Terminologija / Terminology 2025, Nr. 32, p. 1–7 Turinio nuoroda / Contents link ISSN 2669–2198 (elektroninis / online)

6-та МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ З ТЕРМІНОЛОГІЇ «НАУКОВИЙ, АДМІНІСТРАТИВНИЙ ТА ОСВІТНІЙ РІВНІ ТЕРМІНОЛОГІЇ»

6-та Міжнародна наукова конференція «Наукові, адміністративні та освітні виміри термінології»

EGLĖ INGELEVIČIŪTĖ-JABLONSKIENĖ

Інститут литовської мови

Ел. пошта: [email protected]

Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0009-0006-2644-4920

https://doi.org/10.35321/term32-11

16–17 жовтня в Інституті литовської мови відбулася 6-та міжнародна наукова конференція з термінології «Наукові, адміністративні та освітні виміри термінології». Цю конференцію можна назвати ювілейною: першу конференцію з такою назвою було проведено десять років тому, у 2015 році.

Конференція відбувалася у гібридному форматі: учасники та слухачі як прибули особисто, так і долучалися дистанційно. Загалом було виголошено 34 доповіді — представлено чимало наукових досліджень та робочих інструментів з термінології, а також розглянуто різні напрями термінології. Доповідачі представляли аж 18 країн. Як і в попередні роки, у конференції активно брали участь науковці з Іспанії, Франції, Грузії, Польщі, Угорщини, Латвії та, звичайно, Литви, проте доповіді виголошували й термінологи з таких далеких країн, як Канада та Монголія.

Перший день розпочався з важливої теми, яку на цій конференції обговорюють уже не вперше, — варіантності термінів. Запрошена доповідачка Юдіт Фрейша, представниця Університету Помпеу Фабра, виступила з доповіддю про варіантність термінів і проведений нею аналіз термінів, пов’язаних зі зміною клімату. Вона розглянула, чим відрізняються форма та значення термінів цієї галузі

Copyright © 2025 Eglė Ingelevičiūtė-Jablonskienė. Published by the Institute of the Lithuanian Language. This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution Licence, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original author and source are credited. // Видано Інститутом литовської мови. Ця стаття є відкритим доступом і поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution, яка дозволяє необмежено використовувати, поширювати та відтворювати вміст у будь-якому середовищі за умови зазначення автора й джерела.

Отримано: / Gauta: 2025-11-10. Прийнято: / Priimta: 2025-11-14.

1

у різних контекстах і стверджувала, що ці відмінності відображають як мовні, так і семантичні зміни, розкриваючи гнучкий характер термінології охорони довкілля. Такий варіант терміна світове потепління (англ. global warming), як-от нагрівання клімату (англ. global heating), відображає спроби пристосувати термінологію до комунікативних, ідеологічних і культурних потреб. На думку дослідниці, варіантність у дискурсі про зміну клімату — не вада: термін може слугувати не лише ярликом, а й засобом комунікації. Тему варіантності порушували й інші доповідачі: так, Фатіма Норонья, представниця Університету Алгарве, розповіла про діастратичну варіантність термінів у галузі середземноморської дієти, де, схоже, традиційні спільноти перебирають на себе роль фахівців, і з’ясовувала, як різні дискурсивні спільноти впливають на термінологію цієї галузі.

