PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS

Вільнюський університет

СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ СИНТЕЗУ ЛИТОВСЬКОГО МОВЛЕННЯ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: литовська мова, синтез мовлення, проєкт LIEPA.

ВСТУП

Мова є найприроднішим і найприйнятнішим способом спілкування людини з комп’ютером, тому не дивно, що чимало зусиль спрямовується на вдосконалення можливостей комп’ютерів розмовляти різними мовами. Литовська мова не є винятком. Хоча від перших спроб «заговорити» з комп’ютером литовською минуло чверть століття, можна стверджувати, що справжній прорив відбувся лише у 2015 році, після завершення проєкту «Послуги, керовані литовським мовленням» (LIEPA). У межах проєкту LIEPA було створено електронний пристрій для читання тексту (синтезатор), що говорить чотирма голосами, а також 7 послуг, у яких він використовується. Детальніше див. на вебсайті проєкту LIEPA (https://www.raštija.lt/liepa). Алгоритми, використані в синтезаторах литовського мовлення, звукові бази, а також досягнуті результати (розбірливість і природність мовлення) докладніше описано у статті (Kasparaitis 2016), а в цій роботі розглядатимуться нові послуги на основі синтезу мовлення, створені в межах подальших робіт проєкту LIEPA, а також послуги, які можуть з’явитися найближчим часом.

1. НАЯВНІ ЗАСТОСУВАННЯ СИНТЕЗАТОРА

Створений у межах проєкту LIEPA електронний пристрій для читання тексту вільно поширюється разом із вихідними текстами, що дає змогу й іншим людям та організаціям, не пов’язаним із проєктом LIEPA, шукати дедалі нові й різноманітніші способи застосування синтезатора.

1.1. Вистава Remote Vilnius

Голоси синтезатора LIEPA Айсте та Едварда вперше використали, коли його ще навіть не було завершено. Це сталося на міжнародному театральному фестивалі «Сирени 2014», де було

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos | 2

представлено спеціально створену для Вільнюса виставу німецької трупи Rimini Protokoll Remote Vilnius. У виставі немає ні сцени, ні акторів. Місце дії — спеціально обрані вулиці Вільнюса або інші міські простори, декорації — це будинки, автомобілі, перехожі, а актори, які водночас є глядачами, — група приблизно з 50 осіб, забезпечена навушниками, у яких звучать синтетичні голоси Айсте або Едварда (у виставі — Юозаса), які намагаються завоювати довіру слухачів, зацікавити їх і зрештою керувати цією групою людей. Вистава ніби прогнозує майбутнє людства, коли комп’ютери керуватимуть людьми. Кадр із вистави подано на рис. 1, уривки з вистави див. у медіатеці LRT (FLM1 2014). Вистава отримала численні відгуки в пресі; список посилань можна знайти в новинах проєкту LIEPA (LN1 2014).

Для вистави були потрібні саме механічні й неприродні на слух голоси, тому ще не відшліфовані голоси синтезатора підійшли якнайкраще. Голосові записи також доповнили різноманітними звуковими ефектами.

РИС. 1. Кадр із вистави Remote Vilnius (фото Д. Матвейєва)

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos | 3

1.2. Озвучення статей на вебсайтах

Ще одна очевидна й тому численна група застосувань — озвучення статей, новин тощо в інтернеті. Суть, мабуть, найкраще передає заголовок статті в Lietuvos žinių (LŽ 2015): Відтепер «Lietuvos žinios» не лише читають, а й слухають. Іншими словами, поряд із текстом статті публікується і голосовий запис. Портал Lietuvos žinių (http://lzinios.lt/) та його мобільна версія (http://m.lzinios.lt/) першим почав використовувати синтезатор із цією метою 14 вересня 2015 року, а з кінця жовтня 2015 року до нього долучився й Ūkininko patarėjas (http://ukininkopatarejas.lt/),; із лютого 2016 року — вебсайт Вільнюської міської ради (http://www.vilnius.lt/) (VLN 2016), а з лютого 2017 року — мобільна версія новинного порталу Delfi (http://m.delfi.lt/) (DELFI 2017).

