This is a machine-generated translation of the original document and may contain errors, omissions, or changes in meaning. Do not rely on this translation for quotations, citations, or authoritative references. Please consult and cite the original document.
Preparing document pages…
Page 1
ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ
Інститут литовської мови
Напрями наукових досліджень: лексикографія, семантика, лексикологія.
DOI: https://doi.org/10.35321/all82-05
ПОНЯТТЯ СЛОВА AUGALAS (НА ОСНОВІ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ)
Поняття слова augalas (на основі опитування студентів)
А Н О Т А Ц І Я
Литовські тлумачні словники (Словник сучасної литовської мови, Словник литовської мови) зазвичай визначають слово augalas як ботанічний термін, згадуючи його істотні ознаки — «організм», який живиться «неорганічними речовинами» і потребує «енергії світла». Однак augalas — це не лише термін, а й повсякденне, звичне слово, яке тлумачні словники могли б визначати також у більш побутовий спосіб, фіксуючи його типові ознаки, типових представників категорії тощо, щоб читачеві словника було легше зрозуміти це слово. Щоб з’ясувати, як розуміється слово augalas, які його ознаки є важливішими й легко розпізнаваними, а які — менш важливими, було проведено опитування студентів, результати якого могли б допомогти доповнити традиційне (більш наукове) визначення терміна augalas типовішими ознаками.
К Л Ю Ч О В І С Л О В А: опитування, значення, найтиповіша ознака, визначення, термін, рослина.
А Н О Т А Ц І Я
Литовські тлумачні словники (Dictionary of Modern Lithuanian, Dictionary of the Lithuanian Language) зазвичай визначають слово augalas (plant) як ботанічний термін, згадуючи його істотні ознаки: «організм», який живиться «неорганічними поживними речовинами» і потребує «енергії світла». Однак augalas — це не лише термін, а й повсякденне, звичне слово, яке тлумачні словники могли б визначати також у більш побутовий спосіб, фіксуючи його типові ознаки, типових представників категорії тощо, щоб читачам словника було легше
Straipsniai / Articles
93
Page 2
ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ
щоб зрозуміти його. Щоб з’ясувати, як розуміється слово augalas, які ознаки є важливішими й легше розпізнаються, а які — менш важливими, було проведено опитування студентів, результати якого могли б допомогти доповнити традиційне (більш наукове) визначення терміна augalas типовішими ознаками.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: опитування, значення, найбільш типова ознака, визначення, термін, рослина.
ВСТУПНІ ЗАУВАГИ
Ця стаття є частиною циклу статей авторів, присвяченого дослідженню поняття рослини та деяких конкретних рослин. Першу статтю циклу «Особливості визначення значень у Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: рослини і тварини» опубліковано в науковому журналі «Bendrinė kalba» (Т. 90, 2017). Метою згаданої статті було обговорити особливості визначення значень вибраних слів, що називають рослини й тварин, у Bendrinės lietuvių kalbos žodyne (далі — BŽ) і подати пропозиції щодо формулювання дефініцій цих та інших назв відповідної сфери. Одним із завдань статті було встановити, якого визначення значення слова — традиційного чи когнітивного — найчастіше дотримуються в BŽ, визначаючи загальні назви категорій рослини і тварини та слова, що належать до цих категорій (свійські тварини, дерева, фрукти тощо), і порівняти їх із дефініціями інших тлумачних словників литовської, англійської та російської мов. Іншим важливим завданням статті було дослідити, які ознаки найчастіше обирають у BŽ, визначаючи слова augalas¹ і gyvūnas. З’ясувалося, що, якщо говорити про augalą, автори BŽ обрали традиційне (більш наукове) визначення значень цих слів (як і автори DŽ₇ᵢ, LKŽₑ та більшості проаналізованих словників англійської й російської мов). У BŽ зафіксовано такі ознаки рослини: «організм», що живиться «неорганічними речовинами», якому необхідна «енергія світла». Дійшли висновку, що в природі відомо дуже багато видів рослин, тому, мабуть, було б складно визначити це слово через, наприклад, ознаки найвизначніших його типових представників.
Ботанічна наука має дуже розвинену термінологічну систему, тому, можливо, литовські тлумачні словники, визначаючи слова, що належать до цієї сфери, часто спираються на елементи наукової категоризації (наукової номенклатури), згадуючи належність реалії до різних царств, родин, родів тощо, хоча «[o]дним із головних завдань лексикографічного визначення є допомогти читачеві словника розпізнати в реальності представників категорій, позначених словами» (Mikulskas 2009: 72). Практика визначати слова ботанічної сфери у тлумачних словниках як терміни виникла давно.
¹ Використано ще не опублікований рукопис BŽ.
94
Acta Linguistica Lithuanica LXXXII
Page 3
Поняття слова augalas (за результатами опитування студентів)
У енциклопедіях литовської мови рослину визначають дуже науково, згадуючи різні наукові терміни ботанічної сфери, пор.: «рослини — це живі організми, клітинна стінка яких утворюється з целюлози2 і найвищі форми яких мають пагін, корінь та з неорганічної речовини утворюють органічну речовину, тобто живляться автотрофно» (LE 1953: 392). Іноді дефініцію рослини обмежують, зазначаючи її належність до певного царства (підкреслюючи відмінність між рослиною і твариною), пор.: «рослини, організми, що утворюють одне з двох царств живого світу (regnum vegetabile; друге царство — тварини)» (LTE 1976: 445); «рослини, організми, що утворюють одне з двох найважливіших царств живого світу» (ŽŪE 1998: 121). У VLEe рослину також визначають, зазначаючи її належність до певного царства, пор.: «організми, що утворюють царство рослин (Regnum plantae, Regnum vegetabile»3.
У словниках термінів литовської мови (а також у різних законах), визначаючи рослину, фіксують такі її ознаки — «живлення неорганічними речовинами» (на відміну від тварин, які зазвичай живляться органічними речовинами) і «здатність здійснювати фотосинтез», пор.: «Організм однієї з форм живої матерії, що існують на Землі, який живиться неорганічними речовинами і для росту здебільшого використовує енергію світла» (Sliesaravičius, Lazauskas, Stanys, Keinys, Klimovienė 2010); ще пор.: «1. Багатоклітинний організм, що здійснює фотосинтез, або його частини <...>, включно з насінням, призначеним для сівби. 2. Багатоклітинний організм, що здійснює фотосинтез, або його частини, включно зі свіжими плодами та насінням» (проєкт Закону Литовської Республіки про внесення змін до Закону про фітосанітарні заходи; проєкт Закону Литовської Республіки про внесення змін до Закону про захист рослин).
Порівнявши дефініції рослини, наведені в енциклопедіях литовської мови та словниках термінів, можна стверджувати, що тлумачні словники литовської мови (DŽ11, LKŽe) визначають слово augalas як термін, згадуючи його істотні ознаки: «організм», що живиться «неорганічними речовинами», якому необхідна «енергія світла». Слід підкреслити, що augalas — це не лише термін, а й повсякденне, звичайне слово, яке тлумачні словники могли б визначати також у більш побутовий спосіб, фіксуючи його типові ознаки, типових представників категорії тощо, щоб читачеві словника було легше зрозуміти це слово.
Kaip teigia Aloyzas Gudavičius (2009: 78), „[p]latikimos medžiagos reikšmių definicijoms teikia asociacijų žodynai <...>. Informantų sintagminės reakcijos į duotus žodžius patvirtina stiprų sememų semantinį ryšį, vadinasi, ir bendrų semų buvimą“. Taigi siekiant išsamiau išnagrinėti, kaip suvokiamas augalas, kurie jo požymiai yra svarbesni ir lengvai atpažįstami, o kurie yra ne tokie svarbūs,
² Написано як в оригіналі.
³ Докладніше див. VLEe рослини: https://www.vle.lt/Straipsnis/augalai-66752.
Straipsniai / Articles
95
Page 4
ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ
було вирішено провести опитування студентів4, результати якого, як очікується, допоможуть доповнити традиційне (більш наукове) визначення рослини типовішими ознаками.
Мета цієї статті – дослідити сприйняття слова рослина на основі опитування студентів. У статті поставлено такі завдання: 1) визначити, класифікувати й обговорити ознаки рослини, зафіксовані у відповідях студентів; 2) на основі даних опитування подати пропозиції щодо визначення значення цього слова у тлумачному Словнику загальнолітовської мови.
