Terminologija / Terminology

2025, Nr. 32, p. 1–27

Turinio nuoroda / Contents link

ISSN 2669–2198 (elektroninis / online)

НАЗВИ ПИСЕМНИХ ЗНАКІВ У СЛОВНИКУ ПІЛІПАСА РУІГІСА

ЛІТОВСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ І НІМЕЦЬКО-ЛІТОВСЬКИЙ СЛОВНИК (1747)

Називання писемних знаків у словнику Філіпа Ругіса Литовсько-німецький і німецько-литовський словник (1747)

JURGITA VENCKIENĖ

Інститут литовської мови

Ел. пошта: [email protected]

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6305-6664

Напрям наукових досліджень: історія литовської мови та писемності.

https://doi.org/10.35321/term32-09

АНОТАЦІЯ

У дослідженні, присвяченому історії лінгвістичної термінології, аналізуються слова на позначення писемних знаків: літери, цифри, крапки, діакритичного знака, коми та двокрапки, включені до словника Піліпаса Руїгіса Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexicon (1747). У статті також аналізуються зв’язки цих термінів із джерелами словника Руїгіса та їх поширення у литовських і німецьких словниках Східної Пруссії XIX століття.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Піліпас Руїгіс, літера, цифра, крапка, діакритичний знак, кома, двокрапка.

АНОТАЦІЯ

У цьому дослідженні, присвяченому історії лінгвістичної термінології, аналізуються слова на позначення писемних знаків: літери, цифри, крапки, діакритичного знака, коми та двокрапки, включені до словника Філіппа Руїгіса (Піліпас Руїгіс, 1675–1749) Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexicon (1747). У статті також розглядаються зв’язки цих термінів із джерелами словника Руїгіса та їх поширення у литовських і німецьких словниках Східної Пруссії XIX століття.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Філіпп Руїгіс, літера, цифра, крапка, діакритичний знак, кома, двокрапка.

Авторське право © 2025 Jurgita Venckienė. Видано Інститутом литовської мови. Ця стаття є статтею відкритого доступу, що поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution, яка дозволяє необмежене використання, поширення та відтворення в будь-якому середовищі за умови зазначення автора й джерела. // Видано Інститутом литовської мови. Ця стаття є статтею відкритого доступу, що поширюється на умовах ліцензії «Creative Commons» із зазначенням авторства, яка дозволяє необмежено використовувати, поширювати й відтворювати вміст на будь-якому носії за умови зазначення автора та джерела.

Отримано: / Received: 2025-07-03. Прийнято: / Accepted: 2025-08-25.

1

ВСТУП

Початок литовської термінології мовознавства дослідники пов’язують із Катехізисом Мартінаса Мажвідаса¹, але інтенсивніший етап творення термінів розпочався в першій половині XIX ст. — до того в литовській писемності переважали латинські терміни (Balašaitis 1961: 10). У XVII–XVIII ст. основними працями, що створювали й поширювали литовську термінологію, були словники. Новітні дослідження словника Філіпаса Ругіса (1675–1749) Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexicon (Кенігсберг, 1747)², зокрема покажчик литовських слів, підготовлений Оною Алєкнавічене (Aleknavičienė 2024), дають змогу краще пізнати всю термінологію.

Історії мовознавчих термінів від Катехізису Мажвідаса до 1950-х років XX ст. присвячено дисертацію Антанаса Балашайтіса Lietuvių kalbotyros terminų istorija (1961)³. Її мета — «показати, як у процесі становлення литовської мовознавчої науки створювалася й унормовувалася термінологія різних її галузей, як вона формувалася, розвивалася, змінювалася та утвердилася в литовському мовознавстві» (Balašaitis 1961: 3). Хоча словники XVII–XVIII ст. не зазначено серед джерел (пор. Balašaitis 1961: 3), їхні дані також було залучено до дослідження. Автор фіксував перші випадки вживання мовознавчих термінів; серед них було й кілька термінів зі словника Філіпаса Ругіса Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexicon. Мета дисертації, широкі хронологічні та предметні межі зумовили те, що А. Балашайтіс не шукав джерел термінів, уживаних ні Ругісом, ні іншими авторами, і не заглиблювався в поширення термінів.

Це дослідження присвячене термінам на позначення письмових знаків, включеним Ругісом до словника Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexicon (далі — R — увесь словник, Rvl — німецько-литовська частина, Rlv — литовсько-німецька частина)⁴; його мета — встановити їхні джерела та поширення в словниках Східної Пруссії XIX ст. Помічено, що А. Балашайтіс залучив до кола згаданих досліджень не всі терміни зі словника Ругіса: наприклад, не згадав терміна skyrinėlis, що означав двокрапку. У його праці зібрано не всі синоніми термінів Ругіса: зазначено, що R передавав поняття «літера» словами skaitytinė, rašytinė та raštnėlis (Balašaitis 1961: 40), але не згадано raštas, raštelis; наведено терміни зі значенням «крапка» — žymelė та spakelis (Balašaitis 1961: 152), але не згадано žymė; значення «кома» передавали tarpbrūkšnelis та skyrimėlis (Balašaitis 1961: 152), але ще два синоніми — skyrinėlis та žymė — не зафіксовано. Оскільки джерела не було враховано, наведено не всі значення термінів; наприклад, багатозначний термін raštelis згадувався

¹ У Катехізисі вжито слова balsinė «голосний», dvibalsinė «дифтонг», sqbalsinė «приголосний» (Zinkevičius 1988: 36).

² Найбільше досліджень опублікувала Вільма Зубайтене (Zubaitienė 2006; 2010a; 2010b; 2018); також — Вінцентас Дротвінас (Drotvinas 2005). О. Алєкнавічене та В. Зубайтене підготували наукове видання словника Ругіса (2024).

³ У статті «З історії литовських мовознавчих термінів» А. Балашайтіс розглянув лише історію термінів на позначення частин мови та будови слова, починаючи від XIX ст. (Balašaitis 2010: 3–12).

⁴ Дослідники вже звертали увагу на терміни R: Домас Каунас зазначив, що до R включено 94 терміни, пов’язані з письмом, книгою, друком і читанням, і навів їхній список (Kaunas 1996: 141–142).

2

лише значення «літери», žymelė — лише значення «крапки», але не встановлено, що вони також означали «діакритичний знак». Термін raištelis, який мав те саме значення, взагалі не зафіксований.

У статті ставиться за мету з’ясувати: 1) які терміни на позначення писемних знаків Руигис включив до свого словника; 2) якими могли бути джерела термінів Р; 3) чи запозичили їх автори пізніших словників Східної Пруссії XIX ст. Аналіз термінів виявив і їхні особливості — синонімічність і багатозначність.

Слова на позначення писемних знаків у Р було ідентифіковано на основі покажчика литовських слів до його словника (Aleknavičienė 2024: 113–958). Встановлено, що до Р включено терміни на позначення літери (поняття літери й звука не розрізнялися), цифри (поняття цифри й числа не розрізнялися), діакритичного знака, крапки, коми, двокрапки.

На наступному етапі дослідження розшукувалися зв’язки цих термінів із попередніми працями. Джерела Р відомі з його передмови та докладних досліджень V. Zubaitienė. Для аналізу термінів на позначення писемних знаків важливі джерела Rvl: словник Еріха Вайсмана (1641–1717) Lexicon Bipartitum (Штутгарт, 1725, далі — W; Zubaitienė 2006: 97–148), німецька Біблія Мартіна Лютера⁵ (Zubaitienė 2010a: 13), видання Біблії 1735 р. BIBLIA, Tai efti: Wiffas Szwentas Raßtas, Séno ir Naujo Teftamento (Кенігсберг, 1735, далі — B 1735), з якого добирали литовські відповідники німецьких слів і доповнювали реєстр Rvl (Zubaitienė 2010a: 221; 2018: 1–38). За словами V. Zubaitienė, Біблія була для Руигиса одним із найважливіших джерел литовської лексики, «добре відображала можливості синонімії литовської мови, а також можливості перекладу назв нових релігійних понять (осіб, предметів та інших реалій)» (Zubaitienė 2018: 4).

Для перекладу німецьких слів і укладання реєстру Rlv Руигис спирався на третє видання словника Костянтина Сирвідаса Dictionarium trium linguarum (Вільнюс, 1677, далі — SD 1677), однак порівняльний аналіз показав, що терміни на позначення писемних знаків не пов’язані з цим словником. Важливим джерелом R є словник Фрідріха Вільгельма Гаака Vocabularium (Галле, 1730, далі — H, Hvl — німецько-литовська частина, Hlv — литовсько-німецька частина; Zubaitienė 2010a: 82, 160, 221)⁶; крім того, Руигис міг спиратися і на рукописні словники XVII–XVIII ст. Lexicon Lithuanicum (далі — Lex), Clavis Germanico-Lithvana (далі — C), так званим словником Краузе (далі — Q)⁷, Lexicon Germanico–Lithvanicum et Lithvanico–Germanicum Якуба Бродовського (далі — B) або копіями цих словників (Zubaitienė 2010a: 222–223)⁸. Так званий празький німецько-литовський рукописний словник⁹ (далі — P)

⁵ Яким виданням Біблії Лютера чи конкорданціями користувався Руигис, наразі не встановлено (Zubaitienė 2010a: 201; 2018: 33–34). У статті німецький текст цитовано за виданням Нового Завіту 1727 р. (далі — NT 1727).

