Go to originalLocalized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…
Page 1
doi.org/10.35321/term27-05
Терміни в інтернет-медіа (розвідувальне дослідження)
ASTA MITKEVIČIENĖ
Інститут литовської мови
АНОТАЦІЯ
У статті намагаються з’ясувати, з яких галузей терміни найчастіше потрапляють до повсякденних інтернет-медіа і чи зазнають найпопулярніші терміни помітніших змін (розглядаються термінологічна варіантність і детермінологізація). Об’єкт розвідувального дослідження — двослівні терміни у відкритому корпусі DELFI.lt, укладеному з текстів, опублікованих у новинному порталі з такою самою назвою у 2014–2016 роках. Застосована методика, хоча й має недоліки, дає змогу (наскільки це можливо) аналізувати терміни без упереджених припущень — заздалегідь не визначаючи ані галузі, ані конкретних термінів.
У статті зроблено спробу визначити, з яких галузей терміни зазвичай потрапляють до повсякденних інтернет-медіа та чи зазнають найпопулярніші терміни помітніших змін (розглядаються термінологічна варіантність і детермінологізація). Пілотне дослідження зосереджене на двослівних термінах, виявлених у відкритому корпусі DELFI.lt, який складається з текстів, опублікованих у новинному порталі з такою самою назвою у 2014–2016 роках. Хоча застосована методика має певні недоліки, вона дає змогу (наскільки це можливо) аналізувати терміни без упереджень, тобто не визначаючи наперед галузь або конкретні терміни.
Загальновідомо, що частина термінів уживається не лише в науковій комунікації, а й переходить до загального вжитку. Помітне зростання кількості термінів у повсякденній комунікації пов’язують з інформаційною добою, суспільством знань і технологічною революцією (див. Meyer та ін. 1998: 645; Kageura 2002: 15; Geeraerts 2015: XVII–XIX та ін.).
Один із важливих каналів, через які терміни потрапляють до аудиторії неспеціалістів, — засоби масової інформації. ЗМІ вводять терміни в загальне вживання, а також сприяють популяризації термінів із деяких актуальних для них галузей. Коли терміни широко поширені й відомі не лише фахівцям, виникає можливість детермінологізації (Gaivenis 2014: 242). У цій статті зроблено спробу визначити, терміни яких галузей найчастіше потрапляють до повсякденних інтернет-ЗМІ та чи зазнають ці популярні терміни помітніших змін (розглядається варіювання термінів і детермінологізація). Об’єкт дослідження — двослівні терміни, ужиті на новинному порталі DELFI.lt. Двослівні терміни обрано з кількох причин. По-перше, це найпоширеніший1 (або принаймні один із найпоширеніших — залежно від галузі) тип термінів; по-друге, їхня екстенсія вужча, а інтенсія ширша, ніж у однослівних термінів того самого рівня ієрархії в тій самій системі, тому їх легше розпізнати.
Це перше дослідження вживання термінів у ЗМІ, яке не обмежується термінами однієї галузі й не спирається на заздалегідь укладений список термінів. Це розвідувальне дослідження.
Kazimieras Župerka аналізував уживання термінів мовознавства в публіцистиці. На підставі вживання він виокремив дві функціонально-семантичні групи цих термінів. До першої належать терміни, які вживаються як терміни (і в точному значенні, і в приблизному чи навіть неточному), до другої — детермінологізовані терміни (одні вживаються в системному переносному значенні, інші — в індивідуальному переносному значенні як стилістичний засіб) (Župerka 2000). Ця класифікація є зручною основою для розгляду вживання термінів інших галузей поза звичним для них середовищем (науковим та адміністративним стилями).
Когнітивна психологія та філософія наголошують, що провести чітку межу між загальними та спеціальними знаннями складно, а мовознавство ставить під сумнів можливість суворого розмежування загальної та спеціальної мов (Cabré Castellví 2003: 171). Відповідно, нефахівець може вважати певне слово терміном, а терміни, уживані фахівцями, аудиторія неспеціалістів може сприймати як слова загальної мови (Kageura 2012: 12). Тож у цій статті також не розглядаються докладніше термінологічність і її ступені.
ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
Для дослідження термінів у ЗМІ, сподіваючись отримати результат якнайшвидше, скористалися відкритим корпусом DELFI.lt, доступним в інтернеті (http://tekstynas.mwe.lt/), який налічує 70 мільйонів слів. Це корпус текстів інтернет-публіцистики, до
1 Див. Umbrasas 2013: 113, 117; Bielinskienė ir kt. 2015: 65 ir kt.
Terminologija | 2020 | 27
109
Page 3
якого увійшли тексти, опубліковані на сайті DELFI.lt у 2014–2016 роках і віднесені до 12 рубрик: DELFI Veidai, Projektai, DELFI Mokslas, DELFI Auto, Sportas, DELFI Gyvenimas, DELFI Žmonės, DELFI Pilietis, Verslas, DELFI FIT, DELFI Žinios і категорія Neidentifikuota (докладніше про корпус див. LKKŽ 2019: 14–15). Отже, одні тексти належать до тематичних рубрик, мають інформаційний або аналітичний стиль, інші призначені для розваги й написані в більш вільному — експресивному — стилі2. Коментарі читачів до корпусу не ввійшли.
У відкритому доступі є набори n-грам, отриманих із цього корпусу, та їхніх частот (http://resursai.mwe.lt/atsisiusti). Для цього дослідження використано список біграм.
Додаткове джерело — база даних сталих словосполучень литовської мови (PJB), укладена на основі згаданого корпусу. До неї внесено близько 12 тисяч дво- та трислівних сталих словосполучень, утворених із 97 іменниками, які найчастіше входять до таких сполучень. Якщо потрібний термін зафіксовано в базі, уточнювали частоту леми або форми та її варіанти.
Дослідження проводилося в кілька етапів. Спершу переглянули список біграм і визначили в ньому двослівні терміни (точніше — форми термінів, оскільки список не лематизовано). Через особливо великий обсяг матеріалу вирішили взяти лише ті двослівні терміни, частота принаймні однієї форми яких перевищує 500 (для цього довелося переглянути понад 7000 найчастотніших біграм3). Потім відібрані терміни розподілили за галузями. Нарешті проаналізували конкорданси вибраних складених термінів у корпусі.
Загалом відібрано 461 форму двослівних термінів — це 317 різних термінів. Цілих шість відмінкових форм словосполучення prekybos centras було вжито понад 500 разів (у PJB для цієї леми зазначено частоту 7118).