Варіантність згадували й під час розгляду іншої, дедалі актуальнішої теми — штучного інтелекту (ШІ) та великих мовних моделей. Хоча питання ШІ вже обговорювали на попередній конференції, цього разу його розглянули значно докладніше. Це не дивно: стрімкий прорив технологій ШІ істотно змінює багато галузей, зокрема й термінологічні дослідження, у яких дедалі частіше використовують інструменти ШІ для створення, аналізу та систематизації термінів. Це стало зрозуміло й з доповідей. Першою тему ШІ порушила запрошена доповідачка Мойца Пецман, представниця Паризького міського університету. Дослідниця оглянула використання інструментів ШІ в термінології, зокрема інтеграцію генеративного ШІ (ГШІ) у систему термінологічного аналізу ARTES, що застосовується в університеті, особливо в контексті нових термінів і варіантності. Розглянувши зв’язок між термінологією, корпусною лінгвістикою та ШІ, М. Пецман представила протокол оцінювання інструментів ГШІ в контексті аналізу нових термінів, а також результати проведеного опитування магістрантів щодо використання інструментів ГШІ. На думку студентів, ШІ полегшує термінологічну роботу. Погляд Барбари Гайніш з Віденського університету на ШІ був більш негативним: вона стверджувала, що, хоча великі мовні моделі можуть полегшити деякі термінологічні завдання, вони також становлять загрозу мовної гомогенізації. Австрійська дослідниця представила тематичне дослідження. Вона досліджувала, як ChatGPT працював з університетською термінологією в трьох варіантах німецької мови: австрійському, південнотирольському та стандартному. ChatGPT, попри запити, зазвичай подавав терміни найпоширенішого стандартного варіанта німецької мови, а в деяких випадках — і псевдотерміни.

Про практичне застосування ШІ в термінології розповіли й інші доповідачі. Егідіюс Зайкаускас, який працює в Генеральному директораті з письмового перекладу Європейської Комісії, дослідив опрацювання термінів за допомогою інструментів ШІ. Він зазначив, що завдяки ШІ Директорат може ефективніше працювати з надзвичайно великими потоками текстів, оскільки інструменти ШІ допомагають виокремлювати з текстів терміни, аналізувати їх, описувати та добирати відповідники цими термінами різними мовами перекладу. Він також порушив питання, наскільки надійними є термінологічні дані, отримані за допомогою інструментів ШІ, і чи можна навчити ШІ дотримуватися правил і традицій опрацювання термінології. У надійності термінів, отриманих за допомогою таких інструментів, сумнівалася й Даце Шостака, яка від імені групи дослідників Латвійського університету — Максіма Чижикова, Юріса Борзова та Яніса Зутеріса — представила розроблену спеціалізовану велику мовну модель, мета якої — автоматично генерувати

2

латиські відповідники англійських термінів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, оскільки в цій галузі стрімко зростає кількість нових термінів, особливо англійських. Із ШІ можна пов’язати й тему моделей знань, яку оглянув Пйотр Нагурка з Варшавського університету, з’ясовуючи, чи можна використовувати такі моделі як інструменти для перевірки гіпотез. Підсумовуючи, можна сказати, що використання інструментів ШІ в термінології не лише має значний потенціал, а й породжує виклики.

Із варіантністю нерозривно пов’язане й питання синонімії, яке порушують на цій конференції вже не перший рік, однак цього разу його розглянули лише в доповіді Асти Міткявічене, дослідниці й керівниці Центру термінології Інституту литовської мови. Проаналізувавши протоколи засідань підкомісії з термінології VLKK — загалом близько 600 коментарів, пов’язаних із синонімією, — вона дійшла висновку, що кількість синонімів у термінологічних словниках, які розглядають, найчастіше зменшують, але іноді й збільшують, а в окремих випадках змінюють і статус синонімів. На конференції докладніше розглянули явище полісемії. Другий день конференції розпочався з доповіді третього запрошеного доповідача, Гендріка Коккерта з Католицького університету Левена, який долучився дистанційно. Він дослідив протиставлення контексту й полісемії та складний зв’язок між термінами й поняттями, особливо актуальний у контексті стандарту ISO 704. Наводячи приклади, пов’язані з траулерами, дослідник прагнув показати, що вибір термінів і написання визначень тісно пов’язані з контекстуальними вимірами систем понять. На його думку, з огляду на ключову роль полісемії та контексту в термінології, стандарт ISO 704 має приділяти їм особливу увагу. Про полісемію розповів і Ігор Кудашев із Фінляндії, з Університету Тампере. Він обговорив поняття номенклатури та порівняв різні його тлумачення.

