Go to originalLocalized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…
Page 1
DAIVA MURMULAITYTĖ
Інститут литовської мови
ORCID id: orcid.org/0000-0003-3826-7272
НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: словотвір, морфеміка, лексикографія, лексикологія.
DOI: doi.org/10.35321/bkalba.2023.96.05
НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ПОСІБНИКА ЗІ СЛОВОТВОРУ1
КЛЮЧОВІ СЛОВА: синхронний словотвір, неологізація, словотвірний засіб, структура бази даних, граматика.
АНОТАЦІЯ
Статтю присвячено ознайомленню з потребою та можливостями розвитку Посібника зі словотвору (ПС). Розглянуто деякі проблеми, що вимальовуються і неминуче виникнуть під час адаптації цього довідника зі словотвору іменників до даних про словотвір слів інших частин мови. Перший напрям розвитку ПС — доповнення довідника новими даними на основі наявної структури бази даних, наприклад, прикладами похідних слів із фундаментальних праць зі словотвору литовської мови, а також примітками щодо вживання похідних слів, тенденцій неологізації тощо. Інша можливість — модифікувати структуру бази даних, щоб за потреби накопичувати дані, відмінні від передбачених досі. Слова різних частин мови (іменники, прикметники, дієслова, прислівники) відрізняються структурою словотвірних даних і словотвірними категоріями (якщо вони їх мають), тому немодифікована структурна модель словотвору іменників, найімовірніше, не підійшла б для опису словотвору інших частин мови. Крім того, у разі словотвору прикметників виникли б додаткові проблеми через непослідовне застосування в граматиках принципу синхронності під час його опису.
АНОТАЦІЯ
Дослідження має на меті ознайомити з потребою та можливостями розвитку Посібника зі словотвору (WFG). У ньому розглядаються деякі проблеми, що постають і неминуче виникатимуть під час адаптації цього довідника зі словотвору іменників до словотвірних даних інших частин мови. Перший варіант розвитку
1 Статтю підготовлено на основі доповіді, виголошеної на 58-й міжнародній науковій конференції професора Артуро Уозоло Граматика і словотвір (лат. Gramatika un vārd darināšana), що відбулася 16–17 березня 2023 р. у Ризі, в Латвійському університеті.
DAIVA MURMULAITYTĖ. Žodžių darybos vedlio plėtros gairės
87
Page 2
словника (WFG) — скористатися наявною структурою бази даних, щоб доповнити його новими даними, наприклад прикладами похідних слів і складних слів із фундаментальних праць зі словотвору литовської мови, а також заувагами щодо вживання похідних і складних слів, тенденцій у творенні нових слів тощо. Інший варіант — змінити структуру бази даних WFG, якщо виникне потреба збирати дані, відмінні від передбачених дотепер. Слова різних частин мови (іменники, прикметники, дієслова, прислівники) відрізняються структурою словотвірних даних, словотвірними категоріями тощо, тому незмінена структурна модель опису творення іменників, імовірно, не підійде для опису словотвору інших частин мови. Крім того, опис словотвору прикметників спричинив би додаткові проблеми, оскільки в граматиках принцип синхронності застосовувався непослідовно.
ВСТУП
Посібник зі словотвору (ŽDV) — це цифровий довідник із синхронного словотвору іменників литовської мови, один із ресурсів інформаційної системи ресурсів литовської мови E. kalba (https://ekalba.lt/) послуг. Цю систему створено в Інституті литовської мови у 2018–2021 рр. шляхом модернізації та розширення раніше використовуваної інформаційної системи ресурсів литовської мови LKIIS. ŽDV — одна з нових можливостей системи; разом із Мовними рекомендаціями вони становлять групу електронних послуг E. patarimai. Цей довідник призначений для швидкого й стислого ознайомлення із засобами словотвору іменників литовської мови та основними закономірностями їх творення, описаними в граматиках другої половини XX ст. Його створено на основі описів словотвору іменників, поданих у двох граматиках — Сучасної литовської мови та академічній Литовській граматиці; наведену в них інформацію систематизовано за кількома основними аспектами (словотвірні засоби та особливості твірної основи, словотвірне значення тощо). У цих граматиках зафіксовано стан синхронного словотвору іменників, досліджений і узагальнений уже досить давно: перший том академічної граматики вийшов 1965 р., а четверте видання Граматики сучасної литовської мови — 2006 р. Однак у цьому виданні, принаймні щодо словотвору іменників, по суті, стисло подано ту саму інформацію, що й в академічній Литовській граматиці. Водночас ŽDV дає змогу відобразити й новіші риси сучасного стану литовської мови та новотворення.
Мета статті — ознайомити з можливостями розвитку ŽDV та проблемами, що виявляються під час такої роботи. Для її досягнення аналізуються
88
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 3
структура даних ŽDV, її придатність, модифікація та адаптація до нових даних, тенденції творення нових слів у литовській лексиці та їх відображення в наявній базі даних, специфіка словотвірних даних інших частин мови (прикметників, дієслів, прислівників). У дослідженні застосовано аналітичний, синхронно-словотвірний та описовий методи.
МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ РОЗШИРЕННЯ ДОВІДНИКА
1. Спочатку — дуже стисло про можливості пошуку даних і отримані результати2. З огляду на форму та семантику похідних слів передбачено два напрямки пошуку інформації — за словотвірним засобом і за значенням. У першому випадку словотвірний засіб можна шукати за допомогою схеми класифікації похідних слів або у віконці словотвірного засобу (спочатку вибравши його вид); також можна відразу шукати конкретний словотвірний засіб, увівши його або його фрагмент у віконці пошуку словотвірного засобу. Буде відібрано список словотвірних засобів, що відповідають критерію пошуку, і після вибору потрібного засобу відкриється його опис (або один з описів, представлених окремими «картками»). В описах подано інформацію про особливості твірної основи та словотвірного засобу, перебіг словотворення, приклади похідних слів тощо. Другий напрямок пошуку словотвірного засобу — семантичний. Цим напрямком користуються, якщо цікавить словотвірна або лексична семантика, тобто дані про словотвірні категорії, словотвірні значення або семантичні ознаки; у такому разі пошук здійснюють, вибираючи відповідні варіанти зі списків у відповідних віконцях. Інформацію можна шукати за кількома ознаками; для цього переважно призначено детальний пошук, який дає змогу вибирати найрізноманітніші комбінації пошукових ознак. Також дуже корисно, що можна звужувати й уточнювати пошук, повторно шукаючи серед уже отриманих результатів. Наприклад, вибравши словотвірні засоби творення назв місць (їх знайдено 61) і побачивши, що ці назви можуть утворюватися від твірних слів різних частин мови, можна далі розглядати лише утворені від дієслів — додатково вказавши цю частину мови твірних слів, перші-
2 Išsamiau žr. Murmulaitytė 2022: 9–12. E. kalbos Pagalbos skiltyje taip pat galima pamatyti trumpus filmukus, kurie vaizdžiai atsako į pagrindinius duomenų paieškos Žodžių darybos vedlyje klausimus: kaip jame pasirinkti paieškos linkmę pagal darybos priemonę; kaip pasirinkti paieškos linkmę pagal (darybos) reikšmę; kaip išfiltruoti sąrašą pagal darybos priemonę; kaip atlikti greitąją paiešką; kaip atlikti detaliąją paiešką (https://ekalba.lt/EKALBA%20Pagalba; žiūrėta 2023-11-05).
DAIVA MURMULAITYTĖ. Žodžių darybos vedlio plėtros gairės 89
Page 4
Урешті можна з’ясувати, що лише п’ять словотвірних засобів, за допомогою яких від дієслів утворюються назви місць, є продуктивними — вони мають ознаку продуктивного словотвірного засобу, за якою пошук додатково уточнено. Це суфікси –ykla (čiūožykla), –ynas (vynuogynas), –ynė (usnynė), –uma (dykuma) та закінчення –a (prieplauka)3.
2. Говорячи про розширення ЖДВ, варто згадати дві можливості. Перша — доповнювати довідник новими даними, користуючись наявною структурою даних; друга — модифікувати структуру бази даних, якщо виникає потреба накопичувати інші дані, ніж передбачалося досі.
2.1. У першому випадку насамперед ідеться про приклади похідних слів — слова, утворені за допомогою словотвірних засобів, описаних у цьому довіднику. На рисунку 1 наведено приклади складних слів, утворених від прикметників та іменників, — давніше зафіксовані слова й новотвори. Приклади похідних слів є активними посиланнями на лексикографічні джерела (якщо похідне слово подано у Словнику сучасної литовської мови (BLKŽ), Словнику сучасної литовської мови (DLKŽ₈e) або Словнику литовської мови (LKŽe), а новотвір — у Базі даних новотворів литовської мови (ND)), тобто після натискання на написане синім і підкреслене похідне слово відкривається його словникова стаття в одному з цих словників або базі даних, де можна переглянути визначення його лексичного значення.
Наразі в ЖДВ наведено лише стільки прикладів похідних слів із граматик, скільки потрібно для ілюстрування словотвірних закономірностей і демонстрації перебігу словотворення. У найближчому майбутньому планується завантажити всі решту прикладів похідних слів із граматик і фундаментальних праць зі словотвору (Urbutis 1961a, b; Keinys 1975, 1979, 1980, 1983; Paulauskienė 1994; Pakerys 1994 та ін.), а також найтиповіші новотвори з Бази даних новотворів литовської мови. Остання постійно поповнюється, тож в ідеалі й ЖДВ можна було б оновлювати паралельно. Отже, якщо послідовно накопичувати в довіднику в цьому аспекті давніші похідні слова, зафіксовані синхронно до початку XXI ст., і новотвори, має утворитися значний їх масив і з’явитися можливість з’ясувати словотворення конкретного слова: шукаючи інформацію про словотворення того чи іншого слова, відкривають опис відповідного словотвірного засобу, з якого можна дізнатися спосіб словотворення, словотвірну категорію, словотвірне значення, особливості твірної основи та
3 Така різнобічність пошуку, можливо, корисніша для дослідників словотвору, але вона потрібна також авторам текстів і редакторам, які шукають робочі синоніми, різноманітніші засоби вираження тощо.
90 BENDRINĖ KALBA | 96
Page 5
РИС. 1. Приклади складних слів, утворених від прикметників та іменників
особливості словотвірного засобу та інше. Остання обставина, пов’язана з поясненням словотворення конкретних слів, особливо корисна й важлива не лише для навчання або вивчення словотвору, а й для його дослідження, тобто не лише для широкого загалу, а й для мовознавців і дослідників словотвору.
