Skip to document
Back
Go to original Localized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…

FRANS HINSKENS

Інститут Мертенса (KNAW), Амстердамський університет Радбауд, Неймеген, Нідерланди

Семимильна екскурсійна подорож минулим і сьогоденням стандартної нідерландської мови

АНОТАЦІЯ

Стандартна нідерландська мова є офіційною мовою в Нідерландах, у північній частині Бельгії (Фландрії та Брюсселі) і в багатомовному Суринамі. Процес стандартизації розпочався на початку XVIth століття; через політичне розділення Сімнадцяти провінцій після 1585 року він зупинився на Півдні (приблизно на території сучасної Фландрії). Відтоді стандартна нідерландська мова розвивалася по-своєму на Півночі й Півдні — на Півдні із затримкою до другої половини XIXth століття. У Суринамі нідерландську мову запровадили як колоніальну; протягом десятиліть після скасування рабства (1863) та ухвалення законів про освіту в 1876 році темношкірі нащадки поневолених, креольське населення та представники різних інших етнічних груп поступово почали її опановувати. У цій статті окреслено відмінності в розвитку стандартної нідерландської мови у трьох частинах мовного ареалу та пов’язано спричинену ними дивергенцію з питанням, чи слід вважати нідерландську мову плюрицентричною, чи радше плюріареальною. На підставі найновіших даних (переважно масштабних онлайн-опитувань) розглянуто становище мови та її майбутнє в основних суспільних сферах у трьох частинах мовного ареалу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: нідерландська мова, стандартизація, мовна політика, зовнішня історія мови, норми, плюрицентричність, плюріареальність, сфери вживання мови.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 2

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

АНОТАЦІЯ

Стандартна нідерландська мова є офіційною мовою в Нідерландах, у північній частині Бельгії (Фландрії та Брюсселі) і в багатомовному Суринамі. Процес стандартизації мови розпочався на початку XVI століття. Після відокремлення сімнадцяти провінцій у 1585 році цей процес на Півдні (приблизно на території сучасної Фландрії) призупинився. Відтоді стандартна нідерландська мова на Півночі й Півдні формувалася по-різному: на Півдні процес стандартизації відновився лише в другій половині XIX століття. У Суринамі нідерландська мова з’явилася як колоніальна: через десятиліття після скасування рабства (1863 року) та ухвалення законів про освіту в 1876 році нащадки темношкірого населення, креолів та різних інших етнічних груп поступово почали її вивчати. У цій статті розглянуто відмінний розвиток стандартної нідерландської мови у трьох мовних ареалах і пов’язану з ним дивергенцію, а також порушено питання, чи є нідерландська мова плюрицентричною або плюріареальною. На основі найновіших даних (переважно масштабних онлайн-опитувань) становище мови та її майбутнє в трьох мовних ареалах розглянуто з огляду на основні сфери її вживання в суспільному житті.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: нідерландська мова, стандартизація, мовна політика, зовнішня історія мови, норми, плюрицентричність, плюріареальність, сфери вживання мови.

1. ВСТУП

Цей короткий огляд деяких основних етапів розвитку стандартної нідерландської мови спирається на розуміння того, що норми стандартної мови зазвичай закорінені в історії, але, оскільки вони змінюються в живій мові (як-от нідерландська), вони є живою історією.

Стандартна мова — це престижний різновид мовлення спільноти, який має «долати регіональні відмінності» та забезпечувати «єдиний засіб комунікації, а отже, інституціоналізовану норму, яку можна використовувати в засобах масової інформації, для навчання мови іноземців тощо» (Crystal 2005: 431).

Нідерландський мовний ареал охоплює північно-західну Європу (Нідерланди та Фландрію, тобто північну половину Бельгії) і Південну Америку (Суринам). І хронологія, і характер стандартизації мають власну динаміку в трьох частинах мовного ареалу.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 3

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

Вони будуть центральними темами розділів 2, 3 і 4 цієї праці, тоді як у розділі 5 розглядається майбутнє стандартної нідерландської мови.1

2. РАННЯ НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ 15TH СТ. — 19TH СТ.)

Середньонідерландська мова достатньо добре задокументована, хоча для окремих історичних періодів доступний лише обмежений набір місцевих і надмісцевих різновидів.2 До пізнього Середньовіччя стандартної мови не існувало. У Низинних країнах розмовляли попередниками сучасних діалектів (фламандської, брабантської, голландської), а також діалектами регіональних мов (фризької, нижньосаксонської, лімбурзької).

На початку 16th століття почали з’являтися перші тенденції до уніфікації діалектного ландшафту. Ці тенденції мали комерційний і політичний характер, а також були зумовлені інтелектуальним і культурним духом гуманізму (Marnyssen 2017: 63–64).

2.1. Початок стандартизації

Дбаючи про свої ринки збуту, перші покоління друкарів почали відчувати потребу в мові, яку можна було б читати й розуміти також деінде. У 1550 році гентський друкар Ламбрехт видав перший посібник із правопису; Кіліан, який посідав чільне місце у видавництві антверпенського друкаря Плантена, опублікував свій латинсько-нідерландський словник у 1574 році, а амстердамський ритор Спігель видав першу граматику нідерландської мови у 1584 році.

Подібне прагнення до надрегіональної мови розвинулося у зв’язку з літературними змаганнями, що відбувалися на міжрегіональних зібраннях риторичних палат («landjuwelen»). У 16th столітті, з піднесенням гуманізму, виник інтерес до «народної мови». Ян ван Горп, лікар і вчений із Гілваренбека, який називав себе Йоганнесом Горопіусом Беканом,

1 Дякую учасникам 26th Міжнародної наукової конференції імені Йонаса Яблонскіса «Мовне розмаїття в сучасному світі: сила й престиж мови», що відбулася у Вільнюсі 3–4 жовтня 2019 року, за корисні відгуки на усну доповідь, а також анонімним рецензентам. Не менш щиро дякую Фрітсу Беукемі за редагування моєї англійської та його безцінні зауваження й пропозиції.

2 Перелік оцифрованих рукописів і друків середньонідерландською мовою у вітчизняних та зарубіжних бібліотеках можна знайти за адресою https://nl.wikisource.org/wiki/Lijst_van_gedigitaliseerde_Middelnederlandse_handschriften_en_drukken_in_binnen-_en_buitenlandse_bibliotheken.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 4

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

published his Origines Antwer pianae in 1569. In this extensive historical study he tried to demonstrate that Dutch was the oldest language in the world and he praised its excellent qualities (Hagen 1999: 7–8).

Із розширенням надрегіональних торговельних і культурних контактів зростала потреба в надрегіональній мовній системі. Спочатку її розробляли лише для писемного вжитку. Це був перший значний крок у процесі стандартизації нідерландської мови.

Ейнар Гауген (1966) розрізняв чотири аспекти стандартизації:

добір

прийняття

розвиток

кодифікація

У випадку нідерландської мови за основу було взято голландські діалекти, якими розмовляли в північно-західній частині сучасних Нідерландів, хоча обрана мова не була суто голландською, а радше койне з елементами й структурами інших діалектних груп.