⁶ H kritinį leidimą žr. Zubaitienė 2012a, lietuviškų žodžių indeksą žr. Zubaitienė 2012b.

⁷ Apie rankraštinių žodynų ryšius žr. Urbutis 2008: 622–623.

⁸ Ruigys naudojosi ir Ernesto Dicelijaus (1629–1692) rankraštine medžiaga, bet ji nėra surasta (Zubaitienė 2010a: 222). Dar keletas R šaltinių šiam tyrimui nėra aktualūs: Ruigio veikalai Meletema ([1735]) ir Betrachtung der Littauischen Sprache, in ihrem Ursprunge, Wesen und Eigenschaften (Karaliaučius, 1747), iš kurių į R teimti posakiai ir iliustraciniai žodžių junginiai (Zubaitienė 2010a: 190, 310), Danieliaus Kleino, Teofilio Gotlibo Šulco ir Kristupo Sapūno lietuvių kalbos gramatikos (jomis Ruigys galėjo remtis pateikdamas

3

V. Zubaitienė не згадувала P серед джерел R у 2010 р., оскільки про нього стало відомо лише 2011 р. Як свідчить текстологічний аналіз, проведений Birutė Triškaitė, P «є копією ранішого рукописного словника Малої Литви», пов’язаного з Lex і Q (Triškaitė 2014: 313), тому його матеріал також важливий для аналізу лексичних джерел R. Порівняння з німецькими й латинськими термінами, зафіксованими в цих словниках, дало змогу точніше визначити позначувані поняття.

Далі проаналізовано поширення термінів на позначення писемних знаків у R. R і граматика сина Руигиса Повіласа Фрідріха Anfangsgründ^e einer Littauischen Grammatik (Кенігсберг, 1747) здобули високу оцінку сучасників. O. Aleknavičienė зазначила, що «прусський історик Johann Friedrich Goldbeck (1748–1812) у праці Literarische Nachrichten von Preußen (1781–1783) стверджував, що це найкращі книжки, які тільки можна мати для вивчення мови, їх вихваляють усі знавці цієї мови» (Aleknavičienė 2024: 13). У цій статті аналізується, чи були досліджувані терміни запозичені до пізніших праць — друкованих у XIX ст. литовсько-німецьких і німецько-литовських словників — Kristijono Gotlybo Milk aus (1732–1807) Littauisch=Deutsches und Deutsch=Littauisches Wörter=Buch (Кенігсберг, 1800; далі — M, Mvl — німецько-литовська частина, Mlv — литовсько-німецька частина), Georgo Heinricho Ferdinando Nesselmanno (1811–1881) Wörterbuch der Littauischen Sprache (Кенігсберг, 1851; далі — N) і Frydricho Kuršaičio (1806–1884) Wörterbuch der littauischen Sprache (далі — K) — Deutsch–Littauisches Wörterbuch 1–2 (Галле, 1870–1874; далі — Kvl) і Littauisch–Deutsches Wörterbuch (Галле, 1883; далі — Klv).

За словами O. Aleknavičienė, R і згадана граматика литовської мови, укладена сином Руигиса, спонукали K. G. Milkų підготувати виправлене й доповнене видання R¹⁰ — M (Aleknavičienė 2024: 13–14). Про те, що K. G. Milkus користувався R, свідчить заголовок його словника: Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Wörter=Buch, worinn das vom Pfarrer Ruhig zu Walterkehmen ehemals heraus gegebene zwar zum Grunde gelegt.

G. H. F. Nesselmann у передмові до свого словника вказав джерела, матеріалами яких користувався; серед них є й словник Руигиса (N V). F. Kuršaitis, укладаючи Kvl і Klv, найімовірніше, безпосередньо не спирався на R, а користувався рукописними словниками (Triškaitė 2011: 40, 44) та M і N (Drotvinas 2006: 33) — з останніх він міг запозичити терміни R.

gramatines nuorodas (Zubaitienė 2010a: 300), Jono Šulco Ezopo pasakėčios (1706), iš kurių galbūt imti šnekamosios kalbos pavyzdžiai (Zubaitienė 2010a: 300–301).

⁹ Plačiau žr. Lemeškin 2013: 269–279.

¹⁰ Kaip K. G. Milkus keitė R medžiagą, žr. Zubaitienė 2003: 127–178.

4

ЛІТЕРА

До Rvl включено німецьке заголовне слово Buchstabe «літера»¹¹ (у граматиках XVII–XVIII ст. і пізніше, аж до початку XX ст., літеру не відрізняли від звука) і наведено чотири литовські відповідники: skaitytinė, rašytinė, raštelis, raštas (див. рис. 1).

Рисунок 1. Rvl 87: Buchftabe литовські відповідники Skaitytinė, Raßytinė, Raßtėlis, Ráßtas; LMAVB RSS: LK–18/10

Перелік доповнює заголовне слово Rlv raštinėlis, отже, загалом у R було п’ять термінів на позначення «літери» (їхні значення та форми див. Aleknavičienė 2024: 731, 691)¹², пор.:

Rvl 87:

Buchftabe. Skaitytinė, ê̇s, f. Raßytinė, ê̇s, f. Raßtélis, élio, m. Matt. V. 18. Ráßtas, to, m. Rom. II. 29.

Rlv 118:

Raßinėlis élio, m. eine Buchftabe.

Термін на позначення літери було включено до W та німецько-литовських словників XVII–XVIII ст. — рукописних Lex, C, Q, B, P¹³ і H. Німецьке Buchstabe у німецько-литовських словниках мало два литовські відповідники — skaitytinė і raštelis, пор.:

W 83:

Buchftaben. litera, gramma, elementa, character.

Hvl 165:

Buchftabe Skaitytinė, Raßtelis.

Lex 20a:

Buchftabe Skaitytinė.

C I 405:

Buchftabe. Читальна, ê̇s. F.

Q 105:

Buchftabe Читальна.

B 301:

Buchftab Читальна Lev 19,28 Matth 5,18.

P 47v:

Buchftabe Читальна.

SD 1677 також подає слово на позначення літери: Litera, czcionká Litera. Litera SD 1677 109, але замість поданого литовського відповідника латинське litera Руигіс до свого словника не включив.

¹¹ R подає також дієслово buchftabiren, Bokßtabéróju, Raßytines fudemi Rvl 87, яке було у W: Buchftabieren. coordinare literas & syllabas W 83; у B воно не має перекладу: [Buchftab]biren B 301. В інших джерелах цього дієслова не було.

¹² А. Балашайтіс із R зафіксував лише три слова зі значенням «літера»: skaitytinė, rašytinė, raštinėlis (Balašaitis 1961: 40).

¹³ Щиро дякую докторці Біруте Трішкайте за дані з празького словника.

5

Читальна літера

Термін skaitytinė Руйгіс подав у Rvl як перший із відповідників нім. Buchstabe (див. розділ «Літера») і як заголовне слово в Rlv; крім того, його вжито для пояснення слова silbė «склад», пор.:¹⁴

Rvl 87: Buchftabe, Skaitytinė, ês, f. Rlv 131: Skaitytinė, ês, f. der Buchftabe. Rvl 347: Syllbe, Sillbė, ês, f. Skaitytinės wiėnu kart ißkalbamos.

Термін читальна відомий від перших литовських писемних пам’яток: уживався в Катехізисі Мажвидаса (Balašaitis 1961: 39), Євангеліях і Посланнях Бартоломея Вілентаса, «Теологічній перлині» Симона Вайшнора, «Постилі» Якуба Моркуна¹⁵. Як зазначалося, його включено до Hvl і рукописних німецько-литовських словників XVII–XVIII ст. як відповідник нім. Buchftabe (див. розділ «Літера»); крім того, у Hlv воно є також заголовним словом, пор.: Skaitytine, ês ein Buchftabe Hlv 116. Skaitytinė було також у B 1735, але Rūgys не зазначив при цьому слові посилань на Біблію.

У SD 1677 skaitytinė мала інше значення — «читання», а не «літера»: Czytánie, Lectio. Skaytimas, skaitytine SD 1677 31.

Термін skaitytinė перейшов також до словників XIX ст. M, N і K: як литовський відповідник німецького терміна — до німецько-литовських частин, а як заголовне слово — до литовсько-німецьких частин, пор.:

Mvl 114: Buchftabe, читальна, ês, f. Писана, ês, писемце, élio, m. Matt. V, 18. Ráb tas, to, m. Rom. II, 29. Mlv 240: Читальна, nės, f. літера, не дуже зрозуміло. N 474: Читальне, ês, f. знак письма, літера Plur. Читальні, абетка. Kvl I 267: Buchstabe, der, нині звич.: búkß taws. також раніше: писана. читальна. позначка голосного. Klv 376: ſkaitytiné, -ės Subst. f. літера; біблійне. також раніше, нині búkßtawas.

Як бачимо, К. Г. Мількус позначив це слово як не дуже зрозуміле, а Ф. Куршайтіс — як біблійне. Останній також навів термін, що тоді означав «літеру»: «jetzt búkßtawas», «jetzt gew.: búkßtaws»; пор. і його ілюстративні приклади: didėlis búkßtaws, mažas búkßtaws Kvl I 267; βwininei (od. lietiniei) búkßtawai Kvl II 25. Отже, у XIX ст. термін skaitytinė почав виходити з ужитку. У N його ще внесено, а Ф. Куршайтіс запропонував слово búkßtawas. як відповідник нім. Buchstabe, що вживався на той час.

