AGNĖ ALEKSAITĖ

Інститут литовської мови

ЕКСПРЕСИВНІ ЗАГОЛОВКИ НА НОВИННОМУ ПОРТАЛІ DELFI.LT

КЛЮЧОВІ СЛОВА: заголовок статті, емоційно-експресивна лексика, стилістика.

Останнім часом особливо багато дискутують про мову інтернет-медіа, її маніпулятивний характер (Miliūnaitė 2011), коли якість поданої інформації, об’єктивність новин відступають на другий план перед прагненням журналістів або редакторів за будь-яку ціну привернути увагу читачів, а вплив медіа на формування громадської думки, навіть національної самосвідомості, вже ніхто не наважується заперечувати (Radvilavičiūtė 2013). Про те, що йдеться не про короткочасне явище, свідчить новотвір delfinizmas, зафіксований навесні 2014 року в Базі даних новотворів литовської мови (далі – ND), який позначає «моду інтернет-новинних порталів створювати двозначні, незрозумілі заголовки статей, що не відповідають їхньому змісту».

Об’єкт цієї статті — експресивні заголовки статей, опублікованих на новинному порталі delfi.lt¹, які авторка статті збирала з жовтня 2012 року до червня 2014 року. Аналізуючи заголовки, спираємося на визначення, запропоноване Регіною Коженяускене: назву статті розуміємо як «зазвичай короткий текст з одного речення, що передає суть публікації, її основний зміст» (Koženiauskienė 2013: 46). Як зазначає Рута Марцінкявічене, заголовки, які «мають форму не словосполучення, а речення, стають самостійними текстами — своєрідними тезами або узагальненнями на поверхневому рівні гіпертексту, крізь який у глиб текстових джунглів проникає не кожен» (Marcinkevičienė 2010). Багато читачів новинного порталу, не зацікавившись заголовком статті, задовольняються лише інформацією, поданою в ньому; вона не тільки функціонує як самостійний текст, а й визначає популярність статті, адже від виразності заголовка та способу його подання залежить, чи читатимуть текст узагалі та чи дочитають його до кінця. Тому в заголовках часто свідомо вживають лексику з емоційним забарвленням, оскільки заголовки «мають комерційну мету — надати тексту своєрідного товарного вигляду, привернути читача, а тому не обов’язково відображають і узагальнюють зміст усього тексту. Набагато частіше вони називають один його аспект або пікантну деталь» (Marcinkevičienė 2010). Як зазначає Діана Лєпіните-Китрене, «заголовки [...] стають короткими інформаційними повідомленнями для людей, які заощаджують час. Із цим пов’язане й розмаїття інформації, доступної в інтернеті. Лише delfi.lt щодня публікує близько 60 нових статей²» (Liepiny­tė-Kytrienė 2013: 3), тому, приваблюючи читачів експресивними заголовками, сподіваються, що такі статті, не сказавши

¹ Регіна Коженяускене, зважаючи на те, яку риторичну функцію виконує назва статті, розрізняє нейтральні (номінативна функція) та експресивні (експресивна функція) заголовки (Koženiauskienė 2013: 46).

² Щоправда, підрахунок здійснила Д. Лєпініте-Китрене, яка аналізувала заголовки delfi.lt з погляду згадування особи.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 2

у величезному потоці інформації та будуть помічені користувачами інтернету. Звісно, слід звернути увагу на те, що інтернет-медіа читають лише ті особи, які користуються комп’ютером та інтернетом. Згідно з даними Департаменту статистики Литви, у 2014 р. інтернетом найчастіше користувалися особи такого віку: 16–24 років (97,3 відсотка), 25–34 років (94,5 відсотка) і 35–44 років (86,3 відсотка). Хоча зазвичай наголошують, що delfi.lt — найпопулярніший новинний портал Литви³, де враховують потреби людей різного віку, однак, з огляду на дані Департаменту статистики Литви, можна стверджувати, що основний читач delfi.lt — молода особа або особа середнього віку, тому заголовки створюють так, щоб вони приваблювали сучасне покоління.

Мета цієї статті — проаналізувати експресивні заголовки статей, опублікованих на новинному порталі delfi.lt, і з’ясувати, за допомогою яких мовних засобів виразності прагнуть привернути увагу читачів⁴. У статті досліджується, з якою метою в заголовках уживають метафоричні іменні частини мови, образні дієслова, неологізми, жаргонізми, вульгаризми, антономазії, власні імена, фразеологізми, цитати та іншомовні вкраплення.

МЕТАФОРИЧНІ ІМЕННІ ЧАСТИНИ МОВИ

Метафоричні іменні частини мови (найчастіше — іменники та прикметники), уживані в заголовках статей, можна поділити на дві групи:

1. узуальні слова у переносному значенні (визначення переносних значень одних слів включено до «Словника сучасної литовської мови» (далі — DŽ₆) і «Словника литовської мови» (далі — LKŽ_e), тоді як переносні значення інших, хоча й не зафіксовані у словниках, широко поширені в ужитку та легко зрозумілі читачам);

2. оказіональні слова у переносному значенні (їхніх визначень не знайдемо ні в DŽ₆, ні в LKŽ_e)⁵.

Уживаючи слова першої групи у переносному значенні, прагнуть уникнути звичного, нейтрального вираження публіцистичного стилю і сподіваються, що використання метафоричних іменних частин мови зацікавить читачів, наприклад:

Чи настав час накинути вуздечку на орендні ціни в Литві? [заголовок статті] (delfi.lt 2013 09 05, Угне Каралюнайте)⁶

³ Згідно з audience.lt, упродовж жовтня 2014 р. портал delfi.lt відвідали 1 151 537 користувачів — найбільше серед усіх новинних порталів Литви.

⁴ Засоби впливу заголовків-фактичних тверджень на інтернет-порталі delfi.lt досліджувала Д. Лєпініте-Китрієне. Стаття, підготовлена на основі магістерської роботи згаданої авторки «Засоби впливу в заголовках інтернет-порталу delfi.lt: аспект згадування особи», опублікована в журналі Taikomoji kalbotyra.

⁵ Основна відмінність між цими іменними частинами мови, ужитими у переносному значенні, полягає в тому, що слова другої групи викликають цікавість: заголовки навмисно створюють так, щоб суть статті була неясною, незрозумілою з її назви, а тому відвідувач інтернет-медіапорталу змушений прочитати весь текст до кінця. Слова першої групи (узуальні метафоричні іменні частини мови), хоч і надають текстові публіцистичного стилю нових барв, зрозумілі читачам. Особа, яка не цікавиться проблемою, порушеною в заголовку, подією чи ситуацією, що коментується, такої статті не читатиме.

