Anželika Gaidienė

Інститут литовської мови

ВОРОГ У СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

Ключові слова: ворог, концепт, ілюстративне речення, семантика, Словник литовської мови.

Анотація

Мета цього дослідження — на основі ілюстративних речень розглянути фрагмент концепту ВОРОГА, зафіксований у Словнику литовської мови (далі — LKŽ_e).

Дослідження показало, що ворог у LKŽ_e насамперед є ворожою армією іншої країни, яка напала, і її дії щодо країни, на яку напали (або яка зазнала нападу), є стереотипними. Дії країни, що захищається від ворога, під час війни також досить передбачувані й стереотипні. У контексті країни, що захищається від ворога, Литва (або литовці) зрідка називаються в ілюстративних реченнях LKŽ_e. Конкретний ворог Литви (або литовців) також дуже рідко називається в ілюстративних реченнях, наведених у LKŽ_e.

Ворог у ілюстративних реченнях LKŽ_e також може бути: вороже налаштована людина або тварина; те, що завдає шкоди, шкодить людині чи абстрактному явищу, конкретному об’єкту; людина або люди з протилежними переконаннями, а також той, хто когось засуджує, вважає шкідливим, поганим.

Вступні зауваги

Ідентичність усвідомлюється через підкреслення відмінності, яка може пов’язуватися з відмежуванням від інших або навіть протиставленням їм. Умберто Еко у книжці Створити ворога та інші оказіональні твори стверджує: «Мати ворога важливо не лише для того, щоб визначити власну ідентичність, а й для того, щоб мати перешкоду»,

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 2

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

«з якою ми могли б зіставити свою систему цінностей і, зіткнувшись із нею, показати власну цінність. Тому, коли ворога немає, його треба створити» (Eco 2011: 11). За словами У. Еко, вороги не такі, як ми, і поводяться згідно зі звичаями, які не є нашими; ворог має бути потворним, адже красу ототожнюють із добром; ворог завжди смердить; іноді ворога сприймають як іншого й потворного через його нижче походження (Eco 2011: 11–35). Говорячи про страх перед хвилями імміграції та наводячи приклад Італії, де образ румуна є ідеальним цапом-відбувайлом для суспільства, У. Еко пише: «З одного боку, ми можемо впізнати себе лише перед лицем Іншого, і на цьому ґрунтуються правила співжиття та звичаїв. Однак ми воліємо вважати цього Іншого нестерпним, бо він не є нами. Тому, перетворюючи його на ворога, ми створюємо своє пекло на землі» (Eco 2011: 35).

Мета цього дослідження — на підставі ілюстративних речень розглянути фрагмент концепту ВОРОГА¹, зафіксований у Словнику литовської мови (далі — LKŽ). У статті поставлено такі завдання: 1) розглянути визначення ворога у тлумачних словниках литовської мови; 2) визначити й розглянути можливих ворогів, їхні ознаки та дії, зафіксовані в ілюстративних реченнях LKŽ. Методи дослідження: семантичний аналіз, інтерпретаційний і описовий методи.

У цій статті не ставиться завдання описати цілісний образ концепту ВОРОГА²; натомість мета полягає в реконструкції того фрагмента концепту, який зафіксований у LKŽ. Як стверджує Алоїзас Гудавічюс (2011: 113), «концепт сам по собі не є об’єктом лексичної семантики. Однак предметом мовознавства є мовне вираження концепту». За словами Алана Круза (2014: 396), «основна функція слова — активувати концепт, з яким воно асоціюється». Рональд

¹ Такий предмет статті — концепт ВОРОГА — обрано невипадково. Нині кілька авторок (Веслава Чижик-Прокашева, Анжеліка Гайдене, Аурелія Грітенене, Дануте Люткевичене, Лорета Вайчюлюте-Семенієне) готують колективне наукове дослідження Друзі та вороги Литви у 1922–2022 роках: семантичні та структурні зміни, у якому розкриваються семантичні та структурні зміни вибраних для дослідження слів ідентичності (друг, ворог, Росія, Німеччина тощо), а також їхні причини.

² У цій праці концепт розуміється як одиниця структурованого знання особи й суспільства, що накопичує комплексні знання про певну річ, явище, дію тощо та пов’язана з категоризацією і концептуалізацією світу. Зміст і структура концепту можуть змінюватися залежно від навколишнього світу (Gaidienė 2016: 15).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 3

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

Langackerio (1987: 56) teigimu, žodžiai yra konceptualiųjų žinių struktūros „prieigos taškai“.

Zinaida Popova ir Josifas Sterninas (2007: 79) taip pat teigia, kad „kalbinė nominacija – raktas, atveriantis žmogui konceptą kaip mąstymo vienetą, leidžiantis operuoti juo mąstymo procese“. Taigi galima teigti, kad kiekviena atskira nominacija atspindi tik tam tikrus koncepto požymius, vadinasi, atspindi tam tikrą koncepto fragmentą (Gudavičius 2009: 51).

За словами люблінських етнолінгвістів, «наявне в мові сприйняття, що охоплює певні поняття, слід виявляти в різних мовних джерелах, а потім поділяти за стилями й видами, часом і простором» (Smetonienė ir kt. 2019: 12). Отримані складові називають профілями образу світу, а їхній опис дає змогу сформулювати цілісний образ предмета (Smetonienė ir kt. 2019: 12). Поділяємо думку, що «[A]налізуючи словникові дані, можна реконструювати лексикографічний образ світу в мові» (Rutkovska ir kt. 2017: 31), а для створення цілісного образу предмета необхідно аналізувати різні типи даних — не лише системні (лексикографічні), а й анкетні та текстові (докладніше про це див. Smetonienė ir kt. 2019: 12–16).

Використання LKŽ як корпусу текстів — не нова практика. Однією з перших про те, що LKŽ є основоположним текстом литовської культури, який необхідно читати й досліджувати, писала Вікторія Дауйотите-Пакерене (2002: 34). Особливість LKŽ полягає в тому, що «в ньому прочитано литовську писемність, значну частину класики <...>» (Daujotytė-Pakerienė 2002: 36). Цей словник унікальний також своєю історичністю та великою кількістю діалектного матеріалу, тому його дослідження як джерела можуть допомогти за допомогою лексики реконструювати фрагменти литовського образу світу до XXI століття.

