Стандарти термінології в аспекті гармонізації міжнародної термінологічної бази даних

VALENTĪNA SKUJIŅA, ILZE IRENA ILZIŅA, ANDREJS VASIĻJEVS, JURIS BORZOVS

Термінологічна комісія Академії наук Латвії, Ризький інститут інформаційних технологій, Tilde

ВСТУП

Після вступу до Європейського Союзу кожен аспект суспільного, політичного та наукового життя Латвії мав відповідати вимогам глобалізації та пристосовуватися до них. Термінологія не була винятком. Термінологи в багатомовному суспільстві ЄС мали прийняти виклик і створити спільну платформу для основних учасників термінологічної сфери та представити розмаїття термінів, що трапляються в усіх сферах повсякденного життя.

Спілкування та взаємодія на міжнародному рівні стали «обов’язковими», а обмін повідомленнями іншими мовами — цілком звичним явищем. Однак повідомлення мають передавати інформацію так, щоб одержувач міг правильно й без помилок її інтерпретувати.

Необхідність забезпечення відповідності між термінами в багатомовному спілкуванні та відповідним обміном даними вимагає стандартизації структури термінів і створення багатомовної бази даних. Це досить нагальна проблема, і її не можна відкладати надовго. Головна мета започаткованого проєкту EuroTermBank — створення європейського цифрового контенту для глобальних мереж: зібрання загальноєвропейських термінологічних ресурсів шляхом співпраці термінологічних установ для сприяння мовному розмаїттю в інформаційному суспільстві. У проєкті беруть участь установи з різних країн: Німеччини, Данії, Угорщини, Польщі, Литви, Естонії та Латвії. Латвія також є координатором проєкту.

На самому початку проєкту ми зазначили, що процес розвитку термінології в різних країнах є досить розрізненим і

Terminoloģija | 2006 | 13

17

її не уніфіковано. У цій статті наведено деякі висновки з латвійського досвіду [11] і окреслено шляхи розв’язання проблем.

Проєкт EuroTermBank охоплює ієрархію різноманітних завдань і тем, і кожен етап проєкту потребує координації та гармонізації з іншими учасниками проєкту.

У сфері стандартизації ми виокремлюємо три групи проблем, що потребують міжнародної гармонізації:

– загальні правила створення термінів та їх визначень;

– добір багатомовних термінів і оцінювання їхньої якості у галузевих термінологічних словниках та міжнародних стандартах;

– кодування термінологічного матеріалу та його технічне опрацювання для введення до багатомовної бази даних.

Гармонізацію також можна класифікувати за різними рівнями.

– Щоб упорядкувати термінологічний процес на національному та міжнародному рівнях, усі партнери мають домовитися про єдині принципи методології, які забезпечать сумісність термінологічних ресурсів. Литва, Латвія та Естонія у співпраці з іншими партнерами з ЄС уже зробили свій внесок; настав час упровадити напрацьоване.

– Для багатомовної бази даних необхідно розробити єдине базове ядро термінів, яке можна доповнювати еквівалентними термінами різними мовами. Доцільно обрати одну мову як основну для стандартизованих термінів і визначень.

– Визначення категорій даних, структур даних і форматів обміну виявило також необхідність оцифрування та модифікації термінологічних ресурсів відповідно до гармонізованих структурних і технічних вимог.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА СТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ ТА ЇХНІХ ВИЗНАЧЕНЬ

Загальні правила створення термінів та їхніх визначень стандартизовані на міжнародному рівні Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO). Як визначено в ISO 1087-1:2000 [3], термін — це «словесне позначення загального поняття у певній предметній галузі», а визначення — «представлення поняття за допомогою описового твердження, яке слугує для його відмежування від пов’язаних понять». Крім того, характер визначень і укладання визначень регламентуються ISO 704 [1], ISO 860 [2], ISO 10241 [4] та описані в теорії термінології [10].

18

Valentīna Skujiņa et al. | Terminology Standarts in the Aspect of…

Оскільки наша головна мета — встановити аспект гармонізації багатомовних баз даних, розгляньмо різницю між двома поняттями — гармонізація та уніфікація. Латвійський термінолог Е. Дрезен пояснив і конкретизував поняття уніфікації у своїй книжці «Інтернаціоналізація науково-технічної термінології» [8] у 1936 році. І протягом багатьох років уніфікація понять і термінів була в центрі уваги як на національному, так і на міжнародному рівні; наприклад, багатомовна термінологічна база IOUTN у Варшаві наприкінці XX століття ґрунтувалася саме на принципі уніфікації.

