LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXV (1995)

LIETUVIŲ LEKSIKOLOGIJOS TYRINĖJIMAI

Зіта ШІМЕНАЙТЕ

ПОХІДНІ ІМЕННИКА СЕРЦЕ

01. Серце — слово давнього індоєвропейського лексичного шару¹, що належить до класу слів із конкретною семантикою, до лексико-семантичної групи слів на позначення частин тіла (соматизмів). В академічному «Словнику литовської мови» подано 23 значення слова «серце»². Це багатозначне слово широко вживається, і на його основі утворено чимало похідних і дериватів.

Мета статті — описати деривати, твірною основою яких є іменник серце. Матеріал зібрано зі «Словника литовської мови»³ (далі — LKŽ), його картотеки (далі — LKŽK) та діалектних словників⁴. Використано також приклади, зібрані авторкою.

02. Кожен дериват складається з твірної основи та форманта⁵. Дериват — це слово, утворене на основі іншого слова, а його лексичне значення залежить від складників. Аналізуючи словотвірні відношення, спиралися на словотвірну опозицію⁶: дериват ↔ серце. Значення розглянутих дериватів зумовлені семантикою твірного слова. На основі слова «серце» утворюються похідні та складні іменники й прикметники.

03. У системі словотвору виразно виявляється закономірність: «дериват, виникаючи, завжди спирається на одне зі значень твірного слова»⁷. Не всі значення слова «серце» однаково активні у словотворі.

1. Похідні іменника серце

1. Похідні спираються на одне твірне слово. Іменник серце може бути твірною основою для похідних іменників і прикметників, утворених за допомогою суфіксів і закінчень.

¹ Sabaliauskas A. Lietuvių kalbos leksika, Vilnius, 1990, 15.

² Lietuvių kalbos žodynas 14, Vilnius, 1986, 850—866.

³ Lietuvių kalbos žodynas 3—15, Vilnius, 1956—1991; II leid. 1—2, 1968—1969.

⁴ Vitkauskas V. Šiaurės rytų dūnininkų šnektų žodynas, Vilnius, 1976; Petrauskas J., Vidugiris A. Lazūnų tarmės žodynas, Vilnius, 1985; Naktinienė G., Paulauskienė A., Vitkauskas V. Druskininkų tarmės žodynas, Vilnius, 1988.

⁵Про поняття твірної основи та форманта див. Urbutis V. Žodžių darybos teorija, Vilnius, 1978, 87, 178, 208.

⁶Там само, с. 66.

⁷Там само, с. 155; також Tichonov A. N. Словообразовательный словарь русского языка 1, Москва, 1985, 38.

148

1.1. Похідні іменники від серця

1.1.1. Від іменника серце утворюють переважно суфіксальні похідні. Чисельністю вирізняються демінутиви.

1.1.1.1. Для демінутивів від серця найхарактерніше значення ніжності. Найчастіше це похідні із суфіксом -ėlė. Використовуються як прямі, так і переносні значення серця, наприклад:

Š₁⁸: Коли лягаю, моє серденько, простягаю ноги DūnŽ117⁹. Куля летіла, мов бджілка в саду, крізь мудру голівоньку, крізь смертне серденько JD1142.

Š₂: Покрутися — і своє серденько заспокоїш, і знову буде добре Krm. Знає моє серденько, у якій країні дівчина KrvD137. Серденько — не шматок мила Rg.

Š₃: У робітниці рученьки чорні, а серденько біле LTR(Šl).

Š₄: Алекселі, якось оживи серденько End. Дитино, дитино, серденько хоче, та тіло не хоче Pv.

Значення ніжності мають також демінутиви із суфіксами -užė (-užėlė), -ikė, -aitė, -alė, наприклад:

Š₁: Серденько тук-тук, тук-тук Lkv.

Š₂: Серденько моє, блукачко моя, де тебе заспокою? KlvD27. Моє серденько [є] багато слів любові D117. Чує моє серденько, недовго тут буду, недовго гулятиму DrskD74.

Š₃: Щедре серденько — порожня комірчина Erž. Добре серденько — гола дупа Ggr.

Š₄: Хоче моє серденько солоденького сну N40.

У піснях зазвичай уживаються лише демінутиви від серця, найчастіше серденько. Хоча від іменників жіночого роду зазвичай утворюють демінутиви жіночого роду, у піснях Прусського краю цього правила не дотримуються. Коли йдеться про серце як символ почуттів, кажуть širdėlis, širdytis, širdaitis, наприклад:

У дворі Раусне росте моя квіточка, там спочиває моє серденько RD32. Пий, пий, дівчино, пий, пий, молодице, ти в моєму серденьку збережена KlpD26. Як радісно мені на серці RD198. Ось і поїду я до того дворика, де спочиває моє серденько RD41¹⁰.

У піснях демінутив від серця, що постійно виступає епітетом, буває жіночого роду поряд з іменниками жіночого та чоловічого роду, наприклад:

Сестричко-господине, розклади посуд: для батечка-серденька — сірі воли, для матінки-серденька — строкаті корови VoL392(Ons). Бабусю серденько, це тобі, це тобі, дочку ростить не для себе, не для себе LTsI471. Дякую батечку, серденько любе, що мене малою гарно ростила TŽI153(Sn). Далі

⁸ Літера Š і значення слова „širdis“, позначені цифрами, згідно з LKŽ.

⁹ Скорочення такі самі, як у LKŽ, лише в діалектних словниках зазначається також сторінка.

¹⁰ У піснях, записаних Л. Резою, прикметники при širdelis і širdužis узгоджуються так, як із іменниками жіночого роду: Ar ne lengva, ne linksma tavo širdelis? RD83. Tūžbos pilna šird užis jaunosios mergytės RD1. Зменшувальні форми чоловічого роду від širdis, імовірно, з’явилися в піснях під впливом німецької мови, пор. das Herz, das Herzchen.

149

татко, повертається, не знайшовши серденька коня й ні каманелів Niem8. Ой, кумасю, кумасю серденько, чому ти мене в гості не запрошуєш? JD20. Бабусю-матусю, бабусю-серденько, чи мала ти велике горе, поки мене виростила? Niem4. Піклувався татусь, моє миле серденько, куди відпустить синочка BsO270.

1.1.1.2. Пестливі зменшувальні форми від širdis із суфіксами -elė (-elytė), -užė (-užėlė, -užytė), -ytė, -ikė, -ulė вживаються також у переносному значенні: так звертаються до людини, висловлюючи прихильність і ніжність. Звертаючись до осіб, не зважають на граматичний рід: širdelė, širdytė — так звертаються і до жінки, і до чоловіка, наприклад:

Žinai, širdelė, šiemet tankiai reikia mest [bulves]: pūsta, gali nedygti Pv. Ai, širde­le tu mano, kaimynele, pasakysiu tau didelę naujieną V.Myk-Put. Tėveli, širde­le tu mano mielas, auginai sūnelius mus tris kaip vieną LTR(Ktv). Sesutės mano, širdelės mano, jūs nuklastykit didį dvarelį (d.) Ktv. Ponuliai, širdelės, jei man duotūt va čia pasistatyt Dg. Eik tu, širdytė mano, kokia pradžia, tokia i pabaiga Jnšk. Gaspador, tėvai, širdyt, ką tamsta padirbai tam žmogeliui? Sln. Aš nevadinau jų vardeliu, — širdytė, meilytė, patieka mano JV880.

Так на основі пестливого значення зменшувальних форм сформувалося значення пестливого звертання: виникло нове, номінативне відношення між базовим словом і значенням зменшувального похідного. Звертаються також і без зменшувальних форм, наприклад: Širdie mano, renkis in veseliją: tavo vyriausia sesuo ženyjasi LB168. Motinėle, nemigau, širdis mano, nemigau (d.) Dbg.