Наукові дослідження вже довели, що LKŽ є важливим і цікавим джерелом:

було досліджено зафіксований у цьому словнику політичний образ світу (Zabarskaitė 2010); на основі матеріалу Адалберта Беззенбергера, зафіксованого у словнику, описано мари, прибережжя та його мешканців (Zabarskaitė 2012); досліджено образи горобини (Gritėnienė 2016), словника (Gritėnienė 2017), термінології (Umbrasas 2019) і Росії (Gritėnienė 2020).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 4

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

Матеріал для цієї статті зібрано з електронної версії словника, що охоплює всі томи словника (далі – LKŽ_e). Після детального пошуку знайдено понад 450 ілюстративних речень, у яких ужито лексему priešas³. 90 відсотків речень, знайдених у LKŽ_e, становлять речення, виписані з різних друкованих і рукописних джерел: зокрема, речення з творів письменників, діячів культури тощо (наприклад, Мажвідаса, Саломеї Неріс, Пятраса Цвірки, Юстінаса Марцинкявічюса, Вінцаса Креве-Міцкявічюса, Вінцаса Миколайтіса-Путинаса, Жемайте, Ієви Сімонайтите, Антанаса Венуоліса, Йонаса Яблонскіса, Юозаса Балчиконіса та ін.), а також речення з енциклопедій, словників, хрестоматій і речення, що трапляються в писемному мовленні (рш = слово або речення з писемного джерела) та пресі (sp = слово або речення з преси). Лише близько 10 відсотків речень, знайдених у LKŽ_e, у яких ужито лексему priešas, становлять речення, записані з живого мовлення.

Оскільки більшу частину речень із писемних джерел становлять виписки з різних творів і преси, важливо нагадати, що LKŽ у радянський період не уникнув (само)цензури та ідеологічного втручання у зміст словника (докладніше про це див. Gritėnienė 2020: 42–43 та ін.), і лише «починаючи з XVI тому, в словнику стало менше ідеологічного матеріалу, а після відновлення незалежності його зовсім не залишилося» (Zabarskaitė 2010: 128). Однак, як зазначає Vytautas Vitkauskas (2002: 11), навіть у період (само)цензури «для науки найважливішими були діалектні факти та факти з давніх текстів, живі речення, що висвітлювали життя й мислення народу».

Розглядаючи концепт ВОРОГА, слід зазначити, що з мовного погляду його досліджували небагато.

Gana plačiai šis konceptas aptartas Viktorijos Makarovos (2014) straipsnyje, kuriame pristatomi lietuvių kultūros koncepto PRIEŠAS ir rusų kultūros koncepto ВРАГ lyginamosios analizės rezultatai. Tyrimas buvo atliktas remiantis 100 pavyzdžių iš publicistikos diskurso (lietuvių kalbos ir rusų kalbos tekstynų). Prieita prie tokių išvadų: 1) tas pats subjektas lietuvių tautos sąmonėje gali būti draugu ir virsti priešu; 2) lietuviams priešai yra lenkų puolančios

³Про концепт ДРУГА в публіцистиці писала Loreta Vaičiulytė-Semėnienė (2020).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 5

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

угруповання та більшовики; 3) литовська культура не дозволяє мовцеві навішувати на когось ярлик ворога («X — ворог»), але це можна зробити в м’якшій формі, наприклад, за допомогою конструкції «ворог X-а»; 4) литовець може нейтрально описувати дії ворога, без негативних конотацій (Makarova 2014: 191).

Щодо концепту ВОРОГА в антропології, історії, філософії, етнології та інших галузях слід сказати, що тут більше розглядають опозиції свій і інший (чужий) (пор. Savoniakaitė 2014), де інший (чужий) може не лише увиразнювати риси національної ідентичності, а й інший (чужий) може сприйматися як ворог. Філософ Leonidas Donskis (1997) розмірковував про ворогів масової культури.

1. ВИЗНАЧЕННЯ ВОРОГА У ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКАХ

У тлумачних словниках литовської мови — LKŽ, Словнику сучасної литовської мови (DŽ_7i) та Словнику літературної литовської мови (BŽ) — кількість значень слова priešas варіюється (див. табл. 1).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 6

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

ТАБЛИЦЯ 1. Значення слова priešas у словниках литовської мови

LKŽ⁴:

DŽ_7i:

1. недоброзичливо налаштована людина, яка прагне зла

1. той, хто бореться за протилежні інтереси

2. військо недружньої країни, що напала

2. недоброзичливо налаштована людина, яка бажає іншому зла

3. людина з протилежними переконаннями, ворожими інтересами

3. країна та військо, з якими воюють

4. те, що шкодить, завдає збитків

4. той, кому щось не подобається, хто чогось не визнає

5. той, хто когось засуджує, вважає шкідливим, поганим

5. усе, що завдає шкоди, неприємностей

6. грабіжник, лиходій

7. супротивник

8. протиставлення, протилежність

9. щось вороже, неприйнятне (?)

У рукописі BŽ⁵:

1. людина, яка налаштована недружньо, бажає іншій людині зла, ненавидить її

2. людина протилежних переконань

3. країна та армія, з якими воюють

4. той, хто не любить чогось, вважає це шкідливим

5. те, що завдає шкоди, шкодить

⁴ У LKŽe слово priešas подано як омонім. У цьому випадку актуальним є priešas, позначений першим номером омоніма.

⁵ Після остаточного редагування лексикографічної статті слова priešas формулювання та кількість значень можуть змінитися.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 7

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

З наведених значень видно, що у DŽ_7i та рукописі BŽ зафіксовані значення слова противник визначено подібно, відрізняється лише порядок їх подання; пор. перше й друге визначення: 1. «той, хто бореться через протилежні інтереси» DŽ_7i та 1. «людина, налаштована недружньо, яка бажає іншій людині зла, ненавидить її» BŽ (рукопис); 2. «недружньо налаштована людина, яка бажає іншому зла» DŽ_7i та 2. «людина протилежних переконань» BŽ (рукопис).