На цих вебсайтах з’являється досить багато нових статей, тому голосовий запис, згенерований із тексту, більше не редагують, адже на це не вистачило б часу, ресурсів тощо. Дуже важливо, щоб синтезатор робив якомога менше помилок. Найбільше труднощів розробникам синтезатора завдає початкова обробка тексту, тобто перетворення чисел, дат, скорочень, спеціальних знаків та іншої нетекстової інформації на текст. На різних вебсайтах можуть застосовуватися різні правила підготовки тексту, тому блок обробки тексту синтезатора потрібно пристосовувати до кожного вебсайту.

Голосові записи можна розміщувати поряд зі статтями й на вебсайтах зі статичним вмістом. Головна відмінність від описаного вище застосування полягає в тому, що кількість статей обмежена або змінюється повільно, тож текст кожної статті можна адаптувати для синтезатора або взагалі підготувати дві версії тексту: одну для читача, іншу — для синтезатора. Синтезатор також можна трохи пристосувати до тексту, наприклад, доповнити його словник скорочень. Приклад такого застосування — Visuotinė lietuvių enciklopedija (https://www.vle.lt/).. Фрагмент розділу baltai (VLE 2017) чудово ілюструє, який текст подається читачеві та як синтезатор має переробити його перед читанням:

«…прамова західних Δ відокремилася приблизно в середині 1-го тисячоліття до н. е.»

«…прамова західних балтів відокремилася приблизно в середині першого тисячоліття до нашої ери»

Наразі синтезатор читає непідготовлений текст, тобто сам має визначити, яке слово вставити замість трикутника, вибрати порядковий числівник, розгорнути скорочення,

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos | 4

узгоджувати відмінки слів, хоча він іще не вміє цього робити. У цьому прикладі є й інша, зовсім непомітна для читача дрібна проблема: замість тире використано дефіс.

1.3. Послуга озвучення тексту

Послугами озвучення тексту найчастіше користуються незрячі та люди зі слабким зором, однак вони можуть бути корисними й іншим користувачам, наприклад школярам або студентам для озвучення конспектів лекцій. Однією з таких послуг є RoboBraille, створена Synscenter Refsnæs спільно з Sensus ApS з Данії (http://robobraille.org/).Литовські синтетичні голоси, створені в межах проєкту LIEPA, доступні в послузі RoboBraille з листопада 2015 року (ROBO 2015, LN2 2015). RoboBraille автоматично перетворює текстові документи на багато альтернативних форматів, придатних для людей із порушеннями зору або читання. Одним із можливих форматів є аудіофайл MP3. Це послуга самообслуговування, доступна цілодобово, сім днів на тиждень. Для індивідуальних некомерційних користувачів послуга безкоштовна. Вона дає змогу вибрати один або кілька текстових файлів (підтримуються формати: .DOC,.DOCX,.PDF,.PPT,.PPTX,.TXT,.HTML,.HTM,.RTF,.EPUB,.MOBI та інші), указати інтернет-адресу або просто ввести потрібний текст у відповідне поле. Потім можна вибрати один із чотирьох литовських голосів та одну із семи швидкостей. Коли система підготує аудіофайл MP3, вона надішле посилання на нього на вказану користувачем електронну адресу.

1.4. Інформація на автобусному вокзалі

Ще одне застосування синтезатора — озвучення призначених для пасажирів оголошень на автобусних і залізничних вокзалах, в аеропортах тощо. Завдяки зусиллям директора автобусного вокзалу Вілкавішкіської автобусної станції, компанії UAB, Алгімантаса Анкявічюса, ця система вже працює. Записи голосу замість живого диктора почали використовувати тут у 1980 році, під’єднавши магнітофон до годинника; у 2012 році записи замінили синтезатором литовського голосу, а голоси проєкту LIEPA лунають на автобусному вокзалі Вілкавішкі з другої половини 2015 року. Докладніше див. у відеоролику (FLM4 2015). З 7-ї години ранку до 7-ї години вечора пасажирам повідомляють точний час, прибуття та відправлення автобусів й іншу інформацію. На платформі читають лише оголошення, а в залі для пасажирів — оголошення та радіопередачі. Оголошення потрібно встигнути прочитати за хвилину,

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351–7204

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos | 5

оскільки за хвилину вмикається радіо. Оголошення читають дуети синтезованих голосів (почергово жіночий і чоловічий голос, по кілька фраз), подібно до телеведучих.