¹⁴ Skaitytinė R turėjo ir „natos“ reikšmę (Aleknavičienė 2024: 731): Note, Žymėlė giedama, žáidžema: Skaitytine giedamoji Rvl 269.

¹⁵ Див. LKŽ.

6

Письмовий

Термін письмовий знак «літера» Руйгіс подав як відповідник нім. Buchstabe; його вжито під час пояснення дієслова buchstabieren і внесено до реєстру Rlv, пор.:

Rvl 87: Buchſtabe [...] Писемна літера, ės, f.

Rvl 87: buchſtabiren, Bokßtabėróju, складаю писемця.

Rlv 118: Raſtinėlis ėlio, m. одна літера.

Raſytinė, ės, f. idem.

За твердженням А. Балашайтіса, письмовий знак Руйгіс утворив за аналогією зі словом читальний знак (Balašaitis 1961: 40). У попередніх працях це слово не фіксувалося, а до пізніших словників його внесено і як відповідник німецького слова, і як заголовне слово (за винятком Klv), пор.:

Mvl 114: Buchſtabe [...] Писемна літера, ės, f.

Mlv 218: Raſtinėlis, lio, m. Raſytinė, nės, f. літера, маловідома.

N 429: Raszytinne, ės, f. літера.

Kvl I 267: літера, жін. рід, тепер звич.: búkßṭaws. також: raſýtinė. skaitytinė. bálfo žymėlė.

Однак у Mlv додано примітку, що це слово не дуже відоме, проте незрозуміло, чи стосується вона обох литовських слів раштінеліс і письмовий знак, чи лише одного з них. У Kvl письмовий знак подано як один із чотирьох відповідників нім. Buchstabe, але до реєстру заголовних слів Klv його не внесено; для назви літери є термін būkštavas: búkβtawas, –o, Subst. m. der Buchstabe, (dtsch.) Klv 63.

Напис

Руигіс подав термін raštelis як один із чотирьох відповідників нім. Buchstabe¹⁶; у Rlv цього слова немає, пор.:

Rvl 87: Buchſtabe [...] Raſtėlis, ėlio m. Matt. V. 18.

Досліджуючи терміни мовознавства, А. Балашайтіс фіксував перші випадки їх уживання; слово raštelis «літера» він знайшов у H, інших авторів, які його вживали, зокрема й Руигіса, у своєму дослідженні вже не згадував (Balašaitis 1961: 40). Гіта Казлаускайте пов’язувала цей термін із працями К. Г. Мількуса, Г. Г. Ф. Нессельманна та Антанаса Баранаускаса (Kazlauskaitė 2002: 66). Як видно, його вживав і Руигіс (див. також Aleknavičienė 2024: 691).

До терміна raštelis «літера» Руигіс зазначив джерело — Mt 5,18. Порівняння німецької Біблії з B 1735, якою користувався Руигіс, показує, що нім. Buchstabe¹⁷ у B 1735 відповідає raštelis, пор.:

¹⁶ R raštelis також мав значення «діакритичний знак» (див. підрозділ «Напис») і «шрифт» (Aleknavičienė 2024: 691).

7

Mt 5,18

NT 1727 15: Denn ich sage euch warlich, || Biß daß Himmel und Erde zer=||gehe, wird nicht zergehen der || kleineste Buchstabe, noch ein || Tittel vom Gesetze, biß daß es alles geschehe.

B 1735 6: Nėfa iß tiefôs ſakau jums: || ik* dangus ir žéme ſugaiß, ne || ſugaiß nei mažáufas raßtélis, || arba ney wien’s žodélis žóka=||lno, ikk’ wiff’ iſſipildis.

Термін raštelis «літера» є також у H: один із відповідників нім. Buchstabe у Hvl і заголовне слово в Hlv. Ф. В. Гак міг запозичити це слово з NT 1727, у підготовці якого сам брав активну участь (Zubaitienė 2010a: 58), однак біблійного посилання він не навів, пор.:

Hvl 165:

Buchftabe Skaitytine, Raßtelis.

Hlv 110:

Raßtelis, lio ein Buchftabe I d. g. m.

Mt 5,18

NT 1727 15:

Nėfa iß tiefôs ſakau || jums: Ik Dangus ir Žéme || ſugaiß, ne ſugaiß ney ma=||žáufas Raßtelis, arba ney || wien’s Žodélis žokano, ikk’ || wiff’ iſſipildis.

У попередніх словниках Східної Пруссії цей термін не зафіксовано, однак до пізніших словників він увійшов. К. Ґ. Мількус включив його до статті Mvl «Buchstabe» (у Mlv його не було), а в N його подано як заголовне слово (із п’ятьма синонімами), пор.:

Mvl 114:

Buchftabe [...] Листок, -ка, чол. Матв. V, 18.

N 429:

Rasztélis, io, m.

Rasztátis, czio, m.

Rasztužis, io, m.

Rasztinė, ės, f. одна літера; вишивка.

Rasztinélis, io, m. те саме.

Rasztinélė, ės, f. те саме.

Зменш. Schrift, Buchftabe, вишивка.

Письмо

Четвертий відповідник Rvl нім. Buchstabe — raštas (не зафіксований А. Балашайтісом, пор. Balašaitis 1961: 40). Цей термін має значення «літера» лише в Rvl, пор.:¹⁸

Rvl 87:

Buchftabe [...] Raßtas, to, m. Rom. II. 29.

У зазначеному Руигісом місці, тобто в Посланні до римлян 2:29, у NT 1727 стоїть нім. Buchstaben (V littera), що відповідає B 1735 raštą, пор.:

¹⁷ У Вульгаті (далі — V) у цьому місці стоїть йота — «дев’ята літера грецької абетки», пор. Мт 5:18: «Amen quippe dico vobis, donec transeat cælum et terra, jota unum aut unus apex non præteribit a lege, donec omnia fiant.»

¹⁸ R raštas має й інші значення: «письмо; Святе Письмо; документ; орнамент» (Aleknavičienė 2024: 691).

8

Рим 2,29 NT 1727, 625: Але той є юдеєм, який прихований усередині; =|| і обрізання серця є обрізанням, яке || відбувається в дусі, а не за буквою; =|| похвала за нього — не від людей, а від Бога. =

V: sed qui in abscondito Judaeus est, et circumcisio cordis in spiritu non littera, cuius laus non ex hominibus sed ex Deo est.

B 1735, 214: Bet tas 3ydas yra, kurſai || widduje paſlėptas eſti, ir ßir=||diês appipjauſtimas, kurſai dwáſėje, o ne || raßte nufiduſt; kurro garbe || ne eſti iß 3monû, bet iß Diewo.

Tad vok. Buchstabe atitikmenį raštas Ruigys veikiausiai įtraukė į R remdamasis B 1735. Juo labiau kad nei H, nei ankstesniuose rankraštiniuose žodynuose tokia šio žodžio reikšmė nebuvo nurodyta. Tik B duoti keli iliustraciniai žodžių junginiai, kuriuose vok. Buchstabe atitikmuo yra raštas, plg.:

B 301: Buchſtab verguldet Slatitas Raßtas.

B 377: Ebreiſcher Buchſtaben 3ydißkas Raßtas Luc. 23,38.

Як зазначалося, до Mvl перенесено всю статтю Rvl «Buchstabe» і наведено ті самі відповідники з посиланнями на ті самі біблійні вірші, пор.:

Mvl 114: Buchſtabe [...] Raßtas, to, m. Rom. II, 29.

Заголовне слово Mlv raštas не має німецького відповідника Buchstabe, хоча з прикладу Ne moka Raß tus, er kann nicht ſchreiben могло б здатися, що воно може мати значення «літера», пор.:

Mlv 218: Ráßtas, to, m die Schrift, das ausgenähte Bluhmwerk. Ne moka Raß tus, er kann nicht ſchreiben.

У N при заголовному слові raštas також немає німецького відповідника Buchstabe, але й тут наведено приклад із Mlv (лише порядок слів змінено), який міг би вказувати на наявність у нього значення «літера», пор.: Rásztus ne moka, er kann nich ſchreiben N 429.

Kvl нім. Buchstabe відповідника raštas уже не має (пор. Kvl I 267), у Klv також не зазначено значення «літера» заголовного слова raštas (пор. Klv 346). Отже, значення «літера» слова raštas, запозиченого Руїгисом із Біблії, у XIX ст. уже не було властивим.

Raštinėlis

Крім чотирьох розглянутих литовських відповідників нім. Buchstabe у Rvl, у Rlv подано ще одне слово зі значенням «літера» — raštinėlis (Aleknavičienė 2024: 691; див. рис. 2); у Rvl його немає, пор.:

Rlv 118: Raßtinélis élio, m. eine Buchſtabe.

9

Raštinelís elio, m. eine Buch-

Рисунок 2. Rlv 118: Raštinėlis «літера»; LMAVB RSS: LK–18/10

У попередніх словниках цей термін не зафіксовано; за словами А. Балашайтіса, його вигадав сам Руїгис (Balašaitis 1961: 40).

