Acta Linguistica Lithuanica

LIX (2008), 81 – 107

Поєднання дієприкметників минулого часу, що функціонують як обставини, з головними дієсловами в литовській мові: вид і транзитивність¹

Eiko Sakurai

Токійський університет

Мета цієї статті — зробити деякі спостереження щодо певних обмежень, які визначають, як дієприкметники минулого часу, що функціонують як обставини (у напівпредикативному вживанні), поєднуються з головними дієсловами в литовській мові. У попередніх працях (Sakurai 2000; 2003) я висловила деякі міркування щодо семантичних обмежень, зокрема розглянутих з погляду виду, які визначають поєднання дієприкметників минулого часу, що функціонують як обставини, з головними дієсловами. Це питання досі не розглядалося ані в традиційній литовській граматиці (LKG, DLKG), ані в інших працях про литовську мову. Додаючи до цього аналізу погляд на транзитивність, я маю намір наголосити на тісному зв’язку між видом і транзитивністю в цій проблемі: у реченнях із предикатом типу <стан> прикметникові дієприкметники минулого часу та головні дієслова утворюють єдиний предикат як цілісність, можливості сполучення компонентів якого суворо обмежені принципом семантичної узгодженості щодо стативності й неперехідності.

¹ Я хочу подякувати Тасаку Цуно́ді (Токіо) та Таміо Янагісаві (Нагоя) за докладні й цінні зауваження до попередніх версій цієї статті. Це частина результатів мого дослідження в Литві, яке фінансується Японським товариством сприяння розвитку науки (JSPS) та Міністерством освіти Японії. Я вдячна всім моїм литовським консультантам, особливо Далії Швамбарите (Вільнюс), Рамуте Бінгелене (Вільнюс), а також консультанту з англійської мови Марку Розі (Токіо) за допомогу, і двом анонімним рецензентам — за цінні зауваження та пропозиції. Я також дуже зобов’язана Альдоні Паулаускене (Вільнюс), яка забезпечила умови для проведення мого дослідження в Литві. Моя найщиріша подяка Ренаті Петрошкевичене (Токіо), яка завжди надає мені багато інформації про литовську мову та знань з англійської. Усі помилки й недоліки, звісно, мої.

81

EIKO SAKURAI

1. ВСТУП

У литовській мові розрізняють два типи дієприкметників минулого часу — прикметникові дієприкметники (dalyviai) та прислівникові дієприкметники, або дієприслівники (padalyviai):

(a) прикметникові дієприкметники минулого часу відмінюються за родом, числом і відмінком та граматично узгоджуються з підметом. Вони мають активний і пасивний стан. В активному стані їх поділяють на дієприкметники минулого часу та дієприкметники минулого звичного часу.

(b) прислівникові дієприкметники минулого часу є незмінюваними. Вони мають лише активний стан і не мають пасивного стану. Семантичний суб’єкт позначається давальним відмінком.

Зазвичай усі дієприкметники минулого часу в литовській мові мають властивість функціонувати як обставини. Однак, оскільки прислівникове вживання дієприкметників минулого звичного часу типу (a) трапляється дуже рідко, у цій статті їх не розглядатимемо. Крім того, пасивні форми дієприкметників минулого часу в цій функції вживаються рідко порівняно з активними формами.

Залежно від типу часових відношень із головними дієсловами, або предикатами, дієприкметники минулого часу, що функціонують як обставини, у литуаністичних працях досі характеризувалися такою властивістю:

(i) дієприкметники минулого часу, що функціонують як обставини, виражають відносну <передчасність> щодо дієслова-присудка.

У цьому зв’язку Sakurai (2003) звертається до російської мови для порівняльного аналізу, намагаючись сформулювати такі твердження:

(ii) дієприкметники минулого часу, що функціонують як обставини, можуть виражати не лише <передчасність> щодо дієслова-присудка, а й відносну часову <одночасність>. Часові значення та функції цих дієприкметників минулого часу формуються й визначаються всім реченням;

(iii) литовські прикметникові дієприкметники минулого часу виявляють сильнішу залежність від дієслова-присудка не лише у своїх формах, а й у значеннях, порівняно як із російськими прислівниковими дієприкметниками, що мають подібні властивості, так і з литовськими прислівниковими дієприкметниками.

On the other hand, with regard to transitivity, Sakurai (2003) follows traditional grammar when giving definitions of ‘transitive’ and ‘intransitive’ verbs: a verb is defined as ‘transitive’ if it requires a direct object (typically in the accusative case) or ‘intransitive’ if it does not, with neutral verbs not being distinguished. Therefore, in order to give a proper explanation of the

82

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

обмеження щодо поєднання дієприкметників минулого часу, які функціонують як обставини, з головними дієсловами. Важливо (1) розглядати перехідність не лише як структуру граматичних учасників, а й як семантичну структуру; (2) замість проведення чіткої межі між перехідними та неперехідними дієсловами прагнути розглядати їх як такі, що утворюють континуум/шкалу, яка визначає ступінь перехідності. У цьому зв’язку, спираючись на підхід Hopper & Thompson (1980) і Tsunoda (1985), я запроваджую поняття «прототипу» в розгляді питання перехідності. Семантичне визначення прототипових перехідних дієслів запозичено у Tsunoda (1985: 387): «це ті дієслова, які описують дію, що не лише впливає на пацієнса, а й обов’язково спричиняє в ньому зміну» (напр., užmušti, nužudyti «убити», sulaužyti «зламати», sušaldyti «заморозити»). Отже, прототипові перехідні предикати визначаються як «такі предикати, що мають двох або більше учасників — агенса й об’єкт — і описують дію, яка не лише впливає на об’єкт, а й обов’язково спричиняє в ньому зміну». Навіть якщо граматична структура дієслова вимагає перехідного об’єкта, дієслово (або дієслівна група) вважатиметься непрототиповим, якщо зазначеної вище умови не виконано (напр., turėti «мати», mylėti «любити», žinoti «знати», žiūrėti «дивитися (на)», prarasti sąmonę «втратити свідомість»).

2. ОБСТАВИННА ФУНКЦІЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

У цьому дослідженні виходимо з того, що основна обставинна функція дієприкметників полягає в тому, «щоб виражати вторинну ситуацію, яка супроводжує основну ситуацію, виражену головним дієсловом (або присудком, вираженим особовою формою дієслова)», тобто виконувати в реченні функцію вторинних предикатів.

У системі литовських дієприкметників минулого часу ад’єктивні дієприкметники, що функціонують як обставини, мають того самого суб’єкта (у називному відмінку), що й головне дієслово речення (уживання з тим самим суб’єктом), і узгоджуються з ним у відмінку, числі та роді (див. приклад (1)). Натомість, як зазначалося вище, обставинні дієприкметники є незмінюваними. Вони не мають того самого суб’єкта, що й головне дієслово (уживання з різними суб’єктами). Семантичний суб’єкт уживається в давальному відмінку² (див. приклад (2)).

