Підписант Акта про незалежність Литви Казис Бізаускас і термінологія литовського літературознавства

ASTA MITKEVIČIENĖ

Інститут литовської мови

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підписант, термінологія, терміни літературознавства, термінологічна комісія, упорядкування термінів, синоніми

Визначення термінів — це не справа окремої зацікавленої особи чи автора, а спільна справа всіх нас

(Казис Бізаускас, 1922, Рим)¹

ВСТУП

Цього року, 2018-го, ми відзначаємо сторіччя відновлення Литовської держави. Символічно, що 100 років тому було видано й перший литовський підручник із теорії літератури, а його автором був наймолодший підписант Акта 16 лютого Казис (Казіміерас) Бізаускас (1893–1941).

Державний діяч Литви, політик, підписант, міністр освіти, дипломат, педагог, публіцист, літературний критик, перекладач... Так коротко можна охарактеризувати цю різнобічну особистість. К. Бізаускас народився 125 років тому в Латвії (у джерелах рік народження різниться). Навчався в Мітауській гімназії (Латвія), у Швейцарії, Вільнюсі, Каунасі. Закінчивши Каунаську гімназію, у 1913–1915 рр. вивчав право в Московському університеті, але не завершив навчання через Першу світову війну. Ще з 1909 р. співпрацював із литовською пресою. Разом з іншими домігся дозволу 1915 р. заснувати в Паневежисі литовську гім-

Казис Бізаускас у 1921 році

LCVA, 0-011200

¹ Л 4. У 1922–1923 рр. К. Бізаускас був представником Литви у Ватикані.

Terminologija | 2018 | 25

201

назназію, сам став її інспектором, а також викладав у цій гімназії литовську та латинську мови. Від 1915 р. К. Біжаускас був також членом Комісії з підготовки підручників Литовського наукового товариства, до якої входили ще Міколас Біржішка, Аугустінас Янูлайтіс, Пятрас Клімас і Антанас Сметона. 1917 р. К. Біжаускаса, хоча йому ще не виповнилося необхідних 25 років, запросили на Литовську конференцію у Вільнюсі, де його обрали членом Ради Литви. У 1920–1922 рр. він був міністром освіти в уряді Казиса Грінюса. Найважливішим його обов’язком як міністра було створити литовську систему освіти, що забезпечувала б національне виховання. Про К. Біжаускаса його сучасник, міністр внутрішніх справ того самого уряду Раполас Скіпитіс, писав: «Як міністр освіти К. Біжаускас був здібним організатором освітніх справ. Він твердо дотримувався своїх принципових переконань, але був гнучким у тактиці. На засіданнях кабінету міністрів ніколи не виникало гострих сутичок між К. Біжаускасом та іншими міністрами. Уже з цього можна зробити висновок, що К. Біжаускас був добрим психологом і людиною доброї вдачі» (Skipitis 1961: 352) (докладніше про К. Біжаускаса, його політичну та громадську діяльність див. VLE III; Zundė 1993, 1994; Banevičius 1991: 44; Liekis 1996: 103–131, Blažytė-Baužienė 2006 та ін.).

Перший литовський підручник з теорії літератури

Перше видання підручника К. Біжаускаса з теорії літератури під назвою Теорія писемності та літератури (частина перша) вийшло окремою книжкою 1918 р. у Каунасі як видання «Ateitis» № 19 (надруковано в друкарні Саломонаса Банайтіса; див. рис. 1)². Передмову написано в Паневежисі 1 червня 1917 р. Друге видання без змін, під тією самою назвою, вийшло 1920 р. як видання Товариства святого Казимира (видано в Каунасі, надруковано в друкарні «Šviesa»). На початку вміщено ту саму передмову з першого видання. Третє, виправлене й доповнене видання вийшло в другій половині 1922 р. у Каунасі (надруковано в Берліні, у друкарні Отто Ельснера). Уточнено й назву підручника — Теорія літератури. Підручник для середніх шкіл³. Через рік — 1923-го — вийшло й останнє видання підручника (видано

² Спочатку першу частину друкували окремими випусками 1918 р. «Ateitis» (у номерах 1–6, із січня до червня). Такий формат, безперечно, був незручним для навчання.

³ Назва першого (і другого) видання Теорія писемності та літератури була неточною; мабуть, її залишили так через недогляд, адже сам К. Біжаускас у першому виданні вважав терміни література і писемність абсолютними синонімами, пор.: «Тому, на нашу думку, неправильно вчиняють ті, хто хоче бачити якусь відмінність між цими двома поняттями (література, писемність)» R 3.

202

Asta Mitkevičienė | Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

Рис. 1. Перший литовський підручник з теорії літератури

у Каунасі, надруковано в Тільзіті, у друкарні Я. Рейлендера та сина). Як зазначено в передмові, його лише трохи виправлено, а терміни залишено ті самі. Однак, щойно поглянути на зміст останнього видання, помітні й термінологічні відмінності: у третьому виданні поема, у четвертому на тому самому місці — поема, а також відповідно драматична поезія і драматична поезія / драматична поезія, драматична дія і драматична дія, епічна поезія і епічна поезія, ліричні твори і ліричні твори, лірична поезія і лірична поезія тощо. Автор міг вважати ці відмінності термінологічно несуттєвими (якщо виправляв сам) або ж зміни внесли редактори.

Terminologija | 2018 | 25

203

Перше видання позитивно оцінив Адомас Якштас (Александрас Дамбраускас) (див. Jakštas 1923: 373), який сам видавав і редагував «Ateitis». Друге видання 1920 р. рецензував Йонас Яблонскіс. Він зазначав: «Праця дуже незвичайна: з-поміж інших шкільних підручників вона вирізняється змістом, мовою та правописом. Усе тут незвичайне, недостойне похвали» (Jablonskis 1933: 181). Однак, на думку Я. Яблонскіса, К. Біжаускаса не можна звинувачувати в якості підручника, оскільки «він написав свою працю тоді, коли ми нічого не мали для цієї справи, щойно почавши працювати у власній школі» (Jablonskis 1933: 182). За словами Я. Яблонскіса, під час видання другої редакції автора навіть не було в Литві⁴, а якби К. Біжаускас сам видавав підручник, то, безперечно, істотно його виправив би. Так він і зробив.

Видання 1918 р. менше за обсягом, ніж третє (відповідно 65 с. (23 см) і 199 с. (17 см)). Воно складається з передмови, вступу та основної частини під назвою «Загальна частина теорії літератури». Цю основну частину поділено на чотири розділи: 1) «Загальні відомості про твори» (с. 5–13), 2) «Наука стилістики» (с. 13–52), яка, своєю чергою, поділяється на підрозділи — «Стиль і завдання стилістики», «Загальні форми вираження думок у творах», «Вимоги до стилю кожного письменника», «Інші особливості стилю», 3) «Віршування, або версифікація» (с. 52–63), 4) «Внутрішня сторона творів» (с. 63–65).

Третє видання також має передмову, вступ і «Загальну частину теорії літератури» (с. 15–93), проте останню вже поділено на три розділи (згаданого четвертого, дуже короткого, немає). Найбільша змістова відмінність між виданнями полягає в тому, що до третього додано другу основну частину — «Окрему частину теорії літератури» (с. 94–199), яка займає понад половину підручника (53%). Ця друга частина складається з двох основних розділів — «Теорія прози (прозаїка)» (с. 98–129) і «Теорія поезії (поетика)» (с. 129–199). На початку другої частини розглядаються поняття прози й поезії, а також їхні особливості. Перший розділ цієї частини, «Теорія прози (прозаїка)», поділено на чотири підрозділи: 1) «Оповіді», 2) «Описи», 3) «Наукові, або філософські, твори» (детальніше: «Міркування» та «Система, або наука»), 4) «Твори ораторів (промови)» (детальніше: «Звичайна промова» та «Релігійна промова (проповіді)»). Другий розділ, «Теорія поезії (поетика)», складається з трьох основних підрозділів: 1) «Епічна поезія» (детальніше: «Народний епос», «Художній епос», «Сучасний художній епос»

⁴ У 1919–1920 рр. К. Біжаускас — радник представництва Литви в Лондоні.

204

Asta Mitkevičienė | Lietuvos Nepriklausomybės Akto signatarasKazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

2 pav. K. Bizausko literatūros teorijos vadovėlio (1922) fragmentas

мос“), 2) «Лірична поезія» (детальніше: «Народна лірика», «Літературна лірика»), 3) «Драматична поезія» (ширше про зміст підручника див. Girdzijauskas 2006 [1993]). Зі змісту видно, що тематичне охоплення підручника широке. У третьому виданні (див. рис. 2) ужито близько 800 різних термінів.

Перше й третє видання підручника відрізняються не лише обсягом, а й мовою. У таблиці 1 показано, як у цих двох виданнях пояснюється поняття «метонімія» і які виправлення пропонував J. Jablonskis у вже згаданій рецензії.

Слід додати, що згаданий підручник, безперечно, не виник нізвідки — «основні поняття й уявлення на той час уже сформувалися або формувалися в літературній критиці» (Girdzijauskas 2006 [1993]: 50). Нагадаємо, що перша історія литовської літератури Lietuviszkieje rasztai ir rasztininkai, написана Jonas Šliūpas, вийшла 1890 року. Vincas Kudirka 1898 року в Varpe опублікував першу литовську теорію віршування Tiesos eilėms rašyti. Чимало термінів теорії літератури можна знайти у великій статті Kazimieras Macius (Samogita), надрукованій у Žinyčioje (1900). У другому десятилітті XX століття вийшли литовські підручники з літератури або

Terminologija | 2018 | 25

205

Таблиця 1. Пояснення терміна метонімія у виданнях 1918 і 1922 років підручника з теорії літератури K. Bizauskas та пропозиція J. Jablonskis

Видання 1918 року

Пропозиція J. Jablonskis (1920 року)

Видання 1922 року

«Метонімія — це такий троп, у якому одне поняття замінюється іншим на підставі тісного зв’язку між цими поняттями. Тісний зв’язок, наприклад, існує між причиною і дією, знаряддям і дією, автором і його твором, власником і власністю, матеріалом і зробленою з нього річчю, вмістилищем і вмістом тощо. Ці поняття, що перебувають у найближчому зв’язку, у мовленні й уживаються одне замість одного» R 44.

«Метонімія — це такий троп, у якому замість одного поняття уживаємо в мовленні інше поняття, слово іншого поняття; роблячи так, ми спираємося на близький зв’язок цих понять, їхню близькість. Близький зв’язок, наприклад, існує між причиною і дією, знаряддям і дією, автором і його твором, власником і власністю (надбанням), матеріалом і зробленою з нього річчю, посудиною і вмістом тощо. Отже ці поняття, будучи таким чином пов’язаними, у мовленні вживаються одне замість одного (другого)» (Jablonskis 1933: 182).

«Метонімія — це такий троп, у якому одне поняття замінюється іншим, спираючись на близький зв’язок між цими поняттями. Тісний зв’язок, наприклад, існує між причиною і дією, знаряддям і дією, автором і його твором, власником і власністю, матеріалом і зробленою з нього річчю, посудиною і вмістом тощо. Отже, саме ці поняття, що перебувають у найближчому зв’язку, уживаються в мовленні одне замість одного» L 66.

jiems prilyginami (žr. Bukauskienė 1993) darbai: Juozo Gabrio-Paršaičio Lietuvių literatūros apžvalga (2 d., 1913, 1916), Sofijos Kymantaitės-Čiurlionienės Iš mūsų literatūros (1913) ir Lietuvių literatūros istorijos konspektas (1918), Mykolo Biržiškos (taip pat Nepriklausomybės Akto signataro) Dainų literatūros vadovėlis (1916)⁵.

