ТЕРМІНИ ЕНЦИКЛОПЕДІЙ ЖУРНАЛІСТИКИ ТА КНИГОЗНАВСТВА

Наприкінці 1997 року майже одночасно з’явилися два енциклопедичні видання: «Енциклопедія журналістики»¹, підготовлена Інститутом журналістики Вільнюського університету (далі — ЕЖ), і енциклопедичний словник із книгознавства², підготовлений кафедрою книгознавства цього університету (далі — ЕСК). Останнє видання вийшло за державною програмою відзначення 450-річчя першої литовської книги. Обидві книги видані дуже гарно.

Обсяги видань істотно різняться: ЕСК складається з 2006 різноманітних статей, розташованих за абеткою, з яких 1035 (близько половини) — пояснення термінів цієї галузі, тоді як ЕЖ охоплює близько 6000 статей, серед яких відповідно більше пояснень термінів. У цій статті розглянемо терміни, що викликають сумніви (не цитуючи їхніх визначень, хоча вони аж ніяк не бездоганні), наведені в згаданих виданнях.

Користування цими енциклопедіями ускладнює те, що обидві вони не мають наголосів. Через це багато читачів можуть зіткнутися з труднощами наголошування термінів, особливо іншомовних, які становлять значну частину термінів у цих виданнях. Також не для всіх іншомовних термінів зазначено їхнє походження, наприклад: автографія (ЕЖ 44); автотипія (ЕЖ 45); фотопейзаж, фотопортрет, фоторецензія (ЕЖ 136); фоторедактор, фоторепортаж, фоторепортер (ЕЖ 137); інтерлініяж (ЕСК 132); корпус (ЕСК 204); текстологія (ЕСК 365); типограф, типографія (ЕЖ 522); триплекс (ЕЖ 526) тощо. Відзначимо добрий принцип ЕСК: якщо поняття названо іншомовним і литовським термінами, перевагу найчастіше надають литовському (його подають першим; крім того, менш бажані або рідковживані іншомовні терміни супроводжуються посиланнями на литовські терміни). Однак трапляються певні неточності й непослідовності. Наприклад, наведено термін відбиток (с. 339) (без іншомовного синоніма штамп) і вказано 3 його значення, а для наступного терміна штамп (с. 360) подано

¹ Žurnalistikos enciklopedija. V.: Pradai, 1997. 606 p.

² Knygotyra: Enciklopedinis žodynas. V.: Alma littera, 1997. 413 p.

143

синонім відбиток і визначення, що дублює (лише не конкретизує) пояснення першого значення раніше наведеного терміна відбиток. До терміна дефіс додано литовський термін риска (с. 87), але останній окремо навіть не винесено. Тим часом у нашій термінології правопису справжнім терміном є лише риска. Термін білінгвістичне видання (с. 67) має відсилання до терміна (бажанішого синоніма) двомовне видання, проте термін трилінгвістичне видання (с. 372) такого відсилання не має; наведене у статті до нього тримовне видання подано не як синонім, а як пояснення значення. Так само поряд із терміном шарнір (с. 356) потрібне й литовське слово завіс. Варто докладніше поговорити про синонімію термінів ЕЖ. Слід звернути увагу на два моменти, пов’язані із синонімами та їх поданням. По-перше, хоча в цій енциклопедії також іноді намагаються надавати перевагу литовським термінам, набагато частіше трапляються випадки, коли поряд з іншомовними термінами (або термінами з іншомовним компонентом) слід було б наводити й литовські синоніми, наприклад: адаптер (с. 9) — звуковий зчитувач; дефініція (с. 101) — визначення; лексикон (с. 269) — словник; сервер (с. 448) — керувальний пристрій; сканер (с. 452) — зчитувач, пристрій для зчитування; мультимедіа (с. 342) — багатосередовище; штамп (с. 494) — відбиток; відеомагнітофон (с. 555) — відеомагнітофон тощо. До речі, можливо, ЕЖ не варто пропонувати невкорінений термін вертикліс як литовський синонім терміна модем (с. 334), хоча поряд з останнім у дужках і написано англ. modem — vertiklis. По-друге, синоніми термінів у ЕЖ, як і основні терміни, друкуються напівжирним шрифтом і, залежно від співвідношення з основним терміном, надрукованим великими літерами, — великими або малими літерами (тут лише слід додати, що терміни гектограф, гектографія не є синонімами). Однак досить часто синонім чомусь зараховується до пояснення значення терміна, тобто іншомовний термін пояснюється литовським синонімом або навпаки.

