MOKSLO KALBOS KULTŪROS IR TERMINOLOGIJOS PROBLEMOS

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXIV (1985)

ВАЛЕНТИНА СКУЇНЯ

ПРО ДЕЯКІ СЕМАНТИЧНІ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Для сучасного етапу НТР характерне виникнення нових підходів до вивчення навколишнього світу та нових наук, пов’язаних із цими підходами. Використання таких наук і наукових напрямів, як кібернетика, системний аналіз, математичне моделювання, сприяє перетворенню науки на найреволюційніший елемент техніко-економічного прогресу, на найважливіший засіб соціального управління ¹.

У процесі постійного зростання ролі науки величезне значення для науково-технічного прогресу має високоякісна інформаційна служба, у якій провідне місце посідає наукова література. Правильному розумінню тексту наукової літератури та швидшому обміну інформацією сприяє семантична точність термінів.

Семантичний аспект у термінологічній теорії відіграє дуже важливу роль. Семантиці терміна відведено значне місце вже в переліку основних вимог, що висуваються до наукового терміна, а саме: 1) семантична точність; 2) однозначність; 3) мононімічність², або однотермінність; 4) контекстна незалежність³.

Відхилення від цих, а також інших вимог, наголошених у працях основоположника радянської термінологічної школи Д. С. Лотте, і розгляд термінологічних проблем із суто загальнолінгвістичних позицій без урахування та розуміння термінологічної специфіки (напр., акцентування полісемії та нестійкості значення терміна й заперечення через це вимоги однозначності та незалежності терміна від контексту, нерозрізнення специфіки термінологічних семантичних процесів і семантичних процесів, що відбуваються в загальнолін-

¹ М а р у с е н к о М. А. Системний підхід до науково-технічної термінології.— НТІ, сер. 2, 1983, № 1, с. 1.

² Вимогу лише одного найменування, одного терміна для позначення одного поняття у статті названо мононімічністю (пор. з утворенням синонімічність, а також пор.: синонімія—мононімія — для позначення відповідних явищ).

³ Термін контекстна незалежність також створений автором статті для коротшого найменування вимоги незалежності терміна від контексту, яка викладається у працях Д. С. Лотте (див., напр.: Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии.— М., 1961, с. 73—75).

138

тературній мові, ігнорування галузевих термінологічних особливостей і загальнонаукових потреб тощо) ⁴, а також нерозрізнення специфіки наукової та професійної термінології завдає шкоди теоретичним засадам термінології та практичній розробці терміносистем. Правильне розв’язання сучасних семантичних термінологічних проблем знаходимо у працях В. П. Даниленко, яка, зокрема, наголошує: «Реалізація... семантичних процесів (полісемії, омонімії, антонімії) у термінології також визначається положенням терміна в системі та його зв’язком з означуваними, тому вияв семантичних якостей у термінів специфічний порівняно із загальнолітературними словами»⁵.

Для досягнення семантичної точності під час створення нового терміна необхідно повністю знати поняття, виражене терміном, і вміло добирати відображені в назві істотні⁶ ознаки поняття. Уточнюючи значення наявного терміна, зазвичай необхідно спочатку уточнити межі позначеного поняття, виявити видовий термін, а також суміжні родові терміни й внести необхідні структурні та семантичні зміни.

Вимогу однозначності в термінології не слід розуміти формально. Згідно з радянською термінологічною школою, заснованою на дослідженнях Д. С. Лотте та інших радянських термінологів, істотною ознакою наукового терміна, а також вимогою до наукового терміна вважається відносна однозначність терміна, тобто співвіднесення мовного знака терміна з одним поняттям у межах системи понять цієї галузі та споріднених (суміжних) із нею галузей знання⁷. Тому не можна вважати багатозначним термін, функцію якого виконує полісемантичне слово, різні значення якого використовуються в різних галузях, наприклад: окно — у функції будівельного та болотознавчого терміна, вал — у функції

⁴ Див., напр.: Новичкова Л. М. К вопросу о многозначности научно-технических терминов (в рамках перевода с одного языка на другой).— В кн.: Всесоюзная конференция «Совершенствование перевода научно-технической литературы и документов». М., 1982, с. 93—94, где многозначность терминов названа стабильным и закономерным явлением, которое обусловлено внутренними законами развития языка; см. также описание некоторых семантических процессов в книге: Петров В. В. Семантика научных терминов.— Новосибирск, 1982.

⁵ Даниленко В. П. Русская терминология/Опыт лингвистического описания.— М., 1977, с. 53.

⁶ Як показує практика, під час створення громіздких багатослівних термінів-словосполучень нерідко забувають про необхідність добирати для відображення в терміні саме істотні ознаки, хоча на цьому у своїх працях неодноразово наголошував Д. С. Лотте (див., напр.: Баржи́цкая О. В. О некоторых сложных вопросах стандартизации научно-технической терминологии.— В кн.: Научно-техническая терминология. М., 1983, вып. 5, с. 1—5).

