doi.org/10.35321/term29-03

Термінологічна робота в процесі перекладацького проєкту. Угорський погляд

ÁGOTA FÓRIS

Károli Gáspár University TERMIK

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/00000-0002-7599-0323

А Н О Т А Ц І Я

Мета цієї статті — розглянути місце й роль термінології та термінологічної роботи в процесі перекладацького проєкту, а також, спираючись на літературу й повсякденну практику, проаналізувати зміни, пов’язані з термінологічною роботою, що відбулися в Угорщині останніми роками. Методами аналізу є порівняльний контент-аналіз і описовий метод. Термінологічний менеджмент, управління документацією та управління перекладом (проєктами) взаємопов’язані, як і всі форми управління контентом, а термінологія відіграє в них ключову роль. Якість вихідного тексту є фундаментальною для якості перекладу, тому якісний переклад починається зі створення контенту. Процес перекладацького проєкту, що починається з підготовки документації, складається з чотирнадцяти етапів. Термінологічна робота тією чи іншою мірою присутня на більшості етапів процесу перекладацького проєкту й відіграє важливу роль навіть на нульовому етапі — створенні вихідного тексту. Термінологічна робота як у процесі перекладацького проєкту, так і під час написання документації охоплює низку регламентованих процесів і етапів; деякі з них визначено стандартами, а також обговорено в міжнародній літературі з термінології, перекладу й технічної комунікації. У повсякденній практиці перекладацьким агентствам дедалі частіше доручають не лише переклад, редагування та коректуру, а й роботу з документацією. Водночас було виявлено, що в Угорщині в діяльності перекладацьких агентств і під час підготовки технічної документації робочі процеси з термінології не завжди координуються, термінологічні бази даних використовуються не завжди, а фахівців із термінології залучають рідко.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологія, термінологічна робота, процес перекладацького проєкту, вихідний текст, документація.

Terminologija | 2022 | 29

45

А Н О Т А Ц І Я

Мета цієї статті — розглянути місце й роль термінологічної роботи в процесі перекладацького проєкту та, спираючись на літературу й повсякденну практику, проаналізувати зміни, пов’язані з термінологічною роботою, що відбулися в Угорщині останніми роками. Було проведено порівняльний аналіз змісту й застосовано описовий метод. Термінологічний менеджмент, управління документацією та управління перекладом (проєктами) взаємопов’язані: усі вони є формами управління контентом, а термінологія відіграє в них важливу роль. Якість оригінального тексту має надзвичайно велике значення для якості перекладу, тому якісний переклад починається зі створення контенту. Процес перекладацького проєкту складається з чотирнадцяти етапів і починається з підготовки документації. Термінологія тією чи іншою мірою залучена до багатьох етапів процесу перекладацького проєкту й навіть відіграє важливу роль на нульовому етапі, тобто під час створення оригінального тексту. Як у процесі перекладацького проєкту, так і під час написання документації термінологічна робота охоплює кілька регламентованих процесів і етапів; деякі з них визначено стандартами й обговорено в міжнародній літературі з термінології, перекладу та технічної комунікації. У повсякденній практиці перекладацьким агентствам дедалі частіше доручають не лише переклад, редагування та коректуру, а й роботу з документацією. Водночас спостерігається, що в діяльності перекладацьких агентств Угорщини та під час підготовки технічної документації робочі процеси з термінології не завжди координуються, термінологічні бази даних використовуються не завжди, а фахівців із термінології залучають рідко.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологія, термінологічна робота, процес перекладацького проєкту, оригінальний текст, документація.

1. ВСТУП

1.1. За останні десятиліття методи перекладу та учасники перекладацького процесу істотно змінилися, а обсяг текстів, які потрібно перекласти, стрімко зріс в Угорщині та в усьому світі. Локалізація та інтернаціоналізація стали ще важливішими, ніж раніше, а ці зміни зумовили потребу в ґрунтовній організації та надійному технічному забезпеченні великих перекладацьких проєктів, а також у скоординованій командній роботі (див. Várnai, Mészáros 2011; Warburton 2015, 2021; Horváth 2016). Робота перекладацьких агенцій потребує надійного технічного й ІТ-забезпечення, процесно-орієнтованого підходу та запровадження проєктного управління й процесів контролю якості. Унаслідок локалізації робочий процес перекладу став фрагментованим, а роль проєктного управління стала ще важливішою, ніж раніше. Крім того, перекладачам допомагають нові категорії фахівців. Через складність перекладацьких проєктів перекладацькі агенції співпрацюють із проєктними менеджерами, редакторами, термінологами, мовними

46

Ágota Fóris

Terminology Work in the Translation Project Process. The Hungarian Perspective

керівниками, мовними інженерами, фахівцями з DTP тощо; усі вони виконують свої функції до або після того, як перекладачі працюють над текстом; переклади створюють за допомогою систем автоматизованого перекладу. Також дедалі частіше перекладацьким агенціям доручають виконання завдань із підготовки документації на додачу до перекладу, редагування та коректури.

Відповідність термінології та її доречність у тексті значною мірою визначають якість перекладу; більше того, для деяких спеціалізованих текстів термінологічна точність і доречність є найважливішим критерієм якості. Це означає, що з погляду перекладацької роботи та процесу перекладацького проєкту перекладач має вміти розв’язувати термінологічні питання й користуватися програмним забезпеченням для керування термінологією як під час аналізу вихідного тексту, так і під час створення тексту цільовою мовою; відповідно, і перекладач, і перекладацька агенція мають добре знати принципи термінології, термінологічні інструменти та методи (див., наприклад, Matis 2010).

Підготовка технічної документації перетворилася на окрему галузь, діяльність якої регулюється різноманітними стандартами, законами й нормативними актами (див. Bölcskei 2021b). Спочатку її переклад зумовлювали практичні потреби користувачів, тобто прагнення зробити матеріали доступними інженерам, користувачам і фахівцям із продажу. Сьогодні технічну документацію, особливо призначену для користувачів, потрібно перекладати й надавати офіційною мовою (мовами) країни так, щоб інформація була однаковою всіма мовами й її можна було легко знайти. Глобалізація та багатомовний економічний ринок вимагають наявності технічної документації мовами всіх країн, де продають продукт або послугу (див. B. Papp 2021a, 2021b). Сьогодні створення документації як вихідною, так і цільовою мовою регулюється законами й законодавством тих країн, де продають продукт або послугу.

