Page 1КАЗІС УЛЬВІДАС
ГОВОРІМО Й ПИШІМО ПРАВИЛЬНО
Рукописи радіомовних хвилинок1
1963.XII.13
1. Тов. Пранас Моркішкіс із Вільнюса запитує, чи правильний вислів радіоведучих 19 годин 30 хвилин, уживаний під час оголошення програми на наступний день.
Якщо вказується час, коли щось станеться, кажуть: 19 годин 30 хвилин, 8 годин 21 хвилина, 23 години 2 хвилини, 0 годин 8 хвилин, 1 година 34 хвилини тощо. Хвилини тут, де можливо, називають у називному відмінку. Коли вказується теперішній час, кажуть: Зараз сім годин одна хвилина, 22 години 38 хвилин, 16 годин 20 хвилин тощо. Але й тут не слід боятися порядкових числівників — цілком можна було б сказати так: Зараз перша година вісім хвилин, чотирнадцята година 20 хвилин.
У мові є й інші конструкції для позначення годин і хвилин, а саме: Приходь о пів на одинадцяту, зараз пів на дев’яту, виїдемо о дві хвилини на третю, або — за дві хвилини третя, зателефонуй мені без двадцяти третя, зараз без двадцяти три, або — без двадцяти третя, збирайтеся о двадцять п’ять на п’яту, або — за двадцять п’ять п’ята тощо. Отже, іноді ми пропускаємо навіть форми слів година, хвилина, а вимовляємо лише форми числівників (один або з прийменниками), і все це зрозуміло слухачам.
1 Публікуємо рукописи двох радіомовних хвилинок, збережені донькою Казіса Ульвідаса Егле Бугєнене. Мову не виправлено, знаки наголосу залишено такими, як у рукописі, хвилястими лініями підкреслені слова надруковано курсивом.
BENDRINĖ KALBA 93 (2020)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351–7204
Page 2Kazys Ulvydas. Taisyklingai kalbėkime ir rašykime | 2
Крім того, замість вислову п’ятнадцять хвилин іноді вживають іменник чверть (так само як замість вислову тридцять хвилин вживають іменник половина), наприклад: зараз чверть на третю, за чверть шоста, за чверть дванадцята, почнемо обідати за чверть на другу тощо.
Усе ж слід сказати, що з-поміж численних конструкцій, наявних у мові для позначення годин і хвилин, найзручнішими стають ті, про які ми згадали насамперед, а саме: прийду о десятій годині п’ять хвилин і зараз двадцять три години чотири хвилини (або: двадцять третя година, чотири хвилини). Цими конструкціями дуже зручно позначати час, поділений на години й хвилини або секунди.
2. Тов. Бузене з Укмерге запитує, чи жіночі імена Vaivà, Daivà, Gaivà2 давні чи нові, чи вони литовські та від чого походять.
Ім’я Vaivõs відоме з твору Креве «Перкунас, Вайва і Страублис». Два інші, вочевидь, утворені недавно. Daivà претендує на спорідненість зі словом богиня, а Gaivà не відрізнити від таких слів, як свіжий, освіжати тощо. Тепер ці імена вже можна почути досить часто; вони утворені непогано, і немає жодних підстав їх уникати. Але загалом ми мали б бути обачнішими, даючи дітям імена. Передусім слід дбати, щоб вони були гарні й правильно утворені. Будь-яких вигаданих імен, а особливо імен сумнівного творення, слід зовсім не вживати. У литовській мові й так достатньо найгарніших імен.
3. Тов. Валанчєне з Шяуляйського району пише: «Ви пояснювали, що назва місяця birželis походить від слова berželis, а я кілька десятків років тому в школі чула таке пояснення назв місяців
2 Тепер ці імена наголошуються за першою акцентною парадигмою: Dáiva, Gáiva, Váiva (Р. В.).
BENDRINĖ KALBA 93 (2020)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 3Kazys Ulvydas. Taisyklingai kalbėkime ir rašykime | 3
назви» (далі авторка листа пояснює назви місяців і про birželį каже так: «орачі сіяли зернові й позначали межі — під час сівби відмічали місце, де вже посіяно»).
Слід сказати, що спорідненими словами є і birželis, і biržyti, і beržas чи berželis.
Для позначення меж використовували березові гілочки. Отже, birželis і biržyti нерозривно пов’язані зі словом beržas.
4. Слухач із Вільнюса пише, що в літературній мові поряд із назвою дерева kaštãnas нібито без потреби вживають споріднене слово kaštõnas.
Звичайно, не зовсім добре, що те саме дерево тут називають двома спорідненими словами, але поки що інакше й бути не може, бо важко сказати, котре з цих споріднених слів слід залишити. Дехто з нас більше звик уживати kaštãnas, інші — kaštõnas. Тому невипадково в деяких словниках подають обидва ці слова. Іноді саме мовне чуття підказує, котре зі споріднених слів слід залишити в літературній мові, а від котрого відмовитися. У випадку Kaštãno – kaštõno це питання вирішити важче. Тож залишімо його на розсуд самого часу, самої практики вживання.
1978.IV.1
Шановні друзі-слухачі,
Після двотижневої перерви ми знову продовжуємо мовні хвилинки, які відбуваються того самого дня, тобто в суботу, і тієї самої години, тобто о 14-й годині п’ять хвилин. Просимо вибачення у тих друзів, на чиї листи ми не змогли відповісти в обіцяний термін; постараємося сьогодні відповісти принаймні на частину цих листів.