2.2. Чимало нової інформації можна подати в полях приміток. Примітки призначені для інформації, яка через свою специфіку не потрапляє до інших полів даних; ними можна, наприклад, пояснити нетипові випадки словотворення або звернути увагу на інші важливі моменти. Примітки можуть бути двох видів —
DAIVA MURMULATYTĖ. Žodžių darybos vedlio plėtros gairės 91
Page 6
РИС. 2. Примітка до опису нетипових похідних із суфіксом –uma2
окремого опису та загальна, придатна для кількох описів певного словотвірного засобу. Наразі ці поля приміток також використовуються мінімально — лише за потреби звернути увагу на певну особливість, помічену в граматиках, можливість кількох словотвірних інтерпретацій тощо.
Наприклад, більшість назв місць із суфіксом –uma утворено від якісних прикметників — dykuma (від dykas, -a), sausuma (від sausas, -a), žemuma (від žemas, -a). Однак трапляються окремі випадки утворення від слів інших частин мови (aplinkuma ґрунтується на прислівнику aplink або іменнику aplinka, dauguma — на прислівнику daug, plakuma «пласка частина коси, лезо коси» та šakuma — від відповідних дієслів). Такі випадки подано в окремому описі цього суфікса, а нетиповість словотворення пояснено в примітці до опису, де зазначено: «Нетипові похідні (ґрунтуються не на прикметниках)» (див. рис. 2).
Якщо потрібно наголосити на явищах, спільних для кількох описів того самого словотвірного засобу, їх подають у полі загальних приміток. Зокрема, м’ясні
На них серйозніше звернули увагу ще на початку цього століття (наприклад, у статті Юргіти Мікельонєне (2002: 75–76) про аналогію в литовському словотворі), тож минуло вже достатньо часу, щоб можна було обґрунтовано помітити зміни у словотворенні з цим суфіксом. У найновішій праці Ріти Мілюнайте (2022: 280–282) такі новотвори обережно зараховано не до назв м’яса, а до назв носіїв ознаки, вираженої іменником (отже, до іншої словотвірної категорії, а відповідно, й до іншого, омонімічного суфікса), хоча перший із таких новотворів, laikraštiena, судячи з контекстів уживання (зв’язків із харчуванням, холодцем), безперечно спирається на аналогію зі словом šaltiena (див. рис. 5). В інших працях, наприклад у дисертації Агне Александрайте (2022: 89–90), новотвір laikraštiena разом із чималою групою інших зневажливих назв, зазвичай пов’язаних із засобами масової інформації та інформаційними ресурсами, умовно зараховано до категорії назв м’яса. Імовірно, для нового типу ще слід пошукати точніші формулювання словотвірного значення, які, можливо, допоможуть точніше віднести ці новотвори до однієї чи іншої згаданої словотвірної категорії. І, звісно, слід мати на увазі, що йдеться не про один, а про три омонімічні суфікси.
Інший приклад — зміни словотвірного значення назв, утворених за статевою відмінністю. Нові похідні із суфіксом –inas та закінченням –ė називають не лише проти-
94
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 9
РИС. 5. Приклад уживання новотвора laikraštiena (ND)
протилежної статі, а й осіб. Наприклад, за допомогою суфікса –inas утворено auklinas, barakudinas, fyfinas, undinas, žvaigždinas, а за допомогою закінчення -ė — budelė, kunigė, narcizė, šviesulė, kareivė, išmintė тощо (див. рис. 6). Отже, до ŽDV слід включити не лише ці новотвори, а й примітку про нову тенденцію словотворення, пов’язану зі зміною словотвірного значення.
3. Основна мета ŽDV, викладена у вступі, що його представляє, — допомогти користувачам мови обрати найдоцільніші способи й засоби словотворення, коли вони хочуть назвати нові поняття, що входять у литовську мову, і створити нові слова4. Для таких користувачів найактуальнішою мала б бути інформація про творення іменників — імовірно, насамперед їм було б потрібно утворити
РИС. 6. Зміна словотвірного значення в новотворах назв за статевою ознакою
литовську назву нового явища, нової або чужої реалії тощо, тобто іменник. Отже, структуру даних довідника спочатку створено саме для накопичення словотвірних даних про іменники. Однак довідник можна було б розширити, включивши дані про словотворення й інших частин мови та описавши закономірності творення прикметників, дієслів і прислівників. Це було б корисним не лише для практичних потреб суспільства, а й для наукових досліджень: зібравши й структурувавши в одному місці словотвірні дані різних частин мови, можна було б побачити загальнішу картину словотворення в литовській мові, системні зв’язки між словотвірними засобами, можливо, виявити тенденції змін у словотворенні та окреслити перспективи.