Порівняно новою темою цієї конференції, якій на попередніх конференціях приділяли мало уваги, була інклюзивна мова — це явище докладно розглянули в трьох доповідях. Першою цю тему оглянула Мілен Ларів’єр з Університету Монреаля в Канаді, яка представила ресурс із гендерно нейтральної мови для авторів текстів і працівників сфери охорони здоров’я, що перебуває на стадії розроблення. За її словами, потреба в такому ресурсі зумовлена наявністю у французькій мові двох граматичних родів, оскільки вони пов’язані з позамовними реаліями й можуть впливати на владні відносини. Дослідниця розробляла ресурс на основі корпусів і передбачила, що його випробують як особи небінарної гендерної ідентичності, так і фахівці сектору охорони здоров’я. Тему інклюзивної мови продовжила дослідниця Василіки Хелідоні, представниця Іонійського університету. Вона зазначила, що використання багатомовних паралельних корпусів адміністративних текстів ЄС дало б змогу створити бази гендерно нейтральних термінів, які не лише відповідали б цінностям різноманіття, рівності та інклюзії, що їх підтримує ЄС, а й допомогли б підвищити якість результатів машинного перекладу та великих мовних моделей. Ці дві доповіді чудово підсумувала доповідь Елени Кіокетті, представниці «Eurac Research», та її співавтора Олів’є Тольщука-Жальберта, який працює в Бюро перекладів уряду Канади й долучився дистанційно, про роль термінолога щодо інклюзивної термінології. Доповідачі зазначили, що інклюзія може бути метою термінологічної роботи, а термінологи мають діяти як

3

порадники: виявляти невключні терміни, пропонувати альтернативи, пояснювати, коли які терміни слід уживати, поширювати інклюзивні терміни.

Як і на попередніх конференціях, цього року в кількох доповідях було розглянуто стан національної термінології. Група науковців Центру лінгвістичних досліджень ELTE — Вероніка Ліпп, Дора Марія Тамаш, Габор Прошеки — представила проєкт національної стратегії угорської термінології. У межах цього проєкту у Центрі лінгвістичних досліджень Угорщини було створено Національний центр узгодження термінології, мета якого — створити центральний термінологічний портал і багатомовну національну базу даних термінів. Угорської мови стосувалася й доповідь науковців Університету Кароля Гаспара Реформатської церкви Угорщини Аготи Форіш і Адама Ріксера про статус і термінологію угорської юридичної та адміністративної мови. У ході їхнього дослідження виявилися три тісно пов’язані аспекти: важливість розроблення спільної національної та галузевих термінологічних політик, вимога зрозумілості юридичних і адміністративних документів, а також двомовність угорської й англійської мов в академічному юридичному та адміністративному мовленні. Доповідачі стверджували, що стратегія юридичної та адміністративної термінології має бути узгоджена із загальною стратегією угорської термінології, і рекомендували модель додаткової двомовності.

Науковиці з Сакартвело Лія Каросанідзе та Лінда Ґіорґадзе, які працюють в Інституті мовознавства імені Арнольда Чікобави Тбіліського державного університету, виголосили доповідь про створення банку термінів у своїй країні, представили його онлайн-версію та пов’язані з ним напрацювання. Вони також обговорили стан термінології в Сакартвело. На їхню думку, «термінологія є відображенням національної політики». Натомість науковиця Центру термінології Інституту литовської мови Альбіна Ауксорюте розповіла про термінологічну політику та її правове регулювання в Литві: вона оглянула закони про державну литовську мову, діяльність Державної комісії з литовської мови, а також закони й нормативні акти, що регулюють Банк термінів. Вона наголосила, що термінологічна політика в Литві є однією зі складових частин державної мовної політики, а окремого документа, який регулював би термінологічну політику, немає. За її словами, програми мовної політики, що фінансуються державою й адмініструються Державною комісією з литовської мови, підвищують престиж литовської мови та посилюють суспільний інтерес до неї, сприяють науковим дослідженням литовської мови й розвитку мовних ресурсів. Однак є й проблеми: щороку виходить дедалі менше словників, фахівці різних галузей не хочуть братися за цю справу, оскільки вона не вважається науковою роботою. Крім того, багато наукових статей публікують англійською, і ця тенденція викликає занепокоєння, адже литовською термінологією не послуговуються й не розвивають її. Надмірне вживання англійської, схоже, створює проблеми не лише в Литві: Дар’я Протопопеску, яка представляє Бухарестський університет і досліджувала втрату мовних доменів у контексті румунської термінології кібербезпеки, зазначила, що перекладачам важко знаходити відповідники під час перекладу текстів цієї галузі, адже кібербезпека — доволі нова сфера, а фахівці Румунії здебільшого вживають англійські терміни.