⁶ Мову прикладів уживання не редаговано.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 3

Власник кав’ярні: через одного такого bamblį я втрачаю серйозних клієнтів [заголовок статті] (delfi.lt 2013 06 07)⁷

Афера čiulptuvai — від Литви до країн Азії [заголовок статті] (delfi.lt (з: ELTA) 2012 10 24)

Piktžaidė у Каунасі — «особливий» контейнер [заголовок статті] (delfi.lt 2013 08 30, Paulius Garkauskas)

Е. Зубас зберіг свої ворота saus us, а його команда здобула четверту перемогу [заголовок статті] (delfi.lt (з: BNS) 2013 05 05)

Освоєння сланцевих родовищ знаменує «захід» «Газпрому» saulėlydį [заголовок статті] (delfi.lt 2013 05 16, Ramūnas Bogdanas)

У боротьбі з безробіттям — abrakadabra [заголовок статті] (delfi.lt (з: diena.lt) 2013 04 08, Justinas Argustas)

У Словнику іншомовних слів (далі — TŽŽ) подано два значення слова abrakadabra: «1. безглузде слово, якому в середні віки приписували магічну силу і яке писали на амулетах; 2. безглуздя, незрозумілі слова». Читач, знаючи про магічну силу, приписувану цьому слову, вже із заголовка статті розуміє, що в тексті йдеться про безглузді, заплутані, а можливо, й нездійсненні заходи зі скорочення безробіття в країні, пор.:»

Як боротися з безробіттям? Потрібно заохочувати створення робочих місць, особливо там, де високий рівень безробіття. Такі банальні й абстрактні пропозиції перелічують чиновники міністерств, які працюють у створеній прем’єром робочій групі.

Легко здогадатися і про суть цієї статті:

Аварія за принципом «потяга»: у Каунасі зіткнулися 4 автомобілі [заголовок статті] (delfi.lt 2013 09 11)

Читач, який знає, що потяг — це «состав із залізничних вагонів і локомотива» (див. DŽ₆), вже із заголовка зрозуміє, що принцип потяга — це «послідовність подій, побудована на причинно-наслідкових зв’язках»⁸. Пор. перше речення цієї статті:

Аварія сталася за принципом «потяга»: у мікроавтобус, що пригальмував, «VW Caravelle» врізалася «Hyunday Lantra»; у цю машину вдарився «Opel Vectra», що їхав позаду; у «Vectra» — «Opel Corsa».

З наведених прикладів видно, що іменники та прикметники, ужиті метафорично, пожвавлюють текст, однак, на думку авторки статті, недостатньо зацікавлюють читача. Відвідувач новинного порталу розуміє суть тексту із заголовка, тому такі статті читали б лише ті, кого цікавлять новини спорту, бізнесу чи інших галузей. Навряд чи можна лише із заголовка, у якому є слова з переносним значенням другої групи (оказіональні метафоричні назви), зрозуміти, про що йдеться у статті, наприклад:

Майбутнє великих міст — «plauk for tieji» шведські хмарочоси? [заголовок статті] (delfi.lt (з: technologijos.lt) 2013 05 23)

⁷ У цій роботі ім’я та прізвище автора статті зазначаються лише в тому разі, якщо автора було вказано в опублікованій на новинному порталі delfi.lt статті.

⁸ Визначення слів, біля яких немає посилання на джерело, створені авторкою.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 4

Імовірно, зацікавлений такими заголовками допитливий читач захоче прочитати всю статтю. Відповідь на запитання, чому шведські хмарочоси називають дещо незвично і, як може здатися на перший погляд, навіть нелогічно, подано на самому початку тексту:

На перший погляд — звичайнісінький хмарочос, такий самий, як і всі інші, тільки з якимось дивним перуком. Однак експерти пояснюють, що такий, здавалося б, божевільний і «волохатий» шведський дизайн може стати майбутнім висотних будівель. Дивне «волосся» — це тоненькі волосинки, у які, коли дме вітер, перетворюється енергія повітряного потоку, наприклад, на електричну енергію.

Очевидно, що у статті влучно описано шведські хмарочоси одним словом за їхньою зовнішньою особливістю. У DŽ₆ наведено лише одне значення прикметника plaukuotas — «покритий волоссям, такий, що має волосся», тоді як у цьому тексті прикметник ужито в новому, переносному значенні: «про хмарочос певної конструкції, покритий тоненькими волосинками, на якій енергія вітру перетворюється на електричну чи іншу енергію». У відвідувачів новинного порталу delfi.lt, які прочитали такий заголовок, постає по-різному інтерпретований образ plaukuoto хмарочоса, адже «слово, вжите в прямому значенні, часто означає лише щось бліде, невизначене, стилістично нейтральне, а в переносному — перетворюється на засіб емоційної інформації, стає образом» (Pikčilingis 1975: 319). Заголовків, створених delfi.lt за таким принципом, безліч. Щоправда, трапляються й такі заголовки, з яких легше здогадатися, про що в статті точно не йдеться, а назвати порушену тему майже неможливо, наприклад:

Жінку у Венесуелі атакують «піраньї» [заголовок статті] (delfi.lt 2013 08 08)

У заголовку статті метафоричний іменник piranijos написано в лапках, тож навіть читачам без мовної освіти має бути зрозуміло, що у Венесуелі лютують не «хижа риба родини харацинових із Південної Америки» (див. DŽ₆), а інший спритний хижак:

У прибережному місті Венесуели Маракайбо їх називають піраньями. Але це не м’ясоїдні риби, які водяться в деяких річках Південної Америки. Це швидкі й жорстокі злодії, які дедалі частіше нападають на жінок, пише cnn.com. [...] «Це може статися в центрі міста, на пляжі чи в магазині, де буває багато молодих дівчат. Злодії хапають їх за волосся, дістають ножиці й обрізають їм волосся. Потім пасма продають салонам краси чи перукарням», — розповіла вона.

Прочитавши статтю, розуміємо, що через свою спритність і хижість піраньями називають «злодіїв жіночого волосся, які несподівано нападають на жертву в громадському місці, а зрізане в неї волосся продають салонам краси й перукарням»⁹. Можна припустити, що якби було обрано нейтральний заголовок, наприклад, «На жінок у Венесуелі нападають (волоссяні) злодії», значно менше людей зацікавилися б цією статтею з кількох причин. По-перше, пересічний читач подумав би, що злодії лютують у багатьох країнах, тож яка ж це новина, що й Венесуела не може позбутися грабіжників. По-друге, така держава, як

⁹ Авторка статті, проводячи це дослідження, помітила, що більшість текстів, опублікованих на інтернет-порталі delfi.lt, подано за принципом так званої перевернутої піраміди. Читачеві, зацікавленому назвою статті, навіть не потрібно дочитувати весь текст до кінця, адже найважливішу інформацію, яка пояснює новину, оголошену в заголовку, подано на початку тексту.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 5

Венесуела для литовців — екзотична країна, якою більше цікавляться через вражаючі краєвиди, різноманіття рослин і тварин, а не через злочини, що відбуваються в цій країні.