Процеси підготовки та перекладу технічної документації дедалі тісніше переплітаються, і зростає потреба об’єднати ці два робочі процеси в цілісний проєктний процес (див. Brown-Hoekstra 2010). Процеси підготовки та перекладу технічної документації тісно пов’язані з управлінням якістю, у якому термінологія, термінологічна робота та робочі процеси відіграють ключову роль. За словами Faludi (2020), належне проєктування вихідної документації та процесу управління термінологією є не лише важливим елементом управління якістю, а й (a) спрощує та прояснює подальші етапи перекладацьких проєктів,

Terminologija | 2022 | 29

47

і (b) може істотно знизити витрати за умови використання належних технічних інструментів.

Traditionally, in literature on translation studies (e.g., Klaudy 2018), the lexeme translation has two distinct meanings: ‘product’ and ‘process’. Not all authors agree on what exactly constitutes translation and which products and processes fall within the scope of translation studies. Since the term “translation process” is often used to refer to the work done by the translator, to avoid ambiguity, here the translation process handled by translation service providers is referred to as the “translation project process”.

1.2. Мета цієї статті — проаналізувати термінологію та роль термінологічної роботи в процесі перекладацького проєкту, а також розглянути зміни, що відбулися в Угорщині протягом останнього десятиліття і стосуються термінологічної роботи. Методами дослідження є порівняльний контент-аналіз — шляхом огляду наявної угорської та міжнародної літератури й зіставлення чинних стандартів — та описовий метод, що полягає в описі термінологічної роботи у сфері документації та перекладацьких послуг.

За останні кілька років ми провели кілька досліджень, тематика яких взаємно доповнюється та узгоджується; результати дослідницького проєкту, здійсненого в попередні роки, викладено в розділі 2. У розділі 3 розглянуто етапи процесу перекладацького проєкту, інтеграцію вихідного тексту в цей процес, наслідки цифрової трансформації, інтернаціоналізацію та локалізацію, а також місце й роль термінології в цих процесах.

2. УГОРСЬКІ АСПЕКТИ ТА ДОСЛІДНИЦЬКІ ПРОЄКТИ

2.1. Спочатку я хотіла б представити дві головні організації у сфері термінології в Угорщині, щоб окреслити організаційне підґрунтя нашої діяльності. У наступному розділі я коротко підсумую дослідницькі проєкти, які ми виконували.

Раду угорської термінології (MaTT, web2) було засновано 2005 року під егідою Угорської національної комісії ЮНЕСКО. Першим президентом був професор Вільмош Войгт. Завдання Ради угорської термінології — об’єднувати й координувати термінологічну діяльність в Угорщині та сприяти обміну інформацією між дослідниками, викладачами й фахівцями, які працюють у галузі термінології.

48

Ágota Fóris

Terminology Work in the Translation Project Process. The Hungarian Perspective

Вона сприяє дослідженням і освіті в галузі термінології та обміну науковою інформацією. Рада організовує регулярні зустрічі, конференції, презентації книжок і цикли лекцій з термінології. MaTT є угорською організацією-членом Infoterm.

Дослідницьку групу з термінології та комунікації (TERMIK, web3) було засновано 2009 року на факультеті гуманітарних і соціальних наук Університету Каролі Гашпара Реформатської церкви в Угорщині. Викладачі, студенти, докторанти й запрошені дослідники беруть участь у роботі групи як волонтери-дослідники. TERMIK є членом Європейської асоціації з термінології (EAFT).

2.2. У період із 2018 до 2021 року TERMIK проводила дослідження мовних аспектів документації, розроблення контенту й технічного письма в межах проєкту під назвою «Угорська мова та професійна культура. Угорські лінгвістичні дослідження у сферах розроблення контенту й технічної документації».

Питання розроблення контенту, документації й технічного письма в багатьох аспектах пов’язані з лінгвістичними дослідженнями, особливо з термінологією, перекладом і лінгвістичним аналізом тексту. Крім того, результати й методи лінгвістичних досліджень мають практичне застосування в цих галузях.

Коли ми започаткували цей проєкт, перед нами стояли три головні цілі: дослідити (1) взаємозв’язок між розробленням контенту, документацією, технічним письмом і лінгвістикою, (2) роль лінгвістики в процесі створення документації та (3) можливості лінгвістичних досліджень у цих сферах. Ми зосередилися передусім на зв’язку цих дисциплін із термінологією, фаховими текстами й перекладом. Нас також цікавили термінологічні та комунікативно-прагматичні аспекти професійної комунікації й пов’язані з нею процеси.

За результатами цього дослідницького проєкту ми видали угорською мовою два збірники вибраних праць. У першому томі (Fóris, Bölcskei 2019) ми зосередилися передусім на дослідженнях, пов’язаних із термінологією, перекладом, аналізом тексту й стандартизацією, а також на їхньому значенні для вищої освіти в контексті документації, розроблення контенту й технічного письма. У другому томі (Fóris, Bölcskei 2021a) ми розглянули змінене середовище технічної комунікації, процеси (наприклад, промислові, ділові, сервісні та документаційні), а також правові норми й стандартизацію

Terminologija | 2022 | 29

49

передумови. Автори також досліджували типологічні, семантичні, лексичні та орфографічні особливості технічних текстів у галузях технічної та медичної документації. Ми сподіваємося зробити нашу працю доступною й міжнародним читачам, тому переклали вибрані статті з цих двох видань і підготували збірник англійською мовою (Fóris, Bölcskei 2021b). Збірник складається з трьох розділів: перший містить дослідження з технічної комунікації, другий присвячений документації, термінології та перекладу, а третій — технічним текстам.

Питання розроблення контенту, документації та технічного письма тісно пов’язані з термінологією з огляду на значну роль термінів у мовах спеціального призначення (LSP). Я зацікавилася взаємозв’язком цих галузей із термінологією, коли в Університеті Каролі Гаспара (KRE) було започатковано магістерську програму з термінології та інституційне викладання термінології на рівні магістратури (докладніше див.: Fóris 2014). У період із 2011 до 2018 року 41 студент здобув ступінь магістра з термінології. На жаль, попри успішну акредитацію та успіх програми, Міністерство, відповідальне за вищу освіту, припинило цю незалежну навчальну програму, і відновити її нам не вдалося. Однак із 2023 року ми зможемо запровадити спеціалізацію «Прикладна лінгвістика (технічне письмо, термінологія та управління контентом)» в іншому форматі — як спеціалізацію магістерської програми з угорської мови та літератури.