Методологічний недолік, важливий для термінології, полягає в тому, що відібрані двослівні терміни в ЗМІ вживаються не лише як самостійні терміни, а й як частини довших термінів, пор.: artimoje aplinkoje і smurtas artimoje aplinkoje, pridėtinės vertės і pridėtinės vertės mokestis. Проте вирішили, що якщо двослівна колокація є терміном, то її тут і вважають двослівним терміном, навіть якщо в частині рядків конкордансу цей термін входить до складу багатослівного терміна. Те, що двослівний термін є лише частиною терміна, не—
K. Župerka розрізняє три підстилі публіцистичного стилю: інформаційний, аналітичний та експресивний (Župerka 2001: 87), а Audronė Bitinienė — чотири: інформаційний, аналітичний, експресивний і діалогічний (Bitinienė 2007).
Найчастотніша біграма, яку можна вважати терміном, — JAV dolerių (майже 10 тисяч випадків уживання), однак вона не потрапила до списку відібраних двослівних термінів, оскільки перший компонент — не самостійне слово, а акронім. Це питання домовленості: є дослідження (наприклад, Boizou ir kt. 2015), у яких акронім у сполученні прирівнюють до однослівного компонента.
знає її термінологічність і частоту вживання. Такий вибір підтверджують і власні назви: коли термін уживається у складі складених назв, він залишається терміном (Вільнюська інспекція охорони живої природи).
До дослідного матеріалу через особливості його відбору не потрапили випадки вживання термінів, коли між компонентами термінів були вставлені інші слова. Крім того, деякі відібрані двослівні форми в окремих рядках конкордансу просто випадково формально збігалися з досліджуваними термінами; є також приклади нетермінологічного — переносного — вживання (див. далі). Тому дані про частотність уживання термінів у корпусі можна вважати лише приблизними.
РОЗПІЗНАВАННЯ ТЕРМІНІВ
Загальновідомо, що складені терміни не мають особливої форми, яка давала б змогу легко відрізнити їх від словосполучень (або довших синтаксичних конструкцій), хоча деякі форми й типовіші, наприклад атрибутивні словосполучення з іменником у родовому відмінку, з прикметником із суфіксом -inis, із займенниковим прикметником тощо.4 «Автоматично визначити, яке словосполучення є колокацією, а яке — терміном, майже неможливо» (Rimkutė ir kt. 2017: 15). Якщо двослівна колокація є іменниковим словосполученням, можна припустити, що часто це буде термін (або принаймні частина терміна). Наприклад, переглянувши в PJB 50 найчастотніших атрибутивних двослівних словосполучень, можна було б вважати термінами тієї чи іншої галузі понад 60 відсотків. Подібну кількість термінів виявлено й серед 50 найчастотніших двослівних словосполучень цієї бази, незалежно від семантичного зв’язку між їхніми компонентами.
Щоб об’єктивніше визначити, чи є колокація терміном, насамперед намагалися знайти таку мовну одиницю в термінологічних базах і словниках; брали до уваги, що терміни можуть мати варіанти й синоніми. Безперечно, до термінографічних джерел потрапляють не всі, навіть найпопулярніші терміни, і не всі галузі мають термінографічні ресурси; крім того, у таких ресурсах іноді трапляються й інші мовні одиниці, наприклад власні назви. Ідеальним було б, якби термінологічність словосполучень оцінював фахівець відповідної галузі (внесок фахівця наголошується в різних дослідженнях автоматичного розпізнавання термінів), але в цьому випадку галузей кілька, і вони досить різноманітні.
Ще одне складне питання — межі термінів. Ця проблема постає під час спроб визначити межі не лише термінів, а й інших стійких словосполучень
4 Plačiau apie dvižodžių terminų struktūrinius modelius žr. Gaivenis 2014 [1975]: 64–70; Akelaitis 2008: 6–8; Drukteinis 2011: 239–241; Bielinskienė ir kt. 2015: 62; Mockienė 2016: 109–111 ir kt.
Terminologija | 2020 | 27
111
Page 5
(див. Bielinskienė ir kt. 2017: 86). Якщо словосполучення є лише частиною довшого терміна, воно може виконувати функцію терміна як його контекстний синонім. Наприклад, контекстним синонімом термінів африканська чума свиней і класична чума свиней (внесених до TB, IATE) є чума свиней; пор. приклади з корпусу:
Страховики, за словами А. Баравика, порівняли чуму свиней із війною і заявили, що під час війни вони більше не страхуватимуть від війни, а це означає, що, ймовірно, вони відмовляться страхувати від африканської та класичної чуми свиней. [Verslas]
Минулого тижня в Литві зафіксовано чуму свиней, яка завдасть величезних збитків. [Verslas]
Словосполучення чума свиней не є самостійним терміном: ним називають одну з двох хвороб або узагальнено обидві. За формою це двослівне словосполучення та згадані трислівні терміни нагадують типові родові й видові терміни5.
ТЕРМІНИ ЗА ГАЛУЗЯМИ
Щоб якомога більше уникнути суб’єктивності, терміни розподіляли за галузями, спираючись на багатомовний багатодисциплінарний тезаурус Європейського Союзу EuroVoc та Банк термінів Литовської Республіки (TB). Слід звернути увагу, що в TB терміни відносять до тієї чи іншої галузі відповідно до джерела, тому термін із тим самим або дуже близьким значенням може бути поданий як термін різних галузей; наприклад, галузі терміна держава-член — громадська безпека, оборона, право, економіка, фінанси, соціальний захист, зайнятість і умови праці, охорона здоров’я. Через це галузі терміна в TB і EuroVoc іноді значно відрізняються, як-от: галузь терміна національна меншина у TB — культура, а в Eurovoc — право. У таких випадках рішення ухвалюють з огляду на контекст. Оскільки класифікації галузей в обох ресурсах мають як спільні риси, так і відмінності, у цій статті зроблено спробу узгодити обидві, хоча перевагу надано класифікації TB, яка краще відображає литовські реалії. Крім того, увагу зосереджено лише на найбільших галузях, щоб отримати загальнішу картину галузей. Окремо виділено групу професій і посад — у досліджуваному матеріалі вона впадає в око й є численною (якби терміни цієї групи віднести до галузі соціального захисту, зайнятості й умов праці, ця галузь посіла б перше місце за кількістю термінів).