Як видно з наведених прикладів, щоб заінтригувати й привернути увагу читачів новинного порталу, перевагу віддають оказіональним словам із переносним значенням.

ОБРАЗНІ ДІЄСЛОВА

Ще один стилістичний засіб, який найчастіше вживають у заголовках, — образні дієслова, що за поширеністю поступаються лише традиційним фразеологізмам. Усі образні дієслова, подані на новинному порталі delfi.lt, у цій статті поділяються на¹⁰:

1. системні образні дієслова;

2. контекстуальні образні дієслова.

У назвах статей переважають дієслова зі сталою (системною) образністю, наприклад:

Хвороба зіпсувала¹¹ свято Литви для В. Адамкуса [заголовок статті] (delfi.lt 2014 03 12)

Штурмують¹² магазини — повертають мотлох, отриманий на Різдво [заголовок статті] (delfi.lt 2012 12 27)

Східноєвропейці змітають¹³ дешеві підгузки з магазинів Норвегії [заголовок статті] (delfi.lt 2013 02 01)

Суди пестять¹⁴ зухвалих порушників, які справляють нужду на людях / рішення судів не задовольняють і поліцію [заголовок статті] (delfi.lt 2014 03 30, Паулюс Гаркаускас)¹⁵

Системні образні дієслова, такі як зіпсувати, штурмувати, змітати, пестити, ужиті в переносному значенні, безперечно, діють на уяву читача, однак їхній емоційно-експресивний вплив не такий сильний, як у наведених далі контекстуальних образних дієслів:

С. Йовайша гучно заявив про себе¹⁶: серед пропозицій — і штрафи для порушників до 15 тис. Lt [заголовок статті] (del-fi.lt (із: BNS) 2013 04 20)

Генерала затягує в трясовину¹⁷ піч [заголовок статті] (delfi.lt (із: BNS) 2013 03 18)

Новий пристрій може «винюхати¹⁸» рак [заголовок статті] (delfi.lt 2013 08 05)

¹⁰ Спираємося на класифікацію образності слів Юозаса Пікчілінгіса та виділені цим автором типи образної лексики (Pikčilingis 1971: 224).

¹¹ DŽ₆: гірчити «перен. робити неприємним, нелюбимим».

¹² LKŽ: штурмувати «перен. облягати, вимагаючи чогось». DŽ₆ подає зовсім інше переносне значення цього слова: «перен. енергійно, напружено, поспіхом крокувати, підійматися тощо».

¹³ DŽ₆: мести «розм. завзято, енергійно щось робити (їсти, іти, бити тощо)».

¹⁴ DŽ₆: пестити «перен. підлещуватися; догоджати». Пор. LKŽ: «перен. догоджати, підлещуватися, хвалити».

¹⁵ Щоб привернути увагу читачів, статті публікуються також із додатковими заголовками — підзаголовками. На новинному порталі delfi.lt їх пишуть поруч з основним заголовком значно меншим шрифтом. У цій роботі підзаголовки подано після косої риски.

¹⁶ Гримнути «перен. викликати здивування».

¹⁷ Загрузити «перен. скомпрометувати». Пор. LKŽ: загрузнути «перен. потрапити в біду, загинути».

¹⁸ Відчути запах «перен. виявити, знайти». Пор. DŽ₆: «перен. передчувати».

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 6

Н. Венцкене смикає¹⁹ Сейм і правову систему Литви / прокурори можуть оголосити розшук [заголовок статті] (delfi.lt 2013 05 08, Еґле Самошкайте)

Щоправда, переносні значення деяких контекстуальних дієслів, хоч і не зафіксовані у словниках, проте широко поширені у вжитку, а тому більшою чи меншою мірою усталені. У цьому разі контекстуальні дієслова виходять за межі одного контексту: їх так часто вживають у переносних значеннях, що, можна стверджувати, вони перетворилися на шаблони, які механічно переносять з одного заголовка до іншого:

Поки Литва націоналізувала «Снорас», із «Крайбанка» викачали²⁰ мільйони [заголовок статті] (delfi.lt 2012 10 18)

Екологи вжалили²¹ Ґ. Науседу, який збудував скляний будинок під Пу́чкорським відслоненням [заголовок статті] (delfi.lt 2013 06 17, Міндаугас Яцкявічюс)

У заголовках статей, покликаних зацікавити й вплинути на читача, переважають дієслова в переносному значенні. Р. Марцинкявічене, говорячи про заголовки, виокремлює такі їхні структурні типи: іменникове словосполучення та речення (Marcinkevičienė 2008: 176). За словами авторки, для другого типу — у формі речення — «необхідне дієслово, яке вважається дуже важливою частиною назви. Саме дієслово надає заголовку ясності, конкретності, а часто й образності; воно є динамічним і формулює завершену думку» (Marcinkevičienė 2008: 176). Щоправда, емоційно-експресивний вплив контекстуальних образних дієслів, не надто поширених у вжитку, дещо сильніший, ніж у системних образних дієслів.

НЕОЛОГІЗМИ

Naujadarai būna dviejų rūšių (Pikčilingis 1975: 156):

1. узуальні неологізми (нові слова, що постійно з’являються в мові й називають нові поняття);

2. оказіональні неологізми (нові слова, що вживаються замість назв звичних явищ або предметів і надають додаткову інформацію чи виконують іншу емоційно-експресивну функцію).

Щоб надати заголовку «товарного вигляду», найчастіше використовують стилістичні неологізми другої групи. Щоправда, не цураються й узуальних неологізмів, які успішно закріпилися у вжитку та втратили «ореол новизни» (Popova 2005: 9–13, цит. за Jakaitienė 2010: 205), пор.:

Злодій проривався до Литви, не зважаючи на постріли й «їжака»; його вдалося схопити, лише заблокувавши шлях вантажівками [заголовок статті]

19 Смикати «перен. змусити когось поводитися так, як хочеш ти (алюзія на фільм «Хвіст крутить собакою»).

20 Викачати «перен. вкрасти». У LKŽ_e наведено лише одне переносне значення: «перен. важко розвантажити».

21 Вжалити «перен. висміяти, підколоти; образити».

