890 7 97. Терміни priemetis, priepuola у статтях обох лікарів наведено як слова селян (живої мови). За даними LKŽ, слова priemetė (наведено лише варіант priemetė [Šmn]), priepuola (Jnk, Kml, Nm, Zp, Vv, Bgt, Gs, Gl, Skr) засвідчені в живій мові, але не у значенні «істерія», див. priepuola «нервове захворювання, що проявляється періодично, ненормальний психічний стан, прояв такого стану», priemetė «нервова хвороба, судоми». У статті 1897 року «Що таке priepuola» С. Матуляйтіс писав, що селяни цією назвою (а також pamėtis, priepuolis) називають безліч хвороб: «Болить голова — кажуть, що це priepuola. Ломить кістки — ревматизм, priepuola, мовляв, у кістки вселилася. Хтось захворіє на будь-яку хворобу — це priepuola. У когось болять очі — знову priepuola, мовляв, в очах поселилося, і так сотню хвороб одним словом priepuola називають» (Matulaitis 1897: 12 184). Цей лікар

170

Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

на мою думку, «нападом слід було б називати лише одну хворобу, що виникає через ослаблення нервів і яку лікарі зазвичай називають танцем святого Віта (лат. cholera minor)» (Matulaitis 1897: 12 184). Нині цю нервову хворобу називають міжнародним терміном грецького походження істерія.

Хронічну психічну хворобу — епілепсію (лат. epilepsia MedŽ 180) — В. Кудірка, М. Купревічюс і П. Матуляйтіс називали термінами nuomirulis VrpₚₚMat 1890 2 21, nuomarius Vrpₖdr 1895 9/10 157, nuomara Vrpₖpr 1897 3 42. Усі ці терміни — слова живої мови; див. nuomara «nuomaras» Srv, Ėr, Rm, Sm1, Grž, nuomarius «nuomaras» Plv, nuomirulis «nuomaras» VIkv, Erž, Tlž LKŽ.

Хронічну інфекційну хворобу статевих органів (лат. syphilis MedŽ 528) М. Купревічюс називав термінами prasta liga (piktoji) Vrpₖpr 1897 3 42. У LKŽ слово piktoji означає лише «змію». П. Матуляйтіс послідовно вживав термін латинського походження sifilis, що закріпився в сучасній медичній мові: ²³ VrpₚₚMat 1890 8 123, VrpₚₚMat 1891 4 57, VrpₚₚMat 1890 9 137, VrpₚₚMat 1890 10 153.

Терміном П. Матуляйтіса sausgela (sausgėla) міг називатися ревматизм (лат. rheumatismus MedŽ 485): «Готують мухомор так: а) від болю в суглобах — сухі подрібнені мухомори кладуть у пів пляшки, заливають водою, закривають, а потім на 9 днів закопують у гній або землю; далі натирають рідиною хворе місце; <...>» VrpₚₚMat 1890 2 21. На позначення цієї хвороби лікар також уживав запозичений із грецької термін reumatismas VrpₚₚMat 1890 10 154. М. Купревічюс записав термін sausgela – rheumatismus muscularis Vrpₖpr 1897 3 42 у значенні «м’язового ревматизму» (лат. rheumatismus musculorum MedŽ 485). У живій мові sausgėla означає «біль у кістках і суглобах, ревматизм» VIkv, Dkš, Gs, Grdž LKŽ.

Хронічну інфекційну хворобу органів дихання (лат. tuberculosis MedŽ 559) Я. Ясуляйтіс і П. Матуляйтіс називали терміном sausligės, наприклад: sausligė VrpₚₚMat 1891 4 54, sausligė VrpₚIsl 1890 5 68, VrpₚₚMat 1890 6 91, VrpₚₚMat 1890 7 106, VrpₚₚMat 1891 4 54. У статті П. Матуляйтіса «Про кохін — ліки від сухот» наведено чимало видових термінів, наприклад: sausligė kaulų VrpₚₚMat 1891 4 57, sausligė sunarių VrpₚₚMat 1891 4 57, sausligė uodos VrpₚₚMat 1891 4 57, plaučių sausligė VrpₚₚMat 1891 4 57 (pradinė plaučių sausligė VrpₚₚMat 1891 4 56), sausligė kaulų VrpₚₚMat 1891 4 55, sausligė limfatiškų žirnių VrpₚₚMat 1891 4 56, sausligė plaučių VrpₚₚMat 1891 4 57, sausligė sąnarių VrpₚₚMat 1891 4 57, sausligė sunarių VrpₚₚMat 1891 4 55, sausligė uodos VrpₚₚMat 1891 4 57,

²³ На думку М. Фасмера, слово sifilis походить з італійської мови й утворене від імені персонажа Овідієвих Metamorfozių, який хворів на цю недугу (Фасмер III 1971: 629).

Terminologija | 2009 | 16

171

кишкова сухотка Vrp_PMat 1891 4 57, справжня сухотка Vrp_PMat 1891 4 57, місцева кісткова сухотка Vrp_PMat 1891 4 57. У LKŽ слово «сухотка» у значенні «туберкульоз» засвідчене лише в письмових джерелах (J, Tat, VŽ, LC). У медичних статтях «Варпаса» уживався також термін «туберкульоз», який прижився в сучасній клінічній термінології: Vrp_Kdr 1889 10 152, Vrp_Kdr 1889 11 168, Vrp_PMat 1891 4 54 / туберкульоз Vrp_PMat 1890 10 153, Vrp_Kpr 1897 3 41.

Термін із статті М. Купревічюса «Литовські назви хвороб» saldžioji votis міг означати і «везикулярну екзему» (лат. eczema vesiculosum MedŽ 164), і «пустульозну екзему» (лат. eczema pustulosum MedŽ 163); пор. наведений поруч латинський відповідник eczema vesiculosum et pustulosum Vrp_Kpr 1897 3 42. За даними LKŽ, saldžioji votis — назва хвороби «дуже сверблячий висип, екзема», вживана в живій мові (Ss, Pc, Aln, Kpč, Slm, Klt, Kp, LTR[An]).

Зменшення кількості червоних кров’яних тілець і гемоглобіну (лат. anaemia MedŽ 30) М. Купревічюс назвав народним терміном nikulys – anaemia Vrp_Kpr 1897 3 42. Зафіксований у LKŽ варіант nykulys цього значення не має; одне зі значень цього слова, відомого в Бартнінках, Ерішках, Плокщяй та Алонті, — «хвороба виснаження, сухоти». У сучасній мові медичної науки вживають термін грецького походження anemija і його литовський синонім mažakraujystė. Слід зазначити, що останній термін набув більшого поширення у вжитку.