Пестливі звертання вже на початку XVIII ст. зафіксував Й. Бродовський у рукописному словнику: Mano širdel, mano sakalėli, mano auksel B690. Г. Незельман і Ф. Куршайтіс наводять такі зменшувальні форми від širdis: Mano širdel, mano širdyt N. Aukšutis, aukštutėlis, dušelė, širdikė, širdytė KII148. Širdelė, širdikė, širdytė, širdūžė KI635. Mano širdytė, širdūžė, širdikė, žuvikė, paukštutis KI371. У словнику Ф. Куршайтіса є також пестливе звертання чоловічого роду širdūkas (KI635, KII148).

До особи чоловічої статі звертаються зменшувальними формами чоловічого роду širdelaitis, širdulis, širdulėlis, širdūkas, širdutėlis, наприклад:

Щоб пізнати ту жінку, серденько моє, то послухай! I. Батечку, серденьку! Dg. Серденько, чого плачеш? Šts. Серденьку, сідай, побудь DrskŽ376. За тобою, серденьку, скучив Šts.

Širdelė, širdutė, širdeliu, širdūžiu — цими формами не лише звертаються, а й називають милу, дорогу особу, наприклад: Nematy­siu savo širdutės par laukelius parlinguojant namo Grk. Yra, kad yra trys audėjėlės, nėra, kad nėra muno širdelės D29. Aš išleidau į kele­lį savo mieląjį širdėlį JV950. Kryžius jos pasunkdavo, ypačiai atsimenant savo nebesugrįžtančiojo mylimojo širdūžio prš.

1.1.1.3. Зменшувальні форми від širdis із суфіксами -elė, -ikė, -(i)ukė, -utė вживаються зі значенням малості, коли širdis позначає центральну частину рослин і приладів або щось, що нагадує форму серця, наприклад: Tiktai medžio ašis buvo, pati ta širdelė Trk. Kur skamba varpeliai

150

без сердечок, де грає орган без пальчиків LTR(Pnd). Уже відпускає сердечка зелені [прижиті полуниці] Šl. Може, там клубні з сердечок на одужання Vdk. Від капусти тільки сердечка залишилися [від проріх] Pc. Сердечко повне бджіл Drsk. [Лляні] сердечка залишаємо собі, клоччя продаємо Er. Сердечка [бобів] висипав свині, зжерла, мов змій DūnŽ371. Ти впадеш, сердечка невеличкі Rs. На сердечку захотіла бруньку Krkn. Сердечко піднімає половину жорен Tt. Білі віконниці із сердечками J.Avyž. Сердечка які ж вони там купили Km.

1.1.1.4. Кілька демінутивів від серця із суфіксами -elė, -ukė, -utė, -utė, -ikė мають лексикалізоване значення. Ними називають частини певних предметів, утворюють ботанічні та зоологічні терміни. У LKŽ згадано аж 6 значень сердечка: серцевина пера, веретено жорен, штифтик прядильного колеса, виступ замка, стрижень олівця чи кулькової ручки, сережки (Dicentra spectabilis). Сердечками називають не лише сережки (Š, LBŽ, LFIII470, NdŽ, Nč, Brž, Ds), а й заячі слізки (Briza media LBŽ, LFII220, NdŽ), болотну парнасію (Parnassia palustris Kzt), талабан (Thlaspi Akm), грицики звичайні (Capsella bursapastoris Akm).

Сердечками називають сережки та заячі слізки, наприклад: Ми називаємо їх сердечками або дзвіночками Dsn. І слізками, і сердечками їх називають DrskŽ376.

Сердечками називають родину двостулкових молюсків (Cardiidae LTE(Papildymai) 600), сердечко — човник ткацького верстата (Pj), сердечко — стрижень кулькової ручки (Pnm).

У LKŽ окремо подано назви веретена жорен сердечко, сердечко, сердечко (переважно дані «Атласу литовської мови», див. LKAI141), які, найімовірніше, є зменшувальними варіантами такого самого значення слова серце і мали бути подані у гнізді слова серце.

1.1.2. Від слова серце утворюються назви носіїв іменникової ознаки за допомогою суфіксів -ininkas, -inė та закінчення -ius.

За допомогою суфікса -ininkas, -ė утворено іменник спільного роду širdininkas, -ė (širdininkas, -ė; širdinykas, -ė)¹¹, що означає людину з хворим серцем, наприклад:

Я сердечниця, бац — і знепритомнію Rdn. Не дай Боже дожити до старості, залишилися ми готовими сердечниками LKŽK(Alz). Уся його рідня — сердечники, і йому теж зле DrskŽ375.

Можливе також уживання як прикметника, наприклад: Сердечникова жінка, багато сердечникових людей DrskŽ375.

Цим самим словом називають і собачу кропиву (Leonurus) — рослину, призначену для лікування серця, наприклад: Де росте біля ялин, дрібна, у квіточках, звуть сердечниками, від серця збирають DrskŽ375.

Сердечниця (BTŽ) — похідне від серця із суфіксом -inė, видова назва рослини: сорт черешні, названий за подібністю форми його плоду.

¹¹У дужках подано морфонологічні, діалектні варіанти та варіанти закінчень, які не впливають на семантику похідних.

151

Širdinės — іменник прикметникового походження, що називає молитви, присвячені Серцю Ісуса, напр.: Anandien toks klierikaitis širdinės skaitė Grg.

Іменникові похідні із закінченням -ius зазвичай є назвами осіб. Širdžius, širdė пов’язані зі значенням пестливого звертання širdies (širdie) (пор. 1.1.1.2.), напр.:

Що ж, серце, зробиш? J. Šek На голову свою [рутовий віночок] поклади, хай він скріпить вічну єдність із призначеним тобі сердечним хлопцем JR91–92. Твої зуби випадуть, випадуть, і серденько не любитиме, не любитиме JV718¹².

Незрозуміле утворення širdžius, записане Л. Івінскісом у Векшняй (TŽI352), означає вивертиш, корч. Воно може бути й індивідуальним, випадковим утворенням, оскільки засвідчене лише в одному джерелі.

Іменник спільного роду širdžius (Dkšt, Trgn), що називає людину, яка швидко гнівається, можна словотвірно пов’язати як із дієсловом širsti, так і з іменником širdis у значенні «злість, гнів».

1.1.3. За допомогою суфікса -ystė утворено назву іменникової ознаки širdystė, пов’язану зі значеннєвим відтінком širdies «щирість, доброта, чуйність, співчуття». Для позначення властивостей характернішими є абстрактні іменники, утворені від прикметників (пор. širdingystė, širdingumas). Širdystė трапляється лише в церковних текстах: Tavęsp tikt laikaus iš širdystės brš.

1.1.4. Нетипові похідні утворено за допомогою суфіксів -ietė, -iena, -ulys, -esas, -asas, -ašas, -ekšnis, -eksnis, -oklis (-uoklis).

Širdietė — назва особи за належністю до певної групи людей: членкиня чернечого ордену Серця Ісуса.

Від širdies у значенні «серцевина дерева» та суфікса -iena утворено назву породи деревини širdiena (Mt, BTŽ).

За допомогою суфікса -ulys зазвичай утворюються віддієслівні абстрактні іменники, що називають «фізіологічні чи психічні явища й стани (переважно ненормальні)»¹³, напр.: dygulys, svaigulys. Širdulys визначається в LKŽ як «хвороба серця». У такому значенні може вживатися й сам іменник širdis, пор.: Boba gavo širdulį Trg. Vienai darė operaciją, neatsigavo – širdį turėjo Kv.