² У цій статті скорочення вживаються в такому значенні: ACC — знахідний; ACT — активний; ADJ. — ад’єктивний; ADV. — обставинний; DAT — давальний; F — жіночий рід; GEN — родовий;

83

Eiko Sakurai

(1) Perskaitęs knygą, прочитавши-активний ад’єктивний дієприкметник минулого часу, чол. рід, однина, називний відмінок книгу-знахідний jis išėjo pasivaikščioti. він-чол. рід, однина, називний відмінок вийшов-дієслово-минулий час-3 особа погуляти-інфінітив ‘Закінчивши читати книжку, він вийшов погуляти.’

(2) Man perskaičius knygą, jis я-давальний відмінок прочитавши-обставинний дієприкметник минулого часу книгу-знахідний він-чол. рід, однина, називний відмінок tuojau (pat) atėjo jos pasiskolinti. негайно прийшов-дієслово-минулий час-3 особа її-родовий відмінок позичити-інфінітив ‘Коли я закінчив читати книжку, він одразу зайшов позичити її.’

3. ВИДОВА КАТЕГОРІЯ ДІЄСЛОВА³ У ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ

Перш ніж перейти до подальших спостережень, спершу коротко розгляньмо видові властивості литовських дієслів. Вважається, що в литовській мові сформувалася система дієслівного виду, у якій префікси та суфікси використовуються як показники виду, подібно до російської та інших слов’янських мов. Однак, попри подібність форм дієслів, між литовською та російською мовами є виразні відмінності, які можна сформулювати так⁴.

INF — інфінітив; IPFV. — недоконаний вид; M — чоловічий рід; NOM — називний відмінок; O — об’єкт; PASS — пасивний стан; PFV. — доконаний вид; PL — множина; PP — дієприкметник минулого часу; PRES — теперішній час; PRES.P — дієприкметник теперішнього часу; S — суб’єкт; SG — однина; V — дієслово. Речення-приклади перевірено носіями мови. Символи (?), (??), (*) позначають оцінку речень інформантами як «неприродних», «дуже неприродних» або «граматично неправильних».

³ Я вживаю термін «вид» у ширшому значенні, яке охоплює не лише граматичні, а й лексико-семантичні категорії. Я дотримуюся найзагальнішого визначення «доконаного виду» як позначення ситуації без урахування її внутрішньої часової структури, коли ситуацію розглядають як ціле, як єдине завершене ціле, а «недоконаного виду» — як позначення внутрішньої часової структури ситуації, коли ситуацію розглядають як частину цілого (див. Comrie 1976). У цій статті я використовую скорочення <PFV.> та <IPFV.> для позначення семантичного визначення доконаного й недоконаного виду, тоді як терміни «дієслово доконаного виду» та «дієслово недоконаного виду» я вживаю на позначення видової пари дієслів у російській (або інших слов’янських) мовах. Це зроблено переважно для того, щоб уникнути плутанини між семантичними та граматично-морфологічними категоріями.

⁴ Докладніші спостереження див., зокрема, у Dambrūnas (1960), Galnaitytė

84

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

У російській мові дієслова переважно утворюють видові пари доконаного й недоконаного виду, які вважають такими, що достатньо відповідають визначенню опозиції <PFV./IPFV.>, сформульованому в загальній теорії виду (загальній аспектології). У цьому зв’язку слід зазначити, що в литовській мові, коли до дієслова додаються префікси й суфікси, які несуть ознаку виду, у багатьох випадках змінюється його лексичне значення й утворюється група похідних дієслів із фіксованою семантичною ознакою. Не утворюючи повної опозиції <PFV./IPFV.>, як у російській мові, дієслівний вид у литовській посідає проміжне місце між лексико-семантичною та граматичною категоріями⁵.

In my opinion, as I have already pointed out (Sakurai 1997, 1999, 2002), in many cases in Lithuanian, the aspectual pairs which are traditionally interpreted as ‘perfective/imperfective’, should rather be defined as pairs of ‘telic/atelic’, or ‘bounded/nonbounded’⁶. That is the reason why the <PFV./ (1963), Safarewicz (1967), Musteikis (1972), Paulauskienė (1979), Geniušiene (1990), Wiemer (2001) and Holvoet & Čižik (2004).

⁵ Я вважаю, що вид — це радше континуум, а не чітка дихотомія, і що видові пари дієслів можна розташувати на видовій шкалі. З цього погляду дієслівний вид у литовській мові не можна класифікувати як типовий акціональний спосіб дії, оскільки він охоплює як пари з виразнішими видовими ознаками, так і пари з менш виразними видовими ознаками. Я розгляну цю проблему в інших працях, оскільки вона виходить за межі цієї статті.

⁶ Dahl (1981) provided an important contribution on the theory of aspect by introducing the definition of ‘telic (bounded) verb’ as a verb conveying in itself the notion of boundaries and revealing the situation as moving towards those boundaries; while defining the ‘atelic (nonbounded) verb’ as a verb not conveying such notion and revealing the situation that doesn’t have any boundaries. In our terminology, the terms of ‘telic/atelic’ are used in a wider sense: telic verbs may denote a situation which is bounded at the start (ingressive, i.e. inchoative), at the end (terminative), or both at the start and at the end (deliminative or punctual); atelic verbs denote a situation which is open at both sides (See Lehman 1994). The terms telic/atelic are used similarly as Russian terms predel’nyj/nepredel’nyj here. Note that according to this terminology non-prefixed Lithuanian verbs such as skaityti (knygą) ‘read (a book)’, rašyti (laišką) ‘write (a letter)’ are regarded as atelic, because they do not mean either a terminative process or an event, which should be expressed by prefixed telic verbs such as per-skaityti ‘read through, finish reading’, pa-rašyti ‘write, finish writing’. Thus, I consider that Lithuanian verbs which are traditionally interpreted as ‘neutral’ or ‘biaspectual’ and which express both perfective and imperfective aspect should be regarded as telic verbs. Among them, prefixed verbs such as at-eiti ‘come’, iš-važiouti ‘leave (by transport)’, už-mesti ‘throw over’ are formally marked members, i.e. their telic meaning is added by prefixes, while non-prefixed (simple) verbs such

85

Eiko Sakurai

Значення та функції IPFV.> виразніше в часово-видовій системі литовської мови, де часові форми мають більшу функціональну навантаженість. Тобто семантичне розрізнення <PFV./IPFV.> зазвичай стає очевидним лише завдяки поєднанню видового значення дієслів із їхніми часовими формами⁷.

4. КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ТИПІВ ПРЕДИКАТІВ ЗА ЇХНІМ ВИДОВИМ ЗНАЧЕННЯМ

Виходячи з викладеної вище передумови, у цьому дослідженні класифікацію предикатів побудовано на їхньому видовому значенні; виокремлено три основні типи предикатів, а саме <дія доконаного виду>, <дія недоконаного виду> та <стан>. Речення-приклади, що ілюструють викладені тут спостереження, здебільшого наведено в минулому часі, оскільки він найкраще виявляє відмінності у видовому значенні дієслів.

<предикат типу >дії доконаного виду

(3) Tėvas tuojau (pat) {atsigulė / father-M-SG-NOM immediately lay down / atsisėdo ant sofos / perskaitė knygą / sat down on the sofa / finished reading the book / atidarė duris}. відчинив двері-V-PAST-3 (телічне дієслово) «Батько відразу {ліг / сів на диван / дочитав книжку /відчинив двері}».