У LKŽ_e слово противник має дев’ять значень, п’ять із них збігаються зі значеннями, зафіксованими в DŽ_7i і рукописі BŽ; пор. значення 1–5 LKŽ_e, наведені в таблиці 1. Останні чотири значення LKŽ_e (6–9) є специфічними й зафіксовані лише в цьому словнику.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що в згаданих тлумачних словниках противник визначається як недружня людина, що бажає зла (наприклад: Після сварки вони стали ворогами LKŽ_e); противник — це людина протилежних переконань (наприклад: Ворог народу LKŽ_e; Ідейний ворог BŽ); противник — це країна й армія, з якою воюють (наприклад: Відбити [перемогти] ворога BŽ); противник — це той, хто (суб’єкт, отже, жива істота) чогось не любить, вважає це шкідливим (наприклад: Ворог куріння LKŽ_e), а також противник — це те (об’єкт, отже, неживий предмет), що завдає шкоди, шкодить (наприклад: Мороз — найголовніший ворог садів LKŽ_e).

Розгляньмо, який фрагмент концепту ВОРОГА зафіксовано в ілюстративних реченнях LKŽ_e: хто цей ворог, які його ознаки та дії виокремлюються як найважливіші.

2. ВОРОГ ЛИТОВСЬКОГО МОВНОГО СЛОВНИКА В ІЛЮСТРАТИВНИХ РЕЧЕННЯХ

2.1. Ворог — армія країни, що нападає

Найбільшу частину ілюстративних речень LKŽ_e становлять речення, у яких зафіксовано боротьбу з ворогом — недружньою армією, що напала на іншу країну. Численність таких речень

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 8

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

зумовлена споконвічною потребою захищати свої території, мати зовнішніх ворогів, які, здається, завжди готові напасти; пор. описаний у книжці У. Еко випадок: «Якось у Нью-Йорку мені довелося їхати в таксі, яким кермував чоловік із важко розбірним ім’ям. Він пояснив, що він пакистанець. Запитав, звідки я приїхав, я відповів — з Італії. <...>. Зрештою він запитав, хто наші вороги. Коли я перепитав: „Перепрошую?“, він терпляче пояснив, що хотів дізнатися, з якими народами ми споконвіку воюємо через території, етнічну ненависть, постійні порушення кордонів тощо. Я відповів, що ні з ким не воюємо. <...> Він залишився незадоволеним» (Eco 2011: 10). Отже, виявляється, для народу важливо мати ворогів, з якими можна воювати.

У реченнях, зафіксованих у LKŽ_e, армія постає через виконувані нею дії, і часто незрозуміло, якій саме країні належить згадана армія. Також часто не названо, хто такі «ми», що воюють, — Литва чи інша країна.

2.2. Дії армії країни, що нападає, під час війни

Говорячи про дії ворога — армії країни, що нападає, — можна констатувати, що ілюстративні речення LKŽ_e відображають стереотипну поведінку:

а) спочатку ворог готується, наприклад, будує флот, накопичує сили, наприклад: Ворог тепер знову збудував великий флот і готується висадити військо на нашу землю J. Balč⁶ (словникова стаття kelti). Вороги сили стягують rš (словникова стаття traukti);

б) організовує наступ, наприклад, виявляє ворога, оточує його, наприклад: Ворог виявив їхнє місце стоянки rš (словникова стаття stovyklavimas). Поки мешканці схаменулися, вороги вже встигли охопити все містоmti rš (словникова стаття remti). І вороги оточили їх вогняним кільцем E. Miež (словникова стаття lankas). Вороги хотіли раптово застати нас зненацька rš (словникова стаття klupti);

⁶ Скорочення, як-от LKŽ_e.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 9

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

в) починає наступ, наприклад, вривається, проникає до міста, замку тощо, наприклад: Вороги з усією люттю штурмували місто rs (словникова стаття sėlimas). Захищає свої землі й людей від ворожих вторгнень rs (словникова стаття veržimas). Проломивши стіну, вороги увірвалися до замку Š (словникова стаття griauti). Вороги рвалися з трьох боків NdŽ (словникова стаття veržti). Вдерся ворог, спалахнула війна S. Nėr (словникова стаття įbrauti, liepsnoti). Вороги клином пробивалися до міста rs (словникова стаття mušti). Розгорілася запекла битва. Ворог за будь-яку ціну⁷ хотів прорватися назад V. Myk-Put (словникова стаття siautėti). Вороже проникнення вглиб країни спонукало литовських письменників до боротьби rs (словникова стаття skverbimas);

г) стріляє (з гармат, кулеметів тощо), наприклад: Ворог атакував наші позиції rs (словникова стаття atakuoti). Ворог відстрілювався DŽ1 (словникова стаття šaudyti). Ворог безперервно стріляв з гармат rs (словникова стаття patranka). Вороги кидали зі пращ тисячі каменів M. Valanč (словникова стаття svilksnė). Вороги кулеметним вогнем засипали нас rs (словникова стаття žerti). Вороги почали гатити (стріляти) з рушниць rs (словникова стаття pliekti). Два дні й дві ночі горів-палав розпалений ворогом пекло на землі пекло E. Miež (словникова стаття pragaras);

ґ) відступає, програє, наприклад: Ворог уже слабне, відступає, гине⁸... Скільки його захоплено, скільки зв’язано, скільки порубано! J. Jan (словникова стаття mišti). Через несприятливий перебіг подій вороги зазнали поразки rs (словникова стаття palankumas);

д) гине, наприклад: У чорній безодні хвиль не один ворог загинув rs (словникова стаття pragarmė). Нарешті ворог захлинувся власною кров’ю, утративши сотні солдатів і велику кількість техніки rs (словникова стаття springti).

е) захоплює (або проникає до) краю (державу), оселяється там, наприклад: Вороги захопили наш край rs (словникова стаття valdyti). У самісінькому центрі його держави, у її, можна сказати, серці, ворог облаштовує собі гніздо rs (словникова стаття sukti). На чужій землі ворог поводиться жорстоко — лютує, спустошує, палить будинки, вбиває людей, відбирає в них хліб, наприклад: Вороги по нашому краю шаліли rs (словникова стаття dūkti). Вороги лютували у нашому краї DŽ (словникова стаття siaučioti). Вороги грабують наші домівки, убивають⁹ людей, відбирають

⁷ Написання цього слова змінилося — žūtbūt.

⁸ «слабшати, руйнуватися» LKŽe.

⁹ «убивати» LKŽe.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 10

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

хліб rš (див. žurdoti). Ворог наказує своїм агентам підпалювати й нищити склади, підривати наші сили, щоб послабити підтримку наших захисників rš (див. krikdyti).