Від širdies у значенні «серцевина дерева» та суфікса -esas утворено похідне з таким самим значенням širdėsas, записане лише в Прекуле, напр.: To medžio širdėsas išpuvęs, netiks šindeliams.

У Жемайтії вживається омонім širdėsas (LKAI95, див. карту № 38), що має значення «залізний кілок, який вставляють крізь передню поперечину воза та вісь». Семантичну основу цього похідного становить сема širdies «середина», що вказує на місце призначення предмета. У літературній мові обрано šerdėsas, утворене від іменника širdis із конкретнішим значенням.

Таку саму словотвірну структуру й те саме значення мають похідні, утворені за допомогою суфіксів -asas, -ašas, -ekšnis, - eksnis. Širdasas ir širdąšas зафіксовані

¹² Л. Івінскіс наводить для цього слова ще й інше значення — «підлесник, підлабузник»: Pilnas meilavimos žodžiais pri moterų, širdžius, smukčius I.

¹³ Граматика литовської мови 1, Vilnius, 1965, 292.

152

лише в «Атласі литовської мови», див. LKAI95(Akm, Žr, Tv) і LKAI95(Pln), širdėkšnis перейшло зі словників Ф. Руґіса, К. Ґ. Мількуса та Ф. Несельмана до словників Ф. Куршайтіса й А. Куршайтіса. Останні зафіксували також širdėkšnį. Похідні цих слів із суфіксом -(i)ninkas (-nykas) — širdėšninkas (širdėšininkas, širdėšnykas), širdāšnykas, širdėkšninkas (širdėkšnykas, širdėčnykas) (див. LKAI95, карт. № 38) — слід зіставити з рос. сердечник, що має те саме значення. З усіх цих варіантів найчастіше вживається širdėšninkas.

Зі словника К. Ґ. Мількуса до пізніших словників (N, [K], Ndž, KŽ) потрапив похідний утвір із суфіксом -oklis širdoklis, значення якого «отвір, крізь який протягують серцевину» ґрунтується на семі širdies «середина». Слово з тим самим значенням А. Куршайтіс подав також із суфіксом -uoklis: širduoklis (це, найімовірніше, наслідок змішування звуків o та uo в Малій Литві).

1.2. Похідні прикметники від širdies

1.2. Від іменника širdis утворюються прикметники за допомогою суфіксів -ingas, -a; -iškas, -a; -ytas, -a; -ėtas, -a; -inis, -ė та закінчення -us, -i.

1.2.1. Прикметник širdingas, -a, утворений за допомогою суфікса -ingas, -a, може позначати: а) властивості, мотивовані одним із відтінків значення слова «серце» — «щирість, доброта, чутливість, співчуття», наприклад: Ой, литовці, мої щирі брати! K. Donel. Цього я бажаю вам із щирої любові S.Dauk. — Дякую, щиро дякую Bb. Він не має серця LžŽ257. Не було серед людей сердечних Užv.

б) властивості, мотивовані значенням слова «серце» — «злість, гнів», наприклад: Сердитий чоловік — може швидко кинутися битися DrskŽ375. Чого ти сьогодні такий сердитий? Rš. Сердиті бджоли Zt. — У гніві потонув Trgn. Ти ж пальцем не поворухнув! І ще маєш нахабство гніватися! Lp.

в) значну міру властивості, пов’язаної зі значенням «серцевина дерева», наприклад: Ці сосни — добра деревина: вони міцні, із серцевиною Paj. Зрубує ялину таку, щоб вона була не щільна, а пориста LKŽK(Kpč). — Серцевина дерева добра Dglš. Серцевина не розколюється KlvrŽ.

До словників (H, CII172, R, MŽ) спочатку потрапили значення прикметника širdingas, -a, що позначають позитивні властивості. У таких значеннях цей прикметник уживався в давніх писемних пам’ятках, наприклад: О, така велика щира й невимовна любов MP87. Пробуди в нас доброту й сердечність MKr21.

Значення цього прикметника, що позначають властивості, пов’язані з гнівом, характерні для східнолитовських говірок.

Значення прикметника širdingas, -a «сміливий, незневірений» (B209, CI264, BBAg2,4,M) є семантичним запозиченням: у литовській мові немає подібного значення слова «серце», яке могло б мотивувати його.

1.2.2. Прикметник širdūs, -i має значення, подібні до значень прикметника širdingas, -a, пов’язані з добротою та гнівливістю серця, наприклад: Вона така сердечна жінка Jrb; Не дратуй його, бо він дуже запальний Ds. Ця мова дуже припала до серця V.Piet. За словотвірною структурою його можна пов’язати також із дієсловом širšti (за винятком прикладу з Юрбарка, який, очевидно, є скороченням від

153

щирий або підсерцевий).

1.2.3. Утворений за допомогою суфікса -ytas, -a прикметник širdytas, -a позначає властивості, пов’язані зі значенням širdies «злість, гнів», наприклад: Ale ir širdytas: ani ažujudint nemožna Arm. Širdytas arklys LKŽK(Dv). Buičiai geras: dar neregėjau širdyto nė karto Dv. Anys širdyti vienas su kitu Ščn.

1.2.4. Утворений за допомогою суфікса -iškas, -a прикметник širdiškas (širdiškas), -a позначає властивість, мотивовану основним значенням širdies «центральний орган кровообігу» за подібністю форми, наприклад: Širdiškas lapas — su gilía trikampiska išpjova lapkočio prisėgimo vietoje BTŽ. Ištisiniai lapai būna skydiški, širdiški, inkstiški, iet iški, strėliški LKŽK(rš). У старих писемних пам’ятках цей прикметник позначає властивість, яку можна пов’язати з відтінком значення širdies «щирість, доброта, чутливість, співчуття» (пор. širdingas, -a), наприклад: Širdiška (tikra) meilė ir mielaširdingystė BBPvP2, 1—2. Bežadis pražado anuos žodžius, pilnus gailystos širdiškos SPI175.

1.2.5. Утворений за допомогою суфікса -ėtas, -a прикметник širdėtas, -a позначає властивості, пов’язані зі значенням širdies «центральний орган кровообігу» за подібністю форми, наприклад: Tabokų lapai dideli, širdėti, kurių skvarma it širdis yra S.Dauk. Širdėti drobių raštai Ggr. Л. Івінскіс зазначав значення цього прикметника «великий розмір властивості», пов’язане зі значенням širdies «серцевина дерева».

1.2.6. Утворений за допомогою суфікса -inis, -ė прикметник širdinis, -ė позначає властивості, пов’язані зі значенням širdies «центральний орган кровообігу» за належністю, призначенням і подібністю форми, наприклад: Širdinis raumuo DŽ. Kad būtų širdinių vaistų davę, tai būt ligą nustūmę LKŽK(Pl). Širdiniai lapai DŽ. У писемних пам’ятках засвідчено цей прикметник, що позначає властивості, пов’язані зі значенням «серцевина дерева», наприклад: Širdinė lenta pasilikti neimam nesusirietusi rš.

1.2.7. У «Постилі» М. Дауґші вжито давній займенниковий прикметник širdyjęjis, -ji, пов’язаний із širdimi як символом людських почуттів і внутрішнього світу, наприклад: Klausykime jo ne tiektai ausimis kūningomis, bet toli daugęs širdyjęjomis DP493.

2. Іменникові композити від širdis

2. Композити утворюються на основі двох твірних слів. Širdis, будучи складовою частиною складного слова, може поєднуватися з іменником, прикметником, дієсловом, числівником і прийменником.