Граматисти дискутували про те, як найкраще стандартизувати мову та які рішення слід ухвалити. Літератори, як-от поети 17th століття Вондел і Гофт, також активно долучалися до нідерландського відповідника того, що в Італії називають questione della lingua, — питання про те, якою має бути надрегіональна мова.

Існувала також політична потреба стандартизувати мову й установити норми.

Тоді державною релігією був протестантизм, зокрема кальвінізм. На відміну від католиків, протестанти читали Біблію — однак повного перекладу Біблії «volkstaal» (мовою народу, народною мовою) ще не існувало. Тому «Staten-Generaal», уряд (зібрання представників різних станів Zeventien Provinciën, Сімнадцяти провінцій, зокрема території сучасної Бельгії), доручив групі богословів, перекладачів і коректорів із різних регіонів створити перший повний переклад Біблії народною мовою на основі єврейських і грецьких першоджерел. Комітет створив уніфіковану, частково сконструйовану мову, яка, крім голландських, містила також елементи брабантських і фламандських діалектів, а ще незвичні конструкції за зразком класичних мов і єврейської. Характерними рисами були часте вживання родового відмінка (наприклад, de God der goden, «Бог богів») і часте вживання дієприкметників (наприклад, hebbende, zijnde, zeggende, «маючи», «будучи», «кажучи»), вбудованих у складну

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 5

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

речення (De Coninck Herodes nu [dit] gehoord hebbende, wiert ontroert, «Тепер цар Ірод, почувши це, був зворушений»). Навіть у ті ранні часи мову цього першого повного перекладу Біблії нідерландською вважали архаїчною та дуже піднесеною. Завдяки протестантській традиції читання Біблії в родинному колі надрегіональна писемна мова «Statenbijbel» (зрештою, її видання замовили Генеральні штати) протягом століть широко поширювалася на основі першого видання 1637 року.

The mathematician Simon Stevin (1548–1620), a kindred spirit of Becanus (Hagen 1999: 10), introduced Dutch terminology for such notions as mathematics (viz. wisconste, Modern Dutch ‘wiskunde’), triangle (driehouck, ‘driehoek’, lit. ‘three angles’) and decimal (thiende, ‘tiende’, ‘tenth [part]’). The language underwent elaboration for other purposes as well (the third aspect of standardisation in Haugen’s view), not only by the extension of its linguistic means but also by the use of the language in new domains (Marynissen 2017: 68), a dialectic which Kloss (1978) has labeled ‘Ausbau’.

As early as 1548, the political unity of the Seventeen Provinces was broken up by the Spanish (Los Reyes Católicos, ‘the Catholic kings’, from 1506 – Philip the Handsome – onwards from the House of Habsburg), who started pushing back Protestantism from the southern part of the Low Countries: the Counter-Reformation and the infamous Inquisition. After the Fall of Antwerp to the Spanish troops in 1585, a large part of the largely Protestant Brabant and Flemish elite (with its economic, intellectual and cultural capital) moved to the Hollandic Dutch cities, with all demographic and economic consequences that this entailed for the South. The number of refugees was large, and many were educated and wealthy. In addition, some had significant overseas trade connections.

Унаслідок імміграції з Півдня, особливо в нідерландських містах на початку Золотої доби, можна було почути чимало нідерландської мови з брабантським і фламандським забарвленням. Через своє походження більшість мовців цих діалектів користувалися престижем, і цей престиж поширювався на їхнє мовлення, що, своєю чергою, спричинило глузування з «брабантської моди». У 1617 році амстердамський поет і драматург Гербранд Адріансзон Бредеро (1585–1618) написав комедію Spaansche Brabander, у якій, серед іншого, висміяв тогочасну брабантську моду. Головний герой — Єролімо Родріго, удаваний шляхтич і збанкрутілий шахрай; попри своє ім’я, він має брабантське походження. Перша дія починається монологом

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 6

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

Єролімо, який міркує про Амстердам та його мешканців. Його перші рядки звучать так (переклад приблизний):

“T'Is wel een schoone stadt, moor 'tvolcxken is te vies:”

Безперечно, це гарне місто, але люди тут надто брудні

“In Brabant sayn de liens ghemaynlijck exkies”

у Брабанті люди зазвичай вишукані

“In kleeding en in dracht, dus op de Spaansche mode,”

в одязі й убранні — тобто на іспанський манір,

“Als kleyne Konincxckens of sienelaycke Goden.”

ніби вони маленькі королі чи видимі боги.

Наприкінці Вісімдесятирічної війни відокремлення Півночі від Півдня стало політичним фактом завдяки Мюнстерському мирному договору (1648) та утворенню Республіки (Семи) Об’єднаних провінцій. Знаменитий Мюнстерський мирний договір, серед іншого, закріпив політичне відокремлення південних і північних Низових країн. Південь залишився під владою Габсбургів (австрійської гілки), а північ перетворилася на Republiek der Zeven Verenigde Nederlanden — Республіку Семи Об’єднаних Нідерландів.

2.2. Фламандська мовна ситуація після 1585 року

Падіння Антверпена 1585 року ознаменувало період застою на Півдні (який тоді перебував під владою австрійської гілки Габсбургів). Разом з економікою паралізувалося й культурне життя. Стандартний різновид нідерландської мови, що охоплював місцеві та регіональні діалекти, не сформувався, а можливості ознайомлення з різновидом стандартної нідерландської мови, який розвивався на Півночі, були обмеженими; контактів із незалежною протестантською Північчю було мало. Високим кодом Католицької церкви була латина; збідніла верхівка суспільства, вищі органи влади та середні школи послуговувалися французькою; нижче духовенство, риторичні палати та місцева влада використовували діалектно забарвлену нідерландську, до якої ставилися зневажливо.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 7

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

Later, from the French era onward, which dawned in the South of 1794, French was made mandatory for administrative and administrational matters. For success in society French was indispensable.

3. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (ОСТАННЯ ЧВЕРТЬ 18TH СТОЛІТТЯ — ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА)

Упродовж п’ятнадцяти років після возз’єднання Півночі та Півдня за підсумками Віденського конгресу (1815) становище французької мови у Фландрії майже не змінилося. Одним із геополітичних наслідків Віденського конгресу стало утворення Сполученого Королівства Нідерландів. На цій території, що приблизно відповідала сучасному Бенілюксу, новостворене королівство існувало з 1815 до 1830 року. Король Віллем I (Вільгельм I) провадив активну мовну політику, запроваджуючи нідерландську як єдину державну мову. Тож і в південних провінціях Західна Фландрія, Східна Фландрія, Антверпен і Лімбург, а з 1823 року також у двомовному Брабанті, нідерландська стала офіційною мовою адміністрації, судочинства й освіти. В університетах було засновано кафедри нідерландської мови.

Усе це викликало опір католицького духовенства, лібералів і широких мас переважно неписьменного фламандського населення, для якого голландський різновид нідерландської був дуже далеким від тих мовних різновидів, якими вони розмовляли. 1830 року Бельгія стала незалежною державою. У новій конституції було гарантовано свободу вибору мови3. На практиці мовою правлячого класу залишалася французька.