1.5. РОБОТ NAO

РИС. 2. Робот NAO

(http://old.mii.lt/index.php?siteaction=news_notices.view&id=4009&lang=lt)

це гуманоїдний робот Академії робототехніки та компанії UAB Baltic Orbis, який заговорив литовською NAO (рис. 2). Він запрошував відвідати литовський стенд під час заходу EU OPEN DAY 2016 у Брюсселі, на якому представлялися країни Європейського Союзу (LN3 2016, FLM2 2016). Синтетичні литовські голоси, створені в межах проєкту LIEPA, інтегрував у робота та навчив його рухатися інженер Академії робототехніки Лінас Айдокас; сценарій виступу робота підготували проф. Лаймутис Телкснис (VU MII), д-р Рита Мілюнайте (LKI) і Тауте Бернотайте (LKI). Робот NAO також навчав литовських слів відвідувачів Дня європейських мов, що відбувся в музеї Ермітаж у Санкт-Петербурзі (литовський стенд відвідали майже 3000 людей) (FLM3 2016), декламував уривок із твору Крістійонаса Донелайтіса «Роки» на конференції «Чи заговорять роботи литовською?», що відбулася в Сеймі Литовської Республіки (LN4 2016).

Мабуть, одним із застосувань проєкту LIEPA, що найбільше зацікавлюють юних користувачів сучасних технологій,

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos | 6

2. ПОТЕНЦІЙНІ ПРИКЛАДИ ЗАСТОСУВАННЯ

У цьому розділі наведено потенційні приклади застосування синтезу мовлення, які ще не реалізовано, але перші кроки до цього вже зроблено.

2.1. Перенесення синтезатора на OS LINUX

Синтезатор проєкту LIEPA було створено для середовища Windows. Після адаптації для середовища Linux кількість способів його використання збільшилася б. Насамперед його використовували б для озвучення статей онлайн-газет, журналів та інших подібних вебсайтів, як уже описано в розділі 1.2, але на тих сайтах, які працюють на основі Linux.

Так само синтезатор використовувався б і для озвучення сайтів зі стабільнішим вмістом; наприклад, планується озвучити енциклопедію Wikipedia (див. Chirgwin 2016).

2.2. Віртуальні асистенти

З розвитком штучного інтелекту створюються віртуальні асистенти, здатні відповідати на запитання, сформульовані людиною у вільній формі. На сайті Департаменту міграції при Міністерстві внутрішніх справ Литовської Республіки (http://www.migracija.lt/) відвідувачам допомагають віртуальні асистенти Мартінас та Ієва. Їм можна поставити запитання, і вони дадуть на нього відповідь або нададуть список посилань на відповідні сторінки сайту. Наприклад, на запитання Скільки коштує паспорт буде надано таку відповідь:

Фіксовані розміри державного збору за видачу документів, що посвідчують особу:

• Паспорт;

• Посвідчення особи;

• тимчасове посвідчення громадянина.

Звільнення від сплати збору

Як оплатити

Звертаємо Вашу увагу: документи, що посвідчують особу, видають міграційні підрозділи територіальних органів поліції.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos | 7

Відкривається також сторінка Список державних зборів. Така сама відповідь надається і на запитання Скільки коштує посвідчення особи, тобто відповіді підготовлено заздалегідь, і вони дещо загальніші за запитання.

На некоректні запитання асистент надає відповіді такого типу: Будь ласка, уточніть запитання; Я постараюся Вам допомогти, якщо Ви поставите короткі запитання; Постараюся відповісти на Ваше запитання в межах компетенції Департаменту міграції.

Один із недоліків віртуальних асистентів полягає в тому, що їхні відповіді не озвучуються литовською мовою.

РИС. 3. Віртуальні асистенти Ієва та Мартинас (http://www.migracija.lt/)

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos | 8

2.3. РОБОТ MIO MOBILE KIOSK

Багато відпочивальників на узбережжі Паланги бачили молодих людей із сумками-холодильниками, які безперервно вигукують: «Гарячі чебуреки! Смажений хліб! …» Таку роботу міг би виконувати й робот. Саме для цього призначений автономний мобільний торговий автомат під назвою MIO mobile kiosk (рис. 4), який наразі розробляє один із литовських стартапів (http://miokiosk.com/) (Fuks 2016). Передбачається, що він зможе перевозити й продавати закуски та напої в парках, скверах, на площах, а також під час різноманітних заходів. Планується, що цього робота можна буде викликати через мобільний застосунок, а для спілкування з покупцем використовуватиметься сенсорний екран. Для зручності користувачів робот також міг би розмовляти литовською: запрошувати покупців, рекламувати свої товари, надавати інструкції з користування тощо.

