КЛИМЕНЮК ОЛЕКСАНДР

Міжнародний університет фінансів, Україна

МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНА ЛІНГВОКОГНІТИВНА КЛАСИФІКАЦІЯ ІНСТИНКТІВ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: міждисциплінарні дослідження, інстинкти, емоції, відчуття, почуття, умови комунікації, класифікація.

АНОТАЦІЯ

У роботі з позицій розробленого автором ортодоксально-альтернативного підходу розглянуто актуальну проблему можливості та доцільності створення поліфункціональної міждисциплінарної класифікації інстинктів як фокусного методологічного інструментарію міждисциплінарного пізнання особливостей флуктуації та перерозподілу психофізіологічної енергії в когнітивних процесах мовлення-мислення та миследії комунікантів. В основу формування структури поліфункціональної міждисциплінарної класифікації інстинктів покладено ідею встановлення раціонального мінімуму когнітивних і функціональних критеріїв систематизації її елементів та зв’язків між ними. Шляхом аналізу смислового змісту пропонованих і вже використовуваних у низці наук понять інстинкту в роботі як міждисциплінарної категорії синтезовано його найширше академічне визначення. Автор запропонував оригінальне розв’язання питань термінологічної однозначності понять, що входять до класифікації, та методологічної раціональності використання в ній лише одного слова для найменування будь-якого відомого, так само як і вперше пізнаваного інстинкту. Вказано на перспективність застосування міждисциплінарної поліфункціональної лінгвокогнітивної класифікації інстинктів для підвищення ефективності когнітивних досліджень.

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню можливості та доцільності створення поліфункціональної міждисциплінарної класифікації інстинктів, здійсненого з позицій ортодоксально-альтернативного підходу, розробленого автором. Ця класифікація розглядається як центральний

BENDRINĖ KALBA 94 (2021)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 2

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

методологічного інструмента для міждисциплінарного дослідження психофізіологічних енергетичних коливань і перерозподілу в когнітивних процесах мовленнєво-мисленнєвої діяльності співрозмовників. Формування поліфункціональної міждисциплінарної класифікації інстинктів ґрунтується на ідеї визначення раціонального мінімуму когнітивних і функціональних критеріїв для систематизації її елементів і зв’язків між ними. Аналізуючи змістову основу визначень інстинкту, запропонованих і вже використовуваних у низці наук, у статті синтезовано найширше академічне визначення інстинкту як міждисциплінарної категорії. Автор пропонує оригінальне розв’язання проблеми термінологічної однозначності понять, включених до класифікації, і обґрунтовує методологічну доцільність використання лише одного слова для позначення будь-якого відомого інстинкту, а також інстинкту, визначеного вперше. У статті окреслено перспективи застосування міждисциплінарної поліфункціональної лінгвокогнітивної класифікації інстинктів для підвищення ефективності когнітивних досліджень.

За масштабами організації та закономірностями саморозвитку мовлення подібне до космосу... (А. В. Клименюк)

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Проблема розроблення загальної класифікації інстинктів має досить тривалу й складну історію, упродовж якої й донині не знайдено її повного наукового розв’язання.

Це цілком закономірно, оскільки з методологічної точки зору будь-яка вербальна або вербально-графічна класифікація (Клименюк 2006: 180–206), яка за своєю суттю є моделлю, може бути раціонально обґрунтована лише за наявності конкретної мети моделювання.

Наскільки нам відомо, у процесі прирощення наукових уявлень у психології, психіатрії, біології, зоопсихології, фізіології, нейробіології, етології та низці інших наук проблема формування загальної класифікації інстинктів конкретно не порушувалася. Водночас практично в кожній із них періодично робилися спроби обґрунтувати окремі класифікації,

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 3

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

орієнтовані, як правило, на цільові структури й предметну сферу різноспрямованих пошуків представників цих наук.

Однак у зв’язку з бурхливим розвитком когнітивної лінгвістики загалом і розширенням лінгвоенергетичних досліджень, що проводяться в межах нової енергетичної теорії мовлення (Калита 2016) зокрема, різко зросла актуальність наукового обґрунтування саме загальнофункціональної класифікації інстинктів, покликаної відігравати роль своєрідного фокусного методологічного інструментарію міждисциплінарного пізнання особливостей флуктуації та перерозподілу психофізіологічної енергії в когнітивних процесах мовленнєвого мислення та мисленнєвої діяльності комунікантів.

Тому метою дослідження, логіку й результати якого викладено нижче, було системне обґрунтування поліфункціональної міждисциплінарної класифікації інстинктів шляхом встановлення раціонального мінімуму когнітивних і функціональних критеріїв систематизації її елементів і зв’язків між ними.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Першою природною проблемою, що зазвичай постає перед кожним дослідником, є і для нас розв’язання питання про те, що з огляду на поставлену мету слід розуміти під міждисциплінарним терміном інстинкт. Для цього здійснимо елементарний аналіз характерних ознак, інтегрованих у зміст академічних (див., напр., СЭС 1987: 494) та авторських понять інстинкту, які об’єктивно, з погляду нашого розгляду, систематизовано в сучасних публікаціях.

