Naujųjų dūrinių analizės ir klasifikacijos galvosūkiai

Daiva Murmulaitytė

doi:10.35321/all82-02

Machine-translated document

This is a machine-generated translation of the original document and may contain errors, omissions, or changes in meaning. Do not rely on this translation for quotations, citations, or authoritative references. Please consult and cite the original document.

Preparing document pages…

DAIVA MURMULAITYTĖ

Інститут литовської мови

Напрями наукових досліджень: словотвір, морфеміка, лексикографія, лексикологія.

DOI: https://doi.org/10.35321/all82-02

ГОЛОВОЛОМКИ АНАЛІЗУ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ НОВИХ СКЛАДНИХ СЛІВ

Головоломки аналізу та класифікації нових складних слів

АНОТАЦІЯ

У статті^¹ розглянуто нетипові випадки творення литовських неологізмів, утворених із двох або кількох слів. Досліджено іменники — складні слова та контамінанти, накопичені до початку 2019 року в Базі даних литовських неологізмів. Розглянуто типи автохтонних складних іменників, не описані в граматиках литовської мови, а також змішані утворення (наприклад, saulėdengtės). Проаналізовано словотвірну мотивацію кількох оказіональних утворень (kūnovara, megztipaltis) та місце аналогійних утворень у системі литовських дериватів. Особливу увагу приділено неологізмам, що мають ознаки складних слів і контамінантів (наприклад, dvirtakis), а також співвідношенню контамінації та дезінтеграційного словотвору.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: словотвір, новотвори, складні іменники, аналогія, контамінація (змішування).

АНОТАЦІЯ

Стаття має на меті розглянути нетипові випадки творення литовських неологізмів із двох або кількох слів. Досліджуються іменники, тобто складні слова та контамінанти, зібрані до початку 2019 року в «Базі даних литовських неологізмів». Представлено типи автохтонних складних іменників, не описані в граматиці литовської мови. Також розглянуто результати словоскладання й суфіксації (наприклад, saulėdengtės

^¹ Статтю підготовлено на основі доповіді, виголошеної на V Конгресі литуаністів (Вроцлав, 16–17 травня 2019 р.).

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Naujųjų dūrinių analizės ir klasifikacijos galvosūkiai

обговорюються. Розглядається словотвірна мотивація деяких оказіоналізмів (kūnovara «система зміцнення здоров’я, що відповідає давньому литовському світогляду», megztpaltis «кардипальто»). Також розглядається місце аналогійних утворень у системі литовського словотвору. Особливу увагу приділено новотворам з ознаками складних слів і контамінацій (таким як dvirtakis «велосипедна доріжка»), а також співвідношенню контамінації та морфемної дезінтеграції.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: словотвір, новотвори, складні іменники, аналогія, контамінація.

ВСТУП

У 2019 році, щоб з’ясувати, чи відповідають складні литовські неологізми правилам словотвору литовської мови, описаним у граматиках, дослідити, якими є інновації у творенні литовських іменників, чи є вони системними або властивими лише оказіональному вживанню, було проаналізовано автохтонні складні іменники (близько 500), зафіксовані в Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne (далі – ND, Duomenynas) до березня 2019 року. Найбільше уваги приділено питанням структури новотворів.

У Duomenynas виявлено новотвори всіх основних типів литовського словоскладання, за винятком складних слів, утворених від числівника та дієслова. Вони становлять понад 99% досліджених складних слів. Рідкісних типів (у яких другим компонентом не був би іменник або дієслово) і повторюваних складних слів у досліджуваний період не зафіксовано.

Траплялися поодинокі новотвори, які, можливо, не належать до типів словоскладання, описаних у граматиках литовської мови. Наприклад, karkadienis «день появи морозива „Kar kar“ (символічний день народження)» можна вважати складним словом, утвореним від вигуку та іменника (: kar kar + diena), а sėdnesė «переноска, подібна до сідла, для носіння на шиї дітей віком від двох до п’яти років» – складним словом, утвореним від двох дієслів. Пор. створене, найімовірніше, за англійським зразком dance walking šokvaiktis «новий вуличний стиль – ходіння танцюючи»: і за значенням («ходіння танцюючи» або «танець під час ходіння»), і за формою воно може спиратися як на дієслово šokti, так і на його абстрактний іменник, назву дії šokis, тому під час класифікації складних іменників у ND його віднесено до типових складних слів, утворених від іменника та дієслова. Перший компонент новотвору sėdnesė не пов’язується з якимось віддієслівним іменником, він спирається безпосередньо на дієслово sėdėti.

Під час дослідження типовості складних слів з огляду на морфемну складність твірних основ встановлено, що нерідко використовуються префіксальні, суфіксальні або складні твірні слова; зміна словотвірної основи також не є винятком. Правилу простоти твірних основ тією чи іншою мірою не відповідають від 21 до 41% складних слів.

Straipsniai / Articles

DAIVA MURMULAITYTĖ

(залежно від типу словоскладання). Докладніше про дослідження та його результати див. Murmulaitytė 2019.

Продовжуючи дослідження, надалі було розглянуто нетиповий словотвір литовських неологізмів, утворених від двох або кількох слів.

Об’єкт дослідження – автохтонні складні іменники та контамінанти, зафіксовані в ND, утворені від двох або кількох литовських слів. На початку 2019 року в цьому джерелі їх було близько 560.

Мета дослідження – здійснити огляд цих утворень і ознайомити з проблемними випадками аналізу та класифікації їхнього словотвору, коли важко встановити твірні слова, іноді й їхню частину мови, незрозумілою є словотвірна мотивація тощо.

Методи дослідження – аналітичний, кількісний, порівняльний, описовий, синхронний словотвірний і морфемний аналіз слів.

ОКАЗІОНАЛЬНІ СКЛАДНІ СЛОВА

Оказіональні, тобто незвичні, не властиві загальному вжитку, такі, що трапляються лише в певному контексті й навмисно створені для конкретної нагоди (KTŽ 1990: 136; Urbutis 2009: 322), утворення за своєю природою не схильні підпорядковуватися загальним закономірностям, часто є нетиповими, тому нерідко можливі різні інтерпретації їхнього словотвору, від яких залежить віднесення утворення до тієї чи іншої класифікаційної групи. Це може впливати на визначення тенденцій та інновацій литовського словотвору.

У двох із досліджених складних слів – авторського kūnovara «система зміцнення здоров’я, що відповідає давньому литовському світогляду» та поодинокого megztipaltis «светр, який виглядає як пальто» – твірні слова не цілком зрозумілі з формального та/або семантичного погляду.