5 У статті VLEe «Чума тварин» її автор Вітаутас Стюгис стверджує: «[В]ідомі такі хвороби, що називаються чумою: чума великої рогатої худоби, чума дрібних жуйних, африканська чума коней (африканська хвороба), африканська чума свиней і класична чума свиней, чума собак, чума птахів (грип), чума лососевих, чума щук, чума раків». Класична чума свиней і африканська чума свиней — контактні вірусні хвороби свиней (див. TB).
Через великий обсяг матеріалу надзвичайно складно проаналізувати кожен рядок конкордансу, тому може виявитися, що термін не в усіх випадках ужито в тому самому значенні й через це він належить не до однієї галузі. Однак керуються припущенням, що принаймні найзагальнішу галузь найпопулярніших медійних термінів має бути нескладно визначити.
Якщо термін у різних значеннях належить до кількох (найчастіше двох) галузей, у дослідженні його відносять до групи термінів кількох галузей. Зазвичай одне зі значень і одна з галузей виразно домінують. Наприклад, третя країна (найуживаніша форма третіх країн) частіше вживається як термін міжнародних відносин, а не права:
Порівняно з минулим роком обсяги імпорту з третіх країн зросли на 5,4 відсотка. [Verslas]
Досліджувані двослівні терміни, уживані в медіа, належать до найрізноманітніших галузей (див. рис. 1 і таблицю 1). Безперечно, це зумовлено екстралінгвістичними причинами — актуальними для медіа подіями та тематикою текстів.
Рис. 1. Найчастотніші (одну з форм ужито понад 500 разів) двослівні терміни та їхні форми6 у текстовому корпусі DELFI.lt за галузями
6 Частоти, зазначені в наборі біграм, не завжди збігаються з результатами пошуку в корпусі, однак відхилення незначне й не вважається суттєвим. Кількісні дані на діаграмі взято з первинного джерела дослідження — набору біграм. Частотність термінів (лем), що обговорюються в інших підрозділах статті, перевіряли в корпусі та, якщо доступно, у PJB.
Terminologija | 2020 | 27 113
Page 7
Таблиця 1. Найчастотніші (одна з форм ужита понад 500 разів) двослівні терміни в корпусі DELFI.lt за сферами
СФЕРА
ПРИКЛАДИ
КІЛЬКІСТЬ ТЕРМІНІВ
фізична культура і спорт
відбіркові змагання, легка атлетика, рейтингові очки, вид спорту
44
професії та посади
прессекретар, керівник компанії, працівник поліції, член Сейму
ГАЛУЗЬПРИКЛАДИКІЛЬКІСТЬ ТЕРМІНІВкультуракультурна спадщина4стандартизація і метрологіякубічний метр3статистикадомогосподарство1кілька галузейтретя сторона, публічний простір7
Як уже зазначалося у вступній частині, для дослідження було відібрано найчастотніші форми термінів у текстовому корпусі. Якщо мати список лематизованих термінів із частотами, розподіл галузей за кількістю та частотністю термінів, імовірно, буде іншим.
ТЕРМІНИ ТА (ВЛАСНІ) СКЛАДЕНІ НАЗВИ
Частину термінів можна вважати поширеними в неспеціальній комунікації, оскільки вони потрапляють до медіа як складники власних назв, важливих для суспільства або окремої його групи. Наприклад, форма терміна автомобільних доріг у корпусі вжита понад 700 разів, але найчастіше як частина назви «Дирекція автомобільних доріг Литви». Інша, друга за частотністю форма того самого терміна — автомобільними дорогами (частота понад 180) — також найчастіше входить до складеної назви (Закон про безпеку дорожнього руху автомобільними дорогами). Для порівняння: форма місцевого відмінка на автомобільних дорогах вжита лише кілька разів. Проте щодо термінологічності сполуки автомобільна дорога сумнівів майже немає: термін внесено також до TB. Подібні приклади можна навести й для деяких інших термінів (див. також наступний розділ).
Інший тип прикладу — термін ринок акцій (частота 2382 PJB). Найчастотніші його форми — місцевий відмінок на ринках акцій (774) і родовий відмінок ринку акцій (526). І обидві ці форми, і сама сполука найчастіше вживаються в узагальнених назвах ринків певного регіону чи країни (наприклад: азійські ринки акцій, на ринках акцій США тощо), пор.:
У четвер на ринках акцій країн Балтії відчувався сплеск великих угод. [Verslas]
Активізацію торгівлі на ринках акцій країн Балтії зумовили новини компаній. [Verslas]
Terminologija | 2020 | 27
115
Page 9
СИНОНІМИ, ПЕРИФРАЗИ, ВАРІАНТИ
Після перегляду відібраних термінів, уживаних у медіа, було виявлено синоніми, перифрази та варіанти7.
Серед найчастотніших біграм трапилися синоніми зі сфери комунікації. Одна із синонімічних пар — пресреліз і повідомлення для медіа (частота 4437 і 1340; найчастотніші форми обох термінів — однина місцевого відмінка); перший термін можна знайти також у EuroVoc та термінологічній базі IATE, де його оцінено як дуже надійний. Більшість конкордансних рядків менш поширеного терміна повідомлення для медіа належать до рубрики «Auto»; вирізняється також рубрика «Mokslas», тож тут можна побачити й суб’єктивні схильності адресантів, на які можуть впливати джерела публікацій. До найновішого словника термінів зв’язків із громадськістю (RVŽ 2018) внесено обидва терміни, причому перевагу надано терміну пресреліз.
Ще одна синонімічна пара, обидва члени якої часто вживаються в медіа, — громадська думка (частота леми 1217, найчастотніша форма громадської думки) і суспільна думка (частота леми 742, включно з невизначеною формою; найчастотніша форма суспільної думки). У згаданому словнику термінів зв’язків із громадськістю порядок синонімів — громадська думка, суспільна думка — відповідає поширеності цих термінів у медіа. Значних відмінностей у вживанні не помічено, за винятком того, що з назвами одних установ, які проводять дослідження громадської думки, частіше вживається один синонім, а з назвами інших — другий. Цим частково можна пояснити, чому дослідження суспільної думки у корпусі трапляється частіше, ніж дослідження громадської думки (частота 265 і 146 PJB).
