JŪRINA ŠVABARYTĖ-VALUŽIENĖ

Інститут литовської мови

Напрями наукових досліджень: аналіз діалектів у писемних джерелах, діалектна лексикографія та лексикологія, соціолінгвістика, синтаксис.

LINA KAZLAUSKAITĖ¹

Šiaulių „Aušros“ muziejus

Напрями наукових досліджень: стилістика, синтаксис.

Порівняння у творах Маріуса Катілішкіса: мовне середовище і новий зміст

Порівняння текстів Маріуса Катілішкіса: мовне середовище і новий зміст

АНОТАЦІЯ

У статті науковій спільноті представлено аналіз і зіставлення художнього засобу — порівняння — у двох романах письменника Маріуса Катілішкіса Miškais ateina ruduo і Išėjusiems negrįžti. Розглядаючи порівняння в згаданих романах Катілішкіса, авторка зауважує, що мовне середовище романів створює умови для розширення порівнянь додатковим оточенням. Тоді образ утрачає функцію порівняння, розпадаючись на окремі слова порівняння. Тому читачеві вже не залишається простору, щоб сприймати порівняння традиційно, адже Катілішкіс створює такий образ, якого читач не очікує.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: порівняння, співвідношення теми й образу, структура порівняння, додаткове оточення порівняння.

АНОТАЦІЯ

У статті науковій спільноті представлено аналіз і зіставлення художнього засобу — порівняння — у двох романах Маріуса Катілішкіса: Miškais ateina ruduo і Išėjusiems negrįžti. Обговорюючи порівняння, використані у згаданих романах Катілішкіса, авторка зауважує, що мовне середовище романів створює умови для розширення порівнянь додатковим оточенням. Тоді образ утрачає

Straipsniai / Articles

129

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ, LINA KAZLAUSKAITĖ

функцію порівняння та розпадається на окремі слова порівняння. Отже, читачеві не залишається простору, щоб осягнути порівняння традиційним способом, адже Катілішкіс створює такий образ, якого читач зовсім не очікує.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: порівняння, співвідношення теми й образу, композиція порівняння, додаткове оточення порівняння.

ВСТУП

Асоціативне мислення — це процес відображення дійсності у свідомості, який дає змогу зіставляти за певною побічною ознакою як близькі, так і цілком різні предмети, тварин, рослини тощо. Так зване порівняння, що слугує експресивним засобом мови, часто трапляється не лише в дискурсі, а й у текстах художньої, публіцистичної і навіть наукової літератури. За словами Юозаса Пікчілінгіса, порівняння з чимось визначнішим «зробить помітною навіть дрібницю» (Pikčilingis 1989: 43). Порівняння є міждисциплінарним об’єктом дослідження: воно цікаве і мовознавцям (стилістам, синтаксистам) як лексичний і семантичний, структурний і граматичний зв’язок, і літературознавцям як художній засіб вираження.

Vokiečių ir rusų kalbų stilistai palyginimus skiria prie tropų (Я 1998: 520–521; Брандес 1983: 140). Lietuvių stilistai palyginimą apibūdina kaip priemonę perkelinei reikšmei atsirasti, kaip metaforizacijos pagrindą (Pikčilingis 1975: 352–356; Župerka 1980: 18–19). Lenkų ir latvių kalbininkai taip pat akcentuoja metaforizacijos procesą (Kurkowska, Skorupka 2001: 202; Jekevics 1967: 140).

І дослідники стилістики, і літературознавці сприймають порівняння як складний засіб вираження. Найчастіше його вважають двочленною конструкцією (Zaborskaitė 1982: 06; Ramonaitė 1972: 18–22; Голуб 1986: 38; Брандес 1983: 140; Koženiauskienė 2013: 151–152). Існують також інші погляди: окрім того, що порівнюється, та об’єкта, з яким порівнюють, указується ще й tertium comparationes (третій член порівняння; пор. Župerka 1997: 59). У статті порівняння розглядається як тричленна одиниця: тема, образ (опора порівняння) і підстава порівняння (Kazlauskaitė 2006: 66–74).