⁷ Про це див.: Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии, с. 75.

139

машинобудівного, сільськогосподарського та гідрологічного терміна тощо. На багатозначність або семантичну нестійкість у термінології не вказують також терміни, утворені способом зміни значення загальнолітературного слова або терміна якоїсь іншої галузі, наприклад: усталость (у технології металів), память (в обчислювальній техніці), долговечность (у технічних галузях), козлы — (у будівництві) та ін. На конкретні факти функціонування, а не на природу спеціальних слів ⁸ вказують наявна на практиці невпорядкованість деяких термінів і присутність у реальному терміновживанні окремих багатозначних термінів. Випадки багатозначності термінів однієї галузі — не надто поширене явище; крім того, багатозначність по змозі усувають під час упорядкування галузевої термінології.

У різних галузях, однак, доводиться зважати на так звану категоріальну багатозначність ⁹, в основі якої лежить різнокатегорійність відповідних словотворів, зумовлена загальною системою конкретної мови, наприклад: у російській мові твердость — властивість і величина, давление — процес і величина, намотка, кладка — процес і результат, смазка — процес і речовина, образование — у прямому та зворотному значенні (пор. значення дієслів образовать і образоваться), выравниватель — людина і пристрій. Категоріальна багатозначність — не вада термінології ¹⁰, яку неодмінно слід було б усунути. При цьому терміни не стають незрозумілими. Межі певного поняття цим не порушуються: твердость — певна властивість і відповідна їй величина, выравниватель — виконавець (і людина, і пристрій) певної дії. Конкретне вживання терміна, конкретний контекст у сфері функціонування терміна зазвичай досить наочно розкриває його зміст. При цьому контекст не робить значення терміна залежним явищем (не порушує вимоги контекстної незалежності терміна): він лише розкриває, пояснює значення, властиве терміну у сфері його фіксації.

Існує думка, що багатозначність особливо властива питомим словам мови, оскільки кожна природна мова є полісемантичною мовною структурою ¹¹, а запозичення в мові, що запозичує, однозначні, нібито мають характер чистого символу, і тому в термінології мають свої переваги ¹². Запозиченням іноді віддають перевагу навіть під час вибору окремого видового терміна,

⁸ Даниленко В. П. Русская терминология, с. 55.

⁹ Как работать над терминологией. Основы и методы.— М., 1968, с. 40.

¹⁰ Даниленко В. П. Русская терминология, с. 69.

¹¹ Дьяков Б. О полисемантической структуре естественных языков.— Вопросы философии, 1973, № 7, с. 139.

¹² Интернациональные элементы в лексике и терминологии.— Харьков, 1980, с. 71.

140

наприклад: у латиській мові запозичено англіцизми parkings — для назви одного з видів автомобільних стоянок, kruiz — для назви одного з видів подорожей кораблем, bermudi — для назви одного з видів модних штанів, rums — для назви одного з видів напоїв, rauts — для назви одного з видів святкувань, šovs — для назви одного з видів вистав.

Але, з одного боку, не всі питомі слова в мовах багатозначні. У словниках латиської мови з одним значенням подаються, наприклад, латиські слова ābele «яблуня», ascenes «окуляри», alksnene «гіркушка», apauši «недоуздок», augājs «рослинність». У мові можна констатувати тематичні групи слів, для яких незалежно від їхнього питомого чи іншомовного походження характерна однозначність, наприклад: назви видів спорту — basketbols «баскетбол», volejbols «волейбол», dambrete «шашки», burāšana «вітрильний спорт», rokasbumba «ручний м’яч»; назви дерев, квітів та інших рослин — plūme «слива», acālija «азалія», balanda «лобода» та ін.

З іншого боку, багато запозичень, що мають у мові-джерелі загальніше значення і нерідко є там також багатозначними словами, за умов сучасних широких мовних контактів через деякий час набувають багатозначності й у мові-реципієнті. Наприклад, у російській мові англіцизм круиз вживається не лише для позначення подорожі кораблем, а й для назви авіаподорожі та навіть поїздки містом у кінному екіпажі. Військовий термін камуфляж набув загальнішого значення маскування взагалі. Англіцизмом bermudi у практиці латиської мови позначають не лише жіночі штани завдовжки до колін із манжетами, а й довгі штани певного фасону — як із манжетами, так і без них. Англіцизм шорты також не має значення якогось одного певного виду коротких штанів. У латиській науковій термінології закріпився англіцизм dizains у двох значеннях: 1) «художнє конструювання» і 2) «художнє проєктування» ¹³.