На підставі форм другого твірного слова (див. далі) видно, що kūnovara є складним словом, утвореним від двох іменників. Наведений у ND приклад уживання цього новотвору показує, що цей термін «L. Balsys sukūrė sudūręs du žodžius – „kūnas“ ir „vara“. „Vara – daugi alypė sąvoka, apimanti tiek fizinį kūną, tiek vidinę energiją“.». Складніше семантично мотивувати це словоскладання. У LKŽe та DŽ₂ або DŽ₇ значенні наведеного іменника vara («примус, насильство»: Pateisinama gali būti vien teisiškai pagrįsta tv. (DŽ₂); заст. «примус, насильство» (DŽ₇); (неол.) «сила, примус, насильство» (LKŽe)) наявні семи примусу й насильства, які, очевидно, не корелюють із семантикою розглядуваного складного слова. Також навряд чи під час створення цього новотвору було використано давню позику з «Польсько-литовського словника» A. Juška – омонім vara «порядок». Найімовірніше, другий компонент слова kūnovara пов’язаний із дієсловом varyti, можливо, є його абстрактним іменником; пор. пояснення самого автора новотвору: «Ryte sąmonė prabunda, pati įjungia varą, ir mes pradedame ražytis. Varą jungti galime ir sąmoningai mankštindamiesi. Aš kūną varau – mankštinu, o tai veria mano pojūčius»

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Naujųjų dūrinių analizės ir klasifikacijos galvosūkiai

і почуття. [...] Друга частина kūnovara — динамічні вправи. Вона починається ритмічно, під певний звук, із постукуванням підборами об підлогу — це стимулює діяльність серця. Тіло вже розігріте, тож залучаються varos. У третій частині, коли в тілі varos уже досягли достатнього рівня, у спосіб saitu — кидаючи й ловлячи спеціальні гімнастичні знаряддя та намагаючись, щоб вони не впали на землю, відкриваються почуття (виділено в цитаті — прим. авт.).² Цю мотивацію підтримує психоаналітичний термін vara (англійський відповідник drive ‘прагнення; (рушійна) сила’ або ‘спонукання, стимул, внутрішній імпульс’), а також кілька складених термінів із цим основним словом: agresijos vara, dalinė vara, ego vara, griovimo vara, gyvybės vara, mirties vara, savisaugos vara, seksualinė vara, užvaldymo vara (LAALPTŽ)³. Слід звернути увагу і на зв’язок із (at)verti. Крім того, зважаючи на балтійський світогляд і діяльність автора, не можна відкидати й вплив латиського vara ‘сила, воля, могутність’ (LLV). Щодо можливого впливу латиської мови пор. також: «Grupei kūnovaros mokytinių vadovauja pats L. Balsys – varonis (energijų valdymo treneris)» (там само) і лат. varonis ‘герой’ (LLV).

Визначення створеного емігрантами megztpalčio ‘светр, який має вигляд пальта’ взято з єдиного прикладу вживання, що показує: це відповідник англійського cardigown⁴. Із визначення останнього (cardigown ‘a long cardigan, belted like a dressing gown’⁵) очевидно, що в англійській мові це контамінант — злиті назви двох предметів одягу: cardigan (короткий светр певного фасону, кардиган) і dressing-gown або gown, що позначають довгий одяг (сукню, халат). Невідомо, що саме мали на увазі творці литовського відповідника, адже можливі дві мотивації творення цього неологізму: 1) megztinis + p altas або 2) megzti (megztas) + p altas. У першому випадку слід говорити про складання двох іменників і усічений суфікс першого —in-, у другому — про складне слово з дієслівної форми (дієприкметника) та іменника, а також про невластивий таким складним словам сполучний голосний -i-.

Інформацію для Duomenynas збирають вручну; її «репрезентативність і надійність зростають разом зі збільшенням обсягу та різноманітності даних, а суб’єктивний аспект зменшується разом із розширенням джерел даних і збільшенням кількості їхніх подавачів» (Miliūnaitė 2018: 6). Однак суспільство, яке надсилає неологізми до Duomenynas, закономірно легше помічає незвичні, дивні, тобто

² http://www.baltai.lt/?p=23425 [переглянуто 2019-03-11 та 2020-03-07].

³ http://terminai.vlkk.lt/paieska?search=vara&zodzio_dalis=6&kaip2=on&srit ys=&statusas=0&rykiavimas=0 [переглянуто 2020-04-17]. Авторка статті вдячна анонімному рецензентові (рецензентці) заохоченням якого (якої) поцікавитися цими термінами, а також за інші цінні зауваження.

⁴ Слово не поширилося з 2010 року; пошукова система Google 10 березня 2019 року не знайшла вживання ні форми називного відмінка однини, ні інших відмінкових форм.

⁵ https://www.dnaindia.com/lifestyle/report-soon-dictionary-to-describe-clothes-like-whorts-cardigowns-treggings-1441592 [переглянуто 2019-03-10 та 2020-03-04].

Straipsniai / Articles

DAIVA MURMULAITYTĖ

оказійні, нетипової будови або іншим чином виразні неологізми. Реалізовані, але досі не зафіксовані потенційні деривати можуть бути менш помітними й прослизнути повз увагу, оскільки вони передбачені системою та можуть бути реалізовані будь-коли за потреби. Отже, можна припустити, що оказійної лексики, а відтак — і випадків нетипового словотворення, у Duomenynas у відсотковому співвідношенні більше, ніж у вжитку.

НЕОЛОГІЗМИ ЗМІШАНОГО ТВОРЕННЯ

Змішаним вважають словотворення, коли одночасно виявляються два різні способи словотворення, тобто слово утворюють одразу додаванням префікса й суфікса (префіксація–суфіксація, наприклад: povestuvinis, paeiliui) або суфікс додають шляхом складання двох слів (композиція–суфіксація, наприклад: pelėkautai) (Urbutis 2009: 340–341). У ND зафіксовано кілька дериватів, можливо, змішаного творення (композиції–суфіксації). Із 8 випадків безсумнівним є лише sauledengtės ‘зовнішня завіса для вікон або балконів; навіс, що захищає від сонця’ (: saulė + dengti + -tė).

Найімовірніше, за аналогією до žmogėdros утворено авторський дериват trešnėdra ‘той, хто пожирає вишні’ (: trešnės + ėsti + –ra), контамінація (trešnės + žmogėdra⁶) у цьому випадку, можливо, менш імовірна. Можливість складання іменника та прикметника (: trešnės + ėdrus, –i) відкинуто через рідкісність цього типу поєднання; крім того, усі його деривати, за словами граматистів, ґрунтуються на прикметнику palaikis, -ė: vaikpalaikis, knygpalaikė (DLKG 2006: 166; LKG 1965: 472). До речі, у дослідженнях словотвору литовської мови не доводилося знаходити так трактованого давнього деривата žmogėdra; останній якраз передусім залучають як приклад змішаного творення (Urbutis 2009: 253; Keinys 1999: 107).