За структурою порівняння може бути повним і неповним, що зумовлено семним складом слів. Порівняння як синтаксична конструкція має граматичні та структурні особливості. Литовські й російські мовознавці виокремлюють прості та поширені порівняння. Класифікацію простих порівнянь докладно описала Валерія Рамонайте (1972: 18–22). У російській і німецькій мовах виділяють менше конструкцій порівняння (Познань 1987: 379; Брандес 1983: 141). Поляки виражають порівняння за допомогою jak, jako, niby, ni to, na kształt, jak gdyby (Kurkowska, Skorupka 2001: 201), а латиші — за допомогою kā, nekā, it kā, jo-jo (MLVG I 1959: 771–773; LVG 2015).

Рамонайте виокремлює аж дев’ять конструкцій простих порівнянь: порівняння, поєднані словами kaip, tarytum, tarsi, lyg, nelyginant, it, nei; орудним відмінком

130

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Marius Katiliškio raštų palyginimai: kalbinė terpė ir nauja prasmė

виражені порівняння; корелятивні (відносні) порівняння; порівняння з прийменником prieš; порівняння з дієсловами mena, primena; порівняння з прикметниками panašus, lygus ir tikras, порівняння, доповнені модальними словами rodos, atrodo, sakytum тощо; заперечні порівняння.

На те, що існують розгорнуті порівняння, утворені з кількох речень і здатні охоплювати навіть цілий абзац, вказують джерела не лише з литовської, а й з латиської та російської мов (Попталь 1987: 379; Гольб 1986: 239–240).

У литовському мовознавстві вживаються ще два терміни: порівняльний зворот і порівняльне речення (LKG 3 1976: 653–689; Gavenis, Keins 1990: 116). Ці терміни позначають граматичні зв’язки між словами в реченні та широко сприйманий, чуттєвий образ порівняння (DLKG 1997: 634). Термін «порівняння» вживається також у фразеології та визначається як когнітивна метафора (Marcinkevičienė 1994: 14; Koženiauskienė 2001: 206–215; 2013: 153–160)¹.

ДОСЛІДЖУВАНИЙ МАТЕРІАЛ, МЕТА, МЕТОДИ ТА ЗАВДАННЯ

Одним із найавтентичніших і найсловесніших письменників Північної Литви літературознавці визнають Маріуса Катилішкіса (Альбінас Вайткус, 1914–1980). Щодо мови його романів існують різні думки. Одні хвалять Катилішкіса за багатослівність і тонкість мови (Kubilius 1995: 453; Bukelienė 1999: 76–99; Sprindė 2012: 49–53), тоді як інші вважають, що багатослівність надмірно ускладнює розуміння думки (Raila 1991: 549; Nyka-Niliūnas 1996: 213). Сам Катилішкіс дуже цінував слово, завжди наголошував, що знає такі слова, які зрозуміє хіба що один-другий мовознавець, але відчував, що з плином часу писати в еміграції стає дедалі важче: «Немає того ґрунту, який живив би мову. Ми відірвалися від рідної глини». (Macijauskienė 1981: 56).

Straipsnyje nagrinėjami romanų Miškais ateina ruduo (1957) ir Išėjusiems negrįžti (1958) veikėjus charakterizuojantys palyginimai. Medžiaga rinkta iš 1991 m. romanų perlaidos, siekiant atskleisti Katiliškio palyginimų variacijas ir kuriamą kultūrinę palyginimo prasmę. Tuo tikslu keliami šie uždaviniai: išrinkti, suskirstyti ir aptarti Katiliškio romanų Miškais ateina ruduo ir Išėjusiems negrįžti palyginimus pagal lyginimo pagrindą; sugretinti abiejų romanų palyginimus ir jų variacijas; apžvelgti kuriamų palyginimų papildomą aspektą (prepozicinį ar postpozicinį pažyminį, aplinkybę) ir išryškinti Katiliško romanų palyginimų savitumą. Sukauptai medžiagai taikomi analizės, gretinimo ir apibendrinimo metodai.

¹ Авторки не розглядають теоретичних проблем порівняння, оскільки це було б темою окремої статті.