Термін з енергетичної галузі атомна електростанція у медіа значно поширеніший (частота леми в корпусі 1697), ніж синонім ядерна електростанція (частота 58)8. Безперечно, перший термін має довшу традицію вживання, але важливо й те, що він входить до складених назв, наприклад: Ігналінська атомна електростанція, Астравецька атомна електростанція (офіційна назва — Білоруська атомна електростанція, див. VLEe), що сприяє його поширенню в широкому вжитку-
7 Тут дотримуємося вужчого розуміння термінологічних варіантів (різні форми того самого терміна). Про граматичну варіантність сталих сполук, зокрема й тих, що функціонують як терміни, у тексті DELFI.lt пише Агне Бєлінскене зі співавторками (2019). У цій статті поняття варіанта ширше: наприклад, варіантами вважаються такі сполуки, як обґрунтоване рішення – необґрунтоване рішення, зростання ціни – зростання цін.
8 VLEe — ядерна електростанція, атомна електростанція. У джерелах TB порядок синонімів неоднаковий: наприклад, у Законі Литовської Республіки про ядерну (атомну) електростанцію та в словниках з оборонної галузі перевагу надано терміну ядерна електростанція, у словнику термінів теплоенергетики та ядерної техніки й у словнику фізичних термінів — терміну атомна електростанція, а в інших джерелах (наприклад, у словнику автоматики) їх подано як несинонімічні терміни.
давній. У текстовому корпусі цей термін часто трапляється в назвах конкретних електростанцій (або вживається, коли йдеться про електростанції, литовська назва яких містить компонент atominė), пор.:
Плани Швеції закрити атомні електростанції, а також споруджувана в Білорусі атомна електростанція в Астравасі також змінять ситуацію на нашому ринку електроенергії. [Pilietis]
У текстовому корпусі досить часто трапляються також терміни atominė jėgainė (частота лем 229) і branduolinė jėgainė (193). Без спеціальних знань і лише з контексту важко точно сказати, чи в усіх випадках їх ужито в тому самому значенні, що й розглядувані терміни з компонентом elektrinė, проте в низці рядків конкордансу синонімічне вживання цілком очевидне:
Нова атомна електростанція стане першою атомною електростанцією, збудованою у Сполученому Королівстві за останні двадцять років. [Verslas]
Ігналінська АЕС — перша у світі атомна електростанція, зупинена через встановлені на ній російські реактори РБМК, які вважаються небезпечними. [Verslas]
Електростанцію часто плутають із електрогенераторною установкою (див. примітку до терміна vėjo elektrinė в IATE; докладніше див. Klimavičius, Smilgevičius 2002), а у Vikipedijoje термін branduolinė jėgainė також визначено як електростанцію.
Ще одна поширена двослівна форма в текстовому корпусі — vyriausybės vadovas. У VLEe наведено терміни ministras pirmininkas, premjeras («у багатьох державах керівник уряду (кабінету міністрів, ради міністрів тощо)»), до TB включено лише ministras pirmininkas (джерело — словник політичних наук), а до Класифікатора професій Литви — Ministras Pirmininkas. Останній термін є офіційною назвою посади в Литві. Отже, частотна лема в текстовому корпусі vyriausybės vadovas (PJB 1693, включно з формами жіночого роду) на перший погляд видається перифразою термінів, стилістичним синонімом (пор. частотніші леми premjeras (понад 20 000 випадків), ministras pirmininkas (понад 5 000)). Цікаво, що в EuroVoc можна знайти саме термін vyriausybės vadovas, звідки він потрапив і до IATE. Отже, словосполучення vyriausybės vadovas добре ілюструє, що між термінами та перифразами немає чіткої межі (докладніше Mitkevičienė 2015: 54–55). У медіа назви варіюються з огляду на стилістичні причини й постають як рівноправні одиниці:
Серед можливих кандидатів називають прем’єр-міністра Ірландії Енду Кенні, колишнього главу уряду Латвії Валдіса Домбровскіса та колишнього прем’єр-міністра Естонії Андруса Ансіпа. [Žinios]
Terminologija | 2020 | 27
117
Page 11
До найчастотніших форм потрапила й форма терміна prekės ženklo (частота 891 PJB). До PJB включено узагальнене словосполучення prekės ženklas (частота 3530), яке охоплює також випадки, коли перший компонент має форму множини. Варіювання числа залежного компонента є термінологічно значущим. Наразі як термін затверджено варіант prekių ženklas (див. TB, Закон Литовської Республіки про товарні знаки), хоча до TB зі словників потрапив і варіант prekės ženklas. Можна стверджувати, що цей термін іще варіюється (пор. також prekės ženklas, prekių ženklas у VLE, prekės ženklas у словнику VŽ та ін.)9. Це варіювання відображається і в корпусі. У таблиці 2 узагальнено форми цього терміна відповідно до числа обох компонентів і наведено їхню частоту в корпусі (за PJB). Як видно, варіант prekės ženklas виразно переважає в медіа, а множину залежного компонента могла зумовити множина головного компонента (prekių ženklai). Та сама причина — форма головного компонента терміна в контексті — імовірно, збільшила частотність варіанта prekės ženklas.
Таблиця 2. Частота форм однини та множини терміна prekės / prekių ženklas
prekės ženklas (форми однини) 1988 prekės ženklai (форми множини) 632 Навіть власники т о в а р н и х з н а к і в не можуть обмежувати торгівлю своїми виробами в інтернеті. [Verslas]
prekių ženklas (форми однини) 268 prekių ženklai (форми множини) 642 Через це багато відомих т о в а р н и х з н а к і в зникли під час кризи, коли збанкрутували компанії, що ними володіли. [Verslas] Як зберегти свій т о в а р н и й з н а к або назву під час поділу майна? [Verslas]
2620
910
термін із варіативністю prekės / prekių ženklas 3530
У корпусі цей варіативний термін має також граматичний синонім — prekinis ženklas, який не такий популярний (частота леми — 592 PJB). Цікаво, що його вжито переважно у формі родового відмінка, як і його синонім prekės ženklas.
9 Щодо терміна prekių ženklas та його варіантів як відповідників запозиченого слова brendas див. Vladarskienė 2016. У досліджуваному корпусі трапляється лише кілька випадків уживання слова brendas, і майже завжди його графічно виділено, наче для позначення його статусу.