Очевидно, що за прикладом ateivio та išėvičio утворено неологізми svetimeivis, -ė ‘прибулець із космосу’ та sugrįžeivis, -ė ‘той, хто повертається з еміграції, реемігрант⁷. Перше слово також радше слід вважати змішаним дериватом (: svetimas + eiti + –vis)⁸.

⁶ Докладніше про явище контамінації див. у розділі статті, присвяченому його розгляду. Тут і далі в ілюстративних прикладах контамінації напівжирним шрифтом подано частини початкових слів, що перейшли до контамінанта, а підкреслено — накладки (щодо терміна див. Miliūnaitė 2014: 252; інколи те саме явище називають sankloda (Kabašinskaitė 1998: 67)).

⁷ Авторка неологізму, на запитання, як було утворено це слово, відповіла: «У голові поєдналося „sugrįžęs išėvis“».

⁸ Імовірно, до змішаних дериватів слід віднести й давні keleivis, kareivis, jūreivis, moksleivis, upeivis, žvegeivis, vandeneivis (неологізм S. Daukantas), а також pirmeivis та інші, які можна пов’язати з дієсловом eiti, хоча в описах словотвору ці слова, коли йдеться про композицію–суфіксацію, начебто не згадуються (пор. P. Skardžius вважає слово keleivis (-ys) субстантивованим складним («складеним») прикметником (Skardžius 1943: 436)). Варто зазначити, що суфікс –eivis, -ė не є суфіксом іменників

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Naujųjų dūrinių analizės ir klasifikacijos galvosūkiai

Творення 3 аналогічних утворень (galvapūtė, kainapūtė, valdžiapūtė; пор. rugiapiūtė) можна інтерпретувати двояко, залежно від того, що вважати другим компонентом — дієслово pjauti чи іменник pjūtis (Urbutis 2009: 111). У першому випадку їх слід було б віднести до змішаних утворень.

АНАЛОГІЧНІ УТВОРЕННЯ

У дослідженнях словотвору аналогічними зазвичай називають нетипові утворення, «творення яких ґрунтується на віддаленій, неточній, радше уявній аналогії з парами типових [...] утворень та їхніх твірних слів (словотвірними опозиціями)» (Urbutis 2009: 328). За період дослідження в ND виявлено близько 30 автохтонних аналогічних утворень, наприклад: ausiratis ‘простір довкілля, який можна почути вухами’ — пор. akiratis; galvapūtė, kainapūtė — пор. rugiapiūtė; kiemšīkis ‘неблагородний пес-дворняга; пес, якого вигулюють неохайні господарі’ — пор. kiemsargis; kišenpildis — пор. kišenovagis; lietpuodis — пор. greitpuodis; linksmakojis ‘іронічно — веселий «танець» нетверезих будівельників — робота на будівельному майданчику’ — пор. klumpakojis; noskaras — пор. auskaras; tvorlaikraštis — пор. sienlaikraštis; žemėraižis ‘будівля, заглиблена глибоко під землю, протилежність хмарочосу’ — пор. dangoraižis тощо. Такі неологізми виникають завдяки аналогії з уже наявним утворенням, близьким за формою та певним чином семантично пов’язаним із ним, отже, крім правильної опозиції між складним словом і його твірними словами, діє ще один чинник. Узагалі весь словотвір ґрунтується на аналогії (KTŽ 1990: 19; Urbutis 2009: 327–328), однак у цьому випадку аналогії є лише «поверховими, по суті такими, що не відповідають структурі утворень і подібні лише звучанням» (Paulauskienė 1994: 53). Щоправда, в одних випадках вони не заважають вважати неологізм членом того чи іншого словотвірного типу, оскільки його словотвірний аналіз показує, що основні закони словотвору не порушено. Наприклад, неологізм neskaitadienis ‘день, коли нічого читати’, утворений за аналогією до nekalbadienio, належить до того самого, що й останнє, словотвірного типу складних слів із дієслів та іменників (: neskaityti + diena). Натомість nelovadienis ‘сон подружжя на різних ліжках після сварки’ та гібридне neseksadienis ‘день, коли посварена пара відмовляється від сексу’ мають нетипове творення, оскільки їхні перші компоненти з запереченням є іменниковими

у списках суфіксів, наведених у граматиках литовської мови. А про суфікс -vis, -ė там зазначено, що більша частина назв осіб (виконавців дії та носіїв дієслівної ознаки), утворених із ним, ґрунтується на префіксальних похідних дієслова eiti (DLKG 2006: 110–111; LKG 1965: 331). Щодо утворень із кінцівкою -eivis, -ė див. докладне дослідження J. Vaskelienė та його висновки про можливість синхронно в певних випадках вважати цю кінцівку суфіксом, а також про формування словотвірного типу –eivis, -ė (Vaskelienė 2019).

Straipsniai / Articles

DAIVA MURMULAITYTĖ

(lova, seksas). Нерегулярну наявність заперечення можна пояснити лише тим, що вони явно спираються на приклад nekalbadienio, і цю аналогічність їхнього творення чудово демонструють дібрані ND ілюстративні приклади вживання. Через постійні взаємні образи в серці накопичуються образи. Згодом такі взаємини переростають у nekalbadienius і neseksadienius, зрештою — у глузування, бажання принизити чоловіка або дружину, помститися тощо; Але якщо навіть після спільно пережитих труднощів і щоденних рутинних справ, через N років, дотик близької людини все ще запалює вогнища в серці (ну, не кажу, що постійно, адже бувають різні дні — дні мовчання, nelovadienius), тоді вже можна сказати, що це — кохання.

Judamatis «пристрій, що фіксує та вимірює рухливість людини» є аналогійним утворенням за зразком інших назв інструментів, машин, приладів і взагалі засобів із другим компонентом –matis, що походить від дієслова вимірювати. Закономірно, що першим компонентом позначається те, на що спрямована дія вимірювання, що становить її об’єкт, отже, перший компонент є іменником (DLKG 2006: 162; LKG 1965: 464), пор. також наведені в ND akirmatis, cukrormatis, laikmatis, garomatis, drėgmematis, vidmatis. Див. також терміни зі сфери стандартизації та метрології з Банку термінів: aidamatis, slėgmatis, gylmatis, tolimatis, akytmatis, srautmatis, atspindžiamatis, apskritmatis, aukščiamatis, lygmatis, bangomatis, blizgomatis, stormatis, dažniamatis, greitmatis, dujomatis, dulkėmatis, druskomatis, gebomatis, jautriamatis, jėgomatis, kampamatis, kietmatis, kreivėmatis, lietmatis та ін.^⁹ Навряд чи Judamatis могло бути утворене від рідковживаного абстрактного іменника juda «рух», властивого лише книжній мові (LKŽe); так само сумнівним є й опертя на абстрактне утворення від прикметника рухливість (у такому разі слід було б говорити і про дезінтеграцію першої основи — вилучення суфікса –um–). Отже, через іншу частину мови першого твірного слова judumatis не належить до типу складних слів, утворених від іменників і дієслів, і є нетиповим. Найпростішим шляхом його виникнення, імовірно, була згадана «поверхнева» аналогія з іншими складними словами, що мають такий самий другий компонент.