Як уже зазначалося на початку, в ЕЖ наведено багато найновішої інформації, а також нових термінів (включено й неологізм žiniasklaida (с. 584)). Однак серед них трапляються й ненормативні запозичення, наприклад: б р и ф і н г а с (= коротка нарада, коротка пресконференція) (с. 73); д а й д ж е с т а с (= (періодики) огляд; резюме

144

(с. 93; ЕСК 84); контентний (= змістовий) аналіз (с. 241); мікшеріс (= перетворювач) (с. 329) тощо. Деякі з цих термінів (наприклад, дайджестас) Державна комісія литовської мови віднесла до грубих мовних помилок. Щоправда, деякі з цих запозичень подані з відсиланням «див.» (можливо, цим хотіли показати, що їх не рекомендують), однак ненормативні терміни зазвичай позначають ремаркою ntk. (так само і в ЕСК), а відсилання лише вказує на рекомендованіший синонім. У цій енциклопедії, а також в ЕСК трапляються й давніші запозичення, які варто виправити, наприклад: абзацас (= абзац, параграф) (ЕЖ 9); екслібріс (= екслібрис) (ЕСК 97); форзацас (= форзац) (ЕЖ 133; ЕСК 107); гартас (= ґарт) (ЕЖ 161; ЕСК 124); колонтитула (= колонтитул) (ЕСК 201); фальцас (= згин) (ЕЖ 262); фальцавімас (= фальцювання) (ЕЖ 262; ЕСК 105); рапідас (= швидке перезаписування фонограм; швидке знімання фільму) (ЕЖ 418); препринтас (= відбиток майбутнього видання) (ЕЖ 401; ЕСК 298); репринтас (= передрук) (ЕЖ 425; ЕСК 310); тонфільмас (= звуковий фільм) (ЕЖ 524) тощо.

Поряд із деякими професіоналізмами розмовного мовлення (наприклад, бабуся (ЕЖ 69); швієжіагальвіс (ЕЖ 498)) помічено й семантично неточні терміни, наприклад: завмирання (= згасання) (ЕЖ 28); щорічник (= літопис, щорічне видання) (ЕЖ 325; ЕСК 257); репертуар друку (= сукупність друкованої продукції) (ЕСК 343) тощо.

Деякі видові компоненти складених термінів, поданих у ŽE, мали б мати означені форми, наприклад: адекватний, авторизований, вільний (= адекватний, авторизований, вільний) переклад (ŽE 554); жорсткий (= жорсткий) диск (ŽE 222); офіційний (= офіційний) часопис (ŽE 364); світлий, чорний, вузький, нормальний, широкий, прямий (= світлий, чорний, вузький, нормальний, широкий, прямий) шрифт (ŽE 494) тощо. З іншого боку, гіпернормалізмами слід вважати написання означених форм у KEŽ у таких випадках, як-от: безкоштовне (= безкоштовне) видання (с. 271); уцінена (= уцінена) книжка (с. 274) тощо. Також іноді замість означеного прикметника, що називає видовий компонент, слід уживати прикметник із суфіксом –ний, –на, наприклад: повторне (= повторне) видання (ŽE 374); перфораційна (= перфораційна) стрічка (KEŽ 288); перспективна (= перспективна) бібліографія (KEŽ

145

290); ретроспективна (= ретроспективна) бібліографія (KEŽ 312) тощо. Однак часто й прикметники з названими префіксами, що входять до складених термінів, слід було б замінювати родовим відмінком іменника, наприклад: авторське (= автора) право (ŽE 45); видавнича (= видавництва) фірма (KEŽ 215); видавнича (= видавництва) організація (ŽE 267); видавниче (= видавництва) право (ŽE 267); видавничі (= видавництва) дані (ŽE 267; KEŽ 215) тощо. Хоча згадані тут нами термінологічні неточності незначні, їх легко можна було уникнути.

Nijolė BANEVČIENĖ

146