ALMA RAGAUSKAITĖ

Інститут литовської мови

Напрями наукових досліджень: історична антропоніміка, історична топоніміка.

ТЕНДЕНЦІЇ ЗАПИСУ ШОТЛАНДСЬКИХ ПРІЗВИЩ У XVII–XVII СТ. В ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛАХ МІСТА КЕДАЙНЯЙ

Тенденції запису шотландських прізвищ у 17^th–18^th століттях в історичних джерелах Кедайняя

А Н О Т А Ц І Я

Одними з найважливіших джерел історичної антропонімії містян Литви є актові книги органів самоврядування. Серед них вирізняються 24 книги магістрату Кедайняя початку XVII–XIX ст. З цих книг XVII–XVIII ст. та інших давніх міських рукописів було відібрано близько 250 найменувань осіб шотландської національності (тут враховано не лише різних осіб, а й варіанти різних форм їхніх прізвищ). На основі їх аналізу в статті розглядаються тенденції найменування кедайняйських шотландців у XVII–XVIII ст., особлива ситуація формування їхніх прізвищ (прибуваючи до Кедайняя близько 1628–1629 рр., особи шотландської національності вже мали прізвища), а також закономірності фіксації цих спадкових особових імен у документах з історії міста.

О С Н О В Н І С Л О В А: Кедайняй, XVII–XVIII століття, книги магістрату, шотландці, прізвища.

А Н О Т А Ц І Я

Муніципальні реєстрові книги є одним із ключових джерел з історичної антропонімії мешканців литовських міст. Серед них вирізняються двадцять чотири реєстрові книги Кедайнського магістрату, що датуються XVII^th–XIX^th століттями. З книг XVII^th–XVIII^th століть, а також інших давніх рукописів міста було відібрано близько 250 випадків найменування шотландців (вони стосуються не лише різних осіб, а й різних варіантів

45

ALMA RAGAUSKAITĖ

їхніх прізвищ). На основі їх аналізу у статті розглянуто тенденції найменування шотландських поселенців у Кедайняй у XVII^th–XVIII^th століттях, виняткову ситуацію, що передувала формуванню їхніх прізвищ (прибувши до Кедайняя близько 1628–1629 років, шотландці вже мали прізвища), а також тенденції фіксації цих спадкових особових імен в історичних документах міста.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Кедайняй, XVII^th–XVIII^th століття, реєстрові книги магістрату, шотландці, прізвища.

0. ВСТУП

Дослідження історичного іменника міста Кедайняя вже розпочато. Загальні тенденції формування прізвищ мешканців Кедайняя XVII–XVIII ст., Вільнюса XVI–XVII ст. та Йонішкіса XVII ст. розглянуто на основі понад 4 000 найменувань осіб, зібраних з історичних джерел цих міст (Ragauskaitė 2008: 29–37). Лінгвістичний аналіз показав, що у групах місцевих громад досліджуваних міст прізвища виникали в різний час. Найраніше почали формуватися прізвища міської еліти, пізніше їх набули особи, які посідали середнє та нижче становище в місті. У другій половині XVII ст. фактично всіх мешканців Кедайняя та Вільнюса записували з прізвищами. Очевидно, прізвища представників маргінальних верств формувалися повільніше. Актові книги Йонішкіса, меншого міста в регіоні Північної Литви, збереглися лише від 1722 року. Однак і ці пізні дані чітко засвідчили, що спадкові особові імена в першій половині XVIII ст. мали не лише мешканці Йонішкіса, які належали до міської верхівки (бургомістр, війт тощо), а й особи нижчих верств (Ragauskaitė 2008: 33–36).

Окремо розглядали закономірності полонізації прізвищ шотландців міста Кедайняя XVII–XVII ст.; було зауважено, що ці прізвища становлять унікальну за походженням частину іменника місцевої міської громади (Ragauskaitė 2007: 63–64). Також розглядали вплив польської мови на запис особових імен мешканців Кедайняя (литовців та інших) в історичних документах міста XVII–XVIII ст. (Ragauskaitė 2011: 21–22; Parayckaitė 2012: 213–221). З’ясувалося, що ступінь адаптації цих власних імен значною мірою залежав від писарів, які їх подавали, їхніх поглядів, ерудиції тощо (Parayckaitė 2012: 219). Виявивши згадані особливості формування історичних прізвищ мешканців Кедайняя, їхнього походження, полонізації тощо, ця публікація продовжує дослідження давнього іменника Кедайняя.

Мета цієї статті — докладно розглянути тенденції найменування членів шотландської громади Кедайняя XVII–XVIII ст., а також найважливіші особливості фіксації їхніх спадкових особових імен (прізвищ) в історичних джерелах міста.

46

Acta Linguistica Lithuanica LXXV

Тенденції запису шотландських прізвищ в історичних джерелах міста Кедайняй XVII–XVIII ст.

Матеріал для статті зібрано переважно з книг магістрату Кедайняя XVII–XVIII ст. Це одні з найважливіших джерел історичної антропонімії міщан (Ragauskaitė 2008: 29; 2014a: 323; Рагацкайте 2012: 214). Більша частина книг магістрату Кедайняя XVII ст. згоріла, тому дуже бракує ранніх записів у них. Ці записи були б, мабуть, найціннішою частиною історичного антропонімного матеріалу, особливо корисною для дослідження початку діяльності шотландської громади в місті (Žirgulis 2002: 24; 2005a: 229). Книги протоколів засідань або сесій магістрату та суду райців збереглися лише починаючи з 1759 р., та й не за кожен рік. Загалом збереглися 24 книги магістрату XVII — початку XIX ст., написані латинською та польською мовами¹ (Tyla 2000: 65). Це історичні джерела великої антропонімної цінності, що відображають різноманітні міські події та справи місцевої громади (борги міщан, договори купівлі-продажу тощо). Тут також записано протоколи сесій магістрату, рішення зібрань міщан, статути цехів, судові протоколи, різноманітні документи, що відображають реалії міського й сімейного життя (заповіти тощо).

Підраховано, що ці книги писали щонайменше 17 писарів (Tyla 2000: 73–75). Привертає увагу те, що деякі прізвища писарів могли належати особам литовської національності, наприклад: *Grybas: 1762 Marcinem Grybafsem Pisarzem, y całym Szlachetnym Magistratem abl. KMK₁₃²³. Пор. лит. прізв. Grýbas LPŽ I 707; *Gulbinas: 1770 Szlachetny <...> P(an)³ Jan Gulbin Pifsarz KMK₁₅ 90. Пор. лит. прізв. Gułbinas LPŽ I 741. А ось 1702 р. писарем магістрату Кедайняя був шотландець, ідентифікований як Wiliam Forsyth (Juknevičius 2015: 49). Ці обставини, безперечно, впливали на запис форм особових імен мешканців Кедайняя (див. Рагацкайте 2012: 219–221).

Намагаючись хоча б частково заповнити прогалину в ранніх записах книг магістрату XVII ст., у цій статті також спираємося на інші історичні джерела. Це збірка протоколів сесій Кедайняйської євангельської реформатської церкви за 1628–1663 рр. (Collecta zboru Kieydanskiego), метричні книги хрещень Кедайняйської євангельської реформатської церкви за 1640–1649 рр. і шлюбів за 1641–1649 рр., збірка актів сесій громади Кедайняйської євангельської реформатської церкви за 1664–1717 рр. (Akta Sessjonalne Zboru Kieydanskiego), а також інвентар Кедайняя 1666 р. З-поміж згаданих джерел XVII–XVIII ст. було відібрано близько 250 згадок про шотландців. Підраховувалися не різні особи, а повторні випадки їх фіксації. Адже для обговорення виняткової ситуації формування спадкових антропонімів (прізвищ) шотландців

¹ Перелік цих історичних джерел див. наприкінці статті.