Порівняймо зміст обох термінів — уніфікація та гармонізація — за Оксфордським словником.

Уніфікація та гармонізація у порівнянні

уніфікація

гармонізація

(Оксфордський словник)

(Оксфордський словник)

уніфікація — акт або випадок уніфікації; стан об’єднання; уніфікувати — зводити до єдності або одноманітності; єдність — (1) цілісність; стан бути одним, єдиним або окремим; бути утвореним із частин, які становлять ціле.

гармонізувати — (2) (часто з прийменником «з») приводити у гармонію або перебувати в гармонії; гармонія — (2) вдале або естетичне поєднання частин; (3) згода, злагода.

Висновок: Уніфікація відрізняється від гармонізації. Її основну сутність можна виразити словом одноманітність, тоді як головна мета гармонізації — досягти злагоди, тобто узгодженості, пропорційної відповідності, належного значення та запобігання розбіжностям.

Загальні правила процесу гармонізації стандартизовані на міжнародному рівні стандартом ISO 860. Відповідно до цього стандарту процес гармонізації відбувається так:

– Гармонізація починається з порівняння залучених систем понять за кількістю понять, зв’язками між поняттями, глибиною структури та типом характеристик, що веде до побудови гармонізованих систем понять.

– Потім усі поняття необхідно проаналізувати, порівнюючи визначення.

Terminologija | 2006 | 13

19

Якщо визначення відрізняються, потрібно вирішити, чи є ця відмінність суттєвою чи несуттєвою. Якщо вона суттєва, це означає, що йдеться про два або більше різних понять, які необхідно визначити й розмістити в системі понять.

– Необхідно встановити суттєві (також названі «визначальними») характеристики гармонізованих понять.

– Після гармонізації понять терміни можна гармонізувати з урахуванням відмінностей і подібностей між мовами, традицій термінотворення у відповідній предметній галузі та в певній мові, а також уже усталеної термінології.

Терміни гармонізація понять і гармонізація термінів відіграють важливу роль і включені до стандарту термінів і визначень ISO 1087:

гармонізація понять (3.6.5) Діяльність, спрямована на зменшення або усунення незначних відмінностей між двома чи більше поняттями, які вже тісно пов’язані між собою. ПРИМІТКА. Гармонізація понять є невід’ємною частиною стандартизації термінології.

гармонізація термінів (3.6.6) Діяльність, що веде до позначення одного поняття різними мовами термінами, які відображають однакові або подібні характеристики або мають однакову чи дещо відмінну форму.

Створення багатомовних баз даних робить ці аспекти гармонізації нагальними й важливими: необхідно координувати, запобігати розбіжностям і забезпечувати взаємну відповідність понять і термінів. Коротко кажучи, нам не потрібно уніфікувати, а слід, зважаючи на особливості кожної мови, намагатися гармонізувати багатомовні терміни для бази даних.

З цих визначень можна зробити висновок, що на рівні понять важливо точніше визначати поняття, тісно пов’язані між собою, запобігаючи можливим розбіжностям. Водночас мовні системи різняться, і на рівні термінів не завжди можливо виразити те саме поняття подібним позначенням. Проте під час укладання визначень і творення термінів важливо виражати суттєві характеристики

20

Valentina Skujina et al. | Terminology Standards in the Aspect of…

вираження поняття термінами різними мовами. Це є фундаментальною вимогою під час створення транснаціональних баз даних і забезпечення їхньої практичної придатності. Формальна подібність відповідних термінів різними мовами, звісно, вітається.