(4) Knyga tuojau (pat) buvo the book-F-SG-NOM immediately was-be-PAST-3 perskaityta read until the end-PASS.ADJ.PP-F-SG-NOM (telic verb) Algio. by Algis-GEN «Книжку було відразу прочитано до кінця Алгісом».

як bagti «закінчити», rasti «знайти», gauti «отримати», mirti «померти» є немаркованими членами, тобто за своєю природою це телічні дієслова.

⁷ Основними часовими формами в литовській мові є прості форми теперішнього, минулого, давноминулого звичного та майбутнього часу. Крім того, у литовській мові традиційно виділяють складені форми кожного часу, тобто аналітичні форми: дієслово be-дієслово būti + дієприкметник у називному відмінку.

86

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

<IPFV. дія> предикат типу

(5) Ji lėtai {bėgo / skaitė knygą / вона-3F-SG-NOM повільно бігла / читала книжку / rovė žolę}. виривала траву-V-PAST-3 (активне дієслово)

«Вона {повільно бігла / повільно читала книжку / повільно виривала траву}.»

(6) Knyga lėtai buvo книжка-F-SG-NOM повільно була skaitoma (була) прочитана-PASS.ADJ.PRES.P-F-SG-NOM (активне дієслово) Algio Алгісом-GEN

«Книжку повільно читали Алгіс.»

<Предикат> типу стану

(7) Berniukas visą laiką {gulėjo / хлопчик-M-SG-NOM увесь час лежав (лежав) / sėdėjo ant sofos / turėjo laivelį} сидів на дивані / мав іграшковий кораблик-V-PAST-3 (активне дієслово)

«Хлопчик {лежав / сидів на дивані / мав іграшковий кораблик} увесь час.»

(8) Durys visą laiką buvo двері-F-PL-NOM увесь час були atidarytos. відчинені-PASS.ADJ.PP-F-PL-NOM (доконане дієслово)

«Двері були відчинені (залишалися відчиненими) увесь час.»

На мою думку, цей тип класифікації основних типів предикатів і перехідність дієслів пов’язані таким чином. Як показано в прикладах (3) і (5), в активному стані дієслово, що виражає предикат типу <дії>, може бути неперехідним, непрототипово перехідним або прототипово перехідним. Однак, як видно з прикладу (7), дієслово, що виражає предикат типу <стану>, може бути неперехідним або непрототипово перехідним із низьким ступенем перехідності (тобто поводитися радше як неперехідне), але не може бути прототипово перехідним. У пасивному стані дієслово, що виражає предикат типу <дії>, також може бути непрототипово перехідним, як у прикладі.

87

Eiko Sakurai

(4) і (6), однак прототипово транзитивним він може бути лише з предикатом типу <state>, як показано в прикладі (8).

5. ПОРЯДОК СЛІВ МІЖ АДВЕРБІАЛЬНИМИ ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ МИНУЛОГО ЧАСУ ТА ОСНОВНИМИ ДІЄСЛОВАМИ⁸

Коли зв’язок між дієприкметниками минулого часу та основними дієсловами стає предметом розгляду, з’ясовується, що переважний порядок слів змінюється залежно від типу вживаного предиката. У наступних пунктах (a) і (b) узагальнено моделі порядку слів у зв’язку з відносною часовою референцією дієприкметників минулого часу. (a) Ад’єктивні дієприкметники минулого часу: (a-i) у реченнях із предикатом типу <PFV. action> ці дієприкметники вказують на <передування> вторинної ситуації. Як показано в прикладах (9a, b), дієприкметник минулого часу зазвичай стоїть перед основним дієсловом (PP-V), тоді як зворотний порядок (V-PP) є неприродним у мінімальному контексті, якщо тільки його не вжито в певному контексті. (a-ii) у реченнях із предикатом типу <IPFV. action> ці дієприкметники можуть указувати як на <передування> попередньої вторинної ситуації, так і на <одночасність> результативного стану. Як у прикладах (10a, a’, b, b’), обидва порядки PP-V і V-PP є природними. (a-iii) у реченнях із предикатом типу <state> ці дієприкметники вказують на <одночасність> результативного стану попередньої вторинної ситуації. Як у прикладах (11a, b), дієприкметник минулого часу зазвичай стоїть після основного дієслова (V-PP)⁹. Зворотний порядок (PP-V) є неприродним у мінімальному контексті, якщо тільки його не вжито в певному контексті.

⁸ Базовий порядок слів у литовській мові — SVO, означення–означуване. Зазвичай дієприкметник у функції означення стоїть перед іменником так само, як прикметник, тоді як дієприкметник у функції присудка стоїть після підмета. Розглядувані тут дієприкметники, тобто дієприкметники минулого часу в адвербіальній функції, можуть стояти перед основним дієсловом або після нього. Крім того, коли їх ужито разом із залежними словами або перед основним дієсловом, ці дієприкметники часто відокремлюються інтонацією чи паузою (у письмовому тексті — комою) і стають більш самостійними. Згідно з орфографічними правилами, у випадках одиничного вживання, коли дієприкметники минулого часу не мають залежних слів, кому не ставлять.

⁹ Поєднання ад’єктивного дієприкметника минулого часу в адвербіальній функції з предикатом типу <state> структурно подібне до аналітичної форми (дієслово-зв’язка + ад-

88

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

(b) Адвербіальні дієприкметники минулого часу:

(b-i) у реченнях із предикатом типу <PFV. action> ці дієприкметники, як і ад’єктивні дієприкметники минулого часу, вказують на <передування> вторинної ситуації. Як у прикладах (12a, b), зазвичай вони стоять перед основним дієсловом (PP-V). Зворотний порядок слів (V-PP) є неприродним у мінімальному контексті, якщо тільки його не вжито в певному контексті.

(b-ii) у реченнях із предикатом типу <IPFV. action> ці дієприкметники, як і ад’єктивні дієприкметники минулого часу, вказують як на <передування> попередньої вторинної ситуації, так і на <одночасність> результативного стану. Як показано в прикладах (13a, b), зазвичай вони стоять перед основним дієсловом (PP-V). Зворотний порядок слів (V-PP) є неприродним у мінімальному контексті, якщо тільки його не вжито в певному контексті.

(b-iii) у реченнях із предикатом типу <state> ці дієприкметники вказують на <одночасність> вторинної ситуації. На відміну від ад’єктивних дієприкметників минулого часу, цей тип вторинної ситуації зазвичай збігається зі статичною основною ситуацією і не передбачає жодного <передування>. Як видно з прикладів (14a, a’, b, b’), вони завжди стоять перед основним дієсловом (PP-V). Зворотний порядок слів (V-PP) граматично неправильний.

