18 червня 2021 р. дистанційно на платформі «Zoom» було захищено докторську дисертацію Ліни Руткене Складні слова в термінології будівництва: формування і розвиток (наукова керівниця — д-р Альбіна Ауксориуте).
Дослідження історичної термінології будь-якої галузі науки є важливими й необхідними. Вони становлять основу досліджень сучасної термінології. Щоб з’ясувати й зрозуміти обставини функціонування сучасних термінів у науковій мові, потрібно знати особливості їх формування та розвитку. Тому надзвичайно приємно, що з’явилася ще одна дисертація з термінології, у якій проведене дослідження можна назвати комплексним, адже воно охоплює не лише історичну, а й сучасну термінологію будівництва, а саме одну з її підсистем — складні терміни. Крім того, це перша дисертація з термінології, у якій складні терміни розглянуто з позицій когнітивної лінгвістики.
«Вступ» дисертації починається з розкриття актуальності теми, причин її вибору та пов’язаних із нею проблем. Хоча в литовському мовознавстві й термінології складні слова досліджували досить широко, «підсистему складних слів у науковій термінології будівництва окремо не вивчали» (с. 12), за винятком па-
282 Palmira Zemlevičiūtė |
Page 2
одиничні актуальні для вжитку будівельні терміни-композити. Переважний словотвірний, морфологічний і нормалізаційний підхід до композитів було б розширено їх розглядом з погляду когнітивної лінгвістики, що розширює саме поняття композита й доповнює дослідження композитів. Гібридні композити з класичними препозитивними зв’язувальними основами, які часто витісняють питомі терміни, нині потребують більшої уваги. Тут також порушується проблемне й дискусійне питання оцінювання та найменування компонентів міжнародних композитів.
Стверджується, що «словоскладання дає змогу створювати нові, мотивовані терміни» (с. 13) і таким чином уникати багатозначності слів, які вже функціонують. У будівельній термінології словоскладання є «продуктивним способом творення нових термінів» (с. 13). «Композити, будучи коротшими й зручнішими за двослівні терміни» (с. 13), виражають постмодерністське світосприйняття, що висуває принципи зручності та економії на одне з чільних місць.
Мета роботи — «після багатовимірного дослідження композитів у будівельній термінології XX–XXI ст. визначити напрями, закономірності й тенденції розвитку цієї підсистеми» (с. 14). Для досягнення мети авторка поставила п’ять завдань: 1) розглянувши теоретичні питання композитів, оцінити співвідношення справжніх і несправжніх композитів та його зміни в будівельній термінології; 2) дослідити словотвір питомих і гібридних композитів будівельної термінології, визначити відмінності у творенні питомих і гібридних композитів; 3) застосовуючи теорію пропозиційних моделей когнітивної лінгвістики, визначити когнітивні пропозиційні моделі, засновані на базових концептах людської свідомості, відповідно до яких формується семантика композитів будівельної термінології; 4) розподілити композити будівельної термінології на тематичні групи, що розкривають певний фрагмент загальної картини будівельної науки; 5) визначити синтаксично-семантичні відношення між компонентами композитів будівельної термінології (с. 14).
Об’єкт цієї дисертації — питомі й гібридні композити (іменники) XX–XXI ст., що функціонують як родові будівельні терміни. Композити будівельної термінології зібрано з 290 джерел, дуже різноманітних за жанром. Це науково-популярні книжки, словники, довідники, підручники, тези доповідей, лекційні матеріали, монографії, навчальні книжки, наукові журнали, збірники наукових статей, методичні матеріали, газети, докторські дисертації та матеріали конференцій. Із цих джерел вручну відібрано 6 181 будівельний термін-композит і внесено до бази даних Microsoft Access.
Згадуючи про новизну роботи та її практичну й теоретичну цінність, авторка стверджує, що «ця дисертація — перша праця, у якій ґрунтовно й різнобічно досліджено підсистему композитів будівельної термінології,
Terminologija | 2021 | 28
283
Page 3
розкрито її розвиток і сучасний стан. Вона має доповнити дослідження литовської термінології та бути корисною під час творення нових будівельних термінів. Праця також могла б стати в пригоді фахівцям будівельної галузі, які готують стандарти й словники, а також науковцям, які пишуть праці з термінології. Новими композитами будівельної термінології, зібраними для підготовки дисертації, можна було б доповнити Банк термінів Литовської Республіки» (с. 17).
Наприкінці «Вступу», сформулювавши положення, що виносяться на захист, стисло описавши структуру праці та зазначивши її апробацію, авторка переходить до лінгвістичного аналізу композитів будівельних термінів, якому присвячено шість розділів. Поетапно розглядаючи структурні й семантичні особливості композитів будівельних термінів, авторка показує цілісну картину їх формування та розвитку — від донаукового періоду (до 1918 року) до сьогодення (2019 року), «не лише виявляючи специфіку будівельної галузі, показуючи інтенсивний розвиток будівельної науки, а й принаймні частково даючи змогу судити про тенденції словоскладання в литовській мові, зв’язки литовської мови з іноземними мовами, їхній вплив на литовську термінологію та загалом про ментальні моделі мислення, що стають основою номінації понять» (с. 204).
