ASTA LESKAUSKAITĖ, VILIJA RAGAIŠIENĖ

Інститут литовської мови

ОСНОВНІ ВІХИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДАНГУОЛЄ МІКУЛЄНЕНЄ

Фото АСТИ ЛЄСКАУСКАЙТЄ.

У 2022 році професорка, докторка наук Дангулє Мікулєнєнє відзначила знаменну річницю свого життя. В Інституті литовської мови вона працює вже понад три десятиліття (з 1990 року). У 2002 році вона перебрала від доктора Казіса Моркунаса обов’язки завідувачки відділу історії мови та діалектології, перейменованого 2015 року на Центр геолінгвістики, і досі сумлінно виконує їх, гуртуючи, мотивуючи й спрямовуючи колег на часом надзвичайно нелегкі шляхи. Діяльність професорки Д. Мікулєнєнє багатовекторна й різнопланова — академічна, педагогічна, суспільна та культурна. Вона є авторкою численних наукових публікацій і навчальних матеріалів для загальноосвітніх шкіл та закладів вищої освіти, членкинею редакційних колегій литовських і закордонних наукових журналів та інших видань, науковою редакторкою, укладачкою і рецензенткою, консультанткою, організаторкою й учасницею конференцій та інших заходів, колишньою секретаркою і головою Державної комісії з литовської мови тощо. Значну частину часу й сил мовознавиця присвячує просвітницькій діяльності: наприклад, читає публічні лекції та виступає перед громадськістю, відвідує школи, налагоджує зв’язки з громадами різних місць.

ASTA LESKAUSKAITĖ, VILIJA RAGAIŠIENĖ. Danguolės Mikulėnienės mokslinės veiklos metmenys

237

Ця мовознавиця — чудова педагогиня: вона не лише виховувала й продовжує виховувати студентів-мовознавців в університетах Литви, а й чимало з них привела до Інституту литовської мови та заохотила навчатися в докторантурі.

Однак найбільше й найважливіше місце в житті Д. Мікулєнєнє посідає наукова діяльність. Однією з обраних нею ранніх тем дослідження було наголошування в литовській мові (синхронія й діахронія). У 1987 році під керівництвом Алекса Ґірденіса та Аделє Лайґонайтє вона захистила у Вільнюському університеті кандидатську дисертацію Метатонія кінцевих похідних у сучасній литовській мові. Дослідниця розглядає метатонію як морфонологічне явище й довела синхронний і діахронний зв’язок між зміною інтонаційного наголосу та місця наголосу у похідному слові. У наукових статтях вона розглянула й інші питання наголошування: метатонію литовських складних слів, розвиток відмінюваних похідних із префіксом *pā- та іменникових похідних із суфіксами, історію наголошування означених прикметників, діахронні дослідження метатонії тощо. Результати багаторічних досліджень узагальнено в монографії Циркумфлексна метатонія в литовських іменниках та її походження, опублікованій 2005 року.

З наголошуванням пов’язаний іще один напрям досліджень Д. Мікулєнєнє — контакти балтійських і слов’янських мов. На її думку, у розмовній литовській мові помітні тенденції до спрощення системи наголошування. Особливо виразно в прикордонних говірках виявляються дефонологізація інтонаційних наголосів та її вплив на подальший розвиток наголосу в прикордонних литовських говірках. Д. Мікулєнєнє обґрунтовує це твердження насамперед на прикладі говірки Ґервєчяй.

Однак прикордонні говірки важливі не лише з погляду наголошування, а й морфології, лексики та інших лінгвістичних аспектів. Це спонукало Д. Мікулєнєнє разом із К. Моркунасом укласти Тексти говірки Дієвенішкес (1997), у яких уперше в історії литовської діалектології послідовно позначено різноманітні коливання якості й кількості звуків та інші особливості. Згодом вийшов укладений спільно з К. Моркунасом, Алойзасом Відуґірісом і Лаймою Ґрумадєнє (авторкою першого тому) Словник говірки Дієвенішкес (т. I–II, 2005–2010), а з А. Відуґірісом — Тексти говірки Зєтелос (т. I–II, 2005–2010). Застосовуючи традиційні методи діалектології та нові методи соціолінгвістики й геолінгвістики, колектив співавторів підготував монографію Зміни литовських діалектів на початку XXI століття: говірки литовців Польщі (2016).

