JONAS KLIMAVIČIUS

Інститут литовської мови

ДРУЖНІЙ, ДРУЖЕЛЮБНИЙ, ТОВАРИСЬКИЙ

У рецензії на книжку Альфонсаса Ейдінтаса Шукай московського сфінкса «Приваблива розповідь про втрату незалежності 1940 року» (Наукова Литва, 2006, № 22, 10, 13) проф. Арнольдас Пірочкінас знайшов і «чимало речей, що порушують культуру мови» (10). До кількох «ненормативних, застарілих і неправильно утворених слів» (10) зараховано й draugingas. Однак рецензент не наводить ані прикладів уживання цього слова в книжці А. Ейдінтаса, ані його значення, тож нам зовсім не зрозуміло, чи вважає рецензент його з якоїсь причини ненормативним, чи цілком неправильним. Його аргумент — авторитет: «Хтось міг би виправдати слова draugingas, draugingumas, часто вживані в книжці А. Ейдінтаса, прикладами зі Словника сучасної литовської мови. Усе ж, гадаю, слід дотримуватися думки Йонаса Яблонскіса, що цих слів не варто вживати: їх слід замінювати словами, властивими системі литовської мови, draugiškas, draugiškumas» (10).

Щодо згаданої думки Й. Яблонскіса фахівець із Яблонскіса (спеціаліст із Яблонскіса) цілком має рацію: у значенні «дружній» слово draungingas Й. Яблонскіс справді виправляв (JablR IV 1935: 316, 329; V 1936: 223; J.JablRR II 1959: 298, 307, 512). Це дуже просте виправлення — тут справді характерніше draugiškas 1. «властивий другові, приятельський»: Дружній учинок (Й. Яблонскіс). Сестро, будьмо дружні, а будемо — собаки (словник Й. Бродовскіса) LKŽ II₂ 1969. Але є й 2. «той, хто має друзів, схильний товаришувати» (Й. Шлапяліс, М. Шальчюс) LKŽ II₂ 1969.

Krinta į akis jau Konstantino Sirvydo žodyno (1642) draugingas: Towárzyski / Familiaris, Socialis, Sebribkas / draugingas – taigi vienas –iškas, kitas –ingas. Ferdinando Nesselmanno žodyne (1851) – aiškus skirtumas: draugingas ir draugus – gesellig, o draugiszkas – gemeinschaftlich, allgemein. Draugingas yra ir naujuosiuose raštuose.

Уже 1938 року починають нормувати інакше — у рубриці «Кошик запитань» газети Рідна мова А. С. (тобто Антанас Саліс) розрізняє: «Прикметником draugiškas називаємо сутнісні, більш внутрішні якості, німецькою kameradschaftlich, російською товарищеский, а draugingas означає того, хто має багато друзів і, крім того,

J. KLIMAVIČIUS. Draugiškas, draungingas, draugus

133

схильного товаришувати, нім. gesellig, рос. общительный. Кажемо: draugin-gas людина зазвичай є і draugiškas» (GK 1938: 4 56; A.SalR I 1979: 254). Це розрізнення закріплено й у словнику, укладеному Стасісом Шалкаускісом 1938 року, Загальна філософська термінологія: Дружелюбна людина має багато друзів, а багато друзів має людина, схильна товаришувати. Зазвичай дружелюбна людина поводиться й по-дружньому. Дружнє ставлення до своїх друзів є ознакою дружньої відданості (S.ŠalkR II 1991: 216). Через рік її закріплено в брошурі, укладеній Леонардасом Дамбраускасом і відредагованій Антанасом Салісом та Пранасом Скарджюсом, Мовний порадник (1939).