РИС. 4. MIO mobile kiosk (http://miokiosk.com/)

2.4. Програми автоматичного перекладу

Ще кілька десятиліть тому з’явилися перші комп’ютерні програми, здатні перекладати текст з однієї мови на іншу. Деякі з них уміють уголос прочитати текст, що перекладається, або вже

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos | 9

перекладений текст. Наприклад, один із найпопулярніших сервісів перекладу Google (http://translate.google.lt/) може прочитати текст, написаний мовами сусідніх країн: польською, російською, латиською. Відомо щонайменше про 4 програми перекладу, що перекладають литовською або з литовської: уже згаданий сервіс Google (Microsoft (http://www.bing.com/translator/), перекладач Університету Вітаутаса Великого (http://vertimas.vdu.lt/twsas/), Tildė IT і перекладач Інституту литовської мови (https://translate.tilde.com/lt/). На жаль, ці програми перекладу не здатні прочитати литовський текст уголос.

2.5. Адаптація смартфонів для незрячих

Останніми роками багато завдань, які люди звикли виконувати на комп’ютерах, наприклад переглядати вебсторінки чи писати листи, тепер виконують на смартфонах. Незрячі та люди зі слабким зором — не виняток: вони також дедалі частіше користуються смартфонами. Як і під час користування комп’ютерами, незрячі отримують зворотний зв’язок голосом. Для цього смартфони мають вбудовані синтезатори мовлення та пов’язані з ними через стандартизований інтерфейс програми зчитування з екрана, призначені для незрячих. Найпопулярніші операційні системи смартфонів і вбудовані в них програми зчитування такі: відкрита система Android і програма зчитування TalkBack, Apple iOS компанії VoiceOver, Microsoft Windows Mobile компанії та Narrator. На жаль, ні Apple, ні Microsoft не створили литовського синтезатора, а можливість встановити створений користувачем синтезатор на їхні пристрої спеціально обмежена, тому наразі змусити смартфони говорити литовською можна лише на смартфонах із системою Android. Для цього потрібно перенести програмне забезпечення синтезатора в систему Android, створити стандартний інтерфейс, і тоді незрячі зможуть користуватися смартфоном за допомогою вбудованої програми зчитування з екрана TalkBack. Кілька перешкод, пов’язаних із перенесенням синтезатора LIEPA в систему Android:

Смартфони зазвичай мають менше пам’яті, ніж комп’ютери, тому довелося б зменшити звукові бази, що може погіршити якість голосу. Однак у смартфонах може бути достатньою і нижча частота дискретизації сигналу; це дало б змогу зменшити звукові бази лише за рахунок зниження частоти;

Android у системі інтерфейс зазвичай програмують мовою Java, яка належить до інтерпретованих мов, тоді як синтезатор написаний мовою C, яка є

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos |10

компільованою; добре, що в системі Android є можливість викликати функції C з Java і навпаки;

• Синтезатор має вміти швидко переривати читання розпочатої фрази й переходити до наступної;

• Android використовують різні виробники в різних моделях телефонів. Пункти меню, повідомлення, уживані в них скорочення тощо можуть відрізнятися. Наприклад, у телефоні Samsung Galaxy J3 є пункт меню Авт. вел. літерами, який слід читати як Автоматично писати великими літерами. Потрібно виконати спеціальне адаптування для якомога більшої кількості різних моделей.

2.6. Автомобільна навігація

Після перенесення синтезатора мовлення проєкту LIEPA в середовище Android і створення для нього стандартного інтерфейсу середовища Android ним могли б користуватися й інші програми, що підтримують цей інтерфейс. Одна з них — навігаційна програма iGO Primo, що працює на смартфоні з Android. У більшості навігаційних систем використовуються голосові записи, і лише в небагатьох голос синтезується.

Navigacijos sistemos paprastai atlieka šias funkcijas (NAV 2017): įvedus adresą ar žemėlapyje nurodžius vietą, suskaičiuoja ir žemėlapyje parodo visą maršrutą, būsimos kelionės trukmę ir atstumą. Važiuojant priartina žemėlapį, šneka ir rodo, kaip važiuoti. Balsu pasako iš anksto, vėliau kelis kartus pakartoja, kai reikia pasukti, įvažiuoti, išvažiuoti, persirikiuoti ir kt. Klaidingai pasukus perskaičiuoja maršrutą. Perspėja apie svarbias kelionės vietas: valstybės sienos kirtimą, greičio matuoklius, maksimalų leidžiamą greitį ir ar jis neviršytas ir pan.