Straipsniai / Articles

131

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ, INA KAZLAUSKAITĖ

ПОРІВНЯННЯ В РОМАНІ Miškais ateina ruduo

Катилішкіс використовує порівняння для характеристики не лише головних персонажів роману (Тіліса, Агне, Моніки, Довейкі), а й епізодичних (Тугауджіса, Червоного Петра, Ґужене та ін.). Порівняльний аналіз теми та образу показує, що персонажі Катилішкіса порівнюються з людськими якостями, явищами природи, предметами побуту, пресою, фольклором (див. додаток 1). Порівняння з явищами природи найчастіше виражаються словами vėjas, audra, perkūnija, sausra. Тварин як основу порівняння названо домашніми (arklys, šuo, katinas, gaidys, žąsinas, perėklė) і дикими тваринами, птахами тощо (levas, kirmėlė, žvirblis, pempė, peteliskė). Із рослин Катилішкіс найчастіше згадує гілку, дерево, шипшину, траву (див. діаграму 1). Лексика основи порівняння в усіх діаграмах подається відповідно до частотності вживання слів.

ДІАГРАМА 1. Порівняння персонажів роману Miškais ateina ruduo із природою

132

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Marius Katiliškio raštų palyginimai: kalbinė terpė ir nauja prasmė

Образи порівнянь розширюються або звужуються за допомогою різних означень, пор.: (собака) лютий, як пащека, (коня) молодого, гарячокровного, (собака) без хвоста, (яблуко) підгниле, вербу, що коливається над водою (гілочка), (береза) з кривуватим стовбуром, гарячий весняного (подих), теплий літній (дощ), півонії (цвіт), який хотілося б зірвати й притулити до серця, геть шорстка (суха), старий (горобець) тощо.

Порівнюючи персонажів із природою, Катилішкіс не лише і не стільки підкреслює певні риси характеру чи зовнішності персонажів, скільки творить нове мовне значення — незвичне, несподіване, нетрадиційне; тому порівняння неможливо сприймати традиційно, адже воно вміщується в лексичне значення основи порівняння.

Подібний образ створюється й у тих порівняннях, основою яких є (не)культурне середовище людини та пов’язане з нею соціальне оточення. У романі Осінь приходить лісами найчастіше порівнюють за допомогою слів, що позначають родинні зв’язки (мати, дитина, немовля). Катилішкіс полюбляє брати за основу порівняння слова, що позначають соціальну належність (землероб, господар, селянин). Обрані письменником слова, що мають (не)культурне (стовп, клаптик газети: привид, п’яниця, циган) значення (див. діаграму 2).

ДІАГРАМА 2. Порівняння персонажів роману Осінь приходить лісами із культурним середовищем людини

Straipsniai / Articles

133

JĄNINA ŠVAMBARĖ-VALUŽIENĖ, LINA KAZLAUSKAITĖ

Основа порівняння розширюється або звужується за допомогою різних означень, пор.: чесний утікач (робітник), (мати) немовля, (підлітка), віддана, що вийшла до церкви чи до подруг, справжня сестра милосердя (сестра), цілком безпечний (чоловік), (священник) із кафедри, кульгавий, страшенно понівечений (чоловік), іграшкового (коника), (стовпи) на перехресті доріг, льону (снопи) з марки тощо.

Із порівнянь, що характеризують людей у романі Осінь приходить лісами, видно, що образ розширюється завдяки додатковому контексту (препозитивному означенню, поширеному постпозитивному означенню). Катилішкіс дуже докладно, сказати б, свідомо описує основу порівняння та додаткові аспекти явища, предмета чи дії, які становлять тему, тому образ традиційних порівнянь залишається тим самим, але обирається інша основа порівняння, що допомагає створити нове реченнєве значення.

З нетрадиційно створених порівнянь проступають традиційні деталі образів персонажів. Жінки й дівчата міцної статури, здорові, рум’янощокі, світловолосі (наприклад, Агне). Хлопці й чоловіки сильні, високі (Каждайла, Тіліус), за винятком тих, хто не має постійного місця проживання. Вони кульгаві (Лауринас) або літнього віку.