Інші розглянуті аналогічні утворення належать до тих самих типів, що й складні іменники, за зразком яких вони створені, наприклад згадані ausiratis, lėtuodis, noskaras. Форму деяких інших, здається, можна було б зіставити з їхніми прототипами, однак семантично мотивацію їхнього творення можна зрозуміти лише опосередковано, через те

^⁹ http://terminai.vlkk.lt/paieska?search=matis&zodzio_dalis=2&kaip1=on&sritys=%2C577&statusas=0&rykiavimas=0 [переглянуто 2019–03–15, 2020–04–03 та 2020–04–17]. Варто зазначити, що деякі складні слова, зафіксовані в Банку термінів і такі, що мають другим компонентом –matis, принаймні семантично можуть бути пов’язані також із прикметниками, наприклад akytmatis ‘вимірювач пористості паперу’ (пор. akytas, –a), apskritmatis (пор. apskritas, –a та російський відповідник терміна кругломер). Однак перш ніж припускати, що назви вимірювальних приладів із другим компонентом –matis можуть спиратися також на прикметники, їх потрібно окремо й ґрунтовно дослідити.

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Naujųjų dūrinių analizės ir klasifikacijos galvosūkiai

прототип. Напр., із складного слова žemėraizis практично неможливо вивести його лексичне значення «будівля, заглиблена глибоко під землю, протилежність хмарочосу» зі значення основи «той, хто ріже землю», оскільки зв’язок із різанням походить від семантики dangoraižio (різати небо — бути високим). У цьому разі не так важливо, що сам dangoraižis є калькою (пор. рос. небоскрёб, англ. skyscraper), адже пов’язування висоти з досягненням неба, його «різанням», зафіксоване й у литовському фольклорі: Atlekia ožys, atistrimbuliuoja, ragais dangų rėžia, barzda žemę šluoja (LKŽe).

КОНТАМІНАЦІЯ ЧИ ДЕЗІНТЕГРАЦІЙНА КОМПОЗИЦІЯ?

1. Лексична контамінація (змішування, англ. blending) — (цілеспрямоване) творення нового слова шляхом поєднання щонайменше двох вихідних слів, зі злиттям їхніх частин (пор. Gries 2004a: 416). Це явище, мабуть, найбільш характерне для англійської мови; його ґрунтовно досліджують також у мовах інших, навіть типологічно відмінних (Elsen 2008; Brdar-Szabo, Brdar 2008; Marković 2009: 226–236; Mikić Čolić 2015; Ефанова 2015; Ефанова 2015; 2016; Bat-El 1996, 2013; Balteiro 2017 та ін.), нерідко порівнюючи з цим способом творення англійських слів (Renner 2015; Renner 2015; 2019; Хрущева 2010; Orekhova, Badelina 2019 та ін.). Варіюються не лише терміни на позначення цього явища та його результатів, а й дефініції, у яких по-різному висуваються на передній план ті чи ті ознаки контамінації. Шукають спільні точки дотику з іншими способами формування нових лексичних одиниць (López Rúa 2002; Renner 2015). У цьому дослідженні (і загалом у литовському мовознавстві) важливим є неморфемний характер контамінації, яким лексична контамінація відрізняється від словоскладання: нові слова творяться шляхом злиття, змішування, поєднання неморфемних, зазвичай частин двох або кількох слів (пор. Bauer 1983: 234–235; Gries 2004: 639; Gries 2004: 639; 2004b: 201, 214; Ефанова 2016: 8–9; Marković 2009: 223–224; Hosseinzadeh 2014: 19 та ін.).

Приклади контамінаційних новотворів із ND: skiepenis, -ė «той/та, хто виступає проти щеплень і вакцинації» (аліюзія на члена Сейму Дайнюса Кепеніса, відомого пропагуванням здорового способу життя та негативним ставленням до щеплень) < skiepai + Kepenis, batakovė «прикріплений до черевика халяв» < batas + rankovė, šlapkritis «волога пізня осінь» < šlapias, -ia + lapkritis, pusbrolakis «персонаж книги — двоюрідний брат перевертня» < pusbrolis + vilkolakis, feisbučkis «віртуальний поцілунок у соціальних мережах» < feisbukas + bučkis, prezidentas «президент, який керується методами роботи поліції» < prezidentas + mentas жарг. «поліцейський» та ін. За даними ND, таких утворень, хоча вони становлять дуже невелику частину литовських новотворів, поступово більшає. Під час дослідження в цьому джерелі їх було близько 4,2%, пор. 2018 р. — близько 4%, наприкінці 2014 р. — понад 3%.

Straipsniai / Articles

DAIVA MURMULAITYTĖ

(Murmulaitytė 2018: 63); на завершення підготовки цієї статті, у квітні 2020 р., у Duomenynas було (ймовірно) близько 4,5% контамінаційних утворень.¹⁰

Традиційно вважають, що контамінація як спосіб словотворення не властива литовській мові; такий спосіб виникнення лексики не вважають словотворенням, розуміючи його лише як морфологічне словотворення (Urbutis 2009: 324, 355; Barauskaitė 1985: 44)¹¹. Не заглиблюючись в аспекти розмежування контамінантів мовлення й мови (тобто ненавмисно та свідомо утворених) тощо, які загалом важливі для оцінювання цього способу збагачення словника, згадаємо кілька випадків, коли віднесення новотвору до складних слів або контамінантів викликає сумніви.

2. Для контамінації характерне скорочення вихідних слів під час злиття. Це просте фонетичне скорочення основи, яке, до речі, трапляється не лише в контамінаційних утвореннях, пор. drūgalis (: drūtas + galas), kiaupienė (: kiaulė + pienė) (Urbutis 2009: 235¹²). Пор. також diemedis (< dievamedis), kirpentė (< kirvagpentė), kraugerys (< kraujagerys), Naumiestis (< Naujamiestis), Tauragė (< *taura-ragė), vėpūtinis (< *vėja-pūtinis) та ін. (Skardžius 1943: 427). Під час контамінації діють і інші чинники: вихідні слова майже завжди мають спільні сегменти (пор. Kabašinskaitė 1998: 69–73), найчастіше вони подібні — одне до одного та/або до контамінанта — фонологічно, семантично, синтаксично (Gries 2004: 656–660; 2004a: 419–427; 2004b: 206–213, пор. Kabašinskaitė 2014: 140–142), впливають складова структура, наголос тощо, однак скорочення частин сполучення є саме фонетичним.