У першому розділі «Загальні теоретичні аспекти композитів», спираючись на три підходи — пов’язаний зі словотвором (а також із морфологією), із когнітивною лінгвістикою, точніше, з теорією когнітивних пропозиційних моделей, і з синтаксисом, — авторка розглядає поняття композита й аналізує його ознаки (орфографічну, фонологічну, синтаксичну та семантичну). Виходячи з міркувань литовських і зарубіжних дослідників про утворення з класичними зв’язувальними основами, запозиченими з латинської мови, авторка порушує й розглядає проблему справжніх і несправжніх композитів, з’ясовує, яке місце посідають композити в термінології різних мов і різних галузей науки.
У другому розділі «Поняття та джерела композитів будівельної термінології», після визначення того, що в дисертації вважається будівельним терміном-композитом, розглядаються джерела їх виникнення. На думку авторки, «композити будівельної галузі не мають специфічних, відмінних особливостей виникнення, вони виникають так само, як терміни всіх інших галузей і будь-якого словотвірного типу» (с. 32), а саме: шляхом термінологізації композитів живої та літературної мови, тобто надання їм термінологічного значення (семантичне творення, або термінологізація); шляхом транстермінологізації композитів інших предметних галузей (внутрішнє запозичення, або транстермінологізація); шляхом творення неологічних композитів за потреби назвати нові поняття (словотвір); шляхом запозичення готових композитів з інших мов (запозичення); шляхом перекладу композитів з інших мов (калькування — повне або часткове).
284 Palmira Zemlevičiūtė |
Page 4
У третьому розділі «Складні слова будівельної термінології в контексті розвитку будівельної науки та літератури» розглядається основна будівельна література, яку поділено «відповідно до головних етапів розвитку будівельної науки Литви, що збігаються з етапами розвитку будівельної термінології, а також підсистеми складних слів» (с. 37). Так розкривається, «як із розвитком будівельної науки, під впливом історичних обставин, від стихійних, спорадично утворюваних складних слів будівельної термінології перейшли до формування підсистеми цього термінологічного шару» (с. 37).
Витоки наукової будівельної термінології пов’язують із народною термінологією та давніми писемними пам’ятками. У мінливий і складний період від початку XIX ст. до 1918 р. у виданих литовською мовою просвітницьких книжках уживалися також складні будівельні терміни. Їх іще можна знайти в книжках із будівництва, що з’явилися після скасування заборони на друк, а також в інших лексикографічних працях, не призначених спеціально для будівництва, наприклад, у складеному Й. Шлапелісом Svetimų ir nesuprantamų žodžių žodynėlyje (1907).
1918–1940 рр. — новий етап розвитку будівельної термінології, а 1918 р. позначає справжній початок не лише системи наукової будівельної термінології, а й підсистеми складних слів. Після відновлення незалежності Литви активізувалися будівельна діяльність і видавнича справа. У міжвоєнний період було видано чимало підручників і навчальних книжок із будівництва, опубліковано наукові статті про будівництво та рецензії на наукові будівельні видання, у яких розглядалися й питання термінології, уживаної у виданнях із будівництва. Тривалий час будівельні терміни створювали не професійні термінологи, а фахівці з будівництва. Для формування будівельної термінології того періоду й усієї цієї професійної мови велике значення мали інженери-будівельники, які навчалися та (або) працювали за кордоном, працювали в Литві, проводили важливі наукові дослідження, писали статті й книжки та навчали молодь. До таких видатних особистостей належать Казімєрас Васіляускас, Йонас Шимолюнас, Пранас Моркунас, Анатоліюс Розенбліумас, Пранас Йоделе. Їхні публікації здебільшого були перекладними (перекладалися з німецької мови). Отже, у перший період незалежності Литви німецька мова, що вирізняється великою кількістю складних слів, відігравала важливу роль у творенні нових складних слів.
1940–1990 рр. — етап будівництва, що розпочався з окупацією Литви СРСР. У радянський період видавали багато навчальних матеріалів — підручників, навчальних книжок, конспектів лекцій; з’явилися також перші одномовні словники будівельних термінів. Значну частину цих навчальних матеріалів або перекладали з російської мови, або автори, пишучи їх, користувалися російськомовною літературою з цієї галузі. Інтенсивне видання книжок із будівництва вважається позитивним явищем цього етапу, однак оцінки будівельних термінів неоднозначні. З одного
Terminologija | 2021 | 28
285
Page 5
боку, зазначається, що в літературі з будівництва мало вживають запозичень і шукають литовські відповідники; з іншого боку, система словотворення російської мови починає сильно впливати на словотворення термінів литовської мови — більшає складних слів, утворених за зразком російської мови, російських кальок тощо.