ПОРІВНЯННЯ РОМАНУ НЕ ПОВЕРНУТИСЯ З ВИРУ

Персонажі цього роману досить умовні, адже життя людей у романі доволі хаотичне. Порівняння для характеристики оповідачів, утікачів і солдатів, керівництва, чужинців та жінок наведено в додатку 2 до статті. Персонажі цього роману також порівнюються з природою. Однак тут тварини, рослини й природні явища, з якими проводяться порівняння, Катилішкіс зменшує або зображує як непередбачувані явища. Так, у порівняннях із собакою, конем, бараном, котом образ розширюється не лише постпозитивними чи препозитивними означеннями: собача (собаки), мисливський (пес), сліпо йшов за становищем, (свиня), дріт, протягнутий крізь рило, витівник (бик) тощо, а й обставинами: (кінь) на пасовищі, (баран) впертий перед своїм димарем, (кіт) у шпаківні тощо. Образ порівнянь зі словами страусеня, бджола, лялечка комахи звужується, пор.: (бджілки) крізь вузьку щілину льотка з вулика, єврей (бджола) тощо. Порівнюючи персонажа з рослиною-квіткою: пагін, слива, письменник доповнює образ означеннями, пор.: чудова й рідкісна (квітка), зірвана в садах і квітниках північного краю, (слива) посиніла й достигла, соковите стебло (пагін), що невдовзі мав обвити старий пень тощо. Образ порівняння зі стихійними природними явищами (буря, грім, туман, вулкан) розширюється лише один раз — дієвий вулкан (див. діаграму 3 і таблицю 2).

134

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Marius Katiliškio raštų palyginimai: kalbinė terpė ir nauja prasmė

собака, кіт, баран, кінь

Основа порівняння природа

мураха, бджоли, лялечка комахи

квітка, пагін, слива

порив, грім, град, вулкан

3 ДІАГРАМА. Порівняння персонажів роману «Тим, хто пішов, не повернутися» із природою

Порівняння в романі «Тим, хто пішов, не повернутися» значно традиційніші, рідше обмежуються означенням, і Катілішкіс уже самою основою порівняння залучає читача до пошуку індивідуального й культурного змісту.

На діаграмі серед слів, що становлять основу порівняння з людським культурним середовищем, часто трапляються неблис, нехрещений, сарацин. У романі рідко вживається означення, що обмежує значення порівняння, наприклад: немов нехрещене немовля, справжні сарацини, як мешканці диких островів у вінках з орхідей тощо. Слова п’яничка, лялька, торба старих речей використовуються для порівняння майже без означень. Слова, що становлять основу порівняння, Юрате, Самсон, китайське божество тощо додають читацькому сприйняттю ширший, не лише литовський, а й світовий культурний, літературний та музичний смисловий акцент. Слова привид, чорт, що становлять основу порівняння, вживаються без означень (див. діаграму 4).

Основа порівнянь у романі «Тим, хто пішов, не повернутися» відображає культурний і літературний досвід Катілішкіса, а порівняння увиразнюють емоційний стан персонажів, які опинилися в безнадійному становищі.

Straipsniai / Articles

135

JANA ŠVAMBARÝTĖ-VALUŽIENĖ, LINA KAZLAUSKAITĖ

4 ДІАГРАМА. Порівняння персонажів роману Išėjusiems negrįžti із культурним середовищем людини

Оповідач роману Išėjusiems negrįžti порівнюється з різними тваринами, предметами, що увиразнюють стійкість і чуттєвість, зумовлені нездатністю зрадити Батьківщину. Утікачів порівнюють не лише за зовнішньою ознакою, а й за підтекстом, що відкриває емоційний пласт. За допомогою порівнянь, які характеризують керівництво, намагаються увиразнити людські вади: грубість, жорстокість, жадібність, інертність, злість. Чужих, мало знайомих або незнайомих людей порівнюють, наголошуючи на певному збігові предмета, явища чи дії з людиною, яку порівнюють. Жінок порівнюють із рослинами та явищами природи.

ВИСНОВКИ

Маріус Катілішкіс схильний розширювати порівняння додатковим оточенням (препозитивним чи постпозитивним означенням, обставиною). Образ ніби втрачає функцію порівняння. Через описовий характер порівняння семантичне навантаження розподіляється між окремими словами. Щоб збагнути зміст, потрібно звертати увагу не на

136

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Mariaus Katiliškio raštų palyginimai: kalbinė terpė ir nauja prasmė

центральне слово порівняння, а на сполуку в цілому. Ця модель порівняння характерніша для роману Miškais ateina ruduo. У романі Išėjusiems negrįžti такого розгортання порівнянь менше. Найчастіше воно помітне, коли автор заговорює поетично або вдається до епічного опису.