Так, в академічному джерелі (СЭС 1987) знаходимо, що інстинкт — це сукупність складних вроджених реакцій (актів поведінки) організму, що виникають у відповідь на зовнішні або внутрішні подразнення.

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 4doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

В свою очередь, из публикации (Фет 2005: 15–16, 33–35) узнаем, что в настоящее время инстинктом называют все не зависящие от воспитания действия животных. Инстинктивное поведение основано на специфических для данного вида нормах движений (эндогенные автоматизмы), а также на специфических для него нормах реагирования. Далее читаем там же, что инстинктом называется наследственный комплекс реакций на определенные воздействия, определенные изменения условий внешней и внутренней среды, одинаковый у всех особей вида. Инстинкты – проявления поведенческих актов, обусловливаемых закрепленными эволюцией сложнейшими связями структур и процессов организма.

Інше джерело трактує інстинкт як «сукупність вроджених тенденцій і прагнень, що виявляються у формі складної автоматичної поведінки» (Инстинкт 2021). У вузькому значенні — сукупність складних спадково зумовлених актів поведінки, характерних для особин цього виду за певних умов. У вищих тварин інстинкти зазнають модифікації під впливом індивідуального досвіду. Далі цитуємо таке визначення з праці Данилової Н. А. і Крилова А. Л.: «Інстинкт — комплекс рухових актів або послідовність дій, властивих організму цього виду, реалізація яких залежить від функціонального стану тварини (визначеного домінантною потребою) і ситуації, що склалася на цей момент. Інстинктивні реакції мають вроджений характер, а їхня висока видова специфічність часто використовується як таксономічна ознака поряд із морфологічними особливостями цього виду тварин» (Инстинкт 2021).

Тут же знаходимо, що якщо у тварин інстинкт — це вроджена, фіксована емоція, за якою відразу йде дія у відповідь на стимули, то в людини та інших приматів це більшою мірою вроджена, фіксована емоція, яка у відповідь на стимули спонукає до прийняття певних дій і рішень.

Згідно з визначенням етолога А. Н. Сєверцова, інстинкти — «це видові пристосування, корисні для виду тією самою мірою, що й ті чи інші морфологічні ознаки, які є такими ж сталими» (Инстинкт 2021). Там само цитують

BENDRINĖ KALBA 94 (2021)http://journals.lki.lt/bendrinekalbaISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 5

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

таке визначення етолога А. Д. Слоніма: інстинкт — «сукупність рухових актів і складних форм поведінки, властивих тварині цього виду, що виникають у відповідь на подразнення із зовнішнього та внутрішнього середовища організму й перебігають на тлі високої збудливості нервових центрів, пов’язаних зі здійсненням цих актів». Крім того, у цій самій публікації відтворено думку Н. Тінбергена про те, що інстинкт — «ієрархічно організований нервовий механізм, який відповідає на певні спонукальні та дозвільні імпульси повністю скоординованими, життєво важливими й властивими виду рухами».

Так само у праці зазначено, що інстинкт — «сукупність вроджених складних реакцій (актів поведінки) організму, тією чи іншою мірою притаманних усім особинам цього виду й таких, що запускаються майже незмінно (у фіксованій формі) у відповідь на зовнішні або внутрішні подразники — сигнальні ознаки» (Протопопов, Вязовский 2011: 6).

Оскільки результати подальшого аналізу сучасних публікацій, що містять визначення інстинкту, не привели до істотного розширення використовуваних у них характеристик, перейдемо до їх систематизації. Для цього насамперед виявимо смислові центри дефініцій інстинкту, з якими їхні автори пов’язують решту характеристик запропонованих понять.

Порівняльний аналіз показує, що автори розглянутих вище визначень структурують їхні формулювання навколо таких смислових центрів, відповідно до яких інстинктом пропонують вважати: сукупність складних вроджених реакцій, специфічні норми рухів і реагування, спадковий комплекс реакцій на певні впливи, прояви поведінкових актів, сукупність вроджених тенденцій і прагнень, сукупність складних спадково зумовлених актів поведінки, комплекс рухових актів або послідовність дій, вроджену фіксовану емоцію, видові пристосування, сукупність рухових актів і складних форм поведінки, ієрархічно організований нервовий механізм, сукупність вроджених складних реакцій (актів поведінки) організму.

BENDRINĖ KALBA 94 (2021)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 6 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

Нагадаємо тут, що в силу самої природи когнітивних процесів, які відбуваються в психічній сфері людини, будь-який дослідник-когнітивіст об’єктивно змушений однозначно пов’язувати свої міждисциплінарні пошуки з науковим знанням, напрацьованим у галузі сучасної психології. У зв’язку з цим явище, назване одним із згаданих вище авторів «вродженою фіксованою емоцією», за визначенням не може бути смисловим центром поняття інстинкту. Так само «ієрархічно організований нервовий механізм» був і залишається лише одним із механізмів реалізації інстинкту. Своєю чергою, «сукупність вроджених тенденцій і прагнень», що передує актуалізації інстинкту як процесу, може брати участь у цьому процесі лише як елемент, з урахуванням якого свідомість, як відомо, здатна керувати саморозвитком інстинкту, а отже, вважати її смисловим центром не можна. Звісно, поняття «специфічні норми рухів і норми реагування» також є вельми умовним і не може бути прийняте в межах нашого аналізу за шуканий смисловий центр.