Тезаурусний LKŽ II₁ 1947 спершу подає слово draugingas як утворене від іменника draugė 1. «дружба, товариство, гурт, купа» (давні писемні пам’ятки й діалекти) та 2. «сім’я, родина» (західні дзукі) — 1. «великий гурт (сім’я), численний»: Дружні бджоли, Марцінконіс. Як твоя картопля, чи дружні (чи багато її під кущем)? Вейсеяй. Це мало б бути омонімом (цього розрізнення немає і в LKŽ II₂ 1969, тільки тут це вже третє значення). Ця омонімічна словотвірна модель залишилася нерозкритою і в книжці П. Скарджюса 1943 року Словотвір литовської мови. Далі в LKŽ II₁ 1947 іде draugingas 2. «дружній, приємний» і лише 3. «той, хто має або схильний мати друзів»; але в LKŽ II₂ 1969 це вже draugingas 1.

Aiškiai ėmėsi norminti DŽ₁ 1954: draugingas 1. „turintis ar linkęs turėti draugų“, nors nėra visai nuoseklus: giminingas – ir 1. „turintis daug giminių“, ir 2. „artimas, giminiškas“: giminingi žodžiai – kaip giminiškas: gimininės tautos, giminiški jausmai.

Надалі DŽ пішов не шляхом нормативної суворості — однозначності, — а простим шляхом поєднання правильності й стилістичного розмаїття: draugingas — 1. «той, хто має або схильний мати друзів», 2. «схильний товаришувати, дружній» DŽ₂ 1972, DŽ₃ 1993, але послідовність не цілковита: giminingas — у DŽ₂ лише «близький, споріднений», хоча далі в DŽ₃ — 1. «той, хто має багато родичів», 2. «близький духом, споріднений».

Найважливіше, що слово draugingas в іншому значенні — не тому, яке виправляв Й. Яблонскіс, а потрібному мові — наявне в нормативному словнику.

У деяких двомовних словниках синоніми подаються низкою без потрібного розрізнення: общительный – охочий спілкуватися, товариський, дружній, дружелюбний; говіркий, приятельський; суспільний RLKŽ II 1967, краще — той, хто любить спілкуватися, дружелюбний, товариський, говіркий, суспільний RLKŽ II 1983. Добре розрізняються draugiškas – дружеский, товарищеский і draugingas – общительный; компанейский LRKŽ 1971. Але в LRKŽ 1988 — лише draugiškas, а замість draugingas вставлено... draugininkas – общительный <...> человек. Розрізняється sociable – 1. 1) draugingas, draugus,

134

KALBOS KULTŪRA | 81

балакучий [2) дружній, теплий] і friendly – 1. 1) дружній ALKŽ 1975 (розрізнення немає – і draugingas – friendly, і draugiškas – friendly; amicable LAKŽ 1979 і 1991); товариський (любить спілкуватися) – sociable; (швидко заводить знайомства) – liant LPKŽ 1992 (дружній – немає!..), точніше – sociable – draugingas, malonus, liant – 2) переносно: товариський, ласкавий; прив’язливий і amical – приятельський, дружній PLKŽ 1976, хоча sociable – також соціальний, громадський, схильний до спілкування PLKŽ 2004; draugingas – affabile, socievole; (дружній) amichevole, draugiškas – amichevole LitKŽ 2003, подібно – draugingas – amichevole, socievole, draugiškas – 1. amichevole, benigno, affabile ItLKŽ 2005, socievole – той, хто любить спілкуватися; дружній, amichevole – приятельський, дружній, affabile – люб’язний, милий, приємний, прихильний, щирий ItLKŽ 2002; sociable – дружній, комунікабельний, amigable – 1) дружній і дружній – amigable, sociable (draugingas – немає) IspL, LIspKŽ 2004. Отже, бачимо, що в багатьох мовах значення «товариський» і «дружній» досить послідовно передаються різними словами, тож цілком обґрунтованим і необхідним є розрізнення товариського й дружнього також у литовській мові, хоча воно ще не цілком усталилося: draugingas іноді означає також «дружній», draugiškas часом – і «товариський», draugingas – і соціальний або описовий (найменш виразний) – той, хто любить спілкуватися. До речі, слід зауважити, що товариського й того, хто любить спілкуватися ще не цілком розрізняють, наприклад: Інша причина, через яку люди так люблять спілкуватися, полягає в тому, що вони не здатні витримати самотність А.ŠopenhGIA 1994 185. Мислення й дух переважної більшості людей такі самі одноманітні, <...>. Ця обставина пояснює не лише те, чому вони такі товариські й так люблять вештатися гуртами, – <...> А.ŠopenhGIA 1994 186, пор. також схильність до спілкування (там само, 187), потреба спілкуватися (там само, 189), хоча це радше товариськість.