У граматиках сучасної литовської мови префіксальні займенникові слова розглядають як префіксальні похідні¹⁴. А. Паулаускене, наголошуючи, що «похідні ґрунтуються на одному твірному слові, а композити — на синтаксичній конструкції, тобто словосполученні»

¹⁴ Граматика литовської мови 1, 423.; Граматика сучасної литовської мови, Вільнюс, 1994, 145.

154

сполук¹⁵, розширює поняття складного слова, виокремлюючи складні слова другого типу, утворені з одного самостійного слова та іншого службового. Префіксальні іменники, утворені від іменника širdis, за своєю словотвірною структурою наближаються до складних слів, утворених із двох самостійних слів.

Складні слова є еквівалентами словосполучень¹⁶. У мові зазвичай паралельно функціонують словосполучення, що відповідають складним словам. Значення складних слів визначає співвідношення значень обох твірних слів. Širdis може бути першим або другим компонентом складного іменника чи складного прикметника. Типи розглянутих складних слів показано в таблицях 1—4¹⁷.

2.1. Складні іменники

2.1.1. Širdis, виступаючи першим компонентом складного слова, утворює складні іменники, поєднуючись з іменниками та дієсловами.

2.1.1.1. І + І. širdis, виступаючи першим компонентом, означує другий компонент, указуючи, що названий предмет призначений для širdžiai — «центрального органа кровообігу»: širdaląšiai, širdžažolė (širdžolė, širdžiažolė, širdžžažolė), širdžiažolynis (širdžiažolynis). У тексті значення цих слів часто розкривається: Širdžiažolė tik nuo širdies sopėjimo Нч. Širdžolių arbata nu širdies mušimo LTR(Kltn). Širdžiažolynių paieskot reika — gerai anys širdžiai Klt.

У Тиркшляї записано відповідне словосполучення до širdaląšius: Kas ten tokie par širdies lašai? Trk. Й. Пабрежа називав širdžažolė складеним терміном širdies žolės, а назвою širdies žolelėmis позначав гвоздику піщану (Dianthus deltoides). Найраніше до словників потрапило širdžolė: у словнику К. Г. Мілкуса (1800 р.) так названо пижмо дівоче (Pyrethrum parthenium). Širdžažolė — жива в діалектах назва лікарської рослини з родини тирличевих (Centaurium), термін, узаконений ботаніками (LBŽ).

2.1.1.2. širdis, виступаючи першим компонентом, означує другий компонент, указуючи, що названий предмет належить širdžiai — «центральному органу кровообігу»: širdakaulis (Rz), širdiplėvė (MedŽ425).

2.1.1.3. širdis, виступаючи першим компонентом, указує, що названий другим компонентом предмет подібний до серця, нагадує його форму. Це ботанічні терміни: širdlapis (оман, Inula Mt, KŽ), širdlapėčiai (майник дволистий, Majanthemus lifolium LBŽ, LFlI543, NdŽ). Другий компонент цих утворень указує на частину рослини, а складні іменники метонімічно називають самі рослини.

2.1.1.4. І + Д. Коли širdis, виступаючи першим компонентом, указує на об’єкт дії, вираженої дієсловом, маємо назви осіб širdėdis, -ė;

¹⁵ P a u l a u s k i e n ė A. Lietuvių kalbos morfologija, Vilnius, 1994, 88.

¹⁶ V a l e n t a s S. Відношення складних слів і синтаксичних конструкцій, Вільнюс, 1979, 3.

¹⁷ У таблицях літерою Ш позначено іменник širdis, а інші літери позначають компоненти складного слова відповідно до того, до якої частини мови належать їхні твірні слова: І — іменник, П — прикметник, Д — дієслово, Дп — дієприкметник, Ч — числівник, Пр — прийменник.

155

širdėda; širdgraužis (širdgraužis), -ė. Вони пов’язані зі сталими словосполученнями (фразеологізмами) širdį ėda, širdį graužia, наприклад: Kas čia gailėsis tokio širdėdžio Stl. — Iš vaikų dartės nieko gera, tik širdį ėda Drsk; Toks pasiutėlis tevams tik širdį ėda — širdgraužis rupūžė! DūnŽ371. — Maži vaikai kuprą laužia, o dideli širdį graužia LTR(Vl). У LKŽ із позначкою neol. і знаком питання наведене širdžiasargis Вайжганта є лише незрозумілим за значенням авторським новотвором.

2.1.1.5. До цього словотвірного типу належать назви рослин širdgloba і širdžiamušiai. Створений Й. Пабрежою ботанічний термін širdgloba метонімічно називає собачу кропиву (Leonurus). У Кальтаненаях записано синонім širdžažolės — širdžiamušiai, наприклад: Širdžiamušių prikabinta kamaroj, pridžiauta; ana širdį nesveiką turi LKŽK (Klt).

2.1.1.6. Група похідних, у яких перший компонент širdis є суб’єктом або об’єктом дії, вираженої дієсловом другого компонента, за значенням нагадує віддієслівні абстрактні іменники¹⁸: širdaskaudis — біль у серці, širdgėla — щем у серці. Širdoplakis спирається на словосполучення з прямим значенням і позначає дію: Iš ko ma[n] tas širdoplakis prisimetė? Jd. Інші складні слова цього типу спираються на словосполучення з переносним значенням (фразеологізми) й описують стан: širdąpykis, širdąplakis, širdąskaudis (širdskaudis), širdąskudis, širdgaila, širdgela (širdgela, širdgelė, širdigėla, širdgilas, širdgila, širdgyla, širgilas), širdgrauža (širdgriauža, širdągriauža), širdperša (širdperšas, širdperšis), širdplėša. Порівняймо вживання складних слів і словосполучень, наприклад: Gerai, ka turian metū lašų: visi širdąpykiai pagyna Plt. — Pyksta širdis, nė valgyti nieko nenoru Vvr. Pavalge apsserga pykimu širdies A1884,186; Į širdskaudį įpuoliau DūnŽ371. — Teip širdis skauda - a nė[ra] kas atsitikęs End. Neturi vaikų — neturi širdies skausmo Klt; Bus tau širdgela, kad širdis gels, magztysis J. Tokį man širdgelą nuo sunaus apturėt! Ss. Par visą mūsų gyvenimą kaitos širdgilas su džiaugsmu S.Dauk. — Į ją žiūrint širdį gelia Rs. Tu dar mun didesnę baimę ir širdies gelimą darei, su savo akimis į muni rodydamas PP38; Da viena širdgrauža atsirado Ms. Toki širdągriauža užėjo, ka nons tu kur dėkis! LKŽK(Žlp). — Kas tau širdį grauža, motynel? Pvn. Ar tai ne širdies graužimas tokis pasileidęs vaikas! Nmn; Išmetei žodį neapgalvojęs, o kitam jau ir širdperša Vdžg. — Širdis kažko peršta — ar nelaimę prijauta Užv.

До словників найперше потрапило širdperša. Це складне слово знаходимо в словнику К. Г. Мільке у гнізді širdies. Širdgėla вперше зафіксовано 1890 року в газеті «Tiesos prietelius». Širdplėša — словникове слово (Š, Rtr, BŽ220, NdŽ, KŽ), širdąplakis записано в Салантаї, а širdąskaudis, širdgaila, širdgrauža мають лише по одному прикладу з писемних джерел. Для жмудів характерне širdgilas (S.Dauk, M.Valanč, Žem, Kv, Als, Šts, Sd). Із складних слів із таким самим лексичним значенням — širdąplakis,

¹⁸ Пор. Lietuvių kalbos gramatika 1, 464.