Багатозначність і нестійкість семантики характерні також для багатьох інтернаціональних запозичень, утворених на греко-латинській основі. З часом змінилося значення інтернаціоналізмів концерт, конкурс, манифест, навигация, парад, тактика та ін. У різних значеннях уживаються інтернаціоналізми арматура, культура, морфология, реакция та ін. У латиській мові для називання певних проміжків часу використано інтернаціоналізми эпоха (для назви тривалого періоду, що має особливе значення в житті людства),

¹³ Цікаво, що в литовських термінологічних дослідженнях еквівалентом англійського слова designer у російській мові подається російське слово чертежник, а в литовській — литовське braižytojas (див., наприклад: Каулакене А. Ю. Кальки в современной литовской технической терминологии: Автореф. дис.... канд. филол. наук.— Вильнюс, 1983, с. 11).

141

etaps (у військовій, спортивній термінології, а також у загальнішому значенні тривалого проміжку часу), для назви одного з видів повідомлень — raporis (у військовій та суміжній із нею термінології). А останнім часом під впливом значень відповідних інтернаціоналізмів російської мови (эпоха, этап, рапорт) ці інтернаціоналізми в латиській мові набувають загальніших значень, тим самим певною мірою поступово витісняючи з ужитку латиські слова laikmets, posms, ziņojums.

Для інтернаціоналізмів, як і для інших лексичних одиниць мови, характерна багатозначність окремих елементів. Так, з елементом -itāte у латиській мові зазвичай уживаються і знову з’являються інтернаціоналізми з абстрактним значенням: stabilitāte, profesionalitāte, eksemplaritāte, situativitāte. Але деякі з таких інтернаціоналізмів мають і конкретне значення: autoritāte, antikvitāte, aktualitāte, novitāte. (Подібний перехід значення від абстрактного до конкретного спостерігається також у латиських утвореннях з елементами -ība, -ums, наприклад: aplamība, darbība; darījums, plūksnojums, а в російській — з елементами -ость, -ство, наприклад: сладость — сладости; новшество.)

Додаткова синонімія, антонімія або омонімія іноді виникає під час використання класичних інтернаціональних кореневих елементів у національному словотворенні, наприклад: корінь ген- використано в утвореннях индигенный и генуинный, які знаходимо в литовських та естонських мовознавців із загальним значенням «питомий».

З наведених фактів випливає висновок, що переваги запозичень у семантичному плані часто є вельми сумнівними і що слід погодитися з висловлюваннями радянських лінгвістів, які не рекомендують захаращувати мову іншомовними позначеннями, особливо якщо це запозичення з окремих національних мов. І не лише тому, що вони є позначеннями іншомовного походження, а й тому, що вносять у мову-реципієнт одиниці своєрідної фонетичної, морфологічної та семантичної структури, потребуючи для себе особливих правил правопису (іноді й вимови), структурно-семантичного аналізу тощо. ¹⁴, наприклад: під час запозичення латиською мовою англіцизмів lapings, listings, moldings, monitorings, parkings тощо елемент -ings виокремлюється як самостійний словотвірний елемент і потребує для себе місця в загальній словотвірній системі мови. Однак цей елемент семантично дублює латиський елемент -šana (який відповідає російському -ние) і, отже, не збагачує мову, а, навпаки, вносить до неї зайву дублетність.

Окремі запозичення наукових термінів з інших національних мов можуть порушити наявну в цій мові терміносистему,

¹⁴ С к в о р ц о в Л. И. Сокровищница языковой культуры (окончание).— Русская речь, 1976, № 4, с. 19.

142

Тому заслуговує на схвалення прагнення фахівців під час упорядкування галузевої термінології уникати поширених у професійному вжитку невмотивованих запозичень і замінювати їх вдалими системними новотворами, наприклад: у латиській науково-технічній термінології замість германізму šlifs утворено pieslīpnis, замість šlihs — izskalas, замість štoks — stumbenis, замість klipverks — paminkaltava; у медичній термінології еквівалентом інтернаціоналізму рефлукс визнано atvilnis, еквівалентом англіцизму stress — spriedze. Цілий ряд інтернаціоналізмів має латиські відповідники в екологічній і гідробіологічній термінології, наприклад: fitofāgs — augēdājs, heliofobs — saulbēglis, helofīts — purvaugs, hionofils — sniegmīlis. Латиські фахівці з електроніки визнали цілком правильним термін ekrānpults замість несистемного англіцизму displejs¹⁵.