А що, як і Й. Яблонський знав про ці відмінності значень? Він знав мови й був досить уважним до значень. А. Пірос̌кінас стверджує: «Яблонський намагався замінити прикметники гостинний = гостинний, радушний (V 18, 204), споріднений = споріднений (V 184–185) і брехливий = неправдивий, незаконний, вигаданий (V 224)» (A.Piročk[J]KT 1986: 74).

Відповідаючи на виправлення з книжечки Віктора Камантаускаса Короткий словничок мовних неправильностей і варваризмів (1928) (пропонований варіант подається після заголовного слова; іноді є коментарі) у своїй серії статей «Питання нашого мовного словничка» (1928), щодо виправлення Камантаускасом слова гостинний на гостинний, радушний Й. Яблонський дорікає йому: «І тут авторові неодмінно треба було оперувати ясними мовними текстами» (JablR V 1936: 204), тобто навести приклади виправлень — помилок. Яблонський пояснює: «Мені самому, здається, не доводилося вживати на письмі слово гостинний»

J. KLIMAVIČIUS. Draugiškas, draugingas, draugus

135

хоч слово гостинний у певному значенні, звісно, могло б уживатися (поряд із «рибним озером, поетичним краєм»); у значенні слів гостинний, радушний воно (слово гостинний), звісно, не вживається...» (JablR V 1936: 204). Й. Яблонський тут нічого конкретно не виправляє, а його підхід — суворо дериваційний. Однак лише цього недостатньо — існують і лексичні значення, що склалися в мікросистемі: гостинний — «той, хто любить пригощати, добре пригощає» DŽ₁, «той, хто любить пригощати, добре частує» DŽ₂,₃ (: гостина; пор. також пригощати «давати смачно їсти чи пити» DŽ₃) і гостинний — «той, хто любить гостей, гостинний» DŽ₁, «той, хто любить гостей, гостинний» DŽ₂,₃ (: гість; пор. також гостювати «бути в гостях, гостювати» DŽ₃, а гостювати — «бути на гостини, у гостях, гостювати» DŽ₃). Близькість значень цих двох прикметників підтверджується даними живої мови LKŽ XIV 1986: гостинний — «той, хто любить гостей, привітно й гостинно приймає їх, вітає»: Ті були гостинні, з тими гостинцями звикли проходити все Вейвиржяни. Гостинний католик дбає, щоб мандрівникові було добре в його домі А. Баранаускас. [Солдат] був прийнятий гостинно й пошанований, наче в дуже доброї людини J.BasanLP MLM 1902 2 214 (Гражишки) // «де приймають і зустрічають привітно»: Піркя (у стіну хати) вклади дошку мосту — буде гостинною [хата] Валкінінкай. Цілком обґрунтовано домінантою синонімічного ряду є гостинний, а в ньому — гостинний (A.LyberSŽ 1981).

В. Камантаускас нічого не виправив, а лише зазначив: «Б р е х л и в и й у сучасному значенні вживають Івінскіс і Валанчяускас». Й. Яблонський (не в цій, а в іншій статті) буквально дотримувався лише словотвірного значення [насправді мало б бути брехливий (: брехня) — як правильний, оманливий], але, очевидно, не знав автентичних мовних даних: брехливе скарження J.BasanLPY 1904 2 237, брехливо поскаржився J.BasanLP MLM 1898 1 41, брехливо сказав Рамігала (LKŽ VII 1966). Яблонський, можливо, ще не міг знати цього, а Пірос̌кінас уже міг...