Raštinėlis внесено до реєстру заголовних слів Mlv. Наприкінці статті зазначено, що слово маловідоме, однак незрозуміло, чи стосується ця примітка обох слів raštinėlis і rašytinė, чи лише одного з них (у Mvl його немає при нім. Buchstabe, як і в R), пор.:

Mlv 218: Raßtinélis, lio, m. Raßytinė, nės, f. der Buchftabe, nicht fehr bekannt.

G. H. F. Нессельманн, який подав найбільше слів на позначення літери, також навів raštinėlį у R та M, а Ф. Куршайтіс уже не включив його до K, як і слова зі значенням «літера» raštas, raš telis у R, пор.:

N 429: Rasztinė, ės, f. ein Buchftabe; eine Stikerei. Rasztinélis¹⁹, io, m. daff.

Підсумок

До джерел R — W, H і рукописних німецько-литовських словників XVII–XVIII ст. — було залучено терміни на позначення літери. У R зафіксовано п’ять литовських слів на позначення літери: skaitytinė, rašytinė, raštas, raštelis, raštinėlis. Перші чотири (skaitytinė, rašytinė, raštas, raštelis) наведено в Rvl як відповідники нім. Buchstabe; усі вони, крім raštelis, включені також до реєстру Rlv; raštinėlis є лише в Rlv. Skaitytinė, raštelis і raštas пов’язані з попередніми литовськими писемними пам’ятками: skaitytinė і raštelis трапляються в H, raštelis і raštas мають посилання на B 1735 (див. табл. 1). Rašytinė і raštinėlis у попередніх текстах не зафіксовані й, імовірно, були придумані самим Ruigys.

Таблиця 1. Уживання в попередніх працях термінів, якими в R позначали «літеру»

H | Lex | C | Q | B | P | B 1735 rašytinė | – | – | – | – | – | – | – raštas | – | – | – | – | – | – | + raštelis | + | – | – | – | – | – | +

¹⁹ Суфікс –ėl- [ė] у N позначено як <ė>, пор.: Abrufėlis R 3 – Abrusėlis N 2, Akmenėlis R 4 – Akmenėlis N 3, Apokėlis R 7 – Apokėlis N 8, Awinėlis R 11 – Awinėlis N 12.

10

H

Lex

C

Q

B

P

B 1735

raštinėlis

-

-

-

-

-

-

skaitytinė

+

+

+

+

+

+

K. G. Milkus запозичив у R усі терміни, що означали «літеру». Skaitytinė, rašytinė ir raštas, як і в R, наведено в Mvl як відповідники нім. Buchstabe, а в Mlv — як заголовні слова. Raštelis у M є лише одним із відповідників нім. Buchstabe, а raštinėlis включено лише як заголовне слово до Mlv. Усі розглянуті терміни перейшли також до N. У K є лише skaitytinė (відповідник нім. Buchstabe у Kvl і заголовне слово в Klv), тоді як rašytinė є лише в Kvl (див. табл. 2); Ф. Куршайтіс подав būkštavaas як основний відповідник нім. Buchstabe. Дослідження Г. Казлаускайте свідчать, що в букварях Східної Пруссії XIX ст. вживалися лише skaitytinė ir rašytinė (Kazlauskaitė 2002: 66). А в словнику Ф. Куршайтіса, за словами Вінцентаса Дротвінаса, значну увагу приділено саме матеріалу розмовної мови (Drotvinas 2006: 32–33). Імовірно, Ф. Куршайтіс більше не включав терміни R до словника, оскільки на той час вони вже вийшли з ужитку.

Таблиця 2. Терміни на позначення «літери» в словниках XIX ст.

Mvl

Mlv

N

Kvl

Klv

rašytinė

+

[+]

+

+

-

письмо

+

-

-

-

-

письмовий знак

+

-

+

-

-

письмеце

-

[+]

+

-

-

для читання

+

[+]

+

+

[+]

Примітка: [+] означає, що термін включено, але позначено як застарілий, біблійний або не цілком зрозумілий.

ЦИФРА

Rvl подано відповідники нім. Zahl і Ziffer rokuotinė, suskaitytinė «цифра» (Aleknavičienė 2024: 705, 786; див. рис. 3; цифру не відрізняли від числа), у частині Rlv їх немає, пор.:

Rvl 413: Цифра, ж. р.; число, Rokótinė, ê, ж. р. Sufkaitytinė, ê, ж. р. Цифра, нуль, Nullè, lês, ж. р.

Rvl 408: Число в письмі, Rokótinė, nês, ж. р.

Рисунок 3. Rvl 413: Ziffer і Zahl литовські відповідники Rokótinė, Sufkaitytinė; LMAVB RSS: LK–18/10

11

Нім. Zahl і Ziffer «цифра» було також у W, H і рукописних словниках; слово зі значенням «числовий знак» включено й до SD 1677, пор.:

W 500: Zahl. numerus.

W 508: Цифра. numerus, nota numeri.

Hvl 227: Число Skaitlus.

Lex 108a: Zahl Skaitlus, C₃iene, Skaic₃zus

Lex 109a: Цифра. Skaitlus.

C II 1027: Zahl. Skaitlus, aus. M. C₃iene, és. F. [...] Skaic₃zus, aus. M.

C II 1052: Ziffer. Skaitlus, aus. M.

Q 633: Число Skaitlus. Skaiczus. C₃iene.

SD 1677 108: Liczbá, Numerus (i. m.) Число

Як видно, Ruigys не обрав відповідників Zahl і Ziffer, поданих у H та рукописних словниках, — skaitlius, skaičius. Слова R rokuotinė і suskaitýtinė у давніших текстах не зафіксовані й, імовірно, могли бути вигадані самим Ruigys (пор. зі словами skaitytinė, rašytinė).

M, як і R, включає rokuotinė і suskaitýtinė лише як відповідники німецьких слів, пор.:

Mv1 557: Цифра, ж. р.; число, Rokótinė, és, ж. р.; Sufkaitytinė, és, ж. р.

Mv1 550: Число, у письмі, Rokótinė, nês, ж. р.

G. H. F. Nesselmann включив термін rokuotinė до свого словника як реєстрове слово, тоді як suskaitýtinės у N немає²⁰, пор.:

N 446: Rokótine, és, ж. р., написане число, цифра.

K також є лише в R і M рокуотине̇ — Kvl як відповідник нім. Zahl і Ziffer, ²¹подано також примітку, що це слово вживалося раніше; Klv — як заголовне слово (див. таблицю 3), пор.:

Klv 358: rokútinė, -ės, іменник жіночого роду, застаріле слово замість нині звичного cólis, число.

Kvl II 365: Zahl, die, 1) кількість, Įkaitlius. [...] 2) числовий знак, cólis, io. раніше: rokútinė.

Kvl II 372: Ziffer, die, цифра, cólis, io, раніше: rokútinė.

20 Значення «числовий знак» має також низка інших слів: Suskaitinė, ės, f. die Ziffer, die Zahl; Skaitytinė, ės, f. ein Schriftzeichen; Skaiczus, aus, m. die Zahl, Anzahl; Skaitlus, aus, m. die Zahl, Anzahl N 474.

21 Значення «числовий знак» має K: [ſkaičius, -iaus, Subst. m. die Zahl, Anzahl, Rechnung. Szyrwid.] Klv 375; [ſkaitlius, -iaus, Subst. masc. die Zahl, Anzahl. Klv 376; [ſufkaitinė, -ės, Subst. f. die Ziffer, Zahl.] Klv 415.

12

Таблиця 3. Слова зі значенням «числовий знак» у словниках XIX ст.

Mvl | Mlv | N | Kvl | Klv; rokuotinė | + | - | + | + | +; suskaitytinė | + | - | - | - | -

ДІАКРИТИЧНИЙ ЗНАК

Руїгис включив до Rvl слова, що мають і значення «крапки — розділового знака», і «діакритичного знака». Нім. Dipfel, Tipfel²² у R перекладаються словом žymelė; нім. Tütel, Pünktlein²³ — трьома словами: raštelis, raištelis, žymelė (див. рис. 4); нім. Punkt – žymelė і spakėlis (усі їхні значення та форми див. Aleknavičienė 2024: 687, 691, 936), порівн.:

Rvl 101: Dipfel, Tipfel, Žymėlė, ės, f. Rvl 358: Tütel, Pünktlein, Raštėlis, ėlio, m. Luc. XVI. 17. Raištėlis, ėlio, m. Matth. V. 18. Žymėlė, ės, f. Rvl 283: Punct, Žymėlė, ės, f. Spakielis, ėlio, m.

Рисунок 4. Rvl 358: Tütel, Pünktlein литовські відповідники Raštėlis, Raištėlis, Žymėlė; LMAVB RSS: LK–18/10

Для позначення понять «крапка — розділовий знак» (лат. punctum) і «діакритичний знак» (лат. apex) ці слова вживалися у W і SD 1677, порівн.:

W 314: Punct. punctum, apex, centrum. SD 1677 93: Kropka piłarská, Apex (icis.), punctum. Taſzkielis, rašitoiu taſzkas.

²² Порівн. Deutsches Wörterbuch Якоба Ґрімма та Вільгельма Ґрімма, оцифрована версія у Wörterbuchnetz Центру цифрових гуманітарних наук Трірського університету, версія 01/25. Доступно в інтернеті: https://woerterbuchnetz.de/?sigle=DWB&lemid=D02652, https://woerterbuchnetz.de/?sigle=DWB&lemid=T04578.