Що ми маємо на увазі під істотними ознаками поняття? У теорії термінології, як і в логіці, ми розрізняємо необхідні та достатні ознаки для виконання завдання класифікації кожного поняття й терміна в певній галузі знань, у системі понять і термінів. Місце поняття в певній системі понять визначається вертикальними (для родових або видових понять) і горизонтальними (для двох або більше підпорядкованих, тобто координованих, суміжних понять) ознаками. Наприклад, у горизонтальному аспекті ми не можемо назвати істотною ознакою поняття «дерево» поняття «зелене листя», оскільки листя мають також кущі й трав’янисті рослини. Як можна охарактеризувати дерево або поняття всіх дерев? Його можна охарактеризувати як багаторічну рослину, але від інших багаторічних рослин воно відрізняється дерев’янистим стовбуром і кроною.

Наведено дві схеми, що ілюструють процес аналізу понять і термінів та створення системи з урахуванням вертикальних і горизонтальних ознак.

Рисунок 1. Поняття, поділені за вертикальними ознаками

Terminologija | 2006 | 13

21

Рисунок 2. Підпорядковані поняття, поділені за горизонтальними ознаками

Класифікація понять за відповідними вертикальними й горизонтальними ознаками є способом створення певної системи понять із відповідного поняттєвого поля в будь-якій галузі знань і будь-якою мовою. Щоб краще зрозуміти поняття й терміни поняттєве поле і система понять, порівняймо обидва визначення, наведені в ISO 1087:

поняттєве поле (3.2.10) Неструктурована сукупність тематично пов’язаних понять. система понять (3.2.11) Сукупність понять, структурованих відповідно до зв’язків між ними.

На рівні термінів різні елементи термінів — це поле і система. На рівні визначень істотна ознака, що розмежовує поняття, виражені термінами, пов’язана зі структуруванням: елемент терміна поле відноситься до сукупності без визначеної структури, а елемент терміна сис-тема — до структурованої сукупності. Істотною ознакою, яку слід згадати в обох випадках, є поняття тематично пов’язаних понять. У другому визначенні воно неявно включене у словосполучення відповідно до зв’язків.

Під час створення багатомовної бази даних необхідно сформувати уніфіковане ядро базових термінів основною мовою (мовою-посередником). Згодом його можна доповнити еквівалентами іншими мовами, утворивши таким чином кластер терміна різними мовами. Це ядро має бути представлене мовою-посередником, а істотні ознаки терміна — відображені у визначеннях.

22 Valentīna Skujiņa et al. | Terminology Standards in the Aspect of…

ОРГАНІЗАЦІЇ, СТАНДАРТИ ЯКИХ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ У ГАЛУЗІ ІКТ ЛАТВІЇ

Як приклад добору багатомовних термінів та оцінювання їхньої якості у галузевій термінології розгляньмо проблеми гармонізації та стандартизації в підкомісії з ІКТ Термінологічної комісії Латвійської академії наук (ТК ЛАН).

Насамперед потрібно зрозуміти поняття терміна, перевірити його основні (істотні) характеристики та розробити єдине визначення поняття. Усі багатомовні термінологи мають розглянути, дослідити й дотримуватися певної спільної вихідної моделі термінів. Оскільки кілька організацій у різних галузях розробили рекомендації та стандарти з термінології, зокрема словники й глосарії термінів, це завдання може бути полегшене. Згадаємо лише деякі з цих організацій, оскільки їхні стандарти ми використовували для створення латвійських термінів у галузі ІКТ.

– Міжнародна електротехнічна комісія (IEC) — міжнародна організація зі стандартизації, що займається електричними, електронними та суміжними технологіями. Деякі її стандарти розробляються спільно з ISO.

– Інститут інженерів з електротехніки та електроніки (IEEE) — провідний розробник міжнародних стандартів, що лежать в основі багатьох сучасних продуктів і послуг, особливо в галузях телекомунікацій, інформаційних технологій та виробництва електроенергії. Маючи активний портфель із майже 1 300 стандартів і проєктів, що перебувають у розробці, він є центральним джерелом стандартизації у широкому спектрі нових технологій.

– Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) — міжнародний орган зі стандартизації, до складу якого входять представники національних органів зі стандартизації. Організація розробляє промислові й комерційні стандарти, чинні в усьому світі, так звані стандарти ISO.

– Проте багато компаній у сфері ІКТ, розробників апаратного та програмного забезпечення, створюють власні стандарти, які іноді набувають значного поширення і зрештою отримують статус національних галузевих стандартів.

– Міжнародні багатомовні бази даних також є важливим ресурсом для створення термінів.