Споріднений В. Камантаускас виправляє на споріднений (це слово він бере з праць Казимераса Бґи). Й. Яблонський, усупереч твердженню А. Пірос̌кіна, пише: «Сам я не зможу порадити читачеві всюди замінювати слово споріднений словом споріднений, доки не знатиму, у якому значенні вжито слово споріднений, доки не знатиму, кажучи точно, що де означає в писемній мові слово споріднений: <...>» (JablR V 1936: 184). LKŽ III 1956 giminus — «родич»: Родич, який через шлюб увійшов до того роду Словник А. Юшки. Куршська мова була спорідненою, але не тотожною латиській К. Бґа. Скорочений варіант цього речення К. Бґи є також у DŽ₂,₃.

Й. Яблонський виправляв недружні люди також на недружні, недружні (?)..., неприхильні (JablR IV 1935: 329). Яблонськівець А. Пірос̌кінас цього не...

136

KALBOS KULTŪRA | 81

не згадує. А в LKŽ II₁ draugus, LKŽ II₂ draugus 1. «схильний дружити, дружній, приємний» ілюструється також реченням Й. Яблонскіса: Jis labai draugus (tuoj susidraugauja). Це перенесено й до DŽ₁, збережено в DŽ₂, а в DŽ₃ подано коротше, хоча це навряд чи важливі дані для літературної мови. Але з цього бачимо, що Й. Яблонскіс уживав слово draugus у двох значеннях: 1) «дружній», 2) «дружелюбний». Отже, не можна стверджувати, що він загалом засуджував слово draugingas — ні, лише значення «дружній» він не вважав характерним.

А. Пірочкінас слушно зазначає, що прикметники із суфіксом -ingas «лише в дуже рідкісних випадках утворюються від іменників, що позначають живих істот» (A. PiročkĮKT 1986: 73). Чимало таких слів цілком обґрунтовано виправляв Й. Яблонскіс — poetingas, heroingas, patriotingas, inteligentingas... Але не можна підходити до словотвору суто формально. Entuziastingas — це аж ніяк не литовський похідний прикметник від entuziasto, а результат заміни (субституції) суфікса запозичення при адаптації до литовської мови: рос. энтузиаст-ический, пол. entuzjast-yczny. Entuziastingas входить до довгого ряду подібних прикметників, зовсім не пов’язаних із назвами осіб, — ambicingas, ceremoningas, emocingas, energingas, harmoningas, kaprizingas, kompetentingas, konkurencingas, manieringas, pretenzingas, principingas, tendencingas..., які лише позначають властивості особи. І зовсім не потрібно зі страху перед формалістами вигадувати неіснуючу різницю: entuziastingas — «сповнений ентузіазму», а entuziastiškas — «той, що має ентузіазм». Звісно, слід зважати на мікросистемність: якщо є лише antipatiškas, недоцільно віддавати перевагу simpatingam. Так само не можна заплющувати очі й на відмінності у значеннях. Мабуть, ніхто ще не плутає priešingo і priešiško, іноді навіть підкреслюють різницю: visiškai priešinga ir nesutaikomai priešiška NŽA 2006 12 569. Але ненормально, що в нормативному словнику є лише sistemingas (звісно, є й інше значення — sisteminis), тоді як самі мовознавці — безперечно, обґрунтовано — вживають також слова sistemiškas, sistemiškumas: <...>, bendrinė kalba turi būti ne tik sistemiška GK 1997 4 1. Kalbos sistemiškumas yra kintamas reiškinys, turintis vidinių prieštaravimų (там само). Kalbos sistemiškumą ypač pabrėžia ir kalbą kaip sistemą reikalauja tirti struktūralistai K.Gaiv, S.KeinKTŽ 1990. Terminų sistemiškumas K.GaivLT 2002 40. Kalbos kultūros teorijai ir praktikai labai svarbus yra sistemiškumo veiksnys A. PupkKKS 2005 51.

Серед литовських назв осіб, однак, є вже згадані melagingas, svetingas, а також pakeleivingas, paleist uvingas, ręksningas; niekšingas (і niekšiškas), pranašingas (і pranašiškas), veidmain ingas (і veidmainiškas). І від цього словотвірна система не руйнується.