² Усі антропоніми, наведені у статті, паспортизовано. Біля кожного з них зазначено рік фіксації особового імені, скорочену назву історичного джерела та номер аркуша (сторінки).

³ В історичних документах розкриваються зафіксовані абревіатури. Дописане позначається в дужках. Передаючи особові імена, намагаємося зберегти оригінальні граматичні форми, зафіксовані в рукописах.

Straipsniai / Articles

47

ALMA RAGAUSKAITĖ

(приблизно в 1628–1629 рр., прибуваючи до Кедайняя, шотландці вже мали прізвища), для дослідження особливостей фіксації їхніх прізвищ, їхніх графічних варіантів тощо потрібні різні записи тих самих осіб. Далі буде коротко охарактеризовано становлення шотландської громади в Кедайняї, визначено тенденції найменування представників цієї національності та ін. в рукописах міста Кедайняя XVII–XVIII ст.

1. ТЕНДЕНЦІЇ ІМЕНУВАННЯ ШОТЛАНДЦІВ У КЕДАЙНЯЇ В XVII–XVIII СТ.

У XVII–XVIII ст. Кедайняй — одне з небагатьох приватних міст Литви, якому ще 15 квітня 1590 р. було надано Магдебурзьке право; місто мало збережені й плекані мультикультурні традиції та належало представникам біржайсько-дубінгяйської гілки князівського роду Радзивіллів (Aleksandrowicz 1970: 80; 2011: 282; Tylą 2000: 6). У XVII ст. Кедайняй був важливим центром євангеліків-реформатів Великого князівства Литовського та литовської писемності. Тут містився центр Жмудського дистрикту — адміністративної одиниці Церкви цієї конфесії у ВКЛ; тут жили жмудські суперінтенденти, відбувалися церковні синоди, було зосереджено різні церковні й культурні установи (Lukšaitė 1970: 15; 1999: 10; 2001: 11). Від 1731 р. Кедайняй перейшов до католицької несвізької гілки князів Радзивіллів. Місто з перервами належало Радзивіллам до 1819 р. (KN 9, 12).

Прагнучи економічної вигоди для міста Кедайняй і будучи активним прихильником Реформації, Кшиштоф Радзивілл домагався, щоб у Кедайняях оселилося якомога більше послідовників цієї релігії (Žirgulis 2005a: 226). Тому у XVII–XVIII ст. Кедайняй був мультикультурним і багатонаціональним містом (Žirgulis 2005: 179; 2005b: 35). Ось якою була «така собі муніципальна історія міста Кедайняй: жили в ньому переважно шотландці, німці, євреї та місцеві мешканці — литовці» (Šinkūnas 1928: 21). Стверджують, що Кшиштоф Радзивілл підтримував зв’язки з ельбінзькою Реформа-

48

Acta Linguistica Lithuanica LXXV

Škotų pavardžių užrašymo tendencijos XVII–XVIII a. Kėdainių miesto istorijos šaltiniuose

bendruomenių Baltijos ir Skandinavijos regione (Bajer 2011: 78). Teigiama, kad kalbamajame regione didesnė buvo tik Norvegijos mieste Bergene gyvavusi škotų bendruomenė. Ją sudarė apie 270 asmenų (Murdoch 2001: 7). Nedaug škotų gyventa ir kituose miestuose, kaip antai, Biržuose, Kaune, Kelmėje, Skuode, Tauragėje, Vilniuje (Ragauskas 2002: 299; Žirgulis 2002: 23).

Як це зазвичай буває в міських джерелах такого типу (книгах магістрату тощо), іменування мешканців Кедайняя здебільшого подано не окремими списками, а в різноманітному контексті записів (у різних міських документах, протоколах судових справ тощо). Принципи добору особових імен містян уже докладно висвітлено (див. також Ragauskaitė 1999: 146; 2000: 94; 2002: 31–32; 2002a: 6–7; 2003: 82; 2005: 18–23; 2006: 81–82; 2009: 227; 2014: 9; 2015: 59–61).

Членів шотландської громади Кедайняя, як і всіх мешканців міста (литовців та інших), також позначали словами le. mieszczanin, obywatel, наприклад: 1753 Panu Michałowi Forsajowi Obywatelowi Miasta Kieidanskiego dat. KMK₂ 172, 1714 Pana Livingstona Raycy <…> Mieszczanow <…> Miasta Kieydan(skiego) gen. KMK₃ 30v тощо. Вживалися й спеціальні позначення шотландської національності: le. szkot, szot, z naciej szkotskiej, наприклад: 1643 Jan Chapman Szkot KERJ 61v, 1649 Jakub Kujck Szkot KERK 8v, 1650 Jana Lausonna Szkota gen. CZK 68, 1649 Jan Nikiel Szkot KERK 8, 1646 Wilhelm Olephant Szot KERK 5v, 1655 pan Jakub Ranison z naciej szkotskiej CZK 103, 1635 P(an) Andrys Szot CZK 33, 1633 Tomasz Szot CZK 24 тощо.

Такі позначення, що трапляються в джерелах, дають підстави стверджувати, що ці мешканці Кедайняя були саме шотландцями, а оточення вирізняло їх як чужинців. Проте й досі не вдалося уникнути певних розбіжностей у тлумаченні національності (в історичних джерелах шотландців та інших іноді називали ширшим терміном — «англійці»). Наприклад, вважають, що відомий у XVIII ст. мешканець Кедайняя, названий Jakub Gray, був англійцем (Tworek 1966: 182), тоді як Паулюс Баєр зарахував його до шотландців (Bajer 2012: 453). Ця особа згадується і в книгах магістрату Кедайняя XVIII ст., наприклад: 1723 Panem Jakubem Grejem Decemwirem Kieydanſkim abl. KMK₄ 63 – 1737 Pana Jakuba Graia Raycy Kieydan(skiego) gen. KMK₅ 38 – 1739 Panem Jakubem Grajem Raycą Kieydanskim abl. KMK₅ 79 тощо. Натомість інший прибулець із Шотландії, доктор медицини, у старих рукописах XVII ст. з Вільнюса названий Iacobus Arnuth, Iacobus Arnott (†1632); він жив у Вільнюсі й мав шотландське походження. Про це свідчить частий додаток «шотландець», зафіксований в історичних джерелах поруч із його прізвищем (лат. scotus, пол. szkot) (Ragauskas 2002: 299). Однак у надгробному написі його увічнено як особу англійської національності — «natione Angli» (Starowolski 1655: 235). Цікаво, що у XVIII ст. шотландців-емігрантів в історичних джерелах нерідко називали «ex gente Magnae Britanniae» — представниками «британського народу» (Juknevičius 2015: 32). Шотландців почали називати британцями з 1707 р., після приєднання

Straipsniai / Articles

49

ALMA RAGAUSKAITĖ

Королівства Шотландія до Королівства Великої Британії (BCI 45; Houston 2002: 35; Gibbs 2006: 1; Murdoch 2008: 14; Juknevičius 2015: 32).

Щоб якомога надійніше ідентифікувати шотландські іменування мешканців Кедайняя, у статті використано таблицю (реєстр) осіб цієї національності, укладену П. Баєром на підставі таких історичних джерел: збірки фінансових документів Кедайняйської євангельсько-реформатської церкви за 1628–1663 рр. (Collecta zboru Kieydanskiego), записів книг хрещень за 1640–1649 рр. і шлюбів за 1641–1649 рр. цієї церкви, а також списку 1697 р. Rejestr porządny Auditorow Zboru tego Kiejdanskiego зі збірки актів сесій громади Кедайняйської євангельсько-реформатської церкви за 1664–1717 рр. (Akta Sessionalne Zboru Kiejdanskiego). Цей список 1697 р. Rejestr porządny Auditorow Zboru tego Kiejdanskiego уже було раніше опубліковано й процитовано (див. також Tworek 1969: 213–215). У таблиці, підготовленій П. Баєром, наведено такі дані: конкретне джерело, у якому згадано особу шотландського походження, дата, посада тощо (докладніше див. Bajer 2012: 443–453).