МЕТОДОЛОГІЯ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ
Загалом в опитуванні взяли участь 1115 студентів різних курсів і факультетів із трьох університетів Литви – Вільнюського технічного університету імені Гедиміна, Університету Миколаса Ромеріса та Шяуляйського університету. Представники точних наук становили 30% усіх опитаних, представники соціальних наук – 61%, представники гуманітарних наук – 9% (докладніше див. таблицю 1). Жінки становили 59% (представниці соціальних наук – 85%, гуманітарних наук – 15%, точних наук – 0%), чоловіки – 41% усіх опитаних (представники точних наук – 72%, соціальних наук – 28%, гуманітарних наук – 0%). Жінки, які провели дитинство та ранню юність у селі, становили 23% усіх опитаних жінок, чоловіки – 41% усіх опитаних чоловіків. Жінки, які провели дитинство та ранню юність у місті, становили 77% усіх опитаних жінок, чоловіки – 59% усіх опитаних чоловіків.
4 Студентів обрано через різноманітність їхнього складу, оскільки вони можуть репрезентувати все суспільство (Rutkovska ir kt. 2017: 32).
5 Опитування проведено в лютому–травні 2019 р. Авторки щиро дякують викладачці Вільнюського технічного університету імені Гедиміна доц. д-ру Расуоле Владарскене, викладачці Університету Миколаса Ромеріса д-ру Ілоні Чюжаускайте та викладачці Шяуляйського університету доц. д-ру Йоланті Васкелене, які допомогли провести опитування студентів.
6 Як зазначають Kristina Rutkovska, Marius Smetona, Irena Smetonienė, «[п]отрібно досліджувати групи студентів, щонайменше 100 осіб» (Rutkovska ir kt. 2017: 32). Під час дослідження було опитано понад сотню студентів, оскільки досвід авторок свідчить, що зазвичай частина даних виявляється зіпсованою – студенти взагалі не відповідають на запитання, на всі запитання відповідають «не знаю» тощо. Було вирішено залишити всі анкети, дані яких не були зіпсовані, тобто 111.
96
Acta Linguistica Lithuanica LXXXII
Page 5
Žodžio augalas samprata (remiantis studentų apklausa)
Таблиця 1. Розподіл респондентів за статтю та напрямом науки, од.
Напрям | Стать | Жінки | Чоловіки | Усього | | із села | із міста | із села | із міста | Напрям точних наук | 0 | 0 | 11 | 22 | 33 Напрям соціальних наук | 11 | 44 | 8 | 5 | 68 Напрям гуманітарних наук | 4 | 6 | – | – | 10 | Усього 65 | | Усього 46 | | 111
За віком жінки здебільшого були приблизно від 19 до 25 років, чоловіки – від 18 до 25 років. Серед жінок і чоловіків були також респонденти старшого віку (див. таблицю 2).
Таблиця 2. Розподіл респондентів за віком
Напрям | Стать | Жінки | Чоловіки Напрям точних наук | – | 21–23, 25, 41 Напрям соціальних наук | 19–23, 27–28 | 18–20 Напрям гуманітарних наук | 22–25, 45 | – Усього 111 респондентів
В опитуванні було подано запитання відкритого типу (усього 13), у яких респонденти мали вписати відповідь, сформульовану власноруч:
1. Опишіть своїми словами, що для Вас є рослина. 2. Яка, на Вашу думку, основна ознака рослини? 3. Перелічіть інші ознаки рослини. 4. Яку частину (орган), на Вашу думку, повинна мати рослина, щоб її можна було назвати рослиною? 5. Чим, на Вашу думку, рослина відрізняється від тварини? 6. У якому, на Вашу думку, середовищі може рости рослина? 7. Чи може, на Вашу думку, рослина рости у воді? 8. Чи всі рослини, на Вашу думку, мають зелений колір? 9. Чи необхідне, на Вашу думку, рослині світло? 10. Чим, на Вашу думку, живиться рослина? 11. Чи відомий Вам термін фотосинтез? Якщо так, опишіть його своїми словами. 12. Чи є, на Вашу думку, гриб рослиною? 13. Яка рослина є для Вас найтиповішою?
Straipsniai / Articles
97
Page 6
ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ
Як видно, запитання були подані від найзагальнішого, коли респонденти мали описати, що для них є рослиною, до конкретніших, наприклад, у якому середовищі може рости рослина; чи може рослина рости у воді; чи всі рослини мають зелений колір тощо. Щоб респонденти відповідали якомога повніше, ті самі запитання подавалися по кілька разів, лише дещо інакше сформульовані. Наприклад, друге (На Вашу думку, якою є основна ознака рослини?) і четверте (Яку частину (орган), на Вашу думку, повинна мати рослина, щоб її можна було назвати рослиною?) запитання анкети пов’язані, оскільки очікувалося, що відповіді на них будуть подібними, однак, як показують результати, це не так. П’яте запитання (Чим, на Вашу думку, рослина відрізняється від тварини?) поставлено з метою з’ясувати, які основні відмінні ознаки назвуть респонденти, оскільки, ймовірно, ці ознаки були б не лише відмінними, а й найбільш характерними для рослини та тварини. Шосте й сьоме запитання пов’язані: у першому випадку запитували, у якому взагалі середовищі може рости рослина, у другому — конкретно — чи може рослина рости у воді. Восьме запитання стосується кольору рослини, тобто чи всі рослини мають зелений колір. Дев’яте й десяте запитання анкети пов’язані з живленням рослини — чи потрібне рослині світло і чим живиться рослина. Одинадцяте запитання має науковий характер, тобто хотіли перевірити, чи відомий респондентам термін фотосинтез, оскільки тлумачні словники литовської мови визначають слово рослина, згадуючи цей науковий термін. Дванадцяте запитання поставлено з метою з’ясувати, до якого царства чи групи респонденти відносять гриби — до рослин чи іншої групи. Подаючи тринадцяте запитання (Яка рослина є для Вас найтиповішою?), хотіли дізнатися, які з рослин, що, ймовірно, ростуть у Литві, є для респондентів найтиповішими.
Під час аналізу й опису даних анкет відповіді респондентів спочатку розподіляли за науковими напрямами, статтю та місцем походження, однак було встановлено, що істотних відмінностей між поданими відповідями немає. Було вирішено описувати дані без розподілу за зазначеними критеріями. У тих випадках, коли відповіді респондентів, які належать до різних наукових напрямів, не збігаються, це фіксується під час аналізу запитання.
Дані, подані в опитуванні, опрацьовано вручну. Відповіді подано в числовому та відсотковому вираженні. Відповіді на те саме запитання було розподілено за ознаками, наприклад, відповідь рослина — жива істота, що має корінь має такі ознаки — «корінь» і «життя». Ознаки згруповано у більші групи (про них ідеться далі), подано їхнє числове та відсоткове вираження. Біля кожної ознаки в дужках наведено число, яке показує, скільки разів ознаку було вжито у відповідях на те саме запитання (наприклад, 54 із 81). Ознаки подано в порядку спадання. Так підраховано відповіді на перше–четверте запитання. Відповіді на п’яте–шосте, десяте–одинадцяте та тринадцяте запитання також розподілено за ознаками, але не згруповано, оскільки в цьому випадку важливо встановити, які ознаки переважають, і не суттєво, до яких груп вони належать. Відповіді на сьоме–дев’яте та
98
Acta Linguistica Lithuanica LXXXII
Page 7
Žodžio augalas samprata (remiantis studentų apklausa)
дванадцяте запитання не розподіляли за ознаками (респонденти найчастіше відповідали так або ні), тому підраховано загальну кількість людей, які відповіли на те саме запитання.
Pasak Ryszardo Tokarsky’io (1993: 340–341), augalo savybės, kurios yra svarbios žmogui, gali būti suskirstytos į tris grupes: 1) aplinkos savybės (įskaitant jų žydėjimo periodą, kuris yra svarbiausias augalo vystymuisi), 2) fizinės savybės ir 3) paskirtis. Przemysław’as Dębowiak’as ir Jadwiga Waniakowa (2019: 176) tirdami semantinę augalų pavadinimų7 motyvaciją pateikia tokią klasifikaciją: 1) augalų išvaizda (išorė), 2) augalų savybės, 3) augalų augimo vieta ir 4) augalų paskirtis.