Terminologija | 2006 | 13

23

IF THE TERM IN SOURCE LANGUAGE IS POLYSEMANTIC...

Бази даних термінів стандартної термінології доступні кількома мовами, але в галузі ІКТ латвійські термінологи воліють працювати з англомовними базами даних і відповідно до них створювати визначення термінів.

Однак навіть в одній мові той самий термін у різних сферах застосування може мати різні значення. Перш ніж розпочати роботу з міжнародної гармонізації терміна, потрібно визначити галузь його застосування та з’ясувати, чи використовується він також в інших галузях. Пояснення ключового слова безпека у трьох згаданих організаціях зі стандартизації подано так:

1) у комп’ютерних науках – наявність і застосування методів, що обмежують доступ до даних, а також умови, за яких дані можуть бути отримані;

2) в електроенергетиці – здатність енергосистеми належним чином реагувати на збурення, що виникають у цій системі, зокрема на локальні та масштабні збурення, а також на втрату важливих генерувальних і передавальних об’єктів;

3) у військовій справі – заходи, яких вживає командування, щоб захистити себе від шпигунства, спостереження, диверсій, перешкоджання чи раптового нападу; стан, що є результатом запровадження та підтримання захисних заходів, які забезпечують недоторканність від ворожих дій або впливів; захист запасів або пунктів постачання від нападу противника, пожежі, крадіжки та диверсій.

У цих випадках один і той самий англійський термін безпека незалежно від різних визначень у різних предметних галузях (комп’ютерні науки, електроенергетика, військова справа) виражає те саме основне поняття, тож на основі цього поняття можна встановити один відповідний термін і латиською мовою – drošība (принаймні в основному значенні цього слова).

Не завжди один і той самий латиський термін охоплюватиме всі значення англійського (вихідного) терміна, оскільки досить часто один термін описує різні сутності. Іноді є один відповідний латиський термін, а іноді для одного англійського терміна створюють різні латиські терміни.

Термін запис використовується:

1) в обробленні комп’ютерних даних – сукупність елементів даних, упорядкованих для оброблення програмою;

2) у базі даних – (іноді називається рядком) група полів у таблиці, що стосуються певної сутності;

24 Valentina Skujiņa et al. | Terminology Standards in the Aspect of...

3) у методі доступу до віртуальних телекомунікацій, власному методі телекомунікаційного доступу IBM для мейнфреймів і частині її мережевої архітектури Systems Network Architecture (SNA) — одиниця даних, що передається від відправника до одержувача.

У першому й другому випадках відповідним латвійським терміном є ieraksts, у третьому випадку — bloks.

Термін frame вживається:

1) у телекомунікаціях — дані, що передаються між точками мережі як єдине ціле разом з адресацією та необхідною інформацією керування протоколом;

2) у кіно- та відеозаписі й відтворенні — окреме зображення у послідовності зображень, які записують і відтворюють;

3) у технології відображення комп’ютерного відео — зображення, яке надсилається пристроям візуалізації зображення дисплея.

У першому випадку frame перекладається латиською як kadrs, в інших випадках — як ietvars.

Іноді в різних галузях термінології, що розвивалися незалежно одна від одної та використовували різні вихідні мови, навіть для пояснення однакового значення терміна вживають різні латвійські відповідники; їх використання обґрунтовують тривалим уживанням самого терміна. Цей випадок можна проілюструвати перекладом англійського терміна reliability, який у сфері ІКТ перекладають як uzticamība, відповідно до його визначення: reliability — це здатність системи виконувати й підтримувати свої функції за звичайних умов, а також за ворожих або неочікуваних обставин.

В енергетичному секторі той самий термін вживається у значенні drošums.

Ця ситуація показує, що до гармонізації термінів на міжнародному рівні перший крок гармонізації — розроблення на національному рівні цільовою мовою загальних правил щодо термінів і створення їхніх визначень — має бути здійснений.