Для точності історичні прізвища шотландців Кедайняя, наведені у статті, було також порівняно зі шотландськими прізвищами з британського атласу прізвищ XIX ст. The Surname Atlas⁴ (див. також Archer 2003; Lewis 2011: 189–210). Цей атлас прізвищ показує поширення прізвищ в Англії, Шотландії та Уельсі у 1881 р.⁵. Крім того, було переглянуто й інші відомі збірники шотландських прізвищ (Black 1996; Whyte 2000; Dorward 2002).

Близько 1629 р. у Кедайняйській євангельсько-реформатській школі викладали щонайменше четверо педагогів шотландського походження: Iacob Paterson, Alexander Nicholas, Thomas Ramsay та Ian Halson (Eriksonas 2000: 175). У згаданій збірці фінансових документів Кедайняйської євангельсько-реформатської церкви за 1628–1663 рр. від 1630 р. трапляються перші «шотландські прізвища: Gilbert, Ogilby, Gordon» (Žirgulis 2002: 24). У цій збірці виявлено й інші прізвища осіб згаданої національності, наприклад: 1658 pan Jerzy Bennet CZK 108, 1650 Wilhelmus Meleyson CZK 67, 1637 Alexander Ogilbe CZK 37, 1655 Jacob Ramsay CZK 102, 1648 Andres Symson senior CZK 78 тощо.

Так, у списку Catalogus discentium in Schola Cajodunienſi, виявленому в актах сесій громади Кедайняйської євангельсько-реформатської церкви за 1664–1717 рр. (Acta Sessionalne Zboru Kiejdanskiego 1664–1717), зафіксовано таких осіб шотландського походження: 1666–1668 Georgius Anderſon ASZK 8, 1666 Iacobus Bennet ASZK 8, 1666–1668 Carolus Ramſay ASZK 8, 1666–1668 Thomas Ramsay ASZK 8, 1666 Iacobus Zomerwill ASZK 8; у пізнішому списку згадано також 1668 Johannes

⁴ www.archersoftware.co.uk/satlas07.htm

⁵ Авторка статті дякує д-рові Christopher’у Lewis’у (King’s College, London), який подарував їй компакт-диск The Surname Atlas.

50

Acta Linguistica Lithuanica LXXV

Škotų pavardžių užrašymo tendencijos XVII–XVIII a. Kėdainių miesto istorijos šaltiniuose

Barklay ASZK 8. У Зборі згадано пару осіб, названих у 1679 році Jan Cannot, Rektor Collegy ASZK 70 і 1679 року Johanes Paterson, Diaconus ASZK 70. Шотландські прізвища зафіксовано в метричних книгах вінчань Кедайняйської євангельської реформатської церкви за 1640–1649 роки та хрещень за 1641–1649 роки, наприклад: 1647 Jan Forbes KERJ 7, 1642 Jan Menien KERK 2v, 1648 Mateus Ramza KERK 5v, 1649 Jan Ramaj KERK 5v та ін.

Як бачимо, першими компонентами цих двочленних найменувань є християнські імена; вживаються традиційні польські або латинські форми імен, оскільки історичні джерела написані польською та латинською мовами, наприклад: Jan, Mateus, Michal; Carolus, Georgius, Thomas та ін.

Поступово шотландці Кедайняя посіли важливе становище в житті та управлінні міста. Так, за 1590–1795 роки (протягом усього періоду міського самоврядування) з різних міських документів було зібрано 225 прізвищ магістратських урядовців (Tyla 2000: 73–75). Спираючись на ці зібрані Антанасом Тилою дані, Рімантас Жіргуліс підрахував, що серед 27 членів міської ради Кедайняя 2 були шотландцями (7,4%), серед 46 бургомістрів — 12 шотландців (26%), серед 48 радців — 6 шотландців (12,5%), серед 49 лавників — 15 шотландців (30,6%), серед 38 децемвірів — 7 шотландців (18,4%), серед 17 писарів — 1 шотландець (5,8%). З’ясувалося, що з 225 міських урядовців у розглядуваний період 43 були шотландцями (19,1%) (Žirgulis 2002: 25).

Після війни 1655–1660 років у рукописах з історії міста Кедайняя згадуються прізвища таких впливових шотландських родин Кедайняя: Andersons, Arnes, Benets, Forbes, Gordons, Hallyburtons, Kuiks, Moleysens, Nikells, Ogilbys, Ramsays, Simpsons, Skromers (Eriksonas 2000: 180). Дані інвентарю Кедайняя за 1666 рік підтверджують, що шотландці оселилися в найкращій центральній частині міста — навколо реформатської церкви, Великого ринку та поблизу трьох головних вулиць — Пілес, Старої та Арклів, наприклад: 1666 Ulica Konska Pukamenici P(ana) Arna pusta gen. Kl 6, 1666 Dom P(ana) Wilma Benneta gen. Kl 1, 1666 Dom Pana Dawidsona gen. Kl 1, 1666 Druga strona tejże ulicy zamkowej Domek Wojciecha Lewstona gen. Kl 3v. Оскільки реформатська церква стояла поруч із міським ринком, де відбувалися гамірні недільні торги, то 24 березня 1655 року сесія ухвалила, що недільні торги в Кедайняя — це неповага до Бога, який заборонив працювати в неділю, тому владу закликали перенести ці торги на будні дні (Juknevičius 2015: 37).

Про їхній вплив і становище в суспільстві свідчить те, що чимало магістратських урядовців того часу, заможних купців, кредиторів, орендарів фільварків, власників крамниць, ректорів гімназії, старійшин реформатської церкви, її доброчинців та інших осіб мали шотландські прізвища, наприклад: 1690 Dawid Kreyfy Ławnik KMK₂ 21; 1708 Pan Jan Cramont Ławnik Madeburey Kiedanskie KMK₃ 15, 1721 Pan Wilhelma Halibthona Kupca y Obywatela Kiedankiego gen. KMK₄ 4, 1704 Honorato Domino Alberto Lewinston Consulari eiusdem Civitatis KMK₃ 6v, 1721–1725 Dawida

Straipsniai / Articles

51

ALMA RAGAUSKAITĖ

Mitchella Decemwira⁶ gen. KMK₄ 107, 1794 Jan Moleyson Profesor Szkoł Kievdańskich KMK₂₄ 142, 1724 Szlachetnych Panow Woyciecha Paterfona Raycy <...> gen. KMK₄ 107, 1735 Wiliwem Rofsem Lantwoytem abl. KMK₅ 27v та ін. Очевидно, задля стислості іноді ту саму особу записували лише за прізвищем, наприклад: 1711 P(ana) Cramondta gen. KMK₃ 24v, 1654 pana Cupera gen. CZK 79, 1658 panu Ramsonowi dat. CZK 108, 1655 pana Ranisona gen. CZK 104, 1653 p(ana) Dawida Symsona gen. CZK 92 – 1653 Symsona gen. CZK 92 та ін.