До шкільної реформи 1936 року спочатку вивчали теорію літератури, а не історію, та й у міжвоєнних навчальних програмах самій теорії літератури відводили досить багато місця (Bukauskienė 1993: 104, 56). Отже, потреба в підручниках із теорії літератури очевидна: окрім підручника K. Bizauskas, у роки незалежної Литви вийшли праці Motiejus Gustaitis, Jonas

⁵ У передмові до другого видання цього підручника, що вийшло 1923 року, тобто вже після виправленого видання підручника K. Bizauskas, M. Biržiška стверджує, що несміливо вводить деякі терміни теорії літератури, але не наполягає на них. До цих нових термінів він, імовірно, зараховував такі, як įgyvinėlis 80 «прозопопея», įklausimas 93, išaukimas 99, pakeituolis 80 «метонімія», prievardėlis 84 і prievardis 80 «епітет» та ін.

206 Asta Mitkevičienė │ Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

підручники з теорії літератури Норкауса, Стасіса Чешунаса, Юозаса Амбразявічюса, більшість із них видавали не один і не два рази⁶.

Підручник К. Бізаускаса з теорії літератури водночас є і першим литовським навчальним посібником зі стилістики⁷. У цій праці стилістику трактовано переважно лінгвістично, хоча традиційно пов’язано з теорією літератури (докладніше див. Šoblinskas 1979: 24–25; Knabikaitė 2006: 69–71). На думку Адомаса Шоблінскаса, «автору варто було б присвоїти почесне звання засновника стилістики литовської мови» (1979: 24).

K. Bizausko vadovėlį literatūrologiniu požiūriu nagrinėjo Juozas Girdzijauskas (2006 [1993]: 49–56), pedagoginiu – Teresė Bukauskienė (1993: 104–106). Literatūrologai šį vadovėlį vertina nevienodai, matyt, į jį žvelgdami kiek kitaip ir skirtinguose kontekstuose, pavyzdžiui, J. Girdzijauskas teigia, kad „K. Bizausko vadovėlis yra universalus ir kartu kompaktiškas, labai turiningas ir kartu sistemiškas“, o plačia literatūros sąvoka jis „kaip tik atitinka šiuolaikinę teorinės minties tendenciją“ (Girdzijauskas 2006 [1993]: 55, 56). O štai Giedrius Viliūnas jį apibūdina kaip neaukšto lygio kompiliaciją (Viliūnas 2003: 271).

Мета цієї статті — розглянути термінологію літературознавства, яку вживав К. Бізаускас, і його власну діяльність у сфері впорядкування термінів на організованих засадах. Методи дослідження — описово-аналітичний і зіставний. Спочатку у статті описано роль К. Бізаускаса в діяльності Комісії з термінології (1921–1926), далі терміни, зафіксовані в протоколах цієї комісії, зіставлено з термінологією його підручника (1922), потім розглянуто термінологічні відмінності між виданнями підручника 1918 і 1922 рр. і, нарешті, оглянуто синонімічні терміни й варіанти в одному виданні (1922). Отже, основну увагу приділено синонімам і варіантам, крізь які водночас показано зміни та труднощі тогочасної термінології.

КАЗИС БІЗАУСКАС І ПЕРША КОМІСІЯ З ТЕРМІНОЛОГІЇ

В Литві організовану термінологічну роботу на державному рівні було розпочато 1921 року. Того року, 14 березня, при Міністерстві освіти було засновано Комісію з термінології (докладніше див. Keinys 2012 [1967]: 38–41; Auk-

⁶ Уявлення про те, якою була термінологія К. Бізаускаса в контексті термінології періоду незалежності, можна скласти зі статті Асти Міткевичене (2015).

⁷ Другий литовський підручник із теорії літератури, написаний М. Густайтісом і опублікований 1923 року, мав назву Стилістика (підзаголовок Підручник з теорії літератури; 2-ге, доповнене видання (1927 р.) Стилістика. Підручник з теорії літератури).

Terminologija | 2018 | 25

207

soriūtė 2011). Švietimo ministru tuo metu kaip tik ir buvo K. Bizauskas. Pirmasis šios komisijos posėdis įvyko kiek daugiau nei po mėnesio – balandžio 21 dieną, o jame dalyvavo septyni iš dešimties kviestų komisijos narių: Kazimieras Būga, Aleksandras Dambrauskas, Pranas Dovydaitis, Jonas Jablonskis, Pranas Mašiotas (viceministras K. Bizausko vadovaujamoje Švietimo ministerijoje), Antanas Smetona ir Antanas Vireliūnas (neatvyko Vladas Požėla, Juozas Tumas ir Adomas Varnas). Kaip matyti iš posėdžio sekretoriaus A. Vireliūno surašyto protokolo, komisija pirmajame posėdyje, kuriam pirmininkavo A. Smetona, sau išsikėlė du uždavinius: 1) „[b]uvo iškelta pirmiausiajį Komisijos uždavinį esant suvienodinti oficialinė valstybės įstaigų kalba“; 2) „[t]aip pat susirinkusieji pasisakė reikiant peržiūrėti ir pataisyti ir šiaip sau įvairių mokslo šakų terminai“ (TKP 1, išskirta protokole. – A. M.).

На 13-му засіданні того ж року, 6 жовтня, Комісія з термінології постановила створити підкомісії з математичної, природничої, географічної, літературознавчої та юридичної (teisių) термінології (komisijėlės). Членові комісії Ю. Тумасу-Вайжгантасу доручили сформувати підкомісію з літературознавчої термінології, запросивши до співпраці Людаса Гіру та Вінцаса Креве (TKP 13). Уже за тиждень, на засіданні Комісії з термінології 13 жовтня, почали розглядати терміни літературознавства — поданий комісії список термінів представив Ю. Тумас. А цей список термінів уклав саме К. Бізаускас⁸. Оскільки список почали розглядати відразу після створення літературознавчої підкомісії, можна припустити, що його уклали й члени комісії знали про нього ще раніше, до формування цієї підкомісії. Ці терміни розглядали на семи засіданнях — з 14-го по 21-ше, за винятком 20-го, — у жовтні та листопаді того ж року⁹ (докладніше див. Mitkevičienė 2013). На 23-му засіданні 5 грудня, як видно з протоколу, зачитали протоколи трьох попередніх засідань (а отже, і 21-го), а також зупинилися на парі термінів, які розглядалися.

Варто додати, що К. Бізаускас брав участь лише в одному засіданні (18-му, див. рис. 3). Цікаво, що на цьому засіданні розглядали судові терміни, подані Антанасом Крищюкайтісом, і лише після них — терміни літературознавства, більшість із яких…

⁸ У протоколі 18-го засідання біля прізвища К. Бізаускаса зазначено, що він є автором списку термінів.

⁹ У книзі протоколів Комісії з термінології після протоколу 19-го засідання видно вирваний аркуш, а на наступному аркуші міститься протокол 21-го засідання, і лише після нього записано протокол 20-го. На 20-му засіданні розглядали «поданий Комісії список термінів Міністерства фінансів, промисловості й торгівлі та список страхових термінів» (TKP 20). Засіданнями 20 і 21 головував Пр. Машіотас, секретарем був А. Вірелюнас. Інші засідання, на яких розглядали терміни літературознавства, очолював А. Сметона.

208

Asta Mitkevičienė | Lietuvos Nepriklausomybės Akto signatarasKazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

Рис. 3. Протокол засідання Комісії з термінології, у якому брав участь К. Бізаускас

Terminologija | 2018 | 25

209

…терміни віршування. Комісія з термінології не опублікувала в пресі окремого списку термінів літературознавства.

Складений К. Бізаускасом список термінів за тематикою приблизно відповідає структурі змісту третього видання підручника (1922). Наприклад, у протоколі першого засідання, на якому розглядалися терміни літературознавства, зафіксовано терміни грамотність, література, твір, писання, фольклор, мова, розмовна мова, писемна мова, творчість, творіння, загальна частина теорії літератури, окрема частина теорії літератури, тема, план, форма викладу, пропорційність, ідея, єдиний, єдність, вступ, вступна частина, розгляд, опрацювання, дослідження, вивчення, висновки, послідовний, послідовний та ін. (TKP 14). Поняття, названі цими термінами або термінологізованими словами, обговорюються чи згадуються у вступі та першому розділі підручника К. Бізаускаса («Загальні відомості про твори»). Серед термінів першого розгляду трапився також, наприклад, термін байка, який тематично вирізняється з-поміж розглянутих термінів. Переглянувши підручник К. Бізаускаса, бачимо, що цей термін якраз ужито в першому розділі (с. 20).

На другому розгляді далі обговорювали терміни першого розділу підручника й розпочали розгляд термінології або просто лексики другого розділу підручника — «Стилістика», наприклад: епістолярний, -а, заголовок, епіграф, motto, поетичний, поетичний, поетичний, багатослівна мова, періодична мова (TKP 15) та ін. Термінологію стилістики розглядали ще на двох засіданнях. Тут можна згадати: образний, мальовничий, період, сполучний, складний період, порівняння, прикрашальний епітет, троп (TKP 16), метонімія, іронія, правильність, архаїзм, варваризм, тавтологія, фігура, антитеза (TKP 17) та ін. На пізнішому засіданні, у якому брав участь і К. Бізаускас, обговорювали терміни віршування: ритм, вірш, народне тонічне віршування, дактиль, октава (TKP 18) та ін. На передостанньому розгляді списку літературознавчих термінів зафіксовано терміни найрізноманітнішої тематики, деякі з них увійшли до розділу підручника «Теорія прози (прозаїка)», як-от: прозаїка, міркування (міркувати), окрема історія, монографія, ескіз, науковий, науковий твір, метод, теза, дисертація, критика (TKP 19) та ін. На останньому розгляді того ж року, 26 листопада, далі обговорювали терміни теорії прози, а після них перейшли до актуальних термінів останнього розділу підручника «Теорія поезії (поетика)»: типовість, тип мистецтва, епос, лірика, драма, героїчний епос, звичаєва, описова казка, легенда, класики, класичний епос, поема, пастораль, новела, замальовка, художність, ода (TKP 21) та ін. Останні терміни, зафіксовані в протоколі, взято зі 175-ї сторінки цього підручника

210

Asta Mitkevičienė

Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras

Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

сторінки. Схоже, наприкінці укладач списку або учасники засідання поспішали, а може, текст підручника ще й не був завершений, адже, наприклад, терміни драми й театру не розглядалися. Після 175-ї сторінки в підручнику є такі терміни, як тріолет L 179, рондо L 179, безперервність дії L 180, акти (дії) L 182, театр, або театральна сцена 184, маски або маски L 185, драма в прямому значенні L 185, сентиментальна комедія L 197, мелодрама, водевіль, фарс, феєрія, містерія, мораліте L 198 та ін., якими названі поняття в протоколах не зафіксовано.