Після встановлення ознак рослини, зафіксованих у відповідях студентів, можна виокремити такі групи ознак: 1) рослина в загальному значенні, 2) внутрішні ознаки рослини і 3) зовнішні ознаки рослини. До групи ознак рослина в загальному значенні належать поняття наукової класифікації (гіперонімічні поняття), наприклад організм, частина природи, царство тощо. Внутрішні ознаки рослини — це ознаки, не пов’язані з видимою формою рослин, а ті, що розкривають їхні внутрішні властивості, пов’язані з процесом росту, місцем зростання, живленням, будовою клітин8 тощо, наприклад: «розмноження», «ріст», «фотосинтез» тощо (докладніше див. таблицю 3). У статті ці ознаки віднесено до наукових, оскільки вони відображають наукові знання про рослину. Зовнішніми ознаками рослини називають ознаки, які сприймаються, відчуваються за допомогою зору, дотику, нюху тощо, наприклад: «колір», «запах», «органи» («корені», «стебло (живець)») тощо (докладніше див. таблицю 3). Ці ознаки, на відміну від внутрішніх, ґрунтуються більшою мірою на повсякденному, особистому пізнанні рослини та досвіді.
Таблиця 3. Ознаки рослини, які часто фіксуються у відповідях респондентів
⁷ Слово рослина у працях литовських мовознавців не привернуло значної уваги. Опубліковано різні статті, присвячені окремим назвам рослин; наприклад, Aurelija Gritėnienė досліджувала образи фіалки (2014), горобини (2016), Rūta Kazlauskaitė аналізувала образи квітучого маку (2010), квітучого соняшника (2014), Silvija Papaurėlytė досліджувала асоціативне поле слова дерево (2011) тощо.
⁸ Може виникнути питання, чому будову клітин рослини віднесено до внутрішніх (а не зовнішніх) ознак. Такий поділ зумовлений тим, що будову клітин рослини не видно неозброєним оком; її встановлено під час наукового дослідження.
Методи дослідження: семантичний аналіз, порівняльний, обчислювальний, опитувальний.
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВАННЯ СТУДЕНТІВ
Відповідаючи на перше запитання опитування – ОПИШІТЬ ВЛАСНИМИ СЛОВАМИ, ЩО ДЛЯ ВАС Є РОСЛИНОЮ – респонденти насамперед зазначили, що таке рослина в загальному розумінні (81, тобто 36% усіх ознак). Для респондентів рослина найчастіше⁹
⁹ Тлумачні словники литовської (DŽ₇, LKŽₑ), англійської (MERRIAM-WEBSTER, OXFORD, MACMILLAN, COLLINS, CAMBRIDGE) та російської (СЕМ, МАКС, ТСОШ) мов, визначаючи слово рослина, також насамперед зазначають, що воно є «живим» (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2017: 11–14).
100
Acta Linguistica Lithuanica LXXXII
Page 9
Žodžio augalas samprata (remiantis studentų apklausa)
є «організмом» (54 із 81), отже, живим10, пор. відповіді: живий організм; живий, чутливий організм; організм, що росте; група організмів; напівжива істота; організм, якого ми зустрічаємо в природі; живий; життя; форма життя; живий організм рослинного походження; символ життя. Інші респонденти відповіли, що рослина є «частиною природи» (11 із 81), наприклад: природа; частина природи; кожен, хто перебуває в природі. Можна припустити, що йшлося про живу (органічну) природу11. Рідше (16 із 81) рослину описували як «річ», «об’єкт», «елемент», «предмет» тощо.
Відповідаючи на перше запитання, респонденти також приділяють значну увагу внутрішнім ознакам рослини (102, тобто 45% усіх ознак), наголошуючи на її, як і будь-якої іншої живої істоти, «життєвому циклі» (23 із 102): а) «розмноженні» (розмножується; розвинувся із насінини; розмножується способами, властивими лише рослинам; може розмножуватися); б) «рості» (росте; росте; який росте; здатен вирости; постійно росте); в) «смерті» (через деякий час помирає) і г) «відновленні» (відновлюється; відроджується). Також респонденти згадують про «живлення» рослини (21 із 102) – для підтримання життя рослині потрібні: а) «енергія світла» (життя залежить від світла; реагує на світло; їй необхідне сонячне світло), б) «вода (волога)» і в) те, що через корені вона поглинає «неорганічні речовини». Кілька респондентів відповіли, що рослина підтримує своє життя, споживаючи органічні й неорганічні речовини і що рослина живиться речовинами. Останні відповіді не зовсім точні, оскільки речовини можуть бути органічними й неорганічними, а рослини насамперед є виробниками органічних речовин (синтезують органічні речовини з неорганічних сполук). Живлення рослин органічними речовинами не є типовим, однак у природі існують такі рослини, наприклад комахоїдні рослини, які живляться дрібними тваринами (комахами, павуками тощо)12. Були й відповіді, пов’язані з «поживністю рослин», наприклад: поживний для комах; їжа.
Респонденти також згадують «фотосинтез»13 (19 із 102) (докладніше про фотосинтез див. обговорення одинадцятого запитання) та «місце зростання рослини» (18 із 102). Часто зазначають, що рослина може рости в різних середовищах – у землі, ґрунті, воді; у деяких випадках наводять конкретне місце зростання рослини – у ніші, на лузі тощо.
10Організм – «жива істота, здатна існувати самостійно – тварина або рослина» (BŽ).
11 Пор. природа – це «все, що існує, крім суспільства. Розрізняють неживу, або неорганічну, природу та живу, або органічну, природу» (докладніше див. VLE: https://www.vle.lt/Straipsnis/gamta-102872).
12 Докладніше див. VLE комахоїдні рослини: https://www.vle.lt/Straipsnis/vabzdziaedziai-augalai-98590.
13Фотосинтез – «процес, під час якого організми (хлорофіловмісні рослини, зелені та пурпурові бактерії) використовують енергію Сонця видимої частини спектра для синтезу сполук із високою енергетичною цінністю» (докладніше див. VLE: https://www.vle.lt/Straipsnis/fotosinteze-41233).
Straipsniai / Articles
101
Page 10
ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ
Рідше, відповідаючи на перше запитання, респонденти згадують «повітря»¹⁴ (11 із 102), тобто його «вироблення» (augalas gamina deguonį; deguonies šaltinis; gryninantis orą; gaminantis deguonį) і саме «дихання» рослин. Дуже рідко згадується «клітинна будова» рослин (5 із 102), наприклад: sudarytas iš augalinių ląstelių, turinčių chloroplastų.
Цікаво, що деякі респонденти (5 із 102) характеризують рослину, протиставляючи її людині й тварині (когнітивний підхід), пор.: kas auga, bet ne žmogus ar gyvūnas; nejudantis; nemąstantis. Деякі тлумачні словники литовської, англійської та російської мов також фіксують у визначенні рослини ознаку «зростання в нерухомому положенні», пор.: «ppr. augantis nejudamoje padėtyje» (LKŽₑ), «ne juda iš vienos vietos į kitą» (MERRIAM-WEBSTER), «pris itvirtinęs prie vienos ar kitos vietos» (CEM) та ін. (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2017: 11–14). Справді, більшість рослин не можуть активно рухатися, але за потреби можуть нахилятися до світла, корені нахиляються в бік вологого субстрату, деякі виткі рослини обвиваються навколо опори, якої торкаються, тощо (VLEₑ).
Рідше (44, тобто 19% усіх ознак), відповідаючи на перше запитання опитування, респонденти згадують зовнішні ознаки рослини. Найчастіше називають такі зовнішні (видимі) ознаки рослини: «колір» (11 із 44) (переважно зелений) і «листя / голки» (10 із 44). Тлумачні словники (і то лише деякі англійські) у рідкісних випадках, визначаючи значення рослини, фіксують ці ознаки, пор.: «має листя» (COLLINS, CAMBRIDGE), «у листках шляхом фотосинтезу синтезує поживні речовини, використовуючи зелений (підкреслено авторами) пігмент хлорофіл» (OXFORD) (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2017: 11–12).