У списку назв хвороб, наведеному в статті М. Купревічюса 1897 року, є чимало образних народних термінів, замість яких у сучасній мові медичної науки вживають або адаптовані до литовської мови латинські терміни, або складені терміни литовського чи змішаного походження, наприклад: grįžas – dyspepsia Vrp_Kpr 1897 3 41 (нині dispepsija, virškinimo sutrikimas MedŽ 158), rietenos – soor Vrp_Kpr 1897 3 42 (нині kandidamikozė MedŽ 88), sunkenybė – emphysema pulmonum Vrp_Kpr 1897 3 42 (нині plaučių emfizema MedŽ 169), trukys – euteropfosís Vrp_Kpr 1897 3 42 (нині enteroptozė, vidurių nusileidimas MedŽ 176) тощо.

2.1.2.3. Назви осіб.

У сучасній мові медичної науки не прижився термін gimdytoja, який П. Matulaitis уживав у значенні «жінка, що народила дитину»: «Тому кожна породілля в селі не повинна допускати до себе бабку-повитуху, не примусивши її добре вимити руки з милом і вичистити бруд з-під нігтів» Vrp_PMat 1890 8 123.

У «Varpas» у значенні «фахівець із лікування» як синоніми вживалися терміни gydytojas ir vaistytojas, а також термін латинського походження—

172

Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

термін daktaras. Написання терміна gydytojas ще дуже варіювалося, наприклад: gydytojas VrPalk 1890 7 97 / gydytojas VrPalk 1890 7 98 / gydytojas VrPPMat 1891 4 55, VrPjsl 1891 10 152, VrPKdr 1895 9/10 155, VrPKpr 1897 1 9, VrPKpr 1897 3 41. Термін vaistytojas уживав J. Jasiulaitis; поруч із ним у дужках він подавав gydytoją, наприклад: vaistytojas (gydytojas) VrPjsl 1891 12 182. За даними LKŽ, vaistytojas у значенні «лікар» відоме з давніх творів K. Sirvydas, M. Daukša та J. Bretkūnas.

Хвору людину найчастіше називали терміном ligonis, що прижився в сучасній мові медичної науки: VrPKdr 1889 2 25, VrPKdr 1889 3 41, VrPKdr 1889 10 153, VrPr. 1889 12 184, VrPPMat 1890 2 20, VrPalk 1890 7 97, VrPPMat 1890 8 123, VrPSMat 1891 1 13, VrPPMat 1891 4 55, VrPjsl 1891 9 135, VrPjsl 1891 10 150, VrPjsl 1891 11 166, VrPjsl 1891 12 183, VrPKdr 1895 9/10 155, VrPKpr 1897 1 9, VrPKpr 1897 3 42; це слово зафіксоване в LKŽ у Саугах, Еришкяй, Тауєнаі, Рокішкісі та Віштітісі. У цьому значенні J. Jasiulaitis також уживав терміни, виражені субстантивованими дієприкметниками: apsirgusis: «<...> коли ослабли душевні сили, що буває внаслідок отруєння або душевної хвороби, воля вже не може приборкати перебіг психічних процесів, тому х в о р и й стає іграшкою афектів» VrPjsl 1891 10 151; sergantis: «Нездатність жити життям людства особливо виразно впадає в око під час тих нападів, коли х в о р и й цілковито охоплений думками, коли всі його сили віддані мисленнєвій діяльності» VrPjsl 1891 10 150 / sergantysis VrPjsl 1891 10 152. Синонімічність цих термінів засвідчує термін ligoniai, поданий J. Jasiulaitis у дужках поряд із терміном sergantieji, наприклад: sergantiejie (ligoniai) VrPjsl 1891 9 134. Хворого J. Jasiulaitis також називав терміном латинського походження pacientas VrPjsl 1891 10 152. Поряд із цим терміном у дужках він дописав термін литовського походження liginamasis, наприклад: pacientas (liginamasis): «Якщо п а ц і є н т (л і г і н а м а с і с) починає звертати свою увагу на становище близьких, виявляти співчуття, а тим паче робити щось для інших під впливом цих мотивів (спонукань), то це, на мою думку, найвірніша ознака того, що його становище поліпшується» VrPjsl 1891 9 134. Слова liginamasis²⁴ у LKŽ не зафіксовано — можливо, це новотвір того часу.

2.1.2.4. Назви установ.

Лікарню (лат. hospitalium MedŽ 249) у статтях J. Jasiulaitis і P. Matulaitis називали терміном ligonbutis²⁵: «Раніше люди помирали після операцій у л і г о н б у ч а х, можна сказати».

²⁴ Див. liginti 1. «доглядати хворого, доглядати, наглядати»; 2. «лікувати» LKŽ.

²⁵ J. Palionis ligonbutį laikė J. Šliūpo naujadaru (Palionis 1952: 239).

Terminologija | 2009 | 16

173

як мухи; <...>“ VrPPMat 1890 8 123. J. Aleksa назвав цю установу запозиченням špitolė (докладніше див. 2. 2. 2.).

«Психіатрична лікарня» (лат. maniconium MedŽ 325) можливо, означає термін, ужитий В. Кудіркою, namai sumušėlių. «Діти п’яниць — справжня жертва для божевільні та в’язниць» VrPKdr 1895 9/10 157. Значення останнього терміна могло б відповідати також значенню терміна bepročių namai (лат. morocomium MedŽ 347), поданого в Медичному словнику термінів з позначкою psn. (застаріле).

2. 2. Запозичення. У медичних статтях «Варпа» запозичення становлять п’яту частину всіх термінів. Найбільше виявлено запозичень із грецької мови — вони становлять 30% усіх запозичених медичних термінів. Далі за кількістю йдуть запозичення з латинської (20%) і слов’янських (20%) мов. Виявлено також деяку кількість запозичень з інших мов (французької, арабської, німецької тощо), а також запозичення неясного походження та запозичення з компонентами різного походження²⁶.

Запозиченнями переважно називали лікувальні та інші засоби. Це назви ліків, хімічних, дезінфекційних та інших речовин, напоїв та інших рідин, а також складників рослин, наприклад: alunas VrPKpr 1897 3 41, amniakas VrPPMat 1890 6 91, antipyrinas VrPr. 1889 12 184, arbata VrPKdr 1889 1 8, VrPKdr 1889 2 25, VrPPMat 1890 1 4, VrPPMat 1890 2 2, VrPKdr 1895 11 173, atropinas VrPPMat 1890 1 4, chininąs VrPr. 1889 12 184, VrPPMat 1890 1 4, chloroformas VrPPMat 1890 6 92, ergotinas VrPPMat 1890 1 5, etheris VrPBgd 1889 2 20, eteriškas aliejus VrPKdr 1889 1 8, kefiras VrPPMat 1890 6 91, kochinas VrPPMat 1891 4 56, kumysas VrPPMat 1890 6 91, morfijus VrPΨ 1891 9 134, ricinos aliejus VrPPMat 1890 2 21, salolis VrPr. 1889 12 184, skleromucinas VrPPMat 1890 1 5, strichninas VrPKdr 1889 1 9, taninas VrPKdr 1889 1 8, teinas VrPKdr 1889 1 9, vynas VrPSMat 1891 1 9, VrPKdr 1895 11 173 та ін.