Деякі терміни в протоколах повторюються. Наприклад, уже згаданий термін байка можна знайти не лише у 14-му, а й у 17-му та 21-му протоколах Комісії з термінології. Повторення термінів також підтверджує думку, що К. Бізаускас брав терміни з рукопису підручника (матеріалу?) приблизно послідовно. Крім того, деякі семантично близькі терміни розглядалися окремо, як-от народна мова обговорювалася на 15-му засіданні, а народні слова — на 17-му. Або ще: уже згадані поетичний, поетичний, поетичний зафіксовано у 15-му протоколі, а у 18-му протоколі наведено поезія, поет, а також знову поетичний, -а, поетичний, -а.

У підручнику з теорії літератури К. Бізаускаса, як і в підручниках з теорії літератури інших авторів, виданих пізніше, у третьому й четвертому десятиліттях XX ст., література розуміється в найширшому значенні — «усе, що виражено конструктивним (тобто цілеспрямованим, обдуманим) усним або писемним словом»; вона «охоплює і фольклор, і міфологію, і філософію, і теологію, і всі науки, і публіцистику, і белетристику, і поезію — усе, що виражено словом» (Girdzijauskas 2006 [1994]: 26). А це мало визначати і саме розуміння терміна літературознавства, і те, які терміни потрапили до списку, поданого Комісії з літературознавчої термінології. Серед термінів, що їх розглядала Комісія з термінології, були не лише так звані літературознавчі терміни чи термінологічна лексика, а й інші слова або словосполучення, наприклад: емблема, процес, перебіг (TKP 17), архітектура, скульптура, ліплення, ліплення (TKP 18), великодня таблиця (TKP 19), Іліада, своєрідність¹⁰, особливість, ліри, щирий (TKP 21) та ін. Кілька прикладів із ширшим контекстом з підручника К. Бізаускаса:

¹⁰ Наприкінці протоколу того самого засідання написано, що щодо «слова „савитумас“ Комісія не висловила думки, відкладено до наступного засідання, коли А. Сметона, який почав уживати це слово в літературі, точно з’ясує його значення» (TKP 21). У 23-му протоколі лише згадано, що А. Сметона пояснив (хоча на засіданні не був присутній) уживання слів savitas, savitai... Можна стверджувати, що він спирався на живу мову, оскільки дописано, що у Вадокляях так уживають.

Terminologija | 2018 | 25

211

представлення, уявлення TKP 19

«Записи й спогади дають багато матеріалу для історії: історик отримує з них чітке п р е д с т а в л е н н я про історичні пригоди та осіб, а мемуари часто допомагають йому з’ясувати значення й цінність не однієї історичної пригоди» (L 103, курсив мій – A.M.)

протилежність, протиставлення TKP 21

«Ідилія — це п р о т и л е ж н і с т ь поеми: у поемі зображено важливу пригоду, в ідилії — найпростішу; герої поеми — видатні люди, в ідилії — звичайні собі люди; у поемі на першому місці важливі державні чи суспільні справи, в ідилії — скромні, сімейні й особисті інтереси» (L 155, курсив мій – A.M.)

Можливо, що К. Бізаускас також подавав на розгляд разом із термінами літературознавства потрібні йому чи сумнівні слова або вислови. У 1922 р. він писав, що вважає своїм обов’язком публічно подякувати Комісії з термінології, а особливо К. Бузі та Й. Яблонскісу, за «люб’язну згоду давати мені свої поради з усіх сумнівних питань, що виникали» (L 4). Невідомо, чи сам К. Бізаускас включив до поданого списку прикметники та дієслова, що видається ймовірним, чи учасники засідань дбали про те, щоб надати правильні форми не лише іменникам, а й іншим частинам мови:

«Монологічний, -а, діалогічний, -а, або: монологічний, діалогічний, -а — залежно від того, якої форми слова вимагають мовні закони. Значення цих слів залишається таким самим, як у відповідних словах чужих мов». (TKP 14, виділено в протоколі.)

«Персоніфікувати, персоніфікуватися; уособити, уособитися; персоніфікація, уособлення; уособити, уособлення тощо. Рос. — олицетворять, олицетварение, прозопопея.» (TKP 17, виділено в протоколі; пор. уособлення R 42, L 64.)

При деяких термінах чи лексичних одиницях наведено російські відповідники. Знову ж таки, не зовсім зрозуміло, чи ці відповідники відібрав автор списку термінів К. Бізаускас, чи їх додали для ясності під час обговорення термінів.

Перед термінами, записаними в протоколах, зазначено: «після термінів було постановлено», «розглянути й установити такі літературні терміни», «постановлено вживати», «постановляється вживати», «погодилися, що можна вживати такі терміни й вислови» або «зазначається [,] що в певному місці можна вживати такі терміни» (TKP 14–19, 21). Відповідно до загальних засад Комісії з термінології

212 Asta Mitkevičienė Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

порядок роботи, встановлений на другому її засіданні 24 квітня: «рішення ухвалюються лише тоді, коли на засіданні присутні щонайменше 6 членів Комісії, серед яких є принаймні один філолог (J. Jablonskis або K. Būga), і доповідач» (TKP 2). Із семи засідань, на яких розглядали терміни літературознавства, на трьох були присутні 7 членів, на двох — 6, а на інших двох — лише 5. Якщо доповідач (A. Vireliūnas) входить до обов’язкової кількості з 6 членів, рішення могли ухвалюватися на 5 із 7 засідань, а якщо не входить — лише на 3. У передмові до третього видання підручника, написаній у червні 1922 року, K. Bizauskas стверджує: «Я подав терміни літературознавства нашій Комісії з термінології, яка протягом цілої низки засідань їх розглядала, але ще остаточно не встановила. Не маючи змоги чекати остаточного рішення Комісії з термінології, я наважився надрукувати підручник, звісно, дотримуючись зауваг Комісії з термінології. Не знаю, чи Комісія з термінології вже остаточно встановила терміни» (L 3). За таких обставин K. Bizauskas убачав і позитивні сторони: Комісія з термінології нібито тепер зможе «з’ясувати, як її розглянуті терміни застосовуються на практиці та як вони зможуть прижитися» (L 3). У передмові до останнього видання цього підручника (1923) K. Bizauskas згадує, що в ньому залишено ті самі терміни, оскільки Комісія з термінології досі остаточно щодо них не визначилася.

У наступному розділі терміни, зафіксовані в протоколах Комісії з термінології, порівнюються з термінами видання підручника 1922 року.

ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ВІДМІННОСТІ ПРОТОКОЛІВ КОМІСІЇ З ТЕРМІНОЛОГІЇ

І ПІДРУЧНИКА K. BIZAUSKAS

Розбіжності термінів: варіанти й синоніми

Замість кількох термінів, зафіксованих Комісією з термінології, K. Bizauskas ужив їхні фонетичні, орфографічні або морфологічні (з різним граматичним оформленням) варіанти¹¹.

Девіз TKP 15. У підручнику K. Bizauskas знаходимо варіант девіз, який нині утвердився, R 13, L 26.

Періодична мова TKP 15; період TKP 16. K. Bizauskas уживав орфографічні варіанти цих термінів: періодична мова L 34 (пор. періодична мова R 19), період R 20, L 34.

¹¹Термін «варіанти» у цій статті вживається у вузькому значенні: варіантами вважаються різні форми того самого терміна.

Terminologija | 2018 | 25

213

Критерій TKP 19. К. Бізаускас обрав варіант kriterijus L 119, який спочатку й було записано в протоколі; лише згодом іншим пером у ньому змінили закінчення.

Еклога TKP 21. У підручнику К. Бізаускаса — варіант ekloga L 156 (пор. eklogė LTŽ 1962, TŽŽe 2002, VTŽŽ 2003, ekloga Zaborskaitė 1982: 155, LEM 64).

Строфа TKP 21; антистрофа TKP 21. Для позначення відповідних частин строфічної тріади К. Бізаускас обрав варіанти цих термінів strofa L 172 і antistrofa L 172, які вживаються й досі (див. LTŽ 1998).

Деякі поняття К. Бізаускас у підручнику називав синонімами до термінів, наведених у протоколах Термінологічної комісії: спільнокореневими (найчастіше) або неспільнокореневими.

Геніальний, -а TKP 15. Автор підручника вжив genialingas kūrinys L 29 (пор. genijalus tvarinys R 15).

З’єднувальний, складений період TKP 16. К. Бізаускас зберіг термін із першого видання sujungiamasis periodas R 21, L 35.

Наголошений склад, склад під наголосом TKP 18. У підручнику К. Бізаускаса — kirčiuotas skiemuo R 56, L 83.

Спосіб зображення, зображення¹² TKP 19. К. Бізаускас не запозичив однослівний термін, очевидно, новотвір, а вживав двослівний термін atvaizdavimo būdas L 101 (пор. atvaizdavimas L 101).

Історична перспектива TKP 19. К. Бізаускас обрав синонім із прикметником із суфіксом -inis — istorinė perspektyva L 104.

Наочний, зображальний виклад TKP 19. У підручнику К. Бізаускаса 1922 року знаходимо сполуку vaizdus išdėstymas L 105.

Головний персонаж, перший, старший персонаж¹³ — герой TKP 21. К. Бізаускас назвав те саме поняття трьома іншими термінами: vyriausias veikiamas asmuo L 147, vyriausiasai veikėjas L 186 і herojus L 181.

Недомовленість — умолчание TKP 17. Автор підручника з теорії літератури обрав зовсім інший термін — nutylėjimas R 50, L 76, який вживався і в першому виданні.

¹²До спільнокореневих синонімів у статті віднесено також синонімічні терміни з різною кількістю компонентів, які мають принаймні один спільнокореневий компонент.

¹³Неспільнокореневими синонімами у випадку складених термінів тут вважаються складені синонімічні терміни, компоненти яких, що не збігаються, є неспільнокореневими.

214 Asta Mitkevičienė Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

Розбіжності в термінах: не всі синоніми й варіанти

У протоколах Комісії з термінології досить широко представлені синонімічні терміни та контекстуальні конкуренти. У підручнику К. Бізаускаса найчастіше можна знайти лише один із синонімів із різними коренями.

Пропорційність, або рівномірність TKP 14. К. Бізаускас не вживав литовського терміна (його немає й у LKŽe), пор. пропорційність складових частин L 20, пропорційність частин змісту L 23.

Висхідна градація? (Градація) TKP 17. У виданні підручника 1922 р. К. Бізаускас обрав два терміни — градація (градація) L 74. У виданні 1918 р. для позначення того самого поняття він ужив три синоніми: посилення або градація (градація) R 51. Нині усталеним відповідником латинського терміна градація є градація (докладніше див. Mitkevičienė 2014).

Білі, неримовані вірші TKP 18. Автор досліджуваного підручника вжив лише перший синонім — білі вірші L 91, як і раніше (R 61), а ознаку поняття «без рим» подав у поясненні, пор.: «Вірші без рим називаються білими» (L 91, курсив у джерелі).

Дидактичний, дидактичний роман TKP 21. У тому самому протоколі зафіксовано також повчальний роман TKP 21, але його не пов’язано з першими термінами, подано так, ніби це назва іншого поняття. К. Бізаускас уживав лише більш литовський варіантний термін повчальний роман L 163 / повчальний роман L 197 (але пор. інші терміни з дидактичний: дидактична байка L 158, дидактична ода L 173).