Серед найчастотніших біграм є також означені й неозначені варіанти термінів, наприклад: nekilnojamojo turto (3684) і nekilnojamo turto (558), viešojoje erdvėje (1296) і viešoje erdvėje (534). Популярний у медіа термін nekilnojamasis turtas (5551 випадок у PJB) значно частіше вживається в означеній формі (4749), ніж у неозначеній (802), хоча й кількість уживань останньої форми дивовижно велика. Уживання неозначеної форми можна пояснити як неуважністю до мовного оформлення, так і стилістичними причинами, адже цей термін у неозначеній формі трапляється також, наприклад, в астрологічних прогнозах і цитатах із висловлювань співрозмовників (розмовне мовлення?), пор.:
Бачимо, що нині більшість об’єктів н е р у х о м о с т і, які зводять у місті Вільнюсі, особливо об’єкти вищого класу, з’являються саме в Ужупісі та прилеглих районах», — зазначає <...>. [Verslas]
12–13 жовтня, коли Марс проходитиме королівським градусом, ви зможете зробити особливо багато важливого — це вдалий час для тих, хто хоче придбати н е р у х о м і с т ь або автомобіль. [Gyvenimas]
Наприкінці тижня пощастить тим, хто хоче придбати н е р у х о м і с т ь або змінити місце проживання. [Gyvenimas]
Ще один варіативний термін vieša (–oji) erdvė — неоднозначне словосполучення: у медіа його здебільшого вживають як термін зі сфери комунікацій, а також як назву поняття у сфері довкілля. В обох випадках він варіюється.
Частотність неозначених варіантів інших популярних термінів, уживаних у медіа, не перевищує 500, наприклад: gyvenamoji vieta (2410 PJB) і gyvenama vieta (215); reguliarusis sezonas (1579) і reguliarus sezonas (703) (родовий відмінок однини є найчастотнішою формою обох варіантів цього терміна), або ж вона дуже низька, наприклад, viešasis transportas (2776) і viešas transportas (12) та ін.
Аналіз контексту дає підстави стверджувати, що неозначену форму gyvenama vieta знову-таки вживають в астрологічних прогнозах, хоча вона трапляється й у діловіших рубриках.
У словнику спортивних термінів (див. TB) подано термін reguliarusis varžybų sezonas. Якщо вважати основним саме цей термін, словосполучення reguliarusis sezonas слід було б вважати коротким варіантом. Трикомпонентний термін трапився в корпусі лише один раз (у кількох десятках випадків між компонентами було вставлено назву певної ліги, наприклад, reguliarusis Eurolygos sezonas). Тому можна стверджувати, що в медіа як спортивний термін уживають саме двокомпонентне словосполучення reguliarus(is) sezonas.
Terminologija | 2020 | 27
119
Page 13
Серед найпопулярніших біграм є також неозначені форми raudona kortelė та raudoną kortelę. У словнику спортивних термінів (див. також «Kortelė» у VLEe) наведено означений термін raudonoji kortelė. У корпусі цей спортивний термін не зафіксовано в означеній формі. Кілька знайдених прикладів з означеною формою не належать до спортивної сфери, хоча їх, безперечно, запозичено з неї (транстермінологізовано):
Крім того, пропонується запровадити так звану систему «raudonosios kortelės», яка дозволила б 55 відсоткам національних парламентів ЄС блокувати або змінювати директиви, видані Брюсселем. [Žinios]
Отже, у засобах масової інформації як спортивний термін закріпився неозначений варіант raudona kortelė.
Як наголошується в рекомендаціях щодо мовної практики, неозначені форми у складених назвах можуть вживатися в розмовній мові та інших невимушених стилях (KP1: 26). Постає питання, чи залишається в такому разі сполука терміном або принаймні чи виконує вона й далі функцію терміна. Однозначно відповісти, мабуть, непросто не лише тому, що погляди на терміни за межами наукового дискурсу різняться, а й тому, що протиставлення означених і неозначених форм є складним. Як свідчать ґрунтовні дослідження Рамуне Васкеляйте, вживання означених форм у термінології не відповідає кодифікованій нормі (див. Vaskelaitė 2016, 2019). Отже, насамперед потрібно з’ясувати, у якій формі той чи інший термін уживається у фаховому дискурсі, і лише тоді робити вагоміші висновки про зміни у вираженні термінів та їх варіювання в інтернет-медіа. Можливо, уживані терміни не збігаються з термінами, наведеними у словниках.
ДЕТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЯ
Як уже згадувалося, Казімерас Гайвеніс писав, що для детермінологізації10 необхідно, щоб термін був широко поширеним і відомим не лише фахівцям. Отже, частотні терміни популярних медіа мали б відповідати цій умові. Тут слід наголосити, що в науковій літературі детермінологізацію розуміють неоднаково. За найширшим трактуванням, цим явищем вважають будь-яке вживання терміна поза звичним для нього середовищем, унаслідок чого його вважають не терміном, а звичайним словом (наприклад, Superanskaja ir kt. 2003). Тут найважливіший критерій — ситуація вживання. Інгрід Маєр і Крістен
10 У цій статті обрано справжній міжнародний термін determininologizacija, а не варіант, уживаний К. Гайвенісом, determinizacija.
Mackintosh (2000) dažnai cituojamame straipsnyje apibūdina du determinologizacijos atvejus: 1) įvardijama ta pati sąvoka kaip ir atitinkamoje dalykinėje srityje, bet ta sąvoka suvokiama paviršutiniškiau nei dalyko specialisto, galimos konotacijos, 2) nebeįvardijama ta pati dalykinė sąvoka, žodis vartojamas kita reikšme. Pati determinologizacija šių autorių aiškinama kaip semantiniai, gramatiniai (plg. jau aptartą įvardžiuotinių ir neįvardžiuotinių formų opoziciją) ir pragmatiniai pokyčiai, kai terminus vartoja ne tos srities specialistai. Jana Nová (2018), determinologizaciją nagrinėjanti iš leksikografinės perspektyvos, išskiria tarpinį determinologizacijos etapą, kai terminas vartojamas miglota dalykine reikšme – ne specialistai tiesiog nežino, kad terminą vartoja netiksliai (pvz., psichiatrijos ir psichologijos terminų depresija įvardijamas laikinas liūdesys).11
К. Гайвеніс пояснює детермінологізацію як перетворення термінів на звичайні слова: «детермінізований термін не зникає, а лише випускає новий пагін (звичайне слово) в іншій сфері вживання» (Gaivenis 2014 [1997]: 242). Із цього твердження та прикладів, наведених у цитованій статті (epicentras у фізиці та геології і neramumų epicentras) видно, що в ній детермінологізацію розуміють як перетворення терміна на звичайне слово шляхом перенесення значення. Це вузьке розуміння детермінологізації. Вузького розуміння детермінологізації (див. вступний розділ) дотримується й К. Жуперка (2000), не трактуючи навіть неточне вживання термінів як детермінологізацію. Тут можна згадати й про згадане в попередньому розділі плутання терміна jėgainė з elektrine.