2.3. У період із 2018 до 2020 року Міжкультурна дослідницька група та майстерня перекладу (web1) Університету Каролі Гаспара проводили дослідження перекладу й термінології в межах підпроєкту «Взаємозв’язок перекладу й термінології. Роль термінології в міжкультурному трансфері». Результатом дослідницького проєкту стала книжка, опублікована угорською мовою (Fóris 2020), яку згодом переклали англійською (Fóris 2022). У книжці розглянуто взаємозв’язок перекладу й термінології, а також теорії та практики в контексті досліджень і експертної діяльності; у ній аналізується та описується взаємозв’язок перекладу й термінології, а також досліджується роль термінології й термінологічних баз даних у процесі перекладу. Дисертація Андреа Фалуді (2020) тісно пов’язана з цією темою, адже її метою було дослідити процеси перекладу й документації з проєктної

50

Ágota Fóris

Terminology Work in the Translation Project Process. The Hungarian Perspective

перспективи, визначити місце й роль термінологічної роботи в цих процесах, представити повсякденну практику угорських перекладацьких агенцій і технічних авторів, а також зіставити теорію з практикою.

2.4. «Термінологія є формою контенту, а тому управління термінологією є формою управління контентом» (Warburton 2021: 74). Сьогодні розроблення контенту та управління ним — це великі й прибуткові сектори послуг: від великих цифрових корпорацій до малих і середніх підприємств, багато компаній займаються створенням контенту та управлінням ним. Для лінгвістів питання полягає в тому, де і на якому етапі лінгвістика може долучитися до розроблення контенту.

Одним із можливих напрямів досліджень є вивчення самого процесу: процесу написання, послідовності етапів, учасників, термінологічної підготовки текстів, а також створення й управління мовними базами даних (наприклад, термінологічними базами даних). Стандарти та стильові настанови щодо написання технічних текстів здебільшого стосуються процесу створення тексту й містять рекомендації.

Інший напрям досліджень — вивчення «мовного продукту»: характеристик створених текстів, впливу цільової аудиторії на тип тексту, а також мовних особливостей кожного жанру й типу тексту. З лінгвістичного погляду технічні тексти можна аналізувати тими самими методами, що й тексти загальної мови: з лексичного, стилістичного, семантичного (наприклад, уживання метафори, метонімії), текстового та комунікативно-прагматичного поглядів. Можна досліджувати як одномовні тексти, так і тексти, створені або перекладені кількома мовами. У межах описових лінгвістичних досліджень ми розглядаємо тексти та їхні характеристики з різних поглядів, що виходять за межі традиційного соціолінгвістичного підходу, зокрема комунікативно-прагматичного, текстолінгвістичного, лексико-термінологічного та функціонально-когнітивного.

Ще один напрям досліджень — вибір мови для спеціалізованих текстів. Зазвичай тексти мовами спеціального призначення пишуть англійською, а потім перекладають з англомовних оригіналів іншими мовами. Тому англійська є основною мовою технічного письма, особливо в транснаціональних компаніях. Однак не всі вихідні тексти написані англійською. Наприклад, багато вихідних текстів пишуть також французькою, і нерідко тексти переписують іншими мовами замість того, щоб перекладати їх (Kóbor 2021). Часто деякі тексти створюють кількома мовами

Terminologija | 2022 | 29

51

передусім або написані мовою оригіналу (часто англійською) — не обов’язково носіями мови — і згодом або одночасно перекладені іншими мовами. Зазвичай немає інформації про те, чи були тексти, створені таким чином, написані авторами — носіями мови чи ні, і не завжди зрозуміло, яка саме мова була вихідною (або оригінальною).

Автори текстів мовою оригіналу мають писати так, щоб їх можна було легко й ефективно перекладати (локалізувати) іншими мовами; інакше кажучи, вони повинні інтернаціоналізувати вихідний текст. Крім того, перекладачі мають досконало знати особливості відповідного типу текстів цільовою мовою.

В ідеалі працівники відповідної компанії, представники професії чи фахової галузі забезпечують узгоджене використання термінології в текстах різними мовами, створюючи термінологічну базу даних, яка сприяє кодифікації та поширенню термінів. Приклади цього зазвичай трапляються у сферах, де особливо важливо, щоб фахівці могли швидко співпрацювати без втрати інформації (як у випадку авіаційних проєктів, див. Eito Brun 2016) під час складних проєктів, учасники яких можуть перебувати далеко один від одного. Створення та використання термінологічних баз даних однаково важливі і в повсякденній роботі, і в дослідженнях, оскільки документацію зазвичай перекладають іншими мовами не дослідники чи інші фахівці, а перекладачі. Часто вони мало знають або зовсім не знають відповідної наукової чи технічної галузі, адже не належать до її дискурсивної спільноти; тому для виконання роботи перекладачам часто потрібна термінологічна база даних відповідною мовою.

3. ТЕРМІНОЛОГІЯ В ПРОЦЕСІ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОГО ПРОЄКТУ

3.1. Процес перекладацького проєкту

Szondy (2016) divides the translation process into five major parts: 1. Launch (request for a quotation; task specifications, collecting information; pricing, price quote); 2. Planning (scheduling; planning the project steps, setting deadlines); 3. Preparation (preparing the files; adding references, preparing the terminology; creating the project in the CAT tool); 4. Translation (using translation memory to pre-translate the file; translation; decisions on terminology, research; review, verification); 5. Closure (self-check; post-production, editing and DTP; preparing files for sign-off, handing over the files to the client).

52

Ágota Fóris

Terminology Work in the Translation Project Process. The Hungarian Perspective

У міжнародній та угорській літературі деякі автори (наприклад, Horváth 2011; Mohácsi-Gorove 2014) уже розглядали й досліджували весь процес перекладацького проєкту. Водночас більшість авторів зосереджується на окремих етапах цього процесу; найчастіше досліджують підготовку, власне переклад і редагування.

На практиці процес перекладацького проєкту складається з 10–15 етапів. Стандарт EN ISO 17100:2015/AMD 1:2017 «Послуги з перекладу. Вимоги до послуг з перекладу. Поправка 1», запроваджений також в Угорщині (MSZ EN ISO 17100:2019), узагальнює мінімальні вимоги до послуг з перекладу.