Якщо порівняння коротке, Катілішкіс компенсує порівняльний контекст основою порівняння та мікроконтекстом. У романі Išėjusiems negrįžti переважають традиційні порівняння. Порівняння в романі Miškais ateina ruduo нетрадиційні й значно виразніші.

Помітно, що Катілішкіс змінює образ, який у свідомості читача має певне визначення й основу порівняння, та додає іншу рису зовнішності чи вдачі (kaip arklys (позіхнув); kaip slyva (щоки) усе тіло, не лише ніс).

Зіставлення порівнянь у двох романах наводить на думку, що письменник постійно змінює мову, мов живий організм, і розвиває нові значення лексичних сполук. У романі Miškais ateina ruduo помітна первинна номінація. Порівняння може звучати не як визначення головного слова. Тут усе надзвичайно близьке й справжнє: порівнюючи, Катілішкіс обов’язково деталізує, ніби без цього порівняння залишилося б незрозумілим. У романі Išėjusiems negrįžti мова переходить на вищий рівень (вторинна номінація). Найчастіше окреслюється лише зовнішній збіг зіставлюваних речей, а читач має сам розшифрувати код (особливо у випадку порівнянь, що задають широкий культурний контекст світу: звичаї, літературу, релігію тощо).

ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА

Bukelienė Elena Nijolė 1999: Prozos keliai keleliai. Vilnius: Saulės delta.

DLKŽ – Граматика сучасної литовської мови. Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 1997.

Gaivenis Kazimieras, Keinys Stasys 1990: Kalbotyros terminų žodynas. Kaunas: Šviesa.

Jankevics Andris 1967: Piežmes par salīdzinājumus partikulas kā lietošanu. – Latviešu valodas kultūras jautājumi. 3 laidiens.

Katiliškis Marius 1990: Užuožėja. Išėjusiems negrįžti. Vilnius: Vaga.

Katiliškis Marius 1991: Miškais ateina ruduo. Vilnius: Vyturys.

Kazlauskaitė Lina 2006: Pagrindinius veikėjus charakterizuojantys palyginimai Mariaus Katiliškio romane „Miškais ateina ruduo“. – Acta humanitarica universitas Saulensis 1. Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla, 66–74.

Straipsniai / Articles

137

JANA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ, LINA KAZLAUSKAITĖ

Kožniauskienė Regina 2001: Retorika. Iškalbos stilistika. 2 leidimas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Kožniauskienė Regina 2013: Retorinė ir stilistinė publicistinių tekstų analizė. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Kubilius Vytautas 1995: XX amžiaus literatūra. Vilnius: Alma littera.

Kurkowska Halina, Stanisław Skorupka 2001: Stylistyka polska zarys. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.

LKG – Граматика литовської мови 3. Вільнюс: Mokslas, 1976.

LV – Граматика латиської мови 2-ге видання. Автори: Ilze Auziņa, Ieva Brenke, Juris Grigorejs, Inese Indrāne, Baiba Ivulāne, Andra Kalnača, Linda Lauze, Ilze Lokmane, Dace Markus, Daina Nītiņa, Gunta Smiltniece, Baiba Valkovska, Anna Vulāne. Рига: Інститут латиської мови ЛУ, 2013.

Macijauskienė Marija 1981: Tarp dviejų laiškų. – Nemunas 8, 1981, 5.

Marcinkevičienė Rūta 1994: Kognityvinė metafora – kalbos universalumo ir unikalumo matas. – Tautos vaizdas kalboje. Šiauliai: Šiaulių pedagoginis institutas.

MLLG I – Граматика сучасної латиської літературної мови 1. Фонетика і морфологія. Рига: Видавництво Академії наук Латвійської РСР, 1959.

Nyka-Niliūnas Alfonsas 1996: Temos ir variacijos: literatūra, kritika, polemika. Vilnius: Baltos lankos.

Pikčilingis Juozas 1975: Lietuvių kalbos stilistika 2. Vilnius: Mokslas.

Pikčilingis Juozas 1989: Kalbos ekspresyvumo būdai ir priemonės. Vilnius: Žinija.

Raila Brony 1991: Kodėl antrai? Vilnius: Vaga.

Ramonaite Valerija 1972: Epitetai. Palyginimai. Šiauliai: „Titnago“ sp.