Строфа, строфа TKP 18. Термін строфа у працях літературної тематики вживався вже в XIX ст., а термін sruoga можна вважати відповідником цього білоруського запозичення, яке, до речі, термінологізувалося в галузі літератури. Це слово під час обговорень термінів найпізніше запропонував сам J. Jablonskis (пор. LKŽe sruoga «5. строфа пісні, співу, пункт»; джерело значення — праці J. Jablonskio, ілюстративний приклад — зі збірки пісень Antano Juškos (XIX ст.)). К. Бізаускас уживав лише перший, тоді звичний, термін строфа R 61, L 91, згадав також міжнародний термін строфа R 61, L 91.

Міркування (міркувати), роздумування — рассуждение TKP 19. Один із типів прозових творів (розділ) (поряд із розповіддю, описом і промовами ораторів) К. Бізаускас у підручнику 1922 р. назвав терміном міркування L 99. У першому виданні було розгляд R 63. В обох виданнях можна знайти й термін міркування R 5, L 16, проте з контексту не цілком зрозуміло, чи є він системним синонімом.

Terminologija | 2018 | 25

2 1 5

Сповідь, висловлювання, розповідь про себе TKP 19. У підручнику К. Бізаускаса зафіксовано термін сповідь L 106, яким названо один із видів творів.

Обґрунтування, доведення, обґрунтування TKP 19. Одну з частин хрії (лат. etiologia, causa) К. Бізаускас назвав терміном обґрунтування L 118 (пор. LKŽe pamatuoti «3. обґрунтовувати, підтверджувати (поведінку, думку»).

Спростування, доведення до абсурду – reductio ad absurdum, метод доведення до абсурду TKP 21. К. Бізаускас ужив один термін – доведення до абсурду TKP 124.

Релігійний, духовний гімн TKP 21. К. Бізаускас обрав термін релігійний гімн L 144.

Властивості, родина, властивісний, сімейний роман TKP 21 (пор. LKŽe savybė «3. пов’язані спорідненістю, свої, близькі люди», одне з джерел — праці Й. Яблонскіса). У підручнику К. Бізаускас ужив терміни сімейний роман L 163 (а також родинний роман L 163) і роман про родину L 197.

Побутова, буттєва, звичаєва пісня TKP 21. У підручнику К. Бізаускаса — пісня про стан (побут) L 169. Стасіс Шалкаускіс у праці Загальна термінологія філософії (1937) побут, стан і буття вважав відносними синонімами й указував на такі відмінності між ними: «побут означає особливості перебування, життя та вияву людей, які формують їхню публічну своєрідність»; «буття — це віддієслівний іменник, що означає найглибшу основу існування»; «стан — це спосіб існування» (Šalkauskis 1991: 211–212), пор. LKŽe būsena «перебування, стан, життя»; buitis «спосіб життя, життя, буття»; būtis «перебування, стан, побут, життя».

Загадка, роздум TKP 21. У досліджуваному підручнику з теорії літератури вжито перший синонім загадка L 143. За словами фольклористки Аеліти Кенсмінене, слово mąslė записав К. Буґа 1909 року в Сейнах, однак це лише поодинокий термін, який ширше не вживається ні в народному мовленні, ні в друці (Kensminienė 2004). За даними LKŽe, слово mąslė уживав і Й. Яблонскіс. Обидва мовознавці брали участь у засіданні, на якому розглядали ці терміни.

Жест, жест TKP 21. На 23-му засіданні знову повернулися до терміна mostas. У протоколі зазначено, що Й. Яблонскіс замість mostas запропонував mojis, мотивуючи це тим, що mostas невідоме в живій народній мові й виникло під впливом слова gestas. К. Буґа не погодився, зазначивши, що mostas могло походити, наприклад, від слова mostaguoti. Більшістю голосів комісія вирішила схвалити і слово mostas, і mojis. Й. Яблонскіс «висловив протест проти вживання слова mostas у цьому значенні» TKP 23. К. Бізаускас у підручнику знайшов такий вихід: жести (жестикуляції) L 123.

216

Asta Mitkevičienė

Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

Дуже рідко в підручнику К. Бізаускаса трапляється більше неспоріднених за коренем назв одного поняття, ніж у протоколах Комісії з термінології. Тут варто згадати jaudingumas — эмоциональность TKP 16. Для позначення тієї самої стильової особливості К. Бізаускас запропонував ще два терміни: «Таку особливість мовлення ми назвали граудингумас, емоційністю, яудингумас» L 50. У першому виданні на тому самому місці підручника — graudingumas, emocijingumas R 32.

У протоколах Комісії з термінології зафіксовано також литовські варіанти та споріднені за коренем синоніми, з яких у підручнику К. Бізаускаса найчастіше є лише один¹⁴:

Nuosakus, nuoseklus, -umas. Minčių nuosakumas, nuoseklumas. Rus. последовательность TKP 14; nuosakumas TKP 21. Слово nuosakus, згідно з даними LKŽe, вживали Й. Яблонскіс і Й. Тумас, і обидва вони брали участь у засіданні. У третьому виданні К. Бізаускас обрав термін nuoseklumas L 24, але також уживав терміни з компонентом nuosaik* — logiškas nuosakumas L 173, nuosaiki laiko eilė L 100.

Vidujinis, išvidinis TKP 15. У третьому виданні підручника терміни утворено з другим прикметником (išvidinė veikalo pilnatis L 25, išvidinis vaizdas L 130), а в першому — з першим (vidujinė veikalo pilnatis R 12).

Minčių reiškimas, išreiškimas TKP 15. К. Бізаускас уживав термін minčių reiškimas R 6, L 17 (пор. minčių reiškimo būdas L 137, poetinė minčių reiškimo forma L 48). Синонім цього терміна в підручнику — stilius, якого в протоколах узагалі не зафіксовано.

Pakartojimas, atkartojimas TKP 17. Одна з фігур у підручнику К. Бізаускаса названа терміном pakartojimas R 47, L 71 (пор. pakartojimo figūra R 47, L 71).

Šūkis, sušukimas TKP 17. Для назви фігури в третьому виданні автор обрав другий термін sušukimas L 77 (пор. sušukimo figūra L 77; є також šauksmas L 71), а в першому було šaukimas R 51 (šaukimo figūra R 51).

Vaizduotė, vaizduoklė TKP 17. Учасники засідання, мабуть, так і не дійшли згоди, адже в протоколі дописано: «поки що залишити». Запропонований раніше на засіданні комісії термін vaizdena не затвердили. У підручнику К. Бізаускаса можна знайти терміни або просто словосполучення з компонентом vaizduotė, наприклад, kuriamoji vaizduotė L 134.

Elėdėtis, eilėdara – versifikacija TKP 18. У протоколі підкреслено лише перші два терміни, а versifikacija подано ніби як пояснення, тому важко точно

¹⁴Без ширшого контексту не завжди можна точно сказати, які споріднені за коренем терміни, зафіксовані в протоколах Комісії з термінології, є справжніми термінами, а які — лише контекстуальними синонімами.

Terminologija | 2018 | 25

217

сказати, чи міжнародний термін пропонується до вживання. К. Бізаускас уживав термін eilėdara L 78 (точніший відповідник латинського терміна versifikacija), але зафіксовано також versifikacija L 78 (пор. також silabiškas, metrinškas, toniškas eilaiavimas TKP 18 — не eilėdėtis чи eilėdara), а також silabiška eilėdara L 81, metriška eilėdara L 82, toniška eilėdara L 82; liaudies toniškas(is) eiliavimas TKP 18 — liaudies toniška eilėdara L 83). У першому виданні поняття «eilėdara» позначено терміном eiliavimas R 54. Варто звернути увагу, що eilėdėtis (пор. рос. стихосложение), який не був запозичений, не зафіксовано й у LKŽe.

Dailus, dailusis, dailingas pasakojimas TKP 19; dailioji, dailingoji charakteristika TKP 19. Для позначення одного з різновидів оповіді К. Бізаускас обрав термін dailusis pasakojimas L 101, а для різновиду характеристики — dailioji charakteristika¹⁵.

Dailės, dailinis romanas TKP 21. У підручнику К. Бізаускаса — dailės romanas L 163.

Mokslo, mokslinis veikalas TKP 19. У виданні підручника 1922 року переважає термін moksliškas(is) veikalas L 114, також уживається синонім mokslo veikalas L 115. У першому виданні — лише mokslo veikalas R 65.

Dienoraštis, dienraštis TKP 19. До підручника 1922 року К. Бізаускас переніс лише варіант dienoraštis як заміну слова dienyno, прямо пов’язавши їх: «Із поширенням освіти багато людей починають вести „щоденники“, або денники, де день у день записують усе, що привернуло увагу автора. Щоденник є найпростішою формою мемуарів» L 102. Я. Яблонскіс ще у 1926 і 1927 роках пропонував замінювати dienyną на dienoraštį і dienraštį (див. Jablonskis 1936: 17, 138).

Išrodymas, įrodymas TKP 19; tiesioginis išrodymas, įrodymas TKP 19. К. Бізаускас обрав перші терміни: išrodymas L 115, tiesioginis išrodymas L 115.

Įvadas, įvada TKP 19. Одну з частин protavimo К. Бізаускас назвав терміном įvadas. За даними LKŽe, įvada уживав К. Буга. Він брав участь у засіданні Комісії з термінології, на якому розглядали ці терміни.

Pamokymas, pamokis – поучение TKP 21. Описуючи структуру байок, автор підручника вживав термін pamokymas L 157.

¹⁵У 1926 році Я. Яблонскіс писав: «Витонченим, художнім може бути лише такий твір мистецтва (живопису, пластики...), який „тішить око“ і є певною мірою відчутним. Твір літератури, як і музики, може бути прекрасним (не витонченим)» (Jablonskis 1936: 17). Приблизно з 1927 року в підручниках з літературознавства та близьких до них працях помітний термін grožinė literatūra, однак і в другій половині четвертого десятиліття термін dailioji literatūra не зник із пасивного вжитку.

218

Asta Mitkevičienė

Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

Apsakėlė, apsakymas, apsakas – рассказъ TKP 21. У протоколі ці терміни подано наче як синоніми або варіанти. К. Bizauskas ужив лише другий термін apsakymas L 164.

У протоколах Комісії з термінології також можна знайти варіанти з нелитовським коренем і спільнокореневі синоніми. Однак у підручнику К. Bizauskas ужито не всі з них.

Dramatinis, –ė, draminis, –ė TKP 15. У підручнику К. Bizauskas 1922 року знайдено терміни лише з компонентом draminis, –ė (і dramos): draminė forma L 25, draminis veikalas L 137 (синонім dramos veikalas L 25). У першому виданні для того самого поняття відповідно вживалися терміни dramatiška forma R 12 і dramos veikalas R 12. До TŽŽ 1936 внесено прикметники dramatiškas, –inis (спільна стаття), словосполучення dramatinė poezija, тоді як draminis немає.

Monologinis, –ė, dialoginis, –ė, arba: monologiškas, dialogiškas, –a TKP 14. У третьому виданні К. Bizauskas уживав прикметники із суфіксом –inis: monologinė forma L 25, dialoginė forma L 25, а в першому виданні траплялися також форми із суфіксом –iškas: monologiška forma R 12, dialogiška forma R 12.

