Go to originalLocalized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…
Page 1
ВАЙДА КНАБІКАЙТЕ
ПРОФЕСОР КАЗИМЕРАС РОМУАЛЬДАС ЖУПЕРКА — ТВОРЕЦЬ СТИЛІСТИКИ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ
Відомий литовський мовознавець-стиліст Казимерас Жуперка цього року відзначає 80-річний ювілей. На запитання вченого за різних нагод підкреслює: «Стилістика була мені долею».
Наукові інтереси Казимераса Жуперки дуже широкі. Проблематика наукових досліджень охоплює загальну теорію стилістики, функціональну й практичну стилістику, конкуренцію мовних засобів, стилістику кодування та декодування, металінгвістику, непрофесійну лінгвістику, дидактику стилістики, стилістику тексту й етнічну стилістику. Ця проблематика відображена в дисертаціях, книжках, статтях, доповідях на конференціях та їхніх тезах К. Жуперки, а також у тематиці наукових праць, якими він керував. Починаючи з 75-го номера, К. Жуперка є членом редакційної колегії наукового журналу Kalbos kultūra (з 2014 року — Bendrinė kalba), де опублікував чимало статей.
Для К. Жуперки як науковця особливе значення мала аспірантура на кафедрі литовської мови Вільнюського університету (1966–1969). Науковий керівник, професор Юозас Пікчілінгіс, засновник лінгвістичної стилістики литовської мови, можна сказати, разом із талановитим аспірантом закладав підвалини цієї нової галузі мовознавства. Ю. Пікчілінгіс запросив К. Жуперку допомогти написати книжку Leksinė ir gramatinė sinonimika (1969). К. Жуперка став співавтором цієї наукової праці й, мабуть, найвидатнішим учнем Ю. Пікчілінгіса. У 1969 році успішно захистив докторську (тоді — кандидатську філологічних наук) дисертацію «Синоніміка підрядних речень і конструкцій із дієприкметниками, напівдієприкметниками та дієприслівниками в сучасній мові», де уточнив об’єкт дослідження стилістики. Залучивши синтаксичний рівень, він розглянув значення синтаксичних синонімів
BENDRINĖ KALBA 90 (2017)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 2
VAIDA KNABIKAITĖ. Profesorius Kazimieras Romualdas Župerka – lietuvių kalbos stilistikos kūrėjas | 2
для синтаксичної стилістики, показав їхні стилістичні відмінності у функціональних стилях. У 1971 році К. Жуперці присвоєно звання доцента.
У 1974–1975 роках К. Жуперка стажувався в університеті Брно в Чехії. Тут він добре опанував чеську й словацьку мови, зацікавився теорією конкуренції мовних засобів професора університету Брно Мілана Єлінка (Jelínek). Відтоді можна стверджувати, що К. Жуперка творить власне розуміння стилістики, ніби сполучну ланку між теоріями Ю. Пікчілінгіса та М. Єлінка. Він розширює об’єкт лінгвістичної стилістики литовської мови дослідженнями конкуренції мовних засобів.
Уперше в литовському мовознавстві поняття конкуренції засобів мовного вираження К. Жуперка термінологічно закріпив у книжці Praktinė stilistika (Sinonimai) (1978), кваліфіковано допомагаючи розбудовувати загальну теорію литовської синоніміки, адже розуміння синонімів (не лише в литовському мовознавстві) ще не було єдиним і усталеним у 1980-х роках.
Konkurencijos aspektas plačiai taikomas ir Lietuvių kalbos stilistikoje (1983). Autorius apibūdina konkurencijos termino esmę, nusako būdingus šios sąvokos požymius. Pasak K. Župerkos, stilius – tai galėjimas rinktis. Tad knygoje daugiausia rašoma apie kalbos išteklius bei išgales. Į stilistinių išteklių skyrių patenka konkuruojantys vienetai (variantai, sinonimai, stiliaus figūros). Naujai aptariamos sinoniminių raiškos priemonių funkcijos. Šia knyga K. Župerka aprašomąją bei praktinę lietuvių kalbos stilistiką akivaizdžiau pasuko funkcinės stilistikos link.
Свою наукову діяльність мовознавець підсумував у габілітаційній праці 1985 року «Конкуренція мовних засобів як об’єкт стилістики литовської мови», захищеній у Вільнюському університеті 1996 року. А у 2000 році К. Жуперці присвоєно звання професора.
Надалі професор досліджував вияв метамовної функції в нелінгвістичних текстах. У публікаціях, написаних у 1990-х роках, пояснюються терміни metakalbinis komentaras і metakalbinis vienetas, докладно досліджуються метамовні коментарі в нелінгвістичних текстах, показано, як суспільство розуміє норми стилю та які нові мовні явища помічає найчастіше. Доцільність досліджень обґрунтовано як теоретично, так і практично. Особливо цінні ті метамовні одиниці, у яких метамовні коментарі звертають увагу не на якесь нове слово, а на тенденції сучасного мовлення. Численні статті й доповіді на конференціях із цієї теми дали початок ґрунтовній монографії Metalingvistika. Nekalbininkų kalbotyra (2012).