Sprindytė Jūratė 2012: Marius Katiliškis. – Literatūra 12 klasei. 2: Modernioji XX a. antrosios pusės literatūra. Nepriklausomybės laikų literatūra. Chrestomatija. Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas.

Zaborskaitė Vanda 1982: Literatūros mokslo įvadas. Vilnius: Mokslas.

Župerka Kazimieras 1980: Stiliaus figūros. Vilnius: LTSR aukštojo ir specialiojo mokslo ministerija.

Župerka Kazimieras 1997: Lietuvių kalbos stilistika. Vilnius: Mokslas.

Бранде Маргарита Петровна 1983: Стилистика немецкого языка. Москва: Высшая школа.

138

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Mariaus Katiliškio raštų palyginimai: kalbinė terpė ir nauja prasmė

Голуб Ирина Борисовна 1986: Стилистика современного русского языка. Москва: Высшая школа.

Розенталь Дитмар Эльяшевич 1987: Практическая стилистика русского языка. Москва: Высшая школа.

Я – Мовознавство. Великий енциклопедичний словник / Відп. ред. В. Н. Ярцева. Москва: Велика російська енциклопедія, 1998 або http://tapemark.narod.ru/es/ (переглянуто 2017 09 10).

ДОДАТОК 1. Порівняння в романі Mišais eina ruduo

Основа порівняння

Вираження порівняння

Людина (частина тіла, стать, соціальне становище, професія)

мов проскалка і зрадник; як прибулець із далекого краю; як злодій; як волоцюга; як господар; мов працьовитий робітник, чесний на завершенні жнив; як буркотун; мов відсортований товар; як першорічок; як мати з немовлям; як дитина; як твій напівдень Петрас; як жила; я бігала, мов божевільна, берегом річки; нехай не думає, що його так легко можна буде обкрутити, багатством малого; як дівчинка; немов дівчина, щойно випущена, пішла до церкви чи до подруг; немов мати; мов справжня сестра милосердя; як уже пустунка; як єдина; мов шляхтич, господар свого двору; як селянка; як муштрований солдат; наче якийсь посланець; немов прокурор, що махає рукою, повернувшись до сумного; мов справжній змовник; як дівчина в житі; як пияк; як людина; як циган; як баба; як нужденний; як уже мати; як подруга; як усі безпечні чоловіки; як брати; як давні друзі; як справжні закохані юнаки; як немовлята своєю наївністю та безпорадною нездатністю; як лунатики, що раптом підводяться з ложа; як цигани; як землероби; мов родичі; як кульгавий, жорстоко понівечений чоловічок; як побожні жінки; мов священник із кафедри; як священники біля сповідальні, що тримаються за ґрати.

Straipsniai / Articles

139

JĀNINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ, LINA KAZLAUSKAITĖ

Природа (тваринний світ, рослинність, природні явища)

як качка; ніби найзліший скажений собака; як півень із гребенем; як півень; як собака без хвоста; ніби на молодого гарячкового коня чекали; як горошина — черв’ячок у куточку стручка; як кріт посеред самого подвір’я; як підгниле яблуко; як жито на пагорбі; наче дерево; як грім; наче коза, що скубе жоржини через паркан; як жовтогрудий шпак на гілці вишні; як сорока; наче гнида; як фіалка в вільхняку; як верба, що коливається над водою; як верхівка, залита світанком; як паллада; як відірвана гілка квітучої черемхи в руці, що люто замахується; як те дерево; як береза з просвердленим стовбуром; як кліщ; наче грибний трухляк старого пня в гущавині лісу; як вітер; як гарячий подих весни; як теплий літній дощ; наче клапоть туману, пригнаний вітром із-за хмари; як шершень; як стручок; як квітка півонії, якою хочеться втертися в ніс і приколоти до серця; як буря; як вітер; як усе скуйовджена суша; як порив вітру; наче пересохла земля; як смугастий, якого гладять по спині; як лев; наче гусак; наче зебра біля будки, до якої її прив’язано; як розпатланий кущ верби; як пупок; як річка, що вбирає в себе безліч струмків; як їжак; як кабан; як тхір; наче дражнений собака; як скуйовджена перепілка; як кішки; як кліщ у коров’ячому вимені; як комар; наче курка після купання в пилюці; як пацюк; як бик; як телята; як ящірка; як півень, відчувши небезпеку; як незграбне теля з ярмарку; як телиця, яку навесні не випускають із хліва; як жайворонок; ніби старий горобець; як метелики; як найкраща робоча худоба; як дикі воли; як велика жаба; як горобець; як борсук у барлозі; як жаби; як черепашка; як ряба корова з пасовища; наче гусак; як лелека; наче білий метелик із сіро-рожевої квітки; як миша; як жеребець, що відчув, як несуть жердини; наче в ярмо запряжені воли; як вугор між столиками; як лев; як кіт; як свиня після купання; як свиня; як чайки; голосом собак; наче теля, що перевернулося на землю; наче позіхаючий лось; як телята аж до блювання; як наляканий бик; як справжній жовнір; як воша; як півень; як попелиця; як злагоджене пташине щебетання, коли скинув шапку; як користувач; як суниця; як витка рослина на першому-ліпшому стеблі, що тремтить; як окунь; як ніжна трава, яку легко витоптати; як вербова прутина; як кизил на галявині; як річкове листя; як берізка, що хитається; як сосонка на вирубці; як листочок.