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 7

Посадовці Калварійської застави, оперативно відреагувавши, були готові затримати біля колишнього Калварійського контрольного пункту автомобіль, який не зупинився в Польщі. Тут на частині проїжджої частини дороги Сувалки — Маріямполе було покладено смугу примусового гальмування, так званий «їжак». (delfi.lt 2013 03 07)

Діти, яких називають «євриками»²², відсвяткували дев'ятий день народження [заголовок статті]

Сьогодні день народження святкують 55 дітей разом із бабусями, мамами й татами, сестрами й братами, двоюрідними братами й сестрами. Усі вони народилися саме в день вступу Литви до ЄС — 1 травня 2004 року. (delfi.lt 2013 05 01)

Як пише Й. Пікчілінгіс, «новотвір підхоплюють іще й тому, що завдяки йому можна звернутися до слухача або читача словом, яке має якомога більше експресивних додатків за межами свого значення» (Pikčilingis 1975: 164). Пор. такі оказіональні новотвори, ужиті в заголовках і наділені емоційно-експресивною функцією: Kakapar kas «жарт. парк, у якому червоними прапорцями позначені неприбрані собачі екскременти (соціальна акція, покликана привернути увагу безвідповідальних власників собак)», дитина-бумеранг «доросла дитина, яка спробувала жити самостійно, але через фінансові труднощі мусила повернутися до батьківського дому», саркозизм²³ «політика, яку проводив колишній президент Франції Ніколя Саркозі (2007–2012)» (див. ND), автомобіль-Франкенштейн «автомобіль, зібраний із деталей кількох різних транспортних засобів після важкої аварії та знову допущений до експлуатації».

У Вільнюсі відкрився «Kakapar kas» — «мінне поле», позначене червоними прапорцями [заголовок статті]

Рано-вранці в п'ятницю на сквері на перетині районів Жирмунай і Шніпішкес «партизани Ґете» оголосили боротьбу з безвідповідальними власниками собак і провели акцію «Kakapar kas». Цією творчою акцією учасники проєкту прагнуть привернути увагу власників собак до «мінного поля» з екскрементів. (delfi.lt 2013 05 03)

Наслідок економічної кризи — діти-бумеранги [заголовок статті]

Зовсім недавно словник американського видавництва Merriam-Webster поповнився новим словом «дитина-бумеранг» (boomerang child). Так називають дорослу дитину, яка спробувала жити самостійно, але через фінансові труднощі повернулася до батьківського дому. (delfi.lt 2013 01 18, Rūta Juozapaitytė)

Становище ромів у Франції після виборів 2012 року: «саркозизм» без Саркозі? [заголовок статті]

Депортаційна політика, спрямована проти ромської етнічної групи, яка проживає у Франції, яку проводили у 2007–2012 роках правлячий правоцентристський Союз за народний рух (фр. Union pour un Mouvement Populaire — UMP) та його лідер, президент Ніколя Саркозі, спричинила дискусії в усьому світі. (delfi.lt (з: DELFI pilietis) 2013 01 03, Skaistė Mašalaitė)

Автомобіль-Франкенштейн вирушає у моторошну подорож Литвою / проєкт «Залізні пастки» [заголовок статті]

Жителі Литви першими в Європі матимуть змогу на власні очі переконатися, якими можуть бути тяжкі наслідки експлуатації автомобілів, зібраних із частин кількох машин після аварій і через це таких, що не відповідають вимогам безпеки. (delfi.lt 2013 09 06)

Новотвори використовують не лише для новішого й оригінальнішого мовного вираження, а й для того, щоб продемонструвати чітке ставлення до конкретної особи, наприклад:

........................

²² До ND внесено семантичний новотвір їжак «колюча смуга для примусового гальмування автомобілів на дорозі» та euriukas, -ė «дитина, народжена в день вступу Литви до ЄС (1 травня 2004 року)».

²³ У розділі саркозизм словника ND Примітки для користувачів подано таку інформацію: «хоча в одному з прикладів уживання новотвір має суфікс -изъм, як в оригінальній мові, системно в литовській мові має бути закінчення -izmas», тому до ND як заголовне слово внесено саркозизм.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 8

Велосипедиста збив «дорожній півник», а, тікаючи з автомобіля, викинув подругу, яка дорікала йому [заголовок статті] (delfi.lt 2014 03 01)

А. Ясайтіте-Чебуряк увічнила себе в рекламі з донечкою та «вагітним» животиком [заголовок статті] (delfi.lt 2013 08 06)

ND зафіксовано два новотвори: дорожній півник і дорожній орел, призначені для характеристики «водія — дорожнього хулігана, який зухвало й зловмисно нехтує правилами дорожнього руху». Хоча зневажливого відтінку мають і дорожній півник, і дорожній орел, однак, з огляду на значення слів півень і орел²⁴, можна зробити висновок, що в заголовку цей новостворений сполучник ужито не випадково. У другому прикладі, навпаки, замість нейтрального слова вагітна обирається узуальний новотвір із пестливим відтінком вагітненька, що свідчить про надзвичайно теплі почуття до жінки, яка чекає на дитину.

ЖАРГОНІЗМИ ТА ВУЛЬГАРИЗМИ

Жаргонізми потрапляють до заголовків статей із дуже різних причин: одні покликані влучно описати середовище проживання певної соціальної групи, інші вживаються через відсутність у літературній мові зручного однослівного відповідника, ще інші запозичують із вузької сфери професійного жаргону, щоб зацікавити читача, адже більшість професіоналізмів широкому загалу невідома, а їхнє значення без додаткового пояснення незрозуміле. Попри різні цілі використання жаргонізмів, можна впевнено стверджувати, що майже всім жаргонізмам, ужитим у заголовках, «властиве сильне емоційне забарвлення» (Jakaitienė 2010: 198). Як зазначає Евалда Якайтене, «завдяки своїй експресивності вони [жаргонізми — A. A.] швидко поширюються, виходять за професійні чи соціальні межі й стають широко відомими. Такі жаргонізми, потрапивши до загальновживаної розмовної лексики, називають спеціальним терміном — сленг» (Jakaitienė 2010: 200). На думку авторки цієї статті, емоційне навантаження й експресивність сленгу, яким більшою чи меншою мірою користується більшість суспільства, значною мірою «стерлися», однак він влучно характеризує соціальне середовище конкретних осіб, наприклад:

Після заборони «бамбалюсів» із полиць магазинів змітають кріплене вино [заголовок статті] (delfi.lt 2013 01 23, Ugnė Karaliūnaitė)

Жахлива соціалізація безпритульних дітей — у «бомжатнику» [заголовок статті] (delfi.lt 2013 09 03, Ieva Urbonaitė-Vainienė)

Попередження: учням, які тероризують учителів «мобілками», загрожує місячний арешт [заголовок статті] (delfi.lt 2013 09 02, Ieva Urbonaitė-Vainienė)

24 У «Словничку литовського жаргону» Еґідіюса Зайкаускаса наведено такі значення слова «півень»: «зневажл. пихатий, чепуристий чоловік, франт, чепурун», «зневажл. гомосексуаліст, гей (пасивний)», «крим. слабкий, нездатний захистити себе в’язень, якого сексуально експлуатують або з якого сексуально знущаються». У DŽ₆ другим значенням цього слова зазначено «перен. слабка, нікчемна людина». Очевидно, що в суспільстві широко поширені негативні значення слова «півень», тоді як «орел» сприймається як величний, сильний птах. У серпні 2014 року в статті, опублікованій на новинному порталі balsas.lt, психолог Ґедімінас Навайтіс пропонує «кількох дорожніх хуліганів більше не називати „дорожніми орлами“, адже це „епітет, що заохочує й засвідчує крутість“» (Navaitis: 2014).