3.1. Фландрія

Vlaamse Beweging, дослівно «Фламандський рух», — група фламандських інтелектуалів — виступала проти французького панування: її члени прагнули емансипації Фландрії та використання нідерландської мови у Фландрії (Marynissen 2017: 75).

Існувало дві позиції: інтеграціоністи (на чолі з гентським філологом та істориком Яном-Франсом Віллемсом, прихильником дому Оранських-Нассау, з якого походять нідерландські королі й королеви) виступали за дотримання норм Нідерландів щодо стандартної нідерландської мови, відкидаючи запозичення, особливо з французької. Партикуляристи ж,

3 Not so in the Netherlands; cf. Kirchmeier (2020).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 8

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

виступали за дотримання діалектно забарвленої надрегіональної нідерландської мови. Партикуляристську позицію підтримувала католицька церква; для католиків Фландрії нідерландська мова Нідерландів була протестантською. Головним речником партикуляристської позиції був священник і поет Гвідо Гезелле. Нідерландська мова, за яку він виступав, мала виразне західнофламандське забарвлення. Однак його однодумець Гендрік Консьянс, успішний романіст, пропагував стандартну нідерландську мову з безпомилково впізнаваним антверпенським (брабантським) забарвленням.

Інтеграціоністи взяли гору; одним із їхніх оплотів були конференції з нідерландської мови й літератури для фламандських і нідерландських письменників та науковців, які регулярно проводилися від 1849 року. Голландський стандарт став провідним, а відхилення від нього суворо відкидалися. У 1898 році ухвалили закон, згідно з яким бельгійські закони мали укладатися французькою та нідерландською мовами, надавши нідерландській мові юридично рівний статус із французькою.

3.2. Фландрія та Нідерланди

Звичайні люди зазвичай не мали достатньої освіти, щоб опанувати стандартну мову, тож більшість не вміла ні читати, ні писати. І у Фландрії, і в Нідерландах до кінця 19th століття для більшості населення розмовною мовою був їхній (місцевий або регіональний) діалект. У вищих верствах повсякденною мовою була французька — і не лише в добу французького панування, що завершилася 1813 року.

3.2. Нідерланди

На початку 19th століття граматику й орфографію вперше кодифікували (четвертий аспект стандартизації за Гаугеном) за розпорядженням уряду, щоб сприяти національній єдності. Порадник з орфографії, що вийшов 1804 року, уклав лейденський професор Маттейс Сігенбек. Роком пізніше було опубліковано працю Вейланда «Nederduitsche Spraakkunst», яку вже тоді вважали дуже консервативною. У 1851 році лейденський мовознавець Маттіас де Врис почав укладати «Woordenboek der Nederlandsche Taal» (Словник нідерландської мови), якому судилося стати найбільшим словником у світі. Він налічує 21 том; останній розділ вийшов у 2001 році.

Упродовж 19th століття стандартну нідерландську мову розвивали й «збагачували», зокрема,

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 9

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

• синтаксичні особливості (певні дієприкметникові та інфінітивні конструкції), які ніколи не були поширеними. Давніші приклади таких дієприкметникових конструкцій: Al ’t koren op synde, werd het voeder der beesten [...] menschenkost, «оскільки все зерно було витрачено, їжа для худоби [...] стала їжею для людей», а також ende, alhoewel maar vijfftich oorlochsschepen sterck wesende, hebben wy ons aenstondts derwaerts vervo e cht, «і хоча ми мали лише п’ятдесят військових кораблів, ми [попри це] негайно вирушили туди»;

• відмінкові розрізнення, що вийшли з ужитку, наприклад розрізнення між hen і hun (відповідно, знахідний відмінок 3-ї особи множини та безприйменниковий давальний відмінок), якого немає в жодному діалекті й яке й досі не закріпилося в нідерландському усному мовленні;

• розрізнення між als і dan («zo groot als» — «такий великий, як», проти «groter dan» — «більший, ніж»).

Розрив між писемною стандартною нідерландською та усною нідерландською зростав, і деякі письменники почали чинити опір. В есе на цю тему автор Мультатулі (Едуард Доувес Деккер; 1820–1887) написав: «Ik leg mij toe op ’t schrijven van levend hollands. Maar ik heb schoolgegaan» — приблизно: «Я прагну писати живою голландською. Але я ходив до школи». Проти цього почали протестувати й освітні реформатори.

4. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА – СЬОГОДЕННЯ)

Спочатку голландський і фламандський стандартні різновиди нідерландської мови, здавалося, зближувалися, але останнім часом ця тенденція (якщо вона справді була масштабною) видається зворотною.

4.1. Фландрія

Для фламандців стандартизація нідерландської мови (що розпочалася відносно пізно) була нагальною через мовне питання у зв’язку з французькою / валлонською мовою. У 1963 році Бельгію офіційно поділили на чотири мовні регіони. Офіційною мовою Фландрії є нідерландська, у валлонських провінціях Бельгії — французька, Брюссельська агломерація офіційно двомовна — нідерландською / французькою, а на сході розташований відносно невеликий німецькомовний регіон («Deutschsprachige Gemeinschaft»). Див. карту 1.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 10

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

Приблизно протягом десятиліття конфлікт між нідерландською та французькою мовами призводив до порушень на мовному кордоні (Воерстрек, 1979 р. — у невеликому нідерландському анклаві на захід від німецькомовного регіону).

Орієнтація на екзоглосний нідерландський стандарт призводила до того, що відхилення від норм іноді викликали різке несхвалення. Позначку вживання «Z.N.» у словниках і граматиках (у списку скорочень), яка описувала форму як «Zuidnederlands» («південна нідерландська»), часто тлумачили прескриптивно як «Zeg Niet» («Не кажіть»).

КАРТА 1. Чотири офіційні мовні регіони сучасної Бельгії. Зелений = нідерландська, Фландрія; червоний = французька, валлонські провінції; червоний / зелений = двомовний регіон, Брюссель; синій = німецька, Ейпен тощо.

Бельгійський стандартний різновид нідерландської мови відомий як «VRT Nederlands», де VRT — це скорочення від Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie («Фламандська радіо- і телевізійна мовна організація»). Цей різновид так називають, оскільки ним майже виключно послуговуються ведучі новин на фламандському суспільному радіо й телебаченні. Для мовців із нижчим рівнем освіти цей різновид особливо нагадує недільний костюм (Geeraerts 2001) — він незручний.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 11

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

Стандартизація бельгійської нідерландської мови відбувалася частково автономно й призвела, зокрема, до такого:

• систематичні фонетичні відмінності від нідерландської мови Нідерландів; наприклад, у таких словах, як ‘energie’, ‘ingenieur’, ‘corrigeren’, вимовляється [ɣ], а не [ʒ]. Чи йдеться про вимову за написанням? Чи це відображення антифранцузьких настроїв? Або і те, й інше?

• незначні граматичні відмінності від нідерландської мови Нідерландів. Дуже помітним є «розрив кінцевого дієслівного кластера» (‘…dat Vlaanderen zich daar niet kan over uitspreken’ замість ‘niet over kan uitspreken’, приблизно «що Фландрія не може висловитися з цього приводу»);

• лексика: а) «референційні бельгіцизми», що позначають специфічно бельгійські явища, наприклад assisenhof — рівень у структурі судової системи, якого немає в Нідерландах; б) варіанти, як-от kwijtspelen замість ‘verliezen’ — «втратити».