Досліджуючи детермінологізацію термінів із компонентом aparatas, Юргіта Мікеліонене й Аушра Беркманене спираються на іншомовну літературу та вважають частковою детермінологізацією стилістичне вживання терміна зі збереженням основних сем терміна, наприклад: «Кавовий апарат булькнув — отже, капають останні краплі» (Mikelionienė, Berkmanienė 2018: 242).
Переглянувши конкорданс терміна prekių / prekės ženklas, розглянутого в попередньому розділі, помітили досить часте метонімічне вживання цього терміна: переважно замість позначення власника (a), рідше — замість позначення самого об’єкта (b), наприклад:
a) Більшість б р е н д і в дивляться на країни Балтії як на одну країну. [Verslas]
b) Американські та європейські конгломерати, що торгують відомими б р е н д а м и, відчувають вплив сум’яття в Росії <...>. [Verslas]
11 Тут згадано лише кілька праць зарубіжних дослідників, хоча про детермінологізацію написано чимало. Можна також назвати кілька вагоміших або докладніших публікацій: Halskov 2005; Dury 2008; Bagijan 2014; Renouf 2017 та ін.
Terminologija | 2020 | 27
121
Page 15
Залежно від теоретичного підходу таке метонімічне вживання можна було б вважати й проявом детермінологізації. Однак воно не виходить за межі поняття, названого терміном: сполука й надалі виконує функцію терміна, і, найімовірніше, метонімія є реалією професійної, а не загальної (неспеціальної) мови.
Далі, не заглиблюючись у теоретичні тонкощі детермінологізації, розглянуто лише вживання термінів як звичайних словосполучень у переносному значенні.
Детермінологізацію в корпусі можна визначити лише з контексту, а досліджуваний матеріал надто великий, щоб переглянути кожен рядок конкордансу відібраних двослівних термінів12. Тому досить суб’єктивно було обрано кілька термінів із різних галузей, керуючись припущенням, що до детермінологізації схильні добре відомі терміни з екології, спорту й охорони здоров’я, і проаналізовано рядки їхнього конкордансу. І навпаки — аналіз конкордансу лише підтвердив думку, що такі сполуки, як природний газ, військова техніка, кримінальне правопорушення, виборча кампанія, у засобах масової інформації вживаються як терміни.
Встановлено, що землетрус найчастіше вживається у точному термінологічному значенні (принаймні про це можна судити з контексту). Лише кілька десятків разів (із понад 1300) його вжито метафорично:
Перемоги євроскептиків на виборах до Європейського парламенту недарма називають землетрусом. [Жініос]
Сполука вагова категорія у конкордансі найчастіше зафіксована як спортивний термін, рідше — як термін метрології. Стилістичне вживання (зафіксовано кілька десятків випадків) пов’язане саме з частотнішим спортивним поняттям, а точніший вид спорту іноді називають і в метамовних коментарях, пор.:
Росія не намагається дорівнятися до США й змагатися з ними, ніби обидві держави належали до тієї самої вагової категорії. [Жініос]
Ціна грубої помилки — заборона стартувати, а дрібніші помилки могли відкинути нас до групи 1, тобто до іншої вагової категорії, як сказали б борці», — пояснив штурман С. Юргеленас. [Auto]
Частотна в корпусі сполука фінішна лінія лише в кількох десятках рядків конкордансу вжита в переносному значенні, а не як спортивний термін. Ці детермінологізовані приклади трапляються як у фахових (наприклад, наукових і ділових), так і в розважальних рубриках:
12 Про принципи укладання корпусу для дослідження детермінологізації за допомогою засобів мовних технологій докладно пише Julie Humbert-Droz зі співавторками (2019). Вони обмежуються термінологією однієї галузі.
Компанії з розроблення лікарських препаратів змагаються між собою, яка першою запропонує препарати нового класу, що регулюють рівень холестерину в кровотоці. Очікується, що принаймні деякі компанії перетнуть фінішну лінію саме цього року. [Mokslas]
Як уже зазначалося, спортивний термін червона картка у корпусі трапився в транстермінологізованому значенні. Тут можна додати, що кілька прикладів уживання свідчать і про детермінологізацію цього словосполучення (попереднє припущення полягало в тому, що таких випадків буде більше):
Тисячі чехів символічно показали «червону картку» чинному президентові країни Мілошу Земану. [Žinios]
Інший приклад з погляду детермінологізації — головний біль. Хоча формально воно потрапило до матеріалу цього дослідження як один із найчастотніших двослівних термінів, у конкордансі термінологічне вживання трапляється рідше, ніж переносне («турбота») — воно становить близько 40 відсотків усіх зафіксованих випадків, пор.:
Тим часом кредитний рейтинг України вже спричиняв чималий головний біль. [Verslas]
Загальні реакції — підвищена температура, головний біль, висип — трапляються рідко. [Gyvenimas]
Близько 40 відсотків уживань цього словосполучення в основному значенні13 мають форму множини. Таку частотність форми можна було б вважати й особливістю терміновживання в медіа, однак і в науковому стилі, як свідчить пошук у Google Scholar, не уникають множини (пор. назву однієї з публікацій: «Головні болі: діагностика та лікування. Методичний посібник» (2017)).
Переносне вживання термінів найчастіше можна вважати явищем стилю, а не системним мовним явищем. До того ж до словника сучасної литовської літературної мови (BŽ) фінішна лінія, землетрус увійшли лише в прямому значенні. Утім, головний біль у значенні «турбота» (пор. біль у серці у значенні «смуток, туга» в LKŽ) можна було б вважати окремим значенням словосполучення.
ВИСНОВКИ
Хоча проведене дослідження є лише розвідувальним, можна виявити певні тенденції у вживанні термінів у медіа.
Найчастотніші двослівні терміни в медіа різноманітні з погляду предметної сфери — належать до понад двадцяти галузей. Таких результатів було досягнуто, обмежившись лише найбільшими галузями.
13 Мотивовані форми множини (біль у животі та головний біль) до цього числа не входять.
Terminologija | 2020 | 27
123
Page 17
Популярність частини термінів у медіа підвищують актуальні для них власні складені назви.