Тема перекладу виразно простежувалася й в інших доповідях — зрештою, переклади суттєво впливають на розвиток мови. Марія Кріна Гертег з університету «1 грудня 1918 року» в Алба-Юлії,

4

спираючись на корпуси англійських і румунських текстів, укладені з текстів бізнес-контрактів, висвітлила труднощі, що виникають під час точного інтегрування бізнес-термінології в переклад. А Мунхцецег Намсрай, науковиця Інституту мови та літератури Академії наук Монголії, досліджувала переклад метафоричних економічних термінів з англійської монгольською мовою. Наводячи такі приклади, як неформальний інвестор (англ. angel investor), науковиця пояснювала, що такі метафоричні терміни не можна перекладати монгольською дослівно, оскільки англомовна й монгольська культури дуже різні, і деякі поняття, наприклад ангел, можуть залишитися незрозумілими. Перекладаючи метафоричні терміни, необхідно добре знати культурні й когнітивні аспекти мов оригіналу та перекладу, а також адаптувати терміни до мови перекладу.

Як зазвичай, на конференції обговорювали не лише нові, а й традиційні інструменти впорядкування термінів, наприклад термінологічні словники. Ісабела Пісарро Санчес, яка представляє Університет Вальядоліда, на основі зіставного аналізу англійської та іспанської мов розглянула термінологію харчових алергенів у лексикографічних і термінологічних джерелах. Вона встановила, що визначення таких алергенів здебільшого одновимірні (наприклад, селера визначається лише як овоч, без згадки про її можливу алергенність), термінологія часто фрагментована (в іспанській мові термін може позначатися як застарілий, хоча в переліку алергенів ЄС він має офіційний статус), а прагматична контекстуалізація обмежена (примітки щодо вживання чи посилання на нормативні акти трапляються рідко). Марліс Альбер, яка представляє «Eurac Research», розповіла про термінологічну роботу в галузі права, спираючись на наявні юридичні тексти, і наголосила на необхідності поєднувати термінологічну роботу, засновану на текстах, із системним підходом, а також враховувати зацікавлені сторони й потреби користувачів. Науковиця Інституту латиської мови Латвійського університету Регіна Квашите досліджувала багатомовні словники, до яких увійшли терміни як латиської, так і литовської мов. Найдавніший такий словник — Економічний термінологічний словник, виданий 1946 року в Балтійському університеті, що діяв у Німеччині; а в добірці сучасної термінографії (від 1990 року) таких джерел дев’ять, найновіше з них — Десятимовний словник термінів фізичної географії, виданий у Литві 2019 року. А науковиця Інституту литовської мови Аушра Рімкуте-Ганусаускене досліджувала особливості структури визначень видових географічних термінів. Вона дійшла висновку, що в Тлумачному словнику географічних термінів найчастіше трапляється така модель визначення: на початку називається логічна домінанта, а після коми розкриваються суттєві ознаки визначуваного поняття.

У кількох доповідях досліджувалися історичні аспекти термінології, наприклад аналізувалися групи термінів у давніших джерелах. Науковець Центру термінології Інституту литовської мови Альвідас Умбрасас розповів про назви осіб у проєкті словника юридичних термінів (1920 р.) — це галузь, у якій людина є і суб’єктом, і об’єктом, тому назви осіб особливо актуальні й широко вживані. Подібну тему розглядала й науковиця того самого центру Пальміра Землевічюте: вона розповіла про антропонімічні назви в першому литовському міжвоєнному підручнику з психіатрії та про те, як вони стають загальними термінами. Багато термінів, наприклад дальтонізм, паркінсонізм, походять від прізвищ видатних науковців у медицині та інших галузях, які першими