І тут уже можна говорити про виклики, адже для цього було б недостатньо доповнити наявну базу даних ŽDV новими даними — довелося б коригувати її структуру. Насамперед тому, що в її теперішньому варіанті, створеному для накопичення даних про похідні слова однієї частини мови, не передбачено пошуку даних за частиною мови похідного слова. Після появи словотвірної інформації про інші частини мови така можливість пошуку була б необхідною. За цією ознакою — частиною мови похідного слова — можна було б складати списки словотвірних засобів, характерних для окремих частин мови, та порівнювати їх за різними параметрами (кількістю, різноманітністю тощо). Дослідники словотворення мали б змогу докладніше вивчити специфіку словотвірних формантів, за допомогою яких утворюються слова різних частин мови, наприклад, жаргону
96
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 11
розглядати іменники та прикметники з тими самими зменшувальними суфіксами (пор.: baltutelė staltiesėlė, mažiukas namukas тощо) або семантику префіксів аналогічної форми у похідних іменниках, прикметниках і дієсловах (пор.: pamiškė, pasmakrė, patėvis, pavakarė, patarmė, pamuilės, pasukos; parankus, –i; paaugti, pakelti, palįsti, pavažiuoti, pamilti, pakapoti тощо).
3.1. Однією з проблем є співвідношення синхронії та діахронії в описах різних частин мови, а конкретніше — певна діахронічність опису творення прикметників. У згаданих граматиках литовської мови та інших описах творення прикметників виділяють (розширені) словотвірні закінчення прикметників із (десемантизованими) приголосними формантами; наприклад, такі словотвірні афікси вважають варіантами словотвірного закінчення –us, –i:5
• –l–us, –i (taiklus, –i),
• –m–us, –i (tūžmus, –i),
• –n–us, –i (lipnus, –i),
• –r–us, –i (jautrus, –i),
• –sl–us, –i (dėsli),
• –s–us, –i (gausus, –i).
У ЖДВ така неоднорідна структура словотвірних засобів (–l–us, –m–us, –r–us тощо) не передбачена. Однак із сучасного погляду ці прикметникові афікси в інших джерелах вважають суфіксами: –lus, –i, –mus, –i, –rus, –i6 тощо (Paulauskienė 1994: 181; Keinys 1999: 78, пор. Ambrazas 2011: 14), тож структурно їх можна було б належно накопичувати вже в створеній базі даних — як суфікси, подаючи інформацію про них за аналогією з іменниковими суфіксами. Це, серед іншого, дало б змогу з часом послідовно описати синхронне словотворення литовської мови в одному джерелі. У граматиках, як уже згадувалося, такої послідовності бракує. Інша річ (незалежно від поглядів на синхронність опису прикметників загалом7): очевидно, що у XXI столітті прикметник stiprus, –i
5 Plg.: DLKG 2006: 191–192, 202–203; LKG 1965: 551–555; Valeckienė 1998: 312; dar plg. Džežulskienė 2001: 60 ir ten nurodytą lit.
6 Наприклад, у Базі даних морфеміки литовської мови (LKMDB), якщо шукати інформацію за морфемою –r–, у відібраних словах j–vai–r–iai, jaut–r–iai, jaut–r–um–as, plėš–r–ūn–ų, ving–r–yb–es тощо її навряд чи можна було б розуміти інакше, ніж як суфікс (перевірено 2023 11 07).
7 Šiuo aspektu plg. akademinės gramatikos recenziją (Girdenis, Žulys 1973: 204–206). Kai kurie LKG autoriai, atsakydami jos recenzentams, teigia (be kita ko, pasiremdami ir kita, Jono Kazlausko (1965: 174) recenzija), kad „būdvardžių daryba, kuri recenzentams rodosi „visai kitaip suprantama“, iš tikrųjų Gramatikoje parašyta pagal tuos pačius sinchroninio aprašo principus, kaip ir daiktavardžių daryba“ (Ambrazas ir kt. 1974: 185).
DAIVA MURMULAITYTĖ. Žodžių darybos vedlio plėtros gairės
97
Page 12
навряд чи вже може розумітися як похідне від дієслова stipti «здихати» із формантом –rus, –i (варіант дериваційного закінчення –us, –i з приголосним формантом), навіть якщо пояснити, що з погляду словотвору воно означає протилежну ознаку, яка виникає внаслідок результату дії (LKG 1965: 552; DLKG 2006: 222). Можливо, і деякі інші прикметники, позначувані ознаки яких більшою чи меншою мірою віддалені від дій, виражених твірними дієсловами, і змінилися, тепер більшість тих, хто розмовляє литовською, мабуть, уже не пов’язує з цими твірними дієсловами, зрозумілими лише історично; пор. gau-sus і gauti, šau-nus і šauti, svar-bus і sverti, pil-nas і pilti, marg-as і mirgėti, apskri-tas і apskrieti тощо (LKG 1965: 552–553; DLKG 2006: 203, 222–223). Тоді постає питання і про морфемний поділ цих прикметників у сучасній мові та про словотворчі засоби (суфікси, закінчення), які в них (не)виокремлюються. Здається, перш ніж подавати інформацію про словотвір прикметників у ЖДВ, його ще слід ґрунтовніше дослідити, оцінивши тенденції неологізації та з’ясувавши, які дані з граматик і в який спосіб можна структурувати для подання в наявній базі даних, а що варто подавати як примітки чи додаткову інформацію. Структуруючи дані, не слід забувати про потребу й можливості різнобічного пошуку даних.