EUROTERMBANK – МІЖНАРОДНИЙ ПРОЄКТ ІЗ КОНСОЛІДАЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Консолідація та гармонізація термінологічних даних на міжнародному рівні були головним завданням проєкту EuroTermBank 0. Мета EuroTermBank — збирати, гармонізувати й поширювати термінологічні ресурси в нових державах-членах ЄС. Результатом проєкту є онлайн-портал термінології

Terminoloģija | 2006 | 13

25

www.eurotermbank.com. Хоча спочатку проєкт зосереджувався на термінологічних ресурсах Латвії, Литви, Естонії, Угорщини та Польщі, його можна легко розширити, а запропонований підхід можна успішно застосувати й до інших країн.

Проєкт EuroTermBank є частиною програми ЄС eContent, спрямованої на стимулювання розроблення та використання європейського цифрового контенту в глобальних мережах і сприяння мовному розмаїттю в інформаційному суспільстві.

Партнери проєкту представляють Німеччину, Данію, Естонію, Латвію, Литву, Угорщину та Польщу й утворюють вдале поєднання університетів, приватних компаній та державних установ, що координують і регулюють термінологічну діяльність.

Партнери проєкту виявили й описали понад 500 термінологічних ресурсів. Було визначено пріоритетність ресурсів і підписано угоди про включення до EuroTermBank понад 200 ресурсів із загальною кількістю записів понад 700 000. У ході проєкту було здійснено масштабну цифровізацію термінологічних ресурсів: понад 200 000 термінів перетворено з паперового формату на уніфіковані структуровані цифрові дані.

EuroTermBank слугує не лише сховищем термінологічних даних, а й центром доступу, що об’єднує низку термінологічних баз даних. Завдяки цьому користувач отримує єдину точку доступу до широкого спектра термінологічних даних. Наразі з EuroTermBank з’єднані такі зовнішні бази даних:

– Termnet.lv – офіційна латвійська база термінології Комісії з термінології LAS;

– PolTerm – польська база даних правової термінології;

– база даних термінології угорського законодавства.

СТАНДАРТИ ОБРОБКИ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ДАНИХ

Стандартизація є необхідною для консолідації різноманітних термінологічних ресурсів і забезпечення обміну термінологічними даними. У межах проєкту EuroTermBank було оцінено та застосовано стандарти обробки термінологічних даних для моделювання даних та інтерфейсів обміну даними 0.

Найвідомішим органом стандартизації є Технічний комітет 37 Міжнародної організації зі стандартизації (ISO TC37) «Термінологія та інші мовні й контентні ресурси». Низка стандартів, розроблених ISO TC37, описує основні принципи моделювання, обробки, зберігання та обміну термінологічними даними.

26

Valentīna Skujiņa et al. | Terminology Standarts in the Aspect of…

Для зберігання та пошуку термінологічні дані організовано у термінологічні статті. Кожна стаття містить інформацію, що стосується окремого поняття. Такий підхід, орієнтований на поняття, відрізняється від поширеної практики багатьох словників, у яких статті організовано навколо лексичних одиниць. Щоб об’єднати термінологічні статті різними мовами та з різних джерел, їх необхідно згрупувати навколо абстрактних, незалежних від мови понять (див. рисунок 3).

Рисунок 3. Перехід від лексикографічного підходу до підходу, орієнтованого на поняття

Окремі термінологічні статті складаються з елементів даних відповідно до обраної моделі даних і категорії даних [15]. Міжнародний стандарт ISO 12620 «Комп’ютерні застосунки в термінології — Категорії даних» [6]0 визначає категорії даних для реєстрації термінологічної інформації як у комп’ютеризованому, так і в некомп’ютеризованому середовищах, а також для обміну й пошуку термінологічної інформації незалежно від локальних програмних застосунків або апаратних середовищ, у яких використовуються ці категорії даних. Використання уніфікованих назв категорій даних і визначень, що відповідають стандартам, значно полегшує обмін даними між різними системами та підвищує можливість повторного використання даних 0.

Кожна стаття EuroTermBank, орієнтована на поняття, має чотирирівневу структуру [9] (див. рисунок 4). Рівень статті містить незалежну від мови інформацію, як-от ідентифікатор статті, зображення тощо. Мовний рівень містить інформацію, специфічну для певної мови, як-от визначення, посилання, пояснення тощо. Термінологічний рівень містить термін — найменування визначеного поняття певною мовою за допомогою мовного виразу, — а також іншу інформацію, пов’язану з терміном. Словотвірний

Terminologija | 2006 | 13

27

рівень стосується окремих слів, що утворюють термін, і лексичної інформації про ці слова.