140

Acta Linguistica Lithuanica LXXVII

Порівняння у творах Маріуса Катілішкіса: мовне середовище і нове значення

Побутові речі (домашнє начиння, будівельне приладдя)

як стовп; як мур; наче товар, не проданий на базарі; як іграшковий цвіркун; як дзиґа; як стовпи на перехресті доріг; як хрест; як віз, навантажений вугіллям; як чоло печі в клуні; як ткацький верстат; як шинельна рукавиця; наче пучок льону з мірки; як складаний метр; як ганчірка; як ремінь.

Друкована преса

наче клапоть газети; як папір.

Персонажі фольклору

наче ворона, що об’їлася сиру; як якась примара; страшний, як чорт, а вже сердитий — як відьма-мати; як перевертні; як зачарований у клуні над схованими грішми; як чаклун у лісі.

Діяльність людини

наче скирта з копиці сіна.

ДОДАТОК 2. Порівняння з роману Тим, хто пішов, не повернутися

Основа порівняння

Вираження порівняння

Людина (частини тіла, соціальне становище, професія)

мов німий; як справжній і відданий солдат; як визволителі своєї країни; як християнин; як немовлята; наче діти в ігровій кімнаті; наче власним дітям; як із розпещеною дитиною; мов сироти; як танкісти; як вправні мисливці на свійську птицю та інші сухі харчі; наче якісь відпочивальники; як ті, хто вперше побачив ліс і місто; наче індіанці; як той зерновий фермер; як танкові гренадери; як справжній інтелігент; наче якогось негра в Африці; у єврея-бідняка; як немовлята; наче нехрещені немовлята; як нехрещені; як нехрещеним; як хвости; як справжнім аристократам; як козак; наче баба на базарі з яйцями; наче косар, що напився, іде на відпуст; не те що творець Третього рейху; наче найвидатніші полководці; як бабуся, що розбила яйця; як обмануту дівчину; як справжні сарацини; як сердитий лайливець, як першокласна потвора; не те що наш енкаведист; як індика; з павичем або хоча б півнем серед птахів гіршого походження; як бідняк, що тягне сітку для будівництва свого палацу; мов якісь мешканці диких островів у вінках з орхідей; як господарі рідних сіл, де є пивниці; з простими литовцями; як і всі виснажені й такі, що мають безліч часу; наче суворий і найобізнаніший суддя; наче благословляючи іній; як пальці однієї руки, розчепірені на втоптаній соломі; як ота шинкарська донька; як борець;

Straipsniai / Articles

141

JANA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ, INA KAZLAUSKAITĖ

Природа (тваринний світ, рослинність, природні явища)