Питання неоднорідної структури словотворчих засобів було б актуальним і під час подання даних про словотвір дієслів (за DLKG 2006: 385–410; LKG 1965: 218–298; Jakaitienė 1973 та ін.), а саме варіантів дієслівних суфіксів, наприклад:
• –ити (braukyti: braukti),
• –st-yti (barstyti: berti),
• –d-yti (guldyti: gulti);
• –оти (buvoti: būti (buvo)),
• –č-ioti (trūkčioti: traukti),
• –l-(i)oti (žergloti: žergti),
• –sn-oti (keiksnoti: keikti).
Ці словотворчі афікси, як і щойно розглянуті у випадку прикметників, слід трактувати як суфікси. З огляду на те, що в ЖДВ словотворчі засоби класифікуються також за їхніми властивостями (їх можна позначити як продуктивні, рідкісні, діалектні, міжнародні, ненормативні, складені, варіантні тощо — перелік властивостей відкритий), згадані дієслівні суфікси можна було б подавати окремо й позначати як варіанти⁸. Однак з іменникової сло-
⁸ «У сучасній литовській мові дієслова утворюються за допомогою дев’яти суфіксальних морфем: –auti, –enti, –inėti, –inti, –yti, –oti, –telėti, –ėti, –oti. Кожна з них може мати кілька варіантів. Наприклад, словотворча морфема –ėti в конкретних похідних має такі форми: –ėti, –dėti, –lėti, –nėti, –sėti, морфема –oti — –oti, –ioti, –čioti, –l(i)oti, –n(i)oti, –sn(oti), –šn(oti) <...> У сучасній литовській мові налічується близько 80 таких конкретних дієслівних суфіксів» (DLKG 2006: 386).
98
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 13
серед засобів словотворення таку ознаку мають лише шість діалектних префіксів (an–, ažū–, in–, par–, pry–, už–), і їхня варіантність не пов’язана зі структурою засобу словотворення; варіантність засобів творення іменників позначається за іншою ознакою (співвідношення літературної мови й діалектів). Отже, у випадку дієслів уже не так очевидно, чи не слід коригувати наявну структуру бази даних ЖДВ, щоб відобразити взаємозв’язки між варіантами засобів словотворення.
Інша річ — специфічний засіб творення дієслів, зворотна частка (зворотний афікс). Не вдаючись до дискусії про те, чи є зворотність словотворенням9, але дотримуючись положення, викладеного в Граматиці сучасної литовської мови, що «[у] литовській мові похідні дієслова утворюються за допомогою суфіксів, префіксів і зворотного афікса. Отже, усі утворені дієслова є похідними» (DLKG 2006: 385), у контексті розвитку ЖДВ принципово важливо те, що в нинішній структурі даних, призначеній для опису засобів творення іменників, місця для зворотної частки не передбачено. Іменники з цим афіксом не утворюються. Якщо вони мають таку морфему, то успадкували її від твірного зворотного дієслова, наприклад: apsirik-imas (: apsirikti), rū-pin-imasis (: rūpintis) тощо. Тож, розширюючи ЖДВ даними про творення дієслів і вважаючи зворотну частку словотвірним афіксом, слід було б розширити й перелік типів засобів словотворення (а також скоригувати початкову схему похідних), а не лише доповнити новими даними вже наявні поля даних.
Нарешті, слід нагадати, що похідні згаданих частин мови розрізняються словотвірними категоріями (прислівники взагалі на такі категорії не поділяються). Розвиваючи ЖДВ, у деяких випадках, можливо, було б достатньо доповнити наявний перелік словотвірних категорій. Однак, наприклад, в описах засобів творення дієслів поряд із категоріальними широко використовуються групові словотвірні значення, і їх потрібно взаємно пов’язати. Імовірно, для накопичення такої інформації та забезпечення функціонального пошуку слід було б створити додаткові поля даних. У сучасному ЖДВ для словотвірного значення передбачено одне поле даних. Категоріальні словотвірні значення іменників у загальному переліку можна відрізнити від групових за тим, що їх наведено на початку переліку словотвірних значень і вони є
9 З цього питання немає згоди, і в цьому можна переконатися, лише відкривши Енциклопедію литовської мови, де в розділі про творення дієслів, написаному Вінцасом Урбутісом, зворотність не згадується як спосіб творення дієслів (LKE 2008: 593–594), а про зворотні дієслова Вітаутас Амбразас зазначає, що це дієслова зі словотвірним формантом s(i) (LKE 2008: 471). Пор. також різні тлумачення зворотності як способу творення слів або форм і відповідні трактування зворотного афікса в таких джерелах: DLKG 2006: 406–409; LKG 1971: 190; LKŽin 1998: 170–171; Barauskaitė 1985: 29; Kuosienė 1986: 30; Paulauskienė 1983: 121–126; 1994: 289–291; 2007: 61 та ін.
DAIVA MURMULAITYTĖ. Žodžių darybos vedlio plėtros gairės
99
Page 14
пронумеровані — у тому самому порядку та за тією самою нумерацією, що й відповідні словотвірні категорії іменників.
Очевидно, що іменники, прикметники, дієслова й прислівники все ж різняться структурою словотвірних даних, а отже, не скоригована структурна модель творення іменників, найімовірніше, не підійшла б для опису словотворення цих частин мови.