As Faludi (2020) pointed out in her PhD thesis, the ISO standard does not cover all the steps used in international practice, nor is there a uniform interpretation of the translation project process in the literature. In other words, there is no uniform definition of the translation project process for quality management of translation services. Faludi based her research in the complex translation project process on the quality management system of a Hungarian translation agency and the actual ISO standard. In her work, the translation project process was divided into thirteen (13) steps. She summarised the steps of the translation project process and put the linguistic and terminological tasks involved in each project step in a table (Table 1). The steps that are discussed from a linguistic point of view in the literature, such as translation and bilingual review, are not detailed.

Таблиця 1. Лінгвістичні й термінологічні завдання на етапах перекладацького проєкту

(Джерело: Fóris 2022: 93; оригінал угорською мовою: Faludi 2020: 69–70.)

ЕТАПИ ПРОЄКТУ

ЛІНГВІСТИЧНІ Й ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ

1.

підготовка проєкту

• аналіз вихідного тексту • підготовка термінології • підготовка/вибір TM і TB • створення стильового посібника • огляд інших доступних джерел • добір учасників проєкту (після визначення підгалузі)

2.

підготовка файлів

• визначення вмісту для перекладу • визначення одиниці перекладу

3.

переклад

див. літературу

Terminologija | 2022 | 29

53

4. | двомовне редагування | див. літературу + оцінювання виправлень 5. | інструменти забезпечення якості (QA) | • створення правил QA, контрольних списків • проведення QA (перевірка термінології) 6. | верстка, DTP, підготовка файлів | • правила верстки для конкретної мови • робота зі словниками перенесення слів 7. | коректура | • перевірка відповідності цільовій культурі 8. | внесення виправлень | • оцінювання виправлень • внесення виправлень 9. | фінальна перевірка | • перевірка відповідності настановам • виявлення помилок, що залишилися 10. | завершення | • оцінювання виправлень • внесення виправлень 11. | передавання | • перевірка за критеріями, визначеними PM (керівником проєкту) 12. | опрацювання відгуків клієнта | • оцінювання виправлень • внесення виправлень 13. | супровід TM | • виправлення проблем, що виникли під час проєкту • загальний супровід і розвиток

Термінологічна база (TB) — це база даних, що містить термінологію та пов’язану з нею інформацію. Пам’ять перекладів (TM) містить раніше перекладені тексти, збережені у сегментах (зазвичай реченнях). TM зберігає попередні переклади в базі даних для подальшого використання та пропонує перекладачеві збережений текст цільовою мовою на основі повного збігу (100% і CM [контекстного збігу]) або часткового збігу [нечіткого збігу]).

3.2. Інтеграція вихідного тексту в процес

Створення вихідного тексту, тобто технічної документації, є найпершим етапом процесу перекладацького проєкту або, можна сказати, найважливішим «нульовим етапом» перед процесом перекладу. Кількість етапів можна збільшити або змінити їхній порядок, якщо цього потребують особливості проєкту, наприклад у разі надання додаткових послуг із доданою вартістю.

Отже, процесу перекладацького проєкту передує підготовка вихідного матеріалу, що називається (технічною або професійною) документацією. Цю роботу зазвичай виконують професійні автори текстів (або технічні письменники чи фахівці). Підготовка документа до перекладу починається з інтернаціоналізації, коли текст пишуть або адаптують так, щоб він був придатним для перекладу.

54

Ágota Fóris

Terminology Work in the Translation Project Process. The Hungarian Perspective

Сьогодні замість підготовки довгого суцільного тексту метою є створення мікротекстів із модульною структурою, що зберігаються в центральній базі даних («головній базі даних»), причому кожну зміну вносять через неї, завдяки чому кожен фрагмент тексту можна багаторазово використовувати.

Якість вихідного тексту є фундаментальною для якості перекладу, адже якісний переклад починається зі створення контенту. Термінологічна робота в тій чи іншій формі присутня на більшості етапів процесу перекладацького проєкту й навіть відіграє важливу роль на нульовому етапі — під час створення вихідного тексту. Зокрема, вона охоплює різні фази підготовки проєкту та контролю якості (наприклад, перевірку узгодженості перекладу, чисел, пунктуації в найширшому розумінні та термінології), а також супровід і розвиток термінологічних баз даних. Документація спирається на різні типи програмного забезпечення й стандарти та регулюється різноманітними нормативно-правовими актами.

Based on Faludi’s (2020) work, the translation project process is divided into thirteen steps, but if we add documentation preparation as step zero, we have a fourteen-step (14) project process. So, the steps in the complex translation project process, including documentation, are the following:

0. підготовка вихідного тексту (документація мовою оригіналу),

1. підготовка проєкту,

2. підготовка файлів,

3. переклад,

4. редагування, двомовне редагування,

5. програмне забезпечення QA,

6. верстка, DTP, підготовка файлів,

7. коректура,

8. коригування,

9. остаточна перевірка,

10. завершення,

11. доставка,

12. перевірка клієнтом і зворотний зв’язок,

13. підтримка TM.

3.3. Цифрова трансформація, інтернаціоналізація та локалізація

Документація є результатом командної роботи: над цим процесом працюють розробники та інші інженери, технічні автори й термінологи (наприклад, термінологічна робота у сфері програмних застосунків для керування супутниками, див.

Terminologija | 2022 | 29

55

Eito Brun 2020). They need accurate and relevant technical data at their disposal, preferably from a central database. They also need established terminology stored in a central term base.

Під час написання документації важливо подбати про те, щоб текст був однозначним, точним, професійним і зрозумілим. Однозначність і професійність залежать від належного, точного та послідовного використання термінів. (Про етапи створення технічної документації див. Czinkóczki, Fehér 2021.)

Також потрібне відповідне програмне забезпечення для створення документації, адже воно дає змогу працювати з технічними кресленнями, ілюстраціями, спеціальними літерами й символами, які використовуються в перекладених (локалізованих) версіях, зокрема з текстом різних напрямків письма. Корисно також, коли компанія має стратегію щодо контенту й затверджений посібник зі стилю. Документацію, призначену для міжнародної публікації, слід писати так, щоб її можна було легко перекласти кількома мовами.

Технологічні зміни зробили перетворення інформації (наприклад, документації) у машиночитний формат, тобто створення цифрового контенту, ще важливішим, ніж раніше. Штучний інтелект (AI) став «користувачем», який вилучає контент (інформацію та метадані) з баз даних і створених людьми текстів (письмових або усних) та на їх основі створює новий контент. Інтелектуальний контент — це контент, який може обробляти AI. Створення інтелектуального контенту має низку переваг: наприклад, інформація є узгодженою (тобто ідентичний, достовірний і актуальний контент доступний у всіх каналах), високоякісною та доступною в багатьох каналах.