Дослідження історичних джерел XVII–XVIII ст. показує, що прізвища вживалися в записах про осіб шотландського походження, які належали до міської владної еліти та нижчих суспільних верств. Спадкове особове ім’я функціонує в найменуваннях членів тієї самої родини⁷ (батьків і дітей, чоловіка й дружини, братів тощо), наприклад: 1714 Ja Jan Farsay Czynią wiadomo y jawno zeznawam tym moim Dobrowolnym listem Kwitacinnym Danym Rodzonemu <...> Panu Jerzemu Farsaiowi, jako starszemu Bratu Na to Iz ia wyzsmianowany Jan Farsay, przybywszy z Cudzych Kraiow słuzby woienney <...> w Roku Tysiącsiedmsetnym dwunastym do Miasta Kieydan y niezostawszy <...> Panow Rodzicow Moich zywocie <...> Pana Wilhelma Farsaja Pisarza Grodzkiego Kieydanskiego y Rodzicielki Moiey <...> Paniey Anny Lawrynowny Farsajowey KMK₃ 59; 1714 Pana Livingstona Raycy od Szlachetney <...> Anny Hallibortonowny Livingstonową Małzonkow Mieszczanow <...> Miasta Kieydan(skiego) gen. KMK₃ 30v; 1731 Pan Wilim Rof₃ Rayca Kieydanski <...> Katarzyna z Arnetow primi voti Elizeufzowa Reiowa ad præsens Rofzowa KMK₂ 76; 1717 Jerzy Sumerwill y Ja Anna Mozeniufzowa Jerzyna Sumerwilowa Małzonkowie <...> KMK₃ 81v.

У XVII–XVIII ст. зафіксовано два спільні особові найменування, коли поруч записані чоловік і дружина, наприклад: 1691 szlachetnemu P(anu) Hendrichowi Hunterowi Ławnikowi Kieydanskiemu y szlachetney Paniey Katharzynie Lewistonownie Hendrichowey Hunterowey Ławnikowey Małzonkom dat. KMK₂ 35; 1715 Panu Alexandrowi Cuthbertowi Burmistrzowi Miasta Kieydanskiego y szlachetney <...> Pani Katharzynie Kalinowskiey Alexandrowey Cuthbertowey Burmiftrzowey Małzonkom y obywatelom Miasta Kieydanskiego dat. KMK₃ 69v.

П. Баєр у записах актів сесій громади Кедайняйських євангелістів-реформатів за 1664–1717 роки (Acta Sessionalne Zboru Kieydanskiego 1664–1717) звернув увагу на список парафіян Кедайняйської євангельської реформатської церкви за 1679 рік (Rejestr

⁶У частини осіб зазначено lo. deczewir. Зв’язок магістрату Кедайняя з міською громадою був досить міцним, тому в засіданнях магістрату брали участь децивіри, представники цехів. Їх також затверджували в магістраті. Ці особи контролювали постанови й рішення магістрату, зібрані доходи та витрати, відповідали за військову готовність міста Кедайняя (Tyla 2000: 64–76; Juknevičius 2015: 49).

⁷Саме спадковість особового імені та його належність членам однієї родини свідчать про те, що воно перетворилося на прізвище (Bubak 1986: 217; Maciejauskienė 1991: 51; Ragauskaitė 2001: 125).

52

Acta Linguistica Lithuanica LXXV

Škotų pavardžių užrašymo tendencijos XVII–XVIII a. Kėdainių miesto istorijos šaltiniuose

porządny Auditorow Zboru tego Kiejdanskiego) з 238 осіб 76 найменувань відніс до осіб шотландської національності (разом із членами їхніх родин — дружинами, нащадками). За його словами, це становить близько 32,3% парафіян (Bajer 2012: 280).

Серед найменувань шотландців Кедайняя та членів їхніх родин варто згадати, наприклад: 1679 Panowie Ławnicy P(an) Woyciech Leviston, P(ani) Katarz(ina Krechtonowna, Zona jego. Katary(na), Margreta Corki. Wojciech, Jerzy Synowie. Carol, y Tomas Ramze Pasierbowie ASZK 70; 1679 P(an) Jan Dawidson, P(ani) Dorota Burnetówna Zona jego ASZK 70; 1679 W Rynku P(an) Jerzy Makien, Złotnik P(ani) Anna, Zona jego jakub Somerwill Andrzej Makien Syn ASZK 71; 1679 W Rynku P(an) Dawid Gilbert Anna Corka jego ASZK 71; 1679 Na Posmilskiey Ulicy P(ani) Gertruda Kiuckowa Wdowa. Anna y Zofia Corki ASZK 71; 1679 P(an) Jakub Somerwill Anna Zona jego Anna, Katarzyna, Helena Corki ASZK 71; 1679 Na Konskiey Ulicy P(an) Jan Scharp P(ani) Katarzyna Helleb. Zona jego Jan, Jerzy, Wojciech, Alexander Synowie ASZK 72 та ін.

З цих прикладів найвиразніше видно, що без спадкового особового імені, тобто прізвища, записували також деяких шотландців, які посідали високе соціально-економічне становище в суспільстві. Ця обставина свідчить про те, що в наведених випадках загальні особові імена просто не були зафіксовані. Очевидно, це справді було зумовлено неоднаковістю найменувань, контекстом записів і писемною традицією, якої дотримувалися писарі. Цю думку підтверджує те, що в різних історичних джерелах Кедайняя членів тих самих родин записано неоднаково — зі спадковими особовими іменами та без них, наприклад: 1679 Panowie Burmistrzowie P(an) Jerzy Anderson. P(ani) Elzbieta Zona jego ASZK 70 і 1690 Spectabilis D(omi)ni Georgy Anderſon Proconsulis KMK₂ 6v, його дружина — 1690 Szlachetney paniey Jerzyney Andersonowey Burmistrzowey Kieydanskiey gen. KMK₂ 4v; 1679 Panowie Raicy P(an) Jerzy Helleborton P(ani) Elzbieta Zona jego ASZK 70 і 1736 Panią Elzbietą z Barklaiow Halibortonową tudzież Panem Jerzym Halibortonem Ławnikiem Kieyd(anskim) KMK₆ 28; 1679 Panowie Raicy P(an) Jakub Kiuck, P(ani) Małgorzata Zona jego ASZK 70 і 1704 Panu Jakubie Kiuku Raycy Miasta Kieydanskiego y Szlachetney Pani Małgorzacie <...> Jakubowey Kiukowey KMK₃ 7v; 1679 Na Długiey Ulicy P(an) Alexander Mongriff: P(ani) Zofia Zona jego Bennetowna ASZK 71 і 1691 Pana Alexandra Makryfa Ławnika Kieydanskiego y na Panią Zofię Bennetownę Alexandrową Makryfową Małzonkow KMK₂ 39.

Іноді пропускали ім’я жінки та її дівоче прізвище, натомість зазначаючи, що вона є le. sama, t. y. pati, žmona, і записували лише одне спільне прізвище подружжя: 1750–1766 Panu Jakubowi y Samey Grajom Małz(onkom) Obyw(atelom) Kieyd(anskim) dat. KMK₁₀13 і 1777 Jakub y Elzbieta z Kramontow Grajowie Obywatele Kieydanscy KMK₁₇ 17v.