У деяких ілюстративних реченнях LKŽ_e згадується хоробрість ворогів — вони б’ються мужньо й наполегливо, наприклад: Оточений ворог битиметься мужньо й наполегливо, намагаючись прорватися назад V. Myk-Put (див. praveržti). Вороги сміливішають Š (див. drąsus), а також виявляють хитрість — планують облогу, намагаються скористатися обставинами, наприклад: Вороги намагалися прихилити до себе людей rš (див. gerinti). Ворог починає правильну облогу rš (див. apgulimas). Ворог намагається скористатися кожним нашим хибним кроком rš (див. slystelėjimas).

Іноді наголошуються й недоліки ворога, наприклад, неточність: Бомби ворога падали неточно rš (див. taiklus).

Знайдено ілюстративні речення, у яких ідеться про чисельну перевагу ворогів і краще озброєння, як-от Багато хоробрих бійців і командирів загинуло в нерівній боротьбі з численнішим і до зубів озброєним ворогом rš (див. dantis), або про продуману стратегію, наприклад: Розвідка ворога нишпорила в усіх напрямках rš (див. šniukštinėti).

З деяких ілюстративних речень з’ясовуються наміри й прагнення ворога, наприклад: Ворог сподівався, що вже після першого удару наша армія буде розбита, наша країна буде поставлена на коліна rš (див. klupdyti).

2.3. Дії країни, яка захищається від ворога, під час війни

У LKŽ_e зафіксовано ілюстративні речення, у яких країну, що захищається від ворога, не названо конкретно, а також такі, де її названо Литвою (або литовцями), і приклади, у яких названо конкретну особу, що захищається від ворога, — історичну постать, зазвичай литовських князів або інших осіб, важливих для історії Литви.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 11

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

2.3.1. Країна, що захищається від ворога, не названа

Значну частину ілюстративних речень LKŽ_e становлять речення, у яких країну, що захищається від ворога, не названо. Дії неназваної країни під час захисту від ворогів (боротьби з ними за територію своєї країни) є доволі передбачуваними й стереотипними:

a) спочатку готуються до бою, наприклад: Командири знайомляться з розташуванням ворога rš (див. dėstymas);

b) згодом на ворога можуть нападати (оточувати, тіснити, обстрілювати тощо), наприклад:

Обложити ворогів Rtr (див. apsiausti). Ворога біля річки оточити¹⁰ NdŽ (див. supti). Ось раптом з’явилися три наші винищувачі й кинулися на ворогів rš (див. nirti). Із кулемета обстріляли¹¹ ворога DŽ1 (див. spirginti). Ворога зустріли вогнем DŽ1 (див. tikti). Партизани бронебійними кулями підпалили ворожий ешелон sp (див. šarvamušis). Багато наших батарей прямим наведенням знищували кулеметні гнізда ворога rš (див. lizdas);

c) сили ворога можна виснажувати й затримувати різними способами, наприклад: Наше військо, виснаживши сили ворога, саме перейшло в наступ sp (див. sekinti). Ворогів голодом і обстрілами приборкати KŽ (див. tramdyti). Просування ворога вглиб краю було зупинено rš (див. brovimas);

d) ворога можна подолати, перемогти, наприклад: Дадуть коней. Вояків. З ними розгромимо¹² силу ворогів B. Sruog (див. pyškinti). Ворогів швидко було знищено rš (див. doroti). Ворога перемогли rš (див. galėti). Усіх [ворогів] поклали (розгромили, перемогли) Strn (див. pilti). Ворогів до одного поклали sp (див. guldyti). Кулі косили ворогів DŽ (див. skinti). Уже могили не одного

¹⁰ «затиснути, оточивши» LKŽ_e

¹¹ «сильно постріляти» LKŽ_e

¹² «розбити, знищити» LKŽ_e

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 12

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

ворог знайшов, задумавши потоптати нашу землю Е. Мєж (ст. капай). Уражений кулею ворожий офіцер замахав руками й упав мертвим рш (ст. pakirsti);

e) рідше ворогові можуть здатися, наприклад: Ти нас ворогам продати погодився rš (див. duoti);

f) той, хто обороняється, може загинути від руки ворога, наприклад: Пам’ятай, мій любий брате, ти, що вцілів у бурі війни: тут, кинувшись на ворога в атаці, полягли відважні діти вітчизни Е. Мєж (ст. išlikti).

Оборонятися від ворогів допомагають високі замки, наприклад, Тісні й незручні наші замки, пристосовані лише для оборони від ворогів В. Креве (ст. pritaikinti). Кожен ворог, який прагне проникнути в той замок, скрутить собі в’язи М. Валанчюс (ст. įgrauti); для схованки — городища, наприклад: Городище найімовірніше, було сховищем, куди збігалися люди, щоб сховатися від ворогів сп (ст. slėptuvinis).

У деяких реченнях підкреслюється мужність тих, хто обороняється, наприклад: Ми підемо в перших рядах, а передкуля, можливо, влучить у нас першою V. Myk-Put (див. досягти). Ми боліт, лісів не злякалися, не боялися вогню ворога sp (див. болото).

У жодній війні не обійтися без допомоги розвідників, які надають відомості про бойову готовність ворога тощо, наприклад: Розвідники проникають у ворожий тил, розвідують усі вогневі позиції, усю бойову готовність ворога Е. Мєж (ст. žvalgyti). Розвідку і стеження за ворогом посилено рш (ст. sekimas). Точні відомості про ворога й місцевість зазвичай дає розвідка (ст. žvalgymas). Воєначальник посилає передові дозори — розвідників, щоб вони встановили розташування ворожого війська А. Мак (ст. žvalgas).

2.3.2. Названа сторона, що обороняється від ворога, — Литва (або литовці)

Як відомо, Литві не раз доводилося захищати свою територію від зовнішніх ворогів, які зазіхали на захоплення території Литви й обмеження свободи литовців. Однак в ілюстративних реченнях LKŽe знайдено небагато прикладів, у яких воюючу сторону названо Литвою (або

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 13

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

литовці), пор.: Жорстока боротьба зі смертельними ворогами литовського народу rš (див. mirtingas). Щоб литовці стріляли своїми стрілами в непереможних ворогів, полки яких тут незліченні, мов піщинки на узбережжі I. Simon (див. žizdrai). Литовці пішими й верхи на своїх маленьких конячках то нападали, то тікали, то знову поверталися і все заманювали ворога глибше в ліс A. Vien (див. vilioti). Немунелю, ой Немунелю, батьку річок, ясночолий, скільки ворогів ти втопив, які Литву нищили LTR(Brž) (див. skaidrūnėlis). У тилу ворога активно діяли литовські партизани (див. partizanas). У повідомленні зазначається про бойову діяльність загонів партизанів, що діяли в тилу ворога sp (див. kovinis).