Рідко респонденти згадують такі зовнішні ознаки рослини: «корінь» (6 із 44), «краса, прикраса»¹⁵ (4 із 44), «квітка, цвітіння» (4 із 44), «стебло (пагін)» (4 із 44), «запах» (3 із 44), «плід (плоди)» (1 із 44) і «форма» (1 із 44).
Деякі респонденти, відповідаючи на перше запитання, називали, на їхню думку, найтиповіші рослини, наприклад: medį (-ius), gėlę (-es), žolę (-es) ir krūmą (-us). Імовірно, згадані рослини є найтиповішими представниками категорії рослин. Слід наголосити, що усталена практика називати найтиповіших членів певної категорії, пояснюючи значення самої назви категорії, у лексикографічній практиці трапляється нечасто. Наприклад, словник OXFORD у визначенні слова рослина подає типи, охоплені категорією рослин: дерева, кущі, трави, папороті та мохи (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2017: 12). Очевидно, укладачі словника OXFORD вважають, що для англомовних ці рослини є найтиповішими. Проведене дослідження показує,
¹⁴ Насправді ознаки того, що рослини здійснюють «фотосинтез» і «виробляють повітря», пов’язані, оскільки в процесі фотосинтезу виділяється кисень, однак рослини не лише виділяють кисень, а й дихають, тому ці ознаки подано окремо.
¹⁵ Цю ознаку віднесено до зовнішніх (видимих) ознак рослини, однак її можна вважати й призначенням рослини — прикрашати, оздоблювати довкілля, будинки тощо.
102
Acta Linguistica Lithuanica LXXXII
Page 11
Žodžio augalas samprata (remiantis studentų apklausa)
що (для литовців) найтиповішими рослинами є дерево, квітка, трава і кущ (докладніше див. обговорення тринадцятого запитання). У такому разі визначення слова augalas можна було б доповнити цими найтиповішими членами, щоб визначення стало для читачів словника ще зрозумілішим та інформативнішим.
На перше запитання опитування було подано також кілька філософських відповідей, наприклад: augalai – tai Dievo kūrinys; įkvėpimo šaltinis, Dievo egzistavimo įrodymas; ramybės, tikrumo ženklas; kelia tik malonias ir šiltas emocijas.
Підсумовуючи відповіді на перше запитання — опишіть власними словами, що для Вас є рослина — можна стверджувати, що для респондентів рослина найчастіше є «організмом», «який здійснює фотосинтез», «росте» й має «місце зростання». Отже, фіксуються більш наукові ознаки рослини.
Респондентів запитали: ЯКА, НА ВАШУ ДУМКУ, ОСНОВНА ОЗНАКА РОСЛИНИ? Більшу групу становлять відповіді, пов’язані з внутрішніми ознаками рослини (76, тобто 55% усіх ознак). Найчастіше серед внутрішніх ознак рослини респонденти згадують «фотосинтез» (22 із 76) (докладніше про фотосинтез див. обговорення одинадцятого запитання). Іншою важливою ознакою рослини вважають її «життєвий цикл» (18 із 76), точніше — її «ріст». Інші внутрішні ознаки рослини названо так: «вироблення повітря» (10 із 76), «живлення» (8 із 76), «місце зростання» (8 із 76). Серед рідше згадуваних ознак рослини — «клітинна будова» (6 із 76) і протиставлення людині та тварині, конкретніше — «зростання в нерухомому положенні» (4 із 76).
Говорячи про зовнішні ознаки рослини (56, тобто 41% усіх ознак), респонденти найчастіше згадують «колір» рослини (23 із 56), який зазвичай є зеленим, пор.: augalai dažniausiai yra žalios spalvos; має зелений колір тощо (докладніше про колір рослин див. обговорення восьмого запитання). Інші названі респондентами зовнішні ознаки рослини згадуються рідко або дуже рідко, пор.: «корені» (12 із 56), «квітка, цвітіння» (7 із 56), «листя» (5 із 56), «стебло (пагін)» (5 із 56), «форма» (2 із 56), «краса» (1 із 56) і «плоди» (1 із 56).
Дуже невелику частину відповідей, пов’язаних із тим, чим є рослина в загальному розумінні, становлять відповіді, що рослина є «живим організмом» або «живою» (6, тобто 4% усіх ознак).
Підсумовуючи, можна стверджувати, що на друге запитання опитування — яка, на вашу думку, основна ознака рослини? — респонденти найперше відповідають «колір» (зовнішня ознака), на другому місці за частотністю — «фотосинтез». Цікаво, що, відповідаючи на перше й друге запитання опитування, респонденти згадують «фотосинтез». Можна припустити, що «фотосинтез» є однією з найважливіших ознак рослини.
Третє запитання опитування було сформульовано так: НАЗВІТЬ ІНШІ ОЗНАКИ РОСЛИНИ. Аналіз поданих відповідей показує, що, відповідаючи на це запитання, респонденти найчастіше згадують зовнішні ознаки рослини (151, тобто 67% усіх ознак). Серед найчастіших відповідей є такі: «квітка, цвітіння»
Straipsniai / Articles
103
Page 12
ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ
(33 із 151) і «листя / голки» (32 із 151). Рідше згадуються такі зовнішні ознаки: «коріння» (21 із 151), «стебло (живець)» (18 із 151) і «колір» (17 із 151). Рідко або дуже рідко згадуються «плоди» рослини (13 із 151), «запах» (7 із 151), «стовбур» (4 із 151), «насіння» (3 із 151), «краса, прикраса» (2 із 151) і «брунька» (1 із 151).
Внутрішні ознаки рослини фіксуються рідше (73, тобто 32% усіх ознак), ніж зовнішні. Згадується «життєвий цикл» рослини (23 із 73): а) «розмноження» (розмножується; статеве й нестатеве розмноження; розмножується насінням, плодами або корінням; розмножується насінням і пилком16); б) «ріст» (ріст; росте; росте вгору; росте знизу вгору; постійно росте); в) «смерть» і г) «відновлення» (може довго жити; пробудження; життєдіяльність). Найчастішою з розглянутих внутрішніх ознак рослини є «ріст». Як видно, були й такі відповіді, коли респонденти конкретно вказували напрямок росту рослини, наприклад: росте вгору; росте знизу вгору. Насправді рослини не завжди ростуть угору, пор. виткі рослини, які не мають вертикального стебла й можуть обвиватися навколо певних предметів у різних напрямках.
Респонденти також вказують на «живлення» рослини (14 із 73), «фотосинтез» (11 із 73) і те, що рослина «виробляє повітря» (9 із 73), наприклад: рослина виробляє кисень; очищує повітря; фільтрує повітря; розщеплює CO2. Були й такі відповіді, наприклад: рослини зменшують забруднення повітря, зберігають життя на нашій планеті; очищують планету від пилу. Ці відповіді мають більш абстрактний характер і ілюструють користь та призначення рослин в екосистемі.
Із зовнішніх ознак рослини рідко згадується «будова / форма» рослини (6 із 73), «місце зростання» (4 із 73), протиставлення людині та тварині (6 із 73) — «ріст у (не)рухомому положенні» та «відсутність розуму».
Дуже рідко (2, тобто 1% усіх ознак) респонденти вказували, що таке рослина в загальному розумінні, пор.: рослина — це «організм», рослина — це «природа».
Отже, підсумовуючи третє запитання опитування, можна стверджувати, що іншими, не основними, ознаками рослини, які респонденти згадують насамперед, є «квітка, цвітіння» та «листя / голки». Як видно, зазначені ознаки пов’язані із зовнішніми ознаками рослини й відрізняються від найчастотніших ознак, наведених у першому та другому запитаннях опитування, пор.: на запитання, що для Вас є рослина, респонденти найчастіше відповідали — «організм», «що здійснює фотосинтез», «росте» і має «місце зростання» (згадуються наукові ознаки), а на запитання про основну ознаку рослини найчастішою відповіддю є «колір» (акцентується зовнішня ознака рослини).
Респондентів також запитали — ЯКУ ЧАСТИНУ (ОРГАН), НА ВАШУ ДУМКУ, ПОВИННА МАТИ РОСЛИНА, ЩОБ ЇЇ МОЖНА БУЛО НАЗВАТИ РОСЛИНОЮ?
16 Відповідь респондента про те, що рослини розмножуються насінням і пилком, не зовсім точна. Докладніше див. VLE пилок: https://www.vle.lt/Straipsnis/ziiedadulke-111048.