²³ Порівн. Etymologisches Wörterbuch des Deutschen. Доступно в інтернеті: https://www.dwds.de/wb/etymwb/T%C3%BCtel#wb-2.

13

Нім. Punkt, Pünktlein включено також до рукописних словників XVII–XVIII ст. У C нім. Punkt, найімовірніше, означає і «діакритичний знак», і «крапку — розділовий знак». Значення нім. Punkt і Pünktlein, включених до B і P, не уточнено, пор.:

C II 248: Punct. Žimele, ês, f. Κεραία, Apex.

B 988: Punct Sȝlakas

B 988: Pünctlein. Spakkelis

P 202v: Punct

Нотатка

До відповідника нім. Tütel, Pünktlein raštelis у Rvl додано посилання на Біблію — Лк 16,17; таке саме посилання наведено й у C, але там подано інші відповідники нім. Tütel — piešėlis (pėšelis), brūkšmelis, пор.:

Rvl 358: Tȕtel, Pȕnktlein, Raƀtélis, élio, m. Luc. XVI. 17.

C II 611: Tȕttel. Pėƀélis, iô. M. (mažaufis Brukƀmelis. [...] Pygėft yra jog Dangus ir Žėme praeit, neng wiens Pėƀélis | Brukƀmelis: | Ȝokano prapultu [...] Luc. 16. 17.

Порівняння німецького та литовського варіантів Лк 16,17 показує, що нім. Tittel²⁴ у NT 1727 (V лат. apex) відповідає raštelis у B 1735, отже, слово Ругиса запозичене з B 1735. V допомагає уточнити значення — «діакритичний знак», пор.:

Лк 16,17 NT 1727 322: Але легше, щоб || небо й земля минулися, || ніж щоб один титл із =||закону впав.

B 1735 110: Але легше є, щоб не=||бо й земля загинули, ніж щоб || один raƀtélis упав у =||законі.

V: Facilius est autem caelum et terram praeterire, quam de Lege unum apicem cadere.

У H raštelis має лише значення «літера» (див. підрозділ «Нотатка»); у рукописних словниках цього слова не було. Увесь словниковий запис R «Tütel, Pünktlein» запозичено лише до Mv1, в інших словниках його немає, пор.:

Mv1 479: Tȕtel, Pȕnktlein, Raƀtélis, élio, m. Luc. XVI, 17. Raiƀtélis, élio, m. Matt. V, 18. Žýmėlė, lês, f.

Значок

R Tütel, Pünktlein відповідник paštelis також має посилання на Біблію — Мт 5,18, пор.:

²⁴ LB — це tütel, пор. Лк 16,17: Es ift aber leichter das Himel und Erden vergehen, denn das ein tütel am Geſetz falle.

14

Rvl 358: Tūtel, Půnktlein [...] Raißtélis, élio, m. Matth. V. 18.

Однак у B 1735 (і NT 1727) у Мт 5,18 слова «райштеліс» немає: нім. NT 1727 Tittel²⁵ у B 1735 відповідає žodelis; значення raištelio допомагає визначити лат. V apex «діакритичний знак», пор.:

Mt 5,18 NT 1727, 15 Бо істинно кажу вам, || доки небо й земля не =||минули, не мине й найменша літера, ані одна риска із Закону, доки все не справдиться.

B 1735: Nēfa iš tiefôs fakau jums: || ik* dangus ir žémę šugaiß, ne || šugaiß nei mažáufas raßtélis, || arba ney wien’s žodélis žóka=||no, ikk’ wiff’ ißfipildis.

V: Amen quippe dico vobis: Donec transeat caelum et terra, iota unum aut unus apex non praeteribit a Lege, donec omnia fiant.

У жодному з давніших словників слово raištelis не має значення «діакритичний знак». Можливо, raištelis могло бути коректорською помилкою (тобто *raštelis), але це малоймовірно, оскільки обидва слова, raštelis і raištelis, у Rvl стоять поруч в одній статті «Tūtel, Pünktlein» (див. розділ «Діакритичний знак», рис. 4). Можна лише обережно припустити, що raištelis могло запам’ятатися Ругію з колективного перекладу NT 1727 і B 1735, тому він додав посилання на Біблію.

Як згадувалося, усю статтю Rvl «Tūtel, Pünktlein» перенесено до Mvl, разом і з raištelis (див. підрозділ «Значок»). Воно потрапило й до N: його внесено після слова raištas, зі значенням «крапочка», пор.:

N 432: Raisztas, o, m. ein Kreis. [...] Raisztélis, io, m. Dim. ein Kreischen, Pünktchen.

У Klv є лише raištas ([raißtas, -o, Subst. m. ein Kreis.] Klv 342), але немає raištelis.

Позначка

Слово позначка²⁶ R подано як синонім слів раштеліс і райштеліс, що означали «діакритичний знак», а також як відповідник нім. Dipfel, Tipfel, Punkt, яке могло означати «діакритичний знак» і «крапку — розділовий знак», пор.:

Rvl 358: Tūtel, Půnktlein, Raßtélis, élio, m. Luc. XVI. 17. Raißtélis, élio, m. Matth. V. 18. Žymélé, ės, f.

Rvl 101: Dipfel, Tipfel, Žymélé, ės, f.

Rvl 283: Punct, Žymélé, ės, f. Spakiélis, élio, m.

²⁵ LB — це Tūtel, пор. Мт 5,18: Бо істинно кажу вам: доки не проминуть небо й земля, жодна йота, ані жодна риска із Закону не зникне, доки все не збудеться.

²⁶ R позначка означає не лише «діакритичний знак», «крапку — розділовий знак», а й «знак», «ноту» (Aleknavičienė 2024: 936).

15

Як згадувалося, C позначка є відповідником нім. Punkt і означає «діакритичний знак» (гр. Κεραία, лат. apex); це значення мав і нім. Punkt у W. У значенні «діакритичний знак» позначка ужито у виданні Нового Завіту Самуеля Бітнера (Кенігсберг, 1701, далі — BtNT), Мт 5,18 — цей біблійний вірш Руигис навів при іншому слові того самого значення райштеліс (пор. NT 1727 нім. Titel²⁷, V лат. apex), пор.:

Mt 5,18 BtNT: Nefa ißtieſôs fakau ju=Ilmus. iki koḷey praeis dangus ir || ǯ́ėme ne praeis wiena jota / arba || wiena ǯ́imėle raßto iß 3okono / || iki wifs ißpildis.

Проте не можна точно сказати, що позначка могла бути запозичена з BtNT, адже дослідження В. Зубайтене свідчать, що Руигис, найімовірніше, на нього не спирався (Zubaitienė 2010a: 196).

Позначка разом зі статтями R «Dipfel, Tipfel», «Punkt» і «Tütel, Pünktlein» перейшла до M, пор.:

Mvl 132: Dipfel, Tipfel, ǯymélė, ês, f. Mvl 378: Punct, ǯymélé, ês, f. Spakiélis, élio, m. Mvl 479: Tůtel, Půnktlein, Raßtélis, élio, m. Luc. XVI, 17. Raißtélis, élio, m. Matt. V, 18. ǯymélé, lês, f.

Г. Г. Ф. Нессельманн і Ф. Куршайтіс також включили слово позначка до своїх словників як демінутив від слова знак, що означало «знак, символ, письмовий знак», але значення «діакритичний знак» уже не навели, пор.:

N 546: Z’yme, ês, f. знак, позначення, символ; слід, шрам; письмовий знак, цифра. Z’ymélé, ês, f. зменш. від цього. Klv 522: žymė, -ės, іменник жіночого роду — позначка; демінутив žymėlė, -ės — маленька позначка, кома.

Підсумок

Руигіс включив до свого словника слова на позначення «діакритичного знака». Німецькі реєстрові слова Rvl пов’язані з джерелами, тоді як литовські відповідники інші, за винятком C žymelė. Біблійне посилання вказує, що raištelis могло бути запозичене з B 1735 (див. таблицю 4).

Таблиця 4. Уживання в попередніх працях термінів R на позначення «діакритичного знака»

H | Lex | C | Q | B | P | B 1735 raištelis | – | – | – | – | – | –

²⁷ Пор. LB Tütel.

16

H Lex C Q B P B 1735 raštelis − − − − − + žymelė − − + − − −

Із термінів R на позначення «діакритичного знака» М. Г. Ф. Нессельманн включив до свого словника raštelį «крапочку» («ein Kreischen, Pünktchen»). Ф. Куршайт до свого словника цих термінів R не включив (див. таблицю 5).

Таблиця 5. Терміни R на позначення «діакритичного знака» у словниках XIX ст.

M N K raštelis + + − raštelis + − − žymelė + − −

КРАПКА

«Крапку» у R передають два слова: žymė і spakelis.

Žymė

Rlv duotas žodis žymė „taškui“ reikšti (Aleknavičienė 2024: 936)²⁸, Rvl jo nebuvo, plg.:

Rlv 192: Žymė, ės, f. рубець, мітка рани, 2. кома або крапка на письмі.

Ні в попередніх, ні в пізніших словниках žymė не мало значення «крапка». У N žymė має кілька значень, одне з них — «знак письма», але значення «крапка» не виокремлено, пор.:

N 546: Z’ymė, ės, f. знак, прикмета, характер; слід, рубець; знак письма, цифра.