Абстрагувавшись від визначень, нелогічних з погляду мети аналізу, який проводиться, ми переконуємося, що смисловим центром поняття інстинкт слід вважати сукупність поведінкових реакцій і актів.

Безсумнівно й те, що адаптаційна функція інстинкту полягає в реалізації прискореної поведінкової реакції на зовнішні та внутрішні подразники.

Ширше оцінюючи його когнітивну роль, неважко зрозуміти, що у функціональному плані інстинкт є засобом і найскладнішим психофізіологічним інструментарієм адаптації індивіда до змін реальності, різних за природою та інтенсивністю.

Зупинимося на цьому докладніше. Відомо, що психіатрія, яка займається причинами й механізмами психічних захворювань людини, у переважній більшості випадків змушена досліджувати функціонування інстинктів у відповідь на енергетично потужні внутрішні та зовнішні подразники. Наукові пошуки фізіологів значною мірою також спрямовані на пізнання ролі інстинкту у функціонуванні нервової системи людини в процесах адаптації до різких змін навколишньої реальності. На відміну від них, психологія та психоаналіз

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 7

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

як її глибинний напрям, на знанні яких власне й ґрунтується когнітивістика, по-перше, вивчають психічні особливості явищ відображення людиною дійсності через пізнання процесів мовлення-мислення та миследії, результати саморозвитку яких, по суті, також зумовлюються інстинктами. По-друге, саме в когнітивістиці (Клименюк 2017: 438–460) з’явилося розуміння того, що зародження й саморозвиток будь-якого процесу мовлення-мислення або миследії не відбуваються без збудження енергії певного інстинкту. По-третє, і це цілком об’єктивно, для збудження інстинктів, спрямованих на реалізацію більшості актів, інтегрованих у зазначені процеси, достатньо енергетично незначного подразника. Наприклад, у комунікації таким подразником може стати навіть піднята брова візаві.

Важливо також нагадати, що, з погляду сучасної психології, інстинкти й реакції індивіда за природою свого походження можуть бути як вродженими, так і соціально набутими.

Інтегрувавши окреслені таким чином сучасні наукові знання в наведену вище академічну формулу поняття інстинкт, ми отримали необхідні підстави для поглиблення її змісту.

У силу цього надалі інстинктом у його широкому розумінні називатимемо контрольовану тією чи іншою мірою свідомістю алгоритмічну послідовність певною мірою автоматичної реалізації сукупності генетично зумовлених або соціально набутих моторно-рухових¹ і рефлексивно-мисленнєвих актів-шаблонів, що виникають в організмі людини як поведінкова адаптаційна комплексна психофізіологічна реакція на зовнішні та внутрішні подразники.

Проаналізуймо тепер номенклатуру та зміст термінів, якими представники зазначених вище наук позначають ті чи інші інстинкти. Так, автор публікації вважає, що кожна людина має два базові інстинкти: самозбереження та продовження роду (Власов 2019). Він додає, що з них випливають усі інші — інстинкт свободи, домінування, дослідження й альтруїстичний

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 8

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

інстинкт. Інший автор повідомляє, що людина, як і будь-яка інша тварина, має три базові (основні) інстинкти: голод, самозбереження, розмноження (Солтысюк 2015).

В работе Власова (2019) высказывается мысль о том, что среди всех врожденных человеческих инстинктов обычно выделяются несколько, доминирующих на протяжении всей жизни. Со ссылкой на источник (Инстинкты человека 2021) автор ведет речь о шести таких инстинктах, как: самосохранения, продолжения рода, альтруистическом, исследовательском, доминирования, свободы.

Далі знаходимо класифікацію дев’яти основних інстинктів, розроблену в гормічній психології Вільямом Мак-Дугаллом: втечі (страху), неприйняття (відрази), допитливості (здивування), агресивності (гніву), самоприниження (зніяковіння), самоствердження (натхнення), батьківський інстинкт (ніжності), харчовий інстинкт, стадний інстинкт; їхня кількість згодом неодноразово змінювалася самим укладачем (Инстинкт 2021).

Не залишаємо поза увагою також спробу опису й класифікації інстинктів, здійснену в праці, автори якої дійшли висновку, що всю сукупність людських інстинктів стисло можна представити такою табличною класифікацією на групи й підгрупи: 1 – індивідуальні вітальні: репродуктивний, статевий, батьківський, спорідненої консолідації, неспорідненої ізоляції; 2 – соціальні: конформізму (конформної консолідації), вертикальної консолідації (ієрархічний), горизонтальної консолідації, клептоманії, територіальний, ландшафтних уподобань, пошуку й збиральництва; 3 – конструктивістські: адаптації до еволюційного середовища існування, міграції, самообмеження чисельності виду, полювання й рибальства, агро- і веткультурний, потягу до вогню; 4 – комунікативні: невербальна звукова комунікація, міміка й жести, лінгвістичний (Протопопов, Вязовский 2011).