Натомість у морфологічному словотворенні трапляється морфемна дезінтеграція основи твірного слова, яку загалом розуміють як вилучення афікса (афіксів) із морфемно членованої основи твірного слова під час її переходу в похідне слово, напр.: vokiškas (: vok-iet-is), vienaląstis (: vienas + ląst-el-ė). Це принципово інший тип скорочення¹³. Дезінтеграція основи — своєрідне морфемне (підкреслено автором статті) формування твірної основи, що виявляється у вилученні афікса з основи твірного слова; похідне слово не зберігає основу твірного слова

¹⁰ Слід звернути увагу, що позначку контамінаційного утворення в Duomenynas мають не лише контамінанти власного походження, а й запозичення, створені таким способом. Власномовних — менше половини.

¹¹ Plg. kitokią nuomonę dėl žodžių darybos ir kontaminacijos santykio – Gries 2004: 639; Лапрова 2008: 45; Лапрова 2008: 45; 2013: 5–15; Прокопенец 2006: 140; lietuvių kalbotyroje – Girčienė 2013: 82–83; Mikelionienė 2002: 279.

¹² У джерелі закралася коректурна помилка — kiaulpienė, але в першому виданні цієї праці (Urbutis 1978: 198) приклад подано правильно — kiaupienė.

¹³ У разі морфологічного словотворення твірні слова (основи) скорочуються через «дуже характерну тенденцію спиратися на прості (словотвірно й морфемно нечленовані) або принаймні не такі складні твірні основи» (Urbutis 2009: 234). Дослідження новотворів ND (складних іменників), проведене 2019 р., показало, що кількість складних слів зі складнішою морфемною структурою надалі зростає, а сама ця структура стає різноманітнішою (особливо в оказіональних складних словах), однак схильність спиратися на прості слова зберігається; можливо, це зумовлює закон мовної економії (Murmulaitytė 2019: 112–115, 119).

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Naujųjų dūrinių analizės ir klasifikacijos galvosūkiai

афікса або його складової частини. Може вилучатися лише кінцева частина (складного) афікса, однак межі морфем усе одно зберігаються, напр., spekuliac-in-is, –ė (: speku-liac-ij-a) (Urbutis 2009: 236, 239–240). Так, А. Умбрасас, говорячи про те, що через дезінтеграцію в досліджуваних ним прикметниках із суфіксом –inis, –ė «зникає половина суфікса» (Umbrasas 2000: 82), усе ж має на увазі розширені (або складні) суфікси, отже, під час дезінтеграції вилучається не просто послідовність звуків (літер), а морфема. Прикладом такого словотворення з ND міг би бути авторський неологізм knygskirtė ‘книжкова закладка для позначення прочитаного місця’ (: knyga + skirt(uk)as)¹⁴

Хоча зазвичай ідеться про вилучення суфіксів або префіксів, Вінцас Урбутіс згадує також явище дезінтеграційної композиції (Urbutis 2009: 355), щоправда, не наводячи її прикладів. Незрозуміло, чи мається на увазі таке морфемне скорочення, за якого вилучаються афікси основ твірних слів, чи (під час творення складних слів зі складних слів) також корені. До речі, дезінтеграційна композиція згадується саме в контексті контамінації, коли йдеться про межі останнього поняття (чи охоплює воно також дезінтеграційну композицію) та зарахування до словотвору. За словами В. Урбутіса, якщо поняття контамінації (маючи на увазі свідоме змішування слів) «не надто розширювати (не включати до нього дезінтеграційну композицію, творення складних слів зі скорочень або наполовину зі скорочень і повних слів) [...]», це явище не є граматичним (морфологічним) процесом, а його наслідки (суміші, тобто контамінанти) — не похідні, а прості, словотвірно нерозкладні слова (Urbutis 2009: 355). Отже, можна зрозуміти, що дезінтеграційна композиція є процесом іншого характеру, тобто морфологічним процесом, і принципово відрізняється від контамінації.

3. Šiuo atžvilgiu smulkiau panagrinėta įdomi naujųjų žargonybių pora (tai, kad antrasis jų sandas yra nelietuviškas, šiuo atveju nėra tiek svarbu) – žalfanis, –ė „Žalgirio“ krepšinio komandos fanas (aistruolis)’ ir rytfanis, –ė „Lietuvos ryto“ krepšinio komandos fanas (aistruolis)’¹⁵. Ar naujažodis žalfanis, kuris remiasi žodžių junginiu „Žalgirio“ fanas, laikytinas kontaminaciniu dariniu, ar dezintegruotu dūriniu, kurį darantis praleista antroji iš pirmojo dėmens (Žalgiris) šaknų? Turint galvoje, kad kontaminacija nelaikoma žodžių daryba, toliau galima klausti – ar tai paprastasis žodis, ar darinys? Taigi – ar jo kamienas

^¹⁴Звертає на себе увагу рід складного слова, яким воно відрізняється від другого твірного слова; у традиційному литовському словотворі лише 1⁄10 складних слів, утворених від двох іменників, мають таку особливість (DLKG 2006: 154). Можливо, на зміну роду вплинуло те, що звичайні закладки мають вигляд стрічок (реалія парадигми іменників жіночого роду). Можливість змішаного словотвору — композиції-суфіксації (: knyga + skirti + –tė) — відкидається після консультації з автором неологізму.

^¹⁵Так слово ще 3 квітня 2020 р. визначалося в ND. Баскетбольну команду (клуб) від 2018 р. перейменовано на вільнюський «Rytas» (https://www.rytasvilnius.lt/lt/apie-mus/klubo-metrastis/ [переглянуто 2020–03–04]). Однак неологізм виник значно раніше, ніж було перейменовано клуб; найдавніший приклад його вживання в ND датується 2005 р., тому в цій статті його розглянуто як такий, що, можливо, спирається на попередню назву команди.