Prozos kalba, prozinė kalba, prozos veikalas, proziškas, prozingas veikalas TKP 15. У третьому виданні підручника вжито терміни prozinė kalba L 31 (але пор. proziška kalbos forma L 31), а в першому — prozaiška kalba R 17 (пор. prozaiška kalbos forma R 17). У третьому виданні синонімічно вжито три терміни: prozos veikalas L 32, proz inis veikalas L 48, proziškas veikalas L 95. У попередньому виданні для позначення того самого поняття знайдено два терміни — той самий prozos veikalas R 18 і відкинутий автором prozaiškas veikalas R 19.

Prozos, prozinis, proziškas aprašymas TKP 19. У третьому виданні К. Bizauskas обрав термін proziškas aprašymas L 111.

Poėtinis, poėtiškas, poėtingas TKP 15; poėtiškas, –a, poėtinis, –ė TKP 18. У виданні підручника К. Bizauskas 1922 року лише два прикметники — poėtinis і poėtiškas — виступають компонентами термінів, наприклад: синоніми poėtinė kalba L 31 і poėtiška kalba L 32, poėtiškas veikalas L 94 і poėtinis veikalas L 96, тоді як у першому виданні — лише другий варіант, наприклад: poėtiška kalba R 17, poėtiškas veikalas R 65 та ін. Приклад із контексту: «Про різницю між прозовою та поетичною мовою можна судити з окремих висловів — поетичних і прозових» R 31.

Gramatikos, –tikinis kirtis, logikos, loginis kirtis TKP 18. У підручнику К. Bizauskas 1922 року вжито терміни з родовим відмінком gramatikos kirtis L 79, logikos kirtis L 79 (у першому виданні для того самого поняття зафіксовано gramatiška priegaida R 52, logiška priegaida R 52).

Terminologija | 2018 | 25

219

Міфів, міфічний епос; класиків, класичний епос; історична, історична поема; романтична, романтична поема; історичний, історичний роман TKP 21. У підручнику К. Бізаускаса — міфічний епос L 139, класичний епос L 145, історична поема L 153, романтична поема L 154, історичний роман L 44 (але частіше — роман історії L 159).

Фантастична, фантастична подорож TKP 19. К. Бізаускас обрав невідмінювану форму терміна фантастичних подорожей L 113 (пор. описи фантастичних подорожей L 113), щоб назвати один із різновидів опису подорожей.

Ідилія, ідилія TKP 21. К. Бізаускас уживав варіант ідилія L 155, що зберігся до наших днів.

Розбіжності у значеннях термінів

Предмет твору, або сюжет, рос. предмет сочинения TKP 14. Сюжет до протоколу вписано пізніше, іншою рукою. К. Бізаускас не вважав ці терміни системними синонімами: «Іноді предмет твору вживають у значенні теми; у творах мистецтва тема часто називається с ю ж е т о м» (L 18; подібне твердження є і в першому виданні).

Виклад, викладення, розгортання, розгортання змісту. «Виклад думок, змісту твору, або викладення — якого слова вимагають мовні закони. Рос. изложение» TKP 14. К. Бізаускас розрізняв значення термінів виклад (форма викладу думок / думки L 24) і розгортання змісту L 22 (частина змісту між вступом і кінцівкою). У першому виданні в обох значеннях уживався термін викладення R 10 (пор. форма викладу думки / думок R 11). У третьому виданні можна знайти терміни виклад фактів L 104, виклад думок L 173.

Інші розбіжності

Писемність TKP 14. У протоколі викреслено речення про те, що письмові твори мають означати рукописи та що це слово слід уживати в тому самому значенні, в якому воно вживається в живій мові людей; замість нього іншою рукою написано, що це «збірка рукописів» (TKP 14). У третьому виданні підручника К. Бізаускаса цього слова вже немає. У першому виданні автор намагався теоретично розрізнити терміни писемність (лише письмові твори) і усна творчість (усі словесні твори). Рецензуючи цей підручник, Й. Яблонскіс стверджував: «Нам, простим людям, дуже важко збагнути ці незбагненні відмінності» (Jablonskis 1933: 181).

Начерк — фабула твору TKP 14, пор. LKŽe начерки «2. основні риси проєкту якогось твору чи роботи», але приклади лише з со-

220

Asta Mitkevičienė

Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

місцевих джерел. Здається, К. Біаускас цього терміна не вживав. Можливо, авторові взагалі не знадобилося це поняття або ж його важко зрозуміти з тексту підручника.

Успіх, уподібнення, рос. притча TKP 14; успіх, подібність TKP 17. У першому виданні підручника К. Біаускас уживав термін сакме R 9, але, мабуть, у значенні «байка», а не як відповідник російського терміна притча (який означає твір, подібний до байки й параболи). У третьому виданні на тому самому місці стоїть пасакечя (докладніше про термін пасакечя та його синоніми див. Mitkevičienė 2005: 90).

Довгореченнєва мова TKP 15. У 1922 р. К. Біаускас розрізняє короткореченнєву, періодичну і змішану мову (L. 33). Отже, авторові підручника не знадобився антонім терміна короткореченнєва мова.

Похідний [період]; протилежний [період] TKP 16. У третьому виданні підручника понять, позначених цими термінами, немає, хоча в першому вони були. Там їх названо відповідно похідний період R 21 і протилежний період R 21.

ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ВІДМІННОСТІ МІЖ ПЕРШИМ І ТРЕТІМ ВИДАННЯМИ ПІДРУЧНИКА

У термінології обох видань повністю збігається приблизно третина термінів. Як уже зазначалося, обсяг видань підручника різниться, тому в третьому з’являється багато нових термінів, яких не було в першому. Однак деякі терміни з новішого видання називають поняття, наявні вже в першому виданні, — просто назви понять змінено або доповнено (синонімія), чи змінено форми цих назв (варіювання).

Варіанти

Найпомітніша відмінність — варіанти термінів, наприклад фонетичні та (або) орфографічні варіанти: homonimas R 24 / omonimas L 39 (пор. omonimas TKP 17); idėja R 8 / idėja L 20, perspektyva R 11 / perspektyva L 23, poetas R 63 / poētas L 93 (пор. poētas TKP 18), poetiška kalbos forma R 17 / poetiška kalbos forma L 30 і poetiškas veikalas R 19 / poetiškas veikalas L 94, poezija R 18 / poezija L 26 (пор. poezija TKP 18) і liaudies poezija R 26 / liaudies poezija L 41, poezijos veikalas R 18 / poezijos veikalas L 32, provincializmas R 27 / provincializmas L 43, prozopopėja R 42 / prozopopėja L 64, sinonimas R 24 / sinonimas L 39 (а також sinonymika R 25 / sinonimika L 40), tema R 6 / tėma L 17 (пор. tėma TKP 14) тощо;

Terminologija | 2018 | 25

221

морфологічні варіанти: daktilius R 57 / daktilis L 84, hiperbolė R 45 / hiperbola L 68 (пор. hiperbola TKP 17), pagražinantis epitetas R 34 / pagražinamasis epitetas L 53 тощо;

робочі варіанти¹⁶: tryskiemenis rimas R 60 / triskiemenis rimas L 89, vienskiemenis rimas R 60 / vienaskiemenis rimas L 89; dalių proporcingumas R 10 / dalių proporcingumas L 23, emocijingumas R 32 / emocingumas L 49 і emocinė kalba R 33 / emocinė kalba L 50; prozaìška kalbos forma R 17 / proziška kalbos forma L 31 тощо;

змішані: chorejus R 57 / chorėjas L 84, epistularinė forma R 12 / epistolinė forma L 25, sudedamųjų dalių proporcingumas R 8 / sudedamųjų dalių proporcingumas L 20 тощо.

Як видно з прикладів, варіанти нечисленні, часто окремі пари варіантів споріднені між собою. Більшість термінів, що варіювалися, є міжнародними, їхня форма в литовській мові на той час ще не усталилася. Нині не завжди вживається варіант із пізнішого видання. Варто звернути увагу, що деякі варіанти, особливо фонетичні та орфографічні, можуть бути просто коректурними помилками друкованих видань.

Спільнокореневі синоніми

Спільнокореневі складені синонімічні терміни (синонімія залежних компонентів). Термін із прикметником із суфіксом -iškas → термін із прикметником із суфіксом -inis: chronologiška eilė R 11 – chronologinė eilė L 24, dialogiška forma R 12 – dialoginė forma L 25, istoriškas romanas R 28 – istorinis romanas L 44 (і istorijos romanas L 159), lyriškas elementas R 65 – lyrinis elementas L 152, periodiška kalba R 19 – periodinė kalba L 34, poetiška kalba R 17 – poetinė kalba L 31 і poetiška minčių reiškimo forma R 31 – poetinė minčių reiškimo forma L 48, psichologiškas pagrindas R 11 – psichologinis pagrindas L 24, ritmiškas sakinys R 53 – ritminis sakinys L 80 і rytmiškas skyrius R 19 / ritmiškas skyrius R 53 – ritminis skyrius L 34 тощо. Дещо формально відрізняються синоніми dramatiška forma R 12 – draminė forma L 25, prozaìška kalba R 17 – prozinė kalba L 31. Залежні компоненти всіх виявлених синонімів цієї групи мають міжнародний корінь.

¹⁶ Тут використано концепцію робочих варіантів Йоланти Васкелене: «Робочими варіантами вважаються утворення, що мають ті самі твірні слова й той самий словотвірний афікс, але відрізняються певними додатковими словотвірними засобами» (Vaskelienė 2013: 212).

222

Asta Mitkevičienė

Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

Термін із дієприкметником → термін із прикметником із суфіксом -inis: kryžiuotasis rimas R 61 – kryžminis rimas L 91, rašytas veikalas R 5 / veikalas rašytas R 5 – rašytinis veikalas L 16 і rašomoji (literatūros) kalba R 30 – rašytinė (literatūros) kalba L 47. Інші: apsakomasis veikalas R 65 – pasakojamas veikalas L 100 / pasakojamasis veikalas L 101 (і pasakojimų veikalas L 100), eiliuota kalba R 53 / eiliuotoji kalba R 60 – eilėta kalba L 80 / eilėtoji kalba L 89, sąlyginis periodas R 21 – lygtinis periodas L 35 (пор. lygtinis [periodas] TKP 16), vidujinė veikalo pilnatis R 12 – išvidinė veikalo pilnatis L 25. Приклад актуального на той час типу синонімів – prozaïški raštai R 31 – prozos raštai L 49.

Однокореневі однословні синонімічні терміни; однокореневі складені синонімічні терміни.

Термін першого видання eiliavimas R 54 у третьому замінено складеним терміном eilėdara L 78. Унаслідок цього утворилися також пари синонімічних складених термінів: metriškas eiliavimas R 55 – metriška eilėdara L 82, silabiškas eiliavimas R 54 – silabiška eilėdara L 81, toniškas eiliavimas R 55 – toniška eilėdara L 82 і liaudies toniškas eiliavimas R 55 – liaudies toniška eilėdara L 83, literatūros toniškas eiliavimas R 55 – literatūros toniška eilėdara L 83 та ін. (див. також попередній розділ).