У 1980 році було засновано Nederlandse Taalunie [досл. Нідерландський мовний союз, «організацію з питань мовної політики та знань про нідерландську мову»]. Тепер її скорочена назва — Taalunie, щоб наголосити на тому, що мовний простір охоплює три мультикультурні й багатомовні країни.

Попри зусилля, спрямовані на підтримку стандартної нідерландської мови, у повсякденному житті в бельгійській нідерландській дедалі поширенішою ставала так звана Tussentaal (різновид, проміжний — tussen, «між» — між діалектом і стандартною мовою). На думку деяких людей (зокрема, деяких мовознавців), це запізніла реакція на первісне прийняття (другий аспект стандартизації за Гауґеном) стандартної нідерландської мови Нідерландів і вияв зростання фламандської самосвідомості (De Caluwe 2017: 124). До географічно ширше поширених ознак Tussentaal належать:

• вимова dat, wat і niet (‘що’, ‘що’ і ‘не’) без [t];

• граматичне маркування артиклів, вказівних займенників і присвійних займенників для іменників чоловічого роду (замість спільного роду), наприклад nen hoed, dieën hoed, mijnen hoed (‘капелюх’, ‘той капелюх’, ‘мій капелюх’);

• утворення зменшувальних форм за допомогою -ke замість -(t)je (bloemke, fotooke; стандартна нідерландська: bloempje, fotootje);

• нідерландському jij (2-га особа однини, неофіційна форма) відповідають gij (підмет) і u (додаток), тоді як u є шанобливою формою 2-ї особи однини в нідерландській мові Нідерландів (і в ролі підмета, і в ролі додатка).

Швидке поширення Tussentaal і її використання спричинили запеклі дискусії у фламандському суспільстві.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 12

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

4.2. Нідерланди

Подібно до фламандської tussentaal, голландську Poldernederlands, «польдерну нідерландську», також можна почути на комерційному й суспільному радіо та телебаченні (Stroop 1998; Jacobi 2008). Однак географічно поширення Poldernederlands обмежене північним заходом Нідерландів, а лінгвістично вона вирізняється лише відносно відкритою реалізацією дифтонгів /ɛi, œy, ʊu/ як [ɑi, œy, ʊu]. На думку деяких лінгвістів, це пов’язано з дифтонговою реалізацією напружених голосних середнього піднесення (/eː/, /øː/, /oː/ як [ɛi, œy, ʊu]) у голландських діалектах. Через цю дифтонгізацію zee, «море», у стандартній нідерландській /zeː/, може стати (майже або цілком) омофоном слова zij /ɛi/ зі значенням «шовк»; за тим самим механізмом нейтралізувалися б протиставлення, наприклад, між leut, «розвага» /løːt/, і luit, «лютня» /lœyt/, а також між boot, «човен» /boːt/, і bout, «болт» /bɔut/. Тому висували гіпотезу (Van de Velde 1996; Stroop 1998), що зниження дифтонгів компенсує дифтонгізацію напружених голосних середнього піднесення. Однак варіанти дифтонга /ɛi/ зі зниженим виразним першим елементом, /ɑi/ та /ɔi/, є ендогенними в голландських діалектах, якими розмовляють на північ і північний захід від Амстердама (приклади та джерела див. Hinskens 2020b: 65).

нестандартний

стандартний

граматична ознака

виражено в

hun hebben

zij

відмінок

особовий займенник

jij kan

kunt

особа

модальне дієслово

een aardige meisje

aardig

рід

прикметник

Ви маєте

має

особа

дієслово hebben

«мати»

дуже гарна

дуже

(рід)

прислівник

він маю

має

особа

дієслово hebben‘

«мати»

книжка, яку

що

± означеність, рід

відносний займенник

жінка, від якої

від кого

людина

відносний займенник

певна кількість людей стоїть

стоїть

число

дієслово «стояти»

«стояти»

ТАБЛИЦЯ 1. Дев’ять випадків морфосинтаксичної варіативності в сучасній розмовній стандартній нідерландській мові

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 13

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

Особливо в Нідерландах у розмовному стандартному нідерландському спостерігається чимала варіативність морфосинтаксису, тобто словозміни (Bennis, Hinskens 2014). Див. таблицю 1 для неповного огляду. Перша змінна, згадана в таблиці 1, стосується варіативності між стандартним нідерландським zij (3 ос. мн. називний відмінок) і нестандартним варіантом hun (3 ос. мн. давальний відмінок без прийменника). Отже, hun hebben буквально означає «вони мають» — причому hun («їх») ужито як займенник підмета. Використання hun як підмета (Hun hebben gelijk) трапляється також у полдернедерландській.

Є щонайменше вісім інших мовних змінних, пов’язаних зі словозміною, — у різних граматичних категоріях. Більшість цих змінних поширена в нідерландськомовній частині мовного ареалу. Дві з них мають специфічніший розподіл: «hij heb» замість стандартного нідерландського «hij heeft» («він має») — регіональна форма, а «een aardige meisje» замість стандартного нідерландського «een aardig meisje», тобто адномінальна форма без schwa, трапляється переважно в етнолектному нідерландському.

РИС. 1. Повідомлене використання нещодавно визнаних регіональних мов (синя = лімбурзька, червона = нижньосаксонська) та діалектів (зелена = середній показник для Нідерландів) у спілкуванні з батьками («ouders»), партнером («partner») і дітьми («kinderen»)

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 14

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

До початку 20th століття стандартна нідерландська була мовою суспільної верхівки. Крім того, вона існувала переважно в письмовій формі. Більшість нідерландців розмовляла діалектом або регіональною мовою. Однак діалекти й регіональні мови нині поступово виходять з ужитку. Графік на рис. 1, де підсумовано відповідні результати недавнього опитування (N=3559)4, підтверджує це.

Якщо батьки, партнер і діти уособлюють минуле, теперішнє й майбутнє, то ці результати свідчать про поступове скорочення використання регіональних мов і діалектів. На той час, коли в дітей з’являться власні діти, передати наступному поколінню регіональну мову або діалект зможуть щонайбільше 30%, а щонайменше 5% — якщо покладатися на результати дослідження Staat van het Nederlands.

Діалекти, що занепадають, залишають сліди в нових регіональних різновидах стандартної нідерландської, які формують континууми «діалект — стандартна мова». Візуально5:

РИС. 2. Втрата діалектів і поява проміжних різновидів між базовими діалектами та стандартною мовою (за Auer, Hinskens 1996)

4.3. Фландрія та Нідерланди

У роки після Другої світової війни стандартна нідерландська поступово стала частиною активного мовного репертуару переважної більшості нідерландців і фламандців. Однак цей розвиток парадоксальний: тоді як мовна політика у Фландрії та Нідерландах була спрямована на уніфікацію, у міру поширення в ужитку стандартна нідерландська зазнає диверсифікації.