Spakelis

Rvl нім. Punkt має серед відповідників spakelis (у Rlv його немає). Раніше spakelis зафіксовано лише в B, пор.:

Rvl 283: Крапка, позначка, жіночого роду. Spakiélis, élio, чоловічого роду. B 988: Крапочка. Spakkelis.

До M з R запозичено всю німецьку статтю «Punkt», а отже, і spakelis. У N spakelis згадано лише як демінутив при слові spakas «крапка». У N і K «крапку» називають іншими словами: N spakas, spuogis, K spuogelis, punktas (наведено також «неясні» spakas, spuogas, taškas), пор.: Spakas, o, m. крапля; крапочка. Spakélis, io, m. зменш. від. N 491; Spugis, io, m.

²⁸ R žymė також означає «крапку — розділовий знак», «відмітний знак», «рубець» (Aleknavičienė 2024: 936).

17

(3’em.) ein Punct N 494; Punct, der, 1) ein kleines rundes Tüpfchen, [pogēlis. als Interpunctiozeichen, pùṅktas Kvl 116; [fpakas, -o, ein Tropfen, ein Pünktchen, s. v. a. fpógas.] Kvl 395; [taßkas, -o, Subst. m. der Tropfen, ein Punkt in der Schrift.] Kvl 450.

Підсумок

R «крапку» позначали слова žymė і spakelis, не зафіксовані в попередніх працях, за винятком лише B spakelį (див. таблицю 6).

Таблиця 6. Уживання термінів на позначення R «крапки» в попередніх працях

H | Lex | C | Q | B | P; žymė | – | – | – | – | – | –; spakelis | – | – | – | – | + | –

R žymė «крапка» не включено до жодного пізнішого словника; spakelis «крапка» увійшло до M, а G. H. F. Nesselmann подав його лише у статті «Spakas». F. Kuršaitis не включив до свого словника термінів R на позначення «крапки» (див. таблицю 7).

Таблиця 7. Терміни R на позначення «крапки» у словниках XIX ст.

M | N | K; žymė | – | – | –; spakelis | + | + | –

КОМА

Rvl подає два нім. відповідники «кома»: Komma — tarpbrūkšnelis і skyrिमėlis (див. Aleknavičienė 2024: 826, 736; див. рис. 5), пор.:

Rvl 92: Кома, дрібний проміжок, -у, ч. Розділовий знак, -у, ч.

У реєстрі Rvl більше термінів зі значенням «кома»: tarpbrūkšnelis і ще два слова, не згадані в Rvl: skyrinėlis та žymė (див. Aleknavičienė 2024: 736, 936), пор.:

Rlv 157: Tarp Brukßnelis, élio, m. кома. Rlv 133: Skyrinélis, élio, m. кома або двокрапка в книзі. Rlv 192: Žymė, ės, f. рубець, слід від рани, 2. кома або крапка письма.

18

Рисунок 5. Rvl 92: нім. Comma литовські відповідники Tarpbrukšnelis, Skyrimėlis; LMAVB RSS: LK–18/10

Отже, загалом у R є чотири терміни зі значенням «кома»: tarpbrūkšnelis, skyrimėlis, skyrinėlis і žymė. Слово на позначення коми було включене до W, а також до B (наведено і форму цього знака </>). Варіанти перекладу нім. Komma у Rvl збігаються з B; в інших словниках цих слів не було, пор.:

W 96: Comma, ātis, 3. n. розділовий знак у письмі, інакше званий Virgula.

B 314: Comma. Tarp-brukßnelis, Skirimelis. наприклад (/)

Дефіс

Термін дефіс «кома» є і в Rvl, і в Rlv; як уже згадувалося, він був також у B (див. розділ «Кома»). А. Балашайтіс зауважив, що дефіс Руйгіса дефіс і розглянутий далі розділовий знак (див. підрозділ «Розділовий знак») не набули широкого вжитку (Balašaitis 1961: 152), проте потрапили до словників XIX століття. К. Г. Мількус включив дефіс дефіс до обох частин словника (до Mvl він переніс статтю «Komma» повністю), порівн.:

Mvl 121: Кома, дрібний проміжок, -у, ч. Розділовий знак, -у, ч. Позначка, -и, ж.

Mlv 288: Дрібний проміжок, -у, ч. кома, розділовий=знак.

У N дефіс подано двічі: у розділах літер «B» і «T»; Ф. Куршайтіс включив його до Klv, щоправда, взяв у квадратні дужки, що вказують на неясність слова, порівн.:

N 91: Tarpbruksżnélis, io, m. кома, знак пунктуації.

N 347: Tarpbruksżnélis, io, m ein Komma.

Klv 449: [тире, -а, іменник середнього роду, зменш. кома.]

У Kvl для назви коми подано інші терміни: Komma, das, kūma, brukėlis, io. Kvl 699.

Кома

Термін кома, як уже згадувалося, є лише в Rvl; раніше його включив до свого словника Й. Бродовський (див. розділ «Кома»).

Цей термін перейшов до Mvl (див. підрозділ «Тире»; у Mlv його немає) і N; у Klv, як і тире, його подано в квадратних дужках як незрозумілий, пор.:

19

N 478: Кома, и, ж. Зменш. від daff. 3. B. das Komma.

Klv 381: [ſkyrimėlis, -io зменш. від ſkýrimas, розділення, відокремлення, кома.]

Комка

Термін Rlv комка, що означав «кому» та «двокрапку» (див. розділ «Кома», див. рис. 6), А. Балашайтіс у своєму дослідженні не навів, а В. Зубайтене вважала його коректорською помилкою (Zubaitienė 2010a: 261). Цілком імовірно, що тут справді могла бути помилка набору: можливо, замість Кома набрали Комка. Адже Ruigys у Rvl подав два німецькі відповідники Komma – tarprūškėnelis і кома; перший увійшов до Rlv як заголовне слово, а другий — ні, проте тут є комка, якої не було в Rvl. У джерелах R терміна комка також немає. Однак, з іншого боку, це могло бути й слово, утворене Ruigys і пов’язане з skyrinys «розподіл, відокремлення»²⁹ (пор. raštinėlis).

Рисунок 6. Rlv 133: Комка «кома», «двокрапка»; LMAVB RSS: LK–18/10

К. Г. Мілкус включив комку до свого словника, щоправда, із приміткою, що слово незрозуміле; у N та K цього терміна немає, пор.:

Mlv 244: Skyrinėlis, lio, m. кома, розділовий=знак у книзі; не зовсім зрозумілий.

Позначка

Rlv одне зі значень слова позначка — «кома»³⁰ (див. Aleknavičienė 2024: 936), а в Rvl відповідник нім. Komma «кома» не має значення позначка, пор.:

Rlv 192: Žymė, ės, f. рубець, мітка рани, 2. кома або крапка в письмі.

У джерелах R слово позначка також не мало значення «кома». К. Г. Milkus доповнив запозичену з Rvl статтю «Komma» синонімом позначечка, але не позначка (див. підрозділ «Tarprūškėnelis»), а Mlv уже не вказував у слова позначка значення «кома», яке було в Rvl, пор.:

Mvl 121: Comma, Tarprukßnėlis, elio, m. Skyrimėlis, elio, m. Žymėlė, ės. f. Mlv 351: Žymė, ės, f. рубець, мітка рани, мітка=Zeichen.

²⁹ Див. LKŽ.

³⁰ R позначка означає також «крапку — розділовий знак», «розпізнавальний знак», «рубець» (Aleknavičienė 2024: 936).

20

У N позначка має кілька значень, одне з яких — «знак письма», але значення «кома» не виділено; у Klv позначка також не означає «кому», це значення має демінутив позначечка, як і в M, пор.:

N 546: Z’ymė, ės, f. знак, розпізнавальний знак, характер; слід, рубець; письмовий знак, цифра.

Klv 522 žymė, ės, Subst. fem. розпізнавальна мітка; Demin. žymėlė, -ės, маленька розпізнавальна мітка, кома.

Підсумок

До R включено терміни на позначення коми. Два з них — tarpbrūkšnelis, skyr imėlis — мають зв’язок із B; інші в джерелах не згадуються й, імовірно, вигадані самим Ругієм (skyrinėlis [якщо це не помилка коректури], žymė; див. таблицю 8).

Таблиця 8. Уживання слів на позначення «коми» в R у попередніх працях

H | Lex | C | Q | B | P | tarpbrūkšnelis | - | - | - | - | + | - | skyr imėlis | - | - | - | - | + | - | skyrinėlis | - | - | - | - | - | - | žymė | - | - | - | - | - | -

Терміни R на позначення «коми» tarpbrūkšnelis і skyr imėlis запозичено до всіх трьох словників XIX ст., але в K їх позначено як незрозумілі. skyrinėlis у тому самому значенні потрапив лише до M, а žymė у N і K уже не має значення «кома» (лише žymelė) (див. таблицю 9).

Таблиця 9. Терміни R на позначення «коми» у словниках XIX ст. (квадратні дужки вказують, що слово було незрозумілим або невідомим авторові)

M | N | K | tarpbrūkšnelis | + | + | [+] | skyr imėlis | + | + | [+] | skyrinėlis | + | - | - | žymė | - | - | -

ДВОКРАПКА

Термін R skyrinėlis має значення «двокрапка» (і «кома»)³¹ (Aleknavičienė 2024: 736, див. 6.3), пор.:

Rlv 133: Розділовий знак, ėlio, m. — кома або двокрапка в книзі.