Straipsniai / Articles

DAIVA MURMULAITYTĖ

ще розкладатися на морфеми (у цьому випадку вони не накладаються одна на одну, легко відокремлюються), чи під час морфемного аналізу в ньому слід виділяти лише новий корінь žalfan і закінчення -is? Пор. rytfanis (< «Lietuvos rytas» fanas) також можна вважати наслідком синтагматичної, тобто такої, що відбувається між компонентами стійкішого словосполучення, контамінації (щодо терміна див. Kabasinskaitė 1998: 63, наприклад пор. там само, 67), тільки в цьому разі під час контамінації вилучається не компонент первісного складного слова, а одне зі слів словосполучення. З іншого боку, зважаючи на те, що безсумнівно пов’язані аналогійними відношеннями žalfanis і rytfanis є жаргонізмами, а у вільному стилі «Lietuvos rytas» (особливо маючи на увазі баскетбольну команду) ще до перейменування команди зазвичай скорочено називали просто «Rytu», назву прихильника останньої команди з погляду словотвору можна трактувати або (традиційно) як складне слово, утворене від іменників «Rytas» і fanas, або як суфіксальне утворення від словосполучення «Ryto» fanas^¹⁶ (щодо такого способу словотвору пор. Smetona 2005: 85–86; Paulauskienė 2007: 20). В обох випадках це були б результати справжнього словотвору, а не контамінації.

У такому правильному складному слові закономірною була б і зміна закінчення другої частини (пор. –fanis і fanas). Натомість зміну закінчення у випадку žalfanio (якщо вважати його контамінаційним утворенням) важко пояснити, оскільки для контамінації вона не характерна.

Підсумовуючи й зважаючи на всі викладені обставини, мабуть, логічно було б уявити виникнення цих неологізмів так: žalfanis утворено за аналогією до rytfanio (як щодо закінчення, так і щодо кількості складів), а останнє є закономірним утворенням від скороченої назви команди та жаргонізму fanas. Можливо, аналогічному виникненню žalfaniui сприяло й те, що в утворенні rytfanis також збереглася лише частина тогочасної офіційної назви команди. Звісно, обґрунтованіші висновки можна було б зробити лише після всебічного дослідження історії виникнення цих слів і спроби встановити, чи справді rytfanis виникло хоча б трохи раніше.

4. На виникнення неологізму dvirtakis ‘велосипедна доріжка’ також, можливо, вплинула аналогія зі словами, що мають таку саму другу частину (пор. bėgtakis, можливо, з іще віддаленішою семантикою, але подібною фонетикою žvyrtakis?). Однак сама констатація цього не допомагає відповісти на питання, до чого зарахувати цей неологізм — до складних слів чи до контамінантів, оскільки він має ознаки і тих, і інших: для контамінантів характерне неморфемне скорочення частин, а для складних слів — зміна закінчення другої частини. Якщо це складне слово (судячи зі зміненого закінчення другої частини), то його перша, складна частина неморфемно скорочена, причому від другого кореня залишено лише один звук (літеру) –r-. Якщо це контамінант (судячи з неморфемного скорочення), то невідповідність його закінчення закінченню первісного слова takas

¹⁶ Пор. наведений у ND приклад уживання (пунктуація автентична) — Pradėkime nuo to, kaip Ryto fanai (vėliau vadinsiu rytfaniais) paskelbė Basketnews portale, važiuavę palaikyti Žalgirio į rungtynes su Power Electronics.

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Naujųjų dūrinių analizės ir klasifikacijos galvosūkiai

є закономірним. Малопереконливим є й таке пояснення походження цього слова: dvirtakis < dvirk-takis (: dvirka жарг. «велосипед» + takas). У такому разі це був би складний іменник із дезінтегрованою основою, але під час дослідження (писемного) вживання dvirtakio знайти його не вдалося. Див. також Murmulaitytė 2018: 67.

Однак, можливо, можна припустити, що методи морфологічного словотвору та контамінації, наприклад дезінтеграція основи й фонетичне скорочення початкових слів, іноді змішуються або застосовуються одночасно? Для перевірки цього припущення потрібно дослідити значно більше даних.

ВИСНОВКИ

1. Абсолютна більшість (понад 99 відсотків) зафіксованих у Duomenyne нових питомих складних іменників належить до типів складання, описаних у граматиках. Два новотвори, можливо, утворені з комбінацій частин мови, не описаних у граматиках: вигуку та іменника (karkadienis), а також двох дієслів (sėdnėse).

2. Припускається, що під час ручного накопичення даних оказіональні неологізми через їхню нетиповість легше помічають і фіксують, ніж потенційні утворення, які передбачені системою й можуть утворюватися будь-коли за потреби. Тому ймовірно, що оказіональних неологізмів у ND у відсотковому співвідношенні більше, ніж загалом у вживанні.

3. Нерідко можливі різні інтерпретації словотвірної будови оказіональних утворень (kūnova-ra), від яких залежить віднесення утворення до тієї чи іншої класифікаційної групи (megztipaltis). Це може впливати на визначення тенденцій та інновацій литовського словотвору.

4. Виникненню значної частини новотворів, зафіксованих у ND, сприяла аналогія. Одні аналогічні складні слова (ausiratis, lė́tpuodis, noskaras) належать до тих самих типів, що й складні іменники, за зразком яких вони створені (пор. відповідно akiratis, greitpuodis, auskaras). Однак у більшої частини аналогічних складних слів структура є нетиповою, наприклад judamatis, яке складається з двох дієслівних компонентів (judėti, matuoti), ґрунтується на аналогії з іншими складними словами, що мають цей другий компонент, однак перший компонент прототипів є іменниковим, пор. laikmatis (: laikas + matuoti).

5. Кілька утворень, зафіксованих у Duomenyne, імовірно, мають змішаний словотвір. Безсумнівно способом композиції-суфіксації утворено новотвір saulėdengtė «зовнішня завіса для вікон або балконів; навіс, що захищає від сонця» (: saulė + dengti + -tė). У виникненні кількох інших утворень таким способом, найімовірніше, більшою чи меншою мірою також допомогла аналогія, наприклад trešnėdra (пор. žmogėdra), galvapiūtė, kainapiūtė, valdziapiūtė (пор. rugiapiūtė).

Straipsniai / Articles

DAIVA MURMULAITYTĖ

6. Контамінація відрізняється від традиційного словотворення своєю неморфологічною природою, у литовській мові контамінанти традиційно не вважаються похідними словами. Однак деякі новотвори мають ознаки складних слів і контамінантів, тому складно однозначно віднести їх до однієї чи іншої групи. Деякі випадки, наприклад зміна закінчення другого компонента (характерна ознака словоскладання), можливо, іноді можуть пояснюватися аналогією (dvitakis – пор. bėgtakis). Постає питання, чи не можуть методи морфологічного словотворення та контамінації, наприклад дезінтеграція основи та фонетичне скорочення початкових слів, іноді змішуватися або застосовуватися разом. Для перевірки цього припущення потрібно дослідити значно більше даних.

ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА

Baltai.lt. Baltų žiñčios vartai. Prieiga internete: http://www.baltai.lt/ [žiūrėta 2019–03–11 ir 2020–03–07].

Balteiro Isabel 2017: Emerging hybrid Spanish–English blend structures: ‘Summer-gete con socketines’. – Lingua 205, 1–14. Prieiga internete: 10.1016/j.lingua.2017.12.010.