Труднощі адаптації синтезатора для навігації:

• Навігаційна програма отримує інформацію з різних джерел, наприклад із карт у кількох форматах, списків камер контролю швидкості тощо. Потрібно вміти розпізнавати інформацію, яку не слід озвучувати;

• Навігаційні повідомлення формуються динамічно з шаблонів, записаних у конфігураційних файлах; ці шаблони можна поєднувати, вкладати один в одного й заповнювати іншою інформацією.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos | 11

Потрібно вміти правильно змінювати числа й скорочення в реченні, складеному з шаблонів, узгоджувати їхні відмінки тощо, наприклад: За 3 км 500 м поверніть ліворуч.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Після завершення проєкту LIEPA було досягнуто значного стрибка в якості синтезу литовського мовлення, але ще важливіше те, що з’явилися люди й організації, які з власної ініціативи почали шукати нові способи застосування синтезу мовлення. Синтезатор уже використали в театральній виставі, а також для озвучення статей інтернет-журналів, енциклопедій та інших сайтів; він читає інформаційні повідомлення на автобусній станції, працює як сервіс озвучення тексту, а робот NAO заговорив литовською. Найближчим часом можна очікувати й нових застосувань. Щоб іще більше розширити сферу застосування, синтезатор слід перенести в інші середовища, зокрема на комп’ютери з Linux та смартфони з Android. Ще одне завдання, яке найчастіше доводиться вирішувати під час розробки нового застосування, — удосконалення модуля попередньої обробки тексту або підготовка великої кількості текстів для синтезатора.

ŠALTINIAI

Chirgwin R. 2016, Wikipedia to build and give away speech synthesis code. A talking Wikipedia? Yes please, say the visually-impaired. Prieiga internete: http://www.theregister.co.uk/2016/03/14/wikipedia_seeks_help_for_speech_synthesis/, (žiūrėta 2017 09 01).

DELFI 2017: Mobiliajame DELFI – galimybė klausytis naujienas. Prieiga internete: http://www.delfi.lt/m360/naujausi-straipsniai/mobiliajame-delfi-galimybe-klausytis-naujienas.d?id=73617338, (žiūrėta 2017 09 01).

FLM1 2014: Teatras. Pasivaikščiojimas po „Sirenas“ su trupėmis „Rimini Protokoll“ ir „Teatr Post“. Prieiga internete: http://www.lrt.lt/mediateka/irasas/65190/teatras nuo 19:50 iki 32:40, (žiūrėta 2017 09 01).

FLM2 2016: Lietuviškai šnekantis NAO robotas Briuselyje. Prieiga internete: https://www.youtube.com/watch?v=mzkBIhLZxC0, (žiūrėta 2017 09 01).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos | 12

FLM3 2016: Lietuviškai šnekantis robotas konsulate. Prieiga internete: https://www.youtube.com/watch?v=kYkPBRlxiCs, (žiūrėta 2017 09 01).

FLM4 2015: Vilkaviškio autobusų stotis. 2015. Prieiga internete: https://www.youtube.com/watch?v=sS9xKZpVeGU, (žiūrėta 2017 09 01).

Fuks E. 2016: Mobilus kioskas: gali atvežti, ko norite. Prieiga internete: http://www.delfi.lt/projektai/archive/mobilus-kioskas-gali-atvezti-ko-norite.d?id=73308794, (žiūrėta 2017 09 01).

Google vertyklė. Prieiga internete: http://translate.google.lt/, (žiūrėta 2017 09 01).

Kasparaitis P. 2016: Lietuviško balso sintezatorių kokybės vertinimas. Kalbų studijos / Studies about languages. 28, 80–91. Prieiga internete: http://kalbos.ktu.lt/index.php/KStud/article/view/15130, (žiūrėta 2017 09 01).

LIEPA svetainė. Prieiga internete: https://www.raštija.lt/liepa, (žiūrėta 2017 09 01).

Lietuvos žinių portalas. Prieiga internete: http://lzinijos.lt/, (žiūrėta 2017 09 01).