(9) a. Tėvas grįžęs батько-M-SG-NOM повернувшись-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM iškart atsigulė. (PP-V) одразу ліг-V-PAST-3 ‘Повернувшись, батько одразу ліг.’ b. Užgesinės lempą, вимкнувши-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM лампу-ACC jis užmigo. (PP-V)

метник минулого часу в називному відмінку), що має значення так званого статичного перфекта, або результативної конструкції (див. Geniušienė & Nedjalkov 1988). пор. a. Ji ilgai buvo praradusi вона-3F-SG-NOM довгий час втратила-було-PAST-3 + ACT.ADJ.PP-F-SG-NOM sąmonę. свідомість-ACC ‘Вона була непритомною (букв. втратила свідомість) протягом тривалого часу.’ b. Motina nuo ryto [yra] šiltai apsirengusi. мати-F-SG-NOM від ранку [є] тепло вдягнута-PRES-3 + ACT.ADJ.PP-F-SG-NOM ‘Мати вдягнена в теплий одяг (букв. тепло вдягнулася) від ранку.’

89

Eiko Sakurai

він-3M-SG-NOM заснув-V-PAST-3 ‘Вимкнувши лампу, він заснув’.

(10) a. Ji nusigręžusi вона-3F-SG-NOM, відвернувшись-ACT.ADJ.PP-F-SG-NOM, rovė žolę. (PP-V) рвала-V-PAST-3 траву-ACC

a’. Ji rovė žolę вона-3F-SG-NOM рвала-V-PAST-3 траву-ACC nusigręžusiвідвернувшись-ACT.ADJ.PP-F-SG-NOM ‘Спиною до нас (досл. відвернувшись), вона рвала траву.’

b. Sūnus, prisileidęsсин-M-SG-NOM, набравши-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM, dubenį vandens, žaidėмиску-ACC води-GEN, грався-V-PAST-3 su laiveliais. (PP-V) з іграшковими корабликами

b’. Sūnus син-M-SG-NOM žaidėгрався-V-PAST-3 su laiveliais з іграшковими корабликами prisileidęsнабравши-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM dubenįмиску-ACC vandens. (V-PP) з водою-GEN ‘Набравши миску води, син грався з іграшковими корабликами.’

(11) a. Berniukas хлопчик-M-SG-NOM sėdėjoсидів-V-PAST-3 susigūžęs. (V-PP) згорбившись-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM ‘Хлопчик сидів згорбившись (досл. згорбившись).’

b. Motina мати-F-SG-NOM gulėjoлежала-V-PAST-3 lovojeу ліжку šiltai apsirengusi. (V-PP) тепло вдягнувшись-ACT.ADJ.PP-F-SG-NOM ‘Мати лежала в ліжку, тепло вдягнена (досл. тепло вдягнувшись).’

90

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

(12) a. Brolui grįžus, jis iškart

його брат-DAT повернувшись-ADV.PP він-3M-SG-NOM одразу

atsigulė. (PP-V)

ліг-V-PAST-3

‘Коли його брат повернувся, він одразу ліг.’

b. Balsui pasigirdus, ji

голос-DAT почувшись-ADV.PP вона-3F-SG-NOM

stabtelėjo. (PP-V)

зупинилася-V-PAST-3

«Коли голос було почуто, вона зупинилася.»

(13) a. Jonui atėjus, mes

Йонас-DAT прийшов-ADV.PP ми-1PL-NOM

усі раділи. (PP-V)

усі раділи-V-PAST-1PL

«Коли Йонас прийшов, ми всі зраділи.»

b. Žinioms pasibaigus, vaikai

новини-DAT закінчилися-ADV.PP діти-M-PL-NOM

пішли спати-INF. (PP-V)

збиралися-V-PAST-3 спати-INF».

«Коли новини закінчилися, діти збиралися спати.»

(14) a. Žinioms pasibaigus, motina

новини-DAT закінчилися-ADV.PP мати-F-SG-NOM

лежала у ліжку. (PP-V)

лежала-V-PAST-3 у ліжку

a’. *Мати лежала у ліжку

мати-F-SG-NOM лежала-V-PAST-3 у ліжку

новинам після завершення. (V-PP)

новини-DAT завершилися-ADV.PP

«Коли новини закінчилися, мати лежала в ліжку».

b. Голосові після того, як почулося, вона

голос-DAT було почуто-ADV.PP вона-3F-SG-NOM

стояла на вулиці. (PP-V)

стояла-V-PAST-3 на вулиці

b’. *Вона стояла на вулиці

вона-3F-SG-NOM стояла-V-PAST-3 на вулиці

91

Eiko Sakurai

balsui pasigirdus. (V-PP)

голос-DAT було почуто-ADV.PP

«Коли голос почули, вона стояла на вулиці».

6. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО МИНУЛИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ, ЩО ФУНКЦІОНУЮТЬ ЯК ОБСТАВИНИ

6.1. Ад’єктивні дієприкметники минулого часу

Поєднання ад’єктивних дієприкметників минулого часу з основними дієсловами підпорядковується лексико-семантичним обмеженням, які різняться залежно від типу предиката. Як показано у прикладах (15, 16, 17), ці обмеження найслабші в реченнях із предикатами типу <PFV. action>, а найсуворіші — у реченнях із предикатами типу <state>¹⁰.

(15) a. Užgesinęs lempą, jis {užmigo / atsigulė ant sofos / *klausėsi muzikos}. (PP-V)

«Вимкнувши лампу, він {заснув / ліг на диван <PFV. action> / *слухав музику <IPFV. action>}».

b. Jis {*miegojo / *gulėjo ant sofos} užgesinęs lempą. (V-PP)

«Вимкнувши лампу, він {*спав / *лежав на дивані <state>}».

(16) a. Мати, зачинивши вікно, {сіла /??сідала} на диван. (PP-V)

«Мати, зачинивши вікно, {сіла <PFV. action> /??збиралася сісти <IPFV. action>} на диван».

b. Motina {*miegojo / *sėdėjo ant sofos} uždariusi langą. (PP-V)

¹⁰ Це може бути не лише внутрішньомовним явищем у литовській мові, а й міжмовною тенденцією. Наприклад, англійські, російські або японські відповідники прикладу (15a) вважаються природнішими, ніж відповідники прикладу (15b).

пор. (15a) англійська. Вимкнувши лампу, він заснув.

російська. Потушив лампу, он заснул.

Японська. Rampu o keshite, kare wa nemurikonda.

(15b) Англійська. Вимкнувши лампу, він спав.

Російська. On spal, potušiv lampu.

Японська. Rampu o keshite, kare wa nemutteita.

92

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

«Мати {*спала / *сиділа на дивані <стан>}, зачинивши вікно».

(17) a. {Заплющивши очі / склавши руки на грудях / знепритомнівши / з’ївши все / прочитавши книжку / розгорнувши книжку}, він ліг на ліжко. (PP-V)

«{Заплющивши очі / склавши руки на грудях / знепритомнівши / з’ївши усе / дочитавши книжку / розгорнувши книжку}, він ліг на диван <PFV. дія>».

b. Він лежав у ліжку {із заплющеними очима / склавши руки на грудях / знепритомнівши /??усе з’ївши / *прочитавши книжку / *розгорнувши книжку}. (V-PP)

«Він лежав у ліжку <стан> {із заплющеними очима (букв. заплющивши очі) / зі складеними на грудях руками (букв. склавши руки на грудях) / непритомний (букв. знепритомнівши) /??з’ївши усе / *дочитавши книжку / *розгорнувши книжку}».