У різних виданнях ужито складені терміни chorejinės eilės R 57 – chorejinis eilėraštis L 84, daktilinės eilės R 57 – daktilinis eilėraštis L 84, dvipedės eilės R 58 – dvipedis eilėraštis L 86, jambinės eilės R 57 – jambinis eilėraštis L 84, keturpėdės eilės R 58 – keturpedis eilėraštis L 87, penkiapėdės eilės R 58 – penkiapėdis eilėraštis L 87, šešiapėdės eilės R 59 – šešiapėdis eilėraštis L 87, tripėdės eilės R 58 / trypėdės eilės R 58 – tripėdis eilėraštis L 86. Однословного терміна eilėraštis¹⁷ у першому виданні немає, а в третьому можна знайти як термін eilės L 81, так і eilėraštis L 80; пор.: «Мелодійність мови виявляється переважно у віршах, побудованих на ритмічності. Наука про написання або складання віршів називається віршуванням, або версифікацією» L 81. Обидва терміни вживаються неоднозначно: ними позначають і віршовану мову чи форму (у множині вживається eilėraščiai), і віршований твір, однак точне значення не завжди легко встановити.

Готуючи третє видання, К. Бізаускас замінив деякі терміни термінами того самого словотвірного типу, але утвореними від різних однокореневих іменників

¹⁷ Термін eilės широко вживався в XIX ст., а eilėraštis з’явився у другому десятилітті XX ст. Останній термін є новотвором Й. Яблонскіса; його включено до його «Словничка» 1918 р. Mūsų žodynėlį (див. LKŽe; Keinys 2010: 85).

Terminologija | 2018 | 25

223

термінами: logiškas nuoseklumas R 65 – logiškas nuosaikumas L 173, pagrindinės minties arba idėjos vienumas R 8 – pagrindinės minties, arba idėjos, vieningumas L 20, prirodymas R 7 – išrodymas L 19, šaukimas R 51 – sušukimas L 77 (пор. šaukimo figūra R 51 – sušūkimo figūra L 77), užbaiga R 10 – pabaiga L 19 (пор. galas R 7, L 19), užklausimas R 51 – paklausimas L 77 (пор. paklausimas TKP 17, а також пор. užklausimo figūra R 51 – paklausimo figūra L 77), veikalo nepilnumas, arba neužbaigimas R 7 – veikalo nepilnumas, arba nepribaigimas L 19.

У різних виданнях ужито терміни dviprasmybė R 24 – dviprasmumas L 39, pajuoka R 46 – pajuokimas L 177; sakmė R 9 – pasakėčia L 20. Термін sakmė у першому виданні вжито лише у значенні «байка». У «Словничку» Й. Яблонскіса 1918 р. Mūsų žodynėlyje уже можна знайти новотвір pasakėčia, який увійшов і до тексту видання підручника К. Бісаускаса 1922 р. (уже згадувалося, що цей термін неодноразово внесено до протоколів Комісії з термінології).

Неоднокореневі синоніми

Деякі терміни першого видання К. Бісаускас замінив неоднокореневими термінами, наприклад: antgalvis R 12 – antraštė L 25, išdėstymas R 10 – klostymas L 22, išsireiškimas R 15 – posakis L 30, įvardijimas R 12 – pavadinimas L 181, maišyta forma R 12 – mišra forma L 25 і maišytos eilės R 57 – mišros eilės L 84 / mišrosios eilės L 86, puolimas R 20 – slūgimas L 34, tvarinys R 5 – kūrinys L 17 (а також народний tvarinys R 26 – liaudies kūrinys L 41, poezijos tvarinys R 25 – poezijos kūrinys L 41), tveryba R 3 – kūryba L 14; kalbėtojų veikalas R 65 – oratorių veikalas L 122 тощо. Кальку antgalvis Й. Яблонскіс виправляв ще 1904 і 1914 рр., пропонуючи замінити її на antrašu (див. Jablonskis 1935: 53, 140, 174). Термін tvarinys, популярний на початку XX ст., 1921 р. той самий Й. Яблонскіс замінив на kūriniu (див. Jablonskis 1933: 241). До речі, очевидно, зважаючи на думку Комісії з термінології і, зокрема, Й. Яблонскіса (див. Piročkinas 1986: 114), К. Бісаускас у термінах уживав форму mišros / mišrosios (а не mišrios) (пор. mišras, –a TKP 15, mišra, –oji eilė TKP 18).

Замість кількох термінів першого видання в третьому автор ужив терміни, мотивовані іншими ознаками, тобто аспектуальні синоніми, наприклад: ginamasis palyginimas R 38 – neigamasis palyginimas L 58, nutrauktoji kalba R 18 – trumpasakė kalba L 33, sąskambio arba atsiliepimo pilnumas R 61 – santarumo arba atsiliepimo pilnumas L 90 (пор. santarumas TKP 18).

224

Asta Mitkevičienė

Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

У першому виданні твори поділено на мнемонічні й писані, а в третьому — на усні й письмові. Поняття, здається, ті самі, але самі терміни atmintinis veikalas R 5 / veikalas atmintinis R 5 та sakytinis veikalas L 16 / veikalas sakytinis L 16 мотивовані по-різному й утворюють опозиції з різною основою зі своїм еквонімом.

Змішані синоніми¹⁸

Між першим і третім виданнями підручника виникають кілька різних типів синонімічних сполучень термінів, наприклад: eiliuotoji liaudies tvėryba R 62 — eiletoji liaudies kūryba L 93 / liaudies eilėta kūryba L 93, gramatiška priegaida R 52 — gramatikos kirtis L 79 і logiška priegaida R 52 — logikos kirtis L 79, poetiškas išsireiškimas R 17 — poėtinis posakis L 31 (пор. також poetiškas pasakymas L 32) і proza iškas išsireiškimas R 17 — prozinis posakis L 31 (пор. також proziškas pasakymas L 32) тощо.

По одному разу в першому виданні поряд із toniškas eiliavimas вжито синоніми fonetiškas eiliavimas R 54 і garsinis eiliavimas R 55, а в третьому — garsinė eilėdara L 82 (основний синонім — toniška eilėdara L 82). Утвердилося toninė (а не garsinė) eilėdara, оскільки garsinė є неточним відповідником toninė.

Відмова від синоніма(-ів)

Помічено, що в деяких випадках у третьому виданні зникають синоніми, наявні в першому виданні, — те саме поняття називається лише одним терміном або менш синонімічним терміном, ніж у першому виданні, наприклад: heksametras (šešmatis) R 55 → heksametras L 87, monologiška forma R 12 і monologinė forma R 11 → monologinė forma L 25, paveiksl ingumas R 9 і vaizdumas R 41, vaizdingumas R 26 → vaizdumas L 20 і vaizdingumas L 48, priešprieša arba antitezė R 50 → antitezė L 75 (пор. antitezė TKP 17), ritmiškumas 18 і ritmingumas R 53 → ritmingumas L 81, sutvirtinimas arba laipsniavimas (gradacija) R 49 → laipsniavimas (gradacija) L 74 тощо.

Іноді терміни першого видання замінено не синонімами, а термінами вужчого значення, пор.: «Наша народна творчість сповнена ніжності. Досить узяти хоча б цю пісеньку <...>» R 33 і «Наш фольклор сповнений ніжності. Досить узяти хоча б цю пісеньку <...>» L 51.

¹⁸ Щоб спростити опис синонімів, до змішаних синонімів тут зараховують синонімічні терміни, що мають більше ніж одну ознаку, тобто такі, коли складені синонімічні терміни відрізняються більш ніж одним компонентом або коли синонімічний ряд містить понад два терміни.

Terminologija | 2018 | 25

225

Слід звернути увагу, що в пізнішому виданні з’являються синоніми, яких не було в першому, або те саме поняття називається більшою кількістю термінів, однак про це слід говорити обережно: перше видання має менший обсяг, імовірно, те саме поняття вжито менше разів, а це визначає або могло визначати й кількість синонімів.

СИНОНІМИ ТА ВАРІАНТИ ТЕРМІНІВ В ОДНОМУ ВИДАННІ ПІДРУЧНИКА

Спільнокореневі синоніми

Спільнокореневі складені синонімічні терміни (синонімія залежних компонентів). Термін із прикметником із суфіксом -inis і термін із прикметником із суфіксом -iškas. Кілька пар спільнокореневих синонімів утворюють терміни, залежними компонентами яких є прикметники із суфіксами -inis і -iškas, наприклад: epinis elementas L 165 – epiškasis elementas L 165, epinis veikalas L 137 – epiškas veikalas L 159, mitinis elementas L 141 – mitiškas elementas L 147, poėtinis atvaizdavimas L 137 – poetiškas atvaizdavimas L 138, ritelinis romanas L 162 – riteliškas romanas L 162 та ін. Про те, що терміни цього типу не були усталеними, свідчать також коротко наведені на початку статті термінологічні відмінності між третім і четвертим виданнями.

Термін із родовим відмінком іменника та термін із прикметником. Пари синонімів утворюють терміни з іменником у родовому відмінку та терміни, залежними компонентами яких є прикметники, найчастіше із суфіксом -inis, наприклад: literatūros poezija L 136 – literatūrinė poezija L 136, istorijos daina L 99 – istorinė daina L 143, draminis veikalas L 137 – dramos veikalas L 25 (R 12), draminis veiksmas L 180 – dramos veiksmas L 180, moksliškas aprašymas L 111 – mokslo aprašymas L 112 (пор. proziški, arba moksliški, aprašymai L 111, протиставлення dailieji aprašymai L 111), pseudoklasikinė odė L 172 – pseudoklasikų odė L 175, šeimyninis romanas L 163 – šeiminis romanas L 163 – šeimos romanas L 197.

Інший тип синонімії, зумовлений синонімією залежних компонентів, трапляється лише поодиноко, наприклад: perkeltinė reikšmė L 59 – perkelta reikšmė L 60.

Спільнокореневі однослівні синонімічні терміни; спільнокореневі складені синонімічні терміни. Іменники, що виступають однослівними синонімічними термінами або головними компонентами складених термінів, мають

226 Asta Mitkevičienė | Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

різні твірні слова, наприклад: atvaizdavimas L 101 – atvaizdinimas L 132, fantastiškas pasakojimas L 113 – fantastiškas apsakymas L 161 та poetinis pasakojimas L 146 – poetinis apsakymas L 155. У третьому виданні К. Бізаускас синонімічно вживав терміни eilutė L 81 (R 54) і eilė L 179, але частотність уживання свідчить, що перший вважається основним (термін eilutė зручніший з погляду системи термінів, пор. eilės). Пари синонімів у підручнику також утворюють спільнокореневі терміни tikrenybė L 22 (R 9) – tikrybė L 100; būsenos (buities) daina L 169.

Синонімічні терміни з різною кількістю компонентів. Пари так званих коротких і довгих варіантів термінів утворюють veikėjas L 140 – veikiamas asmuo L 180 / veikiantis asmuo L 183 / veikiamasis asmuo L 152. Суфікс –ėjas зазвичай означає особу, тож можна припустити, що і однослівний термін, і його змінний складений варіант експліцитно відображають ті самі ознаки поняття. Відповідно, К. Бізаускас синонімічно вживав видові терміни vyriausias veikiamas asmuo L 147 – vyriausiasai veikėjas L 186. До речі, міжнародний термін personažas К. Бізаускасу не знадобився.