5

відповідні явища описували або іншим чином були з ними пов’язані, наприклад. Беатріче Рагацціні з Болонського університету досліджувала історію наукових дебатів, що відбувалися між експертами в XIX столітті, прагнучи з’ясувати роль термінів у розвитку науки, — було зроблено висновок, що між історією науки та найменуваннями й класифікацією існує тісний взаємозв’язок. Далібор Вргоц, який представляє Хорватію та Інститут хорватської мови, розповідав про війну Ізраїлю проти «Hezbollah» у 2006 році: однією з ключових причин поразки Ізраїлю була недосконала термінологія — через її надмірну абстрактність і нечіткість солдати, які отримували накази, не завжди належним чином їх розуміли.

Звичайно, чимало доповідей, крім уже згаданих, були орієнтовані на науковий рівень, теоретичні та методологічні питання. Науковиця Інституту литовської мови Рамуне Васкеляйте розглянула оцінювання принципу стислості терміна, якому в термінологічних працях приділяють менше уваги, ніж іншим принципам, що застосовуються в термінології, а також його застосування. Яна Левіцька, яка представляє Інститут мовознавства Людовіта Штура Словацької академії наук, говорила про детермінологізацію, спираючись на корпусне дослідження терміна naratyvas. Вона досліджувала вживання терміна у спеціалізованих і журналістських текстах, вивчала колокації терміна в цих текстах, виявляючи таким чином також відмінності у вживанні. Якщо говорити про корпуси, на них спиралося справді чимало досліджень, представлених на конференції, однак у доповіді науковиць Університету Миколаса Ромеріса Ольги Усінскене та Сігітос Рацкявічене корпуси були безпосереднім об’єктом дослідження. Вони представили паралельний корпус англійської та литовської мов, укладений на основі документів ЄС про міграцію за допомогою програми «Sketch Engine», а також інструменти, з якими можна працювати в цій програмі, зокрема функції морфологічного тегування та лематизації, доступні з грудня 2024 року. Хоча, за словами науковиць, ці функції відкрили нові можливості для аналізу даних литовської мови, для ефективнішого вилучення литовських термінів потрібні подальші вдосконалення.

Деякі доповіді науковців Інституту литовської мови вирізнялися міждисциплінарністю — їх важко віднести до одного тематичного напряму, оскільки в них переплітаються кілька рівнів термінології та інших галузей мовознавства. Ліна Руткене представила семантичні й граматичні зміни, пов’язані з субстантивацією та вживанням слів як іменників. За її словами, говорячи про семантичні зміни, варто згадати перехід від одного категоріального значення до двох: одна мовна одиниця починає охоплювати два категоріальні значення, які стають складниками нового значення слова. Ріма Бакшене, Агне Чепайтене та Йоліта Урбанавічене оглянули литовські відповідники термінів Міжнародного фонетичного алфавіту. Міжнародний фонетичний алфавіт, уперше опублікований 1886 року та застосовуваний для дослідження одиниць фонетичного рівня різних мов, у Литві почали ширше використовувати лише на початку XXI століття. Однак нині вже існує затверджений Державною комісією литовської мови офіційний набір знаків МФА для стандартної литовської мови, підготовлений авторами доповіді, системно адаптований також до звуків литовських діалектів.

Серед численних доповідей, орієнтованих на науковий та адміністративний рівні, цього разу лише одна була безпосередньо пов’язана з освітнім рівнем термінології. Весна Лушицкі,

6

яка представляє Центр перекладознавства Віденського університету, розглянула систему CLARIN ERIC, що об’єднує багато університетів і дослідницьких центрів, та наявні в ній ресурси, які можна ефективно інтегрувати в навчання. Однак освітнього рівня побіжно торкалися й в інших доповідях, він неодноразово ставав темою запитань, які учасники ставили доповідачам.

За ці два дні учасники конференції ознайомилися не лише з науковими відкриттями та новими дослідженнями, а й із литовською культурою та мовою: першого дня їх запросили у віртуальну подорож творчістю Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, а другого дня вони відвідали інтерактивний мовний музей Інституту литовської мови «Lituanistikos židinys».

7