104
Acta Linguistica Lithuanica LXXXII
Page 13
Žodžio augalas samprata (remiantis studentų apklausa)
Найбільшу групу становлять відповіді, пов’язані із зовнішніми ознаками рослини (119, тобто 96% усіх ознак). Рослину, на думку респондентів, найчастіше можемо називати рослиною в тому разі, якщо вона має «корені» (59 із 119), «листки / голки» (25 із 119) і «стебло (черешок)» (20 із 119). Такі найтиповіші ознаки рослин, пов’язані з їхнім видимим виглядом, фіксуються і в деяких словниках англійської мови (MACMILLAN, COLLINS, CAMBRIDGE), пор.: рослини мають «корені», «листки», «стебло» («стовбур»), «цвітуть» (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2017: 11–12). У словниках литовської мови (DŽ7i, LKŽe) такі ознаки рослин не фіксуються.
Слід наголосити, що типова рослина має корені, однак існують рослини, які не мають коренів, наприклад мохи, пор. «зовсім не мають коренів, прикріплюються одноклітинними або утвореними з одного ряду клітин ризоїдами17» (VLEe). Також типова рослина зазвичай має листки (або голки18) і стебло, однак існують рослини — мікроскопічні одноклітинні та нитчасті водорості (сланеві рослини), тіло яких «не диференційоване на справжні тканини й органи (корінь, стебло, листки)»19.
Рідко респонденти зазначали такі органи рослини: «квітку» (4 із 119), «стовбур» (4 із 119), «судини для транспортування води / судини для накопичення води» (2 із 119), «насінину» (2 із 119), «плід» (1 із 119), «гілки» (1 із 119), «орган розмноження (наприклад, тичинку)» (1 із 119).
Внутрішні ознаки рослини становлять дуже незначну частину — 5, тобто 4% усіх ознак.
Зазначені респондентами зовнішні ознаки пов’язані з «будовою клітини», пор.: «хлоропласти» (3 із 5), «повинна мати клітини», «рослина має специфічну будову клітини, яка вирізняє її з-поміж інших організмів» (2 із 5).
Слід зазначити, що у відповідях респондентів є певні суперечності, пор. відповідаючи на запитання про інші (неосновні) ознаки рослини, респонденти найчастіше згадують «квітку, цвітіння» і «листки / голки» (докладніше див. обговорення третього запитання), а відповідаючи на запитання про основну частину (орган) рослини, найчастіше вказують такі ознаки — «корінь» і «листки / голки». З одного боку, «листки / голки», на думку респондентів, є неосновною ознакою рослини, з іншого боку, це один з основних органів рослини, без якого рослину не можна було б назвати рослиною.
Респондентів запитали — на ВАШУ ДУМКУ, ЧИМ РОСЛИНА ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ТВАРИНИ? Переважає думка, що а) рослини й тварини відрізняються здатністю до руху (39, тобто 30%), пор.: рослини не можуть рухатися; рослини не можуть змінювати місце перебування; рослина не має здатності ходити або інакше рухатися; рослина не має м’язів, які
17 Ризоїди — «ниткоподібні одноклітинні або багатоклітинні утворення гаметофітів мохів, печіночників, папоротей, плаунів і хвощів, за допомогою яких рослина прикріплюється до субстрату» (VLEe).
18 «Листки хвойних дерев називаються голками» (VLEe).
19 Докладніше див. VLEe слань: https://www.vle.lt/Straipsnis/gniuzulas-44749.
Straipsniai / Articles
105
Page 14
ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ
допомагав рухатися; рослина є нерухомою порівняно з твариною; майже всі рослини нерухомі; рослини не рухаються на 2–4 ногах; тварина може рухатися, а рослина — ні; тварина може вільно рухатися, є рухливою; тварина може самостійно подорожувати, а рослина прив’язана до землі, у яку її посаджено, тощо.
Насправді, як уже згадувалося, більшість рослин не можуть активно рухатися, однак можуть здійснювати певні рухи, які залежать від подразників довкілля, наприклад, рослини можуть нахилятися до світла, деякі виткі рослини обвиваються навколо опори, якої торкаються, тощо. Тварини, як відомо, можуть вільно рухатися.
Були респонденти, які відповіли, що б) рослини й тварини відрізняються розумовими здібностями (26, тобто 19%), наприклад, що тварини можуть мислити, спілкуватися, а рослини цього робити не можуть, пор.: тварини мислять, а рослини — ні; рослини не є свідомими; рослина не мислить; рослина не є мислячою (на відміну від тварини); рослина не може спілкуватися тощо.
На третьому місці за частотністю є відповідь, що в) рослини й тварини відрізняються способом живлення (19, тобто 14%), наприклад: рослина не має травної системи; рослина не їсть; рослина живиться мікроелементами із землі; рослини живляться неорганічними речовинами; рослина живиться мінеральними речовинами, а тварини — рослинами; тварини живляться рослинами або іншими тваринами, а рослина отримує всі необхідні речовини з ґрунту; рослина сама може виробляти необхідні поживні речовини, а тваринам доводиться полювати або в інший спосіб добувати їжу тощо. Наведені відповіді правильні, оскільки, як уже згадувалося, «використовуючи енергію сонячного проміння, вони [рослини — додано авторами] із води, вуглекислого газу та найпростіших неорганічних сполук синтезують органічні речовини» (VLEₑ), інакше кажучи, здійснюють фотосинтез. Тварини не виробляють їжу, зазвичай мають її шукати, а знайшовши — ковтають і згодом перетравлюють. Отже, процес живлення рослин і тварин цілком різний.
Іноді респонденти наголошують, що г) рослини й тварини відрізняються органами (16, тобто 12%), наприклад: рослина має корінь, стебло, не має кінцівок, мозку, серця, очей, а тварина не має коренів; рослина не має нервової системи, м’язів; тварина має серце, а рослина — ні тощо. Рідше наголошують на ґ) відмінностях у будові клітин рослин і тварин (8, тобто 6%): клітини тварин і рослин відрізняються; тварини не мають хлоропластів тощо. Насправді клітини рослин і тварин відрізняються, наприклад, клітини тварин «не мають твердої оболонки і цим відрізняються від рослинних клітин» (VLEₑ). Також правда, що тварини не мають хлоропластів²⁰, вони є у рослин і водоростей.
Респонденти також вказали на унікальну ознаку рослин — д) вони здійснюють фотосинтез (12, тобто 9%), наприклад: рослини здійснюють фотосинтез; тварини не здійснюють фотосинтез для підтримання життєдіяльності тощо.
Дуже рідко респонденти згадують е) зв’язок рослини із землею (3, тобто 2%), наприклад: рослина пов’язана із землею; рослина зазвичай пов’язана із землею (виросла з неї);
²⁰ Докладніше див. VLEₑ chloroplastai: https://www.vle.lt/Straipsnis/chloroplastai-60470.
106
Acta Linguistica Lithuanica LXXXII
Page 15
Žodžio augalas samprata (remiantis studentų apklausa)
рослина росте із землі; h) вироблення кисню (2, тобто 2%), наприклад: рослина виробляє кисень; рослина виділяє кисень і поглинає CO₂ з навколишнього середовища, а тварини вдихають O₂ і виділяють CO₂; рослина може поглинати забруднювальні речовини, очищувати навколишнє середовище.
Були й відповіді загальнішого характеру (9, тобто 6%), наприклад: організм тварини, система, органи є складнішими, ніж у рослини; усім; функціями; способом розмноження.
Респондентів запитали — у якому, на їхню думку, середовищі може рости рослина? Подані відповіді можна розподілити на кілька найчастіших груп. Отже, за словами респондентів, рослини можуть рости:
• у середовищі, де є волога (25, тобто 14%) / у воді (30, тобто 17%); • у середовищі, де є мінеральні речовини — у землі (27, тобто 15%), у ґрунті (у ґрунтовому середовищі) (11, тобто 7%), у піску (9, тобто 5%); • у середовищі, де достатньо сонячного світла — у світлому (15, тобто 9%), у сонячному (9, тобто 5%);
Рідше зазначалося, що рослини можуть рости в середовищі, де є тепло — у теплому (9, тобто 5%); де є кисень (6, тобто 3%); де немає (або мало) води — у сухому (5, тобто 3%); де немає (або мало) сонячного світла — у темряві (2, тобто 1%); на інших рослинах (2, тобто 1%); у нерухомому середовищі (1, тобто 1%).