156

širdaskaudis, širdgaila, širdgėla, širdgilos, širdgrauža, širdperša, širdplėša — у літературній мові закріпилися širdgėla і širdperša як синоніми горя (вживані вже у творах М. Дауки)¹⁹.

2.1.2. Širdis, виступаючи другим компонентом складного слова, утворює складні іменники, поєднуючись з іменниками, прикметниками та прийменниками po, prie.

2.1.2.1. І + Ш, П + Ш. Складним іменникам, у яких другий компонент širdis поєднується з іменником або прикметником, властиве переносне значення. Це метонімічні складні іменники (бахувріхі) «які за своїм словотвірним значенням називають лише частину предмета, але насправді виступають назвами цілого предмета»²⁰.

2.1.2.1.1. Širdis, назва частини тіла, може вживатися у значенні «цілої» людини: це синекдоха, коли ціле називається частиною, наприклад: Aha, ar tai nėr visokių širdžių sviete! Skr. Laimingas tas, kam teko tokia širdis: tai meilės ryšiai nenutrūksta ir vienam numirus Vaižg. На цьому вживанні ґрунтуються метонімічні назви осіб: akmenširdis, -ė; atviraširdis, -ė; silpnaširdis, -ė тощо. Лексичне значення похідного називає особу, властивості якої характеризує перше слово. Для метонімічних похідних цього типу характерніше вживання як прикметників²¹, тому надалі розглянемо їх як складні прикметники.

2.1.2.1.2. Коли širdis позначає середину квітки рослини або частину тіла тварини, а прикметники — особливу фізичну ознаку, маємо метонімічні групові назви рослин і тварин: nuogaširdžiai (дицентра чудова, Dicentra spectabilis Ds), siauraširdžiai (підтип хребетних — безчерепні, Acrania E, NdŽ). Подібним чином утворено метафорично-метонімічний ботанічний термін auksaširdė (пижмо звичайне, Tanacetum vulgaris LBŽ).

2.1.2.2. Пр + Ш. Від širdies з прийменниками po (префікс pa- безпосередньо відповідає прийменнику po)²² і prie утворено іменники paširdė (paširdis, paširdžiai, paširdžiai) і prieširdis (pryširdis, pryširdis, prieširdė, pryširdė). Обидва складні слова позначають місце біля або під širdimi, «центральним органом кровообігу», наприклад: Kumščių davė į paširdį, į susirietę Jd. Negerai, skausta nugara į paširdžiai DūnŽ248. Prieširdis skaud J. Kumeliukas patvyškėjo prieširdėn Š. Порівняймо відповідні прийменникові конструкції, наприклад: Vis nudiegia po širdžia LKT198(KzR). Marti pri kojų, sesuo pri galvos, matušė pri širdelės D20.

До словників найперше потрапили pryširdė (Q260) і pryširdis (C1919,R202, MŽ268). Для жмудів характерніші форми множини paširdžiai (Als, Šv, Škn, Skd), paširdžiai (KlvrŽ, Ms).

Prieširdis має чимало похідних значень, і всі вони пов’язані із семою місця. Особливим значенням вирізняється закріплений в анатомії термін prieširdis,

¹⁹ Див. Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, Vilnius, 1993 (далі DŽ³).

²⁰ Граматика литовської мови 1, 438.

²¹ Там само, 449.

²² Paulauskienė A. Min. veik., 93.

157

що називає частину серця — «кожну з двох верхніх камер серця (artium cordis)», напр.: Širdis turi du prieširdžius ir du skilvelius V.Las. Подібно, у значенні частини може вживатися й paširdė: «серцева сумка (pericardium)» (Ndž).

2.2. Складні прикметники

2.2.1. І + Ім. Širdis, виступаючи першим компонентом складного слова, утворює складні прикметники з іменниками, указуючи, що предмет, названий другим компонентом, має форму, подібну до серця: širdlapis (širdžialapis), -ė; širdžia vaisis, -ė, напр.: Širdlapiai у вірджинського тютюну — листки серцеподібні, вирізані, звислі S.Dauk. Širdžialapė kaldezija (Caldesia parnassifolia) LBŽ. Širdžiavaisis riešutmedis (Juglans cordiformis) LFIII188.

2.2.2. Širdis, виступаючи другим компонентом складного слова, утворює складні прикметники, поєднуючись з іменниками, прикметниками, числівниками та прийменниками.

2.2.2.1. Прикм. + Ш. Найбільше є складних прикметників, утворених від прикметника та širdies²³. Коли širdis, назва частини тіла, метонімічно означає особу, а прикметники, що виступають першим компонентом складного слова, указують на зовнішні чи внутрішні властивості, маємо прикметники, які характеризують осіб.

2.2.2.1.1. Прикметники, що виступають першим компонентом складного слова, визначають širdį, описуючи фізичні властивості особи: šilpnaširdis, -ė; stiprašaširdis, -ė; sveikaširdis, -ė, напр.: Ji tokia silpnaširdė, mažai visai įdirba Gs. Stipriaširdžiai žmonys Klm. У мовленні функціонують відповідні вільні словосполучення, напр.: Esu labai silpnos širdies, vis širdį gnaibo Alv. Mano širdis labai stipra, širdies aš nejaučiu Kvr. Anoji... buvo stiprios širdies DP116.

2.2.2.1.2. Прикметники, що виступають першим компонентом складного слова, визначають širdį, описуючи внутрішні, духовні властивості у прямому або переносному значенні. У мовленні вживаються відповідні вільні словосполучення та стійкі словосполучення (фразеологізми), напр.:

a) gailiaširdis, -ė — Jis gailios širdies, užjaučia Pv; geraširdis, -ė — Prieinamas bėdoj — geros širdies žmogus Dgč; jautriaširdis, -ė — Jom sunku buvo, jo jautrios širdies LKŽK(Pl). piktaširdis, -ė — Tura piktą širdį, supyko Rm. Idant svetys neturėtum jo už piktos širdies žmogų S.Dauk;

b) kietaširdis, -ė — Kas tur taip kietą širdį, kad nebūt dūsavęs? D. Pošk. Žmonės širdies kietos velij tamsę vietoj šviesos KN198;

легкосердий, -а — Він дуже легкосердий: попросиш — що має, те й віддає Ds. Такий має легке серце LKŽK(End).

²³ У литовських складних словах найчастіше повторюваний другий компонент — назви частин тіла, див. Valentas S. Min. veik., 38.

158

м’якосердий, -а — Ця дитина м’якого серця приносить ягід DrskŽ376;

слабкосердий, -а — Хто має слабше серце, той усе вірив у чортів Žg;

холодносердий, -а — Батько все одно холодного серця, йому байдуже [, як живуть діти] LKŽK(Všn).

черствосердий, -а — Хто черствого серця, той не дає pin;

прямосердий, -а — Бог добре чинить тим, хто має добре й пряме серце DP30.

У LKŽ і LKŽK знайдено понад 40 складних прикметників цього словотвірного типу (м’якосердий, -а; милосердий, -а; вузькосердий, -а — запозичення). Більшість із них уживається лише в писемних текстах і словниках. Із творів М. Дауґши походять mėilaširdis, mielaširdis (пор. 1. milosierny), piktasirdis: Mėilaširdis ir geradaris Viešpatis DP263. Palaiminti mielaširdžiai, nes mielaširdumą ingis DP532. Piktaširdžiai karaliūs DP99. М. Мажвідас у Катехизисі вживав похідні наступного ступеня mylasirdingas (Mž353), mylasirdystė (Mž577), mylasirdingystė (Mž489), mielaširdystė (Mž98). У словнику К. Ширвіда знаходимо mielaširdingą (SD¹81, SD154), а у словниках Ф. Гака, П. Ругіса й К. Г. Мількауса — також lengvaširdingą, lengvaširdystę. У пізніших словниках слів такого словотвірного типу ставало дедалі більше. У живій мові такі похідні рідкісні: це слова писемних текстів і словників.