³¹ Skyrinėlis у LKŽₑ зафіксовано за R лише у значенні «кома».

21

До W і B також включено заголовні слова на позначення двокрапки, але в B немає литовського відповідника, лише знак <:>, пор.:

W 94: Двокрапка, colum. n. 2. дві крапки.

B 314: colon v. g (:)

Як уже зазначалося, це слово перейшло до M, але тут йому не надано значення двокрапки (див. підрозділ «Крапка з комою»). У N і KŽ skyrinėlio немає, а двокрапку названо термінами dvispuogis, dvillinkas punktas, пор.: Dwispugis, io, m. ein Doppelpunct, das Kolon N 494; Doppelpunct, der, dwilinkas punktas Kvl 302; [dwifpugis, -io, Subst. m. ein Doppelpunct. Wohl eine Erfindung der Sprachlehrer.] Klv 103.

ВИСНОВКИ

У XVII–XVIII ст., коли граматики литовської мови писалися іншими мовами, словники були основними працями, що формували литовську термінологію. Пилипас Руґіс включив до опублікованого 1747 року литовсько-німецького та німецько-литовського словника терміни на позначення литовських графічних знаків: як заголовні слова, так і литовські відповідники німецьких термінів. Порівняльний аналіз німецьких і латинських термінів, зафіксованих у R, багатомовних словниках і Біблії, дав змогу точніше ідентифікувати позначувані ними поняття.

У попередніх дослідженнях термінології зафіксовано не всі терміни, які Руґіс уживав на позначення графічних знаків. У цій статті вперше розглядаються слова, яким у R надано значення «двокрапка» та «діакритичний знак».

Встановлено, що заголовні слова Rv1 на позначення літери, цифри, діакритичного знака, крапки й двокрапки пов’язані з W. На H вказують нім. Buchstabe та його відповідники skaitytinė, raštelis, наведені в литовсько-німецьких частинах обох словників також як заголовні слова. З B пов’язаний відповідник нім. Buchstabe raštas, відповідники нім. Komma tarpbrūkšnelis і skyr imėlis, а також відповідник нім. Punkt, Pünktlein sp akelis. Із C могло бути запозичено відповідник нім. Buchstabe skaitytinė. Слова raštas, raštelis «літера» і raštelis «діакритичний знак», які мають біблійні посилання, пов’язані з B 1735. Терміни rašytinė, raštinėlis «літера», rokuotinė, suskaitytinė «цифра», raištelis «діакритичний знак», žymė «крапка», «кома», skyrinėlis «кома», «двокрапка» не зафіксовані в попередніх працях; їхнім автором міг бути Руґіс.

Найбільше термінів із R перейшло до M: стаття «Buchstabe» з Rv1 з литовськими відповідниками skaitytinė, rašytinė, raštelis, raštas; статті «Ziffer» і «Zahl» з відповідниками rokuotinė, suskaitytinė; відповідники нім. Tütel, Pünktlein, Dipfel, Tipfel raštelis, raištelis, žymelė «діакритичний знак»; відповідники нім. Komma tarpbrūkšnelis, skyrinėlis; нім.

22

Відповідники до Punkt — Punkt: žymelė, spakelis; у Rlv — заголовні слова skaitytinė, rašytinė, raštinėlis «літера», tarpbrūkšnelis, skyrinėlis «кома».

У пізніших словниках термінів R, що позначали знаки письма, значно менше. До N як заголовні слова включено терміни R skaitytinė, rašytinė, raštelis, raštinėlis «літера», rokuotinė «цифра», tarpbrūkšnelis, skyrinėlis «кома», spakelis «крапка». У KŽ зв’язків із R ще менше: Kvl подає лише відповідники нім. Buchstabe з Rvl — rašytinė, skaitytinė (як основний відповідник нім. Buchstabe Ф. Куршайтіс навів būkštavus), нім. Zahl і Ziffer — rokuotinė, нім. Komma — tarpbrūkšnelis, skyrinėlis (обидва позначені як неясні; для називання коми наведено терміни kuma, brūkelis); Klv — заголовні слова skaitytinė (зазначено, що це біблійне слово), rokuotinė, tarpbrūkšnelis (позначений як неясний).

Дослідження показало, що терміни R багатозначні: одне литовське слово позначає кілька понять: raštelis є відповідником і нім. Buchstabe «літера», і Tütel, Pünktlein «діакритичний знак» (а ще нім. Schrift der Buchdrucker, Lėtas Raβtelis Druckorū «шрифт»); skyrinėlis (якщо це не коректорська помилка) має два значення: «кома» і «двокрапка»; žymė — «кома» і «крапка». Для термінів R, що позначають знаки письма, характерна також синонімія: Ruigys навів по кілька литовських відповідників до німецьких слів: нім. Buchstabe «літера» — skaitytinė, rašytinė, raštelis, raštas, raštinėlis; нім. Komma «кома» — tarpbrūkšnelis, skyrinėlis, skyrinėlis; нім. Punct «крапка» — žymelė, žymė, spakelis.

ŠALTINIAI

B: LEXICON GERMANICO=LĪTHVANĪCVM ET LĪTHVANICO=GERMANĪCVM [...], [prieš 1744]. Dokumentinis leidimas, žodžių indeksas: Brodovskis Jokūbas 2009: Lexicon Germanico=Lithvanicum et Lithvanico=Germanicum. Rankraštinis XVIII amžiaus žodynas 1–3, parengė V. Drotvinas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

B 1735: BIBLIA, Tai efti: Wiffas Sʒwentas Raβtas, Sėno ir Naujo Teftamento, Pagal Wokiβką Pėrguldimą D. Mertino Luteraus [...] Karaláuczuje.

BtNT: NOVUM TESTAMENTUM LITHVANICUM [...] Naujas Teftamentas Lietuwiβkas [...] Karalauczuje / Ißβáuśtas nūg Potámkû Reuβnėraus. Mėtu 1701. Internetinis leidinys: Samuelis Bitneris, Naujasis Testamentas, 1701, parengė O. Aleknavičienė, J. Venckienė, programavo V. Zinkevičius, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2007–2008. Prieiga internete: https://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=26.

C: Clavis Germanico-Lithvana [po 1680]. Faksimilinis leidimas: Clavis Germanico-Lithvana. Rankraštinis XVII amžiaus vokiečių–lietuvių kalbų žodynas 1–2, parengė V. Drotvinas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1995–1997; 3–4, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1997.

H, Hvl, Hlv: [Hakas Frydrichas Vilhelmas,] VOCABVLARIVM LITTHVANICO-GERMANICVM, ET GERMANICO-LITTHVANICVM [...] HALLE, Druckts Stephanus Orban, Univerf. Buchdr. [1730]. Kritinis leidimas: Zubaitienė 2012a,

23

lietuviškų žodžių indeksas: Zubaitienė 2012b. Internetinis leidinys: Hakas Frydrichas Vilhelmas 1730: Vocabularium Litthuanico–Germanicum, et Germanico–Litthuanicum, parengė V. Zubaitienė, programavo V. Zinkevičius, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2018. Prieiga internete: https://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=61.

Klv: [Kuršaitis Frydrichas,] Littauisch-Deutsches Wörterbuch [...], Halle: Verlag der Buchhandlung des Waisenhauses, 1883.

Kvl I: [Kuršaitis Frydrichas,] Wörterbuch der littauischen Sprache [...], Erster Theil: Deutsch-Littauisches Wörterbuch, Halle: Verlag der Buchhandlung des Waisenhauses, 1870.

Kvl II: [Kuršaitis Frydrichas,] Wörterbuch der littauischen Sprache [...], Erster Theil: Deutsch-Littauisches Wörterbuch, Zweiter Band, Halle: Verlag der Buchhandlung des Waisenhauses, 1874.

LB: D. Martin Luthers Werke. Kritische Gesamtausgabe. Die Deutsche Bibel 6–7, Weimar: Hermann Böhlau Nachfolger, 1929–1931.

Lex: Lexicon Lithuanicum: rankraštinis XVII a. vokiečių–lietuvių kalbų žodynas. Įvadą, žodyno teksto transliteraciją ir žodžių rodyklę parengė V. Drotvinas, Vilnius: „Mokslas“, 1987.

M, Mlv, Mvl: [Milkus Kristijonas Gotlybas,] Littauifch=Deutfches und Deutfch=Littauifches Wörter=Buch [...], Königsberg, 1800. Im Druck und Verlag der Hartungfchen Hofbuchdruckerey.

N: [Nesselmann Georg Heinrich Ferdinand,] Wörterbuch der Littauifchen Sprache [...], Königsberg: Verlag der Gebrüder Bornträger, 1851.

NT 1727: Naujas Teſtamentas Mufu Pono Iezaus Kriſtaus / ir Pſalteras Dowido [...]. Karalauczuje, Mete 1727. Internetinis leidinys: Naujasis Testamentas, 1727, parengė M. Šinkūnas, B. Triškaitė, J. Venckienė, programavo V. Zinkevičius, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2016. Prieiga internete: http://seniejirastai.lki.lt/.