4 Назва — «Staat van het Nederlands»; докладніше про нього йтиметься в розділі 4.6 нижче.

5 More refined visualisations can be found in Auer (2005: 28), Fig. 8 and 9.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 15

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

4.4. Суринам

У колишній бельгійській колонії Конго нідерландська мова, на відміну від французької, не відіграє жодної ролі. Інакше склалося в колишній нідерландській колонії Суринам6. Історія суринамської нідерландської мови почалася 1667 року із завоювання нідерландцями колишньої британської плантаційної колонії. До скасування рабства 1863 року поневоленим африканцям не дозволяли розмовляти нідерландською. Унаслідок контактів між чорношкірими та білими, а також серед зростаючого креольського населення сформувалася сранан-тонго, або сранан (раніше відома як Negerengels, «негритянська англійська»), креольська мова з англійською лексичною основою. Іноді сранан-тонго використовували й білі. 1873 року чорношкірим дозволили залишати плантації. 1876 року запровадили закони про обов’язкову освіту. Завдяки освіті нідерландську поширювали не лише як офіційну, а й як єдину мову; ці зусилля були успішними, адже для більшості людей нідерландська стала другою мовою.

Ще задовго до скасування рабства 1863 року розпочався набір контрактних працівників — зокрема китайців, індостанців і яванців, які зберігали свої рідні мови, хоча в кожному випадку виникли специфічно суринамські різновиди (наприклад, сарнамі — суринамський різновид індостанської мови). Ці групи поступово опановували як сранан-тонго, так і нідерландську — і офіційний континентальний різновид, і різновид, що формувався в Суринамі. 1954 року Суринам отримав «внутрішню автономію», яка, однак, не привела до самостійної мовної політики. Ситуація не змінилася й після здобуття Суринамом незалежності 1975 року: уряд завжди офіційно дотримувався норм континентального різновиду нідерландської мови.

Уживання нідерландської мови в Суринамі завжди було переважно обмежене містом Парамарибо, де від початку 19th століття існувала еліта, яка розмовляла нідерландською і не була білою. Представники вищих класів зазвичай розмовляють нідерландською вдома, у багатьох випадках навіть як рідною мовою, тоді як представники нижчих класів удома переважно говорять своєю етнічною мовою, хоча володіють нідерландською (De Kleine 2002, 2013). У повсякденному житті нідерландська конкурує зі срананом; фактично між срананом, суринамською нідерландською та «метропольною» стандартною нідерландською існує континуум (Van Bree, De Vries 1997: 1149; Van Donselaar 2005: 117). У щоденному спілкуванні, відповідно до стилістичних вимог ситуації взаємодії,

6 Частини цього розділу ґрунтуються на Hinskens, Muysken 2007.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 16

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

більшість людей використовує різні градації тієї частини континууму, що простягається від сранан-тонго до суринамської нідерландської. Водночас між срананом і суринамською нідерландською часто відбувається перемикання та змішування кодів.

Сьогодні нідерландською розмовляє близько 60% населення країни (N=560.000). Друга за поширеністю мова — сранан-тонго (367.000 мовців), третя — сарнамі (160.000 мовців). Загалом у повсякденному вжитку є близько 16 різних мов, але індіанські мови, як-от аравакська та варао, наближаються до зникнення.

Кожна етнічна група має власний мовний «коктейль», який надає своєрідного забарвлення її різновиду нідерландської. Серед найпоширеніших рис суринамської нідерландської:

• стереотипна двогубна реалізація /w/;

• легка назалізація /ɛ/ перед носовими приголосними (наприклад, у слові mens, «людина»), розкотистий /r/, менш «різко» артикульований задньоязиковий фрикативний звук;

• варіативне випадіння коротких службових слів, таких як er («там»), наприклад у «Ik heb geen zin in» замість «Ik heb er geen zin in», займенникового підмета het («воно»), займенникових додатків і зворотного займенника;

• is як маркер фокуса, наприклад: «Kijk meneer, is zo denkt die Srananman» — приблизно «Подивіться, пане, саме так міркують суринамці»;

• частий порядок слів SVO, як-от у «Toevallig hij is laatst doodgegaan» замість «Toevallig is hij laatst doodgegaan» (V2), приблизно: «Як на те, він нещодавно помер»;

• підрядні речення, які не вводяться словом dat («що»), а також вставлені речення можуть мати синтаксичний порядок слів головного речення;

• власні слова, як-от buitenvrouw («коханка»), та «референційні суринамізми», як-от schaafijs («десерт із колотого льоду із сиропом»);

• уживання сранан-тонго, англійських, а також деяких лексичних одиниць індійського походження (переважно для позначення конкретних видів рослин і тварин).

Суринамська нідерландська — це нечітко окреслений мовний різновид. Проте в Суринамі, схоже, формується третій набір норм стандартної нідерландської мови, хоча, за винятком словника (J. van Donselaar 1977, 1989, 2013), їх досі не кодифіковано.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 17

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

4.5. Яка саме множинність?

Мовний союз (Taalunie; див. розділ 4.1 вище) нещодавно визнав, що «три частини мовного ареалу дедалі більше орієнтуються на власні норми» (Adviescommissie Taalvariatie 2019: 3, 22; пор. De Caluwe 2017: 126–129). Розходження стандартної нідерландської мови у Фландрії, Нідерландах і Суринамі подібне до розходження німецької мови в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Або, можливо, до розходження англійської мови в Англії, Північній Америці, Австралії, Новій Зеландії, Шотландії та Ірландії. Отже, сучасна стандартна нідерландська мова має ознаки того, що називають плюрицентричністю7 — типу ситуації, коли одна мова має кілька національних стандартних різновидів, які взаємодіють між собою та використовуються в офіційних цілях у межах своїх національних контекстів (Clyne 1992). З цього погляду стандартні різновиди тісно пов’язані з національними державами, причому потужніші національні стандарти впливають на менш потужні. Оскільки нідерландська є стандартною мовою лише в частині Бельгії, у типології, запропонованій Auer (to appear), їй приписано ознаку [+ регіональна]; оскільки мову було запроваджено в Суринамі як колоніальну, їй приписано ознаку [+ постколоніальна].