Прикметники, утворені від širdis і прикметника, що її визначає, характеризуючи осіб, можуть уживатися як прикметники, так і як іменники, наприклад: Це була чесна, м’якосерда жіночка, яка любила тваринок Vaižg. Усі вони м’якосерді V.Piet; Гарячосерда дівчинка кинулася бігати веселою LzP. Вітер здіймає завзятих, як гарячосерді Vaižg. Ця обставина зумовила те, що в LKŽ вони подаються дуже по-різному, залежно від наявних прикладів: відкритосердий, -а; боязкосердий, -а; благородносердий, -а — вважаються іменниками чоловічого роду, хоробросердий, -а; суворосердий, -а — прикметниками, добросердий, -а; легковажносердий, -а — прикметниками й іменниками чоловічого роду, шляхетносердий, -а; злосердий, -а — іменниками чоловічого роду й прикметниками. Твердосердий, -а і м’якосердий, -а подано в окремих статтях як прикметники та іменники чоловічого роду — омоніми (хоча твердосердий, -а має спільну статтю). Починаючи з X тому LKŽ, обидві граматичні позначки стали подавати систематичніше, а слова аналогічного словотвірного типу об’єднувати в одну статтю, наприклад: сухосердий, -а; слабкосердий, -а; холодносердий, -а; черствосердий, -а; лагідносердий, -а.

Метонімічні прикметники, що характеризують осіб, у LKŽ подаються неоднаково, залежно від наявної ілюстрації. У «Словнику сучасної литовської мови» мали б відображатися тенденції мовного вжитку, а складні слова того самого словотвірного типу слід було б кваліфікувати однаково²⁴. До третього видання словника включено 13 складних слів, у яких означувальним словом є іменник širdis: 7 вважаються прикметниками, 6 — іменниками, що мають чоловічий і жіночий роди.

²⁴ Див. P a u l a u s k a s J. Редагування словника за групами слів. — Мовна культура 49, 1985, 6–14.

159

Незрозуміло, на якому принципі ґрунтується зарахування складних слів із однаковим словотвірним значенням і тією самою твірною основою до тієї чи тієї частини мови: atlapaširdis, -ė; geraširdis, -ė; jautriaširdis, -ė — прикметники, а atviraširdis, -ė; kietaširdis, -ė; minkštaširdis, -ė; piktaširdis, -ė — іменники.

Значення цих складних слів пояснюють вельми хаотично. Утворення, які вважають іменниками, визначають, називаючи особу словами «людина» або «хтось», але не завжди використовують слова, від яких вони утворені, наприклад:

atviraširdis, -ė — відкрита, щира людина;

lengvaširdis, -ė — лагідна, поблажлива людина;

kilniaširdis, -ė — людина шляхетного серця;

minkštaširdis, -ė — чуйна, милосердна людина.

Тлумачення складних слів, які вважають прикметниками, ще різноманітніші:

atlapaširdis, -ė — відкрита, яка все розповідає;

gailiaširdis, -ė — той, хто має жалісливе, добре серце;

geraširdis, -ė — щирий, милосердний;

grynaširdis, -ė — чистосердий, щирий;

jautriaširdis, -ė — той, хто має чуйне серце, чуйний;

meiliaširdis, -ė — ласкавий;

tyraširdis, -ė — той, хто має чисте серце, чесний.

Подаючи в словниках складні слова цього типу, можна було б позначати їхню подвійну граматичну категорію: adj., smob. Визначаючи лексичне значення, точніше було б експлікувати їхнє словотвірне значення і, якщо значення прикметникового компонента переносне, добирати синонім, наприклад:

atlapaširdis, -ė — той, хто має відкрите серце, відвертий; atviraširdis, -ė — той, хто має щире серце, щирий; geraširdis, -ė — той, хто має добре серце; kietaširdis, -ė — той, хто має кам’яне серце, бездушний; tyraširdis, -ė — той, хто має чисте серце, чесний.

Подвійна граматична категорія та тлумачення значення за словотвірною моделлю достатньо чітко окреслили б метонімічні складні слова, і тоді ілюстративні словосполучення DŽ³ geraširdis žmogus, grynaširdis žmogus були б непотрібні.

2.2.2.1.3. Коли širdis, будучи другим компонентом складного слова, означає «серцевину дерева», а прикметник, що виступає першим компонентом, указує на фізичну властивість, маємо прикметник, який називає властивість предмета: kiauraširdis, -ė, наприклад: Kiauraširdis medis cigarnyčioms dirbti Ggr.

2.2.2.2. І + Ш. Складні прикметники, утворені від іменника та širdis, мають подібне якісне значення до складних слів, утворених від прикметника та širdis. Назви тварин, рослин і матеріалів, що виступають першим компонентом, метафорично характеризують духовні властивості. Це метафорично-метонімічні утворення.

2.2.2.2.1. Назви тварин, що виступають першим компонентом складного слова, указують, кому належить серце. Метафорично характеризуються духовні властивості людини: arklaširdis (arklaširdis) -ė; karveširdis, -ė; kiškiaširdis, -ė; šunširdis, -ė; žuikširdis, -ė. У мові функціонують відповідні стійкі словосполучення (фразеологізми), наприклад: Tas vyras yra arklaširdis, t.y. jo širdis kieta kaip arklio J. Reik gero arklaširdžio tokius vaikus mušti DūnŽ32.

160

– Якщо маєш кінське серце, то не боїшся, не тремтиш Krš: Не будь собачим серцем, пожалій дитину! Šl. Вирощувати без роботи — і не ледарі, і не собачосерді LKŽK(Rdn). – Вони мають собаче серце, коли женуть хворого Pj.

2.2.2.2.2. Назви рослин і матеріалів, що виступають першим компонентом складного слова, указують, із чого «зроблено» серце. Складними словами цього типу найчастіше метафорично характеризуються духовні властивості людини: akmenširdis (akminširdis), -ė; auksširdis, -ė; geležširdis, -ė; medžiaširdis (medžiaširdis), -ė; šiaudaširdis, -ė; šudširdis, -ė. У мові функціонують і відповідні стійкі словосполучення (фразеологізми), наприклад: Ot akmenširdis tavo Jonas: kap ėmė mušti arklį, tai nesekė ir atprašyt Vrn. Akmįnširdžių vaikų yra DūnŽ24. – Reik akmino širdį turėti tokį ligonį išganti DūnŽ24. Akmenies širdes užkietėjusiy žmonių DP181. Reik akmens širdį turėt, ka nepasigailėtum Gs.

Лише в Шатах зафіксоване molaširdis метафорично характеризує фізичну властивість людини, наприклад: Ana molaširdė, ar akėtas, ar duobėtas — viską ėda Šts.

Метафорично-метонімічних складних слів цього типу небагато: arklaširdis, šunširdis досить поширені в жемайтському діалекті, тоді як karvelširdis LTR(Šll), kiškširdis rš, šiaudaširdis Vd, zuikiaširdis V.Kudir — лише поодинокі слова з писемних джерел. Для них характерна субстантивація та ті самі проблеми лексикографічного подання, що й для утворень від прикметника та širdies: у DŽ³ знаходимо прикметник auksaširdis, -ė, а в LKŽ зазначено, що це іменник спільного роду.

