ACTA LINGUISTICA LITHUANICA

XLVIII (2003), 177–184

ПРИМІТКИ

Remarks

ДРІБНИЦЯ

Прикметники жемайтського діалекту žiaudrus, žiudrus привернули увагу Стівена Янга, фахівця з балтійських мов з університету Балтимора, у дуже цікавій статті «Lithuanian žiaurūs: žiudrus» (Acta Linguistica Lithuanica 47, 109–115). Речення, взяті з DŪNŽ, с. 453, 458, здається, потребують деяких зауваг: pākaulinēs lābā žōdrōs ā.udeklas; vi.kšrēs žōdrōs / pjā.usta lįžuvē gįvuol’ūn. žōdrōs у другому реченні слід передавати не як žudrūs, а як žiudrūs: vikšris žiudrūs pjāusto liežuvį gyvōliuon (дав. одн.; наз. gįvuolis | gį’vuolis; тут у старій традиційній південножемайтській варнішській говірці до закінчення дав. одн. -u > -uo додано неетимологічне n). Це не žudrūs, а, мабуть, моя очевидна коректорська помилка ввела автора в оману, хоча в гнізді — žiudrus, тобто всі речення визначено словом žiudrus (збирання тексту, що тривало 6 років (1969–1975), було дуже розтягнутим через заборони, скарги тощо).

У живому мовленні цей прикметник нині призабувається; його найчастіше вживають літні сільські мешканці. Його корені — žiaud-, žiud-, отже, є лише форма žiudrūs, а науковці з далеких країв, які не володіють цим діалектним словником, іноді можуть засумніватися й почати цитувати неіснуюче слово *žudrus.

Vytautas Vitkauskas

Інститут литовської мови

вул. П. Віляйшо, 5, 2055 Вільнюс, Литва

Отримано 2003 05 05

ЩОДО ТАК ЗВАНОЇ НУЛЬОВОЇ ЗВ’ЯЗКИ

Цей текст передусім присвячено обговоренню таких речень, як: Мій брат — інвалід; Постійний кашель — симптом тяжкого захворювання тощо. У граматиці сучасної литовської мови (Vilnius: Mokslas, 1994) їх вважають іменними реченнями, що відповідають тричленній моделі, оскільки Погода гарна вважається реченням із нульовою зв’язкою (с. 612).

Перш ніж розпочати полеміку з цього вузького питання, від самого початку наведу два твердження, без яких полеміка не має сенсу і яких я намагатимуся неухильно дотримуватися.

Перше твердження: Ніщо не має ознак. Жартома кажу й інакше: Ніщо не має волосся. Здається, формулювання цього твердження належить Іммануїлу Канту, але я цього добре не пам’ятаю, а оскільки істинність тверджень я не обґрунтовую авторитетом, мені достатньо й того, що я вважаю його істинним. Логіка безпосередньо не оперує словом ніщо, але в її теорії класів визнається нульовий, або порожній, клас (звертаю увагу, що нульовим його називають за знаком, яким його позначають, а порожнім — за тим, що