Варіювання між нідерландською та фламандською стандартними формами нідерландської мови є також частково прикладом плюриареальності — такого типу, за якого мовне варіювання у стандартних мовах значною мірою не залежить від національних і політичних кордонів (напр., Niehaus 2015; Elspaβ et al. 2017). З цього погляду стандартні різновиди не обмежені національними кордонами; натомість вони можуть значною мірою перекриватися по обидва боки уявних кордонів. Це стосується, наприклад, запозичених слів, що «закінчуються на письмове <tie>, зокрема ambitie, frustratie, generatie, justitie, natie, politie, relatie (‘амбіція’, ‘розчарування’, ‘покоління’, ‘правосуддя’, ‘нація’, ‘поліція’, ‘стосунок’): останній склад може вимовлятися як [si] або [tsi]. У Бельгії перший варіант вимови набагато поширеніший, тоді як у західних, північних і центральних частинах Нідерландів майже завжди вживають другий» (Haeseryn 2013: 704). Варіант [si] можна почути і в нідерландській мові, якою розмовляють у південних нідерландських провінціях Брабант і Лімбург. Ще один приклад явища, яке варіює в бельгійській нідерландській, але також у південних частинах Нідерландів, стосується того, що «вказівний займенник zo’n (‘такий’ або ‘такий собі’) може в південній частині»

7Auer (to appear) віддає перевагу терміну «мультістандартна мова», оскільки він не містить конотацій центру й периферії.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 18

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

нідерландського мовного ареалу, а особливо в бельгійській нідерландській, уживатися з іменниками у множині та іменниками середнього роду в однині, що позначають незлічувані поняття (het-woorden — «слова з артиклем het»), наприклад: Zo’n huizen worden niet meer gebouwd «Такі будинки більше не будують» і Ik vind zo’n hout beter geschikt voor een tuinhek, «Я вважаю, що така деревина краще підходить для садової огорожі»» (Haeseryn 2013: 706). Це варіювання трапляється також у стандартній нідерландській мові, якою розмовляють у нідерландській провінції Лімбург.

Масова міграція із Суринаму до Нідерландів почалася в 1960-х роках — переважно йшлося про людей із пристойним рівнем освіти. У період здобуття Суринамом незалежності до Нідерландів приїхала значна кількість менш освічених суринамців. Нині суринамці є найбільшою етнічною меншиною в кількох великих містах західної частини Нідерландів. Дуже багато суринамців живуть у районі «Бейлмер» або «Бейлмермер», збудованому наприкінці 1960-х років минулого століття на південному сході Амстердама. Багато особливостей суринамської нідерландської, висвітлених у розділі 4.4, трапляються також у нідерландській мові, яку використовують для спілкування між собою суринамці, що оселилися в Нідерландах після здобуття незалежності (1975).

До особливостей суринамської нідерландської, які трапляються також в автохтонних різновидах нідерландської мови, належать оглушення дзвінких щілинних приголосних, уживання hun («їм», давальний відмінок) як займенника-підмета та вживання gaan («йти») як допоміжного дієслова. Ці змінні явища також, схоже, є прикладом плюриареальності.

4.6. Нідерланди, Фландрія та Суринам

Отже, норми стандартної нідерландської мови, схоже, виявляють відцентрову силу. Яке місце посідає нідерландська мова у трьох країнах? На це запитання ми відповімо, спираючись на результати дослідницького проєкту Staat van het Nederlands «Стан нідерландської мови». Мета проєкту — отримати емпірично обґрунтовані дані про використання нідерландської та інших мов у різних суспільних сферах у всьому нідерландськомовному ареалі. У центрі уваги — ключові сфери суспільної взаємодії, праці, новин та інформації, культури, освіти й науки.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 19

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

Проєкт спирається на два типи даних:

• онлайн-анкети для нідерландців, фламандців і мешканців Брюсселя, а також (починаючи з 2018 року) суринамців; вибірка пропорційно стратифікована за статтю/гендером, віком, країною народження та провінцією проживання8;

• додаткові дані: періодичне опрацювання загальнодоступних джерел (зокрема річних звітів компаній, даних про аудиторію телеканалів і радіостанцій, показників продажу книжкової торгівлі) та інших опитувань (у 2018 році — у сфері вищої освіти й науки).

2016 2018 Нідерланди 3,003 3,559 Фландрія 3,419 2,489 Брюссель 113 104 Суринам ---- 621 Усього 6,535 6,773

ТАБЛИЦЯ 2. Кількість респондентів, які заповнили анкети проєкту Staat van het Nederlands у 2016 та 2018 роках, за регіонами

Загалом у 2018 році взяли участь більш ніж на 200 респондентів більше, попри скорочення кількості учасників із Бельгії, завдяки збільшенню участі з Нідерландів і (звісно) Суринаму. Тут коротко розглянемо деякі основні результати9. Як видно з рис. 3, у 2018 році близько 85% респондентів із Нідерландів повідомили, що, спілкуючись із родичами, друзями та сусідами, вони обирали варіант «завжди нідерландською».

8 Респонденти є добровольцями. У Нідерландах і Фландрії це частково люди, які до переходу на цифровий формат (2010 року) регулярно отримували й заповнювали письмові анкети, розіслані Інститутом Мертенса. Зростаючу частину респондентів (а також усіх суринамців у вибірці) залучили через електронний інформаційний бюлетень Інституту Мертенса та соціальні мережі.

9 See for the complete report Rys et al. (2019).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 20

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

РИС. 3. Заявлений вибір мови під час спілкування з родичами, друзями, сусідами — 2018 рік, Нідерланди

Серед фламандських респондентів цей відсоток ще вищий: майже 90% «завжди нідерландською» (рис. 4).

РИС. 4. Заявлений вибір мови під час спілкування з родичами, друзями, сусідами — 2018 рік, Фландрія

Як видно з рис. 5, близько 23% суринамських респондентів повідомляють, що в цій сфері завжди користуються нідерландською, а помітна частка респондентів зазначає, що змішує її зі сранатонго (близько 14%) або сарнамі (близько 11%). Чоловіки частіше змішують нідерландську зі сранан-тонго під час спілкування з друзями, що узгоджується з дослідженнями, згідно з якими чоловіки вважають сранан-тонго більш мужньою мовою. Однак із родичами вони зазвичай розмовляють виключно нідерландською.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 21

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

РИС. 5. Заявлений вибір мови під час спілкування з родичами, друзями, сусідами — 2018 рік, Суринам

У період із 2016 до 2018 року вибір мови в соціальних мережах як у Нідерландах, так і у Фландрії суттєво змістився на користь нідерландської за рахунок англійської (частка тих, хто поєднує нідерландську й англійську, знизилася з 23,6% до 22,7%).

Серед усіх сфер вища освіта, схоже, є єдиною, де використання нідерландської мови швидко скорочується, — але лише в Нідерландах. Як видно з рис. 6, зросло лише використання англійської мови (2016 рік: 10%, 2018 рік: 20% — багато магістерських програм пропонуються виключно англійською), тоді як за цей самий період зменшилася підтримка навчання іншими мовами, ніж нідерландська. У Фландрії та Суринамі такого не відбувається.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 22

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

РИС. 6. Мова викладання у вищій освіті, 2016–2018 роки — Нідерланди. Синій: підтримка використання мов, відмінних від нідерландської; червоний: фактичне використання лише англійської (за Hinskens 2020a: 14)

РИС. 7. Мова викладання у вищій освіті, 2018 рік — Фландрія та Брюссель (за Hinskens 2020a: 14)

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 23

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

У Фландрії та Брюсселі в період із 2016 до 2018 року використання англійської мови в академічному середовищі не зросло, хоча підтримка навчання іншими мовами, ніж нідерландська, дещо посилилася (рис. 7).

РИС. 8. Підтримка використання інших мов викладання (крім нідерландської) у вищій освіті, 2016–2018 — Суринам. Синій = початкова освіта, червоний = середня освіта, зелений = вища освіта

На рис. 8 наведено результати щодо підтримки використання мов, відмінних від нідерландської, у Суринамі на трьох основних рівнях освіти. Використання англійської мови не зафіксовано, а підтримка навчання мовами, відмінними від нідерландської, є помірною.