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 9

У заголовках статей трапляється також лексика, уживана соціальними групами. У такий спосіб намагаються привернути увагу людей, які належать до цих груп. Наприклад, слово mobiliakas поширене серед дітей і підлітків, тому можна зробити висновок, що повідомлення, подане в третьому заголовку, адресоване також дітям шкільного віку, адже його зміст актуальний не лише для працівників навчального закладу, а й для молоді, яка його відвідує.

Іноді в заголовках не обходиться без жаргонізмів, оскільки в літературній мові немає зручного однослівного відповідника, наприклад:

Історія Червоної книги: першу книгу можна було придбати лише за rmtą „blatą“ [заголовок статті] (delfi.lt 2013 05 26, Vitalius Zaikauskas)

У Словничку литовського жаргону Е. Зайкаускаса подано досить розлоге визначення blato: «стар. (до 1990-х років) приватні зв’язки, якими користуються, коли потрібно щось отримати чи зробити, хоча офіційним шляхом це було б дуже складно». Очевидно, шукати суспільно прийнятну заміну цьому жаргонізму було б недоцільно, адже blatas не лише називає певні приватні зв’язки, а й відображає реалії життя конкретного історичного періоду.

За словами Й. Пікчілінгіса, «деякі професійні жаргонізми у своєму звичному середовищі, можна сказати, стилістично нейтральні. Але, вийшовши на ширшу арену, тобто за межі відповідної професії чи соціальної групи, вони стають стилістично надзвичайно виразними» (Pikčilingis 1975: 143), наприклад:

Заборона абортів поверне „abortmacherius“ із вішалками? / литовки повертаються з Ірландії, щоб перервати вагітність; беріть участь в опитуванні! [заголовок статті] (delfi.lt 2013 04 07, Vytenė Stašaitytė)

Широкій громадськості це професійне слово, уживане медиками, безумовно, невідоме, тому журналісти сподіваються, що відвідувачі новинного порталу, бажаючи з’ясувати значення жаргонізму в заголовку, будуть змушені прочитати всю статтю, у якій і пояснюється значення слова abortmacherio:

Вона додала, що після заборони абортів люди, які опинилися в такій ситуації, однаково шукають способи перервати вагітність, і тоді це часто роблять небезпечно — у немедичному закладі, у так званих медичним жаргоном „abortmacherius“.

Не викликає сумнівів, що слова, уживані представниками певної професії, мають значно сильніше емоційне забарвлення, ніж сленг. Під час дослідження помічено, що майже завжди (якщо в статті є жаргонні слова) у заголовок виносять спеціалізовані жаргонізми з певної сфери, щоб привабити якомога ширше коло читачів, наприклад:

Штурман „nulinuko“, який насмерть збив глядачку ралі: не треба шукати винних / хто відповідальний за трагедію? [заголовок статті] (delfi.lt 2013 05 28, Mindaugas Augustis)

У цьому заголовку авторка статті виділила спортивний жаргонізм, значення якого можна зрозуміти лише з тексту, тож читач новинного порталу delfi.lt, керуючись цікавістю, вирішує прочитати всю статтю, з якої дізнається, що nulinukas — це «автомобіль, стартові номери якого зазвичай складаються лише з нулів, а завдання екіпажу в ньому — перевірити трасу перед початком перегонів і повідомити ралійних суддів про її стан та помічені небезпеки».

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 10

Жаргон певних соціальних груп, наприклад учнів і студентів, широко поширений, тому не має такого сильного емоційного забарвлення, як, скажімо, жаргон ув’язнених:

В’язниця зсередини: ставши «пєтухом» або «півнем», уже не можна піднятися [заголовок статті] (delfi.lt 2013 04 27, Paulius Garkauskas)

Такому заголовку експресивності надає неприкрашене зображення тюремної дійсності. Як пояснює Робертас Кудірка, пєтухом називають того, «хто працює на інших як слуга (миє посуд, пере чужий одяг, прибирає камеру, готує їжу)» (Kudirka 2014: 95). У цьому випадку жаргонізм у назві статті навіть не можна було б замінити іншим, нейтральним словом, адже виникли б сумніви щодо об’єктивності зображення «в’язниці зсередини»: ув’язнені не називають нейтральними словами тих, хто рабськи служить хазеїну — «засудженому, якому служить інший засуджений» (Kudirka 2014: 82). Звісно, якби такий жаргонізм замінили словом без емоційного забарвлення, заголовок одразу втратив би свою експресивність.

«Автори добре знають, що читач піддається впливу першого миттєвого враження, тому, прагнучи привернути його увагу, не задовольняються нейтральним заголовком, часто не уникають і перебільшення, згущення фарб, іншими словами — гіперболізації, сподіваючись, що тоді читач читатиме публікацію далі, до кінця» (Koženiauskienė 2013: 46). Чудовий приклад такого «згущення фарб» у заголовку, що добре ілюструє згаданий дельфінізм, — стаття Рамунаса Богданаса з гучною назвою:

Капелюх, педерасти і парасоля дружини [заголовок статті] (delfi.lt 2013 07 24, Ramūnas Bogdanas)

Така назва статті різко вирізняється у величезному потоці інформації на порталі delfi.lt, адже грубе слово чи вислів у заголовках трапляється рідко: редактори здебільшого замінюють їх евфемізмами. Не дивно, що цей заголовок статті Р. Богданаса може обурити, навіть шокувати або викликати зловтішний сміх у тих, хто зовсім не симпатизує гомосексуалам. Як зауважує Кястутіс Масюліс, «переважають емоції, і з року в рік їх дедалі більше розпалюють. Рівень звинувачень зростає, бо в споживача медіа, якого постійно привчають до емоційного мовлення, поступово формується байдужість, а медіа, намагаючись утримати увагу споживача, змушені дедалі більше підвищувати рівень емоцій» (Masiulis 2009). Не можна сумніватися, що людина, яка вигадала такий заголовок²⁵, хоче розпалити емоції читачів, чудово усвідомлюючи негативне емоційне забарвлення слова педераст, що сформувалося в сучасній європейській цивілізації. Дуже ймовірно, що багато відвідувачів новинного порталу, побачивши в заголовку вульгаризм, вирішили, що автор статті прагне висміяти або принизити гомосексуалів, хоча Р. Богданас не має таких намірів. Навпаки, говорячи про витоки гомосексуальності та суспільство XXI століття, він спирається на раціональні аргументи й досвід стародавніх цивілізацій — Греції та Риму, пояснює грецьке походження згаданого вульгаризму, тому це слово, що викликає різні емоції, і включено до назви статті.