У LKŽ_e є речення, у яких воюючу сторону названо литовською етнічною групою — жемайтами. В ілюстративних реченнях, зафіксованих у словнику, відображено спосіб ведення бою жемайтами, їхню мужність і нескореність, пор.: Я. Длугош зазначає жемайтів спосіб ведення бою: заманивши ворогів у ліс, потім, сховавшись за поваленими деревами, вони напали на них rš (ž. vilioti). Жемайти вирішили краще згоріти, ніж живими здатися в руки своїх мстивих ворогів A. Vien (ž. priešas). Жемайтів, оборонців Піленая, ледве половина залишилася живою, а третина — неушкодженою; ворогів же все ще було багато, мов мурах M. Valanč (ž. žeisti).

У LKŽ_e знайдено лише кілька прикладів, у яких у тому самому реченні разом зі словом ворог названо конкретного ворога Литви (або литовців) — хрестоносців і німецького загарбника, пор.: Хрестоносці день і ніч штурмували мури в Пуні, але в усіх місцях литовці відбили ворога BM106 (див. pitlyti). Меч Радянської армії перерізав хребет ворогові литовського народу — німецькому загарбникові (sov.) sp (див. nugarkaulis).

2.3.3. Названа особа, яка обороняється (воює)

В ілюстративних реченнях LKŽ_e названо кількох історичних осіб, які в різні періоди воювали й захищали Литву (або Велике князівство Литовське) від ворогів. Згадуються такі важливі для історії Литви особи: литовський князь Маргіріс (Маргіс),

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 14

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

великі князі Литовські Кейстут і Вітовт, а також один із керівників повстання 1863–1864 рр. Зигмунт Сераковський. Читаючи приклади, зафіксовані в LKŽe, можемо ще раз переконатися, що ці особистості мужньо захищали свою країну, билися без пощади, заманювали ворогів подалі від Литви тощо, пор.: Маргіс із силою лева рубав ворогів DŽ1 (ž. skersti). Маргіріс, стоячи в Піленаях,бачив пожежі, але не міг вигнати ворогів J. Balč (ž. ištremti). Кейстут лише виманив ворога подалі від Литви rš (ž. vilioti). Але ось Вітовт бере віжки влади, а його вчорашні вороги остерігаються володаря! Mair (ž. vengti). Веде Вітовт там незліченні війська, і зламав пиху ворогів Mair (ž. didžiauryis, priešas). Тут Вітовт Великий гучно панував, під Жальгірісом розбивши лихих ворогів Mair (ž. viešpatauti). Сераковський не наважувався напасти на ворога, що відступав, бо чекав на Мацкявічюса, який ще не встиг V. Myk-Put (ž. traukti).

2.4. Ворог — людина чи тварина, налаштована вороже

2.4.1. Людина-ворог

Ілюстративних речень LKŽe, у яких було б точно названо ворога (не обов’язково литовського) — конкретного суб’єкта, як уже зазначалося, небагато. Знайдено кілька речень із конкретно названими ворогами, серед яких є конкретна людина (та людина, міністр), народ, підприємці¹³, прихильники тверезості й навіть гусак, наприклад: Та людина була смертельним моїм ворогом rš (див. mirtinas). Цей міністр завжди був моїм таємним ворогом, хоча на вигляд здавався мені добрим J. Balč (див. rodyti). У бельгійців у думках панувала лише та думка, що німці — їхні згубні вороги Vd (див. žudingas). Безпосередніми ворогами робітників тут є окремі підприємці або їхні групи rš (див. įmonininkas). Найбільшими його ворогами були «поборники тверезості» rš (див. vykintojas¹⁴).

¹³ Підприємник «власник підприємства» в LKŽe.

¹⁴ «той, хто виконує, виконавець» в LKŽe.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 15

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

Малі діти, налякані своїм найбільшим ворогом гусаком, кинулися всередину, старші забризкали вулицю Жем (див. taškyti).

Знаходяться речення, у яких ворог — людина — конкретно не названий, але мається на увазі, наприклад: Великих ворогів природи трапляється дуже рідко, а невеликими її порушниками рідко не буваємо сп (див. žeidėjas). Радянський патріотизм — це те джерело, з якого трудящі нашої країни черпають сили в боротьбі проти внутрішніх і зовнішніх ворогів (рад.) сп (див. išorė). Нехай ніхто не думає, що вороги Радянської держави зможуть застати нас зненацька (рад.) сп (див. klupti). Після суперечки вони стали ворогами ДЖ (див. priešas). Смерть розлучила обох невблаганних ворогів В. Myk-Put (див. priešas).

Трапляються й зовсім невизначені вороги, наприклад: Хто надто могутній, той має багато ворогів А. Vien (див. per daug). Що значніші наші здобутки, то підступнішим стає ворог сп (див. klastingas).

2.4.2. Ворог тварини

У LKŽ_e знайдено речення, у яких згадуються вороги різних тварин.

Ворогом птахів може бути інший птах, наприклад: Час від часу високо в небі майне строкатий ісландський орел, великий ворог диких качок A. Vencl (див. šmėkšterėti). Найзапекліший ворог свійської птиці — це яструб курячий, або курячий яструб J. Jabl (див. 2 vištinis), інша тварина, наприклад: Горобець не має страшнішого ворога, ніж наша кицька J. Jabl (див. katė); абстрактне явище, наприклад: Цивілізація у багатьох випадках також ворог добрих, бо знищуються місця перельоту й зимівлі T. Ivan (див. žiemojimas).

Вороги риб — інші водні істоти, наприклад: Ворогами коропа є такі: водяна землерийка, водяна куниця rš (див. kirstukas).

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 16

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

Вороги мавп, мишей і полівок — інші тварини, наприклад: Найкраще бачать удалину серед мавп павіани: на відкритій місцевості свого найлютішого ворога леопарда вони помічають майже за кілометр rš (див. toliaregis). Помічено, що миші та полівки постійно оселяються в садах, надзвичайно швидко розмножуються, бо сильно порідшав їхній найбільший ворог — сови сп (див. retėti).

Ворог звіра — людина, наприклад: Звір сам на сам зустрічається зі своїм найненависнішим ворогом — людиною сп (див. neapkenťiamas).