4. Щоб ознайомити суспільство із закономірностями словотворення та порадити, як правильно утворити нове слово, основну увагу в ЖДВ приділено типовому морфологічному (традиційному) словотворенню. Для нетипових похідних в описах засобів словотворення передбачено окреме поле з ілюстративними прикладами. Спостерігаючи за тенденціями неологізації та вважаючи за потрібне звернути увагу на ту чи іншу словотвірну новацію або докладніше її прокоментувати, можна, як уже зазначалося, робити це звичним способом, додаючи примітки. Водночас у цьому аспекті можуть знадобитися структурні коригування бази даних, якщо, наприклад, виявиться, що певні словотвірні особливості чи тенденції властиві словам не лише однієї частини мови і для цієї інформації потрібно передбачити місце в описах відповідних засобів словотворення, створивши додаткові поля даних.
ПІДСУМКОВІ ЗАУВАГИ
З огляду на все це, сучасний ЖДВ, мабуть, слід вважати лише першим кроком до створення ґрунтовного електронного довідника зі словотвору литовської мови. На його створення ще знадобляться час і зусилля. Зокрема, слід визначити пріоритети: що є найважливішим і з чого варто починати розвиток ЖДВ. Якщо зважати на широку громадськість, то насамперед, мабуть, слід доповнити наявну базу даних прикладами похідних слів (як зафіксованих до XXI століття, так і новостворених). Якщо припустити, що для суспільства словотвір конкретного слова може бути актуальнішим за абстрактну інформацію про засоби словотворення, то слід якомога швидше зібрати якомога більше похідних слів. Імовірно, поряд із передбаченими двома способами пошуку інформації (за формою засобу словотворення та за словотвірним значенням) виявиться потреба в пошуку за прикладом, а використання ЖДВ із цією метою почастішає. Таку можливість пошуку передбачено й у сучасному ЖДВ, однак через недостатню кількість даних (похідних слів) результати такого пошуку поки що незначні.
Інша можливість розвитку ЖДВ — модифікувати базу даних, пристосувавши її до інших даних, ніж ті, що передбачалися досі. Це дало б змогу довіднику
100
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 15
доповнити даними про словотвір інших частин мови — прикметників, дієслів, прислівників. Це було б корисним, наприклад, для використання Словотвірного довідника (СД) не лише з навчальною метою, а й для наукових досліджень словотвору. У граматиках литовської мови словотвір слів різних частин мови описано неоднаково; у випадку прикметників принцип синхронії послідовно не дотримується. Щоб накопичити такі неоднорідні дані в одній функціональній базі даних, потрібно ретельно продумати її структуру, особливо якщо її не створюють заново, а спираються на попередню структуру, розроблену лише для даних про словотвір іменників. Реалізація другої можливості розвитку СД, безперечно, зайняла б більше часу — і через модифікацію бази даних, і через те, що оновлену базу даних ще потрібно було б доповнити даними про словотвір слів нововключених частин мови.
ŠALTINIAI
BLKŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://ekalba.lki.lt/bendrinės-lietuvių-kalbos-žodynas. DOI: doi.org/10.35321/blkz.
DLKŽ8e – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. St. Keinys, 8-as patais. ir papild. leidimas (elektroninis / internetinis variantas). – Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021. Prieiga internete: https://ekalba.lt/dabartines-lietuviu-kalbos-zodynas. DOI: doi.org/10.35321/dlkz.
LKMDB – Lietuvių kalbos morfemikos duomenų bazė, sud. E. Rimkutė, A. Kazlauskienė, G. Raškinis, I. Markievicz, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete: https://klc.vdu.lt/morfema (žiūrėta 2023 m. spalio mėn.).
LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas 1–20, 1941–2002 (elektroninis variantas), vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. Prieiga internete: https://ekalba.lt/lietuviu-kalbos-zodynas.
ND – Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas (tęstinis internetinis žinynas nuo 2011 m.), R. Miliūnaitė, A. Aleksaitė, sud. R. Miliūnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: https://ekalba.lt/naujazodziai (žiūrėta 2023 m. liepos mėn.).
ŽDV – Žodžių darybos vedlys (elektroninis išteklius nuo 2021 m.), D. Murmulaitė, A. Aleksaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: ekalba.lt/zodziu-darybos-vedlys (žiūrėta 2023 m. vasario – lapkričio mėn.).
LITERATŪRA
Aleksaitė Agnė 2022: Lietuvių kalbos naujažodžių daryba (2011–2019 m. Naujažodžių duomenyno pagrindu), Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
DAIVA MURMULAITYTĖ. Žodžių darybos vedlio plėtros gairės 101
Page 16
A m b r a z a s S a u l i u s 2011: Būdvardžių darybos raida, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
A m b r a z a s V y t a u t a s, S l i ž i e n ė N i j o l ė, V a l e c k i e n ė A d e l ė 1974: Keletas svarstytinių lietuvių kalbos morfologijos klausimų. – Baltistica 10(2), 177–186.
B a r a u s k a i t ė D a l i a 1985: Darybinė žodžių analizė, Šiauliai: Šiaulių K. Preikšo pedagoginis institutas.
DLKG 2006: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. V. Ambrazas, 4-as patais. leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
D ž e ž u l s k i e n ė J u d i t a 2001: Asmenų pavadinimai, reiškiami veiksmažodiniais mobiliaisiais daiktavardžiais (substantivo mobilia). – Acta linguistica lithuanica 44, 55–69.