мов кінь на пасовищі; мов баран-провідник на чолі своєї отари; неначе якась кобила-двійня; мов сучка, що шукає пса; мов стріла; мов слива; мов останні барани; мов кіт у воронячому гнізді; мов кобила, забута господарем біля корчми; мов отара овець; мов жидівські бджоли; мов лосі, що закинули роги; мов лосі з рогами у непролазних заростях; мов тетеруки; мов скажені пси; мов собаку; мов свиня; мов оселедці; мов кінь у возі п’яниці; мов лялечка комахи; ніж усі сільські собаки; з ведмежої зимівлі на початку свій ніготь; мов мисливський пес, що пильно стежив за становищем; у цапа; наче китиця; ніж механічний заєць для мисливського собаки; мов свиню, якій дротом протикають рило; мов їжак; мов лев; мов грім; мов град; мов діючий вулкан; ам; мов воли; мов розбишака-бик; наче бджілки крізь вузьку щілину льотка з вулика; мов мурахи; наче мурахи; мов ворон; мов кремінь; мов вуглина; мов коти; мов свиня про хмари; неначе паросток щепи, що швидко ріс і погрожував незабаром обдурити старий пень; подібна до чудової й рідкісної квітки, викопаної в садах і квітниках північного краю; перла.

Предмети побуту (домашнє начиння, будівельні матеріали)

мов мішок старих штанів, пропущений крізь прес; мов мило кришилося в діжці; мов половина гончарного виробу; мов півсмерть; мов річка; мов дупло старого дерева, куди злітаються і шершні, і бджоли; мов смакота; мов півсмерть; мов ключ під нігтем; мов поліно; мов колона; справжня лялька.

Преса, література, музика, культура

неначе якийсь Парсифаль; мов Пер Ґюнт; наче китайський божок; неначе Юда, який витрусив із торбинки тридцять срібняків і надав подоби багатьом популярним картинам; мов Самсон жорна; мов Юрате серед руїн свого бурштинового палацу; мов ангел.

Персонажі фольклору

мов шекли; мов та лисиця з замерзлої ополонки; мов у чортів.

Порівняння текстів Маріуса Катілішкіса: мовне середовище та нове значення

РЕЗЮМЕ

The article discuses the similes used in two novels by Marius Katiliškis (1914–1980) – Miškais ateina ruduo (The Autumn Comes through the Forests) and Išėjusiems negrįžti (To Those Who Departed Never to Return). Katiliškis tends to expand the simile with complementary

142

Acta Linguistica Lithuanica LXXVI

Marius Katiliškio raštų palyginimai: kalbinė terpė ir nauja prasmė

оточенням (прийменниковими й післяйменниковими означеннями, обставинами). Образ ніби втрачає функцію порівняння. У дескриптивному типі порівняння семантичне навантаження образу розподіляється між окремими словами. Щоб осягнути значення, потрібно брати до уваги не головне слово порівняння, а всю фразу. Така модель порівняння характерніша для роману Miškais ateina ruduo. У романі Išėjusiems negrįžti порівняння розгортається меншою мірою. Зазвичай це спостерігається, коли автор говорить поетично або вдається до епічного опису.

Якщо порівняння коротке, Катілішкіс компенсує порівняльний контекст основою порівняння та її додатковим оточенням. У романі Išėjusiems negrįžti переважають традиційні порівняння. У романі Miškais ateina ruduo домінують нетрадиційні й набагато винахідливіші порівняння.

Помітно, що Катілішкіс схильний змінювати основу порівняння образу, який уже має певне усталене визначення у свідомості читача, і підкреслювати іншу особливість зовнішності чи манери [kaip arklys (nusižiovau), kaip slyva (pamelės) visas kūnas, ne tik nosis; (I waned) as a horse, the whole body, not only the nose, is (blue) like a plum].

Порівняння вживаних у двох романах порівнянь наштовхує на думку, що письменник трактує мову як живий організм і змінює результат думки та її мовну форму, створюючи нове значення порівняння. Первинна номінація спостерігається в романі Miškais ateina ruduo. Порівняння може навіть звучати як визначення головного слова. Усе надзвичайно близьке й реальне: порівнюючи, Катілішкіс неодмінно додає подробиці; інакше порівняння було б важко зрозуміти. Мова роману Išėjusiems negrįžti переходить на вищий рівень (вторинна номінація). Зазвичай виражається лише зовнішня схожість порівнюваних предметів, і читачеві доводиться розшифровувати код (особливо в тих порівняннях, що кодують культуру в широкому розумінні — звичаї, літературу, релігію тощо).

Подано 18 вересня 2017 р.

JANINA ŠVAMBAR YTĖ-VALUŽIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva

[email protected]

LINA KAZLAUSKAITĖ

Šiaulių „Aušros“ muziejus

Vilniaus g. 74, LT-76283 Šiauliai, Lietuva

[email protected]

Straipsniai / Articles

143