P: Rankraštinis vad. Prahos vokiečių–lietuvių kalbų žodynas [XVIII a. pirmoji pusė], NK ČR: XVI.F.30.

R, Rlv, Rvl: [Ruigys Pilypas,] Littauifch=Deutfches und Deutfch=Littauifches Lexicon [...], Königsberg: druckts und verlegts I. H. Hartung, 1747. Faksimilinis leidimas: Aleknavičienė, Zubaitienė 2024; kritinis leidimas: Zubaitienė 2024; lietuviškų žodžių indeksas: Aleknavičienė 2024.

Q: Krauzės vokiškai–lietuviškas žodynas XVII a., LLTIB R: F 1–5792.

SD 1677: [Sirvydas Konstantinas,] DICTIONARIUM TRIUM LINGVARUM, In ufum Studiofae Iuuentutis [...] Vilnae, Typis Academicis Societatis IESV. Anno Domini M. DC. LXXVII. Internetinis leidinys: Konstantinas Sirvydas, Dictionarium trium linguarum, 1677, parengė M. Šinkūnas, programavo V. Zinkevičius, Vilnius: Lietuvių

24

kalbos institutas, 2012. Prieiga internete: https://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=53.

W: [Weismann Erich,] Lexicon bipartitum, Latino-germanicum, et Germanicolatinum [...] auctore Eryco Weismanno, Stuttgardia, Sum[p]tibus, Joh. Bened. Mezleri & Christoph Erhardi, Anno MDCCXXV [1725].

LITERATŪRA

Aleknavičienė Ona 2024: Pilypo Ruigio žodynas Littauisch–Deutsch und Deutsch–Littauisches Lexicon, 1747 3 [The Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexicon, 1747, dictionary by Philipp Ruhig 3]: studija ir morfologiškai anotuotas lietuviškų žodžių indeksas, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla (spausdinama).

Aleknavičienė Ona, Zubaitienė Vilma 2024: Pilypo Ruigio žodynas Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexicon, 1747 1 [The Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexicon, 1747, dictionary by Philipp Ruhig 1]: faksimilė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla leidykla (spausdinama).

Balašaitis Antanas 1961: Lietuvių kalbotyros terminų istorija [History of Lithuanian Linguistic Terminology]: disertacija filolog. m. kand. laipsniui įgyti, Vilnius; VUB RS, F 76–298.

Balašaitis Antanas 2010: Iš lietuviškų kalbotyros terminų istorijos [From the History of Lithuanian Linguistic Terminology]. – Gimtoji kalba 5, 3–12.

Deutsches Wörterbuch von Jacob Grimm und Wilhelm Grimm [The Deutsches Wörterbuch by Jacob Grimm und Wilhelm Grimm], digitalisierte Fassung im Wörterbuchnetz des Trier Center for Digital Humanities, Version 01/25. Prieiga internete: https://www.woerterbuchnetz.de/DWB.

Drotvinas Vincentas 2005: Dėl Pilypo Ruigio „Littauifch=Deutfches und Deutfch=Littauifches Lexicon [...]“ (Königsberg, 1747) vokiečių–lietuvių dalies registro šaltinių: Ehrenreicho Weismanno „Lexicon Bipartitum, latino-germanicum et germanico-latinum [...]“ [Regarding the Sources of the Register of the German-Lithuanian section of Philip Ruig’s Littauifch=Deutfches und Deutfch=Littauifches Lexicon [...] (Königsberg, 1747): Ehrenreich Weismann’s Lexicon Bipartitum, latino-germanicum et germanico-latinum]. – Lituanistica 1, 25–37.

Drotvinas Vincentas 2006: Fridrichas Kuršaitis žodynininkas [The Lexicographer Friedrich Kurschat]. – Gimtasis žodis 4, 31–35.

Etymologisches Wörterbuch des Deutschen [Etymological Dictionary of German]. Prieiga internete: https://www.dwds.de/d/wb-etymwb.

25

Kaunas Domas 1996: Mažosios Lietuvos knyga. Lietuviškos knygos raida 1547–1940 [The Book of Lithuania Minor. The Development of Lithuanian Book, 1547–1940], Vilnius: Baltos lankos.

Kazlauskaitė Gita 2002: Lietuviškų elementorių kalbotyros terminai [Linguistic Terms of Lithuanian ABC Books]. – Lituanistica 2, 63–83.

Lemeškin Ilja 2013: Prahos vokiečių–lietuvių rankraštinio žodyno autorystės klausimu [On the Issue of Authorship of the Prague Manuscript German–Lithuanian Dictionary]. – Acta Linguistica Lithuanica 69, 269–279. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/actalinguisticalithuanica/article/view/967/1057.

LKŽ_e: Lietuvių kalbos žodynas [Dictionary of the Lithuanian Language] 1–20 (1941–2002), red. Kolegija: G. Naktinienė, J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, vyr. red. G. Naktinienė, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008 (atnaujinta versija, 2018). Prieiga internete: https://ekalba.lt/.

Trishkaitė Birutė 2011: Recepcija rukopisnyx slovarej Maloj Litvy v leksikograficheskix rabotax G. G. F. Nesselmana i F. Kurshaitisa [Reception of Manuscript Dictionaries of Lithuania Minor in Lexicographic Works by G. H. F. Nesselmann and F. Kuršaitis]. – Kul’turnoe nasledie Vostochnoj Prusii: sbornik statej 1, Kaliningrad, 30–45.

Triškaitė Birutė 2014: Ar Frydrichas Vilhelmas Hakas – vadinamojo Prahos rankraštinio žodyno autorius? [Is Friedrich Wilhelm Haack the Author of the So-Called Prague Manuscript Dictionary?]. – Acta Linguistica Lithuanica 71, 292–317. Prieiga internete: https://journals.lki.lt/actalinguisticalithuanica/article/view/932/1022.

Urbutis Vincas 2008: Žodynų istorija [History of Dictionaries]. – Lietuvių kalbos enciklopedija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 622–628.

V: Nestle-Aland, Novum Testamentum Graece et Latine [The New Testament in Greek and Latin], Stuttgart: Deutsche Bibelgesellschaft, ⁵2016.

Zinkevičius Zigmas 1988: Lietuvių kalbos istorija 3: Senųjų raštų kalba [History of the Lithuanian Language 3: The Language of the Old Writings], Vilnius: Mokslas.

Zubaitienė Vilma 2003: Kristijono Milk aus pakeitimai Pilypo Ruigio (1747) žodyne [Christian Gottlieb Mielcke’s Amendments to Phillip Ruhig’s dictionary (1747)].– Archivum Lithuanicum 5, 127–178.

Zubaitienė Vilma 2006: Aštuntasis Ehrenreicho Weismanno Lexicon bipartitum leidimas(1725) – Pilypo Ruigio žodyno (1747) vokiečių–lietuvių kalbų dalies registro šaltinis [The Eight Edition of Lexicon Bipartitum by Ehrenreich Weismann (1725) as a Source for the German–Lithuanian Part of the Dictionary by Philipp Ruhig (1747)]. – Archivum Lithuanicum 8, 97–148.

26

Zubaitienė Vilma 2010a: Pilypo Ruigio Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexicon (1747): šaltiniai ir leksikografinis metodas [Philipp Ruhig’ Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexicon (1747): Sources and Lexicographical Method], Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Zubaitienė Vilma 2010b: Priešai Pilypo Ruigio (1747) ir Frydricho Kuršaičio (1883) žodynų egzemplioriuose [Additions Found in the Copies of the Dictionaries by Pilypas Ruigys (1747) and Frydrichas Kuršaitis (1883)]. – Leksikografija ir leksikologija 2, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 123–139.

Zubaitienė Vilma 2012a: Frydrichas Vilhelmas Hakas, Vocabularium Litthvanico-Germanicum, et Germanico-Liththvanicum... Nebst einem Anhang einer kurtzgefassten Litthauischen Grammatic (1730) 1 [Friedrich Wilhelm Haack, Lithuanian-German and German-Lithuanian Dictionary with an Appendix Containing a Concise Lithuanian Grammar (1730) 1]: kritinis leidimas, gramatiką iš vokiečių kalbos vertė L. Plaušinaitė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Zubaitienė Vilma 2012b: Frydrichas Vilhelmas Hakas, Vocabularium Litthvanico-Germanicum, et Germanico-Liththvanicum... Nebst einem Anhang einer kurtzgefassten Litthauischen Grammatic (1730) 2 [Friedrich Wilhelm Haack, Lithuanian-German and German-Lithuanian Dictionary with an Appendix Containing a Concise Lithuanian Grammar (1730) 2]: studija, indeksai, rodyklės, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Zubaitienė Vilma 2018: 1735 m. Biblijos leksika Pilypo Ruigio žodyne [Vocabulary from 1735 Lithuanian Translation of the Bible in the Dictionary of Pilypas Ruigys]. – Lietuvių kalba 12, 1–37. Prieiga internete: https://www.zurnalai.vu.lt/lietuviu-kalba/article/view/22513.

Zubaitienė Vilma 2024: Pilypo Ruigio žodynas Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexicon 1747 2 [The Littauisch–Deutsches und Deutsch–Littauisches Lexicon, 1747 dictionary by Philipp Ruhig 2]: mokslo studija ir kritinis leidimas, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla (spausdinama).

27