2.5. Ворог — це те, що завдає шкоди, шкодить

У деяких ілюстративних реченнях LKŽ_e зафіксовано ворога людини (людей) — абстрактне явище або конкретну (неживу) річ, дуже несприятливу, таку, що завдає шкоди, шкодить, наприклад, долю, час і відстань, пізнання дійсності, пиху, брехню, царизм, задоволення, горілку. Пор.: Доля, вічний мій ворог, не хотіла подарувати мені того щастя J. Balč (ž. teikti). Час і відстань — ворог людських стосунків (ž. santykiai). Слабке пізнання дійсності — найлютіший ворог письменників rš (ž. pažinimas). Ворог творчості — пиха rš (ž. kūrybiškumas). Неправдомовність¹⁵ — найбільший ворог, шкідник для самого неправдомовця rš (ž. tiesakalbingumas). Царизм був смертельним ворогом народу (sov.) rš (ž. mirtinis). Моя зброя спрямована проти головного ворога — проти тваринного, споживацького і, на жаль, могутнього принципу: життя — це задоволення J. Marcin (ž. vartotojiškas). Його найбільший ворог — горілка DŽ (ž. priešas).

У LKŽ_e трапляються речення, у яких згадується ворог абстрактного явища (наприклад, науки, прогресу тощо) або конкретної (неживої) речі (наприклад, садів, літака) — поверховість, націоналізм, бюрократизм, холод, обледеніння, наприклад:

¹⁵Правдомовність «говоріння правди» LKŽ_e.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 17

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

Поверховість — ворог науки sp (ž. paviršutiniškumas). Націоналізм є ворогом марксизму (sov.) sp (ž. priešas). Одним із найжорстокіших ворогів нашого прогресу є бюрократизм rš (ž. priešas). Холод — найважливіший ворог садів rš (ž. priešas). У північних районах літаки, що літали, раніше стикалися з небезпечним ворогом — обледенінням sp (ž. ledėjimas).

2.6. Ворог — людина або люди з протилежними переконаннями

У LKŽ_e знайдено кілька речень, у яких ужито термін ворог народу. Варто нагадати, що ворог народу — «у радянській термінології особа, яка бореться проти радянської влади або принаймні відкрито їй не співчуває, часто звинувачувана в цьому без жодних підстав» VLE¹⁶. Вороги народу, судячи з прикладів, зафіксованих у LKŽ_e, прагнули висміяти, дискредитувати, а партія¹⁷ їх (ворогів народу) громила тощо, наприклад: Вороги народу прагнули висміяти, дискредитувати найкращих представників класичної спадщини того народу (sov.) rš (ž. juodinti). Партія розгромила смертельних ворогів народу (sov.) sp (ž. mirtinas). Усунути з кооперативних лав усіх жадібних покидьків суспільства та ворогів народу (sov.) sp (ž. gobšus).

У LKŽ_e зафіксовано приклади, у яких згадується спільний ворог, наприклад: У дореволюційні роки більшовицька партія вже гуртувала трудящих усіх національностей Росії для спільної боротьби проти спільного ворога sp (ž. ikirevoliucinis). Довгі роки підпілля об’єднали наші народи в залізну когорту борців проти спільного ворога когорту rš (ž. kohorta).

Зустрічаються й такі приклади: Вороги Церкви провіщали кінець папства Gmž (ž. nešdineti). Агенти ордену, підтримувані папою та імператором, проголошували в Західній Європі, що Литва й досі язичницька, що литовці нібито справжні сарацини та вороги християнства тощо. rš (ž.

¹⁶ Докладніше див. https://www.vle.lt/straipsnis/liaudies-priesas/.

¹⁷ Мається на увазі комуністична партія.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 18

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

сарацини). У ті часи, надсилаючи дописи до «Varpas», ми використовували найрізноманітніші псевдоніми, щоб ворог думав, ніби гурт письменників є найбільшим Pt (див. псевдонім). Наведені речення відображають (само)цензуру LKŽₑ – у радянський період було небезпечно (або заборонено) говорити про деяких ворогів, які не відповідали офіційним ідеологічним переконанням. Наведені приклади (особливо перші два) відображають тогочасні «нав’язані» ідеологічні переконання.

2.7. Ворог – той, хто когось засуджує, вважає шкідливим, поганим

У тексті словника знайдено кілька ілюстративних речень, у яких ідеться про те, що засуджується, вважається шкідливим, поганим, наприклад, азартні ігри, куріння. Пор.: Я є противником усіляких грошових ігор rš (див. грошовий). Противник куріння DŽ (див. ворог).

2.8. Протиставлення ворога і друга

В окрему підгрупу в цій статті виділено зафіксовані в LKŽV речення, у яких очевидним є протиставлення ворога і друга. Таких речень у словнику чимало.

Мислення протилежностями та їхня численність закорінені в самих витоках творення світу, коли на світ дивилися як на єдність двох протилежних полюсів, протилежних начал (Vėlius 1983: 10). Прикладів протиставлень можна навести багато, пор.: земля і небо, життя і смерть, любов і ненависть, друг і ворог тощо (докладніше див. Erm arnytė 2003, 2015). Здавалося б, ці протилежні полюси далекі один від одного, однак, як показує життя, це не так.

Говорячи про протиставлення ворога і друга, слід зазначити, що взаємини ворога і друга залежно від різних обставин (як внутрішніх, так і зовнішніх) можуть змінитися миттєво або ж може змінитися оцінка ставлення до дружби. Це підтверджує і знайдене в LKŽₑ речення, у якому зафіксовано, що лише час може показати, ким є суб’єкти один для одного – ворогами чи

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

ANŽELIKA Gaidienė. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 19

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

друзями, пор.: Чи є ми друзями, чи ворогами, майбутнє ще має показати, німцю V. Krėv (див. показати).

У тих випадках, коли хочуть підкреслити невизначеність суб’єкта, його чужість або байдужість до нього, спираються на опозицію ворога і друга як цілком протилежних понять:

Щоправда, Ґрете не ворог, але й не подруга королеві, вона чужа, така чужа, як і першого дня після одруження Віліса I. Simon (див. чужий).

У LKŽₑ також трапляються речення, у яких згаданий суб’єкт, що колись був другом, легко може стати ворогом або ж просто змінюється його трактування як (не)друга: Найкращого свого приятеля люди вважають найлютішим ворогом J, Jabl (див. 1 rasti). Якщо не схотів послухати мене по-доброму, як друга, то я примушу його силоміць, як ворог! V. Krėv (див. varu).