Ці процеси зумовили появу нових типів тексту та поширення структурованого письма, за якого контент упорядковується в ієрархічну структуру. Найвідоміший формат такого типу тексту — XML, однак існує багато інших стандартів керування документацією. Створюються так звані мікротексти, а вміння поєднувати їх стало важливим для підвищення ефективності (модульна документація). Ці нові вимоги, процеси та способи оцифрування й використання інформації також змінюють саму документацію. Наприклад, технічні письменники тепер створюють контент не лише для людей, а й для інтелектуальних пристроїв. Створення документації як цифрового інтерактивного контенту, доступного на різних пристроях, змінює процеси та вимоги (див. B. Papp 2021b).

Глобалізація — це процес, що триває десятиліттями (а на думку деяких експертів, навіть століттями), і його вплив помітний насамперед

56

Ágota Fóris

Terminology Work in the Translation Project Process. The Hungarian Perspective

в економіці, суспільстві та культурі. Наслідком є певна уніфікація міжнародного мововжитку, покликана зробити комунікацію простішою, швидшою, ефективнішою та дешевшою всередині й назовні для регулювання діяльності виробничих і торговельних компаній та постачальників послуг. У бізнесі інтернаціоналізація означає пристосування продукту чи послуги до потреб ринків у всьому світі. Інтернаціоналізація — це процес створення продукту так, щоб його можна було адаптувати до країни, культури чи мови з якнайменшими зусиллями (тобто щоб продукт було легко локалізувати). Існує щонайменше чотири взаємопов’язані рівні інтернаціоналізації: інтернаціоналізація організації, процесу, продукту та документації (Brown-Hoekstra 2010). Технічну документацію також потрібно готувати так, щоб її було легко локалізувати (тобто можна було легко, недорого й точно перекласти багатьма цільовими мовами одночасно та з високою якістю). Локалізація — це всебічна культурна адаптація продукту чи послуги: багатоступеневий процес, у якому переклад є лише одним з етапів. Локалізація документації зазвичай полягає у створенні оригінальної документації іншими мовами (шляхом перекладу або переписування) (Cadieux, Esselink 2004; Snopek 2016). Kóbor (2021) докладно описав особливості проєктів локалізації вебсайтів і зазначив, що сайти іноземними мовами не завжди створюють шляхом перекладу. «Часто контент розробляють більш ніж однією мовою або, поряд з оригінальним вебсайтом, існує «міжнародна» версія (за термінологією локалізації — «інтернаціоналізовані» сторінки, зазвичай англійською), яка слугує основою для локалізованих сайтів (пор. loreal.fr vs loreal.com)» (Kóbor 2021: 183).

За останнє десятиліття змінилися методи перекладу та учасники перекладацького процесу, а разом із ними змінився й сам процес перекладу. Локалізація та інтернаціоналізація відіграють більшу роль, ніж раніше, а ці зміни означають, що перекладацька робота потребує ґрунтовної організаційної та потужної технічної підтримки, а також скоординованої командної роботи багатьох людей. Це пов’язано з тим, що локалізація виходить за межі перекладу й має враховувати культурні та мовні особливості країни. Крім того, локалізація призвела до розподілу перекладацького робочого процесу на окремі етапи, що посилило роль управління проєктами (Fóris, Faludi 2021). Перекладацькі компанії співпрацюють із багатьма позаштатними перекладачами, чию роботу координують керівники проєктів і підтримують коректори, термінологи та лінгвісти;

Terminologija | 2022 | 29

57

переклади створюються за допомогою систем автоматизованого перекладу (Várnai, Mészáros 2011).

У минулому створення текстів було частиною власного творчого процесу автора. Сьогодні створення текстів та їх переклад іншими мовами — це процес, що складається з багатьох етапів і залучає багатьох учасників. Процесне мислення вимагає іншого підходу, адже кожен етап багатоступеневого процесу потрібно описати й скоординувати, визначивши його послідовність і взаємозалежності; цим пояснюється важливість контролю процесів (і алгоритмів їх опису). Процеси можна розділити на частини (підпроцеси), і потрібно визначити, які з них потребують лінгвістичної роботи та на яких етапах текст слід створити, перевірити й виправити. До лінгвістичних підпроцесів належать усі ті, що охоплюють тексти або їхні одиниці, питання орфографії, граматики (морфології та синтаксису), семантики й прагматики. Кожна з цих сфер може впливати на зрозумілість тексту та визначати її, а також пов’язана зі змістом тексту.

3.4. Місце та роль термінології в цих процесах

Термінологія відіграє важливу роль як в управлінні наявними документами, так і в підготовці документації: узгоджена документація можлива лише за умови повного розроблення терміносистеми галузі, що полегшує написання, редагування, управління, опрацювання та переклад.

Cabré (1999: 50) distinguishes three areas concerning the use of terminology for documentation purposes: “terminology is also the basis for the writing of technical texts (technical writing), the translation of specialized texts (technical translation and interpretation) and the description, storage and retrieval of specialized information (technical documentation)”. Cabré primarily considers the writing and creation of documentation to be the goal of using terminology for documentation purposes.

Термінологія присутня на всіх етапах процесу перекладацького проєкту, але особливо важлива на двох із них: етапі підготовки та етапі перевірки (коректури й редагування). Під час підготовки тексту до перекладу виявляють невідомі терміни мовою оригіналу та добирають їхні відповідники цільовою мовою, бажано з перевірених джерел. Тому підготовка термінології є ключовим етапом перекладу (Gouadec 2002) і перекладацьких проєктів. Якщо цільовою мовою є кілька можливих

58

Ágota Fóris

Terminology Work in the Translation Project Process.

The Hungarian Perspective

відповідників (синонімів або часткових відповідників), перекладач обирає той, що найкраще відповідає темі або контексту. Складають термінологічний глосарій термінів, ужитих у тексті (термінів мовою оригіналу та цільовою мовою, за потреби з визначеннями), щоб послідовно вживати той самий термін у тексті цільовою мовою й забезпечити та підтримувати зв’язність. Однак у повсякденній перекладацькій роботі нерідко трапляється, що перекладачі не мають часу на підготовку термінології й мусять виконувати цю роботу під час перекладу (тобто заносити терміни до інтегрованого перекладацького інтерфейсу інструментів CAT у процесі перекладання).