G i r d e n i s A l e k s a s, Ž u l y s V l a d a s 1973: Lietuvių kalbos gramatika, I, II, rec. – Baltistica 9(2), 203–214.
J a k a i t i e n ė E v a l d a 1973: Veiksmažodžių daryba (Priesagų vediniai), Vilnius: Vilniaus V. Kapsuko universiteto leidybinis skyrius.
K a z l a u s k a s J o n a s 1965: Mokslinė lietuvių kalbos gramatika (rec.: Lietuvių kalbos gramatika 1, red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis, 1965). – Pergalė 10, 172–176.
K e i n y s S t a s y s 1975: Priesaginė lietuviškų terminų daryba. – Lietuvių kalbotyros klausimai 16, 7–56.
K e i n y s S t a s y s 1979: Galūninė lietuviškų terminų daryba. – Lietuvių kalbotyros klausimai 19, 155–183.
K e i n y s S t a s y s 1980: Priešdėlinė lietuviškų terminų daryba. – Lietuvos TSR Mokslų akademijos darbai. A serija 4(73), 69–83.
K e i n y s S t a s y s 1983: Lietuviškų sudurtinių terminų daryba. – Lietuvių kalbotyros klausimai 22, 70–123.
K e i n y s S t a s y s 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.
K u o s i e n ė M o n i k a 1986: Morfeminė analizė, Šiauliai: Šiaulių K. Preikšo pedagoginis institutas.
LKE 2008 – Lietuvių kalbos enciklopedija, par. K. Morkūnas, red. V. Ambrazas, 2-as patiksl. ir papild. leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1: Fonetika ir morfologija (daiktavardis, būdvardis, skaitvardis, įvardis), vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis.
LKG 1971: Lietuvių kalbos gramatika 2: Morfologija (veiksmažodis, prieveiksmis, dalelytė, prielinksnis, jungtukas, jaustukas, ištiktukas), vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis.
LKŽin – Lietuvių kalbos žinynas, sud. P. Kniūkšta, Kaunas: Šviesa, 1998.
102
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 17
Mikelionienė Jurgita 2002: Analogija lietuvių kalbos žodžių daryboje. Potenciniai ir okazininiai dariniai. – Acta Linguistica Lithuanica 46, 73–80.
Miliūnaitė Rita 2022: Įvairuojantys ir nauji lietuvių kalbos reiškiniai XXI a. pradžioje: sistematika ir pokyčių kryptys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. DOI: https://doi.org/10.35321/e-pub.42.lietuviu-kalbos-pokyciai.
Murmulaitytė Daiva 2022: Žodžių darybos vedlys plačiajai visuomenei ir specialistams. – Lietuvių kalba 17, 8–24. Prieiga internete: https://www.zurnalai.vu.lt/lietuviu-kalba/article/view/31437/30396.
Pakerys Antanas 1994: Akcentologija 1: Daiktavardis ir būdvardis, Kaunas: Šviesa.
Paulauskienė Aldona 1983: Lietuvių kalbos morfologijos apybraiža, Kaunas: Šviesa.
Paulauskienė Aldona 1994: Lietuvių kalbos morfologija. Paskaitos lituanistams, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.
Paulauskienė Aldona 2007: Lietuvių kalbos morfologijos pagrindai, Kaunas: Technologija.
Urbutis Vincas 1961a: Dabartinės lietuvių kalbos galūnių darybos daiktavardžiai. – Kalbotyra 3, 27–60. Prieiga internete: https://www.zurnalai.vu.lt/kalbotyra/article/view/18523/17723 (žiūrėta 2023 m. spalio mėn.).
Urbutis Vincas 1961b: Dabartinės lietuvių kalbos sudurtinių daiktavardžių daryba. – Dabartinė lietuvių kalba, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 65–121.
Valeckienė Adelė 1998: Funkcinė lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
Gauta 2023 11 27 Priimta 2023 12 06
DAIVA MURMULAITYTĖ
THE GUIDELINES FOR THE DEVELOPMENT OF THE WORD FORMATION GUIDE
S u m m a r y
The digital Lithuanian noun synchronic word formation manual Žodžių darybos vedlys (Word Formation Guide, WFG) is one of the e-services of the Lithuanian Language Resources Information System E. kalba (E-Language). This manual is designed primarily to help language users to create new words. The data collected in the WFG allows us to choose the most appropriate patterns and means of noun formation, for it is nouns that are needed, as often as not, to name new
DAIVA MURMULAITYTĖ. Žodžių darybos vedlio plėtros gairės 103
Page 18
concepts coming into the Lithuanian language. In the future, it would be worth extending the WFG to make it even more valuable, both to the general public and to researchers in the field of word formation.
There are two possible ways to develop the WFG. The first option is to add new data – firstly, examples of derivatives and compounds – to the manual using the existing data structure. At the moment, the amount of such examples provided is just enough to illustrate the patterns of word formation and show the process of it. As the number of derivatives and compounds in the manual grows, so will the likelihood of finding out the formation of a particular word of interest. The WFG will likely be used even more widely and frequently as a result. A lot of new information can be provided in the comment fields. Comments are designed for information that, due to its specificity, is not covered by other data fields, and can be used to explain, for example, cases of atypical word formation, or to draw attention to other important issues such as the latest research, emerging new word formation tendencies, recommendations on language norms, etc.