При цьому автори поглиблюють класифікацію інстинктів до рівня низки еволюційних фобій і відраз, що їх збуджують, таких як страх і неприязнь до: темряви, невідомості, висоти, павукоподібних і членистоногих, червоподібних тварин, дрібних тварин, що швидко рухаються, хижаків будь-якого виду, крові,

BENDRINĖ KALBA 94 (2021)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 9

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

хворих, померлих, екскрементів, бурхливих природних процесів і подібних явищ. Ба більше, до структури класифікації як елементи її нижнього ієрархічного рівня вони вводять модулі (соціобіологічний термін), що позначають певні психічні адаптації та є функціонально виокремлюваними складовими частинами інстинктів.

На жаль, у класичному розумінні запропоновану таким чином парадигму вербальної класифікації інстинктів не можна назвати раціональною. Це пов’язано з тим, що, по-перше, її структуру сформовано на стихійно обраних авторами критеріях класифікації інстинктів за групами. По-друге, між самими групами інстинктів як вертикальними елементами або рівнями класифікації немає векторно визначеного спрямованого ієрархічного зв’язку (наприклад, за зростанням/зменшенням функціональної значущості елементів, алгоритмічною логікою формування вичерпної назви інстинкту, від загальної ознаки до часткових тощо). По-третє, а це з методологічного погляду принципово неприпустимо, автори об’єднують в одну морфологічну множину (горизонтальний ряд або підгрупу соціальних інстинктів) інстинкти конформізму, вертикальної консолідації, клептоманії, територіальний, ландшафтних уподобань, а також пошуку й збиральництва, тобто елементи, що характеризуються протилежністю загальних ознак (у цьому випадку – соціальних і генетико-особистісних).

Оскільки наукова класифікація за своєю суттю є системою підпорядкованих понять або класів об’єктів певної галузі знання чи діяльності людей і використовується як методологічний інструментарій для встановлення зв’язків між цими поняттями, то, виходячи з вимог відомої технології систематизації наукових понять (Клименюк 2006: 204–206), ми не знаходимо достатніх підстав вважати вдалою спробу загальної класифікації інстинктів, опубліковану в праці А. И. Протопопова та А. В. Вязовского (2011).

У розглянутих вище класифікаціях недостатньо повно розв’язано й питання термінологічної однозначності понять, що до них входять. Так, навіть на прикладі невеликої наведеної нами вибірки неважко переконатися в тому, що дослідники

BENDRINĖ KALBA 94 (2021)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 10

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

різних галузей наукового знання дають назви інстинктам, виражаючи їхню сутність через:

– дію: самозбереження, продовження роду, домінування, дослідження, розмноження, втечу, пошук і збирання, полювання та рибальство, міграцію тощо;

– почуття: голоду, батьківські почуття, страху, потягу до вогню, здивування, відрази, збентеження тощо;

– результат дії інстинкту: свободу, агресивність, консолідацію, адаптацію тощо;

– дію та почуття-причину: втечу (страх), неприйняття (відразу), агресивність (гнів) тощо;

– інстинкт і почуття-наслідок: батьківський інстинкт (ніжність), допитливість (здивування), самоствердження (наснага) тощо.

Раніше розглядаючи це питання, ми обґрунтували (Клименюк 2020) методологічну доцільність використання лише одного слова для позначення будь-якого відомого, так само як і вперше пізнаного, інстинкту в їхній міждисциплінарній класифікації.

На нашу думку, таке слово має:

– відображати стан психіки індивіда (інстинкти: страху, агресії,...),

– виражати домінантне почуття (інстинкти: цікавості, батьківський,...),

– вказувати на поведінкові дії індивіда (інстинкти: свободи, домінування, самоствердження,...),

– акцентувати увагу на природі походження інстинкту (статевий, стадний, розмноження,...),

– розкривати мотиваційний аспект інстинкту (виживання, влади,...).

У цій же праці нами було сформульовано такі положення, що стали комплексною концептуальною основою побудови міждисциплінарної функціональної лінгвокогнітивної класифікації інстинктів:

1) інстинкти, подібно до процесів емоційних переживань людини, за природою їхнього походження можуть бути як вродженими, так і соціально набутими;

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 11 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

2) будь-які подразники або стимули, інформаційно-енергетичний потенціал яких не досягає рівня інстинктів, не здатні збуджувати будь-які емоції та викликати почуття, а отже, і запускати перебіг у психіці людини процесів її мовленнєвого мислення та мисленнєвої діяльності;

3) психіка людини здатна функціонувати в реверсному режимі: на основі спрацьовування інстинкту в процесі саморозвитку її емоційного стану виробляти певні почуття або ж під впливом почуттів і перцептивних відчуттів викликати шляхом зміни емоційних переживань збудження того чи іншого інстинкту;

4) природа не дала людині жодних психофізіологічних феноменів у чистому вигляді, але забезпечила кожному індивідові можливість вербального опису їхніх певних комплексів з урахуванням (відображенням) порядку домінування в них щонайменше трьох конвенційно конкретних поєднань інстинктів, емоцій і почуттів, а також каузальних зв’язків між ними.