Навіть для популярніших у медіа термінів характерні формальне варіювання та синонімія. Це зумовлено також термінологією відповідної предметної галузі, у якій поняття називають по-різному; впливають і стилістичні чинники. Немотивоване варіювання можна пояснити неуважністю до мовного вираження.
Не можна стверджувати, що послідовне вживання деяких термінів у формі, відмінній від тієї, яку подає термінографія, є рисою вживання термінів у медіа: до медіа вони могли потрапити саме в такій формі безпосередньо з фахового дискурсу (зокрема усного).
Серед популярних у медіа двослівних термінів зафіксовано випадки детермінологізації, а це означає, що вони добре відомі аудиторії інтернет-медіа.
Застосована методика, хоча й має недоліки, дає змогу (наскільки це можливо) аналізувати терміни без упередженості — заздалегідь не визначаючи ні галузі, ні конкретних термінів.
Lietuvių kalbos pastovieji žodžių junginiai. Resursai atsisiuntimui: 2-gramos ir jų dažniai. Prieiga internete: http://resursai.mwe.lt/atsisiusti.
PJB – Lietuvių kalbos pastovieji žodžių junginiai. Duomenų bazė. Prieiga internete: http://resursai.mwe.lt/paieska.
LITERATŪRA
Akelaitis Gintautas 2008: Sudėtinių administracinių terminų struktūriniai modeliai. – Specialybės kalba: terminija ir studijos: mokslinių straipsnių rinkinys, Vilnius: Mykolo Romerio universiteto Leidybos centras, 5–12.
Bagijan 2014: Багиян Александр. Детерминологизация как результат размытости границ между специальной и общепотребительной лексикой. – Филологические науки. Вопросы теории и практики 7(2), 28–33. Prieiga internete: https://www.gramota.net/materials/2/2014/7-2/6.html.
Bielinskienė Agnė, Boizou Loïc, Grigonytė Gintarė, Kovalevskaitė Jolanta, Rimkutė Erika, Utka Andrius 2015: Lietuvių kalbos terminų automatinis atpažinimas ir apibrėžimas: monografija, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete: https://www.vdu.lt/cris/bitstream/20.500.12259/92/3/ISBN9786094671487.pdf.
Bielinskienė Agnė, Kovalevskaitė Jolanta, Rimkutė Erika, Vilkaitė Laura 2017: Kolokacijų ir frazeologizmų atpažinimo kriterijai. – Kalbų studijos 31, 83–101. Prieiga internete: http://mwe.lt/wp-content/uploads/2018/01/atpazinimo_kriterijai.pdf.
Bielinskienė Agnė, Kovalevskaitė Jolanta, Rimkutė Erika, Vilkaitė Laura 2019: Lietuvių kalbos pastoviųjų junginių gramatinis variantiskumas. – Kalbų studijos 34, 91–110. DOI: https://doi.org/10.5755/j01.sal.0.34.21214.
Bitinienė Audronė 2007: Publicistinis stilius, Vilnius: Vilniaus pedagoginio universiteto leidykla.
Boizou Loïc, Kovalevskaitė Jolanta, Rimkutė Erika 2015: Lietuvių kalbos dvižodžių junginių morfologinių ir sintaksinių ypatybių sąsajos. – Darbai ir dienos 64, 115–131. Prieiga internete: https://www.vdu.lt/cris/bitstream/20.500.12259/27753/1/ISSN2335-8769_2015_N_64.PG_115-131.pdf.
BŽ: Bendrinės lietuvių kalbos žodynas, e. leidinys, vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://bzk.lki.lt/ [žiūrėta 2020 m. liepą].
Cabré Castellví M. Teresa 2003: Theories of Terminology. Their Description, Prescription and Explanation. – Terminology 9(2), 163–199. DOI: 10.1075/term.9.2.03cab.
Dury Pascaline 2008: The rise of carbon neutral and compensation carbone: A diachronic investigation into the migration of vocabulary from the language of ecology to newspaper language and vice versa. – Terminology 14:2, 230–248. DOI: 10.1075/term.14.2.06dur.
EuroVoc. Prieiga internete: https://op.europa.eu/lt/web/eu-vocabularies [žiūrėta 2020 m. birželio mėn.].
Gaivenis Kazimieras 2014: Rinktiniai raštai, sud. J. Gaivenytė-Butler, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
Geeraerts Dirk 2015: Foreword. – Handbook of Terminology 1, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, XVII–XX.
Halskov Jakob 2005: Probing the Properties of Determinologization: The DiaSketch. – LAMBDA 29: 39–63.
Humbert-Droz Julie, Picton Aurélie, Condamines Anne 2019: How to build a corpus for a tool-based approach to determinologisation in the field of particle physics. – Research in Corpus Linguistics 7, 1–17. DOI: 10.32714/ricl.07.01.
IATE: Interaktyvioji terminologija Europai. Prieiga internete: https://iate.europa.eu/home [žiūrėta 2020 m. liepos mėn.].
Kageura Kyo 2002: The Dynamics of Terminology: A descriptive theory of term formation and terminological growth, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.
Kageura Kyo 2012: The Quantitative Analysis of the Dynamics and Structure of Terminologies, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.
Klimavičius Jonas, Smilgevičius Algirdas 2002: Jėgainė ir elektrinė ne tas pat. – Lietuvos rytas, 2002 m. rugsėjo 3 d., 6.
KP1: Kalbos patarimai 1: Gramatinės formos ir jų vartojimas, sud. R. Miliūnaitė, teksto aut. R. Miliūnaitė, A. Paulauskienė, vyr. red. A. Pupkis, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2002.
Lietuvos profesijų klasifikatorius. Prieiga internete: http://www.profesijuklasifikatorius.lt/ [žiūrėta 2020 m. birželio mėn.].
LKKŽ 2019: Lietuvių kalbos kolokacijų žodynas, sud. A. Bielinskienė, L. Boizou, I. Bumbulienė, J. Kovalevskaitė, T. Krilavičius, J. Mandravickaitė, E. Rimkutė, L. Vilkaitė-Lozdienė, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete: http://mwe.lt/wp-content/uploads/2019/02/Lietuviu_kalbos_kolokaciju_zodynas.pdf.
LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), e. variantas, vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. Prieiga internete: www.lkz.lt.