Останній етап будівельної літератури датують 1990–2019 рр. Зазначається, що після повторного відновлення незалежності Литви, на тлі позитивних змін у будівельному секторі, інтенсивно готують і видають різножанрову будівельну літературу, створюють нові будівельні терміни. Для нормативності й системності останніх важливою стає термінологічна діяльність Центру термінології Інституту литовської мови, Державної комісії з литовської мови та Департаменту стандартизації Литви. Особливо вартим схвалення є те, що авторка дисертації сміливо називає одну з поширених у цей період вад литовської наукової сфери, яка гальмує формування й розвиток литовської будівельної термінології (і, безперечно, не лише її! – авт. прим.), — «вищ[е] оцінюванн[я] наукових статей, написаних англійською мовою та опублікованих в англомовних журналах» (с. 48).
У четвертому розділі «Словотвір складних слів будівельної термінології» складні будівельні терміни аналізуються з погляду словотвору. Після розгляду понять питомого складного слова й гібридного складного слова, а також проблемних аспектів, окремо описано словотвір питомих (справжніх і несправжніх) та гібридних (справжніх і несправжніх) складних слів будівельної термінології. Усі ці складні слова аналізуються в хронологічному порядку — від слів, уживаних у науково-популярній літературі від 1918 р., до тих, що вживалися у 2019 р., тобто словотвір складних слів розглядається відповідно до етапів розвитку будівельної термінології. Послідовно аналізуються типи словотвору складних будівельних термінів, характерні особливості й тенденції розвитку чотирьох періодів: (1) до 1918 р., (2) 1918–1940 рр., (3) 1940–1990 рр. і (4) 1990–2019 рр. Звертається увага на вибір основи, роду й закінчення питомих складних слів, сполучного голосного, а також на походження запозичених компонентів гібридних складних слів.
У п’ятому розділі «Синтаксично-семантичні відношення складних слів будівельної термінології» складні будівельні терміни розглядаються із синтаксично-семантичного погляду. Спочатку викладено погляди литовських і зарубіжних мовознавців на складне слово як синтаксично-семантичне утворення, далі подано класифікацію складних будівельних термінів за синтаксично-семантичними відношеннями між їхніми компонентами. Окремо розглянуто детермінативні, або підрядні, та копулятивні, або сурядні, складні слова. Оскільки залежний компонент перших визначає головний, їх докладніше поділено на шість груп — атрибутивні, об’єктні, обставинні, комплетивні, порівняльні,
286 Palmira Zemlevičiūtė |
Page 6
суб’єктні композити. Усередині цих груп композити розглядаються з огляду на те, який предмет називає залежний компонент. Відношення між другими компонентами композитів докладніше не класифікуються, адже обидва компоненти рівноправні.
У шостому розділі «Тематичні групи композитів будівельної термінології з когнітивного погляду», спираючись на пропозиційні структури, що становлять основу семантики композита, та лексико-семантичні ознаки, терміни-композити будівельної галузі поділяються на тематичні групи. Так «представлено систему будівельних найменувань, позначених композитами, і когнітивні моделі, за якими формуються одиниці цієї системи» (с. 126).
У розгляді композитів актуальним стає термін одного з найважливіших понять когнітивної лінгвістики — концепт (мінімальна одиниця людського досвіду). З когнітивного погляду в композиті простежується «зв’язок базових концептів, спільних для людей незалежно від їхньої мови, що утворюють пропозиційну структуру» (с. 202). Під час словоскладання концепти поєднують предикати, наприклад: БУТИ, БУТИ З, БУТИ ВИКОРИСТОВУВАНИМ, БУТИ ЧАСТИНОЮ, БУТИ ХАРАКТЕРНИМ, БУТИ ЗРОБЛЕНИМ ІЗ, ДІЯТИ З. Такі об’єднання концептів називають пропозиціями, або пропозиційними структурами. Досліджувані терміни-композити будівельної галузі віднесено до чотирьох концептуальних сфер (ЛЮДИ, ПРИРОДА, АБСТРАКТНІ ЯВИЩА, АРТЕФАКТИ), у яких визначено домінантні концепти. Терміни-композити будівельної галузі, назви яких походять від найменувань цих концептуальних сфер, далі поділяються на тематичні групи, а всередині них розглядаються когнітивні пропозиційні моделі, що становлять основу семантики віднесених до них найменувань.
Наприкінці дисертації наведено докладні висновки дослідження, список джерел із 290 позицій і список багатомовної літератури зі 165 позицій.
Важливо зазначити, що в дисертації авторка не уникає розгляду різних проблемних випадків композитів будівельної термінології, обмірковує та висуває гіпотези. Очевидно, що вона має добру теоретичну підготовку для наукової роботи.
Докторська дисертація Ліни Руткене Композити будівельної термінології: формування та розвиток вирізняється не лише аналітичністю, а й науковим стилем, правильним, ясним і плавним мовленням та послідовним викладом думок. Це зріле зерно в скарбницю досліджень литовської термінології.
Отримано 2021-10-01
Palmira Zemlevičiūtė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius E. paštas [email protected]