Один зі способів, у який автор статті може висловити своє ставлення до ситуації, що склалася, чи конкретної події, — дібрати жаргонізм із відповідним емоційним забарвленням, наприклад:

Розваги п’яних «бидляків» — їзда по колу біля Вільнюського вокзалу [заголовок статті] (delfi.lt 2013 08 06)

²⁵ «Написання заголовків — важка й відповідальна робота, стверджують фахівці, тому її зазвичай виконує спеціальний автор заголовків на одному з останніх етапів підготовки номера. Отже, автор тексту та його назви — не обов’язково одна й та сама людина» (Marcinkevičienė 2008: 176).

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 11

Про те, що в заголовку статті навмисно вжито стилістично марковане слово, свідчить те, що далі в тексті вжито лише нейтральне слово jaunuoliai. Очевидно, що експресивним заголовком прагнуть вплинути на уяву читачів, адже в багатьох мають виникнути асоціації з персонажем Будіулісом — агресивним юнаком у спортивному стилі, створеним Рімасом Шапаускасом для гумористичної програми «Dviračio šou». Читачі не повинні сумніватися й у негативному ставленні автора статті до цих безвідповідальних юнаків, адже buduliu зазвичай називають «агресивного юнака в спортивному стилі (як правило, одягненого у спортивний костюм, із насунутою на голову кепкою з козирком і масивним ланцюжком із несправжнього золота)».

Не викликає сумнівів і позиція Едуарда Ейгірда щодо Партії праці, яка лідирує на виборах. У цьому випадку з певних стилізаційних міркувань у заголовку вжито не жаргонізм чи вульгаризм, а спотворену вимову слова ekonomika:

Коаліція Правенішкес, яка лідирує на виборах, генеруватиме бідність — Pravieniškių koalicija generuos skurdo ikanomiką [заголовок статті] (delfi.lt (з журналу „Valstybė“) 2012 10 24, Едуардас Ейгірдас)

У заголовку статті не лише висміюється манера мовлення лідера Партії праці, а й чітко показано думку автора статті Е. Ейгірдаса про нечесну участь цієї партії у виборах: автор натякає на виправний заклад у Правенішкес, мешканців якого, за його словами, під час виборів найчастіше підкуповують. Водночас в іронічній назві Pravieniškių koalicijos можна побачити ще одне зашифроване послання автора статті: на виборах лідирує партія, лідерам якої висунуто обвинувачення, тож одного дня члени цієї партії й самі можуть опинитися у виправному закладі в Правенішкес.

АНТОНОМАЗІЇ²⁶ ТА ІМЕНА ОСІБ

Публікуючи новини, пов’язані з публічними особами, не уникають непрямої оцінки діяльності добре відомих суспільству людей чи навіть їхньої особистості, наприклад:

Фермерка, яка не дала молочному мільярдерові: Краще цікавтеся Пушкіним, а не bransonais [заголовок статті] (delfi.lt 2013 06 04, Паулюс Гаркаускас)

Втомилися від bunkių, pikulių і дружин заможних чоловіків на подіумі: моду треба показувати на моделях, а не будь-кому / розкрито гонорари професійних манекенниць [заголовок статті] (delfi.lt 2014 04 23, Ейвілтас Паращякас)

З наведених прикладів видно, що власні імена відомих особистостей уживаються в загальному значенні, щоб применшити їхні досягнення або навіть позбавити їх статусу знаменитості, «зірки»²⁷. Mažvydas Jastramskis, зважаючи на діяльність лідера Партії праці, якого звинувачують у шахрайстві, uspaschikeis наважується назвати загалом усіх, хто коли-небудь приховував податки:

Успаскіх мають і країни Західної Європи [заголовок статті] (delfi.lt 2013 07 23, Mažvydas Jastramskis)

²⁶ «Антономазії — це імена відомих людей (історичних постатей, видатних громадських діячів), міфологічних істот, літературних персонажів, так звані vocabula sollemnia, уживані в загальних значеннях». (Pikčilingis 1975: 258).

²⁷ Загалом авторка статті зібрала 17 прикладів уживання антономазії. У всіх прикладах у загальному значенні вжито лише імена негативних літературних персонажів або знаменитостей, відомих своїми скандалами.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

RITA MILIŪNAITĖ. Mokytojai apie informacinių technologijų poveikį mokinių raštingumui | 12

Можна стверджувати, що антономазії найчастіше вживаються, щоб показати позицію автора статті, непряму оцінку, однак імена відомих людей або літературних персонажів, ужиті в загальному значенні, не такі експресивні, як особові імена. Влучно перенісши ім’я, прізвисько чи псевдонім особи, літературного персонажа або героя фільму на іншу людину, читача спонукають читати статтю далі, до кінця, адже без ширшого контексту зазвичай можна лише здогадуватися, з яких причин менш відомій особі дають ім’я знаменитості, наприклад:

Литовська Ksena шукає в Лондоні чоловіка, який би її не боявся [заголовок статті]. У столиці Великої Британії литовка вирізняється з-поміж інших. У її повсякденному гардеробі — шолом вікінга, індіанське пір’я, ковбойські капелюхи, язичницькі сукні, хутра й чоботи, що нагадують про войовничу принцесу Kseną. (delfi.lt (з: телепередачі LRT «Емігранти») 2013 03 17, Orijus Gasanovas)

Прочитавши статтю, підготовлену за матеріалами телепередачі LRT «Емігранти», дізнаємося, що литовку через її незвичний одяг прозвали на честь головної героїні створеного у США фантастичного бойовика-серіалу «Ксена: принцеса-воїн».