На етапі перевірки відповідність термінології можна оцінити з двох поглядів. По-перше, потрібно з’ясувати, чи відповідають терміни цільовою мовою термінам у термінологічному глосарії або базі даних. Це можна перевірити за допомогою програмного забезпечення для забезпечення якості (QA): програма зіставляє переклад цільовою мовою з термінологічною базою даних. Інша мета етапу перевірки — переглянути зміст цільовою мовою та перевірити, чи відповідає термінологія термінологічним стандартам фаху. У таких випадках на цьому етапі або впродовж проєктів іноді змінюють глосарій чи термінологічну базу. Це також може зумовити потребу змінити попередні переклади, збережені в пам’яті перекладів (TM), щоб забезпечити послідовне вживання термінів у разі повторного використання цих сегментів у наступних перекладах.

Термінологічні бази зберігають великі обсяги термінів і пов’язаних із ними даних. Бази даних із багатомовними термінологічними даними, призначені для перекладачів, називають термінологічними базами, орієнтованими на переклад. У процесі перекладацького проєкту це часто просто двомовні глосарії, створені за допомогою програмного забезпечення для управління термінологією; їх також називають «термінологічними базами» або «TB», але насправді вони значно поступаються за складністю централізованим термінологічним базам даних (див. Steurs et al. 2015).

Робочі процеси термінологічної роботи, орієнтованої на переклад, також визначено в міжнародному стандарті (ISO 12616-1:2021). Кілька авторів у працях із термінології та перекладознавства також розглядали питання термінологічних баз даних, орієнтованих на переклад. Tamás (2014) поділив термінологічні бази даних на три типи: прості, традиційні та складні. Варто також згадати категорію баз знань, у яких зберігаються знання та правила, що дають змогу отримувати доступ до інформації, прямо не зазначеної в базі знань. У літературі розглядаються як аналіз структури й змісту онлайн-

Terminologija | 2022 | 29

59

термінологічних баз даних, так і їх класифікація та можливі критерії оцінювання; наприклад, Tamás and Sermann (2019) запропонували систему критеріїв оцінювання. В інших дослідженнях докладно описано створення конкретних термінологічних баз даних для перекладачів. Серед прикладів — створення англо-угорської бази даних термінології лазерної фізики (Fóris, B. Papp 2015) або створення термінологічної бази даних OFFI (Угорського бюро перекладів та засвідчення), що має назву IUSTerm (Tamás 2020).

Faludi (2020, 2021) used interviews with Hungarian translation service providers and technical writers to study the role of the technical documentation process and terminology work in the complex process of producing and translating documentation. She examined whether there was an accepted practice in the management and translation of documentation and in terminology management in the practice of translation agencies. Data on the practice of terminology work were collected in the form of structured interviews, i.e., based on pre-formulated questions. The interviews were conducted with technical writers and translation service providers working in the Hungarian market. The main findings of the interviews were as follows:

– «Інтерв’ю засвідчили, що процеси управління термінологією та використання термінологічних баз даних ще не стали звичною практикою ані в постачальників перекладацьких послуг, ані під час підготовки документації. І це попри те, що стандарти й фахова література наголошують на потребі в термінологічній роботі та її перевагах як в управлінні документами, так і в процесі перекладу.

– Проведені інтерв’ю показали, що термінологічну роботу вважають важливою, проте щодо обставин і умов її виконання немає згоди. На думку деяких респондентів, термінологічна робота потрібна лише тоді, коли переклад є частиною проєкту з підготовки документації; інші вважають, що термінологічну базу використовують лише для внесення заборонених термінів. Водночас є приклади, коли термінологічну роботу організовано на дуже високому рівні та чітко регламентовано, а термінологічна база широко доступна авторам документації, перекладачам та іншим мовним фахівцям. […]

– Термінологічна робота й управління термінологією, незалежно від рівня складності процесу, є спільною діяльністю у сферах

60

Ágota Fóris

Terminology Work in the Translation Project Process. The Hungarian Perspective

у сфері перекладацьких послуг і технічного письма. Лише зрідка технічні автори й перекладачі користуються однією спільною термінологічною базою або працюють над нею разом. Для технічних авторів управління термінологією здебільшого є лише частиною їхньої роботи; те саме стосується постачальників перекладацьких послуг (тобто термінологічна робота розподілена між різними етапами процесу, і компанії зазвичай не мають окремого фахівця, який керував би термінологічними робочими процесами).

– Жоден із технічних авторів, які взяли участь в опитуванні, не відповідає за контроль процесу підготовки перекладів цільовою мовою та їхньої якості; постачальники перекладацьких послуг також не мають призначеної особи, відповідальної за опрацювання вихідного тексту з погляду термінології чи інших чинників, пов’язаних із якістю (наприклад, правопису). Імовірно, це призводить до помилок у комунікації з обох сторін. Особливий інтерес становить підготовка вихідного тексту, оскільки постачальники перекладацьких послуг загалом погоджуються, що найважливішою частиною термінологічної роботи є підготовка вихідного тексту і саме тому вони усвідомлюють важливість залучення термінолога. Проте наведені вище дані чітко свідчать, що вихідний текст готують нечасто. [...]

– Ще один вартий уваги висновок полягає в тому, що, згідно з відповідями на інтерв’ю, технічні автори краще за перекладацькі агенції усвідомлюють важливість, методологію та роль термінологічної роботи й управління термінологією. Ймовірно, це пояснюється тим, що технічних авторів частіше наймають великі міжнародні компанії, де управління термінологією є значно розвиненішим, ніж у малих і середніх підприємствах [фахівці з предметної галузі], що працюють на угорському ринку» (Faludi 2021: 219–220).

Наведене вище свідчить, що термінологічна робота як у процесі перекладацького проєкту, так і під час написання документації охоплює низку регламентованих процесів та етапів; деякі з них закріплені в стандартах і розглядаються в літературі з термінології, перекладу й технічної комунікації. Проте в діяльності перекладацьких агенцій і під час підготовки технічної документації термінологічні робочі процеси не завжди узгоджені, термінологічні бази даних використовують не завжди, а фахівців із термінології залучають рідко.