5. МАЙБУТНЄ

Останній висновок проєкту Staat van het Nederlands стосується майбутнього стандартної нідерландської мови.

У крайньому лівому стовпці таблиці 3 нижче наведено відсоток тих, хто погоджується з твердженням «Я вважаю важливим, щоб діти розмовляли нідерландською». Носії нідерландської мови в офіційно двомовних регіонах Фрисландії та Брюсселя дедалі менше підтримують стандартну нідерландську мову, однак тут, як і в усіх інших регіонах, переважна більшість виступає за передавання стандартної нідерландської мови наступному поколінню. Більшість прихильників стандартної нідерландської є й серед неносіїв, за винятком багатомовного Суринаму. Якщо можна покладатися на ці результати, майбутнє нідерландської мови зовсім не виглядає похмурим.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 24

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

«Я вважаю важливим, щоб діти розмовляли нідерландською» Носії мови повністю погоджуються нейтрально повністю не погоджуються РІК АНКЕТУВАННЯ 2016 2018 2016 2018 2016 2018 Нідерланди 93,9% 92,6 1,1 0,9 4,9 6,5 Фрисландія 97,8 89,3 0,0 2,0 2,2 8,6 Фландрія 94,4 95,1 1,1 0,8 4,6 4,0 Брюссель 95,9 85,4 4,0 6,1 0,0 8,5 Суринам немає даних 83,6 немає даних 13,9 немає даних 2,5 Неносії мови повністю погоджуються нейтрально повністю не погоджуються РІК АНКЕТУВАННЯ 2016 2018 2016 2018 2016 2018 Нідерланди 93,8 88,2 2,7 8,1 3,4 3,7 Фрисландія 95,2 84,5 2,4 11,3 2,4 4,2 Фландрія 94,3 100,0 1,1 0,0 4,5 0,0 Брюссель 92,8 75,0 7,1 0,0 0,0 25,0 Суринам немає даних 44,5 немає даних 51,1 немає даних 4,4

ТАБЛИЦЯ 3. Відсоток респондентів, які погоджуються або не погоджуються з твердженням «Я вважаю важливим, щоб діти розмовляли нідерландською», у розподілі за регіоном і рідною мовою

Нещодавні масштабні онлайн-опитування показали, що нідерландська мова міцно утвердилася й залишається стабільною в усіх частинах мовної території та в усіх сферах мовного вжитку. Навіть у надзвичайно багатомовному Суринамі це найбільша мова — у Нідерландах і Фландрії вона є найбільшою в абсолютному вираженні. З тих самих опитувань випливають дані про мовні установки, зібрані в усіх частинах мовної території

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 25

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

свідчать, що переважна більшість як носіїв мови, так і тих, для кого вона не є рідною, (значною мірою) вважають важливим, щоб діти розмовляли нідерландською, тож наразі немає підстав побоюватися за майбутнє нідерландської мови.

REFERENCES

Adviescommissie Taalvariatie 2019: Visie op taalvariatie en taalvariatiebeleid. Visietekst van de Adviescommissie Taalvariatie in opdracht van het Algemeen Secretariaat van de Taalunie, Januari 2019, Den Haag: Taalunie. http://taalunieversum.org/sites/tuv/files/downloads/Visietekst%20taalvariatie%20-%20februari%202019.pdf.

Auer Peter 2005: Europe’s sociolinguistic unity, or: A typology of European dialect/standard constellations. – Perspectives on Variation. Sociolinguistic, Historical, Comparative. N. Delbecque, J. Van der Auwera, D. Geeraerts (eds.), Berlin/New York: Mouton de Gruyter, 7–42.

Auer Peter (to appear). Reflections on Linguistic Pluricentricity.

Auer Peter, Hinskens Frans 1996: The convergence and divergence of dialects in Europe. New and not so new developments in an old area. – Convergence and divergence of dialects in Europe [special issue Sociolinguistica 10], P. Auer, F. Hinskens, K. Mattheier (eds.), 1–30.

Bennis Hans, Hinskens Frans 2014: Goed of fout. Niet-standaard inflectie in het hedendaags Standaardnederlands. – Nederlandse Taalkunde 19, 2, 131–184.

Brederode Gerbrand Adriaenszoon 1617: Spaansche Brabander. Digitalized version DBNL: http://www.dbnl.org/tekst/bred001spaa01_01/bred001spaa01_01_0027.htm#26.

Clyne Michael 1992: Pluricentric languages: Introduction. – Pluricentric languages: Differing norms in different nations, M. Clyne (ed.), Berlin: De Gruyter, 1–10.

Crystal David 2005: A Dictionary of Linguistics and Phonetics, 5th edition, Oxford: Blackwell.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 26

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

De Caluwe Johan 2017: Van AN naar BN, NN, SN… Het Nederlands als pluricentrische taal. – De vele gezichten van het Nederlands in Vlaanderen. Een inleiding tot de variatietaalkunde, Gert de Sutter (ed.), Leuven: Acco, 121–141.

De Kleine Christa 2002: Surinamese Dutch. – Atlas of the Languages of Suriname, J. Arends, E. Carlin (eds.), Leiden: KITLV Press.

De Kleine Christa 2013: Dutch in Surinam. – Language and Space: Dutch, F. Hinskens, J. Taeldeman, (eds.), Berlin / Boston: De Gruyter, 841–858.

Elspaß Stephan, Dürscheid Christa, Ziegler Arne 2017: Zur grammatischen Pluriarealität der deutschen Gebrauchsstandards. – Über die Grenzen des Plurizentrizitätsbegriffs. Zeitschrift für deutsche Philologie 136, 69–91.

Geeraerts Dirk 2001: Een zondagspak? Het Nederlands in Vlaanderen: gedrag, beleid, attitudes. – Ons Erfdeel 44, 337–344.

Geeraerts Dirk, Van de Velde Hans 2013: Supra-regional Characteristics of Colloquial Dutch. – Language and Space: Dutch. F. Hinskens, J. Taeldeman (eds.). Berlin / Boston: De Gruyter, 532–556.

Haeseryn Walter 2013: Belgian Dutch. – Language and Space: Dutch, F. Hinskens, J. Taeldeman (eds.), Berlin / Boston: De Gruyter, 700–720.

Hagen Anton 1999: De lof der Nederlandse taal, Afscheidscollege bij het aftreden als hoogleraar in de Dialectkunde aan de Faculteit der Letteren van de Katholieke Universiteit Nijmegen.

Haugen Einar 1966: Dialect, language, nation. – American Anthropologist 68, 922–935.

Hinskens Frans 2018: Mislukte poging tot uniformering Standaardnederlands. – Wereldgeschiedenis van Nederland, L. Heerma van Voss, M.’t Hart, M. Schillings, K. Davids, K. Fatah-Black, L. Lucassen, J. Touwen (eds.), Amsterdam: Ambo Anthos, 683–688.