Lietuvos žinių portalo mobilioji versija. Prieiga internete: http://m.lzinios.lt/, (žiūrėta 2017 09 01).

LN1 2014: Projekto LIEPA sintezatorius „vaidino“ spektaklyje „Remote Vilnius“ (nuorodos) Prieiga internete: https://www.raštija.lt/naujienos/projekto-liepa-naujienos/projekto-liepa-sintezatorius-vaidino-spektaklyje-remote-vilnius-nuorodos/223?partner=11, (žiūrėta 2017 09 01).

LN2 2015: Projekto LIEPA sintetiniai balsai - svetainėje Robobraille.org. Prieiga internete: https://www.raštija.lt/naujienos/projekto-liepa-naujienos/projekto-liepa-sintetiniai-balsai--svetaineje-robobrailleorg/7613, (žiūrėta 2017 09 01).

LN3 2016: Lietuviškai šnekantis robotas EU OPEN DAY renginyje. Prieiga internete: https://www.raštija.lt/naujienos/projekto-liepa-naujienos/lietuviškai-šnekantis-robotas-eu-open-day-renginyje/7635, (žiūrėta 2017 09 01).

LN4 2016: Robotas prašneko lietuviškai Lietuvos Respublikos Seime. Prieiga internete: https://www.raštija.lt/naujienos/projekto-liepa-naujienos/robotas-prašneko-lietuviškai-lietuvos-respublikos-seime/7632, (žiūrėta 2017 09 01).

LŽ 2015: Nuo šiol „Lietuvos žinios“ ne tik skaitomos, bet ir klausomos. Prieiga internete: http://lzinijos.lt/lzinijos/Lietuva/nuo-siol-lietuvos-zinios-ne-tik-skaitomos-bet-ir-klausomos/208668, (žiūrėta 2017 09 01).

BENDRINĖ KALBA 90 (2017) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos |13

Microsoft vertyklė. Prieiga internete: http://www.bing.com/translator/, (žiūrėta 2017 09 01).

Migracijos departamentas prie Lietuvos Respublikos vidaus reikalų ministerijos. Prieiga internete: http://www.migracija.lt/, (žiūrėta 2017 09 01).

MIO mobile kiosk. Prieiga internete: http://miokiosk.com/, (žiūrėta 2017 09 01).

NAV 2017: Kaip kas veikia / Navigacinės savybės. Prieiga internete: http://www.euronet.lt/produktai/veikimo-principas/navigacines-savybes, (žiūrėta 2017 09 01).

ROBO 2015: Four New Lithuanian Voices in RoboBraille. Prieiga internete: http://robobraille.org/news/four-new-lithuanian-voices-robobraille, (žiūrėta 2017 09 01).

Tildė IT ir Lietuvių kalbos instituto vertyklė. Prieiga internete: https://translate.tilde.com/lt/, (žiūrėta 2017 09 01).

Ūkininko patarėjas. Prieiga internete: http://ukininkopatarejas.lt/, (žiūrėta 2017 09 01).

Vytauto Didžiojo universiteto vertyklė. Prieiga internete: http://vertimas.vdu.lt/twsas/, (žiūrėta 2017 09 01).

VLE 2017: Visuotinė lietuvių enciklopedija: baltai. Prieiga internete: https://www.vle.lt/PaieskosRezultatai/ctl/Straipsnis/mid/469/tid/68466, (žiūrėta 2017 09 01).

VLN 2016: www.vilnius.lt – pirmoji iš Lietuvos savivaldybių svetainių, naudojanti teksto skaitytuvą. Prieiga internete: (http://www.vilnius.lt/index.php?2914688187, (žiūrėta 2017 09 01).

Gauta 2017 09 06

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS

Vilniaus universitetas, Matematikos ir informatikos fakultetas

Didlaukio 47, VILNIUS, Lietuva

[email protected], [email protected]

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

PIJUS KASPARAITIS, GINTARAS SKERSYS. Lietuviško balso sintezės dabartis ir perspektyvos |14

Pijus Kasparaitis, Gintaras Skersys

PRESENT AND PERSPECTIVES OF THE LITHUANIAN TEXT-TO-SPEECH SYNTHESIS

Summary

Lithuanian text-to-speech synthesis is introduced: where it is currently used, where it is intended to be used in the future, what are outstanding unresolved problems and how the philologists could help informatics to solve them.

BENDRINĖ KALBA 90 (2017)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204