Також були ті, хто відповів досить абстрактно (15, тобто 9%), наприклад: рослини можуть рости в різних середовищах, усюди, у всіх, майже всюди, або взагалі не відповіли на це запитання (9, тобто 5%).
Як видно, відповіді респондентів лише підтверджують, що середовище росту рослин безпосередньо пов’язане з їхнім живленням, пор. рослинам необхідні а) вода, б) мінеральні речовини та в) сонячна енергія, щоб здійснювати фотосинтез, тому зазвичай рослини ростуть у середовищі, де є вода, волога або у воді; у середовищі, де є мінеральні речовини та сонячне світло.
Варто зазначити, що деякі словники англійської мови (MACMILLAN, COLLINS, CAMBRIDGE) у дефініціях фіксують ознаки рослин, пов’язані з місцем їхнього росту, наприклад: «росте в ґрунті» («у землі»), «у воді» (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2017: 11–12). Словники російської мови (СЕМ, МАКС²¹, ТСОИЦ) фіксують місце росту рослин («ґрунт»), але більше підкреслюють його як середовище живлення (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2017: 13), словники литовської мови (DŽ₇₁, LKŽₑ) цих ознак не фіксують.
Сьоме запитання опитування пов’язане із шостим, але тут запитують конкретно — ЧИ, НА ВАШУ ДУМКУ, РОСЛИНА МОЖЕ РОСТИ У ВОДІ? Найчастіше респонденти
21 МАКС – Словарь русского языка (под ред. А. П. Евгеньевой). Таке на перший погляд незрозуміле скорочення запозичене з російського вебсайту словників, докладніше див. http://slovari.ru/search.aspx?s=0&p=3068.
Straipsniai / Articles
107
Page 16
ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ
відповіли, що рослина може рости у воді (104, тобто 94%), пор.: так, наприклад, водорості; так, наприклад, морські водорості; так, такі рослини називають водоростями. Також були ті, хто відповів, що рослина не може рости у воді (5, тобто 4%). Інші варіанти відповідей: і так, і ні (1, тобто 1%); думаю, деякі можуть (1, тобто 1%).
Як відомо, рослини можуть рости у воді, пор. водні рослини (латаття22, лотоси23). Респонденти, відповідаючи на запитання так, рослини можуть рости у воді, часто згадують водорості. Однак слід наголосити, що за новою класифікацією рослин не всі водорості24 належать до рослин.
На запитання – А ЧИ, НА ВАШУ ДУМКУ, УСІ РОСЛИНИ МАЮТЬ ЗЕЛЕНИЙ КОЛІР? – респонденти найчастіше відповідали ні (89, тобто 80%), додаючи, наприклад, ні, але зелений колір усе одно буде наявний через певні частини, що містяться в мембрані рослини, — хлорофіли; ні, однак найчастіше всі вони мають зелений колір, тому, можливо, людям здається, що рослини бувають лише зеленими. Інші варіанти відповідей: так (8, тобто 8%), не обов’язково (7, тобто 6%), більшість (5, тобто 4%), майже всі (1, тобто 1%), не всі (1, тобто 1%).
Найчастіша відповідь респондентів, що не всі рослини мають зелений колір, є суперечливою і дещо спантеличує, оскільки, відповідаючи на запитання про основну ознаку рослини, вони насамперед згадують «колір» рослини (докладніше див. обговорення другого запитання). Насправді зазвичай рослини мають зелений колір (завдяки пігменту хлорофілу), проте існують і рослини інших кольорів. У Литві трапляється близько тридцяти видів паразитичних25 рослин, які не мають хлорофілу, наприклад, петрів хрест26.
На дев’яте запитання опитування – А ЧИ, НА ВАШУ ДУМКУ, РОСЛИНІ НЕОБХІДНЕ СВІТЛО? – респонденти найчастіше відповіли так (87, тобто 78%): так, хоча є винятки (наприклад, рослини на дні океану); одним потрібне сонячне світло, іншим — штучне світло (наприклад, ламп), однак воно необхідне. Це основне джерело життєдіяльності рослини, інакше фотосинтез не відбувався б. Рідше респонденти відповідали ні (11, тобто 10%); не для всіх (10, тобто 9%); більшості рослин необхідне (2, тобто 2%); частково так (1, тобто 1%).
Щоправда, рослинам необхідне світло, оскільки зелений пігмент рослин — хлорофіл — поглинає енергію сонячного світла й використовує її для фотосинтезу (VLEe). Як уже зазначалося, не всі рослини мають зелений пігмент хлорофіл, не всі здійснюють фотосинтез,
22Водяна лілія — «<...> багаторічний рід водних рослин» (докладніше див. VLEₑ: https://www.vle.lt/Straipsnis/vandens-lelija-99595).
23 Лотос — «<...> багаторічний рід водних рослин» (докладніше див. VLEₑ: https://www.vle.lt/Straipsnis/lotosas-17658).
24 «Вважалося, що водорості належать до нижчих рослин, які не мають листків, стебел і органів розмноження. У сучасній класифікаційній системі відділи водоростей належать до різних царств — рослин, бактерій, протистів <...>» (VLEₑ).
25 Докладніше див. VLEₑ паразитичні рослини: https://www.vle.lt/Straipsnis/parazitiniai-augalai-2116.
26 Петрів хрест — «багаторічна паразитична рослина без хлорофілу, червонуватого або фіолетового кольору, з нерозгалуженим або мало розгалуженим стеблом» (VLEₑ).
108
Acta Linguistica Lithuanica LXXXII
Page 17
Žodžio augalas samprata (remiantis studentų apklausa)
отже, є й такі рослини (здебільшого паразитичні), яким не потрібне світло, однак це не є типовим і радше виняток, адже однією з найважливіших функцій рослин в екосистемі є саме здійснення фотосинтезу.
Відповіді респондентів на десяте запитання — чим, на Вашу думку, живиться рослина? — можна згрупувати так:
• водою (60, тобто 31%): вода, волога, опади; • неорганічними речовинами (55, тобто 29%): неорганічні речовини; різні мінерали, мінеральні речовини; речовини, що містяться в ґрунті; мінеральні добрива; • сонячною енергією (45, тобто 23%): сонце; сонячне світло; сонячні промені.
Рідше респонденти відповідали, що рослина живиться вуглекислим газом (17, тобто 8%); органічними речовинами (15, тобто 8%), наприклад: органічні сполуки (речовини); деякі рослини живляться живими організмами — комахами, мухами; добривами27. Були й такі, хто не подав відповіді (3, тобто 1%).
Як видно, живлення рослин безпосередньо пов’язане з фотосинтезом. Для утворення органічних речовин рослини абсорбують воду з ґрунту, беруть із довкілля вуглекислий газ, а потім виділяють в атмосферу кисень. Також рослини живляться неорганічними речовинами, що містяться в ґрунті. Як уже зазначалося, живлення рослин органічними речовинами не є типовим.
Деякі словники англійської та російської мов, визначаючи значення слова «рослина», фіксують її живлення, пор.: «через корені абсорбує воду й неорганічні речовини» (OXFORD), «вода й сонячне світло, необхідні для підтримання життя» (MACMILLAN); «живиться за допомогою фотосинтезу та з ґрунту» (рідше — з іншого поживного середовища) (CEM), «живиться неорганічними речовинами повітря й ґрунту» (MAKC), «живиться (на відміну від тварин) за допомогою фотосинтезу та з ґрунту» (ТСОІІ) (детальніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2017: 11–14). Словники литовської мови живлення рослин у визначенні не фіксують.
Одинадцяте запитання було таким: Фотосинтез — процес, під час якого рослина, засвоюючи сонячну енергію, виробляє кисень. Фотосинтез — це реакція, яку здійснює рослина, коли, використовуючи сонячне світло (певну частину спектра) і CO2 рослина виділяє кисень. Це процес, під час якого рослини у своєму листі виробляють органічні поживні речовини й виділяють кисень. Це перетворення сонячного світла, води та вуглекислого газу на глюкозу й кисень у хлоропластах.
27 Добрива можуть бути як неорганічними, так і органічними, пор. добрива — «мінеральні та органічні речовини, що містять необхідні рослинам поживні речовини» (VLE2).