Відстоюючи свою думку, сім’ю, права, борючись за виживання тощо, суб’єкт може боротися не лише з ворогами, а й із друзями: Усе життя борючись із ворогами й друзями, я сам утомився й інших виснажив V. Krėv (див. varginti). Що в моїй руці, те моє, хай це буде не ворога, а друга меч V. Krėv (див. ranka).

Опозиція ворога і друга відображена й у литовських народних прислів’ях, наведених у LKŽₑ:

Другові – любов чисту, ворогові – суворий гнів мусиш носити у своєму серці rš (див. kietas).

Сніданок з’їж сам, обід розділи з другом, а вечерю віддай ворогові rš (див. valgyti).

Skolindamas – draugas, atiduodamas – priešas TŽIII375 (ž. skolinti). Kvailas draugas už priešą pavojingesnis TŽV600 (ž. kvailas).

ВИСНОВКИ

Після аналізу близько 450 ілюстративних речень зі словника LKŽₑ, у яких ужито лексему priešas, вимальовується такий фрагмент концепту ВОРОГА.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 20

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

Ворог у LKŽ_e — насамперед недружнє військо іншої (часто не названої) країни, яке напало на неї; його дії щодо країни, на яку воно нападає (або напало), є стереотипними: спочатку готуються до бою, потім організовують і починають наступ, а його підсумком стає поразка, смерть або перемога (заволодіння краєм, країною). Іноді в ілюстративних реченнях LKŽ_e наголошується, що ворог хоробрий, завзятий, його сили численніші, а озброєння краще. Дії країни, яка захищається від ворога, під час війни також досить передбачувані й стереотипні: готуються до бою, починають наступ, підсумком якого є перемога, смерть або капітуляція. Рідко в ілюстративних реченнях LKŽ_e, коли йдеться про країну, яка захищається від ворога, називають Литву (або литовців). Конкретного ворога Литви (або литовців) також називають дуже рідко.

Ворогом також може бути недружньо налаштована людина або тварина (наприклад, інша людина, народ), те, що завдає шкоди людині (наприклад, час, відстань, пиха) або абстрактному явищу чи конкретному об’єкту (наприклад, поверховість — ворог науки, холод — ворог садів). Ворогом може бути й людина або люди протилежних переконань (наприклад, ворог народу, ворог церкви). Також ворог — це той, хто щось засуджує, вважає шкідливим, поганим (наприклад, він — ворог азартних ігор, куріння).

В ілюстративних реченнях LKŽ_e виразно простежується протиставлення ворога й друга, а стосунки між ними можуть змінитися миттєво (залежно від внутрішніх і зовнішніх чинників) або ж може змінитися трактування ставлення до дружби.

Як видно, в ілюстративних реченнях LKŽ_e конкретного ворога (особливо коли йдеться про військо іншої країни) не названо. Це може бути наслідком (само)цензури LKŽ_e, політкоректності, яка не дає чітко визначити ворога. Крім того, слово priešas є сильним і семантично, і емоційно, тож, можливо, ворога уникають називати вголос і конкретно: говорити про неназваного, але всім відомого ворога безпечніше. Звісно, слід зважати на те, що ілюстративні речення LKŽ_e подано без контексту, а в самому джерелі (або в оповіді живої людини

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 21

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

ворога могли назвати, але його не згадано в конкретному ілюстративному реченні, включеному до LKŽe. Щоб конкретніше обґрунтувати ці міркування, потрібно дослідити більше джерел, наприклад Корпусу текстів сучасної литовської мови, дані анкет тощо.

ŠALTINIAI

BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (rengiamas), vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt.

DŽ₇i – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas (internetinis), vyr. red. S. Keinys, 7-as patais. ir papild. leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt.

LKŽė – Lietuvių kalbos žodynas, t. 1–20, 1941–2002 (elektroninis variantas), vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. Prieiga internete: www.lkz.lt.

LITERATŪRA

Cruse Alan 2014: Prototype Theory and Lexical Semantics. – Meanings and Prototypes. Studies in Linguistic Categorization 20, London and New York: Routledge, 382–402.

Daujotytė-Pakerienė Viktorija 2002: Pamatinis kultūros tekstas. – Dvidešimt „Lietuvių kalbos žodyno“ tomų, sud. J. Zabarskaitė, Z. Šimėnaitė, Vilnius: InterSe, 34–38.

Donskis Leonidas 1997: Masinė kultūra ir jos priešai. – Tarp Karlailio ir Klaipėdos: visuomenės ir kultūros kritikos etiudai, Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla, 128–141.

Eco Umberto 2011: Sukurti priešą ir kiti proginiai rašiniai, Vilnius: Tyto alba.

Ermanytė Irena 2003: Antonimų žodynas 23 (elektroninis variantas), Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/antonimu.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 22

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

Ermanytė Irena 2015: Antonimų žodynas 25 (elektroninis variantas), Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/antonimu.

Gaidienė Anželika 2016: Lietuvių kalbos gėrimo ir valgymo veiksmažodžių semantinių ryšių ypatybės: daktaro disertacija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Gritėnienė Aurelija 2016: Šermukšnio vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne. – Tautosakos darbai 52, 85–104.

Gritėnienė Aurelija 2017: Žodyno vaizdinys Lietuvių kalbos žodyne. – Bendrinė kalba 90, 1–19. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/?90.

Gritėnienė Aurelija 2020: Rusija Lietuvių kalbos žodyno iliustraciniuose. – Baltų filologija 29(1), 41–61.

Gudavičius Aloyzas 2009: Etnolingvistika: tauta kalboje, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Gudavičius Aloyzas 2011: Reikšmė – sąvoka – konceptas ir prasmė. – Res Humanitariae X, 108–119.

Langacker Ronald 1987: Foundations of Cognitive Grammar 1: Theoretical Prerequisites, Stanford: Stanford University Press.

Makarova Viktorija 2014: Литовское слово priešas и русское слово враг. – Res Humanitariae 16, 182–191. Prieiga internete: http://journals.ku.lt/index.php/RH/article/view/1020.

Popova Zinaida, Sternin Josif 2007: Язык и национальная картина мира, Воронеж: Истоки.

Rutkovska Kristina, Smetona Marius, Smetonienė Irena 2017: Vertybės lietuvio pasaulėvaizdyje, Vilnius: Akademinė leidyba.