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ, ЦИТАТИ ТА ІНШОМОВНІ ВСТАВКИ

У заголовках новинного порталу delfi.lt дуже часто як засіб стилістичного впливу обирають традиційні фразеологізми. У XXI столітті, коли різні портали інтернет-ЗМІ борються за увагу читачів, дієвість традиційних фразеологізмів порівняно з іншими стилістичними засобами, особливо оказіональними фразеологізмами, дещо послабилася. З іншого боку, у традиційних фразеологізмах «закладено великий життєвий досвід, народну винахідливість, адже вони сповнені дотепності, іронії або ліризму, а тому є дуже дієвими психологічно» (Pikčilingis 1975: 356), пор.:

Росія скалить зуби: ми вдамося до заходів у відповідь [заголовок статті] (delfi.lt 2014 04 23)

Прокурори називають пожежу в Грозному не перстом Божим, а підпалом [заголовок статті] (delfi.lt (з: BNS) 2013 04 05)

Студентка, яка не захотіла орендувати мантію, залишилася наче муху проковтнула: купа нервів і жодного свята [заголовок статті] (delfi.lt 2013 06 27, Mindaugas Jackevičius)

Продавець із блошиного ринку Клайпеди дядько Ромас про литовців: талановиті, але ходять наче в штани наклали [заголовок статті] (delfi.lt 2013 07 28, Eglė Samoškaitė)

Звільнення працівника, щоб хоч провалитися крізь землю [заголовок статті] (delfi.lt 2013 08 13)

Йдучи з роботи, не спалюйте за собою мостів [заголовок статті] (delfi.lt 2013 05 15)

Контракт із банком завершився з торбою злидаря [заголовок статті] (delfi.lt 2013 09 27, Rasa Lukaitytė-Vnarauskienė)

Психологічно дієвими є також оказіональні фразеологізми, які відображають звички сучасної доби, особливості сьогоденного життя, пор.:

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 13

Скільки коштує «друге Різдво»? [заголовок статті]

Перше вересня стає національним святом. Усі поспішають, причепурюються, наводять лад, купують. Останній тиждень серпня традиційно є надзвичайно інтенсивним періодом не лише для учнів, які відраховують дні до завершення літніх канікул, а й для їхніх батьків. (delfi.lt (з: etaplius.lt) 2013 08 23)

Говорячи про психологічну дієвість, емоційно-експресивну функцію, варто звернути увагу на цитати²⁸, спрямовані до спогадів і особистого досвіду читача, тому відвідувач новинного порталу розшифровує інформацію, подану в заголовку, спираючись на власний досвід, наприклад:

Небо падає: казки про гомосексуальне кохання налякали цензорів [заголовок статті] (delfi.lt 2014 05 16, Donatas Paulauskas)

Як перезавантажити Сонце, щоб воно «знову світило нам»? [заголовок статті]

Зірки помирають. Колись настане час померти й нашій зірці — Сонцю. У науковій фантастиці вмираючі зорі перезавантажують вибухами атомних суперзарядів. Чому в нашого Сонця вичерпуються запаси пального і що людство може зробити, щоб наша зірка знову світила нам? (delfi.lt (з: technologijos.lt) 2014 03 14)

Сонце пекло, сонце пекло... [заголовок статті] (delfi.lt 2013 01 21, Paulius Saudargas)

Як видно з наведених прикладів, у заголовках найчастіше трапляються анонімні цитати²⁹: «коли цитується добре відомий чужий текст, але жодних даних не вказують, у такому разі автор, очевидно, покладається на начитаність читача чи слухача, на його загальні літературні знання» (Koženiauskienė 2013: 62). Очевидно, що немає сенсу вказувати джерела цитат, наведених у цих прикладах уживання, адже вони всім чудово відомі. Фраза в заголовку статті Донатаса Паулаускаса збігається з назвою казки «Небо падає» й описує критичну ситуацію, на яку дивляться з легкою насмішкою; у другому прикладі зашифровано назву відомої пісні литовської естради «Світи мені знову» у виконанні Стасіса Повілайтіса, а заголовок статті Паулюса Саударгаса складається лише з одного речення — рядків литовської народної пісні «Два півники». Щоправда, прочитавши таку назву статті П. Саударгаса, можна помилитися, адже за таким, здавалося б, легковажним заголовком криються болючі для суспільства питання, порівн.:

Дискусії щодо виробництва сонячної енергії, що вирували минулого тижня, сформулювали кілька запитань.

Автори статей не завжди дивляться на світ крізь призму світосприйняття й життєвого досвіду литовського народу; іноді в заголовках трапляються й ознаки чужої культури, наприклад:

Віленець, який облаштував удома плантацію конопель, заявив поліцейським: Аллах акбар, тільки заходьте — і всі загинете! [заголовок статті]

Коли прибула допомога, патрульні зайшли до квартири. Г. З. зачинився у своїй кімнаті. Звідти лунала східна музика, що акомпанувала «живому» вокалу в тому ж стилі. Коли поліцейські увійшли до кімнати, Г. З. зустрів їх

²⁸ «За способами посилання розрізняють класичні, недокументовані та анонімні цитати» (Koženiauskienė 2013: 62).

²⁹ Як пояснює Р. Коженяускене, «анонімне цитування було властиве авторам давньої литовської писемності: багато цитованих авторів — рядки, промови й поеми загальновизнаних авторитетів, цілі прозові твори, навіть Біблію — освічене суспільство (як і письменники та читачі зі схожим рівнем освіти) знало напам’ять, тому типографічно позначати чи вказувати, звідки взято той чи інший чужий рядок, не було потреби, а поняття плагіату взагалі не існувало й не вживалося» (Koženiauskienė 2013: 62).

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyvio­sios antraštės naujienų portale delfi.lt | 14

словами [поліцейських, які увійшли до кімнати, Г. З. зустрів словами — А. А.] «Alach akbar, тільки заходьте — і всі ви загинете!», а потім кинув викрутку; на щастя, нікого не поранив. (delfi.lt 2013 05 30)

У TŽŽ зазначено, що Allah akbar — це арабська фраза, що означає «Бог всемогутній». Хоча це арабське гасло може вживатися в різних ситуаціях³⁰, у цьому контексті воно звучить як бойове гасло мусульман.

Вживаючи іншомовні вкраплення, автори статей прагнуть показати зв’язки між явищами різних культур, наприклад принципи діяльності злочинних угруповань, зокрема:

Коаліція: krugovaja poruka [заголовок статті]

У російській мові є вислів «krugovaja poruka», який литовською можна було б перекласти як «прив’язування». Цей термін уживають серед злочинців. Коли до злочинної банди вступає новий член, йому доручають кримінальне завдання, щоб він порушив закон, забруднив себе й став таким самим вразливим, як інші члени банди. Тоді новий член стає лояльним і надійним, адже його доля тісно пов’язана зі спільною долею. (delfi.lt 2012 11 28, Kęstutis Masiulis)

ВИСНОВКИ

1. В експресивних заголовках новинного порталу delfi.lt для привернення уваги читачів використовуються такі засоби мовного вираження: метафоричні іменні слова, образні дієслова, новотвори, жаргонізми, вульгаризми, антономазії, особові імена, фразеологізми, цитати та іншомовні вкраплення.