Хоча шотландці Кедайняя й зберігали свою національну ідентичність, водночас вони могли уникнути мовної та культурної ізоляції, пов’язуючи себе шлюбними зв’язками з місцевою міською елітою (Žirgulis 2002: 24; 2002a: 132; 2005a: 237). Тому коли

Straipsniai / Articles

53

ALMA RAGAUSKAITĖ

деякі прізвища жінок і чоловіків литовського та польського походження свідчать про змішані шлюби, наприклад: 1679 P(an) Reinold Gordan P(ani) Judita Budrewiczowna Zona jego ASZK 70; 1699 Ja Jakub Karol Gradowski y Ja Anna Andersonowna Jakubowa Karolina Gradowska Małżonkowie KMK₁ 89; 1679 P(an) Jerzy Meleison P(ani) Katarzyna Miksiewiczowna, Żona jego ASZK і 1691 Ja Jerzy Mollefon Burmistrz y Ja Katharzyna Miksiewiczowna Jerzyna Molefonowa Burmistrzowa Małżonkowie Mieszczanie Miasta KMK₂ 37v; 1704 P(anu) Andrzeiowi Leytticzowi Kupcowi y Mieszczaninowi Kieydanskiemu <...> y Małżonce <...> Pani Christynie Paszkiewiczownie Andrzeiowey Letticzowey dat. KMK₃ 7v; 1704–1720 Nobilis Dominus Joannes Stanielewicz alias Staniewicz et Margarita Hallibortonowna Conjuges legitimi KMK₃ 11 і 1704–1720 Ja Jan Stanielewicz alias Staniewicz, y Ja Małgorzata Hallibortonowna Janowa Staniewiczowa Małżonkowie, Obywatele y Mieszczanie Miasta Kieydan(skiego) KMK₃ 11 та ін.

Оскільки шотландські прізвища здебільшого фіксувалися в рукописах, написаних польською та латинською мовами, і кількома писарями, неоднаковості в написанні були неминучими. Прізвище тієї самої особи в різних записах могло зазнавати певних змін, через що його важче ідентифікувати як шотландське. Так виникло чимало графічних варіантів шотландських прізвищ, наприклад: 1637 Jan Arnet || 1638 P(an) Jan Arnat CZK 45 || 1655 Jan Arnot CZK 102; 1637 Alexander Gorden CZK 37 || 1638 P(an) Alexander Gordon CZK 45 || 1651 Alexander Gordonn CZK 74; 1646 Jakub Kujck Szkot KERK 8v || 1660 Pana Jakuba Kiuka gen. KAK₁ 16; 1690 Robert Liwiston Rayca KMK₂ 8v || 1691 Roberth Liwifton Rayca KMK₂ 38; 1638 P(an) Thomas Melisson CZK 45 || 1647 Tomasz Meleyson CZK 64; 1650 Jan Nikiel CZK 67 || 1650 Pan Jan Nikoll szafarz zborowy CZK 73; 1638 William Oliphant CZK 45 || 1646 Wilhelm Olephant Szot KERK 5v; 1649 Tomass Skromse KERK 8 || 1658 Thomass Skremzer CZK 108; 1666 Jacobus Zomervill ASZB 8 || 1668 Iacobus Somerwill ASZK 8; 1714 Dominus Georgius Farsay KMK₃ 59 || 1721 Pana Jerzego Forfaia Ławnika Miafta Kieydanſkiego gen. KMK₄ 1v; 1704 Dominum Andream Leytticz Decemvirum Caiodunensem KMK₃ 7v || 1713 Andrzeia Licza gen. KMK₃ 42v || 1719 Andrzey Leyticz Rayca Maydeburyi Kieydanskiev KMK₃ 95; 1711 Woyciech Peterson Ławnik KMK₃ 29v || 1714 Woyciech Paterson KMK₃ 59v || 1722 Pan Woyciech Peterfon Rayca Magdeburyi Kieydanſkiey KMK₄ 47v.

Ще більшою мірою слов’янізувалися жіночі шотландські особові імена. Використовувалися польські та латинські форми християнських жіночих імен, наприклад: Anna, Catharina; Katarzyna, але вкрай рідко — зменшувальні: Halszka та ін. Записи актів свідчать, що дружин членів міської влади шотландського походження та найбагатших купців називали повними формами імен. Представниці нижчих верств мешканок Кедайняя (литовок та інших), як-от служниці, часто мали зменшувальні форми імен. До них ставилися зневажливо й недбало, тож ніхто не зважав на одноманітність форм їхніх імен. Крім того,

54

Acta Linguistica Lithuanica LXXV

Škotų pavardžių užrašymo tendencijos XVII–XVIII a. Kėdainių miesto istorijos šaltiniuose

додатково додавалися слов’янські суфікси -ova (у джерелах пишеться -owa) до прізвищ зазвичай заміжніх шотландок і -ovna (пишеться -owna) — до прізвищ незаміжніх жінок або дівчат, наприклад: 1652 p(ani) Czapmanową mieszczanką kiejdańską CZK 79, 1659 pani Forbezowa CZK 109, 1679 Halszka Hallibortonowna ASZK 72, 1688 Ja <...> bywłza Janowa Heiowa a teraznieyſza Jerzyna Molleſonowa Burmistrzowa KMK₁ 78, 1659 panna Margareta Simsonówna CZK 109; 1717 Katarzynie Forsaio wey KMK₁ dat. 107 – 1731 Katarzyna Monkryfowna Forsa iowa KMK₂ 66, 1750 Domina Anna Forsejowa vidua KMK₂ 132, 1753 Katarzyna Dettlthen Kuczbertowa KMK₂ 175, 1710 Pani Katerzynie Lewingstonownie Leytitzowey dat. KMK₂ 55, 1722 Pani Zofia z Rejow Lewingstonowa KMK₁ 159, 1709 Pani Katharzyny Simsonowny bywszey Alexandrowey Monkrifowey Burmistrzowey Kieydanskiey gen. KMK₁ 100, 1730 Paniey Woyciechowey Patersonowey gen. KMK₂ 60. Іноді тих самих жінок записували коротше, уже не повторюючи повного найменування, наприклад: 1659 pani Andryssowa Simsonowa CZK 109 – 1659 panią Andrys sową CZK 109.

Подібним чином (із слов’янськими суфіксами -ova ir -ovna) записували й прізвища жінок німецької лютеранської громади, що існувала в Каунасі у XVI–XVIII ст. (Ragauskaitė 2001: 135–138). Отже, це явище чітко простежується в антропонімії принаймні двох міст.

Наприкінці XVII ст. вимерла біржайсько-дубінґська гілка князів Радзивіллів, а після Північної війни та страшної епідемії чуми, що настала згодом, економічне становище міста значно погіршилося, і шотландські (та англійські) купці Кедайняй опинилися на межі банкрутства. Тому було вирішено просити фінансової підтримки в короля Георга II (а за його рекомендацією — також у членів Товариства поширення християнських знань (The Society for the Promotion of Christian Knowledge) (Nishikawa 2000: 297). У 1727 і 1730 рр. до Лондона прибули мешканці Кедайняй, названі Jakob Gray та Jakob Gordon. У кількох банках було відкрито рахунки для зберігання грошей. Англійський прем’єр-міністр, названий сером Robert Walpole, пожертвував 50 фунтів, гроші на місію пожертвував також державний секретар, граф Гаррінгтон (Žirgulis 2002a: 134). Церква Шотландії оголосила загальнонаціональний збір коштів на допомогу «Жемайтії та Кедайняй». Із подячного листа мешканців Кедайняй від 30 квітня 1731 р. видно, на що використали ці гроші: у Кенігсберзі закупили сіль, оселедці, залізо, скло, свинець та інші корисні для торгівлі товари; частину коштів виділили бідним, іншу суму залишили в Гданську (Nishikawa 2000: 296–297). У 1731 р. було засновано Societas Commerciorum – Komercijos draugija. Її засновниками були «Alexander Cuthbert, burmistrz kiejdański, Andrzej Leit y c, rajca, Ierzy Forsay, wójt, William Ross, Robert Livingston, Dawid Anderson, Iakub Gray – ławnicy, Daniel Mitchell, Ierzy Halybarton – dziesiętnicy, wszyscy obywatele kiejdańscy nationis M. Britannia“ (Tworek 1966: 195). Мета цього товариства — відродження торгівлі, утримання євангелічно-реформатської церкви, її священників і будівель,

Straipsniai / Articles

55

ALMA RAGAUSKAITĖ

vargšų ir nuskurdusių tautiečių bei bendratikių šelpimas (Žirgulis 2002: 26). Tačiau 1731 m. gaisrai sugriovė Kėdainių pirklių planus. XVIII a. ūkio krizė, karai bei religinis persekiojimas toliau menkino anglų ir škotų išeivijos gyvenimą Radvilų mieste (Nishikawa 2000: 308). Dėl šių nepalankių istorinių aplinkybių škotų asmenvardžių kalbamojo šimtmečio knygose mažėjo, škotai palaipsniui asimiliavosi. Didžioji dalis šių kitataučių išvyko – XVIII a. savo veiklą perkėlė į Karaliaučių ir Klaipėdą, kur vertėsi medienos plukdymu ir prekyba (Žirgulis 2002: 26).