Рисунок 4. Чотирирівнева структура даних системи EuroTermBank

Для обміну термінологічними даними було розроблено міжнародний стандарт ISO 12200 «Комп’ютерні застосунки в термінології — Формат обміну термінологічними даними, призначений для машинного читання (MARTIF)» [5]. Він дає змогу чітко ідентифікувати окремі набори даних і категорії даних, а також їхні залежності та зв’язки. Формат значною мірою спирається на назви категорій даних і визначення, наведені у стандарті ISO 12620. MARTIF ґрунтується на ISO 8879 «Стандартна узагальнена мова розмітки» (SGML).

MARTIF забезпечує відкритий і гнучкий механізм обміну даними між різними системами керування термінологією. Основна частина стандарту MARTIF визначає формалізм, який слід застосовувати під час підготовки термінологічних наборів даних до обміну, встановлюючи визначення типу документа (DTD) SGML і перелічуючи відповідні теги (розмітку), що використовуються для структурування даних. Нормативна частина стандарту також визначає розмітку окремих термінологічних категорій даних, які мають використовуватися в середовищі MARTIF на основі ISO 12620.

Міжнародний стандарт ISO 16642 «Комп’ютерні застосунки в термінології — Структура термінологічної розмітки (TMF)» [7] сприяє використанню та повторному використанню термінологічних наборів даних з урахуванням умов реального життя

28 Valentīna Skujiņa et al. | Terminology Standards in the Aspect of...

різних форматів, середовищ баз даних і систем термінологічних банків, а також різноманітних моделей даних, на яких ґрунтуються ці колекції. Стандарт також враховує потребу в налагодженні кращих зв’язків між термінологічними базами даних та іншими лексичними ресурсами, що використовуються, наприклад, у машинному перекладі або обробленні природної мови.

Асоціація стандартів індустрії локалізації (LISA) розробила галузевий стандарт TBX (скорочено від TermBase eXchange). Це дуже практичний формат обміну термінологічними даними, сумісний із термінологічною структурою розмітки TMF. TBX ґрунтується на структурній метамоделі TMF; він визначає набір категорій даних зі стандарту ISO 12620 і використовує стиль XML, сумісний із MARTIF.

Система EuroTermBank реалізує стандарт TBX, щоб забезпечити обмін даними між різними модулями системи, обмін даними із зовнішніми термінологічними базами даних, імпорт і експорт даних, зберігання даних та їх редагування.

Поточне дослідження зосереджене на можливостях і обмеженнях автоматичного об’єднання записів бази даних — злиття двомовних записів із кількох джерел для формування одного багатомовного запису. Ключовим аспектом є розрізнення, гармонізація та об’єднання записів із кількох ресурсів, безпосередньо пов’язаних з одним і тим самим поняттям. У цій статті описано теоретичні та деякі практичні аспекти міжнародної гармонізації термінології. Подальші дослідження та практична оцінка тривають у межах проєкту EuroTermBank.

ВИСНОВКИ

1. Для створення визначення необхідно встановити істотні ознаки поняття та його місце в системі понять предметної галузі. Визначення й вибір конкретного терміна ґрунтуються на необхідних і достатніх ознаках поняття. Аналіз транснаціональних понять у термінологічній роботі кожної мови має бути подібним. Вибір конкретного терміна визначається переважно специфічними характеристиками цільової мови.

2. Для поступового вдосконалення використання міжнародної бази даних надзвичайно важливо систематично й скоординовано працювати мовою кожного національного партнера та в кожній терміносистемі предметної галузі.

3. У результаті проєкту ЄС EuroTermBank розроблено методологію створення багатомовної термінологічної бази даних, значну кількість ресурсів було

Terminologija | 2006 | 13

29

було консолідовано та інтегровано в онлайн-систему. Ключовий принцип розроблення системи EuroTermBank — спиратися на міжнародні стандарти, щоб створити надійну основу для консолідації широкого розмаїття розпорошених термінологічних ресурсів і забезпечити їхню сумісність з іншими системами та застосунками.

REFERENCES

ISO Standards: Publisher: Geneva, International Organization for Standardization:

[1] ISO 704-2: 2000, Terminology work — Principles and methods.

