LEKSIKOS TYRINĖJIMAI

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЛИТОВСЬКИХ ПОРІВНЯЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ СЕРЕДОВИЩЕМ

K. VOSYLYTĖ

Порівняльними фразеологізмами вважаємо порівняння зі сталим лексичним складом, граматичною структурою та семантикою, які не творяться в процесі спілкування, а відтворюються з пам’яті як формули колективної творчості.

Серед усіх фразеологічних одиниць порівняльні фразеологізми досліджені найменше. Хоча в мові вони досить продуктивні, тривалий час про цей тип фразеологічних сполук узагалі не йшлося. Ними мало цікавилися не лише радянські, а й зарубіжні мовознавці. Дуже непослідовно їх включали й до словників. Досі активно обговорюється питання складу порівняльних фразеологізмів. Чи є порівняльний фразеологізм двочленною чи одночленною структурою, тобто чи входить об’єкт порівняння до складу фразеологізму, чи фразеологізмом слід вважати лише саме порівняння? Скажімо, чи вважати фразеологізмами чорний, як чобіт, мчить, наче ошпарений, чи як чобіт, наче ошпарений? Із цього питання існують різні погляди. На думку одних мовознавців, порівняльні фразеологізми складаються з двох елементів, мають двочленну структуру¹, інші вважають, що найчастіше фразеологічну одиницю становить лише порівняння, рідше — об’єкт порівняння разом із порівнянням². Немає послідовності в цьому питанні й у словниках. Наприклад, у «Тлумачному словнику російської мови» Д. Ушакова (т. I—IV, М., 1935—1940) фразеологізмами вважаються: сидеть как на иголках; как зеницу ока; как две капли воды (похож); как рыба в воде; у «Словнику російської мови» (т. I—IV, М., 1957—1961): быть (сидеть) как на иголках; беречь (хранить) как зеницу ока; как две капли воды; как рыба в воде; у «Словнику сучасної російської літературної мови» (т. I—XVII, М.—Л., 1948—1965): как на иголках; как зеницу ока беречь, хранить и т. п.; быть, чувствовать, вести себя и т. п. как рыба в воде; у «Фразеологічному словнику російської мови» (М., 1967): как на иголках; как зеницу ока; как две капли воды; как рыба в воде. Як видно, немає одностайності—

¹ Žr.: А. Тихонов, Р. Кунгуров. Об устойчивых сравнительных оборотах (в русском языке). — Труды Самаркандского ун-та, Новая серия, № 139, Краткие сообщения, Самарканд, 1964, p. 41—42. Н. Сидорова. Анализ первых и вторых компонентов устойчивых сравнений типа as + прилагательное + as + существительное в современном английском языке. — Ученые записки Вологодского гос. пед. ин-та, т. 28, Вологда, 1964, p. 194—221 ir kt.

² Див.: З. Шугурова, Л. Ройзенгон. Основные вопросы изучения сравнительных устойчивых оборотов русского языка. — Материалы конференции „Актуальные вопросы современного языкознания и лингвистическое наследие Ф. Д. Поливанова“. Т. I, Самарканд, 1964, p. 104—107. М. Сидоренко. К вопросу о границах лексического состава фразеологических единиц. — Проблемы фразеологии (исследования и материалы), Москва—Ленинград, 1964, p. 126—130. В. Жуков. Фразеологизм и фразеологическое окружение. — Уч. зап. Московск. областн. педаг. инст. имени Н. К. Крупской, т. 160, Москва, 1966, p. 225—244 тощо.

7*

99

сті не лише між окремими словниками, а й усередині одного словника. Із згаданих словників один принцип послідовно витримано у «Фразеологічному словнику російської мови». У великому «Словнику литовської мови» порівняльні фразеологізми тривалий час подавали разом із приказками, загадками та прислів’ями під окремою рубрикою, тобто взагалі не вважали їх фразеологізмами. Лише в найновіших томах Словника порівняльні фразеологізми вже подаються разом з іншими фразеологічними сполуками.

У цій статті не ставиться за мету всебічно дослідити порівняльні фразеологізми литовської мови. Наша мета — спробувати з’ясувати критерії, на підставі яких можна визначити межу між порівняльними фразеологізмами та їхнім оточенням, і охарактеризувати структуру порівняльних фразеологізмів відповідно до цього оточення.

Порівняльні фразеологізми, як і інші фразеологічні одиниці, вживаються лише в оточенні певних слів. Їхній зв’язок і ступінь сполучуваності зі словами цього оточення неоднакові та залежать від структури фразеологізму, а також його семантичних і граматичних особливостей. Лексичне значення й уживання одних фразеологізмів є самостійними (наприклад, мішок сил; мішок ледарів), інших — лише лексичне значення є самостійним, однак з іншими словами вони пов’язані керуванням або приляганням (наприклад, умчати вуха куди, від чого), треті не мають самостійного лексичного значення й завжди поєднуються зі словами певної семантичної групи³. До останнього типу належать і порівняльні фразеологізми.

Слова, тісно пов’язані з порівняльним фразеологізмом, зазвичай зберігають свою лексичну й граматичну самостійність і не входять до складу фразеологізму. Порівняльний фразеологізм, зі свого боку, також має певну граматичну структуру й зміст, однак його значення та граматична функція виявляються лише в оточенні слів певної семантичної групи. Сукупність лексичних і граматичних елементів вільного вживання, що міцно усталилася, постійно сполучається з фразеологізмом і без якої його неможливо було б ужити, називатимемо необхідним фразеологічним оточенням. Оточення разом із порівняльним фразеологізмом утворює сталу порівняльну конструкцію і є одиницею мовної системи.

Оскільки порівняльний фразеологізм тісно пов’язаний з оточенням і за значенням, і за граматичною будовою, іноді важко визначити лексичний склад самого фразеологізму. Не завжди зрозуміло, скажімо, чи об’єкт порівняння становить оточення порівняльного фразеологізму, чи входить до складу фразеологізму. У такому разі компоненти порівняльної конструкції потрібно розглянути функціонально й семантично, тобто визначити граматичну функцію та лексичне значення. Наприклад, у порівняльних конструкціях базікає, мов недозрілий гарбуз, торочить, наче дурманом отруєний дієслова базікає, торочить тісно пов’язані з порівняннями, проте зберігають самостійне лексичне значення й дієслівну функцію, а отже, не входять до складу фразеологізму, а лише пов’язані з ним. Своєю чергою порівняння мов недозрілий гарбуз і наче дурманом отруєний тут мають лексичне значення «багато, марно (базікає, торочить)» і виконують функцію прислівника. У конструкціях п’яний як чіп, розпусний (неслухняний, розбещений) як жебрацьке порося фразеологізмами слід вважати як чіп, як жебрацьке порося, оскільки прикметники або дієприкметники з прикметниковим значенням п’яний, розпусний, неслухняний, розбещений мають самостійні лексичні значення й виконують функцію прикметника, тоді як порівняння виконують функцію прислівника й мають значення «дуже (п’яний; розпусний, неслухняний, розбещений)». Отже, дієслова й прикметники або дієприкметники з прикметниковим значенням тут не входять до лексичного складу порівняльного фразеологізму, а становлять його оточення.

³ Див. В. Жуков, там само.

100

Тепер розгляньмо такі порівняльні конструкції:

як барабаном б’є «усі дуже багато говорять»: Уся парафія як барабаном б’є Slnt⁴.

як за вухо закидає (викинув, закинув) «швидко їсть, жере, п’є; випив, з’їв щось»: Тільки дай йому — закидає, як за вухо Kp. Увечері викидає горщик крупи, як за вухо KzR. Моя свиня дуже швидко їсть — викидає, як за вухо Upt. Увечері батько ту кашу викинув, як за вухо BsV 264. Що там такому чоловікові — як за вухо закинув — і годі Skdt.

У цих порівняльних конструкціях об’єктом порівняння є дієслова б’є, закидає (викинув, закинув), однак тут вони не мають самостійного лексичного значення та граматичної функції. Лише разом із порівнянням ці дієслова набувають справжнього значення, якого вони мають у порівняльній конструкції. Отже, тут дієслово входить до лексичного складу порівняльного фразеологізму. Увесь порівняльний фразеологізм виконує функцію дієслова. Таких порівняльних фразеологізмів у литовській мові небагато.

Отже, основний критерій, що дає змогу визначити лексичний склад порівняльного фразеологізму, такий: слова, які постійно пов’язані з фразеологізмом, не входять до його лексичного складу, якщо мають самостійне лексичне значення та граматичну функцію.

Як компоненти самого фразеологізму, так і слова його оточення можуть утворювати синонімічні ряди. Однак згаданий критерій дає змогу і в цьому випадку чітко їх розрізнити. Порівняймо такі приклади:

a) як [наче] блискавка «дуже швидко, стрімко (летить, біжить, мчить тощо; побіг, помчав тощо)»: Він, як блискавка, примчав із Valkininkas Vlk. Летить як блискавка Krtn, Ms. Полетів як блискавка Ps. Як блискавка шугнув Krs. Як блискавка швидко побіг Brt. Кінь зірвався й помчав полями, як блискавка Inš. Помчав як блискавка Dr. Як рвонув (розігнався бігти), то як блискавка! Knv.

як здохлий «дуже повільно, неквапно, важко (йде, плентається, рухається тощо)»: Плентаєшся як здохлий Vdk. Повзе як здохлий Vkš. Коруля (волочиться) як здохлий Plt. Плентаєшся як здохлий, а швидше йти не вмієш Vvr.

як жебрацьке порося «дуже (розпущений, бешкетний, розпещений тощо)»: Розпущений, як жебрацьке поросятко Plng. Бешкетний, як жебрацьке поросятко Užv, Vvr. Розбуянений, як жебрацьке поросятко Lkv. Розпустився, як жебрацьке порося Šd. Розпещений, як жебрацьке поросятко LTR (Yl). Розбещений (розпещений) як жебрацьке порося PPr357.

b) як битий по голові (в голову, по голові) [перебитий, даний, битий, розколотий] «швидко, квапливо (летить, біжить; помчав, побіг тощо)»: Біжить, як даний по голові Ds. Побіг, як розколотий у голову Užv. Разом із дівчатами Ґріґаса… як розколотий у голову, стрімголов додому Vaižg. Біжить, як битий по голові J. Jabl. Вислизнув (швидко й тихо вибіг) як побита в голову Vaižg. Біг, як перебитий у голову J. Jabl. Біжить як перебитий по голові Krtn.

як [наче] задніми [навиворіт] зубами «неохоче (їсть, жує)»: Їси, наче навиворіт зубами Gs. Жує, ніби задніми зубами Gs.

У прикладах першої групи синонімічні ряди утворюють лексично й граматично самостійні слова, отже, вони є компонентами оточення порівняльного фразеологізму. Синонімічні слова другої групи не є лексично чи граматично самостійними, тому їх слід вважати компонентами самого фразеологізму.

⁴ Скорочення — як у «Словнику литовської мови».

101

Фразеологізми однакової будови можуть виконувати різні функції. Функція фразеологізму значною мірою залежить від його граматичного оточення. Тому важливо встановити, які слова й категорії формують оточення порівняльних фразеологізмів.

Більшість порівняльних фразеологізмів литовської мови виконує функцію прислівника, і лише невелика частина — дієслова. Оточення порівняльних фразеологізмів у прислівниковій функції утворюють: 1) дієслово (іноді його замінює звуконаслідувальне слово або словосполучення), 2) форма прикметника невищого ступеня або середнього роду, частина мови, що замінює прикметник, — дієприкметник, 3) родовий відмінок іменників.

I. Порівняльні фразеологізми у прислівниковій функції

1. Оточення більшості порівняльних фразеологізмів у прислівниковій функції утворює дієслово, рідше — словосполучення або звуконаслідувальне слово, що його замінює, наприклад: Giti, gūti į trobą kaip užprašyta (про козу) Vd. Найчастіше дієслова в оточенні є неперехідними й означають рух (наприклад, Bėga kap pamazgytas Pls. Parkūrė kaip dūmas namo An.), фізичний або психічний стан (наприклад, Sėdi lygiai kumelės pamergys Klt. Stovi kap kuolą prarijęs Vlkv.), перехід з одного стану в інший (наприклад, Užkaito kaip žarija rs.), з однієї властивості в іншу тощо; перехідні дієслова трапляються рідше. Неперехідні дієслова тісно пов’язані з порівняльним фразеологізмом, тому між ними рідко вставляються інші слова. Керований перехідними дієсловами знахідний відмінок зазвичай стоїть між дієсловом і порівняльним фразеологізмом, наприклад: Žiūrėk vištas kaip savo akį kakt oj, kad neitų į kviečius Sk. Šėmoji kaip už ausų tris viedrus iškukšėjo (випила) Ds. Іноді знахідний відмінок, керований дієсловом, вживається також перед дієсловом, наприклад: Matai, čiela riekė suraitė kaip už ausies Ut.

У литовській мові прислівники зазвичай стоять перед дієсловом (наприклад, greitai bėga, garsiai šaukia), тоді як порівняльні фразеологізми найчастіше стоять у постпозиції й лише зрідка — у препозиції.

Оточення порівняльних фразеологізмів найчастіше утворюють особові форми дієслова. Основними серед них вважаємо такі форми: для недоконаного виду — третю особу теперішнього часу, для доконаного виду — третю особу минулого часу. Наприклад: kaip [lyg] bestrėnis prie varškės «повільно, ліниво (йде, плентається тощо)»: Ko taip slūkini, kap bestrėnis prie varškės? LTR(Brt). Slenka lyg bestrėnis prie varškės Vrb.

kaip kamparas be pipirų «раптово, цілком (зник, щез)»: Išnyko kaip kamparas be pipirų Brs, Vdžg. Pranyko kaip kamparas be pipirų LTR(Jrb).

Є фразеологізми, оточення яких зазвичай утворює лише одна з особових форм дієслова. У таких випадках саме цю форму вважають основною: kaip savo ausis (ausį) ірон. «цілком (не побачить, не випивши, не отримавши тощо)»: Pamatysi kaip savo ausis PP₃₉₉. Tuos pinigus matys kaip savo ausis Alz. Išvysi kap savo ausį Lz. Mato užmokestį matys kaip savo ausį Žem. Galiu jiems tik ačiū pasakyti už jų paslaugas ir triūsą, o dvarą jie matys kaip savo ausis A. Vien.

Оточення порівняльних фразеологізмів з однаковим значенням утворюють дієслова однієї семантичної групи. Якщо оточення одного й того самого порівняльного фразеологізму утворюють дієслова двох або більше семантичних груп, такий фразеологізм має стільки значень, скільки семантичних груп дієслів із ним пов’язано.

102

Таким чином, оточення дає змогу мотивовано виокремити значення порівняльних фразеологізмів.

Наприклад:

як вівця без печінки 1. «дуже (буйствувати, шаліти)»: Шалій, як вівця без печінки Db. 2. «без тями, без діла (тиняється, бродить)»: Тиняєшся, як вівця без печінки Dr. 3. «важко, поволі (притягнувся, ледве плентався тощо)»: Ледве плентався, як вівця без печінки Brs.

Тут оточення порівняльного фразеологізму утворюють дієслова трьох семантичних груп, отже, фразеологізм має три значення.

Порівняльні фразеологізми з дієслівним оточенням зазвичай виражають спосіб або інтенсивність дії:

ніби на голках «дуже неспокійно (сидить, стоїть, лежить)»: Увесь час не знаходить собі місця, сидить ніби на голках Jnš. Крутиться, ніби на голках лежить Kt. Усі стоїмо ніби на голках, ті вискочили з-під карети, ані звуку Žem.

як камінь у воду (у воді) 1. «раптово, безслідно (зник, пропав)»: Пропав, як камінь у воду LTR. Зник, як камінь у воді Lš. Провалився, як камінь у воду Svn. 2. «дуже міцно (заснув)»: Заснув, як камінь у воді Švnč. Тієї суботи Северія, як завжди, була втомлена денною працею і заснула, мов камінь у воду впала... Vaižg.

як чорний кінь «багато, важко (працює)»: Працює як чорний кінь Krž.

як за вуха (за вухо) «дуже швидко, жадібно (з’їв, ум’яв, випив тощо)»: Подала миску — буряки ум’яв, як за вуха Sug. Шемо́їла три відра вм’яла, як за вуха Ds. Диви, цілий шматок проковтнув, як за вухо Ut. Бекон ум’яли, як за вухо Mlt.

як без солі «дурниці, марно (говорить, теревенить тощо)»: Говорить, як без солі Lkš. Та він такий пустомеля, говорить, як без солі Sml.

як [мов] із відра «дуже сильно (дощить, ллє)»: Ллє — мов із відра Grl. Дощ ллє, мов із відра Drsk. Дощ як хлюпне — то мов із відра Rtn.

як із диму 1. «злагоджено, одностайно (роблять, зробили щось)»: Співають, як із диму Mlt. Усі разом підвелися й вийшли, як із диму Srv. 2. «добре, гарно (росте, зеленіє)»: Усе цвіло й зеленіло, як із диму Šlč. 3. «дуже добре (щастить, ладиться)»: Іде, як із диму Dv.

як [мов] їжак болотяний «дуже (стомлює, дошкуляє, мучить когось)»: Дошкуляє, мов їжак болотяний Ggr. Дошкуляє, як їжак болотяний Plt. Дошкуляє, як їжак болотяний Krtn.

як [мов] зуб болить 1. «дуже (метушиться, не знаходить собі місця)»: Ниє (не знаходить собі місця) як зуб болить J.Jabl. Метушиться, мов зуб болить M. Valanč. Ниє та ниє (не знаходить собі місця) мов зуб болить — ніде не затримається NžR. Метушиться, мов зуби болять S. Dauk. 2. «дуже (кривиться)»: Кривиться, мов зуб болить J. Jabl, PPr411. 3. «дуже (стогне, зітхає)»: Стогне, мов зуб болить Mc.

як кошеня від тушкованої картоплі 1. «дуже (опирається, відмовляється, цурається чогось)»: Чого трусишся, як кошеня від тушкованої картоплі (тушкованої картоплі, тушкованої страви)? LTR(VIkv). Не пручайся, як кошеня від тушкованої картоплі rš. 2. «дуже сильно (чхає)»: Чхає, як кошеня від тушкованої картоплі Gs.

як кіт, якому хвоста крутять «багато, сердито (бурчить, нарікає тощо)»: Бурчить, як кіт, якому хвоста крутять Krtn. І нявчить, мов кіт, якому хвоста крутять Pln. Чого бурчиш, як кіт, якому хвоста крутять LTR (Ms).

103

як ведмідь на дим (на дими) «раптово, сердито (нападає, кидається, кричить на когось)»: Стрибає, як ведмідь на дим Gs. Скажи йому щось — і він кинеться, як ведмідь на дим Vlkv. Чого ти горланиш (кричиш) як ведмідь на дими Arm.

Іноді в реченні порівняльний фразеологізм пов’язаний не безпосередньо з дієсловом, а доповнює чи підсилює значення прислівника, наприклад: Живе спокійно, як у ведмедя у вусі KrvP(Rod). Виліз (вибрався) високо, як із дріжджів Ps. Порівняльний фразеологізм може бути пов’язаний і з відповідним словом, що стоїть у реченні та вказує на синтаксичну функцію фразеологізму, наприклад: Мені їх так треба, як солі в горщик Kbr. Трохи вивихнув руку, то пустив горло, ніби гіркий, якого ведуть Jrb. Однак і в таких випадках фразеологізм синтаксично залежить від дієслова. Якщо усунути прислівник, функція фразеологізму та структура речення по суті не змінюються. Отже, середовищем цих порівняльних фразеологізмів також є дієслово. З наведених речень виводимо такі порівняльні конструкції: живе, як у ведмедя у вусі; виліз, як із дріжджів; треба, як солі в горщик; пустив горло, ніби гіркий, якого ведуть.

Часом трапляється еліпсис дієслівного оточення. Зазвичай це відбувається тоді, коли основним компонентом структури порівняльного фразеологізму є дієслово, унаслідок чого весь порівняльний фразеологізм у реченні стає досить самостійним, наприклад: Російською — ніби лід гризу Azl. Жемайтійською — як лід гризу Krtn. Такі фразеологізми дуже близькі до тих, що виконують у реченні функцію дієслова. Проте й ці порівняльні фразеологізми в мовленні найчастіше вживаються з дієсловом оточення, а отже, невіддільні від фразеологізмів, що виконують прислівникову функцію: Читає — як лід гризе LTR(Grk). Він говорив, ніби лід гриз… J. Balč.

Бувають випадки, коли оточенням того самого порівняльного фразеологізму може бути і дієслово, і близький за значенням іменник — віддієслівний абстрактний іменник, або назва дії. Такі фразеологізми вважаємо варіантами відповідних фразеологізмів, пов’язаних із дієсловами, а самі іменники — варіантним оточенням порівняльних фразеологізмів:

як [немов] на пожежу (у пожежу) «швидко, стрімко (біжить, мчить; прибіг, примчав тощо)»: Мчить, немов у пожежу Kvr. Сказав хтось слово — і мчить [робити обшук] як на пожежу… Жем. Петронеле, вся схвильована, не переводячи подиху, прибігла, як на пожежу Vaižg. || «стрімкий, незвичайний (біг, манера бігу)»: А біг тих людей — наче на пожежу! Skd.

2. Другу досить продуктивну групу становлять порівняльні фразеологізми, пов’язані з якісним прикметником у звичайному ступені, дієприкметником, що його замінює, або безособовою формою прикметника. І в конструкціях цього типу порівняльний фразеологізм має стільки значень, скільки семантичних груп утворює його оточення. Порівняльний фразеологізм зазвичай доповнює чи підсилює значення прикметника, показує більший або менший ступінь вияву ознаки предмета й найчастіше має значення «дуже».

а) Приклади з прикметником у звичайному ступені або дієприкметником, що виконує його функцію:

як огірок 1. «дуже (огрядний, гладкий — про людину чи тварину)»: Будеш ти гладкий, як огірок Lp. Кінь розжиріє, як огірок Lp. 2. «дуже (великий, роздутий — про ніс)»: Роздутий ніс, як огірок після п’яної бійки Ssk.

як око «дуже (повний, ущерть наповнений чимось — про посудину, приміщення)»: Діжка повна, як око: трохи хлюпнеш — і все виллється! Pn. Налив склянку повну, як око Alk. Ставок, як око, повний прохолодної води J. Avyž. Відро молока повне, як око Slnt. Повн-

104

повний мішок як око, важко розпізнати Ds. Комора Nako (таке прізвище) повна [сіном], як око Slm.

як кістка 1. «дуже (худий, виснажений — про людину чи тварину)»: Свині худі, як кістки Šlu. Висох, як кістка Vlk. Були худенькі, як кісточки, а бліді — як картопляні паростки, витягнуті в темному узліссі Vaižg. 2. «дуже (блідий, білий, зблідлий — про людину)»: Та дівчина зблідла, як кістка Vklv.

як скребок «дуже (тонкий, худий — про людину чи тварину)»: Дівчина тонка, як скребок Ds. Корови худі, як скребки Ds.

як овечий дух «дуже, цілковито (дурний)»: Дурний, як овечий дух Lnkl.

б) Приклади з формою прикметника середнього роду:

як на долоні «дуже, цілковито (ясно)»: Ясно, як на долоні Ds. Від початку до кінця йому було ясно, як на долоні, — цей шлюб неможливий, Паукштайте за нього не вийде Vaižg.

як удень «дуже, цілковито (ясно)»: Ясно, як удень Plv. Що б не говорили — усе ясно, як удень Jnš.

як у вовчій пащі «дуже, цілковито (темно)»: Темно, як у вовчій пащі SkrT.

як у побожної старої молитва «дуже (гарно)»: Ото гарно — як у побожної старої молитва (мішпарас) Dl.

У мові для характеристики якості об’єкта досить часто вживається лише порівняння. У таких випадках порівняльний фразеологізм є досить самостійним і за своєю функцією відповідає прикметнику:

як перунове гречане зерно «дуже рідкі, зазвичай про зернові»: Ваші зернові — як перунове гречане зерно Ds.

як копиця «дуже велика, огрядна, зазвичай про жінку»: Ох ти ж, моя, бабо, як копиця! Slm. Сама як копиця, а ноги як ложки Sml.

як і жебрацький ціпок «дуже довгий — про соплі»: Шмаркля довга, як і жебрацький ціпок PnmR.

як лід «дуже гарна, чудова — про погоду»: Сьогодні погода — як лід Šv.

як молитва п’яного «дуже поганий, невдалий — про чиюсь роботу тощо»: Твоя робота — як молитва п’яного VP46.

Однак більшість порівняльних фразеологізмів уживається з прикметниковим оточенням, а іноді — і з прикметниковим оточенням, і без нього. Порівняймо:

Ти будеш повний, мов огірок Lp. || Чоловік — наче огірок, дружина — наче гарбуз LTR(Dkk).

Виросте ніс, як огірок, від шапки Ssk. || Його ніс як огірок Ėr.

Свині худі, мов тріски Šlu. || Та в них ні огорож, ні воріт, коні — як мотики, корови — як тріски, а свині — самі купи гною… I. Simon.

Зазначимо, що прикметникове оточення в порівняльних конструкціях частіше, ніж дієслівне, буває варіантним. Варіантним оточенням порівняльних фразеологізмів цього типу вважають спільнокореневі прикметники або прикметники й дієслова однієї семантичної групи, наприклад: білий, як полотно, зблід, як полотно; можливим був би також варіант білизна — як полотно. Кілька прикладів у реченнях:

як [наче] полотно «дуже (білий, зблідлий, блідий — про людину, її обличчя)»: Блідий, як полотно Sln, Sug. Повернувся додому білий, як полотно Prng. Зовсім зблід, як полотно Jnšk. Блідий і знебарвлений, як полотно, лежав він у своєму розкішному ліжку J. Balč. || «дуже (зблід, став блідим)»: Зблід, як полотно Jnš. Що це з тобою, кажеш!.. А чого ти сама зблідла, як полотно?.. V. Krėv.

105

Як [наче] котяча мумія «дуже (виснажений, схудлий, змарнілий — про людину)»: Виснажений, як котяча мумія Erž. Зморщена, зблідла — наче котяча мумія Erž. Вищирився і змарнів, як котяча мумія Gs. || «дуже (виснажився)»: Виснажився, як котяча мумія Erž.

як мальований «дуже гарний — про людину або тварину»: Дівчина — як мальована Slm. || «незвичайна (краса)»: Краса дівчини — як на картині Kp.

3. Оточення порівняльних фразеологізмів у прислівниковій функції може становити родовий відмінок іменника. Конструкції цього типу не дуже продуктивні. У них порівняльний фразеологізм зазвичай має значення кількісного прислівника:

як комарів «дуже багато — про живих істот і неживі предмети»: Вивела сотню курчат, як комарів, та курочок мало — самі півники Plv. Дітей, як комарів, повна хата набилася Lš. Верхівки дерев повні ворон, як комарів, мабуть, буде дощ Plv. Ягід, як комарів, — уся земля вкрита, наче рядном V.Krev.

як із калюжі «дуже багато — зазвичай про живих істот»: Людей набралося, наче з калюжі Kp. Мух — як із калюжі Slm.

як у собаки бліх «дуже багато — про живих істот і неживі предмети»: У багатого господаря родичів — як у собаки бліх Jnš. У нього грошей, як у собаки бліх LTR (J. Jabl.). Нині вільних кімнат, як у собаки бліх rš.

як грудок «дуже багато — про живих істот і неживі предмети»: Дітей — дітей, як грудок! Навіть гілки гнуться: яблук — як грудок! Trgn.

як молозива (молозива) «дуже багато — зазвичай про сміх, розмови»: Сміху було — як молозива Kp. Сміху — як молозива Al. Хлопцям було смішно — як молозива Vaižg. Незабаром поповзли чутки — як молозива Vaižg.

як льоду «дуже багато — зазвичай про неживі предмети»: Оце, брате, грошей буде — як льоду! rš. Оце назбирав гороху — як льоду! Lzd.

Оточенням багатьох таких порівняльних фразеологізмів можуть бути родові відмінки іменників із найрізноманітнішими значеннями. Порівняльні фразеологізми цього різновиду, пов’язані лише з іменниками певного, обмеженого кола значень, трапляються рідко, наприклад: сміху, розмов — як молозива.

II. Порівняльні фразеологізми дієслівної функції

У литовській мові порівняльних фразеологізмів дієслівної функції небагато. Вони вільніше пов’язані зі словами оточення, ніж порівняльні фразеологізми прислівникової функції, і мають самостійне значення, однак, як побачимо, значення слів оточення, які в багатьох випадках позначають виконавця дії, є визначеним. Дієслівним компонентом порівняльного фразеологізму найчастіше виступають особові форми дієслова.

Порівняльні фразеологізми дієслівної функції можуть мати значення особових і безособових дієслів. Оточення порівняльних фразеологізмів зі значенням особових дієслів зазвичай становить названий або не названий виконавець дії — особа, виражена називним відмінком:

потрапив як нирка в жир Sim «несподівано отримав добре місце, потрапив на добре місце»: Тобі добре, Мареле! Як нирка в жир потрапила... Жем. Ана як нирка в жир потрапила на щастя J.

106

наче у вогонь кинув «дуже розгнівав, розлютив когось»: Оце як у вогонь кинув, що сказав Lnk. — Коли я сказав, що пан хоче дати нам контракт, — далі вів Балтарагіс, — то наче у вогонь кинув… вилаяв мене, обізвав… Жем.

вискочила наче в грядку рути «дуже недоречно виступила, не до місця щось зробила, сказала»: Вона зі своїм учинком вискочила наче в грядку рути Skr.

вискочив наче пугач із конопель Ds «втрутився в чужу розмову».

наче [мов] із дверима ввалився «несподівано, раптово щось сказав, заговорив, втрутився в розмову»: Ну й ввалився, наче з дверима, з таким несподіваним запитанням I. Simon. Наче з дверима ввалилася Уосте з новиною I. Simon. Ну, Вілюку, чому ти ще й не привітавшись так безцеремонно заговорив? Наче з дверима ввалився I. Simon.

як на нігті поклав «дуже швидко, жадібно з’їв, ум’яв щось»: Ось, дивись, і ум’яв, як на нігті, тарілку каші Plt. Як на нігті миску поклав Жемл. Та дубійка півмиски картоплі ум’яла як на нігті Vvr. З найбільшим апетитом вона як на нігті з’їла свою булочку I. Simon.

З прикладів видно, що порівняльні фразеологізми виконують функцію перехідних (наприклад, як на нігті поклав) або неперехідних (наприклад, вискочила наче в грядку рути) дієслів.

Оточення порівняльних фразеологізмів зі значенням безособових дієслів може виражатися давальним відмінком названого або неназваного суб’єкта дії чи знахідним відмінком об’єкта дії:

наче руки відпустило «комусь дуже полегшало»: Усім тепер наче руки відпустило, коли німців вигнали Šts.

наче [мов] рукою зняло [зняло] щось «цілком минуло, перестало — про хворобу, біль, втому тощо»: В Аніцетаса втому мов рукою зняло J. Avyž. Коли кинув палити цигарки, біль цей наче рукою знімає V. Kud ir. Побачивши ці ліки, наче рукою зняло [біль] Skdt.

Оточення порівняльного фразеологізму іноді становлять слова різних граматичних категорій, найчастіше дієслово й прикметник. Тоді фразеологізм зазвичай має стільки значень, скільки граматичних категорій становлять його оточення (за винятком варіантного оточення) і скільки семантичних груп утворюють слова цих граматичних категорій. Наведемо приклади:

як борона 1. «дуже кремезна, незграбна, зазвичай про жінку»: Жінка як борона, плечі як драбина KrvP(Ds). 2. «негарно, похитуючись (іде)»: Кульгає, наче борона Plš. Іде негарно, наче борона Lp.

наче [мов] без очей 1. «поволі, навпомацки, наблизившись (щось робить)»: Чого ж ти тут блукаєш, наче без очей Blnk. Крапайла (розвалюха) копирсається, наче без очей Erz. Та він уже сліпий — витріщається, копирсається, наче без очей Jrb. 2. «стрімко, ні на що не зважаючи (кидається, іде кудись)»: Кидаєшся, наче без очей LTR (Šmk). Ішов, наче без очей, — штовхнув глечик зі свіжим молоком на землю Srv. 3. «важко без чогось важливого»: Без науки як без очей LTR.

як у вулику (вулик) 1. «дуже, сильно (гуде, шумить, здіймає гамір)»: Усе місто гуло, як у вулику A. Vencl. Увесь театр дзвенів і гудів, як у вулику rš. 2. «дуже (набряклий, роздутий — про людину чи частину її тіла)»: Мої ноги набрякли

107

як чоботи Sts. Людина набрякла, як чобіт Užv. || «дуже, сильно (набрякло, роздулося)»: Ніс набряк, як чобіт Žr. 3. «цілком (порожній)»: Порожній, як чобіт LTR (Pp).

як [іт, мов] дим 1. Plv, Užv «дуже добрі, буйні — про зернові, посіви»: Пшениця — як дим Gs, Kt. Жито як жито, а ярі — в усіх як дим! Žem. 2. «дуже (п'яний)»: П'яний, як дим Švnč. Хитається, п'яний, як дим Ktk. || «дуже п'яний»: Він уже — мов димок Gs. 3. «швидко, стрімко (летить, біжить; побіг, помчав тощо)»: Помчав додому, як дим An. Кінь мчав, як дим Dbk. Щойно сів на коня — як дим умчав Arm. Промчав полями, як дим Šil. І помчав [чорт] знову до пекла, як дим S131. 4. «швидко (зникло, минуло, пропало щось)»: Той ліс зник, як дим P. Cvir. Ось як дим зникають ледарі цього світу M. Valanč. Минуло, як дим, усе моє життя SGII55.

як [мов] гороховий черв'як (черв'як) 1. «дуже (зігнутий, заціпенілий, задубілий, змарнілий, переважно про людину)»: Зігнувся, як гороховий черв'як LTR (Plng). Змарнів, як гороховий черв'як Prk. Скоцюрбився, як гороховий черв'як Krž. Задубів, як гороховий черв'як S. Dauk. Вранці не можна було підійти до стада: задубілі, наче горохові черв'яки Žem. || «дуже (застиг[ла], заціпенів)»: Застиг, як гороховий черв'як J. 2. «ледве, важко, повільно (йде, плентається)»: Чого ти плентаєшся, як гороховий черв'як? Brs. І повзе, як гороховий черв'як Krkl. Чого ледве повзеш, як гороховий черв'як? Brs. Бреде, ледве живий, — як гороховий черв'як Užv.

Варто згадати про паралелізм структури деяких порівняльних фразеологізмів і оточення. У таких порівняльних конструкціях фразеологізм і оточення мають однакову або дуже подібну структуру:

як пиво без хмелю «нікудишній, не годиться нічого без чогось важливого»: Людина без честі — як пиво без хмелю: не годиться Sim.

як сад без огорожі «негодящий без чогось; важко комусь без чогось важливого»: Життя без дружини — як сад без огорожі PPr149.

як без солі «нецікавий, невеселий без когось; нецікаво, невесело без чогось важливого»: Без нього — як без солі Plv. Без Домаса й Зосі вечорниці — як без солі Žem.

як без пазурів «важко без чогось; нікудишній без чогось важливого»: Без ножа — як без пазурів LTR (Rk). Господині без коцюби — як без пазурів Užp. Побачив людей, світ, зрозумів, що без науки — як без пазурів A. Vencl.

як за муром «добре жити, легко, коли вийшла заміж за когось»: За добрим чоловіком — як за муром Dkš. За таким чоловіком будеш, як за муром Klov.

як собаці бігти «дуже легко, легко вдається (говорити)»: Йому говорити — як собаці бігти Vrb.

як собаці гавкати «дуже легко, легко вдається (розмовляти)»: Йому розмовляти — як собаці гавкати Vjkv.

108

ВІДНОШЕННЯ ЛИТОВСЬКИХ ПОРІВНЯЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ДО ОТОЧЕННЯ

К. ВОСИЛІТЕ

Резюме

Мета роботи — з’ясувати критерій, на підставі якого можна встановити межу між порівняльними фразеологізмами та їхнім фразеологічним оточенням. Далі залежно від оточення характеризується будова порівняльних фразеологізмів.

Обов’язковим фразеологічним оточенням називається чітко встановлена сукупність лексичних і граматичних елементів вільного вживання, яка постійно супроводжує фразеологізм і без якої він не вживається. Оточення разом із порівняльним фразеологізмом утворює постійну порівняльну конструкцію і є одиницею системи мови.

Основним критерієм для встановлення складу порівняльного фразеологізму є таке: слова, які постійно супроводжують фразеологізм, не входять до його лексичного складу, якщо вони мають самостійне лексичне значення і граматичну функцію.

Фразеологізми однакової будови можуть виконувати різні функції. Функція фразеологізму залежить від його граматичного оточення. Більшість порівняльних фразеологізмів литовської мови виконують функцію прислівника і лише незначна частина — функцію дієслова. Словами оточення порівняльних фразеологізмів із функцією прислівника бувають: 1) дієслово (іноді його замінює звуконаслідувальний вигук або група слів), напр., stovi kaip kuolą prarijęs, 2) позитивний ступінь прикметника або його середній рід, чи частина мови, що замінює прикметник, — дієприкметник, напр., sudžiūvęs kaip kačių mėta, aišku kaip ant delno, 3) родовий відмінок іменника, напр., juoko kaip krekeno. Оскільки порівняльні фразеологізми, що виконують функцію прислівника, тісно пов’язані з оточенням, їхнє значення виявляється лише в оточенні слів певної семантичної групи. Порівняльні фразеологізми з функцією дієслова мають самостійне значення і вільніше пов’язані зі словами оточення.

Зазвичай порівняльні фразеологізми мають стільки значень, скільки граматичних категорій становлять їхнє оточення (за винятком варіантного оточення) і скільки семантичних груп утворюють слова цих граматичних категорій.

Відзначено паралельність будови деяких порівняльних фразеологізмів та оточення, напр., gyvenimas be žmonos — lyg daržas be tvoros; be peilio kaip be nagų; jam kalbėt — kaip šuniui bėgt.

109