Сьогодні пам’ять про шотландців зберігають давні рукописи міста Кедайняй та вцілілі архітектурні споруди — шотландські будинки (Grinevičius, Miškinis 1975: 167; KSR 6, 20, 23; Jucevičius 2011: 50, 54–56). Висунуто гіпотезу, що шотландська архітектура Кедайняй (для шотландських будинків були характерні склепінчасті перекриття перших поверхів і дерев’яні галереї у дворах) властива саме містам східного узбережжя Шотландії (Juknevičius 2015: 7).

Статус прізвищ містян найчастіше закріплювали документи конкретного міста. У місті родинні зв’язки були слабшими, а економічні й соціальні відносини — значно складнішими: активно велася торгівля, розвивалися ремесла, мешканцям надавали позики, тому було важливо відрізнити одну особу від інших, ідентифікувати її (Ragauskaitė 2005: 145–146). Як уже згадувалося, фактично в записах другої половини XVII ст. усі містяни Кедайняй мали прізвища. Мабуть, повільніше формувалися прізвища представників найнижчих (маргінальних) верств населення Кедайняй (Ragauskaitė 2008: 32–33). Особливим у контексті формування прізвищ мешканців Кедайняй був процес становлення прізвищ шотландської громади міста. Прибуваючи до Кедайняй близько 1628–1629 рр., шотландці вже мали спадкові особові найменування (прізвища), однак під час запису членів тих самих родин їхні спільні особові найменування в історичних джерелах міста фіксувалися не завжди. Мабуть, це справді зумовлювали специфіка джерел, розбіжності в найменуванні (осіб, згаданих раніше, на іншій сторінці документа могли назвати інакше або просто коротше й простіше) тощо. Інакше кажучи, прізвища цих чужоземців фіксували в міських документах за тими самими закономірностями, що й прізвища інших місцевих мешканців Кедайняй.

Висновки статті щодо системи найменування шотландських містян Кедайняй XVII–XVIII ст., запису й розвитку форм їхніх прізвищ доповнюють досі проведені дослідження історичної антропонімії мешканців Кедайняй. Подальше вивчення цієї особливої галузі литовської історичної антропоніміки (особових найменувань міщанського стану) необхідне також тому, що антропонімія різних міст Литви має відмінності в аспектах формування прізвищ, їхнього походження, творення тощо.

56

Acta Linguistica Lithuanica LXXV

Škotų pavardžių užrašymo tendencijos XVII–XVIII a. Kėdainių miesto istorijos šaltiniuose

2. ВИСНОВКИ

1. Особи шотландського походження, які прибули до Кедайняй близько 1628–1629 рр., уже мали прізвища, однак передавання (фіксація чи нефіксація) їхніх спадкових антропонімів у міських рукописах варіювало. На це впливали контекст історичних документів, відсутність єдиної обов’язкової для всіх системи найменування, тогочасна писемна традиція, якої дотримувалися писарі, тощо. Однак очевидно, що у XVI–XVIII ст. переважали найменування, які чітко засвідчують функціонування спадкових особових найменувань (прізвищ) шотландців Кедайняй в історичних джерелах міста.

2. Найменування шотландців Кедайняй XVII–XVIII ст. зафіксовано в текстах і записах латинською та польською мовами. Тому використовувалися польські й латинські форми їхніх християнських імен. Прізвища представників цієї національності, латинізовані та слов’янізовані, могли по-різному змінюватися в різних записах магістратських книг. Так утворилися графічні варіанти прізвищ шотландців Кедайняй (чоловіків).

3. Антропоніми жінок шотландського походження слов’янізували ще інтенсивніше. До других особових найменувань (за чоловіком або батьком) додавалися слов’янські суфікси -oa (в історичних документах пишеться -owa) до прізвищ зазвичай заміжніх жінок і -ona (пишеться -owa) — до прізвищ незаміжніх дівчат або жінок. Очевидно, на це впливали також специфіка тогочасних джерел, правила діловодства, яких писарі дотримувалися по-різному, їхня національність, компетентність тощо.

Straipsniai / Articles

57

ALMA RAGAUSKAITĖ

ДОДАТКИ

РИС. 1. Фрагмент 1666 р. зі старого рукопису Inventarz miasta Kieydanskiego 1666 (1. 6).

58

Acta Linguistica Lithuanica LXXV

Škotų pavardžių užrašymo tendencijos XVII–XVIII a. Kėdainių miesto istorijos šaltiniuose

РИС. 2. Фрагмент 1679 р. з рукопису 1664–1717 рр. Acta Sessionalne Zboru Kiejdanskiego (l. 70).

Straipsniai / Articles

59

ALMA RAGAUSKAITĖ

РИС. 3. Фрагмент [1686] р. з книги Кедайнського магістрату за 1690–1775 рр. (l. 46).

60

Acta Linguistica Lithuanica LXXV

Škotų pavardžių užrašymo tendencijos XVII–XVIII a. Kėdainių miesto istorijos šaltiniuose

ŠALTINIAI

ASZK – Akta Sessionalne Zboru Kiejdanskiego 1664–1717. Lietuvos Nacionalinės Martyno Mažvydo bibliotekos Retų knygų ir rankraščių skyrius. F. 93–541.

CZK – Collecta zboru Kieydanskiego: To jest rachunek wszystkich recept i expens zborowych zaczę ty roku 1628 dnia 20 novembra, unpublished print. Opracował W. G. Studnicki, Wilno: 1939. Lietuvos Mokslų Akademijos Vrublevskių bibliotekos Rankraščių skyrius. F. 9–3040.

KERĮ, KERK – Kėdainių evangelikų reformatų bažnyčios 1640–1649 m. jungtuvių ir 1641–1649 m. krikšto metrikų knygos. Lietuvos valstybės istorijos archyvas (toliau – LVIA). F. 606. Ap. 1. B. 144.

KI – Kėdainių 1666 m. inventorius [Inwentarz miasta Kieydanskiego 1666]. Vilniaus universiteto bibliotekos Rankraščių skyrius. F. 4. A215. B. 16891.

KMK₁ – Kėdainių magistrato 1623–1806 m. knyga⁸. LVIA. F. SA. B. 15360.

KMK₂ – Kėdainių magistrato 1690–1775 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15357.

KMK₃ – Kėdainių magistrato 1704–1720 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15358.

KMK₄ – Kėdainių magistrato 1721–1725 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15359.

KMK₅ – Kėdainių magistrato 1732–1740 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15361.

KMK₆ – Kėdainių magistrato 1732–1743 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15362.

KMK₇ – Kėdainių magistrato 1744–1750 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15363.

KMK₈ – Kėdainių magistrato 1750–1752 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15364.

KMK₉ – Kėdainių magistrato 1750–1761 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15367.

KMK₁₀ – Kėdainių magistrato 1750–1766 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15368.

KMK₁₁ – Kėdainių magistrato 1753–1755 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15365.

KMK₁₂ – Kėdainių magistrato 1756–1758 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15366.

KMK₁₃ – Kėdainių magistrato 1762–1763 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15369.