Крім того, у своїх статтях лікарі вживали нелитуанізовані терміни, переважно клінічні, наприклад: anaemia VrPBgd 1889 2 21, antidotum VrPKdr 1889 2 25, arytmia VrPKdr 1889 1 9, catarrhus ventriculi VrPKpr 1897 1 9, contagium VrPPMat 1890 7 106, delirium tremens VrPKdr 1895 9/10 156, depressio VrPKdr 1889 1 9, dyspepsia VrPKpr 1897 3 41, eclampsia VrPKpr 1897 3 42, „endometritis“ VrPKpr 1897 1 9, gastritis VrPKpr 1897 1 9, miasma-contagium

²⁶ Розподіляючи міжнародні терміни за мовою їхнього походження, стикаємося з термінами, що мають компоненти, запозичені з кількох мов, наприклад, chloroformas — від грецького chlóros і латинського (acidum)form(icicum)). У загальному мовознавчому значенні такі слова є гібридами, але з погляду литовської мови — запозиченнями. Тому в цій статті такі терміни називаються запозиченнями з компонентами різного походження.

174 Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

Vrpₚₘₐₜ 1890 7 106, «retroflexio uteri» Vrpₖₚᵣ 1897 1 9. Чимало нелитуанізованих термінів бактеріології знайдено у статті П. Матулайтіса 1890 року про мікроорганізми, наприклад: bacillus ahthr…acis Vrpₚₘₐₜ 1890 7 106, bacterium lacticum Vrpₚₘₐₜ 1890 5 73, bacterium termo Vrpₚₘₐₜ 1890 6 91, Clostridium butyricum Vrpₚₘₐₜ 1890 6 91, mycoderma aceti Vrpₚₘₐₜ 1890 6 91.

Як заведено в медичній літературі, лікарі поряд із деякими термінами в дужках або після тире подавали їхні латинські відповідники, наприклад: bakterija sausligės – bacillus Kochi Vrpₚₘₐₜ 1890 7 106, bakterija šiltinės – spirillum Obermeyeri Vrpₚₘₐₜ 1890 7 106, dūsnė (dosis) Vrpₖդᵣ 1889 1 9, džiova (phthisis) Vrpₖդᵣ 1889 10 152, gurklys – struma Vrpₖₚᵣ 1897 3 42, kolera -- cholera asiatica Vrpₖₚᵣ 1897 3 42, musmiris (Amanita muscaria) Vrpₚₘₐₜ 1890 2 20, prus rukszte (acidum borussicum) Vrpₖդᵣ 1889 8 120, skalsa (Secale cornutum) Vrpₚₘₐₜ 1890 1 4, tabakinis spangumas (amblyopia nicotiana) Vrpₖդᵣ 1889 10 152 тощо.

2.2.1. Запозичення, уживані в сучасній мові медичної науки.

Хоча медичні статті в «Varpas» публікувалися наприкінці XIX ст., частина запозичених термінів, якими в них називали різні медичні поняття, збереглася в сучасній медичній мові без змін; наприклад, запозичені анатомічні терміни arterija Vrpᵦᵍ𝒹 1889 2 21, fagocitai Vrpₚₘₐₜ 1890 9 138, nervai Vrpₚₘₐₜ 1890 1 4, Vrpₛₘₐₜ 1891 1 9, organai Vrpⱼₛₗ 1890 3 38. Важливо зазначити, що ці запозичені терміни мали також українські відповідники. Так, кровоносну судину, якою кров тече від серця, Й. Багдонас і В. Кудірка називали двояко — питомим терміном sunkė (докладніше див. 2. 1. 2. 1.) і запозиченням arterija.

Частина тіла специфічної форми, що виконує певну функцію (лат. organum MedŽ 397), нині називається organu. Цей термін також уживали Й. Ясіулайтіс, В. Кудірка та П. Матуляйтіс, але, наприклад, Й. Багдонас намагався назвати це поняття литовською — «įtaisas»: «Груди з ребрами охоплюють найважливіші й найнеобхідніші устрої нашого тіла — серце й легені» Vrpᵦᵍ𝒹 1889 2 21. У LKŽ слово įtaisas не має медичного значення, тож можна сказати, що Й. Багдонас термінологізував це слово живої мови.

У сучасній мові медичної науки збереглися запозичені назви хвороб, їхніх ознак і патологічних станів, ужиті в медичних статтях «Varpo»: ergotizmas Vrpₚₘₐₜ 1890 2 20, gangrena Vrpₚₘₐₜ 1890 2 20, hipochondrija Vrpⱼₛₗ 1891 12 184, idiotizmas Vrpⱼₛₗ 1891 12 184 (В. Кудірка вживав варіант idijotizmas Vrpₖₚᵣ 1895 9/10 157), karbunkulas Vrpₚₘₐₜ 1890 7 106, Vrpₚₘₐₜ 1890 9 138, Vrpₚₘₐₜ 1891 4 57, kokliušas Vrpₚₘₐₜ 1890 7

Terminologija | 2009 | 16

175

106, Vrpp_Mat 1890 8 123, Vrp_Kpr 1897 3 42, konvulsijos Vrp_Kdr 1889 3 41, sifilis Vrp_PMat 1890 8 123, Vrp_PMat 1891 4 57, Vrp_PMat 1890 9 137, Vrp_PMat 1890 10 153, simptomai Vrp_PMat 1891 4 57, skarlatina Vrp_PMat 1890 7 106, Vrp_PMat 1890 8 123, Vrp_PMat 1891 4 54 (П. Матуляйтіс також уживав варіанти škarлатina Vrp_PMat 1890 8 123, Vrp_PMat 1890 9 137 / škarletina Vrp_PMat 1890 9 138), skorbutas Vrp_Kdr 1889 3 41, tymai Vrp_Pr. 1889 12 184, Vrp_PMat 1890 7 106. Написання деяких термінів нині змінилося, наприклад: alkoholizmas Vrp_Kdr 1895 11 173, Vrp_Kdr 1895 9/10 155, galucinacijos Vrp_Kdr 1895 9/10 157 / haljucinacijos Vrp_Jsl 1891 11 167, influenza Vrp_Pr. 1889 12 184, VrpPMat 1890 8 123, katars VrpKpr 1897 3 41, melancholija VrpJsl 1891 11 167, VrpJsl 1891 12 184, paralyžas VrpKpr 1897 3 42, psichozė nom. sg. VrpJsl 1891 11 167, reumatismas VrpPMat 1890 10 154.