J. KLIMAVIČIUS. Draugiškas, draugingas, draugus

137

Але чи справді draugingas утворено від draugas? П. Скарджюс зазначає: «За певних обставин, здається, похідні з суфіксом –inga– можуть утворюватися як від іменників, так і від прикметників» (P. SkardLKŽD 1943 – RR I 1996: 114). Цим випадкам присвячено два сторінки; серед прикладів — draugingas «дружній, товариський» SzDi 371 (словник К. Сирвідаса, 1713) (: draũgas ir draugùs «freundlich, freundschaftlich, leutsellig») (там само, 115). Це відзначено й в академічній тритомній граматиці LKG I 1965: 558). Але є й інша можливість словотвору — draugingas «той, хто любить подругу, бути в товаристві»: draugė 2. // «компанія» // «зібрання, розвага», 4. «сім’я; родина (свої та наймити)» LKŽ II₂. П. Скарджюс вважає такий словотвірний варіант доволі поширеним — bailingas (: báilė), baimingas (: báimė), baisingas (: báisas, baisà), gailingas ir gáilingas (: gáilas, gáilė), laimingas (: láima, láimė), maloningas (: malónė), mėlingas (: mélė), mokslìngas (: mókslas), narsingas (: narsas), noringas (: nóras), vargingas (: várgas)... P. SkardRR I 1996 114–116. Наголос у деяких похідних і твірних слів виразно підсилює цей варіант: báilingas (: báilė), báimingas (: báimė), gái-lingas (: gáilė), mél ingas (: mélė).

ВИСНОВОК

Слово draugingas, утворене правильно — тільки не від draugas, а від draugė, — яке обґрунтовано виправляють у значенні «дружній», слід не лише зберегти зі значенням «схильний дружити, любить товариство, товариський», а й поширювати в мовному вжитку. Й. Яблонскіс дотримувався закономірностей у словотворі; це було для нього найважливішим, але від його часів наука про словотвір далеко просунулася вперед. Крім того, не можна не помітити, що деякі значення похідних слів (svetingas, melagingas,...) є результатом не словотвору, а семантичного розвитку. Для нюансованого мовлення потрібне і draugingas (можливо, навіть відповідник до socialaus), і bendringas (: bendrauti? пор. nértingas: nertėti), bendringumas — замість нав’язливих чужомовних komunikabilus, komunikabilumas.

ŠALTINIAI

ALKŽ 1975 – Anglų–lietuvių kalbų žodynas. Sudarė A. Laučka, B. Piesarskas, E. Stasiulevičiūtė, Vilnius.

J.BasanLPY II 2004 – Lietuviškos pasakos įvairios 2. Surinko J. Basanavičius, Chicago.

138

KALBOS KULTŪRA | 81

J.BasanLP MLM I 1898 – Lietuviškos pasakos 1. Medega lietuviškai mitologijai. Surinko J. Basanavičius, Shenandoah Pa.

J.BasanLP MLM II 1902 – Lietuviškos pasakos 2. Medega lietuviškai mitologijai. Surinko J. Basanavičius, Shenandoah Pa.

DŽ₁ 1954 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius.

DŽ₂ 1972 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius.

DŽ₃ 1993 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius.

K.GaivLT 2002 – K. Gaivenis. Lietuvių terminologija, Vilnius.

K.Gaiv, S.KeinKTŽ 1990 – K. Gaivenis, S. Keinys. Kalbotyros terminų žodynas, Vilnius.

GK – Gimtoji kalba (žurnalas).

IspL, LIspKŽ 2004 – V. V. Petrauskas, A. Rascón. Ispanų–lietuvių, lietuvių–ispanų kalbų žodynas, Vilnius.

ItLKŽ 2002 – V. V. Petrauskas. Italų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius.

LAKŽ 1979 – B. Piesarskas, B. Svecevičius. Lietuvių–anglų kalbų žodynas, Vilnius.

LAKŽ 1991 – B. Piesarskas, B. Svecevičius. Lietuvių–anglų kalbų žodynas, Vilnius.