При цьому ми чітко вказували, що під впливом зовнішніх подразників і стимулів, а також унаслідок впливу низки внутрішніх причин (мотивацій, потреб, емоційних сплесків), які мають місце в реальному бутті, у психіці індивіда збуджуються щонайменше два з трьох таких комплексів його базових або основних інстинктів, як-от: статевий, пізнання, самозбереження. У результаті практично миттєвої суперечливої енергетичної взаємодії двох збуджених інстинктів-комплексів (або комплексних інстинктів) у психіці й виникає рівень інтенсивності емоційного збудження індивіда, необхідний для його адекватної реакції на зовнішній або внутрішній подразник. Сукупність цих несвідомих процесів, що перебігають поза контролем свідомості, у когнітивістиці прийнято називати емоційним мисленням і відносити до сфери екзистенційного буття особистості індивіда (див. докл. Клименюк 2010: 208–213).

Тепер же, з урахуванням викладеного вище, ми маємо підстави стверджувати, що, формуючи міждисциплінарну функціональну лінгвокогнітивну

BENDRINĖ KALBA 94 (2021)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 12

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

класифікацію інстинктів, слід створити вербально-графічний теоретичний конструкт, що відповідає таким методологічним вимогам:

1) графічний образ класифікації повинен мати системну основу, яка дає змогу без труднощів трансформувати її у відповідну робочу модель кібернетичної системи;

2) термінологічний інструментарій класифікації повинен містити раціональний мінімум універсальних понять, доступних представникові будь-якої галузі когнітивного знання і таких, що дають змогу однозначно описувати результати як завгодно великої кількості альтернатив енергетичної взаємодії інстинктів, емоцій і почуттів людини.

Така сформована нами класифікація, що відповідає зазначеним методологічним вимогам, представлена на рис. 1.

РИС. 1. Міждисциплінарна поліфункціональна лінгвокогнітивна класифікація інстинктів людини

BENDRINĖ KALBA 94 (2021)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная

классификация инстинктов | 13

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

Классификация сформирована на основе предложенного нами (Клименюк 1998: 134–148) ортодоксально-альтернативного подхода, призванного играть роль глобальной методологической идеи построения структуры любой информационно-кибернетической системы, моделирующей когнитивные процессы автоматизации принятия решений или процедур поиска новых нетрадиционных решений и средств их реализации.

Виходячи з цього, у нашому випадку ортодоксальним началом виступає сама системна структура класифікації в органічній єдності з її термінологічними елементами. Своєю чергою, альтернативний потенціал поліфункціональної класифікації вбачається в тому, що її суворо ортодоксальна основа, яка охоплює мінімум термінологічних елементів, відкриває практично безмежні можливості. Ці можливості стосуються як наукового опису особливостей синергетичного саморозвитку всього об’єктивно наявного в природі людини розмаїття когнітивних явищ, процесів і актів, так і опису результатів їх перебігу в істотно різних умовах комунікації в її широкому розумінні.

Що стосується системно-ортодоксального начала, то тут важливо розуміти реальність, згідно з якою кінцева кількість комплексів інстинктів неминуче, як це прийнято в науці, зрештою визначиться конвенційно і, на нашу думку, не сягне навіть трьох десятків найменувань.

Це очевидно хоча б з того, що всі спроби дослідників надалі збільшити номенклатуру властивих людині інстинктів замість розкриття їхньої сутнісно-змістової природи банально зводяться до опису тих чи тих особливостей прояву поведінкових актів, мотивацій, стимулів, переживань, психічних станів індивіда, специфіки психофізіологічних процесів саморозвитку інстинкту, чинників-причин спрацьовування інстинкту тощо.

У зв’язку з цим у нижній частині класифікації (рис. 1) зображено штрихові прямокутники (1.1n–1.3n), які показують потенційну, за наявності обґрунтованої

BENDRINĖ KALBA 94 (2021)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 14 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

необхідності, можливість доповнення кожного з трьох класів базових інстинктів-комплексів назвами ще одного або кількох похідних часткових інстинктів.

Зазначимо також, що сучасне психологічне знання не дає нам достатніх підстав вважати, що так званий інстинкт продовження роду виявляється в реальній поведінці тварин або людини як об’єктів наукового пізнання. Тому, з погляду суб’єкта пізнання, у продовженні роду, на нашу думку, коректніше вбачати мету або певну надмету функціонування психіки людини як складної відкритої нерівноважної кібернетичної системи, що забезпечує виживання роду шляхом адаптації кожного індивіда у складі груп собі подібних до змін навколишніх умов розвитку природи й соціумів. За такого розуміння, надавши категорії виживання роду статусу адаптаційної стратегії, ми отримуємо право розглядати базові інстинкти-комплекси (статевий, пізнання, самозбереження) як три мінімально необхідні тактики її реалізації.

Структура сформованої таким чином класифікації інстинктів людини (рис. 1) цілком очевидно свідчить, що відповідно до зазначеної вище першої методологічної вимоги перетворити її на робочу модель кібернетичної системи не становить особливих труднощів.

Розгляд питання про відповідність нашої класифікації другій методологічній вимозі раціонально розпочати з побудови системно-кібернетичної матриці типових моделей інваріантів супервентних взаємодій комплексів інстинктів, емоцій і почуттів у явищах, процесах і актах когніції.