Terminologija | 2022 | 29

61

4. ВИСНОВКИ

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що управління термінологією, управління документами та управління перекладацькими (проєктними) процесами є різновидами управління контентом. Термінологія відіграє ключову роль у кожному процесі створення контенту та управління ним. У літературі з термінології широко розглядають документацію та її основні різновиди: технічне письмо, технічний переклад і технічну документацію. Однозначність і професійність залежать від належного, точного та послідовного використання термінології. Процеси підготовки документації та перекладацьких проєктів впливають один на одного, і, відповідно до Brown-Hoekstra (2010), у майбутньому необхідно інтегрувати процеси підготовки документації та перекладу. Отже, процес перекладацького проєкту має охоплювати нульовий етап (створення вихідного тексту, тобто підготовку документації), а термінологічна робота так чи інакше присутня на більшості етапів перекладацького проєкту, починаючи з цього нульового етапу.

У повсякденній практиці перекладацьким агенціям в Угорщині дедалі частіше доручають підготовку документації, окрім перекладу, редагування та коректури. Процес створення високоякісної багатомовної документації починається з інтернаціоналізації, під час якої вихідний текст пишуть або адаптують так, щоб він був придатним для перекладу. Однак під час підготовки технічної документації та в діяльності перекладацьких агенцій термінологічні робочі процеси не завжди узгоджені, а термінологічні бази даних використовують не завжди.

Користувачі прагнуть знаходити інформацію рідною мовою; тому технічну документацію, особливо призначену для користувачів, слід перекладати офіційною мовою або офіційними мовами країни та надавати у вигляді мікротекстів так, щоб інформація була однаковою всіма мовами й її можна було легко знайти. Це пояснює, чому останнім часом роль технічної документації зросла: глобалізація та багатомовний економічний ринок вимагають, щоб технічна документація була доступною всіма мовами, якими продають продукт або послугу.

Підсумкова примітка: Це дослідження виконано за підтримки проєкту «Взаємозв’язок перекладу й термінології. Роль термінології в міжкультурному трансфері», здійснюваного Факультетом гуманітарних і соціальних наук Університету Каролі Ґашпара Реформатської церкви в Угорщині.

62

Ágota Fóris

Terminology Work in the Translation Project Process. The Hungarian Perspective

SOURCES

EN ISO 17100:2015/AMD 1:2017 Translation services – Requirements for translation services – Amendment 1.

ISO 12616-1:2021 Terminology work in support of multilingual communication – Part 1: Fundamentals of translation-oriented terminology.

MSZ EN ISO 17100:2019 EV Fordítási szolgáltatások. Fordítási szolgáltatások követelményei (ISO 17100:2015 + Amd 1:2017) EGYESÍTETT VÁLTOZAT.

web1 = Intercultural Research Group and Translation Workshop at the Faculty of Humanities and Social Sciences at the KRE. Available at: https://btk.kre.hu/index.php/interkulturalis-kutatocsoport-es-forditomuhely.html [accessed July 20, 2022].

web2 = MaTT (Council of Hungarian Terminology). Available at: www.matt.hu [accessed July 20, 2022].

web3 = Terminology and Communication Research Group (TERMIK) at the Faculty of Humanities and Social Sciences at the KRE. Available at: https://btk.kre.hu/index.php/2015-12-05-09-31-20/karikutatocsoportok/824-terminologiai-kutatocsoport-termik.html [accessed July 20, 2022].

SOURCES – PUBLICATIONS OF TERMIK AND THE INTERCULTURAL RESEARCH GROUP

Fóris Ágota, Bölcskei Andrea (eds.) 2019: Dokumentáció, tartalomfejlesztés és szakírás, Budapest: KRE – L’Harmattan.

Fóris Ágota, Bölcskei Andrea (eds.) 2021a: Tartalomfejlesztés és dokumentáció. Nyelvészeti vonatkozások, Budapest: KRE – L’Harmattan.

Fóris Ágota, Bölcskei Andrea (eds.) 2021b: Linguistic Research in the Fields of Content Development and Documentation, Budapest/Paris: KRE – L’Harmattan.

Fóris Ágota 2020: Fordítás és terminológia. Elmélet és gyakorlat, Budapest: KRE – L’Harmattan.

Fóris Ágota 2022: Translation and Terminology. Theory and Practice in Hungary, Budapest/Paris: KRE – L’Harmattan.

REFERENCES

Bölcskei Andrea 2021a: Practices in Technical Communication and the Latest Challenges. – Linguistic Research in the Fields of Content Development and Documentation, eds. Á. Fóris, A. Bölcskei, Budapest/Paris: KRE – L’Harmattan, 75–94.

Bölcskei Andrea 2021b: What Do Technical Writers Do and What Do They Learn? – Linguistic Research in the Fields of Content Development and Documentation, eds. Á. Fóris, A. Bölcskei, Budapest/Paris: KRE – L’Harmattan, 95–118.

B. Papp Eszter 2021a: Professional Documentation in the 21st Century. – Linguistic Research in the Fields of Content Development and Documentation, eds. Á. Fóris, A. Bölcskei, Budapest/Paris: KRE – L’Harmattan, 41–58.

B. Papp Eszter 2021b: Documentation 4.0. – Linguistic Research in the Fields of Content Development and Documentation, eds. Á. Fóris, A. Bölcskei, Budapest/Paris: KRE – L’Harmattan, 59–74.

Brown-Hoekstra Kit 2010: How documentation and translation processes affect each other. – Tcwold magazine 10. Available at: https://www.tcworld.info/e-magazine/translation-and-localization/how-documentation-and-translation-processes-affect-each-other-126/ [accessed 20 August, 2022].

Cabré Maria Teresa 1999: Terminology. Theory, methods and applications, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.

Cadieux Pierre, Esselink Bert 2004: GILT: Globalization, Internationalization, Localization, Translation. – Globalization Insider XI(1.5), 1–5.

Czinkóczki Ágnes, Fehér Ildikó 2021: How is Technical Content Created? The Lifecycle of Technical Documentation. – Linguistic Research in the Fields of Content Development and Documentation, eds. Á. Fóris, A. Bölcskei, Budapest/Paris: KRE – L’Harmattan, 119–135.

Eito Brun Ricardo 2016: Design of an Ontologies for the Exchange of Software Engineering Data in the Aerospace Industry. – Knowledge Engineering and Semantic Web 649, eds. A. C. Ngonga Ngomo, P. Křemen (Communications in Computer and Information Science, 649), Cham, Springer, 3–17.