LitKŽ 2003 – S. M. Lanza. Lietuvių–italų kalbų žodynas, Vilnius.

LitKŽ 2005 – B. Žindžiūtė-Michelini. Lietuvių–italų kalbų žodynas, Vilnius.

LKŽ II₁ 1947 – Lietuvių kalbos žodynas 2, Kaunas.

LKŽ II₂ 1969 – Lietuvių kalbos žodynas 2, Vilnius.

LKŽ III 1956 – Lietuvių kalbos žodynas 3, Vilnius.

LKŽ VII 1966 – Lietuvių kalbos žodynas 7, Vilnius.

LKŽ XIV 1986 – Lietuvių kalbos žodynas 14, Vilnius.

LPKŽ 1992 – I. Karsavina, S. Kairiūkštytė. Lietuvių–prancūzų kalbų žodynas, Vilnius (I leid. – 1962).

LRKŽ 1971 – A. Lyberis. Lietuvių–rusų kalbų žodynas, Vilnius.

LRKŽ 1988 – A. Lyberis. Lietuvių–rusų kalbų žodynas, Vilnius.

NŽA – Naujasis židinys – Aidai (žurnalas).

PLKŽ 1976 – Prancūzų–lietuvių kalbų žodynas. Sudarė A. Juškienė, M. Katile-nė, A. Kaziūnienė, Vilnius.

PLKŽ 2004 – J. J. Balaišienė. Prancūzų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius.

A.PupkKKS 2005 – A. Pupkis. Kalbos kultūros studijos, Vilnius.

RLKŽ II 1967 – Rusų–lietuvių kalbų žodynas 2. Paruošė V. Baronas, V. Galinis, Vilnius.

RLKŽ II 1983 – Rusų–lietuvių kalbų žodynas 2. Sudarė Ch. Lemchenas, Vilnius.

A.ŠopenhGIA 1994 – A. Šopenha(u)eris. Gyvenimo išminties aforizmai. Vert. A. Tekorius, Vilnius.

J. KLIMAVIČIUS. Draugiškas, draugingas, draugus

139

LITERATŪRA

J.BalčRR I 1978: J. Balčikonis. Rinktiniai raštai 1, Vilnius.

GK – Gimtoji kalba (žurnalas).

JablR IV 1935: Jablonskio raštai 4. Red. J. Balčikonis, Kaunas.

JablR V 1936: Jablonskio raštai 5. Red. J. Balčikonis, Kaunas.

J.JablRR II 1959: J. Jablonskis. Rinktiniai raštai 2. Sudarė J. Palionis, Vilnius.

A.LyberŠŽ 1981: A. Lyberis. Sinonimų žodynas, Vilnius.

LKG I 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1. Vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius.

A.Piročk]JKT 1986: A. Piročkinas. Jono Jablonskio kalbos taisymai, Kaunas.

A.SalR I 1979: A. Salys. Raštai 1, Roma.

P.SkardLKŽD 1943 – RR I 1996: P. Skardžius. Lietuvių kalbos žodžių daryba. – Rinktiniai raštai 1, Vilnius.

S.ŠalkR II 1991: S. Šalkauskis. Raštai 2, Vilnius.

Gauta 2008 04 21

DRAUGIŠKAS, DRAUGINGAS, DRAUGUS

S u m m a r y

The well-formed word draugingas built from draugė (and not from draugas) is usually corrected when it has the meaning of ‘friendly’. However, it should be preserved in the meaning of ‘fond of being with other people, sociable’ and disseminated in actual use. Jablonskis was very consistent in building new words; however, linguistics, and word-building in particular, has developed much further since then. Moreover, it cannot be overlooked that the meanings of some derivatives (e.g. svetingas, melagingas) are the result of semantic development rather than word-building. To express different shades of meaning, the language needs both: draugingas (which might serve as an equivalent of socialus) and bendringas (:bend-rauti? cf. nėrtingas: nėrtėti), bendringumas which could replace more irritating foreign words komunikabilus, komunikabilumas.

JONAS KLIMAVIČIUS

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

140

KALBOS KULTŪRA | 81