Далі подано аналіз лексико-семантичних обмежень, яким підпорядковуються ад’єктивні дієприкметники минулого часу. Його буде викладено в такому порядку: у розділі 6.1.1 розглядаються речення з предикатом <стан>, у розділі 6.1.2 — речення з предикатом <IPFV. дія>, а в розділі 6.1.3 — речення з предикатом <PFV. дія>.

6.1.1. <Предикативні речення стану>

У <state> предикативних реченнях дієприкметники з ад’єктивними властивостями, що функціонують як обставини та вживаються разом із присудком, можуть утворюватися лише від телічних дієслів. Як правило, активні ад’єктивні дієприкметники минулого часу не можуть утворюватися від прототипових перехідних дієслів. Вони можуть утворюватися лише від неперехідних або непрототипових перехідних дієслів і обмежуються тими, що мають лексико-семантичні значення, як показано в наведених нижче прикладах I та II:

I. утворені від неперехідних дієслів: певна зміна в суб’єкті (агенті), наприклад, зміни у стані людського тіла або психологічному стані людини, виникнення чи зникнення речей, зміни зовнішності, положення або розташування тощо (приклади (18 a, b)).

93

Eiko Sakurai

II. утворені від перехідних дієслів: певна дія, що спричиняє зміни в речах, які супроводжують суб’єкт (агента) або є при ньому, наприклад, набуття чи втрата (реальних або абстрактних) речей, певна дія із частинами тіла агента або іншими невідчужуваними належностями, які неможливо відокремити чи передати, певна дія на кшталт одягання або знімання одягу тощо (приклади (19a, b)).

Навіть якщо вони утворені від прототипових перехідних дієслів, то виражають дію, спрямовану на сам суб’єкт (агенс). Це означає, що є лише один учасник, а отже, рівень перехідності низький. Як у випадку з неперехідними, так і з перехідними дієсловами, особливо помітні приклади дієприкметників, утворених від зворотних дієслів із зворотним суфіксом -si-¹¹. З іншого боку, пасивні ад’єктивні дієприкметники минулого часу утворюються лише від прототипових перехідних дієслів (приклади (20a, b)). Тобто в <state> предикативних реченнях ад’єктивні дієприкметники минулого часу, що функціонують як обставини, мають виражати певний результат або наслідок обмеженої в часі дії, яка веде до певної зміни та має зберігатися як результативний стан у сфері суб’єкта.

(18) a. Berniukas stovėjo хлопчик-M-SG-NOM стояв-V-PAST-3 suglumęs. (V-PP) розгублений-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM «Хлопчик стояв приголомшений (букв. розгублений).»

¹¹ Наприклад, у прикладах (15) і (16), де дієприкметники минулого часу утворені від певних типів зворотних дієслів, може стати можливим їх поєднання з предикатами типу <стану>. Цей тип перехідних дієслів становлять зворотні дієслова із зворотним суфіксом -si(s)-, який позначає властиве давальному відмінку значення «для себе»; Geniušienė (1987), Geniušienė & Nedjalkov (1988) називають їх «зворотно-бенефактивними дієсловами». У цьому випадку також зберігається порядок V-PP. порівн.) a. Jis gulėjo ant sofos він-3M-SG-NOM лежав-V-PAST-3 на дивані už-si-gesinęs lempą. (V-PP) вимкнувши-для себе-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM лампу-ACC «Вимкнувши для себе лампу, він лежав на дивані.» b. Motina sėdėjo ant sofos мати-F-SG-NOM сиділа-V-PAST-3 на дивані už-si-dariusi langą. (V-PP) зачинивши-для себе-ACT.ADJ.PP-F-SG-NOM вікно-ACC «Зачинивши для себе вікно, мати сиділа на дивані.»

94

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

b. Jis stovėjo він-3M-SG-NOM стояв-V-PAST-3 nutolęs віддалившись-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM nuo kranto. (V-PP) від берега «Він стояв далі (букв. віддалившись) від берега.»

(19) a. Berniukas stovėjo хлопчик-M-SG-NOM стояв-V-PAST-3 apsirengęs одягнений-самостійно-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM paltą. (V-PP) пальто-ACC «Хлопчик стояв у пальті (букв. одягнений-самостійно пальто).»

b. Jis sėdi tvoros viršuje він-3M-SG-NOM сидить-V-PAST-3 на верхівці паркану nuleidęs kojas. (V-PP) опустивши-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM ноги-ACC «Він сидить на верхівці паркану звісивши ноги (букв. опустивши ноги).»

(20) a. Dvi mergaitės sėdėjo дві дівчинки-F-PL-NOM сиділи-V-PAST-3 išpuoštos, kaip lėlės. (V-PP) вбрані-PASS.ADJ.PP-F-PL-NOM як ляльки «Дві дівчинки сиділи вбрані, мов ляльки.»

b. Jis stovėjo він-3M-SG-NOM стояв-V-PAST-3 apimtas siaubo. (V-PP) охоплений-PASS.ADJ.PP-M-SG-NOM страхом-GEN «Він стояв, охоплений страхом.»

Наведені нижче приклади демонструють типи супровідних аспектуальних обставин тривалості, або безперервності:

(21) a. Ji ILGAI gulėjo вона-3F-SG-NOM довго лежала-V-PAST-3 praradusi sąmonę. (V-PP) втративши свідомість

95

Eiko Sakurai

втративши свідомість-ACC

«Вона лежала ДОВГИЙ ЧАС непритомна (букв. втративши свідомість).»

Motina

мати-F-SG-NOM від ранку лежить-V-PAST-3 у ліжку

ВІД РАНКУ лежить у ліжку

тепло одягнена. (V-PP)

тепло одягнувшись- ACT.ADJ.PP-F-SG-NOM

«Мати лежить у ліжку ВІД РАНКУ одягнена у теплий одяг (букв. тепло одягнувшись).»

6.1.2. <Предикативні речення з дієсловами недоконаного виду> дії

У предикативних реченнях типу <дії недоконаного виду> ад’єктивні дієприкметники минулого часу, що функціонують як обставини, утворюються лише від телічних дієслів. Хоча їхні лексико-семантичні обмеження дещо менш суворі, ніж у предикативних реченнях типу <стану>, загалом у багатьох випадках вони мають значення, подібні до описаних у пунктах I та II розділу 6.1.1 у зв’язку з предикативними реченнями зі <станом>. Нижче наведено приклади речень (22a, b) з ад’єктивними дієприкметниками минулого часу в активному стані, утвореними від неперехідних дієслів, та речень (23a, b) — від перехідних дієслів. У (24a, b) наведено приклади речень з ад’єктивними дієприкметниками минулого часу в пасивному стані.

(22) a. Padavėja pasistiebusi

офіціантка-F-SG-NOM ставши навшпиньки-ACT.ADJ.PP-F-SG-NOM

servetėlė šluostė jo veidą. (PP-V)

витирала-V-PAST-3 його обличчя-ACC серветкою

«Стоячи (букв. Ставши навшпиньки), офіціантка витирала йому обличчя серветкою».

b. Susimąstęs, jis

замислившись- він-3M-SG-NOM ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM

glostė vaikui galvą. (PP-V)

пестила-V-PAST-3 дитина-DAT голову-ACC

«Задумавшись (букв. Заглибившись у думки), він гладив дитину по голові».