Довгим і коротким варіантами можна вважати терміни dėstymo forma (dės­tysena) L 17 (пор. також minčių dėstymo forma L 24 / minties dėstymo forma L 24), poezijos teorija (poetika) L 129.

К. Бізаускас синонімічно вживав терміни drama, arba draminė poezija L 138, lyrika, arba lyrinė poezija L 137; nutylėjimas L 76 (R 50) – nutylėjimo figūra L 76, pakartojimas L 71 (R 47) – pakartojimo figūra L 71 (R 48); fantastiškos kelionės L 113 – fantastiškų kelionių aprašymai L 113; mitas L 139 – mitiškas pasakojimas L 140; figūra L 70 (R 47) – figūrinis posakis L 173 та ін. Довший член таких пар ніби має класифікаційну функцію, порівняно з коротким він здається зрозумілішим, оскільки експліцитно позначає більше ознак поняття. Оскільки досліджуване джерело — підручник, завданням автора мало бути якомога ясніше показати зв’язки між поняттями й термінами. Терміни з пояснювальним словом допомагають це зробити.

У підручнику, найімовірніше, можна знайти й більше прикладів таких синонімів, але визначити їх проблематично: потрібно добре розуміти систему понять і термінів того часу й автора, адже в зв’язному тексті вживаються не лише системні, а й різні контекстуальні синоніми: перифрази, гіпероніми замість гіпонімів, терміни ширшого значення замість термінів вужчого значення тощо. Тому в цій статті синонімію термінів із різною кількістю компонентів розглянуто обмежено.

Terminologija | 2018 | 25

227

Синоніми з різними коренями

Синонімія термінів або компонентів міжнародного та литовського походження. К. Бізаускас синонімічно вживав міжнародний термін форма L 15 (R 5) і литовські lytis L 170 та pavidalas L 144, серед яких у підручнику переважає міжнародний термін. Одну з частин драматичного твору названо міжнародним терміном aktas L 182 і литовським veiksmas L 182; вони конкурували протягом усього періоду незалежності. Інші синоніми цього типу: kreipimasis, arba apostrofa L 70 (R 47), kuriamoji vaizduotė, arba fantazija L 134, neologizmas (naujadaras) L 44 (R 28) тощо; можна також навести кілька театральних термінів, наприклад: kaukės arba maskos L 185, pušnys (koturnai) L 185, teatras, arba vaidykla L 184. К. Бізаускас не завжди віддавав перевагу терміну, написаному першим: наприклад, у парах minčių reiškimas, arba stilius L 17 (R 6), leksikonas, arba žodynas L 28 (R 14) у підручнику переважають другі терміни.

Синонімічний ряд dailioji raštija L 14 (R 4) і dailioji literatūra L 26 (R 12) / daili literatūra L 55 (R 36) (про literatūra ir raštija див. нижче) доповнює міжнародний термін beletristika L 14, який у підручнику непопулярний.

К. Бізаускас вважав термін memuarai L 102 синонімом міжнародного терміна užrašai L 102: «Мемуарами, або записами, називають такі оповіді про історичні та інші пригоди, які автор сам спостерігав або навіть у яких сам брав участь» L 102. Однак у тому самому виданні знаходимо складені терміни literatūros // teatriniai atsiminimai L 103, тоді як у попередньому виданні було atsiminimai R 64. У пізніших міжвоєнних працях з теорії літератури užrašai вживається як синонім термінів memuarai або atsiminimai.

Автор підручника віддавав перевагу терміну metraščiai, але також наводив міжнародні синоніми цього терміна, пор.: «Літописи, або, як їх ще називають, хроніки, аннали, є найпростішим видом оповідних творів і з’являються раніше за інші оповідні твори» L 102.

Не в усіх випадках зв’язок між термінами та (або) іншими лексичними одиницями цілком зрозумілий. Наприклад, після міжнародного терміна cezūra L 87 (R 59) К. Бізаускас дописав у дужках perkirtimas, але ймовірніше, що це лише литовське пояснення, а не синонім (у першому виданні perkirtimas подано після тире, тож важко сприймати його як синонім).

Як уже зазначалося, як синонім терміна posmas L 91 (R 61) К. Бізаускас навів міжнародний термін strofa L 91 (R 61). Хоча перше слово є термінологізованим запозиченням зі слов’янської мови, автор міг сприймати його як литовський термін.

228

Asta Mitkevičienė

Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

Синонімічно вживаються терміни [комедій, трагедій] klasikinis periodas L 187 – klasikinis laikotarpis L 194, naujųjų laikų laikotarpis L 194 – naujųjų laikų periodas L 197.

Цікавіший випадок синонімії — minties, ar idėjos išvystymo pilnumas L 20 (R 8). Синонімом терміна idėja L 20 є pagrindinė mintis L 20¹⁹, а складений термін утворено пропуском компонента pagrindinis, який вважається само собою зрозумілим.

Компоненти різного походження мають терміни karžyginis (herojinis) epas L 139, liaudies karžyginė (herojinė) poema L 145; komiškas (juokingas) elementas L 189, juokinga, arba komiška, padėtis L 193 тощо. Частково до цього самого типу належать синоніми vaizdi, arba poetiška kalba L 32.

Синонімія термінів або компонентів литовського походження. К. Бізаускас синонімічно вживав терміни įvadas, arba įžanga L 22 (įvadas (įžanga) R 10), vaizdas R 49, L 63 – paveikslas L 130, уже згадані терміни pabaiga ir galas, а також pagrindinė idėja L 16 (R 5) – vyriausioji idėja L 20 / vyriausia idėja L 20 (vyriausia idėja R 8) тощо.

Окремо варто згадати синоніми liaudies šnekamoji kalba L 27 – liaudies kalbamoji kalba L 47 (R 14). Складається враження, що середній компонент у цих термінах додано для ясності, аби відобразити класифікацію понять. У тексті К. Бізаускасу часто достатньо просто терміна liaudies kalba.

Аспектні синоніми

Терміни, які автор подає як синоніми, але якими поняття називають за іншою мотиваційною ознакою, варто згадати окремо — зіставляти їх за походженням було б недоцільно. Окремо взяті компоненти, що утворюють опозицію, не є синонімами. Отже, К. Бізаускас зазначає як синоніми терміни прагнення автора (мета твору) L 24 (R 11); дидактична, або філософська, ода L 173; штучна, сектантська, або псевдокласична ода L 172, штучний, сектантський твір L 191; внутрішній, або причинний, зв’язок L 100; зовнішній, або хронологічний, зв’язок L 100; класична комедія L 194 – грецька комедія L 195, класична трагедія L 187 – грецька трагедія L 189, класична, або натуральна ода L 172; народний, або усний епос L 138, народна, або усна, лірика L 167; літературний, або художній, епос L 138; літературна течія або літературна школа L 136; міщанська драма або слізлива комедія L 197; змішана, або природна, мова L 37; жіноча-

¹⁹ У тексті підручника терміни варіюються: основна думка твору, або ідея твору L 20; основна думка, або головна ідея твору L 20.

Terminologija | 2018 | 25

229

жіноча рима L 89 / жіноча рима L 90 (R 60) – двоскладова рима L 89 (R 60); нова, художня ода L 172; побутова, або описова, казка L 141; сімейний, або повчальний, роман L 163 (але пор. сімейний і повчальний роман L 197) тощо.

Змішані синоніми

Автор уживав як синоніми терміни вигадана, фантастична оповідь (фабула²⁰) L 113 – вимислена оповідь L 141, псевдокласичний період L 187 – псевдокласичний період L 194 – період псевдокласицизму L 195; правдивість (об’єктивність) L 95 – об’єктивність L 138 (пор. TŽŽ 1936 об’єктивність); зображення L 165 – малювання L 174 – зображування L 192; пісня героїв L 99 – героїчна пісня L 146, поетичний вислів L 31 – поетичне висловлювання L 32 тощо. Сюди можна додати й театральні терміни артист²¹ (актор) L 183 – виконавець L 185.

Синонімами в підручнику є терміни ліричний твір L 165 – твір лірики L 166 – ліричний твір L 171, хоча сам К. Бізаускас у підручнику зазначив, що терміни твір і творіння називають не ті самі поняття: твір — це творчий доробок, опрацьований щодо теми, змісту, плану, форми викладу та стилю (L 17). Отже, складені терміни з компонентами твір і творіння можуть бути як контекстуальними синонімами, так і системними, якщо припустити, що опозиція цих однослівних термінів нейтралізується, коли вони входять до складу складених (видових) термінів.

К. Бізаускас зазначив у підручнику, що литовським відповідником терміна література є писемність: «Якщо сказати литовською, література — це писемність» L 13. Із складених синонімічних термінів видно, що їхнім синонімом вважається також термін у множині писання, пор. історія літератури, або писемності чи писань L 14 (пор. історія літератури або писемності R 4, теорія літератури або писань L 15).

К. Бізаускас уживав як синоніми терміни передмова L 24 – ораторська промова L 122 – ораторський твір L 122 – справа L 122 (пор. також розгорнутий текстовий варіант ораторські промови L 35). Складені терміни можна вважати між собою аспектними синонімами, а щодо однослівних термінів вони мають класифікаційний характер.

Тут же можна додати, що в підручнику К. Bizausko є зауваги щодо співвідношення термінів та (або) їх уживання, які свідчать про те, що автор звернув ува-

²⁰ Термін фабула, очевидно, тут виконує лише уточнювальну функцію.

²¹ TŽŽ 1936: 81 rašoma, kad artistas yra beveik aktoriaus sinonimas.

230 Asta Mitkevičienė │ Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

звернути увагу на своєрідність системи термінів літературознавства: «Хоча ми часто кажемо замість „стиль письменника“ — „мова письменника“, однак слова „мова“ і „стиль“ не рівнозначні; різниця зрозуміла з того, що сказано вище: мова — це лише знаряддя, яким письменник користується, щоб виробити свій стиль» L 30; «Іноді слово легенда вживається у ширшому значенні, а саме так називають кожне переказування про давні часи» L 145; «Окремий різновид од становлять релігійні оди, або гімни <...>. У ширшому значенні гімнами називають усі псалми й християнські піснеспіви. Крім того, гімнами називаємо піднесені національні пісні, які співають лише у виняткових випадках і які ми глибоко шануємо» L 175 тощо.

Варіанти

У третьому виданні, як бачимо, трапляються варіантні терміни. Окрім уже зазначених під час опису синонімів, можна згадати також: архаїзм L 43 / архаїзм L 105 (R 24), епопея L 146 / епопея L 147, сюжет L 18 (R 7) / сюжет L 191; тропи L 59 (R 44) / тропа L 112 (R 39), середньовіччя L 146 / середні віки L 162; опис подорожі L 112 / опис подорожей L 113, єдність часу й місця L 191 / єдність місця й часу L 192, позитивний ідеал L 13 / позитивний ідеал L 132 тощо.

ВИСНОВКИ

Підписант Акта 16 лютого К. Бізаускас посідає важливе місце в історії литовської термінології, оскільки 1) написав перший литовський підручник з теорії літератури — джерело термінології цієї галузі, 2) під час його перебування на посаді міністра освіти при Міністерстві освіти було створено першу в історії Литви термінологічну комісію, і 3) на основі рукопису чи матеріалів цього підручника він підготував список термінів і подав його на розгляд Термінологічної комісії. Підписант добре розумів важливість термінологічної роботи, а як термінолог не був індивідуалістом — його цікавила колективна впорядковувальна робота над термінами.

