ALBINA AUKSORIŪTĖ

Інститут литовської мови

Ангеле Каулякене. РОЗВИТОК ЛИТОВСЬКОЇ ФІЗИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ: МОНОГРАФІЯ. Вільнюс: Technika, 2009, 440 с.

У 2009 році вийшла друком монографія мовознавиці, доцентки, докторки наук Ангеле Каулякене «Розвиток литовської фізичної термінології». Поява цієї монографії — справді важлива подія для литовської термінології; її авторка, досвідчена термінологиня, докладно досліджує в книзі розвиток литовської фізичної термінології від перших популярних статей із фізики, надрукованих у перших литовських газетах Keleivyje (1849–1880) і Aušroje (1883–1886), аж до найновіших фізичних видань термінографічного характеру, присвячених унормуванню термінів.

Як зазначено в передмові, монографія «постала внаслідок багаторічних досліджень авторки та значної кількості статей, опублікованих у Lietuvių kalbotyros klausimai, Kalbos kultūra, Lituanistica, Terminologija та інших наукових виданнях». Книга складається з двох частин: у першій, теоретичній частині, литовської

268

Albina Auksoriūtė |

розвиток фізичної термінології розглянуто три етапи розвитку фізичної термінології, а в другій частині подано словник розвитку фізичних термінів.

У першому розділі Перший етап розвитку фізичної термінології аналізуються популярні статті з фізики в газетах Keleivis та Aušra, а також термінологія підручника Пятраса Вілейшиса (1851–1926) Populariškas rankvedis fizikos (1899). Терміни розглядаються з погляду походження та словотвору, обговорюються їхня варіантність і синонімічність, а також категорійна багатозначність термінів у підручнику П. Вілейшиса. Після докладного дослідження кожного підрозділу подано стислі підсумкові висновки.

Другий етап розвитку фізичної термінології авторка починає розглядати з аналізу термінології рукописного підручника з фізики Ігнаса Кончюса підручника з фізики. Іг. Кончюс писав підручник для гімназій і завершив його наприкінці 1919 року, однак його не було надруковано. Цікаво, що Іг. Кончюс консультувався та листувався з К. Бугою; авторка монографії наводить пропозиції та виправлення К. Буги.

У підрозділі другого розділу Початки литовської фізичної термінографії аналізується укладений Іг. Кончюсом список термінів Терміни для потреб фізики, переглянутий Й. Яблонскісом і розглянутий Термінологічною комісією при Міністерстві освіти. Як зазначено в книзі: «Це двомовний (литовсько-російський) словник термінів, що містить елементи тлумачного словника. У ньому намагалися подати якомога більше термінологічної лексики тогочасної фізики й техніки» (90). У монографії докладно розглянуто наведені у словнику Терміни для потреб фізики терміни й термінологічну лексику, їхні пояснення, запропоновані синоніми та варіанти; показано чітко помітні у словнику зародки унормування термінів і зроблено висновок, що цей словник є «першим щаблем литовської фізичної термінографії, який започаткував інші словники фізичних термінів» (90).

Інше джерело другого етапу розвитку фізичної термінології, розглянуте в монографії, — Фізика Костянтина Шакеніса (1920), підручник для учнів старших класів гімназії. Його писали водночас із уже згаданим підручником Іг. Кончюса, тому окремий підрозділ монографії присвячено аналізу механічних термінів у підручниках із фізики Іг. Кончюса та К. Шакеніса. Розглянувши й порівнявши механічні терміни в обох виданнях, авторка наголошує, що «за варіюванням назв механічних понять, синонімією термінів, їх систематизацією та узгодженням видових і споріднених термінів у згаданих підручниках можна зробити висновок, що на той час фізична термінологія ще формувалася й мала всі особливості етапу творення термінології» (110).

Terminologija | 2009 | 16 269

Дослідження другого етапу розвитку фізичної термінології завершується розглядом термінології першого литовського підручника з фізики для вищої школи.

У 1923–1926 рр. проф. В. Чепінскіс написав ґрунтовний підручник з експериментальної фізики Fizikos paskaitos, який є своєрідною першою литовською фізичною енциклопедією. Як зауважує авторка, «Fizikos paskaitos, безперечно, мали значний вплив на розвиток литовської фізичної термінології, тим паче що професорові постійно доводилося консультуватися щодо придатності термінів із Й. Яблонскісом і Комісією з термінології, яка діяла при Міністерстві освіти» (111). Цей підручник був основним підручником з фізики для вищої школи, яким користувалися студенти різних спеціальностей. А. Каулекене докладно аналізує терміни згаданого підручника й стверджує, «що вже в перші десятиліття XX ст. певна частина фізичної термінології усталилася. З іншого боку, численні синонімічні й варіантні форми як простих, так і складених термінів свідчать і про інше: для частини понять ще не було усталених термінів. Термінологія для таких понять ще перебувала в процесі творення» (135).