[2] ISO 860:1996 Terminology work — Harmonization of concepts and terms.

[3] ISO 1087-1: 2000 Terminology work — Vocabulary — Part 1: Theory and application.

[4] ISO 10241-1: 1992 International terminology standards — Preparation and layout.

[5] ISO 12200 Computer applications in terminology – Machine-readable terminology interchange format (MARTIF).

[6] ISO 12620:1999 Computer applications in terminology – Data categories.

[7] ISO 16642 Computer applications in terminology – Terminological markup framework.

[8] Drezen, E. Internationalization of Scientific-technical Terminology. Riga, 1936/2002, — 71 p.

[9] Henriksen, L.; Povlsen, C.; Vasiljevs, A. 2005: EuroTermBank – a Terminology Resource based on Best Practice. In Proceedings of LREC 2006, the 5th International Conference on Language Resources and Evaluation, Genoa, on CD-ROM.

[10] Picht, H.; Draskau, J. Terminology: An Introduction. Copenhagen, CSE, 1985, p. 36–61.

[11] Skujiņa, V. The Principles of Formation of Latvian Terminology. Riga, 2002, LAS/LLI of LU. 224 p. (in Latvian).

[12] Vasiljevs, A.; Skadiņš, R. Eurotermbank terminology database and cooperation network // The Second Baltic Conference on Human Language Technologies. – Tallinn: 2005. – p. 347–352.

[13] Vasiljevs, A.; Borzovs, J.; Skadiņš, R.; Liedskalniņš, A. Development of web-based terminology database for new EU member countries – problems and opportunities. Seventh International Baltic Conference on Databases and Information Systems, Vilnius, 2006, p. 228–238.

[14] Vasiljevs, A.; Schmitz, K.-D. Collection, harmonization and dissemination of dispersed multilingual terminology resources in an online terminology databank. International Conference on Terminology, Standardization and Technology Transfer, Beijing, 2006, p. 265–272.

[15] Wright, S. E. A Guide to Terminological Data Categories. Conference on Terminology and Content Development, Copenhagen, 2005, p. 63–66.

TERMINOLOGIJOS STANDARTAI TARPTAUTINĖS TERMINŲ DUOMENŲ BAZĖS DERINIMO ASPEKTU

Europos Sąjungos daugiakalbei visuomenei būtina turėti bendrą prieigą prie įvairių kalbų įvairių sričių terminijos, kad bet kurios mokslo ar praktinės srities specialistai galėtų bendradarbiauti ir vienas kitą suprasti. Šiam tikslui įgyvendinti reikia nedelsiant imtis terminų ir sąvokų derinimo tarptautiniu mastu. Pirmiausia toks darbas turėtų būti atliktas kiekvienoje kalboje, t. y. nacionaliniu mastu. Tam reikia terminologijos darbo bendrosios metodologijos, kitaip bus labai sunku gretinti skirtingų kalbų terminų atitikmenis.

Dabartinėmis iš tobulintų technologijų sąlygomis sėkmingo tarptautinio bendradarbiavimo uždavinius galima spręsti sukuriant plačiai prieinamą daugiakalbę terminų duomenų bazę. Tokių tikslų siekia tarptautinis projektas EuroTermBank, kuriame pastaruosius dvejus metus dalyvavo terminologai iš septynių ES šalių narių – Lietuvos, Latvijos, Estijos, Lenkijos, Vengrijos, Vokietijos ir Danijos. Buvo parengta bendra metodika ir sukurti elektroninės duomenų bazės straipsnių sudarymo pavyzdžiai.

30 Valentina Skujiņa et al. | Terminology Standarts in the Aspect of...

Siekiant tarptautinio derinimo iš Latvijos patirties galima skirti tris neatidėliotinai spręstinų pagrindinių problemų kompleksus:

1) bendrą terminų ir apibrėžčių kūrimo metodologiją ir suderinti reikalavimai;

2) skirtingų kalbų terminų apibendrinimas, terminų žodynuose ir tarptautiniuose standartuose teikiamų terminų kokybės vertinimas;

3) terminologinės medžiagos kodifikavimas ir skaitmeninimas, techninis duomenų apdorojimas plačiai ir lengvai prieinamai daugiakalbei terminų bazei.