Terminologija | 2022 | 29

63

Eito Brun Ricardo 2020: Terminology as the Basis for Building Engineering Feature-based Models. – Terminologija 27, 186–200. DOI: doi.org/10.35321/term27-08.

Faludi Andrea 2020: A terminológiai munka helye és szerepe a dokumentációkészítés és -fordítás komplex folyamatában: PhD thesis, Budapest: ELTE.

Faludi Andrea 2021: Terminology Work in the Process of Technical Writing and Translation. – Linguistic Research in the Fields of Content Development and Documentation, eds. Á. Fóris, A. Bölcskei, Budapest/Paris: KRE – L’Harmattan, 203–225.

Fóris Ágota, B. Papp Eszter 2015: Creating an English-Hungarian Termbase for Laser Physics. The DictionELI. – Terminologija 22, 26–38.

Fóris Ágota, Faludi Andrea 2021: Technical Writing and Documentation as Intralingual Technical Translation. – Linguistic Research in the Fields of Content Development and Documentation, eds. Á. Fóris, A. Bölcskei, Budapest/Paris: KRE – L’Harmattan. 157–176.

Fóris Ágota 2014: Terminology and LSP in higher education in Hungary. – Terminology – responsibility and awareness, ed. J. Hoel (Terminologen No. 2 – Terminologi ansvar og bevissthet), Oslo: Sprakradet, 90–100. Available at: http://eaft-aet.net/fileadmin/files/EAFT_Summit_2012/Proceedings_EAFTSummit2012.pdf.

Gouadec Daniel 2002: Traduction, terminologie, rédaction. – Colloque international 2001 sur la traduction spécialisée. Université de Rennes 2, Paris: La Maison du Dictionnaire.

Horváth Ildikó (ed.) 2016: The Modern Translator and Interpreter, Budapest: ELTE Eötvös.

Horváth Péter Iván 2011: A szakfordítások lektorálása. Elmélet és gyakorlat, Budapest: Tinta.

Kóbor Márta 2021: Features of Texts on Websites and Characteristics of Their Translation. – Linguistic Research in the Fields of Content Development and Documentation, eds. Á. Fóris, A. Bölcskei, Budapest/Paris: KREc – L’Harmattan, 177–202.

Matis Nancy 2010: Terminology Management during Translation Projects: Professional Testimony. LinguaCulture 1(1), 107–115. DOI: doi:10.47743/lingc-2010-1-0226.

Mohácsi-Gorove Anna 2014: A minőség fogalma a fordítástudományban és a lektorálás mint minőségbiztosítási garancia: PhD thesis, Budapest: ELTE.

Snopek Márta 2016: Localisation. – The Modern Translator and Interpreter, ed. I. Horváth, Budapest: ELTE Eötvös, 113–122.

Steurs Frieda, De Wather Ken, De Malsche Evy 2015: Terminology tools. – Handbook of Terminology I, eds. H. J. Kockaert, F. Steurs, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 222–249.

Szondy Melinda 2016: Freelance Translators as Service Providers. – The Modern Translator and Interpreter, ed. I. Horváth, Budapest: ELTE Eötvös, 29–43.

Tamás Dóra Mária 2014: Gazdasági szakszövegek fordításának terminológiai kérdéseiről, Budapest: ELTE BTK Fordító- és Tolmácsképző Tanszék.

Tamás Dóra Mária 2020: Az OFFI Zrt. tevékenységének és terminológiai projektjeinek bemutatása. – Nyelv, kultúra, identitás. Alkalmazott nyelvészeti kutatások a 21. századi információs térben: I. Terminológia, lexikográfia, fordítás, eds. Á. Fóris, A. Bölcskei, Budapest: Akadémiai Kiadó. DOI: 10.1556/9789634545354, https://mersz.hu.

Tamás Dóra Mária, Sermann Eszter 2019: Evaluation System for Online Terminological Databases. – Terminologija 26, 24–46. DOI: doi.org/10.35321/term26-02.

Várnai Judit Szilvia, Mészáros Andrea Éva 2011: Fordítókalauz, Budapest: Tinta.

Warburton Kara 2015: Managing terminology in commercial environments. – Handbook of Terminology I, eds. H. J. Kockaert, F. Steurs, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins, 360–392.

Warburton Kara 2021: The Corporate Terminologist, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.

64

Ágota Fóris

Terminology Work in the Translation Project Process. The Hungarian Perspective

TERMINOLOGIJOS DARBAS VERTIMO PROJEKTO PROCESE. VENGRIJOS ASPEKTAI

Santrauka

Šio straipsnio tikslas – išnagrinėti terminologijos darbo vietą bei vaidmenį vertimo projekto procese ir, remiantis literatūra bei kasdiene praktika, išanalizuoti pastarųjų metų pokyčius, susijusius su terminologijos darbu. Buvo atliekama lyginamoji turinio analizė ir taikomas aprašomasis metodas.

Terminologijos tvarkyba, dokumentų valdymas ir vertimo (projektų) valdymas yra tarpusavyje susiję: jie visi yra turinio valdymo formos, o terminologija atlieka svarbų vaidmenį. Originalo teksto kokybė yra labai svarbi vertimo kokybei, todėl kokybiškas vertimas prasideda nuo turinio kūrimo. Vertimo projekto procesas susideda iš keturiolikos etapų, o pradedama nuo dokumentų rengimo. Vienaip ar kitaip terminologijos darbas dalyvauja daugelyje vertimo projekto proceso etapų ir netgi atlieka svarbų vaidmenį nuliniame etape, t. y. kuriant originalo tekstą. Tiek vertimo projekto procese, tiek rašant dokumentus, terminologijos darbas susideda iš kelių reglamentuotų procesų ir etapų; kai kurie iš jų nustatyti standartuose ir aptarti tarptautinėje terminologijos, vertimo ir techninės komunikacijos literatūroje. Kasdienėje praktikoje vertimų biurams vis dažniau pavedama atlikti ne tik vertimo, redagavimo ir korektūros darbus, bet ir darbus su dokumentais. Visgi vertimų biurų veikloje ir rengiant techninę dokumentaciją terminologijos darbo srautai ne visada koordinuojami, terminologijos duomenų bazės ne visada naudojamos, o terminologijos specialistai pasitelkiami retai.

Gauta 2022-10-31

Ágota Fóris Károli Gáspár University TERMIK 1146 Budapest, Dózsa György út 25–27. (Hungary) E-mail [email protected]

Terminologija | 2022 | 29

65