BENDRINĖ KALBA 90 (2017)
www.bendrinekalba.lt
ISSN 2351-7204
Page 3
VAIDA KNABIKAITĖ. Profesorius Kazimieras Romualdas Župerka – lietuvių kalbos stilistikos kūrėjas | 3
К. Жуперка, досліджуючи взаємозв’язки між різними мовними засобами (конкуренцію) та функціональні стилі, використовує сучасні методи прагматичної лінгвістики. Це чітко видно у праці Рекламний текст: прагматика, стиль, мова (2008). Автор наголошує, що погляд на рекламу з позицій прагматики передбачає не лише інший аналіз, а й інші терміни.
Нові, оригінальні спостереження властиві й підручнику для школи Литовська мова. Стилістика. Підручник для XII класу (2001). Пояснюючи взаємозв’язок стилю та мовних одиниць, автор пише не лише про мову і слово, стиль і форму слова, а й про стиль і текст. У цьому підручнику найважливішими є ясність, послідовність і переконливість викладу, гармонія теорії та практики. Це досконалий зразок дидактичної стилістики.
К. Жуперка приділяв значну увагу розгляду особливостей художнього стилю, стилістичному аналізу художніх творів, поетиці й стилістиці, стежив за розвитком литовської художньої літератури. Його цікавила теорія стилю як основа аналізу тексту. Термін «художній стиль» він частіше замінював узагальнювальним терміном, що утверджувався в мовознавстві, вільні стилі, до яких належать художній і розмовний стилі, а також експресивний підстиль публіцистичного стилю. Цілком новий погляд на вільні стилі розкривається в розлогій статті-дослідженні «Вираження регіональної ідентичності в текстах вільних стилів» (2014). У них шукали способи вираження ідентичності та своєрідності світосприйняття жителів чотирьох етнографічних регіонів Литви (Аукштайтії, Дзукії, Сувалкії та Жемайтії). Було обрано три складники, пов’язані з регіональною ідентичністю: простір (ландшафт регіону), регіональний характер (мислення, почуття, поведінка) і мова, мовлення. К. Жуперка розглядає етнічну стилістику як галузь мовознавства у статті «Про об’єкт етностилістики мови», надрукованій у збірнику статей 2013 року Напрями та проблеми сучасної стилістики. Мета автора — визначити об’єкт етностилістики мови та розглянути тематику досліджень цієї галузі стилістики. У висновках статті окреслено контури тематики етностилістики як галузі мовознавства. Отже, К. Жуперку можна вважати основоположником етностилістики в литовському мовознавстві. Пишучи про литовський національний менталітет, він зіставляє його з латвійським національним характером, закладаючи таким чином основи зіставної стилістики у статті «Про зіставну стилістику латиської та литовської мов» (Linguistica Lettica, 1999), а також у тезах доповіді конференції «Литва–Латвія у XX столітті» — «Латиші й литовці: кореляція національного характеру та національного стилю» (1998).
BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351–7204
Page 4
VAIDA KNABIKAITĖ. Profesorius Kazimieras Romualdas Župerka – lietuvių kalbos stilistikos kūrėjas | 4
Вітаючи К. Жуперку з нагоди 80-річного ювілею, він наголосив, що тепер найбільше хотів би, аби його називали етностилістом, оскільки вже два десятиліття збирає, впорядковує та систематизує матеріали з етностилістики, досліджує, як у литовському мовленні й текстах відображаються риси литовського народу. Ця праця потребує великої ерудиції та ґрунтовних знань.
К. Жуперка був також науковим керівником докторської дисертації авторки цієї статті «Розвиток литовської лінгвістичної стилістики у XX столітті», яка переросла в однойменну наукову монографію (2006). У монографії є й розділ, що узагальнює наукові праці К. Жуперки, — «Розвиток теорії конкуренції мовних засобів» (с. 154–165).
Вітаючи професора з прекрасним ювілеєм, хочу щиро подякувати йому за те, що свого часу він повірив у мене й підтримав мене не лише як молоду науковицю, а й як людину, яка потребувала допомоги та підтримки. К. Жуперка взявся виховувати професійну мовознавицю і допоміг мені вирости з авторки учнівських статей у зрілу стилістку. Плідному й змістовному спілкуванню з докторанткою сприяли не лише талант видатного вченого-педагога, професіоналізм, ерудиція та ґрунтовні знання, а й вроджене почуття гумору та оптимістичний погляд на життя. Усього цього тоді я вчилася у професора.
Сьогодні, відчуваючи опіку й підтримку улюбленого професора, я почуваюся значно впевненіше в галузі мовознавства. Адже мене консультує найвидатніший стиліст Литви Казимієрас Жуперка. Дякую Вам, професоре.