Tarptautinių standartų nagrinėjimas rodo, kad terminų ir apibrėžčių reikalavimai iš esmės nustatyti. Šiuo metu svarbu, pirma, išskirti būtinus ir pakankamus požymius, kad būtų galima tiksliai ir vienodai suvokti sąvokas ir tuo remiantis parinkti nacionalinius terminų atitikmenis. Būtinas daugiakalbės duomenų bazės kūrimo reikalavimas taip pat yra viena pagrindinė kalba, t. y. tokia kalba, prie kurios būtų jungiami nacionaliniai terminai, reiškiantys bendrą sąvoką.

Antra, būtina sukurti bendrą metodologinį įvairių kalbų ir veiklos sričių terminologinio darbo pagrindą.

Trečia, būtina nuolat tobulinti ir atnaujinti kiekvienos kalbos terminų duomenų bazę.

ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЕ СТАНДАРТЫ В АСПЕКТЕ ГАРМОНИЗАЦИИ ДЛЯ ИНТЕРНАЦИОНАЛЬНОЙ ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЙ БАЗЫ ДАННЫХ

В мультилингвальном обществе Европейского Союза необходима общая платформа доступа к терминологии различных языков в любой сфере человеческой деятельности, чтобы стало возможным сотрудничество и однозначное общение специалистов любой отрасли знания и практической деятельности. Для достижения этой цели неотложно необходима работа по гармонизации и стандартизации терминологии. Чтобы была возможна гармонизация терминов и понятий на интернациональном уровне, прежде всего соответствующая работа должна быть проведена в каждом отдельном языке, т. е., на национальном уровне. При этом необходима общая методология терминологической работы, иначе сопоставление терминов-эквивалентов на различных языках будет в большой мере затруднено.

В нынешних условиях высокоразвитой технологии необходимые для успешного интернационального общения задачи могут быть разрешены с созданием широкодоступной мультилингвальной базы терминологических данных. Именно на достижение вышеупомянутой цели направлен интернациональный проект Евро-ТермБанк, участниками которого в течение двух последних лет были терминологи семи стран-участниц ЕС – Литвы, Латвии, Эстонии, Польши, Венгрии, Германии и Дании. Разработана общая методика и образцы построения каждой статьи (entry) электронной базы данных.

Из опыта Латвии для достижения международной гармонизации могут быть выделены три комплекса основных проблем, которые необходимо разрешить прежде всего:

1) единая методология и согласованные требования к созданию терминов и разработке дефиниций;

2) обобщение терминов различных языков, оценка качества терминов, опубликованных в терминологических словарях и международных стандартах;

Terminologija | 2006 | 13

31

3) кодификация и дигитализация терминологического материала и техническая обработка данных для широко и легко доступной мультилингвальной базы терминов.

Исследование интернациональных стандартов показывает, что требования к терминам и дефинициям в основном разработаны. В настоящее время основное: во-первых, – необходимость выявления необходимых и достаточных признаков (a. characteristics) для точного, гармонизованного восприятия понятий и на основе этого – отбор национальных терминов-эквивалентов. Необходимым требованием для образования многоязычной базы данных является также единый язык-основа, т. е., центральный язык, к которому можно присоединить национальные термины, относящиеся к общему (единому) понятию.

Во-вторых, необходима общая методологическая основа терминологической работы в различных языках и отраслях знания.

В-третьих, необходима постоянная работа над усовершенствованием и обновлением терминологической базы данных на каждом из языков.

Gauta 2006-11-13

Valentina Skujiņa Terminology Commission at the Academy of Sciences of Latvia Akademijas lauk. 1, Riga, LV-1050, Latvia E-mail: [email protected]

Ilze Ilziņa Riga Information Technology Institute Kuldigas iela 45b, Riga, LV-1083, Latvia E-mail: Ilze.Ilziņ[email protected]

Andrejs Vasiļjevs Tilde Vienibas gatve 75a, Riga, LV-1004, Latvia E-mail: [email protected]

Juris Borzovs Riga Information Technology Institute Kuldigas iela 45b, Riga, LV-1083, Latvia E-mail: [email protected]

32 Valentina Skujiņa et al. | Terminology Standards in the Aspect of...