Barauskaitė Dalia 1985: Darybinė žodžių analizė: Metodinė priemonė, Šiauliai: Šiaulių pedagoginis institutas.

Bat-El Outi 1996: Selecting the Best of the Worst: The Grammar of Hebrew Blends. – Phonology 13(3), 283–328.

Bat-El Outi 2013: Blends. – Keith Brown (ed.), Encyclopedia of Hebrew Language and Linguistics, 371–343.

Bauer Laurie 1983: English Word-Formation, Cambridge: Cambridge University Press.

Brdar-Szabo Rita, Brdar Mario 2008: On the marginality of lexical blending. – Jezikoslovlje 9(1–2), 171–194. Available at: https://www.academia.edu/4389203/Jezikoslovlje_09_171_Brdar_Szabo_Brdar [žiūrėta 2020–04–02].

DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. V. Ambrazas, 4-asis pataisytas leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2006.

DŽ₂ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, ats. red. J. Kruopas, 2-asis papild. leidimas, Vilnius: Mintis, 1972.

DŽ₇ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. S. Keinys, 7-asis patais. ir papild. leidimas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2012; e. variantas, 2015 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga internete: http://lkis.lki.lt/dabartinis [žiūrėta 2019–02–03].

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Naujųjų dūrinių analizės ir klasifikacijos galvosūkiai

Elsen Hilke 2008: Kontaminationen im Randbereich der deutschen Grammatik. – Deutsche Sprache: Zeitschrift für Theorie, Praxis, Dokumentation 36(2), 114–26. Prieiga internete: https://doi.org/10.5282/ubm/epub.14541 [žiūrėta 2020–01–03].

Girčienė Jurgita 2013: Stilistiniai naujadarai internete. – Šiuolaikinės stilistikos kryptys ir problemos, Vilnius: Edukologija, 78–88.

Gries Stefan Th. 2004: Shouldn’t it be breakfunch? A quantitative analysis of blend structure in English. – Linguistics 42(3), 639–667.

Gries Stefan Th. 2004a: Isn’t that Fantabulous? How Similarity Motivates Intentional Morphological Blends in English – Michel Achard og Suzanne Kemmer (ed.), Language, Culture, and Mind, 415–428.

Gries Stefan Th. 2004b: Some characteristics of English morphological blends. – Andronis, Mary A., Depenport, Erin, Pycha, Anne, Yoshimura, Keiko (eds.). Papers from the 38th Regional Meeting of the Chicago Linguistics Society 2, The Panels, Chicago: Chicago Linguistic Society, 201–216.

Hosseinzadeh Naghmeh Mirzaie 2014: New blends in English language. – International Journal of English Language and Linguistics Research 2(2), 15–26.

Kabašinskaitė Birutė 1998: Lietuvių kalbos liaudies etimologija ir artimi reiškiniai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Kabašinskaitė Birutė 2014: Etimologijos metmenys: istorija, teorija, skaitiniai, Vilnius: Eugrimas.

Keinys Stasys 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Klubo metraštis – BC „Rytas“. Prieiga internete: https://www.rytasvilnius.lt/lt/apie-mus/klubo-metrastis/ [žiūrėta 2020–03–04].

KTŽ – Kalbotyros terminų žodynas, aut. K. Gaivenis, S. Keinys, Kaunas: Šviesa, 1990.

Lietuvos Respublikos terminų bankas. Prieiga internete: http://terminai.vlkk.lt/ [žiūrėta 2019–03–15 ir 2020–04–17].

LAALPTŽ – Lietuvių–anglų ir anglų–lietuvių psichoanalizės terminų žodynėlis [Elektroninis išteklius], sud. T. V. Kajokas, V. Mickutė, B. Didžiokaitė, Vilnius: Lietuvos psichoanalizės draugija, 2011. Prieiga internete: http://psichoterapija.org/zodynas [žiūrėta 2020–04–17].

LKG – Lietuvių kalbos gramatika 1, red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis, 1965.

Straipsniai / Articles

DAIVA MURMULAITYTĖ

LKŽe – Словник литовської мови 1–20 (1941–2002), гол. ред. G. Naktinienė; електронна версія, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005 (оновлена версія, 2017). Доступ в інтернеті: www.lkz.lt [переглянуто 2019-02-03].

LLV – Latviešu–lietuviešu vārdnīca, укладач A. Butkus. Доступ в інтернеті: https://www.letonika.lv/groups/default.aspx?g=2&r=10621063 [переглянуто 2019–03–11].

López Rúa Paula 2002: On the structure of acronyms and neighbouring categories: A prototype-based account. – English Language and Linguistics 6.1, 31–60.

Mikelionienė Jurgita 2002: Analogija lietuvių kalbos žodžių daryboje. Potenciniai ir okazininiai dariniai. – Acta Linguistica Lithuanica 46, 73–80.

Marković Ivan 2009: Tri nehrvatske tvorbe: infiksacija, reduplikacija, fuzija. – Rasprave Instituta za hrvatski jezik i jezikoslovlje 35, 217–241.

Mikić Čolić Ana 2015: Word formation of Blends. – Mostariensia: časopis za društtovene i humanistinės žanostis 19(2), 21–36. Prieiga internete: https://pdfs.semanticscholar.org/d7b2/b938660b3ebc9d4d724988978ae00510ae2b.pdf.

Miliūnaitė Rita 2014: Naujaĵieji kontaminaciniai dariniai lietuvių kalboje. – Acta Linguistica Lithuanica 71, 246–264.

Miliūnaitė Rita 2018: Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Bendrinė kalba 91, 1–21. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/91/Miliunaite_BK_91_straipsnis.pdf.

Murmulaitytė Daiva 2018: Kontaminacija ir lietuvių kalbos naujadara. – Kalba ir kontekstai 8(1), Vilnius: Lietuvos edukologijos universiteto leidykla, 60–70.

Murmulaitytė Daiva 2019: Lietuvių kalbos sudurtinių daiktavardžių naujadara ir bendrinės kalbos normos. – Baltu filologija 28(2), 107–122. Prieiga internete: https://doi.org/10.22364/bf.28.2.03.

ND – Rita Miliūnaitė, Agnė Aleksaitė. База даних новотворів литовської мови [безперервний онлайн-довідник від 2011 р.]. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Доступ в інтернеті: http://naujazodziai.lki.lt [переглянуто 2019 р., січень–квітень 2020 р.].

Orekhova Elena, Badelina Mariya 2019: Teaching students of non-linguistic specialties to translate telescopisms into Russian in texts of journalese style. – Amazonia investiga 8(19), 333–345.