Straipsniai / Articles
109
Page 18
ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ
По суті, наведені відповіді є правильними. Фотосинтез — це «процес, під час якого організми (хлорофіловмісні рослини, зелені та пурпурові бактерії) використовують енергію Сонця видимої частини спектра для синтезу сполук із високою енергетичною цінністю. <...> Із вуглекислого газу CO2 і води H2O синтезуються вуглеводи, а в атмосферу виділяється кисень O2» (VLEe). Фотосинтез відбувається в хлоропластах28, які містять «пігменти (хлорофіли, каротиноїди), що поглинають енергію світла й використовують її для утворення молекул цукру» (VLEe).
Рідше респонденти відповідали, що термін «фотосинтез» їм відомий, однак вони не можуть його пояснити (11, тобто 10%), наприклад: Так, відомий. Не можу пояснити. Дуже рідко (7, тобто 6%) респонденти відповідали, що цей термін їм невідомий або взагалі не надали жодної відповіді.
Ознаку рослини «фотосинтез», як уже зазначалося, респонденти називають однією з найчастіших, відповідаючи і на перше (опишіть своїми словами, що для Вас таке рослина), і на друге (якою, на Вашу думку, є основна ознака рослини) запитання. Також «фотосинтез» вони називають однією з відмінних ознак рослини й тварини.
Словники литовської мови, визначаючи слово augalas, зазначають, що для нього необхідна «енергія світла», однак безпосередньо фотосинтезу не вказують (пор. DŽ₇ᵢ, LKŽₑ — «речовини повітря»). Деякі словники англійської та російської мов, визначаючи рослину, згадують і фотосинтез, пор.: «здійснює фотосинтез» (MERRIAM-WEBSTER), «у листках за допомогою фотосинтезу, використовуючи зелений пігмент хлорофіл, синтезує поживні речовини» (OXFORD), «живиться завдяки фотосинтезу» (CEM), «живиться (на відміну від тварин) завдяки фотосинтезу» (ТСОШ) (докладніше див. Gaidienė, Liutkevičienė 2017: 11–14).
Дванадцяте запитання опитування було сформульовано так: НА ВАШУ ДУМКУ, ГРИБ — ЦЕ РОСЛИНА? Думки опитаних респондентів розійшлися:
a) респонденти із соціальних і точних наук найчастіше відповідали, що гриб є рослиною (51, тобто 50%), дещо менше респондентів відповіли, що гриб не є рослиною (48, тобто 48%), двоє (2%) респондентів на запитання не відповіли;
b) більшість респондентів із гуманітарних наук вважають, що гриб не є рослиною (9, тобто 90%), а також додали, що гриби належать до царства грибів; гриб належить до категорії грибів. Лише один респондент вважає, що гриб є рослиною.
Із результатів видно, що респонденти із соціальних і точних наук розподілилися майже порівну — 50% вважають, що гриб є рослиною, а 48% — що не є рослиною. Більшість (90%) респондентів із гуманітарних наук вважають, що
28 Докладніше див. VLEeхлоропласти: https://www.vle.lt/Straipsnis/chloroplastai-60470.
110
Acta Linguistica Lithuanica LXXXII
Page 19
Žodžio augalas samprata (remiantis studentų apklausa)
Гриб не є рослиною. Насправді гриби належать до царства організмів, а не рослин (VLEe).
Респондентів попросили відповісти на запитання – ЯКА ДЛЯ ВАС НАЙТИПОВІША РОСЛИНА? Відповіді розподілилися так:
Рідше згадувалися кущ (1, тобто 1%), водорості (1, тобто 1%), кактус (1, тобто 1%). Деякі респонденти відповіли абстрактніше, пор.: невелика рослина з округлими листками (1, тобто 1%) – можливо, малася на увазі якась кімнатна квітка; зеленого кольору й така, що росте (1, тобто 1%) – більшість рослин; хвойні (1, тобто 1%) – ялини, сосни тощо; не відповіли на запитання (3, тобто 2%).
ЛЕКСИКОГРАФІЧНА СТАТТЯ ПРО РОСЛИНУ
Варто нагадати, що рослина у тлумачних словниках литовської мови визначається так: «організм, який живиться неорганічними речовинами і для росту переважно використовує енергію світла» (DŽ7i); «організм, який живиться неорганічними речовинами ґрунту та повітря, зазвичай росте в нерухомому положенні» (LKŽe).
Як видно, подані в DŽ7i і LKŽeвизначення рослини є досить стислими; згадуються такі ознаки: «організм», «живиться неорганічними речовинами», їй необхідна «енергія світла» (DŽ7i; LKŽe – «речовини повітря»). У LKŽe фіксується ще одна ознака рослини – «росте в нерухомому положенні».
Порівнявши визначення рослини 7iDŽeрослини з визначеннями цього слова, наведеними в енциклопедіях литовської мови29 і термінологічних словниках30, видно, що майже в усіх джерелах рослина визначається як термін; згадуються наукові (не повсякденні й легкозрозумілі) ознаки, пор.: «організм», «живиться неорганічними речовинами», «здійснює фотосинтез». Іншими словами, рослини у цих словниках пояснюється з орієнтацією на освіченого читача словника. За словами Гудавічюса (2009: 75), «з наукового погляду істотні ознаки предметів і явищ мають відображатися у дефініції значення лише тією мірою, якою вони є загальнозрозумілими для мовців».
29 Докладніше про те, якими енциклопедіями користувалися, див. у «Вступних заувагах».
30 Докладніше про те, якими термінологічними словниками користувалися, див. у «Вступних заувагах».
Straipsniai / Articles
111
Page 20
ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ
Проаналізувавши дані проведеного опитування, встановлено, що респонденти часто згадують наукові ознаки рослини, наприклад: «фотосинтез», «вироблення кисню», «хлоропласти», однак також часто акцентують і ненаукові ознаки, наприклад: рослина не рухається, тобто «прикріплена до одного місця» (на противагу тварині), часто має «коріння», «стебло», «листя», «цвіте». На перший погляд могло б здатися, що названі респондентами ознаки рослини й так усім відомі, однак у цьому випадку важливо, які саме ознаки рослини називають найчастіше, пор.: «гілки», «плоди», «бруньки» могли б належати до найчастіше згадуваних ознак, проте, як показує проведене дослідження, це не так.
Проведене дослідження також допомогло виявити, які рослини є для литовців найтиповішими, — це дерево31, квітка і трава. Досі ці дані не були підтверджені емпірично.
Очевидно, що термінологічне визначення рослини у БЗ слід узгодити з більш когнітивним визначенням. Пропонується формулювати визначення рослини, включивши до нього зазначені найтиповіші її ознаки — «коріння», «стебло», «листя», «цвітіння». Для інтересу можна зазначити, що зафіксовану в ЛКЗ ознаку рослини «зазвичай росте в нерухомому положенні» дуже часто згадують і респонденти, хоча від цієї ознаки у ДЗ31 відмовилися. Респонденти часто згадують цю ознаку, тому її варто включити до визначення рослини у БЗ.
Отже, визначення рослини у БЗ могло б бути таким:
рослина — організм, що живиться неорганічними речовинами і для росту зазвичай використовує енергію світла, зазвичай прикріплений до одного місця, часто має коріння, стебло, листя, цвіте (наприклад: дерево, квітка, трава).
ВИСНОВКИ
1. Метою дослідження було вивчити сучасне розуміння слова рослина, визначити, які його ознаки є важливішими й легко розпізнаються, а які не є такими важливими. Також було поставлено за мету подати пропозиції щодо визначення слова рослина у тлумачному Словнику загальнолітовської мови, оскільки це слово найчастіше навіть у тлумачних словниках визначається лише як науковий термін у галузі ботаніки без зазначення його ознак, пов’язаних із повсякденним, особистим пізнанням. Насправді рослину можна визначити не лише науковими термінами, а й легше зрозумілими, звичними словами.
31 Žodžio medis asociacijų lauką yra tyrusi Silvija Papaurėlytė (2011: 405–416). Ji nustatė, kad prototipiškiausias lietuviškas medis yra ąžuolas.