KMK₁₄ – Kėdainių magistrato 1763–1770 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15370.

KMK₁₅ – Kėdainių magistrato 1767–1770 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15371.

KMK₁₆ – Kėdainių magistrato 1771–1773 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15372.

⁸ Iš tiesų tai nėra 1623–1806 m. magistrato knyga, kaip nurodyta Lietuvos valstybės istorijos archyvo apraše, o tik į vieną rinkinį įrišti poros šimtų metų pavieniai dokumentai.

Straipsniai / Articles

61

ALMA RAGAUSKAITĖ

KMK₁₇ – Kėdainių magistrato 1774–1777 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15373.

KMK₁₈ – Kėdainių magistrato 1777–1779 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15374.

KMK₁₉ – Kėdainių magistrato 1777–1780 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15375.

KMK₂₀ – Kėdainių magistrato 1779–1782 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15376.

KMK₂₁ – Kėdainių magistrato 1782–1791 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15377.

KMK₂₂ – Kėdainių magistrato 1783–1792 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15378.

KMK₂₃ – Kėdainių magistrato 1791–1806 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15379.

KMK₂₄ – Kėdainių magistrato 1794–1798 m. knyga. LVIA. F. SA. B. 15380.

LITERATŪRA

Alexandrowicz Stanisław 1970: Geneza i rozwój sieci miasteczek Białorusi i Litwy do połowy XVII w. – Acta Baltico–Slavica 7, 47–108.

Alexandrowicz Stanisław 2011: Studia z dziejów miasteczek Wielkiego Księstwa Litewskiego. Toruń: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Mikołaja Kopernika.

Archer Stewen 2003: The British 19th Century Surname Atlas. CD-ROM. Dartford: Archer Software.

Bajer Peter 2011: “Noli Me Condemnare” – Migrant Memories Set in Stone: The Seventeenth and Eighteenth-Century Scottish Memorials in Poland. – Memory Connection 1(1), 77–98.

Bajer Peter Paul 2012: Scots in the Polish-Lithuanian Commonwealth, 16–18th Centuries. Leiden–Boston: Brill.

BCI – British Consciousness and Identity. The Making of Britain, 1533–1707, ed. by Brendan Bradshaw, Peter Roberts. Cambridge: Cambridge University Press, 1998.

Black George Fraser 1996: The Surnames of Scotland: Their Origin, Meaning, and History. Edinburgh: Birlinn.

Bubak Józef 1986: Proces kształtowania się polskiego nazwiska mieszczańskiego i chłopskiego. Kraków: Nakładem Uniwersytetu Jagiellońskiego.

Dorward David 2002: Scottish Surnames. Edinburgh: Mercat Press.

Eriksonas Linas 2000: The Lost Colony of Scots: Unravelling Overseas Connections in a Lithuanian Town. – Ships, Guns and Bibles in the North Sea and the Baltic States c.1350–c.1700, ed. by A. I. Macinnes, T. Riis and F. G. Pedersen. East Lothian: Tockwell Press, 173–187.

62

Acta Linguistica Lithuanica LXXV

Škotų pavardžių užrašymo tendencijos XVII–XVIII a. Kėdainių miesto istorijos šaltiniuose

Gibbs Chris 2006: The New Britons: Scottish Identity in the 18th and 19ᵗʰ Centuries. – The Napoleon Series. Prieiga internete: http://www.napoleon-series.org/research/society/c_scottishidentity.html

Grinevičius Henrikas, Miškinis Algimantas 1975: Kėdainių urbanistinė raida. – Architektūros paminklai 3. Vilnius: Paminklų konservavimo institutas, 157–186.

Houston Robert Allan 2002: Scottish Literacy and the Scottish Identity: Illiteracy and Society in Scotland and Northern England, 1600–1800. Cambridge: Cambridge University Press.

Jucevičius Jonas 2011: Kėdainių krašto architektūra. Kėdainiai: Spaudvita.

Juknevičius Algirdas 2015: Škotų palikimas Kėdainiuose. Vilnius: Savastis.

KDN – Lietuvos magdeburginių miestų privilegijos ir aktai 3: Kėdainiai. Sud. Antanas Tyla. Par. Antanas Tyla, Romualdas Firkovičius, Darius Antanavičius. Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla, 2002.

Kowalski Waldemar 2015: The Great Immigration: Scots in Cracow and Little Poland, circa 1500–1660. Leiden: Brill.

KSR – Kėdainių senamiesčio rūšiai. Kėdainiai: Lututė, 2008.

Lewis Christopher Piers 2011: A New Approach to Personal Names and Cultural Identity in Nineteenth-Century Britain. – Baltų onomastikos tyrimai 2, sud. Alma Ragauskaitė, Grasilda Blažienė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 189–201.

LPŽ I–II – Lietuvių pavardžių žodynas 1–2. Vilnius: Mokslas, 1985–1989.

Lukšaitė Ingė 1970: Lietuvių kalba reformaciniame judėjime XVII a. Vilnius: Lietuvos TSR Mokslų akademijos Istorijos institutas.

Lukšaitė Ingė 1999: Reformacija Lietuvos Didžiojoje Kunigaikštystėje ir Mažojoje Lietuvoje: XVI a. trečias dešimtmetis – XVII a. pirmas dešimtmetis. Vilnius: Baltos lankos.

Lukšaitė Ingė 2001: Knygos nobažnystės (1653) parengimo kultūrinė aplinka. – „Knyga nobažnystės krikščioniškos“ (1653) – XVII a. Lietuvos kultūros paminklas. Kėdainiai: Kėdainių krašto muziejus, 4–28.

Maciejauskienė Vitalija 1991: Lietuvių pavardžių susidarymas XIII–XVIII a. Vilnius: Mokslas.

Murdoch Steve 2001: The Scottish Community in Kėdainiai in its Scandinavian and Baltic Context. – Tarptautinė mokslinė konferencija „Colloquium Balticum. Baltijos regionas Europos mastu“. Šeteniai, 2001 m. birželio 16 d., 7.

Murdoch Steve 2008: Anglo-Scottish Clash? Scottish Identities and Britishness, c. 1520–1750. – Cycnos 25(2), 1–16.

Straipsniai / Articles

63

ALMA RAGAUSKAITĖ

N i s h i k a w a S u g i k o 2000: Across the Continent: the Protestant Network Between the Society for the Promotion of Christian Knowledge (SPCK) and Kėdainiai. – Kul- tūrų sankirtos. Vilnius: Diemedžio leidykla, 296–308.

R a g a u s k a i t ė A l m a 1999: XVI a. II pusės Kauno miestiečių lietuviškos kilmės asmenvardžiai. – Acta Linguistica Lithuanica / Lietuvių kalbotyros klausimai 41, 145–158.

R a g a u s k a i t ė A l m a 2000: XVII a. pirmosios pusės Kauno miestiečių asmenvardžių kilmė. – Acta Linguistica Lithuanica / Lietuvių kalbotyros klausimai 43, 93–110.

R a g a u s k a i t ė A l m a 2001: Kauno miestiečių pavardžių formavimasis XVI–XVIII a. – Acta Linguistica Lithuanica / Lietuvių kalbotyros klausimai 45, 123–143.

R a g a u s k a i t ė A l m a 2002: XVII–XVIII amžių kauniečių (vyrų) pavardžių variantai. – Acta Linguistica Lithuanica / Lietuvių kalbotyros klausimai 47, 31–40.

R a g a u s k a i t ė A l m a 2002a: XVI–XVIII a. kauniečių asmenvardžiai. Daktaro disertacijos santrauka. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

R a g a u s k a i t ė A l m a 2003: XVI–XVIII a. kauniečių moterų asmenvardžių daryba. – Vārds un tā pētīšanas aspekti. Rākstu krājums 7. Liepāja: Liepājas pedagoģijas akadēmija, 82–92.