У другій половині XX століття постійна потреба накопичувати діалектний матеріал та ареальні дослідження литовських діалектів стали для діалектологів передумовою розроблення нових дослідницьких програм. Д. Мікулєнєнє також долучилася до розроблення цих засобів

238

BENDRINĖ KALBA | 95

підготовчі роботи. Вона уклала дві частини Програми дослідження діалектів литовської мови та їхньої взаємодії — Морфологію (разом із К. Моркунасом, 1995) і Наголос (разом із Боніфацасом Стунджя, 1996).

Історія литовської мови та діалектології — важливий і цікавий напрям досліджень, якому Д. Мікуленене особливо приділяла увагу протягом останнього десятиліття. На наукових конференціях, різноманітних інших заходах і в опублікованих працях вона постійно наводить нові, раніше не оприлюднені факти про видатних і маловідомих мовознавців, описово й критично розглядає значення їхніх праць і наукових ідей. Монографічну трилогію Діалектологія литовської мови: генеза, розвиток і парадигмальні злами. присвячено становленню й розвитку литовської діалектології як парадигми мовної варіативності в мовознавстві. Кілька років тому вийшла перша частина — Переддіалектологічний період. Початок литовської діалектології: виокремлення діалектів, зародження перспектив досліджень та їхні типи (2018). У цій монографії, спираючись на засади методів лінгвістичної історіографії та критичного лінгвістичного аналізу, розглянуто переддіалектологічний період і початковий етап литовської діалектології. Підсумовуючи результати проведеного дослідження, дослідниця зазначає, що «мовознавство, як і всі гуманітарні науки, на початку XX ст. стає певним засобом утвердження (і підтвердження) локальної ідентичності». У науковому дослідженні Історія Інституту литовської мови 1: інституціоналізація литовської мови та мовознавства, опублікованому 2021 року, Д. Мікуленене, спираючись на архівні документи та інші матеріали, повертається до початків інституціоналізації литовської мови й мовознавства та діяльності відділу литовської мови Інституту литуаністики імені Антанаса Сметони у 1939–1940 роках. В іншому дослідженні — Історія Інституту литовської мови 2: анексія мовознавства (2022) — оглянуто нетривалий, але надзвичайно складний період 1940–1952 років, який мав вирішальне значення для змін у литовському мовознавстві. Аналізуючи трансформації різних періодів, авторка намагається розкрити механізм анексії та особливості його дії, схарактеризувати її найвиразніші ознаки — ідеологізацію та номенклатуризацію діяльності Інституту литовської мови і його працівників, ідеологізацію та спрощення наукового змісту.

Велика допитливість і наполегливість — якості, безпосередньо необхідні справжньому науковцеві, — спонукали Д. Мікуленене долучитися до пошуку нових шляхів дослідження литовської діалектології та оприлюднення їхніх результатів. Так, наприкінці останнього десятиліття минулого століття, коли в Інституті математики та інформатики було засновано кафедру ЮНЕСКО Інформатика для гуманітаріїв і в Литві почався стрімкий розвиток інформатики, у неї виникла новаторська ідея сучасно представити діалекти литовської мови широкій громадськості. Під керівництвом Д. Мікуленене та за співпраці діалектологів Інституту литовської мови зі спеціалістами з інформатики Ма-

ASTA LESKAUSKAITĖ, VILIJA RAGAIŠIENĖ. Danguolės Mikulėnienės mokslinės veiklos metmenys

239

тематики та інформатики світ побачив двомовний комп’ютерний словник Діалекти литовської мови = Lithuanian Dialects (частина 1 — 2000, частина 2 — 2005, частина 3 — 2011).

Згадана праця, підтримка К. Моркунаса, членство в Міжнародному товаристві діалектологів і геолінгвістів та інші чинники спонукали мовознавицю взятися за ширші геолінгвістичні дослідження й домагатися, щоб цей напрям, успішно розвиваний за кордоном, утвердився і в Литві. Перша спроба типологічно зіставити й порівняти дані про діалекти балтійських мов — проспект видання Baltų valodų atlants = Атлас балтійських мов = Atlas of the Baltic Languages, що вийшов 2009 року й був підготовлений діалектологами Інституту литовської мови та Інституту латиської мови Латвійського університету. Д. Мікуленене — одна з основних авторок і упорядниць. Продовжуючи розпочату роботу, видали перший том цього атласу, присвячений лексиці флори (1-ше вид. — 2012 р., 2-ге, виправлене й доповнене вид. — 2013 р.). Підготовлено, але поки що не видано і другий том, у якому описано лексику фауни балтійських мов.

У 2011–2014 роках масштабна робота, започаткована й очолювана Д. Мікуленене, — проєкт загального гранту Сучасні геолінгвістичні дослідження в Литві: оптимізація мережі пунктів та інтерактивне поширення діалектної інформації, що об’єднав понад три десятки литовських діалектологів, — стала важливим якісним стрибком у литовській діалектології. За 3,5 року виконано колосальну роботу — перевірено понад 700 пунктів Атласу литовської мови й оцінено геолінгвістичну ситуацію діалектів литовської мови та інших мов на початку XXI ст. Відтоді в дискурсі литовської діалектології почали поширюватися нові наукові ідеї, функціонувати нові поняття й категорії (мультимодальна модель діалектології, спостережуваний час, маркери діалектності, дискурс тощо), застосовуватися сучасні дослідницькі методології та методики. За словами Д. Мікуленене, ця робота має забезпечити безперервність досліджень литовських діалектів, надати нові дані для балтістики й порівняльного мовознавства, створити умови для прогностичних соціолінгвістичних досліджень і передбачити подальший розвиток литовської мови та діалектів. Справді, вона відкрила литовським діалектологам широкі дослідницькі можливості й перспективи. Разом із колегами Д. Мікуленене вже підготувала й видала вагомі праці, у яких застосовано методологічні підходи й методики перцептивної діалектології, геолінгвістики та соціолінгвістики: Мовна варіативність та її оцінювання з погляду перцептивної діалектології: уявлення про варіанти й місцевості (2018), Діалектометричний зріз класифікації традиційних литовських діалектів (2019), Варіанти литовської мови: перспективи дослідника й пересічного члена мовної спільноти (2020).

240

BENDRINĖ KALBA | 95

На результати інших досліджень, що тривають або вже завершені, також іще чекає свій час оприлюднення. Чимало важливих спостережень опубліковано і в наукових статтях у різних періодичних наукових журналах та інших виданнях.

Один із задумів Д. Мікуленене останніх років — створюваний в Інституті литовської мови Банк даних місцевих мовних варіантів Литви, або Тармін¹. До нього планують включити всі діалектні ресурси, накопичені й ті, що накопичуються в цьому інституті (аудіозаписи, тексти, записані міжнародною фонетичною транскрипцією, рукописи мовознавців тощо), і зробити їх зручно доступними не лише дослідникам і громадськості Литви, а й інших країн. За допомогою інструментів платформи ArcGIS уже випробувано, а надалі розширюватиметься геопросторовий аналіз даних Тарміну. Докладніше цей банк даних представлено в науковому дослідженні Д. Мікуленене й Агне Чепайтене Тармін — модель бази даних місцевих варіантів Литви (2022)².

Отже, ініціативи й діяльність Д. Мікуленене протягом останніх двох десятиліть безперечно можна оцінити як появу нової школи дослідницького напряму. До робіт, які вона ініціює й очолює, вона без вагань залучає колег і учнів.

У короткій публікації важко оглянути й представити всі праці Д. Мікуленене. Докладніше з науковою та педагогічною діяльністю Професорки можна ознайомитися у виданні Дангуоле Мікуленене. Бібліографічний покажчик., опублікованому Інститутом литовської мови 2022 року.

ASTA LESKAUSKAITĖ

Інститут литовської мови

вул. Петра Вілейшиса, 5, LT-10308 Вільнюс

[email protected]

VILIJA RAGAIŠIENĖ

Інститут литовської мови

вул. Петра Вілейшиса, 5, LT-10308 Вільнюс

[email protected]

¹ Див. https://maps.lki.lt/portal/home/.

² Чепайтене Агне, Мікуленене Даунгола. Tarmynas – модель бази даних місцевих варіантів Литви, 2022. Доступно в інтернеті: http://lki.lt/wp-content/uploads/2022/09/Tarmynas-%E2%80%93-Lietuvos-vietiniu-kalbos-variantu-duomenu-bazes-modelis_galutinis.pdf.

ASTA LESKAUSKAITĖ, VILIJA RAGAIŠIENĖ. Danguolės Mikulėnienės mokslinės veiklos metmenys

241