Paulauskienė Aldona 1994: Lietuvių kalbos morfologija. Paskaitos lituanistams, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Paulauskienė Aldona 2007: Lietuvių kalbos morfologijos pagrindai, Kaunas: Technologija.

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Naujųjų dūrinių analizės ir klasifikacijos galvosūkiai

Renner Vincent 2015: Lexical blendings as Wordplay. – Angelika Zirker, Esme Winter Froemel (ed.), Wordplay and Metalinguistic/Metadiscursive Reflection. Authors, Contexts, Techniques, and Meta-Reflection, 119–134. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110406719.

Renner Vincent 2019: French and English lexical blends in contrast. – Languages in Contrast 19(1), 27–47. Prieiga internete: 10.1075/lic.16020.ren.

Skardžius Pranas 1943: Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Smetona Antanas 2005: Pagrindinių darybos būdų skyrimo klausimu. – Acta Linguistica Lithuanica 52, 83–89.

Невдовзі словник для опису одягу, такого як whorts, cardigowns, treggings. Доступ в інтернеті: https://www.dnaindia.com/lifestyle/report-soon-dictionary-to-describe-clothes-like-whorts-cardigowns-treggings-1441592 [переглянуто 2019-03-10 і 2020-03-04].

Umbrasas Alvydas 2000: V. Mykolaičio-Putino literatūrologijos terminai su –inis, -ė formos dėmenimis. – Terminologija 6, 78–90.

Urbutis Vincas 2009: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Vaskelienė Jolanta 2019: Dėl darinių su baigmeniu -eivis, -ė. – Bendrinė kalba 92, 1–16. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/92/Vaskeliene_BK_92_straipsnis.pdf.

Ефанова Лариса Г. 2015: Контаминация (материалы к словарю лингвистических терминов). Часть 1. Широкое и узкое понимание термина «контаминация». – Вестник Томского государственного университета. Филология 2(34), 14–22.

Ефанова Лариса Г. 2016: Контаминация. Часть 2. Основные разновидности контаминации. – Вестник Томского государственного университета. Филология 1(39), 5–14.

Лаврова Наталия А. 2008: Понятие контаминации: форма и содержание. – Вестник Московского государственного лингвистического университета. Актуальные проблемы современной английской лексикологии, Москва: Рема. Выпуск 552, 44–53.

Лаврова Наталия А. 2013: Контаминация как словообразовательная модель: структура, семантика, стилистика, прагматика: на материале современного английского языка. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора филологических наук, Москва: Московский педагогический государственный университет, 1–48.

Straipsniai / Articles

DAIVA MURMULAITYTĖ

Прокопец А. П. 2006: Семантические модели словообразовательных контаминантов. – Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». № 3, т. 19(58), 140–146.

Хрущева Оксана А. 2010: Универсальные особенности брендинга. – Вестник ВГУ. Серия: Лингвистика и межкультурная коммуникация 2, 187–189.

Проблеми аналізу та класифікації нових складних слів

РЕЗЮМЕ

Аналіз новотворів часто порушує низку питань щодо способів їхньої появи, творення та класифікації. Стаття має на меті розглянути нетипові випадки творення литовських неологізмів, утворених із двох або більше слів. Аналіз зосереджено на іменниках, переважно питомих, які включено до Бази даних новотворів литовської мови (DLN). На початку 2019 року це джерело містило близько 560 таких слів.

99% питомих складних слів належать до основних типів словоскладання в литовській мові, а їхній другий компонент є іменниковим або дієслівним. Однак у DLN також є приклади нетипового словоскладання. Два складні слова (karkadienis «символічний день народження морозива “Kar kar”, sėdnešė «дитина, яку носять у сідлі») утворено відповідно з вигукового звуконаслідування та іменника, а також із двох дієслів. Такі поєднання частин мови твірних слів не описано в литовських граматиках як типи словоскладання.

Можна припустити, що через ручний спосіб збирання даних новоутворені оказіоналізми легше помічають і фіксують саме через їхню нетиповість порівняно з потенційними словами, передбаченими системою, які можуть утворюватися будь-коли, коли виникає потреба в них. Тому частка новоутворених оказіоналізмів у DLN може бути вищою, ніж у повсякденному вжитку.

Часто можливі різні інтерпретації творення новоутворених оказіоналізмів, і вони зумовлюють віднесення новотворів до тієї чи іншої класифікаційної групи. Це може впливати на визначення тенденцій та інновацій у творенні нових слів у литовській мові.

Такі слова, як saulėdengtės «сонцезахисна штора», є результатом словоскладання й суфіксації. Кілька інших складних слів цього типу утворено більшою чи меншою мірою за аналогією, наприклад trešnėdra «пожирач черешень» (пор. žmogėdra «людожер»), galvapjūtė «жнива голів» — масове звільнення людей на високих посадах у прагненні до прозорості та оновлення, valdžiapjūtė

Acta Linguistica Lithuanica LXXXII

Naujųjų dūrinių analizės ir klasifikacijos galvosūkiai

«хвиля звільнень відповідальних осіб», kainapjūtė «ціножнива — період знижок у роздрібній торгівлі», (пор. rugiapjūtė «жнивування жита»).

Аналіз 30 аналогічних складних слів показує, що деякі з них (наприклад, ausiratis «територія в межах чутності», lėipuodis «горщик-скороварка», noskaras «сережка в носі») належать до тих самих типів, що й складні іменники, за аналогією до яких вони утворені (пор. akiratis «огляд», greitpuodis «скороварка», auskaras «сережка» відповідно). Проте структура більшої кількості аналогічних складних слів має нетиповий характер. Наприклад, judamatis «вимірювач руху», що складається з двох дієслівних компонентів (judėti «рухатися», matuoti «вимірювати»), утворене за аналогією до інших складних слів, що містять цей другий дієслівний компонент. Однак перший компонент прототипів є іменниковим, наприклад, laikmatis «таймер» (: laikas «час» + matuoti «вимірювати»).

Телескопія відрізняється від словотвору неморфологічним характером. Традиційно телескопічні утворення не вважаються утвореннями в литовській мові. Однак низка неологізмів має ознаки складних слів і телескопічних утворень. Саме тому їх складно однозначно віднести до того чи іншого типу. Деякі випадки, як-от, наприклад, змінена флексія другого компонента (типова ознака складання), можна пояснити аналогією (dvirtaikis «велодоріжка» — пор. bėgakis «бігова доріжка»). Однак чи не можна також припустити, що способи морфологічного словотвору й телескопії, наприклад усічення основи та фонетичне скорочення вихідного слова, іноді поєднуються або застосовуються разом? Перевірка цього припущення потребує ширших даних.

Įteikta 2020 m. balandžio 6 d.

DAIVA MURMULAITYTĖ

Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, Vilnius, LT–10308, Lietuva [email protected]

Straipsniai / Articles