Hinskens Frans 2020a: Een varifocale kijk op taalvariatie en taalcontact. Inaugural address Radboud Universiteit Nijmegen: https://pure.knaw.nl/ws/portalfiles/portal/23187961/Hinskens_2020_oratie.pdf.

Hinskens Frans 2020b: Surviving Limburg and Hollandic Dialect Features and What They Have in Common. – Intermediate Language Varieties: Koinai and Regional

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 27

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

Standards in Europe, M. Cerruti, S. Tsiplakou (eds.), Amsterdam / Philadelphia: Benjamins, 55–78.

Hinskens Frans, Muysken Pieter 2007: The Talk of the Town: Languages in Amsterdam 1507–2007. – Zeitschrift für Literaturwissenschaft und Linguistik 2007, 37(148), 7–23.

Jacobi Irene 2008: On Variation and Change in Diphthongs and Long Vowels of Spoken Dutch: Ph.D. thesis, University of Amsterdam.

Kirchmeier Sabine 2020: Trends in European Language Policies With a View to Language Technology. – Bendrinė kalba 93 (2020), 1–23. http://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/2039.

Kloss Heinz 1978: Die Entwicklung neuer germanischer Kultursprachen seit 1800, Zweite, erweiterte Auflage, Düsseldorf: Schwann.

Marynissen Ann 2017: De lange weg naar een Nederlandse standaardtaal. Een beknopte geschiedenis van de standaardisering van het Nederlands. – De vele gezichten van het Nederlands in Vlaanderen. Een inleiding tot de variatietaalkunde, Gert de Sutter (ed.), Leuven: Acco, 60–79.

Niehaus Konstantin 2015: Areale Variation in der Syntax des Standarddeutschen: Ergebnisse zum Sprachgebrauch und zur Frage Plurizentrik vs. Pluriarealiät. – Zeitschrift für Dialektologie und Linguistik 82(2), 133–168.

Rys Kathy, Balesar Usha, De Caluwe Johan, Heeringa Wilbert, Hinskens Frans, Doerga Misier Sita, Van der Peet Maarten, Rozenblad Margareth 2019: Onderzoeksrapport Staat van het Nederlands 2. Over de taalkeuzes van Surinamers in het dagelijks leven en meer over die van Nederlanders en Vlamingen, Den Haag: Taalunie / Amsterdam: Meertens Instituut: http://staatvanhetnederlands.nl/cms/wp-content/uploads/2019/09/Onderzoeksrapport-StaatNed-2019-DEF.pdf.

Stroop Jan 1998: Poldernederlands; waardoor het ABN verdwijnt, Amsterdam: Bert Bakker.

Van Bree Cor, de Vries Jan 1997: Netherlands. – Contact Linguistics. An International Handbook of Contemporary Research 2, H. Goebl, P. Nelde, Z. Starý (eds.), Berlin etc.: De Gruyter, 1143–1152.

Van de Velde Hans 1996: Variatie en verandering in het gesproken Standaard-Nederlands (1935–1993): Ph.D. thesis, Katholieke Universiteit Nijmegen.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 28

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

Van Donselaar Jan 1977: Woordenboek van het Surinaams-Nederlands, Rijksuniversiteit Utrecht, Instituut A. W. de Groot voor Algemene Taalwetenschap.

Van Donselaar Jan 1989: Woordenboek van het Surinaams-Nederlands, Muiderberg: Coutinho.

Van Donselaar Jan 2005: Het Surinaams-Nederlands in Suriname. – Wereldnederlands. Oude en jongere variëteiten van het Nederlands, N. van der Sijs (ed.), The Hague: SDU, 111–130.

Van Donselaar Jan 2013: Woordenboek van het Nederlands in Suriname van 1667 tot 1876, N. van der Sijs (ed.), Amsterdam: Meertens Instituut, Den Haag: Taalunie.

Received 01 12 2020

Accepted 21 12 2020

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 29

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

A SEVEN-LEAGUE STRIDES SIGHTSEEING TRIP THROUGH PAST AND PRESENT OF STANDARD DUTCH

Summary

The standardization of Dutch started in the early 16th century, driven by commercial, cultural and political developments; initially the standardization consisted only of the unification of the (regionally highly variable and still completely uncodified) written language. Standard Dutch is mainly built on Hollandic dialects. Standard Dutch is also partly a construct: for the sake of the first complete Bible translation (financed by the government of the Seven Provinces, where protestantism – in particular calvinism – was the state religion) scholars from different regions were recruited; the language they created had koine properties. The new Bible language also contained many constructions modelled on Hebrew, Greek and Latin. The linguistic resources of emergent Standard Dutch were further developed and expanded for other purposes as well.

After the Spanish occupation of Antwerp and the subsequent Counter-Reformation, the South became partially depopulated and isolated from the cultural developments in the politically autonomous and Protestant North, the first republic in the Early Modern history of Europe. The North experienced a booming development of Standard Dutch, but this did not reach the South. After the defeat of Napoleon and the Vienna Congress (1815), the two parts were reunited under King William I, who pursued a sharp ‘Dutch only’ language policy. This did not go down well with the Catholic and (French-speaking) liberal upper crust in the South. After Belgium had become independent (in 1830), language choice became free, but from a societal point of view Dutch stood no chance due to the political and economic domination of the Walloon / French elite. The Flemish response resulted in the emancipation of Dutch under the leadership of a group of pro-Dutch intellectuals; in this process the integrationist view i.e. affiliation to the Netherlandic standard variety of Dutch eventually predominated. In the 19th century, it was further cultivated and ‘enriched’ with, among other things, syntactic and morphosyntactic peculiarities that widened the gap with the spoken language (which was still close to the dialects), leading to reactions in the literary world and elsewhere.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

FRANS HINSKENS. A Seven-League Strides Sightseeing Trip Through Past and Present of Standard Dutch | 30

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.06

Only in the course of the 20th century did Standard Dutch become anchored in the verbal repertoires of the masses. In the South, the adopted Northern variety of Standard Dutch appears to be too much of a Fremdkörper and a spoken variety has been developing that is coloured by dialect features and therefore varies regionally. Spoken Netherlandic Standard Dutch also contains variable phonetic and morphosyntactic non-standard features.

In Surinam, Dutch has its roots as a colonial language but it was only widely distributed among the non-colonial part of the population in the last decades of the 19th century. It coexists with a range of creole languages, (especially Asian) migrant languages and indigenous languages, resulting in a great deal of ethnolectal variation. The divergent developments in Standard Dutch in the three parts of the language area have resulted in situations which combine features of pluricentricity with features of pluriareality.

Recent large-scale online surveys have shown that Dutch is firmly anchored and stable in all parts of the language area in all domains of language use. Even in the highly multilingual Surinam it is the largest language – in the Netherlands and Flanders it is so in absolute terms. From the same surveys, attitude data collected in all parts of the language area show that the vast majority of both native speakers and non-native speakers (strongly) believe that it is important that children speak Dutch, so for the time being there is no need to fear for the future of Dutch.

FRANS HINSKENS

Meertens Instituut (KNAW)

Oudezijds Achterburgwal 185, 1012 DK Amsterdam,

Radboud Universiteit

Erasmusplein 1, 6525 HT Nijmegen

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

Document details