Palyginus K. Bizausko vadovėlio (1922) terminiją su Terminologijos komisijos protokoluose užrašytais terminais matyti, kad daugiausia tos terminijos skiriasi bendrašak­niais sinonimais – K. Bizauskas pasirinko vieną ar kelis iš Terminologijos komisijos užfiksuotų bendrašaknių sinonimų arba pavartojo kitokius jiems bendrašaknius terminus. Šių dienų terminija panašesnė į K. Bizausko ir tai greičiausiai lėmė didesnė jo terminų sklaida.

К. Бізаускасу не властиві ані крайній пуризм, ані надмірна інтернаціоналізація термінології. Зіставлення термінів у двох виданнях підручника показало, що автор переважно уточнював форму термінів — обирав інший

Terminologija | 2018 | 25

231

варіант або замінював термін спільнокореневим синонімом (досить типовим є введення складеного терміна з прикметником із суфіксом -inis замість складеного терміна з іншою формою). Він не схилявся до заміни термінів першого видання термінами іншого походження (литовського чи іншомовного); пари синонімів із неспільним коренем у різних виданнях зазвичай утворюють терміни одного походження. Кілька змін відповідають тогочасним тенденціям унормування мови, точніше — виправленням Й. Яблонскіса (tveryba → kūryba).

Синонімія термінів (спільнокореневих і неспільнокореневих) та їх варіювання властиві й термінам одного видання підручника, а це означає або може означати, що термінологія ще не усталилася, що шукали точнішої чи правильнішої форми або не помічали різноманітності термінів у тексті чи не вважали за потрібне її усувати. Очевидно, задля дидактичних цілей автор не уникав і аспектних синонімів.

Тепер важко сказати, чи всі варіанти й синоніми термінів у першому литовському підручнику з теорії літератури є результатом праці самого автора, а не редакторів, видавців чи просто помічників.

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА

L – Biz auskas K. Теорія літератури. Підручник для середніх шкіл. Третє видання, Каунас, 1922.

R – Biz auskas K. Теорія писемності та літератури 1, Каунас: видавництво «Атейтіс», 1918.

TKP – Протоколи Комісії з термінології (№ 1–23), 1921. Зберігаються в Інституті литовської мови.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА

Auksoriūtė A. 2011: Terminologijos komisijos (1921–1926) veiklos apžvalga. – Terminologija 18, 80–91.

Banevičius A. 1991: 111 Lietuvos valstybės 1918–1940 politikos veikėjų, Vilnius: Knyga.

Biz auskas K. 1923: Literatūros teorija. Vadovėlis aukštesniosioms mokykloms. Ketvirtasis leidimas, Kaunas,

Blažytė-Baužienė D. 2006: Biz auskas Kazimieras. – Lietuvos Steigiamojo Seimo (1920–1922 metų) narių biografinis žodynas. Sud. A. Ragauskas, M. Tamošaitis, Vilnius: VPU leidykla, 99–102.

Bukauskienė T. 1993: Lietuvių literatūros mokymo istorija (iki 1940 m.), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Girdzijauskas J. 2006 [1993]: Kazys Biz auskas ir jo literatūros teorija. – Lietuvių literatūros vagoje. Straipsnių rinkinys, Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, 49–56.

Girdzijauskas J. 2006 [1994]: Lietuvių literatūros istorijos objektas ir periodizacija. – Lietuvių literatūros vagoje. Straipsnių rinkinys, Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, 26–34.

Jablonskis J. 1933: Jablonskio raštai 2. Švietimo reikalai. Red. J. Balčikonis, Kaunas: Švietimo ministerijos leidinys.

Jablonskis J. 1935: Jablonskio raštai 4. Kalbos dalykai. Red. J. Balčikonis, Kaunas: Švietimo ministerijos leidinys.

Jablonskis J. 1936: Jablonskio raštai 5. Kalbos dalykai. Red. J. Balčikonis, Kaunas: Švietimo ministerijos leidinys.

Jakštas A. 1923: Mūsų naujoji literatūra (1904–1923) 2. Mūsų naujoji prozos literatūra (1904–1923), Kaunas: Švietimo ministerijos knygų leidimo komisijos leidinys.

Keinys St. 2010: Mintys apie didelį kalbininką ir terminologą Joną Jablonskį 150-tų gimimo metinių proga. – Terminologija 17, 80–92.

Keinys St. 2012 [1967]: Lietuvių terminologijos kūrimo apžvalga (iki 1940 m.). – Lietuvių terminologijos raida, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 29–56.

Kensminienė A. 2004: Mišlės. – Aruodai. Prieiga per internetą: http://www.aruodai.lt/paieska2/terminas.php?Teld=4389&back=home.

232

Asta Mitkevičienė

Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazys Biz auskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija

Knabikaitė V. 2006: Lingvistinės lietuvių stilistikos raida XX amžiuje, Vilnius: Mintis.

LEM – Енциклопедія літератури для школи. Упоряд. L. Mačianskaitė, D. Mitaitė, D. Pociūtė-Abukevičienė, D. Satkauskytė, Вільнюс: Інститут литовської літератури і фольклору, 2011.

Liekis A. 1996: Signatarai: Vasario 16, Vilnius: Džiugas.

LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (I–XX, 1941–2002), elektroninis variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. – www.lkz.lt.

LTŽ 1962: Literatūros terminų žodynas. Sud. J. Petronis, V. Vanagas, A. Zalatorius, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

LTŽ 1998: Literatūros terminų žodynas 2. Eilėdara. Sud. J. Girdzijauskas, Vilnius: Baltos lankos.

Mitkevičienė A. 2005: Epo, lyrikos, dramos žanrų ir kitų klasifikacijos vienetų pavadinimai pirmuose lietuviškuose literatūros teorijos vadovėliuose. – Terminologija 12, 81–106.

Mitkevičienė A. 2013: Terminologijos komisijos (1921–1926) vaidmuo lietuvių literatūros mokslo terminijos istorijoje. – Terminologija 20, 172–179.

Mitkevičienė A. 2014: Figūrų ir tropų pavadinimai 1918–1940 m. literatūros mokslo darbuose. – Terminologija 21, 176–191.

Mitkevičienė A. 2015: Sinoniminiai terminai 1918–1940 metų lietuvių literatūros mokslo darbuose. – Lietuvių kalba 9, http://www.lietuviukalba.lt/index.php/lietuviu-kalba/article/view/179/144.

Piročkinas A. 1986: Jono Jablonskio kalbos taisymai, Kaunas: Šviesa.

Skipitis R. 1961: Nepriklausomą Lietuvą statant, Chicago: Terra.

Šalkauskis S. 1991: Raštai 2. Filosofijos ir pedagogikos terminija. Parengė A. Sverdiolas, Vilnius: Mintis.

Šoblinskas A. 1979: Lietuvių stilistika ir jos darbininkai. – Mūsų kalba 4, 23–31.

TŽŽe 2002: Interleksis. Kompiuterinis tarptautinių žodžių žodynas. Ats. red. A. Kinderys, Vilnius: Alma littera.

TŽŽ 1936: Tarptautinių žodžių žodynas. Sud. K. Boruta, P. Čepėnas, A. Sirutytė-Čepėnienė, [Kaunas]: Spaudos fondas.

Vaskelienė J. 2013: Darbinių sinonimų, darbinių variantų ir paronimų panašumai bei skirtumai. – Žmogus ir žodis. Didaktinė lingvistika 15(1), 206–214.

Viliūnas G. 2003: Į žodžio meno gilumas. Lietuvių literatūros mokslas XX amžiaus pirmoje pusėje. – Darbai ir dienos 36, 261–281.

VLE III – Загальна литовська енциклопедія 3, Вільнюс: Інститут наукових та енциклопедичних видавництв, 2003.

VTŽŽ 2003: Vaitkevičiūtė V. Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Fotonija (elektroninis leidimas).

Zaborskaitė V. 1982: Literatūros mokslo įvadas, Vilnius: Mokslas.

Zundė P. 1993: Kazys Bizauskas 1, Chicago: Lietuviškos knygos klubas.

Zundė P. 1994: Kazys Bizauskas 2, Chicago: Lietuviškos knygos klubas.

ПІДПИСАНТ АКТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ ЛИТВИ КАЗИС БІЗАУСКАС І ЛИТОВСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

Сто років тому було видано перший литовський підручник з теорії літератури. Символічно, що його автором є підписант Акта незалежності Литви (1918) Казис (Казімєрас) Бізаускас (1893–1941). Мета цієї статті — розглянути термінологію літературознавства, використану Бізаускасом, та його діяльність у сфері впорядкування термінології.

Бізаускас посідає важливе місце в історії литовської термінології, оскільки 1) написав найперший литовський підручник з теорії літератури, який водночас є джерелом термінології, 2) під час його перебування на посаді міністра освіти при Міністерстві освіти було створено першу термінологічну комісію, і 3) він підготував список термінів, імовірно, на основі рукопису або матеріалів свого підручника, та подав його на обговорення Комісії з термінології. Бізаускас добре розумів важливість термінологічної роботи й, будучи термінологом, не був індивідуалістом — він брав участь у колективній роботі з упорядкування термінології.

Terminologija | 2018 | 25

2 3 3

The comparison of terms in Biz auskas’ textbook (1922) and terms recorded in the minutes of the Terminology Commission shows that these terms mainly differ in synonyms having the same root – Biz auskas either used one or more synonyms with the same root which were discussed by the Terminology Commission or used different synonyms with the same root. Terminology of the present is more similar to the terminology used by Biz auskas, probably because of the wider dissemination of his terms.

Бізаускасу не властиві ані крайній пуризм, ані прагнення інтернаціоналізувати термінологію. Порівняння двох видань підручника показує, що він переважно змінював форму термінів, щоб зробити їх точнішими, — обирав інший варіант або замінював термін синонімом із тим самим коренем (досить типовим є введення складеного терміна з прикметником із суфіксом -inis замість складеного терміна іншої форми). Він не схилявся до заміни термінів першого видання термінами іншого походження (литовського чи іншомовного). Синонімічні терміни з різними коренями в першому й другому виданнях мають однакове походження. Кілька змін відповідають тогочасним тенденціям стандартизації.

Для одного видання підручника характерні варіативність і синонімія термінів (із тим самим або різними коренями; у цьому аспекті досліджено 3^rd-є видання), і це може свідчити про несталість термінології, пошук точнішої або правильнішої форми чи про те, що варіанти залишалися непоміченими або вважалися неістотними для внесення змін. Схоже, що з дидактичних міркувань автор вирішив не уникати аспектуальних синонімів.

Нині важко встановити, чи всі синоніми й варіанти в першому литовському підручнику з літературної термінології були введені самим автором, чи редакторами, видавцями або іншими помічниками.

Отримано 2018-07-31

Asta Mitkevičienė

Інститут литовської мови

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

Електронна пошта: [email protected]

2 3 4

Asta Mitkevičienė

Lietuvos Nepriklausomybės Akto signataras Kazy[s] Bizauskas ir lietuvių literatūros mokslo terminija