The second option for the development of the WFG is to modify the structure of the database if it becomes necessary to collect data different from what has been foreseen so far. An unmodified structural model of noun formation to describe the formation of other parts of speech (adjectives, verbs, adverbs) would probably not work. The current list of word formation categories could perhaps be supplemented in some cases (word formation categories are different for different parts of speech). However, for verbs, a single data field for derivational meaning data would probably no longer suffice: there are group derivational meanings widely used alongside categorical derivational meanings in the descriptions of verb formation. Words in different parts of the language differ in the structure of their formational data; for example, verbs have some suffixal variations. Some challenges will probably also arise because grammar does not always closely follow principle of synchronicity in its description of the formation of adjectives. However, word formation data for various parts of speech would be useful not only for the practical needs of society, but also for scientific research as well. Collecting and structuring these data in one source would make it possible to see a more general picture of the formation of Lithuanian words and the systematic relationships between the means of formation, and perhaps predict the tendencies and perspectives of the development of word formation.
KEYWORDS: synchronic word formation, new word formation, means of word formation, structure of database, grammar.
104
BENDRINĖ KALBA | 96
Page 19
DAIVA MURMULAITYTĖ
ŽODŽIŲ DARYBOS VEDLIO PLĖTROS GAIRĖS
S a n t r a u k a
Skaitmeninis dabartinės lietuvių kalbos daiktavardžių darybos žinynas Žodžių darybos vedlys (ŽDV), kaip viena iš lietuvių kalbos išteklių informacinės sistemos E. kalba paslaugų, sukurtas pirmiausia siekiant padėti kalbos vartotojams, norintiems pasidaryti naujų žodžių. Jame sukaupti duomenys leidžia pasirinkti tinkamiausius daiktavardžių darybos būdus ir priemones, nes būtent daiktavardžių dažniausiai prireikia, pavyzdžiui, į lietuvių kalbą ateinančioms naujoms sąvokoms įvardyti. Tačiau, galvojant apie ateitį, būtų tikslinga ŽDV plėsti, kad jis būtų dar naudingesnis – tiek plačiajai visuomenei, tiek žodžių darybos tyrėjams.
Kalbant apie ŽDV plėtrą minėtinos dvi galimybės. Pirmoji – pildyti žinyną naujais duomenimis, naudojantis esama duomenų struktūra. Nauji duomenys – tai pirmiausia darinių pavyzdžiai. Šiuo metu jų pateikta tik tiek, kiek reikia darybos dėsningumams pailiustruoti, darybos eigai parodyti. Daugėjant žinyne darinių, didės ir tikimybė išsiaiškinti konkretaus rūpimo žodžio darybą. Tikėtina, kad ŽDV dėl šios priežasties bus dar plačiau ir dažniau naudojamas.
Nemažai naujos informacijos galima pateikti pastabų laukuose – tiek atskiro darybos priemonės aprašo, tiek bendrosiose, jei aprašų yra keli. Pastabos skirtos informacijai, dėl savo specifikos nepatenkančiai į kitus duomenų laukus, pateikti, jomis galima paaiškinti, pavyzdžiui, netipiškos darybos atvejus ar atkreipti dėmesį į kitus svarbius dalykus – naujausius tyrimus, ryškėjančius naujus darybos polinkius, norminimo rekomendacijas ir kt.
Antroji ŽDV plėtros galimybė – modifikuoti duomenų bazės struktūrą, jei prireikia kaupti kitokius, nei iki šiol numatyta, duomenis. Nepakoreguotas daiktavardžių darybos struktūrinis modelis kitų kalbos dalių (būdvardžių, veiksmažodžių, prieveiksmių) darybai aprašyti greičiausiai netiktų. Dabartinį darybos kategorijų sąrašą kai kuriais atvejais galbūt užtektų papildyti, nes minėtų kalbos dalių darybos kategorijos yra kitokios (prieveiksmiai darybos kategorijomis apskritai neskirstomi). Tačiau veiksmažodžio darybos reikšmėms pateikti, ko gero, nebeužtektų vieno duomenų lauko – veiksmažodžių darybos aprašuose šalia kategorinių plačiai operuojama grupinėmis darybos reikšmėmis. Skirtingų kalbos dalių žodžiai skiriasi darybos duomenų struktūra, pavyzdžiui, veiksmažodžiai turi nemažai priesagų variantų. Nemenkas iššūkis turėtų būti tam tikras nenuoseklus sinchroniškumo principo laikymasis aprašant būdvardžių darybą gramatikose (pvz., darybos galūnės su priebalsiniais formantais). Tačiau įvairių kalbos dalių darybos duomenys, išplėtojus ŽDV, būtų naudingi ne tik praktiniams visuomenėms po-
DAIVA MURMULAITYTĖ. Žodžių darybos vedlio plėtros gairės 105
Page 20
reikiams, bet ir moksliniams tyrimams, nes juos vienoje vietoje sukaupus ir sustruktūrinus, būtų galima matyti bendresnį lietuvių kalbos žodžių darybos vaizdą, sisteminius darybos priemonių ryšius, galbūt prognozuoti darybos kaitos polinkius ir perspektyvas.
ESMINIAI ŽODŽIAI: sinchroninė žodžių daryba, naujadara, darybos priemonė, duomenų bazės struktūra, gramatika.