У статтях П. Матуляйтіса багато видових термінів, основними компонентами яких є запозичення, що й досі вживаються: bakterija і epidemija; наприклад: bakterijos VrpPMat 1890 4 59, VrpPMat 1890 5 73, VrpPMat 1890 7 106, VrpPMat 1890 8 123, VrpPMat 1890 9 137, VrpPMat 1890 10 154, VrpPMat 1891 4 55 (bakterijos choleros VrpPMat 1890 8 123, bakterijos džiovos VrpPMat 1890 10 154, bakterijos pilvinio tifo VrpPMat 1890 8 123, drugio bakterijos VrpPMat 1890 8 123, VrpPMat 1890 10 154, karštligių bakterijos VrpPMat 1890 7 106, VrpPMat 1891 4 56, patogeniškos bakterijos VrpPMat 1890 7 106, VrpPMat 1890 8 123, reumatizmo bakterijos VrpPMat 1890 10 154), epidemija VrpPMat 1890 8 123 (epidemija choleros VrpPMat 1890 8 123, epidemija tifo VrpPMat 1890 8 124), epidemijos VrpPMat 1891 4 54 (epidemijos karštligių VrpPMat 1890 9 138, epidemijos raupų VrpPMat 1890 9 138, epidemijos tikrųjų raupų VrpPMat 1890 9 138), epidemijos čumos VrpPMat 1890 8 123, epidemijos jedros VrpPMat 1890 8 123, epidemijos pilvinio tifo VrpPMat 1890 8 123, epidemijos skarlatinos VrpPMat 1890 8 123 тощо. Трапляються синтаксичні варіанти термінів, наприклад: bakterijos sifilio VrpPMat 1890 10 154 і sifilio bakterijos VrpPMat 1890 10 154, puvimo bakterijos VrpPMat 1890 7 106 і bakterijos puvimo VrpPMat 1890 7 106.

У медичних статтях «Varpo» трапляється також невелика кількість запозичень, що називають дії, процеси, стани й ознаки та вживаються й сьогодні, наприклад: affektas VrpJsl 1891 10 151, anomālija VrpJsl 1890 4 54, atavizmas VrpJsl 1891 12 183, eksperimentas VrpPMat 1890 5 72, VrpPMat 1890 6 91, epidemijos VrpPr. 1889 12 184 (ligų epidemijos VrpPr. 1889 12 184), funkcija VrpKdr 1895 9/10 156, operacija VrpBgd 1889 2 21, VrpPMat 1890 8 123, pulsas VrpKdr 1889 1 9, VrpKdr 1889 3 41, temperatura VrpPMat 1890 7 105.

176

Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

Більшість запозичень авторів «Varpo», що називають осіб, уживаються й досі; наприклад: chirurgas VrpₚMat 1890 8 123, VrpₚMat 1891 4 57, felčeris VrpₚAlk 1890 7 97, homeopatas VrpₚAlk 1890 7 97, mumijos VrpₚMat 1890 8 123, psicho- patas VrpₚJsl 1891 10 151 тощо; лише деякі назви осіб мали варіанти (переважно орфографічні та фонетичні), наприклад: alkoholikas VrpₚJsl 1891 12 183 / alkogolikas VrpₚKdr 1895 9/10 156, fiziologai VrpₚBgd 1889 2 21, VrpₚJsl 1890 5 69 / fiziol’ogai VrpₚJsl 1890 3 38, melancholikas VrpₚJsl 1891 11 166 / mel’ancholikas VrpₚJsl 1891 11 167, pacientas VrpₚJsl 1891 9 134. VrpₚJsl 1891 10 152, psichijtras VrpₚKdr 1889 10 153 / psichiatras VrpₚJsl 1891 10 151, VrpₚJsl 1891 11 166, sifilitikas VrpₚMat 1890 10 153.

У сучасній мові медичної науки зберігся термін грецького походження klinika (лат. clinica MedŽ 109). У статтях В. Кудірки та П. Матуляйтіса цим терміном називали лікувальний заклад, де провадять наукову й навчальну роботу: «Після цього оголошення Кох почав передавати свої ліки клінікам, лікарням і навіть окремим лікарям для ширших досліджень» VrpₚMat 1891 4 56.

У значенні «фахівець із лікування» часто вживали термін латинського походження daktaras VrpₚKdr 1889 1 9, VrpₚR. 1889 12 184, VrpₚMat 1890 1 4, VrpₚMat 1890 2 20, VrpₚMat 1890 5 72, VrpₚAlk 1890 7 97, VrpₚMat 1890 8 123, VrpₚSMat 1891 1 11, VrpₚMat 1891 4 56. VrpₚJsl 1891 9 135. У статті Й. Алексаса 1890 р. «Де лікуються наші люди?» часто траплявся також видовий термін tikras daktaras VrpₚAlk 1890 7 97. Ним автор називав фахівців із лікування, «які закінчили довге й складне навчання на лікарських факультетах університетів» (Aleksa 1890: 7 99). У сучасній мові медичної науки звичним є термін gydytojas (лат. medicus MedŽ 328), однак у розмовній мові в цьому значенні вживають також daktaras.

Усі назви галузей медичної науки та пов’язаних із нею наук, ужиті в згаданих статтях «Varpo», уживаються й нині; лише написання деяких назв тоді ще не було усталеним, і, можливо, кожен автор писав той самий термін так, як умів. Це переважно терміни грецького походження, наприклад: chirurgija VrpₚMat 1890 8 123, homeopatija VrpₚAlk 1890 7 97, terapija VrpₚKdr 1889 11 168. Написання деяких термінів нині інше, наприклад: bakteriologija VrpₚMat 1891 4 55, patalogija VrpₚKdr 1889 9 139. Варіювали терміни fiziologija, higiena ir psichiatrija — переважно це були орфографічні й фонетичні варіанти цих термінів, наприклад: fiziologija VrpₚBgd 1889 2 22 / fiziologija VrpₚKdr 1889 9 139 / fiziol’ogiia VrpₚJsl 1890 3 38, hygiena VrpₚKdr 1889 1 8, VrpₚKdr 1889 2 25, VrpₚKdr 1889 3 40, VrpₚKdr 1889

Terminologija | 2009 | 16

177

9 139, Vrp_Kdr 1889 10 152, Vrp_Kdr 1889 11 168 / hygiena Vrp_Kdr 1889 4 60, Vrp_Kdr 1889 8 120 / higiena Vrp_Pak 1890 7 97 / higijena Vrp_Jsl 1891 12 184 / higijena Vrp_Kdr 1895 9/10 155, psichiatrija Vrp_Jsl 1891 9 136, Vrp_Jsl 1891 10 152 / psychijatrīja Vrp_Kdr 1895 9/10 155 / psychijatría Vrp_Kdr 1895 9/10 157.