Meyer Ingrid, Mackintosh Kristen, Varantola Krista 1998: From Virtual Sex to Virtual Dictionaries: On the Analysis and Description of a De-terminologizes Word. – EURALEX98 Proceedings 2, 645–654. Prieiga internete: https://euralex.org/wp-content/themes/euralex/proceedings/Euralex%201998%20Part%202/Ingrid%20MEYER,%20Kristen%20MACKINTOSH%20&%20Krista%20VARANTOLA%20From%20Virtual%20Sex%20to%20Virtual%20Dictionaries%20On%20%20t.pdf.
Meyer Ingrid, Mackintosh Kristen 2000: When terms move into our everyday lives: an overview of de-terminologization. – Terminology 6(1), 111–138.
Mikelionienė Jurgita, Berkmanienė Aušra 2018: Determinologisation of Lithuanian and English Technical Terms: The Case of Apparatus. – Readings in Humanities [Humanities - Arts and Humanities in Progress 3], ed. O. Andreica, A. Olteanu. Cham: Springer, 235–246. DOI: 10.1007/978-3-319-66914-4_15.
Mitkevičienė Asta 2015: Kai kurie terminų sinonimijos aspektai. – Terminologija 22, 39–60.
Mockienė Liudmila 2016: Contrastive analysis of models of formation of two-word terms in legal acts of a constitutional nature in English and Lithuanian. – Kalba ir kontekstai 7(1), 105–113. Prieiga internete: https://etalpykla.lituanistikadb.lt/fedora/objects/LT-LDB-0001:J.04~2016~1488988036342/datastreams/DS.002.1.01.ARTIC/content.
Nová Jana 2018: Terms Embraced by the General Public: How to Cope with Determinologization in the Dictionary? – Proceedings of the XVIII EURALEX International Congress: Lexicography in Global Contexts, ed. J. Čibej, V. Gorjanc, I. Kosem, S. Krek, Ljubljana: Ljubljana University Press, 387–398. Prieiga
Renouf Antoinette 2017: Some corpus-based observations on determinologisation. – Neologica 11: La néologie en terminologie, 21–48.
Rimkutė Erika, Kovalevskaitė Jolanta, Bielinskienė Agnė, Boizou Loïc, Krilavičius Tomas, Mandravickaitė Justina, Bumbulienė Ieva, Vilkaitė Laura 2017: Lietuvių kalbos terminų ir kolokacijų automatinis nustatymas. – 2-oji tarptautinė mokslinė terminologijos konferencija „Moksliniai, administraciniai ir edukaciniai terminologijos lygmenys“: tezės, 15–16. Prieiga internete: http://old.lki.lt/LKI_LT/images/TEZ%C4%96S_Moksliniai_administraciniai_ir_edukaciniai_terminologijos_lygmenys_2017.pdf.
RVŽ 2018: Aiškinamasis ryšių su visuomene terminų žodynas, Vilnius: Lietuvos komunikacijos asociacija. Prieiga internete: https://www.ltka.eu/žodynas/.
Superanskaja ir kt. 2003: Суперанекая Александра, Подольская Наталия, Васильева Наталия. Общая терминология. Вопросы теории, отв. ред. Т. Канделаки, Москва: Едиториал УРСС.
TB: Lietuvos Respublikos terminų bankas. Prieiga internete: http://terminai.vlkk.lt/ [žiūrėta 2020 m. liepos mėn.].
Umbrasas Alvydas 2013: Lietuvos Respublikos terminų bankas: 10 metų po įstatymo priėmimo. – Terminologija 20, 96–122.
Vaskelaitė Ramunė 2016: Įvardžiuotinių formų nevartojimas terminijoje ir jo keliamas iššūkis normai. – Bendrinė kalba 89, 1–58. Prieiga internete: http://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/172/181.
Vaskelaitė Ramunė 2019: Įvardžiuotinės formos makroekonomikos terminijoje: vartojimo dėsningumai ir svyravimų priežastys. – Terminologija 26, 103–139. DOI: 10.35321/term26-06.
VLEe: Visuotinė lietuvių enciklopedija (elektroninis variantas), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Prieiga internete: https://www.vle.lt/ [žiūrėta 2020 m. liepos mėn.].
VŽ žodynas: „Verslo žinių“ žodynas. Prieiga internete: http://zodynas.vz.lt/ [žiūrėta 2020 m. gegužės mėn.].
Župerka Kazimieras 2000: Kalbotyros terminai publicistikoje. – Darbai ir dienos 24, 175–182. Prieiga internete: http://donelaitis.vdu.lt/publikacijos/zuperka.pdf.
Župerka Kazimieras 2001: Stilistika, Šiauliai: Šiaulių universitetas.
TERMS IN ONLINE MEDIA (PILOT STUDY)
S u m m a r y
Media is one of the major ways through which terms reach a non-professional audience. The article attempts to determine the domains from which terms usually get into the daily online media and whether the most popular terms undergo any more prominent changes (terminological variation, determinologization are discussed). The research focuses on two-word terms.
The study on the terms used in the media is based on the corpus of the news portal DELFI.lt (http://tekstynas.mwe.lt/). The research was carried out in several stages. First of all, the list of bigrams gathered from the corpus (http://resursai.mwe.lt/atsisiusti) was reviewed and two-word terms (to be more precise, the forms of terms, because the list is not lemmatized) where at least one form demonstrates the frequency higher than 500 were identified. In this way, 461 two-word term forms were selected, resulting in 317 different terms. The selected terms were then divided by domain. Finally, the concordances of the chosen composite terms in the corpus were analysed. Though such methodology has certain weaknesses, it enabled us (as much as possible) to analyse terms without any prejudices, i.e., by not anticipating the field or specific terms.
Though it is only a pilot study, we can nevertheless grasp certain tendencies of term usage in the media:
1) The most common two-word terms used in the media are varied subject-wise – they belong to over twenty domains. Such findings were received by limiting with the largest domains only.
2) The popularity of a part of the terms in the media is increased by composite proper names relevant to it.
3) Even popular media terms demonstrate formal variation and synonymy. It also pertains to the terminology coming from the respective domain in which a concept is named in multiple ways; stylistic factors play a role as well. Unmotivated variation may be explained by inadequate attention to expression.
4) We cannot say that the consistent use of certain terms in a different form than provided in terminology is a characteristic feature defining the usage of terms in the media – they could have come into the media in such a form straight from professional discourse (including spoken).
5) Cases of determologization were identified among the two-word terms which are popular in the media, which means that the audience of the online media is well familiar with them.