112
Acta Linguistica Lithuanica LXXXII
Page 21
Поняття слова рослина (на основі опитування студентів)
2. Аналіз даних опитування показав, що рослину найчастіше (див. запитання 1–4) розпізнають за зовнішніми (видимими) ознаками (370, тобто 52%), зазвичай пов’язаними з видимими органами рослини.
3. Із зовнішніх ознак рослини найчастіше згадують такі: «коріння» (98, тобто 27%), «листя / голки» (72, тобто 19%), «колір» (51, тобто 14%), «квітка, цвітіння» (48, тобто 13%) і «стебло (стовбурець)» (47, тобто 13%).
4. Рослину також розпізнають за внутрішніми ознаками (256, тобто 36%), які пов’язані з життєво важливими її циклами.
5. Із внутрішніх ознак рослини респонденти найчастіше акцентують «життєвий цикл» рослини (64, тобто 25%), «фотосинтез» (52, тобто 20%) і «місце зростання» (30, тобто 12%).
6. Рідше рослину розпізнають за тим, чим рослина є в загальному розумінні (89, тобто 12%). Ця група ознак більше пов’язана з елементами наукової класифікації рослини.
7. Говорячи про рослину в загальному розумінні, найчастіше фіксують наукову ознаку — рослина є «організмом» (61, тобто 69%).
8. Відповідаючи на запитання опитування, респонденти нерідко протиставляли рослину й тварину, прагнучи підкреслити їхні істотні відмінності. Найчастіше акцентують відмінності в русі — більшість рослин не можуть активно рухатися, тобто ростуть у нерухомому положенні, тоді як тварини зазвичай можуть рухатися. Також підкреслюють ментальні відмінності рослин і тварин — рослини не можуть мислити.
9. Найтиповішими рослинами, названими респондентами, є дерево, квітка (–и) і трава.
10. Проаналізувавши дані опитування, а також спираючись на попередню статтю авторів про сприйняття рослини в словниках литовської, англійської та російської мов, термінологічне Bendrinės lietuvių kalbos žodyne визначення augalo слід узгодити з більш когнітивним визначенням, пор.: augalas – організм, що живиться неорганічними речовинами й для росту зазвичай використовує енергію світла, зазвичай прикріплений до одного місця, часто має корені, стебло, листки, цвіте (напр.: дерево, квітка, трава).
ŠALTINIAI
BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas, red. kolegija D. Liutkevičienė, G. Naktinienė, R. Petrokienė, D. Svetikienė, K. Vosylytė, J. Zabarskaitė, vyr. red. D. Liutkevičienė, rengiamas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt.
COLLINS – Collins English Dictionary. Prieiga internete: https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/.
Straipsniai / Articles
113
Page 22
ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ
DŽ₇i – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. St. Keinys, 7-asis patais. ir papild. leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2012, e. variantas, 2015 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/dabartinis.
LE 1953 – Lietuvių enciklopedija (t. I: A), vyr. red. V. Biržiška, Boston Mass.: Lietuvių enciklopedijos leidykla (J. Kapočius). Prieiga internete: http://lituapedija.net/Puslapis:LE01.djvu/392.
Lietuvos Respublikos augalų apsaugos įstatymo pakeitimo įstatymo projektas. Prieiga internete: http://terminai.vlkk.lt.
Lietuvos Respublikos fitosanitarijos įstatymo pakeitimo įstatymo projektas. Prieiga internete: http://terminai.vlkk.lt.
LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (t. I–XX, 1941–2002), red. kolegija G. Naktinienė, J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, vyr. red. G. Naktinienė, 2-asis leidimas, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (atnaujinta versija, 2008). Prieiga internete: www.lkz.lt.
Sliesaravičius Algirdas, Lazauskas Juozas, Stanys Vidmantas, Keinys Stasys, Klimovienė Giedrė 2010: Žemės ūkio augalų selekcijos ir sėklininkystės terminų žodynas, Vilnius: Infrostras. Prieiga internete: http://terminai.vlkk.lt.
VLEₑ 2019 – Visuotinė lietuvių enciklopedija: e. variantas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Prieiga internete: https://www.vle.lt.
ŽŪE 1998 – Žemės ūkio enciklopedija (t. 1: aberdynai–Juškienė), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
МАКС – Словарь русского языка, под ред. А. П. Евгеньевой. Prieiga internete: http://slovari.ru/search.aspx?s=0&p=3068.
СЕМ – Русский семантический словарь, отв. ред. Н. Ю. Шведова. Prieiga internete: http://slovari.ru/search.aspx?s=0&p=3068.
ТСОШ – Толковый словарь русского языка, С. И. Ожегова и Н. Ю. Шведовой. Prieiga internete: http://slovari.ru/search.aspx?s=0&p=3068.
114
Acta Linguistica Lithuanica LXXXII
Page 23
Žodžio augalas samprata (remiantis studentų apklausa)
LITERATŪRA
Dębowiak Przemysław, Waniakowa Jadwiga 2019: Semantic Motivation of Plant Names as a Part of their Etymology. – Villalva, A., Williams, G. (eds.). The Landscape of Lexikography. Prieiga internete: https://halshs.archives-ouvertes.fr/halshs-02309857/document.
Gaidienė Anželika, Liutkevičienė Danutė 2017: Reiškinių apibrėžimo ypatumai Bendrinės lietuvių kalbos žodyne: augalai ir gyvūnai. – Bendrinė kalba 90, 1–47. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/?90.
Gritėnienė Aurėlija 2014: Žibuoklės vaizdinys šiuolaikinėje lietuvių prozoje. – Lietuvių kalba 8, 1–11. Prieiga internete: http://www.lietuviukalba.lt/index.php/lietuviukalba/article/view/95/75.
Gritėnienė Aurelija 2016: Šermukšnio vaizdinys „Lietuvių kalbos žodyne“. – Tausokos darbai 52, 85–104.
Gudavičius Aloyzas 2009: Etnolingvistika: tauta kalboje, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.
Tokarsky Ryszard 1993: Słownictwo jako interpretacja świata. – Bartmiński, J. (ed.). Encyklopedia kultury polskiej XX wieku, vol. II, Wrocław: Współczesny język polski.
Straipsniai / Articles
115
Page 24
ANŽELIKA GAIDIENĖ, DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ
Concept of the Word augalas (Based on Student Survey)
SUMMARY
The aim of the research was to investigate the contemporary understanding of the word augalas (plant) and to determine which features are more important and easily recognizable and which are less important. The study also sought to provide some proposals regarding the definition of the word augalas in the explanatory Dictionary of Standard Lithuanian, because even explanatory dictionaries usually define this word solely as a botanical term by not mentioning the features, which are concerned with daily and personal knowledge. In fact, this word may also be defined by more easily comprehensible and usual words rather than scientific terms only.
The analysis of the survey data revealed that the plant is usually recognizable by external (visible) features (370, i.e. 52%), which are usually associated with the visible parts of the plant. Concerning the external features of the plant, the following are usually mentioned: ‘roots’, ‘leaves/needles’, ‘colour’, ‘blossom’ and ‘stalk (stem)’. The plant is also recognizable by its internal features (256, i.e. 36%), which are concerned with its vital cycles. As regards the internal features of the plant, the respondents usually underline the plant’s ‘life cycle’, ‘photosynthesis’ and ‘habitat’. The plant is less commonly recognizable by what it is in the general sense (89, i.e. 12%). The most common feature pinpointed by this group: the plant is an ‘organism’.
When answering the questions of the survey, the respondents often oppose the plant to the animal, thus trying to highlight their essential differences. The differences of movement are usually underlined: most plants cannot move actively, i.e. they grow in a motionless position, whereas animals have the faculty to move. Mental differences between plants and animals are emphasized as well: plants do not have minds; they cannot think.
The analysis of the survey data and the earlier article of the authors addressing the perception of the plant in Lithuanian, English and Russian dictionaries entail that the definition of the term augalas in Dictionary of Standard Lithuanian should be made more consistent with its cognitive definition, cf. augalas, an organism, which feeds on inorganic nutrients and usually uses the energy of light for its growth; it is usually attached to a single place, often has roots, a stem, leaves and the capacity to bloom (e.g. tree, flower, grass).
Įteikta 2019 m. lapkričio 19 d.
ANŽELIKA GAIDIENĖ DANUTĖ LIUTKEVIČIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, Vilnius LT–10308, Lietuva [email protected][email protected]