Зрозуміло, що автори, які писали на медичні теми, у своїх статтях не обходилися без латинського за походженням терміна medicina, що називає цю галузь науки й уживається досі: Vrp_Jsl 1891 12 184, Vrp_Kdr 1895 9/10 155, Vrp_Kpr 1897 1 9, Vrp_PMat 1890 10 154, Vrp_PMat 1890 1 4, Vrp_PMat 1890 2 21. Лише у статті П. Матулайтіса трапляється варіант medecina Vrp_PMat 1891 4 55, хоча, з іншого боку, це могло бути й друкарською помилкою, тим паче що цей лікар уживав також термін medicina. До речі, М. Купрявічюс і П. Матулайтіс утворили з ним також видові терміни, наприклад: lietuviška medicina Vrp_Kpr 1897 3 41, maskoliška medicina Vrp_PMat 1890 2 21, moksliška medicina Vrp_PMat 1890 2 21, mokslo medicina Vrp_Kpr 1897 1 10, Vrp_Kpr 1897 3 41, praktiška medicina Vrp_PMat 1890 1 4 / praktiszka medicina Vrp_PMat 1890 1 4, žmonių medicina Vrp_Kpr 1897 1 9, Vrp_Kpr 1897 3 41.

2.2.2. Запозичення, не вживані в сучасній мові медичної науки, та їхні усталені відповідники.

У «Варпасі» у статтях авторів, які писали на медичні теми, широко вживалися також такі запозичення (переважно зі слов’янських мов), які нині вважаються чужими словами, однак тоді вони були частиною медичної термінології; крім того, вони відомі й із живого мовлення. У статті 1897 року про литовські назви хвороб М. Купрявічюс навів не лише назви литовського походження, а й запозичені. Він писав: «З цього переліку видно, що не всі назви є суто литовськими, як-от коклюш, рана, параліч та інші, але я включив і їх, бо так їх уживає наш народ» (Kuprevičius 1897: 3 41). Отже, у цій статті є чимало запозичених назв хвороб (переважно зі слов’янських мов), записаних із живого мовлення²⁷, наприклад: корова²⁸ – morbilli Vrp_Kpr 1897 3 42 – нині morbilli — це кір MedŽ 346, карбунка²⁹ – pustule maligna Vrp_Kpr 1897 3 42 – нині pustula maligna — це злоякісний нарив (карбункул) MedŽ

²⁷ Наприкінці статті М. Купревічюс зазначив, що слова зібрано в Каунаському повіті (повіті? – P. Z.).

²⁸ У своїх статтях П. Matulaitis уживав терміни jedra Vrp_PMat 1890 8 123, Vrp_PMat 1890 9 137, Vrp_PMat 1891 4 54, jedra Vrp_PMat 1890 7 105. За даними LKŽ: jedra (= adra, l. odra) «заразна шкірна хвороба, кір, короста» вживається в живій мові (Скапішкіс, Поцюнейляй, Шимонис, Саламанте́стіс).

²⁹ Слово karbonka у LKŽ (л. karbonka) означає лише «скриньку для пожертв».

178

Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

466, kruopos³⁰ – diphtheritis Vrp_Kpr 1897 3 42 – нині diphtheritis означає 1. дифтерія, 2. дифтерит MedŽ 150, kyla³¹ – hernia Vrp_Kpr 1897 3 42 – нині hernia означає грижу MedŽ 245, lisnikai³² – helminthiagis Vrp_Kpr 1897 3 42 – нині helminthosis означає гельмінтоз, глистяну хворобу MedŽ 242, rona³³– vulnus Vrp_Kpr 1897 3 42 – нині vulnus означає рану MedŽ 596, škruplus³⁴ – scrophulosis Vrp_Kpr 1897 3 42 – нині scrophulosis означає скрофульоз MedŽ 495, sukata³⁵ – vertigo Vrp_Kpr 1897 3 42 – нині vertigo означає запаморочення MedŽ 588, valasnykas³⁶ – ulcus chronicum (тобто panaritium) Vrp_Kpr 1897 3 42 – нині panaritium означає панарицій, задирку MedŽ 408, žyvatas³⁷ – enteritis catarrhalis Vrp_Kpr 1897 3 42 – нині enteritis означає ентерит, запалення тонкої кишки MedŽ 175, а catarrhalis означає катаральний MedŽ 94.

П. Matulaitis уживав термін у значенні «моровиця» (лат. pestis MedŽ 430) — чuma Vrp_PMat 1890 7 106, Vrp_PMat 1890 8 123 (пор. рос. чума RLKŽ IV 1985): «У XIV столітті чума поклала на дошку 77 мільйонів людей; <...>» Vrp_PMat 1890 8 123.

Важко було б точно сказати, яку саме шкірну хворобу — фавус, стригучий лишай (лат. favus MedŽ 200) чи фавус волосистої частини голови (лат. favus capilliti MedŽ 200) — М. Купревічюс і П. Matulaitis назвали термінами parkai Vrp_PMat 1890 7 106, parkos Vrp_Kpr 1897 3 41: «Згадаю ще деякі хвороби, що виникають через мікроорганізми: лишай, паркус тощо. Перші дві хвороби виникають від цвілевих грибків — вони розмножуються у воді; <...>» Vrp_PMat 1890 7 106. За даними LKŽ, слов’янізм parkai (білор. пархи, пол. parchy) «така шкірна хвороба, короста, струпи» вживається в Лаздіяй, Вілкавишкісі, Бартнінкай,

³⁰ Див. 2 kruopos «дифтерія» за LKŽ.

³¹ Слово kyla (пол. kita, білор. кила) у LKŽ означає «грижа, випинання, кила (hernia)»; його зафіксовано у Вєкшняя, Ужвенчиса, Таурангай, Немакшчяй.

³² У LKŽ *lisnikas (білор. zničik) означає «кишковий глист, аскарида»; слово зафіксовано в Салочяй, Рамігалі, Гружяй, однак у значенні не «глистова хвороба», а «паразит, що спричиняє глистову хворобу».

³³ За даними LKŽ, rona (білор. рана) «рана» широко вживається в живому мовленні (Шубайчюс, Малькава, Лаукӯва, Дауґялішкіс, Алітус, Лейпалінгіс, Маріямполе).

³⁴ Див. 2 *škrupl as «скрофульоз». J. Jabl(Plk) LKŽ.

³⁵ За іншими даними, слово 3 *sukata у LKŽ наведено в значенні «рахіт».

³⁶ За даними LKŽ, *valasnykas (пор. л. włosienica, рос. волосяница) «підшкірний нарив» відоме з Дусетоса, Серій.

³⁷ Одне зі значень славізму žyvatas у LKŽ — «пронос», у цьому значенні його вживають у Немакщяї, Кельме, Упите. До речі, поряд із цим терміном М. Купрявічюс навів синонім литовського походження tryda.

Terminologija | 2009 | 16

179

У Вейверяї, ˣparkos (біл. napxi, л. parchy) уживають у тому самому значенні в Пушалоті, Упите, Моседісі.