96

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

(23) a. Jis bėgo він-3M-SG-NOM біг-V-PAST-3 iškėlęs uodegą (V-PP) піднявши-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM його хвіст-ACC «Він біг з піднятим хвостом (букв. піднявши хвіст).»

b. Ji ėjo gatve вона-3F-SG-NOM ішла вулицею-V-PAST-3 sugniaužusi kumštyje стиснувши-ACT.ADJ.PP-F-SG-NOM у кулаці popierėlį (V-PP) маленький аркуш паперу-ACC «Вона йшла вулицею, стискаючи (букв. стиснувши) у кулаці маленький аркуш паперу.»

(24) a. Įjungtas nuo pat ryto увімкнений-PASS.ADJ.PP-M-SG-NOM від самого ранку radijas skleidė радіо-M-SG-NOM видавало-V-PAST-3 keistus garsus. (PP-V) дивні звуки «Увімкнене від самого ранку, радіо видавало дивні звуки.»

b. Jos burna drebėjo її рот-F-SG-NOM тремтів-V-PAST-3 užspausta jo kita ranka. (V-PP) притиснутий-PASS.ADJ.PP-M-SG-NOM його іншою рукою «Її рот тремтів, притиснутий його рукою.»

Наведені нижче приклади демонструють типи аспектуальних прислівникових модифікаторів тривалості, або безперервності, що сполучаються з дієсловами:

(25) a. Mergina ILGAI žiūrėjo молода жінка-F-SG-NOM довго дивилася-V-PAST-3 į ją išsigandusi. (V-PP) на неї злякавшись-ACT.ADJ.PP-F-SG-NOM

97

Eiko Sakurai

«Молода жінка ДОВГО дивилася на неї, налякана (букв. налякавшись).»

b. Nuo ryto užsiglaudęs šešėlyje від ранку сховавшись--ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM у тіні jis laukė traukinio. (PP-V) він-3M-SG-NOM чекав на-V-PAST-3 потяг-GEN «Ховаючись (букв. сховавшись) у тіні ВІД РАНКУ, він чекав на потяг.»

6.1.3. <Доконані> предикативні речення дії

У випадку <предикативних речень дії> лексико-семантичні обмеження менш суворі, ніж в усіх інших випадках. Передусім той факт, що ад’єктивні дієприкметники минулого часу, які функціонують як обставини, можуть утворюватися від непредельних дієслів, значно відрізняє ці речення від <предикативних речень стану>. Крім того, хоча вони можуть утворюватися від прототипових перехідних дієслів в активному стані, їх також можна утворювати від непрототипових перехідних дієслів у пасивному стані. Однак має виконуватися умова, що зміст, виражений дієприкметниками минулого часу та основними дієсловами, певним чином логічно пов’язаний і не розділений часовим проміжком. Нижче наведено приклади речень з ад’єктивними дієприкметниками минулого часу в активному стані, утвореними від неперехідних дієслів (26a, b) і перехідних дієслів (27a, b). Приклади (28a, b) — це речення з ад’єктивними дієприкметниками минулого часу в пасивному стані.

(26) a. Žmogus, чоловік-M-SG-NOM staiga несподівано įsibėgėjęs, розігнавшись--ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM trenkė ударив-V-PAST-3 galvą голову-ACC į sieną. (PP-V) об стіну ‘Раптово кинувшись (букв. розігнавшись), чоловік ударився головою об стіну.’

b. Ėjęs пройшовши-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM per beržynėlį березовим гайком

98

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

dvi valandas, jis staiga nusimetė kaukę. (PP-V) протягом двох годин він-3M-SG-NOM раптом зірвав-V-PAST-3 маску-ACC ‘Пройшовши березовим гайком протягом двох годин, він раптом зірвав маску.’

(27) a. Geografas, географ-M-SG-NOM atsivertęs відкривши-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM užrašų knygą, записник-ACC pasidrožė pieštuką. (PP-V) загострив-V-PAST-3 олівець-ACC ‘Географ, відкривши записник, загострив олівець.’

b. Pamatęs побачивши-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM senutę, літню жінку-ACC jis він-3M-SG-NOM nubėgo кинувся геть-V-PAST-3 jai padėti. допомогти їй (PP-V) ‘Коли він побачив (букв. побачивши) літню жінку, він кинувся їй на допомогу.’

(28) a. Šuo, собака-M-SG-NOM stipriai сильно muštas побитий-PASS.ADJ.PP-M-SG-NOM vaiko, дитиною-GEN nutraukęs розірвавши-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM virvę, мотузку-ACC pabėgo. (PP-V) утік-V-PAST-3 букв. ‘Собака, сильно побита дитиною, розірвавши мотузку, утекла.’

b. Apgautas ошуканий-PASS.ADJ.PP-M-SG-NOM pardavėjos, продавчинею-GEN jis він-3M-SG-NOM parašė написав-V-PAST-3 skundą. скаргу-ACC ‘Ошука́ний продавчинею, він написав скаргу.’

Коли ці дієприкметники утворюються від предельних дієслів, супровідні аспектуальні обставини зазвичай виражають момент часу (приклад (29)). Коли вони утворюються від непредельних дієслів, супровідні аспектуальні обставини є обставинами

99

Eiko Sakurai

тип тривалості або безперервності, тоді як з головними дієсловами можуть уживатися супровідні адвербіальні слова, що виражають точковий час (приклад (30)).

(29) Pamąstęs поміркувавши-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM AKIMIRKĄ, на мить jis він-3M-SG-NOM atsakė. (PP-V) відповів-V-PAST-3 «Подумавши (досл. Поміркувавши) НА МИТЬ, він відповів».

(30) a. Ilgai довго žygiavę пройшовши-ACT.ADJ.PP-M-PL-NOM пер smėlį, по піску jie вони-3M-PL-NOM pagaliau po penkių valandų нарешті через п’ять годин atrado знайшли-V-PAST-3 kelią. дорогу-ACC (PP-V) «Пройшовши ДОВГО по піску, вони НАРЕШТІ ЧЕРЕЗ П’ЯТЬ ГОДИН знайшли дорогу».

b. Nuo ryto від ранку ėjęs, пройшовши-ACT.ADJ.PP-M-SG-NOM jis він-3M-SG-NOM priejo trobelę дістався-V-PAST-3 TREČIĄ VALANDĄ. дерев’яної хатини-ACC о третій (PP-V) «Пройшовши від ранку, він дістався дерев’яної хатини О ТРЕТІЙ».

6.2. Адвербіальні дієприкметники минулого часу

Як з погляду виду, так і з погляду перехідності поєднання адвербіальних дієприкметників минулого часу з головними дієсловами не підпорядковується обмеженням, що спостерігаються при ад’єктивних дієприкметниках минулого часу (див. приклади (2), (12a, b), (13a, b), (14a, a’, b, b’)). Крім того, на відміну від ад’єктивних дієприкметників минулого часу, адвербіальні дієприкметники минулого часу можуть супроводжуватися адвербіальними виразами точкового часу навіть у випадку <стану> предиката.