2. Оказіональні метафоричні іменні слова (найчастіше — іменники й прикметники) експресивніші за узуальні слова в переносному значенні, які не спонукають читачів читати статті далі, до кінця. Оказіональні слова в переносному значенні викликають цікавість; заголовки навмисно створюють так, щоб із назви статті був незрозумілий її зміст. Тому журналісти сподіваються, що читачі новинного порталу delfi.lt не задовольняться інформацією, поданою в заголовку, а прочитають усю статтю. Хоча узуальні метафоричні іменні слова також пожвавлюють тексти публіцистичного стилю, їхнє вираження не є вигадливим, ці слова в переносному значенні не ускладнюють сприйняття інформації, тож читачі легко розуміють із заголовка, яку тему розглянуто у статті.

3. Щоб надати заголовкам «товарного вигляду», найчастіше вживають оказіональні новотвори. Загалом новотвори використовують не лише заради новішого й оригінальнішого мовного вираження, а й для того, щоб продемонструвати чітку позицію щодо конкретної особи.

4. Жаргонізми потрапляють у заголовки статей з різних причин: одні мають влучно описати життєве середовище певної соціальної групи, інші вживають через відсутність у літературній мові зручного однослівного відповідника, а ще інші запозичують із вузької сфери професійного жаргону, щоб зацікавити читачів. Професіоналізми й лексика, якою користуються специфічні замкнені соціальні групи, мають надзвичайно сильне емоційне забарвлення, тому дуже привертають увагу читачів.

5. Автори статей найчастіше вживають жаргонізми й антономазії, щоб виразити своє негативне ставлення, висміяти й розкритикувати описувану особу чи ситуацію.

³⁰ Використано дані Вільної енциклопедії «Вікіпедія». Доступ в інтернеті: http://lt.wikipedia.org/wiki/Alach_akbar.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 15

6. Найчастіше в експресивних заголовках статей трапляються традиційні фразеологізми та образні дієслова, ужиті в переносному значенні.

ŠALTINIAI

DŽ₆ 2011: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. redaktorius S. Keinys. Šeštas (trečias elektroninis) leidimas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2011. Prieiga internete: http://dz.lki.lt.

Kudirka R. 2014: Kalėjimo, kriminalinio ir narkomanų žargono žodynas. Antrasis pataisytas ir papildytas leidimas, Vilnius: Kitos knygos.

LKŽ_e 2005: Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (elektroninis variantas). Vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: www.lkz.lt.

LS – Lietuvos statistikos departamentas. Prieiga internete: http://osp.stat.gov.lt/web/guest/statistiniu-rodikliu-analize?portletFormName=visualization&hash=631de7a1-469e-48f0-8f4b-a2844b8f7637 (žiūrėta 2014 12 22).

ND – Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas. Internetinė duomenų bazė. Sud. R. Miliūnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://naujažodziai.lki.lt/.

TŽŽ 2001: Tarptautinių žodžių žodynas. Atsak. red. A. Kinderys, Vilnius: Alma littera.

Zaikauskas E. 2008: Kalbos paribiai ir užribiai: lietuvių žargono žodynėlis, Vilnius: Alma littera.

W – Laisvoji enciklopedija „Vikipedija“. Prieiga internete: http://lt.wikipedia.org/wiki/Alach_akbar (žiūrėta 2014 08 29).

LITERATŪRA

Jakaitienė E. 2010: Leksikologija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Koženiauskienė R. 2013: Retorinė ir stilistinė publicistinių tekstų analizė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Liepinytė-Kytrienė D. 2013: Antraščių-faktinių teiginių poveikio priemonės interneto portale Delfi.lt. Prieiga internete: http://taikomoji-kalbotyra.lt/lt/2013/12/antrasciu-faktiniu-teiginiu-poveikio-priemones-interneto-portale-delfi-lt.

Marcinkevičienė R. 2010: Kokia spaudos kalba – tokia ir visuomenė? Prieiga internete: http://www.bernardinai.lt/straipsnis/2010-02-23-ruta-marcinkeviciene-kokia-spaudos-kalba-tokia-ir-visuomene/40878.

Marcinkevičienė R. 2008: Žanro ribos ir paribiai. Spaudos patirtys, Vilnius: Versus Aureus.

Masiulis K. 2009: Apie lietuvišką žiniasklaidą. Prieiga internete: http://www.bernardina.lt/archyvas/straipsnis/91441.

Miliūnaitė R. 2011: Laikraštinės ir interneto žiniasklaidos kalba. Prieiga internete: http://www.bernardinai.lt/straipsnis/2011-01-10-laikrastines-ir-interneto-ziniasklaidos-ypatumai/55777.

Navaitis G. 2014: Psichologas G. Navaitis: „kelių erelius“ reikia vadinti vištgaidžiais. Prieiga internete: http://www.balsas.lt/naujiena/802027/psichologas-g-navaitis-keliu-erelius-reikia-vadinti-vist-gaidziais.

Pikčilingis J. 1971: Lietuvių kalbos stilistika 1, Vilnius: Mokslas.

Pikčilingis J. 1975: Lietuvių kalbos stilistika 2, Vilnius: Mokslas.

Radvilavičiūtė G. 2013: Žiniasklaidos kuriama Lietuva. Prieiga internete: http://literaturairmenas.lt/2013-08-30-nr-3438/1056-publicistika/1628-giedra-radvilaviciute-ziniasklaidos-kuriama-lietuva.

Gauta 2014 09 08

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Ekspresyviosios antraštės naujienų portale delfi.lt | 16

THE EXPRESSIVE HEADLINES ON THE NEWS PORTAL DELFI.LT

Summary

The objects of the current article are the expressive headlines of articles published on the news portal Delfi.lt collected by the author from October 2012 to June 2014. The expression and presentation of the headline determines whether the article will be read at all; therefore, emotionally charged lexis is used deliberately. The purpose of the current article is to analyse the expressive headlines of articles published on the news portal Delfi.lt and find out the linguistic means of expression used in order to attract the readers’ attention. Metaphoric name-words, figurative verbs, neologisms, jargon, vulgarisms, antonomasias, personal names, phraseologisms, quotations and foreign language inserts are analysed in the article; out of them, traditional phraseologisms and figurative verbs were the most frequent.

KEYWORDS: headline, emotive-expressive lexis, stylistics.

AGNĖ ALEKSAITĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204