П. Матуляйтіс у статті «Du nuodingu augalu» вживав термін pavietrė у значенні «епідемія» (лат. epidemia MedŽ 179): «Такі хвороби від ріжків тепер рідко трапляються в Західній Європі; там люди заможніші, краще відокремлюють трави від зерен і їдять чистіший хліб. У Росії це трапляється доволі часто. Ось і цього року епідемія від ріжків з’явилася у В’ятській губернії» Vrp^PMat 1890 2 20. За даними LKŽ, pavietre (л. powietrze) «мор, епідемія, заразні хвороби» вживають у Кетурвалакаяї, Жельві, Барстичяї.

З іншого боку, такі назви хвороб слов’янського походження, як rožė³⁸ – erysipelas Vrp^KPr 1897 3 42 і kaltunas³⁹ – plica polonica Vrp^KPr 1897 3 42, зберегли в сучасній медичній термінології ті самі значення; пор. rožė (лат. erysipelas) MedŽ 184, kaltūnas (лат. plica polonica) MedŽ 444. До таких належить і назва інфекційної хвороби грецького походження tifas, хоча в сучасному вжитку поширеніший литовський термін šiltinė. Однак видові терміни, утворені П. Матуляйтісом із основним компонентом tifas, — pilvinis tifas Vrp^PMat 1890 9 137, Vrp^PMat 1890 7 106, Vrp^PMat 1890 8 124, pletmuotas tifas Vrp^PMat 1890 8 123, Vrp^PMat 1890 7 106, — у сучасній мові медичної науки мають інші, литовські відповідники. Pilvinis tifas тепер називається vidurių šiltinė (лат. typhus abdominalis MedŽ 562), а pletmuotas tifas — demėtoji šiltinė (лат. typhus exanthematicus MedŽ 563).

Лікарня (лат. hospitalium MedŽ 249)], яку Алекса називав запозиченням слов’янського походження špitolė (л. szpital LKŽ): «<...> треба наглядати й обстежувати різні хвороби в лікарнях, щоб потім можна було їх розпізнавати й знати, яку допомогу надавати» Vrp^ALk 1890 7 98. Інші автори для назви цієї установи вживали термін ligonbučio (докладніше див. 2.1.2.4.).

Заклад, де виготовляють і продають ліки, — аптека (лат. officina, рос. анмека MedŽ 387) — у Ю. Алексі, В. Кудірки та С. Матуляйтіса називався слов’янським словом aptieka: «Якщо куплені в аптеці ліки їй не допомагають, тоді жінкам нічого не лишається робити, як везти хворого до якогось знахаря, який уміє замовляти, або до якогось фельдшера, яких тепер у селах наплодилося, мов грибів після дощу» Vrp^ALk 1890 7 97. За даними LKŽ, слово ˣaptieka (л. apteka) означає «аптека»

³⁸ Як видно з LKŽ, слово rožė (біл. poža, л. róża) «хвороба, що проявляється чітко окресленою яскраво-червоною плямою на шкірі та підвищенням температури» досить широко поширене в країні (Rod. Alks. Krs. Grsl, LKT86[Kl], Pt, Šts, Antr. Grv, Aps. Pls, Ggr, LTR[Ant], Kp, Str, LTR[Imb], Grd, Všk).

³⁹ За даними LKŽ, слово kaltūnas (рос. колтун, л. kołtun) у значенні «така хвороба (plica polonica)» відоме з Даугельшкіса, Маріямполе, Вайсішкіса, Рокішкіса, Вільнюського краю, Лейпалінгіса, Саснави, Упите, Армонішкіса.

180

Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

наведено з Паневежиса, Кросни, Адутишкіса. Фармацевт (лат. pharmaceutus MedŽ 432) Я. Алексою названий слов’янізмом aptiekorius VrPₐₗₖ 1890 7 97. У LKŽ aptiekorius (1. aptekarz) «фармацевт» також засвідчено в живому мовленні (Гейстараї[Дідвижяй], Дусетос).

У значенні «ліки» Я. Алекса у статті 1890 р. вживав слов’янізм lie-karsta⁴⁰, щоправда, в одному випадку навів його поряд із литовським терміном, наприклад, vaistas (liekarstos) VrPₐₗₖ 1890 7 98, в іншому ж — навпаки, наприклад, liekarstos (vaistai) VrPₐₗₖ 1890 7 97. Інші лікарі (Й. Багдонас, В. Кудірка, М. Купрявічюс, П. Матулайтіс, С. Матулайтіс) уже послідовно вживали термін vaistas VrPᵦɢᴅ 1889 2 22, VrPₖᴅʀ 1889 2 25, VrPₖᴅʀ 1889 3 40, VrPₖᴅʀ 1889 11 168, VrPʀ. 1889 12 184, VrPₚₘₐₜ 1890 1 4, VrPₚₘₐₜ 1890 2 21, VrPₚₘₐₜ 1890 6 91, VrPₚₘₐₜ 1890 10 154, VrPₛₘₐₜ 1891 1 10 VrPₚₘₐₜ 1891 4 54, VrPₖᴅʀ 1895 9/10 155, VrPₖₚʀ 1897 3 41, який і досі вживається (лат. medicamentum MedŽ 328).

Рідку лікарську форму Я. Алекса назвав запозиченням германського походження dropai⁴¹, однак поряд навів і литовський відповідник: dropai (lašai) VrPₐₗₖ 1890 7 97. Останній вживав і В. Кудірка: lašai VrPₖᴅʀ 1895 9/10 157.

2.3. Гібриди. У медичних статтях «Варпаса» виявлено лише кілька гібридних термінів (від деяких із них утворено видові терміни), наприклад: durnavojimas VrPᵢₛₗ 1890 5 68 (rezonavojantis durnavojimas VrPᵢₛₗ 1891 10 153), grybelis VrPₚₘₐₜ 1890 4 59, VrPₚₘₐₜ 1890 5 72, VrPₚₘₐₜ 1890 6 91 (mielinis grybelis VrPₚₘₐₜ 1890 4 59, VrPₚₘₐₜ 1890 5 72, VrPₚₘₐₜ 1890 6 91, pelesinis grybelis VrPₚₘₐₜ 1890 4 59, VrPₚₘₐₜ 1890 7 106), guzeliai VrPₚₘₐₜ 1891 4 56, lengvaliejus VrPₖᴅʀ 1889 2 25, tėmytlyumas⁴² VrPᵢₛₗ 1891 10 152. У сучасній мові медичної науки зберігся лише термін grybelis (лат. fungus MedŽ 214). Деякі гібриди трапляються лише як основні компоненти складених термінів, наприклад: kairėji kamaraite VrPₖᴅʀ 1895 9/10 156, psichiškas ap-sijojimas⁴³ VrPᵢₛₗ 1891 11 167, vidurių išliausavimas VrPₚₘₐₜ 1890 2 21. Гібридом kamaraite В. Кудірка міг називати серцевий шлуночок (лат. ventriculus MedŽ 586): «Саме серце збільшується, особливо лівий шлуночок і перегородка».