Savoniakaitė Vida, sud., 2014: Savas ir kitas šiuolaikiniais požiūriais, Vilnius: LII leidykla.

Smetonienė Irena, Smetona Marius, Rutkovska Kristina 2019: Kalba. Tauta. Valstybė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351–7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 23

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

Umbrasas Alvydas 2019: Terminologija Lietuvių kalbos žodyne. – Terminologija 26, 162–183.

Vaičiulytė-Semenienė Loreta 2020: Draugo konceptas publicistikoje. – Vertybės lietuvių ir lenkų kalbų pasaulėvaizdyje 5, 337–365. Prieiga internete: https://www.journals.vu.lt/open-series/article/view/21405/20514.

Vėlius Norbertas 1983: Senovės baltų pasaulėžiūra: struktūros bruožai, Vilnius: Mintis.

Vitkauskas V. 2002: Didysis akademinis mūsų Žodynas. Dvidešimt „Lietuvių kalbos žodyno“ tomų. Sud. Jolanta Zabarskaitė, Zita Šimėnaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 8–14.

Zabarskaitė Jolanta 2010: Politinis pasaulėvaizdis didžiajame Lietuvių kalbos žodyne (valstybė, įstatymas, valdžia). – Parlamento studijos 9, Vilnius: Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka, 126–143. Prieiga internete: http://www.parlamentostudijos.lt/Nr9/9_kalba_1.htm.

Zabarskaitė Jolanta 2012: Kitoks didžiojo Lietuvių kalbos žodyno skaitymas: Adalbertas Bezzenbergeris, marios, pamarys, pamariškis. – Mažoji Lietuva: paribio kultūros tyrimai, sud. G. Blažienė, N. Morozova, J. Zabarskaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 239–271.

Gauta 2020 12 05

Priimta 2020 12 30

BENDRINĖ KALBA 93 (2020)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAGDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 24

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

THE ENEMY IN THE DICTIONARY OF THE LITHUANIAN LANGUAGE

Summary

The goal of this study is to dissect, using illustrative sentences, the fragment of the concept of ENEMY (Lith. PRIEŠAS) recorded in the Dictionary of the Lithuanian Language (LKŽe). The article has the following objectives: (1) discussing the definitions of enemy in the modern Lithuanian thesauri, (2) identifying and discussing potential enemies, their attributes, actions recorded in the illustrative sentences of the LKŽe. The study employed these methods: semantic analysis, interpretation, and description.

Thesauri (the Dictionary of the Lithuanian Language (LKŽe), the Dictionary of the Modern Lithuanian Language (DŽ7i), and the Dictionary of the Standard Lithuanian Language (BŽ)) define enemy as an unfriendly, ill-meaning person (e.g., ‘They became enemies after the dispute’ (Lith. Po ginčo jie pasidarė priešai, LKŽe)); an enemy is someone with opposing beliefs (e.g., ‘enemy of the people’ (Lith. Liaudies priešas, LKŽe), ‘ideological enemy’ (Lith. Idėjinis priešas, BŽ)); an enemy is the opposing country and army at war (e.g., ‘repel [overcome] the enemy’ (Lith. Priešą atmūšti [nugalėti], BŽ)); an enemy is someone who dislikes something, considers it harmful (e.g., ‘enemy of smoking’ (Lith. Rūkymo priešas, LKŽe)); an enemy is something that causes damage or harm as well (e.g., ‘cold is the garden’s enemy No 1 (Lith. Šaltis – svarbiausias sodų priešas, LKŽe)).

Analysis of nearly 450 illustrative sentences from the Dictionary of the Lithuanian Language with the lexeme enemy (Lith. priešas) has pieced together the fragment of the concept of ENEMY as described below.

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 25

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

First and foremost, enemy in the LKŽe is defined as an unfriendly, assailing army of another (often unidentified in the illustrative sentences of the LKŽe) country; its actions with regard to the country that is being (or has been) assaulted are stereotypical: first it prepares for combat, then organises and launches an attack, which culminates in defeat, death, or victory (the occupation of the land or country). Sometimes the illustrative sentences of the LKŽe accentuate that the enemy is brave, persistent, its forces are larger, weapons better. The actions of the country defending itself against the enemy in war are also rather predictable and stereotypical: preparation for combat, the launching of an attack, which culminates in victory, death, or surrender. On rare occasions, the illustrative sentences of the LKŽe refer to Lithuania (or Lithuanians) as a country defending itself against an enemy. The illustrative sentences presented in the LKŽe contain very few mentions of the specific enemy of Lithuania (or Lithuanians) as well.

In the illustrative sentences of the LKŽe, enemy can also be an unfriendly person or animal (e.g., another human being or nation), that what causes damage or harm to a human being (e.g. time, distance, arrogance) or an abstract phenomenon, a specific object (e.g., superficiality is an enemy of science; cold is an enemy of the garden). Enemy can also be a person or persons of opposing beliefs (e.g., an enemy of the people; an enemy of the church). Furthermore, enemy is he who condemns something, considers it harmful or evil (e.g., he is an enemy of gambling for money; an enemy of smoking).

The illustrative sentences of the LKŽe carry a clear-cut opposition between enemy and friend; their relationship can change in an instant (depending on internal and external factors), and so can the approach to friendship.

It is evident that the illustrative sentences recorded in the LKŽe do not mention the specific enemy (especially when it comes to the army of another country). This can be the product of the LKŽe’s (self-)censorship, political correctness that prevents any clear

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

ANŽELIKA GAIDIENĖ. Priešas Lietuvių kalbos žodyne | 26

doi.org/10.35321/bkalba.2020.93.12

definition of the enemy; plus, the word enemy carries a strong semantic and emotional charge, potentially causing any open reference to a specific enemy to be avoided – after all, talking about an enemy that is undefined yet ‘known’ to everyone is a safer thing to do. Of course, one should keep it in mind that the illustrative sentences of the LKŽe are void of any context: omitted from the specific illustrative sentence present in the LKŽe, the enemy could have been clearly mentioned in the source (or the story of a live person) as such. Any stronger validation of the above musings would require an analysis of a larger quantity of sources, such as the data of the Corpus of the Modern Lithuanian Language, questionnaire findings, and so on.

KEYWORDS: an enemy, concept, illustrative sentence, semantic, the Dictionary of the Lithuanian Language

ANŽELIKA GAIDIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 93 (2020) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204