(31) a. Jam йому-DAT atskridus прилетівши літаком-ADV.PP РІВНО О ТРЕТІЙ ГОДИНІ, рівно о третій годині

100

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

jo tēvas buvo oro uoste. (PP-V)

його батько-M-SG-NOM був-V-PAST-3 в аеропорту.

«Коли він прилетів літаком РІВНО О ТРЕТІЙ ГОДИНІ, його батько був в аеропорту».

b. ЧЕРЕЗ П’ЯТЬ ГОДИН РАПТОМ sutemus, після п’яти годин раптом почало сутеніти-ADV.PP

ми ще були в лісі. (PP-V)

ми-1PL-NOM досі були-V-PAST-1PL у лісі

«Коли почало сутеніти РАПТОМ ЧЕРЕЗ П’ЯТЬ ГОДИН, ми досі були в лісі».

7. ПІДСУМКИ ТА ВИСНОВКИ

У цій статті я спробував довести, що:

(i) поєднання дієприкметників минулого часу, що функціонують як обставини, з основними дієсловами підпорядковується певним обмеженням, які залежать від різних умов, закладених у семантичній структурі речення, де центральну роль відіграють вид і перехідність.

(ii) у реченнях-предикатах типу <стану> ад’єктивні дієприкметники минулого часу й основні дієслова утворюють один предикат як єдине ціле, причому можливості їх поєднання найсуворіше обмежуються принципом семантичної узгодженості щодо статичності та неперехідності. Натомість у реченнях-предикатах типу <доконаної дії> ад’єктивні дієприкметники минулого часу утворюють інший, більш незалежний предикат на додаток до предиката, вираженого основним дієсловом, і семантичні обмеження є найменш суворими. Речення-предикати типу <недоконаної дії> посідають проміжне місце між двома іншими типами речень-предикатів, підсумованими вище.

(iii) у випадку обставинних дієприкметників минулого часу обмеження, що спостерігаються у вживанні ад’єктивних дієприкметників минулого часу, не поширюються на їх поєднання з основними дієсловами — ані з погляду виду, ані з погляду перехідності.

Спостереження, викладені в цій статті, підсумовано в таблиці 1 нижче. («+» означає, що утворення можливе; «−» означає, що утворення неможливе).

101

Eiko Sakurai

Таблиця 1: Семантична залежність дієприкметників минулого часу, що функціонують як обставини, від основних дієслів у литовській мові

Ступінь залежності: високий (суворі обмеження) ⟷ низький (нежорсткі обмеження) Ад’єктивні дієприкметники минулого часу (активний/пасивний стан) (уживання з тим самим суб’єктом) Обставинні дієприкметники минулого часу (уживання з різними суб’єктами)Типи предикатів <стан> <недоконана дія> <доконана дія>(a) відносна часова референція <одночасність> ⟷ <передування> (так само, як у ад’єктивних дієприкметників минулого часу)(b) переважний порядок слів V-PP V-PP / PP-V PP-V PP-V(c) дієслова непредельного виду (нелімітовані) – – + +(d) активний стан: прототипові перехідні дієслова – (–) + +(e) пасивний стан: непрототипові перехідні дієслова – (–) + (пасивний стан відсутній)

Тісний зв’язок між видом і перехідністю вже простежується в гіпотезі перехідності Hopper & Thompson (1980). Однак проблему дієприкметників, що функціонують як обставини, досі не розглядали з цього погляду. Тож можна припустити, що запропонована мною інтерпретація дасть новий погляд на питання кореляції між видом і перехідністю.

REFERENCES

Abraham, W. & L. Kulikov, eds., 1999: Tense-Aspect, Transitivity and Causativity: Essays in Honor of Vladimir Nedjalkov. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.

102

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

Ambrazas, V., 1966: Dalyvinių, pusdalyvinių ir padalyvinių konstrukcijų skyrybos klausimu. Kalbos kultūra 11: 64–68.

Ambrazas, V. 1984: Del lietuvių kalbos veiksmažodžio morfologinių kategorijų. Baltistica 20.2, 100–110.

Ambrazas, V. 1990: Sravnitel’nyj sintaksis pričastij baltijskix jazykov. Vilnius: Mokslas.

Ambrazas, V., ed., 1997: Lithuanian grammar. Vilnius: Baltos lankos.

Bondarko, A. V. 1987: Vvedenie. Osnovanija funkcional’noj grammatiki. In: Id., Teorija funkcional’noj grammatiki. Vvedenie. Aspektual’nost’. Vremennaja lokalizovannost’. Taksis. Leningrad: Nauka.

Bondarko, A. V. 1996: Problemy grammatičeskoj semantiki i russkoj aspektologii. St Petersburg: Izdatel’stvo Sankt-Peterburgskogo universiteta.

Čeremisina, M. I. 1977: Deepričastie kak klass form glagola v jazykax raznyx sistem. In: M. I. Čeremisina, ed., Složnoe predloženie v jazykax raznyx sistem, Novosibirsk: Nauka, 3–28.

Comrie, B. 1976: Aspect. Cambridge: Cambridge University Press.

Comrie, B. & G. G. Corbett, eds., 1993: The Slavonic languages. London/New York: Routledge.

Dahl, Ö. 1981: On the definition of the telic-atelic (bounded-nonbounded) distinction. In: Ph. J. Tedeschi & A. Zaenen, eds., Tense and aspect. Syntax and Semantics 14. New York: Academic Press, 79–90..

Dahl, Ö. 1985: Tense and Aspect systems. Oxford/New York: Basil Blackwell.

Dahl, Ö. 1994: Aspect. In: R. E. Asher et al., eds., The Encyclopedia of Language and Linguistics, vol. 1, 240–247.

Dambriūnas, L. 1960: Lietuvių kalbos veiksmažodžių aspektai. Boston: Lietuvių enciklopedijos leidykla.

Dambriūnas, L. 1962: Glagol’nye vidy v litovskom jazyke. In: Maslov, ed., 1962, 365–381.

Dambriūnas, L. 1975: Kelios pastabos dėl veikslių sampratos. Baltistica 11.2, 171–180.

103

Eiko Sakurai

DLKG — V. Ambrazas, ed., Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994.

Endzelin, J. 1971: Comparative Phonology and Morphology of Baltic Languages, trans. W. R. Schmalstieg & B. Jegers. The Hague/Paris: Mouton.

Galnaitytė, E. 1966: K voprosu ob imperfektivacii glagolov v litovskom jazyke. Baltistica 2, 147–158.

Galnaitytė, E. 1963: Osobennosti kategorii vida glagolov v litovskom jazyke (v sopostavlenii s russkim jazykom). Kalbotyra 7, 123–143.

Geniušienė, E. 1987: The Typology of Reflexives. Berlin: Mouton de Gruyter.

Geniušienė, E. Š. 1974: Diatezy i zalogi v sovremennom litovskom jazyke. In: A. A. Cholodovič, ed., Tipologija passivnyx konstrukcij. Diatezy i zalogi. Leningrad: Nauka, 203–230.