Професію лікаря в одній зі статей Я. Алекси названо гібридним

⁴⁰ У LKŽ приклади вживання слова liekarsta (1. liekarstwo) «ліки» наведено з Вейвирженая, Ержвілкаса, Кросни, Гжяй, Ілакяй.

⁴¹ Див. dropai з прусської німецької drop(e), «крапля» Alm 46, пор. середньонижньонімецьке drope, «крапля» MndW I 583.

⁴² Див. tėmyti 1. «уважно дивитися, стежити (зазвичай очима), спостерігати», 2. «запам’ятовувати, брати до уваги» LKŽ.

⁴³ Див. 2 jovyti (рос. азать) 2. «показатися, представитися», 3. «здаватися» LKŽ.

Terminologija | 2009 | 16

181

терміном лікарська професія: «<...> справжнім лікуванням можуть займатися лише справді справжні лікарі, які закінчили тривале й важке навчання в університетах лікарської справи, <...>» VrpAlk 1890 7 99. У LKŽ слово лікарська професія у значенні «професія лікаря, медика» засвідчене лише в письмових джерелах (Š, M. Valanč, V. Kud і, Vaižg).

ВИСНОВКИ

1. Наприкінці XIX ст. у газеті Varpo було опубліковано п’ятнадцять статей різного обсягу з антропології, бактеріології, фармакології, гігієни, клінічної медицини та інших галузей медицини. Найактивніше писали лікарі. Більшість із них були видатними литовськими громадськими діячами свого часу, натхненниками національного відродження, розповсюджувачами забороненої литовської преси (J. Bagdonas, V. Kudirka, M. Kuprevičius, P. Matulaitis, S. Matulaitis). Опубліковані ними статті важливі для історії та термінології литовської медицини передусім як просвітницькі й науково-популярні тексти, а також як джерела литовських медичних термінів.

2. У Varpe лікар M. Kuprevičius першим почав порушувати теоретичні питання термінології. Він закликав лікарів уживати не запозичені, а литовські слова, приділяти більше уваги термінам народної медицини та, створюючи литовську медичну термінологію, спиратися на слова живої мови.

3. Термінами медичних статей названо сім груп понять: хвороби, їхні ознаки та патологічні стани; дії, процеси, стани й властивості; частини тіла й органи та вироблювані ними рідини; лікувальні й інші засоби; особи; науки й установи.

4. Три п’ятих термінів медичних статей у Varpo — це слова й словосполучення литовського походження. Запозичення та терміни змішаного походження (однослівні гібриди й складені терміни з компонентами різного походження) становлять лише по п’ятій частині всіх термінів.

5. Автори статей уживали переважно терміни литовського походження. Деякі з них стали термінами сучасної мови медичної науки. Це давні слова цієї галузі (akis, džiova, ligonis, sveikata та ін.), відомі насамперед із живої мови. Деякими термінами, що потрапили до мови медичної науки з клінічної практики (drugys, dusulys, gumbas та ін.), нині називають інші поняття. Значна частина термінів литовського походження (переважно назви частин тіла й органів та хвороб) не прижилася в сучасній мові медичної науки. Одні з них — слова діалектів (найчастіше) та письмових джерел (це видно з даних LKŽ), інші, можливо, є новотворами, створеними самими авторами статей (dirgsnė «нерв»; liginamasis «хворий»; sunkė «артерія» та ін.).

182 Palmira Zemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

6. Запозичення становлять п’яту частину всіх термінів медичних статей у Varpo. Найбільше запозичень із грецької, чимало — з латинської та слов’янських мов і трохи — з інших мов (французької, арабської, німецької та ін.). Частина запозичень, що називають поняття анатомії, клініки та інших галузей, збереглася в сучасній мові медичної науки незмінною і за значенням, і за формою. Деякі запозичення литовізувалися неоднаково. Не знайшовши (або не знаючи) відповідних литовських відповідників, лікарі вживали також нелитуанізовані терміни (переважно клінічні).

Широко вживалися запозичення зі слов’янських мов, які не стали медичними термінами й нині вважаються чужими словами. За даними LKŽ, більшість із них відомі в живій мові.

7. У медичних статтях Varpo гібридних термінів дуже мало. Більшість із них не прижилася в сучасній мові медичної науки, оскільки один із їхніх складників має слов’янське походження (durnavojimas, kamaraitė та ін.).

8. Частина термінів медичних статей мала варіанти й синоніми. За часів Varpo правопис ще не був усталений, тому деякі терміни різні (іноді й ті самі) автори писали неоднаково (орфографічні та фонетичні варіанти термінів). Нерідко для називання того самого поняття вживали по кілька термінів. Трапляються випадки, коли поруч із запозиченнями в дужках подано їхні литовські відповідники або навпаки.

9. Як заведено в медичній літературі, автори статей у Varpo поряд із термінами наводили їхні латинські відповідники. Це свідчить про те, що свої статті вони, можливо, призначали не лише для звичайних людей, а й для фахівців.

10. Пишучи медичні статті, лікарі дбали не лише про здоров’я людей, а й про їхню освіту. Терміни статей свідчать, що їхні автори, безперечно, добре знали й плекали живу мову та зробили значний внесок у творення литовської медичної термінології.

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА

Atgaivys. Kur musu žmoneles gydosi? – Varpas, 1890, Nr. 7, 97–99.

Draugaitis. Keli žodžiai apie girtuoklystę. – Varpas, 1891, Nr. 1, 9–14; Nr. 3, 40–41.

Hygiejos tarnas. Hygiena. I. Arbata. – Varpas, 1889, Nr. 1, 8–9.

Hygiejos tarnas. Hygiena. II. Kava. – Varpas, 1889, Nr. 2, 25.

Служник Гігеї. Гігієна. III. Тютюн. – Varpas, 1889, № 3, 40–41; № 4, 60–61; № 8, 120; № 9, 139–140; № 10, 152–153; № 11, 168–169.

Hygienos tarnas. Alkoholgis ir alkoholizmas. – Varpas, 1895, Nr. 9/10, 155–157; Nr. 11, 173–175.

J. Краса людського тіла. – Varpas, 1890, № 3, 37–39; № 4, 53–55; № 5, 68–70.

J. J. Заразність душевнохворих. – Varpas, 1891, № 9, 134–136; № 10, 150–153; № 11, 166–168; № 12, 182–184.

J. Szidaras. Dėl ko mes miegame? – Varpas, 1889, Nr. 2, 20–22.

M. Sk-ra. Kokia liga gumbu vadinasi? – Varpas, 1897, Nr. 1, 9–10.

M. Sk-ra. Lietuviški ligų vardai. – Varpas, 1897, Nr. 3, 41–42.

Terminologija | 2009 | 16

183

Paulius. Apie kochIną – vaistą nuo sausligės. – Varpas, 1891, Nr. 4, 54–57.