Насамперед зазначимо, що, формуючи шукану матрицю, ми виходитимемо з таких аксіом і постулатів:

1) за природою причинно-наслідкових зв’язків когнітивні процеси мовленнєвого мислення та миследії людини, що відбуваються в її психіці, є суто супервентними, тобто такими, у яких комплекси причин породжують певні комплекси наслідків (мовленнєвих і фізичних дій);

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 15

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

2) когнітивні процеси ремислення та миследії людини можуть послідовно протікати у трьох сферах її духовного буття: починатися в екзистенції, реалізуючись на основі властивого їй несвідомого емоційного мислення; продовжуватися в передсвідомості на рівні ментальності з її емо-раціональним мисленням; перетікаючи у сферу трансцендентності, відбуватися на основі раціонального мислення; остаточно матеріалізуватися під частковим або повним контролем свідомості у формі мовленнєвих і фізичних дій, а також під впливом свідомості розгортатися у зворотному порядку;

3) когнітивно-стохастичний процес відбувається під енергетичним впливом не одного, а кількох центрів управління порядком (комплексів чинників-причин), що зароджуються в саморозвивальних хаосах, які послідовно виникають у всіх сферах духовного буття індивіда.

Матрицю інваріантів моделей, сформовану нами з урахуванням викладеного вище, представлено на рис. 2.

Як видно з рисунка, матриця охоплює шість умовних рівнів когніції, на кожному з яких розміщено по шість типових інваріантів моделей перебігу процесів ремислення та миследії людини. Кожній моделі присвоєно власний номер. Усі моделі уніфіковано й зображено у формі трикутників. Пряма, що лежить в основі трикутника, символізує вісь лінійних суперечностей, які виникають між психоенергетичними потенціалами точок двох діалектично взаємодіючих чинників-причин (у моделі 1 це потенціали першого (І₁) і другого (І₂) інстинктів).

BENDRINĖ KALBA 94 (2021)

http://journals.ikl.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 16

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

РИС. 2. Системно-кібернетична матриця типових моделей інваріантів супервентних взаємодій комплексів інстинктів, емоцій і почуттів у явищах, процесах та актах когніції

Точкою на вершині трикутника позначено енергетичний потенціал чинника-причини, що відіграє роль центру управління саморозвитком суперечностей (у моделі 1 це комплексний інстинкт І₃). Точка, розташована посередині осі лінійних суперечностей, свідчить про їхню відсутність у її околиці, а отже, про домінування в когніції комплексного інстинкту І₃. В інших ситуаціях на енергетичне домінування того чи іншого чинника-причини вказують стрілки, подібні до зображених над прямою в основі трикутників у

BENDRINĖ KALBA 94 (2021)

http://journals.lki.lt/bendrinekalba

ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 17 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

моделях 1 і 2 (у нашому випадку в моделі 1 домінує енергія інстинкту І₁, а в моделі 2 — енергія І₂).

Необхідно також розуміти, що, по-перше, під будь-якою індексованою точкою, зазначеною на моделях матриці, дослідник цілком вільний мати на увазі конкретний досліджуваний ним чинник-причину. По-друге, слід звернути увагу на те, що в межах кожного рівня когніції сформованої нами матриці по горизонталі розташовано інваріанти моделей, спільною ознакою яких є наявність енергетичних суперечностей між чинниками-причинами однакової природи. Так, наприклад, на першому рівні це моделі суперечностей, що виникають виключно між інстинктами та всіма відомими комплексами (емоцій (Е), почуттів (Ч), станів організму індивіда (С), його відчуттів (О) і умов комунікації (У)), здатними відігравати роль центру управління саморозвитком цих суперечностей. По-третє, спільною ознакою моделей, що утворюють вертикальні стовпчики матриці, є наявність у них керівного впливу лише однієї природи (у першому стовпчику це комплекс інстинктів (І), у другому — комплекс емоцій (Е), у третьому — комплекс почуттів (Ч) тощо). По-четверте, слід пам’ятати, що через високий рівень інстинктивної автоматизації, якої мозок людини набуває завдяки життєвому досвіду, когнітивні процеси можуть відбуватися не лише оминаючи витрати часу на багато актів саморозвитку (наприклад, розвиватися за траєкторією 6 → 12 → 15), а й неодноразово та непередбачувано змінюючи напрямки траєкторії свого розвитку між рівнями когніції, зазначеними в матриці на рис. 2 (наприклад, за траєкторією 4 → 14 → 26 → 17 → 32). Ба більше, когніція може також саморозвиватися у зворотному порядку (від умов комунікації до інстинктів, наприклад за траєкторією 31 → 27 → 14 → 9 → 3). По-п’яте, необхідно розуміти, що в мозку людини, здатному виконувати 10 мільярдів паралельних операцій за секунду, саморозвиток когнітивних процесів здійснюється виключно в режимі полілектичного мислення, тобто практично в режимі одночасного розв’язання як завгодно великої кількості діалектичних суперечностей, змодельованому нами в праці (Клименюк 2010: 147–167) на основі образу зірки полілектики.