Представляючи третій етап розвитку фізичної термінології, авторка книжки в першому й другому підрозділах аналізує словотвір, походження, синонімічні та варіантні форми термінів у підручнику Повіласа Бразджюнаса Bendrosios fizikos vadovėlio (I–IV т., 1960–1965), а також розглядає з погляду вживання термінологію магнетизму й електрики в підручниках К. Шакеніса, В. Чепінскіса та П. Бразджюнаса.

У цьому розділі, можливо, було б доречно розглянути також термінологію підручників видатного фізика К. Баршаускаса (М. Крікшчунаса, К. Ріндзявічюса, К. Баршаускаса Fizika (I, 1940), К. Баршаускаса Fizika (III–IV, 1947)). По-перше, ці підручники не зазнали редакторського втручання, тож їхня термінологічна лексика збереглася в автентичному вигляді. З іншого боку, фізичні терміни, якими послуговувалися К. Баршаускас і його колеги, доповнили б не лише третій розділ монографії, а й сам Fizikos terminų raidos žodyną. Можливо, ця підказка спонукатиме авторку підготувати окремий ґрунтовний Fizikos terminų raidos žodyną, який охопить ще більше джерел із фізики.

А. Каулекене окремо розглядає й узагальнює синонімічні та варіантні форми термінів усіх трьох етапів розвитку фізики, показує, які групи синонімів уживалися на тому чи іншому етапі, вказує способи їх подання, оцінює співвідношення литовських і запозичених фізичних термінів на різних етапах розвитку, оглядає чинники, що зумовлюють синонімію та варіантність фізичної термінології, аналізує небажані явища, спричинені синонімією литовських і запозичених термінів у термінології. Наприкінці підрозділу авторка формулює два важливі висновки:

270

Albina Auksoriūtė |

«По-перше, вимога однозначності терміна на практиці цієї термінології є недосяжною. Отже, зазначену вимогу до терміна можна вважати факультативною, але не обов’язковою. По-друге, факультативність цієї вимоги має ґрунтуватися лише на обґрунтованій термінологічній синонімії (коли поняття називається литовським і запозиченим термінами), варіантності складених та еліптичних термінів» (182).

У литовській термінології межа між синонімічними та варіантними термінами досі не визначена чітко й однозначно. Це також прокоментовано у примітці 6 монографії. Однак із монографії видно, що розуміння варіанта авторкою є дещо ширшим. Таке ширше розуміння варіанта, очевидно, слід вважати прерогативою авторки, яку можна було б і обговорити.

В останньому підрозділі третього розділу розглядається нормативний аспект литовських словників фізичних термінів; порівнюються й обговорюються чотири словники фізичних термінів: Terminai fizikos reikalams (1923–1924), Fizikos terminų žodynas (1958), Fizikos terminų žodynas (1979) і Fizikos terminų žodynas (2007).

Наприкінці першої теоретичної частини книжки наведено досить стислі, проте ґрунтовні висновки; авторка завершує їх твердженням, що «сучасна фізична термінологія доволі добре унормована й відповідає можливим випадкам ідеальної номінації, коли термін називає лише одне поняття, а поняттю відповідає лише один термін» (198).

У другій частині книжки А. Каулекене подає словник розвитку фізичних термінів, у якому терміни наведено в алфавітному гніздовому порядку й у хронологічній послідовності їх уживання; крім того, кожен термін, його синонім або варіант, що зазнавав варіювання в процесі розвитку, проілюстровано реченням або фрагментом із джерела. До словника включено більшість основних родових і видових фізичних термінів; наведено не лише основні терміни джерел, розглянутих у першій частині монографії, а й усі їхні синоніми та варіанти, а також автентичні ілюстрації з джерел, що пояснюють поняття.

Реєстр словника укладено на основі словників Fizikos terminų žodynais, виданих у 1979 і 2007 роках, однак у своєму словнику авторка подає також кілька термінів, не включених до згаданих словників, які вживаються у фізичних виданнях, розглянутих у першій частині книжки.

У ретельно укладеному авторкою словнику чітко простежуються початок уживання кожного наведеного родового й видового терміна, розвиток найменування поняття та термін, що закріпився в сучасному вжитку; отже, словник містить надзвичайно цінний матеріал із фізичної термінології, на основі якого можна провести ще не одне наукове дослідження.

Terminologija | 2009 | 16

271

Варто зазначити, що монографій, у яких лінгвіст-термінолог ґрунтовно дослідив би розвиток термінології певної галузі науки протягом майже 160 років, ми досі не мали, тож ця праця важлива не лише для термінологів, а й для фахівців аналізованої галузі — фізиків.

Отримано 2009-12-23

Albina Auksoriūtė

Інститут литовської мови

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

Ел. пошта: [email protected]

272

Albina Auksoriūtė