Paulius. Du nuodingu augalu. – Varpas, 1890, Nr. 1, 4–5; Nr. 2, 20–21.

Паулюс. Мікроорганізми. – Varpas, 1890, № 4, 59–60; № 5, 72–73; № 6, 91–92; № 7, 105–107; № 8, 122–124; № 9, 137–138; № 10, 153–154.

R. Грип. – Varpas, 1889, № 12, 184.

ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА

Alm 1931: Alminauskis K. Die Germanismen des Litauischen 1. Die deutschen Lehnwörter im Litauischen, Kaunas.

LKŽ: Словник литовської мови. – www.lkz.lt

MedŽ 1980: Astrauskas V., Biziulevičius S., Pavilonis S., Vaitilavičius A., Vileišis A. Medicinos terminų žodynas, Vilnius.

MndW I 1931: Dr. Karl Schiller und Dr. August Lübben. Mittelniederdeutsches Wörterbuch. Bd. 1–6. Photomechanischer Neudruck, Münster in Westf.

VLE X 2006: Visuotinė lietuvių enciklopedija 10, Vilnius.

Matulaitis S. 1896: [B.] Kas tai yra liga gumbas? – Ukininkas 4, 28.

Matulaitis S. 1897: [Dr.] Kas tai yra priepuola. – Ukininkas 12, 184–185.

RIKŽ IV 1985: Rusų–lietuvių kalbų žodynas 4. Sudarė J. Kardelytė, Ch. Lemchenas, J. Macaitis, A. Mankevičienė, Vilnius.

LITERATŪRA

Anusevičienė O. A., Cibas P., Lilienė L. 2002: Žmogaus anatomija ir fiziologija, Kaunas.

Gaivenis K., Keinys St. 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas.

LPLP 2006: Lietuvos bibliografija. Serija C. Lietuviškų periodinių leidinių publikacijos 1897, Vilnius.

LS I 2004: Lietuviškieji slapyvardžiai: lietuviškos spaudos iki 1990 m. slapyvardžių sąvadas 1: Autoriai. Sudarė ir parengė J. Mačiulis. Vilnius.

LS II 2004: Lietuviškieji slapyvardžiai: lietuviškos spaudos iki 1990 m. slapyvardžių sąvadas 2: Slapyvardžių žodynas. Sudarė ir parengė J. Mačiulis. Vilnius.

Nečiūnas V., Nečiūnienė V. 1987: Metodinės rekomendacijos savarankiškam kompleksiniam klinikos terminijos mokymuisi: mokymo – metodinė priemonė. Kaunas.

Palionis J. 1952: Lietuvių literatūrinės kalbos normalizacija XIX a. pabaigoje (1880–1901) [filologijos mokslų kandidato laipsnio disertacija], Vilnius, VUB RS, F 76–DS 58.

Staugaitis J. 1932: A. a. d-rą Mikalojų Kuprevičių atsiminus. – Medicina 11, 702–708.

Žemlevičiūtė P. 2008: Lietuviški Vinco Kudirkos medicinos terminai. – Terminologija 15, 142–155.

Фасмер М. III 1971: Этимологический словарь русского языка 3, Москва.

TERMS USED IN ARTICLES ON MEDICINE IN VARPAS

This article deals with the meaning and origin of terms in articles on medicine published in monthly newspaper Varpas (1889–1906) as well as with the fate of these terms in modern medical terminology.

The newspaper, which dealt with various issues of literature, politics and science published fifteen articles on anthropology, bacteriology, pharmacology, hygiene, clinical medicine and other fields of medicine. The most active authors of these articles were doctors Julius Aleksa, Juozas Bagdonas, Vincas Kudirka, Mikalojus Kuprevičius, Petras Matulaitis and Stasys Matulaitis.

Doctor Kuprevičius was the first to raise theoretical issues of terminology. He was encouraging doctors to use not borrowed, but Lithuanian words, to consider more seriously folk terms of medicine when creating Lithuanian medical terminology and to use words of the living language.

184

Palmira Žemlevičiūtė | Varpo medicinos straipsnių terminai

Terms from the articles on medicine fall into seven groups of concepts: medical conditions; actions, processes, conditions and features; parts of the body, organs and their fluids; healing measures and other measures; persons; sciences and institutions.

Sixty percent of medical terms are words and word-combinations of Lithuanian origin. Borrowings and terms of mixed origin (one-word hybrids and complex terms with elements of different origin) make up twenty percent each.

The authors of these articles most frequently used terms of Lithuanian origin. Some of them have become terms of modern medical science. Usually they are old words known from the living language, such as akis (eye), džiova (tuberculosis), ligonis (patient), sveikata (health). Some terms now name other concepts. Quite a lot of terms of Lithuanian origin (mostly names of parts of the body and organs and names of diseases) did not take root in the modern language of medical science. Some of these terms were words from dialects or old written sources (this can be seen from the Dictionary of the Lithuanian language), other terms could have been created by the authors of articles (dirgsnė (nerve), ligìnamasis (patient), sunkė (artery)).

The majority of borrowings came from Greek as well as Latin and Slavic languages, only a few – from French, German, Arabic and other languages. The meaning and form of some terms of anatomy, symptoms and progression of an illness and other fields have remained unchanged until today. Some of the borrowings were Lithuanianized. Being short of appropriate Lithuanian terms doctors also used terms which were not Lithuanianized. Borrowings from Slavic languages were used frequently, but most of them did not become established in Lithuanian medical terminology and now are treated as barbarisms. As can be seen from the Dictionary of the Lithuanian language the majority of them were known in the vernacular.

One-word hybrid terms are rare. The majority of them are not used in the modern language of medicine. Usually one part of them is of Slavic origin, for instance kamaraitė (now anga or ertmė (cavity)).

Some terms in the articles on medicine had variants and synonyms. Lithuanian orthography at the time of Varpas was not fully settled, therefore some terms were spelt differently by different authors (sometimes even by the same author). Frequently the same concept had a few names. In some cases borrowings had their Lithuanian equivalents presented in brackets and on the contrary.

It was common in articles on medicine for doctors to present Latin names next to Lithuanian terms, for instance kolera – cholera asiatica. These articles were aimed at common people as well as specialists.

Writing popular articles on medicine doctors cared not only about healing, but also about education. The terminology of these articles shows that their authors knew language rather well, cared about it and had their input in the creation of Lithuanian medical terminology.

Gauta 2009-11-24

Palmira Zemlevičiūtė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT – 10308 Vilnius E. paštas: [email protected]

Terminologija | 2009 | 16

185