Geniušienė, E. Š. 1990: Perfekt i vid v litovskom jazyke. V. S. Xrakovskij, ed., Tipologija i grammatika. Moscow: Nauka, 135–140.

Geniušienė, E. Š. & V. P. Nedjalkov 1988: Resultative, passive, and perfect in Lithuanian. In: Nedjalkov, ed., 1988, 369–386.

Hewson, J. & V. Bubenik 1997: Tense and aspect in Indo-European languages (Theory, typology, diachrony). Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.

Holvoet, A. 1991: Transitivity and Clause Structure in Polish: A Study in Case Marking. Warszawa: Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy.

Holvoet, A. & V. Čižik 2004: Veikslo priešpriešos tipai. In Holvoet & Semėnienė, eds., 2004, 141–162.

Holvoet, A. & A. Judžენტis, eds., 2003: Sintaksinių ryšių tyrimai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. (Lietuvių kalbos gramatikos darbai, 1.)

Holvoet, A. & L. Semėnienė, eds., 2004: Gramatinių kategorijų tyrimai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. (Lietuvių kalbos gramatikos darbai, 2.)

Hopper, P. J. & S. A. Thompson 1980: Transitivity in grammar and discourse. Language 56, 251–299.

104

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

Jakobson, R. 1957: Shifters, verbal categories, and the Russian verb. In: Id., Selected writings vol. 2, The Hague/Paris: Mouton, 130–147.

Jokojama, O. 1983: V zaščitu zapretnyx deepričastij. American Contributions to the Ninth International Congress of Slavists, vol.1, Linguistics, 373–381. Slavica: Columbus, OH.

König, E. & J. van der Auwera 1990: Adverbial participles, gerunds and absolute constructions in the languages of Europe. In: J. Bechert, G. Bernini & C. Buridant, eds., Toward a Typology of European languages. Berlin/New York: Mouton de Gruyter, 337–355..

Lehman, Ch. 1994: Predicates: aspectual types. In: R. E. Asher et al., eds., The Encyclopedia of Language and Linguistics, vol. 6. Oxford: Pergamon Press, 3297–3302.

LKG — K. Ulvydas, ed., Lietuvių kalbos gramatika. Vol. 2. Vilnius: Mintis, 1971.

Maslov, Ju. S. 1962: Voprosy glagol’nogo vida v sovremennom zarubežnom jazykoznanii. In: Maslov, ed., 1962, 7–32.

Maslov, Ju. S., ed., 1962. Voprosy glagol’nogo vida. Moscow: Izdatel’stvo inostrannoj literatury.

Maslov, Ju. S. 1978: K osnovanijam sopostavitel’noj aspektologii. In: Ju. S. Maslov, ed., Voprosy sopostavitel’noj aspektologii. Leningrad: Nauka, 4–44.

Maslov, Ju. S. 1984: Ob osnovnyx ponjatijax aspektologii. In: Id., Očerki po aspektologii. Leningrad: Izdatel’stvo Leningradskogo universiteta, 5–47.

Musteikis, K. 1972: Sopostavitel’naja morfologija russkogo i litovskogo jazykov. Vilnius: Mintis.

Nedjalkov, V. P., ed., 1988: Typology of resultative constructions. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.

Padučeva, E. V. 1996: Semantičeskie issledovanija (Semantika vremeni i vida v russkom jazyke; Semantika narrativa). Moscow: Jazyki russkoj kul’tury.

Paulauskiene, A. 1979: Gramatinės lietuvių kalbos veiksmažodžio kategorijos. Vilnius: Mokslas.

105

Eiko Sakurai

Paulauskiene, A. 1994: Lietuvių kalbos morfologija. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Pols, A. 1993: Varianty pristavočnyx glagolov nesoveršennogo vida v russkom jazyke. Amsterdam/Atlanta: Rodopi.

Safarewicz, J. 1967: Stan badań nad aspektem czasownikowym w języku litewskim. In: Id., Studia językoznawcze. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 339–361

Sakurai, E. 1997: Verbal aspect and meanings-functions of compound tenses in Lithuanian. Gengo Kenkyū: Journal of the Linguistic Society of Japan 112, 98–131.

Sakurai, E. 1999: Sopostavitel’nyj analiz vidovyx sistem russkogo i litovskogo jazykov. Bulletin of Japan Association for the Study of Russian Language and Literature 31, 82–97.

Sakurai, E. 2000: Adverbial (semi-predicative) functions of the past participles in Lithuanian: Relative time reference. Nagoya Working Papers in Linguistics 16, 147–174.

Sakurai, E. 2002: Tense, aspect and temporal expressions in Baltic: An analysis by comparison with Slavic. Jinbun 1, 55–72.

Sakurai, E. 2003: Adverbial’nye (polupredikativnye) funkcii pričastij i deepričastij prošedšego vremeni v litovskom i russkom jazykax. Bulletin of Japan Association for the Study of Russian Language and Literature 35, 1–9.

Schuyt, R. 1990: The morphology of Slavic verbal aspect: A descriptive and historical study. Amsterdam/Atlanta: Rodopi.

Senn, A. 1949: Verbal aspects in Germanic, Slavic, and Baltic. Language 25.4, 402–409.

Shibatani, M. 1997: Linguistic function, structure and typology. Gengo Kenkyū: Journal of the Linguistic Society of Japan 112, 1–32.

Sližienė, N. 1969: Sudurtinių atliktinių veiksmažodžio laikų reikšmės ir vartojimas. Lietuvių kalbotyros klausimai 11, 19–40.

Sližienė, N. 1974: Sudurtinių neveikiamųjų veiksmažodžio formų reikšmės ir vartojimas. Lietuvių kalbotyros klausimai 15, 77–89.

106

Combination of participles and main verbs: aspect and transitivity

Sližienė, N. 1995: The tense system of Lithuanian. In: Thieroff & Ballweg, eds., 1995, vol. 2, 215–232.

Stang, Chr. S. 1942: Das slavische und baltische Verbum. Oslo: Jacob Dybwad.

Stepanov, Ju. S. 1976: Vid, zalog, perexodnost’ (balto-slavjanskaja problema 1). Izvestija AN SSSR. Serija literatury i jazyka 35.5, 408–420.

Thelin, N. B. 1978: Toward a theory of aspect, tense and actionality in Slavic. Stockholm: Almqvist & Wiksell International.

Thieroff, R. & J. Ballweg, eds., 1994–95: Tense systems in European languages. vol. 1–2. Tübingen: Max Niemeyer Verlag.

Tsunoda, T. 1985: Remarks on transitivity. Journal of Linguistics 21, 385–396.

Tsunoda, T. 1994: Transitivity. In: R. E. Asher et al., eds., The Encyclopedia of Language and Linguistics, Vol.9, 4670–4677. Oxford: Pergamon Press.

Wiemer, B. 2001: Aspektual’nye paradigmy i leksičeskoe značenie russkix i litovskix glagolov (Opyt sopostavlenija s točki zrenija leksikalizacii i gramatikalizacii). Voprosy jazykoznanija 2001–2002, 26–58.

Eiko Sakurai

The University of Tokyo

7-3-1 Hongo, Bunkyo-ku, Tokyo 113-0033, JAPAN

[email protected]

107