1. Слухач наших мовних хвилинок тов. Зігмас Міцкявічюс із Каунаса запитує, чи вживається в літературній мові слово veliumas, яке походження, значення та цінність цього слова, а також який у нього
BENDRINĖ KALBA 93 (2020)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 4Kazys Ulvydas. Taisyklingai kalbėkime ir rašykime | 4
співвідношення слова з литовським словом nuometas: чи може nuometas у літературній мові замінити слово vėliumas.
Спочатку зробімо кілька зауваг щодо слова vėliumas. Це слово походить від латинського слова velum, яке означає «вітрило». У французькій мові від латинського слова velum походить слово voile, що означає дуже тонку, майже прозору тканину, якою жінки закривають обличчя або користуються з іншою метою. У польській мові від латинського слова velum походить слово welon, яке, зокрема, означає покривало на голову молодої. Слово vėliumas у литовській мові звучить дуже по-латинськи. Це, можна сказати, латинське слово з литовським закінченням. Лише в литовській мові vėliumas означає не вітрило, а певну вуаль, покривало на голову молодої. Тут автор листа-відповіді, знайшовши це слово в новій художній літературі (в одній збірці оповідань), хотів з’ясувати його значення, але не зміг, бо не знайшов його ані в «Словнику іншомовних слів», ані в «Словнику сучасної мови». Це слово має в литовській мові спеціальне значення покривала на голову молодої, і воно потрібне мові. До згаданих словників воно не потрапило випадково. Литовське слово nuometas не може замінити міжнародне слово vėliumas, бо nuometas здебільшого означає головний убір заміжньої жінки. Отже, у литовській мові цілком можуть співіснувати і міжнародне слово vėliumas, і, зрозуміло, його слід було б внести та пояснити як у словнику іншомовних слів, так і у словнику літературної литовської мови.
2. Працівник контори колгоспу «Окайняй» Кедайнського району запитує, якого роду слово vinis — чоловічого чи жіночого. Отже, як слід казати: tos vinys чи tie vinys, šiferinės vinys чи šiferiniai vinys?
BENDRINĖ KALBA 93 (2020)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 5Kazys Ulvydas. Taisyklingai kalbėkime ir rašykime | 5
У літературній мові слово vìnis — жіночого роду. Його відмінюємо vìnis, -ies, -iai, vinį, vinimi, vinìje; dgs.: vinys, vinių, vinìms... Отже, треба казати: ta vinis, tos vinys, šiferinė vinis, šiferinės vinys.
До речі, з цієї нагоди хотіли б нагадати всім слухачам мовних хвилинок, що багато практичних мовних питань, питань значення слів, наголошування, уживання та унормування слів можна з’ясувати самостійно, просто звернувшись до «Словника сучасної литовської мови», який вийшов друком 1972 року і який, на щастя, ще можна придбати в багатьох книгарнях. Якщо на місці його не знайдете, слід попросити місцеву книгарню допомогти замовити цю цінну, капітальну працю з Вільнюса, де її ще напевне можна придбати. Ми сміливо рекомендуємо її тут усім шанувальникам рідної мови, адже вона може дуже допомогти кожному, хто пише, у питаннях культури мови. Минеться ще трохи часу, і ця книжка, яка тепер коштує лише три карбованці з копійками, стане великою бібліографічною рідкістю, бо такі книжки виходять лише раз на кільканадцять або кількадесят років. Отож, поки ще можна, подбайте, шановні друзі-слухачі, про придбання «Словника сучасної литовської мови».
3. Далі відповімо на лист тов. Юозаса Діджбаніса, надісланий із колгоспу «Болшевік» Шакяйського району. Авторові листа не подобається слово laikotarpis, яке часто чути, коли по радіо передають прогноз погоди. Слово laikotarpis правильне, і немає підстав його уникати. Коли диктор каже: Laikotarpio pabaigoje laukiama atšilimo, то перед цим уже повідомляють, який саме laikotarpis мається на увазі: місяць, два тижні, тиждень, п’ять чи три дні тощо. Звичайно, якщо не сказано, який проміжок часу мається на увазі, то слово laikotarpis позбавлене сенсу. Наскільки я помітив, у повідомленнях метеорологічного бюро завжди все зрозуміло: завжди заздалегідь кажуть, який проміжок часу мається на увазі. Тоді й слово laikotarpis є зрозумілим і доречним.
BENDRINĖ KALBA 93 (2020)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
Page 6Kazys Ulvydas. Taisyklingai kalbėkime ir rašykime | 6
Згадуючи прогнози погоди метеорологічного бюро, які читають по радіо чи телебаченню, дорікнути слід працівникам метеорологічного бюро, а також редакторам радіо й телебачення (звісно, не дикторам, адже вони отримують уже підготовлений редакторами текст) за невдалий місцевий відмінок gūsiuose. Хоч слово gūsis і нелитовського походження (пор. німецьке guss), у літературній мові воно припустиме, якщо його правильно вживати. Gūsis означає проміжок, порив, раптовий подув, наприклад: Vėjas pučia gūsiais. Російською мовою слову gūsį відповідає порыв. Жмудини кажуть: Vėjas pučia atsiūbais (тобто такими поривами, подувами). Росіяни кажуть: Ветер в порывах сильный. Російську конструкцію в порывах у жодному разі не можна сліпо перекладати місцевим відмінком gūsiuose. Тут доречний лише орудний відмінок gūsiais. Але оскільки слово gūsis нелитовського походження і, крім того, відоме не всім литовцям, у такому разі найкраще вжити орудний відмінок питомого литовського слова tarpais. Отже, там, де в прогнозах погоди помилково кажуть: Vėjas gūsiuose stiprus, литовською слід казати: Vėjas tarpais stiprus.
BENDRINĖ KALBA 93 (2020)
http://journals.lki.lt/bendrinekalba
ISSN 2351-7204