R a g a u s k a i t ė A l m a 2005: XVI–XVIII a. kauniečių asmenvardžiai. Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

R a g a u s k a i t ė A l m a 2006: Vietovardinės kilmės asmenvardžiai ir prievardžiai XVI a. Kauno aktų knygose. – Baltu filoloģija 15(1/2), 81–94.

R a g a u s k a i t ė A l m a 2007: Scottish Personal Names in the Act Books of the City of Kėdainiai in the Seventeenth and Eighteenth Centuries. – Tarptautinė Aleksandro Vanago konferencija „Vardas kalboje, istorijoje ir savimonėje“. 2007 m. spalio 24–26 d. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 63–64.

R a g a u s k a i t ė A l m a 2008: Tendencies in the Evolution of Hereditary Surnames of Townspeople in Lithuania from the Sixteenth to Eighteenth Centuries. – Zunamen / Surnames 3, 29–37.

R a g a u s k a i t ė A l m a 2009: Kada susidarė kauniečių pavardės? – Kalba ir žmonės. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 226–232.

R a g a u s k a i t ė A l m a 2011: Dėl lietuvių ir lenkų kalbų kontaktų XVII–XVIII a. Kėdainių miesto vardyne. – Tarptautinė mokslinė konferencija „Regioninė onomastika: ką sužinome iš vardyno“. 2011 m. lapkričio 10–11 d. Kaunas: Vilniaus universiteto Kauno humanitarinis fakultetas, 21–22.

64

Acta Linguistica Lithuanica LXXV

Škotų pavardžių užrašymo tendencijos XVII–XVIII a. Kėdainių miesto istorijos šaltiniuose

Ragauskaitė Alma 2014: Kauno moterų asmenvardžiai XVI–XVII a. lietuvių istorinės antroponimijos kontekste. – Kauno istorijos metraštis 14. Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas; „Versus aureus“, 7–17.

Ragauskaitė Alma 2014a: Lietuvoje sudarytas rankraštinis tikrinių vardų registras (apie 1840–1843). – Archivum Lithuanicum 16, 323–340.

Ragauskaitė Alma 2015: Seniausios Lietuvoje 1599–1621 metų Joniškio krikšto metrikų knygos joniškiečių moterų asmenvardžiai lietuvių istorinės antroponimijos kontekste. – Acta Linguistica Lithuanica 73, 55–81.

Ragauskas Aivas 2002: Vilniaus miesto valdantysis elitas XVII a. antrojoje pusėje (1662–1702 m.). Vilnius: Diemedis.

Starowolski Szymon 1655: Monumenta Sarmatarum. Cracoviæ: In Officina Vidua&Hæredum Francisci Cæsarij, S. R. M. Typog. Anno Domini, M. DC. LV.

Šinkūnas Peliksas 1928: Kėdainių miesto istorija. Kaunas: „Spindulio“ B-vės spaustuvė.

Tyla Antanas 2000: Decemviratas arba Tertio ordo communitatis Kėdainių savivaldoje. – Lietuvos istorijos metraštis 1999. Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 64–76.

Tworek Stanisław 1966: Z dziejów kalwinizmu w Wielkim Księstwie Litewskim w XVIII w. – Annales Universitatis Mariae Curie–Skłodowska 21(8), 193–202.

Tworek Stanisław 1969: Materiały do dziejów kalwinizmu w Wielkim Księstwie Litewskim w XVII wieku. – Odrodzenie i reformacja w Polsce 14, 199–215.

Whyte Donald 2000: Scottish Surnames. Edinburgh: Birlinn Ltd; 2nd Revised edition.

Žirgulis Rimantas 2002: Škotų bendruomenė Kėdainiuose 1630–1750 m. – Lietuvos muziejų rinkiniai 1. Kėdainiai: Kėdainių krašto muziejus, 23–27.

Žirgulis Rimantas 2002a: Three Hundred Years of Multiculturalism in Kėdainiai. – The Peoples of the Grand Duchy of Lithuania, ed. Grigorijus Potašenko. Vilnius: Aidai, 130–140.

Žirgulis Rimantas 2005: Kėdainių žydų bendruomenė ir jos paveldas. – Žydų kultūros paveldas Lietuvoje, sud. Alfredas Jomantas. Vilnius: Savastis, 179–188.

Žirgulis Rimantas 2005a: The Scottish Community in Kėdainiai c. 1630 – c. 1750. – Scottish Communities Abroad in the Early Modern Period, ed. by Alexia Grosjean and Steve Murdoch. Brill Leiden-Boston, 225–247.

Straipsniai / Articles

65

ALMA RAGAUSKAITĖ

Žirgulis Rimantas 2005b: Reformacijos palikimas Kėdainiuose. – Reformacija ir reforma. Tarptautinė mokslinė konferencija. Vilnius, 2002 m. lapkričio 8 d. Vilnius: Apyaūšris, 34–42.

Рагаускайте Алма 2012: О литовско-польских языковых контактах по данным фамилий жителей города Кедайняй в XVII–XVIII веках. – Студії з ономастики та етимології. 2011–2012. Київ: Інститут української мови НАН України, 213–221.

Tendencies of Recording of Scottish Surnames in the 17^th–18^th Century Historical Sources of Kėdainiai

S U M M A R Y

The article analyses the tendencies of naming the members of the Scottish community which existed in Kėdainiai in the 17^th–18^th century, the peculiar characteristics of expression of genders in their hereditary personal names and their recording in the town’s historical sources of that time. The article focuses on the analysis of proper names of Scottish settlers in Kėdainiai collected from Kėdainiai Magistrate’s register books of the 17^th–18^th century. In addition to these sources, the author also resorts to other old manuscripts. Around 250 cases of naming Scottish settlers in Kėdainiai were selected – not the cases of naming different persons but repetitive references to them were collected (different variants of their surnames). A larger Scottish community in the town formed in the mid-17^th century. They gradually gained an exceptional status. Scottish people settled in the best part of the town – around the Reformed Church and the ‘Great Market.’ The fact that quite a few magistrate’s officers, merchants, elders of the Evangelical Reformed Church, etc. had Scottish surnames testifies to their influence and position in the society of the town. The Scottish settlers who arrived in Kėdainiai in around 1628–1629 already had surnames; however, when recording the family members of the Scottish settlers in Kėdainiai, the spelling of their hereditary personal names (fixation or non-fixation) varied in the town’s old manuscripts. It was influenced by the context of the historical sources under analysis, the writing tradition of the clerks of that time, record-keeping rules, etc. Nevertheless, it is obvious that the 17^th–18^th century was dominated by the naming which provided obvious evidence to the functioning of hereditary personal names (surnames) of the Scottish settlers in Kėdainiai in Kėdainiai historical sources. A hereditary personal name is seen in the naming of members within the same family (parents and children,

66

Acta Linguistica Lithuanica LXXV

Škotų pavardžių užrašymo tendencijos XVII–XVIII a. Kėdainių miesto istorijos šaltiniuose

husband and wife, brothers, etc.). In the 17^th–18^th century the surnames of Scottish settlers were recorded in the texts written by the town’s clerks in Latin and Polish languages. Hence, the surnames of this nationality were Latinized, Slavicized and could be differently modified in different records of the magistrate’s books. Therefore, the article discusses the graphic variants of Scottish (male) surnames. Scottish female surnames were Slavicized to an even greater extent; the Slavic suffix -ovna (spelled -owna) was consistently added to the surnames of unmarried women, while -ova (spelled -owa) was added to the surnames of married women.

Įteikta 2016 m. rugsėjo 27 d.

A L M A R A G A U S K A I T Ė

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva

[email protected]

Straipsniai / Articles

67