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 18

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

Оцінимо тепер кількісний бік потенційно можливих альтернатив розвитку когнітивних процесів, які може охопити наведена вище системно-кібернетична матриця. Спочатку визначимо кількість комбінацій, що виникають під час розгляду когнітивних процесів, які складаються з актів, що послідовно охоплюють лише одну модель на кожному рівні когніції, зазначеному на рис. 2. Для цього достатньо число елементів вибірки (у нашому випадку воно дорівнює 36) піднести до степеня, що дорівнює однаковій кількості елементів підвибірки на кожному рівні когніції (у нашому випадку воно дорівнює 6). Обмежившись цією операцією, отримуємо 2176782336 різних комбінацій окремих актів, взаємодія яких і робить реалізацію кожного потенційно можливого когнітивного процесу об’єктивно актуальною.

Однак це лише мала частка наявної в реальності множини інших траєкторій саморозвитку когніції, оскільки, якщо врахувати лише всі варіанти реверсивного руху когніції від умов комунікації до інстинктів, то за правилом суми отримаємо вже 4353564672 комбінації. Далі, усвідомлюючи, що, подумки обертаючи кожну модель матриці за годинниковою стрілкою, ми виявимо можливість існування в ній ще двох варіантів керувальних впливів (наприклад, у моделі 2 потенційно ними можуть стати І₁ і І₂). Крім того, ми можемо також враховувати кількість чітко диференційованих у психології інстинктів (наприклад, 20), емоційних станів (мінімум 3), почуттів (припустімо, 50), фізичних станів організму (мінімум 3), відчуттів (наприклад, 15), умов комунікації (мінімум 3). У такому разі, відповідно до правила добутку, для визначення реальної кількості варіантів реалізації когнітивних процесів нам доведеться послідовно помножити число 2176782336 на такі множники (20, 3, 50, 3, 15, 3) і подвоїти отриманий результат, з огляду на реверсивний саморозвиток когніції. Зрозуміло, що в повному розумінні цього слова буде отримано космічну величину практично нескінченних альтернатив можливих комбінацій типових інваріантів моделей перебігу процесів мовленнєвого мислення та миследії людини.

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 19 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

Звідси, з одного боку, безпосередньо випливає думка про те, що за всю історію людства не було й не буде вимовлено двох однакових фраз, у матеріалізації яких цілком адекватно брали участь моделі когнітивно-енергетичної взаємодії комплексів інстинктів, емоцій і почуттів. З іншого боку, це також переконливо свідчить як про синергетичну природу мовленнєвого мислення та миследії людини, так і про необхідність статистичного оцінювання результатів їхнього саморозвитку.

Повернімося тепер до питання про методологічну достатність міждисциплінарного термінологічного інструментарію сформованої нами класифікації (рис. 1) для наукового опису механізму реалізації когнітивних явищ і наведених вище (рис. 2) альтернатив енергетичної взаємодії інстинктів, емоцій і почуттів людини.

Можливість раціонального розв’язання цього питання на рівні почуттів як елементів лінгво-психологічної метакласифікації інстинктів, емоцій і почуттів докладно обґрунтовано й проілюстровано в праці А. В. Клименюка (2020).

Тому звернімося безпосередньо до термінологічного інструментарію сформованої нами міждисциплінарної класифікації інстинктів людини. Прочитуючи її за таким логічним алгоритмом (1→ 2.1→ 2.1.2→ 3.1.5), можна, наприклад, говорити про вроджений базовий інстинкт пізнання, заснований на взаємодії часткових інстинктів допитливості й страху. Алгоритм (1→ 3.1→ 3.1.1→ 3.1.3) дає змогу говорити про вроджений базовий інстинкт самозбереження, що виявляється на тлі стадного інстинкту у вигляді інстинкту підпорядкування. Відповідно до алгоритму (2→ 2.1→ 2.1.1→ 2.1.4→ 3.1.5) можна описувати поведінку індивіда, пов’язану зі змішаним за своєю природою базовим інстинктом пізнання, що виявляється в автоматизації дій, спричинених енергетичною взаємодією вродженого інстинкту цікавості із соціально набутим інстинктом свободи, стримуваним інстинктом страху. Прочитання зворотного алгоритму (3.1.2 → 1.1.5 → 3.1→ 3) дає змогу говорити про взаємодію набутого інстинкту домінування та вродженого інстинкту агресії, яка збудила набутий інстинкт самозбереження.

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 20 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

Так само, звертаючись до моделі 1 матриці на рис. 2, ми можемо говорити про керівний базовий інстинкт-комплекс (І₃), під впливом якого внаслідок взаємодії вродженого інстинкту (І₁) із набутим (І₂) статус домінантного (див. стрілку в напрямку точки І₁) набуває інстинкт (І₁). Розглядаючи модель 25, можна, мабуть, говорити про діалектичну суперечність, що виникла в психіці індивіда між набутим відчуттям (О₁) і вродженим відчуттям (О₂), та про результат її розв’язання на користь того чи того боку під впливом енергії вродженого/набутого комплексу інстинктів (І₁). Отже, переконуємося, що обґрунтована вище міждисциплінарна класифікація інстинктів людини цілком відповідає двом основним методологічним вимогам, які до неї висуваються.

ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ

На підставі викладеного можна стверджувати, що в результаті наведеного вище теоретичного обґрунтування нами сформовано шукану міждисциплінарну поліфункціональну лінгво-когнітивну класифікацію інстинктів людини, здатну відігравати роль надійного методологічного інструментарію для вироблення раціонального мінімуму універсальних понять, доступних представникові будь-якої галузі когнітивного знання, і таку, що дає змогу однозначно описувати результати як завгодно великої кількості альтернативних досліджень особливостей і механізмів енергетичної взаємодії інстинктів, емоцій і почуттів людини.

Перспективність використання міждисциплінарної класифікації та системно-кібернетичної матриці моделей взаємодії комплексів інстинктів, емоцій і почуттів ми вбачаємо в тому, що їхнє спільне застосування в різноспрямованих пошуках представників низки суміжних із когнітивістикою наук активно сприятиме побудові єдиної енергетичної картини мовленнєвого мислення та миследії людини.

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 21 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

ЛИТЕРАТУРА

Власов Максим 2019: Психология человека. Режим доступа: https://psichel.ru/osnovnye-instinkty-cheloveka/ (viewed 2021.10.24)

Инстинкт 2021: Википедия. Режим доступа: https://tinyurl.com/z826cy2s (viewed 2021.10.24).

Инстинкты человека 2021. КакБог.ru. Режим доступа: http://kak-bog.ru/instinkty-cheloveka (viewed 2021.10.24).

Калита Алла А. 2016: Энергетика речи, Киев: Кафедра.

Клименюк Олександр В. 1998: Системний підхід до інтенсифікації технологічних процесів, Тернопіль: Лілея.

Клименюк Александр В. 2010: Знание, познание, когниция, Тернополь: Підручники і посібники.

Клименюк Олександр В. 2006: Технологія наукового дослідження, Київ-Ніжин: ТОВ Видавництво «Аспект – Поліграф».

Клименюк Александр В. 2017: Когнитивистика: проблемы и реальность. – Наукові записки. Серія: Філологічні науки 153, 438–460.

Клименюк Александр В. 2020: Инстинкты, эмоции и чувства: междисциплинарная лингво-психологическая мегаклассификация. – Актуальні питання іноземної філології 12, 109–124.

Протопопов Анатолий И., Вязовский Алексей В. 2011: Инстинкты человека: попытка описания и классификации. Якутск: Дани Алмас.

Солтысюк К., 2015: Базовые инстинкты. Режим доступа: https://don-kikhot.livejournal.com/17094.html (viewed 2021.10.24).

СЭС 1987: Советский энциклопедический словарь, гл. ред. А. М. Прохоров, изд. 4. Москва: Сов. энциклопедия.

Фет Абрам И. 2005: Инстинкт и социальное поведение, Новосибирск: Сова.

Gauta 2021 10 25

Priimta 2021 12 20

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 22 doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

AN INTERDISCIPLINARY POLY-FUNCTIONAL LINGUAL-COGNITIVE CLASSIFICATION OF INSTINCTS

Summary

The paper is a study of the possibility and feasibility of creating a multifunctional interdisciplinary classification of instincts performed from the standpoint of the orthodox alternative approach worked out by the author. This classification is viewed as a central methodological tool for the interdisciplinary research of a psychophysiological energy fluctuations and redistribution in cognitive processes of the interlocutors’ speaking-and-thinking activities. The formation of the multifunctional interdisciplinary classification of instincts is based on the idea of defining a rational minimum of cognitive and functional criteria to systematize its elements and connections between them. By way of analyzing the content basis of the instinct definitions put forward and already used in a number of sciences, the paper synthesizes the broadest academic definition of the instinct as an interdisciplinary category. The author advances an original solution to the issue of the terminological unambiguity of the concepts included in the classification and offers methodological rationality of using one word only to denote any known instinct, as well as the instinct marked for the first time. The instincts classified in the paper are divided into three classes, which respectively include such complexes of basic instincts as: sexual, cognitive, and of self-preservation. Each of the complexes contains a morphological set of derivative (specific) instincts. It is shown that the advanced classification has a systemic basis and can be easily transformed into an appropriate working model of a cybernetic system, while its terminological nomenclature includes the necessary minimum of universal notions easily understood by a representative of any field of cognitive knowledge, which allows unambiguous description of the results of any number of the alternatives of the energetic interaction of an individual’s instincts, emotions and feelings. The paper also outlines the prospects of the application of the interdisciplinary multifunctional lingual-cognitive classification of instincts for increasing the efficiency of cognitive research.

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204

АЛЕКСАНДР КЛИМЕНЮК. Междисциплинарная полифункциональная лингво-когнитивная классификация инстинктов | 23

doi.org/10.35321/bkalba.2021.94.11

KEYWORDS: interdisciplinary research, instincts, emotions, sensations, feelings, communicative conditions, classification.

КЛИМЕНЮК АЛЕКСАНДР ВАЛЕРЬЯНОВИЧ

Международный университет финансов

проспект Победы 37, Киев, Украина

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 94 (2021) http://journals.lki.lt/bendrinekalba ISSN 2351-7204