2.2.2.3. Ч + Ш. Від числівників vienas, du, devyni та іменника širdis утворено складні прикметники vienširdis (vienaširdis), -ė; dviširdis, -ė; devynširdis, -ė.

2.2.2.3.1. Числівник vienas, що виступає першим компонентом, указує на «єдність, згуртованість». Це прикметник, що характеризує особу й означає однодумця: Anuodu vienširdžiai. Існують і відповідні словосполучення з переносним значенням, наприклад: Sandara, viena širdis SD76. Bus visų šventųjų viena sandara ir viena širdis DP542. Vienos širdies būti KII188. Džūkai devyną vieną širdį tūrį Vs.

K. Sirvydas lenkų jednomyślny išvertė žodžiais vienaširdis, sandarus (SD76). M. Daukšos Postilėje pavartotas prieveiksmis vienaširdžiai: Viešpats Dievas, kuris daro gyventi vienaširdžiai namuose DP457. Nuo K. Sirvydo iki A. Kuršaičio žodynuose fiksuotas vienširdis (vienaširdis), pavartotas Vydūno giesmėje (Mes, Lietuvos vaikai, stovėsim vienaširdžiai), liko religinių raštų ir žodynų žodžiu.

2.2.2.3.2. Числівники du і devyni, що виступають першими компонентами, указують на частину кількості «сердець» širdies, що означає насіннєву коробочку, наприклад: Kad merga dvilypi, arba dviširdį, obulį savalgo, tad dvynus kartą pagimdanti LTR. Ką valgai? – Devynširdį [obuolį] Ss.

2.2.2.3.3. Числівник du, що виступає першим компонентом, указує на частину кількості «сердець» širdies, що означає серцевину дерева, наприклад: Dviširdį medį nedek į budinką: sako, perkūnas trenkęs Šts.

2.2.2.4. П + Ш. Від іменника širdis і прийменника be утворено прикметник beširdis (beširdis), -ė, що означає властивості, названі значеннями слова širdies, вираженими пе-

161

відтінком «щирість, доброта, чуйність, співчуття», його відсутність, наприклад: З безсердечною людиною важко жити LžŽ35. Дістала такого безсердечного чоловіка — то й заплакала LKŽK(Gs). Жорстока, безсердечна людина LL11. Володарко, безсердечна володарко, я хочу жити... A.Vien. Безсердечна смерть вирвала його (Jaunių) з-поміж нас K.Būg.

Уживаються й відповідні словосполучення, наприклад: Вона безсердечна, без жалю DünŽ87. Цікаво, чи й справді такі безсердечні ті її діти? End. Які ж ви безсердечні: людина цілу ніч і весь день лежить, а ви й не дивитеся LKŽK(Sdb). Твої пісні безсердечні S.Nėr.

Часто безсердий, -а уживається як іменник, наприклад: Безсердий прив’язав цуценя на вітряному пагорбі — воно скавчить Ds. Безсердечному не віддаси серця Sim. Жорстокість, безсердечний вчинок LL127. Ой, пожалійте, безсердечні! Vd. Проклятий безсердий, що кігтями диявола вирве йому останню надію Mair.

^DŽ³ безсердий, -а подано лише як іменник. Однак із наявних прикладів бачимо, що це слово не набагато рідше вживається суто як прикметник, а його вживання в предикативній позиції та в сполученнях з іменниками абстрактного значення також засвідчує, що це прикметник, наприклад: Будь ти таким безсердим DünŽ45. Ти кам’яний, безсердий, бездушний, нічого не цінуєш — ні матері, ні нареченої, ні сина, ні Литви P.Dirgėla. Безсерді думки, бездушні думки, невже ви мене переможете? Mair. Чи не доведеться тобі колись пошкодувати про ці безсердечні слова rš.

2.2.2.5. Своєрідну словотвірну будову має прикметник nuoširdus (nuširdus), -i. Виражена ним ознака походить від відношення до серця зі значеннєвим відтінком «щирість, доброта, чуйність, співчуття»; його можна пов’язати зі словосполученням від серця, наприклад: Щира, добра дівчина DünŽ225. — Ви людина від серця J.Balč; Щирі так говорять, що й не повіриш KlK9,74(Jdr).

У перших словниках прикметника nuoširdus, -i немає, є лише прислівник nuoširdžiai (SD25, 48, 335, 382, R202, MŽ268), що походить зі старих писемних пам’яток (DP546, PK48, SP1330). У Постилії М. Дауґши вжито і сам прикметник, наприклад: Дає смуток, скорботу й щирий жаль за гріхи DP326. У літературній мові nuoširdus, -i і širdingas, -a уживаються як синоніми.

2.2.2.6. Невизначену словотвірну будову має прикметник paširdus, -i, записаний у районах Юрбаркаса, Расейняй і Шилуте. Його значення та семантична мотивація такі самі, як у прикметника nuoširdus, -i, наприклад: Добра, щира людина Vn. Якою щирою дружиною була Erž.

2.2.3. Метонімічні словотвірні типи складних прикметників (І + І, Д + І) є потенційними. Для багатьох таких утворень, зафіксованих у Словнику литовської мови, вказано лише одне джерело. Можливо, не варто було фіксувати складні слова з не цілком ясним значенням: незрозумілі теорії з творів giliasirdės, сумнівне kiltasirdis, записане в Меркіне. Поетичними словами можна вважати прикметники karčiasirdis, medinširdis, saulaširdis. Їх необов’язково включати до тому доповнень LKŽ, наприклад: Багато чого не відновиш для надії... / Влий диво свого чарівництва / У безтрепетне глухе серце — / Воно чує лише власну нужду J. Baltrušaitis. Всяке зілля проростає, / край білого висохлого шляху / сонячносерді діти й...

162

дос М. Мартінайтіс. І навіть сподіватися не може від своїх онуків, тих дерев’яносердих, ні співчуття до своєї старості, ні розуміння. Адже й Даріус дерев’яносердий, і онука — та ще дерев’яносердіша... Р. Гранаускас. Лише у творах Вайжгантаса знаходимо розбитосердого, грубосердого, ніжносердого й свіжосердого: Дубілай слухають, як пошепки перемовляються їхні сусіди — розбитосерді суріпиці. Якби надумав, побіг би й випустив нутрощі грубосердим іклом — таке з’являється бажання помститися. Казис був ніжносердим, незлим. Юначе, ти свіжосердий, хіба сам не відчуваєш, як лише ти один умієш любити або ненавидіти.

Нетиповими, поодинокими є прикметники Шатрієс Рагани та Вайжгантаса, утворені від серця і дієслова та дієприкметника, наприклад: Усі біди гризуть серденько — це лише сон Пч. Усе вкрив своїм сірим плащем туман, що пригнічує серце Пч. Жодних інших вартових серця довкола не було, хто відвернув би їхню увагу, заманив кудись Вайжг. Так виходимо на периферію мови. Невипадково глибокосердий, -а; вартовий серця, -а; той, що пригнічує серце, -а у LKŽ вважаються неологізмами.

Висновки

1. Іменник серце — слово з активним словотвірним потенціалом. Розвинена система його значень зумовила різноманітність похідних. Похідні мають самостійні значення, мотивовані семантикою твірної основи. У словотворенні беруть участь як прямі, так і переносні значення серця.

2. Окрему групу похідних становлять похідні та складні іменники й прикметники. Більшість похідних від серця — композити. Найпродуктивніший тип їхнього словотворення — B + Š. Більшість похідних іменників — демінутиви. Найменше — суфіксальних утворень із закінченням.

3. Проаналізувавши словотвірні опозиції (похідне↔серце), можна стверджувати, що найактивнішою у словотворі є основна семема серця — «центральний орган кровообігу». Саме від соматизму серце утворюються: 1) демінутиви зі значенням пестливості із суфіксами -elė, -ikė; 2) назви носіїв іменникової ознаки із суфіксами -inin-kas, -inė, -ietė, -ulys; 3) прикметники із суфіксами -inis, -ė; -iškas, -a; -ėtas, -a; 4) складні іменники: Š + D — назви предметів і рослин, B + Š — назви осіб і тварин, P + S — назви предметів, Š + V — назви осіб, станів і дій; 5) складні прикметники: Š + D позначає ознаки предметів за подібністю, B + Š метонімічно позначає фізичні властивості особи.

4. Переносне значення слова «серце» — «символ людських почуттів і настроїв, осередок переживань, внутрішній світ» — є семантичною основою словотворення для: 1) пестливих демінутивів із суфіксами -elė, -užė (-užėlė), -aitė, -elis, -užis, -aitis, -ytis; 2) давнього прикметника širdyjis, -ji;

5. Переносне значення серця — «особливості характеру людини, схильності,

163

«настрої» утворюють пестливі демінутиви із суфіксами -elė, -aitė, -alė.

5.1. Цей відтінок значення «щирість, доброта, чуйність, співчуття» є семантичною основою словотворення:

1) назви ознаки, утвореної від іменника, із суфіксом -ystė;

2) прикметників із суфіксами -ingas, -a; -iškas, -a та закінченням -us, -i;

3) префіксальних прикметників beširdis, -ė; nuoširdus, -i; paširdus, -i.

5.2. Інший відтінок цього значення — «особа, що вирізняється певними духовними якостями» — допомагає зрозуміти мотивацію продуктивного типу складних прикметників B + Š (і близького до нього типу D + Š), які характеризують осіб. Соматизм širdis, що метонімічно означає особу, став основою для утворення численної групи метонімічних прикметників. Прикметники цього типу не властиві живому мовленню, це переважно слова з писемних джерел і словників. Немає потреби фіксувати в словниках усі регулярні похідні, адже більшість із них так і залишаться словами окремих авторів.

6. Širdis у значенні «серцевина дерева» стало основою для таких похідних:

1) демінутивів із суфіксами -elė, -ukas;

2) нетипових назв носіїв ознаки іменника із суфіксами -iena, -esas;

3) прикметників із суфіксами -ingas, -a; -inis, -ė; -ėtas, -a;

4) складних прикметників kiauraširdis, -ė (B + Š), dviširdis, -ė (S + Š).

7. Розвинена система словотворення іменника širdis наочно свідчить, що більшу частину словникового складу мови становлять похідні слова.

1. Складні іменники з другим іменниковим компонентом

I компонент

II компонент

Що позначається першим означальним компонентом

Приклади

Š

D

призначення

Назви рослин шірджоле (шірджоле, шірджажоле, шірджажоле), шірджажолиніс (шірджажолиніс) Назви предметів шірджялосаї

належність

Назви предметів шірдакауліс, шірдіплеве

4

I

компонент

II

компонент

Що позначає першим означальним компонентом

Приклади

подібність

Назви рослин серцелист, серцелистики

Б

Ш

характерна виразна зовнішня, фізична ознака

Назви осіб слабкосердий, -а; сильносердий, -а; здоровосердий, -а Назви рослин голосердки Назви тварин вузькосерді

характерна виразна внутрішня, духовна ознака

Назви осіб щиросердий, -а; відкритосердий (відкритосердий), -а; добросердий (добросердий), -а тощо.

Д

Ш

належність

Назви осіб arklaširdis (arklaširdis), -ė; karvelširdis, -ė; kiškiaširdis, -ė; šunširdis, -ė; šunširdà; zuikiaširdis, -ė

матеріал

Назви осіб akmenširdis (akmiñširdis), -ė; auksaširdis, -ė; geležaširdis, -ė; medžiaširdis (medžiaširdis), -ė; molaširdis, -ė; šiaudaširdis, -ė; šūdširdis, -ė

Назви рослин auksaširdė

P be

Š

нестача

Назви осіб beširdis (beširdis), -ė

165.

I компонент

II компонент

Що позначається першим означальним компонентом

Приклади

Назви предметів

po

місце

paširdė (paširdis, paširdis, paširdys, paširdžiai, paširdžiai, paširdžiai)

біля

місце

prieširdis (pryširdis, prižirdis, prieširdė, pryširdė, pryširdė)

2. Складні іменники з другим дієслівним компонентом

I компонент

II компонент

Що позначає перший керований компонент

Приклади

Š

V

об’єкт дії

Назви осіб

шірдаґражис (шірдаґряужис), -е; шірдаєдіс, -е; шірдєда; шірджасарґіс, -е

Назви рослин

шірдґлоба

Абстрактні назви станів

шірдаскаудіс (шірдскаудіс), шірдаскудіс, шірдґайла, шірдґєла (шірдґєла, шірдґєла̀, шірдіґєла, шірдґілас, шірдґіла, шірдґила, шірґілас), шірдґраужа (шірдґряужа, шірдаґряужа), шірдпєрша (шірдпєршас, шірдпєршіс), шірдплєшя

166

I компонент

II компонент

Що позначається першим керівним компонентом

Приклади

суб’єкт дії

Назви рослин širdžiamušiai Абстрактні назви дії širdoplakis Абстрактні назви стану širdāpykis, širdāplakis

3. Складні прикметники з другим іменниковим компонентом

I компонент

II компонент

Що позначається першим означальним компонентом

Приклади

Š

D

подібність

širdlapis (širdžialapis), -ė; širdžiavais is, -ė

B

Š

характерна виняткова зовнішня, фізична ознака

kiauraširdis, -ė, silpnaširdis, -ė; skeltaširdis, -ė; stipriaširdis, -ė, sveikaširdis, -ė

характерна виняткова внутрішня, духовна ознака

відкритосердий, -а; щиросердий (щиросердий), -а; добросердий (добросердий), -а тощо

D

Š

належність

кінськосердий (кінськосердий), -а; голубосердий, -а; зайцесердий, -а; собачосердий, -а; кроликосердий, -а

матеріал

кам’яносердий (камінносердий), -а; золотосердий, -а; залізносердий, -а; деревосердий (деревосердий), -а; глиносердий, -а; соломосердий, -а; гноєсердий, -а

167

I компонент

II компонент

Що виражається першим означальним компонентом

Приклади

S

Š

число

односердий (односердий), -а; двосердий, -а; дев’ятисердий, -а

Dl

Š

ознака дії

гризотносердий, -а

без від з після

Š

відсутність походження походження

безсердий (безсердий), -а; щирий (щирий), -а; навколосерцевий, -а

4. Складні прикметники з другим дієслівним компонентом

I компонент

II компонент

Що виражає перший керований компонент

Приклади

Š

V

об’єкт дії

шірдєадіс, -є; шірджясліґіс, -є

СЛОВА, УТВОРЕНІ ВІД ІМЕННИКА ŠIRDIS (СЕРЦЕ)

Резюме

У цьому дослідженні йдеться про слова, утворені на основі іменника širdis. Мета — виявити словотвірний потенціал цього слова та показати зв’язок утворених слів зі значеннєвим ядром цього слова.

У словотворенні беруть участь прямі й переносні значення іменника širdis. Можна констатувати, що найактивніше в словотворенні використовується пряме значення — «головний орган кровообігу».

Окремі групи становлять похідні й складні іменники, похідні й складні прикметники. Утворені слова мають різні значення, мотивовані семантикою їхньої твірної основи.

168