Кожна національна мова має великі можливості для диференціації значень слів. Так, у латиській мові для цієї мети слугують і різні префікси: sagāde «заготівля» — apgāde «постачання», pakars «підвішування» — piekars «підвіска», і суфікси: drošība «безпека» — drošums «надійність», kraušana «навантаження» — krautnēšana «штабелювання», і суфіксальне закінчення: ierakste «запис (процес)» — ieraksts «запис (результат)», і навіть чергування голосних та приголосних у корені слова: spraislis «прямий ригель» — sprieslis «кривий ригель», lietēšana «дощування (полив)» — liedēšana «дощування (випорожнення у вигляді дощу)». Диференціації значень досягають і шляхом творення термінів — складних слів і термінів-словосполучень: mežmeliorācija «меліорація лісів» — meža meliorācija «меліорація лісу», darbavieta «місце роботи» — darba vieta «робоче місце», ūdenslīmenis «рівень води» — ūdens līmenis «водна поверхня».

Цінним термінологічним фондом у багатьох мовах є різні інтернаціональні утворення з певним усталеним значенням, наприклад: утворення з елементами -ат, -ид, -ит у хімічній термінології (арсенат, нітрат, сульфат; арсенід, нітрид, сульфід; арсеніт, нітрит, сульфіт), назви мінералів на -ит від основ місцевих назв (алтаїт — знайдений на Алтаї, біломорит — знайдений біля Білого моря, кубаніт — знайдений на Кубі) або прізвищ видатних учених (авіценніт, біруніт, багратіоніт, пржевальськіт). За невеликими винятками в певних значеннях уживаються інтернаціоналізми на -ада (олімпіада, спартакіада, шубертіада), -ація (агітація, концент-

15 Англіцизм дисплей, а також компьютер, дизайн та ін. зазнавали критики й в інших мовах; див., наприклад: Скворцов Л. И. Сокровищница языковой культуры (окончание). — Русская речь, 1976, № 4, с. 19; Андреев Р. А. К вопросу о формировании терминологии вычислительной техники и информатики во французском языке. — В кн.: Всесоюзная конференция «Совершенствование перевода зарубежной научно-технической литературы». М., 1978, с. 102.

143

рація), -изм (комунізм, соціалізм), -ист (комуніст, русист), -итет (авторитет, паритет) та ін. Значення основ ферри- и ферро-; элид- и элимин- та ін. чітко розмежовуються.

В окремих мовах використовують й інші способи та елементи диференціації значення утворень з інтернаціональною основою. Так, у латиській мистецькій термінології запозичені постфіксальні елементи -ants і -ieris використовують для розмежування значень термінів dublants «артист-дублер, який виконує ту саму роль» і dublieris «артист-дублер, який говорить, діє замість іншого, наприклад, під час дублювання фільмів, виконання небезпечних номерів тощо». Різні значення мають деривати aktivēt — aktivizēt, gāzēt — gazificēt, internacionāls — internacionalistisks, kompozīts — kompozicionāls, problēmisks — problemātisks, sistēmisks — sistemātisks та ін. Аналогічні факти є й в інших мовах: пор. у російській мові активировать — активизировать, газировать — газифицировать, интернациональный — интернационалистский, композитный — композиционный, проблемный — проблематический, системный — систематический, в естонській мові konstruktiivne — konstruktsiooniline, loogiline — loogikaline, süsteemne — süsteemaatiline¹⁶

Останнім часом у практиці впорядкування термінології латиської мови за потреби для диференціації значень використовують розмежування семантики синонімів, допустимих у науковій термінології, один з яких є власномовним, а інший — іншомовним (інтернаціональним), наприклад: dzinejs «двигун» — motors «мотор», atstarotājs «відбивач» — reflektors «рефлектор».

У статті докладніше розглянуто питання однозначності й багатозначності власномовних та іншомовних термінів і згадано деякі можливості диференціації значень окремих словотвірних груп на основі власномовних та інтернаціональних утворень. Поза аналізом залишено семантичні проблеми, пов’язані з вимогами мононімічності й контекстної незалежності тощо.

У зв’язку зі зростанням ролі інтернаціональної термінології та появою в багатьох національних мовах новотворів на основі інтернаціональних основ дедалі нагальнішою стає потреба замислитися над способами й методами узгодження семантики та форми інтернаціональних утворень, над шляхами впорядкування інтернаціональної термінології в міжмовному масштабі, щоб усунути наявні на практиці суперечності (пор.: библиотека, картотека, фильмотека, фонотека, но — дискотека; багаж, километраж, литраж, тоннаж, но — персонаж тощо).

¹⁶ К у л ь л Р. Розвиток естонської термінолексики на тлі індоєвропейських мов.— У кн.: Контакти російської мови з мовами народів Прибалтики. Рига, 1984, с. 123—137.

144

Кожен термін має бути науково обґрунтованим. Під час вибору оптимального наукового терміна не втратили своєї актуальності вимоги, розглянуті у працях Д. С. Лотте, серед яких особливе місце посідає вимога системності.

Ясність терміна — запорука ясності думки та вищого рівня